УНІВЕРСИТЕТ

ДУБРОВСЬКА Ірина Борисівна

УДК. 811.373.+ 612.2

БІБЛІЙНО-ХРИСТИЯНСЬКА МЕТАФОРА

В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: НОМІНАТИВНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ 2001

КИЇВ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного

лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

Провідна установа | кандидат філологічних наук, професор Пророченко Ольга Петрівна,

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької філології, професор

доктор філологічних наук, професор Сахарчук Людмила Іллівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра німецької

філології, завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент Меньшикова Надія Василівна, Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра німецької мови та перекладу,

завідувач кафедри

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, кафедра германських мов,

загального та порівняльного мовознавства,

Міністерство освіти і науки України,

м. Чернівці

Захист відбудеться “ 11 січня 2002 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного

університету (03680, МСП, Київ -150, вул. Червоноармійська, 73)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського

національного лінгвістичного університету

Автореферат розісланий “ 11 ” грудня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А. Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Біблія та християнська писемність стали наріжним каменем в історії німецької мови, збагативши її номінативну систему лексичними, фразеоло-гічними та пареміологічними одиницями, значна частина яких утворена в результаті процесу метафоризації.

Окремі слова та вирази біблійного походження відзначаються особливим характером, що виявляється у специфіці утворення вторинних номінативних одиниць, призначених для найменування духовного світу за допомогою слів, які позначають явища світу матеріального. З плином часу біблеїзми набули світського характеру, почали всотуватись у мову, збагативши її словами, які зберегли зв’язок із духовним першоджерелом. Дослідження генези й мовних особливостей цих одиниць становить одну з цікавих й актуальних проблем сучасної лінгвістики.

Незважаючи на значну кількість праць, у яких особливо підкреслюється метафоричний характер фразеологізмів біблійного походження (О.В. Кунін, В.Г. Гак, Е.М. Солодухо, T. Friedelowna, P. Braun, H. Moser, J.M. Soskice, J. Knobloch та ін.), відсутні ґрунтовні дослідження метафорики біблеїзмів з огляду на їх ономасіологічні властивості. Поза увагою науковців залишається також системне вивчення метафоричних лексичних та пареміологічних біблійно-християнських номінативних одиниць у німецькій мові.

Актуальність теми зумовлена значною питомою вагою слів, фразеологізмів, прислів’їв та приказок, що походять з Біблії та інших джерел духовної культури людства, для глибинного пізнання процесу метафоричної номінації як одного з найважливіших засобів їх утворення. Дослідження номінативних особливостей метафоричних лексичних, фразеологічних та пареміологічних одиниць, які відображують у своїй семантиці національно-культурну специфіку німецького народу, набуває особливої актуальності в аспекті вивчення мовних процесів, що відбуваються в умовах сучасної об’єднаної Німеччини.

Зв‘язок роботи з науковими темами. Дослідження виконано згідно із планом наукових розробок кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету в межах комплексної колективної науково-дослідної теми “Взаємодія одиниць різних рівнів у мові й мовленні” (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 31.01.2000 р.), а також держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти”, що розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (протокол вченої ради КДЛУ № 5 від 27.01.1997 р.).

Метою роботи є виявлення номінативних особливостей метафоричних біблійно-християнських одиниць сучасної німецької мови шляхом аналізу їх походження, структурних, семантичних та функціональних характеристик. Реалізація поставленої мети зумовила вирішення таких завдань:

·

·

·

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження складають лексичні, фразеологічні та пареміологічні метафоричні біблійно-християнські номінативні одиниці, які функціонують у сучасній німецькій мові.

Предметом дослідження обрано етимологічні, структурні, семантичні та функціональні особливості біблійно-християнських метафоричних одиниць у їх номінативному аспекті в сучасній німецькій мові.

Матеріалом для дослідження слугували різні варіанти перекладів Біблії, серед яких особлива увага приділялась німецькому варіанту Біблії у перекладі Мартіна Лютера, оскільки німецька мова збагатилася значною кількістю слів й усталених словосполучень, створених завдяки його творчій діяльності. Аналіз біблійно-християнських метафоричних одиниць здійснювався також на основі текстів теологічної, художньої літератури, періодичної преси, назв творів образотворчого мистецтва та кінематографії. До роботи залучались словники біблеїзмів німецької мови Х. Крауса, словник крилатих висловів Г. Бюхмана, словник німецьких прислів’їв К. Зімрока, а також фразеологічні, етимолого-семантичні словники, теологічні та лінгвістичні енциклопедичні довідники.
У дослідженні проаналізовано 1000 БХМНО, які функціонують у сучасній німецькій мові. З них відібрано 276 найуживаніших мовних одиниць. Окремо розглядаються антропоніми, фітоніми, зооніми, соматизми, назви природних явищ та речовин, символи (70 лексичних одиниць), а також 50 метафоричних пареміологічних одиниць.

