ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дергачова Алла Владиславівна

УДК:616.36-002.2-02:616.89-008.441.13-036-085.244

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ВАРІАНТИ

ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО АЛКОГОЛЬНОГО

ГЕПАТИТУ

14.01.02-внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків-2001

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор

ЗВЯГІНЦЕВА Тетяна Дмитрівна

Харківська медична академія післядипломної

освіти, завідувачка кафедри гастроентерології

Офіційні опоненти Заслужений діяч науки і техніки

України, доктор медичних наук, професор

ХВОРОСТІНКА Володимир Миколайович

Харківський державний медичний університет,

завідуючий кафедри факультетської терапії

доктор медичних наук, професор

РЕШЕТІЛОВ Юрій Іванович

Запорізький інститут удосконалення лікарів

завідуючий кафедри гастроентерології

Провідна установа Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №1

Захист дисертації відбудеться “12” квітня 2001 р. о 1330 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.64.600.04 при Харківському державному

медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного

медичного університету за адресою 61022, Харків, проспект Леніна, 4.

Автореферат розісланий “ 5 ” березня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Овчаренко Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Алкогольне захворювання печінки визнається найбільш поширеним серед уражень внутрішніх органів алкогольного генезу та складає 30-40 % у загальній структурі захворювань печінки, а його широке розповсюдження в теперішній час пов'язують із вживанням сурогатів алкоголю та фальсифікованих спиртних напоїв, склад і токсичні властивості яких не завжди відомі. Вивчення хронічних алкогольних гепатитів пов'язано з високим рівнем захворюваності, переважно осіб молодого, працездатного віку, значним відсотком ускладнень та летальних наслідків та не завжди ефективними методами лікування, що набуває великого соціального значення [О.Я. Бабак, 1999; В.Г. Передерій, 1998; В.М. Хворостінка, 1998].

Актуальність теми. Алкогольні ураження печінки зберігають свою актуальність і посідають особливе місце серед гастроентерологічних захворювань. У Міжнародній статистичній класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я X перегляду алкогольні хвороби печінки виділені в рубриці К70.0, а алкогольні гепатити – К70.1, що зв'язано з їх актуальністю та значущістю. Клініко-лабораторні та морфологічні дослідження свідчать про незворотні патологічні зміни в печінці навіть при повному подальшому утриманні від прийому алкоголю, бо на певному етапі розвитку токсичні ураження набувають характеру аутоімунного процесу, який невпинно прогресує [В.Т Івашкін, 1998; М.Ю. Коломоєць, 1998; Ю.І. Решетілов, 1998; 1999; І.М. Скалига, 1994, 1998; Н.В. Харченко, 2000; Ш. Шерлок, Дж. Дулі, 1999; Lieber Ch. S., 1991; Yuan Q. X., 1995].

Перекисному окисленню ліпідів (ПОЛ) відводять роль фундаментальної молекулярної основи різних патологічних станів. Серед них захворювання печінки, зокрема хронічний алкогольний гепатит (ХАлГ), посідають особливе місце. Перекисний розпад ліпідів у клітинах призводить, з одного боку, до ураження тканини на молекулярному та клітинному рівнях, з другого – є способом репарації фосфоліпідних компонентів [В.В. Брейдо, 1991; А.С. Логінов,1992, 1994; Darmoni S., 1986; Kim J., 1987; Powell, 1987; Lieber Ch. S.,1994]. Відомо, що в процесі пероксидації ліпідних компонентів утворюються речовини, здатні виконувати гуморальну функцію. В останні роками з'явились роботи, які відзначають імовірність взаємозв'язку активності ПОЛ з показниками імунної системи [О. М. Окороков, 1988; Deviere J., 1990].

Виходячи із сформованих уявлень про багатофазність процесів перекисного окислення ліпідів, сучасна терапія передбачає необхідність використання комплексів інгібіторів ПОЛ, кожний компонент якого впливає на одну із стадій цього процесу [А.С. Логінов, 1995; В.Г. Передерій, 1998; Cerwenka H., 1998]. Під впливом алкоголю значно змінюється фармакокінетика та фармакодинаміка лікарських препаратів, що призводить до певних ускладнень у медикаментозній терапії алкогольних уражень печінки [С.Д. Подимова, 1998; Feher J., 1997].

При патології печінки, у тому числі й алкогольної природи, у внутрішньому середовищі організму накопичується значна кількість екзо- і ендотоксинів, різних метаболітів, клітинних елементів, які відіграють суттєву роль у виникненні біохімічних та імунологічних порушень. Застосування сорбції та сорбентів як еферентної терапії нині не викликає сумнівів, відзначено їх імуномодулюючий та антирадикальний ефект [М.А. Беляков, 1994; Ю.І. Бородін, 1995; І.К. Деденко, 1998; Н.І. Урсова, 1997; Schmitt U.M., 1998].

У зв'язку із зазначеним вище виникла необхідність поглибленого дослідження процесів ПОЛ, антиоксидантного захисту (АОЗ) та імунологічних особливостей перебігу ХАлГ, що сприятиме повнішому вирішенню проблеми діагностики та лікування ентеросорбентами виявлених порушень залежно від тяжкості перебігу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до науково-дослідної роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти і є фрагментом НДР кафедри гастроентерології “Розробка методів діагностики та корекція ушкоджень печінки, підшлункової залози, кишківника на основі сучасних даних про порушення ліпідної пероксидації, гуморальної регуляції та імунологічної реактивності організму” (№ Державної реєстрації: 01.91.0015435).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – оптимізувати діагностику та обґрунтувати результати лікування хворих на хронічний алкогольний гепатит мінімальної та помірної активності на підставі розробки диференційованої терапії з використанням ентеросорбентів.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання:

1. Визначити рівень первинних та вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів, вміст жиророзчинних вітамінів та загальної антиоксидантної активності хворих на хронічний алкогольний гепатит в залежності від активності патологічного процесу в печінці.

2. Визначити ступінь і глибину порушень імунологічного статусу хворих за показниками клітинного та гуморального імунітету в залежності від активності процесу.

