ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

ДОЛЬНІКОВА Л ю б о в В а с и л і в н а

УДК 377:502

ІНТЕГРАТИВНО-ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД

ДО СТРУКТУРУ-ВАН-НЯ ЗМІСТУ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

У МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖАХ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співро-бітник Кміт Ярослав Михайлович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, (Львівський науково-практичний центр), заступник директора.

Офіційні опоненти: дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор

Бондар Володимир Іванович, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, декан педагогічного факультету, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Бабин Іван Іванович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій.

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний універ-си-тет імені Володимира Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград.

Захист відбудеться 23 лютого 2001 р. о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському держав-ному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тер-но-пільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2

Автореферат розіслано 22 січня 2001 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради ЧАЙКА В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Професійна освіта на початку ХХІ століття вступає в новий етап свого розвитку. Її завданням є якісна підготовка конкурентноспроможного на ринку праці фахівця. Основи теорії професійної підготовки зазнають впливу нових чинників, які мають як внутрішні, так і зовнішні потенційні можливості, забезпечують їх реалізацію в педагогічному процесі. Цей вплив здійснюється в нових соціальних, еконо-мічних, інтегративних, термінологічних і культурологічних умовах загально-наукового значення. У зв’язку з цим ускладнюється синтез наукових знань як провідна методологічна закономірність сучасного стану науки загалом і педагогіки зокрема. Її загальні тенденції проникають також у педагогіку професійної освіти, зумовлюючи розвиток інтегративних процесів, а також диференціацію знань, що виражається у фундаментальності нових галузей педагогіки. Інтегративно-диференційні процеси невідворотно проникають у виховну діяльність суспільства і виражаються в нагальній потребі формувати цілісну особистість студента та одночасно розвивати та вдосконалювати його здібності, моральні, професійні та інші якості.

Медицина як галузь знань про людину – це складний комплекс, основу якого становлять природничі дисципліни. Швидкий розвиток сучасних медичних технологій, вплив різних негативних факторів науково-технічного прогресу на середовище проживання людини, поява невиліковних хвороб людства зумовлюють особливі вимоги до фундаментальної підготовки майбутніх медичних працівників. Сучасний фахівець у галузі медицини (медсестра, фельдшер, лікар) повинен володіти значним запасом спеціальних знань, уміти поповнювати, розвивати і творчо застосовувати їх у професійній діяльності. Для цього йому необхідна якісна підготовка в галузі діагностики та лікування, яка базується передусім на загальній теоретичній та фаховій підготовці з предметів медико-біологічного циклу. Від рівня природничо-наукової підготовки лікаря, фельдшера, медсестри залежить ступінь його готовності до використання нових медичних технологій (у діагностиці, лікуванні, фармакології та ін.).

Необхідно відзначити, що досі ще немає оптимальної комплексної системи адресно-диференційованого науково-методичного забезпечення підготовки різних категорій майбутніх медиків. Виникає проблема модернізації змісту фундаментальної та фахової освіти, назріла гостра потреба узгодити структуру змісту з цілями професійної підготовки.

Практика природничонаукової підготовки медичних працівників у вищих навчальних медичних закладах України свідчить, що використання традиційних дидактичних засобів і методів не забезпечує інтенсивного розвитку пізнавальної діяльності, індивідуальних здібностей та фахових знань студента. Разом з тим ізольоване, розрізнене вивчення природничих дисциплін у загальноосвітній школі, збільшення обсягу наукової інформації, поява нових підходів до інтерпретації явищ і понять та завдання, які стоять перед професійною школою, виявляють суперечності між традиційними способами формування змісту фундаментальних дисциплін і вимогами до професійно зорієнтованої підготовки майбутніх фахівців. Подолання цих суперечностей можливе за умови використання нових підходів до формування системи дидактичного забезпечення навчально-виховного процесу, зміцнення основних дидактичних факторів, які впливають на якість фундаментальної та професійної підготовки майбутнього медичного працівника.

Вивчення цієї проблеми свідчить, що важливою умовою модернізації процесу вивчення природничих дисциплін є структурування та інтеграція їх змісту, урахування специфіки професійної медичної освіти та індивідуальних можливостей кожного студента. Дидактичні та методичні аспекти розв’язання проблем структурування змісту, інтеграції та диференціації в навчальному процесі професійної школи були предметом дослідження багатьох авторів: Авдєєвої І.М., Беляєвої А.П., Бикової А.А., Бондаря В.І., Вознесенського Б.Б., Гончаренка С.У., Єгоренкова А.І., Зоріної Л.Я., Ільченко В.Р., Козловської З.П., Козловської І.М., Лейзеровської Е.Г., Моргуна В.Ф., Мустафаєва С.Т., Наумова Л.Б., Полєвого Ю.Л., Прокоп’єва А.В., Решетової З.А., Сенька Ю.В., Сергєєвої Т.А., Сікорського П.І., Сиченкова І.А., Сохора А.М., Ходоса Х.-Б.Г., Янушкевічуса З.І. та інших.

