МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет

"Львівська політехніка"

УДК 338.012: 658.29

Данилович Марта Львівна

ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

НА ПІДПРИЄМСТВІ

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво,

менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ПОПЛАВСЬКА ЖАННА ВАСИЛІВНА,

Національний університет "Львівська політехніка",

професор кафедри теоретичної економіки та економіки

України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

МАРТИНЕНКО МИКОЛА МЕФОДІЙОВИЧ,

Київський економічний інститут менеджменту,

проректор з наукової роботи

кандидат економічних наук, доцент

МІЗЮК БОГДАН МИХАЙЛОВИЧ,

Львівська комерційна академія,

декан факультету менеджменту

Провідна установа Одеський державний політехнічний університет,

кафедра менеджменту, Міністерство освіти і науки України,

м. Одеса

Захист відбудеться "_18" квітня____ 2001 р. о _15__ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м.Львів, вул. С.Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301-Б.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м.Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий "_14__"_березня_____2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пащенко І.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Важливою умовою успішного здійснення економічних реформ в Україні є вдосконалення управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, впровадження сучасних досягнень менеджменту, зокрема стратегічного управління, яке на сьогоднішній день на вітчизняних підприємствах переживає стадію зародження. Швидкість і характер змін в економіці України змусили як економістів-теоретиків, так і практиків звернутися до концепції стратегічного управління, яке вже майже три десятиріччя дає успішні результати у провідних компаніях США і Західної Європи.

Необхідність вироблення довготермінової стратегії розвитку безпосередньо на рівні підприємства є новим явищем, оскільки воно отримало майже повну свободу не тільки щодо формування своєї організаційної структури, а й вибору цілей і засобів їх досягнення, тобто стикається з реальною проблемою побудови ефективного, але й водночас економічного апарату управління. Впровадження висновків, пропозицій та практичних рекомендацій щодо розвитку концепції стратегічного мислення та процесу прийняття стратегічних управлінських рішень дозволяє підвищити результативність і прибутковість підприємств в умовах нестабільної економічної ситуації.

У процесі розвитку економічної науки зарубіжними фахівцями створені різні школи стратегічного управління, що відображено в працях І.Ансоффа, Р.Акоффа, К.Боумена, Х.Віссеми, Р.Девіда, С.О'Доннела, Дж.Джонса, Б.Карлофа, У.Кінга, Д.Кліланда, Г.Кунца, Г.Мінцберга, М.Портера, Г.Саймона, А.Стрікленда, А.Томпсона, С.Хілла, О.Віханського, В.Ефремова, Р.Фатхутдинова та інших, а також в роботах українських науковців - О.Білоуса, С.Валуєва, О.Кузьміна, М.Мартиненка, М.Мізюка, С.Оборської, В.Рогача, М.Павловського, Ж.Поплавської, Ф.Хміля, Ю.Черняка, З.Шершньової та інших. Однак, механізм прийняття стратегічних управлінських рішень ще недостатньо розроблений і неоднозначно трактується у науковій літературі.

У науці управління останніх років чітко намітилися дві основні тенденції: перенесення центру уваги вищого керівництва на зовнішнє середовище з тим, щоб своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються в ньому та розподіл функцій керівників на рівні виробництва і на вищому управлінському рівні. Для стратегічного менеджменту характерним є пошук нових можливостей пристосування до змін в оточенні, досягнення динамічного балансу з ним і, як наслідок, створення довготермінової концепції саморозвитку підприємства, в якій основний акцент зроблено на людський фактор як активний і вирішальний елемент у формуванні ефективного управління.

Актуальність дисертаційної роботи обумовлена, одночасно, специфікою економічних процесів в Україні та дефіцитом вітчизняних робіт з методики прийняття стратегічних управлінських рішень. Необхідність дослідження питань вироблення та впровадження стратегій на основі прийняття стратегічних управлінських рішень, їх впливу на розвиток національної економіки обумовили вибір теми дисертаційної роботи, сформували її мету, завдання та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з науково-дослідною держбюджетною темою кафедри менеджменту та міжнародного підприємництва Національного університету "Львівська політехніка" ДБ/КОРПОРАЦІЯ "Розробка системи корпоративного управління в умовах реформування економіки".

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення методів отримання стратегічних управлінських рішень в процесі стратегічного аналізу та побудови моделі вибору стратегії за допомогою теорії активних систем та ігрового підходу.

В процесі дослідження вирішуються наступні завдання:

·

· аналіз сучасних методів дослідження процесу прийняття стратегічних управлінських рішень та узагальнення зарубіжного досвіду;

· визначення особливостей та умов прийняття стратегічних управлінських рішень на рівні підприємства;

· визначення техніки прийняття стратегічних рішень в процесі стратегічного аналізу;

· моделювання динаміки вироблення стратегічних управлінських рішень на основі теорії активних та ієрархічних систем;

· побудова бази стратегічних даних для підтримки процесу прийняття стратегічних управлінських рішень.

