НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
ДЕМЧУК ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА
УДК 631.11:658.153
ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фінансів Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
академік УААН
Дем’яненко Микола Якович,
Інститут аграрної економіки УААН,
заступник директора з наукової роботи
Офіційні опоненти: доктор економічних наук,
старший науковий співробітник
Лайко Петро Афанасійович,
Національний аграрний університет,
завідувач кафедри податкової та страхової справи
кандидат економічних наук, доцент
Шваб Алла Петрівна,
Державний агроекологічний університет України,
доцент кафедри фінансів і аудиту
Провідна установа: Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів, м. Київ.
Захист відбудеться “____” грудня 2001 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02. в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук за адресою: 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН за адресою: 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кімната 211.
Автореферат розісланий “____” листопада 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Пулім В.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Оборотні засоби є однією із складових частин майна підприємства. Стан та ефективність їх використання – одна із головних умов успішної його діяльності.
На сучасному етапі економічного розвитку більшість сільськогоспо-дарських підприємств гостро відчувають дефіцит оборотних засобів. Основними причинами такого явища стали особливості економіки перехідного етапу та відсутність на підприємствах ефективної системи управління оборотними засобами.
Успішне вирішення питань уточнення економічної сутності, оцінки рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств оборотними засобами, удос-коналення кредитування під оборотні засоби, якісного нормування, об’єктив-ного визначення ефективності використання оборотних засобів значною мірою залежать від рівня їх теоретико-методологічного вивчення та узагальнення, що є науковою основою розробки практичних рекомендацій щодо визначення напрямів оптимального формування та ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах.
Питанням формування та ефективного використання оборотних засобів присвячено багато робіт вітчизняних і зарубіжних економістів: В.Г.Андрійчука, С.Б.Барнгольц, Г.Ф.Білоусенка, Ю.Брігхема, Дж.К.Ван Хорна, М.Я.Дем’яненка, Л.П.Деркач, В.П.Дяченка, Я.Н.Кагнера, В.В.Ковальова, Л.І.Кочкарєва, З.А.Круш, Н.С.Лисиціан, А.М.Мороза, Ю.Г.Мусіяки, С.С.Осадця, М.З.Пізенгольця, Д.В.Полозенка, П.Ревентлоу та інших учених.
Разом з тим теоретичні, методичні, методологічні та практичні питання формування та використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств ще не повною мірою вивчені, досліджені та узагальнені, особливо в період переходу до ринкової економіки, коли умови формування оборотних засобів значно змінилися.
Таким чином виникає об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і методологічних розробок з метою вдосконалення процесів формування та підвищення ефективності використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах, що зумовила актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов’язана з науково-дослідною темою кафедри фінансів НАУ “Розробка моделі оцінки та проектування фінансового стану підприємств АПК” (номер державної реєстрації №0101U001706).
Мета і задачі дослідження. Метою досліджень є обґрунтування напрямів удосконалення формування та підвищення ефективності використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств.
Для реалізації мети в дисертації було передбачено вирішення таких основних завдань:
·
розкриття економічної сутності оборотних засобів та здійснення їх класифікації;
·
виявлення особливостей кругообороту оборотних засобів сільськогос-подарських підприємств та їх вплив на процес формування оборотних активів і оборотних коштів;
·
визначення забезпеченості сільськогосподарських підприємств оборотними засобами та власними оборотними коштами, а також структури джерел їх утворення;
·
обґрунтування оптимальної структури джерел фінансування оборотних засобів на основі їх нормування;
·
дослідження розвитку процесів нормування оборотних засобів у сільськогосподарських підприємствах;
·
розробка пропозицій щодо удосконалення кредитування сільськогос-подарських підприємств під оборотні засоби;
·
обґрунтування напрямів підвищення ефективності використання оборотних засобів.
Об'єктом дослідження є приватні сільськогосподарські формування Кіровоградської області та України.
Предметом дослідження є процес формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств та напрямки підвищення ефективності їх використання.
Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологіч-ною основою дослідження є положення економічної і фінансової теорії, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування та ефектив-ного використання оборотних засобів, законодавчі та нормативні акти органів державної влади України з питань розвитку сільськогосподарського виробництва.
У дисертації використані методи дослідження: загально-наукові (аналіз, синтез, зіставлення, порівняння статистичних групувань тощо) та спеціальні (абстрактно-логічний, монографічний, розрахунково-конструктивний, порів-няльного та факторного аналізів).
