НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

Дергачова Вікторія Вікторівна

УДК 338.246: 330.34.001.57(1)

ЕНЕРГОЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ:

АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ВПЛИВУ

08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник | доктор економічних наук, професор

Недін Ігор Валентинович,

Національний технічний університет України“

Київський політехнічний інститут”, професор кафедри економіки та підприємництва.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, доцент

Лапко Олена Олександрівна,

Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу, завідуючий кафедрою управління виробництвом;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Гордань Валентина Іванівна,

Інститут економічного прогнозування НАН України, старший науковий співробітник відділу інституційних змін та розвитку форм господарювання.

Провідна установа | Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем розвитку паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження, м. Київ.

Захист відбудеться “20” червня 2001 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, м. Київ - 11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України, 01011, м. Київ - 11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “19” травня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Об'єктивна реальність сучасного економічного розвитку така, що проблема сталого розвитку суспільства може бути вирішена лише на основі взаємоузгодженого врахування вимог охорони навколишнього природного середовища (НПС) і вимог забезпечення високого рівня економічної ефективності у всіх сферах господарської діяльності і природно пов'язується з економічною безпекою (ЕКБ) на різних рівнях ієрархії управління і регулювання економічною діяльністю: державному, регіональному, галузевому.

Актуальність теми. Теоретичне і практичне розв'язання проблем сталого розвитку і забезпечення ЕКБ та екологічної безпеки (ЕЛБ), важливої її складової, розглядаються в працях Л. О. Абалкіна, О. Ф. Балацького, В. М. Геєця, Дж. Гелбрейта, М. І. Долішнього, Б. Є. Кваснюка, О. А. Кукліна, Д. С. Львова, Л. Г. Мельника, В. І. Мунтіяна, А. А. Мизіна, О. С. Пчелінцева,

Г. С. Розенберга, О. І. Татаркина та інших авторів. Особливе місце в забезпеченні сталого розвитку і ЕКБ займають дослідження в області енергетичної безпеки (ЕНБ), основні результати яких викладені в роботах В. В. Бушуєва, М. І. Воропая, В. Й. Едельмана, М. П. Ковалка, Л. Д. Криворуцького, А. М. Мастепанова, Ю. М. Руденка та інших.

Проблема забезпечення сталого розвитку має глобальний характер. Конкретні ж рішення, спрямовані на досягнення відповідного рівня чинників, які визначають можливість сталого розвитку, реалізуються безпосередньо в сфері конкретної виробничої діяльності і мають на меті забезпечення економічно стабільної роботи суб'єктів господарювання, що є головною передумовою екологічно безпечного їх функціонування. Тому створення умов сталого розвитку на загальнодержавному, регіональному і галузевому рівнях вимагає ретельного аналізу ефективності запровадження організаційно-економічних і технологічних стабілізаційних рішень (СТР) у виробничій сфері з метою досягнення прийнятного рівня ЕНБ, ЕЛБ, ЕКБ. Саме цим зумовлена актуальність теми роботи, присвяченої дослідженню взаємовпливу сталого розвитку, ЕКБ, ЕНБ, ЕЛБ, а також відповідних параметрів з характеристиками рішень, що реалізуються безпосередньо в сфері енерговиробництва і спрямовані на забезпечення економічної стабільності енергогенеруючих компаній (ЕГК).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведення комплексу робіт за темою даного дослідження зумовлене необхідністю розвитку методологічного забезпечення рішень, спрямованих на покращання фінансового стану енергетичного комплексу, у відповідності із завданнями Національної енергетичної програми України, галузевих програм, а також програми “ГРАНІТ” (Розробка науково-методичних основ системи прогнозування генетичного ризику впровадження нових технологій та забруднення навколишнього середовища) №080999 Р0005.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у розробці методології оцінки та аналізу впливу показників основного виробництва електроенергетики на рівень індикаторів ЕКБ, ЕНБ, ЕЛБ і чинників сталого розвитку, а також підходів щодо врахування результатів дослідження при формуванні відповідних СТР.

Відповідно до зазначеної мети поставлено такі задачі:

1. Проаналізувати характер впливу чинників, що визначають можливість досягнення сталого розвитку шляхом створення умов для забезпечення ЕНБ, ЕЛБ, ЕКБ, на встановлення параметрів організаційно-економічних і технологічних рішень, спрямованих на стабілізацію економічного стану ЕГК.

2. Обгрунтувати склад показників оцінки рішень, націлених на забезпечення економічної стабільності енергопідприємств, і критерії вибору варіантів відповідних рішень, що повною мірою відповідають вимогам досягнення сталого розвитку і ЕКБ на різних рівнях ієрархії організації і управління.

3. Визначити моделі для аналізу впливу енергоекономічних чинників на рівень індикаторів ЕКБ і показників сталого розвитку.

4. Розробити рекомендації щодо взаємоузгодженого врахування змін рівня показників, що характеризують економічну стабільність енергопідприємств і компаній, з рівнями індикаторів ЕКБ і показників сталого розвитку.

