Міністерство охорони здоров'я України

Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика

ЕРГЮН НІЛ

УДК: 616.832-008-82/832-07

Порушення мінерального та вітамінного гомеостазу в диференційній діагностиці розсіяного склерозу

14.01.15 - нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Львівському державному медичному університеті

ім. Данила Галицького Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Скочій Павло Григорович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра неврології, зпрофесор кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Западнюк Богдан Віталійович, Національна академія внутрішніх справУкраїни, кафедра судової медицини, професор кафедри

доктор медичних наук, професор Дзюба Оллександр Миколайович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, кафедра нервових хвороб, завідувач кафедри

Провідна установа:

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, м.Харків

Захист відбудеться 21 березня 2001 р. о 11 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01. при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.Київ, вул. Дорогожицька 9.

Автореферат розісланий 20 лютого 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Усатенко О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема розсіяного склерозу (РС) залишається однією з актуальних і складних у сучасній неврології. Значна поширеність РС в усьому світі, особливо в країнах північної півкулі, у тому числі й у західному регіоні України [Курако Ю.Л, Волянский В.Е., 1982; Мачерет Е.Л., Ярош А.А., Зозуля І.С., 1982; Пулатов А.М., 1985; Иерусалимский А.П., 1985; Тяжкороб А.М. та співавт., 1987; Ярош О.О. та співавт., 1989; Акбарова Н.А., Хидочтова Д.Н., 1990; Алаев Б.А., 1992; Киасик А.Я. та співавт., 1990; Білик В.Д. та співавт., 1990; Шевченко П.П., 1990; Скочій П.Г. та співавт., 1991; Западнюк Б.В., 1993; Малярська Н.В., 1999; Acheson E., 1977; Riise T., 1992; Kappos L., 1995; Heinzlef O., 1996]; розвиток захворювання у осіб молодого працездатного віку і рання їх інвалідізація та відсутність ефективних методів лікування свідчить не лише про медичну, але й про соціальну значимість проблеми РС [Карлов В.О., 1983; Ярош О.О., 1986; Хондкариян О.А., 1987; Гущин В.М., 1990; Невская О.М., 1990; Скочій П.Г., Западнюк Б.В., 1991; Позер Ч.М., 1995; Віничук С.Н., Уніч П.П. та співавт., 1995; Завалишин І.О., 1996; Бурецька Б.А. та співавт., 1996; Гусев Є.І. та співавт., 1997; Ефіменко В.М., Евтушенко С.К., 1999; Kurtzke J.F., 1989].

На сучасному рівні знань у розумінні питань патогенезу і клініки РС досягнуті певні успіхи, але неясність його етіології та відсутність надійних критеріїв ранньої діагностики обумовлюють незадовільні результати лікування [Чернігівська Н.В.та співавт., 1990; Дзюба О.М. та співавт. ,1992; Тотолян Н.А. та співавт., 1993; Cамосюк І.З. та співавт., 1993; Веck R.W. et al., 1993, Johnson K.P. et al., 1995; Arnanson B., 1995]. Крім цього, своєрідність клінічного перебігу РС значно утрудняє як діагностику, так і його розмежування від інших захворювань ЦНС. Тому цілком правомірні численні спроби переоцінки існуючих і виявлення нових діагностичних критеріїв даної патології [Марков Д.А., Леонович А.Л., 1976; Ходос Х.Г., Кожова О.І.,1980; Завалишин В.О., 1982; Хондкаріан О.А. та співавт., 1987; Маньковський М.Б., 1989; Западнюк Б.В., 1990; Чубів О.П., Савченко Ю.М., 1990; Гусєв Е.І. та співавт., 1993, 1997; Ярош О.О., Масюк В.А., 1993; Віничук С.М., 1995; Зозуля І.С. і співавт., 1995; Скочій П.Г., Чаповська Т.І., 1995,1999; Завалишин І.О.,1996; Дьоміна Т.Л. та співавт., 1997; Соколова Л.І., 1998; Єфіменко В.М., 1999; Poser C.M. et al., 1983, 1992; Kurtzke J., 1985; Carrieri P.B. et al., 1992; Warren K.G. et al., 1994].

Дослідження стану метаболізму у хворих на РС має велике значення для діагностики цього захворювання. Встановлено, що РС належить до таких станів, при яких розвиваються

глибокі порушення різних видів обміну, у тому числі мінерального і вітамінного. Проте в літературі опубліковані лише нечисленні повідомлення про зміни окремих мікроелементів та вітамінів у крові хворих при РС, але без врахування клінічних форм, важкості перебігу, а також тривалості захворювання, до того ж наведені дані є суперечливими [Wong Е., 1980; Dore-Duffi P., 1981; Palm R., Hallmans G., 1982; Reider H.P., 1983; Palavinksas P., Shulten H.R., 1984; Ghadirian P., Jain M., Dudic S., Shatenstein B., Morriset R., 1998; Syburra C., Passi S., 1999]. Крім того, комплексного вивчення мінерального та вітамінного складу крові у хворих на РС до теперішнього часу також не проводилося.

