АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ

ДУНАЄВА АНГЕЛІНА ЄВГЕНІВНА

УДК 616.5: 616.056.3: 615.015.26: 616.07

ЕТІОЛОГІЧНА ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА ЛІКАРСЬКОЇ ХВОРОБИ ЗА РІВНЕМ ПОГЛИНЕННЯ УЛЬТРАЗВУКУ ЕРИТРОЦИТАМИ, НАВАНТАЖЕНИМИ МЕДИКАМЕНТОЗНИМ АЛЕРГЕНОМ

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті дерматології та венерології АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Солошенко Ельвіра Миколаївна,

Інститут дерматології та венерології АМН України,

заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Болотна Людмила Анатоліївна,

Харківська державна медична академія

післядипломної освіти МОЗ України,

професор кафедри дерматовенерології;

кандидат медичних наук

Брагуца Олена Вікторівна,

Інститут невідкладної та відновної хірургії

АМН України,

молодший науковий співробітник.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу, м. Київ.

Захист відбудеться “11” грудня 2001 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при Інституті дерматології та венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту дерматології та венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 7/9.

Автореферат розісланий “9” листопада 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Г. М. Бондаренко

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Лікарська хвороба (ЛХ) – одна з найбільш актуальних проблем сучасної клінічної медицини, з якою зустрічаються лікарі практично усіх спеціальностей, але найчастіше – дерматовенерологи. Про це свідчить лавиноподібне зростання кількості хворих зі шкірними алергічними реакціями майже на всі лікарські засоби [И.А.Дидковский, 1996; С.А. Гольвидис с соавт., 1997; Е.Ф.Чернушенко, 1999; Л.В.Львова, 2001]. ЛХ з переважно шкірними проявами за питомою вагою займає друге місце серед усіх алергічних захворювань, що реєструються в середньому у 10населення [Т.С.Соколова, Н.И.Рошаль, 1990; Б.М.Пухлик, 1992; А.Д.Адо с соавт., 1993; А.А.Зайкова, 1996; М.Д.Машковський, 1997; Г.Лолор с соавт., 1998; Р.Паттерсон с соавт., 1999; J.E.Fircham, 1991; M. Abbat, 1998]. До того ж, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, 20практично здорових людей мають приховану сенсибілізацію і в них будь-якої миті може розвинутись ЛХ [Д.К.Новиков, 1991; Е.Н.Кутепов, 1993; Е.М.Солошенко, 1999].

В останні роки спостерігається тенденція до збільшення випадків важкого перебігу ЛХ [Т.В.Латышева, 1991; З.Б.Березовская с соавт., 1991; A.В.Циснецька, 1996; S.K.Akkula et al., 1997; M.Myers, H.Jick, 1997], яка згідно із сучасним поглядом являє собою системний процес, що розвивається при прийомі лікарських засобів у осіб з конституційно-генетичною схильністю на тлі основної соматичної або шкірної патології, супроводжується порушеннями нейро-гуморальної регуляції і як наслідок цього – усіх видів гомеостазу [О.О.Сидоренко, 1995; Е.М.Солошенко, 1996]. В основі алергічної реакції при ЛХ лежать імунологічні механізми, які традиційно пов'язуються з клітинами білої крові, значно менше досліджень показують патогенетичну роль червоного кров'яного тільця, морфологія та функція мембрани якого відбивають стан інших клітин організму. Тому вивчення властивостей еритроцитів (ЕР) та морфофункціонального стану їхніх мембран при ЛХ є актуальним, а розробка на цій основі біофізичного методу діагностики ЛХ сприятиме значному вдосконаленню діагностики ЛХ, що у свою чергу дозволить зменшити кількість тяжких побічних реакцій при фармакотерапії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження дисертації є фрагментами планових науково-дослідних робіт Інституту дерматології та венерології АМН України ІФ 96 “Розробка експрес-способу етіологічної діагностики лікарської хвороби з проявами переважно на шкірі шляхом вимірювання рівня поглинення ультразвуку в еритроцитах” (№ держреєстрації 0196V017120) та ОК 05.99 “Вивчення патогенетичних механізмів довготривалої медикаментозної терапії у хворих на поширені дерматози з урахуванням досліджень імунного гомеостазу на клітинному та молекулярному рівні з корекцією та профілактикою виявлених порушень” (№ держреєстрації 0199V001201). Дисертантом самостійно виконано фрагменти, присвячені розробці експрес-способу ультразвукової діагностики ЛХ та вивченню патогенетичних аспектів порушень мембраннорецепторного комплексу еритроцитів при ЛХ.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – розробити етіологічний експрес-спосіб діагностики ЛХ з урахуванням рівня поглинення УЗ ЕР, навантаженими медикаментозним алергеном, на підставі встановлення ролі еритроцитів у механізмах розвитку сенсибілізації.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі задачі:

1. Вивчити деякі фізико-хімічні властивості еритроцитів.

2. Обґрунтувати доцільність розробки експрес-способу етіологічної діагностики ЛХ шляхом вимірювання рівней поглинення УЗ в ЕР, навантажених медикаментозним алергеном.

3. Розробити експрес-спосіб етіологічної діагностики ЛХ за допомогою сконструйованої приставки до ультразвукового ехоофтальмоскопу.

4. Провести клініко-лабораторне дослідження з вимірювання рівня поглинення УЗ в ЕР практично здорових осіб, хворих із клінічними проявами, а також латентними формами ЛХ.

