НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

Оріча Джозеф Якубу

УДК 338.2: 621.311:351.824.11

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВАРІАНТІВ

ОРГАНІЗАЦІІ ВЗАЄМОДІІ СУБ’ЄКТІВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ

08.02.03- організація управління, планування

і регулювання економікою

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті України

“Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки

Науковий керівник доктор економічних наук, доцент

Недін Ігор Валентинович,

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”, професор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Крикавський Євген Васильович,

Державний університет “Львівська політехніка”,

завідувач кафедри економіки енергетичних і

хімічних підприємств та маркетингу

кандидат економічних наук, старший науковий

співробітник Піріашвілі Борис Захарович, Рада

по вивченню продуктивних сил НАН України,

завідувач відділом регіональних проблем розвитку

і розташування паливно-енергетичного комплексу

Провідна установа Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем розвитку паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження, м. Київ

Захист відбудеться 22 червня 2000 р. о 14 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.239.01 в Інституті економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, Київ-11 вул. Панаса Мирного,26.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, Київ-11 вул. Панаса Мирного,26.

Автореферат розісланий 19 травня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна криза в економіці України та інших країн СНД актуалізувала дослідження в сфері забезпечення економічної безпеки (ЕКБ) держави і конкурентоспроможності національної економіки. В загальному комплексі питань забезпечення ЕКБ та її найважливішої складової – енергетичної безпеки (ЕНБ) особливе місце займає проблема інвестування та відтворення основного капіталу базових галузей промисловості, до яких належить електроенергетика. Проблема обумовлена надзвичайною зношеністю основних виробничих фондів (ОВФ) енергетики та практично повною відсутністю інвестиційного капіталу (ІК), необхідного для забезпечення їх конкурентоспроможного стану відповідно до сучасних вимог щодо економічності, надійності функціонування та екологічної безпеки. Забезпечення ЕКБ та ЕНБ потребує детального обгрунтування рішень щодо структурної перебудови галузей енергетичного комплексу.

Актуальність теми. Однією з суттєвих передумов успішного розв”язання організаційних проблем управління енергетикою є рівень методичного забезпечення організаційно-управлінських рішень, які реалізуються в процесі реструктуризації галузі. Теоретичним та прикладним питанням забезпечення ЕКБ протягом останніх років у науковій літературі приділяється велика увага. Ці питання знайшли відображення, зокрема, в працях В.М.Гейця, Б.Є. Кваснюка, В.О. Точиліна, О.І.Барановського, М.П.Ковалка, Ю.М.Пахомова, Ю.М.Руденка, М.І.Воропая, Л.Д.Криворуцького, О.І.Татаркіна, О.А. Кукліна, А.Л.Мизіна та інших авторів. Питання оцінки, аналізу та обгрунтування рішень в сфері організації управління системами енергетики різного призначення обговорюються в роботах Л.О.Мєлєнтьєва, В.А.Веникова, В.І.Денисова, В.Р.Окорокова, П.П.Долгова, Л.П.Падалко, В.А.Непомнящего, В.Й.Едельмана, Є.В. Крикавського та інших авторів.

Проте багато важливих питань структурної перебудови економіки реалізуються на основі поверхових оцінок, процес отримання яких не забезпечено грунтовним техніко-економічним аналізом можливих наслідків. При цьому характерною ознакою є надмірна довіра до рекомендацій експертів міжнародних організацій, в яких не враховуються повною мірою конкретні умови середовища функціонування об‘єктів реструктуризації, а також можлива реакція на ті чи інші рішення економічних партнерів з інших держав. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю створення підходів і методик, які б дозволяли здійснювати попередню об’єктивну оцінку економічних наслідків, можливих у разі реалізації організаційно-управлінських рішень у процесі реструктуризації енергетичного комплексу. Така оцінка повинна попереджувати можливість фінансових втрат, які можуть бути спровоковані реалізацією суб’єктивних рішень стосовно вибору варіантів організації комерційної взаємодії суб‘єктів енергетичного ринку, форм роздержавлення об’єктів енергетики тощо. Важливим результатом застосування таких методик має бути створення умов ефективної конкуренції суб’єктів енергетичного комплексу, здатної забезпечити відчутне скорочення собівартості енергетичної продукції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання комплексу робіт за темою даного дослідження викликане необхідністю удосконалення методологічного забезпечення організаційно-управлінських рішень в системах енергетики (СЕ), орієнтованого на ефективну реалізацію основних напрямів розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), передбачених Національною енергетичною програмою України, а також галузевими програмами та законодавчими актами щодо розвитку СЕ.

Пропозиції автора знайшли відображення в проекті АТ “Концерн Енергія”, яким обгрунтовується доцільність та умови створення недержавного сектора електроенергетики України і який розглядається Верховною Радою України.

