МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Полюга Дарія Михайлівна

УДК 338.012(477)+334.012.64(477)

Методи активІзацІЇ розвитку Малих

виробниЧих пІдприЄмств

Спеціальність: 08.06.02. - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів- 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі інформаційних систем у менеджменті Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

ЄЛЕЙКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ,

Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри інформаційних систем у менеджменті.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, член-кореспондент НАН України, професор

МІКЛОВДА ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ,

Ужгородський державний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки, менед-жменту та маркетингу (м. Ужгород);

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

ЛЮТКЕВИЧ ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА,

Інститут регіона-льних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу соціально-економічних та право-вих проблем розвитку підприємництва (м. Львів).

Провідна установа – | Науково-дослідний економічний інститут Міні-стер-ства економіки України, відділ проблем ре-форму--вання відносин власності, анти-моно-поль-ної політики і розвитку підприємництва (м. Київ).

Захист відбудеться 26 травня 2000 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К35.052.03 у Державному університеті «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів, вул. Степ. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301 »Б».

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м.Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий 25 квітня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради К 35.052.03 _____________________ Пащенко І. Н.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах реформування української економіки активізація підприємницької діяльності як невід’ємної складової квазіринкового середовища набуває дедалі більшого значення. Формування сприятливого економічного, фінансового і правового підприємницького поля з метою стимулювання розвитку економічної конкуренції, забезпечення стабільності, культивування почуття власності є одним з основних шляхів подолання економічної кризи в Україні.

Проблеми й особливості створення та функціонування малих підприємств знайшли своє відображення у наукових економічних до-сліджен-нях. Принципи підприємництва, класифікація форм і видів малих підпри-ємств, організація їхньої діяльності в ринкових умовах, особли-вості обліку та аналізу результатів роботи, планування виробничо-госпо-дар-ської діяльності, світовий досвід функціонування висвітлені у науко-вих працях таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як І.Алєксєєв, П.Бєлєнький, С.Вовканич, З.Варналій, В.Гриньова, А.Даниленко, М.Долішній, А.Загородній, Едвін Дж.Долан, М.Козоріз, О.Кузьмін, В.Колот, В.Корнєєв, Н.Краєва, Ю.Клочко, А.Кісєльов, Є.Крикавський, В.Мікловда, К.Патер, Й.Петрович, С.Покропивний, А.Рінг, В.Рудченко, С.Реверчук, Дж.Хогтон та ін.

В Україні досліджені далеко не всі питання стосовно теоретичних та методологічних методів активізації розвитку малого підприємництва вза-га-лі, і виробничого, зокрема. Набута практика підприємницької діяль-ності випереджує теоретичні здобутки. Тому виникає потреба в поглиб-леному дослідженні теоретичних аспектів активізації виробничого підпри-ємництва, обгрунтуванні переваг і недоліків різних форм і структур його органі-зації, визначенні пріоритетних напрямів розвитку малих підпри-ємств у промисловості та розробці комплексної моделі інтенсифіка-ції їхньої діяльності. Одним із ефективних методів активізації розвитку підприємництва є кредитно-фінансова підтримка малих підприємств. Че-рез недосконалість нормативно-законодавчого забезпе-чен-ня в сучасних умовах не спрацьовують механізми фінансово-кредитної підтримки ма-лого підприємництва. Розроблена Національним банком України мето-дика надання кредитів передбачає врахування тільки фінан-сового стану потенційного позичальника і його платоспроможність. Не приділено належної уваги підготовці підприємства до отримання кре-ди-ту, кон-сультаційній (технічній) допомозі підприємству-позичальнику. Практично не розглядають можливості надання мікрокредитів. Не сформульовано єдиної думки щодо принципів та методів управління про-цесом кредиту-вання малих підприємств (зокрема виробничих), недостат-ньо грунтовно розроблені теоретичні та практичні засади надання кредиту малому ви-робничому підприємству, формування стратегії раціонального викорис-тання кредитних коштів тощо. Поза увагою є розробка теоре-тично-пра-вових та практичних передумов формування регіональних інсти-туцій мікрокредитування різних форм власності. Поряд з цим і самі підприєм-ницькі структури що «умовно» віднесені до категорії малих підприємств, їхні об`єднання не змогли розробити власної тактики, стратегії, концепту-альних моделей, які змогли б законодавчо врегулювати їхні від-носини з бюджетом, державними органами, податкові і кредитні від-но-сини. Важ-ливість теми зумовлена ще й тим, що останнім часом скоро-чується питома вага таких формувань в економіці у цілому.

Актуальність та невідкладність вирішення проблем, пов`язаних з ак-ти-візацією розвитку суб`єктів виробничого підприємництва, визначили тему дисертаційної роботи, зумовили зміст, мету, завдання і структуру досліджень.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського національного університету ім. І.Франка за темою »Розробка організаційно-економічного механізму функціонування приватних підприємств« (номер держреєстрації 01 96V001829, 1996 рік).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних і методичних принципів активізації розвитку малих підприємств промисловості та пошук ефективних методів використання окремих з них.

