ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ЄМЕЦЬ Альона Анатоліївна

УДК 373.31

МЕТОДИКА РОБОТИ З НАУКОВО-ХУДОЖНІМИ ТВОРАМИ

В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

13.00.02 – теорія і методика навчання (російська мова)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С.Сковороди.

Науковий керівник - Джежелей Ольга Валентинівна,

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії методичного забезпечення безперервної системної освіти школа - вуз Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди

Офіційні опоненти – Коваль Ганна Петрівна, доктор педагогічних наук,

професор, завідувач кафедри початкового навчання Рівненського економіко-гуманітарного інституту

–

Ґудзик Ірина Пилипівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії методики російської мови і мов етнічних меншин Інституту педагогіки АПН України

Провідна установа - Херсонський державний педагогічний університет, кафедра

лінгводидактики, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться 24 січня 2001 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої

ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м.Київ, вул..Артема, 52-Д)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України

Автореферат розісланий 9 грудня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В.Бондаренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Успішне навчання школярів неможливе без оволодіння раціональними прийомами роботи з книгою, що є основою для самостійного здобуття знань. Державною програмою освіти передбачається, що учень початкових класів повинен повноцінно сприймати художні і науково-пізнавальні тексти. Однак специфічні уміння, пов'язані зі сприйняттям пізнавальної літератури, на відміну від художньої, фактично відсутні у програмі класного читання. У позакласному читанні виділено роботу з науково-художніми творами і довідковою літературою, однак специфічні уміння не зазначені, подано лише зауваження загального плану щодо аналізу науково-художніх творів, який повинен враховувати нерозривний зв'язок художньої і пізнавальної основи.

У середній і старшій ланці, де вивчаються основи наук, кількість часу, відведеного на роботу з науковим текстом, істотно зростає, оскільки змінюється об'єкт читання, збільшується обсяг матеріалу, ускладнюється його структура. Водночас техніка читання учнів та уміння змістової переробки прочитаного залишаються практично незмінними (І.Т.Федоренко, М.І.Оморокова, І.А.Рапопорт, І.З.Постоловський, І.Ф.Неволін). Внаслідок цього, учні відчувають ряд труднощів, пов'язаних із якісним освоєнням навчального матеріалу за допомогою книги. Тільки 0,3% учнів середньої школи володіють прийомами роботи з книгою (Г.Г.Граник, Л.А.Концева). Подібні труднощі спостерігаються й у студентів вузів (Н.Ф.Гурська, Н.А.Ликова, Н.В.Чепелєва).

Одна з основних причин такого стану полягає в тому, що різному матеріалу читання і різним цілям пізнання відповідають різні типи читання, які виражаються через специфічні структури навику читання як системи визначених прийомів, ефективних у кожному конкретномувипадку. А цілеспрямована, систематична робота з текстом у середній школі ведеться, головним чином, на уроках літератури, де вивчається власне художній твір методом літературознавчого аналізу. На інших предметних уроках від школярів вимагається уміння володіти “вивчаючим”, або “пізнавальним” способом читання: якісно вилучати інформацію з тексту, класифікувати, запам'ятовувати і відтворювати її. Учні, які не володіють прийомами роботи з науковим текстом, переносять основне навантаження на пам'ять або використовують прийоми, необхідні для вивчення художнього твору. Потрібна спеціальна робота зі сприймання наукового, навчального тексту для формування повноцінної навички читання.

Оскільки від учнів середньої школи вимагається якісне використання прийомів роботи з науковою, навчальною статтею, то основне навчання цих прийомів має закладатися і здійснюватися в початковій школі.

Основні підходи до освоєння наукової і художньої літератури в початковій школі як розрізнення логічного й естетичного способу читання для цілеспрямованого засвоєння ділової статті та художнього твору були започатковані в середині ХІХ століття К.Д.Ушинським і розвивалися його послідовниками. Становлення і розвиток у ХХ столітті науково-художньої дитячої книги, як найбільш доступної для дитини форми подачі інформації, як перехідного твору від художньої літератури до навчальної, науково-популярної, порушило питання про необхідність усвідомлення її як навчального матеріалу і введення у цій якості в навчальний процес у початковій школі. Вирішення методичного аспекту цієї проблеми стало метою дослідження.

Під науково-художнім твором розуміється різновид дитячої пізнавальної літератури, в якому пізнавальна інформація подається читачеві за допомогою сюжету і художнього образу.

