ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 947 (477.4) (092)

БАЖЕНОВА

СТЕФАНІЯ ЕДУАРДІВНА

ЮЗЕФ АНТОНІЙ РОЛЛЄ В ГРОМАДСЬКОМУ, НАУКОВОМУ І ПРОСВІТНИЦЬКОМУ ЖИТТІ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ ДРУГОЇ

ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

07.00.01 - Історія України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Чернівці – 2001

Дисертаціїєю є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету

Науковий керівник - кандидат історичних наук, доцент, Петров Микола

Борисович, завідувач кафедри історії України Кам'янець-Подільського державного педагогічного

університету

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Добржанський Олександр Володимирович, заступник декана історичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

кандидат історичних наук Слободянюк Петро Якович, директор Державного архіву Хмельницької області.

Провідна установа - Інститут історії України НАН України (м.Київ)

Захист відбудеться 27.06.2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна 2, корп. 14, ауд. 18

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м.Чернівці, вул. Лесі Українки, 23)

Автореферат розісланий 25.05.2001 р.

Вчений секретар В.П. Карпо

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент

І. Загальна характеристика дисертації

Актуальність теми. На порозі ХХІ ст. в незалежній Україні успішно будується цивілізоване, громадянське, демократичне суспільство з гарантуванням прав і свобод не тільки українцям, а й національним меншинам, у тому числі польській, які реалізуються статтями 10, 11 Конституції України (1996), Декларації прав національностей України (1991), Законом України “Про національні меншини України” (1992). Водночас українсько-польські міждержавні, економічні, політичні, наукові й культурні відносини стали прикладом добросусідства і партнерства у Європі та світовому співтоваристві.

В цьому процесі відіграють важливу роль українська та польська історичні науки, які докладають чимало зусиль, щоб з позицій об'єктивізму та історичної правди переосмислити всі процеси та явища минулого і сьогодення в стосунках між країнами. Прикладами можуть слугувати міжнародні наукові конференції “Польсько-українські зустрічі – Studia Ucrainica” (Варшава, 1994), “Національні меншини Правобережної України: історія та сучасність” (Новоград-Волинський, 1998), “Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки” (Хмельницький, 1999) та ін. Саме на цих форумах, де мова йшла про реабілітацію багатьох визначних діячів, було визначено завдання всебічно дослідити і висвітлити гідне місце в науці неординарної особи на тлі україно-польських взаємин другої половини ХІХ ст., відомого громадського діяча, польського історика-україніста, письменника, доктора медицини Йосипа Йосиповича Роллє, відомого в польській історіографії як доктор Антоній Роллє або Юзеф-Антоній-Аполлінарій Роллє (1830-1894).

В другій половині ХІХ ст. Й.Й. Роллє, який з 1861 по 1894 роки проживав у м.Кам'янці-Подільському в Україні, здобув європейське визнання, як талановитий учений-медик, автор понад 300 наукових і публіцистичних творів з історії та культури України, з яких найвідомішими стали монографія “Замки подільські на молдавському прикордонні” й книги “Історичні оповідання”, а також сформувався як громадський діяч на ниві розбудови в Україні краєзнавства та просвітництва.

Виходячи з того, що з об'єктивних (був віднесений радянським режимом до своїх класових ворогів) та суб'єктивних причин (не всі історичні погляди на минуле України поділялися критиками і читачами), до цих пір в українській і зарубіжній історіографії так і не створено комплексних узагальнюючих праць про життя Й.Й.Роллє, його суспільну, літературну і наукову діяльність. Тому вважаємо, що дослідження з історичного погляду науково-культурної і громадської спадщини цього відомого представника “української школи” у польській літературі є доцільним як з пізнавальної точки зору, так і з потреб наукового, неупередженого висвітлення його життєдіяльності й творчої праці з метою відновлення його належного місця в історіографії й доброго імені для прийдешніх поколінь.

Актуальність комплексного вивчення багатогранної особистості Роллє підсилюється тим, що його громадянська позиція (віддане служіння людям без різниці національностей, в першу чергу соціально незахищеним верствам) та творча спадщина (глибока й скрупульозна розробка історії й культури України) є співзвучні нашому часу, варті наслідування, зрозуміння й належного використання. З іншого боку, існує необхідність розширення джерельної бази дослідження біографії Й.Й.Роллє, щоб заповнити в ній “білі плями” та подати належні історіографічні оцінки його творчості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане історичне дослідження виконане в руслі державних наукових програм України “Реабілітовані історією”, “Національні меншини в Україні”, є пріоритетними у науковій діяльності Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам'янець-Подільському державному педагогічному університеті, відповідає затвердженим Міністерством освіти і науки України загальним науково-методичним темам “Історія України” та “Історичне краєзнавство”.

Предметом дисертаційного дослідження є громадсько-політичне і культурне життя, краєзнавчий рух на Поділлі, Волині й Київщині на тлі українсько-польських стосунків у ХІХ ст.

Об'єктом дослідження є громадська, наукова і просвітницька діяльність Й.Й. Роллє під кутом зору вивчення комплексу документальних джерел та його творчої спадщини.