Інформаційною базою дисертації слугували зведені статистичні дані Державного комітету статистики України, річні звіти сільськогосподарських підприємств України і Кіровоградської області, дані синтетичного та аналітичного обліку окремих підприємств Долинського району Кіровоградської області та результати особистих спостережень автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що одержані автором і виносяться на захист, полягають у розробці нових теоретико-методологічних, методичних і практичних засад формування та ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах господарювання, наукова новизна яких полягає у наступному:
–
уточнено економічну сутність оборотних засобів як частини засобів підприємства, яка вступивши до кругообороту приймає функціональну форму оборотного капіталу і капіталу обігу, приведено її теоретичну відповідність до сучасної практики;
–
обґрунтовано необхідність нормування оборотних засобів у ринкових умовах, виявлено його вплив на управління процесом формування та ефективністю використання оборотних засобів, внесено пропозиції щодо удосконалення методики нормування оборотних засобів в умовах інфляції;
–
удосконалено механізм кредитування сільськогосподарських підприємств під оборотні засоби, що полягає в частковій компенсації процентів по кредитах за рахунок бюджетних коштів, відкриття кредитних ліній в межах нормативної потреби оборотних засобів та визначено напрями поліпшення кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у сучасних умовах господарювання;
–
обґрунтовано систему показників визначення ефективності використання оборотних засобів, яка забезпечує комплексний аналіз та визначає шляхи її поліпшення;
–
визначено напрями підвищення ефективності використання оборотних засобів у сільськогосподарських підприємствах, запропоновано практичні заходи щодо їх реалізації.
Практичне значення одержаних результатів. Впровадження пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення процесу формування оборотних засобів і джерел їх утворення сприятимуть раціональній їх організації та ефективному використанні при мінімальній сумі власних оборотних коштів для отримання найбільшого економічного ефекту.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто, зокрема: визначено місце оборотних засобів серед сучасного понятійного апарату: “оборотні активи”, “оборотні кошти” (“оборотний капітал”), що дозволило виявити нові їх ознаки і внести пропозиції щодо удосконалення управління ними; запропоновано методику оцінки забезпеченості сільськогосподарських підприємств оборотними засобами та виявлено важливий важіль управління ними; узагальнено показники визначення ефективності використання оборотних засобів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів економічного факультету Національного аграрного університету (Київ, липень, 1999), та на науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку АПК в умовах ринкової трансформації” (Київ, березень, 2000), а також на засіданні кафедри фінансів і кредиту економічного факультету НАУ.
Результати дисертаційної роботи впроваджено у господарську практику головним управлінням сільського господарства і продовольства Кіровоградсь-кої обласної державної адміністрації (довідка №13.12.1337 від 10.09.2001 р.), управлінням агропромислового комплексу Долинського району Кіровоградсь-кої області (довідка №01-01/359 від 21.09.2001 р.) та приватним сільськогоспо-дарським підприємством “Агрофірма “Зоряни”” Долинського району Кіровоградської області, розрахунковий економічний ефект для якого склав 10 тис. грн. прибутку за 2000 рік.
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 самостійно підготовлених наукових праць у фахових виданнях, загальним обсягом 1,4 друк. арк.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 220 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 125 назв. Робота містить 44 таблиці, 8 рисунків, 17 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь її вивчення в економічній літературі, визначається мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, інформаційна база, сформульовані наукова новизна та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описані форми їх апробації та використання.
У першому розділі “Економічна суть, склад та класифікація оборотних засобів” уточнено економічну сутність оборотних засобів сільськогосподарсь-ких підприємств, виявлено вплив особливостей кругообороту оборотних засобів сільськогосподарських підприємств на процес формування оборотних активів та оборотних коштів, досліджується склад оборотних засобів та їх класифікація.
Поява нових категорій, а саме: оборотні активи, оборотний капітал, оборотні кошти зумовлюють необхідність уточнення понятійного апарату, який використовується в сучасній практиці для розуміння оборотних засобів.
В економічній літературі немає єдиного підходу щодо визначення економічної сутності оборотних засобів. Найчастіше їх трактують, як грошові кошти, що вкладені в оборотні засоби сфери виробництва та обігу для забезпечення безперервності виробництва та реалізації продукції, та як активи, що протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на грошові засоби.
У першому випадку визначення оборотних засобів прирівнює їх до джерел формування, в результаті категорія “оборотні засоби” ототожнюється з “оборотним капіталом” (“оборотними коштами”). У другому – не розкриває повністю їх сутності як економічної категорії, вони характеризуються лише швидкістю їх перетворення в грошові кошти.
Причиною існування різноманітних поглядів щодо визначення економічної сутності оборотних засобів є подвійність їх природи. З одного боку, вони ніби-то є суттєвою частиною майна (активів) підприємства, втіленого в запасах і витратах, незавершених розрахунках, з іншого – частиною його коштів, що забезпечує безперервність і безперебійність господарського обороту. Можна спостерігати, що одні економісти розкривають їхню суть через матеріальні активи, інші – як грошові кошти.