Досягнення цієї мети зумовило потребу теоретичних розробок, визначення та послідовного вирішення таких завдань:

- узагальнення теоретичних та методологічних засад активізації розвитку малих підприємств;

- аналіз ефективності застосування методів активізації розвитку малих виробничих підприємств та вибір найефективніших із них;

- вивчення та вдосконалення алгоритму формування регіональних інституцій мікрокредитування різних форм власності;

- визначення економічно обгрунтованого прогнозного моменту часу для отримання і використання кредитних ресурсів малим підприємством з метою реконструкції, розширення, реновації виробничого потенціалу;

- формування стратегії та прийняття управлінських рішень щодо раціонального використання позикових та інвестиційних коштів малими підприємствами; можливості дотування чи субсидіювання виробництва продукції і послуг, що є суспільно-необхідним і, традиційно, планово-збитковим чи низькорентабельним.

Предметом дослідження є процеси становлення і розвитку малого виробничого підприємництва в контексті загальних тенденцій розвитку малих підприємницьких структур та фінансово-економічні результати їхнього функціонування. Об`єкт дослідження - малі підприємства різних галузей економіки.

У роботі використані законодавчі акти та закони України з питань розвитку підприємництва, науково-технічної бази виробництва та ефективного використання інвестицій; статистична звітність, що характеризує результати функціонування суб`єктів підприємницької діяльності в Україні за 1993-1999 роки; вітчизняні і зарубіжні публікації з питань розвитку підприємницьких структур у різних галузях економіки, анкетні матеріали, зібрані за участю автора тощо. Методологічну основу дослідження становлять сучасні теорії ринкової економіки, загальновизнані принципи трансформації планово-регламентованої економіки у квазіринкове середовище з елементами ринкових відносин, системний підхід, економіко-математичне моделювання, соціологічний метод, методи групувального аналізу і статистично-прогнозних підходів, порівняння тощо.

Результати дослідження опрацьовано та оформлено за допомогою сучасних пакетів статистичного аналізу та ПЕОМ типу Реntium-II.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- поглиблено поняття «мале підприємство», доведено недоцільність вико-рис-тання тільки середньооблікової чисельності працюючих як крите-рію визначення категорії малих підприємств, наголошено на тому, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, послуг) повинен бути голов-ним чинником у визначенні розміру підприємства;

- розроблено класифікацію методів активізації розвитку малих вироб-ничих підприємств, яка розглядає: державно-адміністративні, кре-дит-но-економічні, податкові, страхові та соціально-психологічні; обгрун-то-вано комплексне використання цих методів у системі активізації діяльності малих форм підприємництва;

- удосконалено алгоритм формування регіональних інституцій мікрокредитування різних форм власності, який полягає у послідовному виконанні п’яти етапів: 1) визначення стратегічних завдань та мети ство-рення кредитних інституцій (орієнтація на виробничі малі та мікро-під-при-ємства, оптимальне поєднання потреб позичальника та можливостей кредитора); 2) накреслення тактичних цілей (дослідження ринку, потреб потенційних позичальників, розробка переліку послуг, організаційна структу-ра і персонал); 3) визначення критеріїв ефективності роботи; 4) розробка бізнес-плану; 5) розробка стратегічного плану дій (прогноз на три-п’ять років), розробка блочної моделі інтенсифікації наявних ресурсів, власного і залученого капіталів;

- уперше розроблено концепцію упереджуваного методу визначення сприятливого моменту часу для використання кредитних ресурсів малим підприємством з метою досягнення поставлених цілей за ознакою недостатності власного капіталу і з огляду на наявний потенціал; метод грунтується на аналізі та математичному опрацюванні статистичних матеріалів фінан-сово-господарської діяльності і прогнозних перспектив розвитку; розроб-лено шляхи удосконалення процедури забезпеченості кредиту для малого виробничого підприємства;

- запропоновано методичні рекомендації щодо формування стратегії раціонального використання позикових та інвестиційних коштів малими підприємствами з урахуванням особливостей різних галузей промисло-вості, з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу; розроб-лено графічну модель прийняття управлінських рішень щодо раціо-наль-ного використання залученого капіталу.

Практичне значення одержаних результатів. Виконане дослідження та одержані результати мають таке практичне значення: ком-плексне застосування розробленої класифікації методів активізації роз-витку малих виробничих підприємств дасть змогу впливати на стан таких підприємницьких формувань; удосконалення алгоритму форму-ван-ня регіональних інституцій мікрокредитування різних форм власності полегшить визначення стратегічних завдань та мети програми кредиту-вання; запровадження методики покрокового кредитування (надання на-ступ-ної, більшої суми кредиту, за умови повернення попередньої) сприя-тиме зменшенню ризику неповернення позик, особливо за умов створення нового підприємства; розроблена ситуаційна система контролю за вико-ристанням кредитних коштів підприємством-позичальником дасть змогу визначити наявні тимчасові проблеми і вчасно уникнути небажаних наслідків. Впровадження результатів досліджень сприятиме розширенню сфери діяльності малого бізнесу в економіці та підвищенню фінансово-економічних результатів господарювання малих підприємств.