Об'єктом дослідження є виробничі соціо-економічні системи, які функціонують в умовах ринкової трансформації економіки. Предмет дослідження - процес прийняття стратегічних управлінських рішень на підприємствах України на засадах системного підходу.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є сучасні теорії менеджменту та ринкової економіки, теорії систем і системного аналізу, дослідження операцій. Концептуальні засади прийняття стратегічних управлінських рішень базуються на системному підході, що дозволяє розглядати досліджуваний об'єкт як відкриту систему, котра зазнає значних зовнішніх впливів. Основними методами досліджень є методи системного аналізу, економіко-математичного моделювання та методи стратегічного менеджменту.

Наукова новизна і особистий внесок дисертанта. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в розробці наукових засад, методологічних принципів та інструментарію вироблення стратегічних рішень на рівні підприємства.

Нові наукові положення, отримані автором особисто, полягають у наступному:

·

· запропоновано новий підхід до стратегічного управління на основі прийняття стратегічних управлінських рішень, при якому методи прийняття стратегічних управлінських рішень залежать від типу підприємства;

· вперше розроблені теоретичні та методичні засоби проведення процедур прийняття стратегічних управлінських рішень на рівні підприємства, які полягають у застосуванні методу та техніки проведення стратегічного аналізу як аналітичної основи прийняття стратегічних управлінських рішень;

· проведено систематизацію чинників впливу невизначеності у ситуації прийняття стратегічних управлінських рішень та здійснено відбір невизначених факторів зовнішнього середовища за критерієм релевантності для різних типів підприємств;

· вперше запропоновано розширити можливості застосування стратегічного аналізу при прийнятті стратегічних управлінських рішень за допомогою економіко-математичного моделювання на основі теорії активних та ієрархічних систем; для цього на основі теоретико-ігрового підходу побудовано математичну модель вироблення стратегії на рівні підприємства;

· розроблено рекомендації для створення інформаційної підтримки прийняття стратегічних управлінських рішень із врахуванням критерію релевантності, які втілено в універсальну базу стратегічних даних на рівні підприємства.

Теоретична та практична цінність дослідження. Теоретична цінність дисертаційної роботи полягає в реалізації міждисциплінарного підходу до стратегічного управління на основі прийняття стратегічних управлінських рішень і дослідженні процесу їх прийняття при розробленні стратегії довготермінового саморозвитку підприємства.

Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі при проведенні лекційних та практичних занять з дисциплін "Основи менеджменту", "Стратегічний менеджмент", "Методи економіко-математичного моделювання", "Прийняття управлінських рішень", "Міжнародний стратегічний менеджмент".

Практичне значення досліджень полягає в розробленні процедури проведення стратегічного аналізу та прийнятті стратегічних управлінських рішень в залежності від величини господарського обороту та юридичного статусу підприємства. Розроблена автором процедура проведення стратегічного аналізу і вибору стратегії зайшла своє практичне використання при розробленні довготермінової стратегії діяльності командитного товариства "ЕГО" та Львівської громадської організації "Мета Центр", що підтверджено відповідними довідками. Запропонована в дисертації модель прийняття стратегічних управлінських рішень та база стратегічних даних застосовуються при виборі стратегії діяльності підприємств хлібопекарської галузі, зокрема ВАТ "Львівський хлібокомбінат". Ці дослідження при певній модифікації можуть бути використані на підприємствах різних галузей економіки.

Авторські дослідження в галузі стратегічного менеджменту та теорії прийняття рішень лягли в основу проведення бізнес–тренінгів "Стратегічний менеджмент" та "Прийняття рішень на підприємстві", які регулярно проводяться для підприємств та організацій Львівського регіону, зокрема у Львівському обласному центрі зайнятості.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача, конкретний внесок якого в цій праці вказано в переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Оновні положення дисертаційної роботи доповідалися та були схвалені на: міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (м. Львів, 1996 р.); V міжнародній науково-практичній конференції "Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність" (м. Київ-Трускавець-Дрогобич, 1999 р.); VII міжнародній конференції: "Математика. Економіка. Екологія. Освіта." (м. Ростов-на-Дону, 1999 р.); науково-практичному семінарі "Менеджмент на порозі XXI століття" (м. Херсон, 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку" (м. Львів-Дрогобич-Трускавець, 2000 р.), науково-практичному семінарі "Сучасні проблеми науки та освіти" (м. Харків, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління" (м. Харків, 2000 р.).

Наукові результати дослідження обговорювались та отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри теоретичної економіки та економіки України Національного університету "Львівська політехніка" у 1997-2000 роках.

Публікації. Основні положення дисертації відображені у 12 наукових публікаціях, з них у фахових виданнях 5 праць, загальним обсягом 2, 8 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 2, 5 д.а.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 174 сторінках і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (138 назв) і 3 додатків, містить 38 таблиць і 20 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі дисертаційної роботи "Теоретичні засади прийняття стратегічних управлінських рішень" обгрунтовано, що стратегічні управлінські рішення (СУР) стосуються вибору основних напрямів діяльності, освоєння нових продуктів, ринків, технологій, формулювання та впровадження нових стратегій, які виведуть підприємство на конкурентний рівень діяльності. Діапазон рішень, які приймаються на рівні підприємства, визначається масштабами виробництва, або інтервалом від локальних оперативних рішень до стратегічних, які враховують галузеві потреби, перспективи розвитку підприємства та інші фактори. Прийняття стратегічних управлінських рішень на підприємствах Львівської області, перш за все, стосується освоєння нових видів продукції та технологій, зміни форми власності, впровадження інновацій (табл.1).

