КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДУДА Олександра Ігорівна

УДК 001.4 (802.0):336.71

ПРОЦЕСИ ТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЇ в

СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

(на матеріалі літератури з

кредитно-банківської справи)

Cпеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації

на здобуття вченого ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Завгороднєв Юрій Анатолійович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

кафедра англійської філології, завідувач

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кияк Тарас Романович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра теорії і практики перекладу

германських мов, професор

кандидат філологічних наук, доцент

Гриліхес Ірина Володимирівна,

Київський інститут економіки, управління та господарчого права, кафедра мовних

дисциплін,завідувач

Провідна установа: Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

кафедра німецької мови та загального мовознавства, Міністерство освіти і науки України, м.Чернівці

Захист відбудеться 1 березня 2001 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03650, МСП, Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету

Автореферат розісланий 26 січня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради __________________ А.А.Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена аналізу процесів термінологізації, визначенню механізмів термінологізації в сучасній англійській мові в межах фахової субмови – кредитно-банківської. Зміни, що відбулися в економічному й політичному житті України, викликали необхідність переходу до системи ринкових відносин, які базуються на економічному суверенітеті. Становлення самостійної економіки України потребує доко-рінних змін у підході до кредитних відносин, формування самостійної грошово-кредитної системи. Запровадження передових банківських техно-логій, які одержали значне поширення в багатьох розвинутих країнах, вима-гає дослідження системних та функціональних аспектів кредитно-банків-сь-кої термінології. Хоча процеси термінологізації в англійській мові вже були об’єктом дослідження вітчизняних і зарубіжних мовознавців, зокрема, на матеріалі іменника (Л.Андренко, М.Бонеліс, З.Коломієць, Ф.Циткіна, E.Alanue, E.Andrews, Th.Brunner, L.Berkowitz, K.Klasson, F.Robert), дієслова (Л.Макєєва, Н.Семко, В.Олексенко) та прикметника (О.Афанасьєва, О.Єр-ченко, Л.Дацюк), проте питання системного аналізу процесів терміноло-гізації у межах окремо досліджуваної субмови залишається недостатньо вирішеним (нам відома лише дисертаційна праця Прача В.Г., виконана на матеріалі англійської лісотехнічної терміносистеми). Кредитно-банківська терміно-логія (КБТ), у тому числі англомовна, не виділялась зі складу економічної й не досліджувалась раніше в лінгвістичному та функціо-нальному аспектах. Відсутність словників кредитно-банківських термінів значно ускладнює здійснення інформаційного пошуку й обробку еконо-мічної інформації англійською мовою.

У світлі вищезазначеного актуальність даної праці визначається загаль-ною спрямованістю сучасних термінознавчих досліджень української гер-маністики на дослідження мовних та позамовних факторів розвитку галузе-вих терміносистем, а також зумовлена необхідністю дослідити сукупність кредитно-банківських термінів певної фахової дисципліни як окрему лексико-семантичну систему з метою теоретичного вирішення проблеми термінологізації загальновживаного слова у межах окремо досліджуваної субмови.

Ця проблема вирішувалася нами з позицій теорії термінологічної номінації як цілеспрямованого творчого процесу найменування спеціальних понять фахової дисципліни. Актуальність такого підходу зумовлюється його прогностичною цінністю, що особливо важливо в плані впорядкування і стандартизації окремих термінологічних систем.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка “Структурні та семантичні особливості розвитку германських і романських мов” (тема затверджена вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол №5 від 21 грудня 1996 року) та "Лінгводидактична організація навчального процесу з іноземних мов на гуманітарних факультетах вузів (номер державного реєстру теми ІГ-21Б).

Як робоча гіпотеза висувається припущення про те, що діапазон поширення термінологізованих одиниць англійської кредитно-банківської субмови охоплює основні частиномовні структури, а термінологізація як семантичний процес характеризується інтенсифікацією і продуктивністю.

Метою дослідження є встановлення особливостей термінологізації в сучасній англійській мові шляхом визначення і обґрунтування її основних закономірностей у фаховій кредитно-банківській субмові. Аналіз проблеми показав, що для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є кредитно-банківські терміни сучасної англійсь-кої мови.

Предмет дослідження – це термінологізаційні процеси, що відбуваються в межах досліджуваної субмови.

Матеріалом дослідження слугували лексикографічні джерела, зокрема словники: Dictionary of Marketing. Second edition; Dictionary of Banking and Finance; The Penguin International Dictionary of Finance; Dictionary of Acco; The Penguin Business Dictionary, а також текстова вибірка зі спеціа-льної англомовної літератури загальним обсягом 200.000 слововживань.

Методологічною основою дослідження є провідні принципи діалектики наукового пізнання, трансформовані стосовно розроблюваної проблеми: принцип системності, що передбачає вивчення об’єкта під кутом зору його внутрішньої структурної організації та його функціонування; принцип єдності форми та змісту, який визначає аналіз понятійного змісту терміна та його форми; принцип єдності свідомості й діяльності; принцип каузальності. Основний метод дослідження – аналітико-описовий. Супутні методи – компонентний та кількісний аналізи. За допомогою основного методу досліджується кожний спосіб термінотворення у структурному й семантичному аспекті. Метод компонентного аналізу дозволяє розглядати термінологічну структуру як сукупність складників. Кількісний аналіз встановлює співвідношення між різними досліджуваними фактами. Спостереження за функціонуванням термінологізованих слів у фаховій літературі доповнювали та поглиблювали компонентний аналіз.