Вивченню проблем науково-художнього і науково-популярного твору присвячено роботи літературознавців (Л.А.Виноградська, Г.П.Гроденський, В.Ю.Іваницький, Олександр Івич, І.В.Іноземцев, Э.А.Лазаревич, О.Р.Левіна, Є.С.Ліхтенштейн, Г.С.Лобанова, Н.М.Лошкарьова, Л.В.Озарчук, М.М.Славинський, Л.В.Успенський, О.И.Шаров, М.Б.Шеломенцева), письменників (Д.С.Данин, Б.А.Дижур, Михайло Ільїн, В.Р.Келер, В.З.Нестайко, О.М.Писаржевський), дидактів (А.Г.Калашніков, А.М.Сохор), психологів (В.К.Бубнова, Н.Г.Морозова, Р.Д.Тригер), методистів (Н.С.Бибко, Н.А.Бикова, Н.М.Дружиніна, Г.М.Первова), педагогів-практиків (Н.В.Балабанова, Л.О.Єфросиніна, М.Д.Конопльова). Вони досліджували питання науково-популярної літератури для дорослих, її роль в сучасному суспільстві, місце, характер, види; дали характеристику пізнавальної літератури для дітей, представили етапи розвитку науково-художньої і науково-популярної дитячої літератури, а також її жанри, розглянули питання про подвійну роль сюжету в науково-художніх дитячих творах; педагогічні вимоги до науково-пізнавальної літератури для учнів середньої школи, специфіку викладу пізнавального матеріалу; роль науково-пізнавальної літератури у вихованні школярів, індивідуальні розходження в розумінні молодшими школярами науково-популярних текстів і залежність розуміння від уже наявних у дітей знань; включення науково-пізнавальної книги до навчально-виховної роботи в середній школі, психологічні умови виникнення і зміни інтересу дітей у процесі читання науково-популярної літератури, умови виникнення інтересу до наукового змісту пізнавальної казки у старших дошкільників, засвоєння матеріалу науково-пізнавальної книги читачами 10-11 років у залежності від прийомів викладу наукового матеріалу; використання науково-пізнавальної дитячої книги в навчально-виховному процесі в початковій школі, методичну оцінку науково-пізнавальної дитячої книги. Але до теперішнього часу для початкової школи не створено завершеної методичної системи роботи з пізнавальною літературою, яка об'єднувала б навчальні, ділові статті, науково-художні, науково-популярні, інструктивні твори і довідкову літературу. Таким чином, методика освоєння науково-художньої літератури учнями початкових класів залишається не розробленою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконане в руслі наукової проблеми “Формування пізнавальної активності у молодших школярів у навчальній і пізнавальній діяльності“, яка розробляється кафедрою методики початкового навчання Харківського державного педагогічного університата ім. Г.С.Сковороди (тема зареєстрована в НД центрі МО України 01.87. №0028338), пов’язане з завданнями, визначеними чинними програмами для середньої загальноосвітньої школи (1-4 (1-3) класи) та вимогами Державної національної Програми “Освіта” (Україна ХХІ століття).

Об'єктом дослідження є процес формування у молодших школярів умінь працювати з науково-художнім твором.

Предмет дослідження становить методика навчання молодших школярів читати науково-художні твори.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та експери-ментально перевіреної методичної системи навчання учнів початкових класів повноцінно працювати з науково-художнім твором.

При цьому ми виходили з гіпотези:

- ефективність навчання молодших школярів роботи з навчальним текстом підвищиться, якщо розробити методику навчання молодших школярів читати науково-художні твори як різновид науково-пізнавальних творів і ввести в навчальний процес систему вправ, спрямованих на поступове освоєння всіх сторін науково-художнього тексту, завдяки чому будуть забезпечені умови для поступового переходу до читання науково-популярної та навчальної літератури, і тоді на момент закінчення початкової школи учень буде володітиме елементарними прийомами роботи з різними видами літератури, що позитивно позначиться на загальнонавчальних уміннях.

Відповідно до мети дослідження і його гіпотези було поставлено такі завдання:

- виявити стан справ щодо використання науково-художніх і науково-популярних творів у практиці початкової школи;

- визначити психолого-педагогічні і методичні засади роботи з науково-художнім твором у молодших класах;

- простежити історико-методичний аспект розв‘язання проблеми;

- виділити й обгрунтувати критерії відбору дитячих науково-художніх творів;

- здійснити відбір і систематизувати навчальний матеріал по класах;

- уточнити перелік знань та умінь, необхідних і достатніх для формування в учнів прийомів роботи з дитячим науково-художнім твором;

- розробити зміст і методику використання вправ поетапного освоєння науково-художніх творів у початковій школі;

- здійснити експериментальну перевірку ефективності запропонованої методики та її апробацію через створення системи варіативних матеріалів для шкіл з російською та українською мовами навчання.

