Київський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет

імені Тараса Шевченка

БОЙКО Євгенія Миколаївна

УДК 37.014.543; 378.3

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Василик Остап Дмитрович,

Київський національний університет імені

Тараса Шевченка, економічний факультет, завідувач кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Даниленко Анатолій Іванович,

завідувач відділу проблем фінансово кредитного регулювання

Інституту економіки НАН України

кандидат економічних наук, професор

П”ятаченко Григорій Олександрович,

директор Науково – дослідного фінансового

інституту при Міністерстві фінансів України

Провідна установа: Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів підприємств і страхової справи

Захист відбудеться “6 ” березня 2001р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 90а, ауд.704.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розісланий “5” лютого 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Жилінська О.І.

Загальна характеристика роботи

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ Розвиток ринкових умов господарювання вимагає розробки нових наукових підходів до усвідомлення ролі вищої освіти в економіці та суспільстві, всебічного дослідження тенденцій її розвитку та закономірностей функціонування. Як свідчить досвід багатьох промислово розвинених країн стан розвитку вищої школи стає базою економічного зростання країни та підвищення добробуту населення. У той же час, сучасний стан фінансового забезпечення вищих закладів освіти потребує визначення місця та ролі витрат на підготовку кадрів в економічній системі держави та пошуку шляхів підвищення їх ефективності.

Фінансування підготовки кадрів є однією з найгостріших проблем перехідної економіки України, що перш за все пов‘язане з обмеженими обсягами коштів для фінансування освіти з бюджетів всіх рівнів. Необхідність вирішення проблем, пов’язаних з фінансовим забезпеченням підготовки кадрів, вимагає впровадження нових підходів до фінансування за рахунок державних коштів та розширення кола позабюджетних джерел формування фінансових ресурсів вищих закладів освіти.

Розвиток вищих закладів освіти в ринкових умовах господарювання потребує посиленої уваги до розробки нових методологічних основ та організаційних підходів щодо фінансового забезпечення їх функціонування за рахунок впровадження більш ефективної методики організації та поточного планування доходів і витрат, розробки шляхів стратегічного планування їх розвитку.

В умовах трансформації економіки важливого значення набувають проблеми ціноутворення на ринку освітніх послуг. Виникає потреба у створенні державної системи формування нормативних цін на послуги освіти та вартості підготовки одного спеціаліста з вищою освітою.

Одночасно виникає необхідність у визначенні потреби економіки в кадрах, аналізі основних соціально – економічних показників стану системи вищої освіти в Україні, освітнього потенціалу населення, притоку фахівців з вищою освітою в національну економіку, структури попиту на випускників вищих закладів освіти. В свою чергу, наявна та перспективна потреба галузей національної економіки в кадрах потребує не лише оптимізації джерел формування фінансової бази забезпечення такої підготовки, а й визначення шляхів вдосконалення структури витрат на підготовку кадрів.

Питанням теорії та практики фінансового забезпечення освіти та соціальної сфери в цілому приділяли увагу українські економісти: О.Д. Василик, Т.М. Гребнева, А.І. Даниленко, В.В. Євсєєв, В. І. Куценко, Н. Кравчина, В.І. Новіков, К.В. Павлюк, Г.О. П”ятаченко, А.А. Чугаєв, В.В. Юхименко та інші.

Вивченню питань фінансового забезпечення закладів освіти присвячені роботи російських вчених: А.І. Анчишкина, В.Г. Афанас’єва, В.І. Басова, С.А. Белякова, С.М. Вишнева, О.А. Врублевської, Г.С. Григоряна, А.Б. Дайновського, В.І. Єрошина, В.А. Жаміна, Е.Н. Жильцова, С.Л. Костаняна, Ю.В. Пєшехонова, Г.Б. Поляка, С.Г. Струміліна, Л.П. Суботіної, Д.І. Чупрунова, Ю.Д. Чур’янова, М.К. Шерменєва та інших.

Серед західних економістів, які досліджували питання теорії та практики фінансування освіти, можна назвати Г.Беккера, Ч. Бексона, М. Блауга, Грегорі Дж. Брока, Дж. Вейзе, Є. Деннісона, П. Друкера, Є. Кола, Я. Мінсента, Шеннона Б. Мадда, Ф. Махлупа, Я. Тінбергена, Т. Шульца та інших.

Надбання вчених та фахівців, які працюють в галузі теорії, методології та організації освіти, є значним внеском у вирішення питань вдосконалення фінансового забезпечення закладів освіти. При цьому фінансові аспекти підготовки кадрів не знайшли свого остаточного вирішення, що стримує розробку та впровадження дієвих заходів та механізмів на шляху до виходу вищих закладів освіти зі скрутного фінансового стану, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, її теоретичну та практичну значимість.

ЗВ”ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ

Дисертаційна робота є складовою частиною науково – дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка по виконанню комплексної теми ДКНТ України “Принципи побудови бюджетної системи України”, шифр 08.05.0/033А-95/, яка виконувалася на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету. В рамках даної теми автором підготовлено розділ, який стосується питань вдосконалення фінансування соціально – культурної сфери, у тому числі підготовки кадрів.