5. Виявити взаємозв'язок умов досягнення економічної стабільності у сфері енерговиробництва з можливостями забезпечення сталого розвитку і розробити рекомендації щодо обгрунтування вибору відповідних рішень.

6. Провести аналіз варіантів СТР з точки зору впливу нормативних умов на ступінь досягнення прийнятного рівня ЕКБ і умов досягнення сталого розвитку.

7. Оцінити можливості стабілізації енерговиробництва на основі комплексного врахування різних дестабілізуючих чинників незалежно від галузевої приналежності і форм власності суб'єктів господарювання з метою розробки відповідних рекомендацій з позицій досягнення сталого розвитку.

Об’єктом дослідження є технологічні і організаційно-економічні рішення, що визначають економічну стабільність ЕГК з точки зору впливу на ЕКБ, ЕНБ, ЕЛБ на різних рівнях ієрархії організації і управління.

Предметом дослідження є методологія оцінки і аналізу впливу енергоекономічних чинників на можливості забезпечення умов сталого розвитку.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на результатах новітніх теоретичних та прикладних розробок вітчизняних та зарубіжних вчених у даній галузі. Використано принципи системного аналізу та методи економічного моделювання чинників, що визначають рівень показників ЕКБ та умови досягнення сталого розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних результатів, що мають наукову новизну, належать такі:

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає у розширені теоретичних уявлень про методи оцінки ефективності стабілізаційних заходів, здійснюваних в енергетичному комплексі з урахуванням їхнього впливу на рівні показників, що визначають ступінь досягнення ЕКБ та сталого розвитку. Ці результати можуть бути використані також стосовно суб'єктів господарювання інших галузей, оскільки запропоновані підходи придатні для будь-якої складної системи.

Основні положення дисертації використано в учбовому процесі в Національному технічному університеті України (НТУУ) “Київський політехнічний інститут” під час викладання курсів “Економіка і організація виробництва”, “Екологічне право і екологічний аудит”, “Еколого-економічна оптимізація виробництва”. Результати дисертаційної роботи використано енергетичними компаніями – ВАТ “Донбасенерго” (Старобешівська ТЕС, Курахівська ТЕС), Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”, Державним науково-технічним підприємством “Укренергоефективність”. Результати роботи, що стосуються пропозицій щодо створення системи страхування комерційних, технічних та екологічних ризиків, використано під час розробки програми “ГРАНІТ” в НТУУ “Київський політехнічний інститут”.

Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні необхідності врахування енергоекономічних чинників під час визначення умов досягнення прийнятного рівня ЕКБ, у розробці методичного підходу щодо оцінки взаємного впливу рішень, націлених на забезпечення стабільного функціонування підприємств енергетичного комплексу, враховуючи вимоги забезпечення ЕКБ, у розробці моделі врахування взаємного впливу рівнів забезпечення економічної стабільності, ЕКБ і сталого розвитку, а також в формуванні пропозицій щодо забезпечення економічної стабільності енергопідприємств з позицій сталого розвитку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались та отримали схвалення на п'яти засіданнях постійно діючого наукового семінару “Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки” (м. Курахове, 1998 р., с. Славське, 1998 р., м. Київ, 1999 р., м. Курахове, 1999 р., м. Київ, 2000 р.), двох засіданнях Всеросійського постійно діючого наукового семінару “Методичні питання дослідження надійності великих систем енергетики” (м. Сиктивкар, 1999 р., м. Вишній Волочек, 2000 р.), науковій конференції “Економічна безпека держави та енергетика у її забезпеченні” (м. Київ, 1998 р.) II-й і III-й міжнародних конференціях “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 1998, 2000 р.р.), V-й міжнародній науково-практичній конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність” (м. Трускавець, 1999 р.), міжнародній конференції “Інноваційна діяльність в системі державного регулювання” (м. Івано-Франківськ, 1999 р.), XVIII-й науково-технічній конференції “Актуальні проблеми електроенергетики” (м. Нижній Новгород, 1999 р.), науково-практичній конференції “Політичні, економічні та екологічні проблеми енергетичної безпеки та транспортування енергоресурсів в Україні” (м. Київ, 2000 р.), VIII-й міжнародній науково-практичній конференції “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (м. Київ, 2000 р.), науково-практичній конференції “Антикризове управління підприємством: проблеми і шляхи вирішення в умовах України” (м. Київ, 2000 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 робіт загальним обсягом близько 7 д. а. (у тому числі: 6 – в наукових журналах, 6 – у збірниках наукових праць, 5 – у збірниках тез доповідей). Особисто автору належить 4 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Робота викладена на 246 сторінках машинописного тексту, містить 26 рисунка і 48 таблиць, з яких 20 - на окремих сторінках. Список використаної літератури містить 144 найменування і займає 16 сторінок. Робота має 7 додатків на 44 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - “Аналіз умов забезпечення сталого розвитку і вплив енергоекономічної складової” - зроблено аналіз чинників енергоекономічного змісту, що впливають на показники сталого розвитку, метою якого є досягнення такого стану суспільства, при якому сумарні впливи на НПС залишаються в межах загальної господарської місткості біосфери і одночасно задовольняють розумні сьогоденні і майбутні потреби людей. Тому проблеми сталого розвитку можуть бути розв’язані тільки на основі розумної організації економічної діяльності. Таким чином, аналіз стану об'єктів держави і її територій за ЕКБ є необхідною частиною аналізу умов сталого розвитку.