Хронологічні межі дослідження охоплюють від початків громадської і наукової діяльності Й.Й. Роллє (50-ті роки ХІХ ст.) і до кінця його життєвого та творчого шляху (середина 90-х років ХІХ ст.), дозволяють повною мірою узагальнити, систематизувати, осмислити і оцінити на рівні сучасних вимог історичну роль відомого вченого і письменника.

Територіальними межами дослідження є Правобережна Україна, на терені якої в кінці XVIII – на початку ХХ ст. розміщувалися Київська, Волинська і Подільська губернії. Нині на цьому просторі розташовуються Київська, (правий берег Дніпра), Житомирська, Рівненська, Волинська, Хмельницька, Вінницька й частково (північні райони) Одеська та Миколаївська області.

Мета роботи: систематизувати відомі на сьогодні дані та ввести в науковий обіг нові архівні документи і матеріали, інші першоджерела про громадську, наукову, літературну і просвітницьку діяльність Й.Й. Роллє, з'ясувати невідомі й маловідомі сторінки його життя, встановити його внесок у краєзнавчий рух на Поділлі, в дослідження історії та культури України й, відкинувши раніше сформовану до нього ідеологічну упередженість, об'єктивно визначити, оцінити його місце і значення в українсько-польських наукових стосунках другої половини ХІХ ст., у сучасній історіографії.

Мета роботи обумовлює такі завдання:

- розглянути громадсько-політичне становище, особливості науково-культурного життя польської меншини в Правобережній Україні у ХІХ ст., її вплив на діяльність і творчість Й.Й. Роллє;

- узагальнити відомі й ввести в науковий обіг мало з'ясовані сторінки біографії Й.Й. Роллє;

- визначити і обґрунтувати головні періоди життя, громадської, наукової й просвітницької діяльності Й.Й. Роллє;

- дослідити діяльність Й.Й. Роллє в Подільському губернському статистичному і Подільському єпархіальному історико-статистичному комітетах, Товаристві подільських лікарів та інших громадсько-наукових осередках та їх вплив на становлення його, як діяча краєзнавчого руху, вченого і популяризатора регіональної історії та культури України;

- висвітлити співпрацю і стосунки Й.Й. Роллє з тогочасними українськими та польськими вченими й краєзнавцями на тлі регіонального дослідження історії та культури України;

- опрацювати і проаналізувати джерельну базу наукових та публіцистичних праць Й.Й. Роллє з регіональної історії і культури України.

- охарактеризувати історичні погляди Й.Й. Роллє на минувшину України та її регіонів у контексті українсько-польських наукових стосунків другої половини ХІХ ст.;

- вивчити і систематизувати науково-просвітницьку діяльність Й.Й. Роллє серед населення Поділля в галузі охорони здоров'я, народної медицини, соціальної гігієни та історичних знань.

- простежити археографічну діяльність та віднайти й осмислити джерелознавчу базу регіональних досліджень Й.Й. Роллє;

- з'ясувати вплив наукової і публіцистичної спадщини Й.Й. Роллє на розвиток історичної науки в Україні та Польщі, на регіональні дослідження Поділля, Волині й Київщини.

Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод наукового пізнання та принципи об'єктивності, історизму, що базуються на пріоритеті документів, які дають змогу всебічно проаналізувати громадську, наукову й просвітницьку діяльність Й.Й. Роллє в Україні другої половини ХІХ ст. Для розв'язання дослідницьких завдань використано загальнонаукові (структурно-системний підхід) та історичні (проблемно-хронологічний, описовий, порівняльний, ретроспективний) методи.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим в українській та зарубіжній історіографії комплексним дослідженням багатогранної громадської, наукової і просвітницької діяльності в Правобережній Україні відомого ученого і письменника на тлі історії України Й.Й. Роллє (доктора Антонія Ю.). Роботу виконано на стику різних галузей знань, таких як історія, історичне краєзнавство, історіографія, археографія, етнографія, історія медицини і гігієни, біографістика, художня й наукова публіцистика та ін. Під час здійснення дослідження було введено в обіг широке коло джерел, проаналізовано документальну базу наукових та літературних праць з історії України Й.Й. Роллє, що дозволило вперше обґрунтувати періодизацію основних етапів його життя та еволюції творчої діяльності, українознавчих поглядів, визначити його місце в українсько-польських наукових і культурних відносинах другої половини ХІХ ст., у тодішній та нинішній українській історіографії, в розбудові краєзнавчого руху в Україні й регіональних історичних досліджень і, таким чином, фактично завершити процес наукової реабілітації даної особи в сучасній Українській державі. При цьому звернуто увагу на неприйнятність для сьогодення тих його окремих хибних історичних поглядів, що були притаманні для польської історіографії ХІХ – початку ХХ ст.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони дають змогу осмислити громадську діяльність й науково-літературну творчість доктора Й.Й. Роллє й значно ширше її використовувати в дослідженнях середньовічної історії України, в інших галузях гуманітарних знань.

