АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ

ім. академіка А.П.РОМОДАНОВА АМН УКРАЇНИ

ЧМУТ ВІКТОР ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 616.832-001.32/.33-089.843

РЕКОНСТРУКТИВНО-ВІДНОВНІ ОПЕРАЦІЇ З ТРАНСПЛАНТАЦІЄЮ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ ЕМБРІОНАЛЬНОЇ МОЗКОВОЇ ТКАНИНИ ЛЮДИНИ

ПРИ ТЯЖКІЙ СПИННОМОЗКОВІЙ ТРАВМІ

14.01.05 – нейрохірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2001

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор, заслужений діяч

науки і техніки України, академік АН ВШ України

СІПІТИЙ Віталій Іванович,

Харківський державний медичний університет МОЗ

України, завідувач кафедри нейрохірургії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, член-кореспондент АМН

України, професор, заслужений діяч науки і техніки

України ПОЛІЩУК Микола Єфремович,

Київська медична академія післядипломної освіти

ім.П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри

нейрохірургії.

доктор медичних наук, професор

МОГИЛА Василь Васильович,

Кримський державний медичний університет

ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач

кафедри нейрохірургії.

Провідна установа: Одеський державний медичний університет

ім. М.І. Пирогова МОЗ України, кафедра

факультетської хірургії з курсом нейрохірургії

Захист дисертації відбудеться 04.12.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .557.01 Інституту нейрохірургії ім.академіка А.П.Ромоданова АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 32)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту нейрохірургії

імені академіка А.П. Ромоданова АМН України (04050, м. Київ, вул. Ману-їльського, 32)

Автореферат розісланий 02.11.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д-р. мед. наук Чеботарьова Л.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з невирішених проблем сучасної нейрохірургії є розробка та удосконалення методів хірургічного лікування тяжких травматичних ушкоджень спинного мозку.

Щороку відзначається збільшення кількості хворих з тяжкою спинномозковою травмою, яка найчастіше зумовлена дорожньо-транспортними пригодами, побутовою та промисловою травмами. В Україні щороку дістають хребетно-спинномозкову травму понад 2 тис. осіб, більшість з яких особи молодого віку. Таким чином, цю проблему можна вважати актуальною як в медичному, так і в соціальному аспекті (Зозуля Ю.П., Поліщук М.Є., 1997; Базілевська З.В. та співавт., 1980; Кардаш А.М. та співавт., 1977; Солений В.І., 1993, 1997).

Відновлення порушених функцій спинного мозку при тяжкій травмі стає великою проблемою у зв'язку з утворенням гліального рубця в ділянці травми (Бабіченко Е.І., 1965; Верповський А.І., 1990; Гріщенкова Л.Н та співавт., 1997; Громов А.М., 1979; Злотнік Е.І. та співавт., 1984; Коган О.Г., 1975; Угрюмов В.М., 1979; Солоний В.І., 1997; Вєтриле С.Т., Колесов С.В., 2001).

Летальність при тяжких формах ушкодження спинного мозку складає

60-70%, інвалідність досягає 90% (Кардаш А.М., 1997; Лівшиць А.В., 1990; Солоний В.І. та співавт., 1997; Фадєєв Г.І. та співавт., 1983; Якупов В.А. та співавт., 1977).

При тяжкій спинномозковій травмі з наявністю контузій-розтрощувань спинного мозку до поточного часу не розроблені ефективні методи лікування, які б сприяли відновленню функцій спинного мозку.

Відсутність спеціальних методик нейротрансплантації, які зберігають життєздатність ембріональної мозкової тканини, не дозволяє одержати позитивних результатів при хірургічному лікуванні хворих з тяжкою спинномозковою травмою (Корж А.А. та співавт., 1987; Лівшиць А.В., 1990; Сташкевич А.Т. та співавт., 1995; 1998; Фіщенко В.Я. та співавт., 1991; Сіпітий В.І та співавт., 1998, 2000).

До теперішнього часу трансплантація кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини в зону контузії-розтрощування спинного мозку проводилась без застосування електростимуляції, яка потрібна для покращення результатів хірургічного лікування. Відсутні комплексні роботи, які освітлюють дану проблему (Лівшиць А.В., 1990; Сташкевич А.Т. та співавт., 1996, 1998; Бублик Л.А. та співавт., 2000; Broseta J., 1987; Kanno T. et al., 1987; Klinger D. et al., 1982; Pickel V.M. et al., 1977; Shealy C.N., 1975; Tallis R.C. et al., 1983; Sipitiy V.I. et al.,1999., 2000.).

