ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

БЕВЗ МИКОЛА МАТВІЙОВИЧ

УДК: 633.63.631.531.12

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЙОГО РОЗМІРУ, СОРТОВИХ ВІДМІН ТА УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

Спеціальність: 06.01.05 - селекція і насінництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії насінництва і насіннєзнавства Інституту цукрових буряків УААН

Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор БАЛАН

Василь Миколайович, завідувач лабораторії насінництва і насіннєзнавства Інституту цукрових буряків УААН.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НВШ АЛЕКСЄЄВА Олена Семенівна, завідувач кафедри рослинництва і селекції Подільської аграрно-технічної академії;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник СИДОРЕНКО Олександр Степанович, начальник відділу планування і координаційно-методичної роботи Української академії аграрних наук.

Провідна установа: Вінницький державний аграрний університет Мінагрополітики, м.Вінниця

Захист відбудеться _____29 травня____ 2001 року о_1000 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН за адресою : 03110, м.Київ, вул. Клінічна , 25.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН /другий корпус/.

Автореферат розіслано 27.04.2001 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат сільсько-

господарських наук Кірсанова Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми. Продуктивність цукрових буряків у системі виробництва визначається перш за все ланкою: сорт/гібрид/ - насіння. Протягом останніх років створено і зареєстровано значну кількість ЧС-гібридів цукрових буряків , які характеризуються високим потенціалом продуктивності. Оперативне впровадження їх у виробництво дозволить суттєво підвищити збір цукру з гектара. У зв'язку з широким впровадженням Української Інтенсивної технології вирощування цукрових буряків дещо змінилися вимоги до якості посівного матеріалу. Йому мають бути властиві не тільки високі чистота, енергія проростання, схожість, а й вирівняність за розмірами та одноростковість.

Проте ряд дослідників / А.Г.Мацебера , А.Й.Мельник, 1987, А.А.Мусієнко, 1990, В.М.Балан, М.Б.Поехало, І996 / стверджують , що сучасним сортам, особливо ЧС-гібридам, притаманний високий вміст у воросі насіння мілких фракцій / 2,5-3,0 мм, 3,0-3,5 мм/ , які за існуючими стандартами віднесено до відходів основної культури. Використання ж насіння мілких фракцій дозволило б збільшити вихід кондиційного насіння при післязбиральній обробці вороху, що позитивно позначилося б на його вартості, а вирощування стало б на багато економічно вигіднішим. Тому досить важливим і актуальним є вивчення різноякісності насіння цукрових буряків кожної біологічної форми, впливу умов вирощування на продуктивність. Це дозволить за будь-якої конкретної ситуації чітко визначитися щодо мінімального і максимального розміру посівних фракцій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до завдання науково-технічної програми / НТП/ 051.14 “Цукрові буряки” Інституту цукрових буряків УААН / номер державної реєстрації 01934U37921 /, зокрема завдання 02.01. “Розробити ресурсозберігаючі технології виробництва насіння цукрових буряків, що забезпечують високий коефіцієнт його розмноження і посівні якості на світовому рівні”.

Мета і задачі дослідження. Мета - вивчити біологічні особливості і продуктивність насіння цукрових буряків залежно від розміру посівних фракцій, сортових відмін та умов вирощування.

Для досягнення поставленої мети передбачали:

·

· встановити залежність між розмірами фракцій і посівними якостями насіння / енергією проростання, схожістю, масою 1000 плодів, масою власне насінини, одноростковістю/;

· виявити ефективність дії різних посівних фракцій на ріст, розвиток та продуктивність цукрових буряків різних сортів і гібридів ;

· дати економічну оцінку використання для сівби різних фракцій насіння.

Об'єкт дослідження. Насіння цукрових буряків, сорти - популяції, ЧС-гібриди.

Предмет дослідження. Різноякісність насіння цукрових буряків залежно від сортових відмін та умов вирощування, особливості росту, розвитку і продуктивність цукрових буряків залежно від розміру посівних фракцій.

Методи дослідження. Лабораторний / визначення різноякісності насіння за існуючим ДЕСТОМ/, польовий / особливості росту, розвитку рослин та продуктивність цукрових буряків згідно “Методики исследований по сахарной свекле” - К:ВНИС, І986/. Достовірність одержаних даних та економічну ефективність визначали з використанням рекомендованих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. У агрокліматичних умовах південно-західної та центральної частини Лісостепу України /перший і другий агрокліматичні райони Вінницької області/:

·

· встановлено, що насіння зареєстрованих сортів і гібридів цукрових буряків у цьому регіоні містить значну кількість плодів /І8-2І%/ мілкої фракції / 3,0-3,5 мм/, майже таку ж кількість плодів фракції 4,5-5,5 мм / І5-20%/, а основну масу плодів становить фракція 3,5-4,5 мм / 62-63% /;

· експериментально доведено, що фракційний склад насіння, його біологічні властивості залежать не тільки від біологічних форм цукрових буряків, а й від агрокліматичних умов вирощування. При цьому варіювання показників за розмірами та схожістю вище у сортів-популяцій, ніж у ЧС-гібридів, особливо в посушливі роки ;

· достовірно доказано, що за сучасного рівня технології вирощування цукрових буряків посівні фракції насіння в межах від 3,25 до 5,5 мм і сортів-популяцій, і ЧС-гібридів практично рівнозначні за всіма продуктивними властивостями. За однакових умовах вирощування ЧС-гібриди, незалежно від різноякісності насіння, переважать за продуктивністю сорти-популяції.