Складність об’єкта аналізу визначає використання комплексу методів і прийомів досліджень, серед яких можна виділити:

·

·

·

·

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше проводиться дослідження біблійно-християнської метафори в її номінативному аспекті, здійснюється розмежування поняття теологічної та мовно-літературної метафори. Новим є також встановлення специфіки БХМ у різних сферах її функціонування, систематизація біблійно-християнських номінативних одиниць, утворених у процесі метафоричної номінації, за структурними, семантичними та етимологічними ознаками, а також визначення основних видів номінації в лексичному, фразеологічному та пареміологічному аспектах.

Теоретичне значення роботи зумовлюється тим, що її результати сприяють збагаченню загальної теорії метафори. Опис структурних та семантичних особливостей БХМНО допоможе поглибити знання про процеси метафоризації, фразеологізації та фразеологічної номінації. Результати дисертаційного дослі-дження можуть слугувати базою для подальших наукових пошуків у розв’язанні та опрацюванні таких аспектів, як типологічний аналіз біблеїзмів, вивчення особливостей функціонування біблійно-християнської метафори у мові теології, художньої літератури, преси та мистецтвознавства, в розмовній німецькій мові.

Практична цінність роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в укладанні фразеологічних словників, у соціо-лінгвістичних та психолінгвістичних дослідженнях, у перекладознавстві. Фактичний матеріал знайде своє застосування у практиці викладання вузівських курсів із лексикології (розділ “Види словотворення”) та фразеології німецької мови (розділи “Історична фразеологія”, “Пареміологія”), спецкурсів, присвя-чених проблемам ономастики та семантичної деривації.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення та основні результати досліджень обговорювались на міжнародній науковій конференції “Проблеми зіставної семантики” (Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 1997), науковій конференції “Слово лікує, учить, виховує” (Національний медичний університет, Київ, 1997), міжвузівській науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кірово-градський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 1999), міжнародній конференції “Християнство та слов’янські мови” (Київський інститут “Слов’янський університет”, Київ, 2000), Всеукраїнському науковому семінарі студентської та аспірантської молоді “Від духовних джерел Візантії до реальностей ХХІ ст.” (Київський інститут “Слов’янський універ-ситет”, Київ, 2001), щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Київського державного лінгвістичного університету (1998, 1999). Основні теоретичні положення дисертації відображені у 6 статтях та 2 тезах автора.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, списку прийнятих у дисертації скорочень та позначень, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, списку довідкової літератури, ілюстративних джерел та двох додатків. Загальний обсяг дисертації складає 250 сторінок машинописного тексту, з них 174 сторінки основного тексту.

У вступі обґрунтовується вибір теми, розкривається її актуальність, наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, визначається мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження, формулюються основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Аспекти дослідження біблійно-християнської метафорики у класичних та сучасних теоріях метафори” розглядаються теоретичні основи дослідження біблійно-християнської метафорики. Особливу увагу звернено на номінативні властивості метафори, її концептуальний та експресивний характер, проблематику інтерпретації, на характерні риси біблійно-християнської метонімії та її зв’язок з БХМ, особливості функціо-нування БХМ у мові теології, художньої літератури, преси, мистецтвознавства.

У другому розділі “Класифікації метафоричних біблійно-християнських номінативних одиниць сучасної німецької мови за типами номінації, етимо-логією, структурою та семантикою” здійснюється розподіл та аналіз досліджуваних одиниць за структурою й семантикою, типом номінації, джерелом походження, характером метафоризації.

У третьому розділі “Види біблійно - християнських метафоричних номінативних одиниць у німецькій мові” досліджується явище лексичної, фразеологічної та пареміологічної метафоричної номінації, характеризуються основні типи метафоричної номінації та пропонується класифікація БХМНО за семантичними групами.

У висновках узагальнюються результати проведеного дослідження, визначаються основні структурні, семантичні, етимологічні та функціональні особливості БХМНО.

У додатках наводиться класифікація БХМНО за типами метафоричної номінації, яка подається за ядерним словом в алфавітному порядку з відповідним перекладом українською мовою, а також таблиці до другого та третього розділів дисертації, в яких фіксуються дані аналізу досліджуваних одиниць німецької мови за структурою, семантикою, типами номінації, джерелом походження, наводиться лексико-граматична характеристика БХМ та номінативна класифікація метафоричних фітонімів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Метафоризація розглядається у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві як вторинний номінативний процес, спрямований на збагачення словникового фонду мови. Лінгвісти підкреслюють також здатність метафори виражати поняття високого ступеня абстракції (В.М. Телія, Н.Д. Арутюнова, Дж. Бекман, Е. Макормак та ін.). На це звернули увагу ще давні богослови, які пояснювали особливості функціонування метафори в духовній сфері (Іван Златоуст, Василь Великий; Августин Блаженний), пізніше філософи (В. фон Гумбольдт, М. Бубер, Х - Г. Гадамер).

Біблійно-християнська метафора використовується для номінації різнома-нітних явищ життя, виконує когнітивну функцію, має експресивний, образний, оцінний, антропоцентричний характер. Умовний розподіл БХМНО на теологічну та мовно-літературну метафору пояснюється характером номінативного процесу, спрямованого на позначення реалій та понять духовного або матеріального світу, та функціонуванням метафори в різних сферах мовного вжитку .