Основні положення дисертації використано в курсі лекцій “Економіка і організація енергетичного виробництва”, а також при виконанні науково-дослідної роботи “Моделювання кризових ситуацій в енергетиці”, що виконувалася на кафедрі економіки та організації промислових технологій та енергетики Національного технічного університету України “ Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти та науки.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в створенні методів оцінки та аналізу економічних результатів організаційно-управлінських рішень, які формуються та реалізуються в процесі реструктуризації електроенергетики. Відповідно до цієї мети необхідно було вирішити такі задачі:

- проаналізувати стан електроенергетики з позицій можливості забезпечення ЕНБ та ЕКБ;

- оцінити фактичні наслідки реалізації рішень щодо реструктуризації електроенергетики України з точки зору змін її основних техніко-економічних показників;

- провести дослідження змісту і тенденції розвитку процесів, що відбуваються в енергоринку при розрахунках за реалізовану електроенергію;

- провести дослідження характеру зв’язку та можливого впливу організаційно-управлінських рішень в електроенергетиці на основні загрози енергетичній безпеці;

- розробити методичні основи оцінки економічних результатів управлінських рішень щодо регулювання діяльності ринків електроенергії;

- розробити методику оцінки економічних наслідків кризових ситуацій, що провокуються організаційно-управлінськими рішеннями в СЕ та за їх межами;

- провести дослідження можливостей організаційно-управлінських рішень у сфері регулювання функціонування енергетичного ринку з точки зору покращання інвестиційного забезпечення процесів модернізації електроенергетики;

- виконати аналіз впливу рішень з регулювання функціонування ринку електроенергії на рівень енергетичної безпеки.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних результатів, які мають елементи наукової новизни, належать:

- систематизація економічних наслідків суб’єктивізму у процесі реструктуризації електроенергетики та основних чинників, які при цьому здатні обумовити зростання собівартості електроенергії,

- визначення та диференціація рівнів взаємодії суб’єктів підприємництва в електроенергетиці, а також умов раціональної організації їх функціонування в складі енергетичного ринку;

- методика економічної оцінки локальних організаційно-функціональних структур суб’єктів енергоринку з урахуванням при визначенні тарифів на їх послуги та продукцію відповідного системного ефекту, який полягає в покращанні показників суміжних суб’єктів;

- визначення сфер та умов регулювання функціонування енергетичного ринку з точки зору скорочення комерційної собівартості електроенергії;

- оцінка інвестиційного ефекту організаційно-управлінських рішень в енергетичному комплексі, що розглядаються як непрямий інвестиційний ресурс;

- встановлення умов досягнення балансу комерційних інтересів суб’єктів енергоринку, дотримання яких забезпечує стабільність функціонування енергетичного комплексу;

- пропозиції щодо аналізу впливу дій з регламентації взаємодії суб’єктів енергоринку на рівень економічної безпеки.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень мають як теоретичне, так і практичне значення. В теоретичному плані одержані результати можуть використовуватися для удосконалювання методів розрахунку ефективності нормативно-регламентаційних рішень, які формуються на державному і регіонально-галузевому рівнях з метою підвищення ефективності комерційної діяльності в електроенергетиці. Розроблені пропозиції щодо оцінки ефективності локальних організаційно-функціональних структур можуть використовуватися також для оцінки ефективності управлінських рішень у виробничих системах іншого призначення.

Практична значущість роботи знайшла відображення в підготовці пропозицій щодо утворення недержавного сектора електроенергетики та визначенні умов, за яких його можливо розглядати як важливий ресурс економічної безпеки держави.

Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні необхідності застосування формалізованих методів розрахунку можливих економічних результатів при підготовці організаційно-управлінських рішень в електроенергетиці; у визначенні рівнів диференціації сфер взаємодії суб’єктів енергетичного ринку та сфер регулювання регіонального та оптового ринків електроенергії; в пропозиціях щодо оцінки та урахування в процесі управління показників, які характеризують системний ефект локальних організаційно-функціональних структур; в розробці підходу до визначення інвестиційного ефекту організаційно-управлінських рішень в електроенергетиці та умов балансу комерційних інтересів суб’єктів енергетичного ринку.

Апробація результатів дисертації. Основні положенння дисертації доповідалися, обговорювалися і одержали схвалення на чотирьох засіданнях постійно діючого наукового семінару “Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки” (Київ, 1996 р.; Київ,1997 р.; Славсько, 1998 р.; Курахово, 1999 р. ); трьох засіданнях Всеросійського постійно діючого наукового семінару “Методичні питання дослідження надійності великих систем енергетики” (Мурманськ, 1996 р.; Санкт-Петербург, 1997 р.; Сиктивкар, 1999 р. ); XVII-й науково-технічній конференції “Актуальні проблем електроенергетики (Нижній Новгород, 1998 р.); науковій конференції ”Економічна безпека держави та енергетика в її забезпеченні” (Київ, 1998 р. ); міжнародній конференції “Маркетинг і логістика в системі менеджменту” (Львів, 1998 р.); V-й міжнародній науково-практичній конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність” (Трускавець, 1999 р. ).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 17 друкованих праць загальним обсягом близько 12 д.а.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 3-х розділів, висновків та додатків. Робота викладена на 222 сторінках машинописного тексту, містить 34 рисунків та 26 таблиць, з яких 25 на окремих сторінках. Список використаних літературних джерел містить 159 найменувань, наведений на 15 сторінках. Робота має додатки на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Аналіз проблем реформування управління електроенергетикою” на прикладі електроенергетичного комплексу України виконано аналіз загальноекономічних умов, які супроводжують формування ринкових відносин і значною мірою визначають ефективність управління СЕ, а також наслідки реструктуризації електроенергетичної галузі.