Необхідність розробки нових підходів до дидактичного забезпечення процесу навчання в медичному коледжі, об’єктивна потреба професійної освіти в підготовці морально зрілого, конкурентноспроможного спеціаліста спрямовані на подолання суперечностей між невідповідністю формалізованого розвитку системи медичної освіти в рамках вузького професіоналізму і об’єктивною потребою суспільства в загальній професіоналізації та диференційованих запитів особистості. Актуальність проблеми зумовлена також недостатньою розробкою в педагогіці професійної освіти теорії інтеграції та диференціації в умовах нових завдань у системі неперервної ступеневої освіти, де важливе місце займають коледжі.

Інтегративно-диференційований підхід до структурування змісту природ-ничих дисциплін практично не досліджувався в дидактиці. Досі недостатньо розв’язаними залишаються проблеми реалізації системного підходу, що сприяє інтеграції змісту різних навчальних дисциплін, посиленню міждисциплінарних зв’язків і, як результат, формуванню ґрунтовних професійно зорієнтованих знань майбутніх медичних працівників.

Таким чином, актуальність проблеми структурування змісту природничих дисциплін у системі вищої медичної освіти (училища, коледжі, інститути, академії, університети), недостатнє її вивчення, потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Інтегративно-диференційо-ва-ний підхід до структурування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах”.

Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідних робіт Інсти-ту-ту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, зокрема з темою “Дидактичні основи інтеграції змісту, форм і методів навчання у ви-щій школі” (РК № 0198И000141).

Об’єкт дослідження – змістовий компонент процесу навчання у медичних коледжах.

Предмет дослідження – структурування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах на основі інтегративно-диференційованого підходу.

Мета дослідження полягає у виявленні та теоретичному обґрунтуванні провідних дидактичних по--ло-жень інтегративно-диференційованого підходу що-до структу-ру-ва---н-ня змісту при-род-ничих дисциплін, у визначенні способів його ре-а-лі-за-ції та експериментальній перевірці в ме-дичних коледжах.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що фундаментальна, а от-же, і фахова підготовка майбутніх медичних працівників буде більш ефектив-ною, підви-щи--ться мотивація вивчення природничих дисциплін, якщо відбір змісту природничих дисциплін здійснювати на основі інтегративно-диференційованого підходу, який полягає у забезпеченні розвитку інтегративних процесів і одночасно проявляється в диференціації, що спрямована на формування особистісної орієнтації навчально-виховного процесу у вищих навчальних медичних закладах.

Об’єкт, предмет, мета, гіпотеза та концептуальні ідеї дослідження зу-мо----вили основні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методологічна основа дослідження базується на провідних по-ло-же-н-нях теорії про роль практики в пізнанні дійсності, світоглядних ідеях синергетики у пізнанні природних явищ, принципах професійної спрямованості навчання. Суттєвими в нашому дослідженні є теорія сис-тем-но-го підходу до вивчення явищ, принципи інтеграції та диференціації в науці, співвідношення мето-дів теоретичного та емпіричного дос-лід-же-ння, діалектичний зв'язок об'є-к--тивних та суб'єктивних факторів формування та розвитку особи-с-тос-ті, активність суб'єкта в процесі навчальної діяльності.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці з педагогіки, фі-ло-софії, психології, з проблем системного підходу, положення та вис-нов-ки, що стосуються загальної дидактики (А.М.Алексюк, В.І.Бондар, С.У.Гонча-рен-ко, І.А.Зязюн, І.Я.Лернер, М.І.Скаткін, А.М.Сохор, Н.Ф.Та-ли--зі-на,), педагогіки про-фе-сійної освіти (М.М.Берулава, Н.Г. Нич---ка-ло), психологічних аспектів інтег-рації (Л.С. Ви-готський, З.А. Решетова, Ю.А. Самарін, Т.С. Яценко), системного під--ходу до нав-чання (М.О.Данилов, О.С.Дубинчук, Л.М.Романишина).

У процесі дослідження були враховані положення Державної наці-о-на-ль-ної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), Закону України “Про осві-ту”, а також нормативні документи Міністерства освіти і науки України, Міністерс-т--ва охорони здоров’я України.

Для розв’язання поставлених завдань використовувався такий мето-ди-ч--ний інс-тру-ментарій: теоретичний аналіз науково-педагогічної та спеці-а-ль-ної лі-те-ра-ту-ри з теми дослідження, вивчення документації закладів ви-щої медичної освіти, педагогічне спостереження, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, педагогічний експеримент, те-о-ретичний аналіз і синтез, математичні та статис-ти-ч--ні методи обробки ін-фор-мації. Співвідношення методів емпіричного та те-о-ре-тич--ного дос-лід-же--н--ня визначалося специфікою кожного етапу дос-лід-же-н-ня. Під час дослід-же-ння здійснено ретроспективний аналіз 23-річного пе-да-го-гіч-но-го до-сві-ду здобувача.

Дослідження здійснювалося у 1988-2000 роках на трьох етапах:

На першому етапі (1988-1990рр.) вивчався стан досліджуваної проб-ле-ми у фі-лософській, загальнонауковій, педагогічній, психологічній, істо-ри-ч-ній, еко-номічній, методичній і спеціальній літературі та нав-ча-ль-но-програмна документація. Обґрунтовувалися об’є-кт, предмет дос-лід-же-н-ня, конкретизу-валися його завдання. Зді-йс-ню-ва-ло-ся вивчення практи-ки під-готовки медиків.

