ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 519.876.2:334.71(477)

Міщенко Сергій Геннадійович

Моделювання процесів управління економічною безпекою регіону

Спеціальність 08.03.02 – Економіко-математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної кібернетики Донецького державного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Лисенко Юрій Григорович

завідуючий кафедрою економічної

кібернетики Донецький державний університет

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Забродський В'ячеслав Адамович

завідуючий кафедрою економічної кібернетики Харківського державного універсітету Міністерства освіти і науки України (м. Харків);

кандидат економічних наук, доцент

Ганах Наталія Іванівна

докторант кафедри економіко-математичних методів Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України (м. Київ).

Провідна установа – Інститут економіко-правових досліджень НАН України (М.Донецьк)

Захист дисертації відбудеться 26 червня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.01 у Донецькому державному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198а, ауд. 101.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24)

Автореферат розіслано 26 травня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку Української державності чітко позначаються тенденції до децентралізації і регіоналізації економіки. За таких умов автономія, економічна і фінансова самостійність і самодостатність регіонів є найважливішою умовою стабільності державного устрою. Тоді основною ціллю регіональної політики стає забезпечення максимально можливого задоволення потреб населення, що потребує створення цілісної системи управління економічною безпекою регіону, яка повинна активно протидіяти реальним і потенційним соціально-економічним загрозам.

Вивченню проблем економічної безпеки присвячені труди: Я.А.Жаліла, Ю.Г.Лисенка, Є.А.Олейнікова, В.Л.Петренка, С.І.Пирожкова, В.К.Сенчагова, А.І.Сухорукова, Н.Г.Чумаченка, та ін.

До передумов, які потребують необхідність створення такої системи, можна віднести структурну неоднорідність країни в природно-географічному, ресурсному, соціальному, етнічному і політичному аспектах, що у свою чергу призводить і до економічної неоднорідності, а значить до необхідності розгляду питань управління економічною безпекою на регіональному рівні.

Таким чином, проблема створення системи економічної безпеки регіону, що покликана забезпечити більш адекватне та швидке реагування органів управління на ситуацію, яка постійно змінюється, з урахуванням місцевих особливостей, традицій і, у кінцевому рахунку, інтересів населення є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано за матеріалами держбюджетної теми, що розробляються у Донецькму Державному Університеті "Господарський механізм виробничих систем" (номер державної реєстрації - 01920005513).

Предмет дослідження. Предметом дослідження даної дисертаційної роботи є моделі та методи забезпечення економічної безпеки регіональних систем управління, основним призначенням яких є забезпечення рівномірного розвитку регіонів і підпорядкованих територій із погляду економічної безпеки.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є система управління економічною безпекою регіону.

Ціль і задачі дослідження. Ціллю дослідження даної роботи є розробка комплексної системи управління економічною безпекою на регіональному рівні.

Для досягнення цієї цілі в дисертації поставлені та вирішені такі задачі:

досліджено особливості функціонування соціально-економічної системи і виділено комплекс показників економічної безпеки на регіональному рівні;

розроблено концепцію забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні;

розроблено комплекс взаємозалежних моделей для кожного блоку в системі забезпечення економічної безпеки;

розроблено динамічну модель оптимізації діяльності податкових органів у роботі з підприємствами-неплатниками в умовах функціонування тіньової економіки;

розроблено комплекс моделей оптимального розподілу бюджетних коштів у багаторівневій ієрархічній системі;

досліджено методи координації окремих моделей у загальній моделі забезпечення економічної безпеки регіону.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є розробки вітчизняних та закордонних вчених в галузі управління економічною безпекою, системного моделювання, системного аналізу, економіко-математичного моделювання, економіко-математичних методів розв'язання задач і управління.

