ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ЖИГІРЬ Вікторія Іванівна

УДК 378.1:373.6 (048)

ЗМІСТ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ ПРАЦІ

У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Бердянському державному педагогічному інституті імені П.Д.Осипенко, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

Гусєв Віктор Іванович,

Бердянський державний педагогічний

інститут імені П.Д.Осипенко, кафедра

професійної педагогіки та методики

трудового навчання, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сидоренко Віктор Костянтинович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, кафедра трудового навчання та креслення, завідувач;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Тименко Микола Петрович, Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України, лабораторія трудового виховання та профорієнтації, завідувач.

Провідна установа: Херсонський державний педагогічний

університет, кафедра методики трудового навчання, Міністерство освіти і науки України, м.Херсон.

Захист відбудеться 27 квітня 2001р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розіслано “24” березня 2001р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради І.С.Волощук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Перехід України до нової демократичної системи та пов’язані з цим політичні й соціально-економічні перетворення зумовлюють необхідність відповідних змін у вищій школі.

В Державній національній програмі “Освіта (Україна ХХІ століття)” наголошується, що підвищення рівня підготовки фахівця забезпечуватиметься шляхом радикального перегляду змісту його підготовки, який повинен відповідати сучасним потребам держави, суспільства й особистості. Пріоритетність цього важливого елементу вищої освіти визначається, з одного боку, його впливом на якість підготовки фахівця, з іншого – подоланням суперечностей між темпами змін сучасної позапедагогічної метасистеми та інертністю системи освіти, між загальноосвітньою та професійною підготовкою вчителя; між потребами суспільства у фахівцеві з розвиненими особистісними якостями та творчими здібностями й одноманітністю навчальних планів і навчальних програм. Названі суперечності свідчать про необхідність оновлення змісту підготовки педагогічних кадрів.

Проблемі формування змісту освіти багато уваги приділяли педагоги минулого. Так, Я.А.Коменський, Й.Г.Песталоцці, В.А.Дістервег, Д.Дьюї, А.Фребель, Г.Шарельман визначили суть змісту освіти. Він є засобом передачі тим, хто навчається, педагогічно інтерпретованого суспільного досвіду, накопиченого людством за весь період його існування.

Проблема змісту підготовки фахівця знаходиться в центрі уваги сучасної педагогічної науки, на що вказують численні дослідження в галузі розробки теоретичних засад відбору та структурування його елементів (В.В.Краєвський, І.Я.Лернер, М.М.Скаткін та ін.); підходів до побудови навчальних планів та навчальних програм (С.В.Амєліна, Д.І.Дейкун, В.І.Гусєв, М.Л.Куртанідзе, І.Б.Моргунов, В.А.Роменець, Д.О.Сметанін, В.А.Соколова, В.В.Стешенко, М.П.Тименко, Д.О.Тхоржевський та ін.); взаємозв’язку змісту освіти із завданням розвитку особистості (В.І.Бондар, О.М.Василенко, А.В.Зеленцова, В.С.Ледньов, О.Г.Мороз та ін.); визначення функцій і місця навчального предмета у реалізації змісту освіти (І.К.Журавльов, Л.Я.Зоріна, А.П.Верхола, І.І.Логвінов, В.М.Мадзігон, В.М.Панфілов, Ю.С.Руденко, Д.О.Тхоржевський та ін.).

Питанням реформування й оновлення змісту підготовки фахівця багато уваги приділяють науковці В.П.Андрущенко, Л.Н.Герасіна, С.У.Гончаренко, А.М.Гурджій, В.Г.Кремень, О.І.Ляшенко, Ю.І.Мальований, Н.Г.Ничкало, В.М.Оржеховська, О.Я.Савченко, Г.В.Терещук, М.І.Шкіль та ін.). Успішно ведеться робота щодо визначення загальної мети професійно-педагогічної підготовки вчителя (загальнопедагогічної – О.О.Абдулліна, Є.П.Білозерцев, В.П.Вишневський, В.М.Галузинський, О.В.Глузман, В.А.Кан-Калік, Б.С.Кобзар, Н.В.Кузьміна, А.О.Лігоцький, В.І.Луговий, О.І.Піскунов, В.Ф.Савченко, В.О.Сластьонін та ін.; політехнічної – П.Р.Атутов, С.Я.Батишев, Ю.К.Васильєв, В.І.Гусєв, М.О.Жидєлєв, С.У.Калюга, У.Н.Нішаналієв, П.І.Ставський, С.М.Шабалов та ін.).

Практичні рекомендації щодо підготовки педагогів у вищих навчальних закладах знаходимо у працях А.М.Алексюка, В.І.Бондара, І.А.Зязюна, Л.Г.Коваль, В.В.Сагарди, В.К.Сидоренка, М.Д.Ярмаченка та ін.

Проблема підготовки вчителя обслуговуючої праці була предметом спеціальних досліджень Л.В.Георгінової, О.П.Гнеденко, К.О.Денисенко, Л.П.Зарічної, І.Ф.Кравченко, Т.В.Кравченко, О.В.Лихолат, Л.О.Луткової, В.І.Перегудової, Т.А.Сиротенко, Т.В.Тхоржевської, Л.М.Хоменко, Л.М.Шпак та ін. Проте вони присвячені переважно вдосконаленню змісту навчального предмета й способів відбору навчального матеріалу.

Проведений нами аналіз навчальних планів і програм для вищих педагогічних закладів зі спеціальності 7.0101.03 – “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання” (технічна і обслуговуюча праця) свідчить про відсутність системності відбору дисциплін при компонуванні навчального плану і теоретичного матеріалу під час розробки навчальних програм підготовки вчителів обслуговуючої праці. Досить часто робочі навчальні плани мають значні розходження з типовими, що гальмує вдосконалення й розвиток процесу вузівської підготовки цих спеціалістів.

За таких умов актуалізується потреба обґрунтування й конструювання змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці, що визначило тему нашого дослідження “Зміст фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці у вищому навчальному закладі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри професійної педагогіки і методики трудового навчання Бердянського державного педагогічного інституту імені П.Д.Осипенко як складова її комплексної теми “Зміст і науково-методичне забезпечення підготовки вчителя трудового навчання” (затверджена вченою Радою інституту, протокол № 3 від 26 жовтня 1995 р.).

Об’єктом дослідження є підготовка вчителя обслуговуючої праці у вищому навчальному закладі.

Предметом дослідження обрано теоретичні засади відбору та конструювання змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці у вищому навчальному закладі.

Мета дослідження полягає в розробці теоретично обґрунтуваного та експериментально перевіреного змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці у вищому навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що рівень загальної фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці підвищиться, якщо: обґрунтування її змісту буде спиратися на всі елементи процесу виробництва в сферах обслуговування й виготовлення товарів народного споживання як аналогів для створення інтегрованих блоків навчальних дисциплін; зміст підготовки міститиме компоненти, що забезпечуватимуть всебічний розвиток особистості, загальноосвітню та професійну підготовку; зміст фахової підготовки спеціаліста матиме гнучку структуру й конструюватиметься на основі його моделі.

Відповідно до мети та гіпотези визначено завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження:

-

-

-

Теоретичну основу дослідження становлять положення структурно-функціонального підходу до розуміння статусу вчителя, його місця й ролі в соціальному інституті освіти (А.М.Алексюк, Є.П.Білозерцев, В.І.Бондар, В.М.Галузинський, О.В.Глузман, І.А.Зязюн, Г.О.Мороз, Н.Г.Ничкало, О.І.Піскунов, В.О.Сластьонін, Д.О.Тхоржевський та ін.); соціально-детермінований підхід до обґрунтування змісту загальної середньої освіти (С.У.Гончаренко, І.К.Журавльов, Л.Я.Зоріна, В.В.Краєвський, І.Я.Лернер, О.І.Ляшенко, Ю.І.Мальований, О.Я.Савченко, М.М.Скаткін та ін.); особистісно-орієнтований підхід до змісту підготовки фахівця (В.І.Гінецінський, А.В.Зеленцова, В.А.Кан-Калік, Л.М.Мітіна, А.В.Петровський та ін); положення концепцій обґрунтування змісту політехнічної освіти (П.Р.Атутов, С.Я.Батишев, Ю.К.Васильєв, В.І.Гусєв та ін.); блочний підхід до конструювання змісту підготовки фахівця (Л.Н.Алексєєва, О.Н.Лейбович, В.В.Стешенко, Л.Г.Таукач, Д.О.Тхоржевський та ін.); положення державної освітньої законодавчої бази (Закон України “Про освіту”, Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандарту вищої освіти, Концепція педагогічної освіти в Україні, Комплексна цільова програма “Вчитель” та ін.).

Експериментальною базою дослідження став факультет трудового й економічного навчання Бердянського державного педагогічного інституту імені П.Д.Осипенко. Експериментом було охоплено 252 студенти (184 – денної форми навчання і 68 – заочної) спеціальності 7.0101.03 – “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання” (обслуговуюча праця). Це становило 12 академічних груп. 10 груп взяло участь в усіх етапах експерименту, 2 – в контрольному експерименті.

Наукова новизна дослідження. Вперше систематизовано процес відбору й конструювання змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці, доповнено напрями його спеціальної підготовки. Удосконалені модель змісту та технологія укладання навчальних планів підготовки зазначеного фахівця.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні й конструюванні змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці у вищому навчальному закладі в логіці функціонування виробничого процесу сфер обслуговування населення та виготовлення товарів народного споживання, що взаємообумовлюється з формуванням професійно-педагогічних знань, умінь, навичок та професійно-важливих якостей майбутніх учителів обслуговуючої праці. Розробка теоретичних положень відбору й конструювання змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці є певним внеском у розвиток теорії змісту підготовки фахівця з вищою освітою.

Практичне значення дослідження полягає у застосуванні в практику підготовки вчителя обслуговуючої праці Бердянського державного педагогічного інституту імені П.Д.Осипенко (БДПІ) розробленого змісту, що підвищило рівень загальної фахової підготовки студентів за цією спеціальністю. Запропоновані модель змісту й технологія укладання навчального плану можуть бути використані в процесі розробки тематичних і робочих навчальних планів, а також під час формування варіативної компоненти змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці.

Особистий внесок здобувача полягає в побудові теоретично обґрунтованої моделі змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці та технології укладання навчального плану за спеціальністю 7.0101.03 – “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання” (обслуговуюча праця).

Вірогідність результатів дослідження і висновків забезпечується застосуванням науково-педагогічних підходів у визначенні змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці та комплексу методів дослідження, адекватних об’єкту, меті й завданням вирішуваної проблеми, а також результатами констатуючого, пошукового й формуючого експериментів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях БДПІ; обговорювалися на засіданнях кафедр професійної педагогіки та методики трудового навчання, трудової підготовки й графіки, машинознавства та обслуговуючої праці БДПІ.

Протягом усього періоду дослідницької роботи (впродовж 1994-2000 рр.) автор брала участь в апробації й практичній реалізації розроблених положень (у процесі викладацької й навчально-методичної діяльності).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, з яких 6 – у фахових виданнях, 7 - одноосібні.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (245 джерел), додатків (9 додатків). Основний зміст дисертації викладений на 156 сторінках машинописного тексту і містить 11 таблиць та 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу дослідження, визначено завдання і методологічну основу, з’ясовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження.

У першому розділі дисертації – “Теоретичні засади змісту вищої педагогічної освіти” – визначено теоретичні основи досліджуваної проблеми, подано сучасний стан змісту підготовки вчителя й аналіз чинної освітньої законодавчої бази.

В процесі аналізу сучасного стану досліджуваної проблеми виявлено основні завдання реформування та оновлення змісту підготовки фахівця: суспільні, рішення яких сприятиме подоланню важливих соціально-економічних проблем українського суспільства; педагогічні, реалізація яких створить передумови досягнення кожним, хто навчається, рівня освіченості, що відповідає його власному потенціалу, інтересам і потребам. Поставлені завдання можуть бути успішно вирішені лише за умов створення механізму безперервного оновлення змісту освіти, надання йому гнучкого, адаптивного характеру, спроможності адекватно реагувати на сучасні й перспективні потреби країни, попиту суспільства й вимоги особистості (Закон України “Про освіту”, Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Концепція педагогічної освіти в Україні, Комплексна цільова програма “Вчитель” та ін.). Аналіз освітніх нормативних документів також дав змогу визначити й провідні напрями реформування змісту вищої освіти, які мають бути належним чином відображені у змісті підготовки вчителя обслуговуючої праці:

1. Зміст освіти повинен органічно поєднувати інтереси суспільства й держави, культурно-національний, регіональний і місцевий попит, освітні потреби особистості, а також відповідати рівневі розвитку науки, економіки й виробництва.

2. Зміст підготовки спеціаліста у вищому навчальному закладі повинен включати загальноосвітню, фахову та спеціальну підготовки.

3. Зміст підготовки фахівця має орієнтуватися на зміст загальної середньої освіти. Оскільки у практику школи впроваджена варіативна освіта, виникла потреба у відповідному перетворенні змісту підготовки вчителя.

4. Зміст має враховувати провідні ідеї стандарту вищої освіти (Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандарту вищої освіти, Постанова Кабінету Міністрів України “Про розроблення державних стандартів вищої освіти”, Вимоги до державного стандарту вищої освіти та ін.): демократизацію (самостійність у виборі варіантів змісту підготовки як вищим навчальним закладом, так і окремим студентом), диференціацію (виділення у змісті інваріантної та варіативної частин, перехід до варіативних навчальних планів і різноманітних програм) та інтеграцію (введення інтегрованих навчальних блоків до навчальних планів).

Проведений аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження переконливо засвідчує, що основоутворюючими теоретичними концепціями обґрунтування та конструювання змісту освіти виступають:

-

-

-

Серед сучасних підходів до розробки змісту освіти, залежно від концептуальних засад, покладених в основу його формування, виділені: соціально-детермінований (І.К.Журавльов, Л.Я.Зоріна, В.В.Краєвський, І.Я.Лернер М.М.Скаткін та ін.), зумовлений пріоритетністю передачі суспільного досвіду тим, хто навчається, та орієнтований на вимоги держави й суспільства щодо підготовки особистості; особистісно-орієнтований (В.С.Ледньов, В.Оконь та ін.), зумовлений і спрямований на всебічний розвиток особистості.

Визначаючи важливість усіх висунутих підходів до теоретичних засад формування змісту освіти, увагу акцентовано на тих, що зумовлені переходом суспільства від відносно стабільної фази розвитку до більш динамічної, якій притаманна різноманітність ідеологій, що вільно обираються, духовна й економічна диференціація суспільства (В.І.Гінецінський, А.В.Зеленцова, В.А.Кан-Калік, Л.М.Мітіна, А.В.Петровський та ін.).

Оскільки об’єктом дослідження є підготовка вчителя обслуговуючої праці, в дисертаційному дослідженні проаналізовано зміст політехнічної підготовки фахівця (П.Р.Атутов, С.Я.Батишев, Ю.К.Васильєв, В.І.Гусєв, М.О.Жидєлєв, У.М.Нішаналієв, В.О.Поляков, П.І.Ставський, С.М.Шабалов та ін.).

Аналіз наведених концепцій обґрунтування й конструювання змісту освіти, які розглядаються авторами з позицій суспільно-цільового, професійно-діяльнісного, професійно-особистісного підходів, дозволяє стверджувати, що для розв’язання проблеми змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці потрібен підхід, який інтегрує окремі їх елементи і враховує сучасні вимоги до змісту вищої педагогічної освіти.

У другому розділі – “Обґрунтування й конструювання змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці” – визначені теоретичні основи відбору і структурування елементів змісту підготовки цього фахівця, що враховуються при розробці моделі змісту і технології укладання навчального плану.

Відомо, що зміст підготовки того чи іншого фахівця відповідає сучасним вимогам і враховує перспективу тільки тоді, коли спирається на теоретичне обґрунтування, яке з педагогічної точки зору становить ряд послідовних положень, що відображають і регулюють хід відбору елементів змісту та їх структурування.

Основними вимогами до змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці є: забезпечення загальноосвітньої та професійної підготовки, які адекватні сучасним і перспективним темпам розвитку суспільства, науки й виробництва; забезпечення особистісного рівня оволодіння спеціальністю; виявлення й розвиток творчої індивідуальності майбутнього педагога; системи цінностей і загальнолюдських якостей особистості (Закон України “Про освіту”, Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)” та ін.).

Обґрунтування змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці здійснено на основі концепції відбору елементів змісту освіти – знань, умінь, навичок, творчого й емоційно-ціннісного елементу (В.В.Краєвський, І.Я.Лернер, М.М.Скаткін та ін.). Доведено, що всі зазначені елементи пов’язані між собою, а отже мають бути подані єдиною системою теоретичної (знання), практичної (вміння і навички), морально-психологічної та творчої готовності вчителя до професійної діяльності, де особистісний аспект відіграє провідну роль (В.О.Крутецький, А.І.Міщенко, О.І.Піскунов, В.О.Сластьонін, Л.Ф.Спірін, О.І.Щербаков та ін.).

Опираючись на все вищенаведене, до змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці запропоновано включити такі елементи:

-

-

-

-

-

У процесі структурування змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці обґрунтовано доцільність використання блочного підходу, котрий передбачає виділення інтегрованих навчальних блоків, взаємопов’язаних і підпорядкованих один одному (Л.Н.Алексєєва, О.Н. Лейбович, В.В.Стешенко, Л.Г. Таукач, Д.О.Тхоржевський та ін.). Цей підхід також дозволяє зробити структуру цілісною, гнучкою, багаторівневою та багатокомпонентною системою.

За результатами виконаного дослідження зміст підготовки вчителя обслуговуючої праці слід будувати у взаємодоповнюючому поєднанні нормативно-обов’язкової та особистісно-вибіркової компонент. З огляду на це, структуру змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці подано інваріантною і варіативною компонентами, які утворюють блоки й цикли навчальних дисциплін на трьох рівнях її формування. Інваріантна компонента змісту містить загальноосвітню й психолого-педагогічну підготовку вчителя. Варіативну компоненту утворюють фахова й спеціальна підготовка.

Фахова підготовка вчителя обслуговуючої праці – політехнічна. Вона поєднує загальноосвітню підготовку вчителя обслуговуючої праці з його предметним фахом.

Спеціальна підготовка вчителя передбачає надання ґрунтовних знань наукових засад шкільного предмета “Обслуговуюча праця”, що становить цілісну самостійну міждисциплінарну галузь політехнічного знання та має свій власний об’єкт дослідження – виробництво товарів народного споживання, надання послуг, організацію особистісного споживання товарів і послуг, а також працю в побуті.

Оскільки перелічені сфери є типовими галузями матеріального виробництва, визначено, що в процесі обґрунтування змісту спеціальної фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці доцільно застосовувати комплексний політехнічний підхід (Ю.К.Васильєв, В.І.Гусєв, У.Н.Нішаналієв, П.І.Ставський, та ін.). З його врахуванням, політехнічна й спеціальна підготовка вчителя обслуговуючої праці має включати всі елементи виробничого процесу – техніко-технологічні й організаційно-економічні знання, знання про засоби розумових і практичних дій людини в сферах обслуговування та виготовлення товарів народного споживання, спеціальні вміння й навички, розвиток творчості та особистісних якостей.

Виходячи з цього, процесу відбору змісту спеціальної підготовки вчителя обслуговуючої праці має передувати аналіз відповідної галузі виробництва за такими напрямами: предмети праці (номенклатура основних і допоміжних матеріалів; види енергії, що використовуються), засоби праці (технічне оснащення виробничих об’єктів, будова та принцип дії основних машин і механізмів; вибір засобів праці, режимів роботи техніки; налагодження й ремонт техніки), технології (технологічні процеси; методи виготовлення виробів; принципи побудови технологій; контроль і система керування якістю продукції й послуг, що виробляються), організація виробництва (організація виробничої діяльності на підприємстві; технологічні характеристики й вимоги щодо обсягу праці колективу; організація із забезпечення якісних показників праці; організація праці на місцях; комплексні системи керування безпекою праці, основи виробничого менеджменту), економіка виробництва (принципи діяльності підприємств галузі; основні техніко-економічні показники підприємства; соціально-економічні й виробничі умови діяльності; перспективи розвитку галузі; планування, нормування, врахування й контроль результатів праці), особливості праці на виробництві (інтелектуальні, виконавчі ручні і механізовані роботи).

До змісту фахової і спеціальної підготовки вчителя обслуговуючої праці включені також компоненти, що “відповідають” за розвиток творчості й професійно-важливих якостей особистості.

У розділі подана модель змісту підготовки зазначеного фахівця – двокомпонентна, трирівнева система. Кожну з компонент моделі (інваріантну й варіативну) на першому рівні утворюють блоки навчальних дисциплін, на другому – предметні цикли, на третьому – навчальні дисципліни. Побудова відповідних рівнів моделі здійснюється дедуктивним методом: нижчий рівень будується на основі вищого. При цьому відбувається поступова деталізація й конкретизація структурних елементів моделі змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці.

Модель складається зі 127 елементів. Її перший рівень охоплює п’ять елементів – блоків: 1 – загальноосвітній; 2 – психолого-педагогічний; 3 – методичний; 4 – політехнічний; 5 – спеціальний.

Подальша конкретизація наведених елементів стала змістом другого рівня моделі, який утворюють цикли навчальних дисциплін.

Перший блок (загальноосвітній) включає такі цикли: гуманітарний, науково-природничий, соціально-економічний.

Другий блок (психолого-педагогічний) – психологічний і педагогічний цикли.

Третій (методичний) – технологічний цикл і цикл навчальних практик.

Четвертий блок (політехнічний) включає цикли навчальних дисциплін: технічні матеріали, техніка й обладнання основних виробництв, технології, стандартизація, організація виробництва, економіка виробництва.

Останній блок (спеціальний) – декоративно-прикладна справа, ткацьке й трикотажне виробництво, виготовлення одягу, виготовлення взуття, приготування їжі, діловодство.

На третьому рівні моделі змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці здійснена подальша конкретизація перелічених вище змістових елементів. Кожний спеціальний блок включає елементи, які передбачають розвиток творчих здібностей, ціннісних орієнтирів, особистісних та професійно-важливих якостей майбутнього вчителя. Це технологічна практика, робоче, курсове й дипломне проектування за спеціальними циклами дисциплін.

Запропонований перелік напрямів сфери виробництва товарів народного споживання і сфери обслуговування населення не вичерпує всіх галузей. Він може бути доповнений за бажанням вищого навчального закладу такими напрямами: поліграфія, всі види зв’язку (телефоністи, телеграфісти, оператори мобільного й пейжингового зв’язку, листоноші), торгівля (продавці, координатори), просвіта (гувернантки), культура (дизайнери, манекенниці, фотомоделі), медичне обслуговування (медсестри, санітарки), перукарська справа (перукарі, косметологи, манікюрниці), бібліотечна й архівна справа тощо. Слід звернути увагу й на те, що сьогодні розповсюдження набувають такі види сервісу як рекреаційно-оздоровчий, курортний, туристичний і транспортний. Вони також можуть впливати на створення однойменних спеціальних циклів навчальних дисциплін, наприклад, підготовка адміністраторів готелів, офіціантів, провідників пасажирських вагонів, стюардес та ін.

Напрями фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці можуть бути обрані з врахуванням особливостей підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, стану його матеріальної бази, виробничого оточення, потреб району, регіону, країни в конкретних трудових ресурсах.

За результатами дослідження зроблено висновок, що побудована модель змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці може бути максимально адаптована до сучасних умов підготовки фахівця в Україні, оскільки враховує основні положення сучасної освітньої нормативної бази, стандартизації змісту вищої освіти і відповідає таким напрямам його оновлення як диференціація, інтеграція та демократизація.

Заключним етапом конструювання змісту підготовки спеціаліста виступає розробка навчально-програмної документації, важливим елементом якої є навчальний план. Він становить документально-нормативну реалізацію змістового, організаційно-планового, діагностичного, дидактичного та процесуального боку підготовки фахівця (Положення Міністерства Освіти України “Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”).

Запропонована технологія складання навчального плану містить послідовний ряд процедур.

1. Вивчення й узагальнення досвіду побудови навчально-програмної документації (аналіз науково-методичних розробок, навчальних планів і навчальних програм за відповідним фахом; вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, що займаються складанням кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм, навчальних планів; аналіз характеристик професійної діяльності випускників середніх і вищих педагогічних навчальних закладів).

2. Огляд нормативних документів, які регламентують підготовку спеціаліста з вищою педагогічною освітою та визначення державних вимог щодо розробки навчально-програмної документації (Положення Міністерства Освіти України “Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”; Кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників, для яких встановлені кваліфікаційні категорії. “Учитель”; Перелік спеціальностей, спеціалізацій, їх поєднання і кваліфікація для підготовки педагогічних кадрів освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” в педагогічних університетах та інститутах та ін.).

3. Визначення регіональних особливостей підготовки вчителя обслуговуючої праці. З цією метою проведено констатуючий експеримент, який мав на меті вивчення та аналіз професійної діяльності вчителів в Бердянському регіоні. У ході цього експерименту виявлені такі напрями вдосконалення змісту спеціальної підготовки вчителя обслуговуючої праці: необхідність більш послідовної реалізації політехнічного принципу у змісті фахової підготовки; забезпечення зв’язку змісту спеціальної підготовки вчителя обслуговуючої праці з науково-технічним прогресом; гнучкість змісту спеціальної фахової підготовки; необхідність профільної диференціації змісту цієї підготовки; орієнтація змісту спеціальної фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці на розвиток сфери обслуговування й виготовлення товарів народного споживання в певному регіоні.

4. Розробка структури навчального плану із застосуванням певної методики. З цією метою обрано графо-матричний метод, суть якого полягає у тому, що всі структурні одиниці матриці, які спираються на відповідний рівень розробленої моделі змісту (інтегровані блоки, предметні цикли й навчальні дисципліни) нумеруються в порядку, котрий відображає її логічну структуру. Складається матриця (таблиця), нульова колонка та нульовий рядок якої містять в собі перелік цих структурних одиниць за їхніми номерами. В перетині рядка та колонки ставиться відмітка (одиниця), якщо дисципліна рядка ґрунтується на навчальному матеріалі дисципліни, номер якої вказаний у колонці. Далі за допомогою правила “урізання матриці” послідовно вилучаються колонки, що містять нулі та одноіндексні з ними рядки. Черговість вилучення елементів (колонок і рядків) відповідних квадратних матриць дозволяє встановити черговість включення блоків, циклів і навчальних дисциплін до навчального плану підготовки вчителя обслуговуючої праці.

5. Експертне оцінювання навчального плану компетентними особами.

6.

Третій розділ – “Експериментальне дослідження змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці” – містить результати експертної оцінки пропонованого змісту фахової підготовки зазначеного фахівця, педагогічного експерименту, в ході якого перевірялася спеціальна фахова компонента змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці.

Експертне оцінювання мало на меті визначення якості й педагогічної доцільності розробленого змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці. Група експертів включала фахівців різного профілю, які підтвердили його основні теоретичні й практичні положення. Експерти стовідсотково висловилися за можливість впровадження розробленого змісту в практику підготовки вчителя обслуговуючої праці.

Ефективність розробленої спеціальної компоненти змісту перевірено під час формуючого експерименту, який проводився на базі факультету трудового й економічного навчання Бердянського державного педагогічного інституту імені П.Д.Осипенко. З метою проведення контрольного експерименту використано експериментальну та контрольну групи, де навчалися 32 студенти спеціальності 7.0101.03 – “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання” за фахом “Обслуговуюча праця”. Контрольна група готувалася за традиційним навчальним планом (1994-1999 навч. роки), експериментальна – за навчальним планом, що містив варіативні цикли дисциплін за вибором (1995-2000), які були розроблені в ході дослідження: декоративно-прикладна справа; виготовлення одягу; приготування їжі.

Інтегральними критеріями оцінювання змістової підготовки студентів названі такі:

-

-

-

-

Усі вони оцінювалися провідними викладачами профілюючих кафедр за результатами семестрового й річного контролю зі спецдисциплін (включаючи робоче проектування); проходження технологічних практик; проходження навчальних практик, що пов’язані зі спеціальною підготовкою; державного іспиту за спеціальністю (включаючи дипломне проектування).

Експериментальна перевірка розробленого змісту спеціальної фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці показала, що його впровадження у практику значною мірою підвищує рівень загальної професійної підготовки цього фахівця, його політехнічну компетенцію, зацікавленість у вивченні навчальних дисциплін спеціального циклу, що певною мірою спонукає до творчості та розвитку професійно-важливих якостей особистості.

Результати експериментального дослідження дозволили виявити такі тенденції:

-

-

-

-

Здійснений аналіз проблеми змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці з урахуванням сучасних вимог до підготовки фахівця з вищою освітою, дослідження нормативної та практичної сторін його підготовки, результати дослідно-експериментальної роботи дали змогу зробити такі висновки:

1. Вихідними положеннями оновлення змісту підготовки фахівця на сучасному етапі постають: врахування існуючого рівня розвитку суспільства, науки й виробництва та перспективних тенденцій їхнього розвитку; спрямованість змісту на особистість студента; орієнтація на зміни у змісті загальної середньої освіти; забезпечення формування професійно-важливих якостей особистості та належної загальноосвітньої, фахової й спеціальної підготовки спеціаліста.

2. Умовами оновлення змісту підготовки вчителя-предметника є: демократизація (самостійність у виборі варіантів змісту підготовки як вищими навчальними закладами, так і окремими студентами), диференціація (виділення інваріантної та варіативної частин, перехід до варіативних навчальних планів і програм) та інтеграція (введення інтегрованих навчальних блоків до навчальних планів).

3. Розв’язанням проблеми оновлення змісту підготовки вчителя може стати створення гнучкого державно-суспільного механізму оформлення соціального замовлення, що відображає погоджені інтереси держави й суспільства, культурно-національні, регіональні та місцеві потреби, освітні потреби особистості. Зміст підготовки фахівця має поєднувати інваріантні (соціально визначені) стандарти з варіативними (за суб’єктивним вибором) компонентами відповідно до загальних та особливих запитів суспільства, держави й окремої особистості.

4. Основні вимоги до змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці: забезпечення загальноосвітньої та професійної підготовки, що адекватні сучасним і перспективним темпам розвитку суспільства, науки й виробництва; забезпечення особистісного рівня оволодіння спеціальністю; виявлення й розвиток творчої індивідуальності майбутнього педагога; розвиток його педагогічних поглядів, системи цінностей, загальнолюдських та професійно-важливих якостей особистості.

5. Цілісне усвідомлення змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці дозволяє зробити висновок, що до нього мають увійти такі елементи:

-

-

-

-

-

6. Структура змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці має бути представлена інваріантною та варіативною компонентами, що утворюють інтегровані предметні блоки й цикли навчальних дисціплін на трьох рівнях її формування. Інваріантна компонента змісту містить загальноосвітню й психолого-педагогічну підготовки. Варіативна компонента містить фахову підготовку вчителя обслуговуючої праці – політехнічну та спеціальну.

7. Зміст фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці враховує комплексний характер процесу виробництва в сферах обслуговування населення та виготовлення товарів народного споживання. Він включає: техніко-технологічні й організаційно-економічні знання; знання про засоби розумової та практичної діяльності людини в названих галузях виробництва; спеціальні вміння й навички; розвиток творчих, особистісних і професійно-важливих якостей в процесі фахової підготовки вчителя.

8. Модель змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці – двокомпонентна, трирівнева система. Кожну з компонент моделі (інваріантну й варіативну) на першому рівні утворюють блоки навчальних дисциплін, на другому рівні – предметні цикли, на третьому – навчальні дисципліни.

9. Технологія побудови навчального плану ґрунтується на положеннях державних документів, що її регламентують, передбачає врахування регіональних особливостей підготовки вчителя обслуговуючої праці, використання математичного “матричного” методу і базується на розробленій моделі змісту підготовки зазначеного фахівця.

10. Експертна оцінка та апробація розробленого змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці свідчать про доцільність його застосування на практиці. Результати експериментального дослідження підтверджують висунуту гіпотезу: впровадження розробленого змісту спеціальної фахової підготовки спричинило значне підвищення рівня загальної професійної підготовки вчителя обслуговуючої праці. Загальний рівень фахової підготовки в експериментальній групі на 23% вищий, ніж у контрольній; отримані дані не обумовлені випадковістю, а є наслідком впровадження запропонованого нами змісту спеціальної підготовки вчителя обслуговуючої праці у вищому навчальному закладі.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Жигірь В.І.

Зміст фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці у вищому навчальному закладі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2001.

У дисертації досліджено проблему удосконалення змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці у вищому навчальному закладі з урахуванням нових вимог до підготовки фахівця з вищою освітою.

Теоретично обґрунтовано процес відбору елементів змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці, розроблено його структурну модель – багаторівневу й багатокомпонентну систему, яка побудована за блочним підходом. Запропоновано технологію укладання навчального плану.

Експертна оцінка розробленого змісту фахової підготовки вчителя обслуговуючої праці показала доцільність його впровадження у практику підготовки зазначеного фахівця. Експериментальна перевірка запропонованої варіативної предметно-фахової підготовки підтвердила підвищення загального рівня професійної підготовки вчителя обслуговуючої праці.

Ключові слова: зміст освіти, обґрунтування змісту, модель змісту підготовки вчителя обслуговуючої праці, технологія укладання навчального плану.

Жигирь В.И.

Содержание профессиональной подготовки учителя обслуживающего труда в высшем учебном заведении. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2001.

На основе учета предшествующего опыта и достижений педагогической науки в диссертации выполнено теоретическое обоснование и конструирование содержания профессиональной подготовки учителя обслуживающего труда с учетом современных требований к подготовке специалиста с высшим образованием.

Во введении обоснованы актуальность исследования, определены его цель, объект и предмет, сформулирована гипотеза и задания исследования, освещена научная новизна, теоретическая и практическая значимость.

В первом разделе приведен историко-методологический анализ исследуемой проблемы содержания профессиональной подготовки учителя, исследовано ее современное состояние. На его основе разработан елементный состав и структура содержания образования. В процессе исследования также выявлены основные задачи реформирования и обновления современного содержания высшего педагогического образования и требования к содержанию подготовки учителя на современном этапе. Решением проблемы обновления содержания подготовки учителя может стать создание гибкого государственно-общественного механизма оформления социального заказа, выражающего согласованные интересы государства и общества, культурно-национальные, региональные и местные потребности, образовательные потребности личности.

Во втором разделе приведены теоретические основания отбора и структурирования элементов содержания профессиональной подготовки учителя обслуживающего труда. Опираясь на них, в содержание подготовки данного специалиста вошли: общеобразовательные и профессиональные знания; профессионально-педагогические и общетрудовые умения; творческий элемент, который определяет готовность будущего учителя к самостоятельному, творческому переносу знаний и умений в педагогическую деятельность; емоционально-ценностный элемент, определяющий эмоционально-оценочные отношения к миру, педагогической действительности и педагогической деятельности; общечеловеческие и профессионально-важные качества личности.

Все перечисленные элементы взаимосвязаны и объединены в целостную систему теоретической, практической, морально-психологической и творческой готовности учителя к профессиональной деятельности. В процессе их структурирования применен блочный подход, который предусматривает выделение в содержании учебных блоков, соподчиненных и взаимосвязанных между собой, а также позволяет представить структуру четко спланированной гибкой системой.

Обоснование специальной подготовки учителя обслуживающего труда опирается на комплексный политехнический подход к процессу производства. В соответствии с ним политехническая и специальная подготовки учителя обслуживающего труда включает технико-технологические и организационно-экономические знания; знания о способах умственных и практических действий человека в сферах обслуживания населения и производства товаров народного потребления; специальные умения и навыки; развитие творческих способностей, личностных и профессионально-важных качеств.

Разработана модель содержания подготовки учителя обслуживающего труда – двухкомпонентная, трехуровневая система. Каждый из компонентов модели (инвариантный и вариативный) на первом уровне составляют блоки учебных дисциплин, на втором – предметные циклы, на третьем – учебные предметы.

Предложена технология составления учебного плана, которая включает:

анализ нормативных документов, регламентирующих разработку учебно-программной документации высших учебных заведений Украины; изучение практического опыта построения учебных планов и программ специальности 7.0101.03 – “Педагогика и методика