Наукова новизна дослідження полягає у виділенні КБТ зі складу загальноекономічної, в її системному аналізі як самостійної лексико-семантичної системи, у дослідженні термінологізаційних процесів на масиві трьох основних частин мови. У дисертаційній праці новим є дослідження термінологізації у фаховому дискурсі.

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні рівня роз-робки питань англомовного термінознавства, зокрема, взаємодії терміноло-гічної та загальновживаної лексики на сучасному етапі; у доповненні нау-кових знань про системність термінологізаційних процесів у межах кон-кретної терміносистеми і про вироблення критеріїв диференціації терміна й нетерміна. Гносеологічний аспект дослідження є важливим для розвитку теорії термінологізації лексичних одиниць у плані обґрунтування методоло-гічних положень щодо формування та функціонування терміносистеми, а також у плані застосування отриманих даних для аналізу інших терміно-систем. Ці методологічні положення є уточненням основоположних прин-ципів і постулатів термінознавства.

Практичне значення праці полягає в тому, що одержані результати можуть знайти застосування в розробці теоретичних курсів з лексикології (розділи “Термінологія”, “Словотвір”, “Розвиток лексичної системи”, “Лек-сикографія”) та функціональної стилістики англійської мови (розділ “Сти-лістична диференціація сучасної англійської мови”), у процесі викладання англійської мови в економічних вузах на факультетах банківського бізнесу, у лекціях з термінознавства на факультетах перепідготовки й після-диплом-ної освіти мовних вищих навчальних закладів, можуть бути використані при укладанні галузевих терміноло-гічних словників та інформаційно-пошукових тезаурусів, а також у роботі зі стандартизації термінології й у практиці перекладу спеціальної банківської літератури та документації.

Особистий внесок дисертантки в роботах, написаних у спів-авторстві, полягає в тому, що (5) – встановлено основні способи термінотворення фінансово-економічних термінів; (6) – запропоновано класифікацію абре-віатур на основі структурних особливостей вихідних термінологічних сло-восполучень; (7) – окреслено основні проблеми перекладу англійської економічної терміносистеми.

Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідже-ння проводилась на міжнародних наукових конференціях “Проблеми лінгвістики тексту та лінгвометодики” (м.Львів, 1992р.), "Лексикографічні та методичні концепції викладання чужоземних мов у вищому технічному навчальному закладі" (м.Львів, 1994р.), “Іноземні мови сьогодні і завтра” (м.Тернопіль, 1999р.) та наукових семінарах з лінгвістики тексту у Львівсь-кому національному університеті імені Івана Франка. Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрі англійської мови для зовнішньоекономічної діяльності Тернопільської академії народного господарства як методичні вказівки для студентів денної та заочної форм навчання "Ділове листування й переговори (англійська мова)".

Основні положення дисертації опубліковано в п’яти статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць, а також у трьох тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура дослідження, визначена його метою та завданнями, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків.

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність і наукова новизна, визначаються мета й завдання дослідження, його теоретичне та практичне значення, формулюються основні положення, що виносяться на захист, описуються методи та прийоми дослідження та фактичний матеріал.

У першому розділі – “Особливості процесів термінологізації на сучасному етапі” – розглядаються теоретичні засади дослідження, визнача-ється статус терміна, розкривається його сутність, зв’язок та кореляція із загальновживаним словом у процесі термінологізації.

Другий розділ – “Термінологізація частин мови у текстах з кредитно-банківської справи” присвячено дослідженню діапазона поширення термі-нів у КБТ, а саме: розглядаються особливості дієслівної, прикметникової та іменникової термінологізації, описується методика відбору матеріалу і проведення дослідження.

У третьому розділі – “Англійська кредитно-банківська термінологія у фаховому дискурсі” – встановлюються особливості функціонування мовних одиниць КБТ.

У висновках узагальнено результати виконаного дослідження, сформульовано основні висновки й накреслено можливі перспективи подальшої розробки проблеми. Загальний обсяг дисертації становить 258 сторінок, з них 157 сторінок тексту. Список використаних джерел складає 218 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів. У додатках обсягом 82 сторінки наведено англо-український словник КБТ на 1550 одиниць.

Основний зміст ДИСЕРТАЦІЇ

Термінознавча школа Д.С.Лотте сформулювала основні вимоги до терміна: однозначність, точність, системність, стислість. На таких засадах стоять прихильники структурно-субстанційного підходу до терміна, розглядаючи термін як особливе слово, яке протиставляється за своєю семантичною і граматичною структурою загальновживаному. Прихильни-ками функціонального підходу така точка зору на термін як на особливе слово була поставлена під сумнів. Було доведено, що термін – це функція, тип вживання лексичної одиниці, а не особливий тип лексичної одиниці (В.Г.Гак, Б.М.Головін, В.С.Перебийніс, В.М.Лейчик, Ф.А.Циткіна, Т.Р.Кияк, Т.І.Панько). У дослідженні КБТ ми дотримувались концепції про функціональну природу терміна, результатом якої є визначення мови науки як функціонального різновиду літературної мови.

