МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВўЯ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім.П.Л.ШУПИКА

КОНДРАТЕНКО ІРИНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 616-055.2:612.-14.482

ПЛАНУВАННЯ СІМўЇ У ЖІНОК,

ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА ЗАБРУДНЕНІЙ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЇ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ –2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ

доктор медичних наук Корнацька Алла Григорівна, Інсти-

тут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, го-ловний науковий співробітник відділення планування сімўї та статевого дозрівання дівчат;

член-кор. АМН України, доктор медичних наук, професор Степанківська Галина Костянтинівна, Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ Українии, професор кафедри акушерства та гінекології №1

ПРОВІДНА УСТАНОВА

Львівський державний медичний університет ім. Д.Галицького МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №2, м.Львів

Захист дисертації відбудеться "30" _травня_ 2001 року

о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий “_29_” _квітня_ 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміна екологічної ситуації в Україні за останні десятиліття пов'язана з однією з найбільших техногенних катастроф минулого тисячоріччя - аварії на Чорнобильській АЕС (Ю.В.Вороненко та співавт., 1997; Н.Г.Гойда, 1999). Як показали результати численних наукових досліджень, є всі підстави говорити про комплексний несприятливий вплив, складовими якого є забруднення грунту радіонуклідами, низька якість питної води і сільськогосподарських продуктів, збільшення виробничих шкідливостей, незадовільні матеріально-побутові умови, а також психологічні стресові ситуації (Г.К.Степанківська та співавт., 1996; Р.В.Богатирьова, 1997; В.М.Запорожан та співавт., 1998). Всі перераховані вище фактори негативно впливають на стан репродуктивного здоров'я населення і на демографічну ситуацію в цілому.

Вагітність і пологи в жінок, які мешкають у різноманітних зонах радіоактивного забруднення є предметом численних наукових вишукувань, у першу чергу як у нас у країні (В.Є.Дашкевич, 1997; А.Г.Коломійцева та співавт., 1998; О.М.Лукўянова та співавт., 2000), так і за її межами (М.І.Жиленко та співавт., 1999; В.І.Краснополь-ський та співавт., 2000; J.B.Little, 1998). Водночас, рівень різноманітних акушерських і перинатальних ускладнень у цій групі ризику залишається достатньо високим і поки не спостерігається тенденції до суттєвого зниження.

В умовах погіршення репродуктивного здоров'я жінок, що мешкають в екологічно несприятливих зонах, особливої уваги заслуговують питання планування сім'ї (І.Б.Вовк, 1997; В.І.Кулаков, 1997). Як відомо, основна концепція планування сім'ї передбачає кваліфіковану медичну допомогу кожній сімейної пару в таких моментах - попередження небажаної вагітності, регулювання кількості дітородіння й інтервалах між ними, вибір часу народження дитини в найбільше оптимальних умовах, з урахуванням віку і стану здоров'я батьків (A.E.Hammad, 1996; M.Delgado-Rodrigues et al., 1997).

Незважаючи на значне число наукових повідомлень по кожній із цих проблем, питання планування сім'ї у жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами, раніше не вивчалися, хоча їх необхідність і своєчасність не викликає сумнівів.

Звўязок роботи з науковими програмами, планами, темами

Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства та гінекології №1 Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика, № державної реєстрації 0196 40 10590.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти непланованої вагітності, а також акушерської та перинатальної патології в жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами на підставі розробки і впровадження двохетапного комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі задачі:

1. Показати ефективність різних методів контрацепції в жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території.

2. Зўясувати особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в жінок, які мешкають на території, забрудненій радіонуклідами.

3. Розробити і впровадити двохетапний комплекс лікувально-профілактичних заходів, починаючи з попереджання непланованої вагітності та профілактику акушерських і перинатальних ускладнень на підставі використання гормональних і фітопрепаратів у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території.

4. Доказати, що профілактика непланованої вагітності позитивно впливає на частоту та тяжкість акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території.

Обўєкт дослідження - репродуктивне здоровўя жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території.

Предмет дослідження - ендокринний статус жінок до вагітності та функціональний стан фетоплацентарного комплексу.

Методи дослідження - клінічні, ехографічні, ендокринологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені порівняльні аспекти контрацепції у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території, при цьому показана низька ефективність і значне число ускладнень внутрішньоматкових спіралей.