Для реалізації поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження; вивчення досвіду вчителів; комплексне використання таких методів дослідження, як спостереження, бесіда, анкетування, аналіз дитячих робіт; узагальнення, аналіз і рейтинг розробленої системи вправ; педагогічний експеримент (пошуковий і формуючий); кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.

Методологічною основою дослідження стали ідеї К.Д.Ушинського про різні способи читання наукової і художньої літератури, що знайшли своє продовження у працях Л.М.Шварца, С.І.Поварніна, О.А.Кузнєцова, Л.Н.Хромова; теорія керування розвитком особистості (О.М.Леонтьєв, Б.Д.Ельконін, А.А.Давидов, Л.В.Занков, Н.А.Менчинська, Н.Ф.Тализіна); результати теоретичних досліджень читацької самостійності молодших школярів (Н.М.Светловська, О.В.Джежелей, І.С. Гантя й ін.); дослідження особливостей читацьких уподобань та інтересів сучасних молодших школярів (Л.І.Бєлєнька, Е.І.Іванова, М.Б.Шеломенцева); концепція О.В.Джежелей про наявність декількох напрямків у підготовці читача-початківця; ідея застосування в навчальному процесі дитячої науково-художньої літератури як різновиду дитячої науково-пізнавальної літератури (Н.М.Дружиніна), положення про формування загальнонавчальних умінь у молодших школярів (М.М.Скаткін, І.Я.Лернер, О.Я.Савченко, Н.Ф.Скрипченко)

Дослідження проводилося у три етапи:

На першому, пошуковому етапі (1993-1995 рр.) здійснювався аналіз літературознавчої, психологічної, методичної літератури з проблеми дослідження, а також шкільних програм, підручників, навчальних посібників; вивчався стан використання науково-художніх і науково-популярних творів у практиці школи, узагальнення досвіду роботи вчителів з пізнавальною книгою. Проводилося пошукове дослідження; виділялися основні знання й уміння, що формуються в учнів під час роботи з науково-художньою книгою, здійснювався відбір навчального матеріалу.

На другому, основному етапі (1995-1998 рр.) створювалася методична система, у тому числі програма роботи над науково-художнім твором для читання на уроках російської і української мови; проводився формуючий експеримент, було виділено основні етапи навчання роботи з науково-художнім текстом.

На третьому, заключному етапі (1998-1999 рр.) уточнювалася розроблена методична система, перевірялись отримані результати експериментального навчання. На третьому етапі експерименту відбувалася перевірка переносу умінь, що були вироблені під час основного етапу на матеріалі російської дитячої літератури, на матеріал української дитячої літератури в умовах шкіл з російською та українською мовами навчання. Апробувалися елементи програми для уроків українського читання, аналізувалися результати дослідження. Було зроблено висновки щодо правомірності висунутої у дослідженні гіпотези.

Наукова новизна дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої методичної системи роботи над науково-художніми творами у початкових класах, в експериментальному доведенні ефективності запропонованої системи.

Практична значущість дослідження – у впровадженні в практику роботи вчителя початкових класів науково обґрунтованої і експериментально перевіреної методики роботи над науково-художніми творами, в тому числі програми, системи вправ, навчальних посібників для початкової школи (1-3, 1-4); у розробці науково обґрунтованих рекомендацій, що допоможуть учителям початкових класів якісно навчати молодших школярів повноцінно освоювати пізнавальну книгу; в можливості використання результатів дослідження в процесі підготовки майбутніх вчителів у педагогічних коледжах і вузах, при проведенні методичної роботи в інститутах удосконалення вчителів, створенні методичних посібників для вчителів.

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що визначено критерії відбору навчального матеріалу, придатного для навчання молодших школярів роботі з науково-художньою книгою;

відібрано і систематизовано навчальний матеріал для формування уміння працювати з науково-художнім твором у всіх класах початкової школи; визначено перелік знань, умінь і навиків, необхідних і достатніх для формування в учнів прийомів роботи з науково-художньою книгою; розроблено систему вправ, що забезпечує повноцінне освоєння учнями науково-художніх творів;

виділено три основні етапи навчання роботи з науково-художнім текстом, що розрізняються ступенем сформованості в учнів умінь і навичок.