Таким чином, актуальною є розробка раціональних методів реконструктивно-відновних операцій при тяжкій спинномозковій травмі із застосуванням трансплантації кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини, визначення оптимальних строків гестації нейротканини та підтримка її високої життєздатності шляхом застосування електростимуляції, захисту від контакту з цереброспинальною рідиною та рубцево-спайкового процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з плановими науково-дослідними роботами Харківського державного медичного університету за № держ. реєстрації 01980002611.

Мета роботи. Поліпшити результати хірургічного лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою на основі розробки та впровадження в клінічну нейрохірургію реконструктивно-відновних операцій з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини, які сприяють частковому відновленню функцій ушкодженого спинного мозку.

Задачі дослідження:

1. Розробити метод реконструктивно-відновних операцій при тяжкому травматичному ушкодженні спинного мозку із застосуванням трансплантації кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини, який сприяє відновленню функцій спинного мозку.

2. Визначити показання та протипоказання до застосування трансплантації кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини при тяжкій спинномозковій травмі.

3. Удосконалити методики трансплантації ембріональної мозкової тканини.

4. Впровадити в комплекс відновлення функцій спинного мозку застосування електростимуляції і підведення в зону нейротрансплантації кріоконсервованої суспензії ембріональної мозкової тканини людини.

5. Забезпечити надійний захист ембріональної тканини від контакту з цереброспинальною рідиною, а спинного мозку — від впливу рубцево-спайкового процесу.

6. Вивчити і показати динаміку відновлення порушених функцій спинного мозку після реконструктивно-відновних операцій з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини, а також провести порівняльний аналіз результатів реконструктивно-відновних операцій з нейротрансплантацією та без неї у хворих з тяжким ушкодженням спинного мозку.

Об'єкт дослідження: хворі з тяжкою спинномозковою травмою.

Предмет дослідження: контузії-розтрощування спинного мозку та їх наслідки – інтрамедулярні кісти та рубцево-спайковий процес.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено новий метод реконструктивно-відновних операцій із застосуванням трансплантації кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини у хворих з тяжкою спинномозковою травмою, який сприяє частковому відновленню порушених функцій спинного мозку (Держпатент України № 14851А від 18.02.97.).

Запропоновано диференційований підхід до використання ін'єкційної, фрагментарної, комбінованої методик трансплантації кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини в залежності від об'єму ушкодження спинного мозку. Обгрунтовано комбіновану методику електростимуляції спинного мозку з підведенням у зону трансплантації кріоконсервованої суспензії ембріональної мозкової тканини. Розроблено методику герметичної інтрамедулярної трансплантації кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини із застосуванням біополімерної плівки, а також пластики задньої стінки хребетного каналу сапфіровими матеріалами.

На основі аналізу результатів ядерно-магнітно-резонансних досліджень у хворих з тяжкою спинномозковою травмою після реконструктивно-відновних операцій з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини встановлено наявність гомогенізації ембріональної тканини в зоні трансплантації і зменшення розвитку рубцево-спайкового процесу.

Практичне значення одержаних результатів. Новий метод реконструктивно-відновних операцій з нейротрансплантацією при тяжкій спинномозковій травмі дозволяє попереджати розвиток різних післятравматичних ускладнень: мієліту, порушень функцій тазових органів, пролежнів, уросепсису.

Диференційований підхід до вибору методик нейротрансплантації в залежності від об'єму ушкодження спинного мозку дозволив проводити більш ефективне лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою.

Нейротрансплантація в поєднанні з електростимуляцією спинного мозку та підведенням кріоконсервованої суспензії ембріональної мозкової тканини в зону трансплантації в післяопераційному періоді через електрод-катетер дає можливість поліпшити результати оперативних втручань.

Аналіз результатів застосування розробленого методу реконструктивно-відновних операцій з нейротрансплантацією при тяжких ушкодженнях спинного мозку виявив, що значно скоротилась тривалість лікування хворих і зменшилась летальність. Розроблені реконструктивно-відновні операції з нейротрансплантацією застосовуються в нейрохірургічній клініці Харківської обласної клінічної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом розроблено нові реконструктивно-відновні операції із застосуванням трансплантації кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини при тяжкому ушкодженні спинного мозку, обґрунтовано доцільність застосування диференційованих підходів до нейротрансплантації в залежності від об'єму ушкодження. Автор розробив комплексний підхід до вирішення проблеми часткового відновлення функцій спинного мозку та провів детальний аналіз результатів хірургічного лікування хворих, яким були зроблені реконструктивно-відновні операції із застосуванням нейротрансплантації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднено на I з'їзді Українського товариства кріобіології та кріомедицини (м. Харків, 1995), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми інтернатури” Харківського державного медичного університету (м. Харків, 1996), II з'їзді нейрохірургів України (м. Одеса, 1998), XI Європейському конгресі нейрохірургів (Копенгаген, 1999), спільному засіданні Вченої ради Інститу нейрохірургії ім. академіка А.П.Ромоданова АМН України і кафедр нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупіка МОЗ України (м. Київ, 2001)