Доказані особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території в залежності від використовуваних методів контрацепції. Це дозволило розширити уявлення про механізм порушення у системі мати-плацента-плід, а також обгрунтувати необхідність профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено частоту і ступінь вираженості побічних ефектів різних методів контрацепції у жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами. Доказано, що розвиток акушерської і перинатальної патології в жінок, які мешкають на територіях із різноманітним рівнем забруднення радіонуклідами, ніж в контрольній групі, на основі чого розроблені і впроваджені практичні рекомендації по плануванню сім'ї, починаючи з етапу контрацепції з наступним переходом на профілактику акушерських і перинатальних ускладнень на підставі використання гормональних і фітопрепаратів.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період із 1998 по 2001 р.р. Автором проведено клініко-лабораторне і функціональне обстеження 150 жінок, 100 з яких мешкають на території, забрудненій радіонуклідами. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу.

Автор розробив практичні рекомендації по зниженню частоти непланованої вагітності, а також акушерської і перинатальної патології у жін ок, які мешкають на території, забрудненій радіонуклідами. Статистична обробка даних виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки дисертаційної роботи було викладено та обговорено на ІІ пленумі асоціації акушерів-гінекологів України (Євпаторія, вересень, 1998р.); на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Київської області (вересень 2000) та на засіданні проблемної комісії "Акушерство та гінекологія" Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (січень 2001 р.).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 6 наукових робіт, 5 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 121 сторінці машинопису, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків та списку використаних джерел, який включає 100 вітчизняних та російськомовних, а також 82 зарубіжних джерел. Робота ілюстрована 32 таблицями та 6 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обўєкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 100 жінок Іванківського і Поліського районів Київської області, що були розділені на дві групи: І група - 50 жінок, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група - 50 жінок, проведених поетапно по розробленій нами методиці. Контрольну групу склали 50 жінок, що мешкають в умовно "чистому" районі Київської області (Яготинський район).

Проведені дослідження носили поетапний характер. Так, спочатку був використаний розроблений нами комплекс по плануванню сім'ї в жінок ІІ групи, а потім проведена клініко-лабораторна і функціональна оцінка перебігу вагітності і пологів у жінок цієї ж групи в порівнянні з пацієнтками І групи, що не одержували спеціальної підготовки до вагітності, а її ведення проводилося по загальноприйнятій методиці (М.І.Жіленко та співавт., 1999).

Всі жінки I і II груп постійно мешкали в Іванківському і Поліському районах Київської області з моменту аварії на ЧАЕС. Відповідно до даних, наведених у "загальнодозиметричній паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії" обстежені нами жінки I і II груп мали сумарну паспортну дозу опромінення (Др) - від 0,32 до 0,66 м 3в/рік. У жінок контрольної групи (Яготинський район) цей показник не перевищував 0,10 м3 в/рік. Крім того, ми враховували середній рівень інкорпорованих радіонуклідів на одного жителя відповідних районів, що вимірюються щорічно модулем медико-радіологічного контролю методом гамаспектрометрії на апараті СІЧ із наступною комп'ютерною обробкою. Так, для Іванківського і Поліського районів цей показники за час досліджень (1997-2000 р.р.) коливався від 20 Бк/кг до 36 Бк/кг. У Яготинському районі (контрольна група) він не перевищував 10 Бк/кг.

Основними відмінностями підготування до вагітності жінок ІІ групи є відмова від внутрішньоматкової контрацепції на користь сучасних гормональних контрацептивів (фемоден, марвелон, логест), а також регулярне застосування вітчизняних рослинних адаптогенів “Джерело” і “Світанок”. Тривалість підготування до вагітності складала 1-2 роки. Безпосередньо під час гестаційного періоду було продовжено використання вищевказаних фітопрепаратів (10-12 тиж., 20-24 тиж., 30-32 тиж. та перед розродженням) та профілактичне застосування гормональних препаратів рослинного походження (утрожестан та естрожель). Дозування та тривалість їх застосування проводилась суворо індивідуально під контролем основних ендокринологічних показників.

Для оцінки ендокринного статусу до і під час вагітності радіоімунологічним методом (А.Г.Резніков, 1990) визначали вміст естрадіолу, естріолу, прогестерону, тестостерону, ФСГ, ЛГ, пролактину, хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену, кортизолу, альдостерону, трийодтироніну, тиреотропного гормону та тироксину.