В даний час є всі підстави думати, що в більш глибокому і всебічному вивченні мінерального і вітамінного гомеостазу криються певні резерви поліпшення діагностики, диференціальної діагностики, а отже, й удосконалення терапії РС.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація виконувалася в руслі тематики наукової програми кафедри неврології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького з тематики "Епідеміологічні, генетичні, імунологічні, нейрофізіологічні та біохімічні дослідження механізмів розвитку множинного склерозу в зоні високого ризику захворювання та його медикаментозна корекція" (шифр IН 26.00.0001.97, № держреєстрації 0198 V000875).

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є комплексне вивчення особливостей мінерального і вітамінного гомеостазу при РС, удосконалення його діагностики і розробка додаткових критеріїв диференціальної діагностики демієлінізуючої патології.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Дослідити вміст мікроелементів у крові хворих РС та виявити їхні характерні зміни в залежності від клінічних проявів, важкості перебігу і тривалості захворювання.

2. Вивчити вітамінний склад крові у хворих РС з різними клінічними варіантами перебігу і ступенем важкості демієлінізуючого процесу.

3. Провести порівняльний аналіз вмісту мікроелементів і вітамінів у крові хворих РС, церебральними арахноїдитами, інсультами та пухлинами головного мозку.

4. На основі отриманих даних, розробити додаткові критерії діагностики і диференціальної діагностики РС.

Об'єкт дослідження: Хворі на розсіяний склероз.

Предмет дослідження: Показники мінерального та вітамінного гомеостазу у визначених груп хворих.

Методи дослідження: Неврологічне та загальноклінічне обстеження із залученням методів параклінічного дослідження (біохімічних, імунологічних, спектральних, офтальмологічних, РЕГ, ЕхоЕГ, ЕЕГ, ЕМГ, КТ, МРТ) з наступним статистичним опрацюванням даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене комплексне вивчення мінерального та вітамінного гомеостазу при РС. Вперше вивчені характерні зміни мінерального складу крові у великому кількісному спектрі при РС в залежності від статі, віку, клінічних форм, типу перебігу, ступеня важкості і тривалості захворювання і їхня динаміка в період загострення. Вперше виявлені особливості змін вітамінного гомеостазу у хворих РС з врахуванням гостроти, клінічних проявів, важкості та перебігу захворювання. Вперше запропоновано з метою як діагностики РС, так і його розмежування від церебральних арахноїдитів, інсультів та пухлин головного мозку комплексне вивчення характеру змін мінерального і вітамінного складу крові. Вперше проведена порівняльна оцінка впливу різних мікроелементів і вітаминів на прооксидантно-антиоксидантну рівновагу в організмі хворих на РС та обгрунтована необхідність диференційованого призначення вітамінів та мікроелементів у складі антиоксидантних комплексів.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень отримані дані про особливості змін мінерального і вітамінного спектра крові у хворих РС сприяють діагностиці досліджуваної патології та її розмежуванню з іншими захворюваннями ЦНС (інсульти, пухлини, арахноїдити). Виявлені зміни мінерального і вітамінного гомеостазу при демієлінізуючій патології мають свої особливості, що дозволяє прогнозувати перебіг, тривалість ремісій та загострень, а також ступінь важкості захворювання. На основі проведених клініко-біохімічних досліджень обгрунтовані рекомендації включення в комплексну терапію РС необхідних мікроелементів в складі вітамінних препаратів.

Оформлено інформаційний лист за темою дисертаційної роботи: "Застосування показників мінерального складу крові для діагностики розсіяного склерозу" за № 166 – 99 в Українському центрі наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи.

Одержані результати використовуються у вигляді методичних рекомендацій для студентів, інтернів та викладачів кафедри неврології і кафедри нейрохірургії ЛДМУ ім. Данила Галицького та інституту експериментальної діагностики м.Львова.

Результати роботи впроваджені в практику Волинської обласної клінічної лікарні (акти впроваження від 01.12.1999р.), неврологічного відділення Вінницької обласної лікарні ім. О.І.Ющенка (акти впровадження від 03.12.1999р.), Івано-Франківської обласної лікарні (акти впровадження від 01.12.1999р.), 6-ї міської неврологічної лікарні м.Запоріжжя ( акти впровадження від 03.12.1999р.), Львівської обласної клінічної лікарні та кафедри неврології ЛДМУ ім. Данила Галицького (акти впроважження від 19.12.1999р.), Одеського обласного психоневрологічного диспансеру (акти впровадження від 07.12.1999р.) та Кримської республіканської клінічної лікарні ім. М.О.Семашка (акти впровадження від 07.12.1999р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Дисертантом самостійно проаналізована література з проблеми епідеміології, патогенезу и розповсюдження РС. Здійснено детальне клініко-біохімічне обстеження 219 хворих, із них 148 розсіяним склерозом, 27 – з інсультами, 22 – церебральними арахноїдитами та 22 – пухлинами головного мозку.

Проведені дослідження і статистична обробка проводилася автором самостійно. Аналіз та інтерпретація матеріалу, викладеного в дисертації, належать автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Нові погляди на проблеми епідеміології, етіопатогенезу, діагностики і лікування розсіяного склерозу та можливості його реабілітації”, Львів, 21-22 травня.-1998 р.; на науково-практичній конференції, привсяченої 30-річчю 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова, Львів, 7-8 травня 1999 р.; на конференції “Актуальні питання клінічної вітамінології”, Львів, 30 травня 2000 р.; на VІІІ конгресі світової федерації Українських лікарських товариств, Львів – Трускавець, 13-17 серпня 2000 р.; на науково-практичній конференції Львівського товариства неврологів, психіатрів та наркологів, 27 вересня 2000 р.