Основні положення та пропозиції, викладені в дисертації, враховані Українським фондом підтримки підприємництва у створенні регіо-наль-них філій, Українською маркетинговою групою у консолідації роботи з ма-лими підприємствами, Лабораторією економічної оцінки, а також вико-ристані адміністративно-територіальними органами державної влади у Львів-ський області для розробки планів та програм активізації розвитку ма-ло-го підприємництва. Основні положення дисертації знайшли викорис-тан-ня в навчальному процесі при підготовці фахівців за спеціальністю «Ме-неджмент організацій» (дисципліни «Основи підприємництва», «Фінан-совий менеджмент») у Львівському інституті менеджменту.

На захист виносяться: концептуальна модель активізації розвитку малих підприємств, алгоритм формування регіональних інституцій мікро-креди-тування різних форм власності, концепція упереджуваного методу визначення сприятливого моменту часу для отримання і використання кре-дитних ресурсів, формування стратегії раціонального використання по-зи-кових та інвестиційних коштів малими підприємствами з ураху-ван-ням особливостей різних галузей промисловості.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисерта-ції, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення та ідеї, які отримані в ре-зуль-таті особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Про основні результати досліджень доповідалось на Міжнародній науково-практичній конфе-ренції «Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адмі-ністративних районів» (Тернопіль, 1997), на Всеукраїнській студентсько-аспірантській науковій конференції, присвяченій 30-річчю економічного факультету Львівського державного університету ім. Івана Франка, «Еконо-мі-ка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку» (Львів, 1997), на Все-українській науково-практичній конференції «Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки» (Львів, 1998), на Міжнародній науково-практичній конференції «Регіо-наль--на політика України: наукові основи, методи, механізми» (Львів, 1998), наукових семінарах економічного факультету Львівського наці-о-наль--ного університету ім. Івана Франка.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у восьми наукових працях (наукові статті, тези доповідей) загальним обсягом 2,2 друкованого аркуша, з них 1,2 друкованого аркуша належить особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 176 сторінках друкованого тексту, проілюстрована у 12 таблицях і 22 рисунках та складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (168 джерел), 9 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт та методологію дисертаційної роботи.

У першому розділі -«Теоретичні та методологічні засади розвитку малого виробничого підприємництва в умовах реформування системи господарювання» - досліджено соціально-економічні передумови формуван-ня та роль малого підприємництва в економіці України; прове-дено критичний аналіз нормативно-правового забезпечення діяльності ма-лих виробничих підприємств; досліджено особливості функціонування суб’єктів малого виробничого підприємництва і сучасні перспективи його активізації в період формування ринкових відносин.

На основі вивчення та узагальнення наукового матеріалу і власних досліджень автора сформульовано поняття «мале підприємство» і «мале виробниче підприємство». Зокрема, доведено, що мале підприємство - це господарюючий суб’єкт підприємницької діяльності, зареєстрований у передбаченому порядку в органах державної влади будь-якої організаційно-правової форми і форми власності з обсягом виручки від реалізації, як правило нематеріальних послуг, за рік до 1 млн. грн., що свідомо займається ризикованою діяльністю в умовах нестабільності для досягнення певного рівня прибутковості, рентабельності, веде пошук нових сфер вкладання капіталу та шляхів випередження конкурентів. Мале виробниче підприємство - це суб’єкт господарювання, який займається підприємницькою діяльністю з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг матеріального характеру за власні кошти у будь-якій галузі економіки задля досягнення беззбитковості, отримання прибутку, вдосконалення виробничо-технологічного процесу шляхом впровадження нововведень та зміцнення власних позицій на ринку.

З огляду на ситуацію, що склалася в економіці України, та до-слідження динаміки підприємництва у світі, в роботі доведено, що підпри-ємництво може відіграти значну роль у формуванні ринкових відносин за умов створення відповідного сприятливого середовища та підвищення рівня підприємницької активності. Незважаючи на певні позитивні зміни у нормативно-правовому регулюванні підприємницької діяльності, законо-давство, що регулює економіко-фінансову діяльність, є неефективним. Застарілі і взаємовиключні для квазіринкового середовища положення вносять певні непорозуміння у поточну діяльність і не дають змоги розробити стратегію і тактику щодо активізації діяльності на перспективу. Всі намагання вдосконалити механізм статистичної і фінансової звітності для малих і мікропідприємств перетворюються у значне його усклад-нення. Отримання кредитів суб`єктами підприємницької діяльності є прак-тично неможливим. Найнезахищенішими в цій ситуації є виробничі малі підприємства з огляду на тривалий кругооборот капіталу. В дисер-тації доведено, що малі підприємства повинні відігравати певну роль в економіці України, хоча сьогодні частка їхньої продукції у промисловому виробництві галузі є незначною (табл. 1).

