ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ імені С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ДАШКОВСЬКИЙ

Олег Остапович

УДК: 636:612.015:637.12.04:636.2

Молочна продуктивність корів і ветеринарно-санітарна експертиза молока в зонах техногенного забруднення свинцем за корекції метіонатами заліза, міді та вітаміном Е

16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів –2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної та радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: - доктор біологічних наук, професор, академік УААН, академік АН ВШ України, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович, Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, ректор, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи.

Офіційні опоненти: - доктор ветеринарних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Береза Іван Григорович, Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри технології м’яса і м’ясних виробів;

- кандидат ветеринарних наук Крижанівський Ярослав Йосипович, Тернопільський відділ Інституту ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії терапії і патології органів відтворення та молочної залози.

Провідна установа: - Білоцерківський державний аграрний університет (кафедра ветеринарно-санітарної експертизи та патанатомії) Міністерства аграрної політики України.

Захист відбудеться “ _14_ “ _грудня__ 2001 року о _15_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “ _12__ “ ____листопада__2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат біологічних наук, доцент Головач П.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема "додаткового" до природного фону надходження важких металів у навколишнє середовище пов’язана з порушенням екологічної рівноваги у природі, яке зумовлене зростанням промисловості, інтенсивним використанням мінеральних добрив, різким збільшенням кількості автотранспорту (Рейли К., 1985; Nriagu J., 1989; Vanter M., 1991; Graziano J.H., 1991; Трахтенберг И.М. и др., 1991,1994,1995; Данилин Г.Д., 1993; Таланов Г.А. та ін., 1994; Філіпов А.З., 1995;).

За об’ємом промислового виробництва свинець займає четверте місце у групі кольорових металів. Світове виробництво, покликане задовольнити попит, щорічно продукує декілька мільйонів тонн металу. При цьому великі кількості свинцю розсіюються у навколишнє середовище з відпрацьованими газами та іншими відходами виробництва. Потрапляючи в атмосферу, важкі метали і зокрема, свинець забруднюють ґрунти, водойми, рослини (Грушко Я.М., 1987; Krueger J.A. et all, 1989; Красовский П.Н. и др., 1991; Galal-Gorchev; 1991; Ларина Г.Е. и др., 1995; Фортескью Дж., 1995; Kume Shin-ichi; 1995; Пых Ю.А. и др., 1997; Кравців Р.Й. та ін., 1999).

Мінеральні речовини — особливі сполуки, володіють подвійною біологічною дією залежно від кількості — біотики та абіотики. Метали входять до структури клітин, ферментів, гормонів, беруть участь у процесах гемопоезу, молокоутворення та інших. Проте забезпечити тварин збалансованими за вмістом мікроелементів раціонами не завжди є здійсненним через наявність аномалій індустріального походження. Метали з кормом, водою і через повітря надходять в організм, забруднюють внутрішнє середовище тварин і таким чином спричиняють негативні зміни в обміні речовин, розвиток функціональних порушень та захворювань, а відтак зниження продуктивності і погіршення якості продукції, у тому числі і молока, в екологічному аспекті (Бауман В.К. и др., 1987; Мушина Е.В., 1989; Смоляр В.И., 1989; Авцын А.П. и др., 1991; O’Flaherty E.J., 1991; Uijverberg Henk P.M. et all,1993; Кравців Р.Й., 2001).

Важливою складовою виробництва молока і зростання рентабельності галузі є підвищення молочної продуктивності та поліпшення ветеринарно-санітарних показників якості одного з основних продуктів харчування людини (Макаров В.А. та ін.,1991; Хоменко В.І., 1995; Якубчак О.М., 1996).

Зокрема, значної уваги набуває питання концентрації свинцю у молоці як продукті дитячого харчування (Архипова О.Г., Безель В.С. и др., 1984; Capar S.C., Rigsby E.S., 1999).

Тільки повноцінна і збалансована годівля корів сприяє виявленню їх генетичного потенціалу продуктивності та забезпечує одержання якісного в біологічному і харчовому аспекті, екологічно чистого продукту. Повноцінна годівля полягає в забезпеченні тварин усіма необхідними компонентами, до яких належать мінеральні речовини: макро - і мікроелементи.

В організмі існує явище антагонізму між свинцем, залізом та міддю. Причиною цього є близькість атомарних радіусів і незначна відмінність атомних мас цих мікроелементів (Ерзинкян К.Л. и др., 1987; Давыдова В.И. и др., 1988; Лукашёв А.А. и др., 1991; Леус Ю.В. и др., 1998).

Встановлено високу ступінь оберненого зв’язку між рівнем свинцю у крові тварин та вмістом вітаміну Е (Ежкова Т.С. и др., 1987).

За хронічної свинцевої інтоксикації відбувається зниження всмоктування сірковмісних амінокислот-метіоніну, цистеїну (Fullmer C. S. et all, 2000).

Виходячи з вищенаведеного, виникла потреба вивчити дію мікроелементів-антагоністів свинцю –заліза і міді у –сполуці з амінокислотою метіоніном сукупно з вітаміном Е (в оптимальних концентраціях у різному співвідношенні) на процеси обміну речовин в організмі лактуючих корів, які слугують підґрунтям молочної продуктивності і ветеринарно-санітарних показників якості молока, з метою недопущення всмоктування екзогенного свинцю і забезпечення його максимального виведення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького (номер державної реєстрації 01.01 "Розробка і впровадження системи використання біологічно активних речовин при інтенсивній технології виробництва яловичини, м’яса птиці і молока").