МЕТА І ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ Метою дисертаційної роботи є комплексне теоретичне дослідження економічної природи витрат на підготовку кадрів, їх місця в економічній системі держави та розробка практичних рекомендацій по вдосконаленню фінансового забезпечення вищих закладів освіти.

Для досягнення поставленої мети визначено задачі дослідження, основними з яких виступають:

дослідити теоретичні засади фінансового забезпечення підготовки кадрів;

визначити місце та роль витрат на підготовку кадрів в економічній системі держави;

обгрунтувати величину та економічну ефективність витрат на підготовку кадрів;

дослідити особливості формування фінансових ресурсів вищих закладів освіти;

визначити основні напрямки вдосконалення бюджетного та позабюджетного фінансування витрат вищих закладів освіти;

обгрунтувати необхідність вдосконалення фінансового планування витрат на підготовку кадрів; визначити методологічні основи та організаційні принципи визначення доходів та витрат вищих закладів освіти;

сформулювати основні умови оптимізації джерел формування фінансової бази витрат на підготовку кадрів.

Предметом дисертаційного дослідження виступають фінансові відносини, які виникають в процесі створення та використання вищими закладами освіти бюджетних та позабюджетних джерел фінансових ресурсів.

Об’єктом дослідження є фінансова діяльність вищих закладів освіти.

Інформаційну базу дослідження складають відповідні законодавчі та нормативні документи, статистичні матеріали, літературні джерела.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає у наступному:

визначено теоретичні засади фінансового забезпечення підготовки кадрів, що дозволило обгрунтувати об’єктивну необхідність витрат фінансових ресурсів на вищу школу через перерозподіл валового внутрішнього продукту з метою підвищення ефективності функціонування національної економіки;

дано авторське трактування фінансового забезпечення підготовки кадрів як сукупності форм та методів, які застосовуються при розподілі, перерозподілі та використанні фонду фінансових ресурсів, який формується за рахунок бюджетних і позабюджетних джерел і направляється на утримання та розвиток вищих закладів освіти;

обгрунтовано величину витрат на підготовку кадрів у взаємозв”язку з рівнем економічного розвитку держави, стабільністю її фінансової системи та умовами трансформації економіки;

уточнено методи розрахунку ефективності витрат на підготовку кадрів, запропоновано їх класифікацію та можливі напрямки застосування в умовах розвитку економіки України. Визначено основні тенденції й напрямки взаємовпливу показників, що характеризують стан розвитку вищої освіти, та основних макроекономічних показників;

запропоновано оптимізаційну модель вищого закладу освіти, яка взаємоув”язує перспективну потребу економіки у фахівцях з вищою освітою; матеріально – технічні, фінансові та інші можливості окремого закладу освіти по підготовці кадрів; вартість підготовки одного фахівця з вищою освітою; можливість отримання вищим закладом освіти доходів від надання додаткових видів послуг;

- визначено особливості формування фінансових ресурсів вищих закладів освіти в сучасних умовах. Обгрунтовано необхідність збереження бюджетного фінансування підготовки кадрів як основного джерела її фінансового забезпечення, що в кінцевому підсумку відповідає конституційним гарантіям доступності та безоплатності вищої освіти.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ Використання отриманих наукових результатів дисертаційної роботи сприятимуть вдосконаленню фінансового забезпечення підготовки кадрів в Україні. Основні положення дисертації можуть бути використані органами законодавчої та державної виконавчої влади, які приймають рішення щодо фінансування закладів освіти, та при визначенні державної політики щодо подальшого розвитку системи вищої освіти в країні.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ Результати дисертаційного дослідження оприлюднено на: засіданнях кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту; науковій конференції, присвяченій 165-річчю Київського університету імені Тараса Шевченка, VII міжнародній науково – практичній конференції, присвяченій 25 – річниці кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин та 55-річниці Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка.

Матеріали наукового дослідження були направлені в Міністерство фінансів України для практичного використання.

Окремі положення дисертаційної роботи були використані в навчальному процесі при викладанні наступних дисциплін: “Теорія фінансів”, “Державні фінанси України”, “Фінансовий менеджмент”.

ПУБЛІКАЦІЇ По темі дисертації опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 3,3 друкованих аркуша. Список публікацій наведено в авторефераті.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (204 джерела) та додатків. Обсяг дисертації – 194 сторінки друкованого тексту, у тому числі 14 таблиць.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан розробки наукової проблеми, визначено мету і завдання дослідження, його наукову новизну, показано теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи фінансового забезпечення підготовки кадрів” визначено, що загальною проблемою для вищих закладів освіти в умовах переходу до ринкових умов господарювання є недостатня кількість коштів, яка виділяється на фінансування витрат на підготовку кадрів з бюджету. В зв’язку з цим нагальним є визначення такої структури фінансових ресурсів вищих закладів освіти, яка сприятиме можливості готувати кадри, які б відповідали вимогам сучасного етапу становлення ринкових відносин в країні та були конкурентоспроможними на світовому ринку трудових ресурсів.

