НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П.ДРАГОМАНОВА
БУРГУН Ірина Василівна
УДК 37.032 : 37.017.91 : 372.853 : 371.3
ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ
ОСНОВНОЇ ШКОЛИ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ
13.00.02 – теорія і методика навчання фізики
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Запорізькому державному університеті, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент
ШАРКО Валентина Дмитрівна,
Херсонський державний педагогічний уні-вер-си-тет, завідувач кафедри методики фі-зики.
Офіційні опоненти - академік АПН України, доктор
педагогічних наук, професор
ГОНЧАРЕНКО Семен Устимович,
Інститут педагогіки і психології про-фесій-ної осві-ти, провідний науковий співробіт-ник;
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник
КОСТЮКЕВИЧ Дмитро Якович,
Інститут педагогіки АПН України,
старший науковий співробітник.
Провідна установа – Запорізький обласний інститут удосконалення вчителів, кафедра педагогіки, психології та методики навчання природничо-математичних дисциплін, Міносвіти і науки України, м. Запоріжжя.
Захист відбудеться “29” січня 2002 р. о 14 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.053.03 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
Автореферат розісланий “27” грудня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, професор Кор--шак Є.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. У законі України “Про освіту”, Державній на-ці-о-нальній про-грамі “Освіта: Україна ХХ1 століття”, Концепції розвитку загально-ос-віт-ньої шко-ли Ук-раїни, Концепції національного виховання виз-начено одне з го-лов-них завдань, що стоїть перед су-час--ною загаль-но-ос-віт-ньою школою України – фор-мування всебічно розвиненої особистості. Яд-ром струк-тури особистості є сві-тог-ляд, який спрямовує процес усвідомлення нав-колишньої дій-снос-ті і вико-нує роль орієн-ти-ра у практичній та перет-во-рю-валь-ній діяльності. У зв’язку з цим, до ос--нов-них зав-дань школи входить і завдання з формування сві-тогляду учнів.
Різні аспекти проблеми формування світогляду особистості вис-вітлені у пра-цях фі--ло-софів (П.В.Алексєєв, В.П.Іванов, П.В.Копнін, І.Я.Лой-ф-ман, Г.В.Платонов, О.М.Рос-товцев, І.Т.Фро--лов, В.Ф.Черноволенко, В.І.Шин-ка-рук та інші), пси----хо-логів (Б.Г.Ана-ньєв, Л.І.Божович, Дж.Бру-----нер, В.В. Давидов, Л.С.Ви-гот-сь-кий, Є.М.Ка-ба-но-ва-Мєллєр, О.Г.Ковальов, І.С.Кон, В.А.Кру----тець-кий, Л.В.Ні-ко-норова, Н.О.Мен-чи-н-сь-ка, Ж.Піаже і інші), педагогів (С.У.Гон-ча-ренко, М.К.-Го-н-----------ча---ров, Ф.Б.Го--ре-лик, М.О. Да-нілов, В.І.Загвя-зін--ський, В.Р.Іль-чен-ко, Е.І.Моносзон, Н.В.Нет-ребко, М.Г.Огур---цов, Р.М.Ро--го---ва, Ю.Д.Ру-денко, Ю.В.Скат-кін, В.І.Сисоєнко, Г.І.Школьник, В.Г.Шко-ль-ник, В.С.Шу---бінський та інші).
Значна увага в педагогічній літературі приділяється проблемі формування на-у--ко-вого сві-тог-ляду учнів під час вивчення природничих дисциплін. Аналіз її змі-с-ту доз-волив дійти висновку, що питання формування наукового світогляду бу--ло пред-ме-том вивчення І.Н.Алфер’євої, В.К.Ба-ту---ріна, Н.В.Вадзюк, П.А.Ве-щи-----ць-кого, Г.М. Го-ліна, С.У.Гончаренка, С.О.Гу-сакової, В.Ф.Єфі---менка, В.Н.Ко-ма--рова, Д.С.--М-----ир---зо-ян, В.М.Мощанського, В.В.Мулта-новского, Н.В.Пас---тер-нак, Т.В.Смі-р--но-вої, В.Д.Ха---ла-мендика та інших. У зазначених робо-тах, автори роз-гля-дають мож-ливості фор-му-ван-ня наукового світогляду при вивченні астро-номії, біології, географії, фізики, хі-мії. Але переважна біль-шість робіт (П.А.Ве-ши-ць-кий,-Г.М.Голін, С.У.Гончаренко, Л.Я.Зоріна, В.Ф.Єфіменко, В.М.Мо----щан-сь-кий, В.В.Мултановський, В.Г.Розу-мо-в-ський, О.В.Сергєєв, Б.С.Спа-сь-кий, В.Д.Ха-ла-мен-дик та інші), при-с-вя-чена фор-му-ван-ню наукового світогляду учнів у навчанні фізики. Це не-ви-пад-ко--во, оскільки фі-зика зай-мається вив-чен-ням най-більш за-га-ль--них та фундаментальних питань, які ма--ють глибокий сві-тог---ляд-ний зміст.
Вищезазначені автори визначають, що світогляд – це система уза--гальнених знань про при-роду, суспільство і місце людини у світі, а також сфор-мо-ва-них на її ос--но--ві поглядів і пе-ре-ко-нань осо-бистості. Відповідно до того, які знан--ня людина зас-тосовує для пояснення нав-ко-лиш-нього сві-ту, розрізняють науко-вий і ненауковий сві-тогляд. Ядром наукового світогляду є наукова кар--тина сві--ту (С.У.Гончаренко, В.Р.Ільченко, В.М.Мощанський, Н.В.Нетребко та інші). Наукова кар-тина сві-ту має два фрагменти: природничо-наукову і соціальну кар-тину світу. У нашому дос-лід-жен--ні роз-глядається природничонаукова картина світу – за-галь-не наукове знання про природу, от-ри---мане як філософське уза-галь-не-ння досягнень різних наук про при-роду, характерних для певного ета--пу їх розвитку. Ядро наукової картини світу скла-дає система філософських принципів, до складу якої нау-ковці (С.У.Гончаренко, В.Р. Іль-ченко, І.Я.Лойфман, В.М.Мо-щан-ський, Г.В.Платонов, В.Ф.Чер-но---во-лен-ко та інші) вклю-чають: принцип матеріальної єд-нос-ті і піз-на-ванності світу, прин-цип взає-мо-зв’язку і взаємодії матеріальних об’єктів, принцип руху матерії. У зв’язку з цим, ста-нов--лення нау--кового світогляду учнів передбачає не тільки фор-му-ван-ня в їх сві-до-мості уявлень про нау-кову кар--тину світу, що потребує ознайом-лен-ня школярів із виз-наченими фі-ло-софськими принципами (Г.М.Голін, В.М.Мо-щан-ський), але й тран-сформацію цих знань у погляди і переконання учнів. Трансформація ж може від-буватися лише за умови сис--тема-тич-ної реа-лізації уч-нями світоглядних функцій нау-кової кар-тини світу: поясню-валь-ної, оцін-ної, прак-тичної (В.Г.Шко-ль-ник).