5. Порівняти результати досліджень з етіологічної діагностики ЛХ за допомогою розробленого методу та відомих традиційних імунологічних тестів.

Об'єкт дослідження – патогенез та діагностика ЛХ.

Предмет дослідження: алергологічний анамнез хворих на ЛХ; фізико-хімічні властивості ЕР хворих на ЛХ; рівень поглинення ультразвуку ЕР хворих на ЛХ і здорових осіб; реакція агломерації лейкоцитів з передбачуваними медикаментозними алергенами; алерген-специфічні Igантитіла до медикаментів.

Методи дослідження. Усі хворі підлягали клініко-лабораторному обстеженню з обов'язковими мікологічними дослідженнями для виявлення можливої алергії до грибів. Для встановлення в анамнезі алергії до медикаментів та інших видів підвищеної чутливості, проводили ретельний збір та аналіз даних алергологічного анамнезу. Визначення загального стану імунітету здійснювали за показниками клітинного і гуморального імунітету за загальноприйнятими методиками [Е.Ф. Чернушенко, Л.С. Когосова, 1978; Б.М. Пухлик, 1992]. Оцінку специфічного імунітету проводили за допомогою традиційних імунологічних методів: реакції агломерації лейкоцитів [И.А. Юсипова и соавт., 1972]; визначення специфічних Ig E – антитіл імуноферментним методом послідовного насичення [C.J.L.S.1995] за допомогою наборів фірми Dexall Biomedical Labs (Gaithersburg, Німеччина) за прикладеною інструкцією на імуноферментному аналізаторі АІФ-Ц-01С (Білорусь) та розробленого нами ультразвукового способу. Вивчення фізико-хімічних властивостей ЕР проведено за технічного сприяння Інституту медичної радіології АМН України ім. С.П. Григор'єва. Воно включало електроцитометричне визначення середнього діаметру (D) та середнього об'єму (V) ЕР, величини струму (I) та напруги (U) пробою мембран ЕР, відношення провідностей (ВП) до та після пробою, питомого електричного опору (r) цитоплазми ЕР, а також стійкості ЕР до кислотного гемолізу [С.В. Руденко и соавт., 1998]. Дослідження електролітів Са, Mg у крові, а також Na та K у плазмі й ЕР здійснювали методом полум'яної фотометрії на ПАЖ-2 [В.В. Меньшиков, 1987].

Статистична обробка одержаних результатів, а також їх графічна інтерпретація здійснювалася на комп'ютері Intel Pentium MMX 200 за допомогою стандартного пакету прикладних програм “Statistica for Windows”, Release 5.0 (Stat Soft) та Microsoft Office (Excel'97) на ПК IBM PC/AT 486. Застосовувалися t-критерій Ст'юдента та критерій Манна-Уітні [О.П. Минцер и соавт., 1991; С.Н. Лапач и соавт., 2000].

Наукова новизна одержаних результатів. Доведена роль ЕР в імунному процесі при ЛХ шляхом встановлення змін їхніх фізико-хімічних властивостей, а також рівня поглинення УЗ при їх контакті in vitro з медикаментозними алергенами. Виявлено підсилення неоднорідності популяції циркулюючих ЕР, особливо при гострих клінічних проявах ЛХ, з перевагою макроформ; зниження кислотної стійкості ЕР, зростання величини струму електричного пробою мембран ЕР, питомого опору та їх відносної проводимості, що призводить до порушення мікров'язкості та інтегральної щільності мембран ЕР.

У хворих на латентну форму ЛХ встановлено розлади електролітного балансу (гіпомагніємія, перерозподіл градієнтів Na i K між плазмою та ЕР), первісне значення в яких мають зрушення рівня Са.

Вперше в Україні та країнах СНД розроблено ультразвуковий спосіб етіологічної експрес-діагностики ЛХ та його апаратне забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено і клінічно апробовано спосіб експрес-діагностики ЛХ з використанням діагностичної ультразвукової установки, заснований на вимірюванні рівня поглинення ультразвуку в дослідних (із додаванням передбачуваного алергену) та контрольних (без додавання передбачуваного алергену) зразках крові. Спосіб експрес-діагностики ЛХ дає можливість точно визначити медикаментозний алерген у хворих як з активними клінічними проявами, так і з латентною формою ЛХ, що дозволяє усувати ускладнення при медикаментозному лікуванні хворих та попереджати побічну дію медикаментів під час проведення анестезії при хірургічних операціях та інструментальних дослідженнях. За допомогою розробленого способу, який не потребує коштовних реактивів і зручний та простий у виконанні, можливо швидко (за 20 – 30 хвилин) установити етіологічний чинник ЛХ, замість 5 – 6 годин при традиційних імунологічних дослідженнях. Сконструйована оригінальна приставка до УЗ-ехоофтальмоскопу та багатоячеїсті кювети, що становлять разом сертифіковану установку для специфічної експрес-діагностики алергії. Одержано Деклараційні патенти України на винаходи: “Спосіб визначення алергену у хворих на лікарську хворобу” №28518 А від 16.10.2000р. та “Спосіб виявлення специфічного алергену” №34279 А від 15.02.2001р.

У Реєстрі галузевих нововведень у систему охорони здоров'я за 1999 р. зареєстроване нововведення №128/11/9 “Новий метод визначення алергену у хворих на лікарську хворобу”. Видано та розіслано інформаційний лист “Экспресс-способ диагностики лекарственной болезни путем измерения уровня поглощения ультразвука в эритроцитах”.