Практичне значення одержаних результатів. Всебічна оцінка результатів досліджень дозволила виділити і рекомендувати бурякосіючим господарствам регіону три посівні фракції: 3,25-3,5 мм, 3,5-4,5 і 4,5-5,5 мм. Плоди фракції 3,25-3,5 мм як сортів, так і ЧС-гібридів мають лабораторну схожість не нижче 68-80% і практично таку ж енергію проростання, тобто відповідають і навіть дещо перевищують вимоги до насіння цукрових буряків, яке заготовляють насінницькі господарства.

Обґрунтована можливість та економічна доцільність вирощування цукрових буряків з використанням насіння фракції 3,25-3,5 мм високоврожайних ЧС-гібридів/ Український ЧС 70, Ялтушківський ЧС 72/. Результати досліджень впроваджені на Вінницькому насіннєвому заводі, в КСП “Зоря” Погребищенського і КСП “Мрія” Тульчинського районів Вінницької області та в дослідному господарстві “Шевченківське” Тетіївського району Київської області.

Особистий внесок здобувача. За безпосередньої участі здобувача розроблено схеми дослідів, перелік обліків і спостережень, особисто проведено польові досліди та лабораторні дослідження, узагальнено і теоретично обґрунтовано отримані експериментальні матеріали, сформульовано наукові положення, висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації . Результати досліджень доповідались на науково-практичних конференціях молодих вчених / К.І997, 2001 /, на семінарах з питань буряківництва / Вінниця, 1997.1999, Погребище.1997, І998/, а також на щорічних звітах лабораторії насінництва і насіннєзнавства Інституту цукрових буряків УААН / І997-І999 рр/.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 6 наукових працях, з яких 5 - у фахових виданнях.

Структура і обсяги роботи. Дисертаційна робота складається із вступу , шести розділів, висновків та рекомендацій, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 120 сторінках машинописного тексту, вміщує 28 таблиць, 16 рисунків і 5 додатків. Список використаних джерел включає 158 найменувань, в тому числі 9 латинських назв.

ЗМІСТ РОБОТИ

РІЗНОЯКІСНІСТЬ НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ /ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ/

У розділі подано аналіз результатів досліджень з питань різноякісності насіння цукрових буряків за попередні роки. На основі проведеного аналізу встановлено, що серед науковців і практиків відсутня одностайність стосовно біологічного потенціалу насіння цукрових буряків різних посівних фракцій навіть однієї біологічної форми, а тому ці питання необхідно вирішувати творчо, зважаючи на економічну доцільність, відповідно до конкретних умов.

ПРОГРАМА, МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Згідно з робочою програмою передбачалось вивчити :

1/ різноякісність насіння цукрових буряків залежно від сортових особливостей і агрокліматичних умов вирощування;

2/ біологічні особливості росту і розвитку та продуктивність цукрових буряків залежно від розміру посівних фракцій і сортових особливостей.

Для проведення досліджень з першого завдання використовували насіння сортів-Уладівський однонасінний 35, Ялтушківський однонасінний 64, гібридів- Український ЧС 70 і Льговсько-Верхняцький ЧС З1. Для цього упродовж І995-І999 рр. у двох-трьох господарствах асоціації "Вінницяцукор" відбирали зразки насіння масою 0,5-1,0 кг, у яких згідно державних стандартів визначали: фракційний склад, масу 1000 плодів, масу власне насінини, енергію проростання, схожість та одноростковість, Для проведення досліджень з другого завдання щорічно /1996-1999 рр./ на Тростянецькому та Вінницькому насіннєвих заводах заготовляли насіння фракції 3,25-3,5 мм, 3,5-4,5 мм і 4,5-5,5 мм вищевказаних сортів і гібридів. Крім того, для вивчення продуктивності цукрових буряків залежно від сортових особливостей, заготовляли насіння фракцій 3,5-4,5мм з практично однаковою лабораторною схожістю сортів: Білоцерківський однонасінний 45, Уладівський однонасінний 35 та Ялтушківський однонасінний 64, гібридів: Іванівський ЧС 33, Льговсько-Верхняць-кий ЧС 31, Український ЧС 70 та Ялтушківський ЧС 72.

Польові досліди проводили у КСП “Зоря” Погребищенського району Вінницької області, керуючись при цьому загальноприйнятою методикою польового досліду /Б.А.Доспехов, 1965/ і методичними вказівками Інституту цукрових буряків / К.І986/. Математичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу /Б.А.Доспехов, І965/.

Погодні умови в роки проведення дослідів складались досить різноманітно, але в цілому в основному були типовими для даної зони, хоча дещо відрізнялись від середньобагаторічних в окремі роки. В цілому вони були сприятливими для вирощування доброякісного насіння і коренеплодів цукрових буряків.

Агротехніка проведення дослідів була загальноприйнятою і здійснювалася відповідно із рекомендаціями. Всі польові роботи виконували серійною технікою.

Різноякісність насіння цукрових буряків

за розмірами і посівними якостями.