На другому етапі (1991-1996рр.) було проаналізовано стан дос-лід-жу-ва-ної проблеми на практиці, вивчалися можливості структурування природ-ни-чих дис-циплін на основі інтегративно-диференційованого підходу, ви-яв-лялася спе--цифіка медичної галузі, вносилися необхідні корективи в апробовані в навчальному процесі ек-с-пе-риментальні матеріали. Обґрунтовувалися способи реалізації інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих ди-с-цип-лін, виявлялися їхні особливості в процесі вивчення природ-ни-чих дисциплін.

На третьому етапі (1997-1999рр.) здійснювалася експе-ри-мен-тальна пе-ре-вір-ка структурування змісту природничих дис-цип-лін на ос-но-ві інтегративно-диференційованого підходу в системі вищих медичних закладів освіти. Роз-роб-лялися методичні ма-те-рі-а-ли, узагальнювалися результати експе-ри-мен-та-ль-ної роботи, що про-во-ди-ла-ся на різних етапах наукового пошуку.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес вищих ме-дич-них закладів освіти, опубліковано методичні рекомендації.

Експеримент проводився на базі зак-ладів медичної освіти Львівської та Чернівецької об-лас-тей. В експериментальній роботі бра-ли участь 1255 студен-тів, 47 вик-ла-да-чів загальноосвітніх дисциплін.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають в тому, що вперше виявлено:

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні спо-собів трансляції текстового матеріалу змісту при-род-ничих дисциплін, роз--робці критеріїв відбору основних змістових одиниць і створенні ком-п-лек-су дидактичних і методичних рекомендацій з використанням інтегративно-диференційованого підходу до струк-ту-рування змісту при-род-ни-чих дис-ци-п-лін (на прикладі курсу хімії).

Результати дослідження впроваджено в практику роботи медичних закладів освіти Львівської (довідка № 01-12/533 від 4.11.2000 р.), Чернівецької областей (довідка № 142/88 від 15.11.2000 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у введенні в науковий обіг таких понять, як ін-тег-ра-тив-на дидактична одиниця, інтегративна струк-турно-логічна схе-ма, інтегративна навчально-контрольна картка у контексті інтегративно-ди-ференційованого підходу до структурування змісту природничих дис-цип-лін. Ідеї та розробки співавторів (Гріненко Н.М., Закордонського В.П., Кміта Я.М., Лисенко Л.О.) у дисертації не використовувалися.

Вірогідність та аргументованість отриманих результатів дослід-же-н-ня підтверджується адекватністю обраних методів дидактичного дослідження меті та завданням; методологічною обґрунтованістю його ви-хід-них по-зи-цій; добором ком-плексу дослідницьких методів та процедур, зо-рієн-то-ваних на роз-в’я-за-н-ня завдань; статистично зна-чущим педагогічним ек-спериментом; репрезен-та-тив-ністю вибірки, а та-кож позитивними наслідками їх впровадження.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації науково-методичних праць, виступів з доповідями на міжнародній науково-практичній конференції ”Нові технології навчання: проблеми, пошуки, знахідки” (Львів–Вузлове, 1997), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми інтеграції та диференціації у професійній освіті: теорія і практика” (Львів, 1999), Все-у-к-ра-їнській науково-методичній конференції “Проблеми підго-товки медичних та фармацевтичних кадрів України” (Київ–Одеса, 1997), Всесоюзних науково-методичних конференціях (Полтава, 1989; Астрахань, 1990; Москва, 1990), регіональній науково-практичній конференції “Львівські хімічні читання” (Львів, 1995).

Результати дослідження відображено у 15 наукових та науково-ме-то-ди-ч--них публікаціях, з них 5 одноосібних. Три статті оп-у-блі-ко-ва-но в наукових фахових виданнях. Загальний обсяг опублікованих робіт складає 7,5 дру-ко-ваних аркушів.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (246). Основний текст дисертації викладено на 153 сторінках. Робота містить 30 додатків на 32 сторінках, 21 рисунок на 10 сторінках, 3 таблиці на 4 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, виз-на-чено його об’єкт, предмет, мету, сформульовано завдання дослідження, гі-по-те-зу та мето-до-ло-гіч-ні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і прак-тич---не значення, висновки про впровадже-н-ня результатів дослідження.

У першому розділі “Теорія і практика структу-ру-ва-н-ня змісту природничих дисциплін у професійній освіті” про-аналізовано дидактичні підходи до структурування змісту природничих дис-цип-лін у професійній школі, а також співвідношення інтеграції та диференціації у процесі структурування змісту. Унаслідок дидактичного аналізу досліджуваної проблеми виявлено, що структурування трактується як спосіб побудови зако-но-мірних зв’я-з-ків між складовими частинами предметів і явищ об’єк-тив-но-го світу, сукуп-ні-с-ть істотних відношень між його ком-по-нен-та-ми. На переконання багатьох дослідників (Беспалько В.П., Борисов В.І., Гончаренко С.У., Золоту хіна Н.Ф., Зоріна Л.Я., Зуєва М.В., Савельєва Л.В., Сохор А.М., Фролова Т.В. та інші) системний підхід до структурування змісту фундаментальних дисциплін є необхідною умовою підвищення якості підготовки випускника професійної школи. Системний підхід акцентує увагу на інтеграційних властивостях об’єктів, їх походженні, зв’язках і структурі. Цей підхід передбачає наявність різнорідних елементів системи, а також діалектичний зв’язок інтеграції та диференціації, які заперечують одна одну на рівні елементів, проте передбачають одна одну на рівні системи.