Відзначено, що морфометричні та біофізичні показники стану ЕР та функціонального стану їхніх мембран можна включати до алгоритму дослідження хворих на ЛХ.

Наукові положення дисертації та спосіб експрес-діагностики впроваджено в практику роботи Інституту дерматології та венерології АМН України, Харківського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, 5-го міського клінічного, 4-го, 13-го районних шкірно-венерологічних диспансерів м. Харкова та в учбовий процес кафедри дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти і курсу шкірних та венеричних хвороб, а також курсу загальної і клінічної імунології та алергології факультету фундаментальної медицини Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено аналіз даних із наукових публікацій за темою дослідження, розроблено план та виконано програму досліджень, зроблено висновки. За період 1996–2000 рр. пошукачем проведено клінічне та лабораторне дослідження 144 хворих на ЛХ та 30 здорових осіб контрольної групи. В усіх лабораторних дослідженнях і розробці способу експрес-діагностики автор брав безпосередню участь. Статистична обробка та наукова інтерпретація отриманих даних проведена самостійно. Усі наукові та практичні висновки зроблені особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідено на VІІ з'їзді дерматовенерологів України (м. Київ, 1999), V науково-практичній конференції “Актуальні питання алергології, клінічної та лабораторної імунології” (м. Київ, 2000), VIII конгресі СФУЛТ (м. Трускавець, 2000), обласних науково-практичних конференціях дерматовенерологів у мм. Луганську (1999), Харкові (2000), наукових конференціях молодих учених Харківської медичної академії післядипломної освіти (1999), Харківського державного медичного університету (2001), науковому семінарі “Актуальні проблеми алергії у дерматології та венерології у дорослих та дітей (лікарська хвороба, атопічний дерматит – патогенез, діагностика, терапія, реабілітація, профілактика)” (Харків, 2001), представлено у стендовій доповіді на VIII Всеросійському з'їзді дерматовенерологів (м. Москва, 2001). Установка для ультразвукової діагностики ЛХ демонструвалася на виставці медичної техніки на виїзній колегії МОЗ України (червень, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 друкованих робіт: 5 статтей у фахових наукових журналах (у моноавторстві – 2), 4 – у збірниках наукових праць (у моноавторстві – 1), 3 тези доповідей, 2 патенти України на винахід. Видано інформаційний лист.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу та методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків, списку літератури, що містить повні бібліографічні дані на 263 джерел – 192 на українській та російській мовах і 71 на іноземних мовах. Рукопис дисертації викладено на 111 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстровано 20 таблицями, 9 рисунками (з них 5 займають об'єм цілої сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріалом для дослдіження стали результати спостережень за 144 хворими на ЛХ віком від 14 до 69, з них 38 чоловіків та 106 жінок. Першу групу складали 59 (41 %) хворих з гострими клінічними проявами ЛХ переважно на шкірі, другу – 85 (59 %) хворих з проявами ЛХ в анамнезі (латентна форма ЛХ). В обох дослідних групах переважали особи жіночої статі у віці від 41 до 50 років та більше (відповідно 71 % та 75,3 %).

Давність захворювання до встановлення діагнозу ЛХ у хворих І групи коливалася від 3 днів до 12 років з частотою рецидивів від 1 до 6 разів на рік, у ІІ групі – від 6 місяців до 30 років. У І групі переважали хворі з давністю захворювання до 1 року (68,47 %), у ІІ групі – більше 1 року (87,05 %). Із хворих із клінічними проявами ЛХ тільки 15 осіб (10,42 %) звернулися з метою лабораторного обстеження для виявлення причини розвитку алергічного процесу в перший місяць свого захворювання. Пізнє звертання хворих по алергологічну допомогу було внаслідок недостатньої обізнаності як населення, так і лікарів з усіма проявами ЛХ і методами її діагностики.

Простежена сезонність реєстрації хворих на ЛХ. Найбільша кількість виникнення або рецидивів ЛХ припадала на період із січня по березень (60,3що, ймовірно, пов'язане з поширенням застудних захворювань у цей період та загостренням різних хронічних хвороб, які вимагали медикаментозного лікування.

Установлено перебіг ЛХ на тлі основного соматичного захворювання у 33,3 % хворих та основного шкірного захворювання у 59,0 %. Серед цих дерматозів частіше були псоріаз (14,5 %), екзема (9,7 %), алергічний дерматит (9,7 %), мікози та оніхомікози (5,5 %).

Аналіз клінічних проявів ЛХ показав, що в обох групах найчастіше вона перебігала за типом кропив'янки (42,4 % та 29,4 %), кропив'янки з набряком Квінке (18,0 % та 20 %), алергічного дерматиту (13,6та 22,4 %), багатоформної ексудативної еритеми (10,7 % та 8,2екзантем (13,6та 10,6Крім основного захворювання 90,3% хворих мали супутню патологію, причому нерідко в одного й того ж хворого реєстрували декілька супутніх хвороб. Найчастіше це були захворювання органів травлення (42,4 %), серцево-судинної системи (31,6 %), осередки хронічної інфекції (19,4 %).