Мета і задачі досліджень. За мету роботи взято встановлення змін у білковому, вуглеводному і мінеральному обміні в організмі корів протягом лактаційного періоду, в добовому раціоні яких зареєстровано підвищений рівень свинцю, при додаванні мікроелементів-антагоністів (заліза, міді) з вітаміном Е, проведення аналізу молочної продуктивності, встановлення оптимальних доз мікродобавок та покращення ветеринарно-санітарних показників якості і біологічної повноцінності молока на екологічно неблагополучних територіях.

Об’єкт досліджень. Корми, вода, кров, молоко, корови чорно-рябої породи.

Предмет досліджень. Свинець, залізо, мідь, еритроцити, лейкоцити, загальний білок крові та молока, ферменти переамінування сироватки крові, суха речовина, жир, казеїн, лактоза.

Методи досліджень. Для досягнення мети нами були використані хімічні, біохімічні та клінічні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті виконаних досліджень, проведених в умовах екологічно неблагополучного господарства, отримано нові дані про дію сполук дефіцитних мікроелементів - антагоністів свинцю (заліза та міді) у формі метіонатів сукупно з вітаміном Е у відповідному співвідношенні на інтенсивність обміну речовин в організмі лактуючих корів, молочну продуктивність та ветеринарно-санітарні показники якості молока. Протягом лактаційного періоду у динаміці показано зміни гематологічних показників. Вперше за дії метіонатів заліза і міді та вітаміну Е, вивчено зміни якісних показників молока у динаміці. Виявлено позитивну дію метіонатів заліза та міді в комплексі з вітаміном Е на молочну продуктивність корів і якісні характеристики молока за надмірного надходження сполук свинцю з довкілля.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати доводять позитивну дію хелатних сполук мікроелементів-антагоністів свинцю з амінокислотою метіоніном сукупно з вітаміном Е на фізіологічні процеси в організмі корів, молочну продуктивність та ветеринарно-санітарні показники якості молока. Матеріали по темі дисертації рекомендовано для впровадження у господарствах, які розташовані в місцях промислових і техногенних аномалій.

Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження по темі дисертаційної роботи, добір і аналіз даних літератури, статистична обробка, теоретичне обґрунтування одержаних результатів, їх опис та інтерпретація здійснено пошукачем особисто за методичної і наукової підтримки доктора біологічних наук, професора, академіка УААН Кравціва Р.Й.

Апробація результатів досліджень. Основні положення роботи доповідались, обговорювались і схвалені на наукових форумах: Міжнародній науковій конференції “С.З. Ґжицький і сучасна аграрна наука” (Львів, 4-6 травня 2000); Міжнародній науково –практичній конференції “Розточанський Збір–2000” (с. Старичі Яворівського району Львівської області, 17-18 листопада 2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-екномічні проблеми природокористування та екології” (Миколаїв, 10-12 жовтня 2001).

Публікація матеріалів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з яких 5 статей.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, експериментальної частини, обговорення результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел. Текст викладено на 165 сторінках машинопису. Експериментальні дані представлено 41 таблицею,11 рисунками. Список літератури включає 384 джерела, з них 201 іноземних авторів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріали і методика досліджень

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі ветеринарно-саніта-рної і радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького протягом 1998-2000 років.

Дослідження з вивчення впливу окремих мікроелементів на виведення екзогенного свинцю з організму корів та на молочну продуктивність і якісні показники молока проведені в селянській спілці “Вигода” Стрийського району Львівської області.

Першим етапом досліджень було визначення фонового вмісту мікроелементів у кормах господарства. При цьому досліджено понад 20 різних видів кормових культур, що входять до складу раціону тварин. На основі одержаних результатів стосовно забезпеченості кормів мікроелементами, у селянській спілці “Вигода” для подальших досліджень було підібрано 50 корів-аналогів чорно-рябої породи 4-5-ої лактацій одного періоду отелення. При підборі корів враховувалась їх молочна продуктивність за попередню лактацію. Перед початком експерименту проведено клінічний огляд, зважування та визначення фізіологічних і біохімічних показників крові. Згідно даних анамнезу корови є здоровими щодо захворювання на мастит. Встановлено фоновий рівень мікроелементів у крові та молоці. Тварин годували індивідуально з урахуванням живої маси тіла, віку, періоду лактації за збалансованими раціонами згідно з відповідними вимогами. З відібраних корів було сформовано п’ять груп по десять голів у кожній (контрольна та I-IV дослідні ). Усім дослідним групам(I-IV) щоденно до складу основного раціону додавали суміші дефіцитних мікроелементів-антагоністів свинцю у формі хелатних сполук з амінокислотою метіоніном з розрахунку на 1 кг живої маси тіла у різному співвідношенні (табл.1).

Таблиця 1

Схема підгодівлі корів дефіцитними мікроелементами- антагоністами свинцю

у формі хелатних сполук з метіоніном.

