Київський національний економічний університет

Хлівний Володимир Олександрович

УДК 334.722.338.242.4.025.88 (477.7)

Механізми активізації розвитку підприємництва під впливом малої приватизації

(на прикладі малих підприємств Криму)

08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Кримському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Руденко Олександр Іванович,

Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, директор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Єфремов Олексій Володимирович

Кримська академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки та організації виробництва

кандидат економічних наук, доцент

Луцій Олександр Павлович

Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри маркетингу

Провідна установа - Харківський державний економічний університет, кафедра економіки, приватизації і права, м. Харків

Захист відбудеться “ 17 ” січня 2002 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 26.006.04 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 317

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, Київ, пр. Перемоги, 54/1

Автореферат розісланий “14” грудня 2001 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої ради А.М. Колот

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкові перетворення в Україні і Криму нерозривно пов'язані з процесом формування та розвитку підприємництва. Ефективне управління цими процесами є однією з важливіших задач при формуванні ринкової економіки. Механізми впливу на формування та розвиток підприємництва в Україні числені і різноманітні. Реалізація певної групи таких механізмів тісно пов'язана зі сферою реформування невеликих державних підприємств. Вплив малої приватизації на розвиток підприємництва достатньо значний, однак до теперішнього часу дослідження процесів реформування власності більшою мірою проводились стосовно трансформації великих державних підприємств, і меньшою – стосовно зв'язку між розвитком підприємництва і процесами малої приватизації.

Мала приватизація розпочалась в складних економічних умовах, як передумова ринкових умов господарювання, і була першою спробою трансформувати відносини власності. Відсутність ефективної системи взаємодії між державою і приватизованими малими підприємствами породжує безліч проблем у сфері підприємництва.

Розгляду проблем малої приватизації певна увага приділялася в наукових працях Бондаря О.М., Бутник-Сіверського О.Б., Григоренка Є.М., Давимуки С.О., Єханурова Ю.І., Кальниченка Л.Ф., Чечетова М.В. Однак, ці дослідження в основному торкались динаміки цього процесу і не були пов'язані з постприватизаційними проблемами діяльності малих підприємств. Таким чином, оцінка малої приватизації з точки зору її впливу на розвиток підприємництва, а також розробка комплексу механізмів, організаційних, правових, економічних та інших заходів в сфері малої приватизації, реалізація яких дозволить ефективно впливати на активізацію діяльності підприємницького сектора економіки, є актуальною і своєчасною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану НДР Кримського державного аграрного університету по проблемі "Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму, розробка і удосконалення технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в нових умовах господарювання" (номер державної рєєстрації 01880057817). Роль автора у виконанні даної теми полягає в розробці та обгрунтуванні методів трансформації механізмів управління і господарювання в АПК за допомогою малої приватизації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і обгрунтування механізмів активізації розвитку підприємництва під впливом малої приватизації з урахуванням регіональних особливостей Криму.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлені і вирішені такі завдання:

-визначено напрямки малої приватизації, що впливають на розвиток підприємницького сектора;

-дана оцінка процесам приватизації в країнах Центральної та Східної Європи, виявлені найбільш прогресивні моделі малої приватизації;

-визначено тенденції, особливості, перспективи розвитку малої приватизації в Україні та в Криму;

-запропоновано основні напрямки постприватизаційної роботи органів приватизації, які спрямовані на розвиток підприємницьких структур, створених в процесі малої приватизації;

-обгрунтовано механізми, організаційні, правові, економічні та інші заходи, спрямовані на активізацію розвитку підприємництва під впливом малої приватизації;

-дана оцінка ефективності діяльності, зовнішніх і внутрішніх передумов розвитку реформованих малих підприємств в постприватизаційний період.

Об'єктом дослідження є проблеми функціонування та розвитку підприємницьких структур, створених в процесі приватизації державної власності.

Предметом дослідження є процеси малої приватизації, механізми активізації розвитку підприємництва на її основі, а також система взаємовідносин між державою і підприємствами малого бізнесу, створеними в ході реформування власності.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі завдань використано абстрактно-логічний, монографічний, розрахунково-конструктивний, економіко-статистичні, класифікаційні методи, методи порівняльного економічного аналізу та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані автором наукові результати, які виносяться на захист, полягають в розробці концептуальних засад та обгрунтуванні прикладних рекомендацій щодо підвищення ефективності постприватизаційної діяльності підприємницьких структур та органів державного управління. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

-узагальнено теоретичні розробки щодо формування комплекса механізмів активізації розвитку підприємництва під впливом малої приватизації;

-обгрунтовано методичний підхід до визначення напрямків дослідження впливу процесів малої приватизації на формування і розвиток вітчизняних підприємницьких структур;

-запропоновано диференційований підхід щодо дослідження приватизаційних процесів, який базується на поділі території Криму на економічні регіони з урахуванням їх спеціалізації;

-визначено і класифіковано особливості процесів малої приватизації в Україні, досліджені регіональні відмінності формування підприємницьких структур в ході малої приватизації в Криму;

-розроблено алгоритм оцінки результативності малої приватизації за атрибутивними (якісними) показниками діяльності реформованих підприємств;