Різноякісність насіння за розміром. Одним із проявів різноякісності насіння цукрових буряків є велика їх строкатість за розмірами. На підставі раніше проведених досліджень стало можливим зробити висновок, що фракційний склад насіння, тобто наявність різних фракцій зумовлюється генетичними відмінами , умовами вирощування, додатковою обробкою насіння з метою поліпшення його фізичних властивостей, наприклад, шліфуванням та ін. /А.А.Мусієнко, І966/. Наші узагальнені дані, наведені в таблиці 1 щодо виходу різних фракцій залежно від сортових особливостей показують, що фракційний склад насіння в межах сорту-популяції чи ЧС-гібрида відрізнявся мало. Так, насіння сорту Уладівський однонасінний 35 містило плодів фракції 4,5-5,5 мм 19,5 %, фракції 3,0-3,5 мм- 17,8%, а сорту Ялтушківський однонасінний 64 відповідно 17,8 і 18,9 %. Аналогічна закономірність відзначена і у ЧС-гібридів /табл.1/.

Таблиця 1

Фракційний склад вирощеного насіння цукрових буряків

/асоціація “Вінницяцукор”, 1995-1999 рр/.

Сорт, гібрид Кількість плодів /%/ фракції , мм

3,0 – 3,5 3,5 – 4,5 4,5 – 5,5

Уладівський однонасінний 35 17,8 62,7 19,5

Ялтушківський однонасінний 64 18,9 63,3 17,8

Середнє по сортам 18,5 62,9 18,0

Український ЧС-гібрид 70 21,0 62,7 16,3

ЛВЧС 31 21,4 63,0 15,6

Середнє по гібридам 21,2 62,9 15,9

Проте у різних біологічних форм фракційний склад насіння дещо відрізнявся. В середньому за п'ять років у сортів-популяцій вихід насіння фракції 4,5-5,5 мм становив 18,0%, фракції 3,0-3,5 мм - 18,5 %, а у ЧС-гібридів відповідно 15,9 і 21,2 %. Що ж до плодів фракції 3,5-4,5 мм, то вихід її був практично однаковий у сортів-популяцій і ЧС-гібридів. Так, в середньому за п'ять років у сорту Уладівський однонасінний 35 плодів фракції 3,5-4,5 мм було 62,7%, у Льговсько-Верхняцького ЧС З1 –63% / табл.1/. В усі роки досліджень вихід цієї фракції був стабільним і коливався в межах 62-64 % у сортів-популяцій і в межах 61-65 % у ЧС-гібридів. Тобто, з цього питання результати наших досліджень цілком узгоджуються з висновками інших дослідників /А.Г.Мацебера, В.Й.Мельник, 1987, А.А.Мусієнко,І990, В.М.Балан, М.Б.Поехало,І996/ про те, що сучасним занесеним до Реєстру сортів рослин України, сортам-популяціям, особливо ЧС гібридам притаманний високий вміст плодів фракції менше 3,5 мм, і що в останні роки спостерігається зменшення виходу насіння фракції 4,5-5,5 мм і збільшення фракції 3,0-3,5 мм.

Взаємозв'язок між розміром насіння і його біологічними властивостями. Вивчаючи взаємозв'язок між розміром насіння і його біологічними властивостями, нами встановлено наступне. Основними показниками посівного матеріалу є енергія проростання та схожість. Результатами наших досліджень виявлено пряму залежність між розміром плодів і цими показниками. Так , у сорту Уладівський однонасінний 35 в середньому за пять років енергія проростання плодів фракції 4,5-5,5 мм становила 85%, схожість-88%, а фракції 3,0-3,5 мм відповідно - 75 і 76%. У Льговсько-Верхняцького ЧС З1 енергія проростання плодів фракції 4,5-5,5мм становила 87%, схожість - 91%, а фракції 3,0-3,5 мм - відповідно 80 і 83% / табл.2/.

Таблиця 2

Посівні якості насіння цукрових буряків залежно від його розмірів та сортових особливостей / І995-І999 рр/.

Сорт (гібрид) Фракція плодів, мм Енергія проростання, % Схо-жість % Масса 1000 плодів, г. Частка власне насіни-ни, % Одноростковість, %

