КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Бушуєва Наталія Сергіївна

УДК 658.336.8

Управління розвитком підприємств

будівельної галузі шляхом формування їх

стратегічного потенціалу

05.13.22 - Управління проектами та розвиток виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київському національному університеті будівництва і архітектури.

Науковий керівник: кандидат технічних наук Морозов Віктор Володимирович, Київський національний університет будівництва і архітектури, доцент кафедри проектного менеджменту.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Рач Валентин Анатолійович, Східноукраїнський національний університет (м. Луганськ), завідувач кафедри управління проектами та економічної статистики;

кандидат технічних наук, доцент Тесля Юрій Миколайович, Черкаський інженерно-технологічний інститут, завідувач кафедри інформатики.

Провідна установа:

Національний транспортний університет Міністерства освіти і науки України (м. Київ).

Захист відбудеться “6” червня 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.03 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

Автореферат розіслано “3” травня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.056.03

кандидат технічних наук, доцент Шебек М.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми виведення українських підприємств будівельного комплексу на конкурентоспроможний рівень надзвичайно багатогранні і не обмежуються лише пошуком інвесторів і західних партнерів. Вони торкаються реформування вже існуючих підприємств на базі сучасних концепцій управління проектами. Тому дослідження концепцій розвитку та розробка системи знань, моделей та методів управління проектами реформування підприємств будівельної галузі є актуальною науковою проблемою. Одним з підходів створення ефективних систем управління проектами реформування та розвитку у сучасних умовах є формування стратегічного потенціалу підприємства та ефективної системи бізнес-процесів. В дисертаційній роботі це використано як основа побудови моделей, методів та засобів реформування будівельних підприємств. По-перше, стратегічний потенціал підприємства базується на інструментарії – сучасних моделях і методах діагностики стану підприємства та пошуку стратегічних рішень щодо розвитку, тобто створення нових продуктів (послуг), поліпшення їх якості, просування на ринку тощо. По-друге, стратегічний потенціал пов’язаний з підготовкою та формуванням команд професіональних менеджерів проектів розвитку. Сертифікація професіональної компетенції менеджерів проектів є важливою складовою, що впливає на хід формування стратегічного потенціалу та потребує подальших наукових досліджень.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури у відповідності з проектом Світового банку реконструкції та розвитку “Створення професіонального потенціалу проектних менеджерів України” (проект №2883, 1995-1996рр.), з темою № 10/3 – 99 від 10 березня 1999 року “Створення системи управління комплексною програмою робіт на об’єкті “Укриття” Чорнобильської АЕС у складі ІАСУ” та в рамках Міжнародної програми створення системи професіональної сертифікації проектних менеджерів, яка виконувалась при підтримці Світового банку реконструкції та розвитку у проекті EDAL – компонент ТА, 1998-2000 рр.

Мета досліджень полягає в розробці сучасного інструментарію – моделей та методів реформування й розвитку будівельних підприємств в умовах кризи на основі сучасної системи знань з управління проектами та сертифікації компетенції професіональних менеджерів проектів розвитку.

Для досягнення мети в роботі поставлені і розв’язані такі задачі:

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження – стратегічний потенціал будівельних підприємств у проектах розвитку.

Предмет дослідження – програми та проекти розвитку будівельних підприємств.

Методи дослідження. При дослідженні була проаналізована довідкова, технічна та нормативна література; були використані моделі та методи системного аналізу. Елементи системного моделювання розвитку побудовані на основі формалізованого структурного визначення проекту та баз знань з проектного менеджменту. При визначенні алгоритму формування стратегічного потенціалу будівельного підприємства використані методи SWOT-аналізу та динамічного програмування. Система сертифікації професіональних проектних менеджерів побудована на основі таксономії та методів формалізованої оцінки компетенції фахівців.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна роботи полягає у розроблених автором моделях і методах розвитку будівельних підприємств в умовах кризи, моделях і методах покрокового формування ефективних стратегій реформування з урахуванням синергетичної взаємодії елементів, структурі системи знань з управління проектами й системі підготовки та сертифікації професіональних проектних менеджерів.