Наукова новизна. У дисертації здійснені постановка і вирішення нової актуальної задачі моделювання процесів забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні. При цьому отримані такі нові наукові результати:

концепція побудови системи економічної безпеки на регіональному рівні, що побудована на принципах адекватності заходів захисту регіональних інтересів реальним та потенційним загрозам; додержання балансу інтересів особи, регіона та держави; адекватності відображення структурно-функціональних змін регіональної економіки; фінансової забезпеченності програм по забезпеченню належного рівня економічної безпеки;

комплексна динамічна модель, яка заснована на ідеях виделення функціональних блоків регіону і наявності взаємозалежності між ними, що дозволяє найбільш ефективно використовувати матеріальні, трудові та фінансові ресурси з позицій забезпечення належного рівня економічної безпеки та стійкого функціонування соціально-економічної сфери на регіональному рівні;

модель оптимальної роботи податкової адміністрації по роботі з підприємствами- неплатниками, що являє собою динамічну нелінейну модель, з урахуванням наявності тіньового сектору в економіці, яка забезпечує максимальну ефективність роботи податкової адміністрації регіону;

моделі оптимальної міжбюджетної взаємодії держави, регіону і підпорядкованих територій, які побудовано з урахуванням ідей багатоієрархичной структури та вертикальної підпорядкованності бюджетів, що забеспечує оптимальний розподіл бюджетних коштів на кожному рівні ієрархії, з позицій забеспечення рівномірного уровня розвитку регіонів та підпорядкованних їм терріторій.

Практична цінність та реалізація результатів дослідження, отриманих у дисертації, полягає в наступному.

Запропонована в дисертаційній роботі концепція побудови системи економічної безпеки на регіональному рівні і комплекс економіко-математичних моделей її реалізації дозволяють вийти на якісно новий рівень забезпечення процесів рівномірного, стабільного розвитку соціально-економічної ситуації в регіонах і підпорядкованих їм територіях.

Запропонований комплекс моделей є універсальним і може бути використаним при управлінні процесами забезпечення економічної безпеки на різноманітних регіональних рівнях (область, район, місто).

Розроблені моделі було використано в роботі державної податкової інспекції Донецької області. Економічний ефект составив 850 тис.грн.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорювались на Четвертий і П'ятій Всеукраїнських конференціях з проблем економічної кібернетики і на наукових семінарах Донецького державного та Харківського національного університетах Міністерства освіти і науки України.

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 7 наукових працях загальним обсягом 3,8 друкованих аркушів з яких автору належить 1,8 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.

Робота викладена на 155 стор. Матеріал дисертації ілюструють 5 рисунків і 2 таблиці.

Список використаної літератури складається з 108 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Економічну безпеку можна визначити як стан, у якому народ, підприємство, регіон, держава можуть суверенно, без втручання та тиску зовні, визначати шляхи і форми свого економічного розвитку. Категорія економічної безпеки тісно пов'язана з категоріями економічної сталості, стабільності, незалежності.

Комплексне дослідження соціально-економічного стану регіону за певний період із метою виявлення резервів підвищення ефективності його діяльності, прискорення вирішення соціальних проблем, потребує здійснення регіонального економічного аналізу, при проведенні якого повинно бути розглянуто: розвиток виробничої сфери регіону, розвиток соціальної сфери регіону і, як результат перших двох - рівень економічної безпеки.

Таким чином, регіональну політику і управління економічною безпекою можна представити як систему, у межах якої розглядаються економічні підсистеми регіону, їхня взаємодія і просторовий характер. У процесі дослідження цієї системи встановлюються чинники, що впливають на економічну безпеку регіону і на соціально-економічну ситуацію в регіоні та визначається, яким чином ці чинники можуть бути змінені, і які наслідки для регіону створює ця зміна.

Регіональну економічну політику умовно можна розподілити на два рівні: політику держави; внутрішню політику регіонів.

Регіональна політика держави направлена на вирівнювання рівня соціально-економічного розвитку регіонів, ефективне використання регіональних ресурсів, створення сприятливих умов для підвищення ефективності діяльності регіонів.

Внутрішня політика регіонів спрямована на оптимальне використання всіх ресурсів регіону для підвищення добробуту регіону і підпорядкованих йому територій, удосконалювання структури виробництва, поліпшення становища навколишнього середовища, сприяння розвитку підприємництва, забезпечення достатнього рівня економичної безпеки та інші.

Проведене дослідження дозволило встановити, що об'єктом економічної безпеки на рівні регіону є макроекономічний оборот витрат і прибутків, товарів (робіт, послуг) і ресурсів на основі різноманітних форм власності. Однак, системний підхід до управління економічною безпекою регіону, вимагає розглядати питання управління їй на різноманітних рівнях ієрархії з метою комплексного забезпечення економічної безпеки як найбільше важливої складової національної безпеки.

Дослідження особливостей категорії економічної безпеки регіону дозволили розробити концепцію побудови системи забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні, що схематично представлена на рис. 1.