Практична цінність дисертації визначається виявленням ролі й місця Й.Й. Роллє в громадському, науковому і просвітницькому житті України, а також в тому, що фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії України та її регіонів, історіографічних і краєзнавчих видань, посібників, спеціальних статей, а також впроваджені у вузівські навчальні дисципліни “Історія України”, “Історіографія історії України”, “Історичне краєзнавство”.

Апробація роботи. Загальна концепція та результати досліджень розглядалися на засіданнях кафедр історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету, були оприлюдненні на міжнародних й всеукраїнських наукових конференціях: “Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження” (Кам'янець-Подільський, 1995); “Освіта, наука і культура на Поділлі” (Кам'янець-Подільський, 1998); “Поділля і Південно-Східна Волинь в роки визвольної війни українського народу середини ХVII ст.” (Стара Синява, 1998); “Бердичівська земля в контексті історії України” (Бердичів, 1999); “Актуальні проблеми історії і літератури Волині та Київщини” (Житомир, 1999); “Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки” (міжнародна) (Хмельницький, 1999), “Українська історична наука на порозі ХХІ ст.” (Чернівці, 2000) та ін.

Основні положення дисертації викладені у 10 публікаціях, з яких 5 опубліковані у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, 5 – у матеріалах наукових конференцій. У видавництві знаходиться рукопис монографії “Юзеф Антоній Роллє: Життя, діяльність, творчість”, 212 с. (12,8 др. арк.)

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів (6 підрозділів), висновків і списку використаних джерел та літератури (171 стор., 464 назв). Загальний обсяг 206 стор.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її хронологічні та територіальні рамки, визначено мету і завдання, предмет, об'єкт та методологію дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення даної роботи.

У першому розділі – “Стан наукової розробки проблеми та її джерельна база” – дається характеристика здобутків вітчизняної і зарубіжної історіографії даного питання та джерельної бази.

Історіографія громадської діяльності та творчої спадщини Й.Й. Роллє охоплює досить тривалий відрізок часу і в її розвитку можна виділити такі основні періоди: 1) 70-ті роки ХІХ – початок ХХ ст.; 2) 20-30-ті роки; 3) 60-80-ті роки і 4) 90-ті роки ХХ ст.

В другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Й.Й. Роллє і його творчість опинилася на вістрі протиборства російської, польської і української історичної науки. Російська історіографія в особі П.М. Батюшкова та інших учених, торуючи шлях русифікації українських земель, вбачала в особі Й.Роллє та його працях лише провідника ідей польської експансії в Правобережній Україні. Польська історіографія мала Й.Роллє (доктора Антонія) своїм представником на теренах так званих “східних кресів”, всіляко заохочувала, підтримувала і захищала його історичні публікації. Однак саме польські дослідники життєдіяльності Й.Й. Роллє В.Коротинський1, Г.А. Глінський2, А. Плуг (Петкевич)3, А. Краусгар4 і К. Жебровська5 здійснили перші спроби систематизації його біографії, подали схвальні й деякі критичні оцінки його праць з історії, відзначали глибоку джерелознавчу основу його українознавчих досліджень і, визнаючи в ньому талант ученого історика, писали, що “Варшава до цих пір даремно очікує такого літописця”.6

З певною упередженістю, критично, але толерантно поставилася до творчості Й.Й. Роллє порівняно молода українська історична наука, яка відкрила йому шпальти свого часопису “Киевская старина“. Важливі теоретичні оцінки працям польських науковців-україністів, у тому числі Й.Й. Роллє, у плані критики проімперських поглядів на Україну офіційної польської історіографії ХІХ ст. подали М.П. Драгоманов, П.О. Куліш, І.Я. Франко; використали творчу спадщину доктора Антонія у своїх монографіях М.С. Грушевський1 та О. Я. Єфименко в праці “Нарис історії Правобережної України по Й.Й. Роллє”2. Найбільш серйозно і зважено поставився до творчості Й. Роллє, рецензував у 1882-1894 рр. вихід усіх його книг та нарисів з історії і культури України професор В.Б. Антонович. Він писав: “Письменник, який ховається під псевдонімом доктора Антонія Ю…. належить до числа самих плідних і талановитих польських історичних письменників нашого часу... Проте для раннього періоду творчості були притаманні суттєві недоліки, зокрема, схильність автора при викладі історичних подій доповнювати їх власними домислами, довільно трактувати архівні матеріали й інші джерела і пристосовувати їх до концепції польської історіографії “цивілізаторської” місії Речі Посполитої в українських землях”3. Згодом, позитивно характеризуючи пізній етап творчості Й.Роллє, В.Б. Антонович відзначив: “Якими б не були його симпатії, який би зовнішній колорит він не надавав своїм судженням, об'єктивна історична істина, яку д-р Антоній поважав як історик, виступала постійно з-під легкої зовнішньої стилістичної пелени… Ми повинні визнати, що д-р Антоній невтомною своєю діяльністю на полі історичної науки чесно відслужив на користь рідного краю”4. Дана історіографічна оцінка, яку цілком підтримали і доповнили учні й соратники Й. Роллє - подільські історики Ю.Й. Сіцінський5 і М.І. Яворовський6, прийнятна і для сучасної української історичної науки.