При цьому автором запропоновані нові:

·

·

·

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність роботи полягає в розробці ефективних моделей, методів та засобів реформування будівельних підприємств для виходу з кризового стану. Автором запропонована система моделей та методів пошуку ефективних стратегій розвитку підприємств з одночасним формуванням необхідної компетенції професіональних менеджерів проектів та креативного потенціалу підприємства. Нагальна потреба у реформуванні будівельних підприємств дозволила автору провести впровадження методів, що пропонуються, і засобів реформування в рамках проекту реформування діяльності, розвитку проектного менеджменту і сертифікації фахівців Центрального проектного інституту Міністерства оборони України і фінансово-промислової компанії ДЕКА у м. Київ. При цьому отримано економічний ефект, який дорівнює 83 тис. грн., за рахунок зміни філософії бізнесу та спрощення комунікації у команді менеджерів проекту розвитку, скорочення термінів реалізації проектів, заощадження коштів проектів на фазі їх підготовки та моніторингу, підвищення якості підготовки і моніторингу будівельних проектів, конкурентоспроможності послуг з проектування і участі в спільних із західними компаніями проектах. Частина результатів, що розроблені автором, використано при виконанні науково-дослідної роботи з створення інтегрованої системи комп’ютерного управління комплексною програмою робіт на об’єкті “Укриття” Чорнобильської АЕС. Результати з сертифікації професіональних проектних менеджерів впроваджені в учбовий процес Київського національного університету будівництва і архітектури при підготовці фахівців спеціальності “проектний менеджмент”.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці моделей і методів побудови та реалізації проектів реформування будівельних підприємств на основі формалізованої системи знань, методів оцінювання компетенції проектних менеджерів та формування стратегічного потенціалу підприємств.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені у доповідях на:

·

·

·

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опублікована 1 монографія (де особисто автором підготовлені 3 розділи) і 7 наукових статей, 6 з яких - у виданнях, що затверджені переліком ВАК України (2-7).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 4-х розділів, висновків, списку використаних джерел і 6-и додатків. Обсяг основного тексту складає 147 сторінок. Робота містить 14 рисунків і 9 таблиць, які займають 11 сторінок. Список використаних джерел включає 139 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі висвітлені проблеми реформування підприємств будівельної галузі, моделі та методи, які запропоновані автором та базуються на сучасній системі знань з проектного менеджменту, актуальність досліджень, практична цінність, отримані наукові результати і результати впровадження.

У першому розділі проведено аналіз проблем сучасного будівництва з урахуванням ринкових перетворень в народногосподарчому комплексі України. Виділено групи будівельних підприємств, в які доцільно інвестувати ресурси для швидкого виходу з кризового стану.

Виконано порівняльний аналіз підходів до реформування підприємств, які використовуються найбільш відомими західними компаніями (табл. 1).

На основі виконаного аналізу підходів відомих західних консалтингових компаній автором запропоновано підхід до розробки та реалізації проекту розвитку будівельного підприємства на основі концепції формування його стратегічного потенціалу. При цьому стратегічний потенціал підприємства визначається рівнем професіоналізму менеджерів з розвитку, ефективністю систем стратегічного менеджменту, реінженірингу продукції, управління якістю та бізнес-процесами.

Досліджена система структуризації проектів, яка наведена на рис. 1, охоплює:

-

Таблиця 1.

Порівняльний аналіз підходів до реформування підприємств

Фірма

Параметр | McKinsey | Andersen Consulting | Boston Consulting Groupe | Brain | Barents | Delote Touche Tohmatsu

Залучення вищої ланки менеджменту | Ш |

Розвиток комунікації та інформаційних технологій | Ш |

-

-

-

-

-

-

-

Рис. 1. Схема взаємодії структур та моделі проекту

Другий розділ присвячений дослідженню та розробці інструментарію управління проектами розвитку підприємств, який включає формальне відображення запропонованих моделей управління проектами, моделей покрокової побудови ефективної стратегії реформування будівельних підприємств на основі графового відображення SWOT-аналізу (аналізу сильних та слабких сторін) з урахуванням синергетичної взаємодії сильних та слабких сторін, загроз та сприятливих можливостей проекту.

Дослідження сучасного стану підприємств будівельної галузі дозволяє зробити висновок, що в умовах кризи різні будівельні підприємства мають різні шанси виходу з кризового стану. Автором проведено ранжування існуючих підприємств та виконано аналіз можливостей виходу їх з кризи.

Концепція реформування повинна відповідати довгостроковій концепції розвитку підприємства. Тому необхідно грунтовно аналізувати стан підприємства, ситуацію у галузі з всіма зовнішніми чинниками, прогнозувати тенденції розвитку, шанси, ризики, які виникають через розвиток ринку і технологій, а також зміни політичних і законодавчих умов.