Розглянемо концепцію. Достатньо повно описати всі процеси, що відбуваються в регіоні дозволяє виділення трьох сфер: виробничої сфери, соціальної сфери та ресурсів (під ресурсами в даному випадку будемо розуміти матеріальні, трудові, фінансові ресурси та ін). Також виділимо зовнішнє середовище або оточення регіону. Зовнішнє середовище впливає на розвиток усіх сфер регіону (наприклад, міграція населення, виділення з державного бюджету ресурсів, загальнодержавна політика стосовно регіону, законодавче регулювання державою економічних співвідношень). У залежності від поточного стану регіона та стану зовнішнього середовища формуються стратегічні цілі розвитку регіону з позицій забезпечення (або підтримки) високого рівня економічної безпеки регіону. Враховуючи стратегічні цілі та поточний стан регіону формуються також тактичні цілі його розвитку. На кожному етапі управління економічною безпекою регіону необхідно також виділити набір загроз, що адекватно описують стан економічної безпеки регіону й оцінити рівень цих загроз. Для цього необхідно визначити критичні значення кожного показнику економічної безпеки. Всі загрози умовно можна розподілити на внутрішні і зовнішні. Зовнішні загрози визначаються поточним станом регіону та станом зовнішнього середовища. Внутрішні загрози економічної безпеки визначаються тільки поточним станом регіону.

До входів контуру управління економічною безпекою регіону подаються такі вхідні величини: набір і стан загроз економічної безпеки регіону, інформація про поточний стан регіону, стратегічні і тактичні цілі. На основі цих даних у контурі управління розробляється комплекс програм з забезпечення економічної безпеки регіону. На основі розроблених програм визначаються необхідні обсяги ресурсів для їхньої реалізації. У інтерактивному режимі визначаються можливості з забезпечення розроблених програм ресурсами та, залежно від цього, а також від очікуваної ефективності програм що здійснюються та стану регіону, у контурі управління визначаються пріоритети розвитку і здійснюється оптимальний в даних умовах розподіл ресурсів. У результаті цього програми можуть корегуватися деяким

чином. Таким чином, виходячи із позицій забезпечення максимального рівня економічної безпеки регіону, формується оптимальний у даній економічній ситуації, набор програм.

Наступним кроком є реалізація розробленого комплексу заходів. Це і буде виходом контуру управління економічною безпекою регіону. Розроблений комплекс заходів впливає на склад та оцінку загроз економічної безпеки регіону, а також на соціально-економічний стан регіону. Цикл задач з забезпечення економічної безпеки регіону замикається.

Таким чином, процес управління економічною безпекою регіону повинен, загалом, включати такі глобальні розділи:

визначення цілей та задач економіки, аналіз ресурсних можливостей їх реалізації;

визначення економічної стратегії, що варто забезпечувати та відстоювати в інтересах національної безпеки;

визначення збалансованої економічної політики, необхідної для реалізації цієї стратегії, а також розробка основи для ефективного управління ресурсами враховуючи їх жорстку обмеженість.

2. Моделювання процесів забезпечення економічної безпеки регіону

Як показало дослідження моделюванню процесів забезпечення економічної безпеки регіону притаманні деякі особливості, пов'язані безпосередньо з об'єктом управління, тобто із соціально-економічною системою регіону. На оцінку рівня економічної безпеки впливають як соціальні чинники (рівень добробуту населення, забезпечення високого рівня зайнятості, ступінь задоволення потреб, демографічна й екологічна ситуація), так і чисто економічні (рівень виробництва, динаміка основних економічних показників, забезпеченість ресурсами).

Класифікуючи основні соціально-економічні показники розвитку регіону, можна виділити групу показників, що характеризують економічний розвиток регіону і групу показників, що характеризують рівень соціального розвитку.

При цьому слід зазначити, що соціальні й економічні фактори взаємно впливають одне на одне і в деякій мірі визначають особистий рівень розвитку. Також необхідно враховувати той факт, що розвиток регіону, а, отже, і управління процесами забезпечення економічної безпеки регіону необхідно розглядати як на рівні міжрегіональних відношень, тобто взаємовідносин держави і регіону, так і на внутрирегіональному, тобто відношень регіону з підпорядкованими територіями та суб'єктами, що хазяюють.

