ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

Бобчук Ігор Петрович

УКД 338:4:664.1

ОРГАНІЗАЦІЙНО - ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ РИНКІВ М'ЯСО-МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

(на прикладі західних областей України)

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки, організації і планування в АПК Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Дусановський Степан Львович Тернопільська академія народного господарства, Завідувач кафедри економіки, організації і планування в АПК

Офіційні опоненти Доктор економічних наук, професор Зимовець Віктор Наумович, Інституту аграрної економіки УААН Провідний науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент Маланчук Любомир Михайлович, Тернопільський інститут агропромислового виробництва, Директор інституту

Провідна установа Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра економіки АПК, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Дубляни

Захист відбудеться "_24_"_травня__2001 року о _11_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.58.082.01 Тернопільської академії народного господарства за адресою : 46004, м.Тернопіль, вул.Львівська, 11, ауд. № 1300.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46004, м.Тернопіль, вул.Львівська, 11

Автореферат розісланий "_20__"_квітня_2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент: З.В.Задорожний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Найважливішою проблемою сучасної економіки є зупинення спаду агропромислового виробництва, гарантування вирішення продовольчої проблеми держави та досягнення раціональних норм споживання продуктів на душу населення. Для цього необхідно створити економічні та правові відносини в усіх галузях продовольчого комплексу. Реформування агропродовольчої сфери передбачає поєднання ринкових форм господарювання з активною підтримкою держави, спрямованою на підвищення керованості соціально-економічними процесами. Багаторічний досвід розвитку товарних ринків та ринкових відносин у країнах Західної Європи показує, що їх становлення завжди починалось з формування продовольчого ринку.

Нині вивчення і розробка пропозицій щодо формування товарних продовольчих ринків, особливо м'яса, молока і продуктів їх переробки, в країні та її регіонах має велике соціальне і політичне значення. За останні роки загострились проблеми із забезпеченням населення України вітчизняними м'ясними і молочними продуктами. Спад виробництва за 1990-1998 рр. становив 86% або 2399 тис.тонн - по м'ясу і м'ясопродуктах і 89,3% або 5743 тис.тонн по молоку і молокопродуктах. При цьому частка власної продукції в загальному обсязі середньодушового споживання відповідно зменшилась. У кризовий період розвитку економіки ситуація на ринку вітчизняних м'ясо-молочних продуктів ще більше ускладнилась, що вимагає комплексного дослідження цієї проблеми.

Посилення економічної самостійності регіонів України та регіональні особливості розвитку м'ясомолочного підкомплексу АПК вимагають злагодженої роботи всіх ланок єдиного процесу, пов'язаного з виробництвом, заготівлею, переробкою і доведенням до споживачів м'ясних і молочних продуктів.

Проблемам формування продовольчого ринку присвячені праці В.Г.Андрійчука, П.І.Гайдуцького, Г.Н.Германчука, В.А.Зимовця, І.І.Лукінова, О.О.Онищенка, П.Т.Саблука, О.М.Шпичака, Л.Г.Чернюк, В.В.Юрчишина та інших вітчизняних та зарубіжних вчених- економістів. Проте питання розвитку продовольчого ринку в цілому та ринку м'ясо-молочної продукції зокрема на сьогоднішній день вивчені недостатньо. Наявний ресурсний потенціал західного регіону дає можливість створити умови для формування ринку м'ясо-молочної продукції, якою можна забезпечити не тільки даний регіон, але й інші регіони України. Значимість і новизна цих питань зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження, які склали основу дисертаційної роботи, виконувались у межах науково-дослідної теми кафедри економіки, організації і планування в АПК Тернопільської академії народного господарства “Шляхи підвищення ефективності м'ясо-молочного комплексу в умовах ринкових відносин”, яка затверджена рішенням Вченої ради від 31.08.98року протокол №1.

Здобувач є виконавцем одного із розділів цієї теми, що відображено у звітах кафедри.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є розробка теоретичних і практичних аспектів розвитку ринків м'ясо-молочної продукції в західному регіоні України, вдосконалення організаційно – економічної структури виробничих формувань м'ясо-молочного підкомплексу АПК в ринкових умовах та обгрунтування основних напрямків розвитку галузі на перспективу.

Для досягнення цієї мети в роботі були передбачені наступні завдання:

·

· проаналізувати формування і функціонування товарних продовольчих ринків за кордоном;

· дослідити основні чинники спаду виробництва кінцевої продукції м'ясо-молочного підкомплексу АПК;

· виявити вплив платоспроможного попиту населення на регіональні аспекти зміни рівня споживання м'яса, молока та продуктів їх переробки в західному регіоні України;

· проаналізувати взаємозв'язок впливу чинників на кінцеву продукцію м'ясо-молочного підкомплексу АПК;

· розробити пропозиції щодо шляхів формування товарних ринків м'ясо-молочної продукції в західних областях України.

Об'єктом дослідження є економічне середовище, структура та система економічних відносин в м'ясо-молочному підкомплексі АПК західних областей України.

Предметом дослідження є процеси формування та розвитку ринків м'ясо-молочної продукції, механізми його регулювання в сучасних умовах трансформації економічних відносин.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали законодавчі акти Верховної Ради України, рішення Кабінету Міністрів України та Укази Президента України стосовно реформування агропромислового комплексу та формування ринку продовольства.

