ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Голод Оксана Євгенівна

УДК 811.112.2'373

ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИКИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

ПЕЙОРАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

10.02.04 — германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Львів — 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Максимчук Богдан Васильович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри німецької філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кияк Тарас Романович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії і практики перекладу германських мов

кандидат філологічних наук, доцент

Задорожний Володимир Васильович,

національний університет "Львівська політехніка",

завідувач кафедри іноземних мов

Провідна установа: Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра германської філології

Захист відбудеться "28" лютого 2001 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради K 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів,

вул. Університетська,1, ауд. 220.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферет розісланий 27 січня 2001 року

Вчений секретар кандидат філологічних

спеціалізованої вченої ради наук, доцент Білинський М.Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота присвячена дослідженню пейоративної лексики на позначення людини в сучасній німецькій мові. Вибір теми дисертаційного дослідження пояснюється тим, що цей пласт лексики дотепер не був об'єктом всебічних мовознавчих досліджень. Дисертаційне дослідження є окремою частиною наукової програми, яка виконується на факультеті іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка "Дослідження структурно-семантичних особливостей і тенденцій розвитку німецької мови". Актуальність дослідження. Незважаючи на те, що дослідження семантики ведуться останніми десятиліттями дуже інтенсивно, багато проблем залишаються нерозв'язаними. Неоднозначно та суперечливо розглядається структура сигніфікативного та конотативного аспекту лексичного значення (ЛЗ) пейоративних одиниць. Відсутні також чіткі дефініції термінів "пейоратив" і "лайливе слово", а тому їх розглядають як синоніми. Мало досліджена роль контексту в функціонуванні пейоративної лексики та мовленнєвий акт "лайка", в якому вона вживається. За цих умов спроба внести ясність до проблеми пейоративної лексики актуальна як в теоретичному, так і в практичному плані. Оскільки пейоративна лексика вивчена недостатньо і до останнього часу фактично залишалася поза увагою лінгвістів, то основна мета дисертаційного дослідження полягає у розкритті комплексного різноаспектного характеру пейоративної лексики на позначення людини як мовного та мовленнєвого феномена. У працях, присвячених пейоративам, даний пласт лексики всебічно не досліджувався. Українські та російські мовознавці зосереджують свою увагу переважно на аналізі структурно-семантичних особливостей емотивної лексики (В.І. Шаховський, В.Н. Телія, Н.В. Пазич, В.К. Харченко, І.Н. Худяков, В.Н. Михайловська), натомість лінгвісти з німецькомовних та англомовних країн досліджують її психо- та прагмалінгвістичні аспекти (І. Ермен, С. Бурґен, Е. Апельтауер, Г. Гольцінґер, Г.Б. Шуман, К. Зорніґ, Ґ, Дебус, В. Цілліґ). Для досягнення мети нашого дисертаційного дослідження ми використали ці два підходи — структурний та комунікативно-функціональний, що дозволило уникнути однобічності дослідження пейоративної лексики, відтак підвищити рівень об'єктивності здійсненого нами аналізу. Об'єкт дисертаційного дослідження — пейоративна лексика на позначення людини. Предмет дисертаційного дослідження — особливості семантики та функціонування пейоративної лексики на позначення людини. Відповідно до основної мети ми формулюємо такі завдання дисертаційного дослідження:

1. Аналіз особливостей лексичної семантики абсолютної пейоративної лексики: а) семантичної структури (семемний аналіз); б) структури лексичного значення (семний аналіз).

2. Вивчення впливу контексту на функціонування абсолютної пейоративної лексики.

3. Вивчення механізмів та особливостей функціонування релятивної пейоративної лексики в тексті.

4. Класифікація пейоративної лексики на основі різних критеріїв.

5. Моделювання лексико-семантичного та функціонально-семантичного полів пейоративів.

6. Вивчення функціонування пейоративів у мовленнєвому акті "лайка":

а) аналіз окремих форм мовленнєвого акту "лайка";

б) визначення умов для вдалого мовленнєвого акту "лайка";

в) визначення інтенцій, що лежать в основі даного мовленнєвого акту, а також аналіз випадків збігання і незбігання перлокутивного ефекту з інтенцією мовця;

г) аналіз типу мовленнєвого акту "фіктивна лайка" і виділення умов для вдалого мовленнєвого акту "фіктивна лайка";

ґ) визначення особливостей перебігу комунікативної ситуації "сварка".