Таким чином, розглядаючи функціонування регіону правомірно виділити два контури матеріально-речовинних потоків: внутрішній - рух товарів (робіт, послуг), коштів, ресурсів усередині регіону, і зовнішній контур - рух матеріально-речовинних потоків між регіонами.

При моделюванні процесів забезпечення економічної безпеки регіону будемо виділяти такі блоки:

виробництва,

ресурсів,

споживання,

оцінки,

управління економічною безпекою.

На рис. 2 представлено схему імітаційної моделі забеспечення економічної безпеки регіону, яка у розгорнутому виді подає концепцію побудови системи економічної безпеки регіону у вигляді вищеназваних блоків та їх взаємозв'язку.

Рішення про виробництво того або іншого виду продукції, виконання робіт, надання послуг на кожному кроку, приймається виходячи зі сформованої ринкової ситуації (як на внутрішньому регіональному ринку, так і на зовнішньому), державної і регіональної економічної політики, що проводиться, забезпеченості ресурсами.

Реалізація товарів, робіт, послуг відбувається на ринку та залежить від пропозиції товару та платоспроможного попиту на нього. Тобто, можна записати:

, (2.1)

де Rip - реалізація i-го товару підприємством p;

i - функція попиту на i-у продукцію;

Pi - ринкова ціна в попередній період часу;

- рівень прибутків населення.

Ii - імпорт товарів i-го виду;

Xip - виробництво товарів i-го виду на підприємстві p в поточному періоді;

Zip - запаси продукції i на підприємстві p, що переходять з попереднього періоду;

Еi - експорт товарів i-го виду;

ip - частка підприємства p в експорті продукту i.

Чистий прибуток підприємства eявляє собою різницю валового прибутку і валових витрат за відрахуванням обов'язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди.

Витрати підприємства в поточному періоді визначаються обсягами виробленої за період продукції, виконаних робіт, зроблених послуг, а також обсягами перехідних залишків і запасів нереалізованої за попередні періоди продукції, що пов'язано з додатковими витратами на збереження й втратами внаслідок псування прострочених товарів.

Таким чином, можемо записати:

(2.2)

де Сip - витрати підприємства по i-му товару;

jJi - множина товарів необхідних для виробництва i-го товару, JiIR;

Xip - обсяг виробництва i-го товару на підприємстві П;

Qij - норма витрати j-го товару на виробництво одиниці i-го товару;

Pj - ціна на j-ый товар;

Yip - оплата праці по виробництву i-го товару на підприємстві П;

Zip - запаси готової продукції виду i на підприємстві П;

Сi'p - вартість збереження i-го товару.

Валовий прибуток підприємства по кожному виду продукції дорівнює:

.

Тоді прибуток підприємства визначається в такий спосіб:

. (2.3)

Підставляючи (2.1) і (2.2) у (2.3), одержимо:

. (2.4)

Тоді оптимальна модель виробничого комплексу може бути записана в такий спосіб:

, (2.5)

де ip(Х) визначене в (2.4);

В - множина використовуваних у виробництві ресурсів;

- граничні значення цих ресурсів.

Для здійснення виробничої діяльності підприємства можуть використовувати наявні в них запаси матеріальних ресурсів.

Тоді буде справедливий запис:

, jIR, iIP. (2.6)

Рівень запасів ресурсів тоді на кожному кроку буде визначатися рівнянням:

, jIR, iIP. (2.7)

Баланс коштів на кожний період часу тоді буде дорівнювати:

, (2.8)

де TRp - доля коштів, що йде на формування регіонального бюджету;

TGp - доля коштів, що йде на формування державного бюджету;

DGpt - дотації, субсидії і субвенції з загальнодержавних фондів;

DRpt - дотації, субсидії і субвенції з регіональних фондів.

У виді таких дотацій можуть виступати як пряме фінансування, так і розміщення державних замовлень, забезпечення матеріальними ресурсами, інвестиції.

Тому що у формулу (2.8) включені можливі кредити, що надаються суб'єктам, що хазяюють, то справедливо таке обмеження:

Мpt 0 (2.9)

Таким чином, визначено основні балансові співвідношення й обмеження в блоці виробництва.

Моделювання роботи податкових органів із підприємствами-неплатниками.

