ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ковтанюк Марина Романівна

УДК: 802.0 - 541.2

Зіставлення лексико-семантичних мікросистем із значенням “міцний”

у французькій та англійській мовах

Спеціальність 10. 02. 17. -

Порівняльно-історичне та типологічне мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької мови та загального мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ЛЕВИЦЬКИЙ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри німецької мови

та загального мовознавства

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Роман Семенович Помірко,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри французької філології

кандидат філологічних наук, доцент

Надія Володимирівна Васютіна,

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри англійської філології

Провідна установа: Київський національний університет

імені Тараса Григоровича Шевченка

Міністерства освіти і науки України, кафедра теорії та практики перекладу романських мов

Захист дисертації відбудеться 24 квітня 2001 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11. 05. 04 по захисту дисертацій Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, конференцзал.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці

Донецького національного університету за адресою: 83055,

м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий23 березня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор філологічних наук, М.Г. Сенів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Мова тісно пов'язана з психологією народу, який нею користується. Семантика розрізняє два аспекти висловлення “картина світу”: універсальна картина світу та ідіоетнічна (Новікова, Черемісіна). Перший аспект - це розуміння мовної реальності, мовного світу як того, що оточує людину, який відображається у мові. Другий є продовженням ідей В.Гумбольдта щодо народу, мови, людської індивідуальності та світу. Стверджуючи, що будь-який народ треба розглядати як людську індивідуальність, яка обрала внутрішньо самобутній духовний шлях, а кожну людську індивідуальність можна вважати окремою позицією у баченні світу, він відкрив неабиякі можливості для висвітлення проблем мовознавства. Його думки знайшли втілення у роботах багатьох вчених, особливо в дослідженні семантичних систем різних мов.

Саме з таких позицій в дисертації здійснюється зіставлення лексико-семантичних мікросистем із значенням “міцний” у французькій та англійській мовах. Вибір мов обгрунтовано наступними міркуваннями:

·

· за часи існування ці мови зазнали значного взаємного впливу (три сторіччя панування французької мови на теренах Англії залишили у словнику англійської мови 5000 запозичень, а зворотній процес “англоманії” у 18–20 сторіччях дав французькому словнику 3000 слів) (Dictionnaire des mots d'origine йtrangиre, c. 92);

· основний перелік слів, запозичених англійською мовою через французьку, переважно латинського походження, тобто, певна форма з певним змістом, наданим їй певною культурою, у межах притаманного цьому народові світосприйняття далі передається цим народом іншому, зазнаючи змін, ви-кликаних характерними особливостями його психології, його бачення світу.

Актуальність теми. Дана робота присвячена зіставленню лексико-семантичних груп (ЛСГ) і семантичних полів (СП) міцності англійської та французької мов. Останнім часом семантичні дослідження вважаються шляхом пізнання сутнього “через слово” за допомогою висвітлення його семантики. Перед лінгвістами постає завдання через посередництво "всесвіту" словника пізнати всесвіт як реальність (Новікова). Зіставна лінгвістика шляхом порівняння мов шукає тотожні й розбіжні характеристики з метою виявлення універсалій людської мови та мислення.

Інвентаризація ЛСГ зі значенням “міцний” проводилася окремо в англійській та французькій мові на основі обробки синонімічних і тлумачних словників з подальшим зіставленням отриманих переліків. На рівні мовлення зіставлення спиралося на дані вживання складових елементів лексико-семантичних груп міцності в літературних текстах. Таке зіставлення на семантичному рівні дає можливість зробити крок до зіставлення на концептуальному рівні, що дозволяє робити певні висновки щодо близькості й розбіжності менталітетів двох європейських народів, які історично пов'язані та зазнали взаємного впливу, зберігаючи свою самобутність і неповторність. Відтак, актуальність теми зумовлена:

·

· необхідністю уточнення природи міжмовних контактів;

· потребою з'ясування процесів, які відбуваються на синтагматичному та парадигматичному рівнях при запозиченні лексем;

· відсутністю у зіставній семантиці даних про параметри лексико-семантич-них груп і семантичних полів міцності англійської та французької мов.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в руслі наукового дослідження кафедри німецької мови та загального мовознавства Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича “Теоретичні та прикладні аспекти лексикології та лексикографії”, номер державної реєстрації 01910034123.

Так, дослідження ЛСГ та СП міцності в англійській мові було здійснено О.В.Мусурівською. Дана ж робота є вивченням ЛСГ та СП міцності у французькій мові з метою зіставлення лексико-семантичних груп та семантичних полів міцності обох мов.

Основною метою дослідження є опис і зіставлення семасіологічних характеристик прикметників міцності англійської та французької мов; зіставлення відповідних семантичних полів.

Згідно з метою виконуються такі основні завдання:

1) інвентаризація шляхом формальної процедури французької ЛСГ міцності та порівняння її з відповідною ЛСГ англійської мови з метою з'ясування формальних і змістовних розбіжностей між ними;

2) зіставлення синтагматичних зв'язків прикметників англійської та французької мов;

3) вивчення й зіставлення на основі синтагматичних зв'язків парадигматичних стосунків досліджуваних прикметників;

4) зіставлення семантичних полів міцності.