Не існує стандартної концепції реформування, вона завжди повинна бути отримана з урахуванням конкретних цілей підприємства і рамкових умов оточення. Специфікою управління проектами реформування є переважне використання методу управління проектами “від ситуації до ситуації”. На рис. 2 представлена концептуальна схема реформування підприємств, що запропонована автором.

Реалізація процесу реформування будівельних підприємств здійснюється на основі його моделювання у вигляді взаємопов’язаної системи процесів. Узагальнена схема ієрархічної моделі процесів підприємства наведена на рис. 3. На цій схемі визначені місця зародження проектів розвитку, в яких необхідно сконцентрувати стратегічний потенціал підприємства.

Рис. 2. Концептуальна схема реформування підприємств

Для вирішення поставлених у роботі задач автором запропонована узагальнена модель підготовки та управління проектами реформування підприємств.

Під узагальненою моделлю управління проектами Mr будемо розуміти модель формування і моніторингу проектів в конкретній проблемній області А у вигляді інформаційної моделі проекту I даної предметної області, правил, методів

Рис. 3. Загальна схема моделі процесів підприємства та місць зародження проектів розвитку

і засобів її формування і проведення моніторингу проектів.

Слід відмітити, що узагальнена модель управління проектами представлена у вигляді базової моделі (base) Mb, призначеної для формування основної системи термінів і правил в даній предметній області, рамкової (plug-in) моделі Mp, що описує типові рішення в рамках предметної області, зразкової (sample) моделі Ms, яка містить рішення конкретних проектів і бібліотеки робіт даної предметної області Ml. У процесі створення узагальненої моделі реформування конкретного підприємства Mr зазначені моделі використовуються для максимально швидкого формування робочої моделі проекту на основі використання системи термінів V(А) і правил даної предметної області R(А) і накопиченого досвіду підготовки та реалізації попередніх проектів.

Таким чином, узагальнена модель проекту формується на основі наступного виразу:

Mr = F(V(A), R(A), <Mb, Mp, Ms, Ml >), (1)

де F – функція, що відображає технологію створення моделі, характерної рівню компетенції команди менеджерів, що здійснюють процес ініціалізації проекту (діагностику підприємства в термінах проектів реформування).

При формуванні елементів моделі Mr розробляються структури, що визначають основу інформаційного відображення проекту реформування. Такими структурами є:

·

·

·

·

·

Тоді структурна складова моделі проекту визначається наступною п’ятіркою:

Sr = <Sw, Sp, Sr, Sc, So>, (2)

Конфігурація моделі включає наступні складові:

·

·

·

·

·

·

·

·

Таким чином, конфігурація узагальненої моделі управління проектами представлена у вигляді:

= < Pr, Rl, In(Pd), In(Pc), D, Ec, Wa, Fc, L, Ф >, (3)

де In(Pd), In(Pc) – проекти реінженірингу продуктів та процесів.

Створення та розвиток систем управління якістю ініціює інші стратегічні компоненти потенціалу реформування підприємств. Тоді модель приймає вигляд:

= < L, Ф, Fc, Wa, Ec, D, Q(Pd), Q(Pc), Rl, Pr >, (4)

де Q(Pd), Q(Pc) – проекти формування та поліпшення якості продуктів та процесів підприємства.

Узагальнена модель управління проектами, що сформована, представляються таким чином:

Mir = < Км, Sr >. (5)

Запропонована модель має наступні властивості:

·

·

·

Результатом застосування узагальненої моделі Mr є модель проекту MP, що може бути представлена у вигляді множини робіт W={w1, w2, … wN} і множини зв’язків R ={r1, r2, … rM}. Тут відношення ri визначається трійкою <i, wi, wj>, де i - тип зв’язку, wi, wj - пов’язані роботи. У практиці моделювання проектів використовуються наступні типи зв’язків, в рамках уявлення PDM (діаграм передування): фініш – старт, старт – старт і фініш – фініш. При цьому параметр i відображає інформацію про технологічну затримку або суміщення робіт wi, wj.

Модель проекту, що сформована, має наступний вигляд:

MP =<W, R>. (6)

Модель проекту MP розширяється оточенням, сформованим на основі структур Sr і конфігурації Км. При цьому формується розширена модель проекту MO:

MO = < MP, Sr, Км>. (7)

Узагальнена модель MP формує розширену модель проекту реформування МO, яка є носієм алгебри, що пропонується автором.

А=<MO, >, (8)

де - сигнатура алгебри моделей проектів.