У дисертації критично проаналізовано літературні джерела з питань розробки проблем фінансування освіти і відзначено, що на даний момент не існує чіткого визначення поняття “фінансове забезпечення підготовки кадрів”. Нашому розумінню сутності фінансового забезпечення підготовки кадрів відповідає визначення, згідно якого фінансове забезпечення підготовки кадрів можна розглядати як сукупність форм та методів, що застосовуються при розподілі, перерозподілі та використанні фонду фінансових ресурсів, який формується за рахунок бюджетних і позабюджетних джерел та направляється на утримання та розвиток освітніх закладів.

В сучасних умовах господарювання рівень кваліфікації спеціалістів є одним з найважливіших факторів, які впливають на розвиток національної економіки країни та досягнення високих темпів економічного зростання. Становлення в Україні ринкових відносин, інтеграція до світового економічного простору пов’язані з необхідністю змін у професіональній структурі зайнятого населення та, в першу чергу, - контингентів спеціалістів вищої кваліфікації. У роботі доведено, що відповідно до цих процесів у всіх регіонах країни на ринку праці змінюється та буде змінюватися професійна структура попиту на випускників вищих закладів освіти, суб’єкти підприємницької діяльності будуть посилювати вимоги до якості підготовки фахівців з вищою освітою.

Зважаючи на це в умовах обмежених можливостей державного бюджету повною мірою фінансувати потреби вищих закладів освіти виникає необхідність в економічному обгрунтуванні величини витрат на підготовку кадрів, аналізі основних соціально – економічних показників стану системи вищої освіти в Україні, освітнього потенціалу

населення, наявного притоку спеціалістів з вищою освітою в національну економіку, структури попиту на випускників вищих закладів освіти.

У процесі дослідження виявлено основні чинники, які безпосередньо впливають на рівень витрат на підготовку кадрів, серед яких: стан економічного розвитку країни; стабільність її фінансової системи; кількість спеціалістів, яких потрібно підготувати у вищих закладах освіти, тобто, потреба галузей економіки в спеціалістах з вищою освітою та умови трансформації економіки.

У дисертації проаналізовано статистичні дані та зроблено висновок, що за роки незалежності майже не відбулося зменшення кількісних показників розвитку вищих закладів освіти, по деяким з них можна спостерігати навіть певне збільшення. Так, загальна кількість студентів збільшилася на 4,6%. При цьому спостерігається зростання кількості студентів, які навчалися у вищих закладах освіти III – IV рівня акредитації – майже на 38%, зросла кількість аспірантів та докторантів. У порівнянні з 1985 роком кількість вищих закладів освіти зросла на 8,4% (з 877 до 951). Дане збільшення пояснюється перш за все відкриттям закладів освіти недержавної форми власності. Кількість студентів за вказаний період зросла на 3,1%. Дане збільшення відбулося практично за рахунок значного припливу студентів до вищих закладів освіти III – IV рівня акредитації в 1998/99 навчальному році. В порівнянні з попереднім навчальним роком кількість студентів в даних закладах освіти збільшилася на 9% та склала 1210,3 тисяч.

В порівнянні з рядом західних країн відносні показники питомої ваги кількості студентів в загальній кількості населення та зайнятого населення майже не відрізняються від показників, наприклад, таких країн, як США та Німеччини. Так, показник питомої ваги студентів в загальній кількості населення та кількості зайнятого населення станом на липень 1999 року для України, США та Німеччини відповідно склав 3,28% та 7%, 5,3% та 10,5%, 2,26% та 4,87%.

Результати аналізу доводять, що незважаючи на існуючі негативні моменти, пов’язані з фінансовим забезпеченням закладів освіти, серед населення нашої країни не відбулося зниження престижу здобуття вищої освіти.

У той же час, з метою забезпечення відповідності обсягів фінансових ресурсів, які спрямовуються на фінансування витрат вищих закладів освіти, обсягам діяльності вищих закладів освіти, актуальності набувають прогнозні розрахунки потреби галузей економіки в спеціалістах з вищою освітою при заданих макроекономічних показниках економічного розвитку країни.

В результаті детального аналізу визначено основні тенденції розвитку вищої освіти, які дають підстави прогнозувати зростання потреби у випускниках з вищою освітою, що потребує у подальшому спрямування все більшого обсягу суспільних фінансових ресурсів на підготовку кадрів.

У роботі уточнено методи та підходи до визначення ефективності витрат на підготовку кадрів та обгрунтовано висновок про відсутність чіткої класифікації існуючих методів. В зв’язку з цим запропоновано таке групування методів, згідно якого вони згруповані у дві групи: для визначення народногосподарської ефективності вищої освіти та ефективності окремого вищого закладу освіти, кожна з яких має свої підгрупи, та визначено можливі напрямки їх застосування. Запропонована класифікація методів оцінки ефективності витрат на підготовку кадрів та можливі напрямки їх застосування представлені на рис.1.

