НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БЛОЗВА ІГОР ЙОСИПОВИЧ

УДК 37.01.004:631.3

Формування у студентів коледжу професійних вмінь і навичок в процесі вивчення предмета “Сільськогосподарські машини”

13.00.02 – теорія і методика навчання (технічні науки)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі педагогіки Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України

Науковий керівник: | доктор педагогічних наук, професор

Дьомін Анатолій Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри педагогіки

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук,

Волощук Іван Степанович, Інститут педагогіки АПН України, в.о. вченого секретаря

кандидат педагогічних наук,

Решетник Петро Михайлович, Національний аграрний університет, доцент кафедри методики

Провідна установа | Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, відділ дидактики професійної освіти, м. Київ

Захист відбудеться “1 “листопада 2001р о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.11 в Національному аграрному університеті за адресою 03041, м. Київ 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою 03041, м. Київ 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “26 “вересня 2001р

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лузан П.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема формування професійних вмінь і навичок відноситься до числа тих актуальних проблем, які виникли в зв’язку з швидким розвитком науки, техніки, нових технологій. Нові економічні відносини в усіх галузях виробництва підвищують вимоги до кваліфікації спеціалістів, зайнятих в промисловості, будівництві, на транспорті, в сільському господарстві, до їх професійної підготовки. Вони повинні вміти планувати, програмувати, керувати, контролювати, регулювати, налагоджувати різні автоматично діючі машини, станки, агрегати; вміти своєчасно і швидко визначати, орієнтуючись на сигнали контрольних і вимірювальних приладів, причини несправностей, зупинок; вміти усувати несправності і відновлювати роботу автоматичної системи в усіх випадках її порушення.

Формування політехнічних, загальнотрудових, професійних вмінь і навичок є одним з головних завдань навчання і виховання молоді. Робота на сучасному механізованому і автоматизованому виробництві не тільки пов’язана з оволодінням широким колом професійних знань, вмінь і навичок, але і створює сприятливі умови для всебічного розвитку і застосування здібностей людини. Всебічний і гармонійний розвиток людини неможливий без формування професійних вмінь і навичок, які забезпечують ефективне використання знань в самих різноманітних галузях людської діяльності.

Випускники коледжів, технікумів повинні бути підготовлені до роботи на посадах керівників нижчого рівня на підприємствах різної форми власності. Тому навчальний процес підготовки молодшого спеціаліста передбачає набуття більш глибоких професійних практичних вмінь і навичок, хоча виконання трудових прийомів наладки агрегатів, виконання польових механізованих робіт й інших в структуру діяльності даного фахівця прямо і безпосередньо не входить. Проте, наявність у молодшого спеціаліста відповідних професійних вмінь і навичок виконувати окремі трудові прийоми, якби опосередковано визначають необхідність виконувати планово-організаційну, нормативно-координуючу і контрольно-коригуючу діяльність – функції техніка-механіка.

Формування відповідних професійних вмінь і навичок у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, що входить до завдань спеціальних технічних дисциплін, зокрема, “Сільськогосподарські машини”, як показує аналіз досвіду роботи, анкетування фахівців, відбувається недостатньо ефективно.

Проблема формування професійних вмінь і навичок багатоаспектна. В теорію професійного навчання внесли суттєвий внесок С.А.Ананьєв, С.І.Архангельський, С.Я.Батишев, Т.А.Ільїна, О.П.Кондратюк, Є.О.Мілерян, Н.Г.Ничкало, Н.Ф.Тализіна, С.А.Шапоринський, А.І.Щербаков, а також психологи Є.О.Клімов, Г.С.Костюк, С.Л.Рубінштейн та ін.

Вирішенням важливих питань загальнотехнічної і професійної підготовки студентів займались Ю.К.Васильєв, В.С.Гапоненко, А.І.Дьомін, В.Н.Красильніков, В.С.Лєднєв, М.В.Москвін, В.К.Сидоренко, В.А.Скакун, Д.О.Тхоржевський. Ці вчені торкались різних граней даної проблеми, що дало значні зрушення у вирішенні питань формування професійних вмінь і навичок у студентів технікумів і коледжів. Однак, проблеми професійної підготовки у вищих аграрних навчальних закладах освіти I-II рівнів акредитації, в тому числі проблема методики формування професійних вмінь і навичок на заняттях зі спеціальних технічних дисциплін, досліджені недостатньо глибоко, що негативно впливає на якість підготовки спеціалістів. Практика показує, що випускники технікумів, коледжів, маючи відносно достатні знання, мають недостатній рівень вмінь і навичок професійної підготовки.

Аналіз професійної діяльності молодшого спеціаліста з механізації сільського господарства, з одного боку, і системи їх підготовки, з іншого, дозволяють побачити деяку невідповідність між недостатньо розробленою теорією і практикою підготовки вказаних фахівців у вищих аграрних навчальних закладах освіти I-II рівнів акредитації і всезростаючими вимогами до них сучасного виробництва.