Під ЕКБ, згідно з одним відомим визначенням, розуміють стан захищеності економічних, політичних, екологічних, правових та інших потреб суспільства і його громадян. Граничні рівні індикаторів ЕКБ водночас є ознаками загрози порушення сталого розвитку з тією різницею, що для аналізу сталого розвитку додатково потрібно оцінювати не тільки значення індикативних показників, а і динаміку їх зміни. ЕКБ реалізується в системі показників (індикаторів), суть яких описано в даному розділі.

У відповідності із зазначеним слід враховувати класифікацію стану ЕНБ та ЕКБ за ступенем кризовості. Згідно використовуваної класифікації рівнів безпеки по кожному індикатору визначено три оцінки ситуацій – нормальна, передкризова, кризова. Відповідність зазначеним оцінкам ситуацій визначається бальними оцінками, конкретна величина яких залежить від широкого кола чинників фінансово-економічного, технологічного, інституційного змісту.

У зв'язку з істотним впливом паливно-енергетичного комплексу на всі сфери життєдіяльності країни та її регіонів, врахування енергетичних чинників є виключно актуальним як з точки зору забезпечення ЕКБ країни загалом, так і окремих її територій. Це зумовлюється важливістю безперебійного задоволення потреби в енергетичних ресурсах: паливі, електричній і тепловій енергії, – без яких неможливе життєзабезпечення населення і нормальне функціонування господарського комплексу країни. А оскільки енергетика є однією з головних галузей, що впливають на стан НПС, то під час аналізу стану ЕНБ необхідно, насамперед, враховувати екологічну ситуацію в регіонах. Тому для детального аналізу ЕКБ необхідно акцентувати увагу на двох основних її блоках - ЕНБ і ЕЛБ.

У другому розділі - “Методичні положення аналізу сталого розвитку і визначальних енергоекономічних чинників” - викладено основи методичного підходу щодо оцінки взаємного впливу економічної стабільності суб'єктів господарювання, ЕКБ і чинників сталого розвитку.

Дослідження сталого розвитку передбачає комплексний аналіз різноманітних взаємозв'язаних процесів і явищ, для чого необхідно відповідне поєднання низки методичних підходів і моделей на основі попередньої систематизації істотних чинників і показників оцінювання відповідних рішень, які реалізуються як в сфері основного виробництва, так і за її межами. Вказані показники відрізняються ступенем агрегації та інтеграції. Узагальнюючим показником можна, зокрема, прийняти величину екологічного боргу.

Якщо внаслідок природоохоронної діяльності стан НПС поліпшується, то дана обставина має інтерпретуватися як виплата частини екологічного боргу. У процесі виробничої діяльності виникає незнешкоджена частина відходів, що викидається в НПС. Цим збільшується екологічний борг. Якщо після коректування на величину екологічного боргу все-таки має місце тенденція щодо збільшення ВВП, то економіка перебуває на шляху до моделі сталого розвитку. Але якщо ВВП, коректований на величину приросту екологічного боргу, скорочується, то це ознака занепаду економіки, тому що приріст ВВП досягається за рахунок великого збитку екології території, тобто за рахунок отримання кредиту від майбутніх поколінь.

Головним результатом моделювання процесів, що визначають можливості сталого розвитку, є встановлення закономірностей, які показують вплив змін соціально-економічного механізму забезпечення сталого розвитку на рівень відповідних індикаторів і екологічних стандартів. Сталий розвиток може бути забезпечений за рахунок дотримання балансу інтересів всіх великих суб'єктів територіальних систем. Тому модель сталого розвитку повинна забезпечувати можливість дослідження зв'язків між блоками сфер життєдіяльності. Сталий розвиток визначається можливістю забезпечення ЕКБ, яка, в свою чергу, залежить від багатьох складових, включаючи ЕНБ і ЕЛБ, як показано в контурі взаємовпливу на рисунку.

Кожна з складових ЕКБ характеризується групами індикаторів. З них детально розглядаються ті, які належать до ЕНБ та ЕЛБ. При цьому вважається, що рівень індикаторів залежать від економічної стабільності суб'єктів господарювання. Суть показників сталого розвитку, використаних на рисунку, а також формули, використання яких доцільне для розрахунку показників, наведено в табл.1.