Рисунок 1. Класифікація методів оцінки витрат на підготовку кадрів та можливі напрямки їх застосування

Серед існуючих груп методів оцінки витрат на підготовку кадрів провідне місце належить розрахунку народногосподарського ефекту освіти шляхом визначення рівня впливу вищої освіти на показники, які характеризують економічний потенціал країни, наприклад, валовий внутрішній доход чи національний доход на душу населення, загальний обсяг промислового виробництва тощо. У дисертаційні роботі здійснено розрахунок впливу вищої освіти на такий макроекономічний показник як річні темпи зростання валового внутрішнього продукту. Результати розрахунку показали, що згідно запропонованої моделі із збільшенням кількості студентів у вищих закладах освіти в середньому на один відсоток річні темпи зростання реального валового внутрішнього продукту збільшаться в середньому на вісім з половиною відсотків.

Визначення місця та ролі витрат на підготовку кадрів в економіці держави, дослідження впливу вищої освіти як на основні макроекономічні показники, так і на добробут окремого громадянина сприяли дослідженню кола проблем, які розкриті у другому розділі “Планування витрат на утримання вищих закладів освіти”. Важливість та актуальність дослідження питань планування витрат на утримання вищих закладів освіти пов’язана з тим, що їх розвиток в умовах становлення ринкових умов господарювання вимагає посиленої уваги до розробки нових підходів щодо фінансового забезпечення їх функціонування за рахунок впровадження більш ефективної методики організації та поточного планування доходів і витрат вищих закладів освіти, розробки шляхів стратегічного планування розвитку закладів, які здійснюють підготовку кадрів.

У роботі проаналізовано існуючий метод бюджетного фінансування підготовки кадрів та визначено основні його недоліки. У той же час, досвід функціонування вищих закладів освіти свідчить про можливість розглядати їх суб’єктами ринкових відносин: отримують розвиток контрактні дослідження у вищих закладах освіти, збільшується обсяг платних послуг та робіт, а отже й розширилася сфера впливу фінансів у галузі освіти, значно зріс спектр фінансових відносин закладів освіти.

Зважаючи на це та враховуючи наявні тенденції розвитку фінансового забезпечення закладів вищої освіти та освіти в цілому, у роботі зроблено висновок щодо подальшого активного розвитку наступних видів фінансового забезпечення вищої освіти: змішане чи бінарне фінансування, при якому частина витрат покривається за рахунок бюджету (притаманне для вищих закладів освіти державної форми власності); контрактне фінансування – здійснюється виключно за рахунок власних коштів (притаманне для приватних закладів освіти).

У дисертаційній роботі вказується на необхідність зміни підходів до виділення бюджетних ресурсів на покриття витрат закладів освіти шляхом переходу від принципу “забезпечення функціонування вищого закладу освіти” до принципу “ефективної діяльності вищого закладу освіти”. З таких засад обсяг асигнувань з бюджету повинен визначатися не в

залежності від того, скільки необхідно для існування того чи іншого закладу, а безпосередньо залежати від виконуваної роботи, її ефективності та ступеню задоволення суспільних потреб.

Протягом останнього часу активно дискутувалося питання щодо такого напрямку вдосконалення планування фінансування вищих закладів освіти як метод укрупнених фінансових показників і нормативів, котрі повинні визначати ліміти бюджетних коштів для освітніх закладів та орієнтуватися по можливості на кінцеві результати діяльності закладу. Разом з тим, результати дослідження доводять, що порядок нормативного планування фінансового забезпечення в ринкових умовах повинен передбачати бюджетну автономію закладів освіти, можливість створення фондів економічного та матеріального стимулювання, широке залучення додаткових позабюджетних коштів на свій розвиток.

Проведені дослідження дали можливість зробити висновок, що в умовах, коли бюджет не в змозі у повному обсязі забезпечити фінансування закладів освіти на достатньому рівні, є очевидною необхідність визначення “рівня наповненості бюджетного нормативу”. За таких умов за рахунок бюджетних коштів забезпечується фінансування лише гарантованого мінімуму витрат бюджету. У дисертації доведено необхідність встановлення надходження бюджетних коштів одним показником загального обсягу (з розподілом фінансування по кварталам) без виділення витратних статей. Звіт же про витрачання бюджетних коштів може надаватися в органи управління освітою в розрізі основних статей витрат: витрати вищих закладів освіти на оплату праці, нарахування на оплату праці, виплату стипендій, поточні матеріальні затрати, розвиток та витрати на податок на прибуток.