-розкрито специфіку формування підприємницького сектора шляхом приватизації невеликих державних об'єктів в агропромисловому комплексі Криму;

-обгрунтовано елементну структуру механізмів та заходів, спрямованих на розвиток підприємництва під впливом реформування власності;

-розроблено практичні рекомендації по підвищенню якості договірних відносин в процесі малої приватизації, механізми та основні напрямки діяльності органів приватизації, які дозволять підвищити ефективність їх взаємовідносин з реформованими підприємствами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованих методик і рекомендацій при розробці приватизаційної політики стосовно діяльності підприємницьких структур, створених в процесі реформування власності. Практичне значення отриманих результатів полягає в наступному: розроблено комплекс механізмів здійснення контролю за постприватизаційною діяльністю підприємницьких структур, визначено основні тенденції і перспективи їх функціонування та передумови ефективного розвитку.

Результати наукових досліджень впроваджені та використовуються у Фонді державного майна України (довідка за №10-26-11185 від 11.09.01 р.), Міністерстві економіки АРК (довідка за №060-1/930 від 04.09.01 р.), а такж в Інституті економіки і управління (м. Сімферополь) для методичного забезпечення навчального процесу при підготовці студентів (довідка за №174 від 24.09.01 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою. Основні наукові положення, розробки, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень та основні наукові положення дисертації були обговорені на науково-практичних конференціях: "Проблеми АПК в роботах науковців Криму" (Сімферополь, 2000), "Сучасні соціально – економічні проблеми Криму і шляхи їх вирішення", (Сімферополь, 2000), "Трансформація механізмів управління в механізми господарювання", (Сімферополь, 2000), "Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні і соціальні аспекти" (Запоріжжя, 2000).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 10 наукових праць (1 робота у співавторстві) загальним обсягом 2,3 д.а. (особисто автора 2,2), із них 7 (1 робота у співавторстві) – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,8 д.а. (особисто автора - 1,7 д.а.), 3 публікації в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 15 додатків (23 сторінки). Матеріали дисертації проілюстровано 36 таблицями (13 сторінок) та 30 рисунками (12 сторінок). Список використаних літературних джерел нараховує 201 найменування.

оСНОВНий зміст РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження в умовах реформування економіки, визначено мету і завдання дослідження, показано новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

У розділі 1 "Сутність малої приватизації, її роль в проведенні ринкових реформ і розвитку підприємництва" розкрито сутність малої приватизації і її значення при формуванні підприємницьких структур, дана характеристика процесів малої приватизації в різних країнах світу з точки зору можливості їх застосування в Україні, показані особливості використання механізмів реформування невеликих державних підприємств. Аналізуючи погляди різних вчених, а також хід реформування в країнах Центральної і Східної Європи, автор приходить до висновку, що вплив держави на діяльність підприємницького сектора в процесі малої приватизації не повинен послаблюватися, однак є необхідною якісна заміна механізмів та інструментів регулювання економікою.

Станом на 01.01.2000 р. в Україні приватизовано 67,8 тис. державних підприємств. На приватизованих підприємствах працювало більш ніж 3,5 млн. чоловік, що складає половину всіх працюючих в недержавному секторі економіки. Доля продукції, виробленої підприємницькими структурами, створеними в ході приватизації, склала 55,1% загального обсягу виробництва в Україні, а вартість основних фондів і нематеріальних активів – 53,4 відсотка.

Формування підприємницького сектору економіки в Україні досить тісно пов'язане з реалізацією механізмів малої приватизації. Вплив малої приватизації на розвиток підприємництва перш за все проявляється в переході основної частини державного капіталу в підприємницький сектор, розвитку різноманітних організаційно-правових форм господарювання, переході великої кількості кваліфікованих спеціалістів із державного сектору в підприємницький та ін. Всього виявлено більше десяти напрямків малої приватизації, які тією чи іншою мірою впливають на розвиток підприємницьких структур.

Аналіз процесів малої приватизації в різних країнах світу показав, що в більшості країн, які її проводили, зміна власності дала позитивний ефект. При цьому, відзначена така закономірність: чим ефективнішим була реалізація механізмів реформування власності в країні, тим швидшим було їх економічне зростання.

Неоднорідність цілей і задач, які ставились в ході реформування власності в різних країнах, обумовила різноманітність методів і механізмів приватизації. В розвинутих країнах приватизація, як правило, торкалась великих і середніх підприємств і істотно не впливала на розвиток малого бізнесу. Країни з перехідною економікою, в яких розвиток ринкових відносин і підприємництва були однією з основних цілей приватизації, навпаки, при трансформації власності достатньо інтенсивно застосовували малу приватизацію. У більшості випадків вона проводилась на ранньому етапі реформування і передувала приватизації великих підприємств. Серед країн, що найбільш успішно реалізували приватизаційну політику, необхідно відзначити Чехословаччину, Угорщину, Польщу.

На сьогодні ефективність реалізації механізмів національної малої приватизації відносно невелика, однак останнім часом проявлюються певні тенденції позитивного впливу як на розвиток підприємництва, так і на загальний розвиток економіки України. За багатьма показниками діяльності підприємства, створені в ході малої приватизації, істотно випереджують державні підприємства.