Теологічна БХМ розглядається як троп, за допомогою якого у Біблії або теологічній літературі позначають реалії та поняття переважно духовного життя, використовуючи номінативні одиниці, які вже існують у мовній системі й призначені для номінації фактів оточуючої матеріальної дійсності. Метафоричне значення більшої частини біблійних символів, висловів, притч пояснюється у відповідних довідниках, творах богословів.

Мовно-літературна БХМ це троп, за допомогою якого позначають реалії та поняття повсякденного життя людини, використовуючи мовні одиниці, що походять із Біблії та інших джерел духовної культури людства. З одного боку, мовно-літературна БХМ є секуляризованою, тобто спрямованою на позначення об’єктів та явищ матеріального життя, а з іншого, зберігає струк-турний та семантичний зв’язок із духовним першоджерелом, сприяє процесу сакралізації мовного розвитку, що виявляється в насиченні мови знаками високого стилістичного тону. Мовно-літературній БХМ притаманна оцінна та образно-експресивна функція.

Теологічна метафора є концептуальною, зустрічається часто у вигляді так званих “метафоричних моделей ” (J.M. Soskice), за допомогою яких у Біблії пояснюється Боже Вчення. Наприклад, модель “рослина (пшениця кукіль)” в Притчі про Сіяча (Мв. 13.) позначає у своєму метафоричному значенні різні типи людей. Окремі моделі метафори, які використовуються в Євангелії, утворюють структури за певними семантичними ознаками, які можна згрупувати в тематичні кола (“сім’я”, “господарська діяльність людини: виноробство, хліборобство, садівництво, тваринництво, торгівля, домашнє господарство”). Теологічній метафорі притаманна когнітивна функція, сутність якої полягає в поясненні явищ невидимого духовного світу, понять високого ступеню абстракції, що споріднює її з метафорою, яка функціонує в науці. У той же час теологічна БХМ спрямована на те, щоб викликати у співрозмовника емоційну реакцію, розбудити моральні почуття.

Для богослужбових протестантських текстів характерним є використання метафор, стрижнем яких є архетипні символи Licht/Finsternis, Wasser; астрономічних метафор Sonne, Stern, Himmel, а також соматичних, зоонімічних, військових та інших видів метафори. Католицькі богослужбові тексти відзначаються широкою палітрою метафор по відношенню до Богородиці (Kцnigin der Erde; edle Rose). Метафоричні назви утворюються за допомогою стрижнів “Himmel“, „Schwester“, „Mutter“ та ін. шляхом словосполучення або словоскладання (Mutter der Barmherzigkeit; Gottesmutter – Himmelblume, Himmeldach; Christus – Himmeldegen, Himmelwirt).

Мовно-літературна БХМ, яка функціонує в художній літературі, періодичній пресі, мистецтвознавстві та розмовній мові, народилась у лоні теологічної метафори, оскільки до ХVIII ст. німецька мова формувалась під впливом християнства (H. Moser). Метафоричні БХМ використовували у своїй творчості Й.В. Гете, Ф. Шіллер, Г.Е. Лессінг, Т. Шторм, Т.Фонтане, Л.Фейхтвангер, А. Цвейг, Т. Манн та Г. Манн, Г. Белль. БХМ допомагає оформити зміст тексту, охарактеризувати персонажі, місця, де розгортаються події, виявити основну ідею твору. БХМ відзначається гнучкістю щодо входження в контекст, підвищує емоційну виразність твору завдяки цілому ряду асоціацій, пов’язаних з історичними подіями, національним колоритом та іншими особливостями мови художнього тексту. Мовно-літературній БХМ часто притаманний оказіональний характер. У газетному стилі БХМ підвищує вираз-ність мови, яка відзначається інформативним та стислим характером пові-дом-лення.

Дослідження метафорики назв творів живопису та кіномистецтва вимагає обізнаності зі змістом твору. Всесвітньовідомі назви творів образотворчого мистецтва (“David und Jonatan” Мікеланджело; “Bьssenden Magdalena” Тіціана; “Der barmherzige Samariter” К. Аахена) могли сприяти закріпленості мовного знака-біблеїзма у свідомості мовців, а з плином часу у словниковому фонді мови. У кіномистецтві вживаються назви фільмів, які можуть сприйматися як метафоричні (“Die Teufelin” 1989; “Der rachsьchtiger Engel“ 1995) і слугувати розумінню ідеї твору, характеризувати його героїв, а також назви, які не виявляють ознак метафоричності ("Barabbas” 1961;“David und Golia” 1961), однак можуть сприяти закріпленості метафоричного знака в розмовній мові.

У сучасній німецькій мові спостерігається тенденція зрощування біблеїзму зі словами побутової лексики (Sьndenfall des Ausschusses; Bibel des Gartenfreundes), а також перенесення акценту номінації на позначення явищ матеріального життя.