Об'єкт дослідження – процес втілення певного поняття у семантиці слова. Предмет дослідження складає ЛСГ прикметників англійської мови (25 одиниць) та французької мови (35 одиниць). З них 23 пари прикметників, які входять до складу обох досліджуваних ЛСГ, поділяються на дві групи: запозичені прикметники; перекладені прикметники.

Методи дослідження. У роботі використовується контекстологічний, дистрибутивно-статистичний та компонентний аналіз. Застосування статистичних методів (критерію хі-квадрат і кореляційного аналізу) дає можливість підійти до зіставлення досліджуваних ЛСГ й семантичних полів англійської та французької мов через посередництво єдиного формального показника. Це дозволило висвітлити зміни, які сталися при запозиченні французьких прикметників англійською мовою, зіставити подібності та розбіжності запозичених і власних прикметників, порівняти семантичні поля міцності за складом та внутрішньою структурою.

Матеріалом дослідження було 33 твори 30 авторів сучасної літератури Франції загальним обсягом 10021 сторінки (2,9 мільйона слововживань), а також тлумачні та синонімічні словники французької мови, французько-англійський та англо-французький словники. Відносна помилка вибірки становить 5%. Аналізу піддано 35 прикметників, що входили у словосполучення з 20 підкласами іменників.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше:

·

· вивчено, як змінюється семантичний склад значення прикметників міцності залежно від мовного оточення, від понятійної бази певного народу;

· зіставлено синтагматичні й парадигматичні відношення між досліджу-ваними прикметниками міцності англійської та французької мов;

· дана якісна і кількісна характеристика вживаності й сполучуваності прикметників міцності в англійській мові у зіставленні з французькою;

· досліджено спільні й окремі риси семантичних полів міцності англійської та французької мов, які відображають характерні риси менталітету двох народів, поєднаних історичними і генетичними зв'язками;

· основою дослідження загальнотеоретичних питань зіставної семантики є використання об'єктивних методів математичної статистики (критерій хі-квадрат, коефіцієнт взаємної спряженості та коефіцієнт рангової кореляції).

Теоретичне значення роботи полягає у розширенні уявлення про про-цеси семантичної інтерференції мов, про зв'язок концептуального та формаль-ного рівнів мови, про сполучуваність і парадигматичні зв'язки слів. Робота поповнює зіставну лінгвістику новими методами та прийомами дослідження.

Практична значущість одержаних результатів. Дослідження поглиблює знання про семантичні збіги та розбіжності на рівні синтагматики й парадигматики запозичених і власних прикметників ЛСГ “міцний” англійської та французької мов. Отримані результати можуть використовуватися у лексикографічній практиці (для складання синонімічних, тлумачних, двомовних словників) для уточнення значень і вживання прикметників із значенням “міцний” в англійській та французькій мовах, у перекладацькій діяльності, у навчанні іншомовному спілкуванню, а також у курсах загального мовознавства і лексикології, спеціальних курсах з питань зіставної семантики (семантична інтерференція мов), лексичної семантики (синтагматичні та парадигматичні відношення в лексиці, смислова структура слова). Методи аналізу, запропоновані у роботі, можуть бути використані при виконанні курсових, бакалаврських, дипломних, дисертаційних робіт.

Особистий внесок дисертанта полягає в розробці власного підходу до процедури зіставлення лексико-семантичних груп і семантичних полів, до дослідження лексико-семантичної групи й семантичного поля міцності французької мови та їх зіставлення з відповідними ЛСГ і СП англійської мови, в отриманні всіх фактичних даних, на яких базується проведене дослідження, у здійсненні статистичної обробки та інтерпретації отриманих результатів.

Проведене дослідження дозволяє винести на захист такі положення:

1. Лексико-семантична група із значенням “міцний” у французькій мові, інвентаризована за допомогою формальної процедури, складається з одиниць, які були стратифіковані на три прошарки: ядро (ferme, sыr, fort, dur, йpais, difficile, serrй, solide, sйrieux, certain, fixe, pйnible, dйcidй, sйvиre, assurй); периферію першої категорії (arrкtй, rude, robuste, rйsolu vigoureux, compact, dense, rigide, rigoureux, durable, constant); периферію другої категорії (actif, stable, hardi, йnergique, dйterminй, rйsistant, rassis, consistant, endurant).

2. При запозиченні прикметника “ferme” із французької мови в англійську має місце дещо змінена форма – “firm”, але не відбувається переносу змісту, існуючого у французькій мові: за кількісним складом лексико-семантична група із значенням “міцний” у французькій мові більша, ніж в англійській (35 та 25 прикметники відповідно).