Дисертаційна робота розглянена і рекомендована до захисту на спільній міжкафедральній конференції неврології з курсом нетрадиційної медицини, неврології з курсом нейрохірургії факультету післядипломної освіти і кафедри терапії Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 9 друкованих працях, в яких розкритий зміст роботи, з них 6 праць – самостійних , 3 – зі співавторами; 4 праці – журнальні статті, 4– у матеріалах науково– практичних конференцій, 1 – методичні рекомендації неврологам, терапевтам, інтернам, студентам медичного факультету.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 131 сторінці машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, розділів з викладенням матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та додатків. Робота ілюстрована 9 таблицями, 15 малюнками. Список літератури включає 353 праці, з них 208 вітчизняних і 145 зарубіжних джерел.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. З метою розв'язання поставлених завдань нами було обстежено 219 хворих, із них 148 хворих РС (чол.40; жін.108), віком до 29 років – 42 особи, з них: чол. 14, жін. 28; основна кількість хворих представлена віковою категорією 30 - 39 років – 66, з них чол. 14, жін. 52; старших за 40 років – відповідно 38, з них чол. 10 та жін. 28. Співвідношення хворих жінок і чоловіків складало 3 : 1. З метою розмежування РС від інших груп захворювань нами проводилося дослідження хворих з мозковими інсультами, церебральними арахноїдитами та пухлинами головного мозку. Хворих з інсультами було 27 осіб (чол. 10; жін. 17), серед яких переважали особи після 50 років, з них геморагічним інсультом – 13 (чол. 5; жін. 8), ішемічним інсультом – 14 (чол. 5; жін. 9), пухлинами – 22 (чол.12; жін. 10) у віці від 30 до 60 років, хворих арахноїдитами – 22 (чол. 8; жін. 14) віком від 25 до 60 років. Контролем були 38 практично здорових осіб.

Для діагностики клінічних форм РС використовувалися загальноприйняті крітерії Є.В.Шмідта та співавт. (1980), С.Poser та співавт. (1983) з урахуванням рекомендацій, розроблених нами (Скочій П.Г. та співавт., 1995, 2000) і було виділено п'ять клінічних форм РС: мозочково-спінальну (104 хв.), церебральну, включаючи оптичну (30 хв.), спінальну (6 хв.), мозочкову (4 хв.) та периферійну (4 хв.). За період дослідження переважали хворі з тривалістю захворювання 1-5 років (52 хв.) та більше 10 років (44 хв.), хоча і частка виявлених хворих з демієлінізуючим процесом до 1-го року також досить значна (16 хв.). Серед хворих РС превалювали вторинно-прогресуючий (55 хв.) і первинно-прогресуючий (47 хв.) типи перебігу і переважно з мозочково-спінальною (50 %) та церебральною (15 %) формами захворювання.

Згідно шкали J.Kurtzke (1983) клінічної оцінки функціонального стану у 98% хворих РС провідним синдромом були рухові розлади, у 78 % – координаторні порушення, часткова атрофія дисків зорових нервів зустрічалася – у 65 % та порушення функції тазових органів у 47 % хворих.

При обстеженні хворих проводилося:

Детальне неврологічне та загальноклінічне обстеження хворих із залученням методів параклінічного дослідження (біохімічних, імунологічних, спектральних, офтальмоскопічних, РЕГ, ЕхоЕГ, ЕЕГ, ЕМГ, КТ, МРТ).

Спектрально-емісійне дослідження методом кількістного визначення мікроелементів в крові за Козаковим С.Б., Попелюком П.Ф. в модифікації Скочія П.Г. і Шеваги В.М. (1976) з використанням еталонів на золу, трьохразовим фотографуванням спектра на одну спектрограму на спектральному апараті.

Одночасне визначення a-токоферолу і ретинолу в плазмі крові методом мікроколончатої високоефективної рідинної хроматографії з ультрафіолетовою детекцією за Скуріним В.Н., Двінською Л.М. (1989); визначення нікотинової кислоти в крові за Паєнком С.М., Гусаком Я.С. та співавт.(1978); флуориметричним методом визначення загального тіаміну в крові за Єлісєєвою Г.Д. (1985); визначення вітаміну С в плазмі крові за методом відновлення йодноватокислого калію аскорбіновою кислотою за Кондрахіним І.П. та співавт. (1985).