Нехай I - множина джерел погашення заборгованості;

Nt - обсяг недоїмки по підприємству за період;

Vit - розмір джерела погашення заборгованості;

Li - ліквідність джерела погашення заборгованості;

Rit - обсяг недоїмки, що погашається за рахунок i-го джерела;

pi - ймовірність одержання коштів за рахунок i-го джерела;

Zit - витрати податкової по проробці i-го джерела;

{ai,j} - матриця зв'язку витрат по проробці і-го джерела та змін j-го джерела;

Nt - різниця між нарахованими та сплаченими в період t податками;

Vit - зміна розміру джерела погашення заборгованості за рахунок господарської діяльності підприємства;

i - лаг запізнювання по платежах за рахунок i-го джерела.

Рішення задачі шукається на часовому відрізку [t0;T].

При цьому справедливі такі припущення.

Між витратами на проробку ресурсу, запасами й обсягом недоїмки, що погашається за рахунок відповідного ресурсу існує нелінійний зв'язок:

. (2.21)

У кожний термін часу повинні виконуватися баланси недоїмки і резервів джерел погашення недоїмки з видів:

, і I, (2.22)

, і,j I. (2.23)

Існують певні обмеження з обсягів недоїмки, що можуть погашатися за рахунок відповідного джерела. При цьому ці обсяги не можуть бути від'ємними, тобто податкова адміністрація не робить виплат підприємствам:

, (2.24)

. (2.25)

Недоїмка не може бути від'ємною, тобто податкова служба не може вилучити з підприємства коштів більше, ніж його заборгованість. Взагалі говорячи, це не зовсім вірно але, приймаючи до уваги, що мета підприємства мінімізувати суми коштів, що сплачуються до бюджету, це обмеження справедливо, тобто:

(2.26)

Ціллю функціонування податкової служби є забезпечення максимальної ефективності операцій, що проводяться. Що математично можна записати в такий спосіб:

(2.27)

Припустимо, що існує така гранична сума з кожного джерела, при проробці якої податкова служба не має ніяких витрат. Тобто, існують такі суми, котрі підприємства готові сплачувати відразу на першу вимогу податкових інспекцій без проведення перевірок. Це дійсно так, тому що податкова перевірка завжди створює додаткові незручності як щодо підприємства, що перевіряється, так можливо і до його контрагентів, що може виявитися у вигляді неявних додаткових збитків, що несе підприємство в результаті фінансових перевірок.

Тоді рівняння (2.21) можна записати в такій формі:

(2.28)

Таким чином, вирішуючи поставлену задачу (2.21-2.27), ми можемо визначити таку множину оптимальних обсягів недоїмок, що погашаються за рахунок кожного джерела в періоді що аналізується (Rit), з тим щоб очікувана ефективність від вжитих заходів була максимальна. Під ефективністю в даному випадку будемо розуміти відношення суми коштів, зарахованих до бюджету до витрат, понесених податковою службою.

Тобто буде одержано оптимальну з погляду податкової інспекції стратегію роботи з даним підприємством за розглянутий період.

Моделювання процесів бюджетного регулювання

Бюджет на будь-якому рівні можна представити як план утворення та використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що здійснюються органами державної влади і управління на відповідному рівні.

Схематично бюджетну систему України можна представити як показано на рисунку 3.

Відповідно до закону закон України про бюджетну систему України, Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 26, ст. 195; 1996 р., N 27, ст. 126 з змінами і доповненнями. бюджетна система України складається з Державного бюджету України, бюджету Автономної республіки Крим і місцевих або регіональних бюджетів.

Бюджетна система України - це багаторівнева ієрархічна система, як показано на рис 3. При цьому на кожному рівні ієрархії необхідно приймати рішення про оптимальний розподіл відповідного бюджету. Тобто необхідно побудувати комплекс моделей, що забезпечують рівномірний, з погляду забезпечення економічної безпеки, розвиток усіх рівнів регіону.

На кожному рівні (крім верхнього і нижнього) маємо, тоді трирівневу ієрархічну систему. З верхнього рівня на поточний передаються ліміти у виді долі податків, що залишається на цьому рівні і розміри субсидій, субвенцій і позик, наданих протягом року; на поточному рівні визначається оптимальний план витрат бюджету (включаючи субсидії, субвенції і позики для нижчестоячого рівня), а також передаються на нижній рівень ліміти з податків.

Рівень економічної безпеки на кожному рівні ієрархії можна оцініти за допомогою множини показників. Таким чином, необхідно забеспечувати розпділ бюджетних коштів так, щоб на кожному рівні досягти максимально-можливого за данних обставин рівеня економічної безпеки. Це відображено у цільовій функції наступної моделі.