Враховуючи актуальність означеної проблеми, її недостатнє відображення у педагогічній літературі, темою дисертаційного дослідження обрано : “Формування у студентів коледжу професійних вмінь і навичок у процесі вивчення предмета “Сільськогосподарські машини”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно тематики і плану наукових досліджень кафедри педагогіки Національного аграрного університету.

Об’єкт дослідження –навчально-виховний процес в агротехнічному коледжі.

Предмет дослідження – дидактичні умови та шляхи формування професійних вмінь і навичок в процесі практичних занять з предмета “Сільськогосподарські машини”.

Мета дослідження – виявлення основних дидактичних умов формування професійних вмінь і навичок, розробка методики їх реалізації в курсі вивчення “Сільськогосподарських машин” для забезпечення підготовки майбутніх молодших спеціалістів, конкурентноспроможних на ринку праці.

Гіпотеза дослідження – якість підготовки студентів до професійної діяльності підвищиться, якщо буде:

-

-

Відповідно до предмета, мети і гіпотези дослідження ми запланували виконання таких завдань:

-

-

-

-

Для розв’язання поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження.

На першому етапі – пошуково-теоретичному (1993-1994р.р.) – для здійснення аналізу стану проблеми в психолого-педагогічній, методичній літературі, вивчення досвіду педагогічних працівників, визначення вихідних позицій дослідження, визначення основних напрямків і методики дослідницько-експериментальної роботи, проводились педагогічні спостереження, бесіди, анкетування, тестування.

На другому етапі (1995-1996р.р.) при розробці експериментальної методики проведення практичних занять, для оволодіння студентами професійними вміннями і навичками, проводились: педагогічне дослідження, спрямоване на виявлення дидактичних умов формування професійних вмінь і навичок, спостереження, тестування, педагогічне дослідження з апробації пропонованої методики проведення практичного заняття, уточнювалась гіпотеза.

Третій етап (1997-2000р.р.) – формуючий експеримент. На цьому етапі перевірялись, систематизувались і опрацьовувались результати дослідження; здійснюється заключна перевірка ефективності розробленої системи набуття професійних вмінь і навичок; оформлялись результати дослідження та впроваджувались в практику роботи.

Були використані такі методи: педагогічні спостереження в процесі експерименту, тестування, анкетування, статистична обробка результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше виявлено та обґрунтовано дидактичні умови формування професійних вмінь і навичок у студентів коледжів у процесі вивчення “Сільськогосподарських машин”, дістала подальший розвиток методика формування професійних вмінь і навичок, розроблено та науково обґрунтовано модель структури формування професійних вмінь і навичок.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні підходів до розробки системи циклів-модулів практичних робіт та змісту інструкційних карт, що забезпечують посилення функції розвитку пізнавальної діяльності студентів у процесі практичного навчання.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій викладачам, майстрам виробничого навчання з вдосконалення процесу формування професійних вмінь і навичок у студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Отримані результати і висновки можуть бути використані в практиці навчальної роботи сільськогосподарських коледжів і технікумів, на курсах підвищення кваліфікації керівників середньої ланки, при розробці програм, навчальних та методичних посібників.

На захист виносяться:

1. Основні дидактичні умови, які забезпечують формування професійних вмінь і навичок на практичних заняттях: структурування змісту навчального матеріалу, проведення за науково обґрунтованими циклами практичних занять; обґрунтований підбір і використання проблемних, прикладних виробничих завдань, наочності ; формування навчально-пізнавальних вмінь (використання на заняттях спеціальних завдань для формування даних вмінь); врахування індивідуальних особливостей студентів (можливість кожного студента працювати самостійно і з допомогою викладача); формування вмінь самоконтролю і саморегуляції (застосування системи самоконтролю під час самостійної роботи студентів).

2. Науково обґрунтована методика формування професійних вмінь і навичок при вивченні предмета “Сільськогосподарські машини”.

3. Обґрунтування змісту інструкційних карт для формування професійних вмінь і навичок з посиленою функцією розвитку пізнавальної діяльності студентів.

4. Методичні рекомендації викладачам щодо організації практичних занять з дисципліни “Сільськогосподарські машини”.

Достовірність і аргументованість одержаних висновків, проведених досліджень забезпечується теоретично та методично обґрунтованими вихідними положеннями; використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті і завданням дослідження; апробацією їх в практиці навчального процесу; статистичною обробкою та аналізом результатів експерименту.

Особистий внесок автора полягає у:

·

·

·

Апробація результатів дослідження здійснювалась у доповідях, виступах на конференціях, семінарах, методичних об’єднаннях тощо. Зокрема, на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету (1996-1998р.р.), звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка (2001р.) .

Публікації. Основні результати дослідження з теми дисертації знайшли відображення в трьох одноосібних і одній у співавторстві статтях здобувача, у провідних фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 155 сторінках, 5 додатків займають 22 сторінки. Робота містить 14 таблиць, 5 рисунків. Список використаних джерел включає 188 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, хронологічні етапи та об’єкт дисертаційного дослідження, мета і завдання роботи, предмет і методологія дослідження, аналізується ступінь розробленості проблеми, встановлена наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, визначено наслідки дослідження, що виносяться на захист.