Результати дисертаційної роботи використовуються в педагогічному процесі на кафедрі нейрохірургії Харківського державного медичного університету.

Публікації. За матеріалами досліджень, викладених у дисертації, опубліковано 8 друкованих робіт у вітчизняних та іноземних наукових виданнях, у тому числі 3 статті в наукових фахових виданнях, окремі положення дисертаційної роботи публікувались у збірниках наукових трудів з'їздів і конференцій, отримано патент на винахід (№ 14851А від 18.02.97 р.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках машинного тексту, ілюстрована 47 рисунками, 12 таблицями. Робота складається зі вступу, 6 розділів, підсумку, висновків, списку літературних джерел і додатків. Список використаних літературних джерел містить 166 вітчизняних і 104 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали та методи дослідження. Робота грунтується на аналізі результатів хірургічного лікування 54 хворих з тяжкою спинномозковою травмою, які перебували в нейрохірургічній клініці та на кафедрі Харківського медичного університету, розташованих на базі Харківської обласної клінічної лікарні, у 1993-2000 рр.

З 54 постраждалих від тяжкої спинномозкової травми 30 хворим були проведені реконструктивно-відновні операції з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини в ушкоджений спинний мозок.

Дана порівняльна характеристика динаміки відновлення порушених функцій спинного мозку у 24 хворих з тяжкою спинномозковою травмою, яким проводились реконструктивно-відновні операції, без нейротрансплантації.

Оперовано із застосуванням методу нейротрансплантації 30 хворих, із них 28 (93%) чоловіки і 2 (7%) жінки.

Переважна кількість хворих поступила на лікування у віддаленому періоді травми: до 1 року – 18 (60%), від 1 до 2 років – 9 (30%), від 3 до 4 років – 3 (10%) хворих. У залежності від рівня ушкодження спинного мозку виділяли: шийний рівень – 10 (33%), верхньогрудний – 7 (23%), нижньогрудний 13 (44%).

Усіх хворих розподілили на категорії по класифікації France в залежності від ступеня функціонального ушкодження спинного мозку та неврологічних порушень. Категорію А складали 10 (33%) хворих з повною відсутністю рухів і чутливістю нижче рівня ушкодження. Категорію В складали 18 (60%) хворих з наявністю часткового збереження чутливості та відсутністю рухів нижче рівня ушкодження. Категорію С складали 2 (7%) хворих з наявністю у статусі неповного порушення чутливості нижче рівня ушкодження та збереженими рухами в кінцівках з силою менше 3 балів.

Результати власних досліджень та їх обговорення.

Усім хворим виконувалось комплексне клінічне обстеження: спондилографія, рентгенокомп'ютерна томографія, ядерно-магнітно-резонансна томографія, мієлографія, які давали можливість докладно виявити ступінь, характер, рівень ушкодження хребта та спинного мозку та в кожному конкретному випадку визначити тактику, об'єм і послідовність хірургічного втручання, а також прогнозувати результати лікування.

При аналізі даних спондилографіі, виконаної 19 хворим, у 10 (53% ) випадках зустрічались компресійно-оскольчасті нестабільні переломи хребта та у 9 (47% ) – мали місце стабільні переломи.

З використанням спондилографії виявилено сторонні металеві предмети, які не можна було виявити при застосуванні ядерно-магнітно-резонансної томографії.

Проведений аналіз рентгенокомп'ютерних томограм, що було виконано 11 хворим на томографі “CTMAX”, показав перевагу цього методу перед спондилографією.

На рентгенокомп'ютерних томограмах чіткіше виявлялись вид, об'єм травми та ступінь деформації хребетного каналу.

Як додаткові методи дослідження виконувались люмбальна пункція та мієлографія. При аналізі цих методів дослідження у 5 хворих було визначено блок субарахноїдального простору та у 8 – наявність білково-клітинної дисоціації. Припинення просування контрасної речовини залежало від ступеня стиснення спинного мозку, кута деформації хребта та вираженості рубцево-спайкового процесу.