За функцією відзначаємо такі види мовних БХМНО: 1) індикатівні, здатні до номінації вже існуючих ознак (Iuda’s Baum, Goliathkдfer, Paternosteraufzug); 2) когнітивні (das tдgliche Brot – Eucharistie; Abrahams SchoЯ – Paradies), призначені для позначення духовних понять за допомогою понять матеріального життя; 3) експресивно-оцінні (Engel, Schaf), які характеризують людину;
4) експресивно-образні (Steine statt Brot geben; den Schiffbruch erleiden). Різні види БХМНО функціонують у різних сферах мовного вжитку (у теології, розмовній і літературній мові) та спрямовані на номінацію різноманітних явищ оточуючої дійсності. Індикативні БХМ характеризуються автономним, а інши різновиди неавтономним /опосередкованим типом вторинної номінації.

За типами номінації мовно-літературна БХМ розподіляється на такі групи: I. Початкова вторинна номінація (51% від загальної кількості досліджуваних одиниць). До цієї групи належать БХМНО, які метафоризувалися вже в тексті Біблії та характеризуються незначними змінами у структурі й семантиці по відношенню до біблійного контексту (ein Herz vom Stein; die Schafe von den Bцcken scheiden). Особливим підвидом є мовні одиниці, утворені на основі семантичної деривації (Hortus Conclusus ).

II. Первинна номінація в Біблії – вторинна в сучасній мові (24% від загальної кількості). До цієї групи ми відносимо БХМНО, які в Біблії мають пряме значення, а в сучасній мові набули метафоричного (Eden, Cherub, Arche Noah). Особливу підгрупу утворюють біблеїзми, які у Старому Заповіті мають пряме значення, а в Новому Заповіті та в сучасній мові можуть сприйматись як метафоричні (hundertfдltige Frucht tragen; Berge versetzen).

Ш. Вторинна номінація на основі структурної деривації (25% від загальної кількості одиниць). До цієї групи належать БХМНО, детерміновані біблійним контекстом (Adamskostьm; Daniel in der Lцwengrube; einer aus der siebenten Bitte).

Однією з рис метафоричного типу перенесення є рівень абстракції БХМ, тобто розрив семантичного узгодження в межах словосполучення (lebendig tot sein; ein Wolf im Schafspelz). У І групі кількість таких висловів становить приблизно 40%, у ІІ групі – 34%, у ІІІ групі – 51%. Ці дані свідчать також про недостатність семантичного критерію в інтерпретації метафори. Певна кількість мовних одиниць виявляє свій метафоричний характер у позиції предиката (синтаксичний критерій): 33% (І група), 48% (ІІ група, найвищий процент) та 26% (ІІІ група). Розуміння метафоричного значення досягається завдяки обізнаності мовців з релігією, історією, культурою. Наприклад, у вислові mit fremden Kalbe pflьgen метафорика виявляється завдяки виявленню метафо-ричного зооніма (Kalbe – людина або знання, досвід). Глибоке розуміння метафор, у структурі яких не виявляється семантичного зсуву, характерного для метафори (neuer Wein in alten Schlдuchen; reine Hдnde haben), потребує знання Святого Письма, звернення до гомілетичної літератури, в якій пояснюється значення біблійних символів та метафор, типологічного зіставлення з фактами інших мов.

Значна частина БХМНО, які функціонують у сучасній німецькій мові, утворена на основі метафоричного та метонімічного типів перенесення значень, між якими простежується органічний зв’язок. Метафоричними та метонімічними залежно від контексту можуть вважатися вислови lebendiges Wasser; zwischen Himmel und Erde schweben та інші. Метафоричний тип перенесення значення мовної одиниці, на відміну від метонімічного, торкається глибинної сутності вихідного номінативного значення слова. Тому не випадковим є той факт, що метафоричних БХМНО у розмовній німецькій мові приблизно втричі більше, ніж метонімічних. Виділено такі типи переносних значень метонімічних одиниць: матеріальне духовне, конкретне абстрактне; форма (назва твору/розділу) зміст; опис дії/стану значення дії/стану. У випадку із синекдохою виділено номінативні одиниці, утворені за типом частина ціле (частина тіла людини людина) та за антономазійним типом (власна загальна назва).

Структурну та семантичну близькість до БХМ виявляє символ, який може функціонувати як метафора або входити у біблійний вислів. Наприклад, у теології флоронім Lilie/Rose є символом Богородиці, а в розмовній мові (eine Lilie/ Rose unter Dornen) набуває метафоричного характеру. Релігійний символ виявляє “причетність” до біблійного контексту, позначає поняття духовного світу, в той час як БХМ, яка використовується в розмовній мові та художній літературі, виступає, на відміну від символу, як вторинний номінативний знак і позначає об’єкти та поняття переважно матеріального життя.