Таблиця 1

Показники сталого розвитку

Позна-чення | Суть показника | Спосіб визначення *) |

? tВВП | Динаміка темпів зростання ВВП (ВВПt) у регіоні за період (t), що аналізується, % до відповідного періоду минулого року

? tінв | Динаміка відношення обсягів інве-стицій в економіку (Qtкап) до ВВП в регіоні в діючих цінах, %

? t пр | Динаміка фактичної зміни промислового виробництва регіону (Qtпр ) в порівнянні з базовим (Q90пр), %

? tНТП | Динаміка частки витрат ВВП на науку і наукове обслуговування (Р tНТП) в регіоні за період, що аналізується, %

? tТЕК1 | Динаміка частки власних джерел електроенергії (R ti) і теплоенергії (Ев) в балансі палива і електроенергії регіону

? tТЕК2 | Ступінь задоволення добової потреби споживача (Вtп.доб) запасами палива (Вtп) в регіоні

? tек1 | Динаміка густини викидів шкідливих речовин в атмосферу зі стаціонарних джерел забруднення (Mtатм) на одиницю території (F)

? tек2 | Швидкість зміни питомих скидів забруднених стічних вод (M tвод)

*) Примітка: t – індекс-дефлятор ВВП, у разах до відповідного періоду попереднього року; aэ – перевідні коефіцієнти відповідно з кВтг і Гкал в ту.п.; dtзаб – частка забруднених вод у загальному скиді стічних вод на території в періоді, який аналізується, %.

У свою чергу, економічна стабільність ЕГК визначається ефективністю СТР (див. рисунок), укрупнену характеристику деяких з них подано нижче:

Т1 – реалізація технологічних інновацій для підвищення надійності і поліпшення техніко-економічних показників обладнання; Т2 – реконструкція і модернізація основного обладнання; ОЕ1 – вдосконалення тарифних взаємовідносин; ОЕ2 – розвиток системи страхування; ОЕ3 – розширення джерел інвестування; ОЕ4 – контролювання складових собівартості і фінансового становища ЕГК і її підприємств; ОЕ5 – прогнозування показників виробничого процесу; ОЕ6 – організаційно-технологічні заходи щодо поліпшення якості палива; ОЕ7 – вдосконалення організації управління і взаємодії з господарськими партнерами.

Зазначені рішення повинні забезпечувати беззбитковість діяльності ЕГК і, впливаючи на відповідні фінансові, вартісні і натуральні показники, справляти опосередкований вплив на індикатори ЕНБ і ЕЛБ (табл. 2).

Таблиця 2

Управляючі впливи на індикатори ЕЛБ, ЕНБ, ЕКБ

Вид СТР | Індикатори, які реагують на управляючі впливи *)

ЕЛБ | ЕНБ | ЕКБ

Т1 | Vатм, Vвод | Евлt, Qцt, Вп(в,м,г) , Рвстt, Kзt | КtВВП, Кtв, КtНТП, КtТЕК, Кtек

Т2 | Vатм, Vвод | Евлt, Авt, Qцt, Атt, Апt, Вп(в,м,г), Ркр, Рвтt, Kзt | КtВВП, Кtв, КtНТП, КtТЕК, Кtек

ОЕ1 | Vатм | Едt, Ед.кпt, Аспt, Qдt, Qд.кпt, Атt | К tв

ОЕ2 | Vатм, Vвод | Рвстt, Kзt | К tВВП, К tв, К tТЕК, К tек

ОЕ3 | Vатм, Vвод | Евлt, Авt, Qцt, Атt, Ркр, Рвстt, Kзt | К tінв, К tв, К tТЕК, К tф

ОЕ4 | Vатм, Vвод | Едt, Ед.кпt, Аспt, Qдt, Qд.кпt, Атt, Рвстt, Kзt | К tв, К tТЕК, К tф

ОЕ5 | Vатм, Vвод | Евлt, Авt, Qцt, Атt, Апt, Вп(в,м,г), Ркр, Рвстt, Kзt | К tВВП, К tв, КТЕК, К tф

ОЕ6 | Vатм, Vвод | Эвлt, Авt, Qцt, Атt, Апt, Вп(в,м,г), Рвстt, Kзt | К tв, К tНТП, К tЗЕБ, К tТЕК, Кtек

ОЕ7 | Vатм, Vвод | Эвлt, Qцt, Вп(в,м,г), Рвстt, Kзt,Евлt | К tв, К tЗЕБ, К tТЕК

*) Примітка: Vатм – обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу; Vвод – обсяг стоків у водоймища; Евлt – частка власних джерел у балансі електроенергії; Qцt – частка покриття потреби в теплоенергії з централізованих джерел; Вп(в,м,г) – частка в паливному балансі власних джерел; Рвстt – частка встановленої потужності в максимумі навантаження; Kзt – частка зношеного обладнання в електроенергетиці; Авt – зміна частки регіону у виробленні електроенергії; Атt – зміна частки регіону в споживанні тепла; Апt – зміна частки регіону в споживанні палива; Ркр – частка потужності найбільшої теплової електростанції; Едt – зміна споживання електроенергії на душу населення; Ед.кпt – зміна споживання електроенергії в комунально-побутовому господарстві на душу населення; Аспt – зміна частки регіону в споживанні електроенергії; Qдt – зміна споживання тепла на душу населення; Qд.кпt – зміна споживання тепла в комунально-побутовому господарстві на душу населення; КtВВП, К tв, К tНТП, КtТЕК, К tек, К tінв, Кtф, К tЗЕБ – відповідно динаміка зміни ВВП, індикаторів ВРБ, НТБ, ЕНБ, ЕЛБ, ІНБ, ФНБ, ЗЕБ.