У першому розділі на основі вивчення психолого-педагогічної літератури проведено аналіз різноманітних дефініцій понять “вміння” та “навички”, розглянуто співвідношення між ними.

У педагогічній психології, загальній дидактиці і методиках окремих дисциплін багато уваги приділяється проблемам формування у студентів вмінь і навичок, розкриттю закономірностей їх генезису і ієрархізації. Формуванню професійних вмінь і навичок сприяли теоретико-методологічні праці психологів Л.С.Виготського, П.Я.Гальперiна, В.В.Давидова, А.Н.Леонтєва, Н.Ф.Тализiної, А.К.Тихомирова, педагогів М.Л.Данилова, Б.П.Єсипова, Б.Т.Лiхачова, Є.О.Мілеряна, М.М.Скаткiна, Т.Н.Фiлiпова, І.Ф.Харламова, Д.О.Тхоржевського.

Суттєвий вклад у вирішення проблеми формування вмінь і навичок внесено різносторонніми теоретико-методологічними дослідженнями Ю.К.Бабанського, А.І.Дьоміна, І.Р.Звєрєва, Л.Я.Зорiної, Е.П.Ільїна, І.Я.Лернера, М.І.Махмутова, Л.І.Новiкової, Т.І.Шамової, Г.І.Щукiної. Дiапазон проблем, ними аналізований, дуже широкий: різні питання раціоналізації навчання, аналіз можливостей навчального закладу у відношенні до цієї проблеми, перспективи якісного вдосконалення навчально-виховного процесу.

Проблемі професійної підготовки з інженерних спеціальностей приділялась недостатня увага. Її розв’язанню були присвячені лише ряд конференцій та збірників наукових праць. Слід відмітити праці С.Я.Батишева, В.О.Зайчука, В.М.Манька, ряд дисертаційних досліджень, зокрема В.С.Лукача І.І.Паламара, В.І.Рябця.

Процес формування вмінь і навичок розроблявся, як в руслі теорії дидактики, так і в межах психолого-педагогічних концепцій навчання, розумового розвитку комплексного виховання особистості.

Проаналізувавши різні точки зору на поняття і ієрархізацію понять “вміння” і “навички”, ми прийшли до висновку, що вчені не заперечують, а доповнюють один одного. Адже при вирішенні питання про співвідношення вмінь і навичок слід виходити з того, що в будь-якому виді діяльності людини її знання, вміння і навички діалектично взаємозв’язані. Вміння у своїй основі мають творчий характер. В переважній більшості вони не можуть стати автоматизованими, так як виражають собою здатність людини приймати рішення з їх реалізації в умовах, що змінюються. Вміння включають у себе цілий комплекс знань, навичок і виходять на перший план в тих видах діяльності, коли є зміна зовнішнього середовища, при вирішенні поставлених завдань. Навички основну роль відіграють у незмінних стандартних умовах. Не випадково дуже часто, особливо у практичній роботі, поняття вміння і навички вживаються як синоніми. Вміння тісно взаємопов’язані з навичками і вдосконалюються в процесі оволодіння навичками. Високий рівень вмінь означає можливість користуватись різними навичками для досягнення однієї і тієї ж мети в залежності від умов дії.

Вміння і навички надзвичайно складні структурні сполучення почуттєвих, інтелектуальних, вольових, емоційних якостей особистості, які формуються і виявляються в свідомому, цілеспрямованому здійсненні нею систем перцептивних, розумових, мнемічних, вольових, сенсорних та інших дій, що забезпечують досягнення поставленої мети діяльності в умовах, що змінюються. Цим пояснюється велика різноманітність вмінь та навичок, і те, що багато педагогів, психологів, з різних точок зору, проводили їх систематизацію, класифікацію.

В залежності від того, які сторони дії частково автоматизовані, навички, як вважають Батишев С.Я. і Шапоринський С.А., бувають: розумові, сенсорні і сенсомоторні, орієнтувальні, з планування і контролю своєї роботи, вольові, рухові, або їх часто називають - моторні. У словнику професійної освіти знаходимо класифікацію навичок за видами діяльності (токарні, слюсарні, малярні і т.д.). Залежно від переваги конкретних фізіологічних механізмів і психологічних процесів визначають три основні групи навичок – рухові, сенсорні і розумові. В деяких дослідженнях розрізняють навички політехнічні (широкого спрямування) і професійні (вузького спрямування).

Таким чином, класифікація навичок проводилась за декількома ознаками. Проаналізувавши існуючі класифікації, ми не знайшли в них аспектів специфіки робіт сільськогосподарського виробництва і прийшли до висновку що у нашому дослідженні доцільно опрацювати класифікацію навичок, якими оволодіває майбутній молодший спеціаліст в процесі вивчення механізації сільськогосподарського виробництва.

