МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

ЧУПРІНА НАТАЛІЯ ВЛАДИСЛАВІВНА

УДК 687.016

РОЗРОБКА ХУДОЖНЬО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ ПРОЕКТУВАННЯ КОЛЕКЦІЇ СУЧАСНОГО ЖІНОЧОГО КОСТЮМА НА ОСНОВІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ОДЯГУ

Спеціальність 05.19.04 –технологія швейних виробів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ – 2001 р.

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київському державному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат технічних наук, доцент Київського

державного університета технологій та дизайну,

завідувач кафедрою художнього моделювання костюму Ніколаєва Тетяна Вадимівна;

Офіційні опоненти:

Орловський Б.В., д.т.н., проф., завідувач кафедрою машин легкої промисловості (Київський державний університет технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України)

Славінська А.Л., к.т.н., доц., завідувач кафедрою технології та конструювання швейних виробів (Технологічний університет Поділля Міністерства освіти і науки України, м.Хмельницький)

Провідна установа:

Херсонський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “19“ вересня 2001р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.03 у Київському державному університеті технологій та дизайну за адресою: 01011, Київ – 11 МПС, вул. Немировича-Данченка, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського державного університету технологій та дизайну за адресою: 01011, Київ – 11 МПС, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий “17” серпня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к. т. н., професор Журавський В.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

Серед питань визначення основних категорій процесу проектування в сучасному суспільстві вбачається конче необхідним визначити зміст та взаємовплив його вихідних категорій: людина (об'єкт), як споживач та мірило всіх дизайнерських розробок, та зовнішнє середовище (предмет чи система предметів), в якому існує людина. Обидві категорії достатньо повно визначені та досліджені з наукових позицій багатьма авторами.

Малодослідженим насьогодні залишається механізм та засоби їх взаємозв'язку, наукове обгрунтування ролі інформативно-захисної оболонки людини в цьому процесі. Такою оболонкою людини деякі автори визначають костюм, оскільки він, з одного боку, є зовнішнім шаром, через який проявляються особисті характеристики людини, а з іншого - одяг є категорією матеріальної культури, до того ж найбільш мобільною та змінюваною. Саме такою роллю костюма обумовлюється актуальність дослідження процесу його проектування.

В наукових дослідженнях багатьох авторів дослідження процесу розробки одягу починається з етапу його конструктивного формоутворення. Аналіз композиційних ознак форми або виконується дуже поверхнево, або є відсутнім взагалі, а композиційні параметри форми беруться як первинні, заздалегідь задані вихідні дані для подальших досліджень процесу технічного проектування одягу.

Всі досліджені раніше методи та етапи процесу проектування визначають та регламентують перпважно технічний, інженерно-конструктивний аспект цього процесу, ніяким чином не враховуючи його художньо-творчу основу. Це є суттєвим недоліком при досягненні естетичної якості одягу масового виробництва.

В існуючих на сьогодні наукових дослідженнях стверджується, що інформація про зовнішню форму виробу закладається на етапі розробки базових конструкцій. Проте, деякі теоретики в галузі проектування одягу вважають, що це відбувається на значно більш ранніх етапах проектування, а саме під час визначення композиційних характеристик та морфологічної структури форми.

В попередніх дослідженнях доведено, що процес композиційного формоутворення є частиною питання раціоналізації майбутніх форм костюма промислового виробництва. А отже, дуже актуальним питанням в цій галузі насьогодні є розробка методики визначення, аналізу та прогнозування морфологічної структури форми одягу як вихідної мінімально достатньої інформації для розробки базових конструкцій одягу на етапі його технічного проектування.

Викладене вище свідчить про актуальність та сучасність вказаних питань розвитку наукових досліджень в галузі проектування одягу. В дисертаційній роботі з наукових позицій вирішується актуальне питання для галузі - розробка методики прогнозування розвитку морфологічної структури форми та рекомендацій по створенню перспективних колекцій одягу з використання сучасної обчислювальної техніки (ЕОМ).

Мета і задачі дослідження.

Головною метою цього дослідження є визначення теоретичних та художньо-технологічних засад, а також розробка практичних рекомендацій з прогнозування перспективних форм костюма, враховуючи сучасні тенденції проектування, а також структурування споживацьких, особливо естетичних, та композиційно-технологічних вимог, з метою підвищення конкурентоздатності виробів вітчизняного виробництва та мінімізації витрат на їх розробку та впровадження.