Розмежування терміна й загальновживаного слова орієнтовано на вирішення практичних цілей викладання англійської фахової мови у немов-них вузах при розмежуванні лексичних одиниць з погляду їх основних і другорядних значень. Так, загальновживані слова, будучи, як правило, бага-тозначними, мають у ролі своїх основних значень загальномовні, тоді як термінологічні значення виступають у їхній структурі в ролі другорядних. Наприклад, загальновживане слово lot може функціонувати у своєму другорядному значенні як банківський термін партія цінних паперів, що є одиницею угод на фондовій біржі. Терміни ж своїми основними значеннями виражають відповідні спеціальні поняття і, як відомо, мають загальномовні значення в ролі другорядних. Прикладом може служити термін dividend, основне значення якого дивіденд є термінологічним, тоді як другорядне значення перевага, користь є загальновживаним. У роботі ми виходимо з розуміння терміна як слова, термінологічне значення якого є основним. В ідеальному випадку терміни – це слова, смислова структура яких вичер-пується значеннями, пов’язаними зі спеціальною галуззю знань, типу: audit, finance, fiscal, to assess. Виходячи з такого розуміння терміна, можна пояснити властивість одиниць типу dividend функціонувати в ролі загально-вживаного слова в одному з його другорядних значень. Вищесказане дає підстави для розуміння терміна як слова, яке у всіх своїх значеннях чи в частині значень, виражає спеціальне поняття науки, техніки, виробництва і т.д. і яке функціонує переважно у спеціальній сфері. Основним значенням терміна чи термінологізованого слова в нашому дослідженні ми вважали перше значення смислової структури слова, зафіксоване у словнику Long-man Dictionary of Contemporary English.

Проведений аналіз основних способів термінотворення сучасної англій-ської КБТ дав підстави для таких висновків: 1. З точки зору морфологічної структури англійська КБТ складається з трьох груп: а) група простих термінів (прості кореневі слова); б) група складних термінів (складні слова); в) група складених термінів (словосполучення); 2. Для англійської КБТ характерними способами утворення термінів є: а) семантичний (шля-хом метафоричного й метонімічного перенесень, шляхом конкретизації чи звуження значення загальновживаного слова); б) афіксальний; в) безафікс-ний (шляхом конверсії); г) основоскладання; д) абревіація; е) утворення термінологічних словосполучень.

Термінологічні словосполучення (ТСС) конкретизують і уточнюють поняття про кредитні операції, принципи організації банківської справи й менеджменту і форми розрахунків та управління ними. Здійснений аналіз термінологічних словосполучень атрибутивного типу досліджуваної тер-міносистеми показав, що: 1) для ТСС атрибутивного типу КБТ характерна різноманітність структурних і семантичних типів; 2) із зростанням кількості компонентів кількість багаточленних ТСС у текстах кредитно-банківської підмови значно зменшується. Із виділених 1025 одиниць двокомпонентні ТСС склали 568 одиниць, трикомпонентні 350 одиниць, чотири-, п’яти- і шести-членні – відповідно 92, 11 і 4 одиниці; 3) широке використання усталених ТСС нерозкладного типу можна розглядати як один із способів розширення номінативних засобів мови; 4) у термінотворенні складених багатокомпо-нентних ТСС активну участь беруть прості однокомпонентні терміни; 5) розширюючи свою синтаксичну структуру, ТСС поглиблюють семантичне наповнення стрижневого терміна, уточнюють його лексичне значення.

Для дослідження термінологізаційних процесів значний інтерес становить питання смислової цілісності та розкладності ТСС. За ступенем смислової розкладності ТСС та за ступенем відображення в них систем-ності понять певного термінологічного ряду атрибутивні ТСС були поді-лені на два типи: 1) усталені ТСС і 2) ТСС, які зберігають самостійність кожного з компонентів (розкладні). Наприклад: bear market - ринок, на якому спостерігається тенденція до пониження курсів і на якому перева-жають спекулянти, що сприяють цьому пониженню; blue chips – найпопу-лярніші акції, які мають високий курс (як правило, акції провідних компа-ній). Механізм творення цих ТСС набуває семантичного змісту. Структури утворюються внаслідок метафоризації. У результаті аналізу відібраного матеріалу було виділено 84 нерозкладні термінологічні одиниці усталеного типу. Значення ТСС другого типу повністю чи частково мотивується значенням його компонентів. ТСС цього типу утворені синтаксичним способом. Такі ТСС зберігають самостійність кожного з компонентів: deficit financing - дефіцитне фінансування, bank deposit - банківський депозит, investment bank - інвестиційний банк. Семантизація нерозкладних ТСС, ускладнених ідіоматичним характером взаємовідносин між компонен-тами, сприяє поглибленню термінологічної компетентності, спрощує про-цес розуміння банківської термінології, оскільки дає можливість декоду-вати інформацію, основними носіями якої у кредитно-банківській терміно-логії є терміни й термінологічні словосполучення.

