партнерства та взаєморозуміння в суспільстві, що сприятиме побудові справжньої правої держави, є підвищення рівня правової культури політичної еліти, посадових осіб та окремих громадян.
Важливою ознакою правової держави є принцип рівності громадян у правах та перед законом (ст.21 Конституції України). У ході дослідження дисертант доводить відсутність у реальному житті українського суспільства фактичної рівності, та робить висновок, що побудова дійсно правової держави (так само, як і демократичної та соціальної) для українського народу – віддалена перспектива. Стан непевності, нестійкої рівноваги, політичної та економічної нестабільності перехідного періоду негативно впливає на її становлення. Головна проблема у вирішенні цього глобального завдання полягає в тому, що доводиться одночасно будувати і демократичну, і соціальну, і правову державу, враховуючи їх системний взаємозв’язок та взаємозумовленість розвитку.
Більшою мірою такий матеріальний зв’язок, як показало дослідження, притаманний ознаці “правова держава”. Адже ті якості, що дають змогу характеризувати державу як демократичну і соціальну, водночас саме в демократичній країні повинні мати й правовий характер, закріплюватися у відповідних нормах та інститутах права. Такий зв’язок спостерігається і між категоріями “соціальна держава” і “правова держава”, тому що у такому разі тільки право повинно закріплювати відповідні соціальні якості цієї держави. Однак в науці та практиці українського державотворення, як визначальній ознаці пріоритетність повинна надаватися саме соціальній державі.
Підсумовується, що в процесі розгляду окремо кожної із складових демократичної, соціальної, правової держави, визначився системний характер їхнього взаємного впливу. Його суть полягає в тому, що реалії, які характеризують нашу державу і перебувають між собою у системному зв’язку, утворюють врешті-решт одне, достатньо складне ціле. Доведено і те, що кожна з якісних ознак теж є відпо-відним системним утворенням і також охоплює цілу низку суттєвих характеристик, про що засвідчив системний аналіз кожної із зазначених складових.
У висновках узагальнюються положення про доцільність, можливість та ефективність застосування системного підходу щодо дослідження системних ознак української держави, особливості інтеграційної та диференційної функцій методу, підсумовуються його загальні характеристики. Систематизуються особливості, шляхи підбору та роль категорій системного підходу при дослідженні державно-правових явищ, насамперед основних ознак української держави. Формулюється головний висновок про наявність глибинних системних зв’язків між основними ознаками української держави, їх взаємозалежність та взаємовплив. Конкретизуються підсумки дослідження основних рис демократичної держави, особливості і умови її становлення та розвитку в українському просторі. Підсумовуються результати дослідження соціальної та правової держави, узагальнюються висновки щодо їх системних зв’язків, особливостей та умов розбудови на теренах України. Систематизуються причини, що гальмують процес розбудови демократичної, соціальної, правової держави.
Основні положення дисертації висвітлені у таких публікаціях автора:
1.
Ганьба Б.П. Характеристика системно пов’язаних головних ознак сучасної Української держави. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1999. – № 3. – С.68-73.
2.
Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ. // Право України. – 2000. – №3. – С. 41-44.
3.
Б.П. Ганьба. Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових дослідженнях. // Вісник Львівського університету. – 2000. – №35. – С.59-65.
4.
Б.П. Ганьба Особливості реалізації соціальних функцій української держави в умовах сьогодення. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – №2. – С. 76-81.
5.
Особливості становлення та розвитку демократії в новітні часи на теренах української держави // Обрії. – 2001. – № . – С. 50-52.
Анотації
Ганьба Б.П. Системний підхід та його застосування в дослідженні України як демократичної, соціальної, правової держави. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Національний університет внутрішніх справ МВС України. Харків, 2001.
Дисертація присвячена проблемам застосування системного підходу при дослідженні державно-правових явищ, насамперед, основних конституційних ознак сучасної української держави, а також системному дослідженню основних характеристик демократичної, соціальної, правової держави як складного системного утворення.
У роботі досліджуються також проблеми, пов’язані з особливостями визначення категорій системного підходу для дослідження складних соціальних систем державно-правового змісту.
