Киричко Борис Павлович

УДК 619:617.57/.58:636.2

СТИМУЛЮЮЧА І СОРБЦІЙНА ТЕРАПІЯ
ПРИ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ
У ДІЛЯНЦІ ПАЛЬЦЯ
У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ

16.00.05 ветеринарна хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському державному сільськогосподарському інституті
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор

ІЗДЕПСЬКИЙ Віталій Йосипович,

Полтавська державна аграрна академія,

завідувач кафедри хірургії і акушерства

Офіційні опоненти: заслужений працівник народної освіти України

доктор ветеринарних наук, професор

ПАНЬКО Іван Семенович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

професор кафедри хірургії

кандидат ветеринарних наук, доцент

ЮРЧЕНКО Леонід Іванович,

Харківська зооветеринарна академія,

завідувач кафедри хірургії

Провідна установа: Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України,

кафедра хірургії, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться ____ _________2001р. о____годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09 111, м. Біла Церква, вул. Ставищенська, 126; навчальний корпус №5, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету: м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий _______________2001р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук П.О.Стадник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія в ділянці кінцівок, особливо пальця, стоїть на другому місці після акушерсько-гінекологічних хвороб [Панько І.С., 2000].

За даними ряду авторів [Калашник И.А.,1991; Рейдла К.А.,1991; Молоканов В.А.,1991; Борисевич В.Б., 1991; Лукьяновський В.А., 1997; Панько І.С. та ін., 1998], в окремих господарствах ураження у ділянці пальця зустрічаються в 30–87% корів, що негативно впливає на економічні показники. Зокрема, на 28–42% знижується середньодобовий надій [Елисеев А.Н. и др., 2000], а передчасна вибраковка хворих тварин досягає 50–60% [Лукьяновський В.А., 1997]. До того ж, підвищується ротація поголів’я, порушується план селекційно-племінної роботи, що не дозволяє реалізувати генетичний потенціал породи і знижує прибутковість галузі. Отже, ураження копитець у високопродуктивних корів є нагальною проблемою скотарства.

Питання лікування при гнійно-некротичних процесах ділянки пальця у корів детально висвітлене у літературі. Однак, велика кількість існуючих методів, як свідчать дані науки і практики, вказує на їх недостатню ефективність в умовах сьогодення. Це спричинено динамічністю патологічного процесу, порушенням норм годівлі та утримання тварин. Крім того, часто не враховуються особливості патогенезу цих захворювань. А між тим, є повідомлення, що гнійно-запальні процеси розвиваються на фоні недостатньої функціональної активності факторів неспецифічного імунітету [Іздепський В.Й., 1988; Іздепський В.Й., Рубленко М.В., 1988; Власенко В.М., 2000] та функцій багатьох систем організму [Creenough P.R.,1985; Vermunt I.I, 1994; Молоканов В.А., 1994, 1995].

Тому подальше вивчення патогенетичних основ хвороб ділянки пальця і опрацювання патогенетично обґрунтованих методів лікування, які б усували не лише симптоми, а й впливали на патогенез захворювання, має істотне наукове і практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з кафедральною тематикою науково-дослідної роботи.

Мета роботи. Мета наших досліджень полягала в опрацюванні патогене-тично обґрунтованих методів імуностимулюючої і сорбційної терапії у високопродуктивних корів, хворих на гнійні пододерматити, флегмони, рани і виразки шкіри міжпальцьової щілини.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Вивчити розповсюдження патології ділянки пальця у високопродуктивних корів у ряді господарств Полтавської і Дніпропетровської областей.

2. Вивчити зміну показників імунобіологічної реактивності у корів, хворих на гнійні пододерматити, флегмони, рани і виразки.

3. Визначити окремі показники системи гемостазу та перекисного окислення ліпідів у хворих корів.

4. Розробити схему імуностимулюючої і сорбційної терапії при названих хворобах та вивчити її вплив на імунобіологічні показники.

Об’єкт дослідження – корови з клінічними ознаками гнійно-некротичних процесів у ділянці пальця (гнійні пододерматити, флегмони, рани і виразки) та клінічно здорові корови.

Предмет дослідження – показники цільної крові, сироватки і плазми крові, рановий ексудат.

Методи дослідження. При виконанні роботи користувалися клінічними, гематологічними, біохімічними, імунологічними, бактеріологічними методами дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано ряд нових даних, які розкривають роль системи неспецифічного захисту організму, системи гемокоагуляції і перекисного окислення ліпідів у патогенезі гнійних пододерматитів, флегмонозних процесів, ран і виразок ділянки пальця.

Вперше при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця застосовано лікувальний засіб санобіт, який поєднує у собі природний мінерал бішофіт, сорбент і анестетик.

Обґрунтовано використання комплексного методу терапії, який полягає у застосуванні препарату місцевої дії, імуностимулятора і антиоксиданту; показано більш високу його лікувальну ефективність порівняно з традиційним методом лікування.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дали змогу обґрунтувати ефективний метод лікування корів з гнійно-некротичними процесами у ділянці пальця.

Одержані результати досліджень використовуються при читанні лекцій та проведенні лабораторно-практичних занять на кафедрі хірургії і акушерства, факультеті післядипломного навчання Полтавського державного сільськогосподарського інституту, а також при лікуванні тварин у господарствах Полтавської і Дніпропетровської областей.

