МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л.ШУПИКА

ЩЕРБАТИЙ АНАТОЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 616.831-5:615.849.19+612.014.482

ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ ПОЧАТКОВИХ ПРОЯВІВ НЕДОСТАТНОСТІ КРОВОПОСТАЧАННЯ МОЗКУ У ОСІБ, ЩО ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ МАЛИХ ДОЗ ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ

14.01.15 - нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі рефлексотерапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, в Рівненському клінічному лікувально-діагностичному центрі МОЗ України, та у Рівненській обласній клінічній лікарні МОЗ України.

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Мачерет Євгенія Леонідівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра рефлексотерапії, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Скочій Павло Григорович

Львівський медичний університет ім. Данила Галицького, МОЗ України, кафедра неврології з медичною генетикою, професор кафедри ;

доктор медичних наук, професор Маньковський Микита Борисович, Інститут геронтології АМН України, відділ клінічної фізіології та патології нервової системи, консультант відділу (м.Київ).

Провідна установа:

Науково-дослідний інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, відділ нейроінфекції і патології вегетативної нервової системи (м. Харків).

Захист відбудеться 21.11.2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112 м. Київ-112, вул.Дорогожицька,9, ауд. № 3).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (04112 м. Київ-112, вул.Дорогожицька,9).

Автореферат розісланий 20.10.2001 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Усатенко О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Церебро-васкулярна патологія продовжує залишатись серед найбільш актуальних медико-біологічних і соціальних проблем у всіх країнах світу (C.Vecchia, 1994; П.В. Волошин, В.И.Тайцлин, 1999; С.М.Віничук, 1999). Аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), в результаті якої дії іонізуючого випромінювання зазнала значна кількість населення України, поставила проблему судинних захворювань головного мозку в нові умови. Клінічні спостереження показали, що навіть малі дози опромінення призводять до різних церебро-васкулярних розладів (П.В.Волошин та співавт. 1992; Н.Ю.Чупровская, 1998). Під впливом іонізуючої радіації можливий розвиток клінічної картини передчасного старіння гемодинамічної системи (Ю.И. Головченко, 1993). В той же час, радіаційний вплив розглядається і як вірогідний фактор ризику в розвитку таких захворювань як атеросклероз, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, мозкові інсульти, які є основною причиною інвалідності і скорочення тривалості життя осіб зрілого, похилого, а в останній час і молодого віку (И.Б.Тубол, 1995; О.А.Азаренок, 2001). Тому підвищення ефективності лікування і профілактики церебро-васкулярної патології має велике соціально-економічне і загально-медичне значення. Крім того, внаслідок радіаційного впливу виникає дезорганізація адаптивного регулювання організму (В.Ю.Штомпель, 2000; Т.М.Ганич та ін., 2001). Це, в свою чергу, накладає відбиток на клінічні прояви раннього періоду церебральної судинної недостатності, по перше, визначаючи більшу глибину дефекту, пов`язаного з діяльністю регуляторних систем головного мозку, по-друге, сприяє торпідному перебігу церебро-васкулярної патології, по-третє знижує ефективність традиційної медикаментозної терапії (І.С.Зозуля, 2001; В.І.Цимбалюк та ін., 2001). Тому актуальною є розробка патогенетично обґрунтованого способу лікування початкових проявів недостатності кровопостачання мозку (ППНКМ) у осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації (МДІР), з орієнтацією, передусім, на відновлення механізмів вегетативного регулювання, із використанням нетрадиційних методів. Засобом вибору терапії такого спрямування є лазеропунктура, яка поєднує в собі лікувальну дію лазерного випромінювання і рефлексотерапіі.

Роботи останніх років показали доцільність використання лезеропунктури, як методу корекції гемодинаміки мозку, особливо на ранніх етапах розвитку церебро-васкулярної патології (Л.Н.Чукреева, 1997; Е.Л.Мачерет, та ін., 2000). Дані, отримані при клініко-експериментальних дослідженнях (Е.Л.Мачерет та ін., 1998), а також при експериментальних дослідах на біологічних об'єктах (А.О.Коркушко, 1982), показали високу ефективність лазеропунктури в лікуванні цілого ряду захворювань. В той же час, існують дані про радіопротекторні властивості лазерного випромінювання (І.Л.Якименко, Є.П.Сидорик, 2001). Але, на відміну від попередніх авторів ми розглядаємо можливість застосування лазеропунктури інфрачервоним лазером в комплексному лікуванні хворих з початковими проявами недостатності кровопостачання мозку, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації, а також складання для таких хворих лазеропунктурного індивідуального рецепта з використанням методів акупунктурної діагностики (метод Накатані).

Зв`язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дослідження проводилось в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри рефлексотерапії КМАПО (1991–1995 рр.) “Немедикаментозные средства в сочетанном лечении заболеваний центральной и периферической нервной системы”. № госрегистрации ИА 01013676Р, УДК 616.833.

Мета та задачі дослідження. Розробити і адаптувати для потреб практичної медицини комплекс традиційних і нетрадиційних методів діагностики початкових форм недостатності кровопостачання головного мозку у осіб, що зазнали хронічного впливу малих доз іонізуючої радіації (МДІР).