За даними сімейного алергологічного анамнезу у 24,3 % хворих на ЛХ встановлена обтяжена спадковість алергічними захворюваннями (бронхіальна астма, алергічний бронхіт, алергічні реакції на щеплення, атопічний дерматит, алергічний риніт), причому у ІІ групі майже втричі частіше (11,9 % та 32,9 %). Алергію до медикаментів реєстрували в батьків 30 хворих (20,8 %), частіше з боку матерів, що підтверджує роль генетичних факторів у патогенезі ЛХ. В індивідуальному анамнезі алергічні хвороби мали місце у 43,1 % хворих, у ІІ групі вдвічі частіше, ніж у першій, причому у одного й того ж хворого по декілька захворювань алергічного генезу.

Підвищену чутливість до одного медикаменту (моносенсибілізацію) виявлено тільки у 16 хворих (18,8 %), до двох – у 26 (30,6 %), до трьох та більше – у 41 (48,2 %). При порівнянні цих відсотків у І та ІІ групах встановлено, що анальгін вдвічі частіше спричиняв гострі прояви ЛХ (13,5 % та 7,0 % відповідно), а вітаміни частіше були винними алергенами у хворих ІІ групи (5,1 % та 23,5 %), тобто при повторному довготривалому їх вживанні.

Полісенсибілізація до медикаментів сполучалася з іншими видами алергії, встановленої за даними алергологічного анамнезу: харчовою – у 33 хворих (22,9 %), побутовою – у 34 (23,6 %), холодовою – у 15 (10,4 %), пилковою – у 17 (11,8 %), сонячною – у 22 (15,3 %). При цьому харчову та пилкову алергію частіше реєстрували в пацієнтів ІІ групи.

Серед чинників ЛХ на першому місці були антибіотики: пеніциллін – у 64 хворих (44,4 %), інші антибіотики – у 46 (31,9 %); на другому – наркозні засоби: новокаїн – у 36 (25,0 %), лідокаїн – у 31 (21,5 %); на третьому – вітамінні препарати у 23 (15,1 %). Звертає на себе увагу значне місце серед медикаментозних алергенів, винних у розвитку ЛХ, й антигістамінних препаратів, які широко використовуються як для лікування різноманітних алергічних захворювань, так і для запобігання розвитку алергічних реакцій (у 27 хворих – 18,7 %).

При аналізі шляхів надходження медикаментів до організму хворих встановлено, що найчастіше ЛХ розвивалась при парентеральному їх введенні – у 69 (47,9 %), після прийому усередину – у 58 (41,1 %), а найменше після зовнішнього застосування – у 17 (11,8 %). Разові та добові дози лікарських засобів зазвичай не перевищували доз, рекомендованих інструкцією до препарату, що підтверджує у хворих істинність алергічної реакції, як одного з видів побічної дії на лікарські засоби, котрий виникає незалежно від дози препарату.

Аналіз периферичної крові виявив помірну еозинофілію та лімфоцитоз, достовірно збільшені у хворих І групи (3,2 ± 0,6 проти 2,6 ± 0,3та 32,9 ± 1,5 проти 29,3 ± 1,4 %). Показники кількості ЕР та вмісту гемоглобіну були в межах норми.

Проведені вперше у хворих на ЛХ морфометричні дослідження ЕР (33 – І групи, 45 – ІІ групи) на електроцитоаналізаторі кондуктометричного типу дозволили виявити збільшення діаметру та об'єму ЕР, більш виражене при гострих клінічних проявах ЛХ (D = 51,82 ± 3,9 мкм; V = 68,26 ± 6,11 мкм3) у порівнянні зі значеннями цих параметрів, установлених у групі практично здорових осіб (D = 48,9 ± 3,2 мкм; V = 62,32 ± 2,8 мкм3) [М.Е. Почтарь и соавт., 1996]. Комп'ютерний аналіз гістограм розподілу за діаметром (Kd) та об'ємом (Kv) понад 80 000 ЕР в кожній пробі венозної крові довів високий ступінь достовірності цих відмінностей по обох дослідних групах (р < 0,01). Ці дані свідчать про посилення неоднорідності популяції ЕР у хворих на ЛХ з кількісною перевагою їх макроформ.

Враховуючи, що стан ЕР може змінюватися під впливом основного захворювання, на тлі котрого відбувався розвиток ЛХ, був проведений аналіз морфометричних та біофізичних показників ЕР у різних підгрупах хворих за критерієм Манна-Уітні, як найбільш адекватного при малих групах дослідження. Максимальні відхилення розмірів ЕР у бік збільшення їхнього діаметру та об'єму були знайдені в групах хворих, у яких гострі прояви ЛХ розвивалися на фоні шкірної патології (при екземі D = 52,9 ± 1,5 мкм; V = 73,1 ± 5,7 мкм3; при мікозах D = 56,7 ± 6,4 мкм; V = 68,7 ± 2,8 мкм3; при атопічному дерматиті D = 53,7 ± 4,8 мкм; V = 70,5 ± 3,3 мкм3) та захворюваннях шлунково-кишкового тракту (D = 50,5 ± 1,2 мкм; V = 74,1 ± 7,2 мкм3). Аналіз цих показників у залежності від типу клінічних проявів ЛХ показав достовірне збільшення (р ,05) розмірів ЕР при проявах ЛХ за типом екзантем (D = 52,1 ± 5,6 мкм; V = 73,3 ± 7,1 мкм3) і алергічного дерматиту (D = 52,0 ± 3,3 мкм; V = 68,2 ± 6,3 мкм3). Збільшення ширини гістограм розподілу ЕР за діаметром (Kd) та об'ємом (Kv) у хворих ІІ групи свідчить про наростання при латентному перебігу ЛХ анізоцитозу. Таким чином, виявлена статистично достовірна залежність ступеня вираженості змін морфометричних показників ЕР від клінічних проявів ЛХ та виду основного захворювання.