Вміння, з точки зору ступеня їх сформованості, поділяються на початкові, проміжні і досконалі. Таку класифікацію дає В.С.Лєднєв. Різні класифікації пізнавальних вмінь дають А.І.Дьомін, А.А.Люблінський, Н.А.Аітов. Спроби класифікувати виробничі вміння можна знайти у працях Н.Д.Левітова, Є.Ніколової, В.В.Чебишевої. Виходячи із специфіки виробничої діяльності, яка об’єктивно визначає якісну своєрідність вмінь, Є.О.Мілерян поділяє загальнотрудові вміння на конструктивно-технічні, організаційно-технічні, операційно-контрольні.

Широкого використання набуло поняття “професійні вміння” в науковій, педагогічній, методологічній літературі, у практиці навчання. Чіткого визначення даному поняттю ще не дано.

Проведений аналіз визначень і класифікацій вмінь дає змогу зробити висновок, що професійні вміння з механізації сільськогосподарського виробництва - це основана на професійних знаннях та набутих раніше вміннях і навичках здатність людини швидко вирішувати професійні завдання (обов’язки), Професійні вміння, в залежності від способу їх виконання, поділяють на рухові і інтелектуальні. При рухових професійних вміннях виконується певна дія, пов’язана із рухом. До таких вмінь відносять вміння регулювати машину, вузол; вміння розібрати і зібрати вузол машини; вміння керувати машинотракторним агрегатом і т.д. До інтелектуальних вмінь відносимо такі вміння, в яких рухових дій як таких не відбувається, а саме: вміння визначити технічний стан вузла, деталі, машини візуально; вміння визначити причини несправності, недоліків у роботі машини; вміння провести необхідні розрахунки і т.д. Професійні вміння поділяються в залежності і від виду діяльності, професії, спеціальності.

В нашому ж дослідженні професійні вміння і навички, що формуються в процесі навчання, згруповані, виходячи із сфери їх застосування. У кваліфікаційній характеристиці наведено вміння і навички, якими повинен оволодіти майбутній фахівець в процесі навчання. Ми також ознайомились з функціональними обов’язками посад, на яких може працювати випускник агротехнічного коледжу, технікуму, і прийшли до висновку, що професійні вміння і навички, якими повинен оволодіти студент в процесі вивчення спеціальних технічних дисциплін, можна поділити на такі групи:

-

-

-

Загальні вміння і навички характеризуються широкою сферою застосування, забезпечують будь-яку практичну діяльність людини.

Загальновиробничі вміння і навички забезпечують успішне виконання виробничих завдань, які характерні для молодшого спеціаліста будь-якої спеціальності технічного напрямку.

Вузькопрофесійні вміння і навички характерні для виконання завдань тільки певної конкретної спеціалізації .

Формування професійних вмінь і навичок являє собою комплекс проблем, на вирішення яких спрямовані наукові дослідження багатьох педагогів, психологів, практиків. Специфіка процесу навчання у вищому агротехнічному навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації полягає у тому, що навчальні предмети спрямовані на опанування певною спеціальністю, яка в сучасних умовах майже завжди пов'язана з роботою на машинах. Результати аналізу змісту професійної підготовки молодшого спеціаліста сільськогосподарського виробництва показав, що студенти за період навчання вивчають будову, роботу, регулювання, технічне обслуговування, ремонт таких машин, як трактори, вантажні автомобілі, зернозбиральні, кукурудзозбиральні, бурякозбиральні комбайни та інші сільськогосподарські машини і знаряддя, всього біля ста найменувань. Основні елементи змісту навчального матеріалу, що вивчається ними, знаходиться у наступних співвідношеннях: засоби праці - 33,46%, основний технологічний процес - 35,26%, технічне обслуговування і ремонт машин - 14,33%, предмети праці - 2,71%. Найбільш змістовними з точки зору професійних знань можна вважати такі предмети, як "Трактори і автомобілі", "Сільськогосподарські машини", "Машиновикористання в землеробстві", "Технічне обслуговування і діагностування машин", “Ремонт сільськогосподарської техніки”. Основними елементами змісту предмета “Сільськогосподарські машини” є: будова машин і їх призначення, принцип роботи; умови, в яких працюють машини і експлуатаційні вимоги до них; можливі несправності, причини їх виникнення і заходи для їх запобігання. Даний перелік підкреслює важливість навчального предмета “Сільськогосподарські машини” у професійній підготовці студентів.

Особливістю формування професійних вмінь і навичок при вивченні даного предмета є те, що студенти вивчають машини різної ступені трудності, завчають значну кількість технічних термінів. Індивідуальні особливості студентів по різному впливають на термін і якість формування професійних вмінь і навичок, вимагають створення умов для активної самостійної роботи кожного студента.

Специфіка вивчення предмета “Сільськогосподарські машини” полягає у тому, що студент вже на перших практичних заняттях опрацьовує такі навчально-практичні ситуації, які моделюють його майбутню виробничу діяльність. Важливо, щоб у студента вже з перших занять формувались вміння і навички професійного вирішення цих завдань. Таким чином, викладач націлює студентів на те, що отримані в процесі навчання знання, вміння і навички поєднують теоретичні надбання з майбутньою професійною діяльністю молодого фахівця. Навчально-виробничі завдання з предмета “Сільськогосподарські машини” адаптують студента до діяльності у сільськогосподарському виробництві.