Незначний ефект від реформування, багато в чому обумовлений негативними особливостями малої приватизації в Україні, які наведені на рис.1.

Рис. 1. Особливості малої приватизації в Україні

У розділі 2 "Розвиток процесів малої приватизації в Криму, їх вплив на формування підприємницьких структур" розглянуто регіональні особливості малої приватизації в Криму, досліджено специфіку механізмів формування підприємницьких структур в АПК Криму, проведено аналіз фінансових взаємовідносин підприємницьких структур і органів державного управління в ході малої приватизації.

Встановлено, що визначальні фактори малої приватизації в Криму носять переважно негативний характер і значно ускладнюють процеси реформування і розвитку підприємництва. Це пов'язано з особливостями, що обумовлені специфікою Криму як регіону (трьохрівневою системою власності в Криму, низькою активністю органів державного управління в питаннях малої приватизації, невизначеністю статусу багатьох об'єктів санаторно-курортного комплексу та ін.) та наявністю мораторія на приватизацію, що діяв до липня 1995 року (наявністю "спонтанної" малої приватизації, втратою у населення цікавості до приватизації, відтоком сертифікатів в інші регіони України та ін.).

Неоднорідність економічних процесів в різних регіонах Криму обумовила необхідність проведення досліджень з урахуванням регіональних особливостей. За основний критерій при розмежуванні території півострова прийнято спеціалізацію економічної діяльності регіонів. На підставі цієї ознаки виділено три основних групи економічних регіонів Криму: промислові, курортні і сільськогосподарські. Наведені в табл. 1 показники, характеризують ступінь розвитку підприємницького сектору економіки, а також зв'язок малого бізнесу з реалізацією механізмів малої приватизації у вказаних групах регіонів Криму.

Таблиця 1

Характеристика впливу малої приватизації на розвиток малого бізнесу в основних регіонах Криму на 1 січня 2000 – 2001 рр.

Показники Промислові регіони Курортні регіони Сільськогоспо-дарські регіони

Частка державного сектору економіки (2001 р.), % 9,5 11,0 20,0

Кількість малих підприємств на 10 тис. чоловік населення (2000 р.), од. 62,5 51,5 37,1

Кількість приватизованих малих підприємств (на 01.09.01 р.), од. 1191 1001 701

Частка малих підприємств, створених в процесі приватизації (2000 р.), % 23,0 42,1 46,7

Кількість об'єктів малої приватизації на 10 тис. чоловік населення (2001 р.), од. 14,8 22,3 6,9

Діагностика табличних данних дає підстави до висновку, що найбільш відсталою в цьому плані групою є сільськогосподарські регіони. Вони мають найбільшу долю державного сектору (20,0%) і найменшу кількість підприємницьких структур на 10 тис. чол. населення (37 підприємств). Висока частка підприємницьких структур, створених шляхом малої приватизації (46,7%), свідчить про важливість процесів реформування саме в цих регіонах.

Незважаючи на важливість реалізації механізмів малої приватизації для формування підприємницьких структур в сільській місцевості, процеси реформування тут не отримали належного розвитку. Кількість приватизованих малих підприємств в цих регіонах в абсолютному виразі склала 701 підприємство, а в розрахунку на 10 тис. чол. населення – сім підприємств.

Дослідження показали, що перевага фіскальних цілей сприяла приватизації найбільш прибуткових об'єктів у найбільш престижних регіонах. Так, якщо надходження грошових коштів від малої приватизації в курортних регіонах склали 24,7 млн. грн., в промислових – 17,0 млн. грн., то в сільськогосподарських – тільки 2,8 млн. грн.

Однією з особливостей малої приватизації в Криму є широке використання її конкурентних механізмів. Аналізуючи процеси малої приватизації (рис. 2), виявлено, що перевага конкурентних механізмів досягається в основному за рахунок сільськогосподарських регіонів.

Рис. 2. Розподіл об'єктів малої приватизації за способом приватизації в регіонах Криму і в Україні, 1995 - 9 міс. 2001 рр.,%

Широке використання конкурентних способів приватизації в сільській місцевості дало можливість перетворення підприємств в найбільш ефективні організаційно-правові форми і привело до переважання підприємницьких структур, заснованих на приватній формі власності. Доля таких підприємств складає більш, ніж 60 відсотків. У промислових регіонах, що в більшій мірі використовували викуп майна, доля підприємств з приватною формою власності не перевищує 40 відсотків.

Незважаючи на достатньо велику долю конкурентних способів приватизації в сільськогосподарських регіонах Криму, слід відзначити низьку ефективність реалізації механізмів ціноутворення в ході проведення аукціонів, що проявляється у відносно низьких цінах на об'єкти приватизації (табл. 2).

Таблиця 2

Підсумки проведення аукціонів в ході приватизації комунальної власності в різних регіонах Криму за 1996 - 9 міс. 2001 рр.