Опрацювання отриманих даних на основі проведених досліджень за зазначеними вище методиками, методом варіаційної статистики комп'ютерною програмою “Statistica 5,0”.Для цього була створена комп'ютерна база даних і для кожного з досліджуваних показників обчислювали їх середні арифметичні значення та відповідні їм стандартні похибки (М ± м), середні квадратичні відхилення (s), достовірність різниці (р) між середніми значеннями. Вірогідність результатів визначалась на рівні значущісті a=0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Показники мінерального гомеостазу. Аналіз наших досліджень свідчить про значні зміни мінерального складу крові у хворих РС, а саме: підвищувався рівень міді в 2,6 рази (р<0,001), барію в 2,4 рази (р<0,001), хрому в 2,2 рази (р<0,001), кремнію в 2,2 рази (р<0,001), стронцію в 2,2 рази (р<0,004), ітрію в 2,2 рази (р<0,002), алюмінію в 2,1 рази (р<0,001), срібла в 2,1 рази (р<0,001), кальцію в 2 рази (р<0,001), титану в 2 рази (р<0,001), нікелю в 1,9 рази (р<0,001), цинку в 1,8 рази (р<0,001), молібдену в 1,8 рази (р<0,001), марганцю в 1,5 рази (р<0,003), магнію в 1,5 рази (р<0,001), лантану в 1,5 рази (р<0,010) в порівнянні з контролем; появу цирконію (р<0,025), ванадію (р<0,022), кобальту (р<0,199), свинцю (р<0,001), кадмію (р<0,026) лише в крові хворих, а вміст заліза і олова змінювався невірогідно.

Залежно від статі та віку хворих РС мінеральний гомеостаз має свої особливості: у хворих жіночої статі в периферійній крові спостерігається збільшення вмісту алюмінію в 1,4 рази (р<0,005) і міді в 1,2 рази (р<0,010), а у чоловічої статі – збільшена концентрація кадмію в 3,2 рази (р<0,050) і кобальта в 15 рази (р<0,030). Крім того, у хворих РС вікової категорії до 20 років спостерігається збільшення концентрації кальцію, до 30 років – алюмінію, з подальшим зниженням їх в старших вікових групах, і навпаки, зі збільшенням віку до 40 років – підвищення концентрації титану і кремнію, а після 40 років – срібла та нікеля.

Встановлено також неоднорідне порушення мінерального гомеостазу у хворих з різними клінічними формами та типами захворювання, зокрема, при церебральній – підвищення концентрації міді в 2,9 рази (р<0,005), магнію в 2,1 рази (р<0,026), барію в 3,3 рази (р<0,015), стронцію в 1,9 рази (р<0,030), олова в 4,6 рази (р<0,003) і виявлення ванадію (р<0,033), і кадмію (р<0,050); мозочково-спінальній – підвищення рівня нікелю в 2,1 рази (р<0,001), тоді як олова не виявлялось; мозочковій – підвищення вмісту кальцію в 2,2 рази (р<0,001) і нікелю в 2 рази (р<0,001), тоді як кремній, ванадій і кадмій у крові не були виявлені, та спінальній – підвищення концентрації молібдену в 4,5 рази (р<0,001), кремнію в 3,1 рази (р<0,010), титану в 2,5 рази (р<0,030) і виявлення цирконію (р<0,003), а кадмій не був виявлений. При первинно-прогресуючому типі перебігу РС переважно підвищувався рівень міді (р<0,001) і кадмію (р<0,001), при прогресуючо-ремітуючому – цирконію (р<0,030) і заліза (р<0,010), а при рецидивуючо-ремітуючому – молібдену (р<0,001). З прогресуванням патологічного процесу відзначалось поступове зниження рівня молібдену (р<0,001) і навпаки, підвищення вмісту цирконію (р<0,014) в крові хворих РС.

Наши дослідження виявили значні зміни в мінеральному гомеостазі залежно і від тривалості РС. У хворих з тривалістю захворювання до 1 року константована найвища концентрація заліза (р<0,004); від 1 до 5 років – кальцію (р<0,002) і хрому (р<0,001); від 6 до 10 років – титану (р<0,001) і лантану (р<0,001) та більше 10 років – ванадію (р<0,001). З наростанням тривалості захворювання відзначалось підвищення вмісту кальцію (р<0,002) і хрому (р<0,001) – до 5 років, а титану (р<0,001) і лантану (р<0,001) – до 10 років, з наступним зниженням їхньої концентрації; і збільшення вмісту ванадію (р<0,001) в крові хворих при тривалості РС більше 10 років. Варто також підкреслити, що в периферійній крові хворих РС при легкому ступені важкості підвищена концентрація молібдену (р<0,001) і титану (р<0,001), а знижена – стронцію (р<0,023); при середньому ступені – підвищений вміст міді (р<0,001), срібла (р<0,001) і стронцію (р<0,001), а з наростанням важкості перебігу захворювання спостерігалося поступове зниження рівня титану (р<0,001) і молібдену (р<0,001) та підвищення ванадію (р<0,001).