Визначення оборотних засобів як частини засобів підприємства, яка вступивши до кругообороту, приймає функціональну форму оборотного капіталу і капіталу обігу, відображає як їх вартісну природу, так і речову, дає можливість розрізняти категорії оборотних засобів, оборотних активів, оборотного капіталу в сучасній практиці. Пропонується розглядати такі категорії відносно балансу підприємства (рис. 1).
Актив балансу Пасив балансу
Оборотні засоби Оборотний
капітал
Оборотні активи
Виробництво
Реалізація
Рис. 1. Логіка взаємозв’язку між категоріями “оборотні засоби”,
“оборотні активи”, “оборотний капітал ”
Автор вважає, що немає необхідності відмовлятися від категорії “оборотні засоби” в ринкових умовах, оскільки вона ширше відображає господарські процеси підприємства, ніж категорія “оборотні активи”. Якщо оборотними засобами вважати тільки ті, що знаходяться в обороті, то поза увагою залишається значна частина оборотних засобів, які на даний момент є власністю підприємства, характеризують майновий стан. Адже з тих чи інших причин не всі наявні засоби виробництва з’єднуються з робочою силою, певна частина може залишитись поза оборотом (не брати участі в процесі виробництва).
Таким чином, оборотні засоби характеризують ресурсний стан підприємств; оборотні активи – частину “діючих” засобів підприємства, яка обернулася в готівку протягом виробничого циклу; оборотний капітал – грошові кошти, що авансуються для створення оборотних засобів в сферах виробництва та обігу.
Поява термінів, що характеризують джерела формування оборотних засобів – “оборотний капітал” (“оборотні кошти”), “робочий капітал” тощо випливає з того, що оборотні засоби (оборотні активи) нерозривно пов’язані із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують їх формування. Згідно з цим, управління оборотними засобами підприємства має охоплювати процеси як формування, так і їх фінансування.
Врахування особливостей кругообороту оборотних засобів у сільськогосподарських підприємствах допомагає згладжувати сезонність сільськогосподарського виробництва на основі врівноваження коливань доходів та витрат шляхом розвитку різних галузей виробництва та випуску видів продукції, виробництво якої забезпечило б рівномірне авансування коштів у виробничий процес та їх вивільнення із нього.
Оборотні засоби становлять об’ємну економічну категорію (як за нату-рально-речовим, так і за вартісним складом), важливе значення має групування елементів оборотних засобів за певними ознаками, тобто, їх класифікація.
Для аналізу стану оборотних засобів та фінансової стійкості підприємств запропоновано здійснювати групування оборотних засобів залежно від ступеня їх ліквідності, ризику вкладення, рівня варіювання розміру та фінансових особливостей формування. Для оцінки ефективності їх використання доцільно групувати оборотні засоби за їх функціональною роллю у процесі виробництва.
У другому розділі “Формування оборотних засобів у сільськогосподарсь-ких підприємствах” досліджуються процеси формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі, доводиться необхідність їх нормування та запропоновано напрямки поліпшення кредитування сільськогосподарських підприємств під оборотні засоби.
Оборотні засоби перебувають у постійному русі послідовно проходячи всі стадії кругообігу, відповідно їх величина повинна бути такою, щоб забезпечити безперервний процес виробництва на підприємстві.
У нинішніх умовах господарювання значно погіршився фінансовий стан більшості сільськогосподарських підприємств. Відсутність прибутку (або його мінімальні розміри) породжує нестачу власних оборотних коштів, змінює структуру оборотних засобів, що знижує ефективність виробництва, а також не дозволяє розраховувати на високий прибуток.
Нестабільність цін в умовах інфляції значно погіршує якість оцінки забезпеченості сільськогосподарських підприємств оборотними засобами за вартісними показниками (вартість оборотних засобів на 1 га сільськогоспо-дарських угідь та обсяг споживання виробничих запасів). Дослідження функціональної структури оборотних засобів дає можливість на якісному рівні визначити забезпеченість сільськогосподарських підприємств ними (табл.1).
