КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КОВАЛЬСЬКА Ірина Володимирівна

УДК [811.161.2 : 811.111]'255.4'373

КОЛОРИСТИКА ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА

(на матеріалі українських і англомовних художніх текстів)

Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладознавства і

контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського

національного університету імені Івана Франка

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор

ЗОРІВЧАК Роксолана Петрівна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, завідувач кафедри перекладознавства

і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор НОВИКОВА Марина Олексіївна,

Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського,

професор кафедри російської та зарубіжної літератури

кандидат філологічних наук ІВАСЮК Ольга Ярославівна,

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича,

доцент кафедри англійської мови

Провідна установа

Запорізький державний університет, кафедра теорії

і практики перекладу, Міністерство освіти і науки України, м.Запоріжжя

Захист відбудеться “19” квітня 2001 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка (01017, м.Київ, бул. Т.Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(м.Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “19” березня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Смущинська І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Реферовану дисертацію присвячено вивченню особливостей відтворення семантики кольоропозначень (КП) при перекладі художнього тексту.

Кольороназви – один із найдавніших пластів лексики – характеризуються місткою семантичною структурою та великою стильовою активністю в художньому тексті. Виконуючи різноаспектні творчі завдання (від простого найменування барви денотата до засобу виявлення глибинних емоційно-експресивних нюансів авторського задуму), вони часто дуже складні з перекладницького погляду.

Сучасні парадигми теорії художнього перекладу відзначаються особливою увагою до семантичного, лексичного, лінгвостилістичного аспектів дослідження, адже саме тут виявляються основні риси взаємодії контактуючих мов і культур. Майже всі напрями перекладознавства розглядають позалінгвальну специфіку концептів та їхній вплив на поведінку мовних знаків в оригінальному та цільовому художніх текстах. Важливими для перекладознавчого аналізу лексичного рівня мовної структури, його семантичних характеристик та стилістичної значущості в тексті є методика дослідження реалії (А.В.Федоров, С.Влахов, С.Флорін, Р.П.Зорівчак), художньої деталі в перекладному тексті (В.А.Кухаренко), лінгвокультурологічного фону слова (Є.М.Верещагін, В.Г.Костомаров), текстового символу (М.О.Новикова), естетичного наповнення текстових елементів (В.Д.Радчук), відтворення словесного образу в перекладі (В.В.Коптілов, О.І.Чередниченко, В.І.Карабан, Р.П.Зорівчак, П.О.Бех), ритмомелодійних особливостей оригіналу (В.В.Коптілов, О.Я.Івасюк), семантики синтаксичних конструкцій (О.М.Старикова), виділення та аналізу етномовного компонента значення (Б.М.Ажнюк, Н.І.Кушина).

Останніми роками дослідження лексики зосереджене на когнітивній та прагматичній функціях слів, а також їхній ролі у створенні мовних картин світу. Кольороназви позначають вагомий елемент мовної картини світу, адже саме зорова інформація переважає у сприйнятті дійсності. Попри ізоморфність і універсальність колірної характеристики як такої, її трактування та важливість окремих колірних концептів у різних культурах виявляють і конвергентні, і дивергентні ознаки. Саме конотативна значущість лексем, зумовлена культурною надбудовою концептів, і викликає особливий інтерес філологів.

Філологічні дослідження колористики мають тривалу історію та представлені різними підходами, методами і завданнями. Аналіз лексико-семантичної групи (ЛСГ) кольору проводиться на матеріалі багатьох мов у таких напрямах: зв’язок і взаємодія між концептуалізацією кольору носіями мови і розвитком словника кольороназв у мові (Б.Берлін, П.Кей, Т.Прістлі), колір у світлі психолінгвістики (О.П.Василевич, Р.М.Фрумкіна, А.А.Залєвська), структурний і семантичний аналіз КП (А.П.Кириченко, В.Ю.Франчук, Т.В.Пастушенко), історія виникнення та розвитку колірних лексем (М.І.Чикало, О.М.Дзівак), КП у художньому мовленні (Д.Ален, Г.Еліс, А.П.Критенко, І.М.Бабій) та ін. Попри такий широкий спектр дослідження колористики, проблеми її перекладознавчого аналізу залишаються ще на периферії наукових пошуків.

Актуальність дисертації, присвяченої дослідженню КП української та англійської мов у перекладознавчому аспекті, зумовлено тим, що в сучасному перекладознавстві усе виразніше відчувається тенденція до максимальної експлікації аналізу процесу перекладу, усе вагомішими стають дослідження різномовних лексичних мікросистем, в основі зіставлення яких лежить спільність понять, та способів відтворення семантики, денотативної і конотативної, окремих одиниць цих систем у перекладі. Вибір теми зумовлено потребою комплексно дослідити лексику на позначення кольору в перекладознавчому аспекті.