При написанні дисертації були використанні фактичні матеріали Міністерства аграрної політики України, Головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій західних областей, монографії вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з проблем розвитку ринків м'ясо-молочної продукції

У процесі вирішення поставлених у роботі завдань використовувались відповідні методи дослідження, зокрема:

·

· монографічний – для детального вивчення рівня виробництва та споживання молока і м'яса в регіоні, взаємовідносин між партнерами на ринках м'ясо-молочної продукції.

· різноманітні прийоми статистичного методу, а саме: порівняння – для зіставлення фактичних даних звітного та попередніх років; групування – для встановлення залежності виробництва м'ясо-молочної продукції від продуктивності тварин; кореляційно-регресійний аналіз – для визначення і кількісної оцінки зв'язку між показниками досліджуваного об'єкту; середніх і відносних величин – для визначення рівня споживання населенням м'ясо-молочної продукції.

· розрахунково-конструктивний – при визначенні показників забезпечення м'ясо-молочною продукцією регіону на перспективу.

· економіко-математичний – для визначення впливу чинників на рівень споживання м'ясо-молочної продукції.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в обгрунтуванні теоретичних та практичних аспектів комплексної оцінки формування ринків м'ясо-молочної продукції західного регіону України в умовах ринкових відносин, а також визначенні основних напрямків їх розвитку на перспективу. У процесі дослідження одержані такі наукові результати:

·

· розроблено показники комплексного підходу оцінки розміщення ринків кінцевої продукції м'ясо-молочного підкомплексу АПК з урахуванням наявності сировини, платоспроможного попиту населення та інвестиційної активності виробників;

· обгрунтовано вплив чинників на рівень споживання населенням м'ясо-молочної продукції в регіоні, а також вз'аємозв'язок між ними та їх роль у формуванні регіональних ринків;

· розроблено пропозиції щодо формування товарних ринків м'ясо-молочної продукції на перспективу з урахуванням особливостей західного регіону;

· проведено розрахунки економічного розвитку та ефективного функціонування ринку м'ясо-молочної продукції з урахуванням попиту та пропозиції населення і товаровиробників;

· сформульовано пропозиції щодо формування нових організаційно-виробничих структур м'ясо-молочної промисловості західного регіону України в нових умовах господарювання та систему взаємовідносин товаровиробників з торговими організаціями;

· розроблено схему організації та управління маркетингом регіонального м'ясо-молочного підкомплексу зорієнтованого на самозабезпечення цією продукцією та можливостями її експорту за межі регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність досліджень полягає у розробці методики аналізу і прогнозування регіональних ринків м'ясної і молочної продукції з урахуванням наявного сировинного потенціалу, а також платоспроможного попиту населення та інвестиційної активності виробників. Проведені розрахунки економічного розвитку та ефективного функціонування ринку м'ясо-молочної продукції можуть бути використані на практиці регіональними і центральними органами управління і регіональної політики в галузі формування ринків кінцевої продукції м'ясо-молочного підкомплексу АПК. Результати досліджень використовувались при створенні переробного підприємства ПП “Продекспорт” у Чортківському районі. Запропоновано методику організації безвідходного виробництва та вдосконаленні закупівельних цін між виробниками сировини та переробним підприємством. (Акт про впровадження від 18.01.01).

Теоретичні та методологічні положення роботи використовуються в курсах лекцій для студентів інституту аграрного бізнесу Тернопільської академії народного господарства. (Акт про впровадження від 12.01.01).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи знайшли відображення в доповідях на республіканській науково-практичній конференції “Проблеми реформування АПК та переходу до ринкових відносин”, м. Тернопіль, Збруч, 1999 рік; на міжрегіональній конференції “Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України”, м. Тернопіль, Економічна думка, 2000 рік; на міжнародній науково-практичній конференції “Формування та функціонування банківських структур в західному регіоні України”, м. Львів, 2000 рік, які отримали позитивні відгуки. Матеріали роботи використовуються в навчальному процесі Тернопільської академії народного господарства.

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 4,3 друкованого аркуша, з них 3 статті – у фахових наукових виданнях, 3 статті – у збірниках тез науково-практичних конференцій і 2 брошури.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних літературних джерел. Повний обсяг роботи 165 сторінок машинописного тексту, у тому числі: 24 таблиці на 24 сторінках, 5 рисунків на 5 сторінках, список використаних літературних джерел становить 168 найменувань на 14 сторінках, 12 додатків на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У “Вступі” обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення.

Розділ І. “Теоретико-методологічні основи формування ринків м'ясо-молочної продукції” складається з трьох параграфів і містить результати критичного аналізу літературних джерел за темою дослідження.

Перехід нашої країни до ринкової економіки вимагає ефективного вирішення широкого спектра практичних і теоретичних завдань. Одне з найважливіших і актуальних серед них - створення регіональних і міжрегіональних ринків продовольства, що відповідає соціальному спрямуванню реформ, які проводять Президент і Уряд з метою підвищення життєвого рівня населення України.