Обґрунтованість і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій обумовлені комплексним використанням наукових даних педагогіки, психології, методики, теорії літератури; використанням раціонального комплексу методів дослідження, що взаємодоповнюють і перевіряють один одного; якісною і кількісною обробкою одержаних даних; багаторазовою перевіркою основних теоретичних положень і методичних рекомендацій у практичній роботі вчителів початкових класів; результатами пошукового і констатуючого експериментів.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Окремі положення і результати дослідження обговорювалися на щорічних серпневих педагогічних конференціях у школах Московської навчальної фірми “Рекорд” (1994-1997), на засіданнях методичного об'єднання в школі-гімназії №46 м. Харкова; на семінарах при Харківському обласному інституті підвищення кваліфікації вчителів (1995); на 6-й науково-практичній конференції вчителів при Харківському Гуманітарному Інституті “Народна Українська Академія” 17 квітня 1999 р. з теми “Актуальні проблеми гуманітарних наук та їх інформаційне забезпечення”; на обласних курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів у м. Белгороді (Росія); на Всеросійському семінарі в м.Єгор‘євську Московської області (Росія), проведеному за темою “Литературное образование в начальной школе и среднем звене обучения. Проблемы преемственности” (1995); у ході навчального процесу на очному відділенні педагогічного факультету ХДПУ (в формі лекційних і практичних занять) (1998); в процесі підготовки і проведення студентами уроків у період педагогічної практики.

Методика навчання учнів початкових класів читати науково-художні твори застосовувалася в ЗОШ № 109, №46, №86 міста Харкова, №1 селища Рогань Харківського району Харківської області, у спецшколі при Харківському Гуманітарному Інституті “Народна Українська Академія”, у школах Московської навчальної фірми “Рекорд”.

З теми дисертаційного дослідження є 13 публікацій.

СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатку. Основний зміст роботи викладено на 165 сторінках, додатки займають 20 сторінок. Список основної використаної літератури налічує 318 джерел.

У вступі обґрунтовуються тема дослідження та її актуальність; визначає-ться мета, об‘єкт, предмет, гіпотеза і завдання дослідження; характеризується його теоретична основа; розкривається наукова новизна, теоретичне значення і практична значущість роботи; подається характеристика етапів дослідження.

У першому розділі - “Психолого-педагогічні і літературознавчі засади ро-боти над науково-художніми творами” - визначаються наукові основи, які стали фундаментом створення методичної системи роботи над науково-художніми тво-рами у початкових класах.

Російська дитяча науково-художня література бере свій початок від В.Ф.Одоєвського в ХІХ ст., її розквіт пов'язують з іменами В.В.Біанкі, Б.С.Житкова, Н.І.Сладкова, С.В.Сахарнова, Е.Ю.Шима та інші. Окремі науково-художні твори українських авторів зафіксовані на початку ХХ сторіччя (М.Ф.Комаров, С.Ф.Черкасенко, Б.Д.Грінченко, М.М.Загірня). У наш час до письменників, які представляють дитячу науково-художню книгу, літературознавці відносять О.Д.Іваненко, П.В.Утевську, В.С.Близнеця, В.С.Уткіна, Л.О.Сапожникова, Ю.С.Старостенка та інш.

У дисертаційній роботі простежено історико-методичний аспект розв'язання проблеми використання науково-художніх творів у практиці школи. Проаналізовано створені в Україні у ХХ столітті основні підручники з читання для початкової школи, щодо наявності в них науково-художніх творів і методичного апарату, який націлює вчителя на організацію роботи над текстом. Аналіз показав, що в книгах для читання спостерігається однобічний підхід до цього розділу літератури, добір творів не враховує жанрового розмаїття. Методична робота над такими творами акцентує увагу, головним чином, на художньому аспекті.

Аналіз сучасного кола дитячого читання показує, що існує значне жанрове, тематичне, авторське розмаїття науково-художніх творів. Цей різновид пізнавальної дитячої літератури своє основне, пізнавальне завдання реалізує за допомогою сюжету і художнього образу. При цьому в науково-художній літературі структурно зберігаються компоненти жанрової системи художньої літератури (вірші, оповідання, казки, казки-діалоги, повісті і романи).