Вартісна і натуральна групи показників виробничо-господарської діяльності ЕГК складають структуру бази даних для розрахунку індикаторів ЕНБ території. У табл. 3 приведено можливий характер впливу деяких СТР на рівень індикаторі

Таблиця 3

Вплив СТР на індикатори ЕЛБ, ЕНБ, ЕКБ

СТР | Індика-тор | Характер зміни індикаторів залежно від зміни показників

економічної стабільності ЕГК *)

Т1 | Vатм | Зменшення Еатм за рахунок збільшення ЗМО та зменшення Аз

Vвод | Зменшення Евод за рахунок збільшення ЗМО

Евлt | Збільшення ТПее за рахунок наближення Рр до РТЕС та зменшення Пу.п.

Вп(в,м,г) | Зменшення Зпее, Зпт за рахунок зниження частки “підсвітлюючого” мазуту, збільшення поставок палива і Звуг ,Змаз

Рвстt | Збільшення РТЕС за рахунок цільового використання Зрем, ЗМО

Kзt | Зменшення Кзн за рахунок збільшення ЗМО, Зрем, наближення Рр до РТЕС, покращання якісних характеристик палива Qн, Аз

К tВВП | Збільшення ТПее , ТПт за рахунок збільшення ЗМО та Р

К tв | Збільшення ТПее , ТПт, зменшення Кзн за рахунок збільшення ЗМО, Зрем, Р

КtТЕК | Прямий вплив індикаторів ЕНБ: Евлt, Qцt, Вп(в,м,г), Рвстt, Kзt, збільшення Рв, Н за рахунок збільшення ЗМО та Р

Кtек | Прямий вплив індикаторів ЕЛБ: Vатм, Vвод, зменшення Еатм, Евод, Езем за рахунок збільшення ЗМО, та зменшення Аз, Пу.п.

ОЕ2 | Vатм | Зменшення Еатм за рахунок збільшення Кк , Кг , ЗМО, зменшення Кзн

Vвод | Зменшення Евод за рахунок збільшення Кк , Кг , ЗМО, зменшення Кзн

Рвстt, | Збільшення РТЕС за рахунок впровадження нових технологій

Kзt | Зменшення Кзн за рахунок впровадження нових технологій

К tТЕК | Прямий вплив індикаторів ЕНБ: Рвстt, Kзt, збільшення Рр, Н за рахунок збільшення Р та ПК tек | Прямий вплив індикаторів ЕЛБ: Vатм, Vвод, зменшення Еатм, Евод, Езем за рахунок впровадження передових технологій, що фінансуються з коштів цільових фондів*Примітка:

Еатм – екологічні виплати за викиди в атмосферу; ЗМО – витрати на модернізацію обладнання; Аз – зольність палива; Евод – екологічні виплати за стоки у водоймища; ТПее – товарна продукція (електроенергія); Рр – робоча потужність ЕГК; РТЕС – встановлена потужність ЕГК; Пу.п – питома витрата умовного палива; ТПт – товарна продукція (тепло); Qн – калорійність палива; Зпее – паливні витрати на виробництво електроенергії; Зпт – паливні витрати на виробництво тепла; Звуг – складські запаси вугілля; Змаз – складські запаси мазуту; Зрем – витрати на поточні і капітальні ремонти обладнання; Р – рентабельність; Кзн – коефіцієнт зносу обладнання; Н – надійність поставок енергії, палива; Езем – екологічні виплати за відчуження землі; Кс – грошові кошти в цільових галузевих фондах; Кг – коефіцієнт використання генеруючого обладнання; П– потужність генеруючого обладнання.

Враховуючи характер впливу розглянутих вище показників на стан окремої території або країни загалом рекомендується застосовувати метод скаляризацїї для оцінки індикаторів ЕЛБ і ЕНБ та визначення ступеня кризовості ситуації, а метод вагових коефіцієнтів для оцінки впливу енергоекономічних чинників на ЕКБ. Визначено також можливості використання імітаційного підходу до оцінки показників, що характеризують сталий розвиток.

У третьому розділі – “Оцінка і аналіз впливу енергоекономічних чинників на рівень показників сталого розвитку” – на основі викладених у другому розділі методичних положень здійснено комплексний аналіз впливу енергоекономічних чинників, супутніх СТР організаційно-економічного і технічного змісту, на показники ЕКБ і сталого розвитку.

Дії, спрямовані на поліпшення показників економічності, надійності і ЕЛБ об'єктів енергетики, досить різноманітні за масштабом і обсягом необхідних коштів. Тому розглянуто лише СТР типу Т1 і ОЕ2.

