5. Селективну проксимальну ваготомію з дренуючою шлунок операцією доцільно виконувати при будь-якій локалізації пенетруючої дуоденальної виразки, незалежно від ступеня стенозу виходу із шлунка.

6. Новий спосіб дренуючої шлунок операції при ускладнених "низьких" виразках відрізняється надійністю і відносною простотою виконання, мінімальною інтраопераційною травмою, що дозволяє уникнути ускладнень, пов'язаних з обробкою кукси ДПК, виключити можливість розвитку післяопераційного панкреатиту і пострезекційних синдромів, зменшити летальність і досягти "відмінних" та "добрих" результатів у 90,3% оперованих хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При виборі методу оперативного лікування у хворих з ускладненою формою виразкової хвороби дванадцятипалої кишки необхідно віддавати перевагу органозберігаючим і малотравматичним оперативним втручанням.

2. Запропонований метод формування поперечного заднього позадуободового гастроентероанастомозу з ваготомією доцвльно використовувати при пенетруючій у сусідні органи виразці ДПК з утворенням периульцерозного запального інфільтрату із залученням у нього декількох життєво важливих анатомічних структур і з різним ступенем стенозування просвіту ДПК.

3. У практиці невідкладної хірургії накладення поперечного заднього позадуободового гастроентероанастомозу у поєднанні з ваготомією рекомендується віддавати перевагу при перфоративній виразці, коли периульцерозний інфільтрат стенозує просвіт кишки, при кровотечах у комбінації з тампонуванням виразки передньою стінкою кишки та при травматичному ушкодженні дванадцятипалої кишки з її виключенням.

4. З метою передопераційної підготовки та профілактики післяопераційних ускладнень слід використовувати розроблену методику ентерального харчування.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Саенко В.Ф., Лаврик А.С., Бекмурадов А.Р., Щитов В.А. Хирургическое лечение осложненных постбульбарных язв ДПК // Галицький лікарський вісник. - 1999. - №3. - С. 75-76.

2. Пустовит А.А., Щитов В.А., Бекмурадов А.Р. Опыт лечения декомпенсированных язвенных пилородуоденальных стенозов // Галицький лікарський вісник. - 1999. - №3. - С. 73-74.

3. Полинкевич Б.С., Бекмурадов А.Р. Хирургическое лечение язвенной болезни ДПК // Гастроентерологія. - Вип. №30. – Кн.1. - Дн., 2000. - С.494-498.

4. Пустовит А.А., Бекмурадов А.Р., Щитов В.А. Некоторые аспекты хирургического лечения постбульбарных язв // Гастроентерологія. - Вип. №30. – Кн.1. - Дн., 2000. - С.527-533.

5. Патент Україна, А61В17/00. Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. / Б.С.Полінкевич, А.Р.Бекмурадов, Ю.А.Диброва, В.В.Кучерук (Укрїна) – №2000063717; Заявл. 26.06.2000; Позитивне рішення Держпатенту України про видачу патенту від 22.01.2001. за №1743.

6. Патент Україна, А61В17/00. Спосіб лікування нориці дванадцятипалої кишки / О.М.Бурий, В.В.Кучерук, А.Р.Бекмурадов (Укрїна) – №2000063619; Заявл. 26.06.2000; Позитивне рішення Держпатенту України про видачу патенту від 25.04.2001. за №11559.

7. Бекмурадов А.Р. Современное состояние лечения постбульбарных язв ДПК // Матеріали ХХ ювлейноі конференціі молодих вчених Киівськоі медичноі академії післядипломноі освіти МОЗ Украіни. - К., - 1997. – С.151-175.

8. Саенко В.Ф., Лаврик А.С., Полинкевич Б.С., Пустовит А.А., Бекмурадов А.Р., Хирургическое лечение осложненных язв ДПК / Актуальні проблеми невідкладноі хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту. - К., 1996. - С 29.

9. Саенко В.Ф., Лаврик А.С., Бекмурадов А.Р. Хірургічне лікування ускладнених постбульбарних виразок / Матеріали міжнародної наукової конференції “Актуальні питання сучасної хірургії”. – Ужгород., – 1997. – С. 14.

10. Полінкевич Б.С., Бекмурадов А.Р., Диброва Ю.А., Уманец Н.С., Кучерук В.В. Профилактика послеоперационного панкреатита при хирургическом лечении осложненных постбульбарных язв // Анналы хирургической гепатологии.-2000.-Т.5, №5 - С. 188.

11. Саенко В.Ф., Ничитайло М.Е., Пустовит А.А., Кучерук В.В., Щитов В.А., Бекмурадов А.Р., Гулько О.Н. Лечение больных острым гнойным некротическим панкреатитом в сочетании с наружными свищами двенадцатиперстной кишки // Анналы хирургической гепатологии.-2000.-Т.5, №5 - С. 313-314.

АНОТАЦІЯ

Бекмурадов А.Р. – Хірургічне лікування ускладнених постбульбарних виразок дванадцятипалої кишки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Інститут хірургії та трансплантології Академії медичних наук України, Київ, 2001.

Дисертацію присв'ячено питанню хірургічного лікування ускладнених постбульбарних виразок дванадцятипалої кишки.

Розроблено та впроваджено в практику новий метод лікування даної патології – поперечний задній позадуободовий гастроентероанастомоз у поєднанні з ваготомією, суть якого полягає у зміні місця і напрямку накладення співустя – по задній стінці шлунку в ділянці пілоричного жому в поперечному напрямку на короткій петлі. Операція має анатомо-фізіологічне обгрунтування. Такий вид анастомозу забезпечує порційну евакуацію їжі, сприяє збереженню резервуарної функції шлунку, що доведено за допомогою рентгенологічного методу обстеження.