Метод ядерно-магнітно-резонансної томографії був найбільш інформативним для діагностики характеру, ступеня і рівня ушкодження спинного мозку. Обстеження виконано 25 хворим на томографі “ОБРАЗ-1”. Характеристика магнітно-резонансного сигналу розподілялась на 4 типи відповідно зі ступенем ушкодження спинного мозку. Зрізи виконувались у Т-1 зваженому режимі у сагітальній площині довжиною 6 мм як в шийному, так і грудному відділах. У Т-2 зваженому режимі проводили деталізацію структур тканин і визначали ступінь звуження хребетного каналу. Магнітно-резонансна томографія дозволяла одержувати більш контрасне, поліпроекційне зображення спинного мозку на всьому протязі. При обстеженні на магнітно-резонансному томографі було чітко видно осередки контузій-розтрощування спинного мозку, їх розміри та рівень розташування, ушкоджені міжхребцеві диски, епідуральні гематоми, переломи тіл хребців, інтрамедулярні кісти, спондилолістез.

Основні показання до проведення реконструктивно-відновної операції з нейротрансплантацією:

1. Наявність чіткої клінічної картини ушкодження спинного мозку, підтвердженої ядерно-магнітно-резонансною томографією.

2. Відсутність позитивної динаміки в неврологічному стані від лікування, яке проводилось раніше.

3. Наявність деформації хребетного каналу з компресією спинного мозку та блоком субарахноїдального простору.

4. Ушкодження речовини мозку на протязі не більше трьох сегментів.

Основні протипоказання до проведення реконструктивно-відновної операції з нейротрансплантацією:

1. Велике ушкодження спинного мозку (більше трьох сегментів).

2. Післятравматичний мієліт з наявністю уросептичного стану хворого та нирковою недостатністю.

3. Велике ушкодження шийного відділу спинного мозку у сполученні з ушкодженням стовбурових відділів.

У хворих з тяжкою спинномозковою травмою реконструктивно-відновна операція з нейротрансплантацією була спрямована на усунення деформації хребта, відновлення функцій спинного мозку. Перед проведенням оперативного втручання усі хворі проходили медикаментозну та психологічну підготовку.

Реконструктивно-відновні операції виконувались поетапно.

На першому етапі операції, сумісно з ортопедами-травматологами Харківського науково-дослідного інституту ортопедії та травматології ім. проф. М.І. Сітенка виконувалась реконструкція хребетного каналу. Спочатку виконувався декомпресивно-репозиційно-стабілізуючий корпородез. Проводилась декомпресія та відновлювались нормальні топографо-анатомічні співвідношення хребетного каналу та спинного мозку. Вибір методу стабілізації у кожному конкретному випадку був індивідуальним і залежав від ступеня, об'єму та виду переломів. Застосування методики трансплантації залежало від об'єму ушкодження спинного мозку і диференціювалося на пункційно-ін'єкційну, фрагментарну та комбіновану.

Із застосуванням пункційно-ін'єкційної нейротрансплантації було виконано 16 операцій. Вони проводились у хворих з наявністю післятравматичного, інтрамедулярно розташованого осередку контузії-розтрощування, кісти, гематоми, вміст яких можна було аспірувати через мікроголку-канюлю та ввести в порожнину суспензію ембріональної мозкової тканини.

У таких випадках проводився доступ до спинного мозку, виконувався менінгомієлолізис, після чого проводилась пункція порожнини та аспірація її вмісту. Порожнина промивалась фізіологічним розчином, після чого до неї шляхом ін'єкції трансплантувалась суспензія кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини. Трансплантація проводилась у трьох напрямках: перша доза суспензії вводилась у каудальному напрямку, друга – в ростральному, третя заповнювала центральну частину порожнини. Місце навколо пункції покривали біоклеєм МК-7. На другому етапі вживляли електрод-катетер і робили пластику задньої стінки хребетного каналу. М'які тканини пошарово ушивали.

З використанням фрагментарної методики виконано 9 операцій.

Показанням до проведення фрагментарної нейротрансплантації було часткове ушкодження спинного мозку з наявністю осередків контузій-розтрощування на протязі двох-трьох сегментів.