Групи тварин | Кількість голів у групі | Характер годівлі

Контрольна | 10 | ОР (основний раціон)

I-дослідна | 10 | ОР+ метіонат Fe (0,05мг/кг ж.м.)

метіонат Cu (0,05мг/кг ж.м.)

II-дослідна | 10 | ОР+ метіонат Fe (0,1мг/кг ж.м.)

метіонат Cu (0,05мг/кг ж.м.)

III-дослідна | 10 | ОР+ метіонат Fe (0,05мг/кг ж.м.)

метіонат Cu (0,1мг/кг ж.м.)

IV-дослідна | 10 | ОР+ метіонат Fe (0,1мг/кг ж.м.)

метіонат Cu (0,1мг/кг ж.м.) + вітамін Е- 0,25 М. О; (0,05 мг/кг ж.м.).

У крові дослідних корів, яку забирали щомісячно з яремної вени через дві години після ранкової годівлі, визначали такі морфобіохімічні показники:

-

-

-

кількість лейкоцитів підраховували у камері Горяєва після фарбування за Романовським- Гімзою.

-

вміст загального білка –з біуретовим реактивом за методом Л.М. Делекторської та ін.(1971);

-

-

-

-

На культурі фолікулярних (гранульозних) клітин, які отримані шляхом аспірації з фолікулів яєчників корів, вивчали дію ацетату свинцю на інтенсивність споживання кисню. Культивування проводили за загальновживаним методом (1989).

Для дослідження впливу свинцю на інтенсивність споживання кисню культурою клітин у середовище додавали його у вигляді ацетату свинцю у дозах 10, 20,40,100 та 200 нг/мл суспензії. Інтенсивність дихання клітин визначали полярографічно (нг – атом 0/мл суспензії клітин за хв.) у термостатованій кюветі (t 38C) з автоматичною реєстрацією перебігу процесу. Для встановлення особливостей впливу ацетату свинцю на окремі ланки генерації АТР і процеси, які обумовлюють споживання кисню, використовували інгібітори: гліколізу –фторид натрію (NaF,10–3М), НАД-залежної ланки дихального ланцюга –амітал (АМ; 5 10-3М) і кінцевої ланки ланцюга (цитохромоксидази) – азид натрію (Аз; 5 10 –2 М) за Л.Д. Лук’яновою, Б.С.Балмухановим (1982).

Облік молочної продуктивності проводили шляхом щомісячного контрольного зважування середнього надою індивідуально в кожної окремо взятої корови. Проби молока для проведення ветеринарно-санітарної експертизи відбирали згідно з вимогами (ГОСТ 26809-86). У пробах молока визначали такі фізико-хімічні показники: густину молока пікнометричним методом (ГОСТ3625-84); кислотність молока титрометричним методом (ГОСТ3624-92); кількість соматичних клітин в молоці за допомогою віскозиметра (ГОСТ23453-90); вміст жиру кислотним методом (ГОСТ5867-90); кількість сухої речовини аналітичним методом –висушуванням молока при 1050 С до постійної ваги(ГОСТ3626-73); сухий знежирений молочний залишок (СЗМЗ) розрахунковим методом; загальну кількість білка та казеїну –методом формольного титрування згідно з ТУ-491212-85; молочний цукор (лактозу) рефрактометрично(ГОСТ 3628-47); золу –спалюванням наважки у муфельній печі при температурі 500є С.

Досліджено концентрацію міді, заліза та свинцю у пробах крові і молока (матеріал забирався щомісяця) у контрольній та дослідних групах тварин. Визначення мікроелементів проводили в золі методом кількісного атомно- абсорбційного спектрохімічного аналізу на атомно- абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-30(М.Є. Бріцке, Й.Прайс).

Номенклатура ферментів подана згідно з вимогами міжнародного біохімічного союзу. Усі результати досліджень обробляли біометрично за методикою, описаною В.А.Ойвіним із використанням ПЕОМ ІВМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05-*, Р<0,02-**, Р<0,01-*** та Р<0,001-****.

Рівень свинцю, заліза і міді у кормах та воді

досліджуваного господарства

В результаті проведених досліджень кормів та води, які складають раціон корів с. “Вигода” Стрийського району, що знаходиться в передгірській зоні Карпат, встановлено підвищений рівень свинцю, в середньому у 2,5 раза більший порівняно з гранично допустимою концентрацією, і дефіцит його антагоністів - заліза та міді, що складає відповідно 36,4 і 84,7%. Особливо мало заліза в траві бобово - злакових (28,9%), в кукурудзі –60% від потреби. Міддю зелені корми забезпечені в середньому на 52,9%. Найменше міді є у траві бобово - злакових (всього 15,7% від потреби). Слід відзначити, що рівень свинцю в зелених кормах у середньому втричі більший порівняно з ГДК. Найбільший вміст свинцю є у конюшині (на 320% більше від гранично допустимої концентрації) і гичці кормового буряка (на 260% більше від ГДК). Найнижчий рівень свинцю є у виці і становить 126% понад гранично допустиму концентрацію.