Поєднуючи в собі наукове і художнє, науково-художні твори потребують особливої методичної роботи, яка має враховувати і художню форму, і пізнавальну інформацію. Однак, як показує опитування вчителів-практиків, більша частина респондентів помилково визначає науково-художні твори або як художні, або як науково-популярні, отже й обрані ними способи роботи будуть недостатні для повноцінного кваліфікованого опрацювання твору. На основі аналізу літературознавчої і методичної літератури було виділено робочі критерії, що дозволяють в умовах шкільної практики досить точно визначити конкретний науково-художній твір. Такими критеріями стали об'єктивні (пізнавальність твору як наявність конкретних предметних відомостей про навколишнє, сюжет, авторський задум) і суб'єктивні показники (думка літературознавчої критики, читацький досвід).

Аналіз психолого-педагогічної літератури доводить необхідність формування в учнів різних видів читання й здатності до швидкого переключення з одного на інший. Особливо важливим є вивчаюче, або пізнавальне читання, що містить поглиблене вивчення тексту в певному аспекті з пропуском усього, що не стосується обраної теми. Саме науково-художній твір у процесі навчальної діяльності дозволяє цей вид читання формувати, не порушуючи естетичного напрямку уроків читання.

Значну складність для сприймання молодших школярів становить пізнавальна сторона науково-художніх творів. Як показали дослідження Н.М.Дружиніної, М.Б.Шеломенцевої, праці психологів Н.Г.Морозової, Р.Д.Трігер, учні початкових класів без спеціальної підготовки найчастіше не усвідомлюють пізнавальний матеріал науково-художньої книги, проходять повз нього (до 75%). Це пов‘язано з особливостями подачі наукової інформації, що розосереджена по тексту. Тому методична робота має бути націленою на формування раціональних прийомів виділення з тексту пізнавальної інформації, її фіксації й усвідомлення поряд зі сприйняттям художньої сторони тексту.

Основний етап роботи з науково-художнім текстом припадає на вік 8-10 років, тому що це вік психологічної готовності дитини до сприймання наукової інформації. До цього ж часу учні відповідно до загальноприйнятої програми опановують основні прийоми сприймання художньої літератури, що дає змогу формувати продуктивний навик на основі усвідомлення і виділення художньої і пізнавальної сутності тексту.

Для повноцінного сприймання науково-художньої літератури необхідне поєднання таких умов:

- вибір тематики науково-художніх творів, програма роботи повинні відповідати спрямованості пізнавальних інтересів молодших школярів і враховувати їх поступову зміну;

- характер літературного матеріалу має враховувати психологічну структуру пізнавального інтересу дитини;

- жанрове розмаїття науково-художніх творів повинно бути подано поступово з урахуванням вікових можливостей, читацьких уподобань учнів і характеру вмінь, що відповідають сприйняттю кожного жанру.

Другий розділ - “Експериментальна перевірка методики роботи з науково-художнім текстом і книгою” - присвячений організації експериментально-дослідного навчання.

На основі психологічної періодизації взаємозалежності між технікою читання і розумінням смислу прочитаного, розробленої Т.Г.Єгоровим, було виділено три етапи освоєння науково-художньої літератури в початковій школі: підготовчий, основний і перехідний. Ці етапи характеризуються як рівнем загальночитацької підготовки, так і специфічними особливостями сприймання тексту. Найважливіша робота здійснюється на основному етапі, коли в учнів формуються прийоми роботи з науково-художньою літературою.

1-й етап – підготовчий.

На підготовчому етапі учні вводяться в специфічну систему одержання інформації. Матеріалом слугують художні твори з пізнавально-прагматичною структурою (переважно вірші, насичені словами-термінами). Це період знайомства з елементарними прийомами виділення текстової інформації. Саме в цей період починає створюватися база знань і умінь, що дозволяє поступово перейти до сприйняття більш складних способів подачі інформації.

Перший етап визначається загально читацькою підготовкою учнів, коли швидкість читання досягає 40-60 слів/хв і відбувається перехід від розуміння речення до фактичного розуміння тексту. Орієнтовні терміни: 2 півріччя 1-го класу (трирічна початкова школа) або 2-й клас (чотирирічна початкова школа).

2-й етап - основний.

На цьому етапі учні знайомляться з розмаїттям науково-художніх творів (жанровим, тематичним, авторським) і опановують основні прийоми роботи з науково-художнім твором.

Цей етап охоплює 2-й клас (трирічна початкова школа) або 3-й клас (чотирирічна початкова школа), коли техніка читання досягає більше 60 слів/хв уголос, із перевищенням темпу читання про себе на 20-30 слів, а навик читання в цілому дозволяє опановувати текст на смисловому рівні.

3-й етап – перехідний.