Показники промислові регіони курортні регіони сільськгосподарські регіони

Кількість об'єктів, що виставлені на продаж, од. 926 849 421

Кількість проданих об'єктів, од. 388 342 217

Частка проданих об'єктів в загальній кількості виставлених на продаж, % 41,9 40,3 51,5

Початкова вартість об'єктів, млн. грн. 2,6 2,4 0,6

Вартість об'єктів, що склалася в ході аукціонів, млн. грн. 10,7 8,0 1,3

Перевищення кінцевої вартості над початковою, раз 4,1 3,3 2,1

Середня вартість 1 кв. м., грн. 189,6 98,4 42,1

У сільських регіонах відзначено високу питому вагу об'єктів, які були продані з першого разу, однак конкурентна боротьба в процесі аукціонів, що супроводжується зростанням вартості об'єктів, ведеться відносно слабо. Це пов'язано з відсутністю достатньої кількості підприємницьких структур, спроможних добросовісно конкурувати між собою.

Аналіз реалізації конкурентних механізмів приватизації в динаміці показав, що за останній час зростає активність підприємницьких структур в сільськогосподарських регіонах. У той час, як доля проданих об'єктів відносно до кількості виставлених на продажу в промислових і курортних регіонах знижується (в 2000 р. в порівнянні з 1999 р. відповідно на 7,6% і 2,4%), в сільських регіонах цей показник зріс більш ніж на 10% і склав 54,7%. Разом з тим, кількість об'єктів, що виставляються на продаж у цих регіонах, більш ніж в 2 рази нижча.

Однією з найважливіших проблем малої приватизації є використання механізмів фінансової підтримки приватизованих малих підприємств. Як показали дослідження, 33,7% всіх приватизованих малих підприємств потребували фінансової допомоги, однак отримували таку підтримку всього 1,2 відсотка. Незважаючи на те, що обсяги надходжень від реалізації державного майна постійно зростають, механізми їх розподілу недостатньо ефективні. Доля коштів, що спрямовуються на розвиток підприємництва, стійко знижується. При цьому, в Криму такі відрахування взагалі не проводились. Таким чином, кошти, що надходять від приватизації, спрямовуються не на розвиток виробництва, а на інші цілі, що негативно відображається на формуванні і розвитку підприємницького сектору економіки.

У розділі 3 "Механізми, перспективи і ефективність формування підприємницьких структур в процесі малої приватизації" обгрунтовано механізми і перспективи розвитку підприємницьких структур під впливом малої приватизації, дано критичний аналіз постприватизаційних заходів, проведена оцінка ефективності діяльності підприємств, створених в процесі реформування власності.

Виявлено, що приватизовані малі підприємства діють в значно складніших умовах, ніж підприємницький сектор в цілому. Це пов'язано з наявністю недоліків, які є наслідком діяльності малих підприємств в доприватизаційний період і недостатньої ефективності реалізації механізмів реформування власності. Серед таких недоліків можна виділити: великий фізичний та моральний знос основних фондів, брак оборотніх коштів, директивно визначені умови управління, невідповідність організаційно-правових форм діяльності підприємств, нав'язування державою певних умов і зобов'язань приватизованим підприємствам та ін.

Наявність вказаних недоліків зумовлює необхідність обгрунтування механізмів активізації розвитку підприємництва під впливом малої приватизації. Сукупність таких механізмів може бути представлена у вигляді трьох груп: організаційно-правові, фінансово-економічні та соціальні (рис. 3).

Рис. 3. Механізми активізації розвитку підприємництва під впливом малої приватизації

* жирним курсивом виділено механізми, що використовуються виключно в сфері реформування власності

Кожна з груп включає в себе два різновиди механізмів. Перший з них має використовуватися при управлінні розвитком підприємницького сектору в цілому, механізми другого різновиду реалізуються виключно в ході приватизаційних процесів.

На наш погляд, найбільш актуальними в даний час є механізми реалізації прав власності, механізми розвитку вторинного ринку приватизованих об'єктів, механізми заміни менеджменту на реформованих підприємствах, механізми розвитку інвестиційних процесів.

Недостатньо ефективне використання механізмів реалізації прав власності призвело до численних порушень прав власності громадян, які брали участь в приватизаційних процесах. Внаслідок цього, а також внаслідок недостатньої конкуренції в процесі приватизації, останнім часом проявляється тенденція концентрації власності в сільськогосподарських регіонах Криму. В деяких населених пунктах окремими покупцями було скуплено 10 і більше об'єктів.

Аналіз реалізації механізмів заміни менеджменту на приватизованих малих підприємствах показав, що зміна керівництва в більшій мірі здійснюється на підприємствах колективної форми власності і в меншій – на приватних підприємствах. На нашу думку, це грає негативну роль в розвитку підприємницьких структур, перш за все в сільськогосподарських регіонах Криму, де приватна форма власності переважає.

Однією з найбільш важливих перспектив малої приватизації є активізація механізмів розвитку інвестиційної і інноваційної діяльності на реформованих малих підприємствах. За весь період приватизації на розвиток виробництва було спрямовано 9,3 млн. грн. У подальшому планується різка активізація інвестиційних процесів на підприємствах, створених в ході малої приватизації, що обумовить надходження інвестицій в 2001-2005 рр. в розмірі 54,7 млн. грн.