Таблиця 1
Функціональна структура оборотних засобів сільськогосподарських
підприємств Долинського району Кіровоградської області, %
Група оборотних
засобів | Роки
1992 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999
Оборотні засоби:
у сфері виробництва | 39,8 | 65,7 | 80,2 | 80,1 | 82,1 | 81,6
у сфері обігу | 60,2 | 34,3 | 19,8 | 19,9 | 17,9 | 18,4
Частка оборотних активів у структурі активів | 47,3 | 16,2 | 17,1 | 10,1 | 9,9 | 9,7
Виробничі запаси
у тому числі:
с.-г. виробництва | 89,6 | 83,7 | 74,6 | 73,9 | 86,9 | 66,3
промислового виробництва | 10,4 | 16,3 | 25,4 | 26,1 | 13,1 | 33,7
Щодо ступеня ліквідності:
високоліквідні | 11,6 | 4,5 | 0,5 | 0,09 | 0,06 | 0,1
середньоліквідні | 18,7 | 29,6 | 19,3 | 19,6 | 17,6 | 18,2
низьколіквідні | 69,7 | 65,9 | 80,2 | 80,3 | 82,34 | 81,7
Щодо ризику вкладення:
із найменшим | 11,6 | 4,5 | 0,5 | 0,09 | 0,06 | 0,1
із середнім | 38,8 | 54,4 | 44,1 | 45,1 | 50,9 | 50,1
зі значним | 49,6 | 41,1 | 55,4 | 54,8 | 49,0 | 49,8
Динаміка складу та структури оборотних засобів свідчить, що одним із напрямів підвищення ефективності їх використання є оптимізація їх розподілу між сферами виробництва та обігу. Протягом 1992-1995 років у сільськогоспо-дарських підприємствах мала місце велика частка оборотних засобів у сфері обігу. Це було наслідком платіжної кризи і затримки коштів у розрахунках. Починаючи з 1996 р. по 1999 р., співвідношення оборотних засобів між сферами виробництва та обігу змінилося. У сфері виробництва вони становлять 80% усіх оборотних засобів, а в сфері обігу – 20%. Частка оборотних засобів у сфері виробництва збільшилася за рахунок зростання цін на них.
Спостерігається зменшення частки оборотних засобів у структурі активів балансу підприємств. Знизилася частка високоліквідних та із найменшим ризиком вкладення оборотних засобів. Одночасно знизилася ефективність використання оборотних засобів.
Дослідженням встановлено, що забезпеченість оборотними засобами підприємства прямо впливає на його фінансовий стан. Зниження забезпеченості власними оборотними засобами змушує суб’єктів господарювання збільшувати кредиторську заборгованість, платежі по процентах, що впливає на погіршення платоспроможності підприємств через зниження ліквідності його активів.
Забезпечення безперервності кругообігу оборотних засобів підприємства-ми реалізується через постійне їх відтворення та поповнення, що відбувається за рахунок джерел їх формування.
Визначення оптимального співвідношення власних та позичених оборотних коштів має значне практичне значення для успішного функціонування сільськогосподарських підприємств. Від правильного співвідношення джерел формування оборотних засобів залежить оптимальне здійснення розширеного відтворення в сільськогосподарських підприємствах і його функціонування в ринкових умовах.
Структура джерел формування оборотних засобів показала (табл.2), що за останні десять років частка власних та прирівнених до них коштів зменшилась в 2,8 раза і становила у 2000р. 29,3%, а частка кредиторської заборгованості зросла у 3,8 раза і становила 67,3% в 2000 р. Власні та прирівнені до них кошти сільськогосподарських підприємств поповнюються за рахунок джерел цільового призначення (фонди спеціального призначення, резервний капітал тощо). Таку структуру не можна вважати оптимальною, адже тривале використання коштів інших суб’єктів господарювання призводить до кризи платежів, втрата власних оборотних коштів підприємствами – до зниження їх економічної самостійності.
В умовах ринкової економіки головна увага повинна приділятися власним джерелам фінансування оборотних засобів тому, що із їх втратою знижується економічне самофінансування підприємств. Власні оборотні кошти характеризують фінансову стійкість підприємства та є основою при укладанні угод з партнерами. Починаючи з 1996 року сільськогосподарські підприємства втратили власні оборотні кошти, а фінансування основної діяльності здійснювалось за рахунок сталих пасивів на 74,4%. Причиною такої ситуації стала збитковість виробників сільськогосподарської продукції. Прибуток є основним джерелом поповнення власних оборотних коштів, забезпеченості підприємств оборотними засобами і є результатом ефективності їх використання.