Ехографічні та фетометричні дослідження проводились на ультразвуковому апараті “Toshiba” (Японія) Доплерометричні дослідження кровотоку проводили в артерії пуповини (АП), в правій та лівій матковій артерії (МА), середній мозковій артерії плода (СМА). При цьому вивчали індекс резистентності (ІР) та систоло-діастолічне відношення (СДВ) (А.М.Стрижаков та співавт., 1997).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями О.П.Мінцера та співавт. (1997). Графіки оформлювались за допомогою програми "Microsoft Excel 7.0”.

Результати досліджень та їх обговорення. У зв'язку з погіршенням екологічної ситуації у світі, широким використанням атомної енергії і можливого забруднення значних територій радіонуклідами, виникла проблема оцінки ступеня небезпеки цього впливу на організм людини, а особливо на репродуктивну функцію жінок (Н.Г.Гойда, 1999; О.М.Лукўянова та співавт., 1999). Сукупність негативних факторів, обумовлених аварією на ЧАЕС, реалізувалася в населення не тільки у вигляді біологічних ефектів самого радіаційного впливу, але й у психоемійній напрузі, що стало основою формування різноманітної патології (А.М.Сердюк, 1997; З.А.Шкіряк-Ніжник та співавт., 1998).

З огляду на небезпеку впливу суми екологічних факторів, включаючи і радіаційний, на жінок дітородного віку і їх нащадків, які мешкають на забруднених територіях після аварії, проблема оцінки впливу малих доз радіації був розглянутий із позицій диференційованого підходу за рівнем радіаційного забруднення місцевості радіонуклідами.

При доборі контрольної й основних груп жінок ми спиралися на дані, приведені в "загальнодозиметричній паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії". Так, мешканці Іванківського і Поліського районів мають найбільшу сумарну дозу опромінення (Dр від 0,32 до 0,66 м3в/рік) і максимальний середній рівень інкорпорованих радіонуклідів на одного мешканця (20-36 Бк/кг), що вимірюється щорічно модулем медико-радіологічного контролю методом гама-спектрометрії на апараті СІЧ із наступним комп'ютерним опрацюванням. Найменші показники відзначені в Яготинському районі Київської області (Dр не більш 0,10 м3в/рік і середній рівень радіонуклідів не перевищував 10 Бк/кг).

Як було уже відзначено вище, проведені дослідження носять двухетапний характер, в основу яких були призначені основні положення державної програми України "Планування сім'ї" (1996-2000 р.р.). При цьому, основним моментом зниження частоти репродуктивних втрат у жінок із високим ризиком їх розвитку, ми вважаємо адекватним підготування до вагітності з проведенням цілого ряду медико-соціальних заходів. Наша точка зору в рішенні цього питання цілком збігається з думкою головних вітчизняних і зарубіжних дослідників (Р.В.Богатирьова та співавт., 1997; І.Б.Вовк, 1997; В.І.Кулаков, 1999; M.Delgado-Rodrigues et al., 1997), що основою профілактики акушерської і перинатальної патології є ефективна робота служби по плануванню сім'ї на всіх рівнях надання медичної допомоги населенню країни.

Аналізуючи основні особливості клінічної характеристики обстежених жінок необхідно відзначити, що їхній середній вік вірогідно не відрізнявся по групах і склав 26,2±2,3 років (p>0,05). При вивченні репродуктивного анамнезу варто зазначити на переваження у всіх групах повторновагітних (78,2±3,2%) і повторнородящих (43,7±2,1%). На жаль, практично, кожна третя жінка (34,1±2,7) із числа обстежених раніше не користувалася ніякою контрацепцією. Водночас, серед різноманітних варіантів попередження небажаної вагітності в інших жінок переважали різноманітні механічні засоби (27,1±1,2%) і внутрішньоматкові спіралі (18,2±1,4%). Дуже цікавим є той факт, що в кожному другому випадку (51,2±2,4%) застосування ВМС у жінок, що мешкають на забрудненій радіонуклідами території мали місце різноманітні ускладнення і негативні побічні ефекти (больовий синдром, запальні процеси геніталій, порушення менструального циклу й ін.), що призводять до їх дострокового видалення. Цей факт дозволяє нам погодитися з думкою ряду вітчизняних і зарубіжних дослідників (І.Б.Вовк, 1997; В.Н.Прилепська та співавт., 1998) про необхідність значного обмеження внутрішньоматкових контрацептивів серед жінок з обтяженим анамнезом.

