ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

КОМІСАРИК Марія Іванівна

УДК 376.2

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ФІТОКЛІМАТУ

В РЕАБІЛІТАЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНІЙ РОБОТІ

ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ ДЛЯ ДІТЕЙ-СИРІТ

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор педагогічних наук, професор

Лисенко Неллі Василівна,

Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, кафедра теорії і методики дошкільного виховання, завідувач.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор

Артемова Любов Вікторівна,

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова, кафедра дошкільної педагогіки, завідувач;

кандидат педагогічних наук, доцент

Похила Любов Степанівна,

Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

заступник декана хіміко-біологічного факультету.

Провідна установа: |

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,

кафедра педагогіки і методики початкового навчання, Міністерство освіти і науки України, м.Вінниця.

Захист відбудеться “26” січня 2001 р. о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

Автореферат розісланий 25 грудня 2000 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради ЧАЙКА В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості наукової проблеми. Рефор-му-вання освіти в Україні зумовлене насамперед упровадженням альтер-натив-них концепцій, в основі яких є цілісні моделі виховного процесу, що ґрунтуються на єдності методології та засобах її здійснення.

Концепції, які актуалізують гуманістичні ідеали не лише на рівні ідей, але й на рівні ефективних технологій, демократизують різні аспекти нав-чально-вихо-в--ного процесу, відображені у працях за-рубіж-них педагогів Я.Ко--мен-ського, Й.Пе-с-талоцці, Ж.Руссо та ін. В Укра-їні ви-то-ки подіб-ної тенденції знаходимо в педаго-гічній спадщині К.Ушин-ського, С.Русової та ін.

Надання дітям ініціативи у пізнавальній діяльності з рослинами, ство-ре---ння з допомогою різних видів флори емоційно-стимулюючих зеле-них осе-ред--ків на ділянках освітніх закладів закритого типу, розвиток у вихован-ців са--мо-ре-гу-ляції пове-дінки у фіто-середовищі, а також, виховання в них почу-т-тя від--по-відального ставле-ння до рослин знайшло втілення у численних тео-ре--тич-них та експеримен-тальних дослідженнях українських і зарубіжних уче-них.

Відзначимо, що в умовах сьогодення, коли зростають пріоритети нау-ко-вих знань над вузькопрагматичним і грабіжницько-споживацьким став-ле-н-ням до рос-лин, виникає потреба виховання в дітей навичок культури при-ро-до--корис-ту-вання, адекватного до ухвалених у нашій державі норм і правил.

З цією метою зміст знань про рослини найближчого довкілля спря-мо-ву-ється на пізнання дитиною їх значення як самоцінної складової природи, важливої для існу-вання її компонентів, у т.ч. живих істот. З означеної по-зи-ції струк-ту-ро--ва-но ма-те-ріали розділу "Природа" в Базовому компо-ненті до-ш--кільної освіти та дер-жав-них стандартах початкової загально-освітньої шко-ли в Україні. Отже, визріла необхідність цілеспрямованого, система-тич-ного ви-хо-вання в дітей дбайливого став-лення до рослин, способів їх раці-онального використання, охорони й збере-ження їх як невід’ємного чинника фітоклімату.

Окреслену проблему вже частково висвітлено: у філософії стосовно пи-та-н-ня про со-ціально-економічний ідеал (В.Бондаренко, С.Кравченко); у пси-хо-ло-гії – до-слідження відомих систем розвивального навчання (Л.Зан-ков, В.Зе-нь----ков-сь-кий, Д.Ельконін, В.Давидов, М.Поддьяков); у педагогіці - в аспек--тах: а)еко--ло-гіч----но-го виховання (Н.Лисенко, С.Ніколаєва, Г.Тарасенко); б) приро-до-охо---рон-но-го ви-ховання (В.Грецова, Г.Марочко, Г.Міщик, З.Плохій); в) змісту і ме-то--дів до-ш---кі-льної освіти (Л.Артемова, А.Богуш, Н.Горопаха та ін.); г) струк-ту---ру-ва--ння й озе-ленення майданчиків дитячого будинку (С.Русова, В.Біленька, Н.Яри-ше-ва) тощо.

Проведений аналіз наукового доробку вчених є підставою для висновку, що реабілі-та-ційно-профілактичний аспект використання фітоклімату в діяль-ності освітніх закладів закритого типу пред-мет-но ще не вивчався, і це дає можливість суттєво розширити параметри для ознайомлення дітей з лікарськими рослинами як з основним чинником фітоклімату.

Недостатнє наукове вивчення проблеми та сучасний стан її практичної реалізації зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Педа-гогіч-ні умови використання фітоклімату в реабілітаційно-профілактичній роботі дитячих будинків для дітей-сиріт”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема вхо--дить до плану наукового дослідження кафедри теорії та методики дошкі-ль-ного виховання Прикарпатського університету імені Василя Сте-фаника “Підготовка пе-да-го-га до виховної роботи в умовах європейської інтеграції” (протокол № 5 від 30.12.1997).

Об’єкт дослідження - реабілітаційно-профілактична робота в дитячих будинках для дітей-сиріт, а предмет – педагогічні умови використання фітоклі-мату в реабілітаційно-профілактичній роботі з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Мета дослідження: обґрунтувати педагогічні умови, що забезпечують ефективність ви-хо-вання інтересу в дітей 6-7 річного віку до пізнання лікарських рос-лин (чин-ника фітоклімату) шляхом організації навчально-виховної робо-ти з вико-ристанням елементів модульної технології.

Гіпотеза дослідження: можна домогтися істотного підвищення ефек-тив-но-сті виховання в дітей інтересу до пізнання функцій рослин за та-ких педа-го-гіч-них умов: систематичного й пос-лі-дов-ного ознайо-млен-ня з лі-кар-ськими рос-ли-нами як зі стру-ктурно-функціональ-ним чин-ником фі-токлі-мату; форму-вання уяв-лень про поліфункціональні особ-ли-вості рослин; забезпе-чення взаємо-звязку тео---ре-тичних уявлень із практич-ними вмі--н-нями й навичками моде-лювання осе-ре-д-ків фітосередовища; раціональ-но-прак-тич-ного застосува-ння лі-кар-ських рослин з опорою на їх емоційно-почуттєве спри-й--ня-ття; забез-печення належ-ного педа-го-гіч-ного керівництва процесом через озна-йом-лення з фітоклі-матичними функціями рослин.