Таким чином, отримані дані дозволяють вважати, що порушення МЕ гомеостазу у хворих РС у значній мірі залежать від статі, віку хворих, клінічної форми, характеру і важкості перебігу, а також від тривалості захворювання. Маючи на меті вивчення впливу мікроелементів (МЕ) на прооксидантно-антиоксидантну рівновагу при РС, виявлене збільшення вмісту цинку, міді, марганцю, заліза і нікелю в крові хворих може свідчити про посилення антиоксидантної системи захисту організму. Крім того, підвищення рівня хрому, кремнію, молібдену, кальцію, магнію і титану може вказувати на втрату цих елементів тканинами при даному захворюванні. З огляду на їхні антиокисні властивості і розглядаючи кров як проміжну систему варто думати, що міжорганний перерозподіл даних МЕ призводить до зменшення резерву неферментативної ланки антиоксидантного захисту в тканинах. Врахуовуючи прооксидантну дію свинцю, алюмінію, срібла, ванадію, барію, ітрію, стронцію, ми розглядаємо збільшення їхньої концентрації в крові, як захисний ефект, що свідчить про спрямовану декомпартментилізацію даних мікроелементів, і тим самим зменшується їхня прооксидантна дія в тканинах при РС. Виявлення в крові хворих кадмію, кобальту, олова, які також наділені прооксидантними властивостями дозволяє зробити висновок про те, що міжорганний перерозподіл перелічених вище МЕ, які могли б потенційно порушити прооксидантно-антиоксидантну рівновагу в тканинах, і нагромадження їх в крові дає змогу зробити припущення про буферну функцію крові в окисному гомеостазі організму.

Показники мінерального гомеостазу можуть бути використані не лише в комплексі лабораторних методів діагностики розсіяного склерозу, а також для диференціальної діагностики його з іншими органічними захворюваннями ЦНС (церебральними арахноїдитами, інсультами, пухлинами головного мозку), які можуть в певний період перебігу своєї патології давати подібну неврологічну симптоматику. Так, на відміну від церебральних арахноїдитів, в крові хворих РС концентрація кальцію (р<0,001) і магнію (р<0,001) підвищувалась, тоді як при церебральних арахноїдитах залишалась в межах контрольних цифр; відзначалось також підвищення вмісту молібдену (р<0,001) при РС, а при арахноїдитах навпаки – вірогідне зниження. Хром, кадмій, ванадій, кобальт не визначалися в крові хворих арахноїдитами, тоді як у хворих РС – визначалися.

При РС на відміну від пухлин головного мозку відзначалися наступні зміни вмісту мінералів у крові: рівні магнію (р<0,010), молібдену (р<0,001), срібла (р<0,001) та цирконію (р<0,001) підвищені, а при пухлинах – концентрація цих МЕ вірогідно знижена; рівень заліза залишався в межах контрольних цифр при РС, тоді як при пухлинах – вірогідно знижувався; хром, кадмій, ванадій, кобальт виявлені у крові хворих РС, а у хворих з пухлинами мозку – не визначались.

У хворих РС на відміну від мозкових інсультів відзначалось вірогідне підвищення концентрації кремнію, міді, титану, барію і стронцію, коли їхні рівні вірогідно знижені при інсультах; вміст марганцю, нікелю, кальцію і молібдену вірогідно підвищуювався при РС, тоді як при інсультах залишався на рівні показників контрольної групи; концентрація заліза у крові хворих РС була в межах контрольних цифр, а при інсультах – вірогідно знижувався. Що стосується вмісту таких МЕ як кадмію, ванадію і кобальту - вони були виявлені лише в крові хворих РС, а у хворих мозковими інсультами й у практично здорових осіб – не визначалися.

Узагальнюючи отримані дані, слід вказати про значну відмінність вмісту мінерального складу крові у хворих РС, церебральними арахноїдитами, пухлинами головного мозку й інсультами. Ці дані в комплексі з іншими параклінічними дослідженнями можуть бути рекомендовані додатковим диференційно-діагностичним тестом між демієлінузуючою, запальною, неопластичною та судинною патологією нервової системи.

Показники вітамінного гомеостазу при РС. При визначенні рівня вмісту вітамінів у крові хворих РС мали місце такі зміни: підвищення вітаміну В1 в 1,2 рази (р<0,016), зниження вітаміну С майже в 1,5 рази (р<0,001), тоді як зниження вмісту вітаміну РР було невірогідним. У кількісному відношенні рівні вітамінів А и Е в крові хворих РС не відрізнялися від контрольних цифр.

Залежно від статі хворих РС, вміст окремих вітамінів має свої особливості: підвищення концентрації вітаміну А в 1,5 рази (р<0,001) і зниження аскорбінової кислоти в 1,4 рази (р<0,009) переважно в крові хворих чоловічої статї. Отримані дані про зміни концентрації вітаміну В1 в крові хворих РС свідчать про порушення обміну тіаміну, а саме: його вміст підвищувався в 1,2 рази (р<0,016) в порівнянні з показниками контрольної групи; при терміні захворювання до 1 року вміст тіаміну не відрізнявся від контрольних цифр, а від 1 до 5 років – його рівень вірогідно підвищувався, і з наступним поступовим зниженням концентрації з наростанням тривалості захворювання.

Підсумовуючи результати проведених досліджень можна думати, що при демієлінізуючій патології має місце підвищена потреба нервової тканини у вітаміні В1 і підвищення його концентрації в крові хворих РС є компенсаторною реакцією організму. Не виключається при цьому, що з прогресуванням процесу зниження рівня тіаміну в крові у обстежених хворих, очевидно, пов'язано з існуючою недостатністю його в тканинах організму, у тому числі і нервової. Вказане вище зниження тіаміну призводить до появи продуктів недоокислення – лактатів, альдегідів, що сприяють розвитку ацидозу і прискоренню загибелі нервової клітини.