Словосполучення другого типу не фіксуються у спеціальних фінансово-економічних словниках як самостійні одиниці. Ці ТСС характеризуються прозорою семантичною структурою, значення якої реалізується шляхом складання семантичних ознак окремих компонентів, широкою валентністю останніх у межах КБТ, можливістю перестановки складових частин чи самостійним поширенням одного з компонентів. Незалежно від кількісного складу багатокомпонентного ТСС, його ядро визначає поняття, а залежні атрибути конкретизують це поняття. Вони називають ознаки ядра атрибу-тивного словосполучення, тобто інші об’єкти, співвідносні з денотатом ядра. Семантичні відношення між компонентами розкладного атрибутив-ного ТСС відображають відношення денотатів у реальній дійсності. Спос-терігаються зрушення у вивченні розкладного ТСС атрибутивного типу в бік семантики цього мовного явища (М.О.Волкова, Т.Б.Клюєва, В.І.Михайлова).

Аналіз семантичних зв’язків між компонентами ТСС атрибутивного типу дозволив виявити такі чотири класи семантичних відношень: 1) клас посесивних відношень; 2) клас локативних відношень; 3) клас темпо-раль-них відношень і 4) клас суб’єктно-об’єктних відношень. Завдяки сконденсо-ваності атрибутивного зв’язку ТСС реалізують домінуючі стильові риси фінансових і банківських документів: компресія, номінатив-ність, стандар-тизація. Таким чином, усю різноманітність семантичних відношень, засобом вираження яких є ТСС, можна звести до набору певних моделей, які відображають предикативні відношення між предметом чи об’єктом опису і його властивостями чи характеристиками: N1+N2; PrI+N; PrII+N; Adj+N; N1+prep.+N2; Adj+N1+N2; Adj1+Adj2+N; Adj+PrII+N; PrI+Adj+N; N+eponym+N; Adj+N1+N2+N3; Adj+N+PrII+ +N; Adj1+ Adj2+N1+N2; Adj1+ Adj2+PrII+N.

Другий розділ “Термінологізація частин мови в текстах з кредитно-банківської справи” містить аналіз термінологізації на лексико-грама-тичному рівні. У дисертаційному дослідженні було проаналізовано 200 вибірок загальним обсягом 200.000 слововживань з англійських спеціаль-них кредитно-банківських текстів за останні 10 років. Підбір текстів здійснювався з таким розрахунком, щоб найповніше охопити особливості даної субмови. Спеціальний текст ми розглядали як 1) науковий текст жанру монографії; 2) текст журнальної статті періодичних видань; 3) і як текст кредитно-банківського документу. Кожна вибірка отримала свій реєстраційний номер і супроводжувалась відміткою щодо тематичної спрямованості. Переслідувалась мета охопити аналізом якомога більше статей різних авторів з різних спеціальностей банківської діяльності. Адже відомо, що термін може вживатись в одній статті й бути відсутнім в іншій, тому враховувалась його поширеність в текстах різної тематики та різних жанрів. У результаті тематика вибірок розподілилась таким чином (у відсотках до загальної кількості текстів): (1). Зміст грошових, фінансових та кредитних категорій – 33; (2). Форми та засоби грошових розрахунків, грошових документів, вкладних і кредитних операцій – 27; (3). Операції й напрямки банківської діяльності – 27; (4). Сучасна практика організації банківської справи та менеджменту – 13. Суцільною вибіркою було охоплено всі іменники, повнозначні дієслова і прикметники, оскільки саме вони несуть основне тематичне навантаження в текстах. Корпус відібраних термінів склав 2156 іменників (N), 1190 прикметників (А) і 344 дієслова (V). Дослідження проводилось в чотири етапи по 50000 слововживань кожен. Таким чином, загальна вибірка склала 200.000 слововживань.

Повнозначними словами є слова з повним лексичним значенням, тобто ті, які позначають предмети, якості, дії і стани, числа і т.д. і які можуть виступати як самостійні члени речення. (Л.С.Бархударов, Д.А.Штелінг, Ф.А.Циткіна). Термінологічне слововживання розглядалося як таке слововживання, що є частиною термінологічного словосполучення або вживається окремо на позначення поняття кредитно-банківської субмови.

На першому етапі роботи аналіз проводився на матеріалі 50.000 слововживань. Зареєстровано 923 іменники, 743 прикметники і 95 дієслів. На другому етапі обсяг досліджуваного тексту збільшився ще на 50.000 слововживань, при цьому відзначався високий відсоток нових одиниць, що з’явилися зі збільшенням обсягу вибірки: іменники – 800 од., прикметни-ки – 247 од., дієслова – 95 од. Такий високий приріст нових термінів пояснюється тим, що для аналізу залучалися не тільки різножанрові тексти, а й тексти різної тематичної спрямованості. Можна припустити, що чим вищий ступінь спеціалізації тексту, тим більша ймовірність того, що певний термін буде частіше в ньому повторюватись, тематично закріплю-ватись. Якщо б для подібного дослідження підбиралися тексти тільки нау-кових монографій однієї тематики, або тільки банківська документація, то, цілком зрозуміло, кількість нових одиниць на наступні 50.000 слововжи-вань була б значно меншою, а отже, загальний обсяг вибірки міг би бути меншим. У нашому випадку приріст нових термінів ще дуже високий, тому загальний обсяг вибірки необхідно збільшити. На третьому етапі дослі-дження обсяг вибірки був збільшений до 150.000 слововживань. Приріст нових одиниць на цьому етапі значно знизився і становив: іменників 315, прикметників – 160, дієслів – 95. При збільшенні довжини аналізованого тексту ще на 50.000 слововживань (усього 200.000) ці показники стали – 118 іменників, 40 прикметників і 59 дієслів.