Після виконання ламінектомії за допомогою мікрохірургічного інструментарію виконувався менінгомієлорадикулоліз. У зоні часткового ушкодження спинного мозку винищувався детрит до видимо здорової тканини. Ложе промивали фізіологічним розчином, таким чином, готували до трансплантації в нього нейротканини. На наступному етапі виконували трансплантацію. Брали фрагмент кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини, підготовленої в Харківському інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, та вводили його інтрамедулярно в зоні частково ушкоджених двох-трьох сегментів спинного мозку. У зоні трансплантації розміщували електрод-катетер, який проводили у рострокаудальному напрямі через нейротранс-плантат та через контрапертуру виводили на поверхню шкіри. Далі робили захист трансплантата за допомогою біополімерної плівки, по типу муфти, для попередження контакту із спинномозковою рідиною. Тверда мозкова оболонка ушивалась безперервно.

Операція закінчувалась пластикою задньої стінки хребетного каналу з біологічно інертного сапфірового матеріалу та ушиванням м'яких тканин.

Із застосуванням комбінованої методики нейротрансплантації було виконано 5 операцій. Показанням до такої операції була наявність контузії-розтрощування спинного мозку спільно з кістозною порожниною, вміст якої можна було аспірувати.

За такою методикою виконувався доступ до спинного мозку та менінго-мієлолізис. Детрит в зоні контузії-розтрощування спинного мозку вилучали, а дефект заповнювали фрагментами кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини. Порожнини кіст пунктирували, промивали та заповнювали суспензією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини. В зоні трансплантата розміщували електрод-катетер, виконували захист трансплантата біополімерною плівкою та проводили пластику задньої стінки хребетного каналу. Операція завершувалась ушиванням м'яких тканин.

Таблиця 1

Розподіл хворих в залежності від методики трансплантації представлено в табл. 1.

Методика Відділ спинного мозку Всього %

шийний верхньо-грудний нижньо-грудний

Ін'єкційна 6 6 4 16 53,0

Фрагментарна 3 1 5 9 30,0

Комбінована 1 - 4 5 17,0

Всього 10 7 13 30 100

У післяопераційному періоді, через 12-14 днів, проводили електростимуляцію спинного мозку через вживлений електрод.

Для підтримки життєздатності нейротрансплантата перед вилученням електрода-катетера, розташованого інтрамедулярно, в нього вводили 0,5 см3 суспензії кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини. Крім вказаної відновної терапії, в післяопераційному комплексі лікування хворим проводили голкорефлексотерапію, оксигенобаротерапію, лікувальну фізкультуру, масаж, електростимуляцію м'язів, озокерит, магнітно-лазерну та медикаментозну терапію.

Результати лікування 30 хворих з тяжкою спинномозковою травмою, яким були виконані реконструктивно-відновні операції з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини, порівнювали з результатами лікування 24 хворих з тяжкою спинномозковою травмою, яким були проведені реконструктивно- відновні операції без нейротрансплантації.

До операції мали ураження категорії А – 10 пацієнтів (33%), категорії В –18 (60%), категорії С – 2 (7%). Добрими результатами лікування вважали відновлення чутливості до S3 – S4 та м'язової сили до М3 – М4, тобто перехід хворих з категорії С до категорії D. До категорії D відносили хворих після реконструктивно-відновних операцій з нейротрансплантацією, неврологічний статус яких відповідав неповному порушенню чутливості, відновленню рухових функцій в більшості м'язів нижче рівня ушкодження до 3 та більше балів.

Задовільними були результати лікування, коли відновлювалась чутливість до S2 – S3, м'язова сила до М2 – М3, тобто перехід хворих з категорії В до категорії С.

Незадовільним результатом лікування вважали, коли чутливість була на рівні S0 – S1, м'язова сила була М0 – М1, тобто хворі категорії А залишались в категорії А або переходили лише в категорію В.

Динаміку результатів лікування після тяжкої спинномозкової травми та реконструктивно-відновної операції з нейротрансплантацією по переходу хворих в більш сприятливу категорію наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Аналіз результатів лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою,

котрим були виконані реконструктивно-відновні операції

До операції Після операції

категорії кількість хворих категорія кількість хворих

А 10 А 3

В 7

В 18 С 18

С 2 D 2

Якісний аналіз результатів лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою після реконструктивно-відновних операцій з нейротрансплантацією відображено в табл. 3.

Таблиця 3

Якісний аналіз результатів лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою,

котрим були використані реконструктивно-відновні операції з нейротрансплантацією

Результати лікування Кількість хворих по категоріях Всього %

A B C

Добрі 2 2 7

Задовільні 18 18 60

Незадовільні 10 10 33

Всього 10 18 2 30

% 33 60 7 100

* Летальних кінців не було

Таким чином, аналізуючи дані табл. 2 та 3, можна зробити висновок, що позитивні результати лікування хворих категорії В отримано у 18 хворих – 60% випадків, категорії хворих С – у 2 (7%).