Таблиця 1

Види діяльності, які базуються на прийнятті стратегічних рішень

Види діяльності Роки

1990 1996 1997 1998 1999

Створено зразків нових типів машин, устаткування, апаратів, приладів, засобів автоматизації. 539 498 407 335 268

Освоєно вперше виробництво, розпочато серійний випуск нових видів продукції у т.ч.: 1288 641 543 468 393

- принципово нових; 732 442 365 329 265

- виготовлених за ліцензією. 18 222 191 164 143

Впроваджено інновацій на підприємствах. 1655 1503 1447

Змінено форму власності (кількість підприємств). 6062 411

На основі проведених досліджень сформульовано характерні особливості

стратегічних управлінських рішень, якими є:

1) рівень їх формулювання та прийняття;

2) відокремлення тактики від стратегії, що повинно бути реалізовано у створенні відділів стратегічного планування та є доцільним при формуванні системи стратегічного управління на підприємстві;

3) великий ступінь невизначеності факторів зовнішнього середовища при їх прийнятті;

4) специфіка інформаційного забезпечення, яка полягає необхідності створення спеціалізованих баз стратегічних даних;

5) складність процесу генерування альтернатив при прийнятті СУР;

6) врахування в процесі прийняття таких рішень вектора цілей, які можуть бути потенційно несумісними.

В процесі дослідження доведено, що прийняття стратегічних рішень має ряд обмежень, які вказують на неможливість створення універсальної системи стратегічного управління.

В сучасних системах управління виникає клас стратегічних завдань: розробка основних напрямків розвитку регіону, підприємства, завдання перебудови або вдосконалення організаційних структур, які не можуть бути вирішені без методів системного аналізу. Методика системного аналізу дозволяє створити ієрархію підсистем рішень, на верхніх щаблях якої стоять стратегічні рішення, які впливають на рішення нижніх рівнів управління, тобто на оперативні. В дисертаційній роботі обгрунтовано застосування системного аналізу як методології процесу прийняття стратегічних управлінських рішень, запропоновано загальні підходи до його моделювання. Системний підхід до прийняття управлінських рішень на підприємстві запропоновано зобразити схематично (рис. 1).

Рис. 1. Системний підхід до прийняття рішень на підприємстві

Проведені в дисертаційній роботі дослідження показують, що управління підприємством і прийняття рішень є логічним процесом, який можна формалізувати. При цьому в центрі уваги перебуває модель, за допомогою якої можна відтворити проблемну ситуацію, врахувати основні фактори та взаємозв'язки, які є предметом дослідження. Суттєвими передумовами розробки формальної моделі прийняття стратегічних управлінських рішень є відбір та класифікація вхідних (екзогенних) і вихідних (релевантних) змінних, вивчення причинно-наслідкових залежностей між змінними та встановлення співвідношень, які утворюють модель.

В другому розділі "Дослідження процесу прийняття стратегічних управлінських рішень на підприємстві" запропоновано інструментарій для проведення процедури прийняття стратегічних рішень на рівні підприємства в процесі здійснення стратегічного аналізу, а також проведена класифікація невизначених факторів зовнішнього середовища, врахувано їх релевантність. Ситуації впливу факторів зовнішнього середовища можна класифікувати так:

·

· невизначені фактори, що відповідають нечітко визначеним цілям підприємства, вибору мети та відповідного їй критерію ефективності;

· фактори, які з'являються з боку зовнішнього середовища і не залежать від об'єкта управління; їх умовно можна назвати стратегіями супротивника.

Вказані ситуації невизначеності мають стратегічний характер і присутні в процесі прийняття стратегічних управлінських рішень. Врахування всіх типів стратегічної невизначеності зумовлює проблему відбору релевантних некерованих факторів, які мають враховуватися у процесі прийняття СУР. Автором запропоновано проводити цей відбір з урахуванням специфіки конкретного підприємства, що приведе до спрощення моделі процесу прийняття стратегічних управлінських рішень.

На основі аналізу результатів анкетного опитування, проведеного автором на 38 підприємствах Львівщини, в дисертації проведена класифікація ситуацій прийняття стратегічних рішень залежно від типу підприємства.

І. До першої групи віднесено малі та середні підприємства переважно невиробничого профілю, де стратегічні управлінські рішення приймаються на основі методів активізації інтуїції та досвіду спеціалістів і вищого керівництва.

ІІ. До другої групи віднесено середні та великі підприємства виробничої сфери, які мають достатньо ресурсів для того, щоб застосовувати поряд з методами, спрямованими на активізацію інтуїції та досвіду спеціалістів, формальні методи, причому перші слугують базовою інформацією для других.