Сигнатура алгебри проектів включає наступні традиційні операції – додавання +, віднімання -, розчинення ^, об’єднання - і перетину - проектів або їх частин. Крім цього визначаються операції побудови макету проекту , структур відображення , фільтра та документів . Розглянуті операції формуються в рамках сучасних інформаційних технологій управління проектами.

Сигнатура алгебри проектів є відкритою з точки зору введення нових операцій над моделями проектів реформування та розвитку. При цьому доповнення кожної нової операції повинно бути здійснене на підставі аналізу несуперечності з іншими операціями і практичній доцільності введення таких операцій.

Процес формування інформаційної моделі проекту реформування підприємства IpА на основі моделі MP пов’язаний з переходом узагальнених модельних представлень проекту (в межах алгебри проектів) в опис проекту у конкретному програмному середовищі, наприклад, SureTrak, Team Play, MS project, P3, Artemis, Open Plan та ін.

IpА =(,MO), (9)

де - функція перетворення узагальненого представлення моделі проекту в конкретне інформаційне середовище системи управління проектами.

Модель бізнес-процесів в проектах реформування та розвитку підприємств повинна володіти наступними властивостями:

1.

2.

3.

Модель, що визначена вище, будується на основі розробленої в попередньому розділі моделей і методів та аналогії графічного відображення системи бізнес-процесів і їх характеристик в формі “риб’ячого скелету”.

Для реалізації моделі аналізу сильних і слабих сторін на основі вказаної аналогії життєвий цикл проекту формулюється в рамках кроків реформування при переході від попереднього хребця до наступного. У рамках одного хребця у верхній частині скелету формуються структури сильних сторін процесу реформування, в нижній частині - структури слабких сторін. З’єднання структур визначено індексом синергетизму або процедурою нелінійної взаємодії.

Структура моделі, що пропонується, наведена на рис. 4.

Рис. 4. Структура моделі організації SWOT-аналізу щодо формування стратегічних рішень проектів реформування підприємств

Дана модель відображає область сильних сторін і сприятливих можливостей (у верхній частині). Слід зазначити, що сильні сторони об’єднуються по фазах (кроках) проекту реформування і, при взаємодії у вузлах, створюють нелінійні ефекти (синергетизми) кв1, кв2, … квm; ку1, ку2, … куn, які посилюють (каталізатори) або ослаблюють (інгибітори) загальний ефект, що формує сприятливі можливості проектів реформування. Слабкі сторони і загрози взаємодіють аналогічно.

Сприятливі можливості і загрози, які відносяться до однієї і тієї ж фази, взаємодіють з нелінійними ефектами (синергетизмами), яких представлені на рис. 4 коефіцієнтами k1, k2, … kl.

Виходячи з наведеної на рис. 4 загальної схеми аналізу проекту реформування, визначимо формальну модель системи SWOT-аналізу при діагностиці підприємства і поточній ситуації в проекті.

Для розрахунку вартісної оцінки YBE (в значенні прибутку/збитків) взаємодії сильних і слабких сторін скористаємося наступним виразом:

YBE = F(f1(S1, W1, k1), f2(S2, W2, k2), … fl(Sl, Wl, kl)), (10)

де F-узагальнена функція моделювання синергетичної покрокової взаємодії сприятливих можливостей і загроз проекту;

f1(S1, W1, k1), f2(S2, W2, k2), … fl(Sl, Wl, kl) – функції моделювання синергетичної взаємодії сильних і слабких сторін проекту.

Сформулюємо задачу побудови оптимальної стратегії реформування підприємств на основі розглянутої раніше моделі покрокового SWOT-аналізу з урахуванням синергетичної взаємодії елементів без урахування креативності.

Припустимо, що стратегія реформування здійснюється за l фаз (кроків). Функції f1(S1, W1, k1), f2(S2, W2, k2), … fl(Sl, Wl, kl) визначають потенційний (прогнозуємий) прибуток (збитки) від взаємодії елементів SWOT. Коефіцієнти k1, k2, … kl формуються на основі бази знань Z продукційного типу. У базі знань Z визначена система правил висновку для оцінки коефіцієнтів на підставі синергетичної взаємодії згідно правил “Якщо Si операція Wj операція … тоді kL дорівнює dL". При відсутності синергетичної взаємодії сторін kL дорівнює 1.

Задача пошуку оптимальної стратегії наведена нижче:

YBE =F( f1(S1, W1, k1), f2(S2, W2, k2), … fl(Sl, Wl, kl) ) -> max. (11)

У якості керованих змінних даної задачі оптимізації будуть використані методи і інструменти реформування підприємств M = m1,m2, …mk. Застосування різних методів і інструментів посилює або послабляє вплив елементів SWOT-аналізу на результат покрокової реалізації стратегії. Специфікою даної моделі, що базується на SWOT-аналізі, є її Парето - оптимальна визначеність, оскільки елементи SWOT-аналізу фільтруються на підставі принципу Парето.