У процесі дослідження обгрунтовано необхідність регулюючого впливу держави на ціноутворення на послуги з підготовки кадрів. В умовах трансформації економіки такі ціни повинні виконувати наступні функції: становити базу для визначення загального обсягу бюджетного фінансування вищих закладів освіти в рамках державного замовлення на підготовку кадрів; слугувати орієнтиром для встановлення договірних цін на підготовку кадрів на договірних засадах для підприємств всіх форм власності та окремих громадян; дозволяти обгрунтовано встановлювати розміри довгострокових освітніх позик студентам на оплату ними послуг з отримання вищої освіти; являтися базою для встановлення розміру інвестиційних ресурсів, що спрямовуються з благодійних та інших фондів. Доведено необхідність у врахуванні в ціні підготовки фахівця з вищою освітою частки нагромадження, яка може бути використання на вдосконалення матеріально – технічної бази вищого закладу освіти, матеріальне стимулювання науково – педагогічного персоналу тощо.

Потрібно наголосити на тому, що різниця між прогнозованими доходами від надання закладом освіти платних послуг та поточними витратами повинна становити планову величину прибутку, який в першу чергу повинен спрямовується на сплату податку на прибуток. Разом з тим доцільно надати вищим закладам освіти повну автономію в розпорядженні чистим прибутком, що залишився після сплати обов`язкових платежів.

Результати дослідження доводять, що вдосконалення фінансового планування у вищих закладах освіти, потребує розробки нових підходів до розрахунку найвагоміших затратних статей закладів освіти. Перш за все при розрахунку заробітної плати у дисертаційній роботі пропонується розглянути можливість застосування різних систем участі працівників у прибутку, яка буде виступати стимулюючим до ефективної та продуктивної праці фактором. Встановлено, що в умовах різкої диференціації доходів сімей та обмеженості фінансових можливостей держави стипендіальне забезпечення повинне все більше набути адресного характеру. Для студентів з сімей середнього достатку стипендіальне забезпечення з бюджету доцільно доповнювати та заміщувати пільговим освітнім кредитуванням та цільовим страхуванням.

Розширення кола фінансових відносин дало підставу зробити висновок про доцільність переходу вищих закладів освіти від складання кошторису доходів та видатків до складання фінансового плану. В першому розділі якого необхідно відображати загальний обсяг бюджетних асигнувань, а також всі джерела позабюджетних джерел фінансових ресурсів, що можуть бути сформовані за рахунок власних і прирівняних до них коштів та залучених коштів. До власних варто віднести кошти, отриманні від надання платних послуг населенню, виконання робіт за угодами з підприємствами, організаціями, виконання соціальних замовлень тощо. До залучених - добровільні внески населення, кошти, що надходять з різних фондів, кошти та матеріальні цінності інших підприємств та організацій тощо.

У дисертаційній роботі також зазначено, що бюджетні асигнування повинні виступати балансуючою статтею, тобто передбачатися у розмірах, що не перекриваються власними доходами, у рамках встановленого “рівня наповненості бюджетного нормативу”. В другому розділі пропонується відображатися витрати вищих закладів освіти на оплату праці, виплату стипендій, поточні матеріальні затрати, розвиток та витрати на сплату податку на прибуток.

У роботі розкрито роль стратегічного планування розвитку вищих закладів освіти. Сформульовано поняття “стратегічне планування у вищому закладі освіти” як сукупності управлінських дій, які сприяють досягненню кінцевої мети діяльності закладу освіти, яка

полягає у підвищенні якості підготовки кадрів, досягненні високого рівня економічного та соціального ефекту. Узагальнена модель стратегічного планування розвитку вищих закладів освіти представлена на рис.2.

Рисунок 2. Узагальнена модель стратегічного планування вищого закладу освіти

У дисертаційній роботі запропоновано оптимізаційну модель, яка взаємоув”язує перспективну потребу економіки у фахівцях з вищою освітою; матеріально – технічні, фінансові та інші можливості окремого закладу освіти по підготовці кадрів; вартість підготовки одного фахівця з вищою освітою; можливість отримання вищим закладом освіти доходів від надання додаткових видів послуг. Застосування цієї моделі сприятиме прийняттю на рівні окремого вищого закладу освіти оптимальних управлінських рішень.

У третьому розділі “Фінансові ресурси вищої освіти” досліджено особливості формування фінансових ресурсів вищих закладів освіти та обґрунтовано рекомендації щодо основних напрямків вдосконалення джерел фінансового забезпечення підготовки кадрів.

Актуальність даного питання полягає у тому, що фінансування освіти є однією з найгостріших проблем перехідної економіки України. Ця проблема перш за все пов‘язана з недостатніми обсягами коштів, що виділяються для фінансування освіти бюджетами всіх рівнів. Структура видатків бюджету на освіту з 1992 р. по 1999 рік представлена на рис.3.