Сучасні процеси, що відбуваються в українському суспільстві і державі, зумовлюють необхідність виявлення глибинних системних зв’язків, зон взаємовпливу та інших сутнісних характеристик основних ознак української держави, що вкрай актуально для вирішення теоретичних і практичних проблем сучасного українського державотворення. Автором сформульовані особливості та умови розбудови демократичної, соціальної, правової держави у їх системному зв’язку, проаналізовано і доведено взаємозалежність становлення та розвитку вказаних ознак в українському соціальному просторі.
Основні результати дослідження знайшли своє втілення в пропозиціях автора щодо розвитку державотворчого процесу відповідно до вимог Конституції України.
Ключові слова: системний підхід, соціальна система, демократія, соціальність, правова держава, права людини.
Ганьба Б.П. Системный подход и его применение в исследовании Украины как демократического, социального, правового государства. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальный Университет внутренних дел, г. Харьков, 2001.
Диссертация посвящена проблемам применения системного подхода для исследования государственно-правовых явлений, прежде всего основных конституционных признаков современного украинского государства, а также системного исследования основных характеристик демократического, социального, правового государства как сложного системного образования. В работе осуществлен глубокий анализ сути системного подхода как метода научного исследования различных социальных явлений. Обосновывается необходимость и целесообразность его применения в исследовании государственно-правовых систем, что обуславливается прежде всего системным строением государства как особо сложного социального образования.
В работе также исследуются проблемы, связанные с особенностями определения категорий системного подхода для познания сложных социальных систем государственно-правового содержания, к которым относится и система основных государственных признаков. Данный метод взаимосвязан с беспрерывным процессом образования новых категорий, ибо исследования какой бы то ни было системы требует своего индивидуального категориального набора. Основные конституционные признаки украинского государства, являющиеся объектом диссертационного исследования, в свою очередь также выступают категориями познания, но на более глобальном уровне.
Современные процессы, которые происходят в украинском обществе и государстве, обуславливают необходимость выявления глубинных системных связей, зон взаимовлияния и других существенных характеристик основных признаков украинского государства, что исключительно актуально для решения теоретических и практических проблем современного украинского государствоведения. В работе сформулированы особенности и условия строительства демократического, социального, правового государства в его системной связи, проанализировано и доказано взаимозависимость становления и развития указанных признаков в украинском социальном пространстве. В большей мере такая взаимосвязь свойственна признаку “правовое государство”, поскольку те свойства, которые характеризуют государство как демократическое и социальное, в свою очередь должны носить и правовой характер, закрепляться в соответствующих нормах и институтах права. Аналогичная взаимосвязь наблюдается и между категориями “социальное государство” и “правовое государство”, поскольку только право должно закреплять соответствующие социальные свойства государства. Однако в науке и практике украинского государствоведения как определяющему признаку приоритет должен отдаваться социальному государству.
В работе обобщается и систематизируются причины, которые негативно влияют на процессы становления и развития демократического, социального, правового государства.
Основные результаты исследования нашли свое отражение в предложениях автора применительно к развитию и совершенствованию государственного строительства в соответствии с требованиями Конституции Украины.
Ключевые слова: системный подход, социальная система, демократия, социальность, правовое государство, права человека.
Han'ba B.P. System approach and its application in investigation of Ukraine as democratic, social, juridical power – Manuscript.
Dissertation for receiving candidate of juridical sciences degree in specialization 12.00.01 – theory and history of state and law; history of political and legal thoughts and legal science. – National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2001.
Dissertation is devoted to problems of system approach application during investigation of power – law phenomena and in first place the main constitutional features of modern Ukrainian power, as well as system cunestigation of principal characteristics of democratic, social, juridical power as complex system composition.
The problems also are investigated connected with peculiarities of categories determination of system approach for scientific research of coruplex social systems of power – law meaning including and system of principal power features.
Modern processes having place in Ukrainian society and power determine the necessity of deep system correction installation, zones of mutual inference and other main principal features of Ukrainian power, which is extremely, actual for resolution of theoretical and practical problems of modern Ukrainian power construction.
Author formulated the peculiarities and conditions for building of democratic social and juridical power in their system connection, the development of mentioned features in Ukrainian social space is analyzed and approved.
The main results of investigation found their application in author propositions concerning the development of power-building process in connection with Constitution of Ukraine requirements.
Key-words: system approach, social system, democracy, sociality, power of law, human rights.
