НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

БОБРОВСЬКА ОЛЕНА ЮРІЇВНА

УДК 338.512

Регулювання економічних процесів розвитку підприємств промисловості

Спеціальність 08.02.02 – економіка промисловості

Автореферат

дисератції на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут”, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Драгун Леонід Миколайович,

Дніпродзержинський державний технічний університет

професор кафедри економіки, менеджменту і маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Дикань Володимир Леонідович, Харківська державна

академія залізничного транспорту

завідувач кафедри економіки та галузевого менеджменту

кандидат економічних наук, доцент,

Вакульчик Олена Михайлівна,

Дніпропетровська державна академія будівництва та архітектури,

доцент кафедри економіки і менеджменту.

Провідна установа: Східноукраїнський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра менеджменту (м. Луганськ).

Захист відбудеться “5” грудня 2001 р. о 13 годині на засіданні вченої ради К64.050.02 в Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут” за адресою: 61002, м. Харків, вул. Фрунзе 21.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”.

Автореферат розісланий 31.10.2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Гаврись О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Досконалий механізм регулювання економічного розвитку є обєктивною умовою спроможності держави вирішувати економічні проблеми свого суспільства. Створення умов сталого економічного розвитку і поступового зростання рівня добробуту нації обумовлюють необхідність подальших досліджень цієї проблеми. Особливого значення вона набуває в умовах погіршення матеріальної бази, недосконалості виробничих звязків і високих витрат на виробництво. Створення державою законодавчої і організаційно-економічної бази для принципових перетворень економіки України в ринкову обумовлює необхідність поглиблення досліджень існуючого і можливого рівня ефективності розвитку промисловості.

Дослідженню економічного розвитку промисловості в ринкових умовах приділяють увагу багато вчених. Добре відомі праці Ю.М. Бажала, Л. Бальцеровича, В. Ф. Бесєдіна, Д. Богині, О. В. Власюка, А. С. Гальчинського, В. Г. Герасимчука, В. Л. Диканя, М. І. Долішнього, Л. М. Драгуна, Л.М. Зайцевої, Ю.Б. Іванова, М.І. Котлубая, І. Лукінова, М. М. Мартиненко, А. Ф. Мельник, М.Т. Пашути, В. Н. Педоса, В. М. Тимофєєва, Ф. І. Хміля, М. Г. Чумаченко, А. І. Яковлева, В.С. Яцкова, І. Ансоффа, Х. В. Зінна, А. Маршалла та інших. У їхніх роботах розкриті різні теоретичні і прикладні аспекти проблеми економічного розвитку промисловості, використання галузевого потенціалу, підвищення ефективності використання ресурсів і витрат, ефективності реалізації окремих функцій управління економікою тощо. Разом з тим є ряд важливих задач, які потребують свого подальшого дослідження. В сучасній економічній науковій літературі не в повному комплексі розглядаються питання сутності, складу функцій і технології формування і реалізації процесу регулювання економічного розвитку підприємств промисловості. Не повно досліджені і питання оцінки ефективності, умови і фактори, що його забезпечують.

Для пошуку шляхів підвищення ефективності реалізації процесу регулювання економічного розвитку промисловості потребують подальшого дослідження показники результатів його реалізації, їх взаємозвязок і взаємообумовленість, методи розрахунку і напрямки використання. Актуальним завданням дослідження економіки промислових підприємств є і удосконалення економічних взаємозвязків підприємств з органами місцевого самоврядування (ОМСВ), підґрунтя на якому вони базуються. Обєктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних і прикладних досліджень у обраному напрямку зумовлює актуальність теми і її значущість.

Звязок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана згідно з координаційним планом науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки, затвердженим наказом № 37 від 13.02.1997 р., за напрямком “Економічні проблеми розбудови державності України: важелі та стимули розвитку господарчих систем”. Дане дослідження також пов’язане з планом науково-дослідних робіт Дніпродзержинського державного технічного університету і здійснене в рамках тем: “Дослідження і удосконалення системи управління виробничо-ресурсним потенціалом складних економічних систем в умовах ринку” (0197U015573), “Дослідження, оцінка та розробка шляхів підвищення ефективності управління підприємством”; “Розробка проекту системи управління ефективністю виробництва” (№ 026/012-8у-2623) .