ІІІ. До третьої групи підприємств віднесено великі об'єднання, підприємства виробничої сфери, які володіють значним ресурсним потенціалом для застосування методів стратегічного управління. Результати стратегічного аналізу для цих підприємств доцільно підсилити формальними методами, зокрема методами економіко-математичного моделювання на основі теорії активних і ієрархічних систем.

В дисертації проведено порівняння різних підходів до вибору стратегії: системного, стратегічної діагностики та стратегічного аналізу, який базується на серії стратегічних управлінських рішень і концепція якого запропонована автором. При системному аналізі встановлюються цілі підприємства, сильні та слабкі сторони, стан зовнішнього середовища, але аналіз є надто загальним і не враховує поліваріантності цілей, тобто появу вектора цілей. Стратегічна діагностика включає аналіз сильних і слабких сторін підприємства, його характерних рис та оточення на основі оцінки стратегічних господарських центрів. Глобальні структурні та організаційні зміни, які придатні не для всіх підприємств і те, що вибір стратегії здійснюється на основі прийняття єдиного стратегічного рішення, є слабкими сторонами стратегічної діагностики.

Методом, який об'єднує сильні сторони як системного аналізу, так і стратегічної діагностики, є стратегічний аналіз – інтегрована сукупність управлінських процедур, під час якого відбувається збір і обробка інформації, врахувуються всі системні зв'язки та організаційні можливості, а метою якого є вибір довготермінової стратегії саморозвитку підприємства (рис. 2).

Рис. 2. Процедура проведення стратегічного аналізу

Проведення стратегічного аналізу в дисертаційній роботі запропоновано здійснювати на основі авторського методу аналізу матриць факторів, який складається з трьох етапів. Перший етап включає формування матриці оцінки зовнішніх факторів, яка дозволяє систематизувати інформацію, отриману в процесі зовнішнього аудиту й оцінити ступінь реакції підприємства на зовнішні можливості та загрози. Друга матриця з цього етапу - оцінки внутрішніх факторів - включає оцінку й узагальнення основних сильних і слабких сторін у всіх функціональних сферах діяльності підприємства. Третя матриця - оцінки конкурентів - визначає сильні та слабкі сторони найближчих конкурентів у порівнянні з підприємством, що досліджується, забезпечує важливу інформацію для прийняття стратегічних рішень на першому етапі аналізу.

На другому етапі стратегічного аналізу використано спосіб графічної оцінки стратегічної позиції підприємства (СПЕЙС-метод). Для зменшення впливу суб'єктивних факторів запропоновано модифікацію цього методу, яка враховує умови появи значень змінних і використовує ідеї теорії статистичних рішень. Для оцінки основних чотирьох факторів впливу – фінансових, факторів впливу галузі, стабільності середовища та конкурентної переваги - введено систему вагових коефіцієнтів (рейтингів) для змінних і розглянено усереднені значення змінних, як суму добутків вагових коефіцієнтів на значення вибраних змінних; як результат отримаємо значення усередненого показника оцінки всіх змінних. Наступний крок враховує умови появи значень змінних, при цьому зроблено певні припущення щодо умов появи цих значень: замість значень змінних отримуємо матрицю значень змінних , .

У ситуації, коли відомі ймовірності появи умов значень змінних, доцільно розглядати їх усередненні значення, що суттєво дозволяє зменшити вплив суб'єктивних факторів. Якщо неможливо одночасно досягнути оптимальних значень змінних, то доцільно розглянути такі з них, які вказують на не тільки позитивний вплив, але й на відхилення від бажаного результату. В цьому випадку введемо поняття "ризику", яке визначається як різниця між значенням і-тої змінної при наявній інформації про умови появи цих значень і значенням і-тої змінної за умови відсутності такої інформації. Тоді замість матриці значень змінних розглядаємо аналогічну матрицю ризиків, за допомогою якої можна ввести усередненні значення ризиків.

На основі проведеного автором збору та обробки первинної статистичної інформації запропоновану схему аналізу матриць використано при стратегічному аналізі та виборі стратегії для ВАТ "Львівський хлібокомбінат" в порівнянні з найбільшими підприємствами-конкурентами в хлібопекарській галузі. Користуючись СПЕЙC-методом, здійснено аналіз підприємства за 6-ти бальною шкалою оцінок за чотирма основними характеристиками: фінасові показники, стабільність зовнішнього середовища, привабливість галузі та конкурентна позиція. Процедуру оцінки стратегічної позиції за отриманими результатами зображено за допомогою графічної моделі.

Напрямний вектор знаходиться у конкурентному квадранті, тобто підприємство функціонує у достатньо привабливій галузі при високому показнику нестабільності зовнішнього середовища і має обирати одну з інтеграційних або інтенсивних стратегій (рис. 3).

Завершальним етапом формування стратегії є оцінка порівняльної привабливості можливих альтернативних дій, яка здійснюється за допомогою матриці вибору стратегії. На основі порівняння експертних оцінок було встановлено, що більш привабливими для підприємства є інтенсивні конкурентні стратегії і, як результат стратегічного аналізу, подано практичні рекомендації щодо напрямків розвитку ВАТ "Львівський хлібокомбінат".