Тоді в якості моделі оптимізації бюджетної політики та економічної безпеки регіону буде справедлива наступна модель розподілу бюджетних коштів:

, (2.29)

, (2.30)

, (2.31)

, (2.32)

, (2.33)

, (2.34)

, (2.35)

, (2.36)

, (2.37)

, (2.38)

де DtI і RtI- прибутки і витрати бюджету в t-й плановий період;

StI - субсидії і субвенції, що надаються в бюджет у t-ому плановому періоді;

Tnt - обсяг податку виду n, що збирається в t-ому плановому періоді;

pnI - доля податка вида n, що спрямовується до бюджету в t-ому плановому періоді;

Zt0 - позики, що надаються бюджету в t-ому періоді;

Ectk - поточні витрати на k-ому рівні;

Edtk - витрати розвитку на k-ому рівні;

I - множина показників, що використовуються для оцінки стану економічної безпеки відповідного рівня;

Xitk - значення i-го показника в t-й період часу на k-ому рівні;

, - граничні значення i-го показника.

Таким чином, подана модель дозволяє визначити оптимальну структуру розподілу бюджету за аналізований період, з точки зору забезпечення економічної безпеки регіону.

Аналогічні моделі будуються, також для бюджетів районів міст обласного підпорядкування, бюджетів міст районного підпорядкування, селищних і сільських бюджетів, районів міст районного підпорядкування, а також підпорядкованих їм селищ.

Отже, таким чином одержано комплекс моделей для визначення оптимального розподілу бюджетних коштів на кожному рівні ієрархії.

3. Методи координації моделей регіонального управління

Особливістю задачі управління економічною безпекою регіону є відображення двох сфер діяльності: економічної і соціальної. Перша з них містить виробничу діяльність, ціль якої складається в забезпеченні збалансованості матеріальних ресурсів економіки. Діяльність у регіонах другій сфери – невиробничі (соціальні) витрати. Крім цього, передбачається, що матеріальні та нематеріальні ресурси координуються цінами та лімітами. Вибір принципів координації підзадач у даному випадку виявляється непростим. По-перше, підзадачі не координуються лише тільки цінами, оскільки використання об'єктивних цін на всі ресурси не дозволяється. По-друге, підзадачі безпосередньо не координуються лімітами, тому що не для всіх видів діяльності першої сфери можно прямо будувати оптимізаційні задачі.

Але подзадачі можна координувати комбінованим методом, що полягає в наступному. На першому кроці здійснюється координація цінами тих ресурсів, на які ціни дозволені. Системні обмеження інших матеріальних ресурсів, на які ціни не дозволені, координуються за допомогою лімітування.

За допомогою цін рівноваги модифікується цільова функція вихідної задачі таким чином, щоб план модифікованої цільової функції задовольняв або врівноважував балансові обмеження відповідних ресурсів.

Оскільки кожному стану навколишнього середовища відповідають свої балансові обмеження, то, отже, кожному стану відповідають і свої ціни рівноваги. Очевидно, що ціни рівноваги є в даному випадку функціями стану навколишнього середовища .

Координовані підзадачі видів виробничої діяльності є оптимізаційними задачами, де максимізується математичне очікування різниці прибутків-витрат або прибутку по обох етапах. Урахування прибутку відбувається в оптимальних цінах, що є випадковими функціями. Тут ліміти також є стохастичними функціями.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

На сьогоднішній день у політичних, економічних, соціальних та інших аспектах розвитку Української держави зростає роль регіонів. Цей процес виявляється у всеохоплюючему переході, від централізації до децентралізації в прийнятті управлінських рішень.

Соціально-економічний розвиток регіонів відбувається в умовах переходу від адміністративно-командних методів управління економікою до ринкового регулювання соціально-економічних процесів, при цьому усе більша частина соціального навантаження лягає безпосередньо на регіони.

У роботі показано, що основною ціллю регіонального планування і управління повинно стати забезпечення рівномірного, поступального розвитку соціально-економічної сфери регіону і підпорядкованих йому територій, що, є основою економічної безпеки регіонів.

Об'єктами економічної безпеки регіону є територія регіону й усе, що відноситься до його економіки: розташовані на даній території підприємства, організації, його економічна система, структура, природні багатства, суспільство з його інститутами, закладами, фірмами й особистість.