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є теоретичне обгрунтування і розробка методичного, аналітичного і організаційно-економічного механізму процесу регулювання та підйому економіки підприємств промисловості.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі задачі:

проаналізовано рівень показників економічного розвитку промисловості країни, області і міста, виявлено чинники, які на нього впливають;

досліджено зміст і склад економічних функцій, які реалізуються у процесі регулювання розвитку промисловості, її галузей і окремих підприємств, виявлені можливості підвищення їх якості та ефективності реалізації;

проведено аналіз системи показників економічного розвитку промисловості і доведена обєктивна необхідність їх доповнення, удосконалення методів розрахунку і сфер використання;

досліджено теоретичні основи, економічну сутність, складові елементи, зміст і причини незбалансованості окремих етапів процесу регулювання економіки підприємств промисловості і встановлена необхідність їх подальшого удосконалення;

запропоновано і обґрунтовано склад показників і критерій оцінки ефективності використання виробничих ресурсів і витрат, що розглянуті як важелі регуляторного впливу на економічний розвиток ланок промисловості, проведено їх апробацію на ряді підприємств;

розроблено методичне забезпечення процесу регулювання економічного розвитку підприємств і обґрунтовано економіко-математичні засоби його здійснення;

Обєкт дослідження. Cкладові елементи і методи формування і реалізації процесу регулюючого впливу органів управління на стан та економічний розвиток підприємств промисловості.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні, інформаційно-аналітичні і організаційні аспекти формування процесу регулюючого впливу органів управління на економічний розвиток і ефективність використання ресурсів і витрат підприємств в умовах трансформації економіки.

Методи дослідження. Методичною основою дослідження є теоретичні положення економічної науки, зокрема, теорії менеджменту, планування і прогнозування, ефективності виробництва і ресурсів, аналізу і оцінки діяльності промислових підприємств, законодавчі і нормативні акти України щодо розвитку промисловості.

У процесі дослідження були використані методи:

формальної і діалектичної логіки для систематизації і узагальнення положень економічної теорії управлінського регуляторного впливу на розвиток промисловості; кількісний і якісний аналіз статистичних економічних показників діяльності промислових підприємств для характеристики структури, динаміки і збалансованості досягнутих результатів виробничої діяльності з ефективністю використання ресурсів і витрат; економіко-математичного і логічного моделювання при аналізі залежностей показників, які визначають ефективність діяльності підприємств і чинників, які впливають на них; логічного аналізу і моделювання при розробці алгоритмів управлінських дій щодо формування і регулюванню економічного розвитку; кореляційно-регресивний аналіз при обґрунтуванні значення критеріального показника ефективності використання ресурсів і витрат.

Наукова новизна результатів дослідження. В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової задачі подальшого розвитку теоретичних, методичних і економіко-аналітичних основ механізму процесу регулювання економічного розвитку підприємств промисловості, а саме:

-

-

-

-

-

-

Розроблені в дисертації підходи і отримані результати являють собою науково-методичні основи формування і реалізації ефективного процесу регулювання і підйому економіки підприємств промисловості. Вони дозволяють збалансувати і підвищити ефективність спільних управлінських регуляторних дій з боку промислових підприємств та держави у напрямку економічного зростання.

Практичне значення отриманих результатів полягає в науковому обґрунтуванні і удосконаленні аналітико-організаційних основ процесу регулювання економічного розвитку, що дозволяє своєчасно сформувати дієвий вплив на ефективність використання ресурсів і витрат, забезпечити збалансований розвиток економічних процесів та досягнення кращих економічних результатів.

Застосування запропонованої системи показників і критерію ефективності виробництва, як економічних важелів економічного розвитку підприємств промисловості дозволяє підвищити науковий рівень управлінських рішень, своєчасно запобігти економічним ризикам у господарюванні, конкретизувати відповідальність за економічні зобовязання керівників перед колективом і державою.

Запропонована система регуляторного впливу на економічний розвиток підприємств промисловості спрямована на зменшення “ціни” виробництва, стійке і послідовне зростання й підвищення рівня керованості економікою.

Методичні засади програмування, аналізу і оцінки ефективності використання ресурсів і витрат доведені до стадії практичного використання і створюють підґрунтя для формування і реалізації ефективного процесу регулювання економічного розвитку.

Положення і пропозиції розроблені дисертантом будуть корисними при прийнятті управлінських рішень керівниками і менеджерами підприємств стосовно різних видів ресурсів, керівниками вищих ланок і фахівцями державних органів управління.

