Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

УДК 911.3 (4 Ук): 574.9

Донець Ірина Анатоліївна

Суспільно-географічне дослідження екологічних

проблем М. Запоріжжя

Спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

географічних наук

Київ - 2001

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України

Мелітопольського державного педагогічного університету.

Науковий керівник - д.г.н., проф. Ігнатенко

Микола Григорович, зав. кафедрою економіки і

екології Херсонського державного аграрного університету.

Офіційні опоненти: д.г.н., проф. Степаненко

Анатолій Васильович, зав. відділом проблем розвитку

і розміщення виробничого потенціалу Ради по вивченню

продуктивних сил НАН України.

к.г.н. Пересєкін Валерій Миколайович,

доцент кафедри економічної та соціальної

географії Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.

Провідна організація: Волинський державний

університет ім.Лесі Українки, кафедра економічної

і соціальної географії.

Захист відбудеться “25“ червня 2001 р. о14 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07

при Київському національному університеті імені Тараса

Шевченка за адресою: м.Київ-22, вул.Васильківська, 90,

географічний факультет, ауд. 212.

З дисертацією можна ознайомитися в

Науковій бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

(м. Київ-17, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “_24” травня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.г.н., проф. Іщук С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Екологія та економічний зріст - це той фундамент, на якому ґрунтується майбутнє нашої держави, освіта та культура народу. Характерною рисою сучасного суспільного розвитку України є пряма залежність росту економічного потенціалу від умов та рівня ресурсозбереження і бережливого ставлення до цього національного багатства. Невиправдане прагнення до якнайшвидшої вигоди екологічно нерегульоване природокористування і нарощування виробничого потенціалу заради його ж підтримки у минулому сьогодні обернулося глибокою соціально-економічною кризою. Положення України ускладнюється і тим, що серед інших країн СНД вона належить до числа лідерів за щільністю населення, питомою вагою міських жителів, концентрацією промислових та енергетичних комплексів, інженерних, інфраструктурних комунікацій.

Питання формування сприятливих екологічних характеристик довкілля стають особливо актуальними для міст, в першу чергу найбільших та великих промислових. Великі міста зосереджують найбільш сприятливі умови для розвитку виробництва, науки, освіти, сфери послуг, культури. Разом з тим концентрація всіх видів діяльності у місті супроводжується, як правило, негативними екологічними тенденціями розвитку - забрудненням компонентів природного середовища, деструкцією ландшафтів, негативним впливом на самопочуття, здоров’я, навіть тривалість життя людей. Тому важливим завданням суспільної географії є проведення всебічних досліджень екологічних проблем великих міст та обґрунтування шляхів і засобів з їх вирішення. Одним з найбільших індустріальних центрів України, який володіє потужним природно-ресурсним, виробничим, виробничо-інфраструктурним, у т.ч. транспортним, науковим потенціалом, є м. Запоріжжя. Разом з тим для нього характерні складна екологічна обстановка, високий рівень забруднення довкілля. Займаючи трете місце в Україні за рівнем розвитку промислового виробництва, концентрацією галузей важкої провислості, це місто посідає третє місце після Кривого Рогу та Маріуполя за загальним рівнем забруднення довкілля, четверте - за обсягами накопичених токсичних відходів, перше - за обсягом водоспоживання (10% водоспоживання р.Дніпра). В кінцевому рахунку, це обертається значними економічними втратами, робить середовище м. Запоріжжя малопривабливим для житєдіяльності населення. У зв’язку з цим вирішення соціально-екологічних проблем міста набуває великого теоретичного та практичного значення. Широта предмету суспільно -географічних досліджень дозволяє виявити основні складники, структурні зв’язки в екосистемі м.Запоріжжя, ідентифікувати екологічні проблеми за ступенем гостроти, просторового поширення та пріоритетами розв’язання; проаналізувати чинники виникнення екологічних проблем, оцінити процеси, закономірності та особливості розвитку екосистеми з метою розробки комплексу заходів із стабілізації її розвитку

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з тематикою наукових досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету, зокрема з темою “Дослідження з фізичної економічної та соціальної географії Запорізької області”, яка виконується на природно-географічному факультеті.

Мета і завдання дисертаційної роботи. Метою дисертаційної роботи є вирішення екологічних проблем м.Запоріжжя на основі суспільно-географічного обґрунтування комплексу засобів і шляхів майбутньої діяльності. Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких завдань:

- визначення структури геоекосистеми великого міста, складу, її зв’язків, відносин, процесів, закономірностей і принципів функціонування;

- з’ясування суті, ступеня гостроти, особливостей еволюції та тенденції розвитку екологічних проблем у великому місті;

- розкриття особливостей екологічних проблем м. Запоріжжя та оцінки передумов природно- і суспільно-географічного характеру, які їх спричиняють;

- аналізу природних компонентів, населення міста, екологічних проблем господарського комплексу;

- екологічного районування території Запоріжжя з виявленням районів екологічно чистих, середнього забруднення, максимального забруднення;

- обґрунтування перспектив розвитку екосистеми м. Запоріжжя з метою вирішення екологічних проблем.