Аналіз результатів лікування по рівнях ушкодження спинного мозку у хворих після реконструктивно-відновної операції з нейротрансплантацією відображено в табл. 4.

Таблиця 4

Аналіз результатів лікування по рівнях ушкодження спинного мозку хворих з тяжкою спинномозковою травмою після реконструктивно-відновної операції з нейротранспантацію

Результати лікування* Рівень ушкодження відділів спинного мозку Всього %

шийного верхньо-грудного нижньо-грудного

Добрі 1 1 2 7,0

Задовільні 8 2 8 18 60,0

Незадовільні 1 4 5 10 33,0

Всього 10 7 13 30

% 33,0 23,0 44,0 100

* Летальних кінців не було

За даними табл. 4, добрі та задовільні результати лікування досягнуто у хворих з ушкодженням шийного та нижньогрудного відділів спинного мозку.

Динаміку результатів лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою після реконструктивно-відновних операцій без нейротрансплантації наведено в табл.5.

Таблиця 5

Аналіз результатів лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою,

котрим були виконані реконструктивно-відновні операції без нейротрансплантації

До операції Після операції Летальні кінці

категорії кількість хворих категорія кількість хворих

A 10 A 6 4

B 12 B 10 2

C 2 D 2 -

Всього 24 18 6

Якісний аналіз результатів лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою після реконструктивно-відновних операцій без нейротрансплантації відображено у табл. 6.

Таблиця 6

Якісний аналіз результатів лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою

після реконструктивно-відновних операцій без нейротрансплантації

Результати лікування Категорії хворих Всього %

A B C

Добрі 0 0 0 0 0

Задовільні 0 0 2 2 8

Незадовільні 6 10 - 16 67

Летальні кінці 4 2 0 6 25

Всього 10 12 2 24

% 42 50 8 100

За даними табл. 6, у 16 хворих (67%), які перенесли тяжку спинномозкову травму та операцію без нейротрансплантації, результати були незадовільні.

Аналіз результатів лікування по рівнях ушкодження спинного мозку у хворих, яким були виконані реконструктивно-відновні операції без нейротранс-плантації, можна простежити за даними табл. 7.

Таблиця 7

Результати лікування хворих після реконструктивно-відновних операцій без нейротрансплантації в залежності від рівня ушкодження спинного мозку

Результати лікування Рівень ушкодження відділів спинного мозку Всього %

шийного верхньо-грудного нижньо-грудного

Добрі - - - 0 0

Задовільні 1 - 1 2 8

Незадовільні 5 4 7 16 67

Летальні кінці 2 1 3 6 25

Всього 8 5 11 24

% 33 21 46 100

Як видно з даних табл. 6 та 7, добрих результатів лікування у хворих, котрим виконувались реконструктивно-відновні операції без нейротрансплантації, не спостерігалось, переважали хворі з незадовільними результатами лікування –16 (67%), летальними випадками – 6 (25%), що зумовлено розвитком післятравматичних ускладнень, трофічними порушеннями, уросептичним станом.

ВИСНОВКИ

1. Розроблений метод реконструктивно-відновних операцій з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини у хворих з тяжкою спинномозковою травмою сприяє поліпшенню відновлення порушених функцій спинного мозку, зменшенню розвитку рубцево-спайкового процесу, попереджає розвиток післятравматичного мієліту.

2. Застосування методу реконструктивно-відновних операцій з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини є найбільш доцільним при ушкодженні спинного мозку на протязі не більше трьох сегментів. Велике ушкодження спинного мозку (більше трьох сегментів) є протипоказанням до операції нейротрансплантації.

3. Диференційований підхід до застосування методик трансплантації кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини – ін'єкційної, фрагментарної, комбінованої – у хворих з тяжкою спинномозковою травмою дає можливість поліпшити відновлення функцій спинного мозку.

4. Розроблена методика трансплантації кріоконсервованої мозкової тканини в поєднанні з електростимуляцією спинного мозку у хворих з тяжкою спинномозковою травмою сприяє відновленню рухових, чутливих порушень, загоюванню пролежнів.

5. Герметична інтрамедулярна трансплантація кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини із застосуванням біополімерної плівки, пластики задньої стінки хребетного каналу з використанням сапфірових матеріалів сприяє профілактиці розвитку рубцево-спайкового процесу.