Очевидно, що на ІІ етапі дослідження приріст нових термінологізованих іменників становив 47 %, на ІІІ – 15 %, на ІV він знизився до 5.5 %; приріст прикметників на ІІ етапі 25 %, на ІІІ і ІV – відповідно 14 % та 3.4 %; для дієслівних термінів ця динаміка приросту виглядає так: ІІ етап – 50 %; ІІІ етап – 33 %; IV – 17 %. Отже, відпадає необхідність збільшувати обсяг вибірки ще на 50.000 слововживань, бо приріст нових термінів буде мізер-ним. Таким чином, 3690 термінів, вилучених з текстів різної тема-тичної спрямованості обсягом у 200.000 слововживань, охоплюють основний термінологічний корпус кредитно-банківської субмови. Отже, вибірку у 200.000 слововживань можна вважати репрезентативною. Оскільки дисер-таційне дослідження здійснювалось на матеріалі трьох основних частин мови, то в структурному плані вирішувалось завдання виявлення й опису основних словотворчих моделей субстантивних, ад’єктивних і вербальних термінологізованих одиниць. Визначенням кількісного складу термінологі-зованих іменників, прикметників і дієслів (відповідно: 2156, 1190, 344) нам вдалося розв’язати завдання виділення зі складу загальноекономічної термінології кредитно-банківської терміносистеми.

В межах іменникового корпусу ми виділили два типи термінологізо-ваних одиниць. Перший тип охоплює терміни – колишні загальновживані слова, термінологізація яких здійснена шляхом збагачення побутового поняття і наукової конкретизації семантичної структури загальновживаного слова у межах того самого денотату. Такі загально-вживані слова у ролі термінів відрізняються сферою вживання та виконуваною функцією. Як термінам їм відповідає дефініція з точнішими й конкретнішими парамет-рами змісту відповідних понять. Термінологічне поняття, позначене такою лексичною одиницею, є ширшим, а побутове – вужчим; диференціація й поглиблення семантичних структур цих одиниць відбувається на рівні сем у результаті зміни сфери функціонування. Якщо тлумачення загальновжива-ного слова набуває додаткових сем на позначення спеціальних ознак реалії кредитно-банківської сфери, то воно перетворюється на дефініцію, а дефінітивна функція є такою, яку виконують терміни, на відміну від номінативної, яку виконують загально-вживані слова. Так, загальновживана лексема money тлумачиться у Longman Dictionary of Contemporary English як coins stamped from metal or printed оп paper & accepted when buying & selling, etc. Дефініція цієї однієї з основних фінансових категорій у КБТ включає такі семи як money as a unit of account (гроші як одиниця обліку); money as security (гроші як застава); money as store of value (гроші як засіб збереження); money as veil (гроші як ціннісна оболонка).

Таким чином, побутове поняття, позначуване загальновживаною лексе-мою money, вливаючись у понятійну структуру фінансової базової категорії money, сполучається з нею в межах того самого мовного знака. Велика потенційність можливостей загальновживаних лексем першого типу вжива-тися у функції термінів кредитно-банківського бізнесу зумов-лена двома факторами: 1) специфікою їх номінативної функції і 2) специ-фі-кою змісту побутового поняття, а саме – високим ступенем його абстракт-ності. Оскільки термінологізація лексем першого типу пов’язана перш за все зі зміною сфери функціонування, такий вид семантичного термінотво-рення вважаємо функціональним. Функціональна термінологі-зація не пов’я-зана ні з асоціативністю номінації, ні з семантичним переосмислен-ням понять за подібністю. Функціональна термінологізація – це процес залучення загальновживаних лексем у КБТ шляхом 1) зміни їх функцій з номінативної на дефінітивну; 2) поглиблення й наукової конкретизації побутового поняття, позначеного цією загальновживаною лексемою; 3) довантаження інформаційного об’єму в дефініції, на відміну від тлумачення. Функціонально-термінологізовані одиниці КБТ і загально-вживані лексеми першого типу, на базі яких вони утворилися, позначають одну і ту ж реалію дійсності, тобто загальновживане слово набуває термінологічного значення в межах початково позначуваного денотата.

Другий тип семантичного термінотворення пов’язаний з переосмис-ленням загальновживаних одиниць на позначення спеціальних понять. Термінологічне значення загальновживаного слова, утворене в результаті другого типу є певним результатом розвитку семантичної структури слова. Вибір за основу порівняння ознаки денотату, номінованої прямим значен-ням відповідного загальновживаного слова, передбачає осмислення харак-теру зв’язку між предметами чи явищами позамовної дійсності. Яскравість, образність, наочність вербальної ознаки, обраної суб’єктом номінації, скла-дає основу семантичного механізму формування термінологічного значен-ня. При цьому, як показують спостереження, слово з порівняно простою семантичною структурою має більше шансів стати терміном. Класифікація термінів дозволила виділити такі тематичні групи загальновживаних слів, залучених до КБТ семантичним способом: 1) назви тварин та частин тіла: bear, bull, dingos, snake, piggy, eagle, tail, hand, head; 2) предмети домашнього вжитку: box, seat, churn, cushion, book, curb, match; 3) назви частин будівель та предметів інтер’єру: garage, hedge, floor, window, cable, ceiling, peg; 4) назви одягу: cap, collar, jacket, corset; 5) інші предмети довкілля: bubble, balloon, band, kerb, coulisse, kite; 6) назви станів, властивостей, якостей: blowout, blip, boom, bulge, depth, life.