В останні роки все більше дослідників приходять до висновку, що лише застосування комплексу дидактичних умов дасть можливість суттєво підвищити інтенсивність засвоєння знань студентами та сформувати у них професійні вміння і навички.

Узагальнюючи дані психологічних і педагогічних досліджень, ми прийшли до висновку, що для успішного формування професійних вмінь та навичок на практичних заняттях з технічних дисциплін необхідне використання наступних основних дидактичних умов:

підбір і структурування змісту навчального матеріалу: застосування циклів-модулів практичних занять, підбір об’єму навчального матеріалу, необхідного для подачі студентам;

активізація навчальної діяльності через використання таких форм як: використання проблемних, прикладних виробничих завдань, обґрунтоване використання наочних посібників, використання наскрізних провідних понять;

удосконалення навчально-пізнавальних вмінь: використання на заняттях завдань для розвитку даних вмінь;

врахування індивідуальних особливостей студентів: можливість кожного студента працювати самостійно, можливість викладачеві працювати з кожним студентом;

формування вмінь самоконтролю і саморегуляції: застосування питань самоконтролю під час самостійної роботи студентів, програмування самостійної роботи студентів.

На основі методологічної бази дослідження ми створили модель структури формування професійних вмінь і навичок студентів аграрного коледжу (таблиця 1).

Процес формування вмінь і навичок включає п’ять послідовних, взаємозв’язаних етапів. Їх поділено на ряд мікроетапів, у яких конкретизується цей процес.

На першому етапі формування вмінь і навичок уточнювались опорні знання, вміння і навички студентів, відновлювались в їхній пам’яті ті знання, які послабилися чи втратились. Перші два етапи забезпечують оволодіння студентами необхідною системою опорних знань, вмінь та навичок, яке здійснюється на теоретичних заняттях. Суть процесу формування вмінь і навичок передбачає відтворення вивченого раніше матеріалу, опору на нього. Цим забезпечується свідоме сприйняття і розуміння нового матеріалу студентами.

Другим етапом формування вмінь і навичок було вивчення нового теоретичного матеріалу. Створювалась психологічна готовність студентів до сприйняття нових знань. В цьому плані на заняттях важливим структурним елементом є мотивація навчальної діяльності студентів. Чітко визначалась мета вивчення нового матеріалу, розкривались перспективи майбутньої праці за фахом. Слід відзначити тісне переплетення мотивації і мети між собою. Якщо студент знає чітко, чого і для чого він повинен навчитися, то всі його пізнавальні дії на занятті стають більш активними, цілеспрямованими і продуктивними.

Таблиця 1

Структура формування вмінь і навичок у студентів в процесі вивчення спеціальних технічних дисциплін

Етапи | Мікроетапи

І.Підготовка студента до оволодіння знаннями, навичками, вміннями | Виявлення наявності опорних знань, навичок і вмінь у студентів

Відновлення в пам’яті студентів послаблених опорних знань, навичок, вмінь та вдосконалення їх

ІІ. Вивчення нового теоретичного матеріалу | Мотивація навчальної діяльності

Ознайомлення з новим матеріалом

Виявлення ступеня розуміння студентами нового матеріалу

Уточнення і корекція розуміння студентами нового матеріалу

ІІІ. Процес формування вмінь і навичок у стандартних умовах | Контроль готовності студентів до вироблення вмінь та навичок

Розповідь і демонстрація послідовності виконання дій і засвоєння її студентами

Формування вмінь та навичок у стандартних умовах

Підготовка студентів до застосування набутих навичок у нестандартних умовах

IV. Формування вміння застосовувати набуті знання, вміння і навички у нестандартних умовах. | Формування вмінь і навичок з опорою на умовно-реальні ситуації

Формування вмінь і навичок з опорою на реальні ситуації.

Формування вмінь і навичок з опорою на уявні ситуації.

V. Виявлення рівня сформованості набутих студентами нових вмінь і навичок | Поточний контроль на III-IV етапах

Підсумковий контроль

При подачі нового матеріалу нами були виявлені і використані наскрізні провідні поняття. Це спеціально відібрані з раніше вивчених предметів, тем поняття, з якими інтегрується новий матеріал, що вивчається на даному занятті, темі або ряду тем. Опираючись на ці поняття, які вже засвоїли студенти, викладач подає новий матеріал про будову, роботу і регулювання машин даного розділу. Безпосередньо після пояснення нового матеріалу виявлялись результати засвоєння його студентами.

Три наступних етапи (табл.1) відображають процес формування вмінь і навичок на практичних заняттях. Розпочинались практичні заняття з контролю готовності студентів до вироблення вмінь та навичок. На цьому мікроетапі використовувався програмований контроль знань, який дозволяв за короткий проміжок часу (до 10хв) оцінити готовність студентів до практичного заняття.