Зробивши припущення щодо незалежності рішень вибору оптимальної стратегії від вибору стратегій на попередніх кроках, отримуємо задачу оптимізації, яка може бути вирішена методом динамічного програмування.

Третій розділ присвячений побудові елементів системи знань та сертифікації професіональних проектних менеджерів з розвитку підприємств будівельної галузі. Модель знань з проектного менеджменту, що розроблена, пропонується для використання при підготовці та сертифікації проектних менеджерів, які формують стратегічний потенціал підприємства. Формалізована модель системи знань проектних менеджерів включає:

- множину об’єктів О =o1,o2,…ob;

- множину процесів Р =p1,p2,…pp;

- множину знань з системної інтеграції I =i1,i2,…is.

Модель знань представлена трійкою:

Z= <O,P,I>. (12)

Кожен з елементів знань має свою внутрішню структуру. Об’єкти визначаються їх дефініціями, процеси – через “вхід – модель процесу (функції) – вихід”, а елементи системної інтеграції семантичною сітьовою моделлю, яка з’єднує об'єкти і процеси у цілісну систему.

За участю автора розроблена чотирирівнева (A,B,C,D) система визначення компетентності й сертифікації українських професіональних керівників і фахівців з управління проектами, яка використана в роботі з метою формування та оцінки стратегічного потенціалу підприємств.

Рівень A: Сертифікований директор міжнародних програм або проектів, сертифікований міжнародний менеджер проектів (CPD) – спрямовує всі проекти програми або всі проекти компанії (її філій) на досягнення поставленої мети (або забезпечує персональне керівництво комплексним проектом) з партнерами, що належать до різних культур.

Рівень B: Сертифікований менеджер проектів (CPM) – здійснює управління комплексними проектами національного рівня.

Рівень C: Зареєстрований професіональний менеджер проектів (РМР) – здійснює управління простими проектами або допомагає керівникові комплексних проектів у вирішенні певних питань, пов’язаних з управлінням проектом.

Рівень D: Практикуючий менеджер проектів (PMF) – володіє знаннями у сфері управління проектами та може бути залучений до вирішення окремих питань, пов’язаних з управлінням проектом, як фахівець.

Критеріями оцінки (таксономії) до сертифікації визначені: сфера загальної діяльності; досвід управління проектами та володіння принципами управління ними; персональна організація та соціальна компетенція; знання методів та процедур загального менеджменту; персональний досвід реалізації проекту тощо.

Четвертий розділ присвячено розгляду питань впровадження запропонованої системи. Система формування стратегічного потенціалу підприємств впроваджена у Центральному проектному інституті Міністерства оборони України, фінансово-промисловій компанії ДЕКА, будівельних та інших проектах. Впровадження дозволило значно розширити застосування методів і моделей управління проектами на протязі усього життєвого циклу проекту, що складається з розробки концепції, проектування, будівництва та експлуатації об’єктів. Це призвело до значного збільшення обсягів робіт, підвищення конкурентоспроможності та додаткових прибутків за рахунок вирішення всього комплексу питань здійснюваних проектів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розглядаються проблеми формування стратегічного потенціалу та розвитку будівельних підприємств, що реформуються.

Основні наукові і практичні результати роботи полягають в наступному:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1.

2.

3.

4.

5.

Здобувачу особисто належить модель управління портфелем проектів в умовах надзвичайних ситуацій.

6.

7.

8.

Здобувачу особисто належить класифікація нових напрямів розвитку проектного менеджменту.

9.

10.

11.

12.

13.

АНОТАЦІЯ

Бушуєва Н.С. Управління розвитком підприємств будівельної галузі шляхом формування їх стратегічного потенціалу. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – управління проектами та розвиток виробництва. – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2001.

Основна мета роботи полягає в створенні моделей і методів формування стратегічного потенціалу з розробки та управління проектами реформування будівельних підприємств в умовах кризи. Для досягнення мети у роботі поставлена задача створення інструментарію - моделей та методів реформування підприємств і технологій виробництва, які забезпечують розвиток будівельних підприємств на основі формування їх стратегічного потенціалу. Автором запропонований комплекс формальних і графічних моделей, що забезпечують пошук ефективних стратегій реформування і розвитку підприємств з урахуванням синергетичної взаємодії сильних і слабких сторін. Розроблена та впроваджена система сертифікації професіональних проектних менеджерів, що є частиною міжнародної системи, яка надала можливість вирішити проблеми підготовки команд професіональних проектних менеджерів з реформування та розвитку будівельних підприємств.