Рівень нікотинової кислоти у хворих РС практично не відрізнявся від її рівня у практично здорових осіб, але спостерігалося достовірне підвищення її концентрації в крові в 1,2 рази (р<0,010) при спінально-мозочковій формі захворювання. Отже, пул цього винятково важливого вітаміна при РС залишався в межах норми, що підтверджує стійкість організму. Відомо, що при недостачі вітаміну РР в організмі людини виникає значне порушення функції ЦНС і її вищого відділу – кори великих півкуль мозку. При цьому, у головному і спинному

мозку, а також у периферійній нервовій системі виявляються дистрофічні зміни нейроцитів, дегенерація нервових волокон провідних шляхів бічних та задніх стовпів спинного мозку.

Кількісний вміст аскорбінової кислоти в периферійній крові хворих РС знижувався в 1,5 рази (р<0,001) порівняно з контрольною групою. Зниження її концентрації спостерігалося переважно у хворих чоловічої статі в 2 рази (р<0,009), а у осіб жіночої статі – в 1,5 рази (р<0,001). При мозочковій формі захворювання відзначалося значне зниження її рівня в 5,3 рази (р<0,001) порівняно з контролем.

Слід відзначити, що зниження в крові хворих РС вмісту водорозчинних антиоксидантних вітамінів створює реальну небезпеку для зрушення гомеостатичної рівноваги і, очевидно, особливо важлива роль в антиоксидантному захисті мозку належить аскорбіновій кислоті. У зв'язку з цим, наші спостереження ще раз підтверджують доцільність та необхідність розробки способів посилення антиоксидантної активності шляхом додаткового введення хворим РС аскорбінової кислоти.

Концентрація вітаміну Е в крові обстежених хворих не відрізнялась від такої контрольної групи, до того ж, при легкому ступені важкості РС відзначалося зниження рівня токоферолу в 1,6 рази (<0,040), а з наростанням тяжкості перебігу захворювання, його рівень дорівнював контрольним цифрам, що ймовірно є компенсаторною реакцією організму. Цей факт ще раз підтверджує, що фізіологічна антиоксидантна, мембраностабілізуюча роль токоферолу в організмі хворих з демієлінізуючою патологією, незважаючи на зниження реактивності організму, пригнічення імунітету та виражені метаболічні порушення – збережена і він є найважливішим регулятором окисного гомеостазу клітин і організму в цілому.

Водночас відзначались аналогічні токоферолу зміни вмісту в крові хворих РС і ретинолу. Варто підкреслити, що вірогідної різниці між концентрацією вітаміну А у хворих РС та практично здорових осіб не було, лише у хворих чоловічої статі і при терміні захворювання до 1 року рівень концентрації його вірогідно підвищувався в 1,3 рази (р<0,001). Вказані результати дослідження дозволяють зробити висновок про збереження антиоксидантного (АО) потенціалу вітаміну А у хворих РС.

Враховуючи отримані дані можна стверджувати, що у хворих на РС спостерігається недостатність окремих ланок водорозчинної АО системи – системи аскорбінової кислоти і відносна стійкість жиророзчинної АО системи. Очевидно, окремі ланки АО системи організму при демієлінізуючій патології взаємодіють між собою, взаємно один одного стабілізують і заміняють в міру витрати можливостей окремих ланок захисної реакції організму. Тому введення антиоксидантних препаратів при усіх формах і ступенях важкості РС є виправданим.

Крім вивчення змін вітамінного гомеостазу в процесі розвитку РС, нами також була поставлена мета вивчити його стан при інших захворюваннях у плані диференціальної діагностики органічних уражень ЦНС. Проведені дослідження в цьому напрямку показали, що кількісний вміст вітамінів у крові різний при мозкових інсультах, церебральних арахноїдитах і пухлинах головного мозку. Так, при мозкових інсультах відзначалося зниження загальної кількості тіаміну в 2 рази (р<0,001), аскорбінової кислоти – в 1,5 рази (р<0,001 ) і вітаміну РР – в 1,6 рази (р<0,001) в порівнянні з контролем. Виявлене також вірогідне зниження концентрації вітаміну В1 в 2 рази (р<0,001), вітаміну С – в 1,6 рази (р<0,001) та вітаміну РР – в 1,8 рази (р<0,001) в крові хворих церебральними арахноїдитами. Приблизно однакова тенденція зміни вмісту зазначених вище вітамінів спостерігалася і в крові хворих з пухлинами головного мозку: концентрація тіаміну знижувалася в 1,3 рази (р<0,001), аскорбінової кислоти – в 1,5 рази (р<0,001) і вітаміну РР – в 2 рази (р<0,001) в порівнянні з контрольною групою.

Таким чином, слід вказати, що дані літератури і наших власних досліджень підтверджують наявність вираженого дефіциту вітамінів у крові хворих демієлінізуючими, судинними, запальними захворюваннями та пухлинами ЦНС і свідчать про недостатність компенсаторних можливостей організму, а також про виснаження даної ланки гомеостазу у відповідь на ушкодження мозкової тканини.