Для реалізації цієї мети було поставлено такі задачі:

·

· виявлення елементів композиційно-інформаційної структури сучасного костюму;

· визначення основних принципів їх трансформації при використанні елементів українського народного одягу в сучасному проектуванні та виділення найбільш виразних елементів образно-композиційної структури костюму;

· виявлення та дослідження найбільш доцільних та раціональних варіантів конструктивно-технологічного оформлення сучасного українського народного одягу та принципів його композиційно-художньої та естетичної побудови;

· вивчення принципів формоутворення та розвитку основних силуетних форм жіночого костюма протягом другої половини ХХ століття; аналіз творчо осмисленого використання композиційно-технологічних елементів українського народного одягу в сучасному проектуванні.

Поставлені задачі вирішуються із застосуванням методологічних засобів дизайну систем, що спрямовані на проектування сучасного одягу в умовах промислового виробництва та базуються на принципах системного підходу: проектно-типологічного підходу до формування асортименту, методів морфологічного аналізу та ін.

Тому, з метою розробки теоретичної бази для створення промислової колекції жіночого одягу в даній роботі досліджуються підходи, методи та засоби дизайну систем, що спрямовані на проектування різних видів колекцій.

Об'єкт та предмет дослідження.

Об'єктом дослідження в даній роботі є визначення структури естетичних вимог, якими має бути наділений одяг промислового виробництва, закономірності формоутворення костюма у часі, за головними морфологічними ознаками, можливості прогнозування морфологічної побудови перспективних форм костюма та використання композиційно-технологічних елементів українського народного костюма у створенні перспективних колекцій сучасного одягу.

Предметом дослідження є розробка художньо-технологічних принципів проектування перспективної колекції сучасного жіночого костюма, на основі прогнозування розвитку форм, з використанням традицій українського народного костюма. Поставлені задачі вирішуються за допомогою таких методів дослідження як застосування базових принципів дизайну систем, спрямованих на проектування різних видів колекцій сучасного одягу в умовах промислового виробництва, що базуються на засадах системного підходу: проектно-типологічного підходу до формування асортименту, методів морфологічного аналізу та ін.

Методологічна основа дослідження.

Методологічна основа дослідження являє собою комплекс загальнонаукових принципів. Структурний аналіз дозволяє вивчати костюм як систему взаємопов'язаних елементів. Метод історико-логічного розвитку надає можливість дослідити костюм у процесі розвитку та взаємозв'язку з оточуючим середовищем; морфологічний аналіз - розчленувати елементи системи та дослідити їх окремо, а морфологічний синтез – об'єднати їх за допомогою узагальненої моделі. Методика дизайну систем визначає ефективність застосування системного підходу до процесу проектування.

На окремих етапах дослідження застосовані засоби анкетування та прогнозування, з використаням методу статистичного аналіза. При роботі з візуальними матеріалами застосовано предметно-аналітичний метод, а для збирання, систематизації та узагальнення науково-літературних джерел використаний літературно-аналітичний.

Наукова новизна одержаних результатів.

В даній роботі з наукових, теоретичних, позицій:

·

· досліджено механізм зміни основних морфологічних параметрів форми костюма, та на його основі розроблено методику прогнозування розвитку морфологічної структури форми костюма на певний перспективний період часу;

· розроблено математичні та графічні моделі розвитку та прогнозних значень основних структурних морфологічних ознак форми костюма;

· одержано емпіричні регресійні моделі морфологічної структури форми костюма, які визначають взаємозалежність визначальних формоутворюючих параметрів форми (довжини та пропорційної побудови виробу);

· створена розгорнута, системно-структурована ієрархічна схема взаємозв'язку естетичних характеристик одягу;

· розроблена система естетичних показників якості сучасного одягу та упорядкована структура процесу системного проектування перспективних колекцій одягу;

· доведена доцільність та визначені шляхи використання сучасних методик дослідження формоутворення в розробці рекомендацій з прогнозування розвитку форми костюму;

· розроблені рекомендації з творчо осмисленого та обгрунтованого використання композиційно-технологічних елементів народного костюма в створенні перспективних моделей одягу;

· створена база даних композиційних елементів образно-інформативної структури українського народного одягу, яка демонструє можливості різноманітних варіантів комбінацій його елементів при проектуванні сучасного костюма;

· обгрунтовано використання методики дизайну систем у творчому процесі проектування перспективних колекцій сучасного костюма;

· розроблені творчі та методологічні принципи побудови колекції сучасного одягу.

Практична цінність.

Практична цінність роботи полягає в тому, що:

·

· розроблено перспективну колекцію жіночого одягу, з використанням принципів композиційної побудови народного костюма та морфологічних ознак прогнозованого розвитку форми;

· результати роботи пройшли всебічну перевірку у виробничих умовах підприємства, яке випускає модний, перспективний одяг малими серіями (в Експериментальному швейному виробництві Центру розвитку моди м. Київа), що підтверджується відповідними актами;

· на основі теоретичних досліджень та результатів експериментів, на базі Експериментального швейного виробництва Центру розвитку моди (м. Київ) було розроблено та виконано декілька одиниць костюмів перспективної колекції жіночого одягу;

· результати роботи включено в учбові програми спеціальних дисциплін для підготовки художників-модельєрів, дизайнерів, спеціалістів у галузі художнього проектування костюма, що підтверджується відповідним актом;

· практичні рекомендації, розроблені за результатами досліджень, є науковою базою та методичним матеріалом для фахівців у галузі промислового виробництва одягу при розробці перспективних колекцій.