В економічній науці відсутня єдина точка зору на формування ринків у перехідний період економіки України, тому в роботі систематизовано основні підходи до цієї проблеми за такими головними позиціями: визначення основних тенденцій формування ринку, вивчення методичних підходів щодо розвитку ринків м'ясо-молочної продукції продуктового підкомплексу АПК та вивчення і аналіз світової практики функціонування продовольчих ринків.

Серед науковців не існує єдиної думки стосовно визначення суті ринку як економічної категорії. Всі визначення доповнюють одне одного, але не розкривають повністю сутність поняття ринку. Крім того, в усіх перерахованих визначеннях ринок розглядається також у відриві від проблем репродуктивного (відтворювального) процесу.

За цих умов поняття ринку розширюється до розуміння його як елемента відтворення сукупного суспільного продукту. В результаті з'являється визначення ринку як сукупності економічних відносин, з допомогою яких здійснюється оборот суспільного продукту у товарно-грошовій формі.

На думку П.Т.Саблука, ринок, насамперед, є сферою обміну товарів, організованою за законами руху товарно-грошових відносин відповідно до закону вартості, закону попиту і пропозиції, закону конкуренції та законів грошового обігу.

Серед основних показників, які характеризують правильний методичний підхід до аналізу прогнозування та функціонування ринків м'ясо-молочної продукції в регіоні, є фактичний обсяг виробництва відповідної продукції, в тому числі на душу населення; фактичне споживання продукції, в тому числі на душу населення; потенційний обсяг виробництва продукції в регіоні; потенційний обсяг споживання (потенційна місткість ринку) м'ясо-молочної продукції; рекомендовані науково обгрунтовані рівні споживання на душу населення м'ясо-молочної продукції; платоспроможний попит населення; чисельність населення в регіоні; питома вага вартості м'ясо-молочної продукції в структурі вартості спживчого кошика та інші.

В процесі еволюції і розвитку ринків м'ясо-молочної продукції у розвинутих нині в аграрному відношенні країнах Західної Європи і світу склалася відповідна комплексна система показників оцінки функціонування досліджуваних ринків, механізми їх регулювання , система взаємодії між державою і суб'єктами ринку м'ясо-молочної продукції.

Ми вважаємо, що вивчення зарубіжного досвіду вирішення вказаних проблем, а саме стосовно форм і способів регулювання цін на м'ясо-молочну продукцію, використання заходів, які відображають інституційну досконалість ринку, вплив на ціни через регулюючі дії держави, встановлення паритетних цін як альтернативних елементів регулювання ринку, факторів, що визначають розміри і контури ринків, можуть бути корисними для застосування при формуванні вітчизняного ринку м'ясо-молочної продукції.

У розділі ІІ “Аналіз сучасного стану розвитку ринків продукції м'ясо-молочного підкомплексу АПК” досліджено основоположні проблеми розвитку сировинної бази та переробної промисловості західного регіону країни, визначено і проаналізовано особливості регіонального споживання м'ясо-молочної продукції та платоспроможного попиту населення, висвітлено роль сировинних ресурсів та платоспроможного попиту населення у формуванні ринків м'ясо-молочної продукції.

Аналіз динаміки виробництва у м'ясо-молочній галузі, розвиток якої зумовлений наявністю і достатньою кількістю сировини, платоспроможним попитом населення, інвестиційними можливостями самих виробництв і нерозвинутістю ринкової інфраструктури, показав, що м'ясний ресурсний потенціал західного регіону за період 1990-1998рр. зменшився більш як у 2 рази і становив у 1998р. 366 тис.т. Проте у загальній структурі виробленого м'яса в Україні питома вага західних областей за 1990-98рр. зросла загалом з 17,6 до 21,4%. Відносні показники приросту зумовлені, однак, не абсолютним збільшенням обсягів виробництва м'яса в регіоні, а головним чином більшими темпами спаду його в решті областей України.

Для аналізу регіональних відмінностей у рівні виробництва м'яса у 1990 і 1998рр. західні області України були умовно поділені на три групи (табл. 1).

Першу групу утворили сировинні райони — Рівненська, Волинська, Тернопільська області. Рівень виробництва м'яса на душу населення в першій групі сягнув у 1998р. 47,8 кг, що складає 140,8% вказаного показника по Україні. При цьому внутрігрупові відмінності середнього показника виробництва м'яса і м'ясопродуктів на душу населення коливаються від 42,1 до 53,1 кг.

До другої групи увійшли райони з рівнем виробництва, наближеним до середнього показника по Україні в цілому. До неї належать Чернівецька, Закарпатська та Івано-Франківська області. Рівень показника виробництва м'ясопродуктів на душу населення у другій групі в середньому склав у 1998р. 35,2 кг або 104,0% середньоукраїнської величини і був нижчим від рівня виробництва I групи на 12,6кг. Всередині групи показник, який розглядається, не надто відрізняється по окремих районах — в межах 1,5 кг.

Третю групу утворили області з рівнем виробництва в середньому на душу населення, який істотно менший від середньої його величини по країні в цілому. У 1990р. до неї увійшли Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області з рівнем виробництва відповідно - 78,1, 78,0. і 62,9% від аналогічного показника по Україні. Рівень виробництва м'яса в середньому на душу населення у третій групі склав 62,6 кг у 1990р. і 26,3 кг у 1998р.

Таблиця 1

Виробництво м'яса на душу населення у західних областях

в залежності від середнього рівня по Україні

Області 1990р. Області 1998р.