Вивчити особливості ППНКМ у осіб, що зазнали дії іонізуючої радіації в малих дозах, в результаті аварії на ЧАЕС, на території постраждалих районів Київської та Рівненської областей.

Розробити нові патогенетичні підходи диференційованого лікування хворих з початковими проявами недостатності кровопостачання головного мозку, у вищевказаних контингентів населення, з використанням немедикаментозних методів.

Провести порівняльну оцінку результатів лікування хворих з початковими проявами недостатності кровопостачання мозку, що зазнали хронічного впливу малих доз іонізуючої радіації, різними комплексами поєднаної (медикаментозної та немедикаментозної) терапії.

Впровадити розроблені методи терапії в лікувальних закладах областей, які постраждали в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Об'єкт дослідження: Хворі з початковими проявами недостатності кровопостачання мозку, які зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації.

Предмет дослідження: Показники кровообігу мозкових судин, біоелектричної активності головного мозку та вегетативної нервової системи (ВНС) у визначених групах хворих.

Методи дослідження: неврологічне та загально-клінічне обстеження із залученням методів параклінічного дослідження (реоенцефалографії (РЕГ), електроенцефолографії (ЕЕГ), електрокардіографії (ЕКГ), ультразвукової доплерографії (УЗДГ) судин голови та шиї, біохімічних, акупунктурної діагностики, комп'ютерної томографії головного мозку, психологічного тестування.).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, на основі вивчення особливостей виникнення і розвитку початкових проявів недостатності мозкового кровопостачання у осіб, що зазнали хронічного впливу малих доз іонізуючої радіації на території постраждалих, в результаті аварії на ЧАЕС, районів Київської та Рівненської областей, розроблені методики виявлення і об'єктивізації вищевказаних розладів з використанням традиційних і нетрадиційних методів діагностики.

Вперше розроблені оригінальні методи об'єднаної медикаментозної та немедикаментозної терапії, початкових форм недостатності кровопостачання головного мозку у хворих, які зазнали дії іонізуючого випромінювання в малих дозах, що мають патогенетичну направленість.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених досліджень визначені критерії діагностики початкових проявів недостатності кровопостачання мозку у осіб, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації з використанням нетрадиційних методів.

Розроблений патогенетично обґрунтований спосіб лікування ранніх цереброваскулярних розладів, який дозволяє попередити виникнення більш важкої патології: дисциркуляторної енцефалопатії і інсультів, наслідком яких є інвалідність або смертність.

Основні результати досліджень впроваджені в практичну діяльність неврологічного відділення Київської обласної клінічної лікарні №1, Рівненської обласної лікарні, Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру, Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, Тернопільської міської клінічної лікарні №1, у навчальний процес кафедри рефлексотерапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Полягає: 1) у всебічному клініко-інструментальному обстеженні 146 хворих з початковими проявами недостатності кровопостачання головного мозку, які зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації на території районів Київської і Рівненської областей, постраждалих в результаті аварії на Чорнобильській АЕС; 2) у статистичній обробці та аналізі отриманих даних, що дало можливість зареєструвати достовірні діагностичні критерії для виявлення початкових проявів цереброваскулярної недостатності, а також розробити патогенетичні індивідуальні підходи в лікуванні за допомогою інфрачервоного лазерного випромінювання, і тим самим запобігати розвитку ускладнень у вигляді дисциркуляторної енцефалопатії та інсультів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені і обговорені на міжнародній конференції "Применение лазеров в биологии и медицине" (Київ, 11-14 жовтня 1995 р.), на ІІ-й Українській науково-практичній конференції з народної та нетрадиційної медицини (Київ, 1996), на засіданні Української асоціації акупунктури і лазеропунктури (1996 р.), на вченій Раді Української Асоціації народної медицини (1996 р.), на засіданні наукового товариства невропатологів і психіатрів Київської області (1996 р.), на науковій конференції лікарів Рівненського обласного лікувально-діагностичного центру (1997 р.), на ІІ-й науково-практичній конференції "Нетрадиційні методи діагностики та лікування" (Київ, 25-26 вересня 1997 р.), на ІІІ-й науково-практичній конференції "Нетрадиційні методи діагностики та лікування" (Київ, 22-23 жовтня 1999 р.), на XLIV-й підсумковій науковій конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини" (Тернопіль, 5 червня 2001 р.).

Робота апробована на спільному засіданні кафедр рефлексотерапії, неврології і кафедри неврології з курсом дитячої неврології Київської академії післядипломної освіти 27.03.2001 р. і рекомендована до офіційного захисту.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 4 журнальних статтях, в 6-и публікаціях у матеріалах науково-практичних конференцій та у 2-х методичних рекомендаціях, неврологам, терапевтам, інтернам, студентам медичного факультету, в яких розкритий зміст роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, описання матеріалів і методів дослідження, 3-ох глав власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 195 найменувань (вітчизняних 104, закордоних 91) і додатків. Робота викладена на 146 сторінках машинопису, ілюстрована 7-ма малюнками і 5-ма таблицями та 2-ма додатками.

Основний зміст роботи.