При визначенні типів мовно-літературної БХМ, що функціонує в сучасній німецькій мові, враховується джерело походження. Слід виділити метафори, які зустрічаються в багатьох місцях Біблії (ein Land, darin Milch und Honig flieЯt), та метафори, які використовуються одноразово (Jammertal). Найбільша кількість запозичених біблеїзмів Старого Заповіту походить із книг Буття, Псалми, Вихід, пророка Ісаї, Йова, Ісуса Сираха. З Нового Заповіту найбільша кількість запозичень походить із Євангелій від Матвія, Луки, Івана, Послання Апостола Павла, Об’явлення. Зв’язок із Старим Заповітом пояснюється цитуванням окремих слів та виразів у Євангелії (напр., einem das Maul stopfen (Ps. 107.41; 40.10; 63.12; Tit. 1.11). Вислови Senfkorn; das Salz der Erde; das Licht leuchten lassen використовують Матвій, Марк і Лука. Біблійні цитати входили у мову через богослужбову практику, читання агіографічної (опис життя святих) та гомілетичної літератури.

Значний внесок у закріплення багатьох БХМ у словниковому фонді німецької мови був здійснений М. Лютером, який влучно переклав багато біблійних виразів (напр., durch die Finger sehen = катол.: die Augen verschlieЯen; wetterwendisch = катол.: unbestдndig).

У німецькій мові функціонують метафоричні одиниці, які походять з апокрифічних (неканонічних) текстів (Ahasver, Lilit) або популяризовані у художній літературі (Jahrmarkt des Lebens). Деякі вирази набули додаткової конотації завдяки певним історичним подіям та особам (Babylonisches Exil; die Stillen im Lande).

Завдяки культурі християнства в німецьку мову увійшли слова-терміни (назви комах: Gottesanbeterin = богомол, Mцnchgrasmьcke = славка-чорноголовка; назва квітки Pfaffenhhьtchen = бересклет), прислів’я та приказки, що виникли в епоху Реформації у XVI ст. в Німеччині (Doktor Luthers Schuhe sind nicht jedem Dorfpriester gerecht; Kirchengut hat eiserne Zдhne).

З погляду зовнішньої структури виділено лексичні, фразеологічні та пареміологічні метафоричні одиниці. Аналіз БХМНО за структурою виявив, що 72,1% від загальної кількості метафоричних мовних знаків складають фразеологічні БХМНО (110 одиниць у І групі; 35 – у ІІ групі; 53 – у ІІІ групі); 17,75% – лексичні БХМНО (11 одиниць у І групі; 27 – у ІІ групі та 11 – у ІІІ групі); 10, 1% – пареміологічні БХМНО (20 одиниць у І групі, 4 – у ІІ групі та 5 – у ІІІ групі). Номінативну структуру мають 47% всіх БХМНО, предикативну– 53%. Фразеологічна БХМ є особливим підвидом мовної метафори й характеризується неавтономним характером метафоричної номінації. Особливістю фразеологічної номінації є те, що за допомогою фразеологічних одиниць (ФО) позначають суттєві ознаки предметів реального світу, душевні якості людини. Біблійні ФО є, таким чином, не лише “емоційною прикрасою мови”, а й засобом номінації.

За джерелом походження та вищезазначеними типами номінації слід розподілити БХМНО у відповідності до трьох груп. У першу групу входять: 1) БХМНО (від слова до речення), запозичені з тексту повністю, без суттєвих змін; 2) БХМНО, які перейшли в сучасну мову шляхом окремих лексичних та граматичних перетворень; 3) БХМНО, які в контексті зустрічаються у формі метафоричного порівняння; 4) БХМНО, що вживаються в Біблії як у прямому, так і в переносному значенні або набули звуженого чи розширеного значення; 5) БХМНО, утворені шляхом третинної номінації; 6) БХМНО, що виникли за допомогою семантичної деривації. Другу групу утворюють: 1) БХМНО, які мають у біблійному тексті пряме значення, а в сучасній мові – метафоричне; 2) БХМНО, які в Біблії мають і пряме, і переносне значення або виявляють тенденцію до метафоризації. Третя група складається з: 1) БХМНО, сформованих на основі слів та словосполучень, представлених у Біблії; 2) БХМНО, лексичний склад яких представлений у Біблії частково; 3) БХМНО, детермінованих загальним змістом тексту.

Частина БХМНО увійшла в німецьку мову шляхом окремих лексичних або граматичних змін. Найбільш сильних змін зазнала група ІІІ. Поширеними типами БХМ групи І є такі моделі: {Prad. + Obj. (Akk)} (sein Herz ausschьtten); {Prдd .+ Obj. (indirekt) + (Prдp)} (in die Grube fahren); { Prдd. + Obj. (Akk.) + Obj. (indirekt) + (Prдp)}(die Hдnde in Unschuld waschen); {Sub. (Gen.) Sub.} (der Fьrst dieser Erde); {Adj. + Sub.} (ьbertьnchte Grдber). Для групи ІІ характерним типом є модель {Sub.} (антропонім, топонім, найменування духовних істот) (Jezabel, Golgotha), для групи ІІІ – модель {Adj. + Sub. (антроп.)} (unglдubiger Thomas) або {Sub.+ Sub.} (Sьndenbock).