3. Виявити характер взаємозалежності між рівнем перекисного окислення ліпідів, вмістом жиророзчинних вітамінів, загальною антиоксидантною активністю та показниками клітинного і гуморального імунітету.

4. Виділити найбільш інформативні ознаки-симптоми хронічного алкогольного гепатиту та встановити причинно-слідчі зв'язки (правило класифікації) для хронічного алкогольного гепатиту помірної активності та хронічного алкогольного гепатиту мінімальної активності.

5. Оцінити ефективність ентеросорбентів на хронічний алкогольний гепатит з урахуванням порушеного перекисного окислення ліпідів–антиоксидантного захисту та імунологічного гомеостазу організму.

Об'єкт дослідження – алкогольний гепатит мінімальної та помірної активності.

Предмет дослідження – перебіг та варіанти лікування хронічного алкогольного гепатиту.

Методи дослідження – з метою оцінки тяжкості перебігу ХАлГ і впливу лікування використовували показники ПОЛ (дієнові, триєнові, оксодієнові, тетраєнові кон'югати, малоновий діальдегід), жиророзчинних вітамінів (a-токоферілхінон, окислений токоферол, a-токоферол, ретинол), загальної антиоксидантної активності (АОА), для оцінки імунологічного гомеостазу визначали абсолютну і відносну кількість у крові Т- і В-лімфоцитів за методом імунного розеткоутворення, рівня імуноглобулінів G, A, M за методом радіальної імунодіфузії. Інструментальні методи обстеження (ультрасонографія, сканування, пункційна біопсія печінки, езофагогастродуоденоскопія) використовували для верифікації діагнозу хронічного гепатиту та встановлення ступеню активності. Для диференціальної діагностики ХАлГ по ступеню активності та виявлення інформативних ознак застосовано метод класифікаційних дерев.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Визначено порушення вмісту первинних і вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів (дієнових кон'югатів, триєнових кон'югатів, оксодієнових кон'югатів, тетраєнових кон'югатів, малонового діальдегіду, жиророзчинних вітамінів (окисленого токоферолу, a-токоферилхінону, вітаміну E, А), які характеризують неферментну систему антиоксидантного захисту і загальну антиоксидантну активність, в залежності від активності процесу в печінці та тяжкості перебігу захворювання.

2. Виявлено кореляційну залежність між триєновими кон'югатами і тетраєновими кон'югатами, що виконують гуморальну функцію та Ig А.

3. Виявлено тісну кореляційну залежність між показниками клітинної, гуморальної ланок імунітету та неферментною системою антиоксидантного захисту клітини.

4. Отримано комбінації інформативних ознак-симптомів, що дозволяють диференціювати хронічний алкогольний гепатит за ступенем активності патологічного процесу в печінці.

5. Обгрунтована і доведена ефективність раціональної диференційованої терапії рослинними ентеросорбентами хворих на хронічний алкогольний гепатит в залежності від активності процесу в печінці на показники перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та імунологічного гомеостазу хворих на хронічний алкогольний гепатит.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено зміни показників системи перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту, які виявляють себе різним рівнем наростання первинних і вторинних продуктів вільнорадикального окислення ліпідів, зниженням вмісту жиророзчинних вітамінів та загальної антиоксидантної активності при хронічному алкогольному гепатиті мінімальної та помірної активності.

Виявлені імунні порушення, які характеризуються зміною в Т-клітинній ланці імунітету, його регуляторних субпопуляцій, підвищенням В-лімфоцитів, Ig A та Ig G, циркулюючих імунних комплексів, найбільш виражених при хронічному алкогольному гепатиті помірного ступеня активності.

Визначені діагностичні маркери гуморальної ланки імунітету за показниками триєнових кон'югатів та тетраєнових кон'югатів.

Виявлені інформативні ознаки-симптоми для хронічного алкогольного гепатиту та встановлений між ними причинно-слідчий зв'язок в залежності від ступені активності процесу.

Розроблені методи диференціального лікування хронічних алкогольних гепатитів з урахуванням порушених процесів перекисного окислення ліпідів, антирадикального захисту та імунної системи організму при різному ступені активності.

Розроблено оригінальний спосіб лікування хворих на хронічний персистуючий гепатит із застосуванням рослинного ентеросорбенту–кріопорошку аронії, введеного у вафлі на який одержан пат. України №30787А МПК6 А 61 К 35/78 від 15.12.2000 р., опубл. 7 (II) 2000 р.

Результати роботи впроваджено в клінічну практику гастроентерологічних відділень: дорожній клінічній лікарні станції Харків, міській клінічній лікарні №2, обласній студентській лікарні, міській лікарні №1 м. Харкова, санаторії “Березовські мінеральні води”, терапевтичному відділенні МСЧ №1 “Турбоатом”, міській клінічній лікарні №5 м. Полтава, центральній районній лікарні м. Куп'янськ, вузловій лікарні ст. Куп'янськ, у навчальному процесі кафедри гастроентерології, терапії та клінічної фармакології, терапії підліткового віку Харківської медичної академії післядипломної освіти та у дослідному процесі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

Особистий внесок здобувача. Представлені в роботі наукові матеріали є внеском автора в розробку зазначеної теми. Автор проводила добір усіх тематичних хворих, упроваджувала сучасні методи дослідження, брала безпосередню участь у клінічній та лабораторно-інструментальній діагностиці, лікуванні пацієнтів, аналізі результатів терапії та обґрунтуванні висновків. Статистичну обробку матеріалу, впровадження практичних рекомендацій у лікувальний на навчальний процеси здійснено при безпосередній участі автора роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на Науково-практичній конференції “Березовські мінеральні води”, 1997; XXV науковій сесії ЦНДІ гастроентерології, Москва, 1998; Харківському науковому товаристві гастроентерологів, 1998; Науково-практичній конференції молодих учених “Перспективи розвитку терапії напередодні XXI сторіччя, Харків, 1999, одержана друга премія; XXVII науковій сесії ЦНДІ гастроентерології, Москва,2000.