Матеріали та методи дослідження. В роботі подано аналіз результатів комплексного обстеження та лікування 146 хворих з ППНКМ, які мешкають на території районів Київської і Рівненської областей, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Всі пацієнти були працездатного віку: від 29 до 55 років. Захворюваннями, на основі яких виникли початкові прояви недостатності кровопостачання мозку у наших пацієнтів були: вегетативно-судинна дистонія (31,5%), гіпертонічна хвороба (35,5%), атеросклероз (23,3%) і поєднання гіпертонічної хвороби з церебральним атеросклерозом (9,6%).

Основою для попереднього клінічного діагнозу ППНКМ, згідно рекомендацій Є.В.Шмідта (1977 р.), була наявність двох і більше скарг на головний біль, запаморочення, шум в голові, порушення пам'яті, зниження розумової працездатності, що з'являлись не менше одного разу в тиждень на протязі останніх 3-ох місяців. У цих хворих не було явних органічних ознак ураження головного мозку і минучих розладів мозкового кровообігу в анамнезі.

Для підтвердження діагнозу, оцінки компенсаторно-пристосувальних реакцій, розробки раціональної терапії і визначення ефективності застосованих методів лікування, всім пацієнтам проводилось комплексне обстеження, яке включало клінічне дослідження в т.ч. і оцінку стану вегетативної нервової системи (переважно надсегментарного її відділу), реоенцефалографії, електроенцефалографії з використанням функціональних проб, дослідження показників ліпідного обміну, а також акупунктурну діагностику (метод Накатані). Оцінка функціонального стану ВНС базувалась на вивченні вегетативного тонусу і реактивності, які дають уявлення про гомеостатичні можливості організму, а також на дослідженні вегетативного забезпечення діяльності, що відображає адаптивні механізми (А.М.Вейн із співавт., 1991). З цією метою визначали індекс Кердо, об'єм крові за хвилину непрямим способом, коефіцієнт Хільдебранта, солярний рефлекс Тома-Ру, проводили ортостатичну і пробу Ашнера-Даньїні. Крім того, для уточнення захворювання, на фоні якого розвинулись ППНКМ, при необхідності, використовували ЕКГ, ультразвукову доплерографію екстракраніальних відділів, сонних і хребцевих артерій, комп'ютерну томографію головного мозку, дані огляду судин очного дна, психологічне тестування за методикою багатостороннього дослідження особистості .

Статистична обробка результатів проведена з використанням методів варіаційної статистики. Вірогідність розбіжностей визначали за допомогою критеріїв Стьюдента.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Клінічно, ППНКМ, у обстежених нами хворих, характеризувались головним болем (94,5%), порушенням сну (73,3%), запамороченням (61%), відчуттям “важкості” в голові (78%), шумом у вухах і голові (52%), зниженням розумової працездатності і швидкою втомлюваністю (47,9%), болями і неприємними відчуттями в ділянці серця (37%), зниженням пам'яті і концентрації уваги (80,8%). При об'єктивному неврологічному огляді у 82,9% хворих виявлялась неврологічна мікросимптоматика, яка не мала вогнищевого характеру.

Синдромологічно переважали астеноневротичний (78%) і синдром вегетативно-судинної дистонії (ВСД у 92,5%), які були базовими для всіх обстежених хворих, а також вестибуло-атактичний синдром (36,3%).

Для уточнення стану вегетативної нервової системи і направленості вегетативних розладів, усім пацієнтам проводилось дослідження вегетативного тонусу, вегетативної реактивності і вегетативного забезпечення діяльності.

В результаті дослідження вегетативного тонусу була виявлена симпатична спрямованість у 36,4% обстежених хворих і парасимпатична у 25,3%. У 28,3% відмічалась мозаїчність окремих вегетативних показників. Вивчення вегетативної реактивності (ВР) показало її зниження у 59,6% хворих. Викривлена вегетативна реактивність (симпатична реакція) спостерігалась у 18,3% пацієнтів, підвищена ВР (парасимпатичний тип) у 14,1% і нормальна вегетативна реактивність у 9,0% обстежених. Результати ортостатичної проби свідчили про надмірність вегетативного забезпечення у 67,1% і недостатності у 32,9% пацієнтів.

Сумарний аналіз фонових реоенцефалограм виявив переважання гіпертонічного типу кривих (61,6%). Склеротичний тип спостерігався у 32,9%, а гіпотoнічний у 5,5% хворих. Зміни на РЕГ більш чітко проявлялись у вертебро-базилярному басейні, особливо ознаки затруднення венозного відтоку. Зниження пульсового кровонаповнення, на фоновій реоенцефалограмі, визначалось у 83,5% обстежених. Аналіз змін тонусу судин і пульсового кровонаповнення при антиортостатичному навантаженні (АОСН), показав торпідність і викривлену направленість реакції судин, дисрегуляцію венозного відтоку, який значно погіршувався, особливо у вертебро-базилярному басейні. При цьому, на фоні підвищення або зниження тонусу артерій (при ВСД і гіпертонічній хворобі), або торпідній реакції (при атеросклерозі), а також зниження тонусу вен і значного погіршення венозного відтоку, знижувалось пульсове кровонаповнення.

При дослідженні біоелектричної активності головного мозку на перший план виступали ознаки ураження підкірково-стовбурових відділів, що свідчить про порушення діяльності регуляторно-адаптаційних систем.