У 20-30-ті роки ХХ ст. радянська історична наука втратила інтерес до творчості Й.Й. Роллє й, зрештою, віднесла його до категорії “класово небезпечних буржуазних учених”. Тільки репресовані режимом Л.С. Добровольський, Ю.Й. Сіцінський та В.Д. Отамановський продовжували позитивно ставитись до праць Й.Роллє. Водночас у 1930 році наукова громадськість Польщі й Литви гідно відзначила 100-річчя з дня народження Роллє появою низки статей і розвідок про нього як ученого-медика, історика й письменника (Ю. Талько-Гринцевич, М. Роллє й ін.).

Після кількох десятиліть майже повного замовчування імені Й.Й. Роллє в Україні, воно знову стало з'являтися в наукових виданнях кінця 40-х – у 80-ті роки. З одного боку, окремі українські літературознавці та історики (В.І. Тищенко, П.М. Денисовець, Ю.М. Тарасов й ін.) закликали з марксистсько-ленінських позицій дати оцінку творчості Й. Роллє і відверто вбачали в ньому виразника польських магнатсько-шляхетських інтересів в Україні. З іншого, частина науковців і краєзнавців (Л.Г. Лєкарев, Є.В. Мазурик, Т.А. Сис, С. Щепанський та ін.) активно досліджували внесок Й.Роллє в розвиток медичної науки і, не займаючись історіографічним аналізом його праць про середньовічну Україну, відзначили в ньому талант вченого-історика й археографа. Зрештою, офіційна позиція радянської історичної науки була висловлена в енциклопедичних виданнях УРЕ (1-е і 2-е вид.) та РЕІУ (К., 1972, т.4.), за якою Й.Й. Роллє кваліфікувався як “польський історик буржуазно-ліберального напряму”. Зрозуміло, що сьогодні не прийнятні такі заангажовані оцінки, які принижують і применшують значення його творчості.

Натомість більше уваги у 50-80-ті роки до особи Й.Й. Роллє приділяла польська історіографія. Значною подією у літературному житті Польщі стало видання 1966 року у Кракові трьохтомника “Вибраних творів доктора Антонія Роллє”1, в якому його упорядник В. Завадський уперше ввів у науковий обіг матеріали родинного архіву доктора Антонія. Певним доповненням в розробці біографії громадської та наукової діяльності Й. Роллє стали публікації знаного польського історика С. Кенєвича2, М. Мастинської, Т. Закржевського, С. Вацека й ін.

Справжній науковий і пізнавальний інтерес до особи Й.Роллє виявився у 90-ті роки, коли в Україні були ліквідовані цензурні та ідеологічні перешкоди. В 1991 році “Український історичний журнал” уперше оприлюднив на своїх шпальтах одне з найкращих оповідань Й. Роллє “Жінки при Чигиринському дворі в другій половині XVII ст.” з супровідною статтею В.М. Матях. Того ж року була видрукувана у Вінниці книга Роллє “Фатальна красуня” з передмовою відомого ученого І.Г. Шульги. Водночас з середини 90-х років з'явився ряд невеликих публікацій про життя і творчість доктора Антонія Л.В. Баженова, В.С. Прокопчука, Є.В. Мазурика, А.І. Стельмашової, В.М. Вінюкової, О.М. Пажимського та інших, в яких за новими історіографічними засадами переосмислюється й науково реабілітовується творчість цього ученого і письменника.

Отже, аналіз створеної літератури в Україні та Польщі про Й.Й. Роллє свідчить, що хоч дана постать не обійдена увагою, проте в порівняні зі станом вивчення в історіографії інших рівнозначних діячів обох держав (наприклад, О.Яблоновський, Ю.Сіцінський та ін.) особа доктора Антонія найменше вивчена, узагальнена й популяризована в науці, не знайшла до кінця ХХ ст. належного місця в монографічних і дисертаційних дослідженнях.

Джерельна база дисертаційного дослідження складається з архівних та опублікованих документів і матеріалів, мемуарної літератури, періодичних видань і творчої спадщини Й.Й. Роллє.

До першої групи джерел належать документи і матеріали, які стосуються соціального й політичного становища польської меншини в Правобережній Україні та життєдіяльності Й.Й. Роллє, що зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України в місті Києві (ЦДІАК), Кам'янець-Подільського міського державного історичного архіву (КПМДА), відділу рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. В.Стефаника у Львові, Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника.

Основний масив документів і матеріалів ХІХ – початку ХХ ст. у контексті досліджуваної проблеми зосереджено у ЦДІАКу. За нашими підрахунками, потрібні для дисертації документи осіли майже у 20 фондах архіву. З-поміж них за своїм обсягом, значенням й актуальністю першоджерел відзначаються матеріали фонду “Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора” (ф.442), в якому опрацьовані справи зі звітами губернаторів, політичного нагляду за польською меншиною, за діяльністю науково-громадських товариств на Поділлі й Волині в другій половині ХІХ ст., розпорядження про встановлення політичного стеження за Й.Й. Роллє та ін. У роботі також використані матеріали фондів цього архіву про діяльність у Правобережній Україні єпархіальних історико-статистичних комітетів, з якими був зв'язаний Й.Роллє, (ф. 1388, 1396, 2205), особові фонди “Антоновичів” (ф.832), “Грушевських” (1235), у котрих міститься листування, що характеризує розвиток краєзнавчого руху в досліджуваному регіоні й оцінки творчості Й.Й. Роллє.