Тематика навчального матеріалу розширюється (техніка, географія тощо). Вводяться науково-популярні твори і прийоми освоєння їх, а також великі за обсягом науково-художні твори, де сюжет ускладнюється, стає багатоплановим. Збільшується обсяг інформації, яка повідомляється.

Перехідний етап обумовлений особливостями читацьких уподобань підлітків 10-11 років, підвищенням уваги до навчальної і ділової літератури та необхідністю формування навчальних умінь, які забезпечують якісний процес читання в середніх класах.

Орієнтовні терміни перехідного періоду: 3-й клас (трирічна початкова школа) або 4-й клас (чотирирічна початкова школа), де темп читання не менше 70-80 слів/хв, із перевищенням швидкості читання мовчки на 40 слів, і відбувається перехід до поглибленого розуміння прочитаного.

У дослідженні науково-художні твори подано в системі пізнавальної літератури. Принципи розподілу літературного матеріалу такі:

- принцип поступового ускладнення як художньої форми, так і способів подачі пізнавального матеріалу;

- принцип відповідності тематики і специфіки пізнавальних творів віковим потребам і пізнавальним запитам;

- принцип урахування рівня загальночитацької підготовки;

У процесі роботи передбачалося знайомство учнів з різними жанрами науково-художніх творів і формування специфічних умінь роботи з ними.

Відібрано й систематизовано текстові матеріали для забезпечення уроків читання українською та російською мовами. Науково-художня література для молодших школярів представлена у вигляді послідовності творів, жанрова структура яких поступово ускладнюється: вірші, оповідання, казки-діалоги, казки - неказки або наукові, пізнавальні казки, повісті.

Визначено необхідні уміння, яких повинні набути учні на кожному з етапів навчання: уміння виділяти в тексті слова-терміни, співвідносячи їх із зображенням через використання зорових опор у вигляді малюнків і слів; уміння знаходити в тексті відповідь на поставлене запитання; уміння виділяти основну інформацію; уміння сформулювати питання, на які відповідає твір.

Розроблено систему вправ, що передбачає розгляд як художньої, так і пізнавальної сторони текстів: робота над художньою стороною творів спрямована на усвідомлення сюжетної лінії, особливостей характерів героїв; робота над пізнавальною стороною пов‘язана з розв‘язанням питання “Що нового (про життя природи чи про техніку) ви дізналися з твору?” і побудована аналогічно до системи К.Д.Ушинського: від запам'ятовування слів-термінів у системі до складання розгорнутого визначення на основі прочитаного тексту й різновидів творчої діяльності.

Найефективнішим прийомом роботи над пізнавальною стороною науково-художнього твору було визнано прийом трансформації пізнавального матеріалу з художньої форми в наукову, у невеликий текст довідкового характеру на основі опор. “Змістові віхи”, “опорні пункти” синтезують у собі зміст окремих частин тексту, оскільки є носіями узагальненого змісту цих частин. Опорними пунктами може бути слово, словосполучення, група слів. Опорами можуть бути слова з тексту або спеціально дібрані в результаті розумової роботи. З формально-граматичної точки зору в науково-художньому тексті опорами повинні бути прикметники й іменники. Для різних функціональних стилів характерна своєрідність використання мовних засобів. Науковий і художній текст мають різні об'єктивні показники, ознаки, такі, як довжина речень, кількість складних і простих речень, і в тому числі переважання певних частин мови. За даними стилостатистичних досліджень, у художньому тексті, в порівнянні з науковим, превалюють дієслова, у науковому - прикметники й іменники. Невдалий вибір опорних віх веде до нерозуміння і забування того, що читається.

Для молодших школярів трансформація складається з трьох етапів: виділення змістових опор, їх фіксація і створення на їх основі тексту.

Змістова сторона виділення опор із тексту - послідовний пошук відповідей на питання:1) про кого або про що довідалися з твору? (персонажі твору); 2) що саме дізналися про нього або про неї (зовнішній вигляд, особливості життєдіяльності тощо). Частка самостійної роботи поступово збільшується: від практичного використання виділених учителем опор, зразка вчителя, до спільного виділення опор учителем і учнями, їх використання, до самостійного виділення і використання опор учнями.

Спосіб запису опор: стовпчики слів і картинки, стовпчики слів, таблиці, схеми.

Після аналітичної роботи створюється текст довідкового характеру на основі використання виділених слів-опор.

Види вправ-трансформацій:

- підстановка відсутніх відомостей у текст-шаблон;

- створення власного тексту за аналогією, за зразком;

- побудова тексту з використанням запитального плану.