6. Аналіз результатів ядерно-магнітно-резонансних досліджень, проведених у хворих з тяжкою спинномозковою травмою після реконструктивно-відновних операцій з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини, показав наявність гомогенізації ембріональної тканини в зоні трансплантації, відсутність грубих рубцево-спайкових процесів, що підтверджує ефективність даного методу.

7. Порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою, котрим були проведені реконструктивно-відновні операції з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини, та хворих, оперованих без застосування нейротрансплантації, показав ефективність методу нейротрансплантації, який сприяв частковому відновленню функцій спинного мозку та зменшенню летальності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сіпітий В.І., П'ятикоп В.О., Чмут В.О. Кріохірургія та трансплантація ембріональної мозкової тканини у сучасній нейрохірургії // Тези допов. IV Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. – Харків. – 1992. – С. 274-275.

2. Сипитый В.И., Пятикоп В.А., Лобынцева Г.С., Чмут В.А., Сторчак О.А., Гунько Б.В., Кутовой И.А. Лечение заболеваний центральной нервной системы с применением криоконсервированной эмбриональной мозговой ткани человека // Актуальные проблемы интернатуры: Сб.научн.трудов. – Харьков: Основа, 1996. – С. 115-117.

3. Чмут В.А., Егоркина О.В., Шевердин И.Ю., Свириденко В.Ю., Марков А.В. Метод хирургического лечения травматических повреждений позвоночника и спинного мозга // Медицина сегодня и завтра: Сб. работ молодых ученых и специалистов. – 1996. – С. 142-143.

4. Пат. № 14851А Україна, МКИ А61 В17/00, А61 В17/36. Спосіб нейротрансплантації при захворюваннях спинного мозку / В.І. Сіпітий, В.О. Чмут, І.С. Мороз та ін. – № 96031185. Заявл.23.09.96; Опубл. 18.02.97., Бюл. №3. – С. 23.

5. Сипитый В.И., Чмут В.А., Егоркина О.В. и др. Реконструктивно-восстановительные операции при травматическом повреждении спинного мозга и его корешков // Бюл. Української асоціації нейрохірургів. – 1998. – Вип. 6. – С. 147-148.

6. Сипитый В.И., Чмут В.А., Грунтовский Г.Х. Реконструктивно-восстановительные операции при травматическом повреждении спинного мозга и его корешков с применением криоконсервированной эмбриональной нейроткани человека и электростимуляции // Експериментальна і клінічна медицина.-1998. – №1. – С. 103-105.

7. Сипитый В.И., Чмут В.А, Егоркина О.В., Прокопюк О.С. Результаты реконструктивно-восстановительных операций с нейротрансплантацией при тяжелой спинномозговой травме // Експериментальна і клінічна медицина. – 2000. – №2. – С.120-123.

8. SipitiyV.I., Chmut V.A.,Vorobyov V.V. Reparative-Restorative Operations with Neurotransplantation in Severe Spinal Injury //XI European Congress of Neurosurgery European Association of Neurosurgical Societis(EANS), Monduzzi, Bologna, Italy, 1999. – Р.473-476.

АНОТАЦІЯ

Чмут В.О. Реконструктивно-відновні операції з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини при тяжкій спинномозковій травмі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 – нейрохірургія – Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П.Ромоданова АМН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена проблемі поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з тяжкою спинномозковою травмою. Робота грунтується на аналізі результатів хірургічного лікування 54 хворих з тяжкою спинномозковою травмою.

Новизна дослідження полягає в тому, що з метою відновлення функцій тяжко ушкодженого спинного мозку розроблено та виконано реконструктивно-відновні операції з трансплантацією кріоконсервованої ембріональної мозкової тканини людини в комплексі з електростимуляцією спинного мозку. За період з 1993 по 2000 рр. 30 хворим було виконано реконструктивно-відновні операції з нейротрансплантацією, а 24 хворим – без нейротрансплантації.

Визначено особливості вибору методик нейротрансплантації в залежності від об'єму ушкодження спинного мозку. Після реконструктивно-відновних операцій з нейротрансплантацією одержані позитивні результати лікування у 20 (67%) хворих (категорії В – 18 (60%) і категорії С – 2 (7%).

Ключові слова: спинний мозок, травма, реконструктивно-відновна операція, кріоконсервована ембріональна мозкова тканина, нейротрансплантація.

АННОТАЦИЯ

Чмут В.А. Реконструктивно-восстановительные операции с трансплантацией криоконсервированной эмбриональной мозговой ткани человека при тяжелой спинномозговой травме. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.05 – нейрохирургия. – Институт нейрохирургии им. академика А.П.Ромоданова АМН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена проблеме улучшения результатов хирургического лечения больных с тяжелой спинномозговой травмой.