Більша частина БХМНО (51%) метафоризувалася вже в тексті Біблії, що дає підставу вважати початкову вторинну номінацію основним метафоричним типом формування БХМНО сучасної німецької мови. Кількість БХМНО, що виникли в результаті початкової вторинної номінації (група І), а також на основі детермінації (група ІІІ) переважає кількість БХМНО, утворених на основі прямих значень (група ІІ), що виявляє тенденцію до збереження первинного метафоричного значення досліджуваних мовних знаків. Серед детермінованих БХМНО існує тенденція до стяжіння форми метафоричної одиниці.

За характером метафоризації БХМНО розподіляються на:
а) антоно-мазійні; б) фітонімічні; в) зоонімічні; г) метафори, в основу яких покладено назви неорганічних речовин; д) метафори, що позначають природні стихії; е) соматичні метафори; ж) метафори – символи.

У фразеологічних БХМНО ці метафори можуть входити до складу фразеологічних одиниць, утворюючи поліфонію окремих лексичних значень, що формують значення даної БХМНО. Найбільшу продуктивність у фразеологізації БХМНО виявляють: 1) соматизми (41 одиниця); 2) антропоніми (34 одиниці; найбіль-ша кількість у групах ІІ та ІІІ, що свідчить про специфіку метафоричних процесів, які відбувалися протягом певного періоду після написання Біблії); 3) назви мінералів (24 одиниці); 4) символи (19); 5) фітоніми (22); 6) зооніми (23).

Найбільш поширеними лексичними БХМ є номінативні одиниці, утворені на основі метафоричної антономазії. Власні біблійні імена виявляють у сучасній мові деактуалізацію ознаки, покладеної в основу внутрішньої форми мовного знака, вираженого антропонімом. У результаті асоціативно-образного пере-осмислення власного імені за ним закріплюється певна ознака, вмотивована тими якостями, які виявив біблійний персонаж і які зафіксовано в Біблії або апокри-фічних текстах. Наприклад, метафоричне переосмислення імені Юда (Juda:
д. євр.: = хвала Ієгови) пов’язане з євангельськими подіями. В сучасній мові антропонім уособлює людину, яка під машкарою дружби здатна заради користі на злочинство.

Метафоричні біблійні антропоніми зустрічаються в мові у вигляді лексичної одиниці (Eva), у сполученні з іншим метафоричним антропонімом (Martha und Maria) або прикметником (der keusche Joseph), у словосполученні, в якому ознака антропоніма експлікується у складі ФО (Zachдus auf jeder Kirchweh), або у сполученні з іншою лексичною одиницею (Adamsapfel). Для найменування людини використовуються також загальні назви антономазійного типу, що виражають приналежність людини до певної групи за соціальною, національною, політичною, релігійною ознаками (напр., Hirt, Apostel). У сучасній німецькій мові відбувається процес утворення нових слів за допомогою БХМ антономазійного типу (Nьchternheitsapostel, Literaturpapst, Posaunenengel). Особливим типом метафоричної БХМ є метафори, що розглядаються як перенесення назви духовної істоти (янгола) на людину (Engel, Seraph; Luzifer, Satan).

Вторинним характером метафоричної символічної номінації у сучасній німецькій мові відзначаються назви міст (Babylon, Jerichon, Jerusalem, Sodom und Gomohrra), місцевостей та країн (Eden, Gethsemani, Дgypten), гір та річок (Sinai, Jordan) біблійного походження.

Високу продуктивність виявляє у Біблії метафоричне перенесення назви частини рослини або самої рослини на людину або групи людей. Метафоричні фітоніми можна розподілити на 3 групи: деревa (кущі) (напр., Palme, Zypresse, Mandelbaum, Цlbaum, Rebe), хліборобські та дикі рослини (напр., Weizen,Dornen und Diesteln), квіти (Lilie, Rose). Значну роль у метафоричнії номінації відіграє стан рослини. Рослина зелена, квітуча, плодоносна, корисна, декоративна слугує метафоричній номінації доброї людини. Частини рослини (коріння, гілля, листя, плоди) позначають як окрему людину, так і її рід або певні реалії (напр., у прислів’ї „Man erkennt jeden Baum an seinen eigenen Frьchten“ (катол. Mt. 7.16 -20; Lk 6. 43-44) слово Frьchte означає фальшивих пророків, у сучасній німецькій мові людей або результати діяльності.

Продукти харчування (Brot, Milch, Honig, Цl, Wein та ін.) слугують у Біблії у своєму метафоричному значенні номінації духовних понять, беруть участь у процесі метафоричної концептуалізації. В сучасній німецькій мові ці номінативні одиниці можуть використовуватися як у прямому, так і в переносному значенні або входити у склад фразеологічних та пареміологічних виразів (neuer Wein in або входити у склад фразеологічних та пареміологічних виразів (neuer Wein in alten Schlдuchen; Honig im Munde, Galle im Herzen).