В даний час не викликає сумнівів той факт, що проживання на території, забрудненої радіонуклідами є суттєвим фактором ризику розвитку генітальної і соматичної захворюваності (В.Е.Дашкевич, 1997; Г.К.Степанківська та співавт., 1998). Відповідно до отриманих нами результатів, вихідна генітальна патологія мала місце в 50,4±2,4% із явним переваженням у її структурі запальних процесів і порушень менструального циклу. Супутня соматична захворюваність зустрічалася значно частіше (72,2±6,4%), в основному, за рахунок ендокринної (порушення функції щитовидної залози) і серцево-судинної (нейро-циркуляторна астенія) патології.

Отже, як показали основні результати проведеної клінічної характеристики пацієнток, всі групи були підібрані відповідно до мети і задач дійсного наукового дослідження. При цьому, достовірних розходжень між жінками, що одержували різноманітні лікувально-профілактичні методики (І і ІІ групи) не спостерігалося. Це дозволяє говорити про дотримання принципу рандомізації.

Добір конкретного препарату для гормональної контрацепції в жінок, що мешкають на території забрудненої радіонуклідами, проводився з урахуванням індивідуальних особливостей кожній пацієнтки, її гормонального статусу, а також наявності супутньої генітальної і екстрагенітальної патології. Як показали результати проведених досліджень, частіше всього використовували препарат фемоден (54%), рідше - марвелон (26%) і логест (20%). Одним з основних критеріїв стерпності гормональних контрацептивів є частота різноманітних побічних реакцій і ускладнень (А.Г.Корнацька, 1998; В.П.Сметнік та співавт., 1999). Як було уже відзначено вище, одночасно з цими препаратами жінки приймали і рослинні адаптогени "Світанок" і "Джерело". Призначення кожного з них проводилося також індивідуально, причому брали до уваги як їх загальні властивості (радіопротектори, антиоксиданти і імунокоректори), так і різницю їх властивостей. При наявності супутньої ендокринної патології перевагу віддавали препарату "Світанок" (нормалізує тиреоїдний обмін), а при серцево-судинних захворюваннях застосовували "Джерело" (нормалізує судинний тонус і психоемоційний статус). У структурному співвідношенні незначну перевагу (52%) було віддано препарату "Джерело".

Як свідчать результати проведених досліджень, найбільш висока частота негативних побічних реакцій мала місце через 3 місяці від початку гормональної контрацепції. Так, частіше всі жінки відзначали міжменструальні кровомазання (14%), збільшення маси тіла (12%); емоційну лабільність (10%) і нудоту (8%). Надалі, через 6, 9 і 12 місяців відбувалося суттєве зменшення всіх вищеописаних побічних реакцій у 4-5 разів, що варто зв'язати з одночасним призначенням рослинних адаптогенів. Випадків передчасної відміни гормональних контрацептивів ми не спостерігали. Середня тривалість їх використання склала 15,2±1,2 місяців, причому не було жодного випадку вагітності.

У останні роки в літературі усе частіше піднімається питання про позитивний вплив гормональних контрацептивів на наявну генітальну і соматичну захворюваність (І.Б.Вовк та співавт., 1998; І.А.Мануїлова та співавт., 1999). Відповідно до отриманих нами результатів найбільше виражені зміни відбулися з боку частоти порушень менструального циклу (зменшення в 4 рази) і запальних процесів геніталей (зниження в 2,3 рази). На думку самих жінок це відбулося саме за рахунок поєднаного застосування гормональних і фітопрепаратів.

Зміна з боку екстрагенітальної патології носили менш виражений характер, проте рівень супутньої ендокринної захворюваності знизився на 12%, а серцево-судинної - на 6%. При конкретизації цих особливостей варто зазначити, що в першому випадку це відбулося за рахунок нормалізації гіперфункції щитовидної залози, а в другому - судинного тонусу і психоемоційного статусу.

Безумовно, підвищений вміст радіонуклідів не проходить безвісти для ендокринологічного статусу жінок і супроводжується значними змінами гормонального дисбалансу (Л.І.Іванюта та співавт., 1998; О.В.Кравченко, 1999).