Для здійснення цих завдань і для досягнення основної мети дослідження ми використовуємо ряд лінгвістичних методів дослідження у комплексному поєднанні, що значно підвищує результативність аналізу: метод компонентного аналізу — використовувався для дослідження структури ЛЗ пейоративів, метод конверсаційного аналізу — для дослідження функціонування пейоративної лексики в мовленнєвому акті "лайка", метод дистрибутивного аналізу та контекстологічний метод — для дослідження функціонування пейоративів у тексті, метод інтерв'ю — для отримання результатів щодо найуживаніших пейоративів у сучасній німецькій мові та інтенсивності сприйняття конкретних пейоративів респондентами, метод кількісного аналізу, метод моделювання лексико-семантичного та функціонально-семантичного полів пейоративів, описовий метод. Обґрунтованість і достовірність викладених у дисертації положень та висновків забезпечується комплексним використанням ряду методів, а також репрезентативністю емпіричного матеріалу. Результати аналізу, здійсненого в дослідженні, ґрунтуються на емпіричному матеріалі суцільної систематичної вибірки німецькомовних текстів загальним обсягом 8749 ст., яка налічує 3120 прикладів, а також на матеріалі несуцільної вибірки загальним обсягом 4770 ст., яка налічує 824 приклади. Перша вибірка зроблена на основі австрійської та німецької сучасної літератури (79%), друга — на основі друкованих засобів масової інформації за останні п'ять років (21%). Загальний корпус матеріалу охоплює 492 абсолютні пейоративні лексеми та 235 релятивні пейоративні лексеми. Пейоративна лексика виділена внаслідок текстоцентричного підходу до семантики та функціонування досліджуваних номінативних одиниць. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що пейоративна лексика сучасної німецької мови вперше стала комплексною темою окремого дисертаційного дослідження. Новим у дослідженні є розмежування термінів "пейоратив" та "лайливе слово". Новий також погляд на структуру лексичного значення абсолютної пейоративної лексики. У даній дисертації подальший розвиток отримало дослідження конотативного аспекту значення. Внаслідок компонентного аналізу в дисертаційному дослідженні вперше виділено дві групи абсолютної пейоративної лексики на основі наявності / відсутності негативної оцінної семи — оцінні пейоративи та афективи — і доведено, що оцінні та емотивні семи не завжди існують в структурі лексичного значення слова (ЛЗС) одночасно. У дисертаційному дослідженні вперше розглядяється порушення мовленнєвим актом "лайка" кожної із конверсаційних максим П. Ґрайса. Новий також погляд на роль слухача в мовленнєвому акті "лайка". Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробленій концепції структури лексичного значення пейоративних одиниць та збагаченні теорії мовленнєвих актів новими прагмалінгвістичними параметрами мовленнєвого акту "лайка" та комунікативної ситуації "сварка". Запропоновану методику дослідження структури лексичного значення пейоративів на позначення людини можна використовувати для дослідження особливостей семантики інших груп пейоративів — наприклад, пейоративів на позначення речей. Так само запропонована методика дослідження мовленнєвого акту "лайка" є теоретичним підґрунтям для дослідження перебігу інших агресивних мовленнєвих актів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає у можливості використання його положень та висновків при викладанні курсу з лексикології, спецкурсів із прагма-, психо-, та соціолінгвістики, при укладанні методичних і навчальних посібників з лексикології, прагмалінгвістики та соціолінгвістики, соціології і конфліктології, а також студентами у їхніх наукових пошуках.

На захист виносяться наступні положення:

1. В структурі лексичного значення пейоративів тісно пов'язані сигніфікативний та конотативний аспекти. До структури конотативного аспекту належить лише емотивний компонент, що дає підставу вважати обидва терміни синонімами: конотативний аспект ЛЗС = емотивний аспект ЛЗС.

2. Універсальні пейоративи не стільки характеризують адресата, скільки виражають негативне ставлення мовця до адресата. Конотативний аспект домінує над сигніфікативним, а самі пейоративи творять один синонімічний ряд.

3. Оцінні та емотивні семи не завжди існують в структурі лексичного значення пейоративів одночасно, що дає підставу для виділення оцінних пейоративів та афективів.

4. В мовленні у ролі лайливого слова може виступати будь-який іменник, відтак слід розрізняти абсолютну та релятивну пейоративну лексику.

5. "Лайливе слово" — не синонім терміна "пейоратив", а лише можлива роль пейоратива в мовленнєвому акті "лайка".

6. При функціонуванні пейоративної лексики контекст виконує дві діаметрально протилежні функції: з одногу боку — конкретизація значення універсальних пейоративів, з іншого — перетворення пейоративів на позначення конкретних рис чи способів поведінки адресата в універсальні пейоративи.

7. Інтенція мовця, лінгвістичний контекст та ситуація спілкування — фактори, що здатні перетворити нейтральну лексему на пейоративну, а пейоратив — на пестливе слово.

Апробація дисертаційного дослідження. Основні тези дисертації та можливості їхнього практичного застосування були викладені та обговорені на 1-ій Міжнародній конференції "Світ сучасної людини та іноземні мови" (Дрогобич, травень 1996), на Республіканській конференції "Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття" (Львів, ЛДУ, листопад 1996), на Міжнародній конференції "Викладання німецької мови — інтеркультуральний аспект" (Львів, ЛДУ, вересень 1997) та на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського державного університету імені Івана Франка (1994 - 1998). У повному обсязі дисертація обговорювалась на засіданні кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка (27.10.2000).

До теми дисертації опубліковано шість наукових статей та двоє тез.

Структура дисертації передбачає Вступ, три розділи і Загальні висновки. У Вступі обґрунтовано вибір теми, визначені об'єкт та предмет дослідження, сформульована основна мета та завдання, визначено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність дисертаційного дослідження. Перший розділ "Структурно-семантичні особливості пейоративної лексики" присвячено аналізу семантичної структури абсолютних пейоративних одиниць та структури їхнього лексичного значення. У другому розділі "Особливості функціонування пейоративної лексики в художніх текстах" вивчаються особливості функціонування в тексті як абсолютної, так і релятивної пейоративної лексики. У третьому розділі "Пейоративна лексика в мовленнєвому акті "лайка"" досліджуються особливості мовленнєвого акту "лайка" та комунікативної ситуації "сварка".