У процесі реалізації механізмів активізації розвитку підприємництва важливе значення приділяється взаємодії органів державного управління з підприємницькими структурами, створеними шляхом малої приватизації. Напрямки діяльності держави з приватизованими малими підприємствами численні і різноманітні. При розгляді цього питання в соціальному аспекті відзначено цілий ряд негативних моментів, що супроводжують процес малої приватизації. Так, більш ніж 50% працюючих на приватизованих підприємствах стверджують, що процес реформування їх підприємств не був достатньою мірою прозорим, більш ніж 40% працюючих не мають достатньої інформації стосовно своїх прав та можливостей. Серед підприємств, що мали потреби в консультаційній підтримці, таку підтримку отримували лише 67,5% підприємств, фінансову – 1,7%, будь-яку іншу – 34,0 відсотка. Більш ніж 40% підприємств мали додаткові неофіційні витрати з приватизації від 200 грн. та вище.

Аналіз договірних відносин показав, що умови експлуатації об'єктів при укладенні договорів купівлі-продажу в багатьох випадках не сприяють розвитку приватизованих підприємств. Із загальної кількості досліджених підприємств дві третини мали проблеми, пов'язані з виконанням умов договорів купівлі-продажу. При цьому найбільш складними були умови збереження і розширення обсягів виробництва – 21,2 відсотка. Діяльність більш ніж 15% підприємств була ускладнена зобов'язанням стосовно збереження і збільшення кількості робочих місць, і 14,1% - умовами по своєчасності розрахунків за об'єкт. Тільки 20% керівників реформованих підприємств позитивно оцінюють об'єктивність умов, що містяться в договорах.

Разом з наявністю великої кількості зобов'язань зі сторони підприємців, необхідно відзначити відсутність обов'язків держави по підтримці підприємницьких структур, а також відповідальності за їх невиконання.

Одним з основних напрямків постприватизаційної роботи держави в даний час є реалізація механізмів контролю за виконанням зобов'язань, що містяться в договорах купівлі-продажу. За станом на 01.09.01 р. на контролі органів приватизації Автономної Республіки Крим знаходилось біля 1 тис. договорів купівлі-продажу, всього ж за період приватизації було проведено більш ніж 5,5 тис. перевірок (табл. 3).

Таблиця 3

Дослідження виконання покупцями об'єктів малої приватизації умов договорів купівлі-продажу в Криму, 1996 - 9міс. 2001 рр.

Показники 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 9 міс. 2001 р. Всього

Кількість укладених договорів 782 800 527 312 383 200 3004

Кількість перевірених договорів 226 830 1332 1314 1061 732 5495

Кількість виявлених порушень 67 199 252 201 179 100 998

Доля договорів з порушеннями в загальній кількості перевірених, % 29,6 24,0 18,9 15,3 16,9 13,7 18,2

Сума нарахованих штрафних санкцій, тис. грн. 126,3 259,3 188,9 370,4 417,4 1050,8 2413,1

Кількість розірваних договорів 9 26 28 15 15 13 106

Відношення розірваних договорів до кількості укладених, % 1,1 3,3 5,3 4,8 3,9 6,5 3,5

У процесі аналізу виявлено позитивну тенденцію зниження питомої ваги договорів з порушеннями в загальній кількості перевірених договорів, що є наслідком підвищення якості договорів, що укладаються, а також покращення виконавчої дисципліни покупців. Так, якщо в 1996 р. цей показник складав 29,6%, то на початок 2001 р. він знизився до 13,7 відсотка.

Нечіткість взаємодій держави і приватизованих малих підприємств, розрізненість діяльності державних структур знижують ефективність постприватизаційних заходів. Автором пропонується система постприватизаційних дій, яка може служити основою для координації державних структур при взаємовідносинах з приватизованими підприємствами (рис. 4).

Рис. 4. Система постприватизаційних заходів щодо підприємницьких структур, створених в процесі малої приватизації

При проведенні досліджень виявлено ряд моментів, що характеризують малі підприємства, створені в процесі приватизації, як більш успішні в своїй діяльності в порівнянні з підприємницьким сектором економіки в цілому. Так, про зростання обсягів виробництва повідомили 37,3% приватизованих малих підприємств, в той час як в цілому по сектору малого і середнього бізнесу цей показник дорівнює 17,3 відсотка.

Інтенсивність праці робітників підприємницького сектору в цілому зросла лише на 17,6% підприємств, на приватизованих малих підприємствах зростання продуктивності праці сталося на 40,8% підприємств. На нашу думку, це відображає один з важливіших наслідків малої приватизації – зростання зацікавленості робітників в результатах своєї праці.

У нинішній час спостерігається розділення підприємницьких структур за економічними показниками. Частка підприємств, що мають тенденцію до підвищення ефективності діяльності, приблизно дорівнює питомій вазі підприємств, що погіршили діяльність і складає біля 40%; кількість підприємств, що функціонують без змін – біля 20 відсотків.

При аналізі діяльності приватизованих малих підприємств в динаміці було встановлено тісний зв'язок економічних показників з періодом, який минув з моменту приватизації (табл. 4).