Рисунок 3. Структура видатків бюджету на освіту в Україні

У дисертаційній роботі проаналізовано сучасний стан фінансового забезпечення підготовки кадрів в Україні та здійснено порівняльний аналіз з окремими промислово розвиненими країнами. Незважаючи на незначну частку валового внутрішнього продукту чи зведеного бюджету на фінансування закладів вищої освіти виникає питання необхідності її оцінки. У дослідженні проведено порівняльний аналіз частки ВВП, що спрямовується на фінансове забезпечення вищої освіти, з рядом промислово розвинених країн. Аналіз статистичного матеріалу дає підстави зробити висновок про те, що на розвиток та функціонування вищої освіти протягом останніх років державних коштів направляється близько 0,6 - 1% ВВП. Даний показник на перший погляд практично не відрізняється від аналогічного показника розвинених країн. Так, наприклад, у США, Німеччині та Франції він становить відповідно близько 1,3%, 0,9% та 0,9%. Значну частку державних коштів направляє на розвиток вищої освіти Канада, де даний показник складає орієнтовно 2,2%. Але, при цьому слід враховувати, що абсолютний вираз показника ВВП України значно відстає від аналогічного показника промислово розвинених країн.

Для визначення перспектив розвитку системи вищої освіти в Україні було досліджено пропорції приватних та державних витрат. Зважаючи на відсутність в українській статистиці даних про питому вагу витрат на вищу освіту, витрат на одного студента, проаналізовано

аналогічні дані зарубіжних країн. Так, в США в загальній частці ВВП, яка йде на освіту, частка витрат на вищу освіту складає 2,5%. Структура державних та приватних коштів представлена наступним чином: 1,3% - державні кошти, 1,2% - приватні кошти. У процесі дослідження встановлено, що значне місце серед витрат займали інші витрати, під якими слід розуміти фінансування різними компаніями. Цей тип фінансування пов’язаний з постійним моніторингом, який здійснюють компанії серед студентів коледжів, університетів, інших закладів вищої освіти. Зроблено висновок про актуальність проведення такого моніторингу в сучасних умовах функціонування більшості вищих закладів освіти нашої країни, оскільки в наслідок такого моніторингу компанії не лише підбирають майбутніх співробітників, але й приймають участь у поглибленні спеціалізації через участь в оновленні обладнання вищих закладів освіти, наданні додаткових стипендій своїм майбутнім працівникам.

Дослідження свідчить про характерне перевищення державних коштів над приватними, які йдуть на розвиток вищої освіти у промислово розвинених країнах. Лише для США та Японії дані показники майже рівні (1,3% та 1,2% ВВП, 0,4% та 0,6% ВВП відповідно). Щодо України, то з позабюджетних джерел вищі заклади освіти перш за все залучають кошти за рахунок плати за навчання. Але цей показник значно нижче показників промислово розвинених країн.

Аналіз сучасного стану вітчизняної вищої школи дозволив обгрунтувати у дисертаційній роботі наступні висновки:

основним джерелом фінансування вищих закладів освіти повинен залишатися бюджет;

реформа моделі фінансування вищої школи повинна передбачати заміну попереднього затратного механізму виділення коштів з державного бюджету на цільовий, тобто той, що враховував би не лише затрати вищого закладу освіти на підготовку одного студента та характер конкретних програм навчання та наукових досліджень, але й включав би частку нагромадження, яка може бути використана на розвиток матеріально – технічної бази закладу освіти, матеріальне стимулювання викладачів тощо;

- оскільки держбюджетне джерело фінансування не в змозі покрити всі потреби вищих закладів освіти, необхідно широко залучати додаткові джерела фінансового забезпечення підготовки кадрів.

Проведені дослідження дали можливість зробити висновок, згідно з яким основним принципом реформування системи фінансового забезпечення підготовки кадрів є створення умов для забезпечення можливості фінансування вищих закладів освіти з бюджетів різних рівнів, розробка моделі багатоканального фінансування.

У роботі обгрунтовано основні напрямками бюджетного фінансування, серед яких:

бюджетному фінансуванню повинна бути відведена особлива роль у фінансовому забезпеченні підготовки кадрів для підприємств та організацій державного сектору економіки відповідно до державного замовлення;

об’єктом державних асигнувань повинні бути дослідження фундаментального характеру та державні комплексні програми науково – дослідних робіт;

держава повинна фінансувати спеціальні програми матеріальної підтримки окремих категорій студентів з малозабезпечених сімей, програми матеріального забезпечення молодих студентських сімей. При цьому державна підтримка може здійснюватися не лише прямим методом, а й за рахунок пільгових чи безвідсоткових кредитів, виданих із спеціально створеного фонду стипендій, українського освітнього фонду тощо;

держава шляхом надання відповідних податкових пільг суб’єктам підприємницької діяльності може стимулювати розвиток спонсорства, благодійної діяльності на користь галузі освіти, включаючи заклади вищої освіти.

У дисертаційні сформульовано конкретні пропозиції щодо розширення позабюджетних джерел фінансового забезпечення підготовки кадрів, а саме:

розробка механізму страхування та вдосконалення механізму кредитування підготовки кадрів;

формування у підприємств та організацій, споживачів кваліфікованих спеціалістів джерел фінансування підготовки даних фахівців;

вдосконалення правового поля з метою стимулювання розвитку меценатства, спонсорства, попечительства;

активізація роботи в галузі підвищення ефективного комерційного використання об`єктів власності системи освіти, створення на цій базі централізованих фондів та резервів для підтримки освітніх закладів.