Об’єктом дослідження є великий індустріальний центр - м.Запоріжжя та його міське середовище як інтегральний фактор формування екологічної ситуації (обстановки) і її впливу на якість життєдіяльності населення.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем взаємовідносин суспільства і природи, екології міст, раціонального природокористування: Е.В.Алаєва, І.О.Горленко, А.П.Голікова, Ф.Д.Заставного, М.Г.Ігнатенка, С.І.Іщука, С.Б.Лаврова, Г.М.Лаппо, Є.Н.Перцика, М.Д.Пістуна, Л.Г.Руденка, В.М.Степанова, О.Г.Топчіева, О.І.Шаблія, М.І.Фащевського; нормативні акти владних структур України з питань економічної реформи, природокористування, екології, управління. У контексті системного підходу до вивчення екологічних проблем великого міста були застосовані методи: історичний, індуктивний, аналогів, екстраполяції, статистичний, монографічний, районування, картографічний; концепції - екосистеми, сталого розвитку, поляризації ландшафтів.

Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали Запорізького управління статистики управління екологічної безпеки в Запорізький області, управління архітектури, окремих підприємств.

Наукова новизна роботи. Основними результатами, які мають наукову новизну та виносяться на захист, є такі:

- поглиблення теоретико-методологічних основ дослідження екологічних проблем великих міст, зокрема їх систематизації з виділенням таких проблем: природного середовища, населення, господарського комплексу, управління екологічною безпекою міста в умовах переходу до ринкової економіки, раціональної територіальної організації екосистеми міста;

- розкриття механізму залежності виникнення екологічних проблем від структури, складу, процесів, структурних відношень та зв’язків екосистеми того або іншого великого міста:

- сполучення концепції екосистеми і сталого розвитку в методології дослідження;

- обґрунтування методичної схеми та відповідного комплексу показників кількісного визначення екологічних проблем;

- включення чинника невизначеності у сукупність передумов, які визначають екологічні проблеми;

- визначення особливостей сучасного етапу у виникненні екологічних проблем, які полягають у збільшенні можливостей їх вирішення (соціальні пріоритети розвитку, підтримка регіонального та місцевого самоврядування, підприємницька активність, широкі можливості застосування економічних важелів), а також і в складності (відсутності апробованого механізму містом, у т.ч. й екологічним розвитком, поширенням різних форм власності та господарювання при недостатній екологічній освіті їх суб’єктів);

- оцінка природно-географічних та соціально-економічних передумов виникнення і тенденцій розвитку екологічних проблем міста Запоріжжя;

- системний аналіз основних екологічних проблем м. Запоріжжя (господарського комплексу, повітряного та водного басейнів, ґрунтів, зелених насаджень, населення) у розрізі галузевої, компонентної, інгредієнтної, соціально-економічної, організаційно-управлінської, територіальної структур його екосистеми;

- екологічне районування території м.Запоріжжя з визначенням ступеня гостроти та характеру екологічних проблем;

- прогноз тенденцій екологічного розвитку геоекосистеми м. Запоріжжя, обґрунтування основних засобів та шляхів вирішення екологічних проблем у перспективі.

Теоретичне та практичне значення роботи. Результати дослідження є теоретико-метологічною основою для суспільно-географічного вирішення екологічних проблем на рівні великих міст - промислових центрів України, зокрема Придніпров’я.

Рекомендації щодо вирішення екологічних проблем м. Запоріжжя передані для практичного використання природоохоронним організаціям м.Запоріжжя. Матеріали роботи знайшли відображення у навчально-методичному процесі Мелітопольського державного педагогічного університету при викладанні курсів: “Основи раціонального природокористування”, “Фізична географія України”, “Соціально-економічна географія України”, “Географія своєї області”, “Основи екології”, при організації науково-дослідної роботи студентів.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу МДПІ (1994-2000); республіканській науково-практичній конференції “Підвищення еколого-економічної ефективності функціонування регіонального АПК Півдня України” (Мелітополь, 1994); міжнародній науковій конференції “Еврорегіон Буг проблеми і перспективи транскордонного співробітництва” (Луцьк, 1996); науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу Причорноморського регіону і напрями підвищення ефективності його розвитку” (Херсон, 1997); науково-практичній конференції “Сучасна географія та навколищнє природне середовище” (Вінниця, 1999); науково-практичній конференції “Географічні проблеми розвитку півдня України у ХХІ столітті” (Мелітополь, 2000).

Публікації. Результати десиртаційного дослідження опубліковані у 13 наукових працях загальним обсягом 2,8 друкованих аркушів, у т.ч. у фахових - 4.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта в розробку наукових результатів, що виносяться на захист.

Визначено суспільно-географічну сутність екологічних проблем та встановлено зв’язок між їх виникненням і складом, структурою. структурними відношеннями екосистеми великого міста автором особисто. Обґрунтовані тенденції в розвитку екологічних проблем, їх прогноз, засоби і шляхи вирішення. У спільних публікаціях автору належить 80% обсягу.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 154 сторінках друкованого тексту, який складається із вступу, 3 розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури (126 найменувань). Робота включає 8 таблиць і 9 рисунків, у т.ч. 2 картосхеми та 4 додатки.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи суспільно-географічних досліджень екологічних проблем міста. Важливою складовою теорії та методології суспільно-географічних досліджень екології великого міста є ідентифікація, систематизація, визначення гостроти та обґрунтування першочергового вирішення екологічних проблем. Екологічна проблема розуміється як надзвичайно широке явище, яке охоплює природне середовище, соціальну сферу, господарство, спосіб життя населення в цілому. У великих містах на сучасному етапі розвитку виникають слідуючі екологічні проблеми: природних компонентів (повітря. води, ґрунту. флори і фауни); галузей та видів діяльності господарського комплексу; міського населення; управління екологічною безпекою в умовах переходу до ринкової моделі економічного розвитку, проблеми невизначеності у тенденціях розвитку екологічної ситуації. Відзначимо, що екологічна ситуація, екологічні проблеми великого міста територіально детерміновані. Тому проблема раціональної територіальної організації міського середовища с важливим напрямком суспільно-географічних досліджень вирішення екологічних проблем.