Окремі положення дисертаційного дослідження можуть бути застосованими при викладанні окремих розділів учбових дисциплін “Основи державного регулювання економіки”, “Операційний менеджмент” і “Управлінський облік і аналіз на підприємствах” в навчальних закладах ІV рівня акредитації. Результати виконаного дослідження знайшли застосування на підприємствах промисловості: - ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”. Впроваджені методичні рекомендації щодо аналізу і оцінки ефективності роботи виробничих підрозділів та обґрунтування планів розвитку виробництва (Акт впровадження № 08-89 від 07.09.2000р.).

-

-

Результати наукового дослідження застосовані також у навчальному процесі при виконанні курсових і дипломних робіт за спеціальністю “Менеджмент організацій” (Акт впровадження від 11.02.1999 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені та обґрунтовані особисто автором на підставі вивчення й узагальнення нормативно-законодавчої бази з питань управління розвитком промисловості, узагальнення вітчизняного досвіду, вирішення означеної проблеми, аналітичних розрахунків автора.

Апробація результатів роботи. Основні результати роботи доповідались автором і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях, на досліджених промислових підприємствах міста Дніпродзержинська, в відділі промисловості Комітету соціально-економічного розвитку Дніпродзержинського міськвиконкому, в тому числі, на міжнародних конференціях: “Проблеми і практика управління в економічних системах” (м. Краматорськ, 1998 р.), “Управління організацією: стратегія, діагностика, ефективність” (м. Київ, 1999 р.), “Маркетинг: теорія і практика” (м. Київ, 1999 р.), ІІІ Міжнародної наукової конференції молодих вчених-економістів “Економіка третього тисячоліття” ( м. Донецьк, 2000 р.) та ін.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 праць, у тому числі 5 у фахових виданнях. Загальний обсяг – 1,9 друк. арк., з яких автору належить 1,65 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 240 сторінок, у тому числі 30 таблиць, 20 рисунків, 33 додатки обсягом 34 стор., перелік літературних джерел з 161 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, його обєкт і предмет, розкрито загальну методику дослідження, викладено наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичну і практичну значущість.

У першому розділі “Розвиток і регулювання промислового комплексу України” розкрито економічну сутність категорії “процес регулювання економічного розвитку промислових підприємств”, конкретизовано його складові елементи, визначені їх характеристики; технологію формування і реалізації. Показано значення підвищення якості процесу регулювання і напрямки його удосконалення. Доведено, що в системі управління промисловою сферою, в економічних відносинах держави і субєктів господарювання є великі внутрішні резерви і можливості економічного зростання. Досліджено динаміку і стан розвитку промисловості України, Дніпропетровської області і міста Дніпродзержинська по системі найважливіших макроекономічних показників за період 1985-2000 рр., які є індикаторами економічного розвитку промисловості. Узагальнення тенденцій зміни показників показало, що досягнуті результати економічного розвитку промисловості на усіх рівнях не задовольняють потреби нашого суспільства. Промисловість України продовжує функціонувати в умовах внутрішньої нестабільності, незбалансованості і витратного характеру. Одна з важливих причин такого стану – недосконалість механізму процесу регулювання економічної діяльності підприємств.

Економічна категорія “процес регулювання економічного розвитку промислових підприємств” розглядається як цілісна сукупність загальних функцій управління, що реалізується у напрямку позитивних змін економічного стану і розвитку підприємств за рахунок забезпечення наукового рівня і якості інформаційно-економічних та організаційних передумов прийняття управлінських рішень.

Процес регулювання галузей і підприємств промислової сфери здійснюється керівниками і фахівцями відповідних рівнів управління шляхом виконання економічних функцій за видами, напрямках і сферах регулювання. Реалізація кожної з них має свій ступінь розвитку і відповідні результати. Функції процесу управління (планування, облік, організація, регулювання) достатньою мірою досліджені окремо. Однак, у сукупності і взаємодії в процесі регулювання вони не аналізуються. Це обумовлюється недостатньою розробкою як теоретичної бази процесу регулювання, так і відсутністю якісної і повної аналітичної інформації щодо результатів безпосереднього регулювання. Складові елементи і технології процесу регулювання, недоліки або неякісне його виконання широко не висвітлюються, всебічно не аналізуються і це не дозволяє оцінити його реальну ефективність і ступінь відповідальності керівників відповідних рівнів за негативні результати. Кількісним аналізом не охоплений і внутрішній механізм процесу регулювання, а також фактори, що обумовлюють небажані економічні результати діяльності підприємств. Це не дає можливості обєднати в єдиний вузол цілі, напрямки і важелі впливу, що призводить до розбалансованості процесу. Останнє дозволяє стверджувати, що процес регулювання економічного розвитку промисловості з точки зору його цілісності поки що остаточно не сформувався.

