6. Словники відбили загальний стан правописної ситуації на Закарпатті. Спроби русофілів покласти в основу літературної мови на Закарпатті традиційний етимологічний правопис, а українофілів — фонетичний знайшли своє відображення у відповідних працях. Щоправда, жоден аналізований словник не був виконаний у повній відповідності з фонетичним правописом. Однак після виходу в світ проукраїнської “компромісної” “Грамматики русского языка для молодших кляс шкфл середних и горожаньских” І.Панькевича (Мукачево, 1922) усі проукраїнські словники за основу свого правопису взяли саме її.

7. Лексикографічні праці не уникли певних недоліків та непослідовностей. Для більшості словників характерними є дві основні хиби: а) відсутність наголосів (тільки в працях О.Митрака наголоси поставлені послідовно); б) відсутність паспортизації ілюстративного матеріалу. Окремі непослідовності у побудові словників, які укладалися за відсутності єдиних лексикографічних засад, не мають вирішального значення. Вони є характерними для майже всіх лексикографічних праць того часу.

8. Закарпатська лексикографія ХІХ — 1-ї пол. ХХст. — цінне джерело при вивченні різних лінгвістичних дисциплін. Найбільшою заслугою словників є фіксація ними значної кількості місцевої лексики, частина якої вже архаїзувалася чи навіть вийшла з ужитку. Це робить словники корисними для історичної діалектології. Крім того, лексикографічні праці містять цінний матеріал для вивчення історії місцевої фразеології, морфології, фонетики та правопису. Вони можуть бути використані й при дослідженні процесу взаємодії та взаємовпливу сусідніх мов.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. “Мадьярско-русскій словарь” О.Митрака. // Тези доповідей 50-ї підсумкової конференції професорсько-викладацького складу філологічного факультету Ужгородського державного університету. — Ужгород, 1996. — С. 12—15.

2. “Старославянскій-оугорскій-русскій-нlмецкій словарь” к священному писанію Е.Кубека. — Слов'янський збірник (випуск ІІІ): Зб.наук.пр. — Одеса, 1997. — С. 171.

3. З історії української лексикографії на Закарпатті (ХІХ—ХХст. До 1945р.) // Мовознавство. — 1997. — N6. – С. 37—43.

4. “Русско-мадьярскій словарь” о.О.Митрака // Дукля. — 1998. — N1. — С. 41—44.

5. Ономастика “Русько-мадярського словаря” Ласлова Чопея, — Слов'янська ономастика: Зб.наук.пр. на честь 70-річчя доктора філологічних наук, професора П.П.Чучки, — Ужгород, 1998. — С. 57—63.

6. “Мадярсько-руський словарь” Е.Бокшая, Ю.Ревая та М.Бращайка — перший угорсько-український словник. — Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Зб.наук.пр. — Ужгород, 1999. — С. 87—90.

7. Міфоніми та етноніми “Русько-мадярського словаря” Ласлова Чопея. — Проблеми слов'янської ономастики: Зб.наук.пр. — Ужгород, 1999. — С. 26—30.

8. Питання національної приналежності закарпатських русинів-українців у передмові до “Русько-мадярського словаря” Л.Чопея. — Ідеї слов'янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ—ХХ ст.: Доповіді наукового семінару, присвяченого 150-річчю Слов'янського з'їзду в Празі. — Ужгород, 1999. — С. 200—204.

9. “Русько-мадярський словарь” Ласлова Чопея: загальна характеристика. — Трансформація гуманітарної освіти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Ужгород, 1999. — С. 574—579.

10. Характеристика української лексики “Русько-мадярського словаря” Ласлова Чопея. — Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства (Випуск 2): Зб.наук.пр. — Ужгород, 2000. — С. 55—59.

АНОТАЦІЯ

Галас Я.В. Із історії української лексикографії на Закарпатті (ХІХ — 1-ша пол. ХХ ст.). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 — українська мова. — Ужгородський національний університет, Ужгород, 2001.

У дисертації досліджуються лексикографічні праці, що були створені на Закарпатті в ХІХ — 1-й пол. ХХ ст. Аналізуються сім словників: “Русько-мадярський словарь” Л.Чопея” (Будапешт, 1883), “Русско-мадьярскій словарь” О.Митрака (Ужгород, 1881), “Мадьярско-русскій словарь” О.Митрака (Ужгород, 1922), “Мадярсько-руський словарь” Е.Бокшая, Ю.Ревая та М.Бращайка (Ужгород, 1926), “Старославянскій-оугорскій-русскій-нlмецкій словарь къ священному писанію” Е.Кубека (Ужгород, 1906), “Латинсько–руський и русько–латинський словарь для низших клас гимназій” К.Заклинського (Ужгород, 1926), "Русько–мадярска терминологія для школьного и приватного уживаня" О.Маркуша, Е.Фотула та Ю.Ревая (Ужгород, 1923). Аналіз словників дає підстави зробити висновок: незважаючи на те, що Закарпаття протягом століть було відірване від решти українських територій, лексикографічний процес, що розвивався тут, — частина загальноукраїнського лексикографічного процесу.

Ключові слова: лексикографія, лексика, діалектизм, запозичення, ареал поширення, словникова стаття, граматична розробка, науковий апарат.

АННОТАЦИЯ

Галас Я.В. Из истории украинской лексикографии на Закарпатье (ХІХ — 1-я пол. ХХ в.). — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 — украинский язык. — Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2001.

В диссертации исследуются лексикографические работы, созданные на Закарпатье в ХIХ — 1-й пол. ХХ века. Анализируются семь словарей: "Русько-мадярський словарь" Л.Чопея (Будапешт, 1883), "Русско-мадьярский словарь" А.Митрака (Ужгород, 1881), "Мадьярско-русский словарь" А.Митрака (Ужгород, 1922), "Мадярсько-руський словарь" Е.Бокшая, Ю.Ревая и М.Бращайко (Ужгород, 1926), "Старославянский-оугорский-русский-нlмецкий словарь к священному писанию" Э.Кубека (Ужгород, 1906), "Латинсько-руський та русько-латинський словарь для низших клас гимназій" К.Заклинского (Ужгород, 1926), "Русько-мадярська терминология для школьного и приватного уживаня" А.Маркуша, Э.Фотула и Ю.Ревая (Ужгород, 1923).

В ходе анализа каждого словаря выясняются условия, при которых он был опубликован, устанавливаются источники, показаны основные принципы составления. Кроме того, выясняется роль лексикографических работ в процессе формирования и становления украинского языка на Закарпатье, а также их специфика в сравнении со словарями других регионов Украины. Детально анализируется лексический состав словарей, в первую очередь с точки зрения происхождения слов и их стилистических особенностей. Основное внимание уделено диалектизмам, которые характеризуются и с точки зрения распространенности. При рассмотре каждого словаря анализируется также научный аппарат, грамматическая разработка, правописание, иллюстративный материал.

Анализ словарей дает основания сделать ряд выводов, среди которых самыми вескими являются следующие.

Несмотря на то, что Закарпатье на протяжении веков было оторвано от остальных украинских территорий, развивавшийся здесь лексикографический процесс — часть общеукраинского лексикографического процесса. Большинство анализируемых словарей содействовало становлению украинского языка на Закарпатье. Самым влиятельным в этом плане стал "Русько-мадярський словарь" Л.Чопея, изданный еще во времена венгерского правления. Взгляды автора относительно украинского языка, изложенные в "Предисловии", имели важное значение не только для Закарпатья, но и для Западной Украины в целом. Большинство анализируемых словарей с начала своего создания имели четкое политическое направление (за исключением "Старославянского-угорского-русского-нlмецкого словаря к священному писанию" Э.Кубека), а работы Л.Чопея и А.Митрака стали "этапными" в этом отношении и выразительно проиллюстрировали борьбу украинофильской ("Русько-мадярський словарь" Л.Чопея) и русофильской ("Русско-мадьярский словарь" А.Митрака) культурно-политических ориентаций.

Закарпатская лексикография ХІХ — 1-й пол. ХХ века не оценена как следует критикой, хотя и является ценным источником при изучении различных лингвистических дисциплин. В частности, она может быть полезной при историческом исследовании лексики, фразеологии, морфологии и фонетики южнокарпатских говоров, а также при изучении истории сосуществования и взаимовлияния соседних языков (в первую очередь украинского и венгерского).

Ключевые слова: лексикография, лексика, диалектизм, заимствование, ареал распостранения, словарная статья, толкование, грамматическая разработка, научный аппарат.

SUMMARY

Halas Y.V. From the history of Ukrainian lexicography in Transcarpathia (XIX — first half XX century). — Manuscript.

Dissertation submitted for scientific degree of Candidate of Philology (speciality 10.02.01 — the Ukrainian Language). — Uzhorod national university, Uzhorod, 2001.

The dissertation is devoted to the studies of the dictionaries, which were created in Transcarpathia in XIX — first half XX century. 7 dictionaries are analysed: “Ruthenian-Hungarian dictionary” by L.Chopey (Budapesht, 1883), “Russian-Hungarian dictionary” by A.Mytrak (Uzhorod, 1881), “Hungarian-Russian dictionary” by A.Mytrak (Uzhorod, 1922), “Hungarian-Ruthenian dictionary” by E.Bokshay, J.Revay, M.Brashchayko (Uzhorod, 1926), “Old Church Slavonic-Hungarian-Russian-Deuth-dictionary for Holy Scripture” by E.Kubek (Uzhorod, 1906), “Latin-Ruthenian and Ruthenian-Latin dictionary for lower classes of gimnasium” by K.Zaklynsky (Uzhorod, 1926), “Ruthenian-Hungarian terminology for school and home using” by A.Markush, E.Fotul, J.Revay (Uzhorod, 1923). The analysis of the dictionaries have reason to assert: despite of Transcarpathia during centuries was separated from the others Ukrainian territories, its lexicographical process is the part of common to whole Ukrainian lexicographical process.

Keywords: lexicography, vocabulary, dialect word, loan-word, spreading, dictionary article, interpretation, word meaning, grammatical elaboration, scientific apparatus.

Підписано до друку 17.05.2001р. Формат 60х84/16.

Гарн. Таймс

Ум. друк. арк. 0,9. Обл. вид. арк. 1,0.

Тираж 100. Зам. 137.

Фірма “ВЕТА ЗАКАРПАТТЯ”

88000, м.Ужгород, пл. Ш.Петефі, 34/1.

Тел. (03122) 123-51