Ключові слова: реформування, система, стратегічний потенціал, бізнес-процес, синергетична модель розвитку, управління проектами розвитку, сертифікація професіональних проектних менеджерів.

АННОТАЦИЯ

Бушуева Н.С. Управление развитием предприятий строительной отрасли путем формирования их стратегического потенциала. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 – управление проектами и развитие производства. – Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию стратегического потенциала строительных предприятий как основного инструмента реформирования и управления их развитием. Проведен анализ существующих подходов по разработке и осуществлению проектов реформирования, используемых ведущими консалтинговыми компаниями мира, которые работают на рынке СНГ. При этом отмечена слабая сторона существующих подходов - отсутствие необходимых исследований стратегического потенциала предприятий в ходе их реформирования. Сформированный стратегический потенциал играет ключевую роль в проектах развития предприятий.

Основная цель работы заключается в создании моделей и методов формирования стратегического потенциала разработки и управления проектами реформирования строительных предприятий в условиях кризиса. Для достижения цели автор поставил задачу создания инструментария - элементов процессно-ориентированных моделей и методов реструктуризации предприятий и технологий производства, которые обеспечивают развитие строительных предприятий на основе формирования их стратегического потенциала. Основу предложенной модели составляют структуры целей, жизненных циклов проектов реформирования, работ, организации, ресурсов, ответственных исполнителей, продуктов проекта, процессов и финансовых потоков, которые формируют представление пользователя о проекте – его макет. Специфической особенностью предлагаемых моделей и методов является ориентация на многоуровневую модель процессов предприятия, осуществляющего реформирование, и два направления развития - через реинжениринг процессов и продуктов, а также систему улучшения их качества.

Одной из основных концепций создания развивающихся систем управления технологическими и производственными процессами в рыночных условиях является концепция бизнес-процессов, которая использована в данной диссертационной работе как основа построения проектов реформирования предприятий. В рамках рассмотренной автором концепции реформирования бизнес-процессов автором предложен комплекс формальных и графических моделей обеспечивающих поиск эффективных стратегий реформирования и развития предприятий с учетом синергетического взаимодействия сильных и слабых сторон, благоприятных возможностей и угроз. Одно из заданий формирования стратегического потенциала предприятий связано с подготовкой и сертификацией профессиональных проектных менеджеров. Розработанная и внедренная система сертификации, являющаяся частью международной системы, которая признана во многих странах мира, позволила решить проблемы подготовки команд профессиональних проектных менеджеров при реформировании и развитии строительных предприятий. Система построена на формализованной модели знаний с использованием семантической сети фреймов основных и дополнительных модулей знаний. Для оценки компетенции профессиональных проектных менеджеров разнаботана система таксономии, которая обеспечивает оценку знаний и опыта для каждого из четырех уровней сертификации – A, B, C, D.

Осуществлена апробация результатов исследования и проанализированы результаты внедрения диссертационной работы в Центральном проектном институте Министерства обороны Украины и финансово-промышленной компании ДЕКА (г. Киев).

Ключевые слова: реформирование, система, стратегический потенциал, бизнес-процесс, синергетическая модель развития, управление проектами развития, сертификация профессиональных проектных менеджеров.

ANNOTATION

Bushueyva Natalja S. Management of construction development projects on the bases of creation of strategic potentials of enterprises. Manuscript.

Dissertation on competition for scientific degree of candidate of technical sciences on speciality 05.13.22 – project management and development of industry. – Kyiv national university of construction and architecture, Kyiv, 2001.

The main purpose of this work is creation models and methods of formation strategic capacity development and management of project for reformation constructive enterprises in condition of the crisis. In order to achieve to purpose author stressed on task of creation instruments - models and elements for restructuring enterprises and technologies of production, which conduct development constructive enterprises by formation their strategic potential. Author has proposing complex of formal and graphic models for searching effective strategic to reformation and development enterprises according synergetic relationships of strong and weak aspects. Designed and provided certification system, being part of international world-wide system, helped to solve problems of preparation professional project manager’s teams in the process reformation and development of building enterprises.

Key words: reformation, system, strategic capacity, business process, synergetic model of development, management of the development projects, certification of professional project managers.