Аналізуючи результати досліджень вмісту мікроелементів у коренебульбоплодах, слід звернути увагу на незначний дефіцит заліза, що становить 7,7% і міді - 0,6%. Найменше заліза є в капусті і куузіці, проте в даних кормах є достатньо марганцю, кобальту та цинку. Рівень свинцю є в 1,8 раза більший від гранично допустимої концентрації у всіх кормах даної групи. Найбільша кількість цього металу міститься у куузіці (на 152,5% вище за гранично допустиму концентрацію). Грубі корми мають достатній вміст заліза, який на 13% перевищує Г Д К. Міддю дані корми забезпечені на 93,1%.

У грубих кормах є надлишок свинцю, який перевищує гранично допустиму концентрацію в 2,6 раза. Найбільше свинцю виявлено в сіні - 280% понад гранично допустиму концентрацію. Найменшу кількість свинцю виявлено в силосі кукурудзяному (78% понад ГДК). Зернові корми селянської спілки “Вигода” забезпечені залізом на 97,2%. Дещо гірше ці корми забезпечені міддю – 69,9%. Свинцю в цих кормах міститься в 2,1 раза більше за гранично допустиму концентрацію. Найбільше свинцю зареєстровано в зерні пшениці –260% понад ГДК.

У воді виявлено дефіцит міді і заліза, рівень яких був 0,29 та 0,12 мг/л відповідно, що, в свою чергу, становить 46,3 і 67% до норми. Натомість зареєстровано надлишок свинцю та кадмію, рівень яких був 0,98 і 0,74 мг/л відповідно, що становить 48 і 29% понад норму.

Проведені нами дослідження дозволять відповідно скоректувати раціони дослідних тварин цими елементами –антагоністами свинцю, щоб усунути їх дефіцит і дисбаланс в організмі.

Все це й послужило основою для проведення подальших досліджень з метою вивчення впливу дефіцитних мікроелементів на рівень свинцю в молоці, на зниження засвоювання та виведення свинцю з організму корів, молочну продуктивність корів та окремі ветеринарно-санітарні показники якості молока.

Гематологічні показники корів і активність ферментів переамінування за дії свинцю, метіонатів заліза, міді та вітаміну Е

Дослідження морфо- біохімічних показників крові дає можливість стверджувати про зміни в багатьох обмінних процесах при додаванні у раціон дійних корів метіонатів заліза, міді і вітаміну Е. Наші дослідження виявили, що підгодівля усіх дослідних груп хелатними комплексами заліза, міді та вітаміном Е протягом лактаційного періоду сприяє нормалізації обмінних процесів в їх організмі на тлі дії надмірних кількостей свинцю (табл.2.).

Так, кількість еритроцитів у крові корів контрольної групи в середньому була 5,170,11·1012/л, що є на рівні нижньої межі фізіологічної норми.

Таблиця 2

Гематологічні показники корів за дії свинцю, метіонатів заліза, міді та вітаміну Е Мm, n-10.

Показник | Групи тварин

Контроль | I | II | III | IV

Еритроцити, 1012/л

Гемоглобін, г/л

Лейкоцити, 109/л

Загальний білок, г/л

Альбуміни, %

Альфа –глобуліни, %

Бета –глобуліни, %

Гамма –глобуліни, %

SH –групи, мкмоль/л

АсАТ, ммоль/год/л

АлАТ, ммоль/год/л

Кальцій, ммоль/л

Магній, ммоль/л

Залізо, мг/л

Мідь, мг/л

Свинець, мкг/% | 5,17±0,11

76,24±1,83

11,94±0,35

75,70±1,33

40,28±0,94

17,63±0,44

15,61±0,35

26,48±0,52

460,4±10,9

0,89±0,011

0,51±0,010

2,32±0,06

0,86±0,018

261,0±8,85

0,83±0,030

32,8±1,7 | 5,42±0,10

81,31±1,72

11,19±0,27

78,73±1,13

42,76±0,93

16,57±0,42

14,54±0,42

26,12±0,51

484,8±11,3

0,88±0,015

0,49±0,011

2,50±0,06*

0,89±0,015

293,1±9,34

0,94±0,028*

25,1±1,3** | 5,52±0,11

82,68±1,69*

11,00±0,25

80,09±1,13

43,34±0,84

16,52±0,47

14,43±0,44

25,72±0,46

490,1±11,7

0,87±0,018

0,49±0,011

2,54±0,06*

0,92±0,015*

304,5±11,26*

0,92±0,030

24,8±1,4** | 5,46±0,10

81,79±1,75

11,12±0,30

79,10±0,96

42,89±0,84

16,55±0,48

14,54±0,43

26,02±0,52

485,7±11,2

0,88±0,018

0,48±0,012

2,51±0,05

0,90±0,016

290,8±9,95

0,96±0,031*

25,2±1,4** | 5,64±0,12*

84,27±1,91*

10,26±0,28*

81,51±1,24*

44,19±0,90*

16,47±0,46

14,29±0,33*

25,05±0,50

498,1±12,1

0,86±0,018

0,47±0,012

2,60±0,07*

0,94±0,018*

311,0±10,60**

0,99±0,034**

24,0±1,2***

У крові корів дослідних груп, яким додавали до раціону метіонати заліза, міді (I-III групи) у різному співвідношенні та в комплексі з вітаміном Е (IV група) кількість еритроцитів поступово зростала. Так, у I дослідній групі кількість еритроцитів становила 5,420,10, у II — 5,520,11, у III — 5,460,10 і у IV групі — 5,640,12·1012/л (в середньому за лактацію, що було вищим за контроль відповідно на 4,8; 6,7; 5,6 і 9 %. Найсуттєвіше зростання кількості еритроцитів відмічено у IV групі, де одержані нами зміни стосовно контролю були статистично вірогідними (Р 0.05).