Рис. 3. Графічна модель оцінки стратегічної позиції для ВАТ "Львівський хлібокомбінат"

Проведене дослідження свідчить, що забезпечення процесу прийняття стратегічних управлінських рішень повною та надійною інформацією є центральною та найскладнішою проблемою в організації управління. В якості інструментарію при прийнятті стратегічних управлінських рішень повинні бути нові інформаційні та комп'ютерні технології – бази стратегічних даних. В дисертації сформульовано рекомендації до визначення предметної області з врахуванням критерію релевантності, яка є основою для отримання й систематизації інформації при прийнятті стратегічних управлінських рішень і на основі якої побудовано базу стратегічних даних для ВАТ "Львівський хлібокомбінат". Формування інформації в межах бази стратегічних даних для прийняття стратегічних управлінських рішень дозволяє зробити процедуру прийняття рішень багатоетапним, неперервним, ітераційним процесом і дає можливість учасникам цього процесу безпосередньо і багаторазово в режимі реального часу проглядати різні варіанти прийняття рішень.

В третьому розділі дисертаційної роботи "Моделювання процесу прийняття стратегічних управлінських рішень" запропоновано теоретико-ігровий підхід до побудови моделі процесу прийняття стратегічних управлінських рішень для підприємства на основі теорії активних ієрархічних систем. Підприємство має складну структуру і на різних рівнях організаційної ієрархії виникають управлінські проблеми, пов'язані з незадовільним функціонуванням окремих підрозділів, а також із неузгодженістю діяльності різних структурних одиниць. Присутність людини як елемента в такій системі визначає певну "активність" об'єктів управління. Людина може передбачити та спрогнозувати управлінські процеси з боку об'єкта управління, а також дії інших елементів або підсистем. Будь-яке підприємство можна розглядати як активну складну систему, де враховано не тільки внутрішні ресурси, можливості та механізми управління, які змінюються в залежності від всього комплексу умов, в яких функціонує підприємство, а й впливу людського фактора як активного елемента. Названий підхід використано для побудови моделі вироблення стратегії для конкретного підприємства.

Моделювання процесу прийняття стратегічних управлінських рішень передбачає розвиток аналітичних основ застосування математичних методів, зокрема розроблення формалізованої схеми процесу прийняття стратегічних рішень. Проблеми прийняття стратегічних управлінських рішень на підприємстві розглянено з позиції теорії активних систем, при якій враховано можливості впливу вищого керівництва (центру) на підрозділи (підсистеми) і те, що різні гіпотези щодо поведінки активних елементів приводять до різних процедур в прийнятті стратегічних рішень. Наявність великого обсягу інформації в процесах прийняття стратегічних рішень та існуюча в реальних системах складність цього процесу є однією з причин появи ієрархічних структур в системах стратегічного управління. Ієрархічна структура управління підприємством є послідовністю управлінських рішень, які слідують одне за одним в порядку певних пріоритетів. Для моделювання таких систем в дисертаційній роботі запропоновано використати модель безкоаліційної гри з непротилежними інтересами.

Основним результатом дисертаційного дослідження є той факт, що математичні моделі ієрархічних систем еквівалентні задачам теорії активних систем, що створює основу для застосування теоретико-ігрового підходу до процесу прийняття стратегічних управлінських рішень і дає можливість застосовувати математичний апарат теорії ігор.

Дослідження проблем прийняття стратегічних рішень і механізму функціонування системи розглянено на прикладі дворівневої ієрархічної системи, яка складається центру, який здійснює управління підприємством і n керованих об'єктів — активних елементів. Стан кожного активного елемента (підсистеми) позначимо yi, а сукупність його можливих значень - Yi. Стан системи визначено як сукупність станів її елементів у={уi}, ; інформація про значення станів у = {уi} поступає в центр і після цього приймаються стратегічні управлінські рішення, які забезпечують ефективність функціонування системи та її елементів. Задамо множину локальних обмежень на стани елементів Y = Yi як добуток множин можливих значень станів активних елементів.

Нехай uі - параметри управління центру для окремих елементів системи, тоді вектор u={ui, } - управління центру. Центр вважаємо адміністративним органом і його опис будемо давати через опис дій, які він виконує в процесі прийняття стратегічних управлінських рішень. В залежності від схеми управління (зверху–вниз), вектор управління центру – сукупність його управлінських рішень - переважно є відомим підсистемам. Нехай v={vi, } – вектор управлінь підсистемами (сукупність управлінських рішень підрозділів), причому viО Vi(u) – множина регламентованих значень управлінь підсистемами при відомому управлінні центру u=(u1, u2,…, un ). Множину X - назвемо множиною допустимих станів системи в цілому. Тоді (u,v)О W - множина стратегічних управлінських рішень, які складаються з управлінських рішень центру і управлінських рішень підсистем.