Таблиця 2
Структура джерел фінансування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств України, % (кінець року)
Показники | Роки
1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000
Власні та прирівнені до них кошти | 82,2 | 92,3 | 81,0 | 73,2 | 73,4 | 62,8 | 45,9 | 36,3 | 35,7 | 35,3 | 29,3
в т.ч.: власні оборотні коштів | 79,8 | 52,7 | 43,4 | 39,9 | 39,8 | 34,2 | 15,6––––
нерозподілений прибуток–––––– | 0,1 | 0,3– | 0,1–
фонди спеціального призначення– | 31,9 | 31,6 | 8,6 | 8,9 | 21,3 | 14,3 | 10,8 | 6,3 | 4,8 | 5,3
резервний фонд––– | 17,6 | 17,5 | 1,0 | 2,4 | 2,6 | 1,9 | 2,2 | 2,2
сталі пасиви | 2,4 | 7,7 | 6,0 | 7,1 | 7,2 | 6,3 | 13,5 | 22,6 | 27,5 | 28,2 | 21,8
Позичені джерела оборотних засобів | 17,8 | 7,7 | 19,0 | 26,8 | 26,6 | 37,2 | 54,1 | 63,7 | 64,3 | 64,7 | 70,7
в т.ч.: короткострокові кредити банків | 0,1 | 3,6 | 8,9 | 4,9 | 4,8 | 3,1 | 1,7 | 1,9 | 0,8 | 0,7 | 0,7
позикові кошти– | 0,2 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 10,3 | 12,5 | 9,1 | 2,5 | 2,5 | 2,4
кредити та позики, що не погашені в строк | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 1,6 | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,3
кредиторська заборгованість | 17,6 | 3,8 | 9,7 | 21,6 | 21,4 | 22,2 | 39,6 | 52,4 | 60,6 | 61,1 | 67,3
Негативні зрушення в структурі джерел формування оборотних засобів викликані:
·
зниженням доходності сільськогосподарських підприємств;
·
впливом інфляції на величину отриманого прибутку та його відрахування на поповнення власних оборотних коштів;
·
кризою платежів;
·
відмовою сільськогосподарських підприємств від нормування;
·
високих процентних ставок за короткострокові кредитні ресурси.
Поліпшення процесів формування оборотних засобів сільськогосподарсь-ких підприємств в ринкових умовах потребує ефективного управління ними через джерела їх фінансування. Це можливо за рахунок відновлення нормування оборотних засобів, що дозволяє визначити мінімальний рівень забезпеченості підприємств власними оборотними засобами кожного їх елемента, встановити потребу у власних оборотних коштах, спланувати обсяги залучення короткострокових кредитних ресурсів, здійснювати контроль за їх ефективним використанням. Підприємства складатимуть реальні поточні фінансові плани з урахування нормативу власних оборотних засобів і залучення кредиту на кожний виробничий період. Поточні фінансові плани у бізнес-планах сприятимуть поліпшенню кредитних відносин господарств з регіональними установами банків.
Виходячи із необхідності відновлення нормування оборотних засобів у ринкових умовах здійснено оцінку достовірності й об’єктивності різних методів його визначення. Розрахунок нормативу оборотних засобів за методичними рекомендаціями щодо нормування, розробленими Інститутом аграрної економіки УААН в 1998 році показав, що для використання цього методу базою для визначення нормативів окремих елементів оборотних засобів (виробничих запасів і затрат) слугують реальні показники, тісно пов’язані з виробничими процесами; метод простий та доступний у використанні; поєднує в собі розрахунки нормативів окремих елементів оборотних засобів один раз протягом декількох років з визначенням планової потреби в оборотних засобах на наступні роки (на основі обрахованих норм запасів оборотних засобів); дотримується принцип мінімальності; враховуються особливості кругообороту оборотних засобів у сільськогосподарських підприємствах.
Для врахування процесів інфляції в розрахунку нормативів оборотних засобів пропонується коригувати величину спожитих виробничих запасів на коефіцієнт інфляції, застосовувати методику визначення інфляційного прибутку. В результаті цього, як нормативи оборотних засобів, так і відраху-вання від прибутку на їх поповнення відповідатимуть реальній величині.
Сезонність виробництва, характерна для сільського господарства, зумовлює залучення короткострокового банківського кредиту для покриття розриву між затратами й надходженнями грошових коштів від реалізації продукції. У ринкових умовах залучення короткострокових кредитних ресурсів також викликано значним погіршенням фінансового стану сільськогосподарсь-ких підприємств. Нині частка кредитів становить 0,7%, тоді як в 1992-1993 рр. вони займали 8,9% в структурі джерел формування оборотних засобів. Разом з тим, сільськогосподарські підприємства об’єктивно потребують кредиту. Збільшення обсягів залучення кредиту як джерела фінансування оборотних засобів вимагає поліпшення їх кредитного забезпечення в наступних напрямах:
·
удосконалення механізму кредитування під оборотні засоби: кредити надавати з урахуванням сукупного нормативу; впроваджувати пільговий механізм для формування власних оборотних коштів на рівні встановленого нормативу оборотних засобів; збільшувати терміни видачі короткострокових кредитів сільськогосподарським підприємствам;
·
розширити базу кредитування сільськогосподарських підприємств за рахунок надання кредитів під заставу сільськогосподарської продукції;
·
запроваджувати державні кредити цільового призначення;
·
розробити для комерційних банків систему заохочення кредитування сільськогосподарської галузі;
·
створювати кредитні спілки, кооперативні банки, промислово-фінансові групи.
У третьому розділі “Ефективність використання оборотних засобів сіль-ськогосподарських підприємств” запропоновано систему показників, визначено рівень і обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання оборотних засобів у сільськогосподарських підприємствах.