Необхідність розвитку малих виробничих підприємств випливає із тих функцій, які вони повинні виконувати. Серед економічних функцій виробничого підприємництва треба виділити такі: інноваційну (впровадження винаходів і нових технологій); високоякісне задоволення зростаючих потреб споживача і вміння їх прогнозувати; адаптація до кон-ку-рентного середовища тощо. Аналізуючи соціальні функції виробничого підприємництва, перевагу потрібно надавати насамперед створенню нових робо-чих місць, сприянню формування психології власника - підприємця, гос-по-даря; створенню належних умов праці тощо. Щодо екологічних функцій, то раціональне використання обмежених сировинних ресурсів, засто-сування безвідходних технологій частково сприятиме вирішенню еколо-гічних проблем як окремого регіону, так і держави в цілому.

Таблиця 1

Частка продукції малих підприємств у промисловому виробництві галузі, %

Галузі промисловості | Р о к и

1991 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 2000

(прогноз)

Вся промисловість | 0.8 | 1.9 | 2.6 | 4.7 (2.2) | 2.8 | 3.4

Паливна промисловість | 0.0 | 0.3 | 1.3 | 1.7 (0.5) | 0.5 | 1.3

Кольорова металургія | 0.6 | 2.3 | 3.4 | 6.2 (2.9) | 3.5 | 4.5

Машинобудування і металообробка | 0.9 | 4.8 | 6.2 | 11.4 (5.0) | 6.8 | 7.5

Деревообробна, целюлозно-папе-рова промисловість | 1.5 | 4.8 | 9.4 | 10.9 (7.8) | 9.8 | 12.7

Промисловість будматеріалів | 2.4 | 2.9 | 4.4 | 7.2 (3.4) | 4.0 | 5.5

Легка промисловість | 0.9 | 5.5 | 7.8 | 13.8 (8.3) | 11.1 | 13.3

Харчова промісловисть | 0.2 | 1.0 | 1.9 | 4.1 (2.6) | 3.2 | 5.3

Поліграфічна промисловість | 22.2 | 20.1 | 20.3 | 35.0(25.5) | 28.9 | 34.2

Розроблено за даними статистичного щорічника України за 1998 рік.- С.318.

У 1998 році внесені зміни до системи статистичного обліку суб’єктів підприємництва. Для зіставності дані за 1997 рік наведено двома показниками - у дужках по колу 1998 р.

За 1991-1997 рр. - включаючи лісову промисловість.

Виробничо-підприємницька діяльність є складним і довготри-валим проце-сом, складовими якого є кілька етапів, а початковим можна вважати підприємницький задум (блок 1 на рис. 1). Визначивши в результаті довготривалих досліджень ринку предмет діяльності, необхідно проана-лізувати перспективність задуму (доцільність) і спрогнозувати ефект від його реалізації.

Невід’ємною умовою початку виробничої діяльності є науково обгрунтоване прогнозування тривалості життєвого циклу нового продукту, можливої величини підприємницького ризику, критична оцінка наявних знань, вмінь і підприємницького досвіду, а також вивчення всіх переваг і недоліків нового продукту над продуктом конкурентів. За формою та змістом це процес складання бізнес-плану. Безпосередню реалізацію підприємницького проекту переважно започатковують за власні кошти (без залучення зовнішніх джерел фінансування). На цьому етапі кредитори не фінансують ризикові проекти. На першому етапі – організація і підготовка виробництва (блок 3) – підприємець створює сировинну і матеріально-технічну базу, визначає необхідний обсяг капіталовкладень, формує кадровий потенціал.

Метою другого етапу реалізації проекту є виробництво конку-ренто-спро-можного продукту, що відповідає загальноприйнятим стандартам і нормам (блок 4). На наступному етапі – реалізація готового продукту – підприємець пере-ходить із сфери виробництва у сферу його реалізації. Це етап презентації нового продукту на споживчому ринку (блок ). Оцінка результатів фінан-сової та виробничої діяльності дає змогу визначити величину прибут-кового капіталу і зробити висновки щодо ефективності вироб-ництва цього продукту (блок 6). Залежно від результатів досліджень виробництво або розширюється, або триває пошук нового задуму (проекту). За умови отримання додаткового капіталу частину його треба скерувати на модерні-зацію і структурну перебудову виробництва (блок 7). У випадку нестачі влас-них коштів для реалізації проекту ведуть пошук джерел інвесту-вання або аналізують можливість отримання кредитних ресурсів (блок 8). Підприємець, що пройшов кожен етап цього процесу, зосередивши увагу саме на підготовці реалізації проекту, має значно більше шансів уникнути невдачі.

У другому розділі - «Аналіз та основні напрями активізації розвитку малих підприємств» - розроблена класифікація методів активізації розвитку малих підприємств та проаналізовані напрями вдосконалення кредитно-економічних методів активізації їхньої діяльності.