Після усвідомлення учнями пізнавальної сторони для відновлення цілісності сприйняття твору необхідно знову звернутися до тексту для його відтворення з акцентом на розвиток творчого підходу: виразне перечитування, декламація, інсценування. Цей вид роботи часто ігнорується вчителями, які захоплюються реальною продуктивною роботою над інформацією науково-художнього твору. Це й спонукало виділити його в особливий вид вправ, який завершує і підсумовує роботу в цілому.

На основі розробленої системи вправ створено й апробовано навчальні посібники для початкової школи.

Дані, одержані в результаті апробації методики, підтверджують її ефективність, правильність висунутої гіпотези (див. діаграми 1- 2).

Діаграма 1. Діаграма 2.

Д.1 Показники сформованості основного уміння виділяти інформацію з пізнавального тексту. 1 -перший етап, текст - художній з пізнавально-прагматичним змістом, 2 - другий етап, текст - науково-художній природознавчої тематики, 3 - третій етап, текст - науково-художній технічного змісту, 4 - третій етап, текст - науково-популярний.

Д 2. Комплекс умінь, який характеризує роботу з науково-популярним текстом на завершальному етапі: А - уміння виділяти інформацію, Б - уміння трансформувати текст на рівні визначення, В - уміння трансформувати текст способом стислого переказу, Г - уміння виділяти основні питання, на які відповідає текст.

У навчальній діяльності молодших школярів було відзначено додаткові показники, що характеризують сформованість дії: швидкість виконання завдання; якість; вмотивованість дії; вміння розповісти, з яких дій складається прийом; перенос прийомів як на подібний матеріал іншої мови (української), так і матеріал з іншого навчального предмету (навчальна стаття з уроків природознавства). Ефективність методичної системи підтверджувалася зацікавленістю молодших школярів навчанням, поліпшенням техніки читання. Найбільший приріст темпу читання спостерігався у слабовстигаючих учнів. Зріс рівень читацької культури молодших школярів: розширився читацький кругозір (у порівнянні з контрольними класами більш ніж у 2 рази). 90% учнів записували не тільки прізвище, але й ім'я і по батькові письменника, не допускаючи при цьому орфографічних помилок. Це стало звичною формою запису.

Проведене дослідження дозволило визначити оптимальні умови досягнення максимальної результативності від упровадження в практику навчання розробленої системи вправ, як-от: систематичний характер роботи, поступовість і послідовність введення кожного з етапів.

У висновках узагальнюються результати роботи, підбиваються підсумки дослідження.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Матеріали проведеного дослідження дозволяють висунути ряд питань, вирішення яких сприятиме розвиткові пропонованої системи:

- введення підготовчих вправ у розділі усного курсу, в період навчання грамоти;

- розробка інтенсивного курсу навчання, посилення, ущільнення вправ за рахунок більш раннього введення вправ аналітичного типу в класах, де учні мають високий рівень розвитку навичок читання;

- доповнення системи навчальними матеріалами (науково-художньою повістю і романом) для роботи на перехідному етапі;

- створення програм паралельного ведення системного читання і вивчення пізнавальної літератури російською та українською мовами у школах з російською мовою навчання.

З теми дисертаційного дослідження опубліковано такі роботи:

1.

2.

3.

4.

5.

Уроки читання і види мовної діяльності // Початкова школа. - 1994. - №8. – С.9-13. - У співавт. (О.В.Джежелей, О.М.Коваленко). - 1,5др.ар., авт. - 0,5 др.ар.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

Ємець А.А. Методика роботи з науково-художніми творами в початковій школі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (російська мова). Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2001.

Дослідження присвячено методиці роботи над пізнавальною літературою в початковій школі. У роботі розглядаються науково-художні твори (сюжетні пізнавальні твори для дітей) у системі дитячої пізнавальної літератури.

На основі аналізу психолого-педагогічних закономірностей у дослідженні вирішується питання поступового ознайомлення учнів з рызновидами пізнавальної літератури в залежності від рівня читацької підготовки, вікових інтересів, а також проблема оснащення навчального процесу системою вправ, що враховують усебічний розгляд науково-художніх творів. Найефективнішим прийомом роботи над пізнавальною стороною науково-художніх творів виявився прийом трансформації тексту з використанням значеннєвих опор. Результати дослідження показали, що застосування пропонованої методики дозволяє сформувати у молодших школярів вивчаючий тип читання, що створює передумови для підготовки кваліфікованого читача, що володіє різними типами пізнання за допомогою книги.