Особистий внесок здобувача.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці та вирішенні головних теоретичних та експериментальних задач. Автором розроблено методичну програму досліджень, основні наукові положення, планування й проведення експериментів, здійснено обробку та аналіз отриманих даних. Автору належать основні ідеї, узагальнення та висновки, які ввійшли в основу статей, опублікованих з теми дисертації, як особистих, так і у співавторстві з Ніколаєвою Т.В., як науковим керівником.

Апробація роботи.

Основні результати досліджень та зміст окремих розділів дисертації доповідались та обговорювались на:

·

· Першому Всеукраїнському форумі “Дизайн-освіта 2001” (Харків, ХХПІ, 2001);

· міжкафедральному науковому семінарі викладачів КДУТД (2001);

· розширеній методичній раді кафедри художнього моделювання костюма КДУТД та на засіданнях кафедри (Київ, 1999, 2000);

· науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу КДУТД (Київ, 1998, 1999, 2000).

Публікації.

Основні теоретичні положення та практичні рішення досліджень дисертації опубліковані в статтях у наукових фахових виданнях вищих навчальних закладів України. Всього за темою дисертації видано вісім друкованих статей.

Структура та об'єм роботи.

Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Зміст дисертації викладено на 177 сторінках; робота містить 5 рисунків, 18 таблиць, 5 схем, 5 додатків.

Додатки займають 176 сторінок; вони містять: 86 рисунків, 61 таблицю, 35 діаграм, 4 блок-схеми, 3 анкети, а також документи про впровадження результатів дослідження у виробництво та в учбовий процес. Список використаних джерел складається з 184 найменувань у дисертації та 50 найменувань – у додатках.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтована актуальність роботи, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів та висновків, а також положення, що сучасний рівень художнього проектування костюма вимагає звернення до вивірених часом принципів художньо-технологічної побудови, що найбільш яскраво виявляються в народному одязі.

У першому розділі наведено аналіз сучасного стану наукових досліджень з питань проектування сучасного одягу, який показав, що методики вивчення цього процесу, які існують сьогодні, спрямовані в основному на дослідження нових видів матеріалів, нових технологій та конструктивного устрою виробів.

При цьому споживацькі вимоги та художньо-естетична якість залишаються без належної уваги.

Автори ряду робіт у цій галузі відзначають важливість та необхідність надання одягу художньо-естетичних властивостей, але не конкретизують, яких саме.

Отже, у зв'язку з вищеподаним, особливо актуальним є створення такої системи кількісної оцінки показників якості одягу, беручи до уваги й художньо-естетичні показники, яка б дозволила практично, вже на перших етапах проектування, вирішити питання якості проектованих виробів та звузити межі пошуку правильних рішень при його проектуванні.

З аналізу наукових робіт з цього питання, надрукованих в літературі, видно, що принципове покращення якості одягу залежить від вдосконалення методів оцінки якості проектованих виробів, ретельного опису номенклатури, параметрів, залежностей, значимості та природи їх естетичних властивостей.

За результатами аналізу наукової літератури з теорії та практики проектування костюма зроблено висновок про необхідність визначення оптимального композиційного устрою одягу різного призначення, з метою створення психологічного комфорту та естетичної довершеності. Вивчення умов використання одягу є необхідним для подальшого цілеспрямованого удосконалення проектування, пошуку засобів та методів створення нових моделей, починаючи з розробки технічного завдання та закінчуючи впровадженням моделі у виробництво.

З огляду числених публікацій про дослідження різними авторами українського народного одягу видно, що нові покоління художників вбачають у народних традиціях можливість поліпшення споживацьких властивостей та декоративно-художнього оформлення масового одягу, що виконується у відповідності з досягненнями міжнародної моди. Насамперед, це позитивно позначається на повсякденному одязі, у розвитку якого нівелюючі тенденції особливо помітні.

Головною метою роботи, що витікає з вищенаведеного історико-етнографічного аналізу, можна визначити встановлення художньої своєрідності, естетичної та функціональної довершеності українського народного костюму, принципів взаємозв'язку естетичних, художніх ознак костюму та вимог до властивостей матеріалів, конструктивної побудови та вибору нових технологічних методів обробки, що базуються на відтворенні найбільш раціональних засобів виготовлення одягу, характерних для народної творчості.