Для більш повного уявлення про захисно-адаптаційні можливості організму, підбору біологічно-активних точок при складанні акупунктурного рецепта і контролю за лікуванням ми використали нетрадиційний метод діагностики: метод Накатані. По даним електропунктурної діагностики, найбільш інформативними і постійними, з діагностичної точки зору, виявились зміни електропровідності в репрезентативних точках меридіанів трьох обігрівачів, селезінки і серця. Показники електропровідності цих точок виходили за фізіологічні межі в усіх обстежених нами хворих. Електропровідність точок посібників інших меридіанів відрізнялись значним розмаїттям показників, що свідчить, перед усім, про незбалансованість функцій вегетативної нервової системи в цілому. По даним стандартного вегетативного тесту спостерігались високі показники електропровідності у 54,8% хворих, що свідчить про стан збудження або подразнення ВНС, відображаючи надмірне вегетативне забезпечення і переважання реакцій симпатичної спрямованості.

Таким чином, у обстежених нами хворих, до лікування, виявлена дезінтеграція діяльності центральних регуляторних систем, порушення нервової регуляції мозкового кровообігу та обмеження адаптивних реакцій, що знижує компенсаторні можливості гемодинаміки мозку.

У відповідності з завданнями нашого дослідження, для визначення найбільш ефективного лікувального комплексу, що має патогенетичне спрямування, всі хворі були розподілені на приблизно рівні за кількістю і представленістю етіологічних факторів розвитку ППНКМ групи:

1. Клінічна група (50 осіб) - хворі, в яких застосовувалась лазеропунктура, що доповнювалась фармакотерапією.

2. Клінічна група (50 осіб) - хворі, в яких традиційна медикаментозна терапія поєднувалась з голкорефлексотерапією.

3. Клінічна група (46 осіб) - хворі, яким проводилась традиційна (загальноприйнята) фармакотерапія ППНКМ.

Застосований нами комплексний підхід в лікуванні, був перед усім орієнтований на відновлення процесів авторегуляції мозкового і загального кровообігу, посилення адаптаційно-компенсаторних можливостей організму. При цьому пріоритетне значення надавалось нами лазеропунктурі, яка є найбільш перспективним напрямком сучасної рефлексотерапії. В результаті дії лазерного випромінювання в цілісному організмі виникає комплекс адаптаційних і компенсаторних реакцій, спрямованих на відновлення гомеостазу (Е.Л.Мачерет, А.О.Коркушко та ін., 1997).

Акупунктурний рецепт базувався на індивідуальному підході до кожного хворого з урахуванням клініки і даних акупунктурної діагностики, у відповідності з правилами традиційної східної медицини.

Важливе місце при складанні акупунктурного рецепта займав симптоматичний принцип підбору точок. Враховувались провідні клінічні прояви, локалізація головного болю, домінуючий судинний басейн дисциркуляції і спрямованість вегетативних реакцій, що було доцільним з практичної точки зору. Використовувались як місцеві, так і віддалені і загальноукріплюючі точки. Крім того, обов'язковим для всіх хворих було використання краніальних і точок шийно-комірцевої зони.

Крім корпоральної рефлексотерапії з 2-3 сеанса застосовувалась поєднана - шляхом застосування корпоральних і аурикулярних точок (АТ). Аурикулярна рефлексотерапія позитивно впливає на загальноневротичні симптоми і вегетативні розлади (Д.М.Табєєва, 1994). Крім того рефлекторна дія із аурикулярних зон сприяє відновленню механізмів контролю кровообігу в судинноруховому центрі (Е.Н.Панченко із співавт., 1991).

Сеанси лазеро- і акупунктури проводились нами в першій половині дня в один і той же час. Кількість точок на сеанс звичайно не перевищувала 8-ми. Всього за один курс лікування проводили 12-15 сеансів. Для лазеропунктури, в своїй роботі, ми використовували інфрачервоний лазерний терапевтичний апарат “Біомед-01”, з довжиною хвилі 890 нм, розроблений Центром немедикаментозної медицини МОЗ України “Біомед”. В нашій роботі експозиція, в основному досягала 20-30 с, середня потужність випромінювання в імпульсному режимі до 20 мВт. У хворих другої клінічної групи вплив на біологічно-активні точки здійснювали за допомогою стальних голок. Переважно використовувався другий варіант седативного метода. Крім того хворі І і ІІ клінічної групи отримували і медикаментозні препарати:

·

· вазоактивні: Кавінтон по 5 мг х 3 р/день, або Трентал по 0,2 х 3 р/день (після досягнення ефекту по 0,1 х 3 р/день);

· гіпотензивні (хворі з артеріальною гіпертензією): Антагоністи кальція, бета-блокатори, блокатори ангіотензин-перетворюючого фермента в індивідуально підібраних дозах;

· симптоматичні засоби (при потребі): седативні препарати, транквілізатори (Ново-Пассіт, Сібазон, Феназепам) в індивідуально підібраних дозах.