Однак, у практиці навчання природничих дисциплін, зокрема фі-зики, фор-му-ван-ня за-гальних світоглядних знань (наукової картини світу) часто здійснюється від-по-відно до такого підходу, що не сприяє тран--сформації цих знань у погляди і пере-ко-нання уч-нів. Так, згідно з програмою традиційного двосту-пін-чатого курсу фі-зи-ки, єди-ного для учнів 7–11-их класів, формування загальних світоглядних знань від-бу-вається так: на першому і другому ступенях загальноосвітньої шко-ли від--бува-ється на--ко--пичення конкретних знань. Діяльність учителя зі ста-нов-лення нау-ко-вого сві-тог-ля-ду школярів при цьому по-лягає у повідомленні пев-ної сві-тог-лядної інформації, що здійснюється у вигляді “вкрап-лення” її у нав-чальний про-цес без чітко визначеної сис-теми дій з цією інформацією. Такий підхід веде до ста-нов--лення спог-лядального сві-тогляду (В.Г.Школьник). На третьому (завершальному) ступені нав-чання перед-ба-чається уза-галь-нення фізичних знань до рівня філософських ідей та прин--ципів, що пла--нується здійснювати на останніх уроках фізики. За час відведений для цього прог--рамою з фізики (2 години) філософські принципи не встигають тран-сфор-му-ва-тися у погляди і пе-ре-конання учнів, оскільки цей процес вимагає тривалої і сис-те-ма--тичної реалізації учнями світоглядних фун-кцій наукової картини світу. При та-ко-му підході (індуктивному) учні не мають можливості переконатися у спра-вед-ли-вості філо-софських прин-ципів, реалізувати їх світоглядні функції. Все це, ймо-вірно, упо--вільнює тран-сформацію цих знань у погляди і переконання уч-нів. Під-тверд-жу-ють да-не припущення результати обстеження учнів 11-их класів за-гальноосвітніх шкіл м. Хер-сона і Херсонської об--ласті, згідно з якими більшість досліджуваних (81,5%) має низький рівень сфор-мо-ваності уявлень про нау-кову кар-тину світу і не вміє са-мос-тійно реалізу-вати її світоглядні функції.
Зазначене дозволяє дійти висновку, що існуючий (індуктивний) підхід до пізнання наукової картини світу, і практика його реалізації у школі не дос--та-т-ньо ефективні у становленні нау-кового сві-тогляду уч-нів.
У зв’язку з цим, має місце суперечність між обґрунтованими в психолого-пе-дагогічній та нау--ково-методичній літературі теоретичними положеннями про необ-хід-ність формування у моло-ді наукового світогляду і недостатнім фак-тичним рівнем його сформованості в учнів загаль-но-ос-віт-ніх шкіл.
Викладене вище обумовлює існування проблеми – пошуку та-кого під-хо-ду до формування за--га-льних світоглядних знань (наукової картини світу) при вив--ченні природничих дис-циплін, зок-ре-ма фізики, що забезпечив би їх тран-сфор-мацію у погляди і пере-ко-нан-ня учнів.
Аналіз сутності дедуктивного підходу до формування загальних сві-тог-лядних знань (Т.В. Смір-нова, В.М.Мощанський) дозволив встановити, що він має спі-раль-ний характер, який від-по-ві-дає психолого-педагогічній схемі формування наукового сві-тогляду учнів. Однак, дедук-тив-ний під-хід до пізнання наукової кар-тини світу, особ-ливо його оз-найомлю-валь-ний етап, ще недостатньо висвітлений у методиці нав-чання фізики. У зв’язку з цим, темою дисертаційного дос---лідження об-ра-но: “Фор-му-ван-ня наукового світогляду уч-нів основної шко-ли у нав-чанні фі-зи-ки”. Ди-сертація виконувалась у рамках держбюджетної наукової теми “Нові технології в вузівській і шкільній дидактиці” (реєстраційний номер № 4-00/02 від 03.11.99 р.).
Об’єктом дослідження є формування наукового світогляду учнів ос--новної школи у нав--чанні фізики.
Предметом дослідження є формування у свідомості учнів сьомого класу початкових уявлень про наукову картину світу.
Мета дослідження полягає у розробці технології формування початкових уяв-лень про нау--кову картину світу в учнів 7-го класу у навчанні фізики. При цьому ми виходили з та-кої гіпотези: формування по--чат-кових уявлень про наукову картину світу в учнів 7-го класу у навчанні фізики буде ефек-тивним, якщо:
·
основу концепції технології складатиме дедуктивний підхід до фор-мування за-гальних сві-тог-лядних знань (наукової картини світу) і буде забезпечено дот-ри-ман-ня під час формування по-чаткових уявлень про наукову картину світу дидактичних, логічних та пси-холо-гічних чинників дос--туп-ності навчання;
·
до змістовної частини технології увійдуть: допоміжні знання, що за-без-пе-чують дос-тупне введення філософських категорій та прин-ципів наукової картини сві-ту; фі-ло-софські ка-те-го-рії та принципи наукової кар-тини світу; еле-менти фор-мальної логіки, за допомогою яких здій-сню-ється вве-ден-ня, конкретизація і обґрун-тування загального характеру філософських категорій та при-н-ципів; навчальний ма-те---рі-ал курсу фізики, що конкретизує філософські прин-ципи;
·
процесуальна частина технології включатиме етапи: введення філо-софських прин-ципів нау--кової картини світу; конкретизації філософських прин-ципів на фі-зичному матеріалі; обґ-рун-тування загального характеру філо-соф-сь-ких принципів.
Вищезазначені мета і гіпотеза обумовили необхідність розв’язання таких зав-дань дос-лід-ження:
Ё
проаналізувати сучасний стан проблеми формування наукового сві-тогля-ду учнів в теорії і прак-тиці навчання фізики;
Ё
виявити ефективність існуючих підходів до формування загальних сві-тог-лядних знань (нау--кової картини світу) у становленні науко-вого світогляду уч-нів;
Ё
розробити технологію формування початкових уявлень про наукову кар-ти-ну світу в уч-нів 7-го класу у навчанні фізики;
Ё
експериментально дослідити ефективність і результативність розробленої технології.
Методологічну основу дослідження складають: концепція національної за-гально--освітньої шко--ли і закон України “Про освіту”; принципи діа-лек-тики; провідні нау-кові положення пси-хології та педагогіки з формування на-у-ко-во-го світогляду уч-нів і наукової картини світу; принципи ди-дак-тики (на-сам-перед принципи науковості і доступності навчання); психологічна кон-цепція фор--му-вання теоретичного мис-лен-ня шляхом забезпечення мисленого про--су-ван-ня у двох зус-трічних нап-рямках – від аб-страктного до конкретного і від кон-кретного до абстрактного з пріоритетом пер-шого над другим (В.В.Давидов).
Теоретичною основою дослідження є фундаментальні філософські праці з пи--тань фор-му-ван-ня наукового світогляду і наукової картини світу (П.В.Алексєєв, В.М.Дьомін, П.В.Копнін, І.Я.Лойфман, М.В.Мостепатенко, В.В.Ос--та-пенко, Г.В.Пла----тонов, О.М.Ростовцев, В.Ф.Черно-волен-ко, В.І.Шин-карук та ін-ші), психолого-педа-го-гіч-ні праці з цієї ж проблеми (Дж. Бру-нер, С.У.Гон-ча-ре-н--ко, Б.Ф.Горелік, В.Р.Іль-чен-ко, Н.О.Менчинська, Е.І.Мо-носзон, В.М.Мо-щанський, М.Г.Огу-р-цов, Ю.Д.Ру-ден-ко, Т.В.Смірнова, Г.І.Шко-ль-ник, В.Г.Школьник та інші), тео-рія змістовного уза--га-ль----нен-ня В.В.Давидова - Д.Б.Ель-коніна, психолого-пе-да-гогічні дослідження з проб--леми дос-туп-нос-ті нав---чання (В.В.Давидов, Є.М.Кабанова-Мєллєр, О.М.Ма-к--си-мо-ва, В.В. Рєп-кін, К.П.Рос---сова, О.М.Сохор та інші).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гі-по-тези дос-лід-ження зас-тосовувались такі методи:
а) теоретичні (аналіз філософської, психолого-педагогічної та науково-мето-дичної літе-ра-ту-ри з проблеми дослідження, моделювання педагогічного про--цесу, якісний і статистичний аналіз результатів експери-мен-таль-ного дослідження);
б) емпіричні (цілеспрямоване педагогічне спостереження та аналіз діяль-ності уч-нів і учи-те-лів у процесі навчання, анкетування та інтерв’ювання; педа-гогічний експе--римент).
Експериментальною базою дослідження було обрано загально-ос-вітні школи м. Хер-сона та Хер-сон-ської області.
В експерименті брали участь 1428 учнів. Дослідження відбувалося впро-довж 1995-2001 ро-ків і охоплювало кілька етапів науково-педагогічного по-шуку.
На першому етапі (1995-1997 рр.) вивчалася філософська, педагогічна, пси---хо-ло-гічна і ме-то--дична література з проблеми дослідження. На підставі цього виз--на-чались мета, предмет і зав-дання дос-лідження, формулювалась гі-по-теза; ана--лізувався сучасний стан формування наукового сві--тогляду учнів загальноосвітніх шкіл; здій-сню-валось узагальнення передового досвіду учителів з проб-леми дослідження.
На другому етапі (1997-2000 рр.) здійснювався констатуючий експе-римент, зав-данням яко-го бу-ло виявлення особливостей роботи учителів з фор-му--вання нау-кового світогляду учнів, діаг-нос---тика рівня сформованості нау-кового сві-тогляду ви-пус-кників загальноосвітніх шкіл і рів---ня сфор-мо-ваності початкових уявлень про нау-кову картину світу в учнів 7-го класу, які за---кін-чи-ли вив-чення вступного розділу кур-су фізики авторів О.І.Бугайова, М.Т.Мартинюка, В.В.Смолянця.
На даному етапі розроблялася технологія формування початкових уявлень про нау-кову кар-тину світу в учнів 7-го класу у навчанні фізики, готувалось нау-ко-во-ме-то-дичне забезпечення для фор---муючого експе-ри-мен-ту, проводився ка-мер-ний і ма-со-вий формуючий педагогічний експе-ри-мент. У про--цесі формую-чого експерименту пе-ре-вірялась ефективність і резуль-татив-ність запро-по--но--ва-ної тех-нології.
На третьому етапі (2000-2001 рр.) проводилась обробка результатів пе-да--го-гіч-ного експе-рименту, узагальнювались результати дослідження, фор-му-лю--вались за-гальні висновки, здійснювалась підготовка рукопису дисертації.
Теоретична значущість дослідження. Узагальнено основні досягнення з проб---леми фор-мування наукового світогляду учнів, зокрема у навчанні фізики. Зап--ро-поновано методику діаг-нос-тики сформованості наукового світогляду ви-пускників за-гальноосвітніх шкіл, методику діаг-нос-ти-ки сформованості в учнів під-літкового ві-ку початкових уявлень про наукову картину світу у нав-чан-ні фі-зи-ки і технологію їх фор-мування.
Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до двокомпонентної структури сві-тогляду і розуміння нау-кової картини світу як світоглядного знання, що характеризується певними яко-с--тями, а поглядів і пере-ко-нань як го--тов-ності учнів реалізувати сві-тоглядні фун-кції наукової картини світу, роз-роб-лено методику ді-аг-ностики сфор-мованості наукового сві-тогляду учнів.
Відповідно до ро-зу-міння уявлень як психологічного процесу утворення у сві-до-мості учнів аб--страктного образу навколишнього світу (наукової картини сві-ту) і умінь опе-рувати ним при роз-в’язанні пізнавальних задач, розроблено ме-тодику фор-мування і діагностики в учнів підліткового ві--ку початкових уяв-лень про наукову картину світу у навчанні фізики
Практичне значення одержаних результатів полягає у:
q
виробленні рекомендацій з удосконалення навчального процесу, спря-мо-ва-ного на фор-му-вання наукового світогляду учнів, зокрема на формування у свідо-мості учнів підліткового віку по--чат-кових уявлень про науко-ву картину світу. Ці ре-ко-мендації можуть бути використані у прак-тиці шкі-ль-ного нав-чання фізики як за основними так і за експери-ментальними прог-ра-ма-ми;
q
розробці програми, змісту, тематичного планування, методичного забез-печення вступ--ного розділу “Як лю-дина пізнає і пояснює природу?” курсу фізики 7-го кла-су;
q
підготовці робочого зошита для учнів.
Особистий внесок автора полягає у розробці методики діагностики сфор-мо-ва-ності нау-ко-вого світогляду випускників загальноосвітніх шкіл і по-чат--кових уяв-лень про наукову картину сві--ту в учнів підліткового віку у нав-чан-ні фізики, а також тех-нології фор-мування у сві--домості учнів початкових уявлень про наукову картину сві--ту під час вивчення фізики у 7-му класі та підготовці мето-дич-ного забез--печення для її упровадження у навчальний процес.
Надійність і вірогідність основних висновків дисертаційного дослід-жен-ня за-безпечується ме-то--дологічною обґрунтованістю вихідних по-зи-цій; застосу-ванням ком-плексу взаємопов’язаних і вза-є-мо--доповнюючих методів, адек-ват-них предмету, ме-ті та завданням дослідження; якісним і кіль--кісним ана-лізом ре--зуль-татів дос-лід-жен-ня з використанням методів математичної ста-тистики; ши-----ро-ким і всебічним об-го-воренням результатів дослідження, вис-новків і мето-дич-них пропозицій із фор-му-ван-ня початкових уявлень про нау-кову картину сві-ту у нав-чан-ні фізики з нау-ков-ця-ми, ме-то--дистами, вчителями-практиками.
Апробація результатів дослідження здійснювалась під час експе-ри-мен-тальної перевірки роз--робленої технології формування початкових уявлень про нау--ко-ву картину світу в учнів 7-го кла--су при вивченні фізики у шко-лах Херсонщини.
Основні положення дослідження повідомлялись та обговорювались на за-сі---дан-нях кафедри пе-да-гогіки та методики фізики ХДПУ, на Республіканському семі-нарі з ак-ту-аль-них пи-тань методики навчання фізики в середній і вищій школі (бере-зень 2001р., НПУ ім. М.П.Драгоманова), науково-методичному се-мі---нарі з навчання фі---зи-ки у школі (ХДПУ), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Вп-ро---вад-ження но-вих педагогічних технологій у навчальний процес школи і ву-зу” (13-14 вересня 1999 р., 6-7 вересня 2000 р., м. Херсон), “Від твор-чого вчи-теля до твор-чого учня" (21-22 грудня 1999 р., м. Херсон), “Шляхи і засоби впро-вадження стан-дартів фізичної освіти в Ук-ра-їні” (25-27 чер---вня 2000 р., м. Чер-нігів).
Впровадження результатів дослідження в загальноосвітні школи м. Херсона (ЗОШ № 56 (довідка № 291 від 10.12.1999 р.), Таврійський ліцей мис-тецтв (довідка № 311 від 15.12.1999 р.)) та Херсонської об-ласті (Білозерська ЗОШ № 1 (довідка № 105 від 7.12.1999), Білозерська ЗОШ № 3 (довідка № 321 від 7.12.1999), Раденська ЗОШ (довідка № 87 від 3.12.1999), Тарасівська ЗОШ (до-відка № 724 від 11.12.1999 р.), Цюрупинська гімназія (довідка № 308 від 13.12.1999 р.), Цюрупинська ЗОШ № 2 (довідка № 68 від 20.12.1999)) показало, що зап-ро-по-но-ва-на модель технології мо-же бути використана у навчанні фізики в за-галь-но-освітній школі з метою підви-щення рівня сформованості початкових уяв-лень учнів про наукову картину світу.
Публікації. Основні теоретичні положення, результати дослідження опуб-лі-ко-вано у сімох статтях, з них шість у наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 2,2 авторських ар-кушів.
Структура і основний зміст дисертаційного дослідження. Дисертація скла-дається зі вступу, в якому розкривається актуальність теми, обґрунтовується ви-бір об’єкта, предмета, мети та зав-дань дослідження, визначається методоло-гічна і тео-ретична основа дослідження, його ме-тоди, нау-кова новизна і прак-тич-не значення одер-жаних результатів, особистий внесок здобувача, вик-ла-даю-ться форми апробації ре-зультатів дослідження, їх вірогідність та обґрун-то-ва-ність; двох роз--ділів; загаль-них вис-новків; списку використаних джерел та до-датків. Об’єм дисертації ста-новить 296 сторінок, з яких 170 - основного тексту, 18 – список використаних джерел із 211 пун-ктів, 108 – до-дат-ки. В основному тексті 13 таблиць і 10 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі дисертації “Теоретичні основи і практика формування нау-кового сві-тог-ляду учнів у нав-чальному процесі з фізики” здійснено аналіз фі-ло-софської, психолого-педа-го-гічної, мето-дичної літератури з проблеми фор-му-вання нау-кового світогляду учнів; роз--глянуто можливі підходи до формування загальних сві--тог-лядних знань, зокрема наукової кар-тини світу, і ви-явлено (на теоретичному рів-ні) їх ефек-тивність у становленні наукового світог-ляду уч-нів; визначено пси-хо-лого-педагогічні передумови фор-му-вання в свідомості учнів початко-вих уяв-лень про наукову картину світу; висвітлено проб-лему формування наукового світогляду уч-нів ос-новної школи у методичних системах навчання фі-зи-ки.
Аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури дозволив встановити, що структура нау-кового світогляду складається з двох компонентів: об’єктивного (нау-кова картина світу) і суб’єктивного (погляди і переконання особистості).
Встановлено, що основне завдання у формуванні наукового світогляду це тран-сформація знань, що лежать в основі наукової картини світу, у погляди і пе-ре-ко-нан-ня учнів. Розв’язати це зав-дання можна, якщо формувати в свідомості учнів уяв-лен-ня про наукову картину світу відповідно до дедуктивного підходу. Оскільки саме цей підхід створює умови для становлення поглядів і переконань особистості. Дій-с-но, на пер--шому етапі (ознайомлювальному), який охоп--лює вступні уроки при-род-ни-чих дисциплін, зок-рема фізики, що вик-ла-даються на другому ступені нав-чання у шко-лі, від-бувається ознай-ом-лення уч--нів із філософськими прин-ципами на основі син-тезу життєвих знань та тих, які во-ни отри-ма-ли у 1-6-их класах. Визначені знання спри-яють формуванню у сві-до--мості шко-лярів початкових уяв-лень про наукову кар-тину світу. На другому ета-пі (конкретизації), який протікає під час нас-туп-ного вив-чення природничих дис-циплін (фізики), здійснюється кон-кре--тизація філософських прин--ци-пів на при--родничому (фізичному) матеріалі. Учні знайомляться з кон-кретними проявами фі-ло-софських принципів, при цьому використовують їх як ме-тод пізнання; переконуються в істинності фі-ло-софських принципів; здійснюють оцін-ку об’єктів навколишньої дійсності відповідно до знань, що лежать в основі бу-дови наукової картини світу. На третьому ета-пі (систематизації і уза-гальнення), що охоп----лює заключні уроки з природничих дисциплін, зокрема фізики, від-бу-вається сис---тематизація і узагальнення при-род-ничих знань до рівня фі-ло-софських ідей і прин--ципів. Та-кий під-хід повністю відповідає пси-холого-педагогічній схемі фор-мування нау--кового сві-тогляду учнів: фор-мування початкових уяв-лень про наукову кар--ти-ну світу > конкретизація філо-софських прин-ципів наукової картини світу на при--родничому навчальному ма--теріалі > узагальнення, систе-мати-зація при-родничих знань до рівня філософських прин--ципів, їх тран-сформація у погляди і пере-ко-нання уч-нів (Д.С.Ми-рзоян, В.М.Мощанський, Г.І.Школьник, В.Г.Шко-ль-ник). Тому, на на-шу думку, дедуктивний підхід має бути більш ефективним у ста-новленні нау-ко-вого сві--тог-ляду шко-лярів.
Встановлено, що мета ознайомлювального етапу – формування в свідомості уч-нів по-чат-ко-вих уявлень про нау-кову картину сві-ту.-
Вивчення наукової літератури дозволило встановити, що під уявленням ро-зу-мі-ють пси-хо--ло-гіч-ний процес відображення пред--метів і явищ нав-колишньої дійсності у виг-ляді узагаль-не-них на-оч-них об-ра-зів. Кінцевим результатом уявлення є об-раз-уяв-лення (Є.І.Ігнатьєв, А.В.Усо-ва, І.С.Які--ман-ська). Виявлено, що наукова картина сві-ту являє собою узагальнений образ світу (В.Р.Іль-ченко).
У дисертаційному дослідженні розглянуто не образ-уявлення як про-дукт, а уяв-лен--ня як про-цес навмисного створення абстрактного образу нав-колишнього світу (при--роди) і розвитку в учнів умінь опе--ру--вати ним при розв’язанні пізнавальних за-дач.
Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив зробити висновок, що фор-мування уявлень про будь-який об’єкт навколишнього світу має починатися із за-гального ознайомлення школярів із да-ним об’єктом (створення початкового образу) і розвитку в них умінь оперувати створеним обра-зом (Є.І.Іг--натьєв, І.С.Якіманська). У зв’язку з цим, навмисне створення в свідо-мос-ті учнів образу нав--ко----лиш-нього світу від--бу-вається при ознай-омленні їх із фі-лософськими прин-ци-па-ми, що складають ос---но-ву наукової кар-ти-ни світу і нау-ко-во-го світогляду. Роз-виток умінь опе-ру-ва-ти ство-ре--ним обра-зом світу від-бу-вається під час реалізації учнями світоглядних фун-кцій нау---кової карти-ни сві-ту, зок-ре-ма пояснювальної.
У процесі дослідження було встановлено, що оз-най-омлю-валь-ний етап форму-ван-ня в сві-до-мос-ті учнів уявлень про наукову картину світу слід реа-лізувати при вив-ченні вступного розділу кур--су фізики 7-го кла-су. Вибір курсу фізики обу-мов-ле-ний її статусом як фундаменту природ-ничих на-ук, а також тісним зв’яз-ком фі-зи-ки з фі--лософією. А психічні особливості розумового роз-вит-ку учнів підліткового віку, за да-ними психологів (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, А.В.Занков, Г.С.Костюк та ін.), при від-повідній організації навчання (урахування під час пси-хо-ло-го-педа-гогічного про-ектування процесу формування початкових уяв-лень про наукову картину сві-ту пси-хо-логічних, дидактичних і логічних чинників доступності нав-чання) спри-яють успішному опа-ну-ванню фі-ло-софських принципів наукової картини світу.
На основі вищеозначеного було визначено умови, що сприяють ста-нов-ленню у сві--домості уч--нів початкових уявлень про наукову картину світу:
Ё
створення початкового образу навколишнього світу через попе-ред-нє оз-най-омлення уч-нів із фі--ло--софськими принципами (мате-ріаль-ної єд-нос-ті і пізна-ван-ності світу, взаємозв’язку і вза-ємо-дії ма--те-ріальних об’єктів, руху матерії) із ура-ху-ванням психологічних, дидактичних і ло-гічних чинників доступності навчання.
Ё
розвиток умінь оперувати образом навколишнього світу при розв’язанні піз---навальних за--дач із дотриманням умов успішного опанування учнями мис-ли-тель-них операцій.
На підставі аналізу існуючих методичних систем навчання фізики було вияв-лено, що вони реалізують різ-ні підходи до фор-мування в свідомості учнів уявлень про наукову кар-тину світу. Методична система навчання фізики, по-бу-до-вана на тра-диційному двосту-пінчатому курсі фізики, єдиному для учнів 7-11-их класів, реа-лізує ін-дуктивний підхід до фор-мування наукової картини світу, який за по-передніми при-пу-щен-ня-ми і результатами кон-статуючого експерименту є недос-татньо ефективним у ста-нов-лен-ні нау-ко-во-го світогляду учнів.
Методична система навчання фізики, побудована на основі базового курсу фі-зи-ки (інтег-ро-ва-ного з астрономією), реалізує дедуктивний підхід до фор-му-ван--ня нау---кової картини світу. Але не всі етапи да-ного підходу знайшли у ній належне роз-в’я-зан-ня. На-самперед, це стосується ознайомлювального етапу. Та--кий висновок бу-ло зроблено на ос-но-ві ана-лізу сутності даного етапу, практики його реалізації і ре-зультатів констатуючого експерименту.
У другому розділі “Технологія формування по-чат-кових уявлень про наукову кар--тину світу в уч----нів 7-го класу у навчанні фізики” висвітлено основні нап-рямки ро-боти учителів із формування нау----кового світогляду учнів, методику дос-лідження рів-ня сформованості наукового світогляду ви-пу-с--к-ників загально-освітніх шкіл, мето-дику діагностики початкових уявлень учнів підліткового ві-ку у навчанні фізики; виз-начено концептуальну основу, змістовну та процесуальну частину тех-но-ло-гії фор--мування початкових уяв-лень про наукову картину світу в учнів 7-го класу у нав-чанні фі--зи---ки; наведено результати педагогічного ек-спе--рименту. Загальну схему педа-гогічного експери-мен-ту подано на рис. 1.
Дослідження системи роботи вчителів із формування наукового світогляду уч-нів дозволило виз---начити основний напрямок у їх діяльності – індуктивний під-хід до фор-мування загальних сві-тог-лядних знань, відповідно і наукової кар-тини світу. Про ефек-тивність такої роботи свідчив низький рі-в-ень сформованості нау-кового сві-тогляду випускників загальноосвітніх шкіл.
Для виявлення рів-ня сформованості наукового світогляду випускників за-галь-но-освітніх шкіл було розроблено систему показників його сфор-мова-нос-ті. Від-по-відно до розу-міння наукової кар---тини світу як світоглядного знання, яке ха-рак-те-ри-зується усіма якостями, що й інші види нау-ко--вих знань, а поглядів і пе-ре-конань як го--товності учнів реалізувати світоглядні функції наукової кар--тини сві-ту (по-яс-ню-валь-ну, оцінну, практичну), виділено дві групи показників сформованості нау-ко-вого сві-тог-ляду учнів. Пер-ша група показників виявляла якості знань уч-нів про нау--ко-ву кар-тину світу, дру--га – го-тов-ність учнів до реалізації світоглядних фун-кцій нау---кової картини світу.
За ступенем виявлення означених показників виділено три рівні сформо-ваності наукового сві--тогляду: достатній, середній, низький. Робити висновок про на-лежність учнів до певного рівня мож-на: за наяв-ністю в них знань про наукову кар-ти-ну світу, що ха-рак-теризуються повнотою, точ-ністю, глиби-ною, систематичністю і сис-темністю; за їх готов-ніс-тю реалізувати світоглядні функції нау-кової кар-тини сві-ту: пояснювальну, оцін-ну, практичну. Для виявлення рівня сформованості нау-кового сві---тог-ля-ду учнів було розроблено систему питань і завдань.
Дослідження рівня сформованості наукового сві--тог-ляду випускників за-га-ль-но---освітніх шкіл м. Херсона і Херсонської області показало, що 81,5% дослід-жу-ва-них мають ни-зь-кий рівень сфор-мо-ваності наукового світогляду, 17% - середній, 1,5% – дос-тат-ній. Це підтверджує припущення про те, що ін-------------дук-тивний підхід до фор-мування за-галь-них сві-тог-лядних знань і прак-ти-ка його реа-лі-за-ції не достатньо ефективні у ста-нов-ленні наукового світогляду учнів.
Друга серія досліджень в системі констатуючого експерименту (див. рис.1) передбачала виявлення ефек-тивності методичної системи навчання фізики, побу-до-ва-ної на основі базового курсу фізики (ін-тегрованого з астрономією), у станов-ленні в свідомості учнів 7-го класу початкових уявлень про наукову кар-тину світу. Про ефек-тивність даної методичної системи ми судили за рівнем сформованості по-чат-кових уявлень про наукову картину світу в учнів, котрі вивчили вступний розділ “Як фізика й астрономія пізнають і пояснюють природу?” підручника “Фізика. Астро-номія. 7” ав-то-рів О.І.Бугайова, М.Т.Мартинюка, В.В.Смолянця, що ставить за ме-ту сформувати у свідомості учнів початкові уявлення про природничонаукову кар-тину світу.
Рівень сформованості в учнів підліткового віку початкових уяв-лень про нау-ко-ву кар-тину сві-ту у навчанні фізики визначався за такими по-каз-ни-ками:
Ё
наявність повних, точних, глибоких, систематичних і системних уявлень про нау--ко-ву кар-тину світу, що відповідають даному етапу їх становлення (оз-най-ом-лювальному);
Ё
наявність умінь оперувати системою філософських принципів нау-кової кар-ти-ни сві-ту (нау-ковим образом світу) при розв’язуванні пізнавальних за-дач.
За ступенем виявлення означених показників було виділено три рівні сфор-мо-ва-ності по-чат-ко---вих уявлень учнів про наукову картину світу: достатній, середній, низь-кий. Для виявлення рів---ня сфор--мованості початкових уявлень про наукову кар-тину світу було розроблено відповідну їм сис---тему питань і завдань тестового харак-теру. За результатами констатуючого експерименту 76 % до-с-ліджуваних мали низь--кий рівень сфор-мованості почат-кових уявлень, 24 % - середній, дос-тат----нь-ого рівня не до-сягав жодний учень. Такі результати пе-ре--конують у тому, що оз-най--ом-лю-валь-ний етап формування наукової картини світу потребує по-даль-шої техно-логіч-ної і ме-то---дичної роз---робки.
Відповідно до розуміння уявлень як психологічного процесу, урахування пси-хо-логічних, ди-дак-тичних та логічних чин-ників доступності навчання і резуль-татів формуючого-камерного екс-пе-ри-менту розроблено струк-ту-ру технології форму-вання у свідомості учнів підліткового віку почат-ко--вих уявлень про наукову картину світу (див. рис. 2) і створено відповідну їй технологічну карту (див. с. 15-16).
У результаті застосування розробленої моделі технології відбулися зміни в рівнях початкових уявлень учнів про наукову картину світу у бік їх підвищення, що свідчило про її ефективність. Достовірність от-ри-маних результатів доводилась із застосу-ван-ням пара-мет-рич-ного критерію -Пірсона.
ВИСНОВКИ
·
У дисертації наведене теоретичне узагальнення сучасного стану і запро-по-но-ва---ний шлях можливого вирішення проблеми фор-му-ван-ня наукового світогляду уч-нів.
·
Теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної і методичної літе-ра-тури з проб-ле-ми дослідження дозволив встановити, що ядром структури осо-бис-тості є світогляд, який спря-мо-вує процес усві-домлення навколишньої дійсності і ви-ко--нує роль керівника у її практичній і пе-рет-ворювальній діяль-ності.
·
Світогляд своєрідний феномен як особистого, так і суспільного життя лю-ди-ни, який знай--шов відображення у йо-го структурі, що складається з двох компо-нен-тів: об’єктивного, суб’єк-тив--ного.
Стрижень об’єктивного компонента наукового світогляду становить наукова кар--тина світу, ядром якої є філософські принципи: мате-ріаль-ної єдності і пізна-ван-ності світу; за-галь-ного взаємозв’язку і взаємодії матеріальних об’єктів; руху матерії.
Суб’єктивний компонент наукового світогляду особистості складають її пог-ля--ди і пе-ре-ко-нання, які виявляються через готовність людини реалізувати сві-тогляд-ні функції наукової картини сві-ту у практичній діяль-ності.
·
Відповідно до двокомпонентної структури наукового світогляду ос-нов--не зав---дання у його фор-муванні при вивченні при-род-ничих дис-циплін, зокрема фізики, по--ля-гає не тільки в ознайомленні учнів із си-стемою фі-лософських принципів нау-ко-вої картини світу і її кон-крет-ни-ми проявами, але й у проведенні роботи з метою тран--сформації цих знань у погляди і переконання школярів, що стає можливим при сис--тематичній реалізації учнями світоглядних фун-кцій наукової картини світу у нав-чаль-ній діяльності.
·
Відповідно до способів пізнання навколишньої дійсності у теорії і практиці нав---чання існує два підходи до формування у свідомості учнів уявлень про наукову кар--тину світу: індуктивний, дедуктивний.
Вивчення літератури та аналіз результатів педагогічного експерименту свід-чать про те, що індуктивний підхід до пізнання наукової картини світу і пра-к-тика йо-го реалізації не достатньо ефективні у ста-новленні наукового світогляду учнів.
Спіральний характер дедуктивного підходу до пізнання наукової картини сві-ту передбачає сходження знань від загальних - через конкретні – знов до за-гальних, що сприяє їх трансформації у світоглядні погляди і переконання, а отже і фор-муван-ню наукового світогляду учнів.
Відповідно до сутності де-дук-тивного підходу у процесі пізнання наукової кар-ти---ни світу ви-ділено такі етапи: ознайомлювальний; конкретизації; систематизації й уза--гальнення.
Різні методичні системи навчання фізики реалізують різні підходи до піз-нан-ня нау-кової картини світу.
Методична система навчання фізики, побудована на тра-ди-ційному двосту-пін-ча--тому курсі фі-зики єдиному для учнів 7-11-их класів, реалізує індуктивний підхід до пізнання наукової кар-тини світу.
Методична система навчання фізики, побудована на основі програми базового кур--су “Фі-зика. Астрономія” (7-9-і класи) реалізує дедуктивний підхід до фор-му-ван-ня в свідомості учнів уявлень про наукову картину світу. Встановлено, що у даній ме--то-дичній системі ознайомлювальний етап формування у сві-домості учнів уявлень про наукову картину світу не знайшов належного технологічного і мето-дич-ного роз-в’я-зан-ня.
·
Основу розробленої моделі технології формування в свідомості учнів 7-го кла-су початкових уявлень про нау-кову картину світу у навчанні фізики складають де--дук-тивний під-хід до пізнання наукової кар-тини світу і твердження про необ-хід-ність дотримання в цьому процесі дидактичних, логічних та психологічних чинників дос---туп-ності нав-чання.
·
Змістовну частину технології складають: допоміжні знання, що забез-пе-чу-ють доступне вве-дення філософських категорій та прин--ципів наукової картини сві-ту; філософські категорії та прин-ципи наукової кар--тини світу; еле-менти формальної ло-гіки, за допомогою яких здійснюється вве--дення, конкретизація і обґрунтування за-галь-ного характеру філософських категорій і прин-ципів; навчальний ма-те--рі-ал курсу фі-зики, що конкретизує філософські прин-ципи;
·
Процесуальна частина технології містить такі етапи: введення філо-соф-ських прин-ципів нау-кової картини світу; конкретизація філософських прин--ципів на фі-зич-но-му матеріалі; обґрунтування загального характеру філо-соф--сь-ких принципів.
·
Ефективність технології доведена під час формуючого експе-рименту.
·
Дослідження варто продовжити у таких напрямках: розробити зміст та методичне забезпечення процесу формування нау-кової картини світу та наукового світогляду у навчанні фізики на етапах конкретизації й систематизації знань; виявити вплив дедуктивного підходу до пізнання наукової картини світу на процес ста-новлення наукового світогляду учнів у навчанні фізики у цілому.
Рис.2. Структура технології формування початкових уявлень про наукову картину світу
Технологічна карта процесу формування у свідомості учнів початкових уявлень про наукову картину світу
І етап – введення філософських принципів
Мета: закласти у свідомості учнів основи правильного світорозуміння. Це до-ся-гається через ознайомлення школярів із філософськими принципами, які скла-дають стрижень наукової картини світу, а також через розкриття їх призна-чен-ня.
Труднощі, що виникали в учнів на цьому етапі, пов’язані з: високою абстрак-т-ністю фі-ло-софських категорій і принципів; переходом з емпіричного рівня усві-дом-лення навколишнього світу на теоре-тичний.
Шляхи подолання труднощів. Під час реалізації даного етапу дотримуватись такої струк-ту-ри процесу:
-
мотивація введення філософських принципів наукової картини світу (здійснювалася на основі ме-ханізму формування мотивації “зверху донизу”);
-
визначення елементів філософського принципу (при цьому передбачалось обмежитись пе-ре-ліком сут-тєвих властивостей об’єктів, в яких у найбільшій мірі виявляється ознака, що ха-рактеризує певну фі-лософську ка-тего-рію; при визначенні філософських категорій дотримуватись та-ко-го алгоритму: 1) актуа-лі-за-ція при-род-ничих знань, у яких у найбільшій мірі виявляється озна-ка, що харак-теризує пев--ну філо-софську категорію; 2) порівняння предметів або явищ, з метою вста-новлення їх спіль--ної оз--на-ки, при цьому застосовувати пам’ятку для учнів, в якій подано алгоритм виконання даної ло-гіч--ної операції; 3) визначення філософської категорії);
-
розкриття сутності елементів філософського принципу. З метою подо-лання труд-нощів, пов’я-заних із встановленням причинного зв’язку між предметами та явищами навко-лиш-ньої дійсності, про-по-нувалось ознайомлювати учнів із мето-дами встановлення при-чинних зв’язків: єди-ної схо-жості, єдиної відмінності, су-пут-ніх змін. При цьому рекомендувалось використовувати пам’ятки для учнів, в яких на-ве-дені алгоритми застосування визначених методів;
-
закріплення елементів філософського принципу (планувалось засто-сову-ван--ня таких методичних прийомів: пов-то-рення еле---ментів філософських принципів не менше чотирьох разів; обов’язкова моти-вація вивчення фі-ло------софських категорій і прин---ципів наукової картини світу; обов’яз-ко-ве залучення логічних опе-ра-цій при виз--наченні філософських категорій; сис-тематичне звертання уваги учнів до нав-чаль-них тек--стів, що міс-тять інформацію про філо-соф-ські принципи і їхні елементи, а не заучування їх виз-на-чень від-разу; зас-то-сування еле-ментів філософських прин-ци-пів при розв’язуванні пізнавальних за-дач);
-
визначення філософського принципу. З метою подолання труднощів, що по-в’язані із вста--новленням загального характеру філософських категорій, пропо-ну-ва-лось при визначенні філо-соф-ського принципу використовувати алгоритм, що побу-до-ваний на основі уявлень про не-повний ін-дуктивний умовивід: 1) жива природа – об’єкт матеріального світу; 2) об’єкти А,В,С…належать до об’єктів живої природи; 3) об’єкти А,В,С…мають спільну властивість Р, яка для них є сут-тєвою; 4) виходячи із загального принципу взаємо-зв’язку, що існує у світі, власти-вість Р належить усім об’єк-там живої природи; 5) у зв’язку з тим, що жива природа – об’єкт мате-ріального сві-ту, властивість Р належить усім об’єктам матеріального світу, а отже і об’єктам не--жи-вої природи.
11 етап – конкретизації філософських принципів на навчальному матеріалі курсу фізики
Мета: сформувати в учнів уміння оперувати створеним образом нав-колиш-нього світу при роз-в’язанні пізнавальних задач; ознайомити учнів із невідомими для них елементами формальної ло-гіки, за допомогою яких здійсню-ється конкретизація філо-софських принципів наукової картини світу на фі-зичному нав-чаль-ному мате-ріалі; сформувати в учнів пізнавальний інтерес до знань філо-соф-ського ха--рак-теру.
Труднощі і шляхи їх подолання. На даному етапі в учнів виникали труднощі, по-в’язані з до-бором філософських принципів, потрібних для розв’язання пев-ної за-да-чі. З метою їх подолання про-понувалось звузити “зону пошуку” філософських прин-ципів до нуля (в умові задачі вказати принципи пот-рібні для її розв’язання).
Труднощі, що виникали на цьому етапі і були пов’язані з переносом філо-софських принципів наукової кар-тини світу у нові навчальні умови, і застосуванням їх як методу пізнавальної діяльності, пропонувалось долати шляхом розв’язання за-дач на конкретизацію філософських принципів з використанням спеціальної таб-лиці, в якій виділено: 1) предмет або явище, що вивчається; 2) філо-соф-ські прин-ципи, необхідні для їх пояснення; 3) план аналізу предмета, або явища у вигляді за-пи---тань; 4) відповіді на запитання.
Під час розв’язання задач на конкретизацію філософських принципів вини-ка-ли й труднощі, пов’язані з переносом і застосуванням логічних операцій як методу піз---нан-ня навколишньої дій-с-ності. Для їх подолання пропонувалось застосовувати па--м’ят-ку для учнів, в якій подано аксіому си---логізму. Застосування си-ло-гіз-мів обумовлено тим, що саме вони дозволяють отримати конкрет-ні знан--ня із за-га-ль-них.
Мета: сформувати переконання щодо загального характеру філософських принципів.
Труднощі, що виникали на даному етапі, пов’язані із побудовою науково-об-грун-тованих тверджень, на основі яких формуються переконання.
Шляхи подолання труднощів. Пропонувалось здійснювати обґрунтування загального характеру філософських прин-ципів на основі апагогічного доведення. При цьому рекомендувалось зас-тосовувати такий алгоритм: 1) висловлення умов-ного припущення, що су-перечить філо-соф-ському прин-ципу; 2) виведення нас-лідків із висловленого при-пущення; 3) зіставлення нас-лідків із дос-товірними фак-тами; 4) здійснення пере-ходу від помилковості нас-лід-ків до хибності те-зи.
Технологія формування в учнів початкових уявлень про наукову картину світу передбачає застосування такої організаційної форми навчання як інтегрований урок.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
Основні результати дослідження опубліковано у наведеному списку.
1.
Пастух (Бургун) І.В. Шляхи формування системи світоглядних знань у шко-лярів //Збір-ник наукових праць. Педагогічні науки. - Випуск 5. – Херсон: “Айлант”, 1998. – С. 113-119.
2.
Пастух (Бургун) І.В. Формування наукового світогляду учнів під час вив-чен-ня фі-зи-ки в 7 класі //Фізика та астрономія в школі. – К.: Педагогічна преса, 1999. - № 1. – С. 20-26.
3.
Пастух (Бургун) І.В. Особливості формування наукового світогляду учнів під час ін-тегративного вивчення природничих дисциплін //Збірник наукових праць. Пе-да--гогічні науки. - Випуск 9. – Херсон: “Айлант”, 1999. – С. 20-27.
4.
Пастух (Бургун) І.В. Роль наукової картини світу у формуванні діалек-тич-ного мис-лення учнів //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Випуск 12. – Хер-сон: “Айлант”, 2000. – С. 309-314.
5.
Пастух (Бургун) І.В. Формування методологічних знань учнів підліткового віку під час вивчення фізики //Вісник Чернігівського державного педагогічного уні-верси-тету ім. Т.Г.Шевченка. – Випуск 3. Серія педагогічні науки. – Чернігів, 2000. – С. 114-120.
6.
Пастух (Бургун) І.В. Змістовний компонент технології формування в учнів 7-го класу уявлень про наукову картину світу у навчанні фізики //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Випуск 15. – Херсон: “Айлант”, 2000. – С. 53-58.
7.
Пастух (Бургун) І.В. Філософські узагальнення як один із способів інтег-ра-ції знань //Фі-зика. Проблеми навчання. - Випуск 2. – Херсон: Видавництво альма-наху соціальних досліджень “Константи”. – Херсон, 1997. – С.20-22.
АНОТАЦІЯ
Бургун І.В. Формування наукового світогляду учнів основної школи у навчанні фізики. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання фізики. – Національний педа-го-гіч-ний університет імені М.П.Драгоманова. - Київ, 2001.
Дисертація присвячена розв’язанню проблеми формування наукового світог-ляду учнів, а са-ме пошуку такого підходу до формування наукової картини світу – об’єктивного компонента сві-тогляду, який би створював умови для станов-лен--ня його суб’єктивного компонента – поглядів і пе-реконань.
У дисертації на основі теоретичного аналізу висунуто припущення, що де-дук-тив-ний підхід до пізнання наукової картини світу створює умови для станов-лен-ня світоглядних поглядів і пе-ре-конань учнів.
У процесі формування наукової картини світу за даним підходом виділено такі етапи: ознайомлювальний, конкретизації, систематизації та узагальнення.
Встановлено мету ознайомлювального етапу .
Розроблено технологію