Приймаючи до уваги дані експериментальних та клінічних досліджень про те, що морфологічні зміни ЕР можуть бути викликані порушенням фізико-хімічних властивостей їх мембран (пластичності, стійкості), що призводить до зниження еластичності й тонусу ЕР [А.В.Панченко, 1986; С.А.Сторожок, С.В.Соловьев, 1992; С.Г.Потапова, В.И.Богданова, 1996], у хворих на ЛХ вивчали електричні параметри та проникливість мембран ЕР під дією зовнішнього електричного поля. Встановлені зміни значень величин току (І) та напруги (U) електричного пробою мембран, питомого опору (r) і відношень провідності цитоплазми ЕР до та після електричного пробою в залежності від гостроти перебігу ЛХ та основного захворювання, на тлі якого вона розвивалася. Сила току електричного пробою (І) зростала у І групі у 1,2 рази у порівнянні з ІІ групою, в якій ці показники не відрізнялися від контрольної групи. Найбільші зміни бар'єрних властивостей мембран ЕР встановлено в підгрупі хворих, у яких ЛХ розвивалася на тлі перебігу таких основних захворювань, як атопічний дерматит, мікози та оніхомікози.

Про зниження кислотної резистентності мембран ЕР свідчило скорочення часу гемолізу ЕР (Т2) при збільшенні концентрації гемолітику з 0,003 N HCl до 0,005 N HCl у всіх досліджених групах в середньому на 20 % у порівнянні з контролем (319,2 ± 18,8 с) (І група – 269,7 ± 31,2 с, ІІ група – 266,8 ± 28,0 с), що можна розцінювати як функціональну неповноцінність клітин крові та їхніх мембран [О.В.Дробинская, 1993].

Вивчення показників електролітного обміну в системі плазма крові – еритроцит у хворих на ЛХ показало у всіх групах, незалежно від виду основного захворювання, достовірне (р < 0,05) збільшенння вмісту кальцію в плазмі в середньому в 1,6 – 1,8 рази та перерозподіл градієнтів калію – натрію між плазмою та ЕР. Деякі показники фізико-хімічних властивостей ЕР подано на рис. .

Рис. . Залежність деяких показників фізико-хімічних властивостей ЕР у хворих з гострими проявами ЛХ від виду основного захворювання.

Таким чином, встановлено, що при ЛХ відбуваються закономірні зсуви в периферичній ланці системи еритрону, яка безпосередньо залучається до механізмів розвитку сенсибілізації до лікарських препаратів. При цьому, зміни електричних характеристик та іонтранспортної функції мембран ЕР, порушення електролітного гомеостазу найбільш виражені у хворих І групи. Якщо припустити, що виявлені особливості фізико-хімічних властивостей ЕР та порушення їхніх мембранних структур свідчать про послаблення синхронізації внутрішньоклітинних процесів, то можна вважати, що у хворих на ЛХ знижуються насамперед компенсаторно-адаптаційні можливості організму на рівні клітин, що і призводить на тлі конституціонально-генетичної схильності до розвитку ЛХ та її рецидивів [Л.Х. Гаркави и соавт., 1990]. У цьому плані показники морфофункціонального стану ЕР та їхніх мембран можуть розглядатися, на наш погляд, як важливі діагностичні критерії для включення в алгоритм обстеження хворих на ЛХ з метою одержання додаткової інформації про гостроту та вираженість ступеня сенсибілізації до медикаментів і будування індивідуального прогнозу щодо ефективності проведеної терапії.

Виявлені порушення морфологічних та біофізичних характеристик ЕР у хворих на ЛХ послугували підгрунтям для розробки біофізичного методу спефицічної діагностики ЛХ, аналогів якому немає ні в Україні, ні в країнах СНД. Необхідність розробки цього методу викликана тим, що перед клініцистами завжди постає питання, який саме із множини призначених хворому медикаментів спричинив розвиток алергічної реакції. Дані алергологічного анамнезу, клінічні прояви та перебіг захворювання дають можливість лише припустити ЛХ. Для виявлення сенсибілізації до медикаментів придатні далеко не всі методи діагностики. Шкірні проби та інші провокаційні тести у теперішній час вважаються недоцільними з-за їх малої інформативності, а головне, – небезпечності для життя пацієнта. Відомо багато імунологічних тестів специфічної етіологічної діагностики ЛХ in vitro, але вони трудомісткі, потребують дефіцитних реактивів, коштовного обладнання, а також дуже тривалі в постановці. Все це обмежує їх широке використання в практичній охороні здоров'я, тим більше в поліклінічних умовах, при масових обстеженнях працівників фармацевтичних підприємств. Швидке виявлення конкретного чинника ЛХ дуже важливе, бо від цього залежить тактика лікаря щодо призначення хворому відповідного комплексу лікувальних, профілактичних та реабілітаційних заходів. Тому в останні роки при експрес-діагностиці ЛХ перевагу віддають біофізичним методам, як більш зручним, автоматизованим та стандартизованим.