Інтереси підсистем задаються деякими функціями fi(u,vi) (критеріями ефективності активних елементів) і viО Vi(u) вибраними так, щоб максимізувати значення функції fi(u,vi). Сформуємо множину допустимих, координуючих управлінських рішень центру

U0={uОU/. (1)

За міру ефективності прийняття стратегічних управлінських рішень приймемо значення функції F(u,v), визначеної на множині U0, яку назвемо критерієм ефективності системи.

В дисертаційній роботі розглянено механізм функціонування управлінських систем, які регламентують дії всіх елементів системи у процесі прийняття рішень, а також проведено аналіз елементів функціонування системи. Механізмом функціонування дворівневої ієрархічної системи вважаємо набір правил (процедур, функцій), які регламентують дії всіх елементів системи в процесі прийняття рішень. У кожному періоді функціонування вирізняємо низку етапів: формування даних, формування керуючих параметрів, етап реалізації, підбиття підсумків.

Перший етап функціонування системи - формування даних, який є обов'язковим для всіх підсистем і на якому центр отримує додаткову інформацію про стани кожної з підсистем. Позначимо отриману центром інформацію про стан і-го елемента si, а Si – множина можливих значень si, відповідно. Інформація, отримана центром про всю систему, позначається

s = {si}S , де S = . (2)

Другий етап функціонування системи - формування керуючих параметрів v={vi}, для всіх елементів системи. Процедуру визначення керуючих параметрів на підставі наявної та отриманої інформації u(s)={ui(s)} вважаємо законом керування. Врахування специфіки організаційних систем в економіці та виробництві дозволяє дещо детальніше охарактеризувати структуру керуючих параметрів, що застосовуються в них. Від встановлених центром керуючих параметрів u={ui} залежать не тільки критерії ефективності активних елементів fi(ui,vi), iІ, а й додаткові обмеження, що вводяться центром на стани елементів Zi(ui), iI. Ці додаткові обмеження є обмеженнями механізму функціонування. На третьому етапі функціонування (реалізації) кожний активний елемент (iI) вибирає свій стан yi із множини допустимих значень, яка є підмножиною більш широкої множини всіх можливих станів підсистем Yi. На останньoму етапі (підбиття підсумків) інформація про вибрані елементами стани у={yi} повідомляється в центр і визначається ефективність функціонування всієї системи та її елементів. Ефективність функціонування кожного активного елемента в цьому періоді оцінюється досягнутим значенням його критерію ефективності fi (ui,vi), iI, а системи в цілому - досягнутим значенням критерію ефективності системи F(u,v).

Механізм прийняття рішень на підприємстві можна тепер визначити як сукупність:

(а) способу формування даних для побудови моделі у випадку неповної інформованості центру про стани активних елементів;

(б) закону керування v(s)={vi(s)};

(в) критеріїв ефективності fi(ui,vi), iI;

(г) введених у систему додаткових обмежень Zi(ui), iI на стани елементів, а також прийнятої в системі послідовності дій елементів при наявності інформації та виборі стану.

Кожен етап функціонування системи, тобто період прийняття та реалізації стратегічного рішення на підприємстві, будемо вважати партією гри. В моделі гри кожний і-ий "активний" елемент робить два ходи: повідомляє центру оцінку siSi стану функціонування і-ої підсистеми і вибирає своє управління viVi (ui). В результаті цієї ситуації гри (vi,si) фіксується стан і-ої підсистеми уiZi(ui) з множини можливих станів, який реалізує оптимальне значення функції критерію ефективності fi(ui,vi,yi).

Довільний набір регламентованих управлінь як керуючого центру, так і підрозділів підприємства вважаємо ситуацією гри, а функціонування системи – безкоаліційною грою n-осіб, яку запишемо згідно з позначеннями теорії гри:

Г= (3)

де S= – множина стратегій всіх осіб, що приймають стратегічне рішення, яка визначається як переріз добутку множин можливої інформації про стани кожного з підрозділів підприємства і добутку множин регламентованих значень управлінь підсистемами при відомому управлінні центру, fi(ui,vi,si) – функція виграшу і-того "активного" елемента.

Оптимальне управління центру u0U 0, де U0 - множина регламентованих управлінь центру, будемо визначати з умови

F(u0,v)=F(u,v). (4)

Управління центру u0U0, що задовільняє умови (4), утворює ситуацію рівноваги і принцип оптимальності в ієрархічних системах управління з активними елементами базується на запропонованій ігровій моделі. В основу такого підходу до моделювання покладено концепцію рівноваги за Нешем, яку застосовано до ігрової моделі процесу прийняття стратегічних управлінських рішень. Ситуація в грі, яка задовільняє інтереси всіх гравців становить ситуацію рівноваги для всієї гри (системи). Лише в ситуації рівноваги гравці не зацікавлені у відхиленні від регламентованих стратегій.