Вирішення проблеми підвищення ступеня урегульованості економічного розвитку промислових підприємств потребує більш глибокого вивчення, оцінки і відображення рушійних сил розвитку, які лежать в основі економічних змін. Первісними з них є виробничі ресурси, їх достатність, якість і ефективність використання. Підвищення регульованості розвитку потребує формування більш досконалих схем організації управління і взаємозвязків згідно з технологією процесу регулювання, що обєднує трудові, виробничі і економічні відносини субєктів управління підприємств і органів влади. Потенціал зростання економіки промислових підприємств не вичерпано і темпи росту ефективності його використання обєктивно можуть бути підвищені.

В роботі дано визначення, конкретизовано цілі, запропоновано і узагальнено складові елементи процесу регулювання промисловості. Визначено, що для формування ефективного процесу регулювання слід здійснити низку заходів. Серед них: удосконалення системи розробки програм і планів підприємств шляхом доповнення системи планованих показників, обґрунтування і впровадження критерію оцінки рівня розвитку, використання нових методичних підходів і методів до створення аналітичної бази процесу регулювання, покращення інформаційних і організаційних передумов для обґрунтування управлінських дій і важелів впливу на розвиток економіки промислових підприємств.

У другому розділі “Аналіз процесів регулювання розвитку промисловості на рівні міста” проведено аналіз структури промислового комплексу міста Дніпродзержинська і результатів його функціонування по галузях промисловості. Досліджено чинну систему управління розвитком промисловості в цілому і за окремими галузями та підприємствами.

Дослідження методичних основ забезпечення управління і регулювання економічного розвитку промисловості засвідчило його недостатньо високу якість. Процес розробки стратегічних і поточних планів економічної діяльності сьогодні не ґрунтується на системному аналізі стану, тенденцій і проблем розвитку. Плани розробляються по обмеженій кількості показників, які не перевіряються на ступінь їх обґрунтованості, збалансованості і достатності для оцінки ефективності економічних процесів. У складі планових показників відсутні показники стану ринку промислової продукції, рівня ефективності використання наявних ресурсів і витрат, які формують ефективність діяльності підприємства. Існує і проблема зіставлення показників розвитку по підприємствах різних галузей. Недостатня інформація про фактори розвитку, використання недосконалих методів аналізу невикористаних резервів обумовлює низькій рівень керованості і регульованості процесів зростання ефективності промислового комплексу міста.

Організація виконання планів і організаційні важелі впливу на збалансованість і розвиток економіки підприємств чітко не сформульовані, що потребує застосування нових підходів до управління процесом регулювання.

В роботі запропоновано доповнити існуючу систему показників показниками ресурсомісткості, витратомісткості і податкомісткості виробництва, а також показниками ефективності використання ресурсів, витрат і виробництва, удосконалити інформаційно-аналітичне забезпечення процесу планування, яке є визначальним для розробки планів.

Представлена нова система організації формування аналітичної інформації, яка базується на якісному поновленні змісту економічних функції підрозділів підприємств, що розробляють плани економічного розвитку, і функцій комітету промисловості міськвиконкому, що їх узагальнює і розробляє зведений план розвитку промислового комплексу міста. Надано пропозиції щодо поліпшення методичної бази розробки планів, контролю і регулювання, які базуються на впровадженні системи економічних регуляторів розвитку підприємств. Запропонована структурно-логічна схема механізму і процесу контролю виконання планів. Обґрунтовано, що при контролі потрібна модернізація механізму його здійснення і закріплення у відповідних методичних положеннях. У склад напрямків роботи контролюючих органів доцільно включати і перевірки стану економічної роботи, рівня ефективності управлінської праці і тенденцій розвитку економічних процесів. Узагальнення результатів аналізу показників і процесів реалізації функції регулювання економічного розвитку дозволило розкрити основні недоліки і резерви у формуванні регулюючого впливу керівників підприємств на розвиток економіки і напрямки його удосконалення. Дослідження автора показали, що в низку умов забезпечення економічного розвитку підприємств слід включати й розвиток методів аналізу і важелів управління економічними процесами. Недоліком діючих методик аналізу є відсутність серед них з одного боку досконалої методики “технології” виконання самого аналізу як функції процесу регулювання, а з іншого – відсутність серед обєктів аналізу якості реалізації процесу регулювання. В роботі сформульовані методичні підходи до вирішення зазначеної проблеми. Обґрунтовано склад факторів, які впливають на ефективність діяльності підприємств і сформульовані умови їх використання.