Уладівський одн. 35 4,5-5,5 85 88 17,3 26,5 89

3,5-4,5 83 86 14,0 27,4 93

3,0-3,5 75 76 10,4 28,5 95

Ялтушківський одн. 64 4,5-5,5 88 90 17,9 26,5 87

3,5-4,5 76 88 14,9 27,8 90

3,0-3,5 75 78 10,7 29,3 94

Український ЧС 70 4,5-5,5 86 89 16,3 28,2 92

3,5-4,5 84 87 12,8 29,1 95

3,0-3,5 78 80 9,2 29,6 97

Льговсько-Верхняцький ЧС 31 4,5-5,5 87 91 16,1 27,5 94

3,5-4,5 84 86 13,1 28,5 95

3,0-3,5 80 83 9,0 29,6 97

НІР05 --- 5,0 4,2 1,3 0,3 7,5

Тобто, різниця між показниками енергії проростання і схожістю насіння крайніх фракцій досить значна. У сортів-популяцій вона становить 10-12 %, у ЧС-гібридів -7-8 % /при НІР05 4-5%/. Різниця ж між сусідніми фракціями /3,5-4,5 і 3,0-3,5 мм/ і у сортів-популяцій , і у ЧС-гібридів була незначною і становила лише 4-5 % при НІР05 -4,2 %. Акцентуємо увагу на тому , що в усі роки досліджень плоди фракції 3,0-3,5 мм сортів-популяцій , особливо ЧС-гібридів, мали досить високу енергію проростання / 75-80% і 78-80% / і схожість /76-78 і 80-83%/. У 1999 році, коли ГТК у період фаз стеблеутворення-цвітіння становив 1,1-1,3, цвітіння-дозрівання - 1,0-0,8 одиниці, енергія проростання плодів фракції 3,0-3,5 мм сорту Уладівський однонасінний 35 становила 83%, схожість - 85%, в Українського ЧС 70 відповідно - 86 і 90%. Виявлено також , що в усі роки енергія проростання і схожість плодів фракції 3,0-3,5 мм /до речі і інших фракцій/ були вищими у насіння ЧС-гібридів , ніж сортів-популяцій. Визначення маси 1000 плодів залежно від їх розміру показало, що більшою вона була у плодів фракції 4,5-5,5 мм і значно меншою у фракції 3,0-3,5 мм. Так, у сорту Уладівський однонасінний 35 маса 1000 плодів фракції 4,5-5,5 мм становила 17,3 г, фракції 3,0-3,5 мм - 10,4 г ; в Українського ЧС 70 відповідно 16,3 і 9,2 г. Аналогічна закономірність відмічена і в інших сортів та гібридів / табл.2/. Слід відмітити, що у ЧС-гібридів маса 1000 плодів усіх фракцій була дещо меншою, ніж у сортів-популяцій. При цьому співвідношення між масою 1000 плодів фракції 3,0-3,5 мм і 4,5-5,5 мм сортів-популяцій становило: 1:1,67, ЧС-гібридів - 1:1,78. Дещо зближене співвідношення між масою 1000 плодів різних фракцій у сортів-популяцій, порівняно з ЧС-гібридами, пов'язане з їх спадковими ознаками.

Визначення в плодах різних фракцій частки власне насінини показало, що спостерігається зворотня залежність між величиною плодів і масою власне насінини в них. Якщо у сорту Ялтушківський однонасінний 64 частка власне насінини у плодах фракції 4,5-5,5 мм становила 26,0 %, фракції 3,0-3,5 мм-29,3%, в Українського ЧС 70 відповідно - 28,2 і 29,6 %. Це пов'язано з тим, що у плодів крупних фракцій , які формуються на центральних пагонах і пагонах першого порядку, нарощування маси оплодня проходить інтенсивніше, ніж власне насінини. Ця закономірність більше притаманна насінню сортів-популяцій. Частка власне насінини, як правило, була більшою у гібридного насіння, ніж у сортів-популяцій , а різниця між крайніми фракціями за цим показником була відповідно 1,4-2,1% і 2,0-2,8 %.

Наявність у воросі насіння різних за розміром фракцій і у різних співвідношеннях вимагало визначення того , як позначається це на одноростковості. Спеціальні дослідження показали, що найвища одноростковість /94-97%/ відзначена у плодів фракції 3,0-3,5 мм, найменша / 87-92%/ - у плодів фракції 4,5-5,5 мм. При цьому варто зауважити, що насіння основної посівної фракції / 3,5-4,5 мм / у сучасних сортів і гібридів має досить високу одноростковість - 90-95 %. Вищою вона була у досліджуваних плодів кожної фракції гібридів, порівняно з сортами /див. табл.2/.

Різноякісність насіння залежно від агрокліматичних умов вирощування. На Вінниччині вирощуванням насіння цукрових буряків займаються насінницькі господарства, що знаходяться в двох агрокліматичних районах області, які дещо відрізняються за ступенем теплозабезпеченості, зволоження та іншим показникам. У зв'язку з цим на прикладі господарств САТ “Погребищенське” /перший агрокліматичний район/, САТ “Бершадське” /другий агрокліматичний район/ провели аналіз щорічних / І995-І999 рр/ змін окремих показників різноякісності насіння /фракційний склад, схожість/ залежно від агрокліматичних умов /рис.1-4/.

Рис.1 Рис.2

Рис. 3 Рис. 4

Вихід плодів фракції 3,5-4,5 мм (рис.1), фракції 4,5 - 5,5 мм (рис 2), фракції 3,5 – 4,5 мм (рис 3) та схожість насіння (рис.4) залежно від агрокліматичних умов вирощування /сорт Ялтушківський однонасінний 64/. 1-перший, 2-другий агрокліматичний райони Вінницької області.