На сучасному етапі розвитку економіки на організацію оборотних засобів значно впливають об’єктивні фактори (інфляція, ціновий диспаритет, неплатежі, високі процентні ставки за кредити). Одним із важливих напрямів вдосконалення процесів формування оборотних засобів на господарському рівні є підвищення ефективності їх використання.
Вивчення сучасних літературних джерел з’ясувало відсутність єдиного системного підходу для оцінки ефективності використання оборотних засобів. Більшість авторів не враховують їх подвійної природи. Щоб об’єктивно оцінити ефективність використання оборотних засобів (оборотних активів), доцільно застосовувати показники оборотності та матеріалоємності витрат, аналізуючи ефективність використання оборотних коштів – показники їх віддачі (рис. 2).
Рис. 2. Система показників визначення
ефективності використання оборотних засобів
Показники оборотності для об’єктивного аналізу зміни ефективності оборотних засобів, пропонується визначати для сфер виробництва і обігу, на окремих етапах авансування засобів, в розрізі класифікаційних груп, окремих видів виробничих запасів, окремо для галузей виробництва.
Ефективність використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств знизилась за останні п’ять років порівняно з 1994-1995 роками. Спостерігається зменшення коефіцієнту оборотності засобів (рис. 3), а саме: засобів авансованих в тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво; засобів галузі тваринництва, промислового виробництва. Знизились показники віддачі оборотних засобів.
Рис. 3. Динаміка коефіцієнта оборотності оборотних засобів у
сільськогосподарських підприємствах Долинського району
Кіровоградської області за 1994-2000 рр.
Причинами зниження ефективності використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах стали: перевищення темпів приросту оборотних засобів над темпами приросту річного обороту сільськогосподарських підприємств; відсутність контролю за раціональним використанням матеріальних оборотних засобів; зниження прибутковості сільськогосподарських підприємств.
Аналіз ефективності використання оборотних засобів підприємств визначив напрямки її підвищення на господарському рівні:
·
визначати оптимальні розміри вкладень оборотних засобів на основі їх нормування та вдосконалювати організацію матеріального забезпечення виробництва;
·
скорочувати вкладення оборотних засобів у сфері обігу, що передбачає раціональну організацію збуту продукції, застосування прогресивних форм розрахунків (акредитиву, векселя), факторингу, овердрафту, своєчасне оформлення документації та прискорення її руху, дотримання договірної платіжної дисципліни;
·
забезпечувати рівномірність залучення засобів у кругооборот і їх вивільнення, що можливо за рахунок раціонального співвідношення галузей виробництва, культур, видів тварин, які потребують різних строків авансування затрат;
·
обраховувати показники матеріалоємності витрат, на основі яких проводити контроль за раціональним використанням матеріальних оборотних засобів;
·
збільшувати розмір прибутку за рахунок підвищення рівня реалізації товарної продукції, оптимального використання каналів її реалізації;
·
забезпечувати оптимальне співвідношення між основними та оборотними засобами.
Вищеперераховані напрями приведуть до прискорення оборотності оборотних засобів, а значить принесуть підприємству більше прибутку і забезпечать йому стійку ліквідність та платоспроможність, допоможуть подолати сезонність сільськогосподарського виробництва, забезпечать безперервність кругообороту засобів на підприємствах.
ВИСНОВКИ
Проведене дисертаційне дослідження дало змогу ґрунтовно підійти до пошуку шляхів розв’язання проблем формування та ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств і зробити такі висновки і пропозиції:
1.
Визначення економічної суті оборотних засобів з позицій закріпленості за підприємством, як його ресурсного елемента, забезпечує можливість об’єктивного аналізу їх стану, раціонального формування та використання.
2.
Для об’єктивної оцінки рівня забезпеченості підприємств оборотними засобами в умовах переходу до ринку варто досліджувати їх функціональну структуру, порівнювати фактичну наявність матеріальних оборотних засобів з потребою в них, порівнювати фактичне співвідношення основних і оборотних засобів з його оптимальною величиною.
3.
Результати оцінки стану функціональної структури оборотних засобів та вивчення динаміки зміни кількості підприємств з оптимальним співвідношенням основних і оборотних засобів свідчать про зниження рівня забезпеченості ними сільськогосподарських підприємств.
4.
Структура джерел формування оборотних засобів сільськогоспо-дарських підприємств у ринкових умовах не є оптимальною: відсутні власні оборотні кошти, власні та прирівнені до них кошти поповнюються за рахунок джерел цільового призначення (фонди спеціального призначення, резервний капітал тощо), збільшилась частка кредиторської заборгованості, зменшилась – короткострокового кредиту банку.
5.
Негативні зрушення в структурі джерел формування оборотних засобів зумовлені зниженням доходності сільськогосподарських підприємств, інфляцією, кризою платежів, відмовою сільськогосподарських підприємств від нормування оборотних засобів та зменшенням коефіцієнту їх оборотності.