У третьому розділі “Удосконалення теорії і практики регулювання розвитку підприємств промисловості” наведено загальну концепцію і передумови розробки і впровадження процесу регулювання економічного розвитку.

Механізм процесу регулювання розглядається як сукупність функцій управління, зміст яких зорієнтовано на реалізацію економічної політики розвитку промисловості, її галузей і підприємств, що реалізуються у певній послідовності з використанням науково-методичних засад. У роботі визначено цілі і сутність механізму регулювання економічного розвитку, складові елементи цього процесу, його інформаційно-аналітичне і методичне забезпечення. Наведені економіко-організаційні передумови підвищення дієвості управлінського впливу на економічний розвиток підприємств промисловості. Регулюючі дії на економічний розвиток підприємств промисловості запропоновано застосовувати з урахуванням показників ефективності використання ресурсів, витрат і критерію ефективності виробництва.

Науковою теоретичною базою для розрахунку критерію були обрані результати досліджень відомих українських вчених в галузі теорії і методології рахунку ефекту нововведень в умовах ринку, а також методичні засади оцінки ефективності господарської діяльності промислових підприємств Л.М. Драгуна. Для оцінки ефективності використання ресурсів запропоновано показник повних питомих приведених витрат підприємства, віднесених на одиницю товарної продукції (ППВ), який розраховується за формулою:

ППВ =

де С – собівартість продукції; ПВ – податки і виплати, що не увійшли до собівартості; ТП – товарна продукція (кінцевий результат виробництва).

Обґрунтування кількісного значення показника ППВ, який сприятиме забезпеченню сталого економічного розвитку промислових підприємств, доцільно виконувати за допомогою кореляційно-регресивного аналізу взаємозвязку з факторами виробництва і аналізу чинників-аргументів. При проведені аналізу усі види ресурсів в залежності від їх економічної сутності, часу і ступеня участі у виробничому процесі приводяться до загального показника – зведеного обсягу виробничих ресурсів. В роботі наведено результати множинного кореляційно-регресивного аналізу залежності рівня ППВ від показників, які були вибрані факторами впливу: капіталомісткість по основних фондах (ОФЄ) – Х1, капіталомісткість по обігових коштах (ОКЄ) – Х2, зарплатомісткість (ЗПЄ) – Х3, витратомісткість продукції (ВЄ) – Х4, податкомісткість продукції (ПЄ) – Х5 та капіталомісткість по просторових ресурсах (ПРЄ) – Х6. Кореляційний аналіз між окремими факторами та кінцевим результатом показав, що всі фактори, які аналізуються суттєво впливають на показник ППВ. Це підтверджують отримані коефіцієнти парної кореляції: х1– 0,3273; х2 – 0,4790; х3 – 0,4990; х4 – 0,9998; х5 – 0,3296; х6 – 0,3375 (на підприємстві ВАТ “ДМК”). Більш тісним виявився зв’язок між результуючим показником і таким фактором як витратомісткість продукції. Це можна пояснити тим, що поточні витрати на виробництво продукції складають найбільшу частку в повних питомих витратах. Побудова багатофакторних моделей базувалася на спорідненій інформації, яка формується з статистичної звітності діяльності підприємств: ВАТ “ДМК”, ВАТ “Аульський водопровід”, державні підприємства “Карер”, “ЕЛУА” та “Хлібокомбінат”. В результаті виконаного аналізу були отримані кореляційні моделі. Характер залежності аргументів від факторів впливу на цих підприємствах має спільні тенденції. По ВАТ “ДМК” рівняння регресії має вигляд: У=0,0007Х1 + 0,0027Х2 + 0,0515Х3 + 1,0007Х4 + 0,3084х6 – 0,029.