Підводячи підсумки наведеного матеріалу слід відзначити, що показники мінерального і вітамінного гомеостазу корелюють з гостротою, характером, тяжкістю перебігу, а також з формою і тривалістю демієлінізуючого захворювання. Тому, важливість визначення вмісту мікроелементів і вітамінів у крові хворих РС безсумнівна для удосконалення діагностики цього захворювання. Загалом, вказані дані в комплексі з іншими параклінічними дослідженнями можуть бути рекомендовані для використання в неврологічній практиці додатковим диференційно-діагностичним тестом між демієлінізуючою, запальною, неопластичною і судинною патологією нервової системи.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, які полягають у визначенні деяких важливих ланок патогенезу РС на основі особливостей змін мінерального і вітамінного гомеостазу з урахуванням гостроти, клінічних проявів, важкості й перебігу захворювання, а також удосконаленні діагностики і розробці додаткових критеріїв диференціальної діагностики демієлінізуючої, запальної, неопластичної та судинної патології нервової системи і обгрунтована необхідність диференційованого призначення мікроелементів та вітамінів у складі антиоксидантних комплексів.

2. Характер і вираженість змін мінерального і вітамінного складу крові в хворих РС корелють з гостротою, особливостями клінічних проявів, важкістю і тривалістю перебігу захворювання.

3. У хворих РС вірогідно підвищується рівень цинку, міді, марганцю, кальцію, магнію, молібдену, хрому, нікелю, алюмінію, барію, кремнію, стронцію, срібла, титану, ітрію, лантану та в незначній кількості визначаються цирконій, ванадій, свинец, кадмій і кобальт.

4. У крові хворих церебральної форми РС підвищується рівень вмісту міді, магнію, барію, стронцію, олова, ванадію, кадмію; мозочкової – кальцію і нікелю; спінальної – молібдену, кремнію, титану, цирконію і мозочково-спінальної – нікелю.

5. У хворих з первинно-прогресуючим типом перебігу РС вірогідне зростає вміст міді і кадмію, з прогресуючо-ремітуючим – цирконію і заліза, а з рецидивуючо-ремитуючим – молібдену. З погресуванням захворювання кількість цирконію збільшується, а молібдену – зменшується.

6. У хворих РС з терміном захворювання до 1 року відзначається підвищення концентрації заліза; від 1 до 5 років – кальцію і хрому; від 6 до 10 років – титану і лантану, а більше 10 років – ванадію. Крім того, при легкому ступені захворювання має місце вірогідне підвищення рівня титану, молібдену і зниження стронцію; при середньому ступені – збільшення рівня міді, срібла і стронцію, тоді як наростання важкості РС супроводжується зниженням вмісту титану і молібдену.

7. Значне збільшення в крові хворих РС вмісту цинку, міді, марганцю, заліза та нікелю свідчить про посилення антиоксидантної системи захисту організму. Підвищення рівня хрому, кремнію, молібдену, кальцію, магнію, титану і враховуючи їхні антиокисні властивості та розглядаючи кров як проміжну систему варто думати, що міжорганний перерозподіл даних МЕ призводить до зменшення резерву неферментативної ланки антиоксидантного захисту в тканинах при РС.

8. Підвищення концентрації в крові хворих свинцю, алюмінію, срібла, ванадію, барію, ітрію, стронцію з огляду на прооксидантну ролб можна розцінити як захистний ефект шляхом спрямованої декомпартментилізації вказаних мікроелементів, що зменшує їхню прооксидантну дію в тканинах при РС. Виявлення в крові хворих кадмію, кобальту, олова, які також наділені прооксидантними властивостями свідчить про міжорганний перерозподіл даних МЕ, які могли б потенційно порушити прооксидантно-антиоксидантну рівновагу в тканинах, і нагромадження їх в крові дає змогу зробити припущення про буферну функцію крові в окисному гомеостазі організму.

9. Показники мінерального спектра крові можуть бути використані з метою диференціальної діагностики розсіяного склерозу з церебральними арахноїдитами, інсультами і пухлинами головного мозку. У крові зазначених груп хворих підвищується рівень цинку й алюмінію, а в хворих церебральними арахноїдитами і пухлинами головного мозку в однаковій мірі підвищується рівень міді, марганцю, нікелю, кремнію, а знижується – молібдену. Вміст титану збільшується, а заліза, навпаки знижуеться лише в крові хворих з пухлинами і мозковими інсультами. Рівень срібла підвищувється, а кальцію і цирконію знижуеться в хворих церебральними арахноїдитами й інсультами. Установлено різнобічний характер кількісних змін в сторону підвищення концентрації барію, стронцію при церебральних арахноїдитах, і в сторону зниження їх при інсультах. Вміст магнію вірогідно підвищується, а кремнію і міді знижується лише в крові хворих мозковими інсультами.

10. У крові хворих РС підвищується концентрація тіаміну в початковому періоді захворювання і знижується рівень аскорбінової кислоти, особливо при мозочковій формі та у осіб чоловічої статі, а вміст ретинолу, токоферолу і нікотинової кислоти не відрізняється від контрольних цифр. Отримані дані підтверджують відносну стійкість ланок жиророзчинної АО системи – токоферолу і ретинолу, а зниження вітаміну С може свідчити про посилене споживання даного антиоксиданту в тканинах, де він необхідний для запобігання вільнорадикальних процесів, тому введення антиоксидантних препаратів при усіх формах і ступенях важкості РС є виправданими.