Найсуттєвіші зміни рівня гемоглобіну спостерігались у IV дослідній групі. Так, концентрація гемоглобіну в крові корів даної групи склала 84,27±1,91 г/л. Відносно контролю концентрація гемоглобіну в крові корів IV групи в середньому за лактацію зросла на 10,5 %. Кількість лейкоцитів у крові корів дослідних груп, яким додавали метіонати мікроелементів –антагоністів свинцю становила: I група – 11,190,27; II – 11,000,25; III - 11,120,30 і IV група - 10,260,28· 109/л, що відповідно на 6,7; 8,5; 7,4 і 12,4% нижче за контроль (11,940,35·109/л). Рівень загального білка був найвищим у сироватці крові корів IV дослідної групи –81,51±1,24, що на 7,6% більше за контроль. Збільшення даного показника у IV дослідній групі було статистично вірогідне (Р0.05). Зауважимо, що найвищим рівень альбумінів був у II,III та IV групах відповідно 43,340,84; 42,890,84 і 44,190,90%, що на 3,06; 2,61 і 3,91% вище за контроль (Р 0,05). У дослідних групах (I–IV) спостерігалась тенденція до зниження рівня глобулінів у плазмі крові. Найнижчий рівень альфа, бета і гамма –глобулінів встановлено у IV групі –16,47±0,46, 14,29±0,33 і 25,05±0,50%, що відповідно на 1,16, 1,32 і 1,43% нижче за контроль. Додаткове введення до раціону лактуючим коровам метіонатів заліза і міді сукупно з вітаміном Е викликало у дослідних групах (I-IV) зростання вмісту сульфгідрильних груп у сироватці крові. Так, найвищим даний показник був у крові корів IV дослідної групи –498,1±12,1 мкмоль/л, що на 8,1% більше ніж у контролі. Активність аспартатамінотрансферази у контролі була дещо вищою від дослідних груп на 1,1% (I група), 2,3% (II група), 1,1% (III група) і 3,4% (IV група). У дослідних групах, де корови отримували метіонати заліза, міді та вітамін Е, активність АлАТ у сироватці крові протягом лактаційного періоду суттєво не змінювалась.

Підгодівля корів мікроелементами у формі хелатних комплексів з метіоніном та сукупно з вітаміном Е позитивно відобразилась і на мінеральному обміні: у крові корів дослідних груп рівень кальцію зріс на 7,7 –12%; магнію на 3,5 –14,1%; заліза на 11,4 –19,1%; міді на 14,1 –30%. Стосовно свинцю, то в середньому за весь період експерименту рівень свинцю у крові корів дослідних груп знизився стосовно контролю на 23,5% у I групі; 24,4% у II; 23,2% у III і найнижчий рівень встановлено у IV дослідній групі —24,01,2 мкг % (26,2%), коровам якої до основного раціону додавали метіонати заліза і міді в комплексі з вітаміном Е.

Таким чином, проведені дослідження показали, що додавання до основного раціону лактуючим коровам мікроелементів заліза і міді у формі метіонатів (I-III), а особливо в комплексі з вітаміном Е (IV група) призвело до покращення обмінних процесів в організмі та пом’якшення токсичної дії свинцю на нього. Це відобразилося на підвищенні у крові кількості еритроцитів, концентрації гемоглобіну, нормалізації кількості лейкоцитів та активності трансаміназ, до підвищення рівня загального білка за рахунок альбумінів, сульфгідрильних груп білків. Очевидно, що вищезгадані мікроелементи і вітамін Е сприяли відновленню гемопоетичної функції кісткового мозку, інтенсивнішому проходженню окисно-відновних процесів, покращенню білоксинтезуючої функції печінки, інтенсивнішому проходженню процесів енергоутворення, зниженню токсичної дії свинцю та нормалізації захисної реакції організму.

Концентрація заліза, міді та свинцю у молоці корів протягом лактації

Рівень у молоці мінералів значною мірою впливає на біологічну повноцінність та поживність молока і молочних продуктів. Так, вміст свинцю у молоці корів на початку лактації коливався в межах 67,03,1 – 70,0 2,2 мкг/кг натуральної речовини. Протягом лактації вміст свинцю у молоці корів контрольної групи поступово зростав і найвищим був на восьмому місяці лактогенезу — 99,04,1 мкг/кг, що знаходиться на верхній межі ГДК згідно з державним стандартом. На відміну від контролю у дослідних групах (I-IV), коровам додавали до основного раціону дефіцитні мікроелементи залізо, мідь в комплексі з амінокислотою метіоніном (I-III) і вітаміном Е (IV), спостерігалась тенденція до поступового зменшення свинцю під кінець лактації. Слід відмітити, що зниження рівня даного елемента в молоці було статистично вірогідним у I та II дослідних групах, починаючи з четвертого місяця, а у III та IV — з третього місяця лактації (P<0,05; P<0,02; P<0,01; P<0,001). Якщо розглянути вміст свинцю у молоці по групах то у I групі найнижчим даний показник щодо контролю був на дев’ятому місяці — 73,03,7 мкг/кг, що становить 23,2%, у II групі — на сьомому місяці 69,02,4 мкг/кг (29,6%), у III і IV дослідних групах на восьмому місяці лактації, відповідно 75,03,9 і 64,03,8 мкг/кг, що на 24,3 та 35,4% нижче, ніж у контролі.