Очевидно, через абстрактність понятійного апарату КБТ найчисель-нішою є шоста тематична група загальновживаних слів на позначення не конкретних предметів, а абстрактних сутностей. Ця риса КБТ відрізняє її від інших терміносистем, куди мігрують загальновживані слова конкретної семантики на позначення посуду, меблів, знарядь праці, частин рослин і т.д. У систему КБТ залучаються загальновживані одиниці з сигніфікативним аспектом значення, у структурі якого домінуючі семи не тільки номінують стани, властивості, дії, якості реалій, а й виявляють відношення між ними: depth (глибина ринку) – показник ступеня, до якого ринок може абсорбову-вати купівлю і продаж без значних змін у ціноутворенні. Коли ж до КБТ мігрують загальновживані одиниці на позначення конкретних предметів, у семантиці яких головним є денотативний аспект значення, то у виборі певної ознаки денотата прямого номінативного значення акцент робиться на її яскравість, характерність, наочність. Таку ознаку денотата, позначе-но-го лексемою corset, а саме – його функціональне призначення, було вико-ристано для номінації фінансового заходу, котрий діяв в Англії до 1980 р.: обмеження на ріст банківського кредиту у вигляді зобов’язань банку розміщувати частину своїх коштів у безвідсотковий депозит у Банку Англії в разі перевищення ліміту кредитування. Аналіз досліджуваного лексич-ного матеріалу дозволяє зробити висновок, що у формуванні переосмис-леного термінологічного значення актуалізується не будь-яка сема, а лише та, яка необхідніша для успішного здійснення завдання вторинної номі-нації. Крім того, в процесі переосмислення значення загальновживаної лексеми можуть актуалізува-тися семи, котрі входять до її семантичної структури потенційно або передбачаються там суб’єктом номінації на основі асоціативних зв’язків.

Таким чином, термінологізація – це процес залучення, або залучення і переосмислення загальновживаних слів у терміносистему для номінації нових понять, а термінологізована одиниця – це колишнє загальновживане слово, яке покинуло межі лексики загального вжитку й у певному контексті та в результаті переосмислення або довантаження набуло термінологічного значення для ідентифікації нового поняття.

Дослідження питання функціонування прикметника як терміна є набагато складнішим у порівнянні з вивченням термінологічних функцій іменника. На типову для прикметника синтаксичну функцію означення накладається класифікаційна функція, виконуючи яку, прикметники виступають виразниками гіпо-гіперонімічних відносин між поняттями, реаліями та явищами. У КБТ прикметники виконують класифікаційну функцію тільки у термінологічних словосполученнях розкладного типу, де обидва компоненти є семантично рівноправними: balance: external balance, material balance, marginal balance; inflation: monetary inflation, steady inflation, structural inflation; money: cheap money, convertible paper money.

Було диференційовано антонімічні ряди, утворені термінологізова-ними прикметниками: 1) комплементарні антоніми, що перебувають у гіпо-гіперонімічних відношеннях з родовим терміном понятійної групи; 2) контрарні антоніми з відношеннями односторонньої імплікації проти-ставлення різних ознак чи властивостей; 3) контрадикторні антоніми з відношеннями передбачуваності несумісних ознак чи властивостей.

Аналіз ад’єктивного корпусу дає підстави вважати, що ступінь широти семантики термінологізованого прикметника безпосередньо пов’я-заний з категорією конкретності/абстрактності. Для характеристики абстрактних іменників у досліджуваній субмові вживаються, як правило, терміноло-гізовані прикметники абстрактного значення, які позначають ознаки, що не сприймаються безпосередньо органами чуття, а усвідомлю-ються в резуль-таті осмислення. Ці ознаки можуть або об’єктивно належати предмету (general mortgage bond; horizontal price movement) або йому приписуватись (fair market price; favourable trade balance). Кількісний аналіз ад’єктивної лексики КБТ дозволив встановити відсоткове співвідношення термінологі-зованих прикметиків за показником конкретності/абстрактності: 3 % і 97 % відповідно. Переважна більшість термінологізованих прикметників абст-рактної семантики пояснюється тим, що КБТ носить абстрактний характер, не пов’язана з виробничою діяльністю, з матеріальними знаряддями праці. Відмінною рисою ад’єктивної лексики КБТ є її структурна одноманітність: переважна більшість термінологізованих прикметників є похідними одиницями.