З чотирьох варіантів реконструкції (СТР типу Т1) однієї з теплових електростанцій (А – підвищення якості ремонтів зі збереженням існуючої потужності і коефіцієнту корисної дії (ККД); В – модернізація виробництва з підвищенням потужності ККД не менше ніж на 10 %; С – часткова реконструкція з модернізацією чотирьох енергоблоків і будівництвом нового енергоблока, який компенсує потужність трьох енергоблоків, що підлягають виведенню з експлуатації; D – будівництво нової електростанції) найвигідніший варіант – В, що забезпечує рівень рентабельності в межах від 10 до 70 %. Розглянутий також вплив на показники економічної стабільності ЕГК системи страхування комерційних і технічних ризиків (СТР типу ОЕ2), які можуть бути зумовлені аварійністю основного технологічного обладнання. Показано, що зазначена система – так само як і технологічні інновації – забезпечує стабілізуючий вплив на показники економічної стабільності ЕГК і її підприємств.

Зв'язок економічної стабільності ЕГК з ЕНБ, ЕКБ і сталим розвитком проаналізовано стосовно промислового регіону, що було зумовлено можливостями отримання інформації. Виконано індикативний аналіз ЕНБ і ЕЛБ території, на якій розташована досліджувана ЕГК і класифікація станів (оцінка рівнів) ЕНБ території за окремими індикаторами, їх блоками і за сукупністю показників ЕНБ. Деякі результати розрахунків ЕНБ приведено в табл. 4 і 5.

Таблиця 4

Оцінка індикаторів ЕНБ території

Індикатор | Одиниці вимірювання | 1993 р. | 1994 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р.

Споживання

енергоресурсів на душу | ту.п./люд | 13,53 | 12,73 | 11,94 | 11,17 | 10,42

% | 100,00 | 94,09 | 88,25 | 82,56 | 77,01

Споживання

електроенергії на душу | тис. кВтг/

люд | 11,5 | 10,9 | 10,2 | 9,3 | 8,1

% | 100,00 | 94,78 | 88,70 | 80,87 | 70,43

Споживання теплоенергії на душу | Гкал/люд | 18,94 | 18,09 | 17,26 | 17,13 | 17,01

% | 100,00 | 95,51 | 91,13 | 90,44 | 89,81

Частка власних енергоджерел | % | 80,90 | 76,57 | 75,82 | 78,33 | 73,55

Частка зношеного обладнання | % | 40,01 | 58,42 | 67,26 | 69,99 | 86,25

Таблиця 5

Вплив показників економічної стабільності ЕГК на індикатори ЕНБ

Індикатор ЕНБ, позначення | Значення індикатора до впровадження СТР | Значення індикатора після впровадження СТР | Зміна

рівня

індикатора | 1.1. Індекс зміни споживання електроенергії на душу, Адушt | 0,704 | 0,824 | 0,854

1.3. Частка власних джерел у балансі електроенергії, Ав | 0,735 | 0,867 | 0,847

1.4. Індекс зміни частки регіону відносно загального вироблення електроенергії в державі, Aдерt | 1,303 | 1,827 | 0,713

5.4. Частка потужності найбільшої електростанції, Аст | 0,583 | 1,01 | 0,577

6.1. Частка зношеного обладнання в електроенергетиці, Kзt | 0,862 | 0,796 | 0,923

*Примітка: Евід – відпущена електроенергія.

Формування індикаторів, а також встановлення бальних оцінок, які визначають якість стану ЕНБ, виконано на основі методики, запропонованої Інститутом економіки Уральского відділення РАН. Результати розрахунку (див. табл. 5) засвідчують зміну ступеня кризовості розглянутого регіону в бік покращання ситуації.

Оскільки індикатори ЕКБ, що розглядаються в динаміці за дискретний період часу, є індикативними показниками сталого розвитку, то можна стверджувати про вплив показників економічної стабільності ЕГК на сталий розвиток територіальної одиниці. І навпаки вплив показників сталого розвитку території на показники економічної стабільності ЕГК виявляється в різних сферах виробничо-господарської діяльності. Характеристику впливу деяких показників сталого розвитку на економічну стабільність ЕГК показано в табл. 6.

Таблиця 6

Вплив показників сталого розвитку регіону на показники економічної стабільності ЕГК і її підприємств

Показники | Виробничі фактори | Об'єкт впливу*

Динаміка попиту на продукцію Yt+1 | Виробнича потужність X | Евід, Qвід, Рр, П, Зее, Зт, Р, Sвід

Обсяг пропозиції продукції Z

Дохід підприємств Д

Ціна продукції регіону Г

Сукупні витрати на оновлення продукції Ф

Динаміка фінансових ресурсів Фt+1 | Рентабельність продукції Ptn | Р, Sвід, ТПее, ТПт, Зрем, ЗМО, Кг, П

Виробнича потужність X

Обсяг пропозиції продукції Z

Динаміка попиту на продукцію Yt+1

*Примітка: Qвід – відпуск тепла; Зее – сумарні витрати на виробництво електроенергії; Зт – витрати на виробництво тепла; Р – рентабельність; Sвід – собівартість відпущеної електроенергії.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає в удосконаленні існуючих та у пропозиції нових підходів щодо оцінки та аналізу взаємовпливу умов сталого розвитку, ЕКБ, ЕНБ, ЕЛБ з урахуванням результатів заходів, спрямованих на забезпечення економічної стабільності суб'єктів основного виробництва енергетичного комплексу.