Враховуючи здатність ЕР адсорбувати на своїй поверхні різні алергени, в тому числі і медикаментозні, та переносити їх у найвіддаленіші ділянки мікроциркуляторного русла, розроблено спосіб діагностики ЛХ з використанням ЕР, навантажених медикаментозним алергеном. В основу експрес-способу етіологічної діагностики було покладено визначення рівнів поглинення ультразвуку ЕР хворих у присутності передбачуваного медикаментозного алергену. Поглинаючу властивість ЕР визначали за допомогою діагностичної ультразвукової установки, яка складається з ультразвукового ехоофтальмоскопу ЕОС-22, що випускається серійно, та сконструйованої оригінальної приставки до нього (рис. ). Джерелом УЗ-коливань був УЗ зонд ЕОС-22 з частотою випромінювань 10 мГц та потужністю 50 Вт, що працює в імпульсному режимі та сприймає амплітуду відбитого сигналу. При розробці експрес-способу були відпрацьовані оптимальні режими швидкості центригування крові, температури та часу інкубації медикаментозних алергенів з кров'ю, а також впливу фізрозчину та різних концентрацій медикаментозних алергенів на рівні поглинення УЗ. Діагностична ультразвукова установка для специфічної діагностики алергії була сертифікована, а на експрес-спосіб ультразвукової діагностики одержано два деклараційних патенти. За допомогою розробленого УЗ-тесту проведено 1672 дослідження у 144 хворих на ЛХ та у 30 практично здорових осіб. За позитивний результат приймали різницю рівнів поглинення УЗ в контрольних зразках (без додавання медикаментозних алергенів), які були в кожному досліді, та в дослідних зразках (у присутності медикаментів – алергенів), якщо вона складала не менше 1 умовної одиниці або 20 %. Кількість передбачуваних медикаментозних алергенів, а відповідно й дослідних зразків крові, встановлювали за даними алергологічного анамнезу.

Рис. . Схема діагностичної ультразвукової установки:

1 – ехоофтальмоскоп ЕОС-22; 2 – екран ЕОС-22 із зображеною характеристикою відбитих ультразвукових сигналів; 3 – мікроскоп; 4 – тубус мікроскопа; 5 – ультразвуковий зонд ЕОС-22; 6 – єднальний кабель ЕОС-22; 7 – робочий стіл мікроскопа; 8 – площадка мікроскопа з пазами для кювети; 9 – кювета; 10 – ручка ЕОС-22 “усиление”; 11 – ручка ЕОС-22 “мощность”; 12 – маркери (І–ІІ) ЕОС-22.

Для виявлення етіологічного фактору ЛХ у хворих було проведено дослідження за допомогою ультразвукового тесту до одного лікарського препарату – у 2 пацієнтів, до двох – у 9, до трьох – у 20, до чотирьох – у 35, до п'яти – у 37, до шести – у 7, до семи – у 11, до восьми – у 10, до дев'яти – у 8, до десяти – у 3, до тринадцяти – у 3, до чотирнадцяти – у 2, до сімнадцяти – у 1. Підвищену чутливість до медикаментозного алергену розробленим способом установлено у 122 хворих (84,7у тому числі до одного препарату – у 24 хворих, до двох – у 36, до трьох – у 47, до чотирьох – у 8, до п'яти – в 6, до семи – в 1. Позитивні результати ультразвукового тесту були одержані у 54 (95,1хворих І групи та у 68 (80,0хворих ІІ групи.

За рівнями поглинення УЗ ЕР виділили 4 ступеня сенсибілізації до медикаментів: І ступінь – різниця рівнів поглинення УЗ у контрольному та дослідному зразках становила від 20 до 30; ІІ ступінь – 31–40 %, ІІІ ступінь – 41–50IV ступінь – більша за 50За цією градацією пацієнти обох дослідних груп належали переважно до І (46 хворих – 37,7та ІІ (33 хворих – 27ступеня.

Результати УЗ-тесту порівнювали з даними алергологічного анамнезу та традиційних імунологічних тестів – реакції агломерації лейкоцитів і визначення специфічних Ig– антитіл імуноферментним методом.

Кореляційний аналіз показав помірний зв'язок анамнестичних даних та УЗ-тесту (коефіцієнт кореляції r = 0,48). Співпадання результатів було у 68,2хворих, в той час як за даними літератури співпадання імунологічних тестів з анамнестичними вказівками коливається від 43 % до 62 % [И.В. Владимиров с соавт., 1992].

Зіставлення результатів УЗ-тесту з реакцією агломерації лейкоцитів показало більшу чутливість розробленого нами способу діагностики ЛХ в обох досліджених групах хворих (91,5 % проти 73,0 % у І групі, 80 % проти 62,3 % у ІІ групі, 84,7% проти 66,1 % у цілому по обох групах). Співпадання результатів обох тестів було у 45 % (45,7 % у І групі, 46,0у ІІ групі). Імуноферментний аналіз визначення специфічних Ig– антитіл до пеніциліну, новокаїну, лідокаїну показав у всіх дослідженнях (12 хворих) однозначні негативні результати.

Таким чином, можна вважати, що розроблений нами спосіб діагностики ЛХ з урахуванням рівнів поглинення УЗ ЕР, навантаженими медикаментозним алергеном, належить до високочутливих специфічних біофізичних методів експрес-діагностики ЛХ, який дозволяє виявити медикаментозну сенсибілізацію не тільки при гострих проявах ЛХ, а й у латентній фазі, що дає підстави рекомендувати його впровадження в практичну охорону здоров'я. Крім того, ультразвуковий метод діагностики ЛХ має значні переваги перед традиційними імунологічними тестами у швидкості одержання результатів (20 – 30 хвилин замість 5 – 6 годин при постановці реакції агломерації лейкоцитів та імуноферментного аналізу). УЗ-тест показав не тільки більшу кількість пацієнтів з установленим “винним” алергеном, а й більшу кількість алергенів у пацієнтів з медикаментозною полісенсибілізацією в порівнянні з реакцією агломерації лейкоцитів та імуноферментним аналізом.