Потрапляючи під дію процесу термінологізації, колишні загально-вживані прикметники зазнають змін у своїй семантиці й у функціональному плані: якщо прикметник у загальновживаній мові визначає якості та властивості предмета, конкретизуючи його, то в КБТ термінологізований прикметник диференціює ці властивості, класифікуючи денотати. Функціо-нальних змін зазнають також прикметники оцінної семантики. Якщо в загальновживаному значенні ці прикметники передають суб’єктивно-мода-льну оцінку предмета чи реалії, то, термінологізуючись, вони позбуваються функції оцінювання, стають або нейтрально-оцінними (bad and doubtful debts), або просто нейтральними (fair rate of return; fine bill). Отже, аналіз фактичного матеріалу дозволяє зробити висновок, що термінологізація ад’єктивної лексики в КБТ здійснюється морфологічними і лексико-семантичними засобами. Нове термінологічне значення прикмет-ника, закріплене без тривалої еволюції, мотивується загальновживаним значен-ням, але це є свідченням того, що термінологізаційні процеси не порушу-ють тотожності слова.

Досліджувані одиниці дієслівного корпусу (344 одиниці) об’єднані деякою семантичною спільністю, тобто належать до трьох лексико-семантичних груп (ЛСГ): 1) дієслова на позначення операцій формування ресурсів банку (77); 2) дієслова на позначення кредитних операцій (100); 3) дієслова на позначення руху коштів на банківських рахунках (167). Класифікація ЛСГ базувалась на екстралінгвістичному зв’язку понять, з якими співвідносяться досліджувані дієслова на позначення дій банківської діяльності. Відправною точкою розподілу дієслів по ЛСГ слугував кількісний аналіз матеріалу, у результаті якого визначилося зазначене співвідношення кількісних показників трьох ЛСГ в загальному масиві відібраної дієслівної лексики.

Системно-структурний підхід до вивчення досліджуваної підмови дав можливість виділити специфічні системні якості терміна і встановити системно-структурну організацію КБТ. У відповідності з прийнятими у роботі критеріями системності англійська КБТ є системою. У кожній під-мові, крім термінів основної терміносистеми, функціонують терміни бага-тьох інших терміносистем і, в першу чергу, суміжних галузей. У дослі-джуваній нами підмові домінує система термінів, яка розкриває тему підмо-ви і становить її ядро, а з суміжних галузей найбільше представлено термі-нів фінансової сфери та термінів на позначення загальноекономічних понять. Загальноекономічні терміни і терміни фінансової системи станов-лять 75,4 % загальної кількості КБТ, що свідчить про факт інтеграції термі-носистем. Найбільшою кількістю термінів представлена група “об’єкти кредитування” (71,3 %). Частиною процесу кредитування є суб’єкт-одер-жувач кредиту. Група “суб’єкт кредитування” представлена незначною кількістю термінів – 3,4 %. Групу “активи банку” утворює 25,3 % термінів, що репрезентують клас понять на позначення власних засобів банку, під якими розуміють суму коштів, що утворюють всі фонди (статутний, резерв-ний, спеціальний та ін.). Таким чином, усі повнозначні одиниці підмови розділяються на три тематичні групи вищого ступеня узагальнення: “банк”-“кредит”-“суб’єкт кредитування”. У досліджуваній підмові домінує термі-носистема “кредит”, яка розкриває тему підмови і становить її ядро.

У третьому розділі – “Англійська кредитно-банківська терміно-логія у фаховому дискурсі” – встановлено типологію контекстів в літера-турі з кредитно-банківського бізнесу: 1) контекст фаховий, зумовлений позамов-ними чинниками: сфера наукового спілкування, науковий тип мислення, сфера функціонування субмови; 2) понятійний контекст, зумов-лений сукупністю родо-видових понять фахової дисципліни; 3) вну-трішній контекст – безпосереднє мовленнєве оточення термінологізованої одиниці, реалізація нею сполучуваних потенцій, втілена в матеріальних знаках, вибір і функціонування яких залежать від попередніх типів контексту.

Для контекстуальної реалізації термінологічного значення необхід-ними є такі умови: 1) термінологічне оточення фахового дискурсу; 2) заповнюва-ність семантичної структури термінологічного оточення завдяки дефінітив-ній функції термінологізованої одиниці, а не звичайному тлумаченню зага-льновживаного слова); 3) потреба вжити загальновживане слово саме у термінологічному значенні для реалізації висловлювання. Так, у реченні дискурсу фахової дисципліни “…The balance of the purchases account would then be transferred by crediting the purchases account (thus closing it) and debiting the trading account.” (Business Accounting) колишня загальновжи-вана одиниця balance має всі вищезазначені умови, необхідні для контекс-туальної реалізації нею термінологічного значення: 1) наявність у контексті висловлювання термінів досліджуваної субмови (crediting, purchases account, trading account, debiting); 2) для заповнення семантичної структури цього висловлювання необхідними є всі семи, що утворюють дефініцію терміна balance (difference between two columns of an account (money received and money paid out, etc.); 3) функціонування даної одиниці в термінологічному значенні зумовлено потребою: для розуміння смислу висловлювання приблизного тлумачення поняття “ balance” недостатньо. На відміну від цього у реченні “A small child has to learn to keep its balance before it can walk far” (Oxford Student’s Dictionary of Current English) лексема balance функціонує як загальновживана одиниця, оскільки: 1) відсутнє термінологічне оточення фахового дискурсу; 2) для заповнення семан-тичної структури висловлювання достатньо сем, що утворюють тлумачення загальновживаного слова, а не дефініцію (condition of being steady; condition that exists when two opposing forces are equal); 3) відсутня потреба включати одиницю balance у загальнолітературний контекст у термінологічному значенні. Отже, в ході дослідження встановлено, що лише за усіх трьох умов контекстуальна реалізація термінологічного значення стає можливою, а колишня загальновживана одиниця набуває синсемантичної орієнтації.