1. Перехід до сталого розвитку – еволюційний процес, що вимагає вирішення широкомасштабних взаємозв'язаних екологічних, соціальних і економічних задач. При цьому одні й ті ж чинники можуть бути причиною негативного екологічного впливу і в той же час створювати суттєві перешкоди діям у сфері управління та регулювання економічними процесами, які спрямовані на усунення негативних екологічних наслідків. Тому для достовірної оцінки ситуації необхідний взаємоузгоджений розгляд питань забезпечення сталого розвитку, а також енергетичної, екологічної та економічної безпеки.

2. Економічна стабільність енергопідприємств в поєднанні з відповідними СТР є чинником впливу на рівень індикаторів ЕНБ, ЕЛБ, ЕКБ, а також показників, що характеризують сталий розвиток на загальнодержавному і регіональному рівнях. Основою формалізації оцінки взаємодії показників економічної стабільності і сталого розвитку є контур взаємовпливу, що відображає відповідні взаємозв'язки і чисельні оцінки, що оцінюють їх значимість.

3. При використанні індикативного аналізу за ступенем кризовості стану відповідної території в залежності від масштабу та ефективності СТР, що реалізуються у сфері основного виробництва енергетичного комплексу, а також рішень комунікаційного (логістичного) змісту, оцінку індикаторів ЕЛБ та ЕНБ доцільно виконувати методом скаляризації, а оцінку впливу енергоекономічних чинників на ЕКБ –методом вагових коефіцієнтів.

4. В умовах гострого дефіциту інвестиційного капіталу, необхідного для оновлення зношених ОВФ електроенергетики, технологічні іновації, призначені для модернізації діючого енергогенеруючого обладнання, забезпечують не лише економічну стабільність ЕКГ, але й водночас сприяють покращанню показників ЕНБ, ЕЛБ та ЕКБ і трансформації економіки як окремих територій, так і держави в цілому відповідно до вимог сталого розвитку.

5. На ступінь ЕНБ, ЕЛБ та ЕКБ здатні позитивно впливати заходи комунікаційного характеру, які реалізуються за межами основного виробництва з метою забезпечення його економічної стабільності. До таких СТР належить, зокрема, страхування комерційних, технічних та екологічних ризиків, якими супроводжується діяльність підприємств енергетики. За певних умов (розвиток страхового ринку, спільна діяльність страховиків в енергетичній галузі тощо) можливе акумулювання коштів обсягом, здатним вплинути на покращання економічної стабільності ЕГК, а відтак й на рівень ЕНБ, ЕЛБ та ЕКБ.

6. Враховуючи те, що існує зворотній вплив умов сталого розвитку та відповідних показників на економічну стабільність суб'єктів господарювання енергетичного комплексу, для одержання об'єктивного уявлення про ефективність заходів, що здійснюються у сфері управління та регулювання економічними процесами, економічну стабільність зазначених суб'єктів слід оцінювати з урахуванням цього впливу. Це необхідно для того, щоб при визначенні показників економічної стабільності суб'єктів енергетики повною мірою врахувати вплив інших складових ЕКБ, які безпосередньо і в явній формі не залежать від енергоекономічних чинників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дергачева В.В. Экономическая устойчивость энергогенерирующих предприятий и устойчивое развитие – оценка взаимовлияния // Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2001. – №1. – С. 65–71.

2. Дергачова В.В., Недін І.В., Оріча Д.Я. Логістичні умови забезпечення економічної стабільності енергогенеруючого підприємства // Вісник Державного університету "Львівська політехніка". Проблеми економіки та управління. – Львів: Вид-во ДУ ЛП. – 1998. – №353. – С. 36–39. Особистий внесок – визначено зміст логістичних складових економічної стабільності енергогенеруючого підприємства (40%).

3. Недін І.В., Шестеренко О.В., Дергачева В.В. Науково-інноваційний потенціал – інвестиційний ресурс електроенергетики // Міжвідомчий науково-технічний збірник "Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ". Серія: Економіка підприємства і організація виробництва. – Івано-Франківськ: Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу, 1999. – Вип. 36, Т. 7. – С. 54–60. Особистий внесок – визначено місце технологічних інновацій, впроваджених в енерговиробництві, та комунікаційних рішень у системі інвестиційних ресурсів (30%).

4. Билько Е.В., Дергачева В.В., Рыжов В.В. Анализ влияния неплатежей на объем производства – условие обеспечения экономической устойчивости электроэнергетики / Зб. наук. праць: Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: Сумський державний університет, 2000. –№2. – С. 166–172. Особистий внесок – запропоновано складові економічної стабільності енергогенеруючого підприємства та структуру їх зв’язку (30%).