Застосування цього способу дозволяє своєчасно розпізнавати ЛХ, а також попереджати випадки її виникнення та рецидивів, що дасть в кінцевому результаті економічний та соціальний ефект.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове рішення наукової задачі, яка полягає в підвищенні чутливості специфічної діагностики ЛХ завдяки розробці експрес-способу етіологічної діагностики шляхом вимірювання рівнів поглинення УЗ в ЕР на підставі встановлення патогенетичної ролі ЕР.

1. У хворих на ЛХ з гострими та латентними формами визначено підсилення неоднорідності популяції циркулюючих ЕР з перевагою їхніх макроформ, про що свідчать результати електроцитометричних вимірювань діаметру та об'єму ЕР, особливо при гострих клінічних проявах ЛХ за типом екзантемних висипів і алергічного дерматиту (Dер = 51,8 ± 3,9 мкм проти 48,9 ± 3,2 мкм у контрольній групі; Vер = 68,3 ± 6,1 мкм3 проти 62,3 ± 2,8 мкм3 у контрольній групі).

2. Установлено, що у хворих на ЛХ переважно з гострими її проявами порушуються мікров'язкість та інтегральна щільність мембран ЕР, на що вказують зростання в 1,2 разу величини струму електричного пробою, а також показники питомого опору, відносної провідності (у хворих: I = 429,4 ± 45,4 мкА, r = 1,77 ± 0,4 Ом/см2, ВП = 6,05 ± 1,74 проти І = 352,1 ± 13,2 мкА, r = 2,31 ± 0,57 Ом/см2, ВП = 3,92 ± 0,82 у практичних здорових осіб) та визначення високого ступеня гемолізу ЕР за даними скорочення часу гемолізу ЕР у кислотних еритрограмах при зростанні концентрацій гемолітика проти контролю (269,3 ± 29,2 с у хворих проти 319,2 ± 38,8 с у контролі).

3. У всіх хворих на ЛХ виявлено збільшення вмісту Caпл в 1,6–1,8 разу та перерозподіл градієнтів калію – натрію між плазмою та еритроцитами, що проявляється втратою внутрішньоклітинного калію (Кер = 76,5 ± 2,8 ммоль/л проти 82,7 ± 7,3 ммоль/л) і посиленим входом у клітини іонів натрію (Naпл = 141,9 ± 25,0 ммоль/л проти 156,5 ± 16,4 ммоль/л), що свідчить про порушення іонтранспортної функції ЕР у хворих на ЛХ.

4. Зростання у хворих на ЛХ макроформ ЕР, зміни їхніх електричних характеристик, високий ступінь гемолізу та порушення електролітного гомеостазу свідчать про те, що ЕР периферичної крові є чутливою ланкою системи еритрону в механізмах розвитку ЛХ, і тому морфометричні показники ЕР та функціонального стану їхніх мембран можна включати в алгоритм обстеження хворих на ЛХ.

5. Розроблено експрес-спосіб специфічної діагностики хворих на ЛХ, що ґрунтується на вимірюванні рівнів поглинення УЗ ЕР крові у присутності передбачуваних медикаментозних алергенів, а також обладнання для його виконання – діагностичну ультразвукову установку, яка складається з ехоофтальмоскопу серійного випуску та приставки до нього з багатоячеїстими кюветами. Порівняльний аналіз розробленого способу з традиційними імунологічними методами показав більшу чутливість та швидкість виконання запропонованого експрес-способу, про що свідчать результати виявлення медикаментозного алергену, винного в розвитку ЛХ, всього за 20 – 30 хв у 91,5 % хворих із клінічними проявами й у 80 % – з латентними формами, в цілому у 84,7замість 5 – 6 годин у 66,1 % хворих за допомогою відомих імунологічних тестів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дунаева А.Е. Сравнительный анализ данных аллергологического анамнеза и специфического ультразвукового теста в этиологической диагностике лекарственной болезни // Журн. дерматологии и венерологии. – 2001. – № (11). – С. –23.

2. Дунаева А.Е. Корреляция результатов этиологической диагностики лекарственной болезни по данным ультразвукового теста и реакции агломерации лейкоцитов // Журн. дерматологии и венерологии. – 2001. – № (12). – С. –50.

3. Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е., Ярмак Т.П., Шевченко З.М. Новые технологии в экспресс-диагностике аллергических осложнений фармакотерапии // Международный медицинский журн. – 2001. – №2. – С. –103

4. Солошенко Е.М., Дунаєва А.Є., Мамотюк Є.М., Узленкова Н.Є., Батюк Л.В., Кондакова А.К. Морфометричні показники еритроцитів та функціональний стан їх мембран у хворих на лікарську хворобу // Экспериментальная и клиническая медицина. – 2001. – № 3. – С. –72.

5. Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е., Шевченко З.М., Ярмак Т.П. Состояние иммунного гомеостаза у больных лекарственной болезнью на современном этапе // Проблеми медичної науки та освіти. – 2000. – № 2. – С. –33.

6. Дунаева Г.А., Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е. Тактика лечения беременных, больных сифилисом с отягощенным аллергологическим анамнезом // Укр. мед. альманах. – 1999. – Т. , № 1 (Додаток). – С. 139–140.