Практичні роботи з предмета “Сільськогосподарські машини” передбачають сукупність завдань, вправ, які повинен виконувати студент самостійно, під контролем викладача. Слід зазначити, що початкове формування трудової операції, трудового вміння є найбільш стійким. Тому вправи в початковий період формування вміння повинні бути адекватні цілям засвоєння. Викладач слідкував за діями студентів, своєчасно виявляв і виправляв помилки, приймав міри для їх попередження. Оволодіння новим вмінням відбувається в процесі виконання студентом навчальних завдань. Тому заняття організувались таким чином, щоб кожна вправа вимагала від студентів вирішення нових завдань. В процес формування вмінь і навичок ми використовували проблемність, створюючи проблемні ситуації, які активізували творчу думку студентів.

Ситуації бувають різні, виходячи з їх ступеня складності. Розпочинали ми з простих завдань. Для їх вирішення студенти опирались на наочність, тексти. Більш складнішими є реальні завдання, які створюються або виникають несподівано. Їх вирішення вимагає оперативного застосування навичок і вмінь. Найбільш складними для студентів є уявні завдання. Для їх вирішення студенту необхідно створити дану задачу в своїй уяві. Всі вони стимулюють студентів до творчого пошуку в застосуванні набутих знань, вмінь і навичок. Дані мікроетапи входять в четвертий етап процесу формування професійних вмінь і навичок (табл.1). Абсолютно точно визначити вміння і навики у відриві від конкретної діяльності неможливо, так як вони знаходяться в складному діалектичному поєднанні. Навички і вміння в процесі навчання вдосконалюються і розвиваються паралельно. Формування кожного нового елемента трудової дії проводиться після оволодіння попереднім і розглядається як складова частина дії в цілому. При такому підході елементи трудових дій доповнюють один одного, пов’язуються між собою і стають цілим комплексом послідовних дій, які складають професійне вміння.

Заключний – п’ятий етап формування професійних вмінь і навичок полягав у виявленні викладачем рівня сформованості набутих студентами вмінь і навичок. Кожному викладачу відомо, що будь-який, відносно самостійний, етап процесу засвоєння навчального матеріалу включає обов’язково контроль і оцінку, без чого якість засвоєння знань, ступінь сформованості вмінь і навичок значно знижується. Даний етап за своїм об’ємом був найменшим. Але він є дуже суттєвим в процесі формування вмінь і навичок.

На нашу думку, найбільш перспективним є такий шлях вдосконалення роботи педагогічного колективу коледжу, в якому вихідним моментом є розробка моделей діяльності, побудова на їх базі моделей підготовки з відповідною зміною (корекцією) навчально-виховного процесу, перевірки на практиці правильності внесених змін, виходячи з динаміки розвитку сучасного виробництва. Тільки такий завершений цикл дасть можливість внести ті корективи, яких потребує життя, від коледжу і оцінити їх ефективність.

Один із стержневих етапів дослідження полягав у тому, щоб добре розрахувати можливі напрямки наукового пошуку, їх реальну інформативність, вибрати найбільш економічний комплекс методів досліджень і на цій основі розробити методику експерименту, адекватну до поставлених задач. Створення методики дослідження полягало у тому, щоб передбачити таку сукупність засобів вивчення і подальшого перетворення, яке забезпечує побудову наукових висновків, приведе до певних результатів.

Завданням формуючого експерименту було експериментально перевірити ефективність використання виявленого комплексу дидактичних умов формування стійких професійних вмінь і навичок.

В експерименті брали участь студенти третього курсу Борщівського агротехнічного коледжу. До експерименту були задіяні академічні групи механічного відділу коледжу. Групи були сформовані із студентів, що закінчили ЗОШ І-ІІ ступенів, ЗОШ І-ІІІ ступенів. У всіх групах, сформованих на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів, було по 4-8 студентів, які завершили службу у Збройних Силах України. В експериментальних і контрольних групах нараховувалось по 142 студенти.

В ході експерименту нами, при розробці критеріїв ефективності експериментального навчання, були враховані системи показників рівнів засвоєння професійних знань, вмінь і навичок запропоновані В.П.Беспалько, В.А.Казаковим, М.І.Єрецьким.

Одним з критеріїв сформованості професійних вмінь і навичок ми прийняли ступінь активності і самостійності в роботі студентів на заняттях, що в певній мірі характеризує готовність їх до самостійної професійної діяльності. Однак, для повноти сформованості професійних вмінь і навичок, на нашу думку, даного критерію недостатньо. Тому ще одним критерієм оцінки ступеня сформованості професійних вмінь і навичок ми вибрали правильність і повноту (точність) виконання завдань.

Всі практичні роботи програми предмета “Сільськогосподарські машини” були нами розподілені на 10 циклів, враховуючи ступені трудності машин, згідно методики, запропонованої проф. А.І.Дьоміним.

Для контролю за результатами наших досліджень у формуючому експерименті ми обрали наступні цикли: “Посівні і садильні машини”, “Зернозбиральні машини”, “Картоплезбиральні машини”. Наведені цикли робіт були вибрані не випадково, оскільки вони найбільш точно відображають ступінь сформованості професійних вмінь і навичок на всіх етапах процесу вивчення предмета “Сільськогосподарські машини”.