Результати проведених радіоімунологічних досліджень показали, що в жінок I і II груп у 1 фазу менструального циклу має місце достовірне збільшення вмісту естрадіолу (до 0,43±0,04 нмоль/л; p<0,05); ЛГ (до 14,01±1,21 МО/л; p<0,05); пролактину (до 17,21±0,62 МО/л; p <0,05); кортизолу (до 472,51±31,64 нмоль/л; p<0,05); трийодтироніну (до 2,52±0,21 нмоль/л; p<0,05) і тироксину (до 163,5±14,51 нмоль/л; p<0,05) при одночасному зниженні рівнів ФСГ (до 7,31±0,62 МО/л; p<0,05) і тиреотропного гормону (до 1,02±0,10 мМО/л; p<0,05), а також незмінених значень прогестерону, тестостерону й альдостерону (p>0,05). Зміни в 2 фазу менструального циклу носили менше виражений характер. У першу чергу, тут варто виділити відсутність достовірних змін вмісту естрадіолу, ФСГ і пролактину (p>0,05). У порівнянні з цим, можна констатувати достовірне зменшення рівня прогестерону (до 28,3±2,14 нмоль/л; p<0,05) при одночасному зростанні ЛГ (до 13,73±1,24 МО/л; p<0,05). Коливання гормонів надниркових залоз і щитовидної залози носили такий же характер, як і в 1 фазу менструального циклу. Особливий інтерес подають дані про зміну гормонального статусу жінок ІІ групи в динаміці використання гормональних і фітопрепаратів. При цьому, вищеописані зміни зберігалися тільки протягом перших 3 місяців їх застосування, після чого відзначали відсутність достовірної різниці із жінками контрольної групи (p>0,05).

Аналізуючи результати проведених досліджень на даному етапі можна виділити декілька цікавих закономірностей. Загальновідомим є той факт, що гормональна дисфункція в жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території має достатньо складний генез (Т.Ю.Бабич, 1996; М.І.Жіленко та співавт., 1998; Л.В.Тимошенко та співавт., 1998). На нашу думку, основними причинами є наявність хронічного стресу внаслідок самого факту проживання поблизу від Чорнобильської АЕС і негативний вплив підвищеного рівня радіонуклідів на функцію щитовидної залози, надниркових залоз і гіпоталамо-гіпофізарну область. Як видно, зміни функції яєчників носять вторинний характер і є слідством змін співвідношення ФСГ/ЛГ, гіперпролактинемії і гіперкортизолемії в 1 фазу менструального циклу. Різноманітні рівні гормональних коливань у залежності від фази менструального циклу наочно свідчать про часткову компенсацію виникаючих порушень і від наявної можливості їх корекції.

Співставляючи терміни і частоту різноманітних побічних ефектів гормональної контрацепції з коливаннями ендокринологічного статусу варто зазначити на наявність прямої корелятивної залежності між частотою міжменструальних кров'янистих виділень і емоційної лабільності з одного боку, а також рівнем естрадіолу у фолікулінову фазу (r=+0,71) і прогестерону - у лютеїнову (r=+0,73). Крім того, достатньо показовим є в цьому плані і рівень кортизолу (r=+0,75) протягом всього менструального циклу. Виражене зниження основних побічних ефектів гормональної контрацепції при одночасній нормалізації взаємовідносин в системі гіпофіз - гіпоталамус-щитовидна залоза - надниркові залози - яєчники свідчить про правильний підхід на етапі планування сім'ї в плані безпосереднього підготування до вагітності жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території.

Вагітність і пологи в жінок, що мешкають у зоні аварії ЧАЕС є предметом численних досліджень у нас у країні (Ю.Б.Давидова, 1996; В.Є.Дашкевич, 1997; А.Г.Коломійцева та співавт., 1999), а також у Росії і Білорусії (М.І.Жіленко та співавт., 1999; В.І.Краснопольський та співавт., 1999). Незважаючи на значне число запропонованих лікувально-профілактичних заходів рівень акушерських і перинатальних ускладнень залишається достатньо високим.

На нашу думку, жінки даної групи потребують спеціалізованого підготування до гестаційного періоду ще на етапі планування сім'ї. Відповідно до проведених нами досліджень, середній період часу настання вагітності в жінок, що приймали гормональні контрацептиви після їх відміни склав 2,8±0,2 місяці.