До дисертації додано Список використаного емпіричного матеріалу (67 найменувань) та Список використаної літератури (307 найменувань). Дисертаційне дослідження містить 9 рисунків, 3 таблиці та 2 додатки. Загальний обсяг дисертації становить 192 сторінки, із них Додатки — 6 сторінок, Список використаного емпіричного матеріалу — 5 сторінок, Список використаної літератури — 26 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Пейоративами ми називаємо лексичні одиниці, в структуру лексичного значення яких входить конотативний аспект (негативна емотивна сема), за допомогою якого виражається негативне ставлення мовця до адресата. Вивчення мовлення в конфліктних ситуаціях показує, що мовець не обмежується лише пейоративною лексикою, зафіксованою у словниках, а використовує також нейтральні лексеми, які в контексті виступають у ролі лайливих слів: відбувається "аплікація" негативної емотивної семи на семантику нейтральної лексеми. Ряд лінгвістів дотримується думки, що будь-який іменник в контексті може стати пейоративним (Р. Аман, В.Н. Телія, Ш. Баллі, В.Н. Михайловська, В.И. Шаховський, Д.Н. Шмєльов). У нашій дисертації ми пропонуємо виділення пейоративної лексики за функціональною ознакою і розглядаємо її на двох рівнях — мовному та мовленнєвому. Відтак ми розрізняємо абсолютну та релятивну пейоративну лексику. Загалом пейоративну лексику на позначення людини ми поділяємо на наступні групи:

1. Пейоративи на позначення рис характеру і способу поведінки адресата: Hosenbrunzler, Keifhexe, Tratschweib, Arschlecker (49% емпіричного матеріалу).

2. Універсальні пейоративи: Sauluder, Schei©¬kerl, Mistkerl, Arschloch, Drecksack (25%).3. Пейоративи на позначення особливостей зовнішності і віку адресата: Bohnenstange, (alte) Schachtel, (alter) Bock, Krauterer (18%).

4. Пейоративи на позначення регіональної та національної приналежності адресата: Gеscherter, Katzelmacher, Piefke, Tschusch (4%).

5. Пейоративи на позначення професійної приналежності адресата: Glanzarsch, Tippse, BЁ№rohengst (3%).У першому розділі дисертації досліджуються структурно-семантичні особливості абсолютної пейоративної лексики. В структурі лексичного значення пейоративних одиниць тісно пов'язані сигніфікативний і конотативний аспекти. Традиційно до структури конотативного аспекту ЛЗС зараховують емотивний, оцінний і експресивний компоненти. Ми зараховуємо до конотативного аспекту ЛЗС лише емотивний компонент, що дає підставу вважати обидва терміни синонімами: конотативний аспект ЛЗС = емотивний аспект ЛЗС. Оцінний компонент ми зараховуємо до структури сигніфікативного аспекту ЛЗС. Експресивний компонент, на нашу думку, в структуру лексичного значення не входить: експресивність пейоративних одиниць це результат актуалізації їхнього пейоративного значення в мовленнєвому акті.

За допомогою компонентного аналізу ми довели, що 1) структура емотивного аспекту лексичного значення пейоративних одиниць на позначення людини ідентична: емотивна сема + семний конкретизатор (-); 2) структура сигніфікативного аспекту в різних груп пейоративів різна. На основі наявності / відсутності в сигніфікативному аспекті лексичного значення пейоративної лексики негативної оцінної семи ми виділяємо:

оцінні пейоративи афективи

BeiЯzange Тут і далі значення слів подаються за: Das groЯe Schimpfwцrterbuch / Hrsg. von H. Pfeiffer. — Frankfurt am Main: Eichborn Verlag, 1996. — 557 S. Piefke (3)

Сигніфікативний аспект: Сигніфікативний аспект:

дескриптивний компонент: дескриптивний компонент:

гіперсема: людина гіперсема: людина

гіпосема: жін. статі гіпосема: чол. статі

диференційна сема: сварлива диференційна сема:

оцінний компонент: оцінна сема (-) німецької національності

Диференційна сема оцінних пейоративів називає рису чи спосіб поведінки, які є підставою для негативної оцінки і викликають у носіїв мови негативні емоції. До цієї групи ми зараховуємо пейоративи на позначення осіб із негативними рисами характеру чи способом поведінки (Speichellecker, Schlampe, Hosenbrunzler, Affe та інші). У слів цієї групи відбувається "емотивна кваліфікація вже оціненої якості об'єкта" Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. — Москва: Наука, 1986. — С. 52. — вживаючи оцінні пейоративи, мовець одночасно і позначає людину з негативною рисою характеру чи способом поведінки, і виражає своє негативне ставлення до неї. До афективів ми зараховуємо пейоративні лексеми, що вживаються на позначення осіб, які володіють особливостями, що не є негативними — це пейоративна лексика на позначення зовнішності, віку, професійної приналежності, статевої приналежності, походження адресата. Диференційні семи афективів (Piefke — "національність" (німець)) не стимулюють негативної оцінки (як в оцінних пейоративів), а виконують роль мішені, на яку спрямовані негативні емоції мовця. На відміну від оцінних пейоративів, афективи не володіють негативною оцінною семою — в них присутня лише негативна емотивна сема. Як бачимо, в структурі лексичного значення пейоративних одиниць оцінні та емотивні семи не завжди існують одночасно. В літературі, присвяченій пейоративній лексиці, диференціації пейоративів за наявністю / відсутністю оцінної семи ми не зустрічали; натомість ряд мовознавців вважає, що емотивні слова завжди оцінні (Н.В. Пазич, В.І. Шаховський, І.Н. Худяков), тому вони і використовують термін "емотивно-оцінна лексика". Виділення за допомогою компонентного аналізу в межах пейоративної лексики окремої групи — афективів спростовує таке уявлення.