Велике значення для успішного проведення практичних занять для формування професійних вмінь і навичок мають чітко і методично вірно розроблені інструкційні карти. При складанні експериментальних інструкційних карт ми намагались врахувати результати існуючого досвіду і прийшли до висновку, що інструкційні карти повинні відповідати таким вимогам:

1. зміст завдання повинен сприяти закріпленню найбільш важливих, вузлових питань матеріалу, що вивчається;

2. завдання необхідно формулювати так, щоб при їх вирішенні студент мав можливість оперувати наявними знаннями в різних варіантах і ситуаціях;

3. рівень теоретичної насиченості завдання має бути посильним для студента, адекватним рівню отриманих ним знань у вивченні спеціальних і загальнотехнічних предметів;

4. завдання повинні мати прикладний виробничий зміст, тобто бути конкретними, реальними;

5. вирішення завдань не повинні вимагати складних математичних розрахунків. Математична обробка повинна не відволікати студентів від основного технічного змісту завдання;

6. в процесі виконання завдань у студентів необхідно формувати пізнавальні вміння і навички;

7. завдання повинні бути спрямовані на формування професійних вмінь і навичок;

8. завдання інструкційної карти повинні програмувати самостійну роботу студентів.

Створивши інструкційні картки з дотриманням даних вимог, ми змогли реалізувати комплекс запропонованих дидактичних умов для формування професійних вмінь та навичок.

Проаналізувавши знання, вміння і навички в контрольних і експериментальних групах в ході дослідження, ми можемо сказати наступне.

Перед початком експерименту рівень знань, вмінь і навичок в контрольних і експериментальних групах був приблизно однаковий, що підтверджують дані досліджень (табл.2).

Таблиця 2

Результати засвоєння студентами знань розділу “Ґрунтообробні машини” (початок експерименту)

Оцін-ки | Кількість студентів | Результати засвоєння, % | Середній бал

Контро-

льна група | Експери-ментальна група | Контро-

льна

група | Експери-ментальна група | Контро-

льна

група | Експери-ментальна група

5 | 22 | 21 | 15,5 | 14,8

4 | 44 | 42 | 30,9 | 29,6

3 | 56 | 58 | 39,5 | 40,8

2 | 20 | 21 | 14,1 | 14,8 | 3,48 | 3,44

Співставляючи результати контрольних робіт експериментальної і контрольної груп, ми можемо стверджувати, що підібрані групи ідентичні, так як успішність студентів майже не відрізняється (середній бал контрольної – 3,48; експериментальної – 3,44).

В ході експерименту ми встановили, що з використанням циклів-модулів, удосконалених інструкційних карт можлива самостійна робота кожного студента, виходячи з його індивідуальних особливостей. Результати оцінок сформованості професійних вмінь та навичок за критеріями: активність і самостійність при виконанні завдань та точність і повнота виконання завдань свідчать, що в експериментальних групах помітне просування студентів на більш високий рівень точності і повноти виконання завдань, а це є свідченням формування стійких професійних вмінь і навичок у порівнянні зі студентами контрольних груп. Так, після закінчення експерименту високий рівень сформованості професійних вмінь і навичок за кожним з критеріїв виявлено у 25% студентів експериментальних груп, у контрольних груп – 15,5%. Різниця між студентами експериментальних і контрольних груп проявляється більш переконливо, якщо врахувати, що тільки 9,9% студентів експериментальних груп мають низький рівень сформованості професійний вмінь і навичок, в той час, як в контрольних групах таких студентів 22%.

На завершення формуючого експерименту був проведений контрольний зріз для визначення рівня сформованості професійних вмінь і навичок, як інтегрального критерію. Даний показник позначається символом Кум і визначається за формулою:

,

де Бумф – фактична сума умовних балів за виконання всіх завдань,

Оц – загальна можлива кількість балів за всі виконані завдання.

Для підрахунку суми умовних балів використали метод комплексного аналізу при виконанні студентами завдань, що дозволило провести перевід якісних показників у кількісні за допомогою системи умовних балів. З цією метою завдання, які виконували студенти, оцінюються умовними балами “1” або “0” (виконання – невиконання вимог). Необхідні дані та проведені нами розрахунки наведені в таблиці 3

Таблиця 3

Результати комплексного аналізу сформованості професійних вмінь і навичок

Група |

Кількість студентів | Кількість завдань, які повинні виконати студенти | Кількість завдань, які виконали студенти |

Кум

Контрольна | 142 | 1420 | 991 | 69,8%

Експеримен-тальна | 142 | 1420 | 1208 | 85,1%

Результати комплексного аналізу, виражені у відсотках, відображають той рівень, на якому сформовані вміння і навички. Виходячи з оцінюючої шкали, згідно якої для Кум=71-90% рівень сформованості професійних вмінь і навичок у студентів експериментальних груп, є достатнім (Куме=85,1%). У студентів контрольних груп, де Кумк=69,8%, рівень сформованості професійних вмінь і навичок вважається середнім.