Найбільш комплексно та результативно вирішувати екологічні проблеми великого міста дозволяє концепція екосистеми, яка поєднує переваги системного та територіального підходів. Адже всі екологічні проблеми - це певні системні відношення або їх порушення, які виникають на певних етапах розвитку міста на тій або іншій його території.

Геоекосистема е фундаментальним поняттям суспільно-географічних досліджень екології міста. Це визначається двома важливими чинниками: а) місто є середовищем життєдіяльності населення, б) місто є підсистемою в інших територіальних системах. Геоекосистема великого міста - це складне утворення, результат взаємодії міського населення, оточуючого техногенного (урбанізованого) середовища, природних компонентів довкілля, організаційно-управлінської діяльності, які здійснюються в умовах території конкретного міста і його приміської зони. До складу геоекосистеми великого міста входять такі елементи: міське населення; природне середовище; будівлі і споруди; енергетичні, промислові, транспортні, інфраструктури і підприємства та їх технологічні процеси; середовище споживання (питна вода, продукти харчування, ліки, житлові матеріали тощо), шляхи і комунікації; побутові та промислові тверді відходи; рідкі та газоподібні інгредієнти - забруднювачі.

Системно-структурний підхід дозволяє виділити в геоекосистемі слідуючі структурні зрізи (структури): галузеву (джерела забруднення), інгредієнтну (речовини-забруднювачі), функціональну (напрямки впливів забруднення), територіальну (елементи і форми розміщення чи прояву екологічних проблем), організаційно-управлінську (система органів управління екологічним розвитком міста), соціально-демографічну (населення та його особливості).

Характерними особливостями геоекосистеми великого міста є: а) цілісність; б) акумулятивність; в) відкритість та неврівноваженість; г) динамізм; д) інерційність; є) конфліктність ситуацій через територіальну обмеженість; ж) неможливість експерименту. Головними принципами функціонування геоекосистеми є принципи природності, неповноти інформації, невизначеності, віддаленості подій. Екосистема функціонує за правилами демографічного насичення, заміщення екологічних умов, інтегрального ресурсу, міри перетворюваності природних систем.

Розділ 2. Природні та соціально-географічні передумови виникнення екологічних проблем в геоекосистемі м Запоріжжя. До числа основних чинників, які визначають особливості екологічних проблем та геоекосистеми м. Запоріжжя, належать слідуючі: надзвичайно вигідне географічне положення, забезпеченість водними та дешевими енергетичними ресурсами спричинили бурхливі темпи росту виробничого потенціалу та населення. За ними “не встигли” соціальні та екологічні заходи. Значна концентрація енерго- та ресурсоємких підприємств (на 20% більше, ніж у середньому по великих промислових центрах СНД). порушення структурних пропорцій між групами “А” і “Б” (відповідно 81..19 у 1990р. і 77..23 у 1999р.) призвели до перенасичення території міста екологонебезпечними галузями, зменшили можливості самовідновлсння компонентів природного середовища.

Естетичної привабливості місту надає розташування на мальовничих пагорбах Придніпровської височини, на обох берегах Дніпра Але значна пересіченість рельєфу (перевищення. висот досягає 60 м), наявність багаточисельних ярів та балок утруднюють інженерне забезпечення містобудівництва, сполучення між окремими районами, є природними межами їх розширення. Для основних ґрунтотворних порід - лесів і лесовидних суглинків, характерні гідрогеологічні процеси, які оцінюються як несприятливі. Вони викликають тріщини та інші руйнування міських будівель.

Для міста характерні також змиви, поверхневий стік та утворення конусів виносу у руслах балок і ярів, абразія берегів Дніпровського водосховища, перевіювання пісків.

Клімат як чинник виникнення екологічних проблем, можна охарактеризувати як м’який та комфортний для населення за характеристиками середньорічних температур (+8,2 - 9°С), великою кількістю сонячних днів. Значний вегетаційний період (210-220 днів) дозволяє розширити площі зелених насаджень, збагачувати їх південними, екзотичними видами. Разом з тим недостатня кількість опадів (450мм на рік в середньому) сприяютьзадушливості, що негативно впливає на людський організм, запиленості та забрудненню атмосфери. У місті спостерігається значна повторюваність штилів, яка не дозволяє повітряному басейну міста звільнятися від шкідливих домішок. Значною є повторюваність вітрів північно-східних румбів. Неврахування цього чинника при виборі розміщення промислової зони спричиняє забрудненню зон відпочинку та заселення, які розташовані па південному заході. До несприятливих погодних явищ відносять тумани, щорічні весняні суховії та періодичні засухи.

Більш сприятливою в екологічному відношенні є менш значна у порівнянні з північними та центральними регіонами України глибина промерзання ґрунту (140 см). Вона дозволяє економити значні кошти при будівництві та експлуатації комунікаційних мереж.1

Але насиченість міста штучними об’єктами (будівлі, дороги) викликають різкі зміни радіаційного і теплового режиму, відчутні мікрокліматичні особливості. Стабілізуючий вплив на геоекосистему Запоріжжя здійснюють зелені насадження. За формальною ознакою фактична площа насаджень (14м2 на 1 чол.) навіть перевищує нормативну (12м2). Але в розвинутих країнах для промислових регіонів прийнятий норматив 27м2/чол., тобто площу зелених насаджень в Запоріжжі та приміській зоні необхідно збільшити майже вдвоє. Це необхідно також і тому, що щорічно зростає кількість неорганізованих рекреантів.