Ефективність реорганізації управління електроенергетикою розглянуто в зв’язку з суб’єктивізмом у прийнятті відповідних рішень: йдеться про організаційно-управлінські дії, повною мірою не забезпечені детальним кількісним аналізом можливих наслідків їх практичної реалізації. Показано, що реструктуризація електроенергетики, здійснена в умовах економічної кризи, не лише не ліквідувала вплив основних чинників деградації ОВФ, але й додатково спровокувала посилення негативних тенденцій. Відзначено, що недосягнення головної мети реструктуризації – покращання інвестиційного забезпечення електроенергетики, обумовлене спільним проявом низки чинників, головними з яких є орієнтація на переважний розвиток вугільних технологій виробництва енергії, роздержавлення ОВФ електроенергетики за відсутності ефективних механізмів контролю виконання інвестиційних зобов’язань, застосування неефективних схем залучення позичкових коштів для інвестування, перекручення в формуванні конкурентного середовища у енергетичному ринку, яке призвело до фактичної відсутності конкуренції в сфері енерговиробництва і концентрації в сфері обміну невиправдано великої кількості так званих незалежних постачальників електроенергії (НПЕ), переважна більшість яких не має відношення до виробницва і займається перепродажем енергетичної продукції, збільшуючи загальний обсяг трансакційних витрат.

Наслідком сукупного впливу відзначених умов є подальше зростання витрат у сферах виробництва, передачі та розподілу електроенергії, обсягу взаємної заборгованості й ще більше загострення інвестиційної проблеми в електроенергетиці. Сформувався досить сталий контур ескалації кризових явищ, небезпечний не лише для електроенергетики, але й суміжних виробництв. У цьому контурі дефіцит ІК та обігових коштів, який загострився в тому числі за рахунок реалізації не обгрунтованих належним чином дій щодо реформування організаційної структури електроенергетики, стимулює ескалацію подальшого зношення ОВФ, зменшення конкурентоспроможності СЕ в ринковому середовищі, посилення небезпеки великих аварій і взагалі фактичне зростання аварійності, що, в свою чергу, призводить до зростання витрат на відновлювальні роботи і, відповідно, відволікає ресурси з інших сфер їх цільового використання. Навантаження на джерела фінансових коштів додатково зростає, чим стимулюється зростання попиту на позичкові кошти іноземного походження за відсутності реальної перспективи своєчасного їх погашення.

Руйнування вищезгаданого контуру ескалації кризових явищ можливе лише на основі комплексу взаємоузгоджених стабілізаційних заходів, однією з головних цілей якого повинно бути скорочення та подальша ліквідація взаємної заборгованості суб’єктів енергетичного ринку. Аналіз заходів, які здійснюються нині з цією метою, показав, що різні варіанти застосування негрошових форм розрахунку (векселі, взаємозаліки) лише частково здатні послабити гостроту проблеми. Адже при цьому не забезпечується головне – скорочення витрат в сфері виробництва енергії, але зберігаються умови для подальшого зростання трансакційних витрат в сфері енергетичного ринку.

Реструктуризація передбачає формування відповідних конкурентних відносин, метою яких є скорочення цін на продукцію галузі за рахунок скорочення витрат та відлучення від ринку неефективних виробництв. Проте технологічна специфіка електроенергетики обумовила низку суттєвих обмежень для конкуренції, аналіз яких наведено в даному розділі. Відзначено, зокрема, що важливою обставиною, яка обмежує сферу “чистої” конкуренції, є наявність системи диспетчерського керування, а в разі вибору конкретного варіанту організації управління енергетикою необхідна кількісна оцінка впливу всіх можливих чинників, що обмежують конкуренцію, на ефективність функціонування як галузі в цілому, так і окремих ії систем.

Проаналізовано можливі переваги й недоліки варіантів організації управління електроенергетикою в умовах її демонополізації, а також умови їх найдоцільнішого застосування. Єдиною вимогою для прийняття рішень про використання тієї чи іншої форми повинно бути скорочення комерційної собівартості електроенергії й відповідне скорочення трансакційних витрат, що можливе лише за умови створення реальної конкуренції в сфері енерговиробництва.

Виконано також аналіз загроз ЕНБ, який показав їх тісний взаємозв”язок з неефективністю організації управління галуззю і підтвердив необхідність попередньої кількісної оцінки організаційно-економічних та інших наслідків рішень, що приймаються з метою демонополізації енергетичного комплексу.

В другому розділі “Методичні положення економічної оцінки варіантів організації взаємодії суб’єктів підприємництва в електроенергетиці” викладено основні приципові положення, урахування яких обов’язкове при оцінці економічних результатів дій, спрямованих на реорганізацію управління функціонуванням енергетичного ринку.

Запропоновано класифікацію суб’єктів підприємництва (СПР), що передбачає таке групування: СПР1 (підприємства та організації, які належать безпосередньо до сфери виробництва і транспорту енергії); СПР2 (допоміжні підприємства та організації, які забезпечують функціонування СПР1); СПР3 (постачальники обладнання і палива); СПР4 (споживачі енергії). Відзначені СПР незалежно від групи можуть перебувати в державній, недержавній або змішаній власності. Організаційно-функціональні структури (ОФС), що регламентують структуру взаємодії як окремих СПР, так і їх елементів, доцільно класифікувати як внутрішньофірмові, галузеві та багатогалузеві. Перші регламентують взаємодію структурних елементів окремих СПР. Ефективність таких ОФС оцінюється рівнем власних витрат СПР та зміною економічного стану фірми, компанії, підприємства в частині, яка залежить від взаємодії з навколишнім середовищем (своєчасність платежів, штафні санкції тощо). Під галузевими ОФС в даному випадку розуміють структури, що відображають взаємодію основних суб’єктів енергооб’єднання та допоміжних підприємств. Ефективність галузевих ОФС визначається характеристиками товарних (електроенергія, потужність та послуги енергопідприємств) та фінансових (взаємні платежі) потоків. Багатогалузеві ОФС містять різнопрофільні підприємства (наприклад, електростанція та паливовидобувне підприємство в складі однієї компанії), і можуть входити як окремі СПР до складу галузевої ОФС.

