НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАРАНЧИК Іван Іванович

УДК 65:004:314 477

УПРАВЛІННЯ СПОЖИВЧИМ ПОПИТОМ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

08.06.02 – підприємництво, менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник – Доктор економічних наук, професор КАДІЄВСЬКИЙ Володимир Андрійович – Національний аграрний університет, завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор ЗАЇНЧКОВСЬКИЙ Анатолій Олександрович – Український державний університет харчових технологій, завідувач кафедри економіки і права кандидат економічних наук, старший науковий співробітник СКРИПНИЧЕНКО Марія Іллівна - Інститут економічного прогнозування НАН України, завідувач відділу моделювання економічного розвитку

Провідна установа – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ регіональних проблем розвитку і розміщення харчової промисловості.

Захист дисертації відбудеться 31 травня 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий 23.04.2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ЖЕБКА В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах особливої актуальності набуває дослідження шляхів і засобів подолання негативного характеру розвитку національного агропромислового комплексу і обумовленого ним споживчого попиту населення України.

За період 1991–2000 рр. виникло значне зниження рівня споживання основних продуктів харчування порівняно з науково обґрунтованими нормами.

Вирішення проблеми стійкого забезпечення споживчого попиту населення України характеризується підвищеним рівнем складності, тому що вона охоплює агропромислове виробництво, його ефективність в ринкових умовах, державну політику в цій сфері, демографічну ситуацію, соціально-економічні умови формування ринків агропродовольчої продукції, тенденції експортно-імпортної діяльності, динаміку грошових доходів та витрат населення тощо.

Скорочення платоспроможності населення, заробітної плати і реальних доходів призвели до суттєвого падіння споживання основних продовольчих продуктів.

Заробітна плата є основним доходом переважної більшості населення України. Її малий розмір, несвоєчасність виплати сьогодні залишаються однією з найгостріших для нашої країни соціальних проблем.

Масові невиплати заробітної плати працюючих зменшили купівельну спроможність населення, яка в 1999 р. становила 14,6% від рівня 1990 р., а за 10 місяців 2000 р. в умовах початку економічного зростання реальна заробітна плата скоротилася на 7,9%.

За умов, що склалися, актуальним є дослідження процесів і факторів, що формують споживчий попит населення України з метою задовольнити основні життєві потреби громадян в продуктах харчування. З іншого боку, діюча на сучасному етапі система формування споживчого кошика, яка є основою мінімального прожиткового мінімуму, потребує суттєвих змін. Назріла також необхідність в державній розробці і фактичному застосуванні територіальних варіантів споживчого кошика з врахуванням соціальних факторів. Немає також обґрунтованих рекомендацій про мінімально допустимі норми споживання непродовольчих благ, збільшення платоспроможного попиту населення як одного з основних факторів підвищення ємності внутрішнього ринку споживчих товарів.

Ряд факторів на сучасному етапі у сільському господарстві діють в сторону скорочення ефективності господарської діяльності, а разом з ним виникає скорочення потреб. Аналіз проблеми забезпечення населення продовольством засвідчує, що деструктивні зміни соціального і економічного розвитку суспільства за досліджуваний період привели до того, що потреби людей в окремих продуктах із об'єктивно необхідних (нееластичних) перейшли у спорадичні, коли матеріальні умови не створюють реальних можливостей їх задоволення в масштабах країни і окремих регіонів.

Зв'язок роботи з окремими науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена у відповідності з програмою науково-дослідних робіт Національного аграрного університету по виконанню комплексних тем: "Розробка питань менеджменту і маркетингу на різних рівнях АПК в умовах ринкової економіки". "Розробка наукових принципів і методології реформування системи управління АПК відповідно концепції його розвитку (номера державної реєстрації 019322 022571 і 01961 001975), а також нормативних актів Верховної Ради, Міністерств праці і соціальної політики, охорони здоров'я, агропромислової політики України при розробці, затвердженні і впровадженні мінімального прожиткового мінімуму для різних верств населення на 2001 р. (середній розмір прожиткового мінімуму на душу населення складає 311,4 грн.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і обґрунтування пропозицій щодо формування основних факторів і умов, що забезпечують стійкий споживчий попит населення України відповідно науково обґрунтованих норм споживання основних (базових) продуктів харчування на душу населення.