Експериментальна перевірка показала, що проведення практичних занять за циклами-модулями, використання експериментальних інструкційних карт з посиленою функцією розвитку пізнавальної діяльності, з реалізацією комплексу виділених дидактичних умов при викладанні предмета “Сільськогосподарські машини”, сприяє формуванню стійких професійних вмінь і навичок. Студенти експериментальних груп активно, самостійно, більш повно і точно виконували завдання. Аналіз і співставлення відповідей порівнюваних груп показали, що студенти експериментальної групи глибше засвоїли матеріал, змістовно пояснювали конкретні явища, послідовно розвивали свою думку, вміло орієнтувались у вузлах, деталях сільськогосподарських машин. Це пояснюється тим, що застосування вдосконалених інструкційних карт в поєднанні з проведенням занять за циклами-модулями дали можливість створити умови для кожного студента індивідуально, в оптимальному режимі, свідомо оволодівати необхідними вміннями і навичками.

Організація практичних занять за циклами-модулями вимагає особливої уваги при плануванні занять, відборі змісту, структурованому із нарощуванням ступенів трудності навчального матеріалу. Методично вірно сформовані цикли суттєво впливають на процес формування професійних вмінь і навичок, дають можливість забезпечити індивідуальну самостійну роботу студента на занятті спонукають до розвитку його пізнавальних можливостей при оптимальному використанні наявної техніки.

Вивчення сучасної соціально-педагогічної літератури і стану роботи педагогічних і студентських колективів сільськогосподарських технікумів і коледжів дало нам можливість зробити висновок, що існуючі форми і методи підготовки спеціалістів для сільськогосподарського виробництва недостатньо сприяють формуванню у них професійних вмінь і навичок.

В ході дослідження нами розв’язані завдання, які відповідають його темі і меті. Вивчено стан проблеми формування професійних вмінь і навичок в теорії і на практиці. Уточнено склад , структуру професійних вмінь і навичок. В роботі теоретично обґрунтовані дидактичні умови формування професійних вмінь і навичок і експериментально досліджено формування професійних вмінь і навичок при їх реалізації в процесі навчання спеціального і технічного предмета “Сільськогосподарські машини”.

Результати проведених досліджень дозволили зробити слідуючі висновки:

1. Формування професійних вмінь і навичок є основою підготовки висококваліфікованого, інтелектуально розвинутого спеціаліста, здатного кваліфіковано вирішувати професійні завдання (обов’язки), які пов’язані з освоєнням техніки, технології, що швидко змінюються.

2. Науковий аналіз професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів, бакалаврів (техніків-механіків) сільськогосподарського виробництва дав змогу виявити основні проблеми, які мають місце у формуванні професійних вмінь і навичок студентів агротехнічного коледжу.

Простежується, що професійна підготовка студентів у вищих аграрних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації України досліджена недостатньо і значно відстає від потреб сільськогосподарського виробництва у зв’язку із змінами в економіці країни, корінними перетвореннями суспільних умов життя нашого народу. Змінюються раніше установлені підходи до навчання у згаданих закладах освіти. Все це обумовлює доцільність проведення спеціального дослідження дидактичних умов формування професійних вмінь і навичок студентів агротехнічного коледжу.

3. На основі вивчення психологічної та педагогічної літератури здійснено аналіз понять “вміння” і “навички”, уточнено їх сутність, взаємозв’язок, стосовно до формування професійних вмінь і навичок майбутнього молодшого спеціаліста сільськогосподарського виробництва у процесі вивчення технічних дисциплін.

4. Виявлені та обґрунтовані нами в процесі дослідження дидактичні умови формування професійних вмінь і навичок у студентів на практичних заняттях з предмета “Сільськогосподарські машини” полягають у наступному:

-

-

-

-

-

5. Розроблені і науково обґрунтовані нами цикли-модулі дали можливість забезпечити рівномірну, послідовну подачу практичного навчального матеріалу; забезпечити оптимальний склад ланок; раціональне використання студентами часу на занятті; максимальне використання матеріально-технічної бази навчального закладу для створення необхідної кількості робочих місць.

6. Підготовлені і науково обґрунтовані нами інструкційні карти з посиленою функцією розвитку пізнавальної діяльності є важливим засобом професійної підготовки студентів на практичних заняттях з предмета “Сільськогосподарські машини”. Вони дозволяють: кожному студентові працювати практично в індивідуальному режимі; формувати вміння самоконтролю і саморегуляції, навчально-пізнавальні вміння. Їх застосування забезпечує раціональне використання студентами часу на формування вмінь та навичок, зменшує затрати часу на організаційні питання.

7. Розроблена на науковій основі структура формування професійних вмінь і навичок має такі особливості: проведення занять за науково обґрунтованими циклами-модулями, використання вдосконалених інструкційних карт, систематичний самоконтроль студентів, запрограмований контроль зі сторони викладача, конкретність у постановці завдань при виконанні роботи та завдань для звіту, можливість роботи студентів у індивідуальному для кожного з них режимі. Це дало можливість отримати високий рівень сформованості професійних вмінь та навичок на практичних заняттях з предмета “Сільськогосподарські