Центральне місце у комплексі джерел належить Кам'янець-Подільському міському державному історичному архіву, одному з найбагатших фондосховищ в Україні, де осіли головні матеріали і документи про науково-громадську діяльність Й. Роллє. Вона найкраще відображені в справах 4098, 5305 й інших (КПМДА “Подільський цивільний губернатор”, ф.228), у яких висвітлюється подвижництво Й. Роллє в Подільському товаристві лікарів та репресії офіційної влади щодо його учасників, в “Особовому фонді Ю.Й. Сіцінського” (ф.3333), в котрому розглядається місце і значення Й.Й. Роллє в краєзнавчому русі України та регіональних дослідженнях. Додатковий цінний матеріал про життєопис Й.Й. Роллє, його фотографії та інші ілюстрації зберігаються, у справах Х-го фонду Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

У відділі рукописів ЦНБ ім. В.Стефаника у м.Львові дисертанту вдалося опрацювати рукописи Й.Й. Роллє, в тому числі неопубліковану його першу наукову монографію польською мовою “Кам'янець-Подільський: історичний нарис” (Ф. Чоловського).

Важливою складовою частиною джерельної бази стали опубліковані документальні матеріали, які відтворюють епоху життя Й.Й. Роллє та його громадську, наукову і просвітницьку діяльність. У дисертації використано 57 збірників документів і матеріалів ХІХ-ХХ ст., у тому числі 17 з них створені безпосередньо за участю Й.Й. Роллє. Найбільш вагомими для досліджуваної проблеми є археографічні видання “Колекція д-ра Й. Роллє” (СПб., 1897), “Сборник сведений о Подольской губернии” (1880-1884, Т.І-ІV), “Подольская старина” (1880), “Статистические описания Подольской губернии” (1886) й ін., співупорядником яких виступив Й.Й. Роллє, та польською мовою – “З історії Кам'янця-Подільського. З паперів, що залишилися після смерті д-ра Антонія Ю” (Львів, 1907) та ін.

Серед мемуарних джерел, які висвітлюють переважно суб'єктивний погляд на особу й творчість Й. Роллє та його оточення, слід відзначити неопубліковані спогади Ю.Й. Сіцінського про своїх сподвижників у краєзнавчому русі, які зберігаються в його особовому фонді КПМДА, оприлюдені М.І. Яворовським “Воспоминания об Иосифе Иосифовиче Ролле” (1904), польською мовою В. Свірським “З спогадів про пана Антонія Ю” (1932), В. Лясоцьким “З спогадів з мого життя” (1933) й інші. Значну наукову цінність мають опубліковані спогади самого Роллє про навчання в Київському університеті, про свої подорожі по країнах Європи та Україні, про своїх близьких друзів С. Вітвицького, О.Даровського та ін.

Важливим джерелом при написанні роботи стали тогочасні періодичні видання: “Киевская старина” (1882-1894), “Подольские епархиальные ведомости” (1862-1894), “Волынь” (1880-1890) та з-поміж використаних у дослідженні 30-ти польських журналів і газет в основному такі часописи, як “Клоси” і “Край” (Варшава), “Пшеводнік науковий і літерацькі” (Львів) й інші, в яких переважно друкувалися твори доктора Антонія й рецензії на них.

Таким чином, зазначені архівні джерела, котрі введені у науковий обіг, а також опрацьовані, згідно з окресленою темою, опубліковані документальні збірники, мемуарна література, періодика, творча спадщина Й.Й. Роллє та її критичний аналіз в історіографії кінця ХІХ-ХХ ст. дали можливість автору виконати поставлені мету і завдання дисертаційного дослідження. При роботі з архівними матеріалами та публікаціями дисертант дотримувався критичного підходу, всебічного аналізу та співставлення даних з іншими джерелами.

У другому розділі – “Ю.А. Роллє в суспільному і краєзнавчому русі Правобережної України другої половини ХІХ ст.” – досліджується соціально-економічне і політичне становище в регіоні польської національної меншини, її вплив на формування світоглядних та наукових засад Й.Й. Роллє, з'ясовується і узагальнюється його біографія (п.1.), висвітлюється і аналізується його багатогранна громадська діяльність (п.2.).

Дослідженнями встановлено, що в Правобережній Україні у ХІХ ст. проживало 400 тисяч поляків, у тому числі на Поділлі майже 200 тисяч, які створили компактну польську общину (полонію). Вона, не дивлячись на малочисельність, сконцентрувала в своїх руках більшість поміщицьких маєтків і господарств, основний земельний фонд у регіоні, вела себе замкнуто і корпоративно й, мріючи про реставрацію колишньої Речі Посполитої в кордонах 1772 року, активно підтримала польські повстання 1830-1831, 1863-1864 рр. З іншого боку, місцева польська меншина сповна відчула на собі репресивну політику російського царату, який прагнув послабити її економічні й політичні позиції в регіоні, організував ліквідацію малоімущої шляхти, позбавивши її дворянських прав і перевівши в розряд податних верств.