Результати досліджень увійшли до методичних вказівок для слухачів факультету післядипломного навчання і студентів факультету ветеринарної медицини, затверджених на семінарі-нараді спеціалістів державної ветеринарної медицини Полтавського обласного управління ДВМ (протокол № 14 від 4. 05. 2001 р.) та методичною комісією факультету ветеринарної медицини ПДСГІпротокол № 9 від 28. 05. 2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано весь обсяг експериментальних досліджень, їх аналіз та узагальнення одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів” (Полтава, 6–9 грудня 1999 року), Міжнародній науковій конференції “Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (Дніпропетровськ, 16–17 травня 2001 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини”, присвяченій 150-річчю від дня заснування ХЗВІ (Харків, 21–22 вересня 2001 року), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора І.О. Поваженка (Київ, 19-21 вересня 2001 року), щорічно заслуховувалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Полтавського державного сільськогосподарського інституту (1999–2001 роки) та засіданнях науково-технічної ради ім. О.В. Квасницького факультету ветеринарної медицини ПДСГІ (2000–2001 роки).

Публікації. На тему дисертації опубліковано 10 наукових праць, що вийшли у журналах “Ветеринарна медицина України” (2), “Ветеринария” (1), у “Віснику Полтавського державного сільськогосподарського інституту” (3), у матеріалах конференцій (3) та методичних рекомендаціях для слухачів факультету післядипломного навчання і студентів факультету ветеринарної медицини (1).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури. Загальний обсяг – 169 сторінкок машинописного тексту, робота містить 24 таблиці, 3 діаграми, ілюстрована 12 рисунками. У списку цитованої літератури – 314 джерел, в тому числі 54 – іноземних авторів.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ
ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження виконувались протягом 1999–2001 рр. в умовах учбового господарства “Ювілейний” Полтавського державного сільськогосподарського інституту, ТОВ ім. Ватутіна і ТОВ “Фіалка” Гадяцького району, підсобного господарства “Джерело” Полтавського району Полтавської області, САТОВ “Злагода” Новомосковського району Дніпропетровської області, лабораторії кафедри хірургії і акушерства Полтавського державного сільськогосподарського інституту та імунологічної лабораторії Української медичної стоматологічної академії.

У названих господарствах регулярно проводилось обстеження кінцівок у високопродуктивних корів (всього обстежено 1895 тварин).

Виявлення хворих тварин протягом року дозволило вивчити сезонність прояву захворювань. При вивченні факторів, які сприяли поширеності даної патології, враховували рівень продуктивності тварин, породу, вік, умови утримання.

Для вивчення клінічних змін в організмі, ряду морфологічних і біохімічних показників, а також стану природної резистентності, системи гемостазу і перекисного окислення ліпідів у корів, хворих на гнійно-некротичні процеси у ділянці пальця, нами було виділено 42 хворих тварини, серед яких у 22 корів діагностувався гнійний пододерматит (глибокий і поверхневий), 9 корів мали виразки чи рани шкіри міжпальцьової щілини і у 11-ти тварин реєструвалися флегмонозні процеси (флегмони у ділянці вінчика, мякуша).

При цьому враховувався загальний стан тварин, температура тіла, частота пульсу та дихання.

Досліджуючи уражену ділянку, звертали увагу на ознаки місцевої запальної реакції: місцеву температуру, болючість, консистенцію, характер гнійного ексудату чи некротизованих тканин; оцінювали характер і ступінь кульгавості. Отримані результати відображували в історіях хвороб.

Крім клінічних, у них проводилися і лабораторні дослідження крові за наступними показниками:

- загальну кількість еритроцитів, лейкоцитів та склад лейкоформули – загальноприйнятими методами ;

- гемоглобін – гемоглобін-ціанідним методом (І.П. Кондрахін та ін., 1985);

- загальний білок – рефрактометрично за методом Рейсса (1975);

- білкові фракції – експрес-методом за А.С.Карпюком (1962);

- фагоцитарну активність нейтрофілів – визначали за методом Е.Ф. Чернушенко і Л.С. Когосової (1978), а як тест-культуру використовували Staph. аureus ( штам 209 Р);

- бактерицидну активність сироватки крові – фотоелектроколорометричним методом за О.В.Смирновою (1966), а як тест-культуру використовували E.coli (штам О-139);

- лізоцимну активність сироватки крові – фотоелектроколорометричним методом в модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ, а як тест-культуру викори-стовували M. lysodeikticus ( штам 2655);

- загальну кількість імуноглобулінів – за методом М.А.Костини (1987);

- рівень циркулюючих імунних комплексів – за методикою В.В. Меньшикова (1987) з 3,5%-ним розчином поліетиленгліколю;

- вміст малонового діальдегіду визначали в тесті з тіобарбітуровою кислотою за методикою, запропонованою Л.І. Андрєєвою та ін. (1988);

- вміст С-реактивного білка, концентрацію фібриногену, фібринолітичну активність плазми крові та активність фактора XIII визначали наборами реактивів фірми “ Simko LTD” ( м. Львів).

Одержані результати порівнювали з аналогічними даними 16-ти клінічно здорових корів.

Наступним етапом роботи було вивчення порівняльної лікувальної ефективності санобіту і порошку Островського при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у корів. Дослідження проводили у вищевказаних господарствах на 42 коровах голштинської та чорно-рябої породи різного віку і з різним характером ураження.

Хворим тваринам дослідної групи (n=30) після ретельної хірургічної обробки на уражену ділянку накладались просочені санобітом марлеві серветки чи бинтові пов’язки, вкриті іхтіоловою маззю. Для корекції імунобіологічної реактивності організму використовували внутрішньоаортальні ін’єкції 0,5%-ного розчину новокаїну (0,5 мг/кг) у комбінації із тіотриазоліном (1,0–1,5 мг/кг) і селенітом натрію (0,1 мк/кг). Такі ін’єкції проводили дворазово з інтервалом 2-3 дні.