Ефективість внутрішньофірмової або, що є теж саме, локальної ОФС визначається сумою доходів за винятком витрат, необхідних для забезпечення функціонування відповідного СПР, податкових відрахувань, виплат за штрафними санкціями тощо. Сукупний дохід СПР визначається розміром відповідних складових економії. Мірою результативності галузевої ОФС доцільно вважати розмір річного прибутку з урахуванням диференціації за структурними елементами, якими є внутрішні та зовнішні СПР, що наявні та співпрацюють в складі енергооб’єднання (і відповідного енергетичного ринку). Розмір прибутку, який накопичується різними СПР, виглядає таким чином:

; (1)

; ( 2)

, (3)

де O, I, II, III, IV, V, VI - відповідно диспетчерський центр

енергооб’єднання та центр комерційних розрахуків, високовольтні

електричні мережі, електростанції та енергогенеруючі компанії,

інфраструктурні СПР (ремонтні, транспортні, будівельно-монтажні,

кредитно-фінансові, посередницькі організації), енергопостачальні

компанії, недержавні енергокомпанії та енергоджерела,сусідні

енергооб’єднання;

По, П1, ПII – прибуток СПР;

З0, ЗI , ЗII - сумарні річні витрати на основну діяльність;

i, j, k, s, t, q, f - індекси, визначення множинності зв’язків СПР;

- оплата електроенергії;

, - оплата відповідно технічних,

ресурсних, кредитно-фінансових та посередницьких послуг;

– сума складових економії, яка забезпечується діями s-х СПР

у r-x СПР;

- сума складових економії у СПР1 та СПРII, що забезпечується

організаційно- управлінськими і технологічними заходами s-x СПР.

Сумарні річні витрати по енергооб’єднанню з урахуванням системного ефекту окремих СПР дорівнюють :

И = И1 + ИII + ИО + ИIII + ИП – ИПРОД - , (4)

де И1 , ИII , ИО , ИIII – сумарні річні витрати відповідно основних об’єктів

енергооб’єднання;

ИП ,ИПРОД - покупна та продана електроенергія по обміну з

сусідніми енергооб’єднаннями.

Результативність локальних ОФС, як видно з (1) - (4), впливає на результативність галузевої ОФС. При цьому важливий так званий системний ефект кожного СПР. Тому в разі оцінки локальних ОФС, які характеризуються кількома групами показників (технічними характеристиками, оціночними вартісними показниками, що характеризують систему управління, та показниками, що визначають вплив на суміжні СПР) основну увагу приділено показникам третьої групи. Адже саме вони визначають системний ефект локальної ОФС, який враховується в (1) - (4). Розрахунок ефективності багаторівневої локальної ОФС виконується на основі додавання складових економії, які диференційовано для другої та третьої груп відповідних показників. Прикладом складової економії третьої групи, тотожній системному ефекту, є економія палива на теплових електростанціях, зумовлена підвищенням готовності енергоблоків АЕС за рахунок якісного ремонту. Показники другої групи характеризують внутрішній ефект локальної ОФС і відбиваються на параметрах фінансових потоків в галузевій ОФС як частина вартості послуг того чи іншого СПР.

В дисертації запропоновано перелік складових економії, що відповідають основним енергопідприємствам, а також формули для їх розрахунку, які дозволяють врахувати як внутрішній, так і системний ефект локальних ОФС. Запропонована методика економічної оцінки локальних ОФС, в якій враховується також динаміка в часі показників, що характеризують ефективність відповідної ОФС.

Основна мета організації енергетичного ринку полягає в скороченні витрат на виробництво, передачу та розподіл електроенергії. Досягнення цієї мети передбачає регулювання процесів взаємодії СПР, що беруть участь в його діяльності, тому, що як було зазначено вище, існують об’єктивні обмеження “чистої” конкуренції в енергетичному ринку.

При цьому доцільно розглядати такі сфери регулювання:

1. Взаємодія з постачальниками електроенергії, за якою передбачено квотування закупки у власних та незалежних виробників, суміжних ринків елетроенергії, НПЕ-посередників. Метою квотування є мінімізація витрат на отримання електроенергії за умови урахування гранично можливого обсягу продажу кожним постачальником та загального попиту на електроенергію.

2. Взаємодія енергокомпаній з НПЕ-посередниками, яка базується на організації моніторингу процесів утворення заборгованості та взаєморозрахунків, ранжуванні НПЕ за рівнем їх комерційної надійності, а також передбачає можливість відмови від послуг деяких з них. Рішення про відмову від послуг такого НПЕ слід приймати з урахуванням тривалості відповідних фінансових розрахунків, їх повноти та розміру прибутку, який відволікається із сфери енерговиробництва у вигляді сплати за послуги НПЕ, що виконує посередницькі функції.

3. Взаємодія з інфраструктурними об’єктами, передбачає застосування скидок–надбавок до тарифів на їхні послуги тому що в залежності від рівня витрат відповідних об’єктів обслуговання інфраструктурні СПР здатні забезпечити економію коштів основних СПР енергетичного ринку, витрачаючи кошти, які мало впливають на їх власні техніко-економічні показники. Іншими словами, в фінансових розрахунках потрібно враховувати складові, що характеризують системний ефект, розмір якого обчислюються в процесі економічної оцінки локальної ОФС. Сформульовано умови визначення розміру скидок-надбавок до тарифів на послуги інфраструктурних СПР, дотримання яких забезпечить як зацікавленість обох сторін, так і скорочення загальних витрат енергооб’єднання та енергетичного ринку.

Запропоновані рекомендації щодо дотримання балансу комерційних інтересів СПР, які взаємодіють в межах енергетичного ринку. Порушення цих рекомендацій, як доведено практикою останніх років, може стати причиною виникнення низки складних кризових ситуацій. В основі цих рекомендацій – вимога розподілу доходу й прибутку від реалізації кінцевого продукту –електроенергії між всіма взаємодіючими в межах енергетичного ринку СПР пропорційно реальному внеску кожного з них.

Розділ завершується викладенням змісту та послідовності етапів економічної оцінки результатів взаємодії суб’єктів енергетичного ринку в межах галузевої ОФС. Урахування результатів оцінки обов’язкове при підготовці конкретних рішень з регулювання функціонування ринку з метою скорочення відповідних витрат.

В третьому розділі “Організація упраління електроенергетикою - чинник економічної та енергетичної безпеки” виконано аналіз можливостей покращання інвестиційного забезпечення енергетичного комплексу за рахунок удосконалення організації управлінння суб’єктами енергетичного ринку.

Можливості забезпечення ЕКБ в усіх без винятку відомих роботах в галузі тією чи іншою мірою пов’язується зі здатністю економіки до розширеного відтворення, а це потребує (особливо за нинішніх перехідних умов) активізації всіх можливих інвестиційних ресурсів (ІР), які поділяються на прямі та непрямі. До прямих ІР належать джерела коштів, а до непрямих – організаційно-економічні та технологічні рішення, реалізація яких дозволяє, з одного боку, скоротити попит на ІК, а з іншого – забезпечити приріст обсягу ІК у відповідних джерелах. В умовах гострого дефіціту прямих ІР стає актульною активізація непрямих ІР, які можна класифікувати таким чином: удосконалювання форм організації управління комерційною взаємодією суб’єктів енергетичного комплексу; організаційні заходи щодо нейтралізації взаємної заборгованості та неплатежів; інвестування найефективніших технологій виробництва енергії; застосування раціональних схем залучення позичкових коштів; енерго- та ресурсозбереження; утворення позабюжетних стаблізаційних фондів.

Ефективним ІР, що належить до групи 1, можна вважати створення умов реальної конкуренції в сфері енерговиробництва шляхом формування недержавного сектора електроенергетики, аналогічного запропонованому проектом АТ “Концерн Енергія”. Подібна недержавна енергокомпанія (НДЕ), яка орієнтується на використання найекономічнішого генеруючого обладнання (зокрема, парогазових установок ПГУ), безперечно, є сильним конкурентом по відношенню до енергокомпаній, що перебувають в сфері державного сектора енергетики (ДСЕ). Проте взаємодія НДЕ з ДСЕ в складі спільного енергооб’єднання дозволяє, як показано на рисунку, не лише диверсифікувати джерела фінансування ДСЕ, але й певною мірою підвищити конкурентоспроможність енергокомпаній ДСЕ, які вимушені експлуатувати застарілі та маломаневрені вугільні енергоблоки. При цьому спільна работа енергоджерел різних форм власності матиме результатом скорочення собівартості електроенергії по енергооб’єднанню в цілому, що забезпечить відповідний приріст прибутку та можливість поповнення джерел ІК.

Деякі можливі результати взаємодії ДСЕ та НДЕ

Таким чином, недержавна електроенергетика може розглядатися як ІР для ДСЕ і водночас - як ресурс ЕКБ, можливості якого з точки зору інвестування та загальної стабілізації енергетичного комплексу суттєво перевищують можливості кредитування енергетики України з боку міжнародних фінансових організацій (зокрема, Світового Банку). Але практична реалізація цього ресурсу потребує виконання ряду умов, до яких належать:

- використання новостворюваними НДЕ максимально ефективного генеруючого обладнання, здатного забезпечити приріст прибутку за рахунок скорочення собівартості відпущеної електроенергії, а не підвищення відповідних тарифів;

- залучення НДЕ інвестиційних кредитів на основі лізингу фінансових ресурсів за умови надання для неї державою режиму “податкових канікул” на період реалізації проекту та погашення кредиту;

- робота енергоджерел НДЕ в складі енергооб’єднання за умови максимального використання їх маневрених можливостей.

Наведений вище рисунок ілюструє також прояв системного ефекту в межах ДСЕ за рахунок створеної з урахуванням зазначених умов НДЕ, яка може бути одним із СПР енергетичного ринку.

В даному розділі розглянуто також умови організації функціонування енергетичної біржі, за дотримання яких її діяльність можна розглядати як ІР, що належить до групи 2, тому що головною метою цього заходу є скорочення обсягу взаємної заборгованості між СПР енергетичного ринку.

Проаналізовано також можливі наслідки однобічних дій при використанні, наприклад, прибутку від реалізації електроенергії як кінцевого продукту, без урахування інтересів зарубіжних партнерів, які співпрацюють з енергооб’єднанням України. В даному випадку мова йде про порушення умов балансу комерційних інтересів, деякі можливі гіпотетичні наслідки якого наведено в таблиці.