Таблиця 4

Зміна фінансово-економічних показників приватизованих малих підприємств в постприватизаційний період, %

Показники Рік приватизації

1995 р. 1996 р. 1997 р. 1998-99 рр. У середньому 1995-99 рр.

Кількість робітників

збільшилася 36,4 16,7 29,6 15,4 19,0

не змінилася 27,3 37,5 44,4 42,3 41,7

зменшилася 36,4 45,8 25,9 42,3 39,3

Обсяги виробництва

збільшилися 54,5 29,2 51,9 34,6 37,3

не змінилися 36,4 45,8 25,9 38,5 24,1

зменшилися 9,1 25,0 22,2 26,9 38,6

Прибуток

збільшився 54,5 50,0 29,6 26,9 32,1

не змінився 27,3 41,7 44,4 42,3 23,5

зменшився 18,2 8,3 25,9 30,8 44,4

Продуктивність праці

підвищилася 62,5 63,2 25,0 41,7 40,8

не змінилася 37,5 31,6 66,7 41,7 49,3

знизилася 0,0 5,3 8,3 16,7 9,9

Доля підприємств, що освоїли нові види продукції 54,5 20,8 24,0 28,0 28,2

Доля підприємств, які є членами підприємницьких асоціацій 36,4 25 29,6 23,1 27,3

Підприємства, що приватизовані на ранньому етапі, функціонують більш ефективно, їх керівники більш діяльні і завзяті, що проявляється в більш активному освоєнні нових видів діяльності, створенні дочірних фірм, участі в підприємницьких асоціаціях. Доля позитивних оцінок малої приватизації значно вища (66,7%) серед підприємств, приватизованих в більш ранні періоди, ніж серед підприємств, реформованих пізніше (43,5%). На нашу думку, успішність проведених реформ відображають підприємства, приватизовані в 1995-96 рр., які пройшли до нинішнього часу період адаптації до ринкових умов.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у формуванні комплексу механізмів і заходів відносно активізації розвитку підприємництва під впливом малої приватизації. Проведене дисертаційне дослідження впливу процесів малої приватизації на розвиток підприємництва в Україні і в Криму дозволило зробити наступні висновки теоретичного і науково-практичного характеру.

1. Аналіз діяльності структур малого і середнього бізнесу свідчить про те, що процес приватизації державного майна відіграє надзвичайно важливу роль в розвитку недержавних форм власності та формуванні підприємницького сектору економіки України. Більше чверті офіційно зарєєстрованих малих підприємств були створені шляхом реформування державної власності. У ході дослідження виявлено більш ніж 10 напрямків малої приватизації, що впливають на розвиток малого бізнесу.

2. Реформування малих державних підприємств свідчить про те, що в процесі становлення підприємницького сектору економіки актуальною науковою проблемою є вивчення впливу механізмів малої приватизації на розвиток підприємництва. При цьому науковий пошук необхідно проводити за напрямками: дослідження динаміки і специфіки впливу малої приватизації на формування малих і середніх підприємств в різних регіонах півострова; аналіз соціальних, організаційно-правових, фінансово-економічних зобов'язань, що виникають в процесі малої приватизації та їх виконання підприємцями; виявлення тенденцій та перспектив процесів малої приватизації; оцінка ефективності діяльності підприємств малого бізнесу в постприватизаційний період.

3. Характерною особливістю малої приватизації в Україні і в Криму є широке використання механізмів надання пільг робітникам і керівникам підприємств, що приватизуються. На початковому етапі реформування це мало позитивне значення для розвитку процесів реформування, однак в подальшому негативно відбилося на результатах малої приватизації і розвитку підприємництва.

4. Дослідження взаємозв'язку між процесами малої приватизації і розвитком підприємств малого і середнього бізнесу окремо по економічним регіонам Криму (промислові, курортні і сільськогосподарські) показує, що менш за все підприємницький сектор економіки розвинутий в сільських регіонах Криму, тому вплив процесів малої приватизації в них найсильніший. У даний час спостерігається тенденція до зростання темпів малої приватизації в цих регіонах, що в подальшому позитивно відобразиться на розвитку малого бізнесу, формуванні конкурентного середовища і розвитку ринкових механізмів господарювання в сільській місцевості.

5. Основну масу малих державних підприємств агропромислового комплексу Криму було реформовано шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства (ВАТ). Однак більшість таких підприємств не спроможні ефективно функціонувати в такій формі. У зв'язку з цим, пропонується законодавчо закріпити механізми приватизації малих підприємств АПК шляхом перетворення їх в різні організаційно-правові форми, не обмежуючись створенням ВАТ.

6. Досвід свідчить, що при реалізації приватизаційної політики на всіх рівнях державної влади ставиться основна мета – поповнення бюджетів всіх рівнів. Усі інші цілі реалізуються стихійно без участі держави в цьому процесі. Установлено, що в ході приватизації державні органи управління мало використовують наукові методи і механізми, що дозволяють регулювати розвиток підприємництва в регіонах, а віддають перевагу приватизації найбільш дорогих і вигідних для продажу об'єктів. При цьому малій приватизації в економічно відсталих регіонах не приділяється достатньої уваги.