Хоча в структурі лексичного значення пейоративних одиниць тісно пов'язані сигніфікативний і конотативний аспекти, проте у групи пейоративів (25% емпіричного матеріалу) конотативний аспект домінує над сигніфікативним — ці лексеми використовуються не стільки для характеристики адресата, скільки для вираження негативного ставлення мовця до адресата. Пейоративи, що належать до даної групи, ми називаємо універсальними пейоративами (ScheiЯkerl, Mistkerl, Sauweib, Arschloch). Універсальні пейоративи володіють однією (або кількома) диференційними семами, які дають загальну негативну характеристику адресата, що і спричиняє їхню універсальність: Arschloch — грубе лайливе слово на позначення підлого, осоружного, ні на що не здатного чоловіка; Sauweib — лайливе слово на позначення неприємної, осоружної жінки. У першому випадку (Arschloch) конкретну негативну рису називає диференційна сема "підлий", а диференційні семи "осоружний" та "ні на що не здатний" дають загальну негативну характеристику адресата. Диференційні семи лексеми "Sauweib" узагальнюють всі можливі негативні риси / способи поведінки, залежно від індивідуального досвіду тих, хто їх уживає. Універсальні пейоративи вживаються на позначення особи незалежно від того, які риси / вчинки цієї особи викливають негативні емоції мовця і творять один синонімічний ряд. Наступний приклад підтверджує цю тезу (див. підкреслений нами текст — О.Г.): "Hau ab, Drecksack!", oder so дhnlich sagte ich. [I. Noll. Die Hдupter meiner Lieben]

Керуючись семантично-морфологічними критеріями, ми поділяємо пейоративну лексику на непохідну та похідну пейоративну лексику. До непохідних пейоративів ми зараховуємо лексеми, які мають лише пейоративне значення (Nutte, Trottel, Bengel, Luder, Schuft, Depp та ін.). Похідні пейоративи ми поділяємо на дві підгрупи:

а) структурно-похідні пейоративи (префіксальні, суфіксальні моделі; моделі з напівафіксами; композитні пейоративи; пейоративи, утворені внаслідок конверсії); б) семантично-похідні пейоративи (метафоричні та метонімічні пейоративи), де пейоративним є переносне значення лексеми. Обидва терміни за Є.С. Гриценко Грищенко Е.С. Мелиоративная лексика в английской разговорной речи: Диссертация на соискание учёного степени кандидата филологических наук: 10.02.04. — Горький, 1986. — С. 93. . При виділенні структурно-похідної пейоративної лексики нам йшлося про моделі, за якими творяться нові пейоративи. Тому до даної групи ми не зараховуємо такі лексеми, як, скажімо, Arschloch чи Waschlappen — ці пейоративи належать до семантично-похідних, оскільки їхнє вживання стосовно людини є переносним (метонімічним чи метафоричним) значенням.

Наявність у структурі ЛЗ пейоративів емотивного аспекту (негативної емотивної семи) — підстава для виділення лексико-семантичного поля пейоративів (ЛСПП). В межах ЛСПП ми виділяємо ядро (пейоративна лексика, яка володіє лише пейоративним значенням) і периферію (лексеми, в яких пейоративним є переносне значення — метафоричні та метонімічні пейоративи), тематичні групи, а в межах тематичних груп — синонімічні ряди.

У другому розділі ми досліджуємо особливості функціонування в мовленні абсолютної та релятивної пейоративної лексики. При функціонуванні абсолютної пейоративної лексики контекст виконує такі функції:

а) актуалізація одного з пейоративних значень слова: "Der eitle Affe ist stolz darauf, daЯ seine einzigartigen Gene sich fortpflanzen". [A. Fried. Am Anfang war der Seitensprung] (тут і в наступних прикладах виділення пейоративів наше. — О.Г.). Affe — 1) дурний чоловік; 2) марнославний, пихатий чоловік. У наведеному прикладі відбувається актуалізація другого значення з одночасним копіюванням семи "марнославний", яка функціонує в ролі означення.

б) актуалізація однієї з диференційних сем ЛЗС: "Se liegn da ... wie a ohgstochene Kuah ..." [G. Fritsch. Heiteres Bezirksgericht]. Kuh — товста чи дурна жінка. У цьому прикладі актуалізується сема "товста", на що вказує попереднє зауваження: "Se werdn do no Platz fьr Ihner Fettn habn!"

Для лексем, що володіють більше, ніж одним пейоративним значенням (чи кількома диференційними семами), контекст відіграє роль сита, виявляючи саме те значення (чи диференційну сему), яке (яка) актуалізується в даному конкретному тексті і "відсіюючи" властиві лексемі інші пейоративні значення (диференційні семи).

в) конкретизація значення пейоративних одиниць на основі поєднання з означеннями: * конкретизація значення універсальних пейоративів (altes, dickes, hysterisches Sauweib); * додаткова конкретизація значення оцінних пейоративів (besoffener, alter Esel);

г) підсилення значення пейоративів на основі поєднання з означеннями (richtiges, verdammtes, letztes, blцdes Schwein);

ґ) розширення сфери вживання пейоративів: пейоративи на позначення адресата з конкретною негативною рисою або способом поведінки виступають в конфліктних ситуаціях у ролі універсальних пейоративів. У прикладі з твору В. Бауера розлючений чоловік звертається до дружини: "Eine Hure ... eine Nutte ... ein Schwein ... eine ... eine Hure bist du ... du bist ein Schwein. Du bist eine ... eine ... eine Hure!" [W. Bauer. Memory Hotel]. Відповідно до змісту твору жінку не можна вважати ані повією, ані жінкою легкої поведінки. Тому можемо зробити висновок, що, вживаючи пейоративи Hure та Nutte, чоловік лише звільняється від негативних емоцій, а оцінні пейоративи, які він використовує, функціонують у ролі універсальних пейоративів. На цій підставі ми можемо стверджувати, що поряд з функцією конкретизації значення і зняття багатозначності, контекст виконує стосовно пейоративної лексики і діаметрально-протилежну функцію — функцію розширення сфери вживання пейоративів на позначення осіб з конкретними негативними рисами характеру / способом поведінки, що спричиняє їхнє функціонування в ролі універсальних пейоративів. В ході класифікації емпіричного матеріалу ми виявили, що 47% пейоративної лексики функціонує в мовленні у ролі універсальних пейоративів.

д) послаблення пейоративності:

* функціонування пейоративів у співчутливо-іронічних звертаннях: "Du armes Huhn", dachte die Juwelierin... [D. Dцrrie. Fьr immer und ewig]

* вживання пейоративів у колі друзів як вияв визнання чи як похвала: "Seavas, du alter Obersдufer!" [W. Bauer. Party for Six]

е) реверсія конкретизатора емотивної семи (Е- Е+) завдяки інтенції мовця, лінгвістичному контексту та ситуації спілкування загалом і функціонування пейоративних одиниць у ролі пестливих слів (у спілкуванні між закоханими, звертаннях до дітей): "Haha, ach du sьЯes Ferkel..." [W. Schwab. Ьbergewicht, unwichtig: UNFORM]

При функціонуванні в мовленні релятивної пейоративної лексики відбувається аплікація негативної емотивної семи на семантику нейтрального слова завдяки лінгвістичному контексту та ситуації спілкування. У ролі релятивної пейоративної лексики виступають наступні групи лексем:

а) негативно-оцінні лексеми (Dieb, Alkoholiker, Dilletant): "... dieb! schamloser, miserabler dieb!" [H.C. Artmann. How much, schatzi?]

б) слова на позначення ідеологічної, партійної, конфесійної, соціальної, національної приналежності (Kommunist, Kapitalist, Atheist, Katholik): ".. ihr Atheisten ... ihr Proleten ... ihr Militaristen, ihr Pazifisten, ihr Faschisten, ihr Intellektualisten ...ihr Antidemokraten ..." [P.Handke. Publikumsbeschimpfung]

в) інші нейтральні лексеми (серед них ми виділяємо окремо лексеми, що позначають дійсний статус адресата): "Mach nicht schlapp, du Idiot ... brotloser Kьnstler!" [W. Bauer. Memory Hotel]

Особливістю функціонування пейоративів у тексті є закон атракції емотивів, який полягає в підвищеній концентрації емотивних одиниць з однополюсними емотивними семами в межах висловлювання чи тексту.

Оскільки актуальний корпус пейоративної лексики ширший, ніж словниковий, то функціонально-семантичне поле пейоративів (ФСПП) — поняття ширше, ніж ЛСПП, і охоплює останнє.

Третій розділ дисертації присвячений дослідженню комунікативно-прагматичної спрямованості пейоративної лексики. Виходячи з того, що "... не окремі слова та речення виступають основними елементами людської комунікації, а певні мовленнєві дії, які здійснюються за допомогою їхнього висловлювання, тобто ілокутивні акти або мовленнєві акти у вузькому значенні" Lexikon der Sprachwissenschaft / Hrsg. von H. BuЯmann. — Stuttgart: Krцner Verlag, 1990. — S. 76. (курсив наш — О.Г.), ми маємо підставу виділити мовленнєвий акт лайка — вербальну агресію, яка відбувається у стані афекту і в якій для образи, приниження адресата та / або звільнення мовця від негативних емоцій вживається пейоративна лексика. На позначення пейоративної лексики, яка функціонує в мовленнєвому акті "лайка" ми використовуємо термін "лайливе слово". "Лайливе слово" — не синонім терміна "пейоратив", а лише можлива роль пейоратива у мовленнєвому акті "лайка" (рис.1).

Рис. 1. Співвідношення термінів "пейоратив" і "лайливе слово" .

Розмежування термінів "пейоратив" і "лайливе слово" виправдане, оскільки пейоративна лексика функціонує не лише в мовленнєвому акті "лайка", а й в інших мовленнєвих актах, які не є вербальною агресією. Скажімо, якщо мовець повідомляє адресату про третю особу: "Monika ist eine Schlampe" чи відтворює слова третьої особи: "Er bezeichnete Monika als eine Schlampe", то в цих випадках "Schlampe" — пейоратив, але не лайливе слово.

Виходячи з визначення мовленнєвого акту "лайка", бачимо, що він може виконувати дві функції:

1) образа, приниження адресата; 2) звільнення мовця від негативних емоцій.

Під перлокутивним актом ми розуміємо вплив мовленнєвого акту на адресата. Мається на увазі не розуміння адресатом смислу висловлювання, а ті зміни в стані чи поведінці адресата, які є результатом цього розуміння. Ми поділяємо думку лінгвістів (В. Голлі, С. Девіс), які розрізняють дві складові перлокутивного акту: а) перлокутивну спробу — аспект мовленнєвої дії, спрямованої на досягнення певного ефекту; б) перлокуцію, або перлокутивний ефект, — досягнення мети мовленнєвої дії (перлокутивний ефект вдалого мовленнєвого акту "лайка" — образа адресата).

У дисертації виділені наступні форми мовленнєвого акту "лайка":

1. Пряма. Коли йдеться про пряму форму мовленнєвого акту "лайка", присутність адресата обов'язкова. Класична і найпоширеніша модель прямого мовленнєвого акту "лайка": мовець — адресат; даний мовленнєвий акт реалізується також за схемою: мовець — група адресатів. Цікавим явищем є самоадресований мовленнєвий акт "лайка" (мовець та адресат поєднуються в одній особі).

Схематично мовленнєвий акт "лайка" можна зобразити так (рис.2):

мовець лайка адресат

Рис.2. Мовленнєвий акт "лайка".

Оскільки мовленнєвий акт "лайка" спрямований на те, щоб образити адресата, то передумову для його вдалого завершення (образа адресата) ми формулюємо наступним чином: мовець сподівається, що його висловлювання образить адресата. Найважливіша умова для досягнення бажаного перлокутивного ефекту — лайка повинна зачіпати почуття власної гідності адресата, для чого мовцеві слід спрямувати образу на найвразливіші місця адресата. У конфліктних ситуаціях перлокутивні ефекти не завжди перебувають під контролем мовця, тому поряд з випадками, коли перлокутивний ефект відповідає намірам мовця, можливі: а) відсутність перлокутивного ефекту; б) виникнення непередбачуваного перлокутивного ефекту.

Мовленнєвий акт "лайка" найчастіше спричиняє в адресата стан афекту, і адресат, зі свого боку, відповідає мовцеві лайкою. Перехід до вербальної реакції перетворює адресата в мовця, а мовця — в адресата. Тобто, мовленнєвий акт "лайка" запрограмований на діалог, який ми називаємо комунікативною ситуацією "сварка" і зображаємо схематично у вигляді колообігу (рис. 3):

мовець

лайка лайка

адресат

Рис.3. Комунікативна ситуація "сварка".

2. Непряма форма мовленнєвого акту "лайка" здійснюється за схемами:

мовець — відсутній адресат та мовець — адресат-тварина або неістоса. Мовленнєвий акт "лайка", який здійснюється за даними схемами, спрямований на досягнення перлокутивного ефекту в мовця — полегшення, зняття напруги внаслідок звільнення від негативних емоцій. Тому для того, щоб цей мовленнєвий акт був вдалим, мовцеві не треба дотримуватися певних правил (як у випадку прямої форми мовленнєвого акту "лайка").

3. Перехідна форма: адресата лають не прямо, а в ситуації, коли той знаходиться недалеко і може нас почути: "So ein Lьgner", zischte die Athletin am Tisch hinter mir her. [E.M.Remarque. Drei Kameraden]

На основі прикладів вербальної агресії, взятих із художньої літератури, можемо стверджувати, що вербальна агресія виникає переважно або між добре знайомими між собою людьми — друзями чи в колі сім'ї (батьками і дітьми, чоловіком і дружиною, між дітьми) або між цілком незнайомими людьми (випадковими перехожими, пасажирами в громадському транспорті, водіями, пішоходами і водіями, відвідувачами різних закладів). У другому випадку можемо припустити, що анонімність є нагодою "не втратити обличчя" перед конкретною соціальною групою (яку представляють, скажімо, колеги на роботі). Тож типовими ситуаціями, в яких відбувається мовленнєвий акт "лайка", ми вважаємо ситуації, що належать до двох сфер — приватної сфери та анонімної сфери.

Під час спілкування друзів, закоханих, а також у звертаннях до дітей пейоративи можуть вживатися як вияв дружнього дражніння, похвали чи у ролі пестливих слів. Такий тип мовленнєвого акту, який формально збігається з мовленнєвим актом "лайка", але в який мовець не вкладає образливої інтенції, ми називаємо "фіктивною лайкою". Для успішного мовленнєвого акту "фіктивна лайка" повинні існувати наступні передумови:

а) близькі, дружні стосунки між комунікантами;

б) спільні фонові знання (обізнаність про системи цінностей, життєвий досвід комунікантів). За таких умов адресат знає, яку інтенцію мовець вкладає у висловлювання і розумітиме, що лайку слід сприймати як визнання, похвалу чи вияв ніжних почуттів.

Подібно до згаданого явища — атракції пейоративів, у комунікативній ситуації "сварка" спостерігаємо атракцію агресивних мовленнєвих актів. До агресивних мовленнєвих актів — типів вербальної агресії ми зараховуємо крім мовленнєвого акту "лайка" такі мовленнєві акти: прокльон-вигук (Fluch), прокльон-побажання (Verwьnschung), погроза. Аналіз цих мовленнєвих актів виходить за рамки нашого дисертаційного дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні лексичної семантики та комунікативно-прагматичної спрямованості пейоративів у взаємодії парадигматичного і синтагматичного рівнів. В результаті проведеного нами дослідження із застосуванням структурного та комунікативно-функціонального підходів ми дійшли наступних висновків.

1. У структурі лексичного значення пейоративної лексики міститься конотативний аспект (негативна емотивна сема), за допомогою якого виражається негативне ставлення мовця до адресата. До структури конотативного аспекту ЛЗС належить лише емотивний компонент, що дає підставу вважати обидва терміни синонімами: конотативний аспект ЛЗС = емотивний аспект ЛЗС.

2. Структура емотивного аспекту ЛЗ пейоративів тотожна: емотивна сема + семний конкретизатор (-), а за особливостями структури сигніфікативного аспекту ЛЗ пейоративи діляться на дві групи:

а) оцінні пейоративи, у структуру ЛЗ яких входить негативна оцінна сема;

б) афективи, структура ЛЗ яких не містить негативну оцінну сему. Отже, оцінні та емотивні семи не обов'язково існують в структурі ЛЗС одночасно.

3. У структурі ЛЗ пейоративів тісно пов'язані сигніфікативний і конотативний аспекти (ці лексеми одночасно і називають адресата, і виражають негативне ставлення мовця до адресата), а, отже, вони виконують дві функції — номінативну та експресивну. Однак група пейоративів — універсальні пейоративи — не стільки характеризує адресата, скільки виражає негативне ставлення мовця до адресата /негативний емоційний стан мовця. Конотативний аспект у них домінує над сигніфікативним, а самі універсальні пейоративи творять один синонімічний ряд.

4. Пейоративна лексика не обмежується лише зафіксованою в словниках. У мовленні в ролі лайливого слова може виступати будь-який іменник, відтак слід розрізняти абсолютну та релятивну пейоративну лексику.

5. "Пейоратив" та "лайливе слово" — не синоніми ("лайливе слово" — це можлива роль пейоратива в мовленнєвому акті "лайка").

6. При функціонуванні в тексті абсолютної пейоративної лексики контекст може впливати на актуалізацію одного з пейоративних значень лексеми чи однієї із диференційних сем пейоратива, конкретизувати, підсилювати пейоративне значення, а також розширювати сферу вживання пейоратива, послаблювати пейоративність лексеми і перетворювати її у пестливе слово.

7. У випадку функціонування в тексті нейтральних лексем в ролі лайливих слів контекст аплікує негативну емотивну сему на семантику нейтрального слова.

8. Мовленнєвий акт "лайка" виконує дві функції: а) образа, приниження адресата; б) звільнення мовця від афекту. Фактор зверненості до адресата характеризує мовленнєвий акт "лайка" і відрізняє його від мовленнєвого акту прокльон-вигук (Fluch).

9. Інтенція мовця, лінгвістичний контекст та ситуація спілкування загалом — фактори, які здатні перетворити нейтральну лексему на пейоративну, і, навпаки, — пейоративну лексему — на нейтральну чи пестливе слово.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. До питання лексичної конотації // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 1. Германська філологія. — Чернівці, 1996. — С. 38 — 44.

2. Проблема класифікації німецької пейоративної лексики // Іноземна

філологія. Випуск 110. — Львів: ЛДУ імені Івана Франка, 1997. — С. 97 — 102.

3. Die Rolle des Zuhцrers im Sprechakt "Beschimpfung" // Grazer Linguistische Studien (GLS). —1997. — № 48. — S. 7 — 9.

4. Einige Besonderheiten des Sprechaktes "Beschimpfung"// GLS. — 1998. — № 49. — S. 29 — 35.

5. Deutsche pejorative Lexik aus pragmalinguistischer und unterrichtsbezogener Sicht // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 60. — Чернівці, 1998. — С. 79 — 85.

6. Особливості функціонування німецької пейоративної лексики // Іноземна філологія. Випуск 111 — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 1999. — С. 89 — 97.

7. Актуальні проблеми комунікативно-функціонального дослідження мови // Тези доповідей Республіканської конференції "Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття". — Львів: ЛДУ імені Івана Франка, 26.11.1996.

8. Deutsche pejorative Lexik: pragmalinguistische Betrachtungsebene // Interkulturelle Germanistik bzw. interkulturelles Lernen im ukrainischen Kontext. Thesenband der V. UDGV-Tagung. — 26. - 28. 09. 1997, Universitдt Lviv. — S. 28 - 29.

Голод О.Є. Особливості семантики та функціонування пейоративної лексики в сучасній німецькій мові. — Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 — германські мови. — Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню пейоративної лексики в сучасній німецькій мові на позначення людини і розкриттю її комплексного характеру як мовного та мовленнєвого явища. У дисертації досліджено структуру лексичного значення пейоративів. Внаслідок компонентного аналізу доведено, що в конотативний аспект лексичного значення слова (ЛЗС) входить лише емотивний компонент, а це дає підставу вважати терміни "конотативний аспект ЛЗС" та "емотивний аспект ЛЗС" синонімами. Доведено також, що оцінні та емотивні семи не завжди існують у структурі лексичного значення пейоративних одиниць одночасно. Відповідно до цього виділено дві групи пейоративів — оцінні пейоративи та афективи. Змодельовано лексико-семантичне та функціонально-семантичне поля пейоративів. Встановлено, що пейоративна лексика не обмежується лише зафіксованою в словниках і доведено, що в мовленні в ролі лайливого слова може виступати будь-який іменник. Відтак ми розрізняємо абсолютну та релятивну пейоративну лексику. Доведено, що "лайливе слово" — не синонім терміна "пейоратив", а можлива роль пейоратива в мовленнєвому акті "лайка". Проаналізовано мовленнєвий акт "лайка" як найяскравіший тип вербальної агресії та комунікативну ситуацію "сварка".

Ключові слова: абсолютна пейоративна лексика, релятивна пейоративна лексика, конотативний аспект ЛЗС (емотивний аспект ЛЗС), оцінний пейоратив, афектив, лайливе слово, мовленнєвий акт "лайка", комунікативна ситуація "сварка".

Голод О.Е. Особенности семантики и функционирование пейоративной лексики в современном немецком языке. — Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 — германские языки. — Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2001.

Диссертация посвящена исследованию пейоративной лексики в современном немецком языке, относящейся к человеку, и расскрытию её комплексного характера как языкового и речевого явления. В диссертации исследована структура лексического значения пейоративных единиц. Путём компонентного анализа установлено, что в коннотативный аспект лексического значения слова (ЛЗС) входит только эмотивный компонент, что дает основание считать термины "коннотативный аспект ЛЗС" и "эмотивный аспект ЛЗС" синонимами. Доказано, что оценочные и эмотивные семы не всегда существуют в структуре лексического значения пейоративов одновременно. Соответственно с этим выделены две группы пейоративов — оценочные пейоративы и аффективы. Смоделированы лексико-семантическое и функционально-семантическое поля пейоративов. Установлено, что пейоративная лексика не ограничивается зафиксированной в словарях и доказано, что в речи каждое существительное может выступать в роли бранного слова. Поетому выделено две группы — абсолютную и релятивную пейоративную лексику. Доказано, что "бранное слово" — не синоним термина "пейоратив", а возможная роль пейоратива в речевом акте "брань". Проанализированы речевой акт "брань" как самый яркий тип вербальной агрессии и коммуникативная ситуация "ссора".

Ключевые слова: абсолютная пейоративная лексика, релятивная пейоративная лексика, коннотативный аспект ЛЗС (эмотивный аспект ЛЗС), оценочный пейоратив, аффектив, бранное слово, речевой акт "брань", коммуникативная ситуация "ссора".

Holod O.Ye. Semantic Peculiarities and Functioning of Pejorative Vocabulary in Modern German. – Manuscript. Dissertation for Candidate of Linguistics Scholarly Degree. Specialization 10.02.04 - Germanic languages. - Ivan Franko Lviv National University, Lviv, 2001.

The given dissertation is dedicated to analysis of pejorative vocabulary in modern German, which is used for person’s nomination, as well as revelation of its complex character as language and speech phenomenon. Two approaches – structural and communicative-functional – were applied to analyze pejorative vocabulary, groups of pejorative vocabulary for person’s nomination were singled out and their frequency of usage was determined based on empirical material analysis. Structure of lexical meaning of these groups of pejoratives was also analyzed. Component analysis proved that connotative aspect of lexical meaning of a word (LMW) includes only emotive component and this leads to a conclusion that terms "connotative aspect of LMW" and "emotive aspect of LMW" are synonyms. It has been proved that expressive component is not included into pejoratives lexical meaning structure. Expressiveness of pejoratives results in actualization of their pejorative meaning in speech acts called "swearing". It has also been proved that simultaneous presence of evaluative and emotive semes is optional in lexical meaning of pejorative units. Based on presence /absence of negative evaluative seme in lexical meaning structure, two groups of pejoratives were singled out – evaluation pejoratives and affective words. Denotative and connotative aspects are very closely connected in pejoratives lexical meaning structure; those lexemes nominate the addressee and at the same time they express speaker’s negative attitude towards the addressee, thus they perform two functions – nominative and expressive. However, empirical material shows that a group of pejoratives – universal pejoratives – is used mainly to express speaker’s negative attitude towards the addressee rather than to characterize the addressee, that’s why connotative aspect in lexical meaning structure dominates over denotative. Lexical-semantic field of pejoratives (LSFP) was modeled and it was determined that LSFP possesses