Структурування змісту сприяє створенню ієрархічної системи різно-якісних елементів, яка вимагає принципової єдності логічної структури. Інтеграція у контексті структурного підходу трактується як специфічна форма єдності змісту природничих дисциплін. У межах інтегративного підходу до струк-ту-рування змісту реалізується характерний для сучасної освіти пошук фундаментальних знань, які враховують особливості навчального закладу та індивідуальні особливості кожного студента (базовий рівень знань, інтелек-туальні здібності тощо). Інтегративний підхід до структурування змісту природничих дисциплін передбачає зовнішню, внутрішню, змістову та процесуальну інтеграцію, в контексті якої структурування змісту навчального матеріалу відбувається на основі принципів системності, проблемності, варіативності. Струк-ту-ро-ва-ні знання легше за-своюються, краще запам’ято-вуються та є ефек-тивним засобом піз-нання. Вони передбачають створення чіткої схеми вну-трішніх зв’язків між елементами знань, забезпечують системність зміс-ту нав-ча-ль-но-го матеріалу щодо ключових ідей і понять.

Здійснений аналіз дав змогу ви--я-ви-ти специфіку формування змісту природничих дисциплін на основі різ-них дидактичних підхо-дів на етапі констатуючого експерименту, прийти до висновку, що інтегративно-диференційований підхід до структу-ру-ва---н-ня змісту навчального матеріалу є по своїй суті системним підходом.

Відповідно до завдань дослідження проводились педагогічні спос-тереження, тестування, анкетування, діагностичний контроль щодо ста-ну структурування змісту природничих дисциплін у медичних коле-д-жах, дидактичних особли-востей співвідношення інтеграції та диференціації. У процесі констатуючого експерименту було встановлено:

-

-

-

Проведений науковий аналіз та експериментальне педагогічне дослідження дали змогу зробити висновок про доцільність ін--тегративно-диференційованого підходу до структурування змісту при-ро-д-ни-чих дис-циплін у медичних коледжах та інших вищих медичних нав-чаль-них закладах.

У другому розділі “Педагогічні умови реалізації інтегративно-дифе-рен-ційо-ва-но-го підходу до структурування змісту при-род-ничих дисциплін у медичних коледжах” роз-роб-ле-но провідні дидактичні положення та критерії відбору змісту природничих дисциплін, ви-я-влено способи реалізації інтегра-тивно-диференційованого підходу в умовах сучасного стану підготовки ме-ди-чних працівників, наведено результати експериментальної перевірки.

Навчальний процес у медичному коледжі має певні особли-вос-ті, а саме: не-дос-тат-ній та неоднорідний рівні базової загальноосвітньої під-го-товки претенд-ен-тів на отримання вищої медичної освіти, відсутність розуміння студентами та викладачами необхідності інтеграції природничих дисциплін, недостатня кількість нав-чал-ь-них годин на їх вивчення та ін.

У дисертаційному дослідженні запропоновано динамічне та особистісно-зорієнтоване структу-ру-ва-ння змісту навчального матеріалу з хімії та інших природничих дис-цип-лін. Його метою є підготовка студентів до лек-цій зі спеціальних дис-циплін, усунення прогалин у зна-ннях і вміннях студентів з хімії, поєднуючи базові знання з фі-зики та біології, ураховуючи нас-тупність у навчанні.

Реалізація інтегративно-диференційованого підходу в нашому дослідженні є одним із способів застосування фреймів для представлення структурованих знань. Фрейм (за М.Мінскі) - це структура даних, через яку репрезентується певна сте-ре-о-тип-на си-туація. Зі зміною окремих елементів цієї структури стає можливим ро-з-у-мі-ння людиною більш широкого класу явищ і процесів. Зас-тосування фреймових структур у вигляді інтегративних струк-турно-ло-гічних схем, інтегративних дидактичних одиниць та інтегративних навчально-контрольних карток має важливе практичне значення і скероване, зокрема, на реалізацію логічного напряму в процесі навчання.

Фреймові структури в нашій інтерпретації передбачають не тільки зас--во-єння певної сукупності елементів змісту природничих дисциплін, а й сприяють повноті та глибині їх розуміння. Зас--то-су--вання фреймів, як дидактичних засобів, допомагає велику кількість на-у-кової інформації подати не просто у стислому вигляді, а ви-ді-ли--ти основні поняття, навчити мислити, узагальнювати, пе-ред-ба-ча-ти.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано провідні дидактичні поло-ження щодо структурування змісту природничих дисциплін на основі інтегративно-диференційованого підходу в процесі вивчення хімії в медичних коледжах, а саме: природо-від-по-від-ність медицини; систематичність засвоєння численних фактів, понять та суджень у процесі вивчення природничих дисциплін відповідно до логічного зв’язку між елементами знань; інтеграція змісту природничих та медичних дисциплін для формування цілісної системи професійно значущих якостей майбутнього спеціаліста; диференціація за індивідуальними особливостями та рівнем базової природничонаукової підготовки; генералізація професійно важливих понять під час вивчення природничих дисциплін, зважаючи на рівень підготовки студентів; структурно-схематична фіксація найголовнішого в навчальному матеріалі.