Публікації результатів дослідження. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з них: 6 статей у фахових виданнях, 5 статей у збірниках наукових праць, в матеріалах з'їзду та науково-практичних конференціях, одержано патент України на винахід, 1 тези.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладено на 176 сторінках машинопису. Складається із вступу, огляду літератури, розділів власних спостережень, завершення, висновків, практичних рекомендацій. Список використаних наукових джерел містить 211 праць вітчизняних та 103 праці іноземних авторів, що складає 34 сторінки. Дисертацію проілюстровано 16 малюнками і 24 таблицями, що складає 19 сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт, способи і методологія дослідження. Проведено обстеження 112 хворих на ХАлГ віком від 20 до 59 років. Тривалість захворювання від 1 до 10 років. Враховуючи залежність процесів пероксидації від статі, обстежено було лише чоловіків. До першої групи було включено 50 хворих (44,6%) на хронічний алкогольний гепатит мінімального ступеня активності (ХАлГ МА). До другої групи було включено 62 хворих (55,4%) на хронічний алкогольний гепатит помірного ступеня активності (ХАлГ ПА). При оцінці запального процесу в печінці основне значення надавалось активності АлАТ у сироватці крові хворих. Підвищення її активності менше трьох разів у порівнянні з нормою розглядалось як свідчення мінімальної активності ХАлГ, від трьох до п'яти разів – як помірна активність ХАлГ (А.С. Логінов, 1995). Групу порівняння склали 20 чоловік практично здорових осіб, середній вік яких склав 41,2 роки. За основними показниками (вік, тривалість захворювання) групи були репрезентативними, що надавало можливість порівняти та достовірно оцінити результати обстеження. Діагноз було верифіковано на підставі клінічних, біохімічних, імунологічних, морфологічних та інструментальних критеріїв.

Вивчено частоту зустрічаємості основних клінічних синдромів хронічних алкогольних гепатитів мінімального та помірного ступеня активності.

Для розрахунку вмісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ, жиророзчинних вітамінів (ЖРВ) і загальної антиоксидантної активності (АОА) використовували спектрофотометричний метод. Дієнові кон'югати (ДК) визначали за базовими методиками Гаврилова Б.В., Мешкорудного М.І. (1983 р.), оксодієнові кон'югати (ОДК) за методом Kim R.S., Labella F. (1987 р.), групи кон'югованих сполук, які мають біологічну активність, триєнові (ТК) та тетраєнові кон'югати (ТТК) за методом Powell W.S. (1987 р.), малоновий діальдегід (МДА) за методом Спиричева В.Б., Матусиса І.І. (1979 р).

Вміст ЖРВ: окисленого токоферолу (ОТФ), a-токоферилхінону (ТФХ), a-токоферолу визначали за методом Jore D., Ferradini C. (1986 р.), ретинолу, b-каротину за методом Скурихіна І.М. (1984 г). Для визначення АОА застосовували методику Паранича А.В., Копилова А.В. (1994 р.).

Імунний статус хворих ХАлГ оцінювали за вмістом кількості Т-лімфоцитів за методом, запропонованим Londal M. et al. (1975 р.), кількості – Т-хелперів та Т-супресорів за методикою Shore A. В модифікації Скрябіна Е.Г. та ін.(1987 р.). Визначення коефіцієнта диференціювання Т-лімфоцитів–Т-хелпери/Т-супресори за методикою Kung Р.С.et al. (1979 р.). Вміст кількості В-лімфоцитів ідентифікували за допомогою часток зимозан, кон'югованого з комплементом (Гришина Т.І., 1978). Вміст основних класів імуноглобулінів (Ig) G, A, M у сироватці крові здійснювали методом радіальної імунодифузії за G. Mancini (1965). Концентрацію циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) визначали за методикою Гриневича Ю.А. (1981) та їх розмірів методом селективної преципітації з ПЕГ-6000, запропонованим Стручковим П.В. та співавт. (1983). Рівень комплементу визначали методом Чернушенко Є.Ф., Когосової Л.С. (1985).

Проводили ехосонографію на сканері “Aloko SSD-630”, фіброгастродуоденоскопію (фірми “Pentax”), сканування печінки з 99 Тс на гама камері, пункційну біопсію печінки.

Оцінку одержаних у ході дослідженні результатів проводили за допомогою РС 586 із використанням програми статистичної обробки медичної інформації Statgraphycs.

Застосовано метод класифікаційних дерев (Loh, W.-Y, & Shih, Y.-S., 1997) для диференціальної діагностики ХАлГ за ступенем активності та виявлення інформативних ознак.

Результати та їх обговорення. У клінічній практиці хворих на ХАлГ МА переважали больовий (84%), диспепсичний синдроми (76%), виявлено помірну гепатомегалію (82%). При аналізі біохімічних показників установлено підвищення рівня гамма-глобулінів (p<0,001); у більшості хворих виявлено незначну гіперферментемію – АлАТ–1,17±0,1мМоль/год.л. (p<0,001). При морфологічному дослідженні в пунктатах печінки хворих цієї групи визначено лімфогістіоцитарну інфільтрацію портальних трактів.

Розгорнута суб'єктивна та об'єктивна симптоматика була виражена в більшою мірою у хворих на ХАлГ ПА. Астеноневротичний та диспепсичний синдроми спостерігали практично у всіх хворих на ХАлГ ПА (100%; 98,4%). У 60 хворих (96,8%) була виявлена гепатомегалію різного ступеню виявлення. У більшості хворих (93,6%) активність амінотрансфераз – АлАТ і АсАТ – була підвищеною не менш, ніж у три рази і досягала відповідно 1,8±0,16 мМоль/год. л (p<0,001) і 0,9±0,1 мМоль/год. л. (p<0,01). Вміст загального білірубіну склав 24,2±1,4 мкМоль/л (при контролі 19,8±0,1 мкМоль/л, p<0,01). Відзначено помірну гіпергаммаглобулінемію–23±0,8% (у контролі 15,8±0,5%, p<0,001), підвищення показників тимолової проби до 5,3±0,6 од. (p<0,001). На сцинтиграфії з Тс-99 визначаються ознаки дифузного захворювання печінки. При пункційній біопсії печінки виявляли помірне розширення та склерозуровання портальних трактів, значну інфільтрацію, яка руйнує пограничну пластинку.

При вивченні показників ПОЛ і АОЗ у хворих I групи привертає увагу підвищення ДК 0,08±0,01 мкМоль/мл,001) і ОДК 0,077±0,01 мкМоль/мл (p<0,01). Вміст ТК у 4 рази і ТТК у 2,5 рази перевищували дані контролю і були відповідно: ТК 0,04±0,005 мкМоль/мл (p<0,001), ТТК 1,09±0,3 Д/мл (p<0,05). Рівень МДА був підвищеним до 26,7±2,2 нМоль/мл (p<0,001). Незважаючи на мінімальну активність процесу в печінці, достовірне підвищення вмісту вторинного продукту ПОЛ у сироватці крові може вказувати не лише на тяжкість захворювання, але й на тривалість хвороби.

Показники ЖРВ, а також загальна АОА у хворих на ХАлГ МА достовірно знижувались (p<0,001). Встановлено порушення в синтезі ОТФ 0,09±0,01 мкМоль/мл (p<0,01), АОА 0,5±0,02 відносн. од. (p<0,001). Отже, порушення неферментної ланки антиоксидантного захисту вже виявляється на початкових стадіях захворювання і свідчить про порушення вільнорадикальної реакції перекисного окислення.

У хворих на ХАлГ ПА відзначено підвищення рівня ДК 0,16±0,02 мкМоль/мл (p<0,001), ТК 0,12±0,01 мкМоль/мл (p<0,001), значне зростання ОДК 0,22±0,04 мкМоль/мл, ТТК 1,6±0,2 нМоль/мл, МДА 35,2±3,4 Д/мл (p<0,001). Наростання первинних продуктів ПОЛ–ТК і ТТК свідчить про підвищення рівня поліненасичених жирних кислот: ТК в 10 разів, ТТК в 4 рази, що відображає глибину змін у системі вільнорадикального окислення ліпідів (ВРОЛ). Після вилучення ліпідів зі складу ТК і ТТК вони можуть виконувати гуморальну функцію, яка зростає з підвищенням.

На тлі посилення процесів ПОЛ в крові хворих на ХАлГ ПА спостерігається різний характер змін антиоксидантного захисту: виявлено зниження ОТФ 0,05±0,005 мкМоль/мл (p<0,001), ТФХ 0,28±0,03 Д/мл (p<0,05), вітаміну А 0,01±0,001 мкМоль/мл (p<0,001), b-каротину 0,03±0,003 мкМоль/мл (p<0,001), вітаміну Е 0,08±0,01 мкМоль/мл (p<0,001) у хворих. Такі зміни вмісту природних антиоксидантів призводять до пригнічення загальної АОА в крові, а зниження загальної АОА до значень менше 1 відн. од. свідчить про розвиток прооксидантних реакцій в організмі.

Нормальний рівень продуктів ПОЛ у крові може забезпечуватись адекватними реакціями антиоксидантного захисту, активну участь у яких бере вітамін А, вміст якого у хворих II групи достовірно знижен. Зниження рівня b-каротину може бути пов'язане як з активним його споживанням у синтезі ретинолу, так і з його безпосередньою участю в реакціях антиоксидантної системи. Достовірне зниження вітаміну Е та його попередників свідчить про порушення стабілізації клітинної мембрани.

Отже, зміни, виявлені в системі ПОЛ-АОЗ, у хворих II групи свідчать про підсилення процесів ВРОЛ, зниження неферментної ланки АОЗ клітини, а також відображають глибину ураження печінки і наростання активності патологічного процесу в ній.

У хворих на ХАлГ МА відносне і абсолютне число Т-лімфоцитів мали суттєві відмінності (p<0,001). Результати зміни вмісту субпопуляцій Т-лімфоцитів у хворих показали, що відносне число Т-хелперів значно змінювалось 57,1±2,7% (p<0,01), тоді як абсолютні показники мали тенденцію до підвищення. Суттєво знижувались відносні і абсолютні числа Т-супресорів 14,4±1,1% (p<0,001) і 0,11±0,01х109/л (p<0,001), всі ці зміни свідчить про активацію клітинного імунітету. На тлі зниження відносного числа В-лімфоцитів 13,7±0,4% (p<0,001), знижувалось його абсолютне число 0,12±0,06х109/л (p<0,05).

Відзначено підвищення Ig A 2,3±0,1г/л (p<0,001) на тлі нормальних показників Ig G, Ig M. У хворих першої групи значно знижувався рівень комплементу 0,68±0,05 од. опт. гущини (p<0,001), а концентрація ЦІК була підвищеною (p<0,001).

Виявлено чіткий прямий кореляційний зв'язок між Т-хелперами і ТК

(r = 0,7; р<0,001); В-лімфоцитами і показниками b-каротину (r = 0,7; р<0,001); Ig A і ОТФ (r = 0,63; р<0,01); ЦІК 7% ПЕГ і вітаміном А (r = 0,52; p<0,001). Статистично достовірний зворотний кореляційний зв'язок установлено між: Т-хелперами і ТТК (p<0,001); ТТК і Ig A (p<0,001); Т-хелперами і МДА (р<0,01).

При дослідженні показників імунологічного статусу у хворих на ХАлГ ПА відзначено синдром клітинного імунодефіциту. Відносне і абсолютне число Т-лімфоцитів мали суттєві відмінності (p<0,001; p<0,05). Результати зміни вмісту субпопуляцій Т-лімфоцитів у хворих цієї групи показали, що відносне і абсолютне число Т-хелперів значно змінювались 71,3±3,8% (p<0,001); 0,57±0,01х109/л (p<0,001). Суттєво знижувались відносні та абсолютні числа Т-супресорів 13,1±2,0% (p<0,001); 0,1±0,03х109/л (p<0,001). На тлі зниження відносного числа В-лімфоцитів 12,0±0,8% (p<0,001), знизилось його абсолютне число 0,09±0,02х109/л (p<0,001), що свідчить про токсичну дію етанолу.

У хворих II групи виявлено достовірне підвищення Ig A 2,9±0,1 г/л (p<0,001) і Ig G 16,9±0,7 г/л (p<0,001). Встановлено значне зниження рівня комплементу 0,65±0,03 од. опт. гущини (p<0,001) і підвищення концентрації ЦІК: дрібномолекулярних 0,06±0,005 од. опт. гущини (p<0,001) та великомолекулярних 0,06±0,004 од. опт. гущини (p<0,001), що свідчить про активність патологічного процесу.

Для уточнення патогенетичної ролі ВРОЛ хворих ХАлГ у розвитку патологічних процесів печінки визначено кореляційну залежність між показниками, які характеризують стан імунологічного гомеостазу і системи ПОЛ-АОЗ у хворих на ХАлГ ПА. Виявлено пряму кореляційну залежність між:

Т-лімфоцитами і ДК, і ТК (r = 0,63; p<0,01; r = 0,6; p<0,01); Т-супресорами і ДК (r = 0,6; p<0,01); В-лімфоцитами та МДА (r = 0,51; p<0,01). Встановлено зворотний кореляційний зв'язок Т-лімфоцитів і ОТФ (p<0,001); В-лімфоцитів та АОА (p<0,01); Т-супресорів і ОТФ (p<0,01); ТК і Ig A (p<0,001); ТТК і Ig A (p<0,001).

Таким чином, ХАлГ супроводжується порушенням імунного гомеостазу організму, глибина зміни яких пов'язана с тяжкостю ураження печінки.

За допомогою методу класифікаційних дерев виявлені інформативні ознаки ХАлГ, побудоване бінарне дерево, що розділило ХАлГ на 2 класи за ступенем активності. Найбільш значимими ознаками-симптомами для ХАлГ виявлені: ТТК, ОТФ, ТФХ, b-каротин, Т-хелпери, Ig A.

Встановлено причинно-слідчий зв'язок ознак-симптомів для першого ХАлГ МА та другого ХАлГ ПА класу захворювань. Для ХАлГ МА встановлена наступна комбінація інформативних ознак: ТФХі0,43 Д/мл (0,44-0,96 Д/мл); IgAЈ 3,45 г/л (3,2-0,64 г/л); ТТКЈ 1,8 Д/мл (1,78-0,1 Д/мл) – 36 чоловік. Для ХАлГ ПА найбільш характерно сполучення наступних симптомів: ТФХЈ0,44 Д/мл (0,43-0,05 Д/мл); b-каротинЈ0,055 мкМоль/мл (0,05-0,014 мкМоль/мл); Т-хелперыЈ58,1% (51-40 %); ОТФЈ0,12 мкМоль/мл (0,117-0,019мкМоль/мл) – 49 хворих.

Таким чином, 92% хворих ХАлГ МА та 87,1% хворих ХАлГ ПА мають ознаки, компактно розташовані на одній з гілок дерева рішення, що вказує на інформативність і усталеність.

Для оцінки ефективності лікування ХАлГ 112 хворих підрозподілено на дві лікувальні групи: I лікувальна група включала 50 хворих на ХАлГ МА, і складалась із 2-х підгруп: 1-а підгрупа–40 хворих отримували кріопорошок аронії, введений у вафлі, по 1 штуці 3 рази на день під час їжі протягом 26-28 днів, 2-а підгрупа–10 чоловік, яким лікування не проводили.; II лікувальна група включала 62 хворих ХАлГ ПА і складалась із 2-х підгруп: 1-а підгрупа–45 чоловік, одержували карбовіт по 10 г 3 рази на день за 1,5-2 години до їжі протягом 7 діб і 2-а підгрупа–17 хворих отримували есенціале-форте по 10,0 мл внутрішньовенно на аутокрові № 10 і водночас по 2 капсули 3 рази на день протягом 3 місяців. Ефективність лікувальних заходів у групах оцінювали відповідно до термінів купірування об'єктивних та суб'єктивних проявів захворювання; нормалізації біохімічних синдромів печінки і відновлення процесів ПОЛ, ЖРВ і загальної АОА.

У 40 хворих на ХАлГ МА, після лікування та у 10 хворих, які не отримували лікування, ми провели аналіз динаміки показників ПОЛ, ЖРВ та загальної АОА, а також показників клітинного і гуморального імунітету. В результаті лікування кріас-добавкою аронії, виявлено достовірне зниження рівня первинних та вторинних продуктів ПОЛ: ДК 0,03±0,003 мкМоль/мл (p<0,001); ТК 0,011±0,001 мкМоль/мл (p<0,001); ОДК 0,022±0,002 мкМоль/мл (p<0,001); ТТК 0,44±0,06 Д/мл (p<0,05); МДА 16,9±2,0 нМоль/мл (p<0,01). Показники жиророзчинних вітамінів значно підвищились: ОТФ 0,13±0,01 мкМоль/мл (p<0,001); вітамін Е 0,3±0,04 мкМоль/мл (p<0,001); його полуокислена форма a–токоферилхінон 0,78±0,09 мкМоль/мл (p<0,01); вітамін А 0,022±0,003 мкМоль/мл (p<0,05); b-каротин 0,08±0,01 мкМоль/мл (р<0,01) і загальна АОА 0,9±0,04 відносн. од. (р<0,001). Таким чином, кріопорошок аронії, введений у вафлі, справляє позитивний ефект на процеси ВРОЛ і неферментний захист клітини та відновлює нормальні процеси життєдіяльності ліпідного шару клітинної мембрани при мінімальній активності процесу в печінці.

Встановлено відновлення імунологічного гомеостазу, що супроводжувалось зниженням абсолютного числа Т-хелперів 46,1±1,2% (p<0,001) та В-лімфоцитів 15,4±0,7 (p<0,05), зниженням імунорегуляторного індексу до 2,0±0,01 (p<0,001), Ig A до 2,0±0,1 (p<0,01). У хворих даної лікувальної групи нормалізувалась концентрація ЦІК дрібномолекулярних до 0,02±0,006 од. відносн. гущини (p<0,001) та великомолекулярних 0,03±0,003 од. відносн. гущини (p<0,05), що свідчить про відновлення функціональної активності печінки.

Кореляційний аналіз дозволив виявити сполучний характер дії показників гуморального імунітету і ПОЛ: ЦІК 7% ПЕГ і ДК (r = 0,5; p<0,05), рівнем Ig A та показниками вітаміну А (r = 0,55; p<0,001). Виявлено зворотню кореляційну залежність між показниками В-лімфоцитів та ОТФ, ТФХ, вмістом вітаміну А та вітаміну Е (p<0,001).

При порівнянні даних обох лікувальних підгруп ХАлГ МА установлено, що в хворих, які отримували кріас-добавки з аронією нормалізуються показники ПОЛ, ЖРВ і загальна АОА, поліпшуються імунологічні показники в сироватці крові, що сприяє зникненню об'єктивних і суб'єктивних ознак захворювання. У підгрупі хворих, яким не проводили лікування, позитивної динаміки серед показників, що вивчаються, не виявлено, хоча суб'єктивні прояви хвороби зменшились.

Лікування карбовітом сприяло достовірному зниженню первинних і вторинних показників ПОЛ: ДК до 0,09±0,01 мкМоль/мл (p<0,001); ТК до 0,011±0,001 мкМоль/мл (p<0,001); ОДК до 0,022±0,002 мкМоль/мл (p<0,001); ТТК до 0,44±0,03 Д/мл (p<0,001); МДА до 16,8±0,7 нМоль/мл (p<0,001). Особливе місце в синтезі ПОЛ-АОЗ посідають ЖРВ. Після лікування вміст ліповітамінів і загальної АОА було відновлено до нормальних показників: ОТФ до 0,13±0,02 мкМоль/мл (p<0,001); ТФХ до 0,78±0,06 Д/мл (p<0,001); вітаміну Е до 0,31±0,04 мкМоль/мл (p<0,001); вітаміну А до 0,022±0,002 мкМоль/мл (p<0,001); b-каротину до 0,08±0,01 мкМоль/мл (p<0,001); загальної АОА до 0,9±0,05 відносн. од. (p<0,001).

На безперечне патогенетичне значення порушень системи клітинного імунітету вказують сенсибілізація Т-клітин ацетальдегідом або алкогольним гіаліном, підвищена продукція цитотоксичних лімфоцитів. У результаті досліджень виявлено імунокоригуючу дію ентеросорбції. Застосування карбовіту, зменшило імунну депресію, достовірно збільшило вміст відносного й абсолютного числа Т–лімфоцитів (р<0,001); Т-супресорів 22,7±1,0%, 0,21±0,002х109/л (p<0,001); знизило вміст відносних і абсолютних показників Т-хелперів 46,6±1,1% (p<0,01), 0,43±0,002х109/л (p<0,001). Імунорегуляторний індекс відновився до 2,0±0,03 (p<0,001). Наприкінці лікування відзначено відновлення показників гуморального імунітету: В-лімфоцитів 15,7±1,1% (p<0,01); Ig A 1,8±0,1 г/л (p<0,001); ЦІК 3,5% ПЕГ 0,03±0,003 од. відносн. гущини та ЦІК 7% ПЕГ 0,029±0,003 од. відносн. гущини (p<0,001).

Кореляційний аналіз між показниками гуморального імунітету та ПОЛ виявив достовірні високі позитивні кореляційні зв'язки: ЦІК 7% ПЕГ і ОТФ (r = 0,8; р<0,001); ЦІК 3,5% ПЕГ і ТФХ (r = 0,7; р<0,001); Ig G і b-каротином (r = 0,54; р<0,001). Встановлені достовірні позитивні кореляційні зв'язки між Т-лімфоцитами та ДК, ТТК (r = 0,61; р<0,001; r = 0,62; р<0,001); Т-супресорами і МДА ( r = 0,5; р<0,01).

У хворих другої лікувальної підгрупи, які отримували есенціале-форте, було відзначено нормалізацію рівня ДК 0,05±0,007 мкМоль/мл (p<0,001),

ТК 0,018±0,002 мкМоль/мл (p<0,05), ОДК 0,025±0,003 мкМоль/мл, ТТК 0,45±0,04 Д/мл, МДА 17,2±2,2 нМоль/мл (p<0,001). Виявлено підвищення вмісту: вітаміну А до 0,024±0,002 мкМоль/мл, b-каротину 0,08±0,01 мкМоль/мл, вітаміну Е 0,3±0,05 мкМоль/мл (p<0,001), ТФХ 0,79±0,08 Д/мл, ОТФ 0,13±0,02 мкМоль/мл (p <0,001). Лікування есенціальними фосфоліпідами сприяло поліпшенню показників імунологічного гомеостазу, характеризувалось достовірним збільшенням відносного та абсолютного вмісту Т-лімфоцитів (p<0,001), Т-супресорів 22,8±1,7%, 0,21±0,01х109/л (p<0,001) та відносних чисел В-лімфоцитів 15,4±0,7% (p<0,001), а також зниженням відносних чисел Т-хелперів 45,1±0,7% (p<0,01). У вмісті ЦІК 3,5% ПЕГ (p<0,001) і 7% ПЕГ спостерігалось зниження (p<0,001). У 14 з 17 хворих зменшився рівень сироваткових імуноглобулінів: IgG 13,8 ±0,4 г/л (p<0,01), IgA 1,91±0,16 г/л (p<0,001).

Виявлено високий ступінь кореляції МДА з рівнем комплементу (r=0,83; p<0,001) та зворотний взаємозв'язок з Т–хелперами (p<0,001). Встановлено пряму кореляційну залежність Т–лімфоцитів зі вмістом вітамінів А (r=0,6; p<0,001) та Е (r=0,6; p<0,001) у сироватці крові.

Таким чином, у групі хворих, яких лікували карбовітом та есенціальними фосфоліпідами, встановлено тісний взаємозв'язок між показниками імунологічного гомеостазу та процесами ПОЛ.

ВИСНОВКИ

1. При хронічному алкогольному гепатиті встановлено наростання вільнорадикального окислення ліпідів та виснаження систем антиоксидантного захисту. Виявлено порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету, характер і глибина яких пов'язані із наростанням активності процесу в печінці.

2. При хронічному алкогольному гепатиті помірної активності рівень дієнових, триєнових, оксодієнових кон'югатів та малонового діальдегіду, достовірно вищий, ніж при хронічному алкогольному гепатиті мінімальної активності. Вміст окисленого токоферолу, a-токоферилхінону, вітаміну А, вітаміну Е та загальної АОА знижений і достовірно відрізняється при хронічному алкогольному гепатиті мінімальної та помірної активності. Встановлено тісну кореляційну залежність між процесами у системі перекисного окислення ліпідів та показниками клітинного імунітету.

3. Порушення клітинної ланки імунітету при хронічному алкогольному гепатиті супроводжувалося зниженням Т-лімфоцитів, Т-супресорів в обох клінічних групах та наростанням Т-хелперної активності при помірному ступеню. Підвищення вмісту Ig А, ЦІК та зниження рівня комплементу у сироватці крові вказує на тяжкість ураження печінки та більш виявлено при хронічному алкогольному гепатиті помірної активності.

4. Встановлено діагностичні маркери гуморальної ланки імунітету за показниками триєнових та тетраєнових кон'югатів у хворих на хронічний алкогольний гепатит.

5. Для ХАлГ виявлено 6 інформативних симптомів: ТТК, ОТФ, ТФХ, b-каротин, Т-хелпери, IgA. Встановлений між ними причинно-слідчий зв'язок, що дозволив диференціювати ХАлГ за мінімальним та помірним ступінем активності.

6. Диференційована терапія кріопорошком аронії, введеним у вафлі та карбовітом у хворих на хронічний алкогольний гепатит мінімальної та помірної активності позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, сприяє зменшенню активності процесу в печінці, про що свідчить поліпшення біохімічних показників, відновлення системи перекисного окислення ліпідів, неферментної ланки антиоксидантного захисту клітини та імунологічного гомеостазу організму.

7. Порівняльне вивчення карбовіту та есенціале-форте при ХАлГ ПА достовірно показало їх позитивний терапевтичний ефект на відновлення процесів ВРОЛ, АОЗ та показників імунітету.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для діагностики та прогнозування перебігу хронічного алкогольного гепатиту поряд із клініко-біохімічними, інструментальними критеріями слід орієнтуватись на зміни у стані системи перекисного окислення ліпідів, які характеризуються активацією вільнорадикальних процесів, виснаженням неферментної ланки антиоксидантного захисту.

При хронічному алкогольному гепатиті поряд із IgA, діагностичними маркерами гуморальної ланки імунітету слід рекомендувати визначати триєнові та тетраєнові кон'югати.

При діагностиці стадії ХАлГ доцільно орієнтуватися на інформативні ознаки та одержані вирішальні правила. Для ХАлГ МА встановлена комбінація: ТФХі0,43 Д/мл (0,44-0,96 Д/мл); IgAЈ3.45 г/л (3,2-0,64 г/л); ТТКЈ1,8

Д/мл (1,78-0,1 Д/мл). Для ХАлГ ПА найбільш характерно сполучення наступних симптомів: ТФХЈ0,44 Д/мл (0,43-0,05 Д/мл); b-каротинЈ0,055 мкМоль/мл (0,05-0,014 мкМоль/мл); Т-хелперыЈ58,1% (51-40 %); ОТФЈ0,12 мкМоль/мл (0,117-0,019 мкМоль/мл).

Хворим на хронічний алкогольний гепатит для відновлення процесів перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту клітини та порушеного імунологічного гомеостазу доцільно застосовувати рослинні ентеросорбенти, які мають антиоксидантну та імуномодулюючу дію:–

при хронічному алкогольному гепатиті мінімальної активності – кріопорошок аронії, введений у вафлі по 1 штуці 3 рази на день під час їжі протягом 28 днів;–

при хронічному алкогольному гепатиті помірної активності карбовіт по 10 г 3 рази на день через 2-3 години після їжі протягом 7-10 днів.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дергачёва А.В. Нарушение липидной пероксидации и эффективность природных энтеросорбентов при хроническом персистирующем гепатите

//Вестник проблем биологии и медицины.-1997.-№31.-С.6-10.

2. Звягинцева Т.Д., Дергачёва А.В. Хронические гепатиты и методы эфферентной терапии //Провизор.–1998.–№ 18. – С. 46-47.

3. Дергачёва А.В. Современные подходы к лечению хронических алкогольных гепатитов //Провизор. – 1999.–№ 3. – С. 46.

4. T.D. Zvyagintseva, A.V. Dergachova Pathogenetic approaches in chronic alcoholic hepatites treatment //School of Fundamental Medicine Journal. – 1999. – Vol. 5, № 1. – P. 69-70.

5. Звягинцева Т.Д., Дергачёва А.В. Лечение алкогольной болезни печени с применением EPL //Гастроентерологія: Респ міжвідом. збірник. – Вип. 28. – Дніпропетровськ, 1999.– С. 133-136.

6. Звягинцева Т.Д., Дергачёва А.В. О необходимости консервативного лечения начальных проявлений хронического алкогольного гепатита //Гастроентерологія: Респ міжвідом. збірник. – Вип. 31. - Дніпропетровськ, 2000. – С.410-415.

7. Патент України № 30787А МПК6 А61К 35/78 Спосіб лікування хронічного персистуючого гепатиту /ХМАПО Звягінцева Т.Д., Дергачова А.В.– Заява № 98062854 від 11.12.98 р., опубл. 15.12.2000р., бюлетень № 7(II)2000 р.

8. Дергачева А.В. Современные проблемы диагностики и лечения хронических алкогольных гепатитов //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика: Київ, 2000. – вип. 9, книга 4. – С. 72-75.

9. Звягинцева Т.Д., Дергачёва А.В. Перспективы совершенствования диагностики хронических гепатитов //Современные аспекты диагностики и лечения болезней органов пищеварения: Сб. науч. работ ХИУВ. – Харьков, 1997.– С.50-53.

10. Дергачёва А.В. Энтеросорбция в лечении больных хроническими заболеваниями печени //Республиканская научно-практическая конференция молодых учёных и специалистов “Современные фундаментальные и прикладные проблемы клиники внутренних болезней”: Тезисы докладов.–Харьков, 1997.- С. 31-32.

11. Звягинцева Т.Д., Дергачёва А.В. Динамика показателей иммунитета, липидной пероксидации, жирорастворимых витаминов при хроническом активном гепатите под влиянием карбовита //Матеріали XIV з'їзду терапевтів України. – Київ,1998.–С.371-372.

12. Дергачова А.В., Звягінцева Т.Д., Бойко Л.Т. Сорбційні методи в лікуванні хронічних гепатитів //Матеріали наукових праць гастроентерологічного тижня лікарів військово-повітряних сил України.–Вінниця,1998.-С.15-16.

13. Дергачёва А.В. Особенности нарушения иммунной системы и перекисного окисления липидов у больных алкогольными гепатитами и их коррекция //Научно-практическая конференция молодых учёных “Перспективы развития терапии в канун XXI века”: Тезисы докл. –Харьков,1999.–С.7-8.

АНОТАЦІЯ

Дергачова А.В. Особливості перебігу та варіанти лікування хронічного алкогольного гепатиту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук із спеціальності 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2001.

Дисертацію присвячено підвищенню якості діагностики хронічного алкогольного гепатиту, поліпшенню результатів лікування хворих на хронічний алкогольний гепатит мінімальної і помірної активності на підставі розробки диференційованої тактики терапії з використанням ентеросорбентів. Визначено порушення вмісту первинних і вторинних продуктів перекисного окислення, жиророзчинних вітамінів та загальної антиоксидантної активності, в залежності від активності процесу в печінці та тяжкості перебігу захворювання. Виявлено кореляційну залежність між триєновими кон'югатами та тетраєновими кон'югатами і Ig А. Обгрунтовано позитивний вплив кріопорошку аронії та карбовиту на процеси перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту і іммунологічного гомеостазу. Доведено ефективність раціональної диференційованої терапії ентеросорбентами в залежності від активності процесу в печінці. Виявлені 6 інформативних симптомів, за допомогою методу класифікаційних дерев: ТТК, ОТФ, ТФХ, b-каротин, Т-хелпери, IgA. Встановлений між ними причинно-слідчий зв'язок. Розроблено оригінальний спосіб лікування, на якій отримано патент України.

Ключові слова: Хронічний алкогольний гепатит, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантний захист, лікування, ентеросорбенти.

АННОТАЦИЯ

Дергачёва А.В. Особенности течения и варианты лечения хронического алкогольного гепатита. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 – внутренние болезни. Харьковский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2001.

Диссертация посвящена повышению качества диагностики хронического алкогольного гепатита, улучшению результатов лечения больных хроническим алкогольным гепатитом минимальной и умеренной активности на основании разработки дифференцированной тактики терапии с использованием энтеросорбентов.

Проведено обследование 112 больных хроническим алкогольным гепатитом. Учитывая зависимость процессов пероксидации от пола, обследованы были только мужчины. Первую клиническую группу составили 50 человек (44,6%) хроническим алкогольным гепатитом минимальной активности, вторую – 62 человека (55,4%) хроническим алкогольным гепатитом умеренной активности. Диагноз верифицирован на основании клинических, биохимических, иммунологических и морфологических критериев. Оценку полученных в ходе исследования результатов проводили с помощью РС 586 с использованием программы статистической обработки медицинской информации Statgraphycs.

Установлено нарушение содержания первичных и вторичных (диеновых конъюгатов, триеновых конъюгатов, оксидиеновых конъюгатов, тетраеновых конъюгатов, малонового диальдегида) продуктов перекисного окисления липидов, жирорастворимых витаминов (окисленного токоферола, a-токоферилхинона, b-каротина, витаминов Е и А), характеризующих неферментную систему антиоксидантной защиты и общую антиоксидантную активность, в зависимости от активности процесса в печени и тяжести течения заболевания. Выявлена корреляционная зависимость между триеновыми конъюгатами и тетраеновыми конъюгатами, выполняющими гуморальную функцию, и IgА. Установлена тесная корреляционная зависимость между показателями клеточного, гуморального звеньев иммунитета и неферментной системой антиоксидантной защиты клетки. С помощью метода классификационных деревьев выявлены наиболее информативные признаки-симптомы, построено бинарное дерево, которое разделило хронический алкогольный гепатит на 2 класса по степени активности. Обосновано положительное влияние криопорошка аронии, введённого в вафли и карбовита, на процессы перекисного окисления липидов, антиоксидантной защиты и иммунологический гомеостаз больных хроническим алкогольным гепатитом. Доказана эффективность рациональной дифференцированной терапии растительными энтеросорбентами больных хроническим алкогольным гепатитом в зависимости от активности процесса в печени. Разработан оригинальный способ лечения больных хроническим персистирующим гепатитом с применением растительного энтеросорбента–криопорошка аронии, на который получен патент Украины.

Ключевые слова: Хронический алкогольный гепатит, перекисное окисление липидов, антиоксидантная защита, лечение, энтеросорбенты.

ANNOTATION

Dergachova A.V. Peculiarities of clinical course and variation of treatment of chronic alcoholic hepatitis.

Thesis Manuscription for academic degree of Candidate of science (Medicine) in speciality 14.01.02–internal diseases. Kharkiv State Medical University of Ministry of Public Health of Ukraine, Kharkiv, 2001.

Dissertation is devoted to improvement of quality of chronic alcoholic hepatitis diagnosis, improvement of the results of treatment of the patients with chronic alcoholic hepatitis, moderate and minimal activity on the base of differentiated tactics the therapy with enterosorbents. It is established disorder in contents of primary and secondary products of peroxide exidation, liposoluble vitamins and general antioxidant activity depending on process activity in liver and severity of the course. Correlation between triene conjugates and tetraiene conjugates and IgA is revealed. Positive effect of carbovit and Aronia criopowder on lipid peroxide oxidation, antioxidant protection and immunological homeostasis is grounded. Efficiency of rational differentiated therapy with enterosorbents depending on process activity in liver has been proved.

Original method of treatment has been worked out; of patent for invention of Ukraine has been registered.

Key words: chronic alcoholic hepatitis, lipid peroxide oxidation, antioxidant protection, treatment, enterosorbents.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ХАлГ– хронічний алкогольний гепатит

ХАлГ МА – хронічний алкогольний