Пацієнти ІІІ групи отримували традиційне медикаментозне лікування ППНКМ із застосуванням 6-7-ми фармакопрепаратів - крім вищевказаних застосовували:

·

· при симпатикотонії в залежності від конкретної клінічної картини, степені вираженості вегетативних розладів і індивідуальної переносимості призначали альфа-адреноблокатори (Пірроксан по 0,015 х 3 р/день), Бензодіазепінові транквілізатори (Сібазон 0,005 х 2-3 р/день, Феназепам по 0,5 мг х 2-3 р/день), бета-адреноблокатори (Анаприлін по 10 мг х 3 р/день);

· при ознаках парасимпатикотонії або змішаних розладах застосовували Беллоїд по 1 табл. х 3 р/день, або Беллатамінал по 1 табл. х 2 р/день, Ацефен по 0,1 х 3 р/день.

Крім того всі хворі отримували полівітаміни з мікроелементами (“Глутамевіт”, “Декамевіт”, “Мультитабс” в звичайних дозах).

Ефективність того чи іншого терапевтичного комплексу оцінювали на основі динаміки клінічних проявів, із урахуванням показників параклінічних досліджень. Аналіз результатів виявив позитивну динаміку суб'єктивних і об'єктивних ознак захворювання у пацієнтів усіх трьох виділених нами клінічних груп. При цьому у хворих І групи, де застосовувалась лазеропунктура, відмічалось найбільш значне, статистично достовірне зникнення основних суб'єктивних і клінічних симптомів ППНКМ: головного болю до 2% (p<0,02), запаморочення голови до 2% (p<0,05), шуму в голові і вухах до 8% (p<0,05), зниження працездатності до 4% (p<0,05). Це супроводжувалось позитивною динамікою неврологічної симптоматики: у переважної частини хворих регресували статикокоординаторні розлади, ністагм, тремор пальців рук і повік, дистальний гіпергідроз, відмічалось значне зменшення частоти або зникнення вегетативно-судинних кризів, зменшилась їх тривалість та вираженість. У хворих з підвищеним артеріальним тиском відмічалось зниження і стабілізація АТ, що дало можливість зменшити дозу, або відмовитись від застосування гіпотензивних препаратів. Як правило, у хворих І і ІІ групи після 4-5 сеансів рефлексотерапії було можливим зменшити дози і інших фармакопрепаратів на 1/2 від початкової, в більшості випадків зникала потреба в застосуванні симптоматичних ліків.

Дослідження вегетативного тонусу і вегетативної реактивності, після лікування, показало нормалізацію міжсистемних взаємовідносин у переважної кількості хворих І і ІІ групи (86% і 74% відповідно), що свідчить про підвищення гомеостатичних можливостей організму. В третій клінічній групі цей результат був менш вираженим -52%.

Сумарний аналіз фонових РЕГ-кривих в динаміці виявив збільшення питомої ваги нормотонічного типу до 52,0% , 42,0%, 36,9% відповідно в І, ІІ і ІІІ групах, та покращення венозного відтоку. Зниження пульсового кровонаповнення на фоновій реоенцефалограмі визначалось у 8,7% хворих ІІІ групи, у 6,0% хворих ІІ групи і у 4,0% в І групі, проти 83,5% до початку лікування.

Аналіз змін тонусу судин і пульсового кровонаповнення при АОСН, після лікування, показав деяке збільшення тонусу артеріол, пульсове кровонаповнення або дещо збільшувалось, або залишалось на попередньому рівні, помірно затруднювався венозний відтік, що наближається до реагування здорових осіб і свідчить про відновлення адаптаційних властивостей нейро-судинного апарату мозку. Вищевказані зміни з найбільшою частотою визначались у пацієнтів І клінічної групи. Результати реоенцефалографії при АОСН корелювали з даними, отриманими в ході ортостатичної проби, яка показала нормалізацію вегетативного забезпечення діяльності в 76% пацієнтів І групи, 64% хворих ІІ групи і 54% хворих ІІІ клінічної групи. Функціональне навантаження із застосування нітрогліцеринової проби виявило посилення судинних реакцій у вигляді збільшення амплітуди РЕГ-хвилі в середньому на 40% (до лікування 30%), особливо у пацієнтів І групи.

Таким чином, під впливом проведеного лікування нормалізувались реактивні властивості судин на вазоактивні препарати, відновилась здатність судинної системи мозку до авторегуляції, найбільш значимо в І і ІІ клінічній групі, де застосовувалась рефлексотерапія.

Динамічне дослідження показників електроенцефалограми (ЕЕГ) відобразило покращення функціонального стану головного мозку після проведеного лікування. Візуально це визначалось в посиленні зональних різниць, покращенні модуляції основного альфа-ритма, зниженні повільної бета-активності, зменшенні вираженості повільних хвиль і пароксизмальних розрядів. Розширювався діапазон засвоєння ритму при світловій стимуляції, що розцінюється як підвищення лабільності центральної нервової системи і свідчить про підвищення адаптаційних можливостей. Найбільш значна позитивна динаміка відмічалась в першій клінічній групі. Так І (нормальний) тип ЕЕГ, після проведеного курсу лазеропунктури, зустрічався у 22,0% хворих проти 4,0% до лікування, а IV (дезорганізований) не спостерігався зовсім. В другій клінічний групі І тип спостерігався у 16,0% (до лікування 2,0%), а в третій - у 8,7% (до лікування 2,0%) пацієнтів. Позитивні зрушення на електроенцефалограмі у вигляді нормалізації представленості альфа-ритму (збільшення або зменшення, в залежності від початкових характеристик), були пов'язані з позитивною динамікою стану хворих і покращенням реоенцефалографічних показників.