Аналіз запропонованої моделі здійснено на прикладі виробництва кондитерських виробів для ВАТ “Львівський хлібокомбінат” та “ВАТ Львівський хлібозавод № 1”. Розглянено два випадки, коли досліджуване підприємство не володіє інформацією щодо об'єму випуску кондитерської продукції й ціни на одиницю виробу основного конкурента і, навпаки, ВАТ “Львівський хлібокомбінат” володіє інформацією щодо цих же параметрів. Для прийняття стратегічних рішень – визначення обсягу виробленої кондитерської продукції і встановлення ціни на неї, необхідно зважити всі можливості й проаналізувати вплив конкурентів з тим, щоб не порушити рівновагу ринку. Даний висновок підтверджує, що вибір конкурентної стратегії для ВАТ "Львівський хлібокомбінат" збігається з встановленням аналогічної стратегії в результаті стратегічного аналізу за допомою модифікованого аналізу матриць факторів, що свідчить про тотожність результатів, отриманих за допомогою різних методів.

ВИСНОВКИ

3.1. В дисертаційній роботі на основі виконаних досліджень розвинуто теоретичні та методичні основи розробки процесу прийняття стратегічних управлінських рішень як важливої складової частини стратегічного менеджменту і як методу розроблення довготермінової стратегії розвитку підприємства. Підприємства в своїй діяльності мають орієнтуватися на розробку власних довготермінових стратегій розвитку і їх успішне впровадження. Основною засадою успішності вироблення стратегії є прийняття раціональних стратегічних управлінських рішень на всіх етапах управління.

3.2. Міждисциплінарний підхід до стратегічного управління на основі прийняття стратегічних управлінських рішень є основою застосування системного аналізу як методології процесу прийняття стратегічних управлінських рішень, обгрунтуванні їх особливостей та обмежень. Для подолання недоліків в системі управління діяльністю підприємств необхідно ініціювати створення підрозділів стратегічного управління на підприємствах України і перенести акцент в діяльності керівників на створення довготермінової концепції саморозвитку підприємства.

3.3. Запропонований в дисертації механізм проведення стратегічного аналізу, який полягає в ідентифікації стратегічної проблеми, встановленні місії та стратегічних цілей, зовнішньому та внутрішньому аудиті підприємства, доцільно співвідносити з поділом підприємств за величиною господарського обороту. Розроблений метод і техніка проведення стратегічного аналізу, де на останньому етапі відбувається вибір стратегії, дозволяє успішно застосовувати його як аналітичну основу для прийняття стратегічних управлінських рішень, що в результаті дає змогу переорієнтувати процес управління на стратегічну основу та посилити ефективність управління підприємством.

3.4. Теоретико-ігровий підхід до побудови економіко-математичної моделі на основі теорії активних систем, запропонований в дисертації, дозволяє керівництву підприємств і управлінцям вищої ланки розширити можливості застосування стратегічного аналізу при прийнятті стратегічних управлінських рішень і розробити довготермінову конкурентну стратегію розвитку підприємства.

3.5. Розроблені рекомендації щодо структури бази даних з врахуванням критерію релевантності, включають систему економічних показників діяльності економіко-виробничих підрозділів підприємства у їх взаємозв'язку та залежності, мають універсальний характер і є основою для створення бази стратегічних даних із врахуванням специфічних вимог користувачів. Запропонована база стратегічних даних є інформаційною основою для підтримки процесу прийняття стратегічних рішень, зокрема для підприємств хлібопекарської галузі, і може бути використана в діяльності відділів стратегічного планування на будь-якому виробничому підприємстві.

3.6. На основі стратегічного аналізу показано можливість вибору стратегії для підприємств хлібопекарської галузі; запропоновані практичні рекомендації щодо стратегії ціноутворення й обсягів збуту кондитерської продукції., які базуються на створеній економіко-математичній моделі. Результати, отримані за допомогою моделі, співставлені з результатами поетапного стратегічного аналізу та встановлена їх відповідність.

3.7. Основні положення дисертаційного дослідження, крім теоретичного, мають також практичне значення і можуть використовуватися для вдосконалення процесу управління діяльністю промислових підприємств будь-якого напряму. Окрім того, методи стратегічного аналізу можна використати для формування окремих розділів бізнес-планів під час створення нових виробничих фірм.

3.8. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати Міністерству економіки України та Державному комітету з питань розвитку підприємництва в процесі створення стратегічних планів економічного розвитку підприємств використовувати метод аналізу матриць факторів при розробці стратегії їх діяльності, а також метод моделювання вибору стратегії для прийняття конкретних стратегічних рішень з метою визначення діяльності підприємства на довготерміновий період та зменшення підприємницького ризику.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Данилович М.Л., Поплавська Ж.В. Стратегічне управління та моделювання ієрархічних систем // Економіка АПК: Вісник Львівського державного аграрного університету - №4. – Львів:ЛДАУ. – 1998. - С. 326-330. Особистий внесок автора: обгрунтований підхід до моделювання процесу стратегічного управління на підприємстві на засадах теорії ієрархічних систем.

2. Данилович М.Л. Механізм функціонування та прийняття рішень в активних системах управління // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Вісник Державного університету "Львівська політехніка" - №329. – Львів:НВП "Мета". - 1998. - С. 105-108.