Економічні наслідки порушення балансу комерційних інтересів (БКІ)

суб’єктів енергетичного ринку

Показник | Дотримання БКІ | Порушення БКІ | Зміна

АЕС | ТЕС | ГЕС | Разом | АЕС | ТЕС | ГЕС | Разом

Встановлена потужність, МВт |

13600 |

29200 |

3906 |

46706 |

13600 |

29200 |

3906 |

46706 |

-

Виробництво електроенергіі,

млн. кВт. год |

75293 |

76616 |

15883 |

167792 |

68366 |

69396 |

15883 |

153625 |

14167

Корисний

Відпуск,

млн.кВт.год |

70539 |

59399 |

15315 |

145253 |

64049 |

53934 |

15315 |

133295 |

11958

Собівартість,

млн. грн./рік |

2274 |

4200 |

91 |

6565 |

2209 |

3879 |

91 |

6179 |

386

Паливна складова собівартості, млн.грн./рік |

705 |

3486 |

- |

4191 |

640 |

3165 |

- |

3805 |

386

Умовно-постійні витрати,

млн. грн. /рік |

1569 |

714 |

- |

2283 |

1569 |

714 |

- |

2283 |

-

Товарна продукція по електроенергії, млн.грн./рік |

4583 |

4721 |

194 |

9498 |

4161 |

4287 |

194 |

8642 |

856

Прибуток, млн.грн./рік | 2309 | 523 | 103 | 2933 | 1952 | 408 | 103 | 2463 | 470

Собівартість, коп./кВт. год. | 3,22 | 7,07 | 0,59 | - | 3,45 | 7,19 | 0,59 | - | -

Середньовідпускнийтариф, коп./кВт .год. | 6,5 | 8,37 | 1.27 | - | 6,5 | 8,37 | 1,27 | - | -

При цьому зроблено припущення, що до бюджетів території розташування енергооб’єднання відраховується 30% від загальної суми прибутку, що складає 0,3х2933 = 880 млн. грн. Частка експортерів палива ( 50% палива для теплових електростанцій та 100% - для АЕС) повинна була б складати 422,6 млн. грн. Претендуючи на 48% від загальної суми доходу від реалізації електроенергії, вони таким чином втрачають частку, що дорівнює 422,6/0,48х9498=0,092. Якщо припустити, що масштаб зустрічних дій експортерів палива становитиме обмеження поставок лише на 9,2% від попереднього обсягу, то неминуче погіршення практично всіх показників роботи енергооб’єднання, параметри якого прийнято наближеними до параметрів енергооб’єднання України. При цьому загальний обсяг відрахувань до власних бюджетів в разі збере-ження попередніх умов становитиме 0,3х2463=738,9 млн. грн. що суттєво менше, ніж у попередньому випадку. Розмір втрати мало чим відрізняється від розміру тих кредитів, які надаються Україні для потреб її енергетики, наприклад, Світовим Банком. Зазначене вище свідчить, що важливою умовою ефективної взаємодії СПР енергетичного ринку, незалежно від їх форм власності та державної належності, є дотримання балансу комерційних інтересів всіх СПР. Цього можна досягнути урахуванням системного ефекту СПР при встановленні відповідних цін на їхню продукцію та послуги.

ВИСНОВКИ

І. Однією з головних причин сучасної кризи в електроенергетиці України став суб’єктивізм, допущений в процесі реструктуризації, головна суть якого полягає в надто спрощеній й недостатньо об’єктивній оцінці економічних наслідків відповідних організаційно-управлінських рішень.

2. Підготовці рішень в сфері реорганізації управління електроенергетикою обов”язково повинна передувати детальна кількісна оцінка можливих економічних наслідків реалізації варіантів взаємодії суб’єктів енергетичного ринку з точки зору впливу на рівень показників, які характеризують конкурентоспроможність електроенергетики й національної економіки в цілому. Одним із найважливіших показників при цьому є собівартість відпущеної електроенергії.

3. При оцінці варіантів взаємодії суб’єктів енергетичного ринку необхідно враховувати не лише їх власні організаційно-економічні характеристики, але й системний ефект, прояв якого можливий у інших СПР, і який враховується при встановленні справедливих цін на продукцію та послуги усіх суб’єктів підприємництва.

4. Стабілізація електроенергетики в умовах енергетичного ринку можлива лише в разі взаємоузгодженого регулювання процесів його функціонування в трьох взаємопов’язаних сферах, до яких належать взаємодія з виробниками електроенергії, взаємодія з НПЕ-посередниками, взаємодія з інфраструктурними об’єктами. Головною метою такого регулювання є скорочення собівартості відпущеної електроенергії.

5. Організаційно-управлінські рішення, спрямовані на створення умов ефективної конкуренції в сфері енерговиробництва (формування недержавного сектора електроенергетики, організація енергетичної біржі тощо) слід розглядати як важливий інвестиційний ресурс, за рахунок реалізації якого за певних умов можливе відчутне скорочення дефіциту інвестиційного капіталу, необхідного для приведення ОПФ електроенергетики до конкурентоспроможного стану, що відповідає сучасним вимогам щодо економічності, надійності функціонування та екологічної безпеки.

6. Важливою умовою ефективного та стабільного функціонування енергетичного ринку є дотримання балансу комерційних інтересів всіх його суб’єктів, який полягає в розподілі доходу від реалізації електроенергії відповідно до реального внеску кожного з них. Порушення цієї вимоги може призвести до фінансових втрат практично всіх учасників енергоринку в розмірі, сумірному з обсягом кре-дитів, що надаються міжнародними фінансовими організаціями для потреб енергетики України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Недин И.В., Орича Д.Я., Шестеренко Е.В. Инвестиционные ресурсы для обеспечения энергетической безопасности и надежности энергоснабжения. Стабилизационные меры инвестиционного характера. В кн.”Надежность систем энергетики”/ Под ред. Н.И. Воропая. -Новосибирск: Наука, 1999.-С.203-209 (30%). Визначено можливості недержавного сектора електроенергетики як інвестиційного ресурса.