Гіпотеза і мета дослідження зумовили такі завдання:

1.

2.

3.

4.

Основні методи дослідження. Для розв’язання цих завдань було використано комплекс взаємодопов-нюваних методів: опи-сового тео-ре-ти-ч-ного аналізу психолого-педагогічної та ме---то-дичної літератури з озна-че-ної проблеми, медико-педагогічної докумен-та-ції ди-тячих будинків, порів-ня-льного аналізу навчально-методичної та інструк-тивно-педагогічної літе-ра-ту-ри; анке-тування, діагностування, проблемного, ло-гіч--ного і системно-стру-к-ту-рного аналі-зу, класифікації та узагальнення педа-го-гічного досвіду, кіль-кісного та якіс-ного аналізу експериментальних даних.

Дослідження проводились на базі дитячих будинків “Ма-лятко” (м.Чернівці), с.Оршівці (Чернівецька область), “Берізка” (м.Хмельницький) та “Малятко” (м.Рівне).

Наукова новизна і теоретична значущість результатів дослідження: конкретизовано і уточнено зміст понять: фітосередовище, екологічний, фі-то-ценотичний, сис-тема-тичний, художньо-декоративний, оздоровчо-доці-ль-ний принципи озна-йом-лення дітей з рослинами в дитячому будинку; розкрито досвід-но-ма-теріальні засади формування уявлень про фітоклімат та його чинники; визначено основні осередки фітосередовища ділянки дитячого будинку та способи їх формування; виявлено педагогічні умови, зако-но-мірності й тенден-ції формування інтересу в дітей до пізнання рослин природного довкілля; роз-крито особливості методич-ного забезпечення процесу ознайом-лення дітей з лікар-сь-ки-ми рослинами як з реабілітаційно-профілактичним засобом і елементом фіто-клімату.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що ство-ре--но модель варіантної модульної технології організації навчально-виховної ро-бо-ти з ознайомлення дітей з лікарськими рослинами; розроблено дида-к-тично-ілю--стративні матеріали для ігрової діяльності з теми дослід-ження; си-с-тему тренувальних завдань на визначення поліфунк-ціо-наль-ності лікар-ських ро-слин; конспекти комплексно-тематичних блоків навчально-вихов-них занять, які апробовано в дитячих будинках м.Чернівців, м.Льво-ва, Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької та Рівненської облас--тей.

Матеріали дослідження можуть використовуватися як доповнення до чин-них в Україні програм дошкільного виховання й початкового навчання, мето-дичне оснащення сфери “Природа” в Базовому компоненті дош-кіль-ної освіти та державних стандартів початкової загальноосвітньої школи в Україні.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом впро-вад-же-н-ня експе-ри-мен--тальних програм у навчально-виховний процес дитя-чих бу-дин-ків “Ма-лятко” м. Чернівці, “Затишок” с. Орші--вці Чернівецької обла-сті, “Берізка” м. Хме--ль-ницького, “Малятко” м. Рівного; опублі-кування ос-но-вного зміс-ту ро-бо-ти в збірниках наукових праць; виступів з основоположеннями і вис-новками ди-сер-та-ції на Міжнародних та Всеукраїнських конференціях: Київ – Чер--нів-ці (1994 р., 1996 р.), Івано-Франківськ (1998р., 1999 р.), Рівне (1999 р.), Че-р-нівці (1998р., 1999р.); на наукових зібраннях вик-ла-да-чів ка-федр “Педа-гогіки” і “Психології” Чернівецького націо-наль-ного університету імені Юрія Фе-дь-ковича, кафедри “Теорії та методики дошкільного виховання” При-кар-пат-сь-кого універ-ситету імені Василя Стефаника (1997-2000 рр.). Основні по-ло-ження результатів дослід-ження викладено у 8 публікаціях, серед них 6 статей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (320 найменувань), 25 додат-ків. Обсяг основного тексту 180 сторінок. Робота містить 26 таблиць, 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу, завдання, методи дослід-же-н-ня, охарактеризовано історію вивчення проблеми, висвітлено наукову новизну, практичне значе-ння, розкрито шляхи апробації і впровадження результатів.

У першому розділі “Науково-теоретичні й методичні засади ви-хо-ван-ня дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку засобами природи” висвітлено окремі ас--пекти проблеми ви-хо-ва-н-ня дітей засобами природи: досвідно-емпіричний (доведено, що своїми витоками раці-о-нально-практичний аспект використання природи для збе--реження й охорони здоров’я дітей сягає освітніх систем Я.Коменського, Дж.Ло--кка, Ж.Руссо, Й.Песта-лоцці, К.Ушинського; обґрунтовано, що посилення ро-лі природи як чинника все-біч-ного виховання дітей позитивно вплинуло на по-дальші психо-лого-педагогічні дос-лідження, на змістове наповнення освітніх про-грам і глибоке розу-міння при-роди як поліфункціонального та інтег-ра-тив---ного за-собу); інфор-ма-ційний (проана-лізовано зміст понять “фітоклімат, кис-не-зба-га-чу-ючі, філь-труючі, газо-захисні, іоні-зу-ю-чі, фітонцидні функції рослин”; конкре-тизовано і уточ-нено сутність де-фініцій “фіто-сере-довище, екологічний, фі-то-цено-тичний, систе-ма-тич-ний, ху-дож-ньо-декоративний, оздоровчо-до-ціль-ний принципи озна-йом-лення ді-тей з рос-линами в дитячому будинку”; дове-де-но, що відсутність куль-ту-ри спіл-кування з при-родним довкіллям як пер-шопочатком і вер-ши-ною дій лю-ди-ни, як умовою для досяг-нення гармонії їхнього співіснування, спри-чинила нові негативні тенденції в практиці приро-доко-ристу-ван-ня); тра--ди-цій-но-новатор-ський (розкрито основні підходи до вико-ристання рос-лин на ді-лян-ці дитячого будинку, їх спрямованість на формування в дітей знань про фун-кції зелених насаджень й виховання бережливого ставлення до них, спи-раючись на відомі наукові до-слі-д-ження про закономірності розвитку пізна-ва-ль--них інтересів у вихованців; про-аналізовано організаційно-методичне забез-пе-че-н-ня навчально-виховного про-цесу, доведено, що педагогічна майстерність ви-хо-ва--телів дитячих будинків є надійним підґрунтям для вдосконалення сучас-них тех-но-логій).

Свого часу зарубіжні філософи, педагоги і психологи (Я.Коменський, Дж.Локк, Ж.Руссо, Й.Песталоцці та ін.) розглядали природу з позицій матеріа-ліс-тичного сенсуалізму як визначальне джерело формування емпірич-но-го дос-віду особистості з перших днів її входження в реальний світ, як засіб охо---рони й збереження фізичного та психічного здоров’я дитини. Українські вче-ні (К.Ушин-ський, С.Русова, А.Животко та ін.) заклали основи дещо іншої кон--цеп--ції - єдності та взаємовпливу людини і природи: 1.Людина – уні-версальна істота, тому пізнання природного довкілля не обмежується однією сфе-рою чи видом її діяльності; 2. Природа – поліфункціональний засіб, який сприяє різнобічному вихованню особистості; 3. Невіддільність пізнання при-ро-ди від етнічної культури нації та утверд-же-н-ня загальнолюдських цін-ностей. Су-ча-с--ні психолого-педагогічні дослідження (Н.Ли-сенко, К.Наза-ренко, Г.Марочко, Л.Міщик, З.Плохій, Н.Яри-шева та ін.) зо-се-реджені на вивченні та впоряд-ку-ванні номен-кла-ту-ри видового складу рослин для виховання в дітей інтересу до них; пошуках змісту та методів фор-мування уявлень про їх функції; на аналізі особливостей екологічного вихован-ня та піз-на-н-ні впливу чинників довкілля на стан здоровя дітей; на окресле-нні світо-гляд-но-ціннісних понять як результату і як чинника формування першо-основ екологіч-ної культури вихованців та ін.

Окремі науковці останніми роками працюють над педагогічною техно-ло-гією фор-мування поняття “бережливе ставлення до рослин” на матеріалі об-ла-д-нання кут-ків природи (В.Грецова, Г.Марочко та ін.), обґрунтовують виз-на-чальні кри-терії оціню-вання впливу фітосередовища на особистість за умо-ви практичної вза-ємодії з рослинами (Н.Лисенко, К.Фабрі та ін.), виок-рем-лю-ють основ-ні на-пря-ми щодо ознайомлення дітей із сезонними яви-щами в природі (С.Ніколаєва, З.Пло-хій та ін.), досліджують можливості засвоєння дітьми сис--тематизо-ва-них зна-нь про природу, викорис-товуючи біоце-ноло-гіч-ні звязки й сезонні ознаки (П.Са-мо-рукова, Н.Яришева та ін.), вивчають осо-б--ли-вості фор-мування в дітей шести-семирічного віку знань про залежність розвитку рослин від рівня задоволення їх потреб в екологічних факто-рах (І.Хайдурова, Н.Горопаха та ін.).

Усебічний аналіз джерельної бази дослідження засвідчив, що вчені все частіше вживають терміни “фітосередовище”, “фітоклімат”, “фітон-ци-ди” та ін. Під “фітокліматом” розуміли комплексну характеристику мікросередовища життєдіяльності дітей впродовж тривалого часу, що утворюється взаємовпливом атмо-сфер-них умов й фітонцидами рослин (травостій, дерева, кущі та ін.) природного довкілля, в т.ч. ділянки дитячого будинку. Якість фітоклімату визначалася санітарно-гігієнічними показниками придатності довкілля для забезпечення належних умов для навчання, виховання й охорони здоровя дітей.

Структурним компонентом довкілля (макросере-до-ви-ща) є мікросере-до-ви-ще, найближче оточення дитини упродовж її цілодо-бо-во-го пе--ре-бування в дитя-чому будинку. Стан мікросередовища з прита-ман-ним йо-му фі--то--кліматом визна-ча-ється, змінюється рослинами внаслідок су-купної вза-є-мо--дії йо-го фізичних (стримування шумів) і хі-міч-них (фітон-циди) власти-вос-тей. На фі-то-клімат впли-вають механічні внут-рі-ш--ні та зов-нішні процеси, які без-по-се-ред-ньо іні-ційовані рослинами, у т.ч. лікарськими (фітон-циди хвойних), що є основним скла-дником і вирішальним чинником фітоклімату закладів освіти закритого типу.

Фітосередовище, змінене рослинами і доповнене біогенними компо-нен-тами (фітонцидами, певною кількістю кисню, вуглекислого газу та ін.), творить свій специфічний фітоклімат.

У наявних дослідженнях лише побіжно порушується питання про вплив фітоклімату, фітосередовища на організм дитини, а отже, й методика озна-йомлення вихованців з лікарськими рослинами предметно ще не вивчалася.

У другому розділі “Стан ознайомлення дітей старшого дошкільного та мо-лодшого шкільного віку з функціональним призначенням фіто-клі-мату” розкрито досвідно-матеріальні засади формування в дітей уявлень про рослини як чинник фітоклімату в умовах сучасного дитячого будинку; оха-рактеризовано стан їх обізнаності з рослинами довкілля й описано орга-нізацію процесу виховання в дітей зацікавленого ставлення до рослин шля-хом їх ознайомлення з функціональними особливостями зелених насаджень.

У наслідок аналізу стану озеленення дитячих будинків, охоплених експе-ри-ментом, нормативної документації (планів навчально-виховної робо-ти, річ-них планів роботи дитячих будинків), вивчення карток обстеження стану здоровя дітей, встановлено невідповідність матеріальної бази дитячих будинків чин-ним в Україні вимогами МОН Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку / За ред. Плохій З.П.- К., 1999.

Державні стандарти початкової загальноосвітньої школи.- К., 2000. та МОЗ.

Основні показники вихідних рівнів сформованості інтересу й обізнаності дітей з лікарськими рослинами визначалися за трьома напрямами (їх зна-чення для людей, тварин; залежність між станом рослин і доглядом за ними лю-ди-ни, сфор-мованість уваги та інтересу до сприйняття при-род-ного дов-кіл-ля) за чотирма серіями запитань: образ--но-но--міна-тивною (І), пред--метно-констатуючою (ІІ), структурно-фун-кці--ональ-ною (ІІІ), пра-к----тично-транс-по-зи-цій-ною (IV). В ос-нову поділу пок-ладе-но принцип фун-к-ці-ональної єдності орга-ніз-му з дов-кі-л-лям, що прояв-ляється в цілісності, відносній стійкості, здат-ності до са-мо-ре---гу-ля-ції та само-по-нов--лення. Дитина, як біологічний орга--нізм, су-куп-но з інши-ми становить є-д--ність існування якої зумовлене факторами довкілля, у т.ч. рос-ли-на-ми.

Для виявлення рівнів обізнаності дітей з лікарськими рослинами за трьо--ма напрямами (формальними принципами їх виокремлення вважали чітке до--тримання інструкції та схеми аналізу, відсутність поточної оцінки експе-ри-ме-н--татором діяльності дітей та стимулювання чи акцентування інте-ресу до пізна-н-ня рослин) ми використовували методики: “Зна-йди пару”; “Вільна класи-фі-ка-ція”; “Вербально-ігрова ситуація”.

За критерії встановлень вихідних рівнів бу-ли: уміння розпізнавати й пра-ви-ль--но називати рослини та їх значення для довкілля під час спо-стережень; пов-но--та розкриття характерних способів поширення рос-лин у довкіллі; наявність умінь називати способи адаптації рослин; розуміння значення праці людини для по--ширення та охорони лі-кар-ських рослин; уміння вирізняти частини рослин з ці-лющими вла-стивостями, аргументувати необхідність їх охорони та збере-же-н-ня.

Умовою для виявлення інтересу і перевірки знань, умінь і навичок дітей була попередня робота з ними за змістом чинних в Україні про-г-рам (“Малятко“ та “Державні стандарти початкової загальноосвітньої школи“).

Аналіз результатів за І серією запитань засвідчив відсут-ність у дітей експериментальної (ЕГ) та контро-ль-ної (КГ) груп достат-нього рівня обізнаності; за ІІ серією виявлено, що на достатньому рівні перебували 18% дітей ЕГ і 12% КГ; за ІІІ серією - відповідно 27% ЕГ та 14% дітей КГ; за четвертою - достатній рівень засвідчили 37% дітей ЕГ і 35% КГ.

Середній рівень за змістом І серії засвідчили 23% дітей ЕГ і 25% КГ; ІІ – ї - 17% ЕГ і 31% КГ; ІІІ – ї - 41% ЕГ і 38% КГ, у IV – й - відзначено 48% дітей ЕГ та 45% КГ.

Результати вивчення обізнаності дітей з лікарськими рослинами дали можливість уточнити джерела їх поінформування, пересвідчитися в то-му, що більшість вихованців ЕГ (76%) та КГ (77%) відзначається недостатнім рів-нем ознайомлення з творами дитячої літератури та з українським фоль-к-ло-ром, де називаються лікарські рослини. Окрім того, враховуючи жанрову різно-манітність дитячої лі-те--ра-тури про природу, відзначимо, що прочитати вірші напам’ять змогли лише 25 % дітей ЕГ і 27% КГ; пісні знали відповідно 17% і 13% вихованців, 20% дітей ЕГ і 23% з КГ змогли загадати загадки і лише 8% дітей ЕГ та 7% КГ назвали прикмети погоди й почасти пояснили їх зміст.

Особливості організації процесу ознайомлення дітей з полі-функці-ональ-ні-стю рослин вивчалися методами порівняльного ана-лізу, класи-фікації, узагаль-не-н-ня та систематизації одержаних даних. Їх вибір зумовлений тим, що для пе-да-го-гіч-ного процесу дитячого будинку при-таманні ціліс-ність і спільність стру-к-тур нав-чальної та позанавчальної діяльності, єдність навчально-виховних зав-дань. Його ана--ліз здійснювали поетапно: підго-товчий, основний та під-сумковий (рис.1).

Структура процесу ознайомлення дітей з фітокліматом

Рис. 1

Ми не виявили доцільного плану-вання ро-боти з лікар-ськими рослинами. У планах завідувачів і методистів дитячих будинків, вихова-телів й учителів по-мітна тен-денція до організації по-діб-ної роботи лише за тематичними пер-спективними лініями.

Вважаємо, що незадовільний стан обізнаності дітей з лікарськими росли-на-ми пояснюється відсут-ні-стю різно-ма-нітних контактів з ними. Це негативно поз-на-чилося на розвиткові навчальних інтересів. Педагоги, акцентуючи увагу на ро-бо-ті з дидактичними матеріалами, лише частково вико-рис-то-вую-ть можливості реа-ль-них рос-лин довкілля. Зрідка --плануються ігрові методи, які, передусім, перед--ба-чають використання у своїй діяльності не лише уяв---них образів, а й реа-ль--них предметів довкілля. Виявлено, що недостатньо інтегруються комплексні те-ми з різних роз--ділів чинних програм, недооцінюються спеціально створені та зіні-ційовані дітьми ситуації в процесі ознайомлення вихованців з окремою рос-ли--ною чи з її природним або штучно створеним угрупованням. Загалом це від-чу-т-но обмежує застосування таких педа-гогічних чинників, які б водночас сти-му-лювали психічні процеси, емоційно-почуттєві стани та спонукали до активності орга-ни відчуттів, мислення й мову дітей.

На наш пог-ляд, спроби виокремити тема-тич-ні блоки з ознайомлення дітей з рос--линами мо-жуть бути результативними за умови належної цілеспря-мо-ва-ної й сис-тема-тич-ної роботи, ґрунтов-ного добору методів і прийомів з їх подаль-шим раціональним поєднанням у відповідні комплекси, виконання різних сенсомо-торних вправ з росли-нами.

У третьому розділі “Зміст і методика формування уявлень у дітей 6-7-річного віку про чинники фіто-к-лімату ” обґрунтовано педагогічні умови забезпечення ефективності ви-хо-вання інтересу в дітей 6-7 років до пізнання лікарських рос-лин як до чин-ника фітоклімату шляхом організації навчально-виховної робо-ти з вико-ристанням елементів модульної технології.

Адекватно до змісту формуючого експерименту розроблено мо-дель ва-рі-ант-ної модульної технології організації навчально-виховної ро-бо-ти з оз-на-йом-лення ді-тей з лікарськими рослинами (рис.2) з трьох конс-тру-к--тивних напрямів діяль-но-сті з позицій системного під-ходу. Згідно з І-им (підготовчим), окреслили сис-те-му уявлень і методику ро-бо--ти з їх змістом, враховуючи інди-віду-аль-но-типо-ло-гіч--ні особливості ви-хо-ванців: дітям прита-манне бажання пос-тій-но збага-чу-вати свої уявлення про довкілля, а педагог для них – майже єдине дже-рело пізна-ва-ль-ної інформації. Доцільність добору інформації сприяла усвідом-ленню діть-ми наяв-ності різ-но-манітних рослин-у конкретній місцевості, на Землі, розуміння їх призна-че-н-ня в цьому світі; збагачували інтереси дітей про походження назв рослин, --зв’язки флори з тваринами і людь-ми; ознайом-лювали з проб-ле-ма-ми, ство-ре-ними невиваже-ною, згу-б--ною діяль-ністю лю-дини в природ-ному довкіллі, а та-кож з доступними шля-ха--ми їх ви-рі-шення. Алгоритм діяль-ності вихователя згід-но з першим напрямом пред-став-лено у змісті І і ІІ модулів експеримента-ль-ної роботи (рис.2).

Алгоритм діяльності педагога з дітьми за ІІ і ІІІ напрямами висвітлено в IІІ-ІV модулях (рис. 2).

Структура процесу ознайомлення дітей з фітокліматом опи-ралася на різні види їх діяльності. Це сприяло утверд-женню світоглядного під-ходу до пізнання довкілля і захисту рослин від спо-жи-ваць--кого ставлення, жорстокого практи-циз-му й їх знищення дорослими і дітьми.

Відповідно розроблено й інформаційно-методичну модель технологічного за-безпечення використання засобів фітоклімату в педагогічному процесі дитя-чо-го будинку, спираючись на те, що сучасний етап пізнання дітьми рослин вимагає їх доко-рін--ної пере-орієн-та-ції на засадах діяльнісного підходу, як однієї з мето-до-ло-гічних парадигм сучас-них наук про довкілля.

Удосконалення методичного аспекту педагогічного процесу значною мі-рою залежало від рівня поінформованості педагогів і дітей. Усі джерела ми умо--в-но об’єднали у два блоки - атрибутивні й технологічні, що фун-к--ці-о-ну--вали непо-дільно, взаємодоповнюючись і взаємозба-га-чу-ючись. До блоку атри-бу-ти-в--них від-не-сено ті, з яких діти могли почерпнути не ли-ше науково-достовірні знання про рос-лини, а й супроводити їх емоці-йним фо--ном: турботою, доброзичливістю, спів---чуттям, що активізувало допит-ли-вість і спо--сте-режливість. Технологічні – спри-яли сенсомоторному спіл-ку-ва-н-ню дітей з еле---мен-тами фітосередовища. Су-ку-пно це створювало спри-ятливі умо---ви для від-чу-ття дитиною життєздатності кож-ної рослини, розуміння від-по-віда-ль-ності за дотримання (чи недотримання) належ-них умов у дов-кіл-лі та догляду за рослинами. Набуті знання застосо-вувалися у різних видах діяль-ності в природі.

Фун-кції збагачення емоційно-чуттєвої сфери і ство-ре-н--ня можливостей для від--тво-рення дітьми своїх вражень і переживань покла--да--ли на лінгвістичні засо-би. Систематично стимулювали розвиток образного мислення та мов--лення ді-тей. Чи-малу роль відводили технологічним джерелам. Вважали, що засто-су-ва-н-ня сфо--рмованих уявлень і засвоєних знань у безпосередному ство-ре-н-ні осеред-ків фі-то-середовища з підібраними рослинами (з урахуванням їх есте-тич---них та ліку-ва---ль-них особливостей) в нетипових для дитячого бу-динку компо-зиціях, до--ціль-не ви---користання гербаріїв, букетів, “чарівних мі-шеч-ків”, “ліку-ва-ль--них по--ду-ше-чок” та -ін. спри-ятиме формуванню інтересу до пізнання рослин та адек-ват-но-го став-ле--ння до них, ро-зумін-ня не-обхідності створювати належні умо-ви для вияв-ле-н-ня їх влас-ти-востей та ін. Інформація про лікарські рослини покращувала усе-бічне піз-на-н-ня їх цілющих вла-сти-востей, сприяла тому, що діти скла-дали про них роз-по-віді, чи-тали фоль-к-лорні та авторські твори. Чільне місце відводилось екс-кур-сіям і цільо-вим прогулянкам.

У кожній групі технологічного блоку акцентували смислове сприйняття матеріалу в поєднанні з трансформаційними вправами, з їх аналітичним і син--тезуючим змістом, яким опановували діти завдяки застосуванню атрибу-тив-них засобів. На заняттях-екскурсіях, прогулянках і в праці вихованці вчи-лися аналізувати, синтезувати, прогнозувати наслідки взаємодії з рослинами.

Варіантна модульна технологія застосування фітоклімату в педагогічному процесі дитячого будинку

Рис.2.

Блок технологічних джерел ми координували так, щоб діти вчилися транс-фор--мувати знання в різні форми взаємодії з фіто--середовищем, також перед-бача-ли проло-н-гованість за-сте-реж-ли-вого ставлення до вказа-них за-бруднювачів у різних видах ді-яль--но-сті та об-ра-них в дослідженні форм її ор-ганізації. Розв’язання постав-лених зав---дань спира-ло-ся на: різнобічний аналіз на-очної інформації про стан чин-ни-ків фітосередовища, його відповід-ність уста-ле--ним нормам існування; ви-ок---ремлення основних джерел забруд-не-ння й роз-ро-бку заходів щодо засте-реження їх впливу на довкілля; ознайом-лення дітей з на--у-ковою інформацією про вплив фітоклімату на стан їх самопо-чут-тя і здо-ро-в’я; розробку струк-ту-рних моделей фітосередовища з тих компо-нентів, які за-без---пе-чу--вали б надалі достатній рівень формування у дітей теоре-тичних знань, прак-тич-них умінь і навичок взаємодії з різними елемен-тами; створення осе-ред-ків фі-то-середовища відповідно до означених завдань; пере-струк---ту-рува-н-ня ді-лянки дитячого будинку з урахуванням чинників, які позитивно діють на її фітоклімат.

Передбачено і конкретну етапність у роботі з дітьми впродовж форму-ючо-го ек-сперименту. Розроблена модель повністю охоплювала функці-ону-вання ін-фор--мації про фітосередовище з чітко вираженою педагогічною орієнтацією ді-тей на досягнення гармонійності між кри-тич-ним і творчим сприйняттям фітосе-редовища, що взає-мо--доповнювались. Осно-вою для цього слугувала реалізація при-н-ципів єдності, раціональності й творчості.

Відповідним показником сформованості такої гармонійності вважали най-ви-щий - IV модуль, на якому діти самостійно спостерігали, обстежували і до-ціль-но видозмінювали осередки фітосередовища. Це розглядали як макси-ма-ль--не набли-же-ння до життя, до опанування дітьми системою узагальнених ро-зу-мо-вих дій, які опо-середковані факторами довкілля й безпосередньо впли-вають на стан їх здоров’я та самопочуття. Усі модулі освітньої моделі – орі-єн-ту-вальний, піз-на-вально-дос-лід--ний, дослідно-експери-менталь-ний, стру-к--тур-но-де-ком--по-зи-цій-ний ? взаємозв’язано функ-ціонували в експеримен-таль-но-му про--цесі, сти-мулю-ючи ціннісно-орієнтаційний та інте-лектуальний аспек-ти діяль-ності дітей.

Для ефективності виховання впродовж формуючого експерименту спо-ну-кали ви-хо-ванців до пізнання рослин, спрямовували їх довільну увагу, творчу уяву і позитивне ставлення до різнобічної діяльності в природному дов-кіллі.

Під час експерименту спи-ралися на принципи науковості, наочності, систе-ма-тич-но-сті, послі-дов-ності і доступ-ності. Завдяки цьому діти активно засвоювали засо-би спіл-ку-вання з природою, розуміли змінюваність стану рослин не ли-ше залежно від пір року, а й від стадії їх розвитку, у т.ч. цвітіння, колосіння, зав’язі, дозрівання пло-дів тощо.

У роботі з дітьми опрацьовували кожну тему в трьох ос-но--вних аспектах – тема-тичному, структурному і функціональному, послідовно уск-ла-днювали зміст інформації системно-тематичними блоками; враховуючи інтереси й потреби кожної дитини, урізноманітнювали номі-нативний склад рослин. Осно--вним критерієм підбору інформації до спроектованого системно-тема-тич--ного модуля була можливість її поєднання з матеріалами інших розділів чин-них програм.

На даному етапі дослідження актуалізувалася методологічна, змістова і ме-то---дична підготовка педагога. Готуючись до роботи, кожен педагог ана-лі-зував зміст ін-фор---ма-ції для дітей з погляду його придатності для реа-лізації пошуків іннова-цій---них мето-дик виховання, їх різних орга-ніза-ційних схем. Дида-к-тичні під-ходи змо-де-льованого та інструк-тив-ного типу були не лише зага-льними факторами, а й такими, що допомагали їм у пошуках методик удоско-налення власної роботи.

Організовуючи діяльність дітей навколо певного системно-тематичного бло-ку, ми одержали результат, вищий від середнього. У кожній темі передба-чали кон-к-ре-т-ні дії, відповідні педагогічні задуми. Попередньо прог-но-зували мету та за-со-би роз-в’язання поставленої мети, стимулюючі при-йоми, розгля-дали пе-да-го-гіч-ні си-туації типу: “Як зробити рослини весняними?”, “Допо-можемо вирости ро-ма-ш-ці”, “Організуємо подорож у дитинство куль-баби” та ін. Практикували з діть-ми ди--дактичні і рухливі ігри, музичні вправи тощо. Відповідно до внесених у комп-ле-к-сно-тематичний блок занять ми одер-жували інформацію про зміни в обізна-но-сті дітей та в їх ставленні до рослин. Зав-дяки цьому вдосконалювали методику ро-боти, формували інтереси і задовольняли потреби.

Виховні цінності системної тематики занять обумовлювались оптималь-ни-ми умовами для довільного спостереження (ір-ра-діація та ге-нералізація) та акцен-ту--ванням спостережень і керівництва ни-ми (стимулювання від-повідної концент-рації пізнавальних процесів). Зв’я-зок забез-печували спеціальним методичним кон-т-ролем, ініціюванням здібностей дитини; творчою пере-робкою дослідного мате-ріалу; перевіркою вражень в ідентичних ситуаціях та ін.

Для реалізації системних тем передбачалось застосування в дослідженні ці-лого комплексу методів виховної роботи. Це групи: дієві (метод са-мос-тійного досвіду, керування дитини власною діяльністю); словесні (бесіди, пояснення-інструкції, дилемні ситуації-діалоги); оглядові або перцеп-тив-ні (показ, особистий приклад, мистецтво пластики, сценічних і музич-них творів) та ін.

У дослідженні спиралися здебільшого на дієві методи, що активізували пре-д---метно-маніпулятивну активність кожного вихованця, стимулювали їх використовуючи перцептивні і словесні методи. З-поміж ефек-тив-них ме-то-дів, які апробовані в експериментальному дослідженні, да-ли прогнозова-ні результати, виділяємо: метод самостійного досвіду (ство-рення умов для спон-тан-них дій, ігор на тему: “Рослини в зеленій аптеці”; метод керування дитиною власною діяльністю (інспіру-ва-н-ня спонтанної діяльності вихованців шля-хом заохочення, навіювання, дієвого втру--чан-ня в діяльність, порадою, до-по-могою в розв’язанні проб-лемної ситуації); метод завдань (самос-тійне роз-в’язання проблеми, що обумовлювало відкриття дитиною цікавої інформації, якою вона ще не володіла); метод вправ (спонукав до багаторазових повторень різ-них дій, розвивав рухові дії, зміцнював практичні вміння й навички тощо).

У процес керування пізнавальною і творчою діяльністю дітей з росли-на-ми ми використовували словесні методи, а їх зміст підсилювали епізодами з влас-но-го жи-ття педагогів. Особливо ефективними виявилися: задушевні роз-мо-ви, чи-тан-ня тво---рів дитячої природничої літератури, у т.ч. дитячого фоль-кло-ру; пояс-нення ін-с-тру--к-цій щодо виконання завдань, способи словесного по--ро-зуміння в дилемних і в про-б-ле-м-них ситуаціях. Спирались на силу живого сло-ва, яке збуджує почуття, сти-мулює пізнавальні інтереси, позитивно діє на уяву й мотивацію діяльності.

Означені групи методів передбачали повідомлення дітям тих цінностей, які були джерелом переживань, натомість практичні методи спрямо-вували на організацію конкретної діяльності в межах чітко означених тем.

Кожну тему в дослідженні супроводжували проблемним аналізом: сис-те-мно-логічним, дидактичним і методичним. Основними рисами такого аналізу були: окресленість життєвих обставин з використанням лікарських рос--лин, що лег--ко захоплює увагу дітей та стимулює їх зацікавленість і досвід; постановка одного-двох проблемних запитань з урахуванням поперед-ньо набутого дітьми дос-віду; формулювання проблеми і припус-тимих спо-со-бів її розв’язання, які посильні дітям через притаманні ознаки і умож-лив-люють її част-ко-ве вирі-шення; дина-мічність і відкритість проблеми для подаль-ших пізна-валь-них пошу-ків дітей.

На підсумковому етапі дослідження проаналізовано результати експериментальної роботи (табл. 1).

Таблиця 1.

Порівняльна характеристика результатів роботи з дітьми експериментальної та контрольної груп (%)

Рівні | І серія | ІІ серія | ІІІ серія | ІVсерія

До

експ-ту | Після експ-ту | До

експ-ту | Після експ-ту | До

експ-ту | Після експ-ту | До

експ-ту | Після експ-ту

Групи | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ

Достатній | - | - | 24 | 8 | 18 | 12 | 43 | 13 | 27 | 14 | 35 | 16 | 37 | 35 | 43 | 34

Середній | 23 | 25 | 32 | 34 | 65 | 37 | 44 | 39 | 41 | 38 | 51 | 37 | 48 | 45 | 44 | 48

Низький | 77 | 75 | 44 | 58 | 17 | 51 | 13 | 48 | 32 | 48 | 14 | 47 | 15 | 20 | 13 | 18

Зіставлення результатів сформованості інтересу дітей до пізнання лікарських рослин та рівнів обізнаності з їх властивостями є підставою для твердження про суттєві якісні зру-шення й досягнення очікуваних результатів, завдяки статистично достовірним змінам.

За змістом І серії запитань (на констатуючому етапі всі діти показали низький і середній рівень знань) після експериментальної роботи значна частина дітей (24% ЕГ) досягла достатнього рівня. Кількість осіб з низьким рівнем зменшилась на 33 %.

За результатами ІІ серії запитань ефективність проведеної роботи засвідчили 43% дітей ЕГ, що дає підстави стверджувати про доступність для дітей знань про значення лікарських рослин. Показники рівня дітей КГ залишилися майже незмінними (з 12% у констатуючому, 13% у конт-рольному етапах дос-лідження).

Результати ІІІ серії запитань свідчать про те, що більшість дітей ЕГ (86%) оволоділи знаннями про цілющі властивості частин рослин та їх вплив на здоров’я дітей і дорослих.

Відповіді дітей на запитання IV серії доводять, що фактично всі ді-ти експериментальної групи (87%) опанували зміст експериментальної програми.

Виховання інтересу дітей до пізнання лікарських рослин і динаміка зростання рівнів їх обізнаності, а також міжрівневе переміщення пояснюємо впровадженням в експери-мен-тальних групах елементів варіан-т-ної мо-ду-ль-ної технології в організацію навчально-виховної роботи.

Однак у нашому дослідженні ми не враховували спон-танність пізнання дітьми лікарських рослин, а виокремили лише ту активність, яку ініціював і якою керував педагог. Цей аспект розглядаємо як актуальний для подальшої наукової роботи.

Таким чином, проведене дослідження під-твердило достовірність сформольованої гіпотези і дало можливість зробити такі висновки:

1. На підставі аналізу джерельної бази дослідження встановлено, що ак-ту-аль-ність відродження концепції “виховання дітей на природі”, за-по-ча-т-кованої Я.Ко--менським й розвиненої його послідовниками, зу-мов-лена роз-витком сучас-но-го суспільства в постіндустріальному нап-рямі, зверне-нням до пізнання сут-но-сті людини як частки природи, роз-витком гумані-стичної педагогіки, для якої “ди-тина – не засіб, а ме-та виховання”. Теоре-тич-не і пра-ктичне розв’язання порушеної нау-кової проб-ле-ми передбачає пев-не допо-внення до чинної методичної системи озна--йомлення дітей з рос-ли-нами при-родного довкілля, аспектом їх раціонально-прак-тичного вико-ристання в реабілітаційно-профілактичній роботі.

2. Доведено, що основою концепції виховання в дітей 6-7 років інтересу до лікарських рослин й формування уявлень відповідно до потреб є дифе-рен-ці-ація властивостей фітосередовища, а також чин--ники фітоклімату дитя-чо-го бу-динку й прилеглої до нього ділян-ки; розуміння впливу рослин. Зважаючи на це, ознайомлення можливе за умо-ви системного під--ходу.

3. Виявлено, що в аспекті досвідно-матеріальних засад для на-шого часу харак-терне загальне ігнорування інструктивно-методич-них реко-мен--дацій МОН і МОЗ Укра-їни; дотримання санітарно-гі-гіє-нічного ста--ну ділянок дитячих будинків через їх озе-ле-нення не вису-вається на рівень пріоритетних напрямів ро-боти педагогічних колективів.

4. Відзначено недостатній рівень сформованості інтересу й обізнаності дітей з лікарськими рослинами; посерійний аналіз відповідей на запитання засвідчив, що можливості дитячої природничої літератури і дитячий фольклор, недостатньо використовуються в роботі з дітьми закладів закритого типу.

5. Виділено основні етапи і змодельовано структуру процесу озна-йом-лення дітей із фітокліматом відповідно до мети дослідження: синтез різних видів пізна-вально-прак-тичної діяль-ності дітей у дитячому будинку обумов-лює виховання в дітей інтересу і позитивного ставлення до лікарських рослин, формування уявлень, практичних умінь і навичок поводження з ними.

6. Укладена модель варіантної модульної технології організації роботи для озна-йомлення дітей з лікарськими рос-ли-нами (становила чотири взаємопо-в’я--зані модулі: орієнту-вальний, пізнавально-дослідний, дослідно-екс-пе-ри-мен-таль-ний та струк-турно-деком-по-зи-ційний) зі стадіальним стру-ктуру-ванням кожного та з їх належним методичним забезпе-ченням (мета, методи, організаційні форми, при-йоми і засоби), довела ефективність запропонованої методики. Її резуль-та-та-ми є сформовані інтерес, знання і вміння дітей моделювати й відповідно оснащу-вати фіто-осередки.

7. Рекомендовано логічно-процесуальну диференціацію дже-рел інформації для дітей, яка, спираючись на уявлюване конструювання фіто-осередків, їх гра-фіч--не й предметне моделювання, використання смислового значення творів ди-тя--чої літератури й фольклору та ін., спроможна вплинути на дослідницьку та індуктивно-дедук-тивну діяльність дітей.

8. Виявлено педагогічні умови забез-пе-че-ння ефективності ознайомлення ді-тей з фітокліматом: різнобічний ана-ліз наочної інфор-мації про стан фіто-сере-до-ви-ща, його від-повідність до ус-та-лених норм існування; виокремлення основ-них дже--рел забруднення фітоосередків й розробка захо-дів щодо застереження їх впли---ву на дов-кіл-ля; ознайомлення дітей з науко-вою інформацією про вплив фі-то--клі-мату на їх самопочуття й здо-ров’я; розробка структурних моделей фіто-се-ре--до-вища з тих компо-нен-тів, які забез-пе-чу-вали б у май-бут-ньому до-стат-ній рі-вень форму-вання в дітей інтересу, тео-ретичних знань і практичних нави-чок взає-мо--дії з рослинами; створення осередків відповідно до означених зав--дань; пере-стру-к--ту-рування ділянки дитячого будинку з урахуванням чи-нників, які об’єк-тив-но діють на її фітоклімат.

9. Виявлено певні закономірності озна-йо-м-ле-н-ня дітей 6-7 років з фітокліматом: 1) вплив різ-них засобів фор-му-ва-н-ня уявлень про лікарські рос-ли-ни як про чинник фі-то-клімату носить без-посе-ред-ньо-опосередкований хара-к---тер, що зумов-ле-ний, передусім, особ-ли-востями роз-вит-ку пізна-ва-льних процесів дітей та їх сенсомоторного досвіду; 2) засобами акти--ві-зації образного мислення ді-тей та їх експе-ри-мен-тально-пошу-кових дій є вер-бально-ігрові ситуації, ди-дактичні та авто-дидактичні ігри при-род-ничого змісту, на основі образу, сло-ва і дії; 3) еф-е-к--тив-ність опа-ну-ва-н-ня особ-ли-вос-тями фітоклі-мату та його чин-н-и-ків зумов-лю-єть-ся емоційно-почу-т-тє-вим на--си-че-н-ням змісту, ро-зумінням по-яс-нень щодо прак-ти-ч--но-раціональної цін---ності лікар-ських рослин для людини і дов-кілля вза-га-лі; 4)стій--кість тран-спо-зи-ційних умінь і навичок у структурно-деком-позиційній діяль--но-сті зале-жить від повноти теоретичних знань про рослини та спо-собів їх ви-ко-ристання.

10. Простежено окремі тенденції роз-вит-ку уяв-лень дітей про фітоклімат та його компоненти. Розвиткові інтересу до піз--нання та взаємодії з лікарськими рос-ли-нами сприяють емоційність та образність різних видів діяльності з ни-ми, належне забез-пе-чення, розвиток уяв-лень, понять, як і формування практичних навичок взає-мо-дії з росли-нами довкілля, спрямовується на сис--те-ма--тичну роботу з постійним ускладненням та урізно-маніт-не-нням її змі--сту і форм; надання домінантного значення вико-риста-нню лікар-сь-ких рослин для дитини з-по-між інших сфер її засто-суван-ня; тем--пи опанування дослідно-пра-к-тичними діями, умін-нями й навич--ка-ми зумовлюються міцністю зна-н-ь про рослини, усвідом-ленням їх впли--ву на людей, тварин, природне дов--кілля.

Перспективу подальшого дослідження проблеми вбачаємо в пошуку шля-хів формування в дітей ціннісно-правових уявлень про пізнання й вико-ристання людиною лікарських рослин.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Комісарик М.І.

Педагогічні умови використання фітоклімату в реабілітаційно-профілактичній роботі дитячих будинків для дітей-сиріт. -