3. Склад ЛСГ міцності англійської мови розподіляються на такі прошарки: прикметники запозичені з французької мови (11): solid, rigid, dense, compact, robust, durable, stable, resolute, determined, constant, fixed; прикметники, що означають поняття, близькі до відповідних французьких прикметників із складу ЛСГ “ferme” (8): fort – strong; dur – hard; rude – stiff; assurй, sыr – steady; hardi – sturdy; arrкtй – settled, set; rigoureux, sйvиre – stern. Склад ЛСГ міцності французької мови відрізняється наявністю таких угруповань: прикметники, що не входять до складу досліджуваної ЛСГ в англійській мові, хоча теж були нею запозичені з французької (9): certain (certain), serrй (seried), йnergique (energetic), vigoureux (vigorous), rйsistant (resistant), actif (active), consistant (consisting), difficile (difficult), sйrieux (serious) та незапозичені прикметники (rassis, pйnible, йpais), які не входять до складу ЛСГ “firm” в англійській мові, хоча два з них збігаються у деяких випадках з тими чи іншими прикметниками із складу ЛСГ “firm”: rassis – settled, sound; pйnible - difficult, hard. Прикметник “йpais” не має у складі англійської ЛСГ відповідних за значеннями прикметників.

4. На синтагматичному рівні при запозиченні відбуваються настільки значні зміни, що прикметники, які порівнюються через переклад, мають більше спільного, ніж запозичені та похідні прикметники. Та частина французьких прикметників, які ми зіставляємо з англійськими через переклад, має більше парадигматичних зв'язків з рештою складових елементів ЛСГ, ніж та частина прикметників, яка зіставляється із запозиченими прикметниками.

5. Основою утворення поняття міцності в англійській мові є метафора (поняття міцності тут формується навкруги людини, а міцність предметів виходить за межі ядра семантичного поля). Французьке семантичне поле розмежовує міцність людини на внутрішню (основну, або ядерну) та зовнішню (другорядну, або периферійну). Для французької мови є властивим розмежування між людиною та предметами (до цієї останньої категорії потрапляють і тварини) за основною ознакою, якою виявляється одухотвореність (рос. одушевленность).

Апробація. Результати дослідження представлялися та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Іноземні мови сьогодні і завтра” (Тернопіль, 1999), на Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” Черкаського інженерно-технологічного інституту (Черкаси, 1999) на 6-ій Міжнародній конференції “Франція і Україна. Наково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”(Дніпропетровськ:, 2000).

Публікації. Основний зміст дисертаційного матеріалу відображений у 9 публікаціях, які виконані автором самостійно.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків.

Повний обсяг дисертації складає 243 сторінки, з яких 180 сторінок основного тексту. Дисертація містить 91 таблицю і 4 рисунки. Перелік умовних позначень має 8 найменувань, а перелік умовних скорочень списку художньої літератури сягає 33 найменування. Бібліографія нараховує 206 назв (разом зі списком художньої літератури – 239 джерел).

Основний зміст роботи

Розділ 1. Теоретичні та методологічні передумови зіставлення лексико-семантичних груп і семантичних полів. Сучасні лінгвістичні дослідження ведуться у загальному науковому напрямку – тотальнологія, який трактує “універсум як повноту сутнього, що охоплює не тільки актуальні, а й потенційні світи” (Маліновська). Саме на тотальнологічних засадах В.Н.Манакіним було розвинуто теорію когнiтивно-семантичного континууму, яка засновується на положеннях В.І.Вернадського про єдину ноосферу, або сферу розуму, що людина створює своїм існуванням. Спираючись на цю теорію, побудовано схему взаємин між дійсністю–мисленням–мовою–мовленням–соціумом. Так, мова вважається трирівнєвим явищем:

1) на першому рівні – потенція пізнавати та відображати світ, спільна для всього людства;

2) на другому – соціальне явище, яке втілює культурне, інтелектуальне, матеріальне надбання, менталітет певного народу;

3) на третьому – індивідуальний комунікативний акт.

Основна категорія мови – значення, оскільки воно є змістом, причиною та наслідком комунікації. Побудована схема служить тереном для його дослідження. Значення також вважається трирівневим явищем, тобто існуючим у трьох проявах залежно від рівня маніфестації:

1) концепт – на рівні когнітивно-семантичного універсуму;

2) поняття – на рівні певних соціумів у мовах окремих народів;

3) значення – на рівні конкретного мовного акту.

Для дослідження лексичного значення необхідно розрізняти лексему і семему. Лексема визначається як слово, як одиниця словникового складу мови. Семема ж – зміст мовної одиниці на комунікативному рівні. Складові елементи семеми – це семи. Постійний семічний мінімум лексеми утворює її семічне ядро, інваріант. Контекст створює варіації значення. Семи є універсальними мовними категоріями, які дають можливість міжмовного розуміння.

Слова та лексико-семантичні варіанти утворюють лексико-семантичні групи – мікродільниці лексико-семантичної системи, які мають системний статус. ЛСГ відокремлюють від семантичного поля та від тематичної групи.

У дослідженнях лексичного значення особливе місце займає питання про багатозначність. Багатозначність вважається не тільки характерною для лексеми, але й вбачається джерелом своєрідності лексичного складу кожної окремої мови. Проблема багатозначності/однозначності вирішується розміщенням цих явищ на різних рівнях мови.

Існує багато методів дослідження значення. Прийом дослідження семантичної валентності слова вивчає семантичну сполучуваність слова. Прийом семантичного поля передбачає побудову моделі за принципом “центр–периферія”; він визнає наявність поступових переходів, неперервність розгортання семантичних ознак. Прийом понятійного поля полягає у тому, що в центрі семантичного поля знаходиться концепт – семантична домінанта, яка являє собою добірку семантичних ознак, об'єднаних спільним поняттям. Методика поля слова (або лексико-семантичної групи слова) полягає у тому, що семантичним центром (домінантою) стає значення слова.

Основний метод парадигматичного рівня – це метод компонентного аналізу. В структуральному напрямі мовознавства він висвітлює складові частини значення, які розмежовують та єднають різні мови. Цей метод виводить дослідження на універсальний (авербальний) рівень концептуально-семантичного континууму, основу існування мови як суспільного феномену.

Крім перерахованих існують ще такі методи: логіко-дедуктивний, предметно-описовий та експериментальні (асоціативний метод, метод ранжування ознак, прийоми лінгвістичного інтерв'ювання).

Залежно від мети та об'єкту розрізняються три галузі мовознавства, що базуються на порівнянні:

·

· ареальна лінгвістика, яка вивчає вторинну спорідненість мов, мовні союзи, єдність мовних явищ незалежно від ступеня їх генетичної спорідненості;

· зіставна (контрастивна) та типологічна лінгвістика, які вивчають тотожності й розбіжності між мовами, незалежно від ступеня генетичної спорідненості (Гак).

Основними завданням контрастивної лінгвістики вважаються:

1) висвітлення збігів і розбіжностей у використанні мовних засобів різними мовами;

2)  визначення особливостей кожної з порівнюваних мов, особливостей, які можуть залишитися поза увагою дослідників при суто “внутрішньому” вивченні мови;

3) запобігання небажаної інтерференції при вивченні іноземних мов і при перекладі;

4) зібрання даних для типології, встановлення мовних універсалій.

Головним завданням лексичної семантики є визначення найбільш задовільним способом значення лексичної одиниці. Контрастивна лінгвістика повинна розкрити своєрідність національно-мовної картини світу й інтерпретуватись через категорії когнітивної діяльності та національної ментальності носіїв мови (Кочерган).

Дослідження будується на таких принципах:

1) відмова від перекладу як методу порівняння;

2) опис ЛСГ “ferme” французької мови за методами, технікою, з викорис-танням понятійного апарату, запропонованими О.В.Мусурівською;

3) поетапне порівняння результатів опису ЛСГ із значенням “міцний” у французькій та англійській мовах з метою встановлення тотожностей і розбіжностей на синтагматичному й парадигматичному рівнях;

4) базою зіставлення є результати статистичного аналізу (критерій хі-квадрат та коефіцієнт рангової кореляції);

5) аналіз результатів порівняння на трьох рівнях: когнітивно-семантичному (рівні універсалій); рівні окремих соціумів (окремих “картин світу”, притаманних англійській та французькій мовам); рівні індивідуального мовлення (рівні варіативності засобів вираження одної семи лексеми “міцний” – рівні синонімів; зіставлення цих синонімічних рядів для потреб перекладацької діяльності).

Споріднені слова у словниках порівнюваних мов можуть бути наслід-ком спорідненості цих мов, запозиченням з якоїсь третьої мови, або бути запо-зиченими однією мовою у другої. Щодо природи та шляхів мовних запози-чень, то їх причина – комунікативні потреби мовців. Шлях появи запозичень – мовні контакти. Не всі слова запозичуються однаково легко: слова повсякденного вжитку важче піддаються заміні іноземними словами, ніж рідковживані слова; легко запозичують назви нових, або модних предметів. Існує ще й такий фактор, як психологічна позиція мови, що запозичує, її сприйнятливість по відношенню до слів іншомовного походження. Джерелом запозичень є мовці, які володіють декількома мовами, тобто полілінгвізм.

Запозичене слово входить до складу іншої мовної системи. що викликає зміну його значення. Згідно з вимогами цієї мови змінюється також його фонетичне звучання та орфографія. Наслідком проникнення запозиченого слова є встановлення певних стосунків із словами, що належать мовній системі. Оскільки слова у складі лексичної системи взаємопов'язані, змінюються вживаність і сполучуваність запозиченого слова.

Розділ 2. Зіставлення лексико-семантичних груп із значенням “міцний” в англійській та французькій мовах. Завданням семантичної типології вважається пошук семантичних універсалій і класифікація мов за семантичними типами. При зіставленні лексичного складу англійської та французької мов звертає на себе увагу велика кількість нормано-французьких запозичень у складі англійської мови. Для отримання певної картини стану засвоєння французьких запозичень англійською мовою необхідно проводити дослідження не на рівні окремого слова, а на рівні лексико-семантичних груп. Проявом семантичної спільності лексичних угрупувань вважається збіг або суттєва подібність структурної організації лексичних угрупувань.

Для отримання первинного переліка слів, за допомогою яких розкривається зміст домінанти, було використано 14 тлумачних та синонімічних словників. Отже, перелік № 1 містить 52 одиниці. Словам, що зустрілися у 7 або більше словниках, надається статус ядерних лексем ЛСГ “ferme”. Таким чином отримуємо перелік № 2 з 8 слів (assurй, compact, dйcidй, йnergique, dur, solide, stable, consistant). Відповідний перелік англійської мови нараховує 6 слів (fixed, hard, resolute, solid, steady, strong). Надалі, використовуючи 14 словників, формуємо перелік лексем, що тлумачать ядерні лексеми – перелік № 3, зіставляємо його з переліком англійської мови.

Таблиця 1

Зіставлення складу ЛСГ “міцний” в англійській та французькій мовах

Франц. FERME Англ. FIRM Франц. FERME Англ. FIRM

1. solide (ядро) 1. solid (ядро) — 20. sound

2. rigide 2. rigid — 21. substantial

3. dense 3. dense — 22. established

4. compact (ядро) 4. compact — 23. steadfast

5. robuste 5. robust 22. certain —

6. durable 6. durable 23. serrй —

7. stable (ядро) 7. stable 24. йnergique —

8. resolu 8. resolute (ядро) 25. vigoureux —

9. dйterminй 9. determined 26. rйsistant —

10. dйcidй (ядро) -”-”- 27. actif —

11. constant 10. constant 28. consistant (ядро) —

12. fixe 11. fixed (ядро) 29. sйrieux —

13. fort 12. strong (ядро) 30. difficile —

14. dur (ядро) 13. hard (ядро) 31. rassis —

15. rude 14. stiff 32. pйnible —

16. assurй 15. steady (ядро) 33. йpais —

17. sыr (ядро) -”-”- 34. endurant —

18. hardi 16. sturdy

19. arrкtй 17. settled

-”-”- 18. set

20. rigoureux 19. stern

21. sйvиre -”-”-

Розмежування мови і мовлення вимагає проведення дослідження не тільки на рівні словників, але й на рівні конкретних мовних актів. Отже, наступний крок нашого дослідження – звернення до літературних текстів. Mатеріалом статистичного аналізу стала вибірка обсягом 2724 словосполучень, отримана шляхом випадкового відбору матеріалу на основі суцільного аналізу тексту обсягом ” 2890200 слів. З тексту було виписано словосполучення, речення або їхні сегменти, де вживаються прикметники, що складають перелік № 3. Так була сформована дистрибутивна картотека, яка складається 2724 речень, або сегментів речень, вжитих у тексті. Відносна помилка визначалася за формулою (Перебийніс):

, (2.1)

де Zp – константа, яка дорівнює для 5-тивідсоткового рівня значності 1,96 (Zp = 1,96), N – загальний обсяг вибірки, що складається з кількості вжитих слів (у нашому випадку N = 2890200), p – відносна частота слова, яка знаходиться так: зареєстрована кількість вживання прикметників ЛСГ “ferme” (2724) поділена на загальну кількість слів (2890200). Отже, d дорівнює 0,0375536, що дозволяє вважати результати достатньо достовірними (Носенко). Крім того, d нашого дослідження дуже близький до d у дослідженні О.В. Мусурівської. Це дозволяє вважати, що порівняння має досить великий ступінь достовірності.

Оскільки семантика прикметника переважно визначається залежно від семантики сполучуваних з ним іменників, ми звернулися до аналізу іменників, які виступають контекстуальними партнерами прикметників досліджуваної ЛСГ. Іменники-синтагматичні партнери досліджуваних прикметників можуть бути охарактеризовані за обсягом підкласу, частотою вживання підкласу та його широтою сполучуваності. Ці характеристики прикметників ЛСГ із значенням “міцний” в англійській та французькій мові мають багато спільного.

Метою наступного етапу був аналіз особливостей вживаності прикметників ЛСГ “ferme” на рівні мовлення у сполученнях з виділеними підкласами іменників та окремими іменниками.

Французькі прикметники досліджуваної ЛСГ загалом відзначаються більшою широтою сполучуваності, ніж відповідні прикметники англійської мови. А саме, 16 з 25 прикметників ЛСГ “ferme” (ferme, dense, compact, robuste, durable, stable, rйsolu, constant, fixe, fort, dur, rude, sыr, hardy, arrкtй, rigoureux) мають більшу за відповідні англійські прикметники широту сполучуваності, що становить приблизно 69,56%. Дванадцять з них були запозичені англійською мовою з французької.

Наступний крок – вивчення синтагматичних відносин прикметників досліджуваної ЛСГ з використанням статистичних методів: критерію хі-квадрат (c2) та коефіцієнту взаємної спряженості (К).

Критерій c2 визначає відповідності та розбіжності між розподілом частот, отриманих при спостереженнях, а також відхилення фактичних (емпіричних) даних від теоретичних (очікуваних). Ми користувалися такою формулою для визначення c2:

(ad — bc)2 N

c2 = ------------------------------------- (2.2)

(a + c) (b + d) (a + b) (c + d)

де a, b, c, d – емпіричні дані, отримані при аналізі текстів, N – загальна кількість спостережень.

Критерій c2 зростає, коли збільшується різниця між емпіричними та теоретичними частотами. Щодо тлумачення отриманого результату, то воно залежить від числа ступенів свободи, яке для багатопільних таблиць при розрахунках c2 визначається за формулою:

df = (r – 1) (c – 1), (2.3)

де r – кількість горизонтальних лінійок у таблиці, с – кількість вертикальних стовпців. Так, для df = 1 критичне значення c2 = 3,84, що відповідає так званому рівню значущості P = 0,05. Це означає, що помилка можлива лише у 5% випадків. Тобто, ми маємо досить високий ступень достовірності. Відтак, критичне значення c2, нижче якого отримані дані не дають можливості вважати наявний зв'язок суттєвим, у нашому випадку дорівнює c2 = 3,84.

Критерій c2 дозволяє визначити лише наявність або відсутність зв'язку між ознаками, але не його ступень. Останній визначається за допомогою коефіцієнту взаємної спряженості (К), який розраховується за формулою:

(2.4)

Оскільки для чотирипільної таблиці у знаменнику (r – 1) (c – 1) дорівнює 1, то формула спрощується:

(2.5)

Зіставленню підлягають 23 пари прикметників, які було поділено на 2 групи: запозичені прикметники; перекладені прикметники.

Група запозичених прикметників складається з 12 пар слів: ferme – firm, solide – solid, rigide – rigid, dense – dense, compact – compact, robuste – robust, durable – durable, stable – stable, constant – constant, fixe – fixed, rйsolu – resolute, dйterminй – detremined. Група перекладених прикметників складається з 11 пар слів: fort – strong, dur – hard, rude – stiff, assurй – steady, sыr – steady, hardi – sturdy, arrкtй – settled, arrкtй – set, rigoureux, – stern, sйvиre – stern, dйcidй – determined.

У зіставленні синтагматичних зв'язків були визначені такі параметри: вживаність, сполучуваність, кількість і якість стійких синтагматичних зв'язків з 20 визначеними підкласами іменників, утворення стандартних синтагматичних зв'язків з окремими іменниками. Результати зіставлення відображені у таблиці:

Таблиця 2.2

Вживаність, сполучуваність, синтагматичні зв'язки

спільних для французької та англійської мов прикметників

ЛСГ із значенням “міцний”

Прикмет-ники Вжи- ва ність Сполу-чуваність Кількість підкласів - партнерів Кількість стійких синт. зв. Кількість іменників - партнерів

Спільні Різні Спільні Різні Спільні Різні

Запози- Чені (12) (+7; -5) +58,4% -41,6% (+3; -9) +25 % -75 % 20,8% -10,4% 33,3% + 20% - 15% -5,4% 0 - 4 + 14

Перекладені (11) (+7; -2; =2) + 63,6% - 18,2% = 18,2% (+1; -7; =3) + 9,1% - 63,6% =27,3% 21,75% - 6,4% 63,6% +35% - 25% = 5% - 10 % 3 - 12 + 30

Зіставлення спільних для англійської та французької мови прикметників ЛСГ із значенням “міцний” на рівні синтагматичних зв'язків свідчать про наявність таких збігів і розбіжностей їхнього функціонування:

1) значно більшу вживаність в англійській мові незапозичених прикметників у порівнянні із запозиченими;

2) значно більшу сполучуваність в англійській мові незапозичених прикметників у порівнянні із запозиченнями;

3) меншу розбіжність у сполучуваності між незапозиченими прикметниками французької та англійської мов у порівнянні з розбіжністю сполучуваності запозичених англійською мовою прикметників і похідних прикметників французької мови;

4) обидві порівнювані групи мають п'яту частину спільних підкласів іменників–синтагматичних партнерів;

5) окрім спільних підкласів іменників–синтагматичних партнерів, запозиченні англійською мовою прикметники та похідні прикметники французької мови мають більшу розбіжність у кількості підкласів іменників–синтагматичних партнерів, ніж розбіжність, яку мають прикметники, що співвідносяться через переклад;

6) більшу кількість спільних стандартних синтагматичних зв'язків незапозичених прикметників у порівнянні з кількістю спільних стандартних синтагматичних зв'язків запозичених прикметників;

7) меншу розбіжність між кількістю стандартних синтагматичних зв'язків, окремих від спільних, яку мають запозиченні прикметники та кількістю зв'язків, яку мають незапозичені прикметники;

8) повну відсутність спільних іменників–стандартних синтагматичних партнерів в групі запозичених прикметників та наявність 3 спільних іменників у двох прикметників з групи, де зіставлення відбувається через переклад;

9) велику розбіжність в обох порівнюваних групах у кількості іменників–стандартних партнерів, яку мають прикметники французької та англійської мови.

Таким чином, на синтагматичному рівні при запозиченні відбуваються настільки значні зміни, що прикметники, які порівнюються через переклад, мають більше спільного, ніж запозиченні та похідні прикметники.