У відповідності до мети наукового дослідження в дисертації поставлені і вирішені такі задачі:

· проаналізовані основні тенденції сучасного стану ринків зерна, цукру, соняшника, картоплі, а також тваринницької продукції з врахуванням державної підтримки їх становлення, розвитку і функціонування;

· вивчені особливості формування і регулювання попиту населення на основні продукти харчування і стимулювання росту виробництва продовольства в окремих регіонах;

· обґрунтовані пропозиції і методи регулювання продовольчих ринків з метою забезпечити мінімальний прожитковий мінімум різних верств населення України і продовольчу безпеку країни;

· розроблені методики моніторингу споживчого попиту на основі вивчення динаміки попиту і ринкової кон'юнктури, що забезпечують створення умов для максимального пристосування виробництва і переробної промисловості до вимог ринку (пристосування до структури попиту);

· сформовано концептуальні засади маркетингових програм по виробництву і споживанню окремих видів продовольства і на їх основі споживчі моделі попиту і пропозиції з врахуванням балансів виробничих затрат і розподілу основних ресурсів, що формують кінцевий продукт, а також грошових доходів населення;

· проаналізована ефективність формування ринків продовольства різними організаційними формами виробництва ринкового типу, в тому числі споживчої кооперації, фермерських господарств і особистих підсобних господарств населення;

· розроблені і обґрунтовані основні методичні положення концепції самозабезпечення регіонів продовольством з врахуванням природноекономічних умов, мотиваційних факторів господарської діяльності, стану трудових ресурсів та їх зайнятості.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і організаційно-практичних проблем управління споживчим попитом населення на основі соціально-економічних умов України. Об'єктом дослідження є процеси виробництва і споживання основних продуктів харчування населення, фактори і умови формування структури споживчого кошика, мінімального прожиткового мінімуму, показники ефективності функціонування внутрішніх і зовнішніх ринків продовольства тощо.

Поглиблені дослідження здійснені на прикладі окремих регіонів, підприємств споживчої кооперації Київської області України.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети були використані такі методи: методи економічного аналізу при оцінці сучасного стану показників виробництва і споживання основних продуктів харчування; методи співставлення та порівняння при оцінці рівня фактичного споживання основних продуктів і науково обґрунтованих норм, а також фактичних рівнів, досягнутих економічно розвинутими країнами Європи та Світу; методи формування блок-схем та картографування при розробці схем розподілу окремих показників, якісних характеристик (наприклад, розподіл площ у світовому вирощуванні соняшника), взаємозв'язків основних факторів і умов розроблених методик, алгоритмів досягнення кінцевого результату; методи прогнозування – при здійсненні прогнозу рівнів споживання основних продуктів харчування на душу населення; методи вибіркового обстеження – при вивченні структури використання грошових доходів сімей (за матеріалами вибіркового обстеження сімейних бюджетів); методи кореляційно-регресивного аналізу – при розробці моделей споживчого попиту на основні продукти харчування залежно від рівня сукупного доходу на душу населення; методи математичного моделювання економічних і виробничих процесів – при оптимізації пропорцій розвитку, визначення можливостей виробництва продукції рослинництва і тваринництва в окремих районах в необхідному асортименті і мінімізації транспортних витрат на перевезення вирощеної продукції сільського господарства до споживачів.

Наукова новизна одержаних результатів. При виконанні дисертаційної роботи одержані наступні результати:

· розроблені теоретичні і методичні положення формування і функціонування продовольчого ринку України, що обумовлює споживчий попит населення на основні продукти харчування населення з врахуванням реального рівня грошових доходів громадян країни;

· запропонована методика регулювання споживчого попиту населення з врахуванням грошових доходів, їх структури, індексу споживчих цін, кон'юнктури ринку і загального стану ринків продовольства, яка має велике практичне значення для оперативної оцінки стану економіки і прогнозування стану продовольчих ринків з врахуванням виробництва продукції; їх реалізації, характеру споживання, експортно-імпортних тенденцій, чисельності населення і рівня цін на продовольчі і матеріально-технічні ресурси;

· обґрунтовані моделі управління і регулювання споживчого попиту різних верств населення на основі мінімального прожиткового мінімуму, основних результуючих показників рівня життя з метою забезпечити споживачів не тільки основною продукцією харчування в обсягах, необхідних для відтворення біологічної діяльності, але й продукцією оздоровчого характеру і спеціальних видів агропродовольчої продукції, зберегти і підвищити соціальну захищеність непрацездатного населення України;