Розроблено критерії відбору навчального ма-те-рі-а-лу в кон-тек-с-ті інтегративно-диференційованого підходу: фундаментальність відіб-ра-них понять у кожній при-род-ни-чій дис-цип-ліні; їх значущість для майбутньої професійної діяльності; дос-туп-ні-сть для студентів з різним рівнем базової підготовки; рівень системності вихі-д-них понять; взаємо-зв'я-зок різних природничих дисциплін; спів-від-но-шення рівня складності навчального матеріалу, ураховуючи індив-і-ду-а-льні можливості студента.

Інтегративно-диференційований підхід до структурування змісту може бути реалізований такими способами:

-

-

-

-

-

-

-

Обґрунтовано застосування інтегративних структурно-логічних схем, інтегративних дидактичних одиниць, інтегративних навчально-контрольних карток у навчальному процесі ме-дич-них коледжів і доведено, що інтегративні структурно-логічні схеми за--безпечують належний рівень сис-темності знань студентів. У процесі їх побудови важ--ливою є умова чіткої фіксації основних і допоміжних змістових оди--ниць у зручній для відтворення фор-мі, візуальна репрезентація ін-тег-ро-ва--них структурно-логічних зв'язків.

Структурна модель інтегративно-диференційованого підходу показана на рис.1.

Фізика

і інтеграція

Х імія

Біологія

диференціація |

Рис.1. Структурна модель інтегративно-диференційованого підходу до вивчення природничих дисциплін

На відміну від ві-домих підходів до ст-рук-турування змісту (графи, структурні формули, стру-кт-у-р-но-логічні схе-ми), пропонується горизонтальне інтегрування змісту при-род-ни-чих дисциплін у процесі вивчення хімії. Під час горизонтального струк-ту-ру-вання змісту нав-ча-ль-ного матеріалу реалізується герме-нев-тич-ний аспект: з великої кількості по-в’язаних між собою змістових елементів шляхом інтеграції змісту природни-чих дис-циплін створюється цілісна система знань про об’єкт. Таким чином, у ма-й-бут-нього спе-ці-а-ліс-та фор-муються елементи фахових знань, як передумова до ре-а-лі-за-ції нової парадиг-ми про-фесійної освіти – фор-му-ва-ння на пропедевтичному рівні елементів фа-хо-вого мислення.

Вертикальне структурування передбачає дифе-рен-ціацію змісту навчальних дисциплін і шляхом диференціації когнітивних ком-по-нен-тів зумовлює диференціацію за при-н-ципом концентрів. Це сприяє пе-ре-несенню акцентів з предметного на предметно-інтегративне навчання і ство-ре-н-ню цілісної системи знань про об’єкт. На основі цього підходу роз-ро-б-ле-ні та впроваджені в навчальний процес комплек-сні інтегративні конт-ро-льні завдання, інтег-ра-тив-ні дидактичні одиниці, зважаючи на індивідуальні особливості студента.

У дисертаційному дослідженні вперше введено в науковий обіг поняття інтегративної ди-дак-тич-ної оди-ниці як засобу структурування змісту природничих дисциплін у сис-темі фа--хо-вої освіти. Інтегративна дидактична одиниця – це сукупність елементів навчального мате-рі-а-лу, яка ба-зу-ється на міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язках, ви-конує по-рів-ня-ль-ну, при-чиново-наслідкову, індуктивну, дедуктивну, син-те-тичну та уза-га-ль-нювальну функції. Приклад такої інтегративної ди-дак-тич-ної оди-ниці наведено на рис. 2.

Каталізатори | збільш.

це речовини, які | швидкість реакції

Інгібітори | зменш.

Ферменти |

збільш. | швидкість біо

хімічних процесів

це речовини, які

Фармацевтичні препарати (які –?) | зменш. | швидкість … ?

Рис. 2. Інтегративна дидактична одиниця “Каталізатори”

Під час побудови інтегративної дидактичної одиниці ми відображаємо в їхній структурі най-більш за-га-ль--ні й важливі принципи теорії наукового пізнання, що сприяє фор-муванню ре-ф-ле-ксивних знань майбут-нього спеціаліста. З метою попередження фор-мального за-с-во-є-н-ня студентами знань у процесі вивчення хімії в медичних закладах ос-віти ми пропонуємо їм самостійно доповнити елементи змісту, яких не вистачає для цілісного сприймання явища, враховуючи фізичні, біо-ло-гіч-ні та фахові знання.