У складних умовах існування польської меншини у Правобережній Україні в її середовищі зростав і виховувався Юзеф-Антоній-Аполлінарій (Йосип Йосипович) Роллє, який народився 25 вересня 1830 року в с.Генрихівка Могилів-Подільського повіту Подільської губернії (тепер с. Ролля на Вінниччині), у французько-польській шляхетській сім'ї. Як з'ясовано в даному розділі дисертації, в дитячі та юнацькі роки Й.Роллє повністю знаходився під впливом польського оточення, сприйняв його побут, освіту і культуру, офіційну ідеологію про так звані “східні креси” Речі Посполитої стосовно Київщини, Волині і Поділля, котра досить тривалий час знаходила вияв у творчості. Маючи широкий кругозір, молодий Й.Роллє відчув на собі могутній вплив революційної поезії А. Міцкевича, романтичних творів “української школи” в польській літературі 20-50-х років ХІХ ст. Ю. Словацького, М. Гославського, С. Гощинського, особливо прози Ю. Крашевського, які переважно були уродженцями Правобережжя і, як українофіли, оспівували побут, традиції і культуру українського народу, закликали польське суспільство його визнати і шанувати. Й.Роллє також був ґрунтовно обізнаний з українською (Т.Г. Шевченко й ін.) російською (О.С. Пушкін, М.Ю. Лермонтов) і зарубіжною літературою (Д. Байрон, У. Шекспір, А. Дюма й ін.). На формування його історичних поглядів, зокрема, на минуле України, як сам визнавав у своїх спогадах Й. Роллє, вплинули відомі польські дослідники Київщини, Волині і Поділля першої половини ХІХ ст. Я. Потоцький, В. Марчинський, О. Пшездзєцький, М. Балінський, А Марцинківський, а під час навчання у 1850-1855 рр. на медичному факультеті Київського університету дружба з однокурсником В.Б. Антоновичем, участь в етнографічному вивченні українських сіл.

У цьому контексті в дисертації зроблено висновок, що перебування Й.Роллє в стінах Київського університету визначило його професію лікаря, сформувало його життєве кредо, світоглядні позиції. Та політиком і революціонером він не став. Й.Й. Роллє обрав долю тодішнього інтелігента і окреслив свої пріоритети в медицині, науці та літературі й згодом у своїх працях, описуючи безпросвітне і нужденне життя сільської і міської бідноти України, так чи інакше виявляв невдоволення існуючим режимом.

В другому параграфі цього розділу роботи “Громадська і краєзнавча діяльність Й.Й. Роллє” узагальнюється та аналізується так званий “яришівський період” його лікарської практики в рідних околицях Поділля (1855-1860), під час якого він, стажуючись у медичних клініках Німеччини та Франції підготував і захистив докторську дисертацію “Психічні захворювання” й одночасно захопився краєзнавчими дослідами, опрацюванням документів архівів поміщицьких маєтків і розпочав публікувати у польських часописах перші розвідки з місцевої історії.

Проте самим діяльним і плідним часом громадської діяльності на ниві краєзнавства й творчості був заключний період проживання Й. Роллє у м.Кам'янці-Подільському (1861-1894). У дисертації вперше обмотивовуються основні етапи “кам'янецького періоду” життя Й.Роллє: 1) 1861-1865 рр., коли він був одним із керівників наукового Подільського товариства лікарів й переслідувався офіційною владою за підозрою в симпатіях до польського повстання 1863 р. і водночас здійснив вагомі здобутки на ниві медичної науки та в краєзнавчому вивчені Правобережної України, обраний членом-кореспондентом Краківської АН; 2) 1866-1882 рр., під час яких Й.Роллє активно співпрацював на ниві регіональних досліджень з Подільським губернським статистичним комітетом та науковими медичними товариствами України, Росії, Польщі й Франції, розпочав видавати капітальні праці з історії України та перші томи серії “Історичних оповідань”, здобув визнання вченого-історика, археографа і літератора; 3) 1883-1894 рр., котрі визначили Й.Й. Роллє як діяча на тлі відомого краєзнавчого Подільського єпархіального історико-статистичного комітету, інших громадських організацій та благодійних товариств регіону.

Розглядаючи громадську діяльність Й. Роллє упродовж 60-х – початку 90-х років ХІХ ст., у дисертації всебічно висвітлюється і систематизується його активна участь у реформуванні й вдосконаленні регіональних досліджень Подільського товариства лікарів, Подільського губернського статистичного і Подільського єпархіального історико-статистичного комітетів, в заснуванні у Кам'янці-Подільському історичного музею (1890), що дає підстави стверджувати про цю особу, як про відомого організатора краєзнавчого руху в Правобережній Україні. Водночас у роботі з'ясовано, що Й.Й. Роллє вважав своїм громадянським обов'язком постійно піклуватися і допомагати бідноті без різниці національностей і віросповідань. За правило взяв не брати плати з неімущих за лікування, надавати їм матеріальну допомогу, виступив фундатором і завідувачем першої безплатної лікарні на Поділлі для бідних, чимало доклав зусиль, щоб полегшити умови праці робітників на виробництві, чим здобув загальну шану у всіх верствах місцевого населення.