Аналіз динаміки показників ліпідного обміну свідчив про позитивні зміни, особливо у пацієнтів І групи. Так, нормалізація загального холестерину (ЗХ<6,2 ммоль/л) відмічена у 87,4%, 56% і 36,3% пацієнтів , з підвищеним його рівнем до лікування, в І, ІІ і ІІІ групі відповідно. Досить важливим, на наш погляд, є те, що лазеропунктура, викликаючи гіполіпідемічний ефект у хворих з гіперхолестеринемією, практично не впливала на рівень загального холестерину у пацієнтів з його нормальним вмістом, що свідчить про нормалізуючу дію такого виду лікування.

Дослідження результатів акупунктурних методів діагностики, в динаміці, показало вирівнювання енергетичного балансу меридіанів, здебільшого за рахунок тих, які знаходились в стані надмірності, що свідчить про нормалізацію міжсистемних взаємовідносин. При цьому “фізіологічний коридор”, по даним стандартного вегетативного тесту звузився в середньому на 3-5 мкА, що вказує на оптимізацію вегетативного забезпечення організму. Нормалізація показників, які не виходили за межі фізіологічного коридору, спостерігалась у 88,0% пацієнтів першої, у 76,0% пацієнтів другої і 60,9% пацієнтів третьої групи.

Таким чином, аналіз клінічних результатів і динаміки показників функціонального стану організму, виявив найбільшу ефективність застосування, в лікуванні хворих з ППНКМ, які зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації, комплексного підходу з використанням лазеропунктури, в результаті якого відбувається відновлення адаптаційно-компенсаторних можливостей судинного апарату мозку і організму в цілому, підвищення рівня кровопостачання мозку, що свідчить про його патогенетичне спрямування.

В И С Н О В К И.

1. В ході проведеного дослідження визначено критерії діагностики та розроблено патогенетично обґрунтований спосіб лікування хворих на початкові прояви недостатності кровопостачання мозку, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації.

2. Клінічні особливості початкових проявів недостатності кровопостачання мозку у осіб, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації, які проявляються вираженою представленістю провідних клінічних синдромів, а також виявлені гемодинамічні розлади, свідчать про виражений дефект, пов'язаний з діяльністю неспецифічних систем мозку і різке ослаблення процесів адаптації і компенсації.

3. Виявлені гемодинамічні розлади, у вищевказаної категорії пацієнтів, вказують на необхідність цілеспрямованого проведення патогенетичної терапії за допомогою інфрачервоного лазерного випромінювання, яке впливає не тільки на корекцію судинних розладів, але і на підвищення адаптаційних можливостей організму.

4. Особливості клініко-фізіологічної дії лазеропунктури на початкові прояви недостатності кровопостачання мозку у осіб, які зазнали хронічного впливу іонізуючої радіації в малих дозах, полягають в позитивній дії на адаптаційно-компенсаторні можливості організму, включаючи і процеси авторегуляції мозкового кровообігу, що свідчить про її патогенетичну направленість.

5. Динаміка оказників клініко-інструментальних досліджень, в процесі комплексного лікування із застосуванням лазеропунктури, вказує на нормалізуючий вплив лазеротерапії, яка має диференційовану дію на організм в цілому і окремі його системи , в залежності від початкового функціонального стану.

6. Ступінь ефективності лазеропунктури залежить не тільки від параметрів лазерного випромінювання, але і від правильно складеного індивідуального акупунктурного рецепту, за допомогою методів акупунктурної діагностики.

7. Застосування комплексного підходу в лікуванні початкових проявів недостатності кровопостачання мозку у хворих, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації, з орієнтацією, перед усім, на відновлення механізмів вегетативного регулювання, дозволяє досягти регресу мозкової дисциркуляції у переважної кількості пацієнтів.

8. Враховуючи кореляцію між позитивною динамікою показників традиційних і нетрадиційних методів діагностики, що свідчить про достовірність і, з огляду на відносну простоту та інформативність останніх, необхідно використовувати акупунктурні методи діагностики для раннього виявлення цереброваскулярної недостатності.

9. Застосування низькоінтенсивного інфрачервоного лазера, при лікуванні вищевказаних хворих, дає можливість проводити вторинну профілактику таких ускладнень як дисциркуляторна енцефалопатія та інсульт.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

В результаті проведених досліджень визначені критерії діагностики початкових проявів недостатності кровопостачання мозку у хворих, які зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації, нетрадиційними методами. Отримані результати можуть бути використані в практичній роботі лікувально-профілактичних закладів для ранньої виявлення і своєчасної терапії церебро-васкулярних розладів з метою вторинної профілактики. Для об'єктивізації початкових проявів недостатності кровопостачання мозку під час реоенцефалографічного обстеження необхідно застосовувати функціональні проби, які дають уявлення про вегетативне забезпечення мозкового кровообігу, типу антиортостатичного навантаження. Для підвищення ефективності терапії ППНКМ, у осіб, що зазнали дії іонізуючого випромінювання в малих дозах, в комплексі лікувальних міроприємств, необхідно застосовувати лазеропунктуру інфрачервоним низькоінтенсивним лазером. При складанні акупунктурного рецепту і контролі за лікуванням необхідно застосовувати класичні підходи традиційної китайської медицини з урахуванням показників акупунктурних методів діагностики (метод Накатані), що забезпечує достатню адекватність і гнучкість терапії у кожного конкретного хворого.

СПИСОК ПУБЛІКацій за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ.

1. Щербатий А.А. Вплив лазеропунктури на церебральну гемодинаміку у хворих із початковими проявами недостатності кровопостачання мозку, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації // Шпитальна хірургія - 1998. - № 2.-С.73-76.

2. Щербатий А.А. Динаміка показників ліпідного обміну під впливом лазеропунктури у осіб із початковими проявами недостатності кровопостачання мозку, які зазнали дії малих доз іонізуючої радіації // Шпитальна хірургія -1998.- № 2.-С. 99-101.

3. Щербатий А.А., Коркушко О.О. Застосування рефлексотерапії при початкових формах цереброваскулярної недостатності в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Лікарська справа Врачебное дело. -1999. -№3. -С.151-155.

4. Щербатий А.А., Коркушко О.О., Чуприна Г.М. Нові підходи до лікування початкових проявів недостатності кровообігу головного мозку // Лікарська справа Врачебное дело. – 2000. - №1. – С.70 – 73.

5. Коркушко А.О., Мачерет Е.Л., Щербатый А.А., Иванова Е.Д., Чуприна Г.М., Фиялка Б.Н. Лазеропунктура в комплексном лечении вегето-соматиических расстройств у лиц, подвергшихся радиационному облучению вследствие аварии на ЧАЭС // Применение лазеров в биологии и медицине: Материалы международ. конф. - Киев, 11-14 октября 1995, - С. 66-67.

6. Мачерет Е.Л., Махмутова Г.Ф., Щербатый А.А. Дифференцированный подход к рефлексотерапии в комплексном лечении на курорте Нальчик больных с церебральным атеросклерозом // Друга Українська науково-практична конференція з народної та нетрадиційної медицини / Тез. доп., - Київ, 1996 - с.101.

7. Мачерет Є.Л., Коркушко О.О., Щербатий А.А. Нові підходи у лікуванні вегето-судинних і вегето-соматичних розладів у осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС // Матеріали ІІ науково-практичної конференції "Нетрадиційні методи діагностики та лікування".- Київ, 25-26 вересня 1997 року - С.88-89.

8. Коркушко А.О., Мачерет Е.Л., Щербатый А.А. Значение лазеропунктуры в комплексном лечении начальных клинических форм церебрального атеросклероза у больных старших возрастов, подвергшихся радиационному воздействию вследствие аварии на ЧАЕС // Матеріали ІІ науково-практичної конференції "Нетрадиційні методи діагностики та лікування".- Київ, 25-26 вересня 1997 року. - С.69.

9. Глогов'як О.В, Шумлянський І.В., Щербатый А.А. Застосування лазеротерапії в комплексному лікуванні хронічної вертебро-базилярної недостатності на фоні остеохондрозу шийного відділу хребта // Матеріали IІІ науково-практичної конференції "Нетрадиційні методи діагностики та лікування". - Київ,22-23 жовтня 1999 року.- С.30 - 31

10. Мачерет Е.Л., Зозуля И.С., Коркушко А.О., Щербатый А.А. Использование методов лазеропунктуры при лечении и реабилитации населения, пострадавшего от аварии на ЧАЄС // Метод. рекомендации. – Киев, 1995. – 15 с.

11. Мачерет Є.Л., Коркушко О.О., Коваленко О.Є., Бабіченко М.А., Чуприна Г.М., Щербатий А.А. Комплексні методи реабілітаціі і профілактики початкових форм цереброваскулярної недостатності в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Метод.рекомендации. – Київ, 2000. – 12 с.

12. Маслій Я.О., Шумлянський І.В., Драчук Ю.В., Щербатий А.А. Особливості вегето-судинної дистонії у осіб, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Збірник наукових праць XLIV підсумкової наук. конф.– Тернопіль: "Укрмедкнига", 2001.-Вип. 6 – С. 30.

А Н О Т А Ц І Я

Щербатий А.А. Діагностика і лікування початкових проявів недостатності кровопостачання мозку у осіб, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. - Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2001.

Проведено обстеження і лікування 146 пацієнтів із початковими проявами недостатності кровопостачання головного мозку, які зазнали хронічного впливу малих доз іонізуючої радіації на території районів Київської і Рівненської областей, що постраждали в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. У таких хворих, як було встановлено, яскраво виражені ознаки дисфункції неспецифічних систем мозку. При цьому на ранніх етапах виникають і прогресують вегетативні і дисцикуляторні розлади, що свідчить про пригнічення адаптаційно-трофічних функцій організму, зокрема системи авторегуляції мозкового кровотоку. Найбільш ефективним і патогенетично обґрунтованим є застосування, в комплексному лікуванні, рефлексотерапевтичних методів впливу, особливо лазеропунктури низькоінтенсивним інфрачервоним лазером “Біомед-01” з довжиною хвилі 890 мн, що дозволило добитись регресу клінічної симптоматики і значного покращення у 74% пацієнтів, і покращення у останніх. Застосування акупунктурних методів діагностики (метод Накатані) забезпечує максимально індивідуальний і гнучкий підхід в терапії.