· обґрунтовані шляхи підвищення рівня самозабезпеченості населення регіонів України на основі аналізу соціальних і економічних факторів, які є пріоритетними у взаємодіях держави і сільських товаровиробників, розробленого механізму взаємодії регіональних органів влади з різними формами підприємств ринкового типу;

· розроблена методика створення маркетингових програм як інструменту споживчого ринку продовольчих товарів, яка дає можливість врахувати особливості споживчого ринку продовольства, своєрідність комплексу індивідуальних потреб в продовольстві і обумовлені цими потребами "соціальні моделі" споживача, специфіку продуктів харчування у порівнянні з іншими ринковими товарами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації методи, методики і моделі управління споживчим попитом окремих верств населення, об'єднані на єдиній методологічній основі, одержані розрахунки і обґрунтовані пропозиції можуть бути використані в нормативних актах Верховної Ради з питань реформування аграрного сектора економіки України, прийняття і затвердження розмірів мінімального прожиткового мінімуму, дають можливість обґрунтувати програми рівня життя і територіальних варіантів прожиткового мінімуму в окремих регіонах, в розрахунках Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я, урядових соціально-економічних програмах різного напрямку при розробці і впровадженні їх в практику господарювання.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених наукових досліджень доповідались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету аграрного менеджменту НАУ (1998–2000 рр.), на міжнародній науково-практичній конференції "Аграрна реформа в Україні у контексті зарубіжного досвіду: здобутки, проблеми, перспективи" (Ужгород, грудень 2000 року), на науково-виробничих конференціях Закарпатського інституту аграрного виробництва (1998–2000 рр.), періодичній пресі.

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в монографії "Проблеми трансформації аграрної економіки України в ринкове середовище" і в 6 статтях загальним обсягом 6,83 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 141 найменування, додатків. Основна частина викладена на 170 сторінках комп'ютерного тексту, список використаних джерел – на 11 сторінках.

Структура дисертаційної роботи

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Проблеми трансформації аграрної економіки в ринкове середовище.

1.1. Шляхи оптимальної адаптації господарської діяльності та виробничої структури підприємств АПК до вимог ринку

1.2. Продуктові підкомплекси і соціально-економічні умови формування ринків агропромислової продукції

1.3. Фактори економічного зростання та управління розвитком продуктових підкомпликсів в умовах ринку

РОЗДІЛ ІІ. Управління споживчим попитом населення в системі функціонування ринків продовольства

2.1. Особливості і способи управління споживчим попитом населення України

2.2. Економіко-математичне моделювання процесів формування споживчого попиту населення

2.3. Інформаційний маркетинг попиту та пропозиції продукції галузей АПК

РОЗДІЛ ІІІ. Організація товаропросування аграрної продукції в умовах функціонування агро продовольчих ринків

3.1. Формування ринкової інфраструктури ринку продовольчої продукції агропромислового комплексу

3.2. Менеджмент та маркетинг агропромислового ринку в системі споживчої кооперації регіону

3.3. Інноваційний менеджмент, моніторинг та диверсифікація виробництва основних продуктів харчування в структурі взаємозв'язків з переробною промисловістю

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дисертаційного дослідження, сформульовані мета і задачі роботи, визначаються предмет і об'єкт дослідження, відображена наукова новизна, практична цінність сформованих висновків і пропозицій, особистий внесок здобувача.

В першому розділі - "Проблеми трансформації аграрної економіки в ринкове середовище" - розглянуті шляхи оптимальної адаптації господарської діяльності та виробничої структури підприємств АПК до вимог ринку, стан економіки продуктових підкомплексів і соціально-економічні умови формування ринків агропромислової продукції, фактори економічного зростання та управління розвитком продуктових підкомплексів в умовах ринку.

Вивчення особливостей трансформації аграрної економіки України в ринкове середовище, стану і розвитку окремих продуктових підкомплексів, продукція яких складає основу споживчого кошика, дало можливість розробити науково-методичне забезпечення їх функціонування в ринкових умовах і на його основі – моделі формування ринків продовольства, а також обґрунтувати фактори економічного зростання та управління розвитком продуктових підкомплексів в умовах ринку.

Встановлено, що реалізація такої інтегрованої сукупності взаємозв'язків економічного зростання найбільш доцільна в межах окремих регіонів, де регіональні особливості спеціалізації формуються під впливом зовнішнього і внутрішнього ринків продовольства.

В роботі обґрунтована модель регіонального розвитку, основою якої є система соціальних стандартів. Соціальні стандарти охоплюють всі сфери життєдіяльності людей, їх підготовку до трудової діяльності, виробництво, обмін і споживання, сфери екологічної і продовольчої безпеки, що свідчить про їх комплексний, системний характер, який впливає на формування споживчої моделі населення України.

В другому розділі - "Управління споживчим попитом населення в системі функціонування ринків продовольства" - проаналізовані особливості і способи управління споживчим попитом населення України, здійснено економіко-математичне моделювання процесів формування споживчого попиту населення, обґрунтована необхідність застосування інформаційного маркетингу попиту та пропозиції продукції галузей АПК.

Дослідження особливостей і способів управління споживчим попитом населення України показує, що входження економічної системи країни в ринкове середовище супроводжується порушенням попиту і пропозиції на основні продукти споживання, все важче зберегти рівень соціальних гарантій основної частини населення.

Проведені дослідження різноманітних факторів, що впливають на структуру споживання населення дозволило виявити зміни, що відбулися за період переходу до ринкових відносин і класифікувати їх на 4 групи:

· зміни соціально-демографічної структури споживачів і зв'язані з цим зміни в потребах суспільства;

· рівня і диференціації доходів населення;

· співвідношення джерел надходження благ і послуг (оплата праці, особисте присадибне господарство, приватні структури різних типів і розмірів тощо);

· рівня і співвідношення цін на продукцію агропромислового виробництва.

Встановлено, якщо людина не в змозі за день виробити більше життєвих благ, ніж потрібно для її власного відтворення, то виникають процеси, що негативно впливають на продуктивність праці, на динаміку повсякденних потреб людей і на стан та розвиток нації взагалі (табл. 1).

Встановлено, що при одній і тій же необхідній структурі споживання в сім'ях з різним рівнем матеріальної забезпеченості формується різна ступінь задоволення окремих потреб населення. В той же час в ринкових умовах розподіл створених матеріальних благ в суспільстві без безпосереднього вкладу людини в цей процес не здійснюється, хоча залишаються мінімальні потреби для її існування і відтворення.

Таблиця 1. Динаміка споживання основних продуктів харчування, кг

ВИДИ ПРОДУКЦІЇ РОКИ Норма споживання

1990 1997 1998 1999

М'ясо і м'ясопродукти (в перерахуванні на м'ясо) 68,2 34,7 33,2 34,0 80,0

Риба і рибопродукти 17,5 5,0 5,9 5,5 14,2

Молоко і молочні продукти (в перерахунку на молоко) 373,2 210,4 213,0 215,0 360,0

Яйця (штук) 272 151 154 158 285

Рослинна олія 11,6 8,4 8,2 8,5 13,7

Картопля 131,0 133,0 129,4 120,0 120,0

Овочі та овочеві культури 102,5 91,0 96,0 90,0 152,0

Фрукти, ягоди 47,0 40,0 25,0 23,0 84,0

Цукор 50,0 28,0 32,0 31,0 38,3

Хлібопродукти (хліб і макаронні вироби в перерахунку на борошно) 141 128 126 125 104

Вивчення динаміки чисельності населення України показує, що вона характеризується стійким показником скорочення (в середньому за 1996–2000рр. – мінус 307, 26 тис. чол., або 0,58% від загальної кількості населення. Зростає безробіття. Виникло значне демографічне навантаження, про що свідчить питома вага населення, яка старше за працездатних (23,4%).

Проведені дослідження показують, що однією з головних задач економіки країни на сучасному етапі є визначення структури нинішніх і майбутніх потреб населення в матеріальних благах і послугах з метою кількісної характеристики мети розвитку агропромислового комплексу.

Об'єктивним виразом потреб населення є фактична структура споживання, що склалася, і платоспроможний попит населення, який відображає ступінь задоволення потреб людей.