Виявили, що коливання показників по різноякісності насіння за вказані роки були досить суттєвими. Так, у першому агрокліматичному районі вихід насіння фракції 3,0-3,5 мм коливався в межах від 14,0 до 21,8 і фракції 4,5-5,5 мм відповідно - від 16,3 до 25,6 %. Аналогічна закономірність виходу насіння цих фракцій відзначено також і в другому агрокліматичному районі, хоча в цілому саме тут відзначено деяке збільшення виходу фракції 3,0-3,5 мм і зменшення фракції 4,5-5,5 мм /рис.І-3/. В середньому ж за 5 років у першому агрокліматичному районі плодів фракції З,0-З,5 мм було 18-21%, фракції 4,5-5,5 мм - 15-17%, у другому відповідно - І9,8-20,6 і 15,0-17,3 % . Різке підвищення плодів фракції 3,0-3,5 мм у обох агрокліматичних районах прийшлося на 1995,1996 та 1999 рр, коли у період стеблеутворення-дозрівання тривалий час утримувалася суха спекотна погода /ГТК коливався в межах 0,9-1,6 і 0,8-1,7/ і відповідно зменшувалась кількість плодів фракції 4,5-5,5 мм. У 1998 році, коли у господарствах першого агрокліматичного району в період стеблеутворення-дозрівання кількість опадів перевищувала середньорічну норму на 30-40 %, а ГТК становив 2,9 , плодів фракції 3,0-3,5 мм було 13,7-14,0 % , а фракції 4,5-5,5 мм - 24,0 - 25,6 %. У другому агрокліматичному районі, де кількість опадів за цей період випало значно менше, плодів цих фракцій було відповідно 20,7 % і 14,0-14,7 %. Але схожість насіння, вирощеного саме у господарствах другого агрокліматичного району, коливалася у межах 72-88% , що на 2-5% вище, ніж у першому агрокліматичному районі / рис.4/. Різке зниження схожості насіння в обох агрокліматичних районах припадало на 1997 р., а у першому агрокліматичному районі і на 1998 р., коли склалися винятково несприятливі умови під час вегетації насінників, особливо у період стеблеутворення-дозрівання / ГТК коливався в межах 2,8-2,9 /. У ці роки схожість насіння становила 68 і 73%. У 1999 році / ГТК у період стеблеутворення-дозрівання становив 0,8-0,9 одиниці/ схожість насіння і у першому, і у другому агрокліматичних районах становила 88%. Оцінюючи агрокліматичні умови у найвідповідальніші періоди вирощування насінників, дійшли висновку,

що оптимальними слід вважали кількість опадів за весь період вегетації на рівні 260-300 мм , у тому числі за період стеблеутворення-дозрівання - 180-220 мм, ГТК відповідно 1,2 і 0,8-0,9 одиниць. Математична обробка експериментальних даних показала, що найбільшу залежність з посівними якостями насіння мали кількість днів з температурою понад 15 °С та дефіцит вологи /менше 150-180 мм/ у період стеблеутворення-дозрівання. Такі умови для насінників цукрових буряків створюються в першому і особливо в другому агрокліматичному районах Вінницької області.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ ТА

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД РОЗМІРУ ПОСІВНИХ ФРАКЦІЙ.

Спостереження за динамікою появи сходів показали , що і у сортів, і у ЧС-гібридів дещо інтенсивнішою була поява сходів від насіння мілкої фракції / 3,25-3,5 мм/, ніж від насіння крупних фракцій. Так, на 1-й строк обліку на посівах сорту Ялтушківський однонасінний 64 насінням фракції 3,5-4,5мм відмічено 53,6 % сходів, а на посівах насінням фракції 3,25-3,5 мм - 57,1-59,5% , на посівах ЧС-гібрида відповідно -56,7 і 57,8-59,6 %. У обох форм цукрових буряків дещо кращі результати за інтенсивністю появи сходів отримано у варіанті, де висівали непротравлене насіння фракції 3,25-3,5 мм. Другим важливим критерієм оцінки стану сходів є показник, що визначає кількість одержаних сходів від заданої кількості висіяного насіння, тобто його польова схожість. Дослідження показали, що при висіві каліброваного насіння фракцій 4,5-5,5 мм, 3,5-4,5 та 3,25-3,5 мм обох форм цукрових буряків одержували практично однакову польову схожість насіння. Так, в середньому за три роки польова схожість насіння сорту Ялтушківський однонасінний 64 фракції 4,5-5,5 мм становила 62%, фракції 3,5-4,5 мм - 64%, фракції 3,25-3,5 мм - 61%, тобто різниця між фракціями не перевищувала 2-3%, тобто знаходилася в межах похибки досліду. Аналогічна закономірність відзначена і в гібриду Український ЧС-70.

Інтенсивність росту рослин цукрових буряків /друга половина вегетації/ в цілому була практично однаковою при сівбі насінням усіх трьох фракцій - 4,5-5,5 мм, 3,5-4,5 і 3,25-3,5 мм, оброблених за однаковою технологією на насіннєвих заводах. Так, у сорту Ялтушківський однонасінний 64 станом на 15 серпня при сівбі насінням фракції 4,5-5,5 мм маса листків однієї рослини становила 391 г, коренеплоду - 283 г, фракції 3,25-3,5 мм відповідно - 380 і 277 г. Різницю за цими показниками варто розглядати як тенденцію. Аналогічні показники відзначені і на посівах насінням зазначених фракцій ЧС-гібридів.