Доведено, що розширення кола джерел фінансового забезпечення підготовки кадрів потребує оптимізації структури витрат на таку підготовку. Зроблено висновок, що оптимальною моделлю фінансового забезпечення підготовки кадрів є така, при якій держава, через дію об’єктивних та суб’єктивних факторів, виступає основним джерелом фінансового забезпечення підготовки кадрів. При цьому обсяг асигнувань з бюджету повинен визначатися не в залежності від того, скільки необхідно для існування того чи іншого

закладу вищої освіти, а безпосередньо залежати від виконуваної роботи, її ефективності та ступеня задоволення суспільних потреб. Недостача ж поповнюється шляхом залучення коштів з позабюджетних джерел.

Висновки

Проведене теоретичне дослідження економічної природи витрат на підготовку кадрів, їх місця в економічній системі держави, дослідження особливостей фінансового забезпечення підготовки кадрів в умовах трансформації економіки стали підставою для отримання наступних наукових та практичних результатів:

Застосовано нові підходи до визначення сутності та ролі витрат на підготовку кадрів в економіці держави, які дали підстави для обгрунтування теоретичних положень щодо ролі фінансів у забезпеченні функціонування та розвитку вищих закладів освіти та підготовки ними кваліфікованих кадрів, конкурентоспроможних на світовому ринку праці.

Обґрунтовано величину витрат на підготовку кадрів у взаємозв’язку з рівнем економічного розвитку країни.

Визначено економічну ефективність витрат на вищу освіту як для суспільства в цілому так і для окремого громадянина.

Визначено особливості формування фінансових ресурсів вищих закладів освіти в умовах трансформації економіки та надано конкретні пропозиції щодо вдосконалення бюджетного фінансування і розширення позабюджетних джерел фінансового забезпечення підготовки кадрів.

Обгрунтовано необхідність державного регулювання питання ціноутворення на ринку освітніх послуг. Запропоновано підходи до формування ціни підготовки одного спеціаліста, яка повинна виступати базою для встановлення необхідного обсягу бюджетного фінансування вищих закладів освіти, формування договірних цін на підготовку кадрів, обгрунтування розміру позик студентам на оплату ними освітніх послуг, являтися базою для встановлення розміру інвестиційних ресурсів, які направляються вищим закладам освіти з благодійних та інших фондів, тощо.

Запропоновано основні напрямки вдосконалення фінансового планування у вищих закладах освіти, які знайшли своє відображення у впровадженні нових організаційних принципів та методологічних засад фінансового планування у вищих закладах освіти.

Розроблено пропозиції щодо оптимізації структури джерел формування фінансових ресурсів на підготовку кадрів з метою виходу вищих закладів освіти із скрутного фінансового стану та забезпечення підготовки кадрів на високому якісному рівні.

Список опублікованих автором праць

за темою дисертації

Є.М. Бойко Підприємницьке спонсорство в освіті //Фінанси України.-1997.-№11.-С.114-116. – 0,2 д.а.

Є.М. Бойко Сучасний стан і напрямки реформування системи вищої освіти //Фінанси України.-1999.-№9.-С.46-51. – 0,7 д.а.

Є.М. Бойко Економічне обґрунтування величини витрат на підготовку кадрів // Фінанси України. – 2000. - №11. – С.68-71. – 0,4 д.а.

Є.М. Бойко Витрати на підготовку кадрів в економіці держави: Формування ринкових відносин в Україні: Зб.наук.пр. – Київ: Науково – дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. - 2000. – 10 випуск. – С.132-134. – 0,3 д.а.

Є. Бойко Фінансове забезпечення підготовки кадрового потенціалу в Україні: Зб.наук.пр.- Київ: Інститут міжнародних відносин, 1999.-С.102-106. – 0,6 д.а.

Є.Бойко Підготовка кадрів в Україні: сучасний стан та напрямки вдосконалення фінансового забезпечення вищих навчальних закладів // Фондовий ринок.-2000.-№17.-С.28-30. – 0,5 д.а.

Є. Бойко Ефективність витрат на освіту: дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів // Фондовий ринок.-2000.-№ 21.-С.26-28.- 0,6 д.а.

АнотаціЯ

Бойко Є.М. Фінансове забезпечення підготовки кадрів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01- фінанси, грошовий обіг і кредит - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001 р.

Дисертація присвячена питанням вдосконалення фінансового забезпечення підготовки кадрів. Розглянуто місце та роль витрат на підготовку кадрів в економіці держави. Надано економічне обгрунтування величини витрат на підготовку кадрів. Здійснено оцінку існуючих методів визначення ефективності витрат на підготовку кадрів, запропоновано їх класифікацію та напрямки застосування в умовах трансформації економіки. Визначено вплив вищої освіти на основні макроекономічні показники. Запропоновано основні напрямки вдосконалення фінансування підготовки кадрів за рахунок бюджетних коштів та розширення кола позабюджетних джерел в умовах переходу до ринкових умов господарювання. Розглянуто питання фінансового планування у вищих

закладах освіти та визначено основні організаційні принципи визначення витрат на підготовку кадрів та методологічні засади фінансового планування.