На підставі побудованих моделей множинної кореляції для підприємств розраховується економічно доцільна і допустима з точки зору дотримання технологічних норм витрат ресурсів величина показника ППВ на період часу, що розглядається. Її виконання досягається своєчасною і ефективною регулюючою діяльністю керівників підприємств. Мінімізація показника ППВ проводиться шляхом аналізу стану ресурсомісткості виробництва по кожному виду ресурсів, тенденцій їх зміни, обліку і врахування факторів впливу і розробки варіантів коригування величини ППВ шляхом регуляторних управлінських дій. Алгоритм обґрунтування і розрахунку ППВ з наступною тактикою розробки управлінського впливу щодо підтримки, або можливого зниження мінімального рівня ППВ, наведено на рис. 1. Алгоритми розрахунку передбачають розробку різних сценаріїв управлінських впливів, оскільки враховують вибір одного чи декількох ресурсів по відношенню до яких вони будуть спрямовані. Перевага надається тому ресурсу, від використання якого очікується більший економічний результат. Вони можуть бути направлені на зміну вартості основних фондів, збільшення обсягу обігових коштів, показника їх обертання, зниження матеріаломісткості виробництва, тощо. Програвання сценаріїв управлінських впливів і їх результатів дозволяє керівнику обрати кращий варіант. Економічно доцільну величину ППВ, або рівень її зниження у відсотковому виразі, рекомендується використовувати у складі планованих показників програм і планів розвитку, як окремих підприємств, так і промисловості міста в цілому. Забезпечення запланованого рівня ППВ повинно розглядатися як якісна характеристика процесу регулювання розвитку.

Мінімізація показника повних питомих витрат приймається як критерій ефективності використання його ресурсів і витрат і передує формуванню критерію внутрішньої ефективності виробництва (КЕФ), що обчислюється за формулою:

КЕФ = , ( 2 )

де ТП – товарна продукція; С – собівартість продукції; ПР – вартість землі, яку займає підприємство; ОФ – вартість основних фондів; ОК – вартість обігових коштів; ФЗП – фонд заробітної плати працівників з відрахуваннями на соціальні заходи.

КЕФ відображає частку або норму прибутку, яку повинні “заробляти” виключно всі ресурси, які має підприємство. Однакова його величина для всіх видів ресурсів на конкретному підприємстві обґрунтовується тим, що з точки зору їх вартості для виробництва вони рівнозначні.

Величина резервів у використанні ресурсів по кожному виду може бути розрахована за формулою:

Ррi = (РЄiФАКТ – РЄi НОРМ) х ТПФАКТ х КЕнорм , ( 3 )

Де Ррi - величина резерву використання i-го ресурсу, (грн);

РЄiФАКТ – фактична ресурсомісткість виробництва по i-му ресурсу, (грн/грн);

РЄi НОРМ – нормативна ресурсомісткість виробництва по i-му ресурсу,(грн/грн);

ТПФАКТ – фактичний випуск товарної продукції за аналізований період часу,(грн);

КЕнорм – нормативний коефіцієнт ефективності використання ресурсів.

За економічний важіль регулювання ефективної діяльності промислових підприємств у роботі запропоновано взяти розробку оптимальної схеми управління податками на мікрорівні. Оскільки показник ППВ заснований на собівартості товарної продукції та податку на прибуток, його мінімізація об’єднує інтереси підприємств, які зацікавлені у зниженні собівартості продукції, і держави, яка прагне залучити більше податків з підприємств для формування бюджетів. У роботі досліджена низка варіантів співвідношень показників ППВ, С, ТП, П (прибутку), ПП (податку на прибуток), спеціальні податки (податок на землю), які представлені у вартісному і відсотковому виразі, а також у табличному і графічному вигляді. На рис. 2 наведена модель взаємодії зміни ППВ і податків підприємств, яка показує, що при зниженні ППВ темпи зростання “чистого” прибутку підприємств і податків співпадають, і у підприємства є достатня ступінь свободи вибору

у регулюванні процесів економічного розвитку і підйому економіки з урахуванням податкового навантаження.

Оцінка рівня економічного розвитку підприємства (РП) проводиться розрахунком і аналізом співвідношення:

РП = , ( 4 )

де - відповідно сума індексів ресурсів, або повних питомих витрат і сума індексів кінцевих результатів підприємства від першого періоду до періоду, що оцінюється (Т).

Якщо РП 1, то процес економічного розвитку, ефективність використання ресурсів і зміни ППВ оцінюється негативно і навпаки. Показник рівня економічного розвитку

пропонується враховувати і у складі показників інвестиційної привабливості і фактичної ефективності інвестицій, оскільки його позитивна величина підтверджує реальну спроможність підприємства ефективно освоювати інвестиційні ресурси.