Таким чином, постійне проживання Й.Роллє в українському середовищі та його гуманістичне ставлення до корінного населення, тісна співпраця з місцевою православною інтелігенцією на ґрунті громадської діяльності і краєзнавства, підкреслюється в дисертаційному дослідженні, вивели його за межі вузькокорпоративних інтересів польської общини й позитивно позначились на його науковій і літературній творчості, на поступовому відході у висвітленні минулого України від засад офіційної польської історіографії.

У третьому розділі - “Науково-літературна і просвітницька діяльність Ю.А. Роллє” – розглянуто в історіографічному аспекті процес створення доктором Антонієм наукових монографій, статей, археографічних видань та художньо-публіцистичних творів з історії України, проаналізовано їх джерельну базу та світоглядні погляди автора, вперше висвітлено його подвижництво на педагогічній ниві в популяризації серед місцевого населення освітніх знань.

В параграфі розділу “Історія та культура України в творчій спадщині Ю.А. Роллє” об'єктом дослідження стали майже 300 різнопланових праць доктора Антонія, характеризуються етапи його творчості. Зокрема, аналізуються ранні публікації Й.Роллє кінця 50-х – 60-х років ХІХ ст. та їх джерельна основа з історії медицини та гігієни (польсько і російськомовні “Доброчинні заклади і шпиталі в давньому Подільському воєводстві” (1864), “Матеріали до історії проституції та судової медицини в Польщі у XVII і XVIII ст.” (1864), “Гигиенические очерки Подольской губернии” (1869) й ін.), завдяки яким він прилучився до поглибленого вивчення середньовічної України й регіональних досліджень. Одночасно Й.Роллє видав ряд праць з статистики краю (“Статистическое описание Подольской губернии” (1866), “Памятная книжка Подольской губернии” (1866), котрі збагатили досвід його наукових пошуків та коло інтересів і в свою чергу стали цінним історичним джерелом для нинішніх дослідників краю.

Про серйозність формування джерельної бази своїх творів з історії України свідчить, за даними дисертації, систематична робота Й.Й. Роллє в архівах Києва, Кам'янця-Подільського, Вільнюса, Варшави й, головним чином, поміщицьких маєтків Поділля і Волині. Це дало йому змогу не тільки науково збагатити фактами зміст праць, але й упорядкувати і видати для потреб історичної науки ряд археографічних збірників, з-поміж яких особливу цінність для сьогодення склали польською і російською мовою “Полоніка. Матеріали з історії Польщі в творах російських (1700-1862)” (т.1-2, 1879-1880), “Книга мемуарів майора А. Пташинського (1769-1793)” (1881), “Материалы для истории Подольской губернии(1792-1796)” (1885) та ін.

Значним досягненням завершального етапу ранньої творчості доктора Антонія стали два видання ним головної наукової монографії польською мовою “Замки подільські на молдавському прикордонні” (1872, трьохтомник - 1880), над створенням якої автор працював 15 років. У дисертації детально проаналізовано структуру, основний зміст, джерельну базу, здобутки цієї праці у висвітленні історії Кам'янця-Подільського, ряду міст і сіл Поділля XV-XVIII ст., розглянуто концептуальні засади автора, піддано критиці його прихильність на той час ідеї “цивілізаторської місії” колишньої Речі Посполитої в Україні, несхвальне ставлення до національно-визвольних змагань українського народу.

У дисертації з'ясовано, що найбільш суттєво простежується еволюція історичних поглядів Й.Й. Роллє на минувшину України в 9-ти серіях, що складаються з 20-ти томів, “Історичних оповідань” (1876-1893), видання яких припало на заключний ранній і пізній періоди творчості. Їх зміст можна поділити на такі основні напрями: генеалогія, життя і побут відомих польських родин; розповіді про діячів освіти, науки і культури, доля непересічних жінок Правобережжя, описи ватажків українського національно-визвольного і антифеодального руху XV-ХІХ ст.; епізоди історії України, міст і сіл. В основу аналізу цих творів у дисертації покладено встановлення об'єктивності та історичної достовірності показу в них суспільних явищ і персоналій, з'ясування джерельної бази та їх наукової вартості для історичної науки. На конкретних творах доведено, що Й.Роллє, починаючи з 80-х років, відмовляється від ідеалізації польського панування в Україні, викриває свавілля і моральний розклад польських магнатів та шляхти, почав з любов'ю описувати принади життя, побуту і культури українського населення, вказувати на справедливість його одвічної боротьби за землю і свої права, підкреслювати, як це він зробив в оповіданні “Жінки при Чигиринському дворі в другій половині XVII ст.” (1893), наприклад, що Богдан Хмельницький – “історичний діяч”, “справжній визволитель України посланий Богом" й ін.