3. Данилович М.Л. Стратегія: характеристика, властивості та основні підходи // Економіка АПК: Вісник Львівського державного аграрного університету - №6. – Львів:Львів.агроуніверситет. – 1999. – С. 223-227.

4. Данилович М.Л. Системний процес прийняття рішень в організації // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Вісник Державного університету "Львівська політехніка" - №369. – Львів:Державний університет "Львівська політехніка". - 1999. - С. 89-92.

5. Поплавська Ж.В., Данилович М.Л. Бази стратегічних даних як інформаційна основа прийняття стратегічних управлінських рішень // Технический прогресс и эффективность производства: Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - №92. – Харьков:ХГПУ. - 2000. - С. 126-128. Особистий внесок автора: запропонована рекомендації до структури бази стратегічних даних на основі опису предметної області та з врахуванням критерію релевантності.

Додаткові публікації

6. Данилович М.Л. Вплив невизначеності на прийняття стратегічних управлінських рішень // Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку: Вісник Державного університету "Львівська політехніка". - №328. – Львів:Міжнародний центр освіти, науки і культури Міністерства освіти України. - 1998. – С. 146-148.

7. Данилович М.Л. Моделювання процесу прийняття стратегічних управлінських рішень // Вестник Херсонского государственного технического университета. – №2(6). – Херсон:ХГТУ. - 1999. – С. 51-53.

8. Поплавська Ж.В., Данилович М.Л. Процес вироблення стратегічних рішень для логістичних систем // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту". – Львів. - 1996. – С. 205-207. Особистий внесок автора: запропоновано підхід до процесу стратегічного управління на основі прийняття стратегічних управлінських рішень.

9. Поплавська Ж.В., Данилович М.Л. Прийняття стратегічних управлінських рішень для малих підприємств // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність". - Част ІІ. - Київ-Трускавець-Дрогобич. - 1999. – С. 407-410. Особистий внесок автора: розроблена анкета і проведене дослідження наявності навичок стратегічного мислення на підприємствах Львівщини, що дало змогу провести класифікацію ситуацій прийняття стратегічних рішень для різних типів підприємств.

10. Поплавська Ж.В., Данилович М.Л. К вопросу моделирования процесса принятия стратегических управленческих решений // Материали VII Международной конференции "Математика. Экономика. Экология. Образование". - Ростов-на-Дону. - 1999. – С. 192-193. Особистий внесок автора: запропоновано економіко-математичну модель процесу прийняття стратегічних управлінських рішень.

11. Поплавська Ж.В., Данилович М.Л. Методологічні проблеми управління організаційними системами на мікрорівні // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку". - Львів-Дрогобич-Трускавець. - 2000. – С. 21. Особистий внесок автора: запропонована ідея врахування активності функціонування підрозділів підприємств.

12. Данилович М.Л. Проблеми та перспективи запровадження системи стратегічного управління на вітчизняних підприємствах // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції " Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління". – Харків. – 2000. – С. 33.

АНОТАЦІЯ

Данилович М.Л. Прийняття стратегічних управлінських рішень на підприємстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та маркетинг. – Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2001.

Дисертація містить теоретичні та практичні дослідження процесу прийняття стратегічних управлінських рішень на рівні підприємства. Автором запропонована концепція вироблення стратегії саморозвитку підприємства, яка базується на стратегічному аналізі та поетапна реалізація цього процесу. На основі теорії активних систем та математичного апарату теорії гри побудована модель вибору конкурентної стратегії підприємства.

Запропоновані дослідження мають своїм призначенням запровадження системи стратегічного управління та прийняття стратегічних управлінських рішень на всіх етапах розроблення стратегії діяльності вітчизняних підприємств. За допомогою методики стратегічного аналізу й економічної моделі запропоновані практичні рекомендації щодо стратегії ціноутворення та визначення обсягу кондитерської продукції для підприємств хлібопекарської промисловості.

Ключові слова: стратегічне управлінське рішення, стратегія, стратегічний аналіз, теорія активних і ієрархічних систем, база стратегічних даних.

ANNOTATION

Danylovych M. L. Strategic management decisions making at an enterprise. – Manuscript.

The thesis for scientific degree of candidate of еconomics in speciality 08.06.02 – Entrepreneurship, management and marketing. – National University "Lvivska Polytechnika", Lviv, 2001.

The thesis contains theoretical and practical research of the process of strategic management decision-making based on system approach at an enterprise level. The author offers a method of business self-development, based on strategic analysis as well as step-by-step implementation of this method. The active system theory and mathematics concepts of the game theory were fundamentals for choice patterning of long-term competitive strategy of business development.

The present investigation aim at introduction of strategic management system and strategic management decisions making to all stages of strategy developing for Ukrainian businesses. By means of strategic analysis and economical modeling practical recommendations concerning pricing strategy and scope of output for bakery industry were made.

Key words: strategic management decisions, strategy, strategic analysis, active and hierarchy system theory, strategic data base.

АННОТАЦИЯ

Данилович М.Л. Принятие стратегических управленческих решений на предприятии.