Работа основана на анализе результатов хирургического лечения 54 больных с тяжелой спинномозговой травмой.

Новизна научного исследования заключается в том, что с целью восстановления функций тяжело поврежденного спинного мозга разработаны и выполнены реконструктивно-восстановительные операции с трансплантацией криоконсервированной эмбриональной мозговой ткани человека в комплексе с электростимуляцией спинного мозга. Предложен дифференцированный подход к использованию инъекционной, фрагментарной, комбинированной методик трансплантации криоконсервированной эмбриональной мозговой ткани в зависимости от объема повреждения спинного мозга. За период с 1993 по 2000 г. 30 больным были выполнены реконструктивно-восстановительные операции с нейротрансплантацией, а 24 больным – без нейротрансплантации.

Всем больным проводилось комплексное обследование: спондилография, рентгенокомпьютерная томография, ядерно-магнитно-резонансная томография, миелография.

В работе определены показания и противопоказания для применения реконструктивно-восстановительных операций с трансплантацией криоконсервированной эмбриональной мозговой ткани. Операции с нейротрансплантацией были направлены на устранение деформации позвоночника, улучшение восстановления функций спинного мозга. Обязательным элементом подготовки к операции был выбор методики трансплантации эмбриональной ткани, которая зависела от объема повреждения спинного мозга. Выработаны показания для применения пункционно-инъекционной, фрагментарной и комбинированной трансплантации.

С применением пункционно-инъекционной методики было выполнено 16 операций, фрагментарной – 9, комбинированной – 5.

С целью поддержки жизнеспособности нейротрансплантата в послеоперационном периоде через электрод-катетер, расположенный интрамедуллярно, вводили 0,5 см3 суспензии криоконсервированной эмбриональной мозговой ткани.Через 12-14 дней после операции проводили электростимуляцию спинного мозга.

После реконструктивно-восстановительных операций с нейротрансплантацией получены положительные результаты лечения у 20 (67%) больных: категории В – 18 (60%), и категории С – 2 (7%).

У больных, которым выполнялись реконструктивно-восстановительные операции без нейротрансплантации, хороших результатов лечения не наблюдалось, преобладали больные с неудовлетворительными результатами лечения – 16 (67%) и летальными исходами – 6 (25%), вследствие развития посттравматических осложнений, трофических нарушений, уросептического состояния.

Предложенный метод реконструктивно-восстановительных операций с нейротрансплантацией при тяжелой спинномозговой травме дает возможность частично восстановить функции спинного мозга, уменьшить риск возникновения рубцово-спаечного процесса, способствует быстрому заживлению пролежней, сокращению сроков лечения больных и их реадаптации, уменьшению летальности.

Ключевые слова: спинной мозг, травма, реконструктивно-восстановительная операция, криоконсервированная эмбриональная мозговая ткань, нейротрансплантация.

SUMMARY

Chmut V.A. Reparative-restorative operations involving a transplantation of man's criopreserved embryonal cerebral tissue to a patient with severe spinal injuries. – Manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.05 – Neurosurgery. Academician Romodanov Institute of neurosurgery of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.

The dissertation is devoted to the problem of improvement of the results of surgical treatment of patients with severe spinal trauma. The scientific work is based on the analysis of surgical treatment of 54 patients with spinal trauma.

The dissertation contains results of scientific research characterised by the novelty which consists of the method of reparative-reconstructive operations with transplantation of criopreserved embryonal cerebral tissue in complex with electrical stimulation of spinal cord.

At the period from 1993 to 2001 30 patients were under reparative-restorative operations with neuro-transplantation and 24 patients were under reparative-restorative operations without neuro-transplantation.

Particularities of neuro-transplantation methods choice are determinated by the amount of the injured spinal cord. After reparative-restorative operations with neuro-transplantation we received positive treatment results with 20 (67%) patients (category B-18 (60%) and category C-2 (7%).

Key words: spinal cord, trauma, reparative-restorative operations, criopreserved embryonal cerebral tissue, neuro-transplantation.

Підписано до друку 31.10.2001. Формат 60 х 84/16

Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура Times New Roman Cyr.

Умовн. друк. арк. 1.25. Умов. вид. арк. 1.5.

Наклад 100 прим. Зам. М-10/01.

Віддруковано у видавництві “Константа”

61145, м.Харків, вул. Космічна, 26, к.113.

Тел. (0572) 17-55-21, 30-36-88.

E-mail: konstanta@vl.kharkov.ua

http://www.wepublish.kharkov.ua