У другому розділі розроблено систему естетичних показників та визначено її місце в структурі споживацьких та виробничих характеристик при промисловому виробництві одягу, а також проаналізовано метод застосування естетичних характеристик в умовах традиційного проектування.

Для виявлення всієї сукупності естетичних властивостей, у ході проведеної наукової роботи було всебічно проаналізовано їх номенклатуру, за різними фактологічними даними та літературними джерелами. З цією метою узагальнено всі дані теорії композиції, проведено спеціальні дослідження.

Для цього застосовано основний засіб визначення загальної систематизації естетичних властивостей - метод системно-структурного аналізу естетичних показників, для виконання якого було здійснено порівняльний аналіз значного фактичного матеріалу, проведено міні-соціалогічні дослідження у вигляді анкетного опитування, використано математичні методи обробки результатів досліджень.

На основі цих матеріалів виявлено об'єктивну номенклатуру естетичних властивостей, яка відповідає двом універсальним вимогам повноти їх обсягу – необхідності та достатності складу системи, відсутності повторюваних властивостей.

Виявлено, що найреальніший спосіб доцільного загального визначення цієї комплексної естетичної оцінки сьогодні – свідома індивідуальна чи колективна експертна кількісна оцінка, яка визначає основні структурні блоки – класифікаційні групи естетичних властивостей як елементів системи різних рівнів та відношень.

У третьому розділі досліджено процес проектування нових моделей сучасного одягу за методикою дизайну систем, здійснено аналіз та оцінку одержаних проектних рішень, з використанням інтерв'ювання та анкетування як засобів художнього проектування та методів передпроектних досліджень. Відповідно з цим, у ході дослідження було проведено опитування різніх верств населення та великої групи фахівців, для раціонального урахування споживацьких та виробничих вимог, найбільш раціональних для створення вивірених з усіх точок зору форм.

З багатьох засобів передпроектних досліджень було обрано індивідуальну очну письмову форму анкетування, оскільки воно дозволяє одержати найчіткіші та однотипні відповіді, що полегшує їх подальшу статистичну обробку. Дані, одержані за результатами опитування, надали можливість отримання узагальнених характеристик споживацьких вимог, виявлення закономірностей та тенденцій їх розвитку, а також встановлення впливу факторів, що спричиняють їх зміну.

У ході виконання роботи було розглянуто, проаналізовано та занесено до картотеки кількасот варіантів художньо-декоративного та конструктивно-технологічного оформлення різних вузлів українського нагрудного одягу. В результаті опитування, з використанням графічної картотеки, виявлено по 3 раціональні варіанти вирішення кожного з вузлів морфологічної структури, які можуть бути використані в проектуванні сучасного костюма.

В процесі проведеного дослідження перевірено можливість використання методики дизайну систем в проектуванні одягу, що передбачає створення художньо-конструкторської концепції нових моделей одягу та комплекс композиційних засобів для їх побудови, а також дизайнерську розробку, до якої належить, зокрема, побудова рядів ескізних пропозицій.

З цією метою було проведено конструктивно-технологічний та художньо-композиційний аналіз виділених в результаті анкетування елементів українського народного костюма, для виявлення компонентів, що можуть бути використані у створенні колекції сучасного одягу.

На основі результатів попередніх досліджень було розроблено САПР сучасного одягу на базі морфологічного аналізу композиційно-технологічних елементів українського народного костюма. Виходячи з положень методики дизайну систем стосовно структури форми костюму, за допомогою САПР, було проведено поетапний композиційний аналіз всіх первинних структурних елементів костюму та морфологічний аналіз вторинних композиційно-технологічних поясів одягу.

Крім того, було проведено відбір варіантів прийнятних до використання комбінацій конкретних вузлів та поясів костюму, що значно полегшило задачу вибору раціональних проектних рішень та оцінку їх якості, згіно вимог попереднього, конкретного та підсумкового видів аналізу. При цьому було враховано та оцінено засоби художньої виразності, конструкцію та технологію обробки виробів, з огляду на відповідність їх до умов експлуатації, цільності композиції та ін.

У четвертому розділі проведено аналіз процесу формоутворення костюма, побудовано моделі процесу формоутворення з використанням методів математичної статистики, а також розглянуто прогнозування як етап художнього проектування та розроблено прогноз розвитку форм трьох основних силуетних форм жіночого костюму на період 2010 – 2020 р.р.

В ході дослідження були визначені та формалізовані взаємозалежності між основними параметрами, що характеризують форму костюму. Знайдені в процесі аналізу отриманих даних емпіричні формули мають велику практичну цінність, оскільки вони визначають закон, який пов'язує дві ознаки у вигляді функціональної залежності між ними.