виробництво питома вага населення, % виробництво питома вага населення, %

кг/ рік в % до середнього по Україні кг/ рік в % до середнього по Україні

А 1 2 3 4 5 6 7

Україна 83,9 100 100 Україна 33,9 100 100

області 78,5 93,5 18,9 області 37,1 109 19,4

І група (вище середнього показника)

Тернопільська 105,1 126,1 2,3 Рівненська 53,1 156,6 2,3

Волинська 101,5 120,8 2,0 Волинська 47,9 141,3 2,1

Рівненська 99,1 117,9 2,3 Тернопільська 42,1 124,1 2,3

В середньому по групі 101,9 96,9 6,6 В середньому по групі 47,8 140,8 6,7

ІІ група (близько до середнього показника)

Чернівецька 85,9 102,2 1,8 Чернівецька 36,1 106,3 1,8

Закарпатська 35,5 104,6 2,6

Івано-Франківська 34,6 102,0 2,9

В середньому по групі 85,9 102,2 1,8 В середньому по групі 35,2 104,0 7,3

ІІІ група (нижче середнього показника)

Івано-Франківська 65,6 78,1 2,8 Львівська 26,3 77,6 5,4

Львівська 65,5 78,0 5,3

Закарпатська 58,8 62,9 2,4

В середньому по групі 62,6 74,5 10,5 В середньому по групі 26,3 77,6 5,4

У контексті цієї проблеми слід зазначити: якщо у 1990р. середньодушове виробництво м'яса в західних областях було нижчим від середнього рівня по Україні на 6,4%, то у 1998р. цей показник був більший від середньоукраїського на 9,4%, що свідчить про менші темпи спаду виробництва м'яса і м'ясопродуктів у західному регіоні. Однак рівень виробництва його, за винятком Рівненської і Волинської областей, є нижчим, як і в цілому по Україні, від норми мінімального споживчого кошика - 45,4 кг на душу населення на рік.

Аналізуючи регіональні особливості розвитку ринку молочної продукції західних областей України, можна констатувати значно менший рівень спаду виробництва молока у західному регіоні в порівнянні з середнім по Україні. Падіння виробництва молока в досліджуваних областях за 1990-1998 рр склало 23,6%, що на 20,5% менше від загального обсягу. Споживання молока по областях регіону мають значні коливання.(табл.2)

Аналіз ефективності виробництва м'ясо-молочної продукції показав, що найвища собівартість 1 т молока в Закарпатській області - 520, Івано-Франківській - 499 грн., а середньореалізаційна ціна відповідно - 274 і 261 грн. В цілому по регіону виробництво молока збиткове. Собівартість 1 т приросту м'яса ВРХ у Закарпатській області складає 6302, Івано-Франківській - 5028 грн., а реалізаційна ціна відповідно - 1383 і 1323 грн., що негативно відбилось на ефективності виробництва продукції.

Таблиця 2

?????????? ?????? ? ??????????????? ?? ???? ????????? ?? ???

???????? ???????? ???????, ??

Показники 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998

Регіон з максималь-ним показником Волинсь-ка 409,0 Волинсь-ка 386,6 Рівненсь-ка 367,0 Терно-пільська 351,4 Рівненсь-ка 355,6 Терно-пільська 340,7 Терно-пільська 336,5 Терно-пільська 312,8 Терно-пільська 316,2

Регіон з мінімаль-ним показником Закар-патська 323,4 Закар-патська 300,0 Закар-патська 248,9 Закар-патська 244,4 Закар-патська 234,1 Закар-патська 246,9 Закар-патська 237,2 Закар-патська 237,5 Закар-патська 242,7

Україна в цілому 373,2 345,5 284,5 264,2 256,2 243,5 230,2 210,4 213,0

Відношення макси-мального рівня до мінімального 1,26 1,29 1,47 1,44 1,52 1,37 1,42 1,32 1,30

+, - відношення рівнів до 1990 року - +0,03 +0,21 +0,18 +0,26 +0,11 +0,16 +0,06 +0,04

На основі проведеного аналізу можна ствержувати, що ринок м'ясо-молочної продукції західних областей нині перебуває на етапі формування і характеризується поки що стихійністю розвитку. Основними проблемами його є: зменшення виробництва сільськогосподарської продукції і як наслідок - стрімкі темпи падіння виробництва продукції переробної промисловості, що значно спричинило скорочення обсягів пропозиції продовольства на ринку регіону; зниження загальної купівельної спроможності населення; зниження абсолютного і відносного рівнів споживання продуктів харчування; поглиблення сировинного напряму регіонального ринку продовольства; недостатність необхідних інвестицій для формування матеріальної бази ринку м'ясо-молочної продукції.

У розділі ІІІ “Основні напрями формування товарних ринків м'ясо-молочної продукції” обгрунтовано вплив факторів на формування регіонального ринку м'ясо-молочної продукції західних областей, зроблено аналіз і подано пропозиції щодо формування нових організаційно-виробничих структур у м'ясо-молочному секторі продовольчого ринку, обгрунтовано перспективи розвитку ринків м'ясо-молочної продукції в регіоні.

Відмова від державного регулювання товарних продовольчих потоків і перехід виробників до господарської самостійності створили сприятливі умови для стихійного розвитку ринку продуктів харчування, що негативно позначилося на забезпеченості ними західного регіону і призвело до поліфакторного процесу формування ринку м'ясо-молочної продукції.

В умовах, які склалися, для нашого дослідження великий інтерес становить аналіз впливу чинників на формування продовольчого ринку молока, м'яса та продуктів їх переробки і прогнозування, виконані за допомогою економіко-математичних методів на ЕОМ.

При цьому метою вирішення завдання було визначення нереалізованих потенційних можливостей і шляхів формування інфраструктури ринку мўясо-молочної продукції на основі аналізу кореляційних звўязків і впливу досліджуваних чинників на рівні споживання мўясо- та молокопродуктів в цілому по Україні та в межах західних областей, з урахуванням встановлених при цьому існуючих регіональних особливостей прояву цих чинників.

У процесі дослідження ми визначили виробничі функції, що описують характер впливу відповідних чинників на рівень споживання м'ясо-молочної продукції як в цілому по Україні, так і в західних областях зокрема. Вони мають наступний вигляд:

у = 198,5001 - 0,00011х1 + 0,000243х2 + 0,16146х3 - 0,000051х4 (1)

у11 = 32,79 + 0,3318 х11 - 0,0112 х12 (2)

у22 = 48,46 + 0,143067х21 + 0,668201х22 - 0,94341х23 (3)

Їх аналіз дозволяє стверджувати про існування стійкої кореляційної залежності між досліджуваними величинами. Нами визначено ступінь впливу на результативний показник ЕММ - рівень споживання м'ясо-молочної продукції - та кореляційний зв'язок між чинниками: у, у11, у22, з одного боку - відповідно до споживання молока на душу населення в Україні та споживання м'яса і молока у західних областях, а також чинниками, що впливають на це з другого боку - х1 (чисельність поголів'я корів), х2 (валове виробництво молока), х3 (виробництво молока на душу населення), х4 (чисельність населення); для західного регіону: у11 (споживання м'яса на душу населення), х11 (виробництво м'яса), х12 (чисельність населення), , у22(споживання молока на душу населення), х21,(чисельність населення), х22(виробництво молока на душу населення, х23(чисельність корів молочного стада).

Оцінюючи матриці кореляції, слід відмітити, що зв'язок між х1 та у складає 19%, х2 та у - 38%, х3 та у - 90%, х4 та у - 49%, х1 та х2 - 86%, х1 та х3 - 22%, х1 та х4 - 56%, х2 та х3 - 38%, х2 та х4 - 55%, х3 та х4 - 43%. Найбільший вплив на у має чинник х3. Зв'язок між х1 та у складає 74%, х2 та у - 12%, х1 та х2 - 45%. Зв'язок між х21 та у складає 2,18%, х22 та у - 74,7%, х23 та у - 33,7%, х21 та х22 - 31,0%, х21 та х23 - 72,2%, х22 та х23 - 35,4%.

Як видно із отриманих результатів ЕММ, існують стійкі звўязки між дією факторіальних величин та результативним показником, що достовірно описується лінійними залежностями для різних рівнів ринкової організації - загальноукраїнського і регіонального.

На основі економетричних розрахунків встановлено, що характер зв'язку між впливом фактора чисельності населення та результативним показником - споживанням молокопродуктів на душу населення - має в західних областях обернену в порівнянні з загальноукраїнською величину, а саме - збільшення чисельності населення в західних областях на 1 тис.чол. викликає збільшення споживання молокопродуктів на 143 кг, а в цілому по Україні цей взаємозв'язок є зворотній - збільшення чисельності населення призводить до зменшення споживання. Це свідчить про перевищення темпів споживання цих видів харчових продуктів над темпами відтворення населення в регіоні.

На основі проведених розрахунків нами розроблено пропозиції щодо формування сучасних виробничих структур в м'ясо-молочному секторі продовольчого ринку західного регіону і, зокрема, нової виробничої системи.

На нашу думку, одним з найважливіших етапів формування ринкової інфраструктури є реорганізація виробничих підрозділів м'ясо-молочного підкомплексу, удосконалення системи їх взаємодії, здатності бути базою для вирішення завдань щодо формування інфраструктури ринку, вивчення кон'юнктури ринку та виходу галузі з кризи.

До функцій виробничих структур підкомплексу ми відносимо:

· побудову на основі приватної власності ефективних виробничих відносин у виробничих підрозділах запропонованої виробничої системи;

· забезпечення фінансово-економічного механізму, спрямованого на підтримання робочого ритму системи в умовах диспаритету цін на продукцію агробізнесових структур і промисловості, а також переведення виробничої системи на модель сталого, конкурентоспроможного і екологобезпечного ринку;

· забезпечення дієвості внутрігосподарських програм техніко-технологічної модернізації матеріальної бази виробничих підрозділів;

· впровадження ефективних маркетингових заходів у формуванні ринкового середовища на мікро- і макрорівнях.

Організаційна структура запропонованого нами виробничого об'єднання матиме наступний вигляд (рис. 1).

Рис.1. Організаційна структура агропромислового виробничого об'єднання.

Новоутворене об'єднання повинно бути зорієнтоване на розширене відтворення та динамічний розвиток усієї виробничої системи.

Ми запропонували найбільш адаптивні шляхи об'єднання виробничих структур у контексті формування м'ясо-молочних ринків західних областей України. До останніх, в першу чергу, віднесено реорганізацію підприємств шляхом об'єднання їх пайових фондів, консолідацію. Розроблено алгоритм прийняття рішень стосовно об'єднання і злиття агровиробничих структур м'ясо-молочної промисловості. Розкрито мікроекономічний аспект формування внурішньоринкової структури такого об'єднання.

В дисертації розроблено та запропоновано структуру маркетингових каналів агропромислового об'єднання м'ясо-молочного підкомлексу, визначено специфічні цілі, які матимуть новоутворені об'єднання:

· пошук найбільш ефективних виходів на ринок;

· досягнення кращої координації між виробниками і споживачами;

· контроль за реалізацією через магазини;

· забезпечення підприємства у маркетинговому каналі, включаючи вертикальну інтеграцію і навіть встановлення ринкової влади для своїх підрозділів.

Організація ринкової інфраструктури повинна, на наш погляд, забезпечуватися за такою схемою:

Рис.2. Інфраструктура агропромислового об'єднання.

На основі проведених досліджень запропоновано перспективи і завдання розвитку ринків м'ясо-молочної продукції в західному регіоні України. До основних таких завдань належать:

· обгрунтування реального споживчого попиту на м'ясо-молочну продукцію і визначення необхідних граничних рівнів виробництва з позицій задоволення потреб у ній, тобто узгодження виробництва з попитом на продукцію, виходячи з реального пріоритету споживача на ринку;

· визначення внутрішньорегіональних можливостей агропромислового виробництва щодо співвідношення обсягів виробленого продукту та потреб у ньому, формування регіонального ринку сировинних та продовольчих ресурсів м'ясо-молочної продукції;

· обгрунтування раціональної структури агропромислового виробництва регіону з позицій максимального його самозабезпечення, насичення власного ринку, можливих обсягів міжрегіонального товарообміну;

· визначення параметрів перспективного розвитку ринків м'ясо-молочної продукції, виходячи з внутрішньорегіональних та загальнодержавних потреб у ній.

При визначенні місткості ринку та оцінці можливого експорту на ринку м'ясо-молочної продукції нами розроблено алгоритм вирішення проблеми і здійснено прогноз споживання м'ясо-молочної продукції на основі науково обґрунтованих для 2000-2010рр. норм її споживання і очікуваної чисельності населення, а також виробництва в розрізі областей західного регіону. Розрахунки показують, що у 2005р. виробництво продукції в областях з найвищим рівнем його спеціалізації - Волинській, Тернопільській, Рівненській - становитиме: м'яса - відповідно 90,7, 89,6 і 86,1 тис.тонн; молока - 632, 591 і 557 тис.тонн. При цьому повністю забезпечені молокопродукцією згідно з нормативною потребою будуть Волинська, Рівненська і Тернопільська області, а м'ясопродуктами - лише Волинська. Як видно з табл.3, можливості експорту продукції з регіону при існуючих нині виробничих можливостях мають по молоку і молокопродуктах Волинська, Тернопільська і Рівненська області. Решта областей не володіє необхідними запасами вільних товарних ресурсів молокопродукції для реалізації її за межі областей, а по м'ясу і м'ясопродуктах - жодна з областей в регіоні. Крім того, не забезпечується при цьому власним виробництвом навіть задоволення внутрішньоринкової нормативної потреби в м'ясо-молочній продукції.

В цілому у західному регіоні прогнозовані обсяги виробництва м'яса становитимуть у 2005р. 542,8 тис.тонн, або 66,8% від потреби і молока - 3922 тис. тонн, або 101,4% відповідно.

У 2010р., зідно з прогнозними розрахунками, передбачається повне задоволення за рахунок власного виробництва потреби кожної області і в цілому західного регіону у молокопродукції, а експортний потенціал регіону може сягнути 1561 тис.тонн молока. Однак дефіцит м'ясопродукції у 2010р становитиме в регіоні 215,7 тис.т, який передбачається покривати шляхом ввезення м'яса і м'ясопродукції з інших областей.

Беручи до уваги перспективи розвитку м'ясо-молочних ринків західних областей і формування єдиного регіонального ринку м'ясо-молочної продукції, необхідно враховувати, що ці зв'язки змінюються залежно від досягнутих зрушень у регіональному розміщенні продуктивних сил, від співвідношення в розвитку різних груп виробництв і, нарешті, від переоцінки виробничо-економічних можливостей областей західного регіону країни.

Таблиця 3

Розрахунок рівня забезпеченості м'ясо-молочною продукцією західного регіону України.

Області Нормативна потреба (2005р.) Прогноз виробництва продукції, тис.т

(2005р.) (2010р.)