Серед соціально-економічних передумов загострення екологічних проблем у м.Запоріжжі виділяються слідуючі: різке переважання у структурі господарського комплексу екологонебезпечних виробництв (енергетичні галузі забезпечують 37,7% обсягу продукції, яка виробляється; чорна і кольорова металургія - 38,2%). Підпорядкування інтересів міста розвитку саме цих галузей, залишковий принцип фінансування призвели до недостатнього рівня вирішення соціально-екологічних проблем. В результаті сукупності дії ряду факторів смертність населення, починаючи з 1960 р., зросла вдвічі.

В результаті кризових явищ у промисловості (зменшення обсягів виробництва) багато експертів вказують на зменшення загального фону забруднення. Але при зменшенні його абсолютних скидів, наприклад у водойми, питома вага неочищеннх стоків в їх структурі залишається на рівні минулих років і навіть збільшується. Це пояснюється тим, що зменшення обсягів виробництва призвело до різкого зниження його фінансових результатів, що значно ускладнило можливості фінансування соціально-екологічних заходів.

В Україні безпрецедентних розмірів досягла тіньова економіка - 50-60% ВВП. Це також негативно впливає на формування бюджету, державне фінансування та інвестиції в природоохоронні заходи та екологічну безпеку. Зниження доходів населення, приховане безробіття, затримки заробітної платні, призвели до різкого зниження і рівня особистого споживання, особливо продуктів харчування. Так, енергетична цінність харчового раціону зменшилася на 30%. Для демографічної ситуації характерним в 90-х роках є перевищення смертності над народжуваністю у 2 рази, зменшення тривалості життя населення, його старіння (на 1000 чол. приходиться 790 осіб пенсійного віку), ріст дитячої смертності у 2 рази.

Серед передумов, що поглиблюють негативні тенденції в екосистемі м.Запоріжжя, значну роль відіграє транзитне забруднення. Найбільш відчутним є забруднення води у Дніпрі промисловими центрами і містами. які розташовані вище за течією. Тільки м.Дніпропетровськ щорічно скидає у Дніпро 300-350 млн.м3 стоків. Небезпечним є забруднення ґрунтів та сільськогосподарської продукції різноманітними токсинами. Незважаючи на суттєве зниження рівня використання (на 50%), в області зберігається понад 500 т непридатних або заборонених для використання пестицидів. У 44% обстежених зразків сільськогосподарської продукції виявлено збільшення вмісту важких металів та миш’яку.

Розділ 3. Основні екологічні проблеми м.Запоріжжя та суспільно-географічне обґрунтування напрямів і засобів їх вирішення.

Основні екологічні проблеми м. Запоріжжя пов’язані із функціонуванням, насамперед енерго- та ресурсоємких виробництв господарського комплексу, а також автотранспорту. Найбільші енергетичні підприємства Придніпров’я - Запорізька ДРЕС та Запорізька АЕС - розташовані у м.Енергодар, і хоча і характеризуються значними обсягами викидів шкідливих речовин у довкілля, здійснюють опосередкований вплив на екосистему м.Запоріжжя.

Найбільшими забруднювачами довкілля є стаціонарні джерела викидів комбінату “Запоріжсталь” (27,5%), алюмінієвого комбінату (4,0%), комбінату “Дніпроспецсталь” (9,4%), заводу вогнетривів (7,8%),титаномагнієвого комбінату (7,2%), абразивного комбінату (4,4%), коксохімічного заводу (3,2%), заводу феросплавів (2,3%). Загалом же кожне 14-е підприємство міста порушувало норми скидів забруднюючих речовин у водоймища, кожне 8-е - в атмосферне повітря. Крім того, бувають аварійні скиди забруднених вод (лютий 1996 р.).

Катастрофічного обсягу набуло утворення твердих побутових та промислових відходів. Так, упродовж 1998р. у Запоріжжі і його передмістях було накопичено 1918,3 тис.т токсичних твердих промисловик відходів. Це склало 58,8% від фактично утворених відходів по всій Запорізький області і досягло 2,2 т в розрахунку на одного міського жителя. У структурі відходів переважають речовини 3-го та 4-го класів небезпеки (99.97%). 88,1% всіх промислових звалищ було сформовано за рахунок комбінату “Запоріжсталь” (62,5% загальноміського обсягу), заводу феросплавів (13,8%), алюмінієвого комбінату (11,8%). Тому саме на цих підприємствах потрібно проводити радикальні заходи з вирішення екологічних проблем. Але за 1996р. було освоєно тільки 66% капіталовкладень, передбачених на природоохоронні заходи. Це дозволило переробити і використати 335 тис.т мартенівського шлаку на комбінаті “Запоріжсталь”; ввести в дію очисні установки для знешкодження вихідних газів загальною потужністю 984 тис.м3 газу в рік на ВАТ “Запоріжкокс”, “Запоріжвогнетрив”, феросплавному заводі.

Разом з тим системи оборотного водопостачання на комбінатах “Запоріжсталь” та алюмінієвому повністю в дію не введені. Така ж невтішна ситуація і з початком експлуатації станції очистки стічних вод на заводі вогнетривів.