Рівень заліза в молоці корів контрольної групи на першому місяці лактації коливався в межах від 0,35 0,005 до 0,39 0,012 мг/кг натуральної речовини. У молоці корів дослідних груп (I-IV) встановлено поступове збільшення вмісту заліза. Так, починаючи з другого місяця лактації, зростання даного показника було статистично вірогідним (P<0,05; P<0,02; P<0,01).

Стосовно міді, то у I дослідній групі, починаючи з четвертого місяця зростання рівня міді було статистично вірогідним, у II групі таке збільшення встановлено тільки у другій половині лактації, у III групі з третього місяця і у IV групі починаючи з другого місяця лактації (P<0,05; P<0,02; P<0,01). Найвищий рівень міді у молоці встановлено на сьомому місяці у IV дослідній групі — 0,161 0,006 мг/кг натуральної речовини, що було на 40% вище, ніж у контролі (0,115 0,007 мг/кг).

Отже, додаткове включення до раціону корів метіонатів дефіцитних мікроелементів сприяло зниженню у молоці вмісту свинцю з одночасним збільшенням рівня заліза та міді, що, в свою чергу, позитивно відобразилося на поживності, екологічних та технологічних властивостях одержаного молока.

Молочна продуктивність корів за дії мікродобавок при хронічній свинцевій інтоксикації

Важливим фактором, який має вплив на процеси молокоутворення та молоковиділення, є забрудненість навколишнього середовища отруйними речовинами, в тому числі і важкими металами, такими як свинець та інші. Надмірне надходження важких металів призводить до погіршення фізіологічного стану організму, порушення обмінних процесів, що, в свою чергу, приводить до зниження молочної продуктивності та якості молока. Застосування як кормової добавки до раціону мікроелементів-антагоністів (залізо, мідь) зменшує токсичний вплив свинцю на організм і відповідно нормалізує перебіг тих чи інших процесів в організмі.

Використані суміші дефіцитних мікроелементів-антагоністів (заліза, міді) у формі метіонатів сукупно з вітаміном Е до раціону дослідних тварин дали позитивний ефект щодо молочної продуктивності корів на фоні хронічної свинцевої інтоксикації. Добовий надій молока як у контрольній, так і в дослідних групах залежно від періоду лактації був різним. Так, на початку експерименту даний показник коливався від 7,95 0,16 до 8,81 0,22 кг. У контролі, де корови отримували разом з кормом надлишок свинцю, середньодобовий надій був значно нижчим за надій у дослідних групах, коровам яких згодовувалися метіонати міді, заліза та вітамін Е. Так, найвищим добовий надій у даній групі був на четвертому місяці лактації — 12,11 031 кг, а найнижчим в кінці лактації — 6,95 0,19 кг. У I-IV дослідних групах, починаючи з другого місяця лактації, середньодобовий надій був вищим за контроль. Найсуттєвіше зростання середньодобового надою виявлено у корів IV дослідної групи на четвертому місяці лактації — 13,96 0,37 кг, що на 15,3% вище за контроль (P<0,02). В середньому за весь період лактації середньодобовий надій молока від корів дослідних груп був вищим за контроль на 6,8% у I групі; 8,4% — у II; 6,3% — у III і 11,7% у IV дослідній групі.

Загальний надій молока натуральної жирності зріс відносно контролю у I групі на 202,5 кг (7,6%), у II групі — 276,1 кг (10,3%), у III групі — 271 кг (10,1%). Найбільшу різницю встановлено у IV групі — 376,5 кг, що становить 14,1%.

В перерахунку на базисну жирність загальний надій молока за лактацію у IV групі збільшився відносно контролю на 20%, а у I-III групах відповідно на 12,4; 15,6 і 14,4%. Крім цього, нами встановлено зростання середньодобового надою.

Якщо у корів контрольної групи добовий надій молока натуральної жирності становив 9,39 кг, то у I, ІІ, ІІІ, IV дослідних групах він був відповідно на 0,6; 0,8; 0,6 і 1,1 кг вищим.

Найсуттєвіше зростання молочного жиру виявлено у IV групі (де коровам до раціону додавали метіонат заліза, метіонат міді та вітамін Е) - 107,1 проти 89,1 кг у контролі.

Застосування мікроелементних добавок сукупно з вітаміном Е позитивно вплинуло на молочну продуктивність корів, які утримуються в зоні техногенного забруднення важкими металами, зокрема свинцем.