тис. т %

А 1 2 3 4

м'ясо і м'ясо продукти

Волинська 87,8 10,8 90,7 99,7

Закарпатська 106,5 13,1 62,4 68,6

Івано-Франківська 120,9 14,9 71,4 78,5

Львівська 225,4 27,7 97,5 107,2

Рівненська 98,5 12,2 86,1 94,7

Тернопільська 96,1 11,8 89,6 98,5

Чернівецька 77,3 9,5 45,1 49,6

Всього 812,5 100 542,8 596,8

молоко і молокопродукти

Волинська 418,2 10,8 632 885

Закарпатська 507,2 13,1 367 511

Івано-Франківська 575,4 14,9 541 756

Львівська 1073,1 27,7 903 1263

Рівненська 469,2 12,2 557 780

Тернопільська 457,2 11,8 591 826

Чернівецька 368,2 9,5 331 462

Всього 3868,5 100 3922 5483

ВИСНОВКИ

Дослідивши проблеми формування ринків м'ясо-молочного підкомплексу АПК областей західного регіону України, ми дійшли до таких висновків і вносимо наступні пропозиції:

1. В теоретичному аспекті слід розглядати ринок як певний тип господарських зв'язків, що включає в себе формування ефективних внутрішньорегіональних і міжрегіональних зв'язків і відповідної ринкової інфраструктури з обов'язковим урахуванням регіональних соціально-економічних і природно-кліматичних факторів при визначенні місткості ринку.

2. Повсюдний спад виробництва м'яса і молока у сільському господарстві і продуктів їх переробки у західних областях України сприяв руйнації колись існуючого єдиного товарного ринку кінцевої тваринницької продукції. Водночас зниження платоспроможного попиту населення, нерозвинутість ринкової інфраструктури в умовах кризи цілого народногосподарського комплексу країни і переходу регіонів на принципи самозабезпечення незалежно від об'єктивних природно-економічних умов не дозволили створити повноцінні форми товарного ринку м'ясо-молочної продукції в західних областях. Усе це вплинуло на різке зниження середньодушового споживання м'яса, молока і продуктів їх переробки.

3. Проведений нами аналіз споживання м'ясо-молочної продукції в західному регіоні за 1990-98 роки показав зміну серед областей максимального та мінімального рівня споживання її на душу населення. Найвищий рівень споживання цієї продукції спостерігається у Рівненській області (43 кг), а найнижчий - у Львівській та Івано-Франківській, що складає відповідно 29,2 і 30,6 кг або нижчий від середнього рівня по Україні на 10%. По молоку і молочній продукції споживання на душу населення становило 275 кг або на 29% було вищим середньоукраїнського рівня.

4. Факторний аналіз показав, що функціонування регіональних ринків м'яса і молочних продуктів безпосередньо залежить від:

·

· платоспроможного попиту населення;

· відновлення порушених зв'язків в ареалі регіонального і загального економічного простору країни;

· обсягів імпорту кінцевої продукції в період спаду і наступного депресивного розвитку тваринництва.

5. Місткість товарного ринку кінцевої продукції м'ясо-молочного підкомплексу АПК обмежена реальними можливостями розвитку тваринницької галузі у визначений період перспективи, платоспроможністю населення і наявністю інвестиційних ресурсів, скерованих у відповідні переробні галузі для підтримки діючих потужностей, їх модернізації і розширення, створення нових об'єктів харчової індустрії.

6. У досліджуваному періоді не було зупинено спаду виробництва молока, м'яса і продуктів їх переробки. М'ясний ресурсний потенціал західного регіону за період 1990-1998рр. зменшився більш як у 2 рази і становив у 1998р. 366 тис.т, молока - відповідно 1,3 раза і 3672,1 тис.т. Це призвело до зменшення сировинної бази відповідних переробних галузей регіонального АПК і споживання м'ясо-молочної продукції на душу населення. Негативні тенденції в кожній із областей спричинили зменшення товарних ресурсів харчових продуктів, які розглядаються, у регіоні в цілому.

7. З метою ефективного аналізу показника середньодушового споживання м'яса, молока і продуктів їх переробки в західному регіоні досліджувані області були умовно поділені на три групи в залежності від величини середнього рівня споживання м'ясо-молочної продукції по Україні. Проведений аналіз показав, що рівень споживання цих продовольчих товарів у кожній з названих груп регіонів має об'єктивні регіональні відмінності. Значний вплив на нього має погіршення платоспроможного попиту населення, подальше скорочення обсягів виробництва м'яса і молока в сільському господарстві. Крім цього, дається взнаки зруйнована система взаємовідносин між суб'єктами ринку м'ясо-молочної продукції, яка поки що не знайшла нових економічних форм функціонування в ринкових умовах.

8. Сценаріями формування товарних ринків м'ясо-молочної продукції можуть бути:

Перший, найбільш оптимістичний , виходить з тієї ситуації, при якій м'ясо-молочні галузі не пізніше 2002 р. отримають необхідні обсяги сировини і капітальних вкладень. Останні, незалежно від джерел отримання, повинні забезпечити не лише підтримку і модернізацію наявних переробних потужностей, а й скеровуватися у будівництво в регіонах нових переробних підприємств різної потужності. Інфляційні очікування не перевищують 2-5% на місяць, що дозволить спрогнозувати підвищення цін на продукти, які розглядаємо, приблизно на 20-50% щорічно.

Другий сценарій пропонує затяжний, депресивний період розвитку тваринництва і, відповідно, недостатність сировинних ресурсів переробки. Він поглиблений низькою інвестиційною активністю як державних, так і приватних структур, характеризується збереженням високих темпів інфляції (7-12%) і, практично, подвоєнням цін на м'ясо-молочну продукцію.