Загалом же в місті Запоріжжі, незважаючи на суттєве скорочення обсягів забруднення довкілля в останні роки (на 10-15% щорічно), головним чином в зв’язку з скороченням обсягів виробництва, залишається дуже забрудненим; розміщується 11337 стаціонарних джерел забруднення. З них тільки 7019 або 61,9% мають діюче очисне обладнання. При цьому всі адміністративні райони міста за рівнем концентрації промислового виробництва можна розділити на 2 типи: з високою концентрацією - Заводський, Ленінський, Орджонікідзевський, Шевченківський (від 24 до 30 підприємств); із значною концентрацією виробництва (від 8 до 17) -Хортицький, Жовтневий, Комунарський.

Концентрація шкідливих домішок у повітрі навіть над центральними районами міста може перевищувати ГДК у 5 разів. В районі промислової зони вона досягає 10 ГДК. До вагомих забруднювачів відноситься транспорт. У 1998р. викиди автотранспорту досягли 67,1 тис.т або 19.5% всіх викидів в атмосферу. Разом з тим, обсяг викидів від пересувних джерел - автомашин знизився на 10,2 тис.т або на ІЗ,0 %. ІІри абсолютному, досить значному збільшенні парку автомашин це пов’язується із зменшенням їх пробігу, переходом на газове паливо значної кількості одиниць автотранспорту, жорстким екологічним контролем з боку патрульних екологічних служб. Найбільший вплив транспорту на довкілля спостерігається на таких магістралях, як Північне та Південне шосе, вул. Леніна, Космічна та ін. Забруднення як і на автомагістралях, так і у промислових зонах супроводжується значним шумом. Шум розглядається як небезпечний вид забруднення довкілля. Для боротьби з ним використовується щільна забудова таких вулиць шумозахисними будинками; раціональний профіль і ширина вулиць; захисне озеленення; шумозахисні технології у будівництві.

Важливе місце у функціонуванні геоекосистеми м.Запоріжжя займають проблеми, пов’язані з екологією житла. Якщо нові мікрорайони побудовані з урахуванням нових архітектурних та будівельних рішень, то центральні, “старі частини” міста, мають житловий фонд, який не завжди відповідає вимогам сучасної культури житла і побуту. Ця проблема може вирішуватися (враховуючи негативні екологічні впливи на центральні райони з боку промислової зони) за рахунок будівництва одно-, двоповерхових сучасних

приватних будинків у передмістях. Це дозволить не тільки вирішити

безпосередньо еколого-житлові проблеми, але й дати новий імпульс розвитку приміських територій.

Функціонування господарського комплексу м.Запоріжжя, зокрема, його екологонебезпечних виробництв, викликає екологічні проблеми компонентів природного середовища та населення. Найбільш інтенсивного впливу забруднення зазнає повітряний басейн. За обсягом забруднення повітря (344,1 тис.т у 1998р.) м.Запоріжжя знаходиться на 3-му місці серед найбільш забруднених міст України. Спеціалізація господарського комплексу зумовила особливості інгредієнтної структури викидів. Незважаючи на те, що переважна більшість інгредієнтів значно зменшили свій вміст у повітрі, він все ще лишається високим. У 1998р. у повітряному басейні визначалася присутність пилу на рівні 1,7 ГДК, діоксиду азоту - 2,4 ГДК, формальдегіду - 2,7 ГДК, фтористого водню - 1,7 ГДК, бензапірену - на рівні 3,9 ГДК. Відомо, що постійний вміст шкідливих домішок в атмосфері в обсязі 1,1-1,5 ГДК здатний викликати важкі функціональні розлади людського організму.

Структура шкідливих викидів промислових підприємств значно відрізняється між собою. Так, виробництва “Запоріжсталі” забруднюють довкілля азотними сполуками (понад 60%), фтором (13%), залізом (8,9%). нікелем (12,9%), фенолами (0,8%). Вони викликають захворювання дихальних шляхів, головного мозку, печінки, нирок.

На титано-магнієвому комбінаті переважають викиди неорганічного пилу (73,5%), кремнієвих сполук (13,8%), хлористого водню (10,6%). Купол забруднення над “Дніпроспецсталлю” складає переважно пил (41,1%). Це також підвищує частоту різноманітних захворювань.

Надзвичайно забрудненим є водне середовище м.Запоріжжя. Води р.Дніпро належать до 5-6 класів якості, що означає “дуже забруднені”. В останні роки у р.Дніпро щорічно всіма водокористувачами скидається 8.3 тис.т солей, 4 тис.т органічних речовин, 40 т сполук різноманітних металів, 60 т фенолів, 470 т азоту амонійного, 200 т нафтопродуктів. Відхилення якості води від стандарту по санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках в середньому становить 20-21%. Незважаючи на суттєве зниження забруднення у 1995-1998 рр., у 1999 р. у Дніпро було скинуто 380 млн.м3 стічних вод, з них 18,4% були неочищені.

В результаті вміст легкоокисних органічних речовин склав 1,2 ГДК, азоту нітратного 1,2-2,1 ГДК, сполук цинку - 9-32 ГДК, фенолів - 2-6 ГДК, сполук міді - 4-11 ГДК, сполук марганцю - 6-10 ГДК, нафтопродуктів 3-4 ГДК. Надзвичайно забрудненою є притока Дніпра - р.Мокра Московка.

Середньорічні концентрації у її воді азоту амонійного досягли 13 ГДК, нітратного - 8 ГДК, сполук міді - 7 ГДК, цинку - 10 ГДК, марганцю - 18 ГДК. У випадках аварійних скидів концентрація азоту амонійного дорівнювала 39 ГДК, нітратного - 13 ГДК, сполук міді - 36 ГДК, цинку - 20 ГДК, марганцю - 70 ГДК. В цих умовах є абсолютно необхідними очистка вод, а також повторне та оборотне водокористування. В останні роки рівень очищених вод у структурі скидів перебуває на рівні 70 - 85%. Обсяг послідовно використаної води досягає 70%. Найбільшими забруднювачами води є комбінат “Запоріжсталь”, міськводкомунгосп, скиди кар’єрних вод. Враховуючи складний екологічний стан басейну Дніпра, Уряд України визначив р.Дніпро пріоритетним напрямком екологічної політики. Указом Президента України створена Надзвичайна комісія з проблем екологічного стану р.Дніпро та якості питної води. Запорізькі міські та обласні екологічні, господарські, управлінські органи і організації повинні тісно співпрацювати з нею. Це може забезпечити вирішення екологічних проблем Дніпра.

У м.Запоріжжі та його приміській зоні значного поширення набуло забруднення ґрунтів, складування твердих промислових і комунально-побутових відходів, вилучення площ сільськогосподарських і земель під звалища. При встановлених нормах у межах 0,47 м3/рік побутових відходів цей показник у місті перевищений більш ніж у 2 рази. Але особливо небезпечних масштабів набули обсяги промислових відходів. Так, у 1998 р. в області накопичилося 46 млн.т відходів. Серед них до III класу небезпеки належало 54,8%. У промисловій зоні міста в межах Заводського району спостерігається значне забруднення ґрунту в радіусі 5-15км. Так, вміст цинку перевищує 4 ГДК, ртуті - 1,5 ГДК, кадмію - 3-4 ГДК. Це пригнічує рослинність і негативно впливає на формування зелених захисних зон. Тому значного практичного значення набуває проблема технологічного оновлення виробництва, утилізації відходів. У її вирішенні кардинальними засобами є будівництво сміттєпереробного заводу, вартість якого б окупилася через 5 - 6 років, повторне використання промислових відходів.

Відновлюючі функції у геоекосистемі міста здійснюють зелені насадження. На жаль, Запорізька область вкрай недостатньо забезпечена насадженнями. Лісопокрита площа в ній - найменша в Україні і становить всього 23,7 тис. га. Це у 1,5 разів менше, ніж у Миколаївській і у 3 рази ніж у Дніпропетровській областях. В середньому на одного жителя м. Запоріжжя приходиться 14 м2 зелених насаджень. Але вони розміщені нерівномірно. Переважна більшість їх площ займає о.Хортицю, північно-західні передмістя (зона відпочинку). Недостатньо озеленені житлові масиви і особливо, промислова зона міста в межах Заводського району. Високий загальний рівень забруднення практично всіх природних компонентів геоекосистеми м.Запоріжжя, важкі промислові виробництва, транспортне перевантаження призводять до погіршення самопочуття, здоров’я, відтворення населення, зниження продуктивності праці і якості умов життєдіяльності в цілому. За останні 5 років темпи збільшення захворювань міського населення дещо зменшилися, але все ще лишаються високими. Так, кількість захворювань злоякісними утвореннями збільшилася на 2,2%, інфарктом міокарду - на 6,5%, бронхіальною астмою - на 6.8%, хронічним бронхітом - на 17,1%. Це на 10-12% більше. ніж у середньому по Україні. Після багаторічної тенденції зниження почався ріст паразитарних та інфекційних хвороб, зокрема туберкульозу (на 5%), хвороб сечостатевої системи (на 3%), холециститу (на 5-8%), гепатиту А, алергічних хвороб. Значними величинами характеризуються показники інвалідності - 3 чол. на 1000 жителів, у тому числі через травматизм на виробництві. У 1998р. найбільша кількість потерпілих зареєстрована на комбінаті ““Запоріжсталь” (49 чол.), алюмінієвому - (43 чол.),

електроремонтному заводі (40 чол.). Понад 14% дітей у місті народжуються з психічними та фізичними відхиленнями.

При цьому захворюваність у забруднених Заводському та Орджонікідзевському районах більша, ніж у відносно чистих Хортицькому, Шевченківському (злоякісними утвореннями - на 1-2 чол. на 1000 жителів, гіпертонією - на 5 чол., простудними інфекціями - на 30чол.).

У працюючих на комбінаті “Запоріжсталь” або проживаючих поблизу нього людей переважають захворювання дихальних шляхів, печінки, нирок. На титано-магнієвому комбінаті переважають захворювання нервової і серцево-судинної систем, хронічний бронхіт, емфізема легень, силікоз, на алюмінієвому комбінаті - дихальних шляхів, шкіри. Працюючі на сталепрокатному заводі хворіють переважно на серцево-судинні, шкіряні захворювання, хвороби дихальних шляхів.

При аналізі впливу забруднення на життєдіяльність міського населення необхідно враховувати особливості дії сукупності тих або інших видів забруднення. Так, сукупна дія радіації і хімічного забруднення ґрунту збільшує ризик виникнення патології органів травлення у дітей у 3 рази, хвороб системи кровообігу - в 2 - 7 разів, шкіри - в 1,5-2,2 разів. Сукупний вплив радіації і забруднення повітря збільшує ризик виникнення хвороб органів дихання у 1,9-2,7 разів. Посилює негативний вплив на здоров’я хімічне забруднення, електромагнітне забруднення та шум. Так, серед працюючих шумних цехів спостерігається на 50% більше хвороб вуха, горла, носа, виразки шлунку, розладів нервової системи, у 3 рази вищий травматизм, ніж серед робітників контрольної групи. Визначені таким чином основні інгредієнти та напрями впливу забруднення на самопочуття населення дозволяють розробити основні заходи попередження захворюваності.

Поряд з різними напрямами екологізації виробництва вони мають полягати у проведені всебічної профілактичної діяльності у сфері охорони здоров’я, дотриманні техніки безпеки у виробництві.

ВИСНОВКИ

Основні напрями та перспективи вирішення екологічних проблем обґрунтовуються на основі: а) оцінки їх сучасного стану і диференціації за ступенем гостроти, небезпеки, масштабів прояву; б) прогнозу розвитку у перспективі; в) наявних засобів вирішення. Враховуючи певну стабілізацію (припинення падіння темпів розвитку виробництва) на ряді основних підприємств важкої індустрії міста, логічно зробити висновок, що рівень забруднення довкілля кардинально не зміниться. Збитковість та незначний прибуток виробництв спеціалізації (0,6-1,0% в рік) спонукають направляти

основні кошти на вирішення соціальних проблем, наслідки яких проявляються сьогодні і найбільш зримо. При цьому лімітуючим фактором поліпшення екологічного стану є неповне використання коштів природоохоронного призначення на 60 %.

За таких складних обставин особливе значення має обґрунтування концепції сталого розвитку геоекосистеми м. Запоріжжя на перспективу. У нашому розумінні вона включає: загальні положення; оцінку та аналіз сучасних екологічних проблем; обґрунтування основних засобів та напрямів їх вирішення; визначення джерел їх забезпечення; системи управління.

Концепція враховує принаймні три групи обмежень (імперативів) у вирішенні екологічних проблем: а) неможливість кардинальної зміни виробничої спеціалізації міста; б) неможливість принаймні у найближчі 10 років кардинальної зміни міського планування центральних та житлових . районів; в) економічні та технологічні обмеження здійснення природоохоронних заходів.

Виходячи з загальних положень концепції вирішення екологічних проблем, їх всебічної кількісної та якісної оцінки, визначені конкретні шляхи та засоби оптимізації геоекосистеми м. Запоріжжя, які сформульовані таким чином:

- припинення подальшого нарощування потужностей та будівництва нових підприємств важкої індустрії;

- кошти, направлені на ремонт і навіть відновлення традиційних основних виробничих фондів металургійних підприємств, необхідно направляти на кардинальну модернізацію виробництва, освоєння випуску нових видів продукції, модернізацію очисних споруд; врахування в економікогосподарській діяльності обсягів та напрямів транзитного забруднення на основі системи диференційованих плат за збитки від нього;

- заборона відведення нових земель під будівництво нових або розширення існуючих підприємств;

- впровадження нових технологій зберігання та поховання твердих токсичних відходів, які не можуть бути повторно використані або перероблені;

- будівництво сміттєпереробного заводу, період окупності якого становить 5-6 років;

- заборона нормування забруднення скидів у водойми, виходячи з принципу їх неприпустимості, особливо у р.Мокра Московка, а також водотоки балок;

- відновлення та неступне використання забруднених раніше компонентів довкілля. Така робота проводиться на металургійних підприємствах, де повторно переробляються відвали мартенівського шлаку, але обсяги переробки мають значні резерви для збільшення;

- використання переважно електричного транспорту загального призначення, перехід значної частини автомашин на газове паливо;

- запровадження жорсткого екологічного контролю на автошляхах, вдосконалення перспективного архітектурного планування міста за рахунок росту його передмість та їх забудови низькоповерховими котеджами, об’єктами соцкультпобуту, створення зон відпочинку;

- використання “м’яких” та недорогих, але ефективних заходів меліорації довкілля, зокрема озеленення територій;

- планування у районах, приграничних з промисловими зонами, виключних санітарних зон з декоративними насадженнями;

- забезпечення екологічної освіти керівників приватних підприємств та широких верств населення; наукове обґрунтування екологічних рішень; підготовка високоосвічених екологічних кадрів на базі вузів Запоріжжя;

- враховувати “вузькі місця”, які породжують екологічні проблеми через складності перехідного періоду, а також переваги у вигляді сукупності економічних важелів, які надає ринкова економіка.

СПИСОК НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

1. Соціально-економічні передумови виникнення екологічних проблем в екосистемі Запоріжжя // Зб. наукових праць Національного педуніверситету ім. М.П.Драгоманова - К.: 1999. - Вип. 2. - С.76-80. Вид-во Національного педуніверситету ім. М.П.Драгоманова.

2. Екологічні проблеми великих міст як об’єкт суспільно-географічних досліджень // Зб. наукових праць Національного педуніверситету ім. М.П.Драгоманова - К.: 2000. - Вип. 3. - С.239-244. Вид-во Національного педуніверситету ім. М.П.Драгоманова.

3. Вплив забруднення міського середовища на здоров`я та життєдіяльність населення // Зб. наукових праць Національного педуніверситету ім. М.П.Драгоманова - К.: 2000. - Вип. 4. - С.51-58. Вид-во Національного педуніверситету ім. М.П.Драгоманова.