Дослідження впливу на підприємницьку діяльність різних методів активізації розвитку малих підприємств сприяло вибору найбільш резуль-тативних з них. Особливу увагу у дослідженні звернуто на ви-вчен-ня ролі і функцій держави у формуванні та діяльності підприємницьких струк-тур; принципи формування державної політики активізації розвитку малих підприємств; дослідження форм і методів активізації розвитку ма-лих під-приємств через недержавні структури тощо.

З використанням системного підходу в дослідженні згруповано мето-ди активізації розвитку малих виробничих підприємств за такими озна-ками (рис.2):

- державно-адміністративні методи розробляють централізовано і/або місцеві органи влади, їх фінансують переважно з бюджетів різних рівнів; поділяють на методи прямого й опосередкованого втручання держави у діяльність підприємницьких структур. Запропоновано звести до мінімуму пряме втручання (регулювання підприємницької діяльності, контроль за діяльністю малих підприємств за умови дотримання законодавства) і максимізувати опосередковане (надання пільг кредитно-фінансовим установам, які займаються креди--туванням підприємницьких структур, сприяння розвитку інфраструктури бізнесу у всіх регіонах держави);

- кредитно-економічні методи спрямовані на створення сприятливого кредитного середовища для розвитку підприємницької діяльності. Для ефективної роботи зазначеної групи методів необхідно розробити механізм взаємодії держави і недержавних кредитно-фінансових структур, сприяти створенню таких структур і залученню їх до вирішення проблем малого бізнесу. На особливу увагу заслуговує формування доступної інформаційної бази даних про наявні джерела фінансування, умови отримання кредитів, вимоги до позичальників; забезпечення доступності кредитів і їх здешевлення тощо;

- податкові методи - ефективним у цьому випадку є оптимізація кількості податків, надання податкових пільг під конкретні проекти (вирішення регіональних і соціальних проблем, інвестицій у виробництво) тощо;

- страхові методи впливатимуть на активізацію розвитку малого підприємництва через гарантію захисту майна підприємців, використання механізму страхування ризиків від впровадження нових технологій, екологічних, комерційних, фінансових, виробничих та інших ризиків;

- соціально-психологічні методи створять конкурентне середовище для підприємців через запровадження рейтингової шкали, висвітлення діяльності підприємницьких структур у пресі тощо.

Запропонована класифікація методів активізації розвитку малих виробничих підприємств дає змогу виділити деякі пріоритети. Оскільки однією з найсуттєвіших проблем для малого підприємництва є фінансування, то на особливу увагу заслуговує формування системи кредитних інституцій різних форм власності для створення конкурентного середовища в цій сфері, запровадження системи мікрокредитування, пільгове кредитування, удосконалення процедури надання кредиту тощо.

Підсумовуючи результати дослідження чинників, які впливають на розвиток малого підприємництва Львівщини, зазначимо, що переважна більшість опитаних підприємців не бажає розширювати виробництво через нестачу власних коштів. Значна кількість респондентів виявила бажання поповнити власні фінансові ресурси, залучаючи кредити міжнародних кредитних ліній. Популярними серед опитаних є довгострокові кредити, що випливає зі сфери їх подальшого виробничого застосування. Виявлене прагнення майже кожного другого з респондентів залучати мікрокредити може стати підгрунтям до розробки регіональної програми мікрокредитування. Аналоги таких програм з великим успіхом діють як у США, Канаді, так і в Польщі, Угорщині, країнах Балтії. На цих засадах вважаємо за потрібне розробити та запропонувати методику створення такого проекту та відповідного механізму надання мікрокредиту малому виробничому підприємству.

Розділ третій - «Удосконалення кредитно-економічних важелів активізації підприємницької діяльності» - присвячений формуванню алгоритму розробки адаптивної регіональної програми мікрокредитування малих підприємств, удосконаленню процедури надання кредиту та формуванню економічної стратегії раціонального використання позикових коштів.

У дисертації розроблено метод визначення сприятливого моменту часу використання кредиту малим виробничим підприємством. Для цього досліджено виробничо-господарську діяльність промислових малих підприємств з 1994 по 1999 рр., тобто за період їхнього функціонування на безкредитній основі і від моменту отримання кредиту до початку проведення дослідження, що дало змогу з’ясувати певні закономірності. Підприємства, що отримали зовнішню фінансову підтримку (кредит, розмір якого до уваги не брали), можна розділити на дві групи. Підприємства групи А (65% загальної кількості підприємств, що увійшли до вибіркової сукупності) - це малі підприємства, які на початок виробничої діяльності мали надто малий стартовий капітал і отримали незначні прибутки тільки наприкінці першого року існування (крива К1 на рис.3).