7. У ході дослідження виявлено цілий ряд недоліків в діяльності приватизованих малих підприємств, що ускладнюють діяльність реформованих підприємств у порівнянні з підприємницьким сектором в цілому (недостатність основних та обігових коштів, невдалий вибір організаційно-правових форм господарювання, а також методів управління, нав'язування підприємствам обтяжуючих умов та ін.). Для усунення наслідків, що викликані вказаними недоліками, а також активізації розвитку підприємницьких структур, створених в ході малої приватизації, доцільно використання ряду механізмів, які можна класифікувати у виді трьох груп: організаційно-правові, фінансово-економічні і соціальні. У склад кожної з груп, окрім загальних механізмів розвитку підприємництва, включені специфічні механізми, використвання яких можливе тільки в процесі реалізації приватизаційної політики держави.

8. Пріоритет фіскальних цілей в процесі малої приватизації обумовлює практично повну відсутність фінансової підтримки підприємницьких структур, що створюються в процесі малої приватизації. На наш погляд, необхідність і обов'язковість державної підтримки приватизованих малих підприємств на початковій стадії їх функціонування повинна бути закріплена законодавчо. Це державне зобов'язання, а також умови по страхуваню підприємств повинні бути оговорені при укладенні договорів купівлі-продажу об'єктів малої приватизації.

9. Істотним недоліком, що супроводжує процес формування підприємницького сектору економіки в Криму, є відсутність чіткої системи постприватизаційних відносин з реформованими малими підприємствами. В основу такої системи доцільно покласти: механізми організації діяльності і контролю приватизованих малих підприємств, механізми страхування, підтримки, обліку і аналізу діяльності реформованих підприємств, механізми розвитку інвестиційних процесів та ін. Для реалізації напрямків, пов'язаних з постприватизаційною підтримкою малих підприємств, доцільно створити спеціальний центр із залученням банків, страхових і консалтінгових фірм з використанням спрощеної процедури фінансової підтримки, заснованої на мікрокредитуванні.

10. Як показали дослідження, найбільший приватизаційний потенціал в Криму мають промислові регіони; кількість об'єктів, що підлягають приватизації в сільськогосподарських регіонах, є мінімальною.Це обумовлено невиправдано великою кількістю об'єктів, що не підлягають приватизації (60%). На нашу думку, це відображає дискримінацію сільського господарства відносно до інших галузей економіки і негативно впливає на розвиток підприємницьких структур в найбільш відсталих в економічному плані регіонах Криму.

11. Дослідження ефективності функціонування підприємницьких структур, створених в процесі малої приватизації за атрибутивними (якісними) показниками фінансово-господарської діяльності, дозволило виявити тісний зв'язок економічних показників діяльності малих підприємств з періодом, що пройшов з моменту приватизації. Підприємства, що приватизовані в більш ранній період, мають кращі показники фінансово-господарської діяльності. На нашу думку, успішність проведених реформ відображають підприємства, приватизовані в 1995-96 рр., які пройшли до нинішнього часу період адаптації до ринкових умов. Зростання економічних показників діяльності на цих підприємствах, як правило, супровджується освоєнням нових видів діяльності, створенням дочірних фірм, участю підприємств в підприємницьких асоціаціях.

12. Дослідження показали, що основна маса малих підприємств в Україні приватизована не конкурентними способами, а шляхом викупу. На нашу думку, це сприяло концентрації власності в руках окремих підприємців, переважно колишніх керівників приватизованих малих підприємств, що здійснює негативний вплив на загальні результати економічних реформ.

13. Недостатня прозорість приватизаційних процесів, необізнаність працівників підприємств, що реформуються, не дозволили їм повною мірою скористатися своїми правами в процесі малої приватизації, що істотно знизило результативність реалізації соціальних механізмів в процесі реформування малих державних підприємств. При подальшій реалізації постприватизаційної політики першочергове значення набуває розробка комплексу заходів по соціальному і правовому захисту робітників реформованих об'єктів, як в процесі приватизації, так і в постприватизаційний період. В основу заходів, що спрямовані на створення додаткових робочих місць на приватизованих малих підприємствах, необхідно покласти не директивне нав'язування цієї умови, а механізми надання пільг і заходи по підтримці структур, що збільшили кількість персоналу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові фахові видання

1. Хлевной В.А. Малая приватизация в Крыму // Экономика и управление. –1999. -№3.- С.31-32. (0,17 д.а.).

2. Сирош Н.В., Хлевной В.А. Малая приватизация в Крыму. Проблемы управления, эффективности предпринимательства. // Государственный информационный бюллетень о приватизации.-1999.-№6.-С.62-64. (0,23 д.а., внесок автора /0,13 д.а./полягає в тому, що дана оцінка процесу малої приватизації, визначені перспективи його розвитку).

3. Хлевной В.А. Инструменты и механизмы контроля малой приватизации // Экономика и управление.- 1999.- №6.- С.14-16. (0,23 д.а.).

4. Хлевной В.А. Организация, механизмы и инструменты малой приватизации в Крыму // Фондовый рынок.- 1999.- №36.- С.23-25. (0,28 д.а.)

5. Хлевной В.А. Влияние приватизационных процессов на эффективность деятельности коллективных сельскохозяйственных предприятий в Автономной Республике Крым // Государственный информационный бюллетень о приватизации.- 2000.- №2.- С.40-41. (0,21 д.а.).

6. Хлевной В.А. Особенности малой приватизации в АПК Крыма // Научные труды КГАУ: Экономические науки, вып. №63.- Симферополь: КГАУ.- 2000.- С.117-123. (0,37 д.а.).

7. Хлевной В.А. Методика исследования процессов малой приватизации и их влияния на развитие предпринимательства // Государственный информационный бюллетень о приватизации.- 2001.- №9.- С.49-52. (0,28 д.а.).

Інші видання

8. Хлевной В.А. Опыт эффективной работы реформированных малых предприятий // Фондовый рынок.- 2000.- №2.- С.14-15. (0,19 д.а.).

9. Хлевной В.А. Использование механизмов контроля в процессе малой приватизации // Матер. міжнар. наук.- практ. конф. "Трансформація механізмів управління в механізми господарювання" (Сімферополь, 2000) // Экономика и управление.- 2000.- №2-3.- С.60-61. (0,17 д.а.).

10. Хлевной В.А. Проблемы и перспективы приватизации объектов незавершенного строительства // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та соціальні аспекти" (Запоріжжя, 2000) // Економіка: проблеми теорії та практики, вип. №50.- Дніпропетровськ: ДНУ.- 2000.- С. 66-70. (0,17 д.а.).

анотаціЯ

Хлівний Володимир Олександрович. Механізми активізації розвитку підприємництва під впливом малої приватизації (на прикладі малих підприємств Криму). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – "Підприємництво, менеджмент та маркетинг", Київський національний економічний університет, Київ, 2001.

Дисертація присвячена питанням малої приватизації, постприватизаційній діяльності органів державного управління, впливу механізмів реформування невеликих державних підприємств на розвиток підприємництва.

У роботі проведено аналіз процесів малої приватизації в Україні та в Криму: їх особливості, динаміка, перспективи, обгрунтовані механізми і перспективи розвитку підприємницьких структур під впливом малої приватизації. Розроблено методику дослідження приватизованих малих підприємств за якісними показниками фінансово-економічної діяльності, на основі методики дана оцінка ефективності діяльності реформованих малих підпрємств в постприватизаційний період. Запропонованно систему постприватизаційної роботи держави з підприємницькими структурами, створеними в процесі малої приватизації.

Ключові слова: мала приватизація, підприємництво, механізми розвитку підприємництва, постприватизаційна робота, форми власності, контроль за договорами купівлі-продажу державного майна.

аннотация

Хлевной Владимир Александрович. Механизмы активизации развития предпринимательства под влиянием малой приватизации (на примере малых предприятий Крыма). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 – "Предпринимательство, менеджмент и маркетинг", Киевский национальный экономический университет, Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам малой приватизации, постприватизационной деятельности органов государственного управления, влиянию механизмов реформирования малых государственных предприятий на активизацию развития предпринимательского сектора.

В диссертационной работе проведен анализ процессов малой приватизации в Украине и в Крыму, выявлены их особенности и тенденции, обоснованы механизмы и перспективы развития предпринимательских структур под влиянием малой приватизации, исследована эффективность деятельности реформированных малых предприятий в постприватизационный период.

Формирование предпринимательского сектора экономики в Украине достаточно тесно связано с процессами малой приватизации. Влияние процессов малой приватизации на развитие предпринимательства проявляется в переходе основной части государственного капитала в предпринимательский сектор, развитии организационно-правовых форм хозяйствования, переходе из государственного сектора в предпринимательский большого количества квалифицированных специалистов и др. Выявлено более 10 направлений малой приватизации, в той или иной мере оказывающих влияние на развитие предпринимательства.

Среди особенностей малой приватизации в Украине необходимо выделить неблагоприятные стартовые условия для проведения реформы, несовершенство законодательства по приватизации, стремление государства решить финансовые проблемы при помощи приватизации, нецеленаправленная постприватизационная деятельность органов государственного управления и др.

Особенности, определяющие ход малой приватизации в Крыму, могут быть объединены в две группы: обусловленные спецификой Крыма как региона и обусловленные мораторием на приватизацию, действовавшим до июля 1995 года.

Наиболее отсталыми в плане реформирования являются сельские регионы Крыма, имеющие наибольшую долю государственного сектора (20,0%) и наименьшее количество предпринимательских структур на 10 тыс. чел. населения (37 предприятий). Количество приватизированных малых предприятий в этих регионах небольшое как в абсолютном выражении (701 предприятие), так и из расчета на 10 тыс. чел. населения (6,9).

Анализ финансовых процессов, сопровождающих малую приватизацию, показал, неэффективность реализации механизмов распределения средств, поступивших от приватизации, что проявляется в устойчивом снижении доли средств, направляемых на развитие предпринимательства.

Наличие недостатков в деятельности приватизированных малых предприятий, которые являются следствием их функционирования в доприватизационный период обуславливают необходимость обоснования