Загалом дослідженнями встановлено, що перші томи “Історичних оповідань” грішили переважанням художнього домислу над показом справжньої дійсності, а на завершальному етапі творчості, надаючи перевагу методології позитивізму, в повістях і нарисах у зображенні подій в Україні стали превалювати об'єктивізм та історична правда, відхід від упередженості у використанні джерел. Завдяки цьому можна стверджувати, що своїми науковими і літературними працями Й.Й. Роллє стояв у другій половині ХІХ ст. біля джерел формування і становлення польської україністики як науки.

Окремим параграфом у даному розділі розглядається процес впровадження Й.Й. Роллє результатів своїх наукових досліджень з медицини, санітарії, гігієни, історії України й, зокрема, Поділля у практику викладання в навчальних закладах, у поширення культурно-освітніх знань серед населення, у виховання його в дусі здорового способу життя. Публікуючи у 60-х - на початку 90-х років ХІХ ст. наукові й популярні нариси і статті з медицини та гігієни, розробляючи численні інструкції й рекомендації для офіційної влади і керівників підприємств, особливо цукроварень, щодо зменшення тривалості робочого дня, забезпечення належної безпеки праці й налагодження в гуртожитках заводів людських умов проживання і якісного харчування, Й.Й. Роллє сформувався як просвітник, виразник інтересів трудових верств краю.

Предметом спеціального дослідження стало викладання Й.Й. Роллє лекційного курсу “Популярна гігієна” у Подільській духовній православній семінарії. Хоча курс складався з 6 лекцій, проте вони до нині вражають усіх, хто вивчає подільський край у ХІХ ст. ґрунтовністю фактичного матеріалу з природничого, соціально-економічного, побутового і культурного життя українського села, правдивістю показу його зубожіння, патріархальності й тих жахливих умов, що спричинили поширення різних хвороб та епідемій. У лекціях Й.Роллє навчав майбутніх священиків азам надання першої медичної допомоги парафіянам, поліпшенню їх санітарно-гігієнічних норм життя, агітував за спорудження в сільських будинках просторих сонячних кімнат та ін. Практичний курс Й.Роллє користувався популярністю і його часто запрошували викладати до інших освітніх закладів Поділля.

Досі знавці Й.Й. Роллє не узагальнювали його досвід у галузі читання публічних лекцій для різних верств населення з історії та культури України й, зокрема, Поділля. Тому об'єктом дисертаційного дослідження стали не тільки конкретні випадки таких виступів Й.Роллє у міській бібліотеці, театрі, в навчальних закладах Кам'янця-Подільського, але й їх джерельна, фактологічна основа та тематична спрямованість. З'ясовано, що Роллє широко впроваджував в лекції зібраний ним для своїх наукових праць місцевий історико-краєзнавчий та етнографічний матеріал.

Таким чином, майстерним словом і конкретними добрими справами на ниві просвітництва людей без різниці національностей і віросповідань поляк Й. Роллє здобув повагу у всіх подолян, які його знали, слухали і читали. Створені ж ним праці з практичної медицини, санітарії та гігієни, статистичні довідники, навчальні курси й сьогодні слугують базою для вивчення й використання набутого Й.Роллє досвіду, а також стали важливим джерелом для дослідження історії та культури України другої половини ХІХ ст.

У висновках підбито основні результати дослідження.

1. Поява у ХІХ ст. на Поділлі визначної постаті на тлі наукової медицини, історії, археографії та літератури України і Польщі Й.Й. Роллє була об'єктивно зумовлена наявністю та активною діяльністю місцевої польської меншини. Під її впливом формувались наукові, зокрема, історичні погляди Роллє в дусі офіційної польської історіографії. Тільки під дією другого і третього етапів українського національно-культурного відродження він поступово визнає місце, роль та історичну місію України, пропагує її у своїх творах.

2. Життєвий шлях Й.Й. Роллє від початків громадської діяльності та творчості доцільно періодизувати на такі основні етапи: 1) “київський” (1850-1855) – час, коли він здобув фах лікаря і визначився як науковець у медицині, набув досвіду в народознавчому вивчені українського села; 2) “яришівський” (1855-1860 рр.), під час яких Й.Роллє став лікарем-практиком, відомим ученим медиком та утвердився як дослідник архівів і регіональних досліджень з історії Правобережної України; 3) “кам'янецький” (1891-1894) – упродовж якого Й.Роллє сформувався як учений-історик, археограф та письменник на тлі історії України, відомий діяч краєзнавчого руху і просвітник.

3. Активна громадська діяльність Й.Й. Роллє у 60-ті – на початку 90-х рр. ХІХ ст. у наукових осередках країн Європи, Краківської АН, у Подільських краєзнавчих товариствах, доброчинних установах і місіях вивели його за межі вузькокорпоративних інтересів польської меншини, зробили його поборником налагодження українсько-польських наукових і культурних відносин.

4. Створюючи з другої половини 1850-х років низку праць з історії медицини, гігієни, головним чином, за матеріалами Поділля, Роллє здобув визнання як учений психіатр, як один з фундаторів в Україні історії медицини та соціальної гігієни як науки. Саме заняття проблемами середньовічної медицини спонукали і визначили його наукові