Тож, в результаті, для кожного з трьох основних силуетів костюму, виходячи з первиннозаданих фактологічних значень довжини виробу (аргументу) та рівня лінії горизонтального членування (функції), було одержано рівняння їх взаємозалежності, з конкретними значеннями числових коефіцієнтів a, b, c, а також визначено відносну похибку прогнозування (е, %), аналіз якої дозволяє визначити розрахункові результати прогнозу як достовірні.

У таблиці 1 наведені емпіричні формули взаємозалежності формоутворюючих параметрів жіночого костюма другої половини ХХ століття. Представлені рівняння дозволяють прогнозувати тенденції розвитку морфологічної структури форми костюма на перспективний період часу.

Відчутна відмінність у значенні похибки для всіх розглядуваних силуетів на період 1960 – 1969 років пояснюється принциповою зміною параметрів форми костюма в цей проміжок часу.

На основі досліджень було побудовано моделі розвитку форми, а також проведено періодизацію змін найсуттєвіших формоутворюючих параметрів структури форми костюма

Таблиця 1

Емпіричні рівняння залежності головних морфологічних параметрів побудови форми костюму трьох основних силуетів,

за період 40-х – 90-х років ХХ століття

10-річний період часу Силует Розрахункове рівняння Відносна похибка прогнозування, е (%)

1940 – 1949 трапеціє-видний (Ст, схема Б.6.1) y = 0,18x2 – 0,07x – 1,96 (1) 16,3

1950 – 1959 16,8

1960 – 1969 40,5

1970 – 1979 15,3

1980 – 1989 23,5

1990 - 1999 18,4

1940 – 1949 прямий (Сп, схема Б.6.1) y = 0,137x2 + 2,04 (2) 5,5

1950 – 1959 5,7

1960 – 1969 32,2

1970 – 1979 12,2

1980 – 1989 14,9

1990 - 1999 9,5

1940 – 1949 напівпри-лягаючий (Сн, схема Б.6.1) y = 0,03x2 + 2,66 (3) 19,0

1950 – 1959 -1,8

1960 – 1969 34,7

1970 – 1979 -13,1

1980 – 1989 13,4

1990 - 1999 17,8

У п'ятому розділі, на основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень, виявлено, що об'єднання всіх передпроектних робіт у єдиний послідовний процес, який був би ефективним на будь-якому рівні цілісності та деталізації, є важливою задачею. На основі застосування методики дизайну систем запроектовано перспективну колекцію жіночого костюма, з використанням технологічно-композиційних принципів устрою українського народного одягу.

В ході проведеного дослідження, було визначено та уточнено всі необхідні дані про структуру, функції, конструкцію виробів, умови їх експлуатації та ін. В процесі співставлення об'єкта проектування з об'єктами-аналогами було визначено необхідність удосконалення окремих показників, перш за все естетичних, а також композиційних та технологічних.

Згідно системного підходу до побудови колекції, при проектуванні сучасного костюма на основі композиційно-технологічного устрою українського народного нагрудного одягу, у вихідній фазі побудови колекції було встановлено гармонійну послідовність розвитку узагальнених геометричних та пластичних форм-символів, визначено єдине конструктивне рішення основних силуетних форм, розроблено нові сполучення пропорційних відношень, проведено акцентування композиційно-конструктивних поясів, визначено їх змінюваність і розвиток в межах кожного з блоків колекції.

Досягнення цієї мети було забезпечено за рахунок:

·

· художнього проектування промислової перспективної колекції костюма, на основі аналізу характеристик естетичної якості та з використанням дизайн-проектування;

· групування виробів на таких засадах як конструктивно-технологічна однорідність виробів, однорідність структури та властивостей застосовуваних тканин, однотипність обладнання, ідентичність пакета виробів.

Обгрунтовано, що основним завданням під час розробки перспективної колекції моделей є поєднання можливості випуску виробів у широкому асортименті із економічною ефективністю, що забезпечується створенням взаємозамінних груп моделей і, завдяки цьому, ефективним використанням обладнання.

Усю колекцію, відповідно до специфіки масового виробництва одягу, побудовано на основі ряду базових технологічних типів моделей, створених на основі базових технологічних вузлів.

Загальні висновки

1. Визначено об'єктивну номенклатуру естетично-композиційних властивостей костюма, яка відповідає узгодженим вимогам споживання та виробництва одягу (на основі систематизації даних наукової літератури та проведених у ході роботи досліджень), яка складається з 5 ієрархічних рівнів конкретизації та 26 структурних елементів.

2. Науково обгрунтовано необхідність звернення до вивірених часом принципів композиційно-технологічної побудови структури форми, що найяскравіше виявляються в народному одязі. Доведено необхідність їх наукового осмислення в світлі вирішення проблем композиційно-естетичної організації процесу проектування сучасного костюма. Встановлено, що застосування композиційно-технологічного устрою українського народного костюма є стабільним інспіруючим джерелом створення концепцій та образів у сучасному художньому проектуванні.