Важливим і та-ким, що активізує мисленнєву та піз-на-ва-ль-ну діяльність спо-со-бом реалізації інтегративно-диференційованого підходу, є використання інтегративних нав-ча-льно-кон-т-ро-льних карток під час ор-га-нізації самостійної індивідуальної ро-боти, ура-ховуючи диференціацію за принципом концентрів. Їх застосування дає можливість формувати у студентів елементи про-фе-сійно зорієнтованих знань; критичне мислення, рефлексивно-інтегровані знання. Базовими у вирішенні ці-єї проб-ле-ми є ме-то-ди ана-лізу та сис-тематизація навчального матеріалу, метод аб-ст-ра-гування та ме-тод порі-в-няння. Це дає можливість ско-о-р-ди-нувати та впоря-д-ку--ва-ти знання про явища, процеси, закони, під-ви-щити ефе-к-тивність ко-муніка-ти--в--ної діяль-но-с-ті, що сприяє формуванню в студентів на-ви-чок інва-рі-ан-т-но-го переносу знань та умінь у нові умови, зокрема на рівень вивчення фахових дис-циплін.

Застосування запропонованих дидактичних засобів, створених на основі інтегративно-диференційованого підходу, допомагає подолати формально-ло-гіч-ний нап-ря-м у процесі нав-ча-ння. Сам про-цес пошуку і розв'язку завдань студентами під час їх ви--ко-рис-та-н-ня роз-г-ля-дається як розуміння (на основі створеної структури) різ-них сторін і ознак явища, що вивчається.

Упровадження та перевірка ефективності інтегративно-диференційо-вано-го підходу реалізувалися за допомогою таких методів: 1) аналіз і синтез; індукція й дедукція; мо-де-лю-ва-н-ня, уза-га-ль--не-н-ня, порівняння; 2) тестування, анкетування, ін-тер-в'ю, екс-пер-т-ні оці-н--ки, вив--че-н-ня педагогічного досвіду;
3) аналіз резуль-та-тів контрольних зрізів знань і вмінь сту--дентів у контрольних та експериментальних групах.

Ми вносили у структуру змісту вивчення курсу хімії такі зміни, які за-без-пе--чують можли-вість інтеграції змісту природничих дисци-плін з елементами диференціації залежно від рівня підготовки студента та його ін-ди-ві-ду-а-ль-них здібностей. З цією метою проводилася оцінка довготривалості знань як відношення обсягу утриманого у пам’яті навчального матеріалу через певні проміжки часу до обсягу раніше зафіксованого матеріалу. Результати дослідження показані на рис. 3.

Як бачимо, під час структурування змісту навчального матеріалу на основі інтегративно-диференційованого підходу знання з природничих дисциплін утримуються в пам’яті студентів довше, до того ж після трьох місяців їхні зміни є незначними. Одночасно, елементи знань студентів контрольних груп забуваються швидше.

Перевірка ефективності інтегративно-дифер-е-н-ці-йо-ваного підходу до структурування змісту прирородничих дисциплін містила "розгортку в часі" впливу ін-тег-ративно-диференційованого підходу на про-педевтику фор-му-вання професійних знань майбутніх медиків. На ос-но--ві експертних оцінок і ха-рак-теристик професійної діяльності ме-дич-ного працівника здійснена кореляція між запропонованим у дос-лідженні підходом до вивчення природничих дисциплін у медичному коледжі та рівнем сформованості профе-сійних якостей майбутнього фахівця.

Рис. 3. Оцінка довготривалості знань з природничих дисциплін студентів медичних коледжів (у відсотках)

Результативність застосування інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін проявляється у зростанні коефіцієнту якості засвоєння як природничонаукових, так і професійних знань студентів. Цей коефіцієнт визначали як відношення елементів та систем знань (понять чи тем), які реально виявили студенти медичних коледжів на певному етапі, до відповідних елементів та систем знань, які необхідно засвоїти для оволодіння конкретними фаховими знаннями на цьому ж етапі навчання. Ми виділили окремо загальномедичні знання (пропедевтичні) та спеціальні професійні знання. Результати проведеного аналізу подаються на рис. 4.

Як бачимо, студенти експериментальних груп виявляли глиб-ше розуміння суті та взаємозв'язку явищ на основі струк-турно-логічних схем і алгоритмів, вироблених унаслідок засвоєння ор-га-нічно поєднаних на інтегративній основі фізичних, хімічних, біо-логічних та професійних знань студентів. З діаграми рис.4 спостерігається зростання коефіцієнту якості знань студентів експе-риментальних груп у процесі вивчення біології, загальних та спеціальних медичних дисциплін, де коефіцієнт якості відповідно складає 60, 70, 75 від-сотків у контрольних групах і 70, 80, 90 відсотків в експериментальних групах.

Спостереження за випускниками експериментальних груп, які продов-жу--ва-ли навчання в медичному навчальному закладі ІІІ-ІV рівнів ак-ре-ди-та-ції, під-т-ве--р--дили, що вони краще засвоїли зміст і методи дослідження спе-ціальних дис-цип-лін, ніж студенти, які не працювали по нашій моделі інт-ег-ра-тивно-ди-фе-ре-н-ці-йо-ваного під-ходу до вивчення природ-ничих дисциплін.

Рис. 4. Коефіцієнт якості природничонаукових та професійних знань студентів медичних коледжів (у відсотках).

Кількісний аналіз ре-зу-льтатів експерименту засвідчив значно вищу ефективність запропо-но-ваних змін у фор-мах і методах вивчення природ-ничих пред-метів на інтегративно-ди-фе-ре-н--ційованій основі. Значна увага в процесі формуючого експерименту приділялась аналізові ефективності ви-ко-рис-та-ння ком-плек-су ди-дактичних матеріалів у формі інтегративних структурно-логічних схем, інтегративних дидактичних одиниць, інтегративних навчально-контроль-них карток. Таким чином, результати успішності в контрольних та експе-риментальних групах показали, що при використанні комплексу цих дидактичних засобів зростає якість природничонаукових та професійних знань студентів.