Метафоричні зооніми вживаються в Біблії для оцінювання характеру людини, а також номінації різних понять. Деякі назви тварин, що вважаються в Біблії “чистими” (Taube, Lamm та ін.) слугують, як правило, позитивній характеристиці людини, “нечисті” (Wolf, Schwein, Fuchs) позначають, переважно, людей нечесних, сповнених усяких вад. Слід зазначити, що багатьом біблійним зоонімам притаманний також амбівалентний характер (Bock, Lцwe, Schlange), який вони набули у біблійному тексті. Біблійні зооніми Kamel, Schwein, Frosch, Rabe, Hase, Hahn, Wolf, Igel, Elefant, Delfin та ін. набули позитивної оцінності у християнському мистецтві та літературі. Так, слово Hund, що вважалось страшенно образливим у старозавітні часи, стає у християнстві символом єпископа, проповідника, доброго пастиря. Збірні зооніми-метафори можуть позначати багато людей (отара – народ; сарана – численне військо).

Назви мінералів, стихій, а також слова, що позначають світло, вогонь, воду, землю, використовуються в Біблії для номінації духовних понять: Бога, Слова, Святого Духа. У розмовній німецькій мові вони слугують характеристиці людини чи групи людей, а також певних ситуацій (tцnendes Erz und klingende Schelle; die kostbare Perle; mit Donnerstimme та ін.).

Метафоричні соматизми (Herz, Auge, Haupt, Hand, Fuss, Nieren, Mund, Zunge) вживаються у розмовній мові для номінації понять високого ступеня абстракції. Найбільша кількість БХМНО, що функціонують у сучасній німецькій розмовній мові, утворена за допомогою слова Herz. Можна виділити такі концептуальні моделі з цим словом: 1) “якості серця” (versteinertes Herz); 2) “серце – центр, дім із відкритими дверима або посудина” (wenn das Herz voll ist…); 3) “серце – суб’єкт, що викликає дії, або об’єкт, на який або через який спрямовані дії” (sein Herz ausschьtten); 4) “серце – засіб для виконання певних дій” (mit ganzem Herzen). Соматизми, які входять до складу фразеологічної одиниці, слугують образній номінації (das Wasser bis an den Hals), виявляючи часто високий рівень абстракції, й характеризуються відривом від фізичного денотата.

Фразеологічні одиниці становлять більшу частину аналізованих БХМНО. Значну роль у процесі фразеологізації біблійних словосполучень відігравали традиції символізму, які сприяли усталеності лексичних одиниць у складі ФО, а також світська література, яка, запозичуючи окремі слова та вирази з Біблії, набувала поступово все більшої популярності серед читачів. Специфікою біблійно-християнських фразеологічних одиниць (БХФО) є не тільки інтернаціо-нальний характер, а й закріпленість певних фразеологізмів у мовах різних країн, а з іншого, – культурно-національна конотація, що виявляється в семантиці мовних знаків, які закріплюються в тій чи іншій мові. В німецькій мові функціонує низка БХФО, відсутня у фразеологічному складі інших мов. Наприклад, ФО Arbeiter der ersten bzw. der elften Stunde (робітники першої / одинадцятої години); langer Lavan (= довгий Лаван) можуть бути незрозумілими пересічним носіям української мови. Впливом латині пояснюється використання незначної кількості біблійних метафоричних та метонімічних латинізмів (Мulier fortis; Daemonis meridianus та ін.), типових для мови католицьких країн. У семантиці БХФО відображуються також культурно-національні конотації. Наприклад, вираз babylonisches Exil /Gefangenschaft нагадує про конкретну історичну подію – заслання римських пап до Авіньйону у 1400 року. Історичну конотацію мають ФО Tausendjдhriges Reich (= політичне гасло націонал-соціалізму в Німеччині), Koloss auf tцnernen Fьssen (= нестійка влада, царська Росія), Bluthund (= кровожерлива людина, капіталіст у пропаганді марксистів).

Слід виділити три джерела формування БХМНО: Старий Заповіт, Новий Заповіт, сучасна мова. Деякі БХФО, які практично сформувалися як фразео-логізми у Біблії, отримали в сучасній мові нове метафоричне значення.

У відповідності до джерела формування і трансформації внутрішньої форми метафоричні БХФО можна розподілити за такими групами:

I. Вторинна демотивована фразеологічна номінація характеризується втратою внутрішньої форми фразеологічної одиниці. Серед причин утрати внутрішньої форми можна відзначити: 1) причини загального секуляризаційного характеру (arm im Geiste); 2) архаїзацію значення реалії в релігійній та правовій (die Knie nicht beugen vom Baal; sein Кreuz tragen); військовій (in die Bresche springen); господарській (sein Pfund / Talent vergraben); медичній (Цl in die Wunden gieЯen) сферах; у народному побуті (ein Кamel durch ein Nadelohr).

II. Вторинна мотивована фразеологічна номінація, до якої належать ідіоми з живою внутрішньою формою: 1) ФО з низьким та середнім рівнем абстракції, які зберігають співвіднесеність із прототипом (ein Mьhlstein am Hals; ein verlorenes Schaf); 2) ФО з високим рівнем абстракції, які характеризуються відсутністю прототипу. Жива внутрішня форма фразеологізмів ґрунтується на образному переосмисленні ситуації (mit dem Mantel der сhristlichen Liebe zudecken; Perlen vor die Sдue werfen).