В роботі розроблена методика складання раціонального бюджету з врахуванням 4 категорій прожиткового мінімуму для населення. При цьому комплекс зовнішніх дій, які викликають у людини стан об'єктивної необхідності матеріального споживання, розглядається як збурюючи дії, де основним змінним є індивідуум і вид його потреби.

Таким основним видом потреби для задоволення процесів споживання є раціональна зайнятість населення.

В дисертації обґрунтовані шляхи раціональної зайнятості населення, а також заходи по вдосконаленню аграрної політики держави щодо рівня і якості життя населення на основі підвищення реальних доходів в першу чергу працездатного і непрацездатного населення.

В зв'язку з цим, важливим є розв'язок задачі прогнозування впливу змін кон'юнктури ринку на обсяги виробництва агро продовольчої продукції і рівня зайнятості населення в сферах господарської діяльності галузей АПК, а також визначення ефекту мультиплікації (розповсюдження), що породжується змінами кінцевого попиту на окремі види продукції.

Для розв'язання цієї проблеми в роботі запропонована методика оцінки продовольчого самозабезпечення регіону, яка реалізується за допомогою розробленої економіко-математичної моделі. Розв'язок здійснено на матеріалах господарської діяльності споживчої кооперації чотирьох районів Київської області за період 1997–1999рр.

Розроблений підхід передбачає застосування інформаційного маркетингу попиту та пропозиції продукції галузей АПК, на основі якого розроблена модель інформаційних відносин, а також алгоритм процесу входження продукції у ринкове середовище.

В третьому розділі - "Організація товаропросування аграрної продукції в умовах функціонування агро продовольчих ринків" - висвітлені стан та умови формування ринкової інфраструктури продовольчої продукції АПК, менеджменту та маркетингу агропромислового в системі споживчої кооперації регіону, інноваційного менеджменту, моніторингу та диверсифікації виробництва основних продуктів харчування в структурі взаємозв'язків з переробною промисловістю.

Реалізація таких взаємозв'язків охоплює формування ринкової інфраструктури ринку продовольчої продукції АПК (рис. 1), з цією метою виділені функції інфраструктури, обґрунтовані перспективні напрямки створення продовольчих ринків, виконана класифікація оптових продовольчих ринків.

Проведені дослідження специфіки маркетингу, як інструмента споживчого ринку продовольчих товарів показують, що необхідно враховувати:

·

· своєрідність комплексу індивідуальних потреб в продовольстві та обумовлені цими потребами "соціальні моделі" споживача;

- специфіку продуктів харчування у порівнянні з іншими товарами;

·

Необхідність системного поєднання цих вимог обумовило те, що в роботі запропоновано нову стратегію виробництва і збуту продовольчої продукції з врахуванням формування оптових внутрішніх ринків, підвищення якості і зв'язків з переробною промисловістю, поєднання крупного виробництва з малим підприємництвом.

Розроблену систему менеджменту апробовано на господарській діяльності споживчих організацій районів Київської області. Вона дає можливість здійснювати оптимальні економічні зв'язки особистих підсобних підприємств із заготівельними організаціями споживчої кооперації, розробити умови для інноваційного менеджменту, моніторингу та диверсифікації виробництва основних продуктів харчування в структурі взаємозв'язків з переробною промисловістю.

Низька купівельна спроможність населення і експансія імпорту позначаються на наповненні вітчизняного ринку продуктами харчування.

В роботі обґрунтовані напрями розвитку інноваційної сфери для вітчизняних і іноземних інвесторів, виконана оцінка характеру змін в процесах споживання, в тому числі впливу демографічних, дієтлогічних та економічних факторів, а також впливу номенклатури сільськогосподарської продукції на стабільність і ефективність розвитку підприємств АПК.

В дисертації розроблені концептуальні основи і ряд методик, які передбачають, що в сучасних умовах формування споживчого попиту населення України необхідна цільова національна програма, направлена на оздоровлення населення.

Така національна програма оздоровлення населення в своїй структурі повинна мати економічні і соціальні складові. Враховуючи, що менеджмент в Україні початку ХХІ століття буде формуватися під впливом соціальних пріоритетів над цілями бізнесу, соціальний аспект національної програми буде характеризувати рівень купівельного попиту на ринку продовольства. Населення України повинно бути забезпечене основними продуктами харчування за прийнятими для різних верств споживачів цінами.