Заключною оцінкою продуктивності сортів-популяцій і ЧС-гібридів цукрових буряків є врожайність коренеплодів, їх цукристість і збір цукру з гектара. В середньому за три роки дещо кращі результати обох форм буряків одержані при використанні для сівби насіння крупної фракції /4,5-5,5 мм/, а саме: при сівбі насінням фракції 4,5-5,5 мм врожайність коренеплодів становила сорту Яодн64 339 ц/га, а насінням фракції 3,25-3,5 мм - 328 ц/га / менше на 11 ц при НІР05- 18- ц/, і гібриду Укр ЧС 70 відповідно 366 і 352 ц/га /менше на 14 ц при НІР05 -18 ц/. Якщо ж за контроль прийняти продуктивність насіння фракції 3,5-4,5 мм найбільш поширену фракцію у виробництві, то різниця за показником врожайності коренеплодів між ним і фракцією 3,25-3,5 мм в середньому за три роки становила лише 8 ц/га в сорту і 10 ц/га в гібрида. За вказаного рівня врожайності таке перевищення на користь насіння фракції 4,5-5,5 мм варто розглядати як тенденцію.

Продуктивність насіння фракції 3,25-3,5 мм, особливо ЧС-гібридів, знижувалася, коли сівбу проводили не протравленим насінням.

Визначення вмісту цукру в коренеплодах перед збиранням на посівах, одержаних від насіння різних розмірних характеристик показало, що за цим показником різниці практично не спостерігалось, що позначилось і на показнику збору цукру. Порівняно з умовним контролем /насіння фракції 3,5-4,5 мм/ достовірного підвищення його в разі використання насіння фракції 4,5-5,5 мм , і достовірного зниження при висіві насіння фракції 3,25-3,5 мм у дослідах не виявлено / табл.З/.

Таблиця 3

Врожайність цукрових буряків залежно від розміру

посівних фракцій (1997 – 1999рр).

Сорт (гібрид) Фракція насіння, мм Врожайність коренеплодів, ц/га Цукристість, % Збір цукру, ц/га

Ялтушківський однонасінний 64 4,5-5,5 339 17,3 58,2

3,5-4,5 336 17,2 57,5

3,25-3,5 328 17,3 56,5

3,25-3,5 не протруєне 321 17,2 55,2

НІР05 18 0,4 4,5

Український ЧС 70 4,5-5,5 366 17,6 64,0

3,5-4,5 362 17,7 63,7

3,25-3,5 352 17,7 61,9

3,25-3,5 не протруєне 339 17,5 59,1

НІР05 18 0,3 4,0

Продуктивність цукрових буряків залежно

від сортових особливостей.

Дослідження показали, що ріст і розвиток рослин у сортів та гібридів цукрових буряків протягом всього вегетаційного періоду був неоднаковий. Рослини гібридів відрізняються інтенсивнішим початковим розвитком на 2-5 днів /раніше настають фенофази/. У них також відмічена тенденція більш дружного проростання насіння і забезпечення повнішої густоти сходів. Спостереження за динамікою росту рослин цукрових буряків залежно від сортових відмін показали, що сила росту їх у початковий період вегетації була також вищою у гібридів, ніж у сортів. Так, маса 100 рослин гібридів у фазі першої пари справжніх листків у середньому за чотири роки була на 4,4-4,7 г більшою. А найбільша маса 100 рослин відзначена у 1996 році: у Іванівського ЧС 33 вона становила 78,7 г, / Ялтушківського ЧС 72 - 76,7 г, Українського ЧС 70 - 75,0 г / у сортів-популяцій на 10-13 г, менше при НІР05-6,4 г/. Тобто сортові особливості / з точки зору росту і розвитку рослин/ спостерігаються уже на ранніх етапах онтогенезу. Гібриди цукрових буряків у цьому відношенні вигідно відрізняються стартовим розвитком. Це зберігається також і в другій половині вегетаційного періоду, що позитивно позначається на приростах маси листків і коренеплодів. Так, якщо станом на 15 серпня в середньому за чотири роки маса листків у сорту Ялтушківський однонасінний 64/, становила 376 г, то у гібриду Український ЧС 70 – 408 г коренеплоду відповідно - 280 і 303 г. Ця закономірність зберігалася упродовж всього вегетаційного періоду. Інтенсивніше наростання маси листків і коренеплоду в гібридів, щонайперше у першій половині вегетації, сприяє їм повніше використовувати сприятливі погодні умови вегетаційного періоду, що в кінцевому результаті позитивно позначається на їх продуктивності / табл.4/. В середньому за чотири роки максимальна врожайність коренеплодів у гібриду Український ЧС 70 становила 366 ц/га, що на 43 ц/га більше в порівнянні з сортом Уладівський однонасінний 35. Досить вигідно відрізняються гібриди від сортів-популяцій і за показником цукристості. В середньому за чотири роки вона була вищою на 0,5 % порівняно з сортами /при НІР05 - 0,3-0,4 %/. В результаті при висіві насіння гібридів вихід цукру з гектара становив 62,4-64,4 ц/га/ середнє за 1996-1999рр./, що на 7,9 ц/га більше, ніж у сортів-популяцій / табл.4/.