Ключові слова: фінансове забезпечення, джерела фінансового забезпечення, підготовка кадрів, фінансові ресурси, вищий заклад освіти.

АННОТАЦИЯ

Бойко Е.Н. Финансовое обеспечение подготовки кадров. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования финансового обеспечения подготовки кадров. Проанализированы место и роль затрат на подготовку кадров в экономике государства. В диссертационной работе акцентируется внимание на том, что результаты исследований ученых и специалистов, которые работают в области теории, методологии и организации образования, являются существенным вкладом в решение проблем усовершенствования финансового обеспечения учреждений образования. При этом, финансово - экономические и организационные аспекты финансового обеспечения подготовки кадров недостаточно исследованы в отечественной экономической литературе, что является преградой для разработки и внедрения действенных механизмов и мероприятий на пути выхода высших учебных заведений из создавшегося финансового положения. Основная цель диссертации заключается в комплексном теоретическом исследовании экономической природы затрат на подготовку кадров, их роли в экономике государства и разработка практических рекомендаций по усовершенствованию финансового обеспечения высших учебных заведений.

Научная новизна основных результатов диссертационной работы заключается в исследовании основных направлений усовершенствования источников финансового обеспечения подготовки кадров, благодаря которым в условиях перехода к рыночным условиям хозяйствования существенно укрепляется финансовая база учреждений образования за счет внедрения новых подходов к бюджетному финансированию и расширения круга внебюджетных источников.

Применение новых подходов к опеределению сути затрат на подготовку кадров в условиях трансформации экономики страны позволили обосновать ряд теоретических положений, касающихся их места и роли в экономике государства. Финансовое обеспечение подготовки кадров рассматривается как совокупность форм и методов, которые

используются в процессе распределения, перераспределения и использования фонда финансовых ресурсов, который формируется за счет бюджетных и внебюджетных источников, и направляется на удержание образовательных учреждений, осуществляющих подготовку кадров.

Определены особенности формирования финансовых ресурсов высших учебных заведений и разработаны предложения по оптимизации источников формирования финансового базиса затрат на подготовку кадров. В диссертационной работе определены основные направления государственного бюджетного финансирования: финансирование государственного заказа на подготовку кадров; финансирование исследований фундаментального характера и государственных комплексных программ научно – исследовательских работ; финансирование специальных программ поддержки отдельных категорий студентов и молодых семей; посредством оказания налоговых льгот стимулирование развития спонсорства, благотвортельной деятельности. Среди основных направлений расширения внебюджетных источников финансового обепечения подготовки кадров определены: разработка механизмов страхования и усовершенствование кредитования подготовки кадров; создание у предприятий и организаций, потребителей квалифицированных специалистов источников финансирования подготовки данных специалистов; усовершенствование правового поля з целью стимулирования развития меценатства, спонсорства, попечительства; активизация работы в области эффективного коммерческого использования объектов собственности системы образования, создание на этой базе централизованных фондов и резервов для поддержания образовательных учреждений.

В диссертационной работе проведены расчеты перспективной потребности отраслей экономики в специалистах с высшим образованием и определено влияние высшего образования на основные макроэкономические показатели.

Предложена классификация методов оценки эффективности затрат на подготовку кадров и определены основные направления их использования в условиях трансформации экономики. Исследованы вопросы финансового планирования в высших учебных заведениях и предложены основные направления усовершенствования методологических и организационных подходов финансового планирования в высших учебных заведениях. Определены подходы к определению стоимости подготовки специалиста с высшим образованием в условиях рынка, которая должна выступать базисом для определения необходимого объема бюджетного финансирования, формирования договорных цен на подготовку кадров, обоснования размера ссуд студентам на оплату ими образовательных услуг, выступать базисом для определения размера инвестиционных ресурсов, направляемых высшим учебным заведениям с благотворительных источников и других фондов.

Предложена оптимизационная модель высшего образовательного учреждения, которая взаимоувязывает перспективную потребность экономики в специалистах с высшим образованием, материально – технические, финансовые и другие возможности отдельного образовательного учреждения по подготовке кадров, стоимость подготовки одного специалиста с высшим образованием, возможность получения высшим учебным заведением доходов от оказания других видов услуг.

Ключевые слова: финансовое обеспечение, источники финансового обеспечения, подготовка кадров, высшее учебное заведение.

ANNOTATION

Bojko E.N. Financial providing of specialist training. - Manuscript.

Thesis for candidate degree in the field of economics by speciality 08.04.01 - finance, money circulation and credit - Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2001.

The thesis is devoted to the questions of specialist trainind finanacial providing improvement. The place and the role of expenditures for specialist training in our country economy have been examined. The economic ground has been given for the size of expenditures needed for specialist training. The methods to determine the efficiency of expenditures for specialists training were evaluated. The classification and directions of their application