Підприємства групи Б (35% загальної кількості підприємств, що увійшли до вибірки) – це малі підприємства, які грунтовно підготувалися до початку виробничої діяльності, маючи приміщення, обладнання, сировину, технології тощо і до завершення першого року існування вже зайняли певну нішу на ринку, чим забезпечили собі стійке фінансове становище (крива К2). Об`єднавши показники підприємств груп А і Б, отримаємо узагальнену характеристику зміни прибутків для всієї вибірки (крива К0). Підприємства групи А в середньому протягом двох наступних років більш-менш стабільно поліпшували власне становище, маючи незначний приріст прибутку. Підприємства групи Б, відповідно, протягом тих же двох років боролися із труднощами, шукаючи нові ринки збуту, впроваджуючи у виробництво нові види продукції (тобто вкладаючи певну частку коштів у модернізацію та розвиток виробництва). Наприкінці третього року виробничої діяльності більшість малих підприємств потребували зовнішньої кредитної підтримки, переважно з метою розширення виробництва. Одночасність виникнення потреби у залученні кредиту для такої кількості підприємств дає змогу вважати третій рік діяльності підприємства моментом, коли вже набуто певного досвіду в управлінні і виробництві, накопичено вагомий потенціал нових задумів, реалізація яких потребує нових кредитних вливань, а власних коштів недостатньо (відрізок [t1, t2] на рис.3).

Обгрунтування теоретично сформованої концепції упереджуваного методу визначення сприятливого моменту часу ефективного використання кредитних ресурсів побудовано на дескриптивному підході: праткика модель теорія.

У дисертаційному дослідженні виділено низку складових програми мікрокредитування, зокрема: планування діяльності, розробка власної методики надання кредиту (пряме кредитування або кредитування за порукою), технічна допомога (навчання і допомога в складанні заявки на отримання кредиту, бізнес-плану тощо), постійна ділова допомога для позичальника (вирішення всіх проблем до моменту повного повернення кредиту). Програми мікрокредитування повинні забезпечити більш фахову ділову допомогу, яка є індивідуальною для кожного підприємця і його підприємства. Зазначені програми повинні передусім підготувати мікропідприємства шляхом збільшення доходу і кількості працюючих до переходу у малий бізнес із доступом до банківських кредитів.

Запропонований у роботі алгоритм розробки адаптивної регіональної програми мікрокредитування суб’єктів підприємницької діяльності (передусім виробничих) дає змогу грунтовно дослідити всі недоліки існуючого локального кредитного ринку, визначити нішу на ньому й ефективно співпрацювати з позичальниками. Загалом зазначений алгоритм можна розбити на п’ять етапів: 1) визначення стратегічних завдань та мети створення кредитних інституцій (орієнтація на виробничі малі та мікропідприємства, оптимальне поєднання потреб позичальника та можливостей кредитора); 2) накреслення тактичних цілей (дослідження ринку, потреб потенційних позичальників, розробка переліку послуг, організаційна структура і персонал); 3) визначення критеріїв якості роботи; 4) розробка бізнес-плану; 5) розробка стратегічного плану дій (прогноз на три-п’ять років). Гарантом успіху програми мікрокредитування в умовах становлення ринкової економіки є обмеженість спектра існуючих кредитних послуг, наявність великого попиту на недорогі і невеликі кредити, потреба фінансової підтримки вітчизняного товаровиробника в особі малого підприємства тощо.

Щодо удосконалення процесу надання кредиту, то в дисертації обгрунтовано переваги формування відносин між кредитором і позичальником протягом повного періоду використання кредиту за формулою «особистий контакт». Це сприятиме зменшенню ризику та забезпеченню ефективності використання коштів. Досить результативною може стати методика покрокового кредитування (позичальнику надається певна сума із запланованого кредиту з наступним збільшенням, якщо останній виявив порядність та платоспроможність). Вона актуальна у недостатньо розвинутій ринковій економіці і зводить до мінімуму ризик як кредитора, так і позичальника, навіть за умов створення нового підприємства.

Особливу увагу звернуто на підготовчий етап процесу надання кредиту. Він є досить громіздким, однак послідовне виконання запро-по-но-ваних кроків (аналіз орієнтації потенційного позичальника у змінах на рин-ку та форму-вання ним плану подальших дій, експертна оцінка підпри-ємницького хисту та особистих рис позичальника, визначення величини ризику та чинників успіху виробничої діяльності тощо) та неупереджена оцінка дає змогу уникнути подальших ускладнень і зменшити ризик неповернення позики.

Розроблена система індикаторів відстеження грошових потоків малих і мікропідприємств забезпечує контроль за використанням кредитних коштів безпосередньо на виробничому підприємстві, враховуючи особливості вітчизняної економіки. Зокрема, розглянуто такі ситуації: загальні зміни на ринку; продукція позичальника перестала користуватися попитом; погір-шення економічного стану підприємства; зміни у фінансах позичальника за останні три-шість місяців, - проаналізовано їхні причини та запропоновано взаємовигідні управлінські рішення для усунення ускладнень.