Проведений порівняльний аналіз ефективності різних способів хірургічного лікування ускладнених постбульбарних виразок дванадцятипалої кишки показав, що при накладенні поперечного заднього позадуободового гастроентероанастомозу з ваготомією мала місце найменша частота виникнення ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень, що дало змогу покращити результати лікування цієї групи хворих.

Ключові слова: постбульбарна виразка, гастроентероанастомоз, ваготомія.

SUMMARY

Bekmuradov А.R. Surgical Managment of Complicated Postbulbar Duodenal ulcers. Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of medical science in speciality 14.01.03 - surgery. – Institute of Surgery and Transplantology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The thesis is devoted to the problem of surgical treatment of complicated postbulbar duodenal ulcers. A new method of treatment of the pathology was developed and applied in practice - transverse posterior post-colonic gastroenteroanastomosis in combination with vagotomy. The particularity of this operation is changing site and direction of anastomosis. This operation has anatomo-physiologic grounding. Sach astomosis provides portion food evacuation and contributes to gastric reservoir function which is proved by X-ray investgation.

The conducted analysis of this surgical way in comparison with other existing methods demonstrates that there are less early and distant postoperative complications. The рroposed surgical method allows improve the results of surgical treatment of this group of patients.

Key words: postbulbar ulcers, gastroenteroanastomosis, vagatomy.

АННОТАЦИЯ

Бекмурадов А.Р. – Хирургическое лечение осложненных постбульбарных язв двенадцатиперстной кишки. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по спецальности 14.01.03 – хирургия. – Институт хирургии и транспланталогии Академии медицинских наук Украины, - Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросу хирургического лечения осложненных постбульбарных язв двенадцатиперстной кишки.

Разработан и внедрен в практику новый метод лечения данной патологии – поперечный задний позадиободочный гастроэнтероанастомоз с ваготомией. Сущность данной операции заключается в том, что изменены место и направление наложения соустья, гастроэнтероанастомоз формируется по задней стенке желудка в области пилорического жома в поперечном направлении. При таком наложении анастомоза циркулярные мышечные волокна желудка фактически не пересекаются, а только расслаиваются. Это объясняется анатомо-физиологической особенностью строения мышечного слоя желудка, которая заключается в том, что циркулярные мышечные волокна дистальной части пилорического отдела желудка функционально "сродни" привратнику, так как в дистальном направлении происходит их утолщение. Выполнение ваготомии является первым этапом данной операции, предпочтение отдавалось селективной проксимальной ваготомии по методике клиники.В ходе выполнения данной работы под наблюдением находилось 126 больных с осложненными постбульбарными язвами двенадцатиперстной кишки (из них 72 – основная и 54 – контрольная группы). Больные основной группы были прооперированы по предложенной методике, пациенты контрольной группы подверглись другим видам оперативного лечения (классическая резекция желудка, резекция для "выключения язвы, селективная или стволовая ваго-томия с антрумэктомией, селективная проксимальная ваготомия с "выключением иннервированного антрального отдела или с дренирующими операциями). C целью диагностики и изучения результатов лечения больным был использован ряд инструментальных, лабораторных и клинических исследований, включающий эндоскопический, рентгенологический, ультразвуковой и другие виды исследований. На основании клинического анализа данной категории больных был выделен ряд отличительных особенностей осложненных постбульбарных язв двенадцатиперстной кишки: значительная выраженность клинических проявлений, резистентность к консервативной терапии, гиперсекреторный синдром, большие размеры язвенного дефекта, частое стенозирование просвета двенадцатиперстной кишки, выраженные воспалительные изменения в поджелудочной железе вторичного характера, пенетрация в соседние органы и др. При выполнении исследования была разработана тактика ведения пациентов с декомпенсированными стенозами двенадцатиперстной кишки, которые имели выраженные нарушения водно-электролитного и белкового обменов. Сущность ее заключается в проведении в предоперационном периоде энтерального питания в комбинации с в/в инфузионной терапией, которое способствовало созданию благоприятных условий для работы пищеварительного канала, стимуляции клеточного иммунитета, профилактике пареза кишечника и др.. В качестве питательных смесей в основном использовалось детское питание.

Проведенный при выполнении работы сравнительный анализ эффективности различных способов хирургического лечения осложненных постбульбарных язв двенадцатиперстной кишки показал, что при наложении поперечного заднего позадиободочного гастроэнтероанастомоза с ваготомией имеет место наименьшая частота возникновения ранних и поздних послеоперационных осложнений, что дало возможность улучшить результати лечения этой группы больных.

Исходя из основных результатов работы, показаниями к предлагаемой операции следует считать: случаи, когда выполение пилоро- или дуоденопластики является технически сложным (пенетрация язвы и др.); гигантские или парафатерально расположенные язвы с воспалительными инфильтратами; дуоденальные язвы любой локализации со стенозом просвета двенадцатиперстной кишки на ее протяжении, перфоративная язва двенадцатиперстной кишки со стенозирующим периульцерозным инфильтратом, ульцерозное кровотечение в комбинации с тампонированием язвы передней стенкой кишки, травматическое повреждение двенадцатиперстной кишки с ее выключением из пищеварения.

Преимуществами предлагаемого способа оперативного лечения являются: относительная простота выполения, малотравматичность и надежность, сохранение резервуарной функции желудка, обеспечение порционной эвакуации пищи, отсутствие в послеоперационном периоде тяжелых осложнений (демпинг-синдром, рефлюкс-гастрит, синдром приводящей петли, “порочный круг”).

Ключевые слова: постбульбарная язва, гастроэнтероанастомоз, ваготомия.