2. Недин И.В., Орича Д.Я., Шестеренко Е.В. Инвестиционные ресурсы электроэнергетики и экономическая безопасность. -К.: О-во "Знание" Украины, 1999.-74 с. (30%) Узагальнено результати аналізу причин кризового стану електроенергетики в частині організації управління.

3. Дергачева В.В., Недін І.В., Оріча Д.Я. Логістичні умови забезпечення

економічної стабільності енергогенеруючого підприємства //Вісник

Державного університету “Львівська політехніка”. Проблеми економіки та управління.-1998.-№353.-С.36-39. (30%). Наведено результати аналізу управлінсько-організаційних рішень з позицій логістики.

4. Білько О.В., Оріча Д.Я. Ефективне підприємництво в електроенергетиці – чинник економічної безпеки держави // Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку.-2000.-№384.-С.3-7 (50%). Сформульовано та обгрунтовано необхідні умови забезпечення енергетичної та економічної безпеки за рахунок реалізації організаційно-управлінських рішень.

5. Недін І.В., Оріча Д.Я., Шестеренко О.В. Взаємодія суб`єктів енергоринку – реальні можливості та кількісна оцінка // Наукові вісті Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. –1998.-№1.-С.112-117. (30%). Запропонований опис характеристик товарно-фінансових потоків в енергетиці.

6. Недін І.В., Оріча Д.Я. Першочергові напрямки стабілізації електроенергетики, орієнтовані на забезпечення енергетичної безпеки держави// Наукові вісті Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. -1999.-N1.-С.45-50. (50%). Обгрунтовано зміст напрямків стабілізації електроенергетики відповідно до вимог забезпечення енергетичної безпеки.

7. Диденко В.Л., Лир В.А., Недин И. В., Орича Д.Я., Шестеренко Е.В. Экономические аспекты реализации решений по техническому перевооружению

и реабилитации систем электроэнергетики //Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики. Вып.48. Т.1.- Иркутск: Институт систем энергетики им. Л.А. Мелентьева СО РАН, 1998.-С. 226-236.(20%). Визначено рівень урахування, організаційної взаємодії в сис-темі рішень щодо реабілітації зношених систем електроенергетики.

8. Недин И.В., Орича Д.Я., Шестеренко Е.В. Взаимодействие субъектов энергорынка – реальные возможности //Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань.-1998.-N1.-С. 9-11.(40%). Виконано аналіз впливу недержавного сектору на фінансовий стан державного сектора електроенергетики.

9. Орича Д.Я. Основные положения оценки эффективности вариантов организации взаимодействия субъектов предпринимательства в электроэнергетике //Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань. – 1998. -N5.-С.61-64

10. Абубекеров Р.А., Недин И.В., Орича Д.Я. Негосударственная энергетика – ресурс экономической безопасности государства и необходимые условия его реализации //Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань. –1998.-N6.-С.34-37. (30%). Сформульовано умови реалізації можливостей недержавної електроенергетики як інвестиційного ресурсу державного сектора енер-гетики.

11. Орича Д.Я. Влияние субъективных факторов на эффективность энергорынка Украины //Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань.-1998. №6.-С. 104-108.

12. Недин И.В., Орича Д.Я., Шевелев В.Э. Экономическая оценка организационно-функциональных структур субъектов предпринимательства в энергетике //Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань.-1999-N5.-С.64-71. (40%) Запропоновано підхід до економічної оцінки локальних організаційно-функціональних структур та моделі оцінки складових економії.

13. Недін І.В., Оріча Д.Я. Криза управління в електроенергетиці і першочергові заходи по її подоланню //Енергетика та ринок.-1998.-N3.-С. 26-30. (50%) . Обгрунтовано зміст першочергових напрямків стабілізації електроенергетики в частині організації управління нею.

14. Лир В.Э., Недин И.В., Орича Д.Я., Халява М.П. Формализация анализа вариантов финансирования энергетических проектов и производственно-хозяйственной деятельности энергопредприятий //Тезисы докл: семинара “Организация обуслуживания долгов в энергетике как фактор стабилизации ее функционирования”.Ч.2.-К.: О-во “знание” Украины, 1996.-С.32-36. (10%). Визначено місце організаційних взаємозв’язків в системі стабі-лізаційних рішень.

15. Недин И.В., Орича Д.Я. Мониторинг процессов взаиморасчета – условие эффективного коммерческого взаимодействия в энергопроизводстве //Тези доповідей наук.-практ.конф. “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”.-Львів: Державний університет “Львівска політехніка”, 1998.-С.138. (50%). Показано місце моніторингу процесів утворення поточної забор-гованості суб’єктів енергоринку в системі логістичних чинників

16. Лир В.Э., Недин И.В., Орича Д.Я., Шестеренко Е.В. Инвестиционный потенциал технологических инноваций и мониторинг процессов взаиморасчета – условие эффективного коммерческого взаимодействия в электроэнергетике //Тезисы докл. XVII-й научно-техн. конф. “Актуальные проблемы электроэнергетики”. –Н.-Новгород: НГТУ,1998.-С.41-42. (20%). Визначено значення моніторингу процесів утворення заборгованості як елемента системи інвестиційних ресурсів.

17. Недин И.В., Орича Д.Я., Сенько И.В., Шестренко Е.В. Реструктуризация электроэнергетики – основные последствия и возможности стабилизации энергетического производства //Матеріали V міжнародної наук.- практ. конф. “Управління організацією: діагностика, стратегія ефективність”, 8-9 квітня 1999.-Трускавець-Дрогобич: КНЕУ, НТУУ “КПІ”, ДДПУ.-С.219. (20%). Сформульовано зміст інвестиційних ресурсів організаційно-управлінського типу.

АНОТАЦІЯ

Оріча Джозеф Якубу. Економічна оцінка варіантів організації взаємодії суб’єктів енергетичного ринку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальність 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою.- Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена теоретичним, методичним та прикладним питанням оцінки організаційно-управлінських рішень, спрямованих на формування конкуренції в електроенергетиці. Розроблено методичні основи економічної оцінки варіантів організації взаємодії суб”єктів підприємництва в енергетичному ринку, застосування яких дозволяє визначати умови найефективнішого функціонування систем енергетики в ринковому середовищі. Оцінено можливості організаційно-управлінських рішень як інвестиційного ресурсу. Основні положення та результати дисертації пропонується використовувати при підготовці рішень, спрямованих на забезпечення економічної безпеки держави.

Ключові слова: економічна оцінка, електроенергетика, конкуренція, організаційно-управлінські рішення, суб’єкт підприємництва, енергетичний ринок, регулювання.

ANNOTATION

Oricha Joseph Yakubu. Economics analysis options of organization of the energy market interaction –Manuscript.

Dissertation for doctor’s degree in Economics in the specialty 08.02.03 –organization of management, planning and regulation of the economy. Institute of economic prognosing of National Academy of sciences of Ukraine , 2000.

The dissertation is devoted to theoretical, methodical and applied principles of analysis of organizational – administrative decision, directed in forming competition in electric power. Develops fundamental methods of economics analysis of organization interaction subjects enterprise in energy market, undertakes which allow to defined the most effective condition for functioning of energy system in market field. Estimate the possibility of organizational – administrative decision as investment resources. Principal concepts and conclusions of the dissertation are offered to use in taking decision directed to economy safeguarding of the state.

Key words: economics analysis, electric power, competition, organizational- administrative decision, subject enterprise, energy market, regulation.

АННОТАЦИЯ

Орича Джозеф Якубу. Экономическая оценка вариантов организации взаимодействия субъектов энергетического рынка. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирование и регулирование экономикой. -Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена теоретическим, методическим и прикладным вопросам экономической оценки организационно-управленческих решений, направленных на формирование конкуренции в электроэнергетике.

Неудовлетворительное финансовое состояние электроэнергетики Украины так же, как и других стран СНГ, обусловлено общеэкономическими процессами переходного периода реформирования и недостаточно продуманными организационно-управленческими действиями, реализованными с целью формирования условий рыночной конкуренции в энергетическом комплексе. Результатом отмеченных обстоятельств явилось резкое ухудшение всех без исключения технико-экономических показателей систем энергетики, неплатежи, дефицит инвестиционных средств и пр.

В работе подробно исследуется сущность процессов в сфере организации управления и причин, обусловивших кризисное состояние электроэнергетики Украины. Проанализированы недостатки реализованной реструктуризации отрасли, ограничения чистой конкуренции в системах энергетики, а также опыт реструктуризации в других странах. Выполнен анализ угроз энергетической и экономической безопасности, который показал их тесную взаимосвязь с неэффективностью организации управления электроэнергетикой и подтвердил необходимость численной оценки экономических последствий решений по демонополизации в энергетическом комплексе до их практической реализации.

В работе предложена классификация субъектов предпринимательства (СПР), взаимодействующих в границах энергетических рынков, а также организационно-функциональных структур (ОФС), регламентирующих содержание и формы взаимодействия как отдельных элементов СПР, так и разных СПР. Основное внимание уделено локальным и отраслевым ОФС, предложено описание характеристик соответствующих им товарно–финансовых потоков, на основании анализа которых производится оценка результативности того или иного варианта ОФС.

Экономическая оценка локальных ОФС производится на основании составляющих экономии, при определении которых учитывается системный эффект соответствующих СПР, выражающийся в образовании экономии или приросте прибыли у смежных СПР. Мерой результативности отраслевых ОФС являются размер прибыли, при оценке которой учитывается системный эффект отдельных СПР и уровень коммерческий себестоимости электроэнергии.

Определены три сферы регулирования деятельности энергетического рынка, к которым относятся взаимодействие с производителями электроэнергии, взаимодействие с независимым поставщиками электроэнергии (посредниками) и взаимодействие с инфраструктурными объектами. Предложены рекомендации по установлению скидок-надбавок к тарифам на продукцию и услуг взаимодействующих СПР, предполагающие учет их системного эффекта и соблюдение баланса коммерческих интересов, суть которого состоит в распределении дохода и прибыли от реализации электроэнергии как конечной продукции с учетом реального вклада каждого из субъектов энергорынка.

Предложена методика расчета экономических результатов организационно-управленческих решений, направленных на реформирование управления электроэнергетикой с целью создания условий эффективной конкуренции, которая способствовала бы сокращению себестоимости отпускаемой электроэнергии и стабилизации финансового состояния электроэнергетики.

Исследованы возможности совершенствования организации управления электроэнергетикой с точки зрения активизации инвестиционных ресурсов. Показано, что в качестве эффективного инвестиционного ресурса энергетического комплекса можно рассматривать создание негосударственного сектора электроэнергетики. При этом негосударственные энергокомпании, ориентирующиеся на использование высокоэкономичного генерирующего оборудования, являются