Таблиця 4

Вплив сортових особливостей на врожайність цукрових буряків

Сорт (гібрид) Врожайність коренеплодів, ц/га Цукристість, % Збір цукру, ц/га

1996-1997рр 1996-1999рр 1996-1997рр 1996-1999рр 1996-1997рр 1996-1999рр

Уладівський однонасінний 35 346 323 16,6 17,1 57,6 55,0

Ялтушківський однонасінний 64 353 330 16,5 17,0 58,1 56,0

Іванівський ЧС 33 386 --- 16,9 --- 62,5 ---

Льговсько-Верхняцький ЧС 31 372 --- 16,8 --- 62,5 ---

Український ЧС 70 393 366 16,9 17,6 66,5 64,4

Ялтушківський ЧС 72 373 357 17,1 17,5 63,7 62,4

НІР05 22 20 0,4 0,4 4,1 4,0

ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА, ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНА

ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Рекомендовані прийоми і одержані результати досліджень перевіряли у виробничих умовах в КСП "Зоря" Погребищенського району Вінницької області у 1998-1999 роках. У виробничому досліді вивчали продуктивність насіння фракції 3,5-4,5 мм /контроль/ і фракції 3,25-3,5 мм сорту Ялтушківський однонасінний 64 і гібриду Український ЧС 70. При практично однаковій густоті рослин перед збиранням врожайність коренеплодів на контролі у сорту Ялтушківський однонасінний 64 становила 301 і 290 ц/га, при сівбі насінням фракції 3,25-3,5 мм - 295 і 297 ц/га, тобто зменшення діаметра плодів на 0,25-1,0 мм практично не призвело до зниження врожайності коренеплодів. Цукристість коренеплодів практично також була однаковою і при сівбі насінням фракції 3,5-4,5 мм і фракції 3.25-3,5 мм. Аналогічна закономірність отримана і в разі висіву насіння гібриду Український ЧС 70.

За ідентичних умов вирощування гібриду цукрових буряків /в даному випадку йдеться про гібрид Український ЧС 70/ є більш врожайним порівняно з сортами-популяціями / підвищення на 20-30 ц/га коренеплодів/. Але найвагомішою перевагою гібридів є їх висока інтенсивність цукронакопичення / підвищення на 0,4-0,6 %/.

Це дає підстави стверджувати /аналогічно як і в польових дослідах/ про переваги гібридів цукрових буряків у зоні Погребищенського цукрового заводу перед сортами-популяціями і доцільність збільшення обсягів їх впровадження.

У 1998-2000 рр рекомендовані прийоми були впроваджені у КСП "Мрія Тульчинського району на площі 110 га /І998р/, і у КСП "Зоря" Погребищенського району / 1999-2000рр/ Вінницької області на площі 25 га та в дослідному господарстві "Шевченківське" Тетіївського району Київської області на площі 12 га / 2000 р/. У КСП "Мрія” /І998/ та КСП "Зоря” /2000р/ для сівби насінням фракції 3,25-3,5 мм використовували спеціально виготовлені диски /сівалка ССТ-12Б/. Результати впровадження, а також розрахунки економічної ефективності з точки зору використання насіння різних посівних фракцій показали, що при сівбі плодами фракції 3,25-3,5мм економічний ефект у вище приведених господарствах відповідно становив 51,6 і 19,8 тис.грн. Узагальнення одержаних даних показали, що гібриди цукрових буряків за показником економічної ефективності переважають контрольний варіант /зареєстрований раніше в зоні Погребищенського заводу сорт Уладівський однонасінний 35/. За рахунок підвищення врожайності на 34-43ц/га, цукристості на 0,4-0,5% одержано річний економічний ефект у сумі 0,52 , 0,54 тис.грн.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації викладено нове вирішення наукової проблеми - підвищення ефективності насінництва цукрових буряків, сутність якої полягає в розміщенні насінницьких посівів у більш сприятливих для області районах /другий агрокліматичний район Вінниччини/ та використання у виробництві насіння трьох посівних фракцій / 4,5-5,5 мм, 3,5-4,5 і 3,25-3,5 мм/, занесених до Реєстру сортів рослин України ЧС-гібридів. Проблема вирішувалась проведенням лабораторних і польових дослідів, у яких визначено біологічні особливості і продуктивність насіння цукрових буряків залежно від розміру фракції, сортових відмін та агрокліматичних умов. За ідентичних умов вирощування ЧС-гібриди, незалежно від різноякісності насіння, перевищують за всіма показниками продуктивність сортів-популяцій.

2. На підставі аналізу фракційного складу встановлено, що насіння сортів і гібридів цукрових буряків , вирощене в південно-західній та центральній частині Лісостепу України /перший і другий агрокліматичний райони Вінницької області/, містить 18-21 % плодів фракції 3,0-3,5 мм, 15-20% плодів фракції 4,5-5,5 мм. Основну масу плодів /62-63%/ становить фракція 3,5-4,5 мм.

3. У посушливі роки /ГТК в період формування насіння коливався в межах 1,0-1,3 одиниць/ до 20-25% збільшується насіння фракції 3,0-3,5 мм і зменшується до 15-17% фракції 4,5-5,5 мм. У вологі роки /ГТК коливався в межах 1,6-1,8 одиниць/, насіння фракції 3,0-3,5 мм зменшується до 13-15%, і натомість фракції 4,5-5,5 мм збільшується до 20-21%.

4. За роки досліджень фракційний склад насіння різних сортів-популяцій і ЧС-гібридів відрізнявся мало. Проте ЧС-гібридам притаманний дещо більший вміст насіння мілкої фракції /3,0-3,5 мм/, який становив 20-22% проти 14-16 % у сортів популяцій.