9. Зроблені розрахунки прогнозу виробництва і споживання м'ясо-молочної продукції на 2010 рік дають підстави стверджувати, що її приріст можна очікувати лише з 2005 року. По м'ясу і м'ясопродуктах він може досягти відповідно 60 і 55 кг, а молокопродуктах - 560 і 400 кг на душу населення. Найбільший приріст виробництва м'яса, молока і продуктів їх переробки можна очікувати в областях спеціалізації першої групи: Рівненській, Тернопільській, Волинській. Одночасно ці області будуть головними постачальниками продуктів харчування на ринок.

10. Фактичне споживання молокопродукції в західних областях, при сьогоднішньому рівні платоспроможного попиту, повністю забезпечується власним виробництвом. Власним виробництвом м'яса забезпечуються Волинська, Івано-Франківська, Рівненська та Чернівецька області. Натомість аналіз рівня самозабезпечення м'ясом і м'ясопродуктами у Львівській і Закарптській областях свідчить про його недостатність. Відхилення від рівня фактичного споживання становить відповідно 1,2 і 15,7%. Це свідчить про дисбаланс виробничих потужностей даної галузі і наявність певних деструкцій у ринковій інфраструктурі.

11. Характер зв'язку між впливом фактора чисельності населення та результативним показником - споживанням молокопродуктів на душу населення - має в західних областях обернену в порівнянні з загальноукраїнською величину, а саме - збільшення чисельності населення в західних областях на 1 тис.чол. викликає збільшення споживання молокопродуктів на 143 кг, а в цілому по Україні цей взаємозв'язок є зворотній – збільшення чисельності населення призводить до зменшення такого споживання. Це свідчить про перевищення темпів споживання цих видів харчових продуктів над темпами відтворення населення в регіоні.

Найбільший вплив на рівень споживання м'яса, молока і продуктів їх переробки має обсяг виробництва досліджуваної продукції. В західних областях зв'язок між вказаними показниками по м'ясу становив 74%, по молоку - 74,7%. Вплив чинників на рівень споживання м'ясо-молочної продукції має безпосереднє відношення до вибору оптимальних принципів формування ринкової інфраструктури. Запропоновані виробничі об'єднання дозволять оптимізувати рівні просування товарів м'ясо-молочної промисловості по маркетингових каналах збуту та оптимізувати їх структуру. Мобільність в управлінні такою економічною системою дозволить гнучко реагувати на зміну попиту і пропозиції на ринку м'ясо-молочної продукції, що, в свою чергу, буде чинником збалансування інфраструктури ринку.

12. У найближній перспективі повністю будуть забезпечувати себе молочною продукцією Волинська, Рівненська і Тернопільська області, а м'ясною - лише Волинська. В цілому у західному регіоні прогнозовані обсяги виробництва молока і молокопродуктів у 2005р. становитимуть 101,4%, а по м'ясу -66,8% від потреби. У 2010р. передбачається повне задоволення потреб регіону за рахунок власного виробництва молокопродукції. Крім того, експортний потенціал може сягнути 1561 тис.т молока. Проте дефіцит по м'ясу в регіоні становитиме 215 тис.т, який можна покрити шляхом ввезення продукції з інших областей України. При цьому формування ринків м'ясо-молочної продукції можна вирішувати шляхом міжрегіонального обміну з урахуванням специфіки кожної області.

13. Пріоритетами розвитку ринку м'ясо-молочної продукції областей західного регіону України є наступні: зміцнення сировинної бази м'ясо-молочного підкомплексу регіонального АПК, формування ефективних внутрішньорегіональних і міжрегіональних зв'язків між суб'єктами ринку м'ясо-молочної продукції, забезпечення високої місткості ринку шляхом підвищення рівня платоспроможного попиту населення, становлення альтернативних інтеграційних агропромислових об'єднань ринкового типу, які забезпечують найвищий рівень вертикальної інтеграції виробничо-збутових структур продовольчого ринку м'ясо-молочної продукції, формування рамкових організаційно-правових умов функціонування ринку. Запропоновані нами організаційно-виробничі структури дозволять оптимізувати в регіоні виробництво та інфраструктуру м'ясо-молочної промисловості, досягти високого економічного ефекту. Зокрема, на 1000 т сировини можна буде збільшити вихід продукції на 5,4%, рівень прибутку на 106% і підвищити рівень рентабельності на 29%.

Дотримання визначених пріоритетів розвитку ринку м'ясо-молочної продукції областей західного регіону України дозволить прискорити досягнення стабілізації виробництва м'яса і молока та продуктів їх переробки, перехід до стадій економічного пожвавлення і початку зростання з одночасним просуванням у напрямку оптимізації ринкової інфраструктури виробництва і споживання м'ясо-молочної продукції згідно з природними, економічними та соціальними умовами, особливостями західного регіону нашої держави.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бобчук І.П. Регіональні особливості споживання м'ясо-молочної продукції населення України// Збірник наукових праць “Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України”.- Тернопіль: Економічна думка, 2000. – С.72-75 –0,3 д.а.

2. Горланчук М., Баглей Р., Бобчук І.П. Аналіз регіональних особливостей виробництва м'яса у західних областях України// . Вісник ТАНГ.- Тернопіль, №16 , 2000. –