Методом дослідження парадигматичних відносин прикметників досліджуваної ЛСГ обрано кореляційний аналіз синтагматичних зв'язків. Аналізу були піддані 26 прикметників французької мови, які зустрілися у тексті не менше 10 разів. Кількість спостережень n для кожної пари прикметників, що піддаються кореляції, дорівнює 20. Отже, число ступенів свободи для кореляційного аналізу є 20-2=18. Мінімальна величина коефіцієнту, що має статистичне значення при df=18, має дорівнювати 0,44 (P=0,05) або 0,56 (P=0,01). Таким чином, зв'язки слів з коефіцієнтом нижче 0,44 вважаються слабкими, від 0,44 до 0,56 середніми, вище за 0,56 – сильними.

Проведене дослідження свідчить, що кількість парадигматичних зв'язків не залежить від вживаності прикметника. Щодо залежності кількості синтагматичних зв'язків від вживаності прикметників, то результати кореляційного аналізу свідчать, що вони знаходяться у стані значної позитивної залежності (r=+0,67): чим більше стійких синтагматичних зв'язків має прикметник, тим частіше він вживається у мовленні. Проте, чим більше синтагматичних ділянок вкриває прикметник, тим менше він має парадигматичних зв'язків.

Шляхом кореляційного аналізу даних вживаності прикметників з окремими підкласами іменників були визначені парадигматичні зв'язки прикметників, які зустрілися у тексті 10 разів і більше. В англійській мові таких прикметників 16, у французькій – 26.

Група запозичених прикметників, парадигматичні зв'язки яких були вивчені в обох мовах, складається з 6 пар: ferme – firm, solide – solid, rigide – rigid, dense – dense, constant – constant, fixe – fixed. Зіставленню через переклад підлягає 8 пар прикметників: fort – strong, dur – hard, rude – stiff, sыr – steady, assurй – steady, arrкtй – settled, sйvиre – stern, dйcidй – determined.

Зіставлення на парадигматичному рівні свідчить, що в англійській мові запозичені прикметники більше зв'язані на парадигматичному рівні, ніж власне англійські прикметники. Крім того, французькі прикметники мають більше парадигматичних зв'язків, ніж відповідні англійські: у середньому 13,25 (53%) у французькій мові та 5,25 (34,9%) в англійській. Щодо наявності парадигматичних зв'язків, спільних для обох мов, то їх зафіксовано 23 (у середньому – 2,9 на прикметник).

Отже, прикметники, які ми зіставляємо через переклад, мають менше спільних парадигматичних зв'язків, ніж група запозичених прикметників.

Крім того, ми зіставили один й той самий текст, написаний англійською та французькою мовами. Таким текстом обрано “Новий Завіт”. Підставами вибору було:

·

· обраний текст зазнав найбільшу кількість перекладів на всі мови світу;

· вимоги до перекладу цього тексту традиційно дуже суворі щодо збереження його автентичності.

Загалом, у перекладі чотирьох Євангелій було зафіксовано 29 випадків вживання прикметників зі складу ЛСГ із значенням “міцний”, серед яких жодного випадку вживання власне домінанти групи ferme – firm. З 35 складових елементів ЛСГ французької мови у перекладі чотирьох Євангелій зустрічається тільки 6 прикметників: sйvиre, fort, dur, difficile, serrй, dйterminй. В англійському перекладі з 25 прикметників зі складу досліджуваної ЛСГ зустрічається 4: stern, strong, hard, determined. Серед зафіксованих 29 випадків вживання прикметників ЛСГ із значенням “міцний” в англійському та французькому перекладах Євангелій більшою вживаністю характеризуються прикметники французької ЛСГ. У чотрирьох Євангеліях поняття міцності, перш за все, пов'язується з голосом людини як зовнішньою маніфестацією її внутрішньої міцності. Міцність самої ж людини може бути як її фізичною характеристикою (un homme fort – a strong man), так і моральною (un homme dur – a hard man, un homme sйvиre – an austere man).

РОЗДІЛ 3. Зіставлення семантичних полів міцності англійської та французької мов. Вперше до дослідження слова з точки зору ідеї, яку воно відбиває, звернувся Й.Трір у 1928 році. Під понятійним (смисловим, семантичним) полем він розумів структуру певної понятійної сфери, чи кола понять, які присутні у мовній свідомості певної спільноти. Понятійне поле не має у мові своєї особливої зовнішньої форми прояву. Щодо формальних мовних засобів, до яких Й.Трір відносить слова, то у мові співіснують поля слів, або поля “мовних знаків”. Весь словниковий склад членується на поля слів, або лексичні поля, які у свою чергу членуються на індивідуальні слова. Окремі ж слова вкладаються мозаїкою у поля мовних знаків, а ці останні – у єдності вищого порядку і так йдучи аж до всього словникового складу мови.

Ця тПроте тееоорія понятійного поля отримала подальший розвиток у роботах не тільки неогумбольдтіанського напрямку мовознавства. Оскільки єдиного визначення СП не існує, дуже багато лексичних явищ потрапляють у категорію СП. Проте, зПроте, загальним недоліком робіт, присвячених вивченню СП – це відсутність об'єктивних методів дослідження. Використання статистичних методів для визначення та вивчення структури лексико-семантичних полів було розроблено В. В. Левицьким, І.А.Стерніним І. А. Стерніним та іншими вченими.