5. Дергачева В.В., Недин И.В., Рыжов В.В., Чередниченко А.С. Финансовая состоятельность – индикатор экономической устойчивости субъектов энергетического рынка // Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2000. – №3. – С. 83–88. Особистий внесок – виконано аналіз фінансової стабільності електростанції та енергокомпанії (30%).

6. Білько О.В., Дергачова В.В., Оріча Д.Я. Логістичні складові антикризових рішень в енергетичному комплексі та їх інвестиційний потенціал // Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. Логістика. – 2000. – №390. – С. 143–149. Особистий внесок – визначено відповідність стабілізаційних рішень, що реалізуються за межами основного виробництва в енергетиці, інвестиційним ресурсам (20%).

7. Недін І.В., Білько О.В., Дергачова В.В. Інвестиційне забезпечення електроенергетики – фактор економічної безпеки держави / Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. – Вип. 26. – С. 164–167. Особистий внесок – запропоновано структуру взаємовпливу складових економічної та енергетичної безпеки (40%).

8. Решетняк А.А., Дергачева В.В., Амитан Г.В., Сачко И.Н. Мониторинг рентабельности – условие обеспечения экономической устойчивости тепловой электростанции // Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань. – 1998. – №3. – С. 101–104. Особистий внесок – запропоновано використання рентабельності як критерію економічної стабільності енергогенеруючого підприємства (25%).

9. Харахаш А.К., Дергачева В.В., Амитан Г.В. Факторы конкуренто-способности ТЭС (на примере Кураховской ТЭС) // Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань. – 1998. – №5. – С. 38–41. Особистий внесок – проаналізовано значимість чинників, що визначають конкурентоспроможність ТЕС (40%).

10. Дергачева В.В., Недин И.В., Харахаш А.К. Страхование технических и коммерческих рисков как условие обеспечения экономической устойчивости ТЭС // Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань. – 1998. – №6. – С. 125–129. Особистий внесок – визначено принципи та суть страхування технічних та комерційних ризиків у сфері енерговиробництва . (40%).

11. Амитан Г.В., Дергачева В.В. Экономическая устойчивость предприятий электроэнергетики и стабилизационные воздействи по ее обеспечению // Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань. – 1999. – №5. – С. 61–64. Особистий внесок – запропоновано структуру взаємозв’язку стабілізаційних рішень, які визначають рівень економічної стабільності енергогенеруючої компанії (60%).

12. Билько О.В., Дергачева В.В., Недин И.В. Экономическая устойчивость субъектов электроэнергетики – фактор энергетической и экономической безопасности // Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики. – Сыктывкар: Коми НЦ УРО РАН, 2000. – Вып. 51. – С. 56–61. Особистий внесок – запропоновано склад стабілізаційних рішень та структуру взаємозв’язку загроз економічній та енергетичній безпеці (40%).

Всього по темі дисертації опубліковано 17 робіт, включаючи тези доповідей на конференціях та семінарах.

АНОТАЦІЯ

Дергачова В.В. Енергоекономічні чинники сталого розвитку: оцінка та аналіз впливу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена теоретичним, методичним та прикладним питанням економічної оцінки стабілізаційних рішень організаційно-економічного і технічного характеру в енергетичному комплексі. Аналізується вплив факторів енергоекономічного змісту, що визначають рівні енергетичної, екологічної і економічної безпеки з точки зору вияву умов узгодження господарської діяльності суб'єктів енергетичного комплексу з необхідністю сталого розвитку. Обгрунтовано склад показників та критерії вибору варіантів відповідних рішень, що найбільше відповідають вимогам сталого розвитку держави та її територій.

Основні положення і висновки дисертації пропонується використовувати для економічного аналізу і прогнозування результатів рішень, спрямованих на забезпечання економічної стабільності суб'єктів господарювання та регулювання їх взаємодії з метою досягнення економічної безпеки і сталого розвитку держави.

Ключові слова: сталий розвиток, енергоекономічні чинники, економічна безпека, енергетична безпека, економічна стабільність, регулювання взаємодії.

ANNOTATION

Dergachova V.V. Power – economic factors of sustained development: analysis and influence evaluation. – Manuscript.

The thesis for a scientific degree of economic sciences in specialization 08.02.03. – Organization of management, planning and regulation of economy. – Institute of Economic Forecasting of NAS of Ukraine, Kyiv, 2001.

The thesis deals with theoretical, methodological and applied problems of stabilization decision economic evaluation having technical and practical – economic character and existing in power complex enterprises and their constituent parts. The following aspects are studied: modelling, evaluation and analysis of factors dealing with power-economic problems; factors identification the levels of power safety, as well as environmental and economic safety; electing the conditions under which a particular economic activity of the subjects of a power complex is carried out in accordance with the demands of sustained development.

Indices of decision evaluation aimed at the ensuring power plants economic stability and criteria of choosing the appropriate decision variants meeting the requirements of achieving the sustained development and economic safety of the state its territories are well grounded.

The main statements and conclusions of the thesis are supposed to be used for making economic analysis and forecasting the results of the decisions aimed