III. Третинна фразеологічна номінація. До цієї групи належать фразеологізми, семантика яких зумовлена значеннями їх фразеологічних прототипів, які вживаються в текстах першоджерела: 1) семантична третинна фразеологічна номінація. Наприклад, у біблійному вислові wo ein Aas ist, da sammeln sich die Geier (Mt 24.28; Lk 17.37) – мова йде про місце в останні часи світу, де можна буде знайти Месію, а в сучасній німецькій розмовній мові під словом Geier розуміють злодіїв, яких притягує беззахисність іншої людини; 2) структурна та семантична (ein alter Adam – ein neuer Adam (1 Kor 15.45); der verlorener Sohn (Lk 15.11-32) – verlorene Tochter (W. Koeppen “Tauben im Gras”).

Біблійна-християнська перифраза, однією з характерних рис якої є метафоричність, є засобом збагачення ономасіологічного фонду мови. Можна виділити біблійно-християнські антономазійні (Maria – Himmelskцnigin), топоні-мічні (Ninevia – Leipzig), евфемістичні (ein Kind unter dem Herzen tragen; den ewigen Schlaf schlafen) та табуйовані перифрази (Fьrst dieser Erde).

Метафоричні біблійно-християнські пареміологічні одиниці розподілено в роботі на теологічні, які походять з Біблії, та мовно-літературні, що виникли в результаті народної творчості. Значна кількість біблійних паремій присвячена темам: “соціальні та міжособистісні стосунки”, “хліборобство”, “торгівля”, “тваринництво”. Серед мовно-літературних пареміологічних одиниць можна виділити метафоричні прислів’я та приказки протестантського характеру, які виникли в епоху Реформації (Mancher hat das Evangelium im Munde und den Teufel im Herzen) та пареміологічні одиниці, популярні серед католицького населення Німеччини (Mariechen blдst das Licht aus, Michel steckt es wieder an), у структуру яких входить антропонім.

В основу багатьох біблійних прислів’їв та приказок покладено метафоричні фітоніми (Verbotene Frьchte sind sьss); соматизми (Die linke Hand weiЯ nicht, was die rechte tut); зооніми (Du sollst dem Ochsen, der da drischt, das Maul nicht verbinden); назви мінералів (Reden ist Silber, Schweigen ist Gold), продуктів харчування (Der Mensch lebt nicht vom Brot allein). Як лексичні та фразеологічні БХМНО, прислів’я та приказки відзначаютьcя антропоцентричним характером, що виявляється, з одного боку, в спрямованості метафоричного процесу на номінацію духовних понять (Gott ist der rechte Kriegsman), а з іншого в міграції мовних одиниць, які позначають духовні поняття, у сферу позначень явищ матеріального життя (Zeit ist ein gnдdiger Gott).

Семантично БХМНО розподілені в дослідженні за такими групами:
І. Людина, її характер; II. Мова; III. Виховання, освіта; IV. Місце проживання;
V. Сім’я; VI. Духовне та матеріальне життя; VII. Смерть; VIII. Емоційний стан; IX. Професійна та творча діяльність; X. Міжособистісні стосунки; XI. Політичне життя, історія; XII. Релігія; XIII. Явища природи.

Отже, лексичні, фразеологічні та пареміологічні БХМНО німецької мови, які відзначаються специфічними особливостями у процесі метафоричної номінації, використовуються в сучасній німецькій мові для позначення найрізноманітніших сфер життя та діяльності людини.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз результатів теоретичних і практичних досліджень біблійно-християнської метафорики в номінативному аспекті виявив, що біблійно-християнська метафора є засобом вторинної мовної номінації, в результаті якої відбувається збагачення ономасіологічної системи мови лексичними, фразео-логічними та пареміологічними одиницями, які позначають найрізноманітніші сторони життя та діяльності людини. Біблійно-християнська метафорична номінація відзначається антропоцентричним, секуляризованим та сакралізова-ним, інтернаціональним та національно специфічним характером, виявляючи діалектичний зв'язок між універсальним (метафора як один із засобів слово-творення), загальним (існує в мовах більшості країн із християнською релігією) та специфічним (виявляє національну специфіку, що знаходить своє відобра-ження в семантиці метафоричних одиниць німецької мови).

Враховуючи характер номінативного процесу, спрямованого на позначення духовних або матеріальних сутностей, а також сфери функціонування БХМ, виділено теологічну метафору, яка вживається у Біблії, богослужбовій літературі, та мовно-літературну БХМ, яка функціонує в мовленні, художній літературі, а також у мові преси та мистецтвознавства, що підтверджує факт високої значу-щості цього типу БХМ для носіїв мови.

Більшість БХМНО, що увійшли до словникового фонду німецької мови, є метафоричними. При цьому спостерігається явище паралельного існування метафоричного та метонімічного типів перенесення залежно від контексту. Символ, наближений до метафори за структурою та семантикою, виявляє причетність до біблійного тексту й означає переважно духовні поняття. Втрача-ючи вмотивованість біблійним контекстом, метафора, на відміну від символу, відзначається характером вторинної номінації,