Ціль функціонування системи забезпечення економічної безпеки регіону встановити чинники, що впливають на економічну безпеку; визначити, яким чином ці фактори можуть бути змінені, і які наслідки для регіону створює ця зміна.

Для досягнення цієї цілі в дисертації було визначено комплекс показників, що характеризують рівень економічної безпеки регіону, та розроблена концепція забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні.

Для формалізації процесу управління економічною безпекою на регіональному рівні в роботі розроблено комплекс взаємозалежних моделей.

Розроблена динамічна модель оптимізації діяльності податкових органів по роботі з підприємствами-неплатниками в умовах функціонування тіньової економіки, результатом функціонування якої є оптимальна, з погляду податкової інспекції стратегія по роботі з підприємствами-неплатниками на період що аналізується.

Розроблений комплекс моделей оптимального розподілу бюджетних коштів у багаторівневій ієрархічній системі дозволить підвищити ефективність використання бюджетних коштів на рівні регіону і підпорядкованих йому територій. Таким чином, подана модель дозволяє визначити оптимальну з погляду забезпечення високого рівня економічної безпеки структуру розподілу обласного бюджету і бюджетів нижчестоящих рівнів (районних, міських, селищних) за період, що аналізується. У результаті впровадження даної моделі може бути досягнуте значне підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Досліджено методи координації окремих моделей у загальній моделі звбеспечення економічної безпеки регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

У провідних фахових виданнях:

1. Кафтанников А.Ю. Левицкий С.И. Мищенко С.Г. Математическое моделирование коррупции в налоговых органах // Модели управления в рыночной экономике: Сб. науч.тр./ Под общ. ред. проф. Лысенко Ю.Г., Донецк: ДонГУ, 1999. – Вып.2. – с.134-147. (Особистий внесок пошукача: автором запропонований новий підхід до оцінки рівня корупції в податкових органах) (0,27 д.а.).

2. Мищенко С.Г. Економіко статистичний аналіз факторів економічної безпеки регіону // Вестник Донецкого Университета, серия В "Экономика и право". – 1999. - №1. с. 70-76. (0,33д.а.).

3. Мищенко С.Г. Руденский Р.А. Моделирование процессов бюджетного регулирования в управлении экономической безопасностью региона // Модели управления в рыночной экономике: Сб. науч.тр./ Под общ. ред. проф. Лысенко Ю.Г., Донецк: ДонГУ, 2000. – Вып.3 – с. 47-52 (Особистий внесок пошукача: автором запропонований новий підхід до управління бюджетами на регіональному рівні) (0,14д.а.).

4. Мищенко С.Г. Экономико-математическое моделирование в процессах обеспечения экономической безопасности на региональном уровне // Финансы, учет, банки: Сб. научн. трудов / под общ. ред. д.э.н., проф. Егорова П.В., Донецк: ДонГУ, 1999 с. 245-248. (0,19 д.а.).

У інших виданнях:

5. Мищенко С.Г. Очкас М.В. Тимохин В.Н. Адаптация маркетинговой деятельности предприятия // Новое в экономической кибернетике: Сб. науч.ст./ Под общ. ред. проф. Лысенко Ю.Г., Донецк: ДонГУ, 1999. – Серия "Модели управления капиталом". – с. 54-71. (Особистий внесок пошукача: автором запропоноване і введене нове поняття середовища маркетингових взаємодій) (0,35 д.а.).

6. Новиков Д.Г. Мичкивский С.Н. Мищенко С.Г. Разработка и исполнение бюджетов в системе контролинга предприятия // Новое в экономической кибернетике: Сб. науч.ст./ Под общ. ред. проф. Лысенко Ю.Г., Донецк: ДонГУ, 1999. – Серия "Модели контролинга". – с. 47-62. (Особистий внесок пошукача: автором розроблена модель системи контролю за виконанням бюджетів) (0,31д.а.).

7. Мищенко С.Г. Анализ процессов обеспечения финансовой безопасности региона // Тезисы IV-й Всеукраинской конференции по проблемам экономической кибернетики. – Донецк, 1999 с. 24-27. (0,19 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Мищенко С.Г. Моделювання процесів управління економічною безпекою регіона. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за фахом 08.03.02 - Економіко-математичне моделювання. Донецький державний університет Міністерства Освіти і науки України, Донецьк 2000.