Ключові слова: порушення мозкового кровообігу, вегетативні розлади, іонізуюча радіація, рефлексотерапія, лазеропунктура.

А Н Н О Т А Ц И Я

Щербатый А.А. Диагностика и лечение начальных проявлений недостаточности кровоснабжения мозга у лиц, подвергшихся воздействию малых доз ионизирующей радиации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученной степени кандидата медицинских наук по специальности. 14.01.15 - нервные болезни. - Киевская медицинская академия последипломного образования имени П.Л.Шупика МОЗ Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам диагностики начальных проявлений недостаточности кровоснабжения мозга у лиц, подвергшихся воздействию малых доз ионизирующей радиации и обоснованию патогенетического подхода к лечению такого контингента при помощи лазеропунктуры инфракрасным лазером.

Проведено обследование и лечение 146 пациентов с начальными проявлениями недостаточности кровоснабжения головного мозга, подвергшихся хроническому воздействию малых доз радиации на территории районов Киевской и Ровенской областей, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС. С целью оценки компенсаторно-приспособительных реакций, разработки рациональной терапии и определения эффективности проведенного лечения, всем пациентам проводилось комплексное обследование, которое включало клиническое исследование, в том числе и оценку состояния вегетативной нервной системы (индекс Кердо, объем крови за одну минуту непрямым способом, коэффициент Хильдебранта, солярный рефлекс Тома-Ру, ортостатическая и проба Ашнера-Даньини), РЕГ, ЕЕГ с использованием функциональных проб, исследование показателей липидного обмена, а также акупунктурную диагностику (метод Накатани). Установлено, что у таких больных ярко выражены признаки дисфункции неспецифических систем мозга. При этом, возникающие на ранних этапах и прогрессирующие вегетативные и дисциркуляторные нарушения, свидетельствуют о подавлении адаптационно-трофических функций организма, в частности системы ауторегуляции мозгового кровотока. Для определения наиболее эффективного лечебного комплекса все больные были распределены на три группы:

1. Клиническая группа (50 человек) – больные у которых применялась лазеропунктура, дополняемая фармакотерапией.

2. Клиническая группа (50 человек) – больные, у которых традиционная медикаментозная терапия сочеталась с иглорефлексотерапией.

3. Клиническая группа (46 человек) – больные, которым проводилась традиционная (общепринятая) фармакотерапия начальных проявлений недостаточности кровоснабжения мозга.

Эффективность того или иного терапевтического комплекса оценивали на основании динамики клинических проявлений с учетом показателей параклинических исследований. В результате этого было установлено, что самым эффективным и патогенетически обоснованным является применение, в комплексном лечении больных с начальными проявлениями недостаточности кровоснабжения головного мозга, подвергшихся действию ионизирующей радиацыъ в малых дозах, рефлексотерапевтических методов, особенно лазеропунктуры низкоинтенсивным инфракрасным лазером “Биомед - 01” с длиной волны 890 нм. Под воздействием комплексного подхода с использованием лезеропунктуры происходит восстановление адаптационно-компенсаторных возможностей сосудистого аппарата мозга и организма в целом, повышение уровня кровоснабжения головного мозга, что позволило добиться регресса клинической симптоматики и значительного улучшения у 74% пациентов, и улучшения у остальных. Использование акупунктурных методов диагностики (метод Накатани) обеспечивает максимально индивидуальный и гибкий подход в терапии.

Ключевые слова: нарушения мозгового кровообращения, вегетативные расстройства, ионизирующая радиация, рефлексотерапия, лазеропунктура.

SUMMARY

Shcherbaty A.: Diagnostics and treatment of the first displays of brain blood supply insufficiency of the persons exposed to small doses of ionize radiation.-Manuscript.

Dissertation is an application for Candidate of Medical Science on speciality 14.01.15-nervous diseases, Kyiv Medical Academy of Post-Graduation Education named after P.Shupyk Kyiv, 2001.

Examination and treatment of 146 patients with first displays of brain blood supply insufficiency who put on chronic influence of underdose of the ionize radiation on some areas of Kiev & Rivne regions suffered from the accident at Chernobyl Nuclear Power Station was carried out. It was ascertained that such patients have pronounced symptoms dysfunction unspecific brain systems. With that appearing & growing progressively vegetative damages on the initial stages evidence of suppression of adaptationic-trophic functions of organism, in particular the system of autocontrol cerebral blood flow. The most effective and pathogenetic substantiated is the using in the complex treatment of the reflexotherapeutic methods of influence, especially of laseropuncture low intensive infra-red laser “Biomed-0I” with wave-length 890 nm, that would allowed to achieve regress of clinical symptomatology with 74% patients and important improvement with the others. The using acupunctural diagnostics methods (Nakatani's method) secure the maximum individual and flexible approach in therapy.

Key words: the cerebral blood flow damages, vegetative disturbance, ionize radiation, reflexotherapy, laseropuncture.