11. Порівняльний аналіз вмісту вітамінів у крові хворих на РС показує вірогідне підвищення концентрації тіаміну і зниження – аскорбінової кислоти, тоді як при церебральних арахноїдитах, інсультах і пухлинах головного мозку – знижується вмісту тіаміну, аскорбінової і нікотинової кислот.

12. Особливості змін мінерального і вітамінного гомеостазу при РС можуть бути використані не лише для удосконалення діагностики даного захворювання і проведення диференціальної діагностики РС з іншими органічними захворюваннями ЦНС, а і для пошуку ефективних шляхів профілактики та лікування цього важкого прогресуючого захворювання нервової системи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою підвищення якості діагностики і більш глибокого розуміння патогенезу РС, а також оцінки гостроти і важкості перебігу демієлінізуючого процесу в комплексі клініко-лабораторних методів варто проводити дослідження показників мінерального і вітамінного спектра крові.

2. Враховуючи особливості змін вмісту мінералів та вітамінів у крові хворих РС, найбільш істотне діагностичне значення має вивчення їхнього гомеостазу на ранніх етапах захворювання, при загостренні і при прогредієнтному перебігу РС.

3. З метою диференціальної діагностики й уточнення характеру інтракраніального процесу (демієлінізуючого, запального, судинного, неопластичного) рекомендується визначення в крові вмісту цинку, міді, заліза, марганцю, алюмінію, нікелю, кремнію, молібдену, кальцію, срібла, магнію, цирконію, барію, стронцію, а також вітамінів – тіаміну, аскорбінової і нікотинової кислот. Виявлені зсуви вмісту даних мікроелементів та вітамінів в крові можуть бути використані при трактуванні патохімічної природи вище вказаних патологічних процессів.

4. Для підвищення реактивності організму і профілактики загострень РС доцільно розробити раціональне харчування з необхідними мікроелементами (мідь, залізо, цинк, марганець, кальцій, магній, хром, кобальт, тощо), жиро- та водорозчинними вітамінами (А, Е, С, В1, РР, тощо).

5. На фоні базисного лікування РС, з урахуванням клінічних форм, характеру перебігу захворювання, а також показників мінерального і вітамінного гомеостазу, з метою корекції метаболічних процесів і нормального функціонування фізіологічної АО системи, необхідне диференційоване використання вітамінів і мікроелементів у складі антиоксидантних комплексів (оліговіт, три-ві, три-ві плюс, сунамол, супрадин, тощо ).

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ергюн Ніл. О нарушениях содержания некоторых микроэлементов при рассеянном склерозе // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 1999. – №1. – С.103-105.

2. Зміни вільнорадикального і вітамінного гомеостазу при розсіяному склерозі / Скочій П.Г., Тимочко М.Ф., Штибель В.Г., Ергюн Н., Король Г.М. // Практична медицина. –1999. – ч.5-6 (19-20). – С.27-28.

3. До питання терапії розсіяного склерозу / Скочій П.Г., Ергюн Н., Сиротина О.С., Малярська Н.В. // Практична медицина. – 1999. – ч.7-8 (21-22). – С.27-29.

4. Ергюн Ніл. Зміни мінерального гомеостазу в плазмі крові хворих розсіяним склерозом // Практична медицина. – 1999. – ч.7-8 (21-22). – С.29-31.

5. Эргюн Нил. Нарушение минерального и витаминного гомеостаза у больных рассеянным склерозом // Матеріали науково-практичної конференції “Нові погляди на проблеми епідеміології, етіопатогенезу, діагностики і лікування розсіяного склерозу та можливості його реабілітації”. – Львів, 21-22 травня. –1998. – С.44-47.

6. Ергюн Ніл. Вміст аскорбінової кислоти та токоферолу у хворих на розсіяний склероз //Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання клінічної вітамінології”. – Львів, 30 травня. – 2000. – С.23 – 24.

7. Ергюн Ніл. Біль спини при розсіяному склерозі, диференційна діагностика, лікування. //Матеріали науково-практичної конференції, привсяченої 30-річчю 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова. – Львів. – 1999. – С.195 – 196.

8. Ергюн Ніл. Вивчення проблеми діагностики розсіяного склерозу за допомогою мінерального та вітамінного гомеостазу // Матеріали VIII конгресу СФУЛТ. Львів – Трускавець, 13 – 17 серпня. – 2000. – С.289.

9. Клініка та діагностика розсіяного склерозу: Метод. рек. / Складачі: П.Г.Скочій, С.С.Пшик, Г.М.Король, Н.В.Малярська, В.Г.Штибель, Ніл Ергюн. – Львів, 2000.– 30 с.

АНОТАЦІЯ

Ергюн Ніл, “Порушення мінерального і вітамінного гомеостазу в диференційній діагностиці розсіяного склерозу”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена вивченню особливостей змін мінерального і вітамінного спектра крові у хворих розсіяним склерозом у залежності від статі, віку, клінічних варіантів перебігу, важкості та тривалості захворювання, а також порівняння цих показників з такими у хворих з іншими органічними захворюваннями ЦНС (інсультами, пухлинами, арахноїдитами). Виявлено додатковий діагностичний тест для диференційної діагностики розсіяного склерозу.