6.
Вдосконалення процесів формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах вимагає ефективного управління ними на основі їх нормування.
7.
Оцінка достовірності і об’єктивності різних методів нормування показала, що такі вимоги дотримуються для визначення нормативів у сільськогосподарських підприємствах за "Методичними рекомендаціями щодо нормування оборотних засобів", розробленими Інститутом аграрної економіки УААН в 1998 році. Для врахування процесів інфляції для розрахунку нормативів оборотних засобів пропонується корегувати величину спожитих виробничих запасів на коефіцієнт інфляції, застосовувати методику визначення інфляційного прибутку.
8.
Необхідність залучення короткострокового кредиту, як джерела формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств, вимагає визначення напрямків поліпшення кредитозабезпеченості сільськогосподарсь-ких підприємств: потребує удосконалення існуючий механізм кредитування під оборотні засоби; розширити базу кредитування сільськогосподарських підприємств за рахунок надання кредитів під заставу сільськогосподарської продукції; розробити для комерційних банків систему заохочення кредитування сільськогосподарської галузі; вдосконалювати існуючу кредитну інфраструктуру на селі.
9.
Для визначення ефективності використання оборотних засобів варто використовувати показники оборотності, віддачі, матеріалоємності витрат, за допомогою яких проводиться комплексний аналіз використання оборотних засобів та встановлюються шляхи його поліпшення.
10.
Важливими напрямами підвищення ефективності використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств є: визначення оптимальних розмірів їх вкладень на основі нормування; вдосконалення організації матеріального забезпечення виробництва; скорочення вкладень оборотних засобів у сфері обігу; дотримання раціонального співвідношення галузей виробництва, культур, видів тварин, які потребують різних строків авансування затрат; обрахування показників матеріалоємності витрат, які є основою для проведення контролю за раціональним використанням матеріальних оборотних засобів; підвищення рівня реалізації товарної продукції, оптимального використання каналів реалізації кожного її виду; збільшення ефективності використання кредитних ресурсів; забезпечувати оптимальне співвідношення між основними та оборотними засобами.
11.
Підвищення ефективності використання оборотних засобів є важливою умовою поліпшення фінансового стану підприємств на господарському рівні.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Демчук Л.А. Розуміння оборотних засобів в ринкових умовах//Науковий вісник НАУ: Зб. наук.пр. – К., 2000. – № 23. – С. 154-158.
2.
Демчук Л.А. Фонди власних оборотних засобів у сільськогосподарських під-приємствах//Науковий вісник НАУ: Зб. наук.пр. – К., 2000. – № 29. – С. 242-246.
3.
Демчук Л.А. Аналіз забезпеченості сільськогосподарських підприємств оборотними засобами//Економіка АПК. – 2000. – №7. – С. 61-64.
4.
Демчук Л.А. Особливості кругообороту оборотних засобів в сільськогосподарських підприємствах//Науковий вісник НАУ: Зб. наук.пр. – К., 2001. – № 35. – С. 183-189.
5.
Демчук Л.А. Вплив розміщення оборотних засобів на фінансовий стан підприємства//Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Дніпропетровського національного університету. – Дніпропетровськ, 2000. – №59. – С. 16-21.
6. Демчук Л.А. Фонди власних оборотних засобів у сільськогосподарських підприємствах//Економічні проблеми розвитку АПК в умовах ринкової трансформації: Матеріали науково-практичної конференції 29-31 березня 2000 р., м.Київ, НАУ. К., Нічлава, 2000. – С.45-47.
Демчук Л.А. Формування та ефективне використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. – Фінанси, грошовий обіг і кредит. – Національний аграрний університет, м.Київ, 2001.
Дисертацію присвячено питанням удосконалення формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств та збільшення ефективності їх використання, з метою підвищення рівня забезпеченості сільгоспвиробників оборотними засобами й оптимізації джерел їх формування.
Уточнено економічну сутність оборотних засобів, що дозволило виявити нові ознаки і внести пропозиції щодо удосконалення їх управління. На підставі аналізу достатності оборотних засобів сільськогосподарських підприємств виявлено її зниження.
Встановлено, що головними причинами порушення оптимальної структури джерел формування стали: зниження доходності сільськогосподарських підприємств, відмова їх від нормування оборотних засобів, інфляція, криза платежів, високі процентні ставки за кредитні ресурси.
Визначено основні шляхи оптимізації управління оборотними засобами, які виходять із доцільності удосконалення їх структури, механізму нормування оборотних засобів, що сприятиме поліпшенню їх формування та використання. Обґрунтовано необхідність короткострокового банківського кредиту сільськогосподарським підприємствам.