Слід підкреслити, що прогнозування позитивного результату регулювання економічного розвитку формується і шляхом створення відповідних умов для ресурсозберігаючого і ефективного господарювання. Багатоваріантність рішень особливо характерна для пошуку резервів зниження рівня ППВ. Діяльність підприємств в умовах ринку обумовлює високу необхідність багатоваріантного розвитку підприємства для росту ефективності виробництва і зниження ППВ. Управлінський аналіз дозволяє оцінити варіанти сценаріїв, в тому числі і з урахуванням ризику вкладення коштів в реалізацію заходів.

ВИСНОВКИ

1. Одержані в ході дисертаційного дослідження результати в сукупності вирішують важливу наукову задачу – подальший розвиток теоретичних, методичних і інформаційно-аналітичних основ регулювання економічного розвитку підприємств промисловості, що у сукупності доповнює економічний механізм господарювання підприємств в ринковій економіці.

2. Ефективність економічного розвитку ускладнюється відсутністю науково-обгрунтованої систематизації його завдань, змісту, етапів, послідовності і методів виконання. Саме тому в роботі розкрито сутність економічної категорії “процес регулювання розвитку промисловості”, як цілісного процесу реалізації загальних економічних функцій управління і запропонована модель процесу, яка визначає його цілі, завдання, етапи і зміст.

3. Як важелі управлінського впливу на формування ефективності економічних процесів підприємства запропоновано використовувати ряд показників: повні питомі витрати на одиницю кінцевого результату, показники ресурсомісткості виробництва, рентабельності ресурсів і співвідношення рівня показників використання ресурсів і результатів виробництва. Це дозволяє дати оцінку процесу економічного розвитку за період часу, що розглядається.

4. Узагальнена оцінка економічних результатів не може проводитися без використання критерію, який дозволяє визначити рівень або економічно доцільні кількісні межі, нижче яких використовувати ресурси і витрати недоцільно з економічної точки зору. В роботі запропоновано і обґрунтовано критерій ефективності використання виробничих ресурсів, який є провідним елементом оцінки економічного розвитку і наведено умови його застосування, які складаються з визначення кількісного рівня досягнення показників ефективності використання ресурсів підприємства, нижче яких починається збиткове господарювання.

5. Повне і високоефективне використання економічного потенціалу промисловості з метою економічного зростання є метою удосконалення механізму регулювання і розвитку підприємств промисловості. Тому у склад критерію увійшли показники ресурсомісткості і податкомісткості виробництва, які впливають на ефективність діяльності підприємств.

6. Стан промисловості і економіки держави суттєво залежить від фактичного рівня розвитку підприємств і наявності спільних інтересів підприємств і держави. В роботі представлено моделі взаємодії показників економічного розвитку і податків підприємства, що дозволяє прогнозувати економічні результати діяльності з урахуванням податкового навантаження, а державі – суми податкових надходжень в бюджети і формування умов взаємодії і партнерства з виробничими ланками. В роботі обгрунтовано, що при зниженні приведених витрат на одиницю кінцевого результату знижується податкомісткість виробництва, а загальна сума відрахувань від прибутку в державний бюджет зростає.

7. Формування умов стійкого розвитку економіки підприємств з своєчасним визначенням і передбаченням якісних змін економічних параметрів процесів, які пов’язанні з формуванням ефективності використання ресурсів і витрат, забезпечується наявністю оптимальних обчислювальних алгоритмів розрахунку показників і критерію ефективності виробництва. В роботі представлено логічно-розрахунковий алгоритм розробки управлінських впливів на ефективність розвитку економіки підприємства, що враховує варіанти зміни факторів і дає можливість програвання і програмування різних сценаріїв економічного розвитку і економічної взаємодії підприємств і держави.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

Конференції

6. Бобровская Е.Ю. Контроль и ревизия маркетинговой деятельности предприятия // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Маркетинг: теория і практика”. – К., 1999. – С. 19-20.

7.

8.

9.

10.

Промислові підприємства, економічний розвиток, критерій, ефективність використання ресурсів, моделі інформаційно-аналітичного забезпечення процесу регулювання, розрахунково-логічний алгоритм, управлінські рішення

Промышленные предприятия, экономическое развитие, критерий, эффективность использования ресурсов, модели информационно-аналитического обеспечения процесса регулирования, расчетно-логический алгоритм, управленческие решения.