У другій групі корів з аналогічною патологією (n=12), яка слугувала контролем, використовували вже традиційний метод лікування – порошок Островського (калію перманганат і борна кислота 1:1) на фоні інтрааортальних ін’єкцій 0,5%-ного розчину новокаїну у дозі 0,5 мг/кг.

Перев’язки проводились з інтервалом у 2-3 дні як у дослідних, так і у контрольних тварин.

З метою вивчення інтенсивності регенеративних процесів проводили планіметричні дослідження за методикою Л.Н. Попової (1942), суть якої зводиться до нанесення контурів осередку ураження на целофанову плівку при кожній обробці тварин.

Вивчались зміни показників крові у хворих тварин до лікування, у процесі лікування (10-й день) і після клінічного видужування за вищенаведеними показниками.

Бактеріологічні дослідження зразків гнійного ексудату із патологічного осередку корів, хворих на гнійно-некротичні процеси у ділянці пальця, проводили за загальноприйнятими методами. Рівень антибіотикочутливості виділених штамів визначали до 7 антибіотиків методом паперових дисків.

Отриманий цифровий матеріал оброблено статистично – методами варіаційної статистики на компютері Pentium-3 за програмою Gesta, з використанням таблиць Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Поширеність уражень ділянки пальця у корів

Нами за період з 1999 по 2001 рр. клінічно обстежено 1895 голів продуктивних корів в окремих господарствах Полтавської і Дніпропетровської областей. При цьому встановлено досить значне поширення хвороб кінцівок. Так, серед обстежених тварин хірургічна патологія кінцівок виявлена у 358 корів (18,0%). Чільне місце при цьому посідали гнійно-некротичні процеси у ділянці пальця, які діагностувались у 271 тварини, що складає 14,3% від загальної кількості обстежених і 75,6% від числа зареєстрованих із хворобами кінцівок (табл.1).

Таблиця 1

Поширення уражень пальця гнійно-некротичного характеру у корів

в окремих господарствах Полтавської і Дніпропетровської областей

Патологія | Виділено хворих

голів | %

Пододерматити | 82 | 30,3

Рани, виразки міжпальцьової щілини | 59 | 21,8

Флегмонозні процеси | 47 | 17,3

Тилома | 49 | 18,1

Артрити вінцевого і копитцевого суглобів | 8 | 2,9

Інша патологія (дерматити, виразки Рустер-хольца, ексунгуляція) | 26 | 9,6

Всього | 271 | 100

Як видно із табл. 1, серед гнійно-некротичної патології ділянки пальця у взятих господарствах найчастіше домінував гнійний пододерматит (30,3%). При цьому переважали глибокі ураження з осередками некрозу як в основі шкіри підошви, так і копитцевої кістки. Досить часто нами діагностувались рани та виразкові процеси міжпальцьової щілини, які складали 21,8%.

Флегмонозні процеси реєструвались у 17,3% випадків. Це були переважно ушкодження у ділянці вінчика і м’якуша. Вони носили, як правило, травматичний характер або ж розвивались як ускладнення пододерматитів. Майже такий же відсоток (18,1%) складали гіперплазивні розрощення шкіри міжкопитцевого склепіння – так званий лімакс (тилома). Їх виявляли виключно на тазових кінцівках.

Гнійні запалення копитцевого і вінцевого суглобів було зареєстровано лише у 8 корів (2,9%). Ці запалення розвивались самостійно в результаті глибоких механічних пошкоджень або, як правило, внаслідок глибокого гнійного пододерматиту.

Інші захворювання пальців, такі як дерматити, виразки Рустерхольца реєструвались у незначній кількості і складали загалом 9,6%.

Захворювання пальців гнійно-некротичного характеру набули більшого поширення у господарствах зі стійлово-вигульним утриманням, що пов’язано із додатковою травматизацією дистального відділу кінцівок під час перебування на вигульних майданчиках чи переміщення по скотопрогінних трактах і пасовищах. Цю думку також підтверджує чіткий прояв сезонності у виникненні даних захворювань. Так, 72% зареєстрованих нами випадків захворювань припадали саме на літньо-вигульний (травень–жовтень) період і лише у 28% випадків захворювання діагностувались у зимово-стійловий період (листопад–квітень).

Слід відзначити, що частіше (65%) ураження копитець ми виявляли у тварин старших вікових груп (6–8 років).

Нашими дослідженнями встановлено, що відсоток захворюваності коливався і в залежності від рівня молочної продуктивності тварин. Так, корови із середньорічним надоєм від 6,5 тис. кг і вище за лактацію уражувались значно частіше (62,5%), ніж корови з продуктивністю 2,5–4,0 тис. кг за лактацію (37,5%).

Отже, фактичний матеріал свідчить про прямий зв’язок між гнійно-некротичними ураженнями копитець у корів і умовами їх утримання, віком, рівнем молочної продуктивності та сезоном року.

Показники імунобіологічної реактивності корів
з гнійно-некротичними процесами у ділянці пальця

За результатами досліджень встановлено, що хворі на гнійно-некротичні процеси у ділянці пальця корови значно поступалися здоровим тваринам за кількістю еритроцитів та рівнем гемоглобіну. Кількість еритроцитів у тварин з гнійними пододерматитами знижувалась до 5,15±0,17 Т/л (р<0,001), при флегмонах – до 4,87±0,24 Т/л (р<0,001), при ранах і виразках – до 5,04±0,35 Т/л (р<0,01) (проти 6,30±0,26 Т/л – у клінічно здорових), а рівень гемоглобіну відповідно падав у 1,06 (р<0,05), 1,22 (р<0,01) і 1,16 (р<0,01) рази.

Кількість лейкоцитів різко збільшувалась при гнійних пододерматитах (p<0,001) та при флегмонозних процесах (p<0,001), суттєво не змінюючись у тварин з ранами і виразковими процесами.

Поряд з цим змінювалося і співвідношення клітин білої крові, яке більшою мірою проявлялось при гнійних пододерматитах і флегмонах. Вірогідно зростала питома вага еозинофілів (р<0,001), паличкоядерних нейтрофілів (р<0,001), зменшувався відсоток лімфоцитів (р<0,001).

Результати досліджень показали, що рівень загального білка з вірогідною різницею знижувався у корів при гнійних пододерматитах до 64,80±2,94 г/л (p<0,05) і до 62,53 ± 2,88 г/л (p<0,01) при флегмонах, а у тварин з ранами і виразковими процесами знаходився на рівні показника здорових тварин. Відповідно ми відзначали істотне зменшення питомої ваги транспортних білків альбумінів (на 5,44%, р>0,05 і 11,16%, р<0,01) та гама-глобулінової фракції (на 16,05%, р<0,001 і 17,64%, р<0,001). Думку про зниження білоксинтезуючої функції печінки внаслідок тривалої інтоксикації організму підтверджує досить низький рівень сумарної кількості імуноглобулінів у сироватці крові усіх хворих тварин (р<0,001).

При вивченні гуморальних факторів захисту організму (табл. 2) встановлено суттєве зниження рівня бактерицидної активності сироватки крові (БАСК) хворих тварин. Особливо низький (з вірогідною різницею) відсоток БАСК ми відзначали у корів з гнійним пододерматитом (49,21±2,13%, р<0,001), дещо вищий – у тварин з флегмонами (52,70±2,46%, р>0,05), ранами і виразковими процесами (54,74±1,86%, р>0,05). Лізоцимна активність сироватки крові (ЛАСК) вірогідно знижується у тварин, хворих на флегмонозні процеси, – з 28,70 ± 0,35 до 23,05 ± 2,17% (р<0,05).

Таблиця 2

Показники неспецифічної реактивності організму клінічно здорових і

хворих на гнійно-некротичні процеси ділянки пальця корів, М±m

Показники | Клінічно

здорові (n=16) | Хворі на гнійний пододерматит (n=22) | Хворі на флегмонозні процеси (n=11) | З ранами, виразковими процесами (n=9)

БАСК, % | 57,33±0,57 | 49,21±2,13*** | 52,70±2,46 | 54,74±1,86

ЛАСК, % | 28,70±0,35 | 28,54±2,04 | 23,02±2,17** | 26,74±2,31

ФА, % | 45,87±0,73 | 39,14±1,05*** | 36,00±3,54* | 44,44±2,31

ФІ | 5,9±0,56 | 3,16±0,10*** | 3,34±0,22*** | 4,38±0,39*

ЦІК, % | 94,13±1,80 | 102,77±1,90** | 97,84±3,58 | 94,68±1,37

Примітка: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001

Вірогідно зменшені фагоцитарна активність нейтрофілів (ФА) і фаго-цитарний індекс (ФІ) у корів, хворих на гнійно-некротичні процеси у ділянці пальця, відносно здорових, свідчать про пригнічений фагоцитоз. Найчіткіше це проявлялось при гнійних пододерматитах (р<0,001) і флегмонах (ФА - р<0,05 і ФІ - р<0,001).

Серед імунологічних факторів, що визначають перебіг захворювання, істотне значення мають циркулюючі імунні комплекси (ЦІК), вміст яких вірогідно підвищувався у тварин з гнійним пододерматитом (р<0,01) та невірогідно зростав при флегмонозних процесах, ранах і виразках (р>0,05).

Реакція на виявлення С-реактивного білка була позитивною у 34,4% випадків гнійних пододерматитів та у 60,0% випадків флегмон. У сироватці крові корів з ранами, виразковими процесами, як і у сироватці крові клінічно здорових тварин, С-реактивний протеїн не виявлявся.

Результати дослідження показників системи гемостазу вказують на пригнічення фібринолітичної активності плазми крові (ФАПК) у тварин, хворих на гнійний пододерматит і флегмонозні процеси (р<0,001), особливо у корів, з патологічного осередку яких виділялись мікроорганізми з гемолітичними властивостями. Незначну активацію ФАПК, у порівнянні зі здоровими коровами, відзначали у хворих на рани і виразкові процеси (р>0,05). Було помічено також підвищення рівня фібриногену – на 38,5% при гнійних пододерматитах (р<0,001), на 42,3% – при флегмонах (р<0,001) і на 6% – при ранах і виразках (р>0,05). До того ж, в усіх хворих тварин реєструвалась знижена активність фібринстабілізуючого фактора (фактора XIII) – відповідно на 13,1% (р<0,05), 23,3% (р<0,01) і на 9,9% (р<0,05).

Дослідження рівня малонового діальдегіду (МДА), який, на думку окремих авторів [Марков Ю.М., 1992; Краєвський А.Й., 2000], є найбільш інформативним показником ендотоксемії, показало його вірогідне наростання до 4,49±0,18 мкмоль/л (р<0,001) при гнійних пододерматитах, до 5,15±0,35 мкмоль/л (р<0,001) – при флегмонах та до 3,970,38 мкмоль/л при ранах і виразках – проти 2,15±0,09 мкмоль/л у клінічно здорових корів.

Таким чином, проведені нами комплексні дослідження показників патогенезу гнійно-некротичних процесів у ділянці пальця свідчать, що у хворих тварин спостерігаються значні зрушення в організмі: пригнічення еритропоезу, знижений рівень гемоглобіну, регенеративний лейкоцитоз, пригнічення активності факторів неспецифічного захисту, зміни у системі гемостазу, накопичення у крові значної кількості токсичних продуктів.

Лікувальна ефективність комплексного методу
при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця

Враховуючи дані патогенезу, для лікування гнійно-некротичних процесів у ділянці пальця нами був запропонований комплексний метод стимулюючої і сорбційної терапії, який передбачає місцеве застосування санобіту та інтра-аортальне введення препаратів імуностимулюючої і антиоксидантної дії. Беручи до уваги анатомічну будову пальця, де переважають щільні тканини, що повільно розплавляються – відбувається накопичення і затримка гнійного ексудату, особливо при пододерматитах, нами був запропонований санобіт – у вигляді аплікацій після ретельної хірургічної обробки. Цей лікувальний засіб поєднує у собі осмотичний ефект гіпертонічного розчину солей бішофіту Полтавського, сорбційно-детоксикаційні властивості аеросилу та анальгезуючий ефект новокаїну. Санобіт, як свідчать результати бактеріологічних досліджень, бактеріостатично діє на мікроорганізми, які виділяються при гнійно-некротичних процесах ділянки пальця у корів (стафілококи, стрептококи, диплококи, ентеробактерії). Зважаючи на імунодефіцит, ми включили тіотриазолін (1,0–1,5 мг/кг), а для нормалізації процесів перекисного окислення ліпідів – селеніт натрію (0,1 мг/кг). Вказані препарати вводили у розчині з 0,5%-ним новокаїном.

Клінічні дані. Застосування комплексної імуностимулюючої і сорбційної терапії, як свідчать клінічні спостереження, дозволяло дещо скоротити термін лікування. Тварини дослідної групи, хворі на гнійний пододерматит, видужували впродовж 14,07±0,64 днів (10–20 дн.), тоді як у контрольних корів термін лікування складав 22,33±0,72 дні (20–25 дн.). При флегмонозних процесах видужування наставало на 19,13±1,22 день (15–26 дн.) застосування комплексної терапії і на 25,30±1,26 день (24–27 дн.) традиційного лікування. Термін лікування ран і виразкових процесів у дослідній групі становив 14,50±1,70 днів (11–20 дн.), а у контрольній, з використанням присипки Островського, – 19,70±1,30 днів (17-21 дн.).

Місцеве застосування санобіту прискорювало очищення патологічного осередку від авіталізованих тканин, сприяючи адсорбції і виведенню токсичних продуктів та гнійного ексудату, стимулювало регенеративні процеси, про що свідчать результати планіметричних досліджень, проведених при лікуванні гнійних пододерматитів.

Відповідно, у дослідних тварин швидше нормалізувалися показники загального стану, швидше зникали симптоми захворювання та відновлювалася функція ураженої кінцівки.

Одержані позитивні результати ми пов’язуємо із комплексною дією імуностимулюючої і сорбційної терапії, яка, маючи багатонаправлену дію, впливає на патогенез захворювання, що підтверджується даними лабораторного аналізу крові.

Гематологічні дослідження. Аналізуючи морфологічний склад крові при лікуванні гнійно-некротичних процесів у ділянці пальців, ми відзначали деяку різницю у динаміці показників тварин дослідної та контрольної груп. Так, на 10-у добу лікування у дослідних тварин спостерігалась тенденція до відновлення еритропоетичної функції кісткового мозку, що виявлялось у збільшенні кількості еритроцитів (р<0,05), значно підвищувався рівень гемоглобіну (при флегмонах р<0,05, інші р>0,05), нормалізувався вміст лейкоцитів. Застосування ж “сухого” методу лікування контрольним тваринам не відновлювало еритропоез, однак спостерігалась тенденція до зменшення кількості лейкоцитів, за винятком тварин з ранами і виразковими процесами, у яких кількість білих кров’яних тілець коливалась на одному рівні протягом всього періоду спостережень. Після клінічного видужування показники червоної крові у дослідних тварин повністю нормалізувались і навіть перевищували рівень клінічно здорових тварин, чого ми не спостерігали у контролі. Рівень білих кров’яних тілець після клінічного видужування був вищим у дослідних тварин – на 21,6% (р<0,01) при гнійних пододерматитах, на 8,4% (р>0,05) – при флегмонах і на 5,1% (р>0,05) – при ранах і виразках, що, очевидно, пов’язано з імуностимулюючою дією тіотриазоліну.

Аналізуючи дані лейкоформули, ми відзначаємо, що перебіг патологічного процесу у тварин характеризувався переходом від зниженого відсотка лімфоцитів крові до підвищеного, який приходить на зміну нейтрофілії. Такий перехід вказує на репаративну фазу процесу і спостерігався у дослідних тварин вже після 10-ї доби лікування, а у контрольних – на кінець лікування. Також суттєво змінювався у процесі лікування рівень еозинофілів. Найбільш динамічне зниження їх питомої ваги відзначалось у тварин з гнійним пододерматитом – на 61,1% (р<0,001) і флегмонозними процесами – на 63,7% (р<0,01), до яких застосовували імуностимулюючу і сорбційну терапію.

При лікуванні гнійних пододерматитів, флегмон, ран і виразок із застосуванням імуностимулюючої і сорбційної терапії ми відзначали динамічне наростання кількості загального білка впродовж всього періоду лікування – відповідно на 17,5% (р<0,01), 18,2% (р<0,01) і 10,6% (р<0,05). У контрольній групі тварин суттєве збільшення загального білка спостерігалось починаючи з 10-ї доби і до клінічного видужування – при гнійних пододерматитах (на 3,1%, р>0,05), і тільки на 10-у добу – при флегмонах (на 6,0%, р>0,05), ранах та виразкових процесах (на 2,6%, р>0,05).

Поряд з цим, компоненти комплексного методу терапії призводили до збільшення у білковій картині крові питомої ваги гама-глобулінів (гнійні пододерматити і флегмони р<0,001, рани, виразкові процеси р<0,01) та зменшення кількості альфа- і бета-глобулінових фракцій, головним чином, до 10-ї доби лікування. Не менш суттєвим є підвищення у крові питомої ваги транспортних білків – альбумінів (гнійні пододерматити і флегмони р<0,001, рани, виразкові процеси р<0,01), що сприяє нормалізації обміну речовин у цілому і створює передумови для нормального функціонування систем імунобіологічного нагляду.

У контрольних тварин подібна динаміка спостерігалась також, але зі значно меншою інтенсивністю.

Застосування комплексної терапії, на відміну від традиційного методу лікування, мало більш позитивний вплив на динаміку показників неспецифічної резистентності організму хворих тварин. Зокрема, у дослідних корів за період лікування відзначалось динамічне наростання загальної кількості імуно-глобулінів – на 19,3% (р<0,001) при гнійних пододерматитах, на 19,9% (р<0,001) – при флегмонах і на 15,7% (р<0,01) – при ранах і виразкових процесах. Подібна тенденція простежувалась і стосовно контрольних тварин, однак рівень імуноглобулінів у них був нижчим протягом усього періоду лікування. Таку закономірність ми пов’язуємо з імуностимулюючою дією тіотриазоліну та зниженням явищ токсикозу за рахунок сорбційної дії.

Зміни інших показників гуморальних факторів неспецифічного захисту організму, зокрема лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові, також підтверджують думку про те, що компоненти комплексного методу стимулюють захисні сили організму. Це можна чітко простежити, порівнюючи отримані дані з контролем. Якщо у контрольних тварин у процесі лікування відзначалось лише незначне (р>0,05) підвищення бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові, викликане, очевидно, зменшенням токсичного впливу продуктів розпаду тканин та мікроорганізмів, то у дослідних корів їх рівень вже на 10-у добу досягав показників клінічно здорових, а на кінець лікування навіть перевищував їх. Поряд із активацією факторів гуморального імунітету, під дією складових імуностимулюючої і сорбційної терапії відбувається суттєва активація клітинного імунітету, що проявлялось збільшенням відсотка фагоцитуючих нейтрофілів – у 1,5 раза (р<0,001) при гнійних пододерматитах і флегмонах (р<0,01) та у 1,3 раза (р<0,01) при ранах, виразкових процесах, а також фагоцитарного індексу – відповідно у 2,2 раза (р<0,001) і у 1,7 раза (р<0,01). У контрольних тварин ці показники або ж залишались на одному рівні протягом всього періоду лікування, або ж мали незначне (р<0,05) збільшення.

Одночасно з активацією фагоцитозу нами встановлено зниження рівня циркулюючих імунних комплексів при лікуванні гнійних пододерматитів – на 9,2% (р<0,05) у дослідних і на 5,0% (р<0,01) у контрольних тварин. Слід відзначити, що у тварин з флегмонозними процесами та ранами і виразками вміст ЦІК суттєво не змінювався протягом усього періоду лікування або мав невірогідне зниження.

Про позитивну терапевтичну ефективність комплексного методу свідчить і те, що у процесі лікування кількість тварин, в яких виявлявся С-реактивний білок, скоротилась – до 6,7% при гнійних пододерматитах і до 11,1% при флегмонозних процесах. Після клінічного видужування, а також у тварин з ранами і виразковими процесами С-реактивний протеїн не виявлявся.

Наші дослідження вказують і на антиоксидантні властивості запропонованого методу лікування, що проявлялось значним, у порівнянні з контролем, зниженням рівня кінцевого продукту перекисного окислення ліпідів – малоно-вого діальдегіду: у 2,02 раза (р<0,001) при гнійних пододерматитах, у 2,11 раза (р<0,001) при флегмонах і у 1,78 раза (р<0,01) при ранах і виразкових процесах.

Аналізуючи зміни окремих показників системи гемостазу, відзначаємо, що імуностимулююча і сорбційна терапія гнійних пододерматитів і флегмонозних процесів призводить до посилення фібринолізу – на 12,4% (р<0,001) і 34,2% (р<0,001), так як у контролі – відповідно на 17,6% (р<0,01) і 32,4% (р<0,05). Паралельно з посиленням фібринолізу наростала активність фактора XIII – на 11,5% (р>0,05) (контроль – на 5,7%, р>0,05) при лікуванні гнійних пододерматитів і на 19,6% (р<0,05) (контроль – на 14,3%, р>0,05) при флегмонах. Такі зміни вказують на сприятливий перебіг ранового процесу. При ранах і виразкових процесах ці показники змінювались невірогідно. Разом з цим, ми відзначали зниження концентрації фібриногену, найбільш виражене при лікуванні гнійних пододерматитів (у 1,6 раза, р<0,001, контроль – у 1,04 раза, р>0,05) і флегмонозних процесів ( у 1,6 раза, р<0,01, контроль – у 2,2 раза, р<0,05).

Отже, позитивна динаміка показників системи гемостазу, як показали проведені дослідження, була більш виражена у тварин дослідної групи. Це свідчить про те, що компоненти імуностимулюючої і сорбційної терапії, окрім інших, володіють ще й фібринолітичними властивостями.

Таким чином, підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що комплексний метод лікування гнійно-некротичних процесів у ділянці пальця, позитивно впливаючи на патогенез захворювання, сприяв більш швидкому видужуванню хворих тварин у порівнянні із застосуванням традиційного методу лікування.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні окремих питань патогенезу гнійних пододерматитів, флегмон, ран і виразок дистального відділу кінцівок у високопродуктивних корів та опрацюванні патогенетично обґрунтованого методу їх лікування із застосуванням екологічно чистого лікувального засобу санобіту у комплексі з препаратами імуностимулюючої і антиоксидантної дії.

1. Гнійно-некротична патологія ділянки пальця становить 14,3% від загальної кількості обстежених тварин і 75,6% – від числа зареєстрованих з хворобами кінцівок. Гнійні пододерматити (30,3%), рани і виразки шкіри міжпальцьової щілини (21,8%) та флегмонозні процеси (17,3%) складають основну масу серед даної групи захворювань.

2. У крові хворих тварин встановлено олігохромемію та олігоцитемію при одночасному збільшенні кількості лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, а також вірогідне зменшення вмісту загального білка при гнійних пододерматитах і флегмонозних процесах – до 64,80±2,94 г/л (р<0,05) і 62,53±2,88 г/л (р<0,01) відповідно, що супроводжувалось диспротеїнемією за рахунок зменшення питомої ваги альбумінів і гама-глобулінів.

3. Хвороби в ділянці пальця у високопродуктивних корів розвиваються на фоні імунодефіцитного стану організму, про що свідчить зниження фагоцитарної активності (ФА) на 14,7% (р<0,001) і фагоцитарного індексу (ФІ) на 46,4% (р<0,001) при гнійних пододерматитах; на 21,5% (р<0,05) (ФА) і 43,4%, (р<0,001) (ФІ) – при флегмонах; на 3,1% (р>0,05) (ФА) і 25,8% (р<0,05) (ФІ) при ранах і виразкових процесах. Бактерицидна активність сироватки крові знижується в 1,1 1,2 раза (р<0,001), а лізоцимна в 1,3 раза (р<0,01). Разом з тим, у сироватці крові тварин, хворих на гнійний пододерматит, вірогідно підвищується рівень ЦІК у 1,1 раза (р<0,01).

4. У високопродуктивних корів при гнійних процесах на фоні підвищеного рівня фібриногену (на 38,4 47,3%, р<0,001) відбувається пригнічення активності фактора ХІІІ (на 9,9 23,3 %, р0,05, р0,01 ) та фібринолітичної активності плазми крові, особливо при гнійних пододерматитах і флегмонах (р0,001).

5. При гнійно-некротичних процесах ділянки пальця у плазмі крові істотно підвищується вміст малонового діальдегіду: у 2,1 раза (р0,001) – при гнійних пододерматитах, у 2,4 раза (р0,001) – при флегмонозних процесах і у 1,8 раза (р0,001) при ранах та виразках. Глибокі деструктивні процеси супровод-жуються появою у сироватці крові С-реактивного білка.

6. Лікування корів з гнійно-некротичними процесами у ділянці пальця шляхом місцевого застосування санобіту після хірургічної обробки та внутрішньоаортального введення тіотриазоліну (1,0 – 1,5 мг/кг) і селеніту натрію (0,1 мг/кг) з 0,5%-ним розчином новокаїну (0,5 мг/кг) прискорює протеолітичні і регенеративні процеси, що дозволяє скоротити термін лікування у середньому на 8 днів при гнійних пододерматитах, на 6 при флегмонозних процесах і на 5 при лікуванні ран і виразок шкіри міжпальцьового склепіння.

7. Використання комплексного методу лікування призводить до нормалі-зації еритро- і лейкопоезу, сприяє підвищенню вмісту загального білка, відновленню співвідношення білкових фракцій.

8. Застосування комплексного методу лікування істотно впливає на імуно-біологічну реактивність організму: у 1,31,5 раза підвищилася фагоцитарна активність, у 1,2 1,7 раза фагоцитарний індекс, у 1,2 раза бактерицидна активність, в 1,3 1,4 раза лізоцимна активність сироватки крові, в 1,2 раза рівень загальних імуноглобулінів.

9. Даний метод лікування нормалізує рівень фібриногену, підвищує активність фібринолізу на 12,4% (р<0,001) при гнійних пододерматитах, на 34,2% (р<0,001) при флегмонах, що поряд із підвищенням активності фактора XIII на 11,5 19,6% і зниженням рівня малонового діальдегіду на 43,8 52,6 % є характерною ознакою сприятливого перебігу ранового процесу.

10. Приведені дані свідчать про доцільність комплексного використання препаратів сорбційної, імуностимулюючої і антиоксидантної дії при лікуванні корів із гнійно-некротичними процесами у ділянці пальця.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Лікування корів із гнійно-некротичними процесами в ділянці пальця рекомендуємо проводити комплексним методом, який полягає у місцевому використанні, після ретельної хірургічної обробки, санобіту та внутрішньоаортальному введенні тіотриазоліну (1,0 1,5 мг/кг) і селеніту натрію (0,1 мг/кг) у розчині 0,5%-ного новокаїну (0,5 мг/кг) з інтервалом у 2-3 дні.

2. Для контролю за перебігом запального процесу і ефективністю лікування доцільно проводити дослідження у сироватці крові С-реактивного білка та рівня малонового діальдегіду у плазмі крові.

3. Матеріали дисертаційної роботи доречно використовувати при читанні лекцій та проведенні лабораторно-практичних занять з ветеринарної хірургії студентам факультетів ветеринарної медицини України, слухачам інституту і факультетів післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Киричко Б.П. Ефективність застосування санобіту при гнійно-некротичних процесах в ділянці пальця у високопродуктивних корів // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2000. № 2. – С. 84 – 85.

2. Киричко Б.П. Імуносорбційна терапія при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у високопродуктивних корів // Ветеринарна медицина України. – 2000. – № 9. – С. 36 – 37.

3. Іздепський В.Й., Киричко Б.П., Кулинич С.М. Застосування санобіту при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у високопродуктивних корів // Ветеринарна медицина України. – 2000. – № 12. – С. 34 – 35.

Дисертант апробував санобіт у комплексній терапії при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця, визначив показники імунобіологічного захисту і узагальнив результати.

4. Застосування санобіту при запальних процесах у високопродуктивних корів / В.Й. Іздепський, В.Ф. Довгопол, В.П. Плугатирьов, Б.П. Киричко, С.М. Кулинич // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2000. – № 6. – С. 48 – 51.

Дисертант вивчив дію санобіту при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця.

5. Издепский В.И., Киричко Б.П., Кулинич С.Н. Применение санобита при болезнях в области пальца у коров // Ветеринария. – 2001. – № 9. – С.39 – 41.

Дисертант провів лікування хворих тварин комплексним методом та вивчив зміни показників неспецифічного захисту організму.

6. Кулинич С.М., Киричко Б.П. Зміни загального білку та його фракцій при гнійно-некротичних процесах в ділянці пальця у корів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць, присвяч. 150-річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного ін-ту. Х.: РВВ ХЗВІ, 2001. Вип.9 (33). Ч.2. С.176 – 179.

Дисертантом проведено лікування хворих тварин та визначення змін вмісту загального білка.

7. Іздепський В.Й., Киричко Б.П. Деякі питання патогенезу гнійно-некротичних процесів ділянки пальця у високопродуктивних корів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць, присвяч. 150-річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного ін-ту. Х.: РВВ ХЗВІ, 2001. Вип. 9 (33). Ч. 2. С.62 – 65.

Дисертант брав участь у проведенні експериментальних досліджень, їх аналізу та написанні роботи.

8. Іздепський В.Й., Киричко Б.П. Ефективність імуносорбційної терапії при гнійно-некротичних процесах ділянки пальця у високопродуктивних корів // Науков. вісник Нац. аграр. ун-ту: Матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю з дня народження проф. Поваженка І.О. Київ, 2001. С.44 – 49.

Дисертантом вивчено поширення, окремі питання патогенезу гнійно-некротичних процесів у ділянці пальця та патогенетично обгрунтовано комплексний метод їх лікування.

9. Киричко Б.П. Деякі показники неспецифічної реактивності організму високопродуктивних корів, хворих на гнійно-некротичні процеси в ділянці пальця // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2001. № 4. – С. 131 – 132.

10. Хірургічні хвороби пальця великої рогатої худоби / В.Й. Іздепський, Б.П. Киричко, С.М. Кулинич, В.В. Нагорний // Методичні рекомендації для слухачів факультету післядипломного навчання і студентів факультету ветеринарної медицини, затверджені на семінарі-нараді спеціалістів держ. вет. медицини Полтавського обласного управління ДВМ (пр. №14 від 4. 05. 2001 р.) та метод. комісією ф-ту вет. медицини ПДСГІ (пр. № 9 від 28. 05. 2001 р.). – Полтава, 2001. – 29 с.

Дисертантом впроваджено комплексний метод при терапії гнійних пододерматитів і флегмон.

Киричко Б.П. Стимулююча і сорбційна терапія при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у високопродуктивних корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет. Біла Церква, 2001.

Дисертація присвячена вивченню поширеності хвороб ділянки пальця у корів, патогенезу гнійних пододерматитів, флегмонозних процесів, ран і виразок, а також вивченню ефективності комплексного методу терапії даних процесів у порівнянні з традиційним. Проведеними дослідженнями доведено, що при гнійно-некротичних процесах ділянки пальця у високопродуктивних корів реєструються суттєві порушення морфо-біохімічного складу крові, зміни серед факторів неспецифічної реактивності організму, зрушення з боку системи гемокоагуляції, накопичення токсичних продуктів перекисного окислення ліпідів. Вперше при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця застосовано комплексний метод лікування, який полягає у місцевому використанні санобіту (лікувального засобу на основі бішофіту Полтавського, сорбенту і анестетика), інтрааортальному введенні тіотриазоліну і селеніту натрію. Доведено його позитивний вплив на патогенез захворювання.

Ключові слова: гнійно-некротичні процеси, копитця, санобіт, тіотриазолін, селеніт натрію, порошок Островського, фактори неспецифічної реактивності організму (БАСК, ЛАСК, ФАН),