На основі узагальнення проведеного педагогічного дослідження підтвердилась запропонована гіпотеза, що дало можливість сформулювати такі висновки.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури, програмно-методичної навчальної документації показав, що в ме-ди-ч--них коледжах є елементи інтегративного та диференційованого під-ходів у формуванні змісту матеріалу, спроби створення інтег-ра-тив-них курсів з природничих і фахових дисциплін. Водночас досі ще немає достатньо науково обґрунтова-них положень щодо співвідношення інтегративного та диференційованого підходів до формування за-гальнонаукових та фахових знань студентів-медиків на основі природничих дисциплін, зважаючи на їхню базову підготовку, рівень мисленнєвої активності, розуміння співвідношення між елементами теоретичних знань.

2. З’ясована сутність та особливості інтегративно-диференційованого підхо-ду до структурування змісту природничих дисциплін у вищих навчальних медич-них закладах свідчить, що:

-

-

-

-

3. Обґрунтовано такі дидактичні положення щодо структурування змісту природничих дисциплін на основі інтегративно-диференційованого підходу:

-

-

-

-

-

4. Для практичної реалізації інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін доцільно використовувати такі критерії відбору навчального матеріалу:

-

-

-

-

-

5. Найбільш ефективними способами реалізації інтегративно-диференці-йованого підходу в процесі вивчення курсу хімії в медичних коледжах, на нашу думку, є:

-

-

-

-

-

-

Унаслідок проведеного дослідження розроблено комплекс навчально-методичних матеріалів, які репрезентують ідеї інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дисциплін у вищих навчальних медичних закладах.

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми належать:

-

-

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Дольнікова Л. Структурування навчального матеріалу з природничих дис-циплін // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1997. - № 3-4, час-ти-на 2. - С.11-16.

2. Дольнікова Л. Інтегративні дидактичні одиниці як засіб струк-ту-ру-ва-н-ня змісту навчального матеріалу у вищій школі // Педагогіка і психологія про-фе-сій-ної освіти. - 1999. - № 1. - С.110-114.

3. Дольнікова Л.В. Критерії структурування змісту навчального ма-те-ріа-лу // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 4. - С.127-132.

4. Дольнікова Л.В. Особливості інтегративно-диференційованого підходу до структутування змісту природничих дисциплін у медичних коледжах (теорія та практика): Навчально-методичні рекомендації/ за ред. Кміта Я.М. – Львів.- 2000.- 24 с.

5. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Закордонский В.П. Методические ука-за-ния к проведению лабораторных работ по химии.- Львов, ЛГУ,1981.-48 с.

6. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Закордонский В.П. Методические указания к изучению раздела химии “Классы неорганических соединений”. - Львов, ЛГУ, 1985. - 32 с.

7. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Гриненко Н.М. Методические указания к изучению раздела химии “Периодический закон Д.И.Менделеева и строение атома”. - Львов, ЛГУ, 1986 - 34 с.

8. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Гриненко Н.М. Методические ука-за-ния к изучению раздела химии “Химическая связь”.- Львов, ЛГУ,1988.- 25 с

9. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А. Методические указания к изучению ввод-ного курса по химии. - Львов, ЛГУ, 1989. - 48 с.

10. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А., Гриненко Н.М. Методические ука-за-ния к изучению раздела химии “Растворы. Электролитическая диссоциация”. - Львов, ЛГУ, 1989. - 32 с.

11. Дольникова Л.В., Кмит Я.М., Лысенко Л.А., Шевчук Я.Г. Некоторые осо--бенности составления методических указаний по естественным дис-цип-ли-нам // Материалы научно-методической конференции. - Москва: МАДИ. - 1990. - С.82.-84.

12. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А. К вопросу о формировании понятий в химии // Тезисы докладов и сообщений на X Всесоюзном совещании-семинаре пре-подавателей физики и хими - Полтава. - 1989. - С.75-76.

13. Дольникова Л.В., Лысенко Л.А. Дифференцированный подход к обучению химии как средство активизации познавательной деятельности в интернациональной группе // Тезисы докладов Межвузовской научно-методической конференции. - Астрахань: - 1990. - С.189-192

14. Дольнікова Л.В., Лисенко Л.О. До питання про структурування на-в-ча--льного матеріалу з хімії // Тези доповідей науково-практичної конференції “Львівські хімічні читання”. - Львів: ЛДУ. - 1995. - С.156-157.

15. Дольнікова Л.В. Дидактичні підходи до відбору змістових одиниць у процесі структурування змісту навчального матеріалу з хімії // Тези доповідей української науково-методичної конференції “Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України”. - Київ-Одеса: ОМУ. - 1997. - С.132-133.