Industrial firms, economical development, yardstick, productivity of resources, model of informational - analytical maintenance of an adjustment process, rated - logical algorithm, administrative solutions

В дисертації досліджені і висвітлені складові елементи і функціональний зміст етапів процесу регулювання економічного розвитку підприємств промисловості. Проаналізовано методичне забезпечення і організаційні основи процесу регулювання економічного розвитку, визначено і запропоновано напрямки удосконалення інформаційно-аналітичного і організаційного забезпечення процесу регулювання. Запропоновано і обґрунтовано показники і критерій ефективності виробництва, які є провідними елементами оцінки економічного розвитку підприємства. Удосконалена методика аналізу і оцінки ефективності використання ресурсів і витрат на промислових підприємствах. Розроблені і обґрунтовані моделі економічної взаємодії показників ефективності виробництва і його податкомісткості. Запропоновано розрахунково-логічні алгоритми розвитку сценаріїв управлінського впливу на підвищення ефективності виробництва.

В диссертационной работе осуществлено обобщение, теоретическое и практическое решение актуальной задачи совершенствования механизма регулирования экономического развития предприятий промышленности. Теоретически исследованы, научно обоснованы и практически решены задачи развития информационно-аналитического и организационно-экономического обеспечения механизма регулирования экономики промышленных предприятий.

Проанализированы тенденции и динамика показателей экономического развития промышленности Украины, Днепропетровской области и города Днепродзержинска. Показано, что более половины отраслей промышленности работают с излишними затратами и ростом потребления всех видов ресурсов. Увеличение объемов производства продукции во многих отраслях происходит без снижения текущих затрат на ее выпуск. Это вступает в противоречие с задачей повышения эффективности производства. Темпы увеличения выпуска продукции значительно выше, чем темпы увеличения его рентабельности.

Рассмотрены основные направления и методы регулирования развития промышленности. В их числе программирование и индикативное планирование, учет, контроль, оценка эффективности и регулирование. Исследовано содержание общих экономических функций управления предприятиями. Обосновано расширение их содержания, повышение степени сбалансированности и эффективности реализации. Отмечено, что характерной особенностью действующего процесса регулирования экономики предприятий является ограниченный арсенал рычагов, влияющих на формирование эффективности производства, несовершенство инструментов и методов воздействия. Инструменты и технология регулирующего воздействия на экономические процессы промышленности четко не сформулированы.

В диссертационной работе предложена концепция эффективного механизма процесса регулирования экономического развития предприятий, которая базируется на новых подходах к формированию управленческих, регулирующих воздействий. При этом процесс регулирования рассматривается как реализация совокупности общих функций управления, содержание которых сориентировано на реализацию экономической политики развития промышленности и ее отраслей, достижение поставленных целей развития с использованием научно-обоснованного и эффективного механизма реализации. Формирование и реализацию процесса регулирования предлагается осуществлять на качественно новой аналитической базе, которая включает в себя показатели и критерий оценки эффективности производства показатель полных приведенных затрат (ППЗ) на единицу конечного результата, а также качественно новой системы их информационно-аналитического обеспечения и организационного обслуживания. Экономически целесообразный уровень ППЗ для конкретного предприятия обосновывается путем количественного, качественного и корреляционно-регрессионного анализа.

Предложены алгоритмы формирования и реализации управленческих воздействий по стабилизации и повышению экономического развития предприятий.

Bobrovskay E.Y. Regulation of economical processes of development of firms of an industry. - Manuscript.

Thesis on obtaining of a scientific degree of the candidate of economical sciences behind a speciality 08.07.01– economics of industry. – National technical university “Kharkov politechnical institute”, Kharkov, 2001.

In a thesis investigated(studied) and lighted components and functional contents of stages of an adjustment process of economical development of firms of an industry. The methodical maintenance and organizational fundamentals of an adjustment process of economical development is parsed, are determined and the directions advancing informational - analytical and orgware of an adjustment process are offered. Are offered and the parameters and effectiveness criterion of effecting are justified, which one are pivots of an estimation of economical development of firm. The assay techniques both estimations of productivity of resources and costs on industrial firms is advanced. Are designed and the models of economical interplay of parameters of a production efficiency and it texcapacity are justified. The rated - logical algorithms of development of the scripts of administrative influencing on an increase in the effectiveness of production are offered.