Запропоновано напрями підвищення кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у сучасних умовах. Рекомендовано систему показників ефективності використання оборотних засобів, проаналізовано її рівень у сільськогосподарських підприємствах та запропоновано шляхи підвищення.
Ключові слова: оборотні засоби, джерела формування оборотних засобів, нормування, забезпеченість, формування оборотних засобів, ефективність.
Демчук Л.А. Формирование и эффективное использование оборотных средств сельскохозяйственных предприятий. – Рукопись.
Диссертация ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. – Финансы, денежный оборот и кредит. – Национальный аграрный университет, г.Киев, 2001.
Диссертация посвящена вопросам усовершенствования финансового обеспечения формирования оборотных средств сельскохозяйственных предприятий и улучшения эффективности их использования с целью повышения уровня обеспеченности сельхозпроизводителей оборотными средствами.
Изучение состава, структуры оборотных средств, соотношения основных и оборотных средств, сравнение фактической наявности материальных оборотных средств с их наличием дают возможность определить уровень обеспеченности сельскохозяйственных предприятий оборотными средствами в рыночных условиях.
Исследование процессов формирования оборотных средств показало, что на современном этапе развития экономики большинство сельскохозяйственных предприятий осуществляют свою деятельность при отсутствии собственного оборотного капитала.
Улучшение процессов формирования оборотных средств сельскохозяйст-венных предприятий в рыночных условиях связано с эффективным управлением ими через источники их формирования, на основе нормирования оборотных средств, которое дает возможность определить оптимальные вложения в активы по каждому элементу оборотных средств, потребность в собственном оборотном капитале, планируется привлечение кредитов, осуществляется контроль за эффективным использованием оборотных средств. Изучено различные методики определения нормативов производственных запасов, выбрано наиболее оптимальную для сельскохозяйственных предприятий.
Уточнено методы определения нормативов отдельных видов производственных запасов, учитывая процессы инфляции.
Необходимость привлечения краткосрочного кредита связана с сезонностью сельскохозяйственного производства, которая предусматривает покрытие разрыва между затратами и поступлениями денежных средств от реализации продукции. В рыночных условиях привлечение кредитов вызвано значительным ухудшением финансового состояния сельскохозяйственных предприятий.
Определено пути усовершенствования кредитования под оборотные средства производителей сельскохозяйственной продукции: кредиты давать с учетом общего норматива; имеют место льготные кредиты; вводить государственные кредиты целевого назначения; усовершенствовать механизм кредитования готовой продукции; разработать для коммерческих банков систему поощрения кредитования сельскохозяйственной отрасли; создавать кредитные союзы, кооперативные банки, промышленно-финансовые группы.
Предложено систему показателей для определения эффективности использования оборотных средств: показатели оборотности, отдачи, материалоёмкости затрат. Длительность одного оборота предложено определять для сфер производства и обращения, на определенных этапах авансирования средств, в разрезе классификационных групп, отдельных видов производственных запасов, отраслей производства.
Анализ эффективности использования оборотных средств сельскохозяйственных предприятий показал снижение её уровня за последние пять лет.
Изложены направления повышения эффективности оборотных средств за счет определения их оптимальных размеров для процесса производства, сокращения их вложений в сферу обращения, обеспечения равномерности привлечения средств в кругооборот и их освобождения, осуществление контроля за рациональным использованием материальных оборотных средств, увеличением прибыли, определения оптимального соотношения между основными и оборотными средствами.
Ключевые слова: оборотные средства, источники формирования оборотных средств, нормирование, обеспеченность, формирование оборотных средств, эффективность.
L.Demchuk. Circulating assets formation and their effective use in agricultural enterprises. – Manuscript.
This dissertation is submitted to obtain the Candidate of Science degree in specialty 08.04.01 – Finances, money circulation and crediting – National Agricultural University, Kyiv, 2001.
Dissertation deals with such problems as: improving circulating assets formation and increasing efficiency of their use in order to provide agricultural producers with circulating assets at higher level and optimize the sources of their formation.
Economic essence of circulating assets is specified. As a result, new characteristics have been found out and new proposals as to the improving of circulating assets management are offered. Analysis of agricultural enterprises circulating assets availability has shown its tendency to decreasing. It is obvious that the main reasons of changes in the optimal structure of circulating assets formation sources are as followers: profitability decrease, refusing of circulating assets retaining, inflation, payment crises, higher crediting resources rates.
Principal ways to optimize the circulating assets management results from reasonable rationing improvement of their structure and mechanize in order to improve their formation and use. The necessity to give short-term bank credits to agricultural enterprises is substantiated.
Ways to improve credit provision for agricultural producers under present conditions are offered. System of circulating assets effective use indices is recommended.
Level of efficiency of agricultural enterprises is analyzed and ways of its increase is offered.
Key words: circulating assets, sources of circulating assets formation, rationing, provision, circulating assets formation, efficiency.