5. Плоди фракції 3,0-3,5 мм мали схожість не нижче 76-80%, практично таку ж енергію проростання та одноростковість 95-97%, що відповідає і навіть дещо перевищує вимоги до насіння , яке заготовляють у насінницьких господарствах.

6. Різноякісність насіння значною мірою залежить від зони його вирощування. У центральній частині Лісостепу України/ перший агрокліматичний район Вінницької області/ збільшується вихід плодів фракції 4,5-5,5 мм і зменшується вихід плодів фракції 3,0-3,5 мм, у південно-західній /другий агрокліматичний район/, навпаки. Схожість вирощеного насіння на 2-5% вища у другому агрокліматичному районі.

7. Найбільша залежність різноякісності насіння визначається кількістю днів з температурою повітря понад І5°С, середнім значенням її та дефіцитом вологи /менше 150-180 мм/ у період стеблеутворення-дозрівання насінників. Впливовим фактором були опади / r-0,704/ та сукупна дія опадів і температури /r- 0,936/.

8. Насіння цукрових буряків /сортів і гібридів/ незалежно від розміру посівних фракцій /4,5-5,5 мм, 3,5-4,5 мм, 3,25-3,5 мм/ забезпечує задовільний і практично однаковий рівень польової схожості, інтенсивний і практично однаковий ріст і розвиток рослин протягом всього вегетаційного періоду.

9. Врожайність коренеплодів обох форм цукрових буряків, цукристість і в кінцевому результаті збір цукру з одиниці площі практично не залежали від розміру посівних фракцій насіння / 4,5-5,5 ; 3,5-4,5 ; 3,25-3,5мм/. Деякі переваги за продуктивністю крупних фракцій слід розглядати як тенденцію і не надавати їм вирішального значення при виборі насіння для сівби.

10.Сортові особливості цукрових буряків стосовно росту і розвитку рослин проявляються уже на ранніх етапах онтогенезу. Гібриди відзначаються інтенсивним стартовим ростом, рослини їх краще переносять несприятливі умови весни, що позитивно позначається на рості і розвитку їх упродовж всього вегетаційного періоду, а в кінцевому результаті - на продуктивності.

11.Виробнича перевірка та впровадження рекомендованих прийомів у господарствах Вінницької і Київської областей підтвердили їх високу економічну ефективність. Річний економічний ефект при сівбі насінням фракції 3,25-3,5 мм у 1998 році становив 51,6 тис.грн., при вирощуванні гібриду Український ЧС 70-0,5 тис.грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Збільшити виробництво насіння цукрових буряків у насінницьких господарствах південно-західної частини Лісостепу України / другий агрокліматичний район Вінницької області/, що дасть можливість одержувати високоякісний насіннєвий матеріал /сировину/.

2. У зв'язку з високим вмістом у зареєстрованих сортів, особливо ЧС-гібридів, насіння мілкої фракції / 3,0-3,5 мм/, яке по посівних якостях відповідає і навіть перевищує вимогам при заготівлях та практично не має різниці по продуктивним властивостям з іншими фракціями, у виробництві слід використовувати насіння трьох посівних фракцій: 4,5-5,5 мм, 3,5-4,5 мм та 3,25-3,5 мм.

З. В умовах нестійкого зволоження північно-східної частини Лісостепу України на опідзолених чорноземах вирощувати гібриди цукрових буряків вітчизняної селекції, які занесено до Реєстру сортів рослин України, висіваючи у господарстві насіння 1-2 гібридів, які за стиглістю віднесено до різних груп.

СПИСОК

опублікованих робіт за темою дисертації

1. Бевз М.М. Врожайність цукрових буряків залежно від сорту /гібриду/ //Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах . – К.: ІЦБ УААН, 1998 - С.101-104

2. Балан В.М., Бевз М.М., Загородній О.М.. Розмір фракцій насіння і продуктивність цукрових буряків //Цукрові буряки. – 1999. - № 5. – С.8-9.

3. Бевз М.М., Сілаков М.І.. Вплив розмірів фракцій насіння цукрових буряків та їх сортових відмін на посівні якості // Цукрові буряки. – 2000. - № 4. - С.12-13.

4. Балан В.М., Сілаков М.І., Садовий І.П.. Бевз М.М. Пам'ятка буряковода . - Погребище,2000. - 72 С.

5. Бевз М.М. Продуктивність цукрових буряків залежно від сортових особливостей //Цукрові буряки. - 2000.- № 6.- С.8-9.

6. Бевз М.М. Різноякісність насіння цукрових буряків і її значення // Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни - К.: ІЦБ УААН, 2001. - Вип.З.-С.114-120.

АНОТАЦІЯ

Бевз М.М. Біологічні особливості і продуктивність насіння цукрових буряків залежно від його розміру, сортових відмін та умов вирощування: - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція і насінництво. - Інститут цукрових буряків УААН, Київ .2001.

У дисертаційній роботі висвітлено результати досліджень біологічних особливостей і продуктивності насіння цукрових буряків залежно від розміру фракції, сортових відмін та агрокліматичних умов. Встановлено, що насіння зареєстрованих сортів і гібридів, вирощене в південно-західній та центральній частині Лісостепу України / Вінницька область/ містить значну кількість плодів / 18-21%/ мілкої фракції /