Таблиця 3

Молочна продуктивність корів за лактацію (в середньому на голову),n=10

Показники | Групи тварин

Контрольна | I | II | III | IV

Кількість дійних днів | 285 | 287 | 290 | 295 | 291

Загальний надій молока, кг

натуральної жирності

базисної жирності |

2676,1

2621,0 |

2878,6

2946,3 |

2952,2

3030,3 |

2947,1

2999,1 |

3052,6

3151,4

Вміст жиру, % | 3,33 | 3,48 | 3,49 | 3,46 | 3,51

Молочний жир, кг | 89,1 | 100,2 | 103,0 | 102,0 | 107,1

Середньодобовий надій

молока, кг:

натуральної жирності

базисної жирності |

9,39

9,20 |

10,03

10,27 |

10,18

10,45 |

9,99

10,17 |

10,49

10,83

Ветеринарно-санітарна оцінка якості одержаного молока на тлі дії свинцю, метіонатів Fe, Cu та вітаміну Е

Повноцінний хімічний склад, оптимальне співвідношення складових частин молока, санітарний стан та безпечність мають важливе значення в процесі переробки і споживання готової біологічно повноцінної та екологічно чистої молочної продукції.

Виходячи з цього, доцільно було провести дослідження якості молока корів, а саме органолептичних, фізико-хімічних та ветеринарно-санітарних показників, протягом лактації у динаміці при застосуванні мікроелементно-вітамінних добавок до раціону корів у зоні довготривалого техногенного навантаження свинцем. В результаті проведеної органолептичної оцінки молока, одержаного від корів контрольної та дослідних груп (I - IV), встановлено, що колір молока протягом досліду змінювався від білого до білого з слабо-жовтуватим відтінком залежно від періоду лактації. Так, у контрольній групі колір молока був здебільшого білий, на відміну від дослідних груп, де в останні місяці лактації спостерігався прояв жовтуватого відтінку. На нашу думку, такі зміни кольору молока пов’язані із вмістом у ньому жиру та білка і ступенем їх дисперсності, оскільки жирові кульки та міцели казеїну мають здатність розсіювати світло. Консистенція молока, одержаного від корів контрольної групи, в цілому не відрізнялась від консистенції молока корів дослідних груп. Молоко було рідке, не тягуче, однорідне, злегка в’язке, без осаду. Таких вад консистенції, як: слизиста, піниста, сирниста та піщана, - протягом дослідного періоду не виявлено. Запах молока, одержаного від корів дослідних груп (I - IV), не відрізнявся від контролю. Протягом всього періоду лактації запах молока був приємний, специфічний, властивий свіжому продукту. У молоці корів контрольної групи під час пасовищного періоду (середина лактації) нами було виявлено незначний кормовий присмак.

Одним із показників, значення якого свідчить про якість молока, є густина. Як видно з рисунка 1, густина молока на початку лактації (перший місяць) знаходилась в межах 28,420,69 — 29,500,64 A. З перших місяців лактації, нами встановлено зростання даного показника у молоці корів усіх дослідних груп відносно контролю. Найбільш виражене зростання густини молока виявлено у корів IV дослідної групи. Починаючи з перших місяців лактації, підвищення було статистично вірогідним (P<0,05; P<0,02; P<0,01) –28,58 0,39 A на четвертому місяці, та 30,78 0,36 A в кінці лактації.

При дослідженні якісних показників молока великого значення надають сухій речовині (СР), до складу якої входять усі компоненти молока, крім води та летких речовин. У контролі, де тварини не одержували додатково до раціону метіонатів заліза і міді (антагоністів свинцю) даний показник був найнижчим протягом всього лактаційного періоду і коливався від 11,46 0,17% (четвертий місяць) до 11,57 0,22% (кінець лактації). У дослідних групах (I-IV) нами встановлено дещо вищий рівень сухої речовини відносно контролю.

Рис.1. Динаміка густини молока корів за дії свинцю, метіонатів заліза і міді та вітаміну Е.

Найсуттєвіші зміни рівня сухої речовини у молоці корів, порівняно з контролем, встановлено у IV дослідній групі, де, починаючи з перших місяців лактації, цей показник постійно зростав від 11,51 0,28 до 12,42 0,23%.

Важливим показником при оцінці якості молока є вміст жиру. Найнижчий рівень жиру у контрольній групі був на четвертому місяці лактації — 3,23 0,06%. У I та II групах найбільша різниця з контролем становила відповідно 0,22 і 0,23% на восьмому місяці лактації (P<0,05; P<0,02). Найбільша різниця з контролем спостерігалась на четвертому та восьмому місяцях у молоці корів IV групи відповідно 0,26 і 0,25% (P<0,05; P<0,02).

При проведенні фізико–хімічних досліджень молока значну увагу приділяють вмісту білків, які є найбільш цінними у біологічному відношенні. В результаті проведених досліджень встановлено, що рівень загального білка у молоці корів усіх груп в перший місяць лактації (початок досліду) був у межах від 3,16 0,03% у I групі до 3,21 0,10% у III групі. Так, у контрольній групі найнижчий рівень загального білка спостерігався на четвертому та п’ятому місяцях, відповідно 3,07 0,06 та 3,08 0,07%. У молоці корів дослідних груп (I-IV), на відміну від контролю, вміст загального білка поступово зростав і на кінець лактації становив у I групі — 3,47 0,04; у II групі — 3,45 0,08; у III групі — 3,48 0,05 і у IV групі — 3,50 0,06% (P<0,05). Значна частина загальної кількості білків у молоці, припадає на казеїн. Порівняно з першим місяцем лактації (початок досліду), рівень цього показника під кінець лактогенезу зріс у I групі на 0,25%, у II - на 0,2%, у III - на 0,22% і у IV дослідній групі на 0,23%. Найбільш помітну різницю з контролем виявлено у IV дослідній групі на п’ятому і шостому місяцях лактації, відповідно 0,26 і 0,24% (P<0,05).