ВИСНОВКИ

Визначення кількісного складу термінологізованих іменників, прикмет-ників і дієслів уможливило розв’язати завдання виділення зі складу загаль-ноекономічної термінології кредитно-банківської терміносистеми, її фахо-вих термінів і термінологічних словосполучень. Результати дослідження дають підстави для висновків про граматичну неоднорідність кредитно-банківської субмови (іменниковий корпус складає 58,9 %, дієслівний – 10,8 %, прикметниковий – 30,3 %). У межах іменникового корпусу виділено два типи термінологізованих одиниць. У межах прикметникового корпусу було диференційовано антономічні ряди, утворені термінологізованими прикметниками та встановлено відсоткове співвідношення термінологізо-ваних прикметників за показником конкрет-ності/абстрактності. Класифіка-ція ЛСГ дієслівного корпусу базувалась на позамовному зв’язку понять, з якими співвідносяться досліджувані дієслова на позначення дій банківської діяльності.

Виділено два типи атрибутивних ТСС за ступенем смислової цілісності: усталені та розкладні.

Встановлено типологію контекстів в літературі з кредитно-банківського бізнесу і умови, необхідні для контекстуальної реалізації термінологічного значення. Виявлено способи семантизації кредитно-банківських термінів у лінійній структурі фахового дискурсу як конструктивні шляхи реалізації дефінітивної і комунікативної функції терміна: вживання терміна в ролі опорного компонента дефініції у контекстуальних об’єднаннях пояснюва-льного типу (аргументаційному дискурсі); описові звороти з пояснюваль-ною конструкцією; побіжні дефініції. Результати дослідження функціону-вання термінологізованих одиниць свідчать, що складовою частиною процесу термінологізації у сфері синтагматики є субституція.

Системно-структурний підхід до вивчення терміносистеми даної під-мови дозволив виділити специфічні системні якості кредитно-банківського терміна і встановити системно-структурну організацію КБТ.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1. До питання про кореляцію загальновживаного слова і терміна // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 1998. - №1. – С.151-154.

2. Місце поняття в структурі термінологічного значення // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 1999. - №1. – С.74-78.

3. Атрибутивна термінологізація в англійській кредитно-банківській субмові // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 1999. - №2. – С.94-107.

4. Два типи субстантивної термінологізації в англійській кредитно-банківській підмові // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2000. - №1. – С.107-113.

5. Способи утворення фінансово-економічних термінів у сучасній англійській мові // Іноземна філологія. – 1999. – Вип.111. – С.201-207 (у співавторстві).

6. Абревіатури в газетах: їх функції і значення // Проблеми лінгвістики тексту та лінгвометодики: Тези доповідей Міжнародної наук.-метод. конф. “Проблеми лінгвістики тексту та лінгвометодики”. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. – 1992. – С.38-39 (у співавторстві).

7. Англійська економічна терміносистема і проблеми перекладу // Тези доповідей І-ї Міжнародної наук. конф. “Лексикографічні та методичні концепції викладання чужоземних мов у вищому технічному навчальному закладі”. – Львів: державний університет “Львівська політехніка”. – 1994. – С.186-187 (у співавторстві).

8. Вербальна термінологізація в англійській кредитно-банківській субмові // Тези доповідей Міжнародної наук.-прак. конф. “Іноземні мови сьогодні і завтра” – Тернопіль:Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – 1999. – С.18-19.

9. Методичні вказівки для студентів денної та заочної форм навчання “Ділове листування й переговори (англійська мова)”. – Тернопіль: Тернопільський інститут народного господарства, 1992. – 82с. (у співавторстві).

Анотація /RESUME/

Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2001.

Дисертація присвячена термінологізації – семантичному способу творення кредитно-банківських термінів в сучасній англійській мові. Словотворчі процеси в межах англійської кредитно-банківської терміно-системи об’єднують такі спо-соби термінотворення: а) семантич-ний; б) афіксальний; в) безафіксний; г) осно-воскладання; д) абревіація; е) утво-рення термінологічних словосполучень. Морфологічна структура англійсь-кого кредитно-банківського терміна зумовлена способом термінотворення. Особлива увага приділяється дослідженню семантич-ного способу терміно-творення і його видам (метафора, метонімія, розширення і звуження значен-ня). Проведений аналіз дає підстави твердити про граматичну неоднорід-ність в межах кредитно-банківської терміносистеми: 58,9 % складають іменники, 30,3 – прикметники і 10,8 % – це дієслова. Було виділено і досліджено в межах іменникового корпусу два типи іменників, утворених в результаті термінологізації. Виділено в межах прикметникового корпусу антонімічні групи термінів. Класифікація лексико семантичних груп термі-нологізованих дієслів базувалась на позамовному зв'язку понять. Семан-тичні та системні характе-ристики КБТ досліджено в результаті системного підходу до аналізу мовних фактів.

Ключові слова: термінологізація, семантичний спосіб термінотво-рення, метафора, метонімія, розширення і звуження значення, словоспо-лучення атрибу-тивного типу, контекст.

Duda О.І. The Processes of Terminologization in Modern English (Banking and Credit Terminology System). -