3. Розроблено систематизовану базу даних найбільш типових та раціональних з точки зору художньо-композиційного оформлення технологічних вузлів та конструктивних поясів українського народного нагрудного одягу, з метою виявлення шляхів та методів їх застосування в проектуванні сучасного костюма. Проведено розподіл декількох сотень різноманітних варіантів оформлення основних формоутворюючих вузлів костюма за узагальненими структурними композиційно-конструктивними схемами, що дає можливість їх морфологічного аналізу за допомогою ЕОМ.

4. Запропоновано принципову схему використання системи атоматизованого проектування , яка демонструє можливі комбінації композиційно-технологічних елементів українського народного костюма при художньому проектуванні перспективних колекцій одягу.

5. Проведено структурний аналіз основних формоутворюючих параметрів силуетних форм костюма другої половини ХХ століття з точки зору визначення закономірностей їх послідовного розвитку та циклічної змінюваності, на основі чого стає можливим прогнозування перспективних форм костюма. Визначено, що кількісні значення структурних параметрів жіночого костюма коливаються в межах від 1 до 4 умовних безрозмірних одиниць, як по лініях вертикального, так і по лініях горизонтального членування. Це свідчить про можливість та доцільність використання всіх згаданих параметрів формоутворення костюма в промисловому проектуванні, оскільки визначає мінімальні витрати при максимальній різноманітності моделей одягу.

6. Знайдено емпіричні формули, які визначають формалізацію взаємозв'язку основних морфологічних ознак форми жіночого костюма та побудовано графічні моделі їх розвитку, що є вихідними даними для створення теоретичної моделі такої змінюваності та прогнозування розвитку форм жіночого костюма.

7. Спираючись на згадані вище емпіричні формули було визначено ціклічність повторюваності найхарактерніших значень морфологічних параметрів основних силуетних форм жіночого костюма та розраховано прогноз їх зміни на 2010 – 2020 роки. Виявлено, що за цей період найбільш раціональні та характерні варіанти вертикального членування форми костюма повторюватимуться 2 – 3 рази з періодичністю 14 – 15 років, а горизонтального членування – 3 –4 рази, з періодичністю 8 – 10 років. Це робить можливим та достатньо точним як довготривалий, так і короткотривалий прогноз розвитку форм костюма, та доводить доцільність його застосування в масовому виробництві.

8. Базуючись на результатах якісного та кількісного аналізу змінюваності та розвитку силуетних форм костюма та його композиційних елементів, із застосуванням методів математичної статистики, визначено, що в основі формального зв'язку основних структурних параметрів форми костюма лежить квадратична залежність, а середня квадратична помилка їх розрахункових значень лежить в межах 0,14, що дає можливість стверджувати про достовірність одержаних результатів.

9. Визначено та узагальнено базові геометричні символи основних силуетних форм, знайдено композиційно-технологічне вирішення раціональних варіантів конструктивних рішень в проектуванні сімейства моделей, з використанням науково обгрунтованих методик.

10. Розроблено та запропоновано принципи застосування методики дизайну систем в проектуванні сучасного костюма, досліджено та виявлено умови використання морфологічних аналізу та синтезу для визначення композиційно-технологічного вирішення основних формоутворюючих елементів костюма та варіантів їх поєднання.

11. Встановлено та доведено з наукових позицій, принципи створення та побудови схеми колекції костюма, а також раціональної форми композиційної подачі колекції, що включає в себе, в залежності від обраної концепції та творчих витоків, структурну послідовність та блокову систему побудови колекції. На основі отриманих в ході роботи теоретичних висновків розроблено перспективну промислову колекцію жіночого костюма, впроваджену у тиражування на Експериментальному швейному виробництві Центру розвитку моди (м. Київ).

12. Визначено проектне рішення, раціональне з різних точок розгляду, з урахуванням основних композиційно-технологічних та естетичних параметрів, що знайшло практичне відображення у розробці перспективної колекції жіночого костюму, після вивчення вихідних данних, визначених аналізом передпроектної ситуації та науковим дослідженням теоретичних засад проектування.

13. Універсальність розробленої методики прогнозування розвитку форми костюму дасть відчутний ефект для підготовки виробництва, та послідовного впровадження моделей у виробництво, з метою планомірного змінення організаційних умов чи перебудови виробництва при розробці перспективних колекцій одягу.