Важливого значення при оцінці якості молока надають лактозі. Найнижчим вміст лактози у контролі був на четвертому і п’ятому місяцях, відповідно 4,11 0,06 і 4,12 0,12%. Порівняно з контролем найбільшу різницю встановлено у II та IV групах на десятому місяці, відповідно 0,35 і 0,37% (P<0,05). Слід відмітити, що зростання даного показника у II та IV групах було найбільш статистично вірогідним (P<0,05; P<0,02).

Важливого значення при оцінці якості молока приділяють мінеральним речовинам (золі), що залишаються у молоці після озолювання. Так, на початку лактації рівень золи у молоці коливався в межах 0,60 0,037 — 0,68 0,017%. Слід відмітити, що у всіх групах виявлено незначне зростання рівня золи у молоці в середині лактації (четвертий – сьомий місяці). У I, III та IV дослідних групах найвищим даний показник був на шостому місяці і становив відповідно 0,78 0,036, 0,80 0,021 і 0,82 0,026%, що було вищим за контроль на 0,04; 0,06 і 0,08% (P>0,05).

Надзвичайно великого значення при ветеринарно-санітарній експертизі молока надають кислотності. Даний показник характеризує свіжість молока і є одним із головних при встановленні ґатунку продукції. У контрольній групі кислотність молока протягом лактації коливалась від 18,11 0,43 до 17,21 0,29 Т, у I дослідній групі від 18,07 0,26 до 17,17 0,38 Т, у II — 18,15 0,36 до 16,96 0,37 Т, у III групі — 18,17 0,41 до 16,91 0,47 Т і у IV групі — від 18,08 0,29 до 16,93 0,30 Т.

Молоко корів II, III і IV груп відповідно на шостому і сьомому місяцях лактації, де даний показник був нижчим 17Т згідно ДСТУ 3662–97 за кислотністю було віднесене до вищого ґатунку.

Важливого значення при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи молока приділяють кількості соматичних клітин, кількісні зміни яких свідчать про загальний фізіологічний стан організму корів, перебіг запальних процесів як в самому організмі, так і, зокрема, у самій молочній залозі. Слід відмітити, що кількість соматичних клітин у молоці корів дослідних груп (I-IV) у більшості випадків мала тенденцію до зниження відносно контролю, але одержані нами дані статистично вірогідними не були (P>0,05).

Отже, підгодівля корів, які утримувалися в зоні надмірного техногенного навантаження свинцем, сполуками мікроелементів в комплексі з метіоніном і вітаміном Е сприяє певною мірою покращенню ветеринарно-санітарних і фізико-хімічних показників якості молока, що, у свою чергу, збільшує поживність та технологічні властивості даної продукції тваринництва.

Економічна ефективність застосування метіонатів заліза, міді та вітаміну Е до раціону корів під час лактації

Додаткове введення до раціону дійних корів дефіцитних мікроелементів (заліза, міді), які одночасно є антагоністами свинцю, дало значний виробничий і економічний ефект у всіх дослідних групах.

Головний економічний ефект полягав у тому, що за рахунок додаткового введення до раціону коровам метіонатів дефіцитних мікроелементів було виявлено зниження собівартості 1ц молока у всіх дослідних групах: у I групі на 3,91 грн. (10,7%), у II групі на 4,81 грн. (13,1%), у III групі на 4,48 грн. (12,2%) і у IV групі на 6,03 грн. (16,6%) відносно контролю, де собівартість 1ц молока становила 36,71 грн. При цьому встановлено підвищення рентабельності на 16,6 – 27,3%. Так, у I групі рівень рентабельності становив 55,5; у II — 59,9; у III — 58,3 і у IV — 66,2% проти 38,9% у контрольній групі. Слід відмітити, що найнижчу собівартість 1ц молока, найбільший дохід та найвищу рентабельність виявлено у IV дослідній групі, коровам якої метіонати дефіцитних мікроелементів додавали в комплексі з вітаміном Е.

Отже, в результаті проведених економічних розрахунків можна стверджувати, що використання мікродобавок у формі метіонатів як самих, так і в комплексі з вітаміном Е для додаткового введення до раціону коровам є економічно вигідним. Затрати на придбання і використання даних мікродобавок повністю окуповуються одержанням додаткового доходу.

Висновки

1.У кормах селянської спілки “Вигода” Стрийського району Львівської області встановлено надлишок свинцю, який на 200% перевищував гранично допустиму концентрацію. Найвищий рівень свинцю виявлено у конюшині –2,1мг/кг. Одночасно у кормах спостерігається дефіцит заліза і міді, який складає відповідно 36,4 та 84,7%.

2.Корекція раціону лактуючих корів мікроелементами –антагоністами свинцю у сполуці з амінокислотою метіоніном сукупно з вітаміном Е сприяла нормалізації гемопоетичної функції (кількість еритроцитів зросла на 7,5%-15,8%, рівень гемоглобіну піднявся на 10,9%).

3.Згодовування дослідним коровам метіонатів заліза і міді та вітаміну Е позитивно відбилося на