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження процесів управління економічною безпекою на регіональному рівні запропонована нова концепція забезпечення економічної безпеки регіону.

У рамках запропонованої концепції розроблений комплекс моделей по забезпеченню економічної безпеки регіону. Запропоновано модель оптимізації роботи податкових органів із підприємствами-неплатниками і комплекс моделей оптимального розподілу бюджетних коштів на регіональному рівні.

Ключові слова: модель забезпечення економічної безпеки регіону, моделі бюджетного регулювання, адаптація, контролінг.

АННОТАЦИЯ

Мищенко С.Г. Моделирование процессов управления экономической безопасностью региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – Экономико-математическое моделирование. Донецкий государственный университет Министерства Образования и науки Украины, Донецк 2000.

В диссертационной работе проведено исследование процессов управления экономической безопасностью на региональном уровне. Предложена концепция обеспечения экономической безопасности с учетом особенностей функционирования и управления регионом. Выделены основные блоки, которые наиболее полно отражают все процессы и механизмы функционирования региона и взаимосвязи межу ними.

В результате исследования было определено, что основной целью функционирования системы экономической безопасности региона является выделение множества наиболее существенных факторов, которые влияют на экономическую безопасность; возможности управления и воздействия на эти факторы, мониторинг этих факторов в динамике и разработка превентивных мер, направленных на минимизацию последствий негативного влияния этих факторов.

В рамках предложенной концепции разработан комплекс взаимосвязных моделей по каждому блоку по обеспечению экономической безопасности региона. Это позволяет наиболее эффективно использовать трудовые, материальные и финансовые ресурсы с точки зрения обеспечения и поддержания надлежащего уровня экономической безопасности на региональном уровне.

Для повышения эффективности работы налоговой службы и уровня собираемости налогов в регионе была разработана динамическая модель оптимизации деятельности налоговых органов по работе с предприятиями-неплательщиками. Данная модель позволяет налоговой службе определить оптимальную с точки зрения налоговой службы стратегия по работе с предприятиями-неплательщиками за рассматриваемый период времени. Критерием оптимальности при этом служит эффективность работы налоговой службы. Модель построена с учетом наличия теневого сектора в экономике.

В работе разработан комплекс моделей оптимального распределения бюджетных средств на региональном уровне. Данный комплекс моделей позволяет определить оптимальное, с точки зрения обеспечения экономической безопасности в регионе и подчиненных ему территориях, распределение бюджетных средств на каждом уровне (область, город, район и т.д.). Этот комплекс учитывает многоуровневую организацию бюджетной системы Украины, что позволит повысить эффективность использования бюджетных средств в регионе и подчиненных ему территориях. Эта модель позволяет определить оптимальную с точки зрения обеспечения высокого уровня экономической безопасности структуру распределения бюджетов всех уровней (области, районов, городов, поселков). В результате внедрения данной модели может быть достигнуто значительное повышение эффективности использования бюджетных средств. Таким образом, данная модель обеспечивает такое распределение бюджетных средств, чтобы достичь максимально возможного в сложившихся условиях уровня экономической безопасности на каждом уровне иерархии.

Предложенная в диссертационой работе концепция обеспечения экономической безопасности на уровне региона и комплекс экономико-математических моделей ее реализации позволяют выйти на качественно новый уровень регионального управления и обеспечения сбалансированного и стабильного развития социально-экономической сферы региона и подчиненных территорий.

Предложенный комплекс моделей имеет высокую универсальность и может использоваться при управлении процессами обеспечения экономической безопасности на различных уровнях (область район, город и т.д.)

Ключевые слова: модель обеспечения экономической безопасности региона, модели бюджетного регулирования, налоговое регулирование, адаптация.

ANNOTATION

Mischenko S.G. Modeling of the region's economic security management process. – Manuscript.

Thesis on competition of a science degree of the candidate of economic sciences on speciality 08.03.02 – "Economic and mathematical modeling". Donetsk State University of Ministery of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2000.

This dissertation suggests new concept that ensures the region's economic security, it is based on the conducted on regional level research of economic security management processes.

From the suggested concept's point of view the complex of interrelated models of region's economic security ensuring was developed. The model of optimization of tax institutions' work with defaulter enterprises and the complex of optimal regional budget's funds distribution models were suggested.

Key words: model of region's economic security ensuring, budget regulation models, tax regulation, adaptation.