Розроблена структура програми масового оздоровлення населення передбачає формування ринків продовольчих товарів з наперед відомими ознаками і їх вплив на фізичний стан споживача, а також ринки продовольства з лікувальними ознаками. Дослідження показують, що для умов України це перспективний і швидко зростаючий ринок, потенційні можливості якого в країні дуже великі.

З метою забезпечення екологічно чистою сировиною переробну і харчову промисловість в усіх регіонах України слід створити спеціальні сировинні зони.

В роботі також обґрунтовані стратегічні цілі розвитку соціальної сфери, а також види соціальних моделей, впровадження яких приведе до переборення негативних тенденцій, що склалися в сфері споживання на основі регулюючих функцій держави і засобів їх реалізації.

Необхідно законодавчо закріпити відповідальність виробників і продавців за безпеку харчових продуктів. В зв'язку з цим в Міністерстві аграрної політики необхідно створити департамент по безпеці продовольства, в функції якого будуть входити розробка правових норм, методів контролю і процедури гарантії надійності всіх видів продовольства, які реалізуються населенню.

Реалізація цих заходів, зв'язаних з загальною системою економічних відносин, збільшить зайнятість працездатного населення, сукупні доходи, попит і пропозицію, сформує надійну систему соціального захисту населення, підніме життєвий рівень населення України до рівня соціальних стандартів європейських країн.

Висновки

1. Поступ економічної системи України в ринкове середовище супроводжується порушенням співвідношення попиту і пропозиції на основні продукти споживання, все важче зберегти рівень соціальних гарантій основної частини населення України, який у минулому підтримувався за рахунок екстенсивних витрат.

За роки економічної реформи в Україні виникли кардинальні зміни у розподілі доходів і національного багатства між різними верствами населення. Не зважаючи на значні зміни структури доходів населення, реальна заробітна плата в Україні залишається головним і практично єдиним компоненту доходу сімей основної частини населення.

2. Скорочення платоспроможності населення, заробітної плати і реальних доходів населення призвели до суттєвого падіння рівня споживання основних продовольчих продуктів.

Розраховані показники для України свідчать про незадовільну структуру набору продуктів харчування, яка складається в країні. Деструктивні зміни соціального і економічного розвитку за 1991–2000рр. привели до того, що потреби людей в окремих продуктах із об'єктивно необхідних (незамінних) перейшли у спорадичні.

3. Нездатність суспільства і держави в цілому забезпечити доступ населення до продуктів харчування в кількості і якості, достатніх для здорового фізичного і соціального розвитку кожної особистості у звичайних умовах, руйнація продуктивних сил села у поєднанні з негативними тенденціями його економічного розвитку, призвели до погіршення життєвого рівня населення та демографічної ситуації в країні.

Різке природне скорочення сільського населення приводить до обезлюднення і зняття населених пунктів. Зростає показник демографічного навантаження на селі через старіння населення, високу частку людей похилого віку. Через зниження життєвого рівня на селі зростають захворюваність та смертність населення, рівень тимчасової непрацездатності працюючих.

4. Оцінка економічного стану, у якому знаходиться сільське господарство та інші галузі АПК, коли задоволення потреб населення стало уже не галузевою, а соціально-економічною проблемою, вимагає обґрунтованого визначення стратегічних напрямків здійснення аграрної реформи і політики, призупинення спаду виробництва і забезпечення його нарощення, відновлення внутрішнього і зовнішнього ринків продовольства, проведення соціально-економічних перетворень на селі.

5. В роботі обґрунтовані шляхи забезпечення продовольчої безпеки країни, підвищення оплатного попиту населення, забезпечення соціально-економічного захисту вітчизняних товаровиробників, формування внутрішнього ринку продовольства та відтворення трудових ресурсів.

Виділені три класи моделей попиту і споживання і на їх основі три класи споживчих бюджетів, здійснена їх кількісна оцінка на основі методів математичного моделювання, мають велике практичне значення, тому що є основними складовими при формуванні споживчого кошика і на його основі, прожиткового мінімуму населення.

6. Розроблена методика управління та оцінки ефективності маркетингу споживчого попиту та моніторингу виробництва і споживання основних продуктів харчування, є однією з форм реалізації стратегії і тактики регіональної економічної політики у сфері формування ринків продовольства. Обґрунтовані фактори економічного зростання основних продуктових підкомплексів дали можливість розробити методи управління і умови формування внутрішніх продовольчих ринків і оцінити їх вплив на динаміку споживчого попиту населення.

7. Встановлено, що споживча модель економіки, спрямована на досягнення комерційного прибутку будь-якою ціною, призвела до збитковості всього сільського господарства. Управління компонентами споживчої моделі населення України обумовлюється не тільки необхідністю забезпечити до потрібного рівня кількість тих нееластичних для повноцінного життя населення речовин, які організм людини самостійно не може виробити. У мільйонів людей, які постраждали від радіаційного забруднення, раціони харчування за кількістю і якістю не відповідають науково обґрунтованим нормам.

8. Класифікація прожиткового мінімуму на чотири категорії населення з їх відмінними рівнями свідчить про необхідність розробки різних схем управління і способів моніторингу їх функціонування в суспільстві. Для малозабезпечених сімей це реалізація конституційних гарантій державою забезпечення рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму, працездатного населення – вирішення проблеми раціональної зайнятості. Для населення, що потребує радіаційного захисту, одним із основних способів компенсації дефіциту поживних речовин є впровадження механізму харчових добавок, вирощування спеціальних видів сільськогосподарських культур, підвищення значення самозабезпеченості окремих територій. В умовах формування споживчого попиту населення необхідна цільова національна програма, направлена на оздоровлення населення шляхом розробки, організації і впровадження харчових компонентів з метою коректування біохімічного складу продуктів харчування масового споживання.

9. Розроблена в дисертації структура програми масового оздоровлення населення різними організаційними формами виробництва передбачає формування ринків продовольства з наперед відомими ознаками і їх вплив на фізичний стан споживача, а також ринки продовольства з лікувальними ознаками. Розрахунки показують, що для умов України це перспективний і швидко зростаючий ринок.

Створена в роботі концепція здорового харчування всіх верств населення, обґрунтування стратегічних цілей її розвитку, заходів по їх реалізації на основі розроблених соціальних моделей функціонування при регулюючій функції держави направлена на забезпечення стійкості споживчого попиту населення України.

Список публікацій за темою дисертації

1. Баранчик І.І. Проблеми трансформації аграрної економіки України в ринкове середовище. Монографія. К.– "Науковий світ". 2000. – С.87.

2. Баранчик І.І. Стабільне вітчизняне виробництво – надійний фактор продовольчої безпеки України // Економіка АПК.– 2001. – № 1. – С.12-14.

3. Баранчик І.І. Формування моделі споживчого попиту населення України // Вісник аграрної науки. – 2001.– № 3. – С.81–82.

4. Баранчик І.І. Модель споживчого попиту: чим жива людина // Віче. – 2000. – № 9. – С.72–84.

5. Баранчик І.І. Моделі споживчого попиту. Який він продуктовий кошик українця? // Сад, виноград і вино України. – 2000. – № 5–6, – С. 16–17.

6. Баранчик І.І. Є хліб... А до хліба? Знову про реальність моделі споживчого попиту населення // Сад, виноград і вино України. – 2000. – № 7–9. – С.52–53.

7. Баранчик І.І. Моделі споживчого попиту населення України // Пропозиція. – 2000.–№12.–С. 110–111.

Баранчик І.І. Управління споживчим попитом населення України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – підприємництво, менеджмент та маркетинг. – Національний аграрний університет, м. Київ, 2001.

У дисертації проведено дослідження стану споживчого попиту населення, рівень заробітної плати, особливості формування ринків продовольства. Обґрунтовані методи управління споживчим попитом різних верств населення. Сформульовані пропозиції і методи регулювання продовольчих ринків з метою забезпечити мінімальний прожитковий мінімум різних верств населення і продовольчу безпеку країни.

Ключові слова: споживчий попит, ринки продовольства, методи управління, норми споживання, платоспроможність, споживчий кошик, прожитковий мінімум.

Баранчик И.И. Управление потребительским спросом населения Украины.– Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 – предпринимательство, менеджмент и маркетинг. Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

В диссертации проведено исследование состояния потребительского спроса населения Украины, определены основные его составляющие, в том числе платежеспособность населения, уровень заработной платы, особенности формирования рынков продовольствия, обоснованы методы управления потребительским спросом разных слоев населения.