Ключові слова: науково-художні твори, пізнавальні твори, вивчаючий тип читання, опори, система вправ, розуміння.

Емец А.А. Методика работы с научно-художественными произведениями в начальной школе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (русский язык). Инсти-тут педагогики Академии педагогических наук Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена методике работы над познавательной литерату-рой в начальной школе. В работе рассматриваются научно-художественные произведения (сюжетные познавательные произведения для детей) в сис-теме детской познавательной литературы.

Под научно-художественной литературой понимается подраздел детской познавательной литературы, который свою основную, познавательную задачу реализует при помощи сюжета и художественного образа. При этом в научно-художественной литературе структурно сохраняются компоненты жанровой системы художественной литературы: стихотворения, сказки, рассказы, повести, романы. В ходе исследования было установлено, что среди научно-художественных произведений наиболее сложным для осознания младшими школьниками является рассказ, тогда как наиболее доступной – научно-художественная сказка.

Исследование показало, что недостаточное методическое освоение детской научно-художественной литературы не позволяет использовать ее потенциал, заложенные в ней дидактические возможности. Проведенный анализ учебных книг по чтению для начальной школы, которые использовались в Украине и России в ХХ веке, относительно наличия в них научно-художественных произведений и методического аппарата, который нацеливал бы учителя на организацию работы над такими произведениями, показал, что в них наблюдается односторонний подход к этому разделу литературы, подбор произведений не учитывает жанрового разнообразия. Между тем систематическая работа с произведениями научно-художест-вен-ной литературы именно в начальной школе позволяет, учитывая возрастные особенности учащихся, поэтапно подвести их к овладению основными умениями работы с познавательной литературой в целом, обеспечить плавный переход от работы с художественной литературой к учебной статье.

В диссертационной работе определены рабочие критерии отбора таких произведений, что является важным результатом для практики работы школы, поскольку точное соотнесение конкретного произведения с определенным видом литературы - один из залогов правильного подбора методических приемов работы, специфичных для разных видов литературы.

На основе психологической периодизации взаимозависимости между техникой чтения и пониманием прочитанного были выделены три этапа освоения научно-художественной литературы в начальной школе: подготовительный, основной и переходный. Этапы характеризуются как уровнем общечитательской подготовки, так и специфическими особенностями восприятия текста. Отбор и систематизация текстового материала позволили создать программу поэтапного освоения учащимися начальных классов научно-художественной литературы. Программа создана для школ как с русским языком обучения, так и украинским языком обучения на оригинальном текстовом материале.

На основе анализа психолого-педагогических закономерностей в исследо-вании решается вопрос постепенного знакомства учащихся с подразделами по-знавательной литературы в зависимости от уровня читательской подготовки, возрастных интересов, а также проблема оснащения учебного процесса систе-мой упражнений, учитывающих всестороннее рассмотрение научно-художест-венных произведений.

Определены необходимые умения и навыки, которые должны приобрести учащиеся на каждом этапе обучения.

Наибольшие сложности для осознания младшими школьниками представляет познавательная сторона научно-художественных произведений. Наиболее целесообразным приемом работы оказался прием транс-формации текста с использованием смысловых опор. Результаты показали, что применение данной методики позволяет выработать у младших школьников изу-чающий тип чтения, который создает предпосылки для подготовки квалифици-рованного читателя, владеющего разными типами познания посредством книги.

Ключевые слова: научно-художественные произведения, познавательные произведения, изучающий тип чтения, опоры, система упражнений, понимание.

Yemets A.A. Methodology of working over scientific-fiction literature at the primary school. - Manuscript.

The dissertation for a Candidate‘s Degree of Pedagogical Science, speciality - 13.00.02. - Theory and methodology of teaching (Russian Language). Institute of Pedagogic of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to of methodology of working with the informative literature at the primary school.

The scientific-fiction literature (receiving through plot information for children) is considered in the work in the system of children’s informative literature.

On the basis of analysis of the psychological and pedagogical regularities in the research the problem of gradual introducing subunits of informative literature to pupils depending on a level of readers preparation, age interests is solved. The problem of supplying the learning process by a series of exercises that take into account detailed consideration in scientific-fiction literature is also solved. The most advisable technique of working on informative side of scientific-fiction literature, such as the technique of text transformation with semantic tables utilization is picked out.

The results have shown that the application of a skillful reader who knows different types of cognition through books.

Key words scientific-fiction literature, informative literature, learning style of reading, tables, series of exercises, understanding.