Основою розробленої економічної стратегії раціонального вико-рис-тання кредитних коштів є вироблення управлінських рішень з використанням економіко-математичних методів аналізу. Результати фі-нан-сово-господарської діяльності малих виробничих підприємств ма-ши-но-будування, деревообробної, харчової та поліграфічної промисло-вості досліджено за період з 1995 по 1999 рр.

Внаслідок опрацювання статистичних даних на ПЕОМ з викорис-танням сучасних пакетів прикладних програм зі статистичного аналізу отри-мано багатофакторні рівняння регресії залежності валового доходу малих виробничих підприємств X0 (тис. грн) від впливу факторних змінних: вартості сировини і матеріалів X1 (тис. грн); витрат на оплату праці X2 (тис. грн); плати за оренду приміщень, обладнання, транспортних засобів X3 (тис. грн); залишкової вартості виробничих основних фондів X4 (тис. грн); оборотних коштів у запасах товарно-матеріальних цінностей X5 (тис. грн); грошових коштів, розрахунків з дебіторами, інших активів X6 (тис. грн) окремо для кожної із груп, які досліджують. Зокрема, для малих підприємств поліграфічної промисловості отримано таке рівняння:

Х0 = -3.72 + 1.087X1 - 0.733X2 + 1.296X3 + 2.474X4 - 0.014X5 + 1.588X6

Найвагоміше збільшення середнього значення валового доходу у галузі очікується за умови вкладання кредитних коштів у нарощування власних виробничих потужностей (збільшення вартості основних вироб-ничих фондів). Наприклад, кожна тисяча гривень, додатково вкла-дена у збільшення вартості основних виробничих фондів сприятиме збіль-шенню випуску вітчизняної продукції, що, відповідно, веде до збільшення середнього значення доходу від реалізації продукції на 2.474 тис. грн. Досить вагомо на розмір доходу впливають інвестиції у розши-рення виробничих площ та нарощування виробничих потужностей на орендних засадах і збільшення суми грошових активів. Використання кредитів на оплату праці негативно позначиться на зростанні доходу (призведе до його зменшення). Нарощування матеріально-сировинної бази та суми оборотних коштів матиме непомітний вплив на збільшення серед-нього значення доходу галузі.

Важливе значення у дослідженні мають отримані досить вагомі значення коефіцієнтів множинної детермінації для всіх підгалузей промисловості, які розглянуто. Зокрема, перелічені вище факторні змінні, що відповідають результатам фінансово-господарської діяльності, пояснюють 98 % дисперсії валового доходу від реалізації продукції у машинобудуванні і металообробці (R2 = 0.9832), 99% - у легкій промисловості (R2 = 0.9852), 93% - у деревообробній, целюлозно-паперовій і лісовій промисловості (R2 = 0.9314), 97% - у харчовій (R2 = 0.9748) та 99.6 % - у поліграфічній промисловості (R2 = 0.9961). Отже усі, введені до наших регресійних моделей факторні змінні, досить суттєво впливають на валовий доход малих виробничих підприємств.

У дисертаційній роботі запропоновано процес прийняття управ-лінського рішення щодо раціонального використання кредитних коштів (по-слі-довність шести етапів). Необхідною умовою зазначеного процесу є забезпечення зворотного зв`язку для регулювання і координації управ-лін-ських процедур у структурі менеджменту малого підприємства.

Висновки та рекомендації

1. Виконаний аналіз концепцій нормативно-правового регулювання та тенденцій розвитку суб`єктів підприємницької діяльності доводить, що основними причинами гальмування їхнього розвитку є: відсутність дієвого механізму реалізації державної політики щодо малого підприємництва; великий тягар оподаткування (особливо відчутно для виробничих малих підприємств); обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів та неможливість отримання дешевого кредиту; низький рівень фахової освіти підприємців, відсутність досвіду в управлінні підприємством у формуванні маркетингової стратегії; відсутність інформаційного забезпечення підприємницьких структур щодо їхніх прав, отримання пільгових кредитів, безпеки підприємницької діяльності. Комплексне подолання зазначених перепон та проблем стане передумовою прискореного розвитку малого підприємництва.

2. Накреслення пріоритетів у розвитку малих підприємств домінуючих галузей промисловості регіону та забезпечення їхнього виконання сприятиме певним позитивним зрушенням у підвищенні рівня рентабельності, продуктивності праці, у зменшенні кількості збиткових підприємств тощо. Проведені дослідження дають змогу стверджувати, що на Львівщині найперспективнішими галузями промисловості для розвитку малого підприємництва є машинобудування і металообробка, легка, лісо-ва, деревообробна, харчова, поліграфічна промисловість та будів-ниц-тво.