7. Задорожный Б.А., Солошенко Э.Н., Гончаров Н.А., Пантюхина Т.Н., Тондий Л.Д., Дунаева А.Е. Иммунологический контроль за эффективностью немедикаментозных методов терапии у больных дерматозами с сопутствующей лекарственной аллергией // Иммунология в дерматовенерологии. Сб. научн. трудов. – Нижний Новгород, 1991. – С. 75–79.

8. Солошенко Э.Н., Шевченко З.М., Ярмак Т.П., Дунаева А.Е., Мещеряков А.А., Панченко А.В. Ультразвуковое устройство и приставка к ультразвуковому эхоофтальмоскопу для специфической диагностики лекарственной болезни // Сборник научных работ Днепропетровского мединститута. – 1998. – С. 60–63.

9. Дунаєва А.Є. Біофізична діагностика медикаментозної алергії // Медицина на межі століть: відкриття та перспективи. Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених ХМАПО. – Х., 1999. – С. 114.

10. Солошенко Е.М., Дунаєва А.Є., Шевченко З.М., Ярмак Т.П. Експрес-спосіб діагностики лікарської хвороби з проявами переважно на шкірі шляхом вимірювання рівня поглинення ультразвуку в еритроцитах // Тез. доп. VII Українського з'їзду дерматовенерологів (7–9 вересня). – К., 1999. – С. .

11. Солошенко Е.М., Дунаєва А.Є., Шевченко З.М., Ярмак Т.П. Новий метод етіологічної діагностики алергії до медикаментозних препаратів // Тез. доп. VIII конгресу СФУЛТ. 13 – 17 серпня 2000 р., м. Трускавець. – С. –248.

12. Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е., Ярмак Т.П., Шевченко З.М., Дацок О.М. Эритроциты в этиологической экспресс-диагностике аллергии к медикаментам // Тез. V наук.-практ. конф. “Актуальні питання алергології, клінічної та лабораторної алергології” (22 – 24 листопада 2000 р., м. Київ) // Імунологія та алергологія. – 2000. – №2–3. – С. 61–62.

13. Деклараційний патент 28518 А. Україна, А61В10/00.– №97062634. Спосіб визначення алергену у хворих на лікарську хворобу /Е.М. Солошенко, І.І. Мавров, Т.П. Ярмак, З.М. Шевченко, О.О. Мещеряков, А.Є. Дунаєва; заявл. 05.06.97; опубл. 29.12.99 // Бюл. №8.

14. Деклараційний патент 34279 А. Україна, А61В10/00, G01N33/68.– №99063478. Спосіб виявлення специфічного алергену /Е.М. Солошенко, І.І. Мавров, Ю.Г. Даник, Т.П. Ярмак, З.М. Шевченко, А.Є. Дунаєва; заявл. 22.06.99; опубл. 15.02.01 // Бюл. №1.

15. Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е., Шевченко З.М., Ярмак Т.П., Мещеряков А.А., Панченко А.В. Экспресс-способ диагностики лекарственной болезни путем измерения уровня поглощения ультразвука в эритроцитах: Инф. письмо. – Харьков, 1999.– 2 с.

АНОТАЦІЯ

Дунаєва А.Є. Етіологічна експрес-діагностика лікарської хвороби за рівнем поглинення ультразвуку еритроцитами, навантаженими медикаментозним алергеном. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Інститут дерматології та венерології Академії медичних наук України, Харків, 2001.

Дисертація присвячена вивченню особливостей морфометричних показників еритроцитів (ЕР) та функціонального стану їхніх мембран у хворих на лікарську хворобу (ЛХ), а також розробці біофізичного методу специфічної експрес-діагностики ЛХ на підставі встановлення патогенетичної ролі ЕР. У хворих з гострими та латентними формами ЛХ виявлено підсилення неоднорідності популяції циркулюючих ЕР з перевагою їхніх макроформ, зміни електричних характеристик, іонтранспортної функції еритроцитарних мембран, що свідчить про участь системи еритрону в механізмах розвитку ЛХ. Порушення мікров'язкості та інтегральної щільності мембран ЕР спостерігалося переважно у хворих з гострими проявами ЛХ, на що вказували показники питомого опору та відносної провідності, а також зростання величини струму електричного пробою в 1,2 рази. Встановлено залежність фізико-хімічних властивостей ЕР від типу проявів алергічної реакції у хворих на ЛХ та виду основного захворювання, на тлі якого вона розвивалася. Розроблено спосіб етіологічної експрес-діагностики ЛХ за рівнем поглинення ультразвуку ЕР крові пацієнтів, навантаженими медикаментозним алергеном, та сконструйовано установку для його здійснення. Чутливість способу становить 80 % при латентних формах ЛХ та 91,5 % при гострих при значному скороченні часу одержання результатів (до 20 – 30 хвилин замість 5 – 6 годин при традиційних імунологічних тестах).

Ключові слова: лікарська хвороба, патогенез, діагностика, еритроцити, ультразвук.

АННОТАЦИЯ

Дунаева А.Е. Этиологическая экспресс-диагностика лекарственной болезни по уровню поглощения ультразвука эритроцитами, нагруженными медикаментозным аллергеном. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 – кожные и венерические болезни. – Институт дерматологии и венерологии Академии медицинских наук Украины, Харьков, 2001.

Диссертация посвящена совершенствованию диагностики лекарственной болезни (ЛБ) на основе установления роли эритроцитов (ЭР) в ее