Як було уже відзначено вище основними відмінностями ведення вагітності в жінок ІІ групи було профілактичне використання гормональної терапії (утрожестан і естрожель) і фітотерапія, що продовжувалася, препаратами "Джерело" і "Світанок". Якщо останній варіант був суворо регламентований конкретними тимчасовими курсами, то початок і тривалість профілактичної гормональної терапії підбиралися суворо індивідуально з урахуванням наявних гормональних порушень. Так, частота використання гестагенного препарату склала в ІІ групі 78%, а естрогенного - всього лише 14%. Необхідності збільшення узвичаєного дозування не було, а максимальна тривалість гормональної корекції склала до 28-29 тижнів (6% випадків). Основним обгрунтуванням використання саме цих препаратів явилося їхнє рослинне походження, а також відсутність побічних ефектів і алергічних реакцій.

При оцінці клінічної ефективності розробленої нами методики необхідно відзначити, що до 20 тижнів вагітності в жінок, що мешкають на території забрудненої радіонуклідами вдалося достовірно знизити частоту загрози переривання вагітності (з 24,1±2,1% до 13,3±1,2%; p<0,05), анемії (з 20,1±2,1% до 10,2±1,1%; p<0,05) і запобігти мимовільному її перериванню. Ще більш виражена різниця мала місце уже в другій половині гестаційного періоду. Так, достовірно зменшився сумарний показник акушерських ускладнень (з 74,1±6,2% до 53,2±4,7%; p<0,05), в основному, за рахунок зниження рівня анемії вагітності (з 65,1±5,8% до 48,2±3,6%; p<0,05); фетоплацентарної недостатності (з 44,1±2,2% до 22,5±1,1%; p<0,05) і пізніх гестозів (з 28,2±2,4% до 13,1±1,2%; p<0,05).

Як свідчать дані сучасної літератури (В.Є.Дашкевич, 1997; Г.К.Степанківська та співавт., 1998) основою усіх видів перинатальної патології в жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами є порушення в системі мати-плацента-плід. Резюмуючи основні особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу, отримані в результаті наших досліджень, можна ствердити про переважання в генезі даної патології вихідної ендокринопатії поєднаного генезу. Підтвердженням цьому є той факт, що вже в 10-12 тижнів було відзначено достовірне зменшення вмісту естріолу і прогестерону на фоні підвищення рівня кортизолу. Надалі, у 20-22 тижнів додатково до цього приєднується дисбаланс основних плацентарних гормонів - хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену. Починаючи з 27-28 тижнів з'являються гемодинамічні порушення у вигляді посилення кровотоку в маткових артеріях і судинах пуповини при одночасному ослабленні в середньо-мозковій артерії плоду, а після 32-33 тижнів - формується затримка внутрішньоутробного розвитку плоду по асиметричному варіанту (зменшення розмірів голівки плоду й обсягу живота при незміненій довжині трубчастих кісток). Результати, отримані в жінок ІІ групи, достатньо переконливо показують ефективність запропонованих нами лікувально-профілактичних заходів.

Основними доказами ефективності двохетапного підходу до рішення поставленої задачі є достовірна різниця виходів розродження. Так, у жінок ІІ групи мало місце зменшення частоти передчасних пологів (з 8,0±0,8% до 4,0±0,4%; p<0,01); аномалій пологової діяльності (з 56,8±4,7% до 35,1±2,8%; p<0,05); гіпоксії плоду в пологах (з 48,3±2,1% до 36,3±2,8%; p<0,05) і кесаревих розтинів (з 27,9±2,4% до 17,5±1,4%; p<0,05).

Серед перинатальних наслідків розродження можна виділити достовірне зниження частоти середньо-тяжких форм асфіксії новонароджених (з 53,1±2,7% до 25,5±2,1%; p<0,01); постгіпоксичної енцефалопатії (з 38,1±3,1% до 24,2±2,1%; p<0,05) і відповідно, перинатальних втрат (з 63,8‰ до 20,8‰).

Таким чином, як показали результати наших досліджень розробка і впровадження сучасних підходів до планування сім'ї у жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами, сприяє адекватній корекції гормональних порушень, що мають, а надалі дозволяє істотно поліпшити акушерські і перинатальні виходи розродження. Це дозволяє стверджувати про ефективність розробленої методики і рекомендувати її для широкого застосування в практичну охорону здоров'я.

ВИСНОВКИ

1. Використання внутрішньоматкової контрацепції в жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами, супроводжується високим рівнем (51,2±2,4%) ускладнень і негативних побічних ефектів (больовий синдром, запальні процеси геніталій і порушення менструального циклу), що свідчить на обмеження даного методу попередження непланованої вагітності в жінок цієї групи.

2. Ендокринологічний статус жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами, характеризується в 1 фазі достовірним збільшенням вмісту естрадіолу, ЛГ, пролактину, кортизолу, трийодтироніну і тироксину при одночасному зниженні рівня ФСГ і тиреотропного гормону. В 2 фазі варто виділити достовірне зменшення вмісту прогестерону і відсутність достовірних різниць рівнів естрадіолу, ФСГ і пролактину.

3. Супутня генітальна патологія в жінок, які мешкають на територіъ забрудненої радіонуклідами зустрічається в 50,4±2,4% із явним переважанням у її структурі запальних процесів геніталій і порушень менструального циклу; соматична захворюваність має місце в 72,2±6,4% і характеризується переважно дисфункцією щитовидної залози і нейро-циркуляторною астенією.

4. Поєднане застосування гормональних контрацептивів (фемоден, марвелон, логест) і рослинних адаптогенів ("Джерело" і "Світанок") у жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами, дозволяє попередити небажану вагітність, нормалізувати гормональний дисбаланс, , а також зменшити в 4 рази частоту порушень менструального циклу в 2,3 рази - запальних процесів геніталей; на 12% - захворювань щитовидної залози і на 6% - нейроциркуляторну астенію.

5. Використання під час вагітності в жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами, рослинних гормональних препаратів (утрожестан і естрожель) і фітотерапії ("Джерело" і "Світанок") дозволяє знизити сумарний показник акушерських ускладнень на 20,9%; анемії вагітних - на 16,9%; фетоплацентарної недостатності - на 21,6%; пізніх гестозів - на 15,1%; аномалій пологової діяльності - на 21, %; кесарських розтинів - на 10,4% и перинатальних втрат - на 43,0‰.

6. Планування сім'ї в жінок, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами, повинно носити двохетапний характер - спочатку використання гормональних контрацептивів і рослинних адаптогенів і під час вагітності - профілактичне застосування гормональної і фітотерапії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кондратенко І.В., Романенко Т.Г., Мажаєва Н.В. Віковий аспект перших пологів у жінок, які мешкають в зоні аварії ЧАЕС // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 1998. - №1-2. – С.89-92.

2. Мажаєва Н.В., Романенко Т.Г., Кондратенко І.В. Особливості розродження жінок з рубцем на матці, які мешкають в умовах дії малих доз радіації // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 1998. - №4. – С.57-59.

3. Васюк Р.А., Романенко Т.Г., Кондратенко И.В., Дидух Т.Э. Особенности лактации у женщин, проживающих в зоне аварии ЧАЭС // Сборник научных трудов Крымского мед.ун-та им.С.И.Георгиевского. – т.133. – Ч.1. – Симферополь, 1997. – С.198-203.

4. Кондратенко І.В., Літвінов В.В., Платонова О.В., Глазкова І.Б. Вплив оральних контрацептивів на систему гемостазу // Збірник наукових праць КМАПО ім.П.Л.Шупика. – Київ, 2000. – С.737-740.

5. Кондратенко И.В. Планирование семьи у женщин, проживающих на территории, загрязненной радионуклидами // Сб. научн. тр. “Актуальные проблемы акушерства и гинекологии, клинической иммунологии и медицинской генетики”. – Киев - Луганск, 2001. – С.58-60.

6. Вдовиченко Ю.П., Романенко Т.Г., Мажаєва Н.В., Кондратенко І.В. Особливості абдомінального розродження жінок, які мешкають в зоні аварії ЧАЕС // Тези доп. ІІ пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ-Євпаторія. - 1998. – С.38-40.

АНОТАЦІЯ

Кондратенко І.В.

Планування сімўї у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Спеціальність 14.01.01 – акушерство та гінекологія.

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Київ, 2001.

На підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження вивчені порівняльні аспекти різних методів контрацепції у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території, а також особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в залежності від ступеня радіаційного забруднення. Науково обгрунтовані, розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо попередження непланованої вагітності з переходом на профілактику акушерських і перинатальних ускладнень на підставі поетапного використання гормональних і фітопрепаратів. Це дозволило знизити частоту репродуктивної системи у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території.

Ключові слова: планування сімўї, контрацепція, вагітність, пологи, ускладнення, профілактика.