3. Кредитним установам різних форм власності можна запропонувати удосконалення підходів до надання кредиту малому виробничому підприємству. Це дасть змогу, крім аналізу фінансово-кредитних показників, підготувати підприємство до отримання кредиту. Запро-вадження методики покрокового кредитування (надання наступної, біль-шої, суми кредиту за умови повернення попередньої) сприятиме зменшен-ню ризику неповернення позик, особливо за умов створення нового підприємства. Розроблена ситуаційна система контролю за використанням кредитних коштів підприємством-позичальником, враховуючи особли-вості вітчизняної економіки, дасть змогу визначити існуючі тимчасові проблеми і вчасно запобігти небажаним наслідкам.

4. Кредитним установам різних форм власності доцільно з метою запобігання виникненню непередбачених ускладнень широко використо-вувати, поряд із фіксованими позиками, так звані «технічні кредити». Характер і обсяг технічного кредиту визначається індивіду-аль-ними потре-бами. Технічна допомога забезпечує імовірність ділового (підпри-ємницького) успіху і є гарантом погашення кредиту. У дисертації обгрун-то-вані переваги залучення і використання технічних кредитів та розроб-лена методика їхнього надання. Впровадження зазначених розробок щодо вдосконалення методики надання кредитів у питаннях підготовки підприємства-позичальника до отримання кредиту, щоденна робота з останнім за формулою «особистий контакт» сприятиме підвищенню ефективності використання позики, значному зменшенню ризику неповернення кредиту та зміцненню позицій підприємця-виробника на ринку.

5. Дослідженнями виявлено, що в середньому з потребою в отриманні кредиту мале підприємство стикається наприкінці третього року виробничої діяльності. На цих засадах виникає необхідність введення такого поняття, як «сприятливий момент часу для кредитування» (момент часу, коли для досягнення чітко визначених стратегічних і тактичних цілей нестача власних фінансових ресурсів спонукає до залучення зовнішньої кредитної підтримки).

6. Наведені економічні та організаційні пропозиції щодо формування стратегії раціонального використання кредитних коштів та вироблення щодо цього управлінських рішень керівниками малих підприємств у розрізі галузей промисловості (на прикладі Львівської області). Зазначену методику можна використо-вувати як на галузевому рівні, так і на рівні окремих малих підприємств, вона сприятиме визначенню ефективних сфер використання кредитів та отримання доходу.

7. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна рекомендувати:

- Міністерству економіки України під час економічного обгрунтування ефективності використання кредитів застосовувати концепцію упереджуваного методу визначення сприятливого моменту часу для використання кредитних ресурсів малим підприємством і ситуаційну систему контролю за використанням кредитних коштів підприємством-позичальником;

-

-

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях:

1. Єлейко В.І., Полюга Д.М. Малий бізнес у промисловості Львівщини // Регіональна економіка.-1997.-№2.- Львів: Інститут регіональних до-сліджень. НАН України. - С.168-171. [Особистий внесок здобувача: аналіз діяль-ності малих підприємств з використанням економіко-математичних методів].

2. Полюга Д. Кон`юнктурне обстеження кредитної активності малих виробничих підприємств Львівщини // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Зб. наук. праць.- Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998.- Вип. 7.- С.182-190.

3. Полюга Д.М. Новий підприємницький задум. Підготовка і реалізація // Формування ринкової економіки в Україні: Зб. наук. праць.- Львів: Львівський державний університет ім. І.Франка; Центр ринкознавства «Інтер-еко»,1997.- Вип. 2.- С. 116-118.

4. Сажинець С.Й., Полюга Д.М. Дослідження впливу основних факторів виробництва на доход малих підприємств різних форм власності //Вісник Львівського університету. Серія економічна. –Львів: Світ, 1998. - Вип. 28. - С. 109-117. [Особистий внесок здобувача: дослідження впливу основних факторів виробництва на доход малих підприємств різних форм власності із застосуваннм економіко - математичних методів].

Додаткові публікації:

5. Єлейко В.І., Самець С.М., Полюга Д.М. Формування фінансової політики малих підприємств промисловості //Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: Зб. наук. праць за матер. доповідей міжнар. наук.-практ. конф. м. Львів, 21-23. 05. 1998р. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998.-Ч.1.-С.253-256. [Особистий внесок здобувача: застосування економіко-математичних методів у формуванні фінансової політики малих підприємств].

6. Полюга Д. Вплив основних факторів виробництва на доход малих підприємств різних форм власності //Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. статей. - Львів: Львівський державний університет ім. І.Франка, 1997. - С. 60-63.

7. Полюга Д. Сучасні тенденції та проблеми залучення зовнішньої підтримки для розвитку малих підприємств в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Зб. наук. пр.- Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998. - Вип. 7. - С.285-293.

8. Полюга Д.М., Яремко М.Т. Оцінка ефективності діяльності малих підприємств у районах Львівської області // Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів: Наук. доп. міжнар. наук.-практ. конф. м. Тернопіль 17-18. 04. 1997р. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1997.-Ч.1.- С.206-210 [Особистий внесок здобувача: проведено статистичну оцінку діяльності малих підприємств у Львівській області].

АНОТАЦІЯ

Полюга Д.М. Методи активізації розвитку малих виробