КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
Хміль Лариса Миколаївна
УДК 336.71
формування МЕХАНІЗМУ МЕНЕДЖМЕНТУ
В КОРПОРАТИВНОМУ СЕКТОРІ банківської СИСТЕМИ
Спеціальність 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та маркетинг
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ –2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Бланк Ігор Олександрович, Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри економіки підприємництва
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор
Шегда Анатолій Васильович, Київський національний університет ім. Т.Шевченка, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки
кандидат економічних наук, доцент
Шершньова Зоя Євгеніївна, Київський національний економічний університет, доцент кафедри менеджменту
Провідна установа - Тернопільська академія народного господарства, кафедра менеджменту, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль
Захист відбудеться “19” квітня 2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 в Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м. Київ-156, вул. Кіото 19, ауд. 227.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету – м. Київ, вул. Кіото, 19.
Автореферат розісланий “ 19” березня 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої
ради, доц.
Морозова Н.І.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Економічні реформи в Україні були розпочаті паралельно з формуванням нової банківської системи. Основою даної системи стали банки у формі корпоративних організацій. У нинішній час вітчизняні корпоративні банки вступили у принципово нову стадію розвитку – стадію, коли повинна відбуватися трансформація систем управління ними в напрямку, який би забезпечував високу ефективність банківської діяльності.
Ефективність банківського менеджменту в ринковій економіці визначають три обставини: 1) обсяг, структура та якість здійснення банківських операцій на основі впровадження сучасних банківських технологій, методів управління персоналом, продуктивного використання всього потенціалу банку; 2) обрана стратегія й тактика поведінки у зовнішньому середовищі (збереження теперішніх і пошук нових клієнтів, орієнтація в їх економічному становищі, знання політики конкурентів, дотримання законів та нормативних обмежень, що накладаються Національним банком України); 3) розуміння ролі і значення банківської системи в цілісному економічному організмі держави, перспектив її розвитку загалом і кожного конкретного банку зокрема. Реальний процес банківського менеджменту повинен будуватися на одночасному врахуванні названих обставин, що вимагає створення відповідного механізму передбачення їхньої динаміки та реагування на відповідні зміни.
Особлива роль механізму банківського менеджменту полягає в тому, що він спрямований не тільки на виживання й розвиток банку у певному підприємницькому середовищі, а й на формування самого цього середовища. Звідси витікає актуальність проблем теоретичного дослідження місця, ролі, структурно-кількісних та якісних характеристик банківського менеджменту в сучасних умовах функціонування банківської системи України, перспективного прогнозування напрямів його розвитку та впливу на загальну динаміку соціально-економічних процесів у народному господарстві, визначення принципових основ формування ефективної вітчизняної моделі банківського менеджменту.
Проблеми формування ефективного банківського менеджменту були предметом досліджень ряду зарубіжних та вітчизняних вчених: Г.Асхауера, І.Бланка, Е.Гілла, І.Гіленка, Є.Жукова, О.Заруби, Р.Коттера, О.Кириченка, О.Лаврушина, А.Мороза, Ж.Рівуарда, Е.Ріда, П.Роуза, М.Савлука, Д.Сінкі, В.Сусіденка, А.Усоскіна, Є.Уткіна, А.Шегди, З.Шершньової, В.Ющенка, А.Ятченка та ін. Однак багато питань теоретичного і методологічного характеру, зокрема, системне обґрунтування структурних характеристик і особливостей функціонування механізму менеджменту банків, заснованих на корпоративній власності, комплексне стратегічне та оперативне управління ресурсами банків у широкому розумінні цього поняття, удосконалення банківських технологій — є дискусійними, недостатньо розробленими, і не доведеними до рівня практичного застосування. Багатоплановість проблем функціонування банківського менеджменту обумовлює необхідність комплексного теоретичного дослідження процесів формування механізму менеджменту банків як засобу підвищення ефективності банківської діяльності в нинішніх умовах функціонування складових сегментів фінансово-кредитного ринку в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з загальнодержавними програмами реформування економіки, зокрема з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення грошово-кредитної та валютної політики (постанова Кабінету міністрів України від 18.11.1996 р. №1396) і входить до планів основних науково-дослідних робіт Київського національного торговельно-економічного університету та Львівського банківського інституту НБУ України.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних концептуальних засад та динамічного організаційного механізму банківського менеджменту у корпоративному секторі банківської системи на основі комплексного дослідження проблем практики управління вітчизняними банками.
Відповідно до цього були поставлені наступні задачі:
·
дослідити закономірності формування банківської системи в Україні та сучасний стан організаційно-правового регулювання діяльності банків, заснованих на корпоративній власності;
·
теоретично обґрунтувати склад та порядок взаємодії елементів механізму менеджменту банків у корпоративному секторі банківської системи України;
·
розробити методологічні основи ідентифікації комплексу складових елементів зовнішнього й внутрішнього середовища діяльності банків для інформаційного забезпечення функціонування банківського менеджменту в сучасній соціально-економічній ситуації;
·
запропонувати методологічні підходи до стратегічного управління ресурсами банків – формування корпоративних, конкурентних та функціональних стратегій;
·
сформулювати пропозиції з удосконалення оперативного управління активами, зобов’язаннями та капіталом банків, удосконалення технології виконання банківських операцій та надання послуг;
·
запропонувати систему заходів з ефективного оперативного управління персоналом банків.
Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси, що відображають становлення систем управління в корпоративних банках України.
Предметом дослідження є процес формування механізму менеджменту банків, заснованих на корпоративній власності.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є сучасні теорії менеджменту та ринкової економіки. У процесі дослідження використовувалися: вибірка статистичних та облікових даних, групування, анкетування, побудова динамічних рядів, графічних зображень, розрахунки середніх, пошук причинно-наслідкових зв’язків, чинниковий аналіз, балансові та оптимізаційні розрахунки, експертні оцінки, економіко-математичне моделювання, системно-структурний аналіз тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Поставлена мета й розв’язання наведених вище задач дозволили отримати результати, наукова новизна яких полягає в наступному:
·
визначені основні принципи формування механізму менеджменту банків, заснованих на корпоративній власності: системний характер, взаємозв’язок із зовнішніми та внутрішніми чинниками середовища функціонування менеджменту; цілеспрямованість; блочність побудови; взаємозв’язок функцій, методів та інструментів менеджменту;
·
теоретично доведено, що однією з функцій банків у постсоціалістичній економіці є сприяння формуванню прошарку приватних власників у суспільстві (залучення коштів фізичних осіб, надання громадянам трастових, консалтингових та інших послуг, з одного боку, сприяє ефективному розміщенню і вкладенню коштів, є одним із нових джерел формування доходів населення, а, з іншого – формує ринкове мислення громадян);
·
обґрунтована нова класифікація банків, побудована на системі параметрів, що характеризують їх, як специфічні суб’єкти господарювання (цільове призначення, правова й нормативна основа діяльності, ресурси, структура, поділ сфер діяльності). У межах кожного параметру виділені класифікаційні ознаки, які дозволяють описати всю різноманітність класифікованих об’єктів: коло виконуваних операцій; форма власності; організаційно-правова форма господарювання; частка іноземного капіталу; організаційна побудова; характер та територія діяльності;
·
запропонована матриця оцінки параметрів і результатів для вибору конкурентних стратегій стратегічними господарськими підрозділами (СГП) корпоративного банку на складових сегментах фінансово-кредитного ринку: сегменті ринку депозитів і сегменті ринку кредитних ресурсів, а також система зведених показників стратегічного розвитку СГП;
·
розроблена методика графоаналітичного стратегічного й оперативного управління активами, зобов’язаннями та капіталом корпоративних банків, в основу якої покладене графічне моделювання динаміки їх складових елементів у середовищі Microsoft Excel;
·
поглиблено і конкретизовано зміст понять “стратегія” і “стратегічний менеджмент”: стратегія – це модель перспективної поведінки організації, а стратегічний менеджмент – комплекс етапів перспективного цільового управління організацією в умовах підвищеної нестабільності чинників зовнішнього середовища і їхньої невизначеності в часі, ядром якого є розробка та реалізація стратегії;
·
уточнений склад: а) зовнішніх приводів механізму банківського менеджменту (систе-ма рин-кових відно-син, державне регулю-вання економіки, госпо-дарські зв’язки, цілі банку); б) внутрішніх приводів механізму банківського менеджменту (інструменти та методи банківського менеджменту); в) його основних блоків (банківський капітал, операційна система банку, професіонали, блок матеріального забезпечення);
·
дістали подальший розвиток і конкретизацію методологічні підходи до формування корпоративної, конкурентних та функціональних стратегій діяльності банків у нинішньому економічному середовищі — (аналіз цільового середовища, формулювання місії, концепції та політики діяльності банку, диференціація цілей діяльності між СГП банку, визначення напрямів розподілу ресурсів банку згідно встановлених цілей; структуризована схема розробки функціональних стратегій корпоративного банку (стратегічне управління активами, зобов’язаннями та капіталом, банківський маркетинг, технологічні інновації, управління персоналом).
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що в ній:
·
обґрунтований склад, порядок функціонування та взаємодії елементів механізму банківського менеджменту, що є практичною передумовою удосконалення управлінських процесів в банках, заснованих на корпоративних засадах;
·
розроблена експертна система оцінки чинників зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності корпоративних банків, яка розширює можливості банківського менеджменту в розробці, обґрунтуванні та прийнятті оптимальних управлінських рішень стратегічного і оперативного характеру;
·
запропонована методика розробки та реалізації корпоративної, конкурентних та функціональних стратегій, адаптована до сучасних соціально-економічних умов функціонування корпоративних банків, яка дозволяє удосконалити стратегічне й оперативне управління активами, зобов’язаннями, капіталом та персоналом банків, застосувати сучасні новітні технології здійснення банківських операцій та надання послуг;
·
розроблені пропозиції щодо оптимізації чисельності працівників банківських установ, атестації і оцінки якості їхньої праці, удосконалення систем і форм оплати праці, формування схеми посадових окладів на основі оцінки якості праці працівників, що дозволить підвищити економічність використання трудових ресурсів та продуктивність праці персоналу банків.
Особистий внесок здобувача. Усі основні наукові дослідження за темою дисертаційної роботи здійснені автором одноособово. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у визначенні і розв’язанні кола проблем побудови механізму менеджменту корпоративного банку: у роботі [4] дисертантом обґрунтована послідовність етапів формування функціональної стратегії банку; у роботах [7,8] наведені пропозиції щодо удосконалення технології проведення операцій, раціоналізації організаційних структур управління та економічних основ діяльності установ Ощадбанку; у роботі [10] визначені принципові основи інвестиційної діяльності банків в сучасний період.
Апробація результатів дисертації. Одержані результати досліджень доповідалися на міжвузівських науково-практичних конференціях “Основні напрями розвитку менеджменту в Україні” (Львів, 1994 р.); “Становлення нової економічної системи в Україні” (Львів, 1994р.); міжнародних науково-практичних конференціях “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” (Львів, 2000р.); “Банківська і фінансово-кредитна системи та їх роль у сучасних умовах” (Львів, 2000р.); “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (Полтава, 2000р.); “Стратегічний маркетинг та інноваційний менеджмент: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців (Київ, 2000 р.); VІ міжнародній науково-практичній конференції “Теорія управління організацією: стан та перспективи” (Київ-Львів, 2000 р.); на наукових конференціях науково-педагогічних працівників КНТЕУ та ЛБІ у 1997-2000 рр.
Основні практичні рекомендації та пропозиції за результатами дослідження прийняті до впровадження в системі Державного Ощадного банку України (довідка №21-04 від 07.11.2000 р.), впроваджені в установах Івано-Франківського, Тернопільського та Львівського регіональних управлінь Ощадбанку України (довідки №24-956 від 16.11.2000 р., № 13-24/688 від 03.11.2000 р., № 24-02/2672 від 11.12.2000 р.), Львівської обласної дирекції поштово-пенсійного банку “Аваль” (довідка №17/11-3184 від 12.12.2000 р.). Результати досліджень автора використовуються у навчальному процесі Львівського банківського інституту НБУ України (довідка № 468 від 12.12.2000 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 10-ти роботах обсягом авторського тексту біля 12 друкованих аркушів, у тому числі в підручнику, брошурі, двох навчальних посібниках, 6 статтях у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 212 стор., у т.ч. основного тексту 153 стор. В дисертації міститься 37 рисунків, 19 таблиць, 13 додатків (48 стор.). Список використаних джерел нараховує 147 найменувань (11 стор.)
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертації
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її зв’язок із загальнодержавними програмами реформування економіки та з науковими темами КНТЕУ та ЛБІ. Сформульовані головна мета і задачі дослідження, наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, наведені дані про апробацію основних положень роботи.
У першому розділі “Економічні та організаційно-правові основи фор-му--вання механізму менеджменту у корпоративному секторі банківської системи України” розглядається соціально-економічна суть банківської діяльності в умовах становлення ринкових відносин, організаційно-правові засади діяльності банків та теоретичні основи формування механізму банківського менеджменту у корпоративному секторі банківської системи України.
Становлення нових економічних відносин на фінансово-кредитному ринку України було розпочате з ліквідації державної монополії на банківську діяльність і створення такої банківської системи, яка б одночасно дозволяла проводити державну політику в галузі кредитування і оперативно реагувала на потреби ринку кредитних ресурсів. Структура цієї системи має дворівневий характер і охоплює Національний банк та інші банки, створені у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.
При вирішенні теоретичних і практичних питань розвитку банківської системи важливе значення має прийнята класифікація банків. Діюча в системі державної статистики класифікація вітчизняних банків недостатньо відображає специфіку їхньої діяльності в окремих галузях економіки і секторах фінансово-кредитного ринку. В дисертації запропонована класифікація, побудована на системі параметрів, що характеризують банки, як специфічні суб’єкти господарювання (табл.1).
Соціально-економічна роль банків в економіці визначається функціями, які вони виконують у загальному народногосподарському механізмі. В дисертації обґрунтована наявність наступних функцій корпоративних банків: мобілізація віль-них кредит-них ре-су-р---сів; кредитування під-при-ємств; обслуговування потреб держави та місцевих органів влади; обслуговування потреб фінансо-во-креди-т-ного ринку; участь у під-при-єм-ницькій діяльності інших суб’єктів гос-по--да-рювання; сприяння формуванню прошарку приватних власників. Остання функція є особливою, властивою для періоду трансформації постсоціалістичної економіки.
У вітчизняному законодавстві недостатньо чітко визначений підприємницький характер діяльності банків Закон України “Про банки і банківську діяльність” , ст.2. // Офіційний вісник України.- 2001.- № 1-2 (ч.1).. В дисертації доведено, що за своєю сутністю корпоративний банк є соціально-економічною системою, на вхід якої надходять матеріальні, грошові, соціальні та інформаційні ресурси. У процесі діяльності банку відбувається кількісна і якісна редукція вхідних ресурсів у кредити, інвестиції, послуги та інформацію.
Таблиця 1
Пропонована класифікація банків України
Пара-метри | Класифікаційна ознака | Види комерційних банків Діюча державна статистика не дає можливості для повної кількісної оцінки видів банків згідно пропоновапної класифікації.
Цільове призна-чення | Рівень спеціалізації | Універсальні; спеціалізовані.
Правова і норма-ти-в-на ос-но-ва діяль-ності | Форма власності | Приватні; державні (2); коопера-тивні; корпоративні (201), муніципальні; комуна-льні; змішані.
Організаційно-правова форма господарювання | Відкриті акціонерні товари-ства; закриті акціонерні това-ри-ства (разом 169); то-вариства з обмеже-ною від-по-відальністю (28); на коо-пе-ративних засадах.
Ресурси | Частка інозем-ного капіталу | Зі 100%-ним вітчизняним капі-талом (169); зі 100%-ним інозе-мним капіталом (9); зі змішаним капіта-лом (21).
Струк-тура | Організаційна побудова | Багатофілійні; безфілійні.
Поділ праці | Характер діяльності | Депозитні; ощадні; спеціаль-но-го при-значення (іпо-течні, сільськогос-по-дарські, зовніш-ньо-торго-вельні, роз-ра-хункові (клірингові).
Територія діяльності | Міжнародні; республіканські; регіональні.
Корпоративний банк слід розглядати як специфічне підприємство, яке продукує грошові кошти, послуги та інформацію з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Рівновага в процесі розвитку банку полягає у дотриманні умови
(1)
де G0 – сума грошових потоків на вході системи;
G1- сума грошових потоків на виході системи;
І0 – потік інформації на вході системи;
І1 – потік інформації на виході системи;
P – вартість банківських послуг;
М – кількість (вартість) матеріальних ресурсів;
V – інвестиції;
Т – кількість (вартість) трудових ресурсів.
В роботі констатується, що механізм банківського менеджменту є системою, яка складається із взаємопов’язаних ланок (підсистем), що об’єднують, у свою чергу, множину різних елементів і блоків (рис.1). Метою функціонування механізму менеджменту є забезпечення взаємно узгодженої життєдіяльності економічної, соціальної та техніко-технологічної підсистем банку у стратегічному і в оперативному періодах.
У другому розділі “Формування механізму стратегічного менеджменту банків, заснованих на корпоративній власності”, викладено авторське бачення методологічних основ стратегічного управління діяльністю корпоративного банку – розробки його корпоративної, конкурентних та функціональних стратегій.
Менеджмент у своєму розвитку пройшов шлях від системи реактивної адаптації до системи управління на основі передбачення змін та впливу на них (управління на основі гнучких (екстрених) рішень), а етапами розвитку цих систем було управління на основі контролю, управління на основі екстраполяції (довгострокове планування), управління на основі передбачення змін (стратегічне планування), управління на основі передбачення змін та впливу на них (стратегічний менеджмент).
В економічній літературі нерідко ототожнюються поняття “стратегія” і “стратегічний менеджмент”. За переконанням дисертанта, стратегія – це модель перспективної поведінки організації, а стратегічний менеджмент – комплекс етапів перспективного управління організацією, ядром якого є розробка та реалізація стратегії. Авторське розуміння стратегічного менеджменту витікає з того, що він є технологією перспективно орієнтованого цільового управління в умовах підвищеної нестабільності чинників зовнішнього середовища і їхньої невизначеності в часі. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що в будь-якій організації ієрархічного типу повинні розроблятися й реалізуватися три види стратегій: корпоративна, конкурентні та функціональні. Отже, змістом стратегічного менеджменту є розробка й реалізація названих стратегій.
Технологія стратегічного менеджменту має як спільні риси для всіх суб’єктів господарювання, так і особливості, які витікають із предметної сфери діяльності, чинників зовнішнього середовища та внутрішньої побудови конкретної організації, що потребує розробки відповідних конкретизованих методологічних засад для окремих типів організацій, зокрема, для банків, заснованих на корпоративній власності. Необхідність такої розробки пояснюється тим, що в літературних джерелах в основному розглядається проблематика стратегічного менеджменту у сфері матеріального виробництва.
У дисертації теоретично обґрунтовані і доведені до практичної реалізації методика аналізу цільового середовища та комплексу дій корпоративних банків, пов’язаних із результативністю їхньої діяльності, як основи розробки корпоративної стратегії та методика кількісної оцінки цілей банків, а також побудована модель корпоративної стратегії Ощадбанку України.
Оскільки будь-який корпоративний банк є складною ієрархічною системою, виникає необхідність розробки конкурентних стратегій для його СГП. У сфері банківської діяльності під СГП слід розуміти ті ієрархічні ланки банківської системи, які діють на певному регіональному фінансово-кредитному ринку і мають менеджмент, наділений повною відповідальністю за реалізацію функцій стратегічного управління. Для формування моделей конкурентних стратегій СГП корпоративних банків в дисертації запропонований і практично реалізований відповідний аналітичний інструментарій (аналіз правового й нормативного середовища, аналіз стану регіональної економіки, аналіз конкурентного середовища, аналіз капіталу банку, аналіз організаційної структури банку, аналіз банківських технологій, аналіз персоналу, SWOT-аналіз). Доведено, що конкурентні стратегії повинні диференціюватися для двох сегментів фінансово-кредитного ринку: для сегменту ринку депозитів і для сегмента ринку кредитних ресурсів. Запропонована матриця параметрів і результатів для вибору конкурентних стратегій СГП корпоративного банку на кожному з цих сегментів (табл.2). Для кожного тандему параметрів і результатів за даними минулих років розраховуються параметри рівнянь регресії, а самі рівняння застосовуються для прогнозування результативності відповідних стратегій.
У дисертації обґрунтована необхідність та структуризована схема розробки функціональних стратегій корпоративного банку (стратегічне управління активами, зобов’язаннями та капіталом, банківський маркетинг, технологічні інновації, управління персоналом); визначений суб’єкт розробки й реалізації функціональних стратегій. Запропонований графоаналітичний спосіб поетапної оптимізації стратегічного управління активами, зобов’язаннями та капіталом корпоративного банку, класифіковані інноваційні банківські технології, як основа для стратегічного вибору, розроблена методика визначення концепції, політики, мети та критеріїв ефективності стратегічного управління персоналом банку.
Таблиця 2
Матриця параметрів і результатів для вибору конкурентних стратегій корпоративного банку
Сег-менти рин-ку |
Типи страте-гій |
Регульований параметр
(х) |
Мета
(у)
Ринок депози-тів | Дифе-рен-ціації | Витрати на механі-зацію і автомати-зацію ка-со-во-роз-ра-хунко-вих опе--рацій (у % до непроцентних видатків банку) | Збільшення обсягів залу-чення депо-зи-тів (у % до базового року)
Кон-цен-трації | Кількість рахунків фізи-ч-них осіб, од. | Збільшення обсягів залу-чення депо-зи-тів і вкладів населення (в % до базового року)
Ви-пе-ред-жен-ня | Широта асорти-менту бан----ків-ських послуг (в % переліку послуг, що надаються Центральним банком) | Збільшення обсягів залу-чення депо-зи-тів (в % до базового року)
Ринок кредитів | Низь-ких ви-трат | Сума витрат банку | Збільшення об-ся-гів кре-ди--ту-ван-ня (в абсолютних сумах)
Дифе-рен-ці-ації | Витрати на механі-зацію і автомати-зацію ка-со-во-роз-ра-хунко-вих опе--рацій (в % до непроцентних видатків банку) | Збільшення обсягів кре-диту-ван-ня (в абсолютній сумі)
Кон-цен-тра-ції | Кількість рахунків фізи-ч-них та юридичних осіб | Збільшення обсягів кре-диту-ван-ня (в абсолютній сумі)
Випе-ред-ження | Широта асорти-менту бан--ків-ських послуг (в % до переліку по-слуг, що надаються Цен-траль-ним банком) | Збільшення обсягів кре-ди-ту-ван-ня (в абсолютній сумі)
У третьому розділі “Формування механізму оперативного менедж-мен-ту корпоративних банків” пропонується авторське бачення вирішення проблем удосконалення організації оперативного управління активами, зобов’язаннями та капіталом корпоративних банків, визначені технологічні резерви удосконалення банківських операцій і послуг та викладені системні основи оперативного управління банківським персоналом.
Оперативний менеджмент банку полягає у використанні стратегічної позиції з метою досягнення його цілей. У складі механізму оперативного менеджменту банку центральне місце посідає оперативне управління активами, зобов’язаннями та капіталом. Діючі методики управління активами, зобов’язаннями та капіталом банків обмежуються аналітичними розрахунками різноманітних коефіцієнтів. Це практично звужує участь лінійного менеджменту банків у регулюванні відповідних процесів, оскільки переважає бухгалтерський підхід (орієнтація на чистий прибуток) над економічним (управління ринковою вартістю власного капіталу банку).
В дисертації обґрунтовані організаційні напрями формування оперативного механізму банківського менеджменту (удосконалення організаційної побудови органів управління активами, зобов’язаннями та капіталом банків та комплекс норм, якими повинні керуватися ці органи), запропонований графоаналітичний метод оперативного управління активами, зобов’язаннями та капіталом банків, в основу якого покладене поелементне графічне моделювання динаміки названих елементів у середовищі Microsoft Excel.
Удосконалення банківського менеджменту неможливе без використання як сучасних технологій виконання банківських операцій і надання послуг, так і сучасних систем управління корпоративними інформаційними ресурсами, побудованих на використанні комп’ютерної техніки та відповідних програмних продуктів. Найбільш перспективним, на думку дисертанта, є застосування як основоположної технології доступу до корпоративних інформаційних ресурсів банку Web- і Іnternet-технологій у вигляді корпоративних Іntrаnet-мереж. В роботі визначені напрями створення сучасних систем електронної обробки документів у корпоративних банках. За матеріалами дослідження зроблений висновок про необхідність перегляду Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 414 від 8 жовтня 1998 р. У новій його редакції слід відобразити наступні моменти: правила встановлення кореспондентських відносин банків у системі електронних платежів; порядок клірингу в системі електронних платежів; порядок переходу банків та їх філій на роботу в системі електронних платежів за консолідованим кореспондентським рахунком; порядок функціонування інформаційно-пошукової системи та запитів до неї учасників системи і державних органів, зокрема ДПА; порядок безспірного стягнення коштів із кореспондентських рахунків банків; особливості стягнення коштів із коррахунків у разі подальшого конвертування їх в іноземну валюту та деякі інші питання. Для цього необхідно внести відповідні зміни в Цивільний та Кримінальний кодекси України, інші чинні законодавчі акти, зокрема, щодо введення пільгового оподаткування банківських установ і підприємств торгівлі та побутового обслуговування населення в частині коштів, які витрачаються на закупівлю й установлення обладнання та програмних продуктів для проведення електронних розрахунків.
Сучасні умови діяльності банківських установ надзвичайно динамічні і знаходяться під впливом конкурентної ситуації, змін попиту й пропозиції на ринку банківських послуг, впровадження нових форм і технологій обслуговування клієнтів тощо. Усе це вимагає не тільки наявності в системі банку певних стратегічних передбачень у вигляді кадрової концепції, політики та стратегії управління кадрами, а й оперативного маневрування наявним трудовим потенціалом. Дослідження практики оперативного управління персоналом корпоративних банків показало, що основними, недостатньо вирішеними в теоретичному й практичному плані проблемами менеджменту персоналу в них є: кадрове планування; формування резерву кадрів на заміщення вакантних посад; визначення та регламентація службових прав, повноважень та обов’язків; оцінка якості праці персоналу; організація оплати і стимулювання праці.
За матеріалами установ Ощадбанку, в пакеті Statistika 6 розраховані параметри рівняння множинної регресії, яке відображає залежність чисельності фахівців від основних причинних факторів
(2)
де х1 – залишки вкладів, тис.грн.;
х2 – кількість рахунків вкладників, тис. од.;
х3 – чисельність осіб, які отримують заробітну плату через установи банку;
х4 – сума безготівкових розрахунків населення з торговельними, комунальними та іншими підприємствами через установи банку;
х5 – сума короткострокових кредитів, виданих фізичним особам, тис.грн.;
х6 – сума довгострокових кредитів, виданих фізичним особам, тис.грн.;
х7 – сума кредитів, виданих юридичним особам, тис. грн.
Ця модель рекомендується для нормування чисельності фахівців в установах Ощадбанку, а принциповий підхід до її побудови може бути корисним для застосування в інших вітчизняних корпоративних банках.
В дисертації розроблені також пропозиції щодо оптимізації чисельності інших категорій працівників менеджменту банківських установ, атестації і оцінки якості їхньої праці, зокрема, обґрунтовується необхідність переходу від діючих систем і форм оплати праці в банках до формування структури доходів працівників (рис. 2).
Обґрунтовується положення, що крім матеріального, зростанню продуктивності й ефективності праці менеджменту корпоративних банків сприяє моральне стимулювання працівників, позитивна мотивація їх до праці шляхом створення відповідного соціально-психологічного клімату в колективах. Визначені основні напрями гармонізації соціальних відносин у колективах банківських установ: визнання і реальна довіра керівництва до людей; справедливість винагород; створення комфортних умов праці; підтримання формальних стосунків у колективах неформальними; формування атмосфери творчості в роботі; контакт керівництва з сiм’ями працюючих тощо.
Висновки
1. В дисертації поставлена й розв’язана наукова задача розробки теоретичних концептуальних засад та динамічного організаційного механізму банківського менеджменту у корпоративному секторі банківської системи України на основі комплексного теоретичного дослідження процесів формування механізму менеджменту банків у сучасних умовах функціонування складових сегментів фінансово-кредитного ринку в Україні.
2. Соціально-економічна роль банків в економіці визначається функціями, які вони виконують у загальному народногосподарському механізмі. Система функцій кожного типу банків є основою для визначення комплексу операцій, виконуваних ними, а значить, і для регулювання банківської діяльності. В дисертації обґрунтована наявність наступних функцій корпоративних банків: мобілізація віль-них кредит-них ре-су-р---сів (депонування коштів, відкриття термінових і ощадних рахунків, позички коштів в інших банках і в центрального емісійного банку); кредитування під-при-ємств; обслуговування потреб держави та місцевих органів влади; обслуговування потреб фінансо-во-креди-т-ного ринку; участь у під-при-єм-ницькій діяльності інших суб’єктів гос-по--да-рювання; сприяння формуванню прошарку приватних власників у суспільстві.
3. У вітчизняному законодавстві недостатньо чітко визначений підприємниький характер діяльності банків. В дисертації доведено, що за своєю сутністю корпоративний банк є соціально-економічною системою, на вхід якої надходять матеріальні, грошові, соціальні та інформаційні ресурси. У процесі діяльності банку відбувається кількісна і якісна редукція вхідних ресурсів у кредити, інвестиції, послуги та інформацію. Корпоративний банк слід розглядати як специфічне підприємство, продукцією якого є грошові кошти, послуги та інформація.
4. На основі проведеного дослідження побудована модель механізму менеджменту банку, заснованого на корпоративній власності. Метою функціонування механізму менеджменту є забезпечення взаємно узгодженої життєдіяльності економічної, соціальної та техніко-технологічної підсистем банку у стратегічному і в оперативному періодах. Механізм менеджменту комерційного банку є системою, яка складається із взаємопов’язаних ланок (підсистем), що об’єднують, у свою чергу, множину різних елементів і блоків (банківський капітал, операційна система банку, працівники управління, блок матеріального забезпечення), зовнішніх і внутрішніх приводів. Впровадження розробленої моделі дозволить органічно поєднати стратегічний і оперативний менеджмент, інтегрувати комплекс функцій, виконуваних корпоративними банками в економіці країни, забезпечити їх ефективну діяльність.
5. Авторське розуміння стратегічного менеджменту витікає з того, що він є технологією перспективно орієнтованого цільового управління в умовах підвищеної нестабільності чинників зовнішнього середовища і їхньої невизначеності в часі. Технологія стратегічного менеджменту має як спільні риси для всіх суб’єктів господарювання, так і особливості, які витікають із предметної сфери діяльності, чинників зовнішнього середовища та внутрішньої побудови конкретної організації, що потребує розробки відповідних конкретизованих методологічних засад для окремих типів організацій, зокрема, для банків, заснованих на корпоративній власності.
6. В дисертації теоретично обґрунтовані і доведені до практичної реалізації методики: аналізу цільового середовища та комплексу дій корпоративних банків, пов’язаних із результативністю їхньої діяльності; кількісної оцінки цілей банків; розробки конкурентних та функціональних стратегій банків. Доведено, що конкурентні стратегії повинні диференціюватися для двох сегментів фінансово-кредитного ринку: для сегменту ринку депозитів і для сегмента ринку кредитних ресурсів. Побудована матриця параметрів і результатів для вибору конкурентних стратегій СГП корпоративного банку на кожному з цих сегментів. Обґрунтована необхідність та структуризована схема розробки функціональних стратегій корпоративного банку (стратегічне управління активами, зобов’язаннями та капіталом, банківський маркетинг, технологічні інновації, управління персоналом); визначений суб’єкт розробки і реалізації функціональних стратегій. Запропонований графоаналітичний спосіб поетапної оптимізації стратегічного управління активами, зобов’язаннями та капіталом корпоративного банку, класифіковані інноваційні банківські технології, як основа для стратегічного вибору, розроблена методика визначення концепції, політики, мети та критеріїв ефективності стратегічного управління персоналом банку.
7. Оперативний менеджмент банку полягає у використанні стратегічної позиції з метою досягнення його цілей. У складі механізму оперативного менеджменту банку центральне місце посідає оперативне управління активами, зобов’язаннями та капіталом. В дисертації обґрунтовані і доведені до практичної реалізації розробки, які дають лінійним менеджерам банків ефективний інструмент управління активами, зобов’язаннями та капіталом банку: рекомендації щодо організаційної побудови менеджменту корпоративних банків; види норм і лімітів, якими необхідно керуватися в оперативному управлінні активами, зобов’язаннями та капіталом банку (лімітування балансових показників, джерел коштів та напрямів їхнього використання, загальної суми залучених коштів у відношенні до загальної суми вкладів, загальної суми залучених коштів до загальної суми активів, мінімальних та максимальних термінів дій контрактів для різних категорій зобов’язань).
Для оперативного управління активами, зобов’язаннями та капіталом банку запропонований графоаналітичний метод, в основу якого покладене поелементне графічне моделювання динаміки складових активів, зобов’язань та капіталу банку.
8. Інтеграція вітчизняних банків у світову фінансову систему вимагає використання як сучасних технологій виконання банківських операцій і надання послуг, так і сучасних систем управління корпоративними інформаційними ресурсами, побудованих на використанні комп’ютерної техніки та відповідних програмних продуктів. В роботі обґрунтовані наступні напрями створення сучасних систем електронної обробки документів у корпоративних банках: поширення безготівкових розрахунків на основі інтегрованої системи електронних платежів, створення внутрішньої системи масових платежів на основі банківських платіжних карток, маршрутизація авторизаційних повідомлень та проведення функцій клірингу і розрахунків за внутрішніми трансакціями, зменшення ризиків за рахунок підвищення керованості ризиками і якості обробки повідомлень, зменшення витрат комерційних банків на формування та підтримку фондів гарантійного забезпечення, створення і поширення інфраструктури прийому й обробки карток, а також побудова власних повнофункціональних пресингових центрів. На першому етапі необхідно використати можливості та функції мережі VisaNet, а в перспективі – у всіх банках проводити обробку трансакцій карток міжнародної системи Eropey International. Обґрунтована необхідність перегляду Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління НБУ № 414 від 8 жовтня 1998 р.
9. Сучасні умови діяльності банківських установ надзвичайно динамічні і знаходяться під впливом конкурентної ситуації, змін попиту і пропозиції на ринку банківських послуг, впровадження нових форм і технологій обслуговування клієнтів тощо. Це вимагає оперативного прогнозування та планування майбутньої чисельності працівників; функціонування ефективної системи залучення, оцінки, та добору кадрів; профорієнтації та трудової адаптації працівників; певної організації робочих місць; нових підходів до оцінки якості праці і атестації персоналу; організації ефективної оплати і стимулювання праці. У дисертації на матеріалах установ Ощадбанку України побудована регресійна модель залежності чисельності фахівців - найбільш масової категорії працівників менеджменту банків від основних причинних факторів. Названа модель рекомендована для нормування чисельності фахівців в установах Ощадбанку, а принциповий підхід до її побудови – для застосування в інших вітчизняних корпоративних банках. Розроблені пропозиції щодо оптимізації чисельності інших категорій працівників менеджменту банківських установ, атестації й оцінки якості їхньої праці. Обґрунтована необхідність переходу від діючих систем і форм оплати праці в банках до системи формування доходів працівників з наступних елементів: тарифного посадового окладу (55-60% сукупного доходу); додаткової оплати праці (до 10% сукупного доходу); преміальних винагород (20-25% сукупного доходу); участі в доходах (прибутках) банку (до 15% загального доходу працівника). Визначені основні напрями гармонізації соціальних відносин у колективах банківських установ і формування корпоративної банківської культури – складового елементу менеджменту, системи основоположних цінностей, яку визнають і дотримуються всі працівники банку в якості еталонів щоденної поведінки.
Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації
Статті у фахових виданнях
1.
Хміль Л. Деякі питання гарантій прав акціонерів в управлінні комерційним банком. // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. - №7. - С.3-4
2.
Хміль Л. Організація робочих місць в апараті управління // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. - №11. - С.55-57
3.
Хміль Л. Формування банківської системи в умовах становлення ринкових відносин // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Збірник науково-прикладних праць № 6. – Львів: ДУ “Львівська політехніка”, 1999.- С.151-155
4.
Смовженко Т.С., Хміль Л.М. Функціональна стратегія управління персоналом Ощадного банку України // Торгівля, комерція, підприємництво: Збірник наукових праць Львівської комерційної академії – Львів: вид-во “Коопосвіта” ЛКА, 1999. – С.46-52.
5.
Хміль Л. Аналітика розробки конкурентних стратегій комерційного банку (на прикладі Державного спеціалізованого комерційного Ощадного банку України) // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Збірник науково-прикладних праць № 384. – Львів: ДУ “Львівська політехніка”, 2000.- С.76-80
6.
Хміль Л. Оперативне планування чисельності працівників комерційного банку // Вісник НБУ. – 2000.- №5. - С.17-21
Додаткові публікації
7.
Рибай О., Табачук Г., Хміль Л. Операції Ощадного банку України (курс лекцій). – Львів: ЛБК, 1997. – 74 с.
8.
Рибай О., Табачук Г., Хміль Л. Операції Ощадного банку України / Навчальний посібник.– К: Знання, 1998. – 153 с.
9.
Хміль Л.М. Агентські послуги комерційних банків // Банківські операції. Підручник. Ч.4. – К.: НБУ, 1998. - С.7- 42
10.
Смовженко Т.С., Хміль Л.М., Мар’єнко В.В. Інвестиційна діяльність банків.- К.: УкрНТІ, 1994. – 20 с.
Анотація
Хміль Л.М. Формування механізму менеджменту в корпоративному секторі банківської системи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг. – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2001.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних проблем і практики становлення механізму банківського менеджменту в корпоративному секторі банківської системи України. Містить нові теоретичні узагальнення та нові методологічні підходи до стратегічного та оперативного менеджменту корпоративних банків. Обґрунтовується положення, згідно якого механізм банківського менеджменту є системою, яка складається із взаємопов’язаних ланок (підсистем), які об’єднують у свою чергу множину елементів і блоків. Складовими блоками механізму банківського менеджменту є банківський капітал, операційна система банку, професіонали, блок матеріального забезпечення. Мета функціонування механізму менеджменту - забезпечення взаємопов’язаної життєдіяльності економічної, соціальної та техніко-технологічної підсистем банку у стратегічному і в оперативному періодах. Функціонуванння елементів і блоків механізму банківського менеджменту обумовлюється наявністю зовнішніх і внутрішніх приводів. Зовнішніми вхідними приводами виступають ринкові умови господарювання, система державного регулювання економічних відносин, зв’язки з господарюючими суб’єктами, власні цілі банку. Внутрішніми приводами механізму банківського менеджменту є інструменти та методи менеджменту. На виході механізму банківського менеджменту функціонують зовнішні приводи, які динамічно пов’язують систему банківського менеджменту з навколишнім середовищем.
Ключові слова: банк, менеджмент, маркетинг, активи, пасиви, персонал, стратегія.
Аннотация
Хмиль Л.Н. Формирование механизма менеджмента в корпоративном секторе банковской системы. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.06.02 - предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2001.
Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических проблем и практики становления механизма банковского менеджмента в корпоративном секторе банковской системы Украины. Содержит новые теоретические обобщения и методологические подходы к стратегическому и оперативному менеджменту корпоративных банков на основании исследования закономерностей формирования банковской системы в Украине, организационно-правового регулирования и современного состояния их деятельности.
В диссертации констатируется, что за своей сущностью корпоративный банк - социально-экономическая система, на вход которой поступают материальные, денежные, социальные и информационные ресурсы. В процессе деятельности банка происходит количественная и качественная редукция входных ресурсов в кредиты, инвестиции, услуги и информацию. Корпоративный банк является специфическим предприятием, продукцией которого выступают денежные средства, услуги и информация. Доказывается, что механизм банковского менеджмента является системой, которая состоит из взаимосвязанных звеньев (подсистем), которые объединяют, в свою очередь, множество элементов и блоков. Составными блоками механизма банковского менеджмента являются банковский капитал, операционная система банка, профессионалы, блок материального обеспечения. Цель функционирования механизма менеджмента - обеспечение взаимоувязанной жизнедеятельности экономической, социальной и технико-технологической подсистем банка в стратегическом и в оперативном периодах. Функционирование элементов и блоков механизма банковского менеджмента обуславливается наличием внешних и внутренних приводов. Внешними входными приводами выступают рыночные условия хозяйствования, система государственного регулирования экономических отношений, связи с субъектами хозяйствования, собственные цели банка. Внутренними приводами механизма банковского менеджмента являются инструменты и методы менеджмента. На выходе механизма банковского менеджмента функционируют внешние приводы, которые динамично связывают систему банковского менеджмента с окружающей средой. Разработана экспертная система оценки