Специфіці відтворення колористики в художньому тексті дотепер присвячено лише окремі наукові розвідки (Т.Конлі, Л.Р.Калинович, В.В.Мірошниченко, С.Гайнца, Л.Г.Ілуци), а також часткові дослідження (напр., у монографії Т.Бенета). Ще не розроблені питання аналізу семантичної структури КП у перекладознавчому аспекті; відсутні праці, в яких перекладознавчий аналіз ґрунтувався б на результатах комплексного зіставлення українських та англійських лексем на позначення кольору. Недостатньо вивчено особливу роль КП у створенні словесних образів та їхнє функціонування як компонентів фразеологізмів. Розгляд мовних явищ цього типу, їх класифікація на підставі активності колірного компонента дає змогу глибше проникнути в художню тканину оригінального та перекладного текстів і повніше осмислити способи розв’язання лінгвостилістичних проблем перекладу.

Отже, системний розгляд активності КП у тексті оригіналу та перекладу, аналіз їхніх міжмовних паралелей чи дивергентних ознак сприяють глибшому осмисленню лексико-семантичної структури української мови порівняно з англійською та випрацюванню методики перекладознавчого аналізу лексичної семантики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація входить до плану науково-дослідної роботи кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка. Тема дисертації повністю вписується в комплексну наукову тему “Теоретичні основи удосконалення практики перекладу і двомовної лексикографії”, що її активно розробляють науковці в Україні під керівництвом доктора філол. наук, проф. О.І.Чередниченка.

Об’єкт дослідження – лексика на позначення кольору, а предметом аналізу є специфіка відтворення семантики кольороназв у художньому перекладі.

Мета дисертації полягає в тому, щоб дослідити проблематику перекладу кольороназв у художньому тексті з погляду функціонального підходу. Загальна мета дослідження зумовлює потребу розв’язати такі завдання.

Охарактеризувати особливості семантичної структури КП (денотативний, конотативний макрокомпоненти, основні риси контекстної семантики) в перекладознавчому аспекті.

Виявити явища конвергенції та дивергенції в семантиці КП української і англійської мов.

Визначити особливості функціонування КП у складі словесних образів та класифікувати останні згідно з активністю колірного компонента з перекладознавчого погляду.

Простежити стильотворчі властивості КП у художньому тексті в перекладознавчому аспекті.

З’ясувати об’єктивні та суб’єктивні чинники, що впливають на ступінь відтворення семантики КП у перекладі.

Через зіставний аналіз зразків, відібраних з оригіналів і перекладів художніх творів, конкретизувати шляхи і методи відтворення семантики кольороназв у перекладі.

Розглянути специфіку колірних лексем як компонентів фразеологізмів у перекладознавчому аспекті.

Матеріалом дослідження слугує близько 6000 зразків уживання кольороназв у контексті, з них майже 4000 – з оригінальних художніх творів та їхніх перекладів (понад 2000 пар), і біля 2000 зразків, відібраних з оригінальних творів без урахування перекладних відповідників. Основою для відбору зразків стали художні твори (прозові і віршові) англомовних та українських письменників переважно XIX–XX століть, а також фольклорні твори. Велике значення у доборі матеріалу мала художня вартість перекладу. В умовах обмежень повноцінного розвитку оригінальної української літератури художній переклад був важливим джерелом збереження і збагачення української мови. Цікаві та цінні зразки взято з праць видатних українських перекладачів Ю.Я.Лісняка, О.І.Тереха, І.І.Стешенко, Г.П.Кочура, М.Б.Габлевич, О.Д.Сенюк, Р.І.Доценка, М.М.Пінчевського, а також перекладачів української літератури К.Андрусишина і В.Кіркконела, Ю.Ткача, Дж.Луцького, М.Скрипник, В.Річ, А.Мистецького та ін. Взято до уваги чинник множинності перекладів: часто розглядалося кілька варіантів перекладу окремого оригіналу. Використано 33 лексикографічні джерела: тлумачні, перекладні словники, словники фразеологізмів і термінів.

Багатоаспектність роботи зумовила комплексний характер методики дослідження. Основним є метод зіставного лінгвостилістичного та перекладознавчого аналізу мовних та мовленнєвих структур текстів оригіналу та перекладу, а також контекстуальний аналіз. Крім того, застосовуються структурно-семантичний метод (послідовний опис семантичної структури мовного явища у зв’язку з його функціонуванням у мовленні), метод компонентного аналізу, словникових дефініцій, дистрибутивний, трансформаційний, прийом схематичного зображення елементів кількісних характеристик.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському перекладознавстві зроблено спробу:

комплексно осмислити специфіку перекладу КП на матеріалі української та англійської мов;

провести комплексний зіставний та перекладознавчий аналіз мікросистем КП в українській та англійській мовах;

установити взаємодію парадигматичних та синтагматичних характеристик кольороназв в обох мовах;

подати зіставний опис стилістичної маркованості досліджуваних одиниць і засобів мовного вираження їхнього емоційно-експресивного забарвлення з урахуванням їхньої національної своєрідності;

дослідити методи відтворення денотативної, конотативної та контекстної семантики цих одиниць у перекладі;

удосконалити методику зіставного аналізу семантичної структури КП;

розробити класифікацію словесних образів з колірним компонентом з погляду перекладознавчого аналізу;

розглянути фразеологізми з компонентом кольору в плані англо-українського зіставлення та в перекладознавчому аспекті.

Наукова новизна предмета дисертаційного дослідження визначає його теоретичну цінність. Результати дослідження можна застосувати при випрацюванні теоретичних проблем перекладознавства, контрастивної лінгвістики, семасіології, культурології, лексикології. Дослідження може бути корисним при узагальненні окремих теоретичних засад поетики перекладу як окремої дисципліни. Матеріали та висновки роботи сприятимуть осмисленню методів комплексного зіставного і перекладознавчого опису окремих лексичних мікросистем, загальних принципів перекладницької діяльності. Результати дослідження можна використати також в окресленні лексичних та лінгвостилістичних проблем перекладу, розвитку методики перекладознавчого аналізу.

Практичне значення роботи полягає у застосуванні її висновків при випрацюванні критеріїв прагматичної адаптації тексту в перекладі, оцінки перекладу, в обґрунтуванні шляхів і методів відтворення семантики кольороназв матеріалом цільової мови; в осмисленні ваги колірного компонента словесного образу та фразеологічної одиниці для художньої цілісності тексту з погляду перекладу; використанні результатів дослідження у курсах зіставної лексикології, типології та теорії перекладу; при складанні спецкурсів з ряду перекладознавчих дисциплін та в науково-пошуковій роботі студентів; у практиці викладання англійської та української мов; у практиці перекладу та в двомовній лексикографії.

На захист виносяться такі твердження:

1. У семантичній структурі КП простежується значна залежність конотативного макрокомпонента від колірних денотативних сем, вони повністю зникають лише в окремих випадках символічного вживання лексем. Незалежно від ступеня узагальнення, значення КП майже завжди залежить від візуальних компонентів та залишається у межах полісемії. Колірна лексика виконує в тексті такі функції: характеризує персонажів і передає їхні переживання; змальовує пейзаж та сприяє формуванню емоційно-експресивного ставлення читача до подій і персонажів; підсилює тему чи супроводжує лейтмотив оповіді.

Словесні образи з колірним компонентом слід класифікувати за кількома моделями залежно від рівня актуалізації колірних денотативних сем та значущості колірного компонента для утворення образної цілісності, а також від того, чи входить колірний компонент до складу першого або другого смислового пласта. Аналіз цих моделей семантичної структури дає змогу глибше зрозуміти способи відтворення смислу та стилістичних характеристик колірних словесних образів у перекладі.

Відтворюючи семантику індивідуально-авторських словесних образів з колірним компонентом, перекладачі вдаються до калькування; використовують інший колірний відповідник (гіперонім або лексему з іншим семним конкретизатором кольору); змінюють структурно-лексемний склад образу; досягають еквівалентності, вилучаючи колірний компонент і компенсуючи його семантику неколірним відповідником.

Спосіб відтворення семантики колірного словесного образу в перекладі значною мірою залежить від ступеня прозорості другого смислового пласта і рівня експлікації синтагмем.

Фразеологічним одиницям (ФО) з колірним компонентом властивий різний ступінь умотивованості, прозорості внутрішньої форми і значущості колірного компонента. На метод відтворення їхньої семантики, передусім конотативної, впливають особливості образності, асоціативного поля та символізму кольорів у різних мовах, дивергентність переносних значень колірних лексем та їхня етнокультурна маркованість.

Основні методи відтворення семантики ФО з колірним компонентом – використання повного або часткового еквівалента (з конвергентною, дивергентною кольороназвою або без неї), калькування та описове відтворення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи висвітлено на звітних наукових конференціях викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 1998–2000), засіданнях Методологічного семінару з проблем перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені проф. Ю.О.Жлуктенка (Львів, 1995–2000), наукових сесіях Наукового товариства імені Шевченка (Львів, 1996, 1998, 1999), ІІІ-му Міжнародному конгресі україністів (Харків, серпень 1996), Всеукраїнській науковій конференції “Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття” (Львів, листопад 1996), на засіданні Українського академічного товариства в Лондоні (Лондон, березень 1997), Міжнародній конференції “Переклад на межі ХХІ століття: історія, теорія, методологія” (Київ, травень 1997), Міжнародній науковій конференції “Переклад і суспільний прогрес” (Дрогобич, жовтень 1998), Всеукраїнській науковій конференції “Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності” (Львів, січень 1999), Науковій конференції “Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство” (Київ, вересень 2000).

Матеріал дослідження застосовується на практичних заняттях із студентами перекладацького відділу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка при читанні спецкурсу з контрастивної лінгвістики, теоретичного курсу "Вступ до перекладознавства", а також під час проведення перекладознавчого та стилістичного аналізу текстів.

Публікації. Результати дисертаційної роботи знайшли відображення у дванадцяти наукових публікаціях (одній статті у науковому журналі, семи статтях у збірниках наукових праць і чотирьох публікаціях у матеріалах і тезах конференцій).

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із Вступу, трьох розділів, Висновків, Списку основної використаної літератури та Додатку А. Загальний обсяг дисертації становить 228 сторінок, з них 180 – основного тексту та 12 – Додатку А. Текст вміщає 13 ілюстрацій обсягом шість сторінок і 13 таблиць обсягом чотири сторінки. Список використаної літератури налічує 438 позицій, з них 232 – науково-критичні праці, 171 – літературні джерела і 35 – довідкова література.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт і предмет, окреслено мету, завдання і методику дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне завдання роботи; сформульовано основні твердження, що виносяться на захист.

Перший розділ “Семантика кольороназв англійської та української мов” присвячено аналізові семантичної структури КП на матеріалі українського та англійського художнього мовлення. Дослідження спирається на досвід та знахідки багаторічного вивчення колірної лексики, адже ця ЛСГ досліджувалася на матеріалі різних мов і в різних аспектах. У першому підрозділі зроблено загальний огляд праць тих дослідників, чиї зацікавлення лежать у площині переважно української та англійської мов. Хоча проблема перекладу КП залишається ще недостатньо розробленою, простежено основні підходи до проблем колірного значення та виокремлення тематичної групи кольору, трактування стилістичних функцій кольороназв у художньому тексті.

У другому підрозділі висвітлено характерні особливості семантики українських та англійських КП. Семантична структура кольороназв у різних стилістичних функціях (описовій, естетичній, семіотичній, експресивній, символічній) видозмінюється від абсолютного переважання денотативного значення до його нейтралізації і виходу на перший план конотативних компонентів. А це безпосередньо впливає на вибір перекладача стосовно доцільності вживання повного еквівалента, КП з подібними конотаціями чи смислового відповідника. Саме тому передумовою вивчення особливостей перекладу кольороназв є докладний аналіз семантичної структури колірних лексем та їхньої стилістичної активності в художньому творі в площині українсько-англійського зіставлення. Основою для аналізу семантики КП слугують погляди Й.А.Стерніна, М.В.Нікітіна, І.В.Арнольд, Ю.Найди, А.П.Критенка, А.П.Кириченка, О.В.Коваль-Костинської та ін. на семантичну структуру слова і словосполучення; використовується структурний інтегральний підхід. Для лексем української та англійської мов, що займають ядро та близьку периферію лексико-семантичного поля кольору, загалом характерна конвергентність денотативного макрокомпонента. Лише в окремих випадках спостерігається недиференційованість значення, як-от у співвідношеннях “blue” – “синій”, “голубий”; “purple” – “пурпуровий”, “бузковий”, “багряний”. Дивергентність простежується переважно на рівні узуальних, особистісних, функціонально-стилістичних конотацій КП, емоційних, експресивних та оцінних компонентів значення, асоціацій та колірного символізму.

У третьому підрозділі досліджено проблему семантичної структури словесних образів з колірним компонентом. Словесні образи з компонентом кольору – надзвичайно місткі утворення, що поєднують предметно-логічну зорову інформацію зі складним переплетенням асоціативних зв’язків, символічного навантаження та особливостей оригінального авторського світобачення. Доцільно виділити кілька видів колірних словесних образів залежно від того, який саме смисловий пласт містить колірний компонент.

Колірні семи є в ядрі кольороназви і одночасно в основі другого смислового пласта в тих словесних образах, що передають яскраві колірні враження з низкою візуальних асоціацій: “Високі верби шуміли над ровом, і небо між ними синіло, наче емаль” [М.М.Коцюбинський]; “My roses are red, (…) as red as the feet of the dove and redder than the great fans of coral that wave and wave in the ocean cavern” [О.Уайльд]. Зчеплення в одне сполучення надзвичайно далеких одне від одного за смислом слів створює особливий художній ефект.

У багатьох словесних образах колірна ознака є і в першому, і в другому смисловому пласті, однак візуальні семи рівновартні з іншими – асоціативними, смисловими, емоційно-оцінними – компонентами значення, а інколи й поступаються їм як фон для образних асоціацій. Колір стає компонентом логічного сполучення в образі, тією ланкою, через яку поєднуються різноаспектні явища дійсності: “Ранок справляв свій тріумф. Його блакитне чоло не затьмарилось сьогодні жодною хмаринкою” [Б.Д.Антоненко-Давидович]. Словесний образ побудовано на персоніфікації поняття “ранок” та його асоціативному поєднанні з поняттям “небо” через блакитний колір; реальна колірна ознака забезпечує прозорість семантики образу.

У словесних образах наступного типу денотативні семи – на периферії, поступаючись неколірним семам. Цю групу образів представляють переважно метафори та метафоричні епітети, в яких актуалізується закріплене переносне значення кольороназви, напр.: “чорні думи” [О.Т.Гончар]: “Чорний. – Нахмурений, занепокоєний, сумний” Словник української мови: В 11 т. / Редкол.: І.К.Білодід (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.11. – С.353.; “black despair” [W.Shakespeare]: “Black. – Not hopeful; sad” New Webster’s dictionary and thesaurus of the English language. – Danbury, CT: Lexicon publ., 1993. – C.100.. Другий смисловий пласт таких образів не містить колірної ознаки.

Окрему групу становлять словесні образи, у котрих перший смисловий пласт не вміщає кольороназви, одначе колірна характеристика – в центрі другого смислового пласта. Імплікована колірна ознака є основою у порівнянні теми та образу у таких зразках: “Вишні, молоком облиті” [І.Я.Франко]; “(…) я в її очах дивився на небо й на море разом” [М.М.Коцюбинський]; “Her complexion was pure apple-blossom” [Д.Г.Лоренс].

Ці моделі семантичного аналізу дають кращі можливості для того, щоб простежити відтворення смислу та стилістичних характеристик колірних словесних образів у перекладі.

Другий розділ “Відтворення семантики кольороназв у перекладі” присвячено основним стратегіям відтворення семантики КП при перекладі художнього тексту.

У першому підрозділі простежено особливості перекладу кольороназв, залучених до створення зорової картини. У зібраному матеріалі 2256 зразків ілюструють вживання КП у описовій функції з переважанням колірного денотативного макрокомпонента. У багатьох випадках віднайдення повного еквівалента не створює труднощів завдяки досить великій площі перетину ЛСГ кольору української та англійської мов. З іншого боку, зберігаючи колірний опис, складно відтворити його природність, пластичність, а також особливості стилю письменника.

Т.Г.Шевченко майстерно створює колірний словесний образ за допомогою характерних деталей, пластично, зі знанням контрастів і світлотіней, колірної перспективи: “Защебетав соловейко – // Пішла луна гаєм; // Червоніє за горою; // Плугатар співає. // Чорніє гай над водою, // Де ляхи ходили; // Засиніли понад Дніпром // Високі могили”. Незважаючи на те, що поет використав основні кольори, він створив живий, контрастний і природний зоровий образ за допомогою характерних і достатніх деталей. Колірні лексеми розпочинають кожний рядок – така інверсія акцентує колір, він виступає першим – і найголовнішим – елементом опису. Хоча основні українські КП “червоний”, “чорний”, “синій” мають англійські еквіваленти, перекладачі підійшли до їх відтворення з великою обережністю. Ось англомовні версії уривка: “Beyond the hill the dawn appears; // To it the ploughman sings. // Above the river glows the grove // Where once the Poles went roaming; // Above the Dnieper lofty mounds // Grow bluer in the gloaming” [пер. К.Андрусишин і В.Кіркконел]; “The dawn grows red behind the hills; // The ploughman goes by singing. // Black looms the wood above the water, // By Poles crossed long gone by; // Along the Dnieper, blue and distant // Rise dim grave mounds high” [пер. Г.Маршал]; “The sky is blushing // O’er the hills… Beyond them, // Where the Poles once fought their battles, // Violet the rounded // Mounds are turning” [пер. І.Л.Желєзнова]; “The nightingale burst into song, // It echoed through the spinney, // Behind the hills – a rosy blush, // The ploughman starts his singing. // The grove is black against the water // Where the Poles once crossed, // Above the Dnipro, the high mounds // With bluish light are touched” [пер. В.Річ]. Найточніше колористику першотвору відтворив Г.Маршал: він зберіг основні КП “red”, “black”, “blue” (додавши дієслова-зв’язки “grow”, “loom”, “rise”, щоб передати дієслівне значення процесуальності), а також розтлумачив комплексний смисл лексеми “blue” (“Синіти. – Виднітися (про що-небудь синє в далечині)” Словник української мови: В 11 т. / Редкол.: І.К.Білодід (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.9. – С.183. додатковими означеннями “distant, dim”. У двох рядках йому вдалося зберегти інверсію (“black looms the wood”, “blue (…) rise (…) mounds”). І.Л.Желєзнова вилучає кольороназву “чорніє”; а дієслова “червоніє”, “засиніли” перекладає варіантними лексемами “blushing”, “violet”, що доповнюють зорову картину, але звучать менш контрастно, ніж основні КП в оригіналі. К.Андрусишин і В.Кіркконел експлікують колір лише в останньому рядку; червоний колір асоціюється з поняттям “dawn”, а також з’являється як додаткова сема і в дієслові “glows”, що фактично є перекладним антонімом до вжитого в оригіналі “чорніє”; у цьому перекладі також зникає контрастність, насиченість кольорів, переважає ясно-рожевий відтінок, а порівняльний ступінь прикметника “bluer” робить колір невизначенішим, нечітким, тоді як лексема “gloaming”, що йде за ним, робить його ще менше відчутним. Отже, зорову картину відтворено, але змінено акцент, ракурс погляду на колір. Для перекладу В.Річ характерне й адекватне відтворення природної колірної зорової картини, і збереження позитивної оцінності та емоційності за допомогою введення епітетної конструкції “a rosy blush” та словесного образу “the high mounds // with bluish light are touched”.

У другому підрозділі окреслено основні методи відтворення семантики словесних образів з колірним компонентом засобами цільової мови. Адекватність відтворення при покомпонентному перекладі зумовлено, насамперед, конвергентністю метафоричних значень та сполучуваності колірних лексем, близькістю колірних асоціацій у мовах оригіналу та перекладу, а також достатньою підтримкою синтагмем у контексті, прим.: “I will stir up in England some black storm, // Shall blow ten thousand souls to heaven or hell” [В.Шекспір] – “А в Англії здійму я чорну бурю, // Що понесе десятки тисяч душ // У рай чи в пекло” [пер. В.Ф.Гуменюк] (пор.: “Black. – Wicked; evil” New Webster’s dictionary and thesaurus of the English language. – Danbury, CT: Lexicon publ., 1993. – C.100.–

“Чорний. – Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний” Словник української мови: В 11 т. / Редкол.: І.К.Білодід (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.11. – С.355.).

Одначе в інших випадках словесні образи з колірним компонентом зазнають у перекладі деяких змін у структурі та лексемному складі, покликаних адекватніше передати їхній денотативний смисл і емоційно-експресивний заряд. Щоб зберегти експресивність, перекладач іноді використовує лексему з іншим семним конкретизатором кольору: “She never told her love, // But let concealment, like a worm i’th’bud, // Feed on her damask cheek: she pined in thought; // And, with a green and yellow melancholy, // She sat like Patience on a monument, // Smiling at grief” [В.Шекспір] – “Чуттів своїх вона не виявляла, // А таємниця, як гробак у квітці // В’ялила личенько її рожеве – // І, повна туги чорної й тяжкої, // Вона, немовби статуя терпіння, // До горя усміхалася” [пер. М.Т.Рильський]. В оригіналі епітети “green” та “yellow” до абстрактного поняття “меланхолія” протиставлено пояснювальному епітетові “damask” з позитивними оцінними конотаціями. Крім того, вони несуть важливі символічні конотації ревнощів, властиві англійській ренесансній літературі. Невипадково й те, що В.Шекспір використовує два КП, що стають контекстуальними синонімами: автори того періоду інколи зображали тонкі відчуття в зміні емоцій персонажів за допомогою комбінацій символічних кольорів. Отже, ці КП у складі словесного образу оригіналу мають дуже складну семантичну структуру і становлять проблему при перекладі українською мовою. Колірні відповідники “зелений” та “жовтий” не мають еквівалентних символічних конотацій і відповідної сполучуваності. Тому М.Т.Рильський долає цей бар’єр неперекладності за допомогою КП “чорний”. З одного боку, воно адекватно відтворює експресивний ефект та зберігає компонент зорових асоціацій. Як і в оригіналі, контраст між почуттями героїні передано, зокрема, і протиставленням кольорів “рожевий” і “чорний”. Збережено контекстуальну синонімію означень “чорний” і “тяжкий” до лексеми “туга”. З іншого боку, втрачено символічне значення “ревнощів”; метафоричний епітет “чорний” містить набагато інтенсивнішу, ніж в оригіналі, емоційну експресивність (актуалізовані семи “похмурий”, “сумний”, “безрадісний”).

Семантику словесних образів інколи відтворюють у перекладі без колірного компонента. Експресивність у таких випадках компенсовано смисловим відповідником, одначе, зникає важливий компонент колірних асоціацій. Найчастіше це спостерігається при перекладі метафор і метафоричних епітетів з усталеним переносним значенням КП: “Ой чого ти почорніло, // Зеленеє поле? // – Почорніло я од крові // За вольную волю” [Т.Г.Шевченко] – “Why are you touched with somberness, // O field, a verdant sea? // I have been darkened with the blood // Poured out for liberty” [пер. К.Андрусишин і В.Кіркконел]. У семантичній структурі дієслова “почорніло” актуалізовано водночас колірні денотативні семи, протиставлені лексемі “зеленеє”, і конотативні компоненти “сумний”, “безрадісний”. Перекладачі відтворили переносне значення в першому рядку, а асоціативні компоненти візуального – у третьому словом “dark”.

Отже, відтворення семантики словесних образів з колірним компонентом у перекладі передбачає глибоке проникнення в картину світу народу-носія мови-джерела і особливий творчий підхід у кожному індивідуальному випадку. Відсоткове співвідношення методів перекладу для окремих видів колірних словесних образів подано в таблиці 1.

Таблиця 1.

Співвідношення методів відтворення семантики словесних образів з колірним компонентом у перекладі

Третій розділ “Фразеологізми з колірним компонентом як перекладознавча проблема” присвячено особливостям перекладу ФО з колірним компонентом. У питаннях семантики, особливостей внутрішньої форми, значущості словесного образу та конотативної значущості фразеологізмів за основу взято погляди О.В.Куніна, Б.М.Ажнюка, В.П.Жукова, Р.П.Зорівчак та ін. Перший підрозділ присвячено оглядові літератури з цієї проблематики та класифікації ФО з компонентом кольору. У Додатку А подано аналіз семантичної структури ФО з колірним компонентом.

У другому підрозділі розглянуто такі методи відтворення семантики ФО з колірним компонентом, як вживання повних або часткових фразеологічних еквівалентів, калькування та описове відтворення. Кількість ФО, конвергентних для української та англійської мов, – невелика. Часто в перекладі еквівалентність спостерігається на рівні фразеологізованих порівнянь, що пов’язано зі схожістю колірних асоціативних компонентів у двох мовах. Інший спосіб відтворення стилістичної семантики ФО з колірним компонентом у перекладі – калькування. Метод покомпонентного перекладу характеризується значною ефективністю, оскільки він дає змогу зберегти не лише семантику, а й образність, національне забарвлення оригінальної ФО. Приміром, українську ФО “за синім морем”, в основі якої лежить гіперболізація, у перекладі відтворено за допомогою кальки: “Як-би то далися орлинії крила, // За синім би морем милого знайшла” [Т.Г.Шевченко] – “To fly it were given her, fast would she wing // Across the blue seas, join her lover, and lonely // No more be” [пер. І.Л.Желєзнова]. Значення ФО “за синім морем” визначено як “1. В далеких краях, дуже далеко. 2. Де завгодно, скрізь” Фразеологічний словник української мови: У 2 кн.– К.: Наук. думка, 1993. – Кн.1. – С.506.. В англійському перекладі іменникова фраза з прийменником і колірним прикметником видозмінена формою множини іменника, що підсилює експресивність вислову.

Дескриптивний переклад, за визначенням Р.П.Зорівчак, – це “відтворення фразеологізмів – одиниць мови – описово, вільними, неусталеними словосполуками, утвореними на рівні мовлення, або монолексемами, семантично – та зрідка стилістично – хоча б певною мірою рівновартісними висловам оригіналу” Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. (На матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). – Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1983. – С.119.. Приміром, адекватно відтворено семантичну структуру ФО у такому випадку: “It was very simple. They merely charged illеgаlіty in the elections and wrapped up the whole situation in the interminable red tape of the law” [Джек Лондон] – “Це зробилося дуже просто. Вони тільки опротестували вибори як незаконні, і почалася звичайна безконечна тяганина” [пер. В.І.Троцин]. ФО “red tape” позначає бюрократію (“Red tape. – Silly detailed unneccessary official rules that delay action” Longman Dictionary of contemporary English. Special edition: In 2 vols. – Moscow: Longman, 1992. – 1229p. – С.871.) і має яскраво виражені пейоративні конотації (пор. cлова “silly”, “unneccessary”, “delay”, що їх вжито у дефініції). Цей вислів пов’язаний із стрічкою червоного кольору, що її за звичаєм використовували для скріплення юридичних та інших офіційних документів. Особливої виразності Джек Лондон досягає тим, що в першотворі ФО задіяно в складній метафорі: з одного боку, фразеологізм зберігає своє денотативне значення як окрема одиниця, з іншого, його внутрішня форма частково актуалізується у сполученні з дієсловом “wrapped up”. Перекладачеві не вдається відтворити усього складного словесного образу, але він зберігає денотативний смисл та деякі конотації (а саме, пейоративний відтінок значення) завдяки лексемі “тяганина”, що визначається як “(…) повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями, зволіканням” Словник української мови: В 11 т. / Редкол.: І.К.Білодід (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.10. – С.336.

.

Одначе коли семантичну структуру ФО відтворено за допомогою еквівалента на денотативному рівні, вираженого словом або словосполученням, дуже часто втрачається образність та конотативне забарвлення вислову. Втрата експресивності особливо відчутна в тих випадках, коли ФО задіяно в складному метафоричному цілому, як-ось у поданому нижче прикладі: “Червоне зарево ударило їм прямо у вічі. (…) Червоний півень просвічував їм шлях своїми кривавими очима… а навкруги собаки валували” [Панас Мирний] – “A red glow hit their eyes. (…) The blood-coloured glow of the fire lighted their way, while dogs barked all around them” [пер. О.І.Коваленко]. Разом із заміною ФО “червоний півень” на лексему “fire” відбувається транспозиція деяких інших аспектів метафори. У першотворі вислів “червоний півень” – у центрі словесного образу, побудованого на ефекті персоніфікації: вогонь має очі, освітлює шлях, тому сприймається як жива істота. Відповідні лексеми у перекладі належать тільки до семантичного поля світла: “glow”, “fire”, “lighted”. Зміна ФО модифікує інші компоненти словесного образу, внаслідок чого зникає експресивна метафора та істотно зменшується конотативна значущість – емоційний та оцінні відтінки значення представлено в перекладі лише умотивованим колірним означенням “blood-coloured”.

Отже, якщо семантику ФО відтворено вільним словосполученням або монолексемно, конотативна значущість помітно зменшується, особливо коли фразеологізм – частина складного словесного образу, в якому колір відіграє суттєву роль.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми відтворення колористики у художньому перекладі. Дослідження дозволило дійти таких висновків.

Досить велика площа перетину ЛСГ кольору української та англійської мов зумовлена універсальністю колірної характеристики як такої. Дивергентність найчастіше простежуюється на рівні емоційно-експресивних, асоціативних та символічних конотацій українських та англійських кольороназв. КП – багатий матеріал для створення живих та яскравих словесних образів. Виявлення колірного компонента на одному чи обидвох смислових пластах уможливило виділити чотири моделі колірних словесних образів: 1/ такі, що виникли внаслідок яскравих колірних вражень, при цьому колірний компонент значущий на двох рівнях значення та активізує цілу низку візуальних асоціацій; 2/ образи, у яких колір також простежується в обидвох смислових пластах, однак візуальні денотативні семи рівновартні з конотаціями, а іноді й поступаються їм, слугуючи радше як ланка для уявного поєднання або співвіднесення сутностей різної природи на асоціативній основі; 3/ словесні образи, що не містять колірного компонента у своєму другому смисловому пласті: у КП, що входять до їхнього складу, актуалізуються переважно символічні, емоційні та оцінні семи; 4/ словесні образи, серед компонентів яких немає КП у першому смисловому пласті, проте прихована візуальна ознака певної барви домінує у другому смисловому пласті й слугує джерелом експресивності та емоційної оцінності.

Основною проблемою при відтворенні семантики кольороназв цільовою мовою виявилася необхідність за змогою передати поєднання візуальних денотативних сем, які слугують основою для активізації асоціацій, та конотативного макрокомпонента, котрий вміщає багатоаспектну етнокультурну інформацію.

Метод, що його перекладач використовує, відтворюючи семантику словесного образу з колірним компонентом, залежить від ступеня прозорості другого смислового пласта, рівня експлікації синтагмем, а також подібності значень колірних лексем мови оригіналу та мови перекладу. Покомпонентний переклад зі збереженням колірної ознаки створює подібний за смислом і стилістичними якостями словесний образ та зумовлюється близькістю метафоричних значень, асоціативних зв’язків і особливостей сполучуваності колірних лексем обидвох мов. Одначе цей метод не забезпечує адекватності відтворення, якщо КП мови перекладу не містить конвергентних конотативних сем, особливо значущих для створення образу оригіналу, або якщо експресивний ефект зумовлено переважно формально-звуковим аспектом образу. Тому словесні образи з компонентом кольору при перекладі часто зазнають змін на граматичному, структурному й лексичному рівнях першого смислового пласта.

Дослідження показало, що дивергентний колірний компонент порушує смислову єдність образу при дивергентності емоційно-експресивних конотацій КП мови оригіналу та мови перекладу, при неоднаковому рівні інтенсивності конотацій, відмінності функціонально-стилістичних якостей та символічного навантаження колірних лексем. Структурно-семантичні зміни словесного образу з колірним компонентом у перекладі, що полягають переважно у переорганізації складових першого смислового пласта на основі інших тропів та фігур мовлення, як правило, не зменшують експресивності образу, але призводять до зміщення (збільшення або зменшення) акценту стосовно колірного компонента. Додаткові лексичні компоненти, емоційно-оцінні модифікатори та інтенсифікатори, що їх може вносити перекладач, створюючи смислову образну кальку, компенсують експресивні, асоціативні та символічні семи, які не входять до складу відповідного КП мови-сприймача. Цей метод адекватний і при недиференційованості відповідників у випадку їхньої стилістичної маркованості.

Вилучення колірної лексеми при перекладі супроводжується зміною чи втратою комплексу візуальних асоціацій. Неколірні відповідники на денотативному чи конотативному рівнях не спричиняються до значних стилістичних втрат при перекладі сталих і метафоричних епітетів та метафор із переносним значенням, закріпленим мовним узусом. Вилучати КП недоцільно (особливо без жодних компенсацій) при відтворенні семантики оригінальних авторських словесних образів.

Відтворюючи семантику ФО з колірним компонентом у цільовому тексті, перекладачі використовують повні або часткові фразеологічні еквіваленти, вдаються до методу фразеологічного калькування та описового відтворення. Колірний компонент зберігається, якщо у мові-сприймачі існує фразеологічний еквівалент, повний або частковий з компонентом кольору (інколи дивергентним) у першому смисловому пласті, а також при покомпонентному відтворенні (смисл і конотації ФО відтворено адекватно завдяки прозорості значення актуалізованої внутрішньої форми).

Отже, дослідження охопило основні аспекти перекладу колірних лексем, що функціонують у художньому мовленні як предметно-логічні означення, складові словесних образів та компоненти ФО. Серед напрямків подальших наукових пошуків доцільно виділити вивчення особливостей відтворення семантики кольороназв як формантів індивідуальних авторських стилів (можливо, при інтерпретації конкретних художніх творів). Водночас, доречно б глибше дослідити функції КП при створенні неологізмів в українській і англомовній топоніміці, символіці та як компонентів заголовків.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

Особливості відтворення стилістичної семантики колірних лексем у перекладі // Мовознавство. – 1999. – №4-5. – С.67-70.

Особливості відтворення словесного образу з колірним компонентом (на матеріалі української та англійської мов) // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. – 1999. – Вип.111. – С.257-261.

Стилістична семантика колірних лексем у художньому тексті: проблеми відтворення у перекладі (на матеріалі української та англійської мов) // Перекладознавчі студії: Укр. наук. зб. – 1999. – Вип.1. – С.84-91.

Особливості перекладу фразеологічних одиниць з компонентом кольору (на матеріалі творів української та англійської художньої літератури і їхніх перекладів) // Мова та історія: Зб. наук. праць. – 1999. – Вип.55-56. – С.41-49.

Кольоропозначення як проблема перекладу (на матеріалі української та англійської мов) // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.– Серія: “Філологічні науки”. – Випуск 22. Частина І. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. – С.284-290.

Відтворення