14. Розробка перспективної колекції жіночого одягу з використанням прогнозування формоутворення та методики дизайну систем дозволяє завчасно вирішити питання планування витрат матеріалів та групування виробів, передбачених для виготовлення в одному потоці, на таких засадах як конструктивно-технологічна однорідність виробів, однорідність структури та властивостей застосовуваних тканин, однотипність обладнання, ідентичність пакета виробів, що сприяє пониженню витрат на підготовку виробництва до впровадження нових моделей одягу та в кінцевому рахунку визначає економічний ефект застосування результатів проведеного дослідження в швейній промисловості.

15. Науково обгрунтована розробка перспективної колекції жіночого костюма обумовлює підвищення якості промислових виробів, сприяє розширенню асортимента та поступовому планомірному впровадженню нових моделей одягу у масове виробництво. Зниження витрат на підготовку виробництва до впровадження перспективних моделей одягу, за висновками проведеного дослідження, рекомендується забезпечити за рахунок художнього проектування перспективних колекцій костюма в промисловому виробництві одягу, на основі аналізу характеристик естетичної якості, з використанням дизайн-проектування, прогнозування формоутворення костюма, послідовного впровадження моделей у виробництво, з метою планомірного змінення організаційних умов чи перебудови виробництва, адресного моделювання та конструювання для певних технологічних процесів, підвищення автоматизації виробництва на базі прогресивного обладнання, групування виробів, передбачених для виготовлення в одному потоці, на таких засадах як конструктивно-технологічна однорідність виробів, однорідність структури та властивостей застосовуваних тканин, однотипність обладнання, ідентичність пакета виробів та застосування прогресивної технології.

Список основних робіт, опублікованих з теми дисертації:

1. Чупріна Н.В, Ніколаєва Т.В. Український народний одяг та сучасний костюм// Легка промисловість. – 1998. - №1. – С. 47 – 48.

2. Чупріна Н.В. Інтерв'ювання та анкетування споживачів як засоби художнього проектування// Легка промисловість. – 1998. - №4. – С. 36 – 37.

3. Чупріна Н.В. Актуальність наукових досліджень процесу проектування одягу. Проблеми застосування естетичних характеристик у художньому проектуванні виробів легкої промисловості та засоби їх розв'язання// Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 1999. - №2. – С. 128 – 129.

4. Чупріна Н.В., Ніколаєва Т.В. Проектування нових моделей сучасного одягу за методикою дизайну систем// Вісник ДАЛПУ. – 1999. - №2. – С.18 – 24.

5. Чупріна Н.В. Прогнозування формоутворення у костюмі як етап художнього проектування костму// Легка промисловість. – 2000. - №1. – С. 38 -39.

6. Чупріна Н.В. Аналіз процесу проектування сучасного одягу в системі “колекція”, за композиційно-технологічними принципами побудови українського народного костюму//Тези доп. наук. студ. конф. – Част. 1. – Київ: ДАЛПУ. – 1998. – С. 110 – 112.

7. Чупріна Н.В. Художнє проектування та формоутворення перспективних моделей одягу на основі аналізу характеристик естетичної якості// Тези доповідей Міжнародн. конф. “Дизайн 2000”. – Херсон: ХДТУ. – 2000. С. 122 – 124.

8. Чупріна Н.В. Розробка системи естетичних показників в структурі споживацьких вимог при промисловому виробництві одягу// Вісник технологічного університету Поділля. – 2000. – Ч.1, №5. – С. 117 – 119.

Анотація

Чупріна Н.В. Розробка художньо-технологічних принципів проектування колекції сучасного жіночого костюма на основі українського народного одягу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.04 – технологія швейних виробів. – Київський державний університет технологій та дизайну, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено питанням аналізу та розвитку наукових та методологічних засад процесу проектування костюма, їх спрямування на проектування промислових колекцій, з метою оптимізації цього процесу. В роботі досліджується системний підхід до процесу проектування, принципи використання методики дизайну систем, що дозволяє вдосконалити існуючу схему процесу проектування на сучасному науковому рівні. В ході дослідження розроблено методику прогнозування розвитку морфологічної структури форми, що сприяє оптимізації проектно-планових процесів у проектуванні промислових колекцій сучасного жіночого костюма.

Для реалізації цієї мети було вивчено теоретичні питання формоутворення у традиційному проектуванні одягу та виявлено елементи композиційно-інформаційної структури сучасного костюму; проведено аналіз використання композиційних елементів українського народного одягу в сучасному проектуванні; а також вивчено принципи формоутворення та розвитку основних силуетних форм жіночого костюма протягом другої половини ХХ століття.

Основні результати праці знайшли впровадження при проектуванні перспективної промислової колекції жіночого костюма, виконаної на базі Експериментального швейного виробництва Центру розвитку моди (Київ, Україна).

Ключові слова: процес проектування, системний підхід, прогнозування формоутворення костюма, морфологічна структура форми, методика дизайна систем, система естетичних показників якості.

Аннотация

Чуприна Н.В. Разработка художественно-технологических принципов проектирования коллекции современного женского костюма на основе украинской народной одежды. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.19.04 – технология швейных изделий. –Киевский Государственный Университет технологий и дизайна, Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам анализа и развития научных и методологических основ процесса проектирования костюма, их направленности на проектирование промышленных коллекций , с целью оптимизации этого процесса. В работе исследуется системный подход к процессу проектирования, принципы использования методики дизайна систем, что позволяет усовершенствовать существующую схему процесса проектирования на современном научном уровне. В ходе исследования разработана методика прогнозирования развития морфологической структуры формы, что способствует оптимизации проектно-плановых процессов при проектировании промышленных коллекций современного женского костюма.

Для реализации этой цели были изучены теоретические вопросы формообразования в традиционном проектировании одежды и выявлены элементы композиционно-информационной структуры современного костюма; проведен анализ использования композиционных элементов украинской народной одежды в современном проектировании; а также изучены принципы формообразования и развития основных силуэтных форм женского костюма на протяжении второй половины 20 века.

Основные результаты работы были внедрены при проектировании перспективной промышленной коллекции женского костюма, выполненной на базе Экспериментального швейного производства Центра развития моды (Киев, Украина).

Ключевые слова: процесс проектирования, системный подход, прогнозирование формообразования костюма, морфологическая структура формы, методика дизайна систем, система эстетических показателей качества.

The annotation

Chouprina N.V. The elaboration of aesthetic and technological principles of modern women costume collection, based on the ukrainian national clothes, design. – Manuscript.

The thesis for obtaining the candidate's degree of technical sciences on speciality 05.19.04 – technology of sewing clothes. – The State University of Technologies and Design, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the solution of topics of analysis and development of scientific and methodological foundations of costume design process, it's orientation for the industrial collections design, to make this process optimal.

A new direction of scientific investigation is the elaboration of system methods of approach to the process of design, principles of using of system's design method, that makes existent scheme of design process more perfect, up to modern scientific level.

The methods of scientific prognostication of formal morphological structure development are devised in dissertation, that makes design and planning processes of working out the industrial collections of modern women costume the most optimal. There are recommendations for the elaboration of using new computer technologies in perspective clothes collection design made.

The object of investigation is a determination of aesthetic demands that must the industrially made collection have; of principles of formbuilding of costume, by time passing and of ability of using morphological indications of Ukrainian national costume structure in perspective modern clothes design.

Clothes is the main part of the result of light industry production. The difficulty of statement of research problems in this field is in the absence of common system of questions. Any changes in the conditions of modern clothes activize scientific researches, which must make clothes industrial design perfect. One of the most important pieces in this research is complex decision of technical, engineering, artistic and aesthetic questions. That underlines the actuality of modern scientific researches of the clothes design process.

The aesthetic indices system structure in the design aspect is the structure of differential objects.The common systematic property, especially on the harmonization means level, is the point that absolut majority of them make dialectic integrially opposed properties, that describe their connections. The invariance or variance of different aesthetic indices is an important common property of the system structure. This proprty is the necessary prerequisite for the optimal, aesthetically perfect design projects search.

Today one of the main problems of clothes design is the definition of a possibility to make composition of design aesthetics quantitative. The modern level of the garment design development demands to look back at those methods and images, which are examed by time and which are preserved in the traditional garment the best. To prove this the interrogation of many different people was held. The possibility of using the system design method while clothes design was also checked-up.

In this scientific investigation there is worked out theoretical foundations of prognostication of perspective costume forms, considering the national costume traditions and modern design trends using. For this case there was worked out theoretical items of formbuilding in ordinary clothes design; there was determined elements of composite and informative structure of modern costume; as well, there was made an analysis of using Ukrainian national costume composite elements in modern design and was explored principles of formbuilding of main silhouette forms of women costume of the second half of 20th century development.

One of the main aims of these topics investigation is determination of ways and methods of practical using of aesthetic design theory, especially, new results of merging of aesthetic factors systems and their objective characteristics with designer's individual or collective creative potential. That's why, to elaborate the theoretical basis for creating industrial women's clothes collection, in this dissertation there were explored ways, methods and means of system's design, which must promote different types of collection design.

The main results of this scientific investigation are:

·

· Elaboration of costume forms development prognostication and perspective clothes collection design, based on using composite and technological structure of Ukrainian national costume;

· Working out the perspective women clothes collection, using composite principles of national costume and morphological indications of the form, that must be prognosticated.

The main results of this scientific investigation were applied in design of perspective industrial collection of women costume that was manufactured by Experimental clothing industry of Fashion Development Center (Kyiv, Ukrainе).

Key words: design process, the system approach, costume formbuilding, morphological form structure, system's design methods, system of clothes quality aesthetic indices.