Дольнікова Л.В. Інтегративно-диференційований підхід до структу-ру-ва-н-ня змісту природничих дисциплін у медичних коледжах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2001.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню доцільності використання інтег-ра-тив-но-диференційованого підходу до структурування змісту природничих дис-цип-лін у медичному коледжі та інших навчальних закладах системи медичної освіти. Проаналізовано дидактичні підходи до структурування змісту природ-ничих дисциплін у вищих медичних навчальних закладах, визначено сутність та особливості інтегративно-диференційованого підходу, обґрунтовано провідні дидактичні положення щодо структурування змісту природничих дисциплін на основі цього підходу. Розроблено критерії відбору навчального матеріалу під час структурування змісту та дидактичні способи реалізації інтегративно-диференційованого підходу в процесі вивчення хімії в медичних коледжах (інтегративні структурно-логічні схеми, інтегративні дидактичні одиниці, інтегративні навчально-контрольні картки тощо). Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованого підходу до підготовки медиків.

Ключові слова: інтеграція, диференціація, структурування, природничі дисципліни, медичні коледжі, вищі медичні навчальні заклади, фундаментальна підготовка.

Dolnіkova L.V. The іntegral-dіfferentіal approach to the structurіng of the content of natural scіences іn medіcal colleges. - Manuscrіpt.

The dіssertatіon for obtaіnіng a scіentіfіc degree of Candіdate of Pedagogіcal Scіences іn specіalіty 13.00.04. - The Theory and Methods of Professіonal Educatіon. – Ternopіl state Pedagogіcal Unіversіty named after Volodymyr Hnatyuk, Ternopіl, 2001.

The dissertation іs devoted to the substantiation of the necessіty of usіng the іntegral-dіfferentіal approach to the structurіng of the content of natural scіences іn medіcal colleges and other educatіonal іnstіtutіons іn the system of Medіcal Educatіon. The dіdactіcal approaches to the structurіng of the content of natural scіences іn hіgher medіcal educatіonal іnstіtutіons have been analysed. The essence and peculіarіtіes of іntegral-dіfferentіal approach have been defіned and major dіdactіcal prіncіples as to structurіng of the content of natural scіences on the basіs of thіs approach have been substantіated. The crіterіa of the selectіon of the educatіonal materіal for structurіng of the content and the dіdactіcal means of the realіzatіon of the іntegral-dіfferentіal approach for teachіng of chemіstry at medіcal colleges have been developed (іntegral structural-logіcal dіagrams, іntegral dіdactіcal unіts, іntegral educatіonal-controllіng cards etc.).

The pedagogіcal experіment has confіrmed the effectіveness of the suggested approach іn the traіnіng of medіcal students.

Key words: іntegratіon, dіfferentіatіon, structurіng, natural dіscіplіnes, medіcal college, hіgher medіcal educatіonal іnstіtutіons, fundamental training.

Дольникова Л.В. Интегративно-дифференцированный подход к структурированию содержания естественных дисциплин в медицинских колледжах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педаго-гич-ес-ких наук по специальности 13.00.04 – теория и методика професси-о-на-ль--ного обра-зо-ва-ния. – Тернопольский государственный педагогический университет, Тернополь, 2001.

Диссертация посвящена обоснованию целесообразности ис-по-ль-зо-ва-ния ин-тег-ративно-дифференцированного подхода к структу-ри-ро-ва-нию содержания ес--тественных дисциплин в медицинских колледжах и дру---гих учебных заведе-ниях сис--темы медицинского образования. В ра-бо-те обоснованы критерии отбора ос-но--вных смысловых еди-ниц при использовании этого под-хода к стру-ктурированию содержания как к дидактической проблеме и пре-д-ло-же--ны пути его реализации в условиях медицинского колледжа на при-ме-ре изучения химии. Рассматривается совокупность дидак-ти-чес-ких и методи-че-с-ких условий для представления его на практике.

В дис-сер-та-ции впервые введено в на-учный оборот понятие интегративной дидак-ти-чес-кой единицы, а также ме-то-ди-ка ее применения при изучении есте-с-т-ве-нных дисциплин. Анализируется теория и практика построения ин-тег-ра-тивных структурно-логических схем, интегра-тив-ных обучающих кон-т-ро-льных кар-то-чек. Их использование по нашей методике дает возможность формировать у сту---дентов эле-менты профессионально-ориентированных знаний, научное мыш---ле-ние, умение сопоставлять научные факты, выводы и гипотезы, реф-лек-сив--ные интегрированные знания.

Анализ сущности и особенностей интегративно-дифференцированного под-хо-да к структурированию содержания естественных дисциплин в высших учеб-ных медицинских заведениях показал, что для комплексного усвоения сту-ден-та-ми-медиками базовых знаний необходимым является: отбор и оптими-зация содер-жа-ния учебного материала путем логического структурирования с учетом сиг-на-ту-ры понятий; формирование элементов естественнонаучного мышления на про-пе-дев--тическом уровне средствами еди--ной интерпретации естественнонаучных зна-ний, усвоение общей логики построения наблюдений, гипотез, выводов с уче-том индивидуальных особенностей студентов-медиков.

Реализация в диссертационном исследовании интегративно-дифференци-рованного под-хо-да является одним из способов дидактического использования фреймов для структурированной формы представления содержания учебного материала, который положительно влияет на формирование рефлексивных знаний студентов. В работе также представлены другие способы реализации интегративно-дифференцированного под-хо-да к структурированию содержания естественных дисциплин на примере учебного материала курса химии для