В процессе исследования получены следующие научные результаты:

· разработаны теоретические и методические положения формирования и функционирования продовольственного рынка Украины, обусловливающего потребительский спрос на основные продукты питания с учетом реального уровня денежных фондов населения;

· предложена методика регулирования потребительского спроса с учетом доходов населения, их структуры, индексов потребительских цен и общего состояния рынков продовольствия, которая имеет большое значение для оперативной оценки состояния экономики и прогнозирования продовольственных рынком с учетом производства продукции, реализации, характера потребления, экспортно-импортных тенденций, численности населения и уровня цен на продовольственные товары;

· разработана методика создания маркетинговых программ как инструмента потребительского рынка продовольственных товаров, которая дает возможность учесть особенности рынков продовольствия, своеобразие индивидуальных потребностей в продовольствии и обусловленные этими потребностями "социальные модели" потребителя, специфику продуктов потребления в сравнении с другими рыночными товарами.

В первом разделе – "Проблемы трансформации аграрной экономики в рыночную среду" – раскрыты пути оптимальной адаптации хозяйственной деятельности и производственной структуры предприятий АПК к требованиям рынка, определены продуктовые подкомплексы и социально-экономические условия формирования рынков агропромышленной продукции, факторы экономического роста и управления продуктовыми подкомплексами в рыночных условиях.

Во втором разделе – "Управление потребительским спросом населения в системе функционирования рынков продовольствия" – проведен анализ особенностей и способов управления потребительским спросом населения Украины, осуществлено экономико-математическое моделирование процессов формирования потребительского спроса населения, обоснована необходимость информационного маркетинга спроса и предложения продукции отраслей АПК.

В третьем разделе – "Организация товаропродвижения аграрной продукции в условиях функционирования агропродовольственных рынков" – показаны пути формирования рыночной инфраструктуры продовольственной продукции АПК, особенности менеджмента и маркетинга агропромышленного рынка в системе потребительской кооперации региона, инновационный менеджмент, мониторинг и диверсификация производства основных продуктов питания в структуре взаимосвязей с перерабатывающей промышленностью.

В выводах сформулированы основные итоги проведенного исследования, которые заключаются в следующем:

· вхождение экономической системы Украины в рыночную среду сопровождается нарушением соотношения спроса и предложения на основные продукты потребления, все труднее сохранить уровень социальных гарантий основной части населения Украины;

· сокращение платежеспособности, заработной платы и реальных доходов населения привели к существенному снижению уровня потребления основных продовольственных товаров;

· рассчитанные показатели для Украины свидетельствуют о неудовлетворительной структуре набора продуктов питания, которая сложилась в стране. Деструктивные изменения социального и экономического развития за 1991–2000 годы привели к тому, что потребности людей в отдельных продуктах из объективно необходимых (незаменимых) перешли в спорадические;

· разработанные в диссертации методики управления и оценки эффективности маркетинга потребительского спроса населения направлены на повышение жизненного уровня, самообеспеченности отдельных территорий, необходимости формирования национальных комплексных программ повышения жизненного уровня населения Украины.

В работе обоснованы модели управления и регулирования потребительского спроса разных слоев населения на основе прожиточного минимума, основных результативных показателей уровня жизни с целью обеспечить потребителей не только основной продукцией потребления в объемах, достаточных для воспроизводства биологической деятельности, но и продукцией оздоровительного характера и специальных видов агропродовольственной продукции, сохранить и повысить социальную защищенность нетрудоспособного населения.

Ключевые слова: потребительский спрос, рынки продовольствия, методы управления, нормы потребления, платежеспособность, потребительская корзина, прожиточный минимум.

Baranchik I.I. Consumer demand of Ukraine's population management. – Manuscript.

The thesis of competition of scientific degree of Candidate of Economical sciences on specialty 08.06.02 – business, management and marketing. National Agriculture University, Kyiv, 2001.

In the thesis research of state of consumer demand of population has been done, its main components have been defined, in particular payment ability of population, the level of wages, particularities of food market forming. The methods of management of consumer demand of different layers of population have been grounded. The propositions and methods of food market regulation for maintenance of minimum living level of different layers of populations and food security of State.

Key words: consumer demand, food markets, methods of management, norms of consumption, payment ability, consumer's purse, minimum living level.