Для дослідження структури семантичного поля було використано не вторинний, а первинний інвентар одиниць, на основі якого проводиться кореляційний аналіз. Первинними одиницями вважаються семантичні підкласи іменників, з якими сполучуються прикметники, оскільки вони мають подвійну природу: є синтагматичними партнерами і, одночасно, компонентами смислової структури слова.

Методом дослідження обрано статистичний аналіз: визначення коефіцієнту рангової кореляції між підкласами іменників–синтагматичних партнерів досліджуваних прикметників. Статистично вагомими вважаються коефіцієнти 0,4 (Р = 0,05) та 0,51 (Р = 0,01). За результатами статистичного аналізу всі ділянки поля мають між собою позитивні зв'язки, тобто належать досліджуваному СП.

Основа утворення поняття міцності в англійській мові – метафора, як головний засіб концептуальної системи, за допомогою якого відбувається розуміння та сприйняття одного типу об'єктів у термінах об'єктів іншого типу. Поняття міцності тут формується навкруги людини. Міцність предметів виходить за межі ядра семантичного поля. Ця характеристика для англійця є ознакою, перш за все, людини, і вже з людини вона може поширюватися на предмети й оточуючий світ.

У визначенні ж міцності людини англійці відштовхуються від того, що вважається для культури та менталітету цього народу найважливішою характеристикою, а саме – зовнішність, статура, голос, погляд, почуття, рух та дії. Характеристика ж міцності матеріальних об'єктів, тварин й рослин наслідує характеристику людини: спочатку оцінюються суто зовнішні, фізичні якості, потім називається сам об'єкт.

Французьке СП розмежовує міцність людини на внутрішню (основну, або ядерну) та зовнішню (другорядну, або периферійну). Семантичне поле міцності французької мови пов'язане з внутрішніми якостями людини, на яку вказує безпосередньо ім'я чи відсилає власний займенник. Другою семантикною віссю поля міцності французької є характеристика матеріальних предметів, речовин, рослин і тварин, які оцінюються за поверхнею, площиною, насиченістю, тобто за зовнішнім виглядом. Оцінювання ж людини за статурою дорівнює оцінюванню неживого предмету або тварини. Отже, основною лінією розмежування між людиною та предметами (до цієї останньої категорії потрапляють і тварини) виявляється наявність почуттів, внутрішнього світу, тобто одухотвореність (рос. одушевленность).

У висновках узагальнюються міркування і спостереження, підводяться підсумки проведеного дослідження. Контрастивне вивчення мов веде до роз-криття їх типологічних характеристик, сприяє поглибленню процесу пізнання людиною не тільки мови, але самої себе та світу, який вона відображає у мові.

Дослідження мов, генетично та територіально близьких, на рівні тої частини лексичного складу, яка є наслідком міжмовних контактів, поширює знання про концептуальну основу, спільну для всіх людей, що знаходить різне втілення у мовних системах окремих народів на рівні індивідуального мовлення у конкретних мовних актах.

Джерелом розбіжності складу досліджуваних лексико-семантичних груп, вживаності та особливо сполучуваності їх складових елементів є розбіжність понять, що існують на рівні близьких, але нетотожніх менталітетів. Побудова семантичних полів міцності англійської та французької мов віддзеркалює різні ціннісні орієнтири цих двох народів.

Отримані результати можуть бути використаними для складання синонімічних, тлумачних, інших словників; у курсах лексикології та загального мовознавства.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1. Ковтанюк М.Р. Щодо способів реестрації структури лексико-семантичної групи зі значенням “міцний” у французькій мові // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип.21. Романська філологія. – 0,15 друк. арк.

2. Ковтанюк М.Р. Дослідження семантичного ізоморфізму при запозиченні лексем (на базі англійської та французької мов) // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип. 27. Германська філологія. – 0,44 друк. арк.

3. Ковтанюк М.Р. Зіставний аналіз особливостей ЛСГ зі значенням “міцний” в англійській та французькій мовах // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип. 41. Германська філологія. – 0,30 друк. арк.

4. Ковтанюк М.Р. Зіставлення синтагматичних зв'язків прикметників лексико-семантичних груп зі значенням “міцний” у французькій та англійській мовах // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – Вип. 60. Германська філологія. – 0,31 друк. арк.

5. Ковтанюк М.Р. Зіставлення синтагматичних зв'язків прикметників лексико-семантичних груп зі значенням “міцний” у французькій та англійській мовах // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: ЧІТІ, 1999. – 0,06 друк. арк.

6. Ковтанюк М.Р. Зіставлення парадигматичних зв'язків прикметників лексико-семантичних груп зі значенням “міцний” у французькій та англійській мовах // Іноземні мови сьогодні і завтра. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. – Тернопіль: Терноп. держуніверситет, 1999. – 0,11 друк. арк.

7. Ковтанюк М.Р. Контарстивний підхід у семантиці // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Чернівці: Рута, 2000. – Вип 84. Германська філологія. – 0,27 друк. арк.

8. Ковтанюк М. Втілення духу народу в англійському та французькому перекладах Нового Заповіту // Біблія і культура: Зб. наукових статей. – Чернівці: Рута, 2000. – Вип 2.