4. Основні напрями та перспективи вирішення екологічних проблем м.Запоріжжя // Культура народів Причорноморья. Зб. наукових праць. - Сімферополь, 1999. - С.216-218.

5. Екологічні проблеми великих міст як об’єкт суспільно-економічних досліджень // Таврійський науковий вісник. Херсон, 2000. - Вип.13. - С.193-200.

6. Проблеми земельних ресурсів у Запорізькій області // Географічні проблеми розвитку півдня України у ХХІ столітті. Мелітополь, 2000. - Вип. 1. - С.46-47.

7. Природні умови та обмеження виникнення екологічних проблем в м.Запоріжжя // Сучасна географія та навколишнє середовище. Зб. наук.праць. - Вінниця, 1999. - С.48-49.

8. Формування складу та структури екологічного комплексу великого промислового центру (на прикладі м. Запоріжжя). // Таврійський науковий вісник. Херсон, 1997. - Вип.5. - С. 48-49.

9. Вдосконалення структурної і територіальної організації екосистеми промислового міста (на прикладі міста Запоріжжя).// Херсон, ХДАУ, 1998.- С.1-50.

10. Сучасний стан екології м Запоріжжя та шляхи покращення.// Економіко-гсографічні та екологічні проблеми Північного Приазов’я. Мелітополь, МДПІ, 1995. - С.59-60.

11. Стан та перспективи еколого-економічного розвитку промисловості Запорізької області// Економіко-географічні та екологічні проблеми Північного Приазов’я. Мелітополь, МДПІ, 1995.- С.76-78.

12. Екологізація рівня життя // Педвуз сьогодення: стан і перспективи навчання й науки. Частина 1. Мелітополь, МДПІ, 1995. - С. 19-20.

13. До проблеми еволюції змісту терміну “стійкий еколого-економічний розвиток” //Таврійський науковий вісник. Херсон, 1997. Вип. 5. - С.135-137, (співавтор Ігнатенко М.Г.).

Анотація

Донець І.А. Суспільно-географічне дослідження екологічних проблем м. Запоріжжя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001р.

В дисертації визначені теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження екологічних проблем великого промислового центру. Здійснена оцінка факторів, їх поширення у м. Запоріжжя, досліджені ступінь гостроти та характер поширення негативних екологічних впливів на основі концепцій екосистеми та сталого розвитку. Обґрунтовуються основні напрями та засоби їх вирішення.

Ключові слова: суспільно-географічні закони, екологічні проблеми, геоекосистема, довкілля, екологічне районування, екологічний стан, оптимізація, сталий розвиток.

Аннотация

Донец И. А. Общественно-географическое исследование экологических проблем г.Запорожье. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география, Киевский Национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001г.

В диссертации определены теоретико-методологические основы общественно-географического исследования экологических проблем большого промышленного центра. Дана оценка факторам их распространения в г.Запорожье, исследована степень остроты и характер распространения негативных экологических влияний на основе концепций экосистемы и стабильного развития. Обосновываются основные направления и способы их решения.

Важной составной теории и методологии общественно-географических исследований экологии большого города является идентификация, систематизация, определение остроты и обоснование решения экологических проблем. Экологическая проблема понимается как более широкое явление, которое охватывает природную среду, социальную сферу, хозяйство, способ жизни населения в целом.

Экологические проблемы города позволяет решить концепция экосистемы. Геоэкосистема является фундаментальным понятием общественно-географических исследований экологии города. Это определяется двумя важными фактами: а) город является средой жизнедеятельности населения; б) город является системой в других территориальных системах. Геоэкосистема большого города - это сложное образование, результат взаимодействия городского населения, природных компонентов среды, организационно-управленческой деятельности, которые совершаются в условиях территории конкретного города и его пригородной зоны. К числу основных факторов, которые определяют особенности экологических проблем и экосистемы города Запорожья, принадлежат следующие: выгодное географическое положение, обеспеченность водными дешевыми энергетическими ресурсами, которые послужили причиной бурного темпа роста производственного потенциала и населения. В рельефе города присутствуют многочисленные овраги и балки, которые усложняют инженерное обеспечение градостроительства, связь между отдельными районами города.

Климат, как фактор возникновения экологических проблем, можно охарактеризовать как мягкий и комфортный для населения (по характеристикам среднегодовых температур (+8,2 - 9 0С) и большим количеством солнечных дней). Однако, недостаточное количество осадков (450 мм на год в среднем) содействует засухам, которые отрицательно воздействуют на организм человека, запыленности и загрязнению атмосферы.

Среди социально-экономических предпосылок обострения экологических проблем в городе выделяются следующие: резкое преобладание в структуре хозяйственного комплекса эколого-опасных производств (энергетические отрасли обеспечивают 37,7% объема продукции, которая производится; черная и цветная металлургия - 38,2%). Подчинение интересов города развитию только этих отраслей, остаточный принцип финансирования привели к недостаточному уровню решения социально-экологических проблем. В результате кризисных явлений в промышленности (уменьшение объемов производства) многие эксперты указывают на уменьшение общего фона загрязнения. Но, при снижении ее абсолютных выбросов, например, в водоемы, удельный вес неочищенных стоков в их структуре, остается на уровне прошлых лет и даже увеличивается.

Основные экологические проблемы г.Запорожья связаны с функционированием, прежде всего энерго- и ресурсоемких производств хозяйственного комплекса, а также автотранспорта. Крупными энергетическими предприятиями Приднепровья - Запорожская ДРЭС и Запорожская АЭС, которая находится в