ANNOTATION

Kondratenko I.V.

Planning of family in women residing on the territory contaminated by radionuclides.

Manuscript. Thesis for a degree of candidate of medical sciences.

Specialty 14.01.01 – obstetric and gynaecology.

P.L.Shupik Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine.

Kyiv, 2001.

On the basis of clinicolaboratory and functional methods of investigation the comparative aspects of various methods of contraception in women residing on the territory contaminated by radionuclides as well as the peculiarities of forming and functional state of fetoplacental complex depending on the degree of radionuclide contamination were studied the practical recommendations for the prevention of nonplanned pregnancy with the transition to the prophylaxis of obstetric and perinatal complications on the basis of stage by stage application of hormonal and phytopreparations were scientifically substantiated, developed and introduced. It permitted to reduce the frequency of reproductive pathology in women residing on the territory contraminated by radionuclides.

Key words: planning of family, contraception, pregnancy, labor, complications, prophylaxis.

АННОТАЦИЯ

Кондратенко И.В.

Планирование семьи у женщин, проживающих на загрязненной радионуклидами территории.

Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук.

Специальность 14.01.01 – акушерство и гинекология.

Киевская медицинская академия последипломного образования

им. П.Л.Шупика МЗ Украины.

Киев, 2001.

Научная работа посвящена решению актуального вопроса современного акушерства и гинекологии – снижению репродуктивной патологии у женщин, проживающих на загрязненной радионуклидами территории.

Целью работы является снижение частоты непланированной беременности, а также акушерской и перинатальной патологии у женщин, проживающих на загрязненной радионуклидами территории на основе разработки и внедрения двухэтапного комплекса лечебно-профилактических мероприятий.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что использование внутриматочной контрацепции у женщин, проживающих на территории, загрязненной радионуклидами, сопровождается высоким уровнем (51,2±2,4%) осложнений и негативных побочных эффектов (болевой синдром, воспалительные процессы и нарушение менструального цикла), что указывает на ограничение данного метода предупреждения непланируемой беременности у женщин этой группы. Эндокринологический статус женщин, проживающих на территории загрязненной радионуклидами, характеризуется в 1 фазе достоверным увеличением содержания эстрадиола (p<0,05); ЛГ (p<0,05); пролактина (p<0,05); кортизола (p<0,05); трийодтиронина (p<0,05) и тироксина (p<0,05) при одновременном снижении уровня ФСГ (p<0,05) и тиреотропного гормона (p<0,05). Во 2 фазе следует выделить достоверное уменьшение содержания прогестерона (p<0,05) и отсутствие достоверных различий уровня эстрадиола, ФСГ и пролактина (p>0,05). Сопутствующая генитальная патология у женщин, проживающих вне территории загрязненной радионуклидами встречается в 50,4±2,4% случаев с явным преобладанием в ее структуре воспалительных процессов и нарушений менструального цикла; соматическая заболеваемость имеет место в 72,2±6,4% наблюдений и характеризуется преимущественно дисфункцией щитовидной железы и нейро-циркуляторной астенией. Сочетанное применение гормональных контрацептивов (фемоден, марвелон, логест) и растительных адаптогенов ("Джерело" и "Світанок") у женщин, проживающих на территории загрязненной радионуклидами, позволяет нормализовать гормональный дисбаланс, предупредить нежеланную беременность, а также уменьшить в 4 раза частоту нарушений менструального цикла в 2,3 раза - воспалительных процессов гениталий; на 12% - заболеваний щитовидной железы и на 6% - нейроциркуляторную астению. Использование во время беременности у женщин, проживающих на территории, загрязненной радионуклидами, растительных гормональных препаратов (утрожестан и эстрожель) и фитотерапии ("Джерело" и "Світанок") позволяет снизить суммарный показатель акушерских осложнений на 20,9%; анемии беременных - на 16,9%; фетоплацентарной недостаточности - на 21,6%; поздних гестозов - на 15,1%; аномалий родовой деятельности - на 21,7%; кесарских сечений - на 10,4% и перинатальных потерь - на 43,0‰. Планирование семьи у женщин, проживающих на территориях, загрязненной радионуклидами, должно носить двухэтапный характер - сначала использование гормональных контрацептивов и растительных адаптогенов и во время беременности - профилактическое применение гормональной и фитотерапии.

Ключевые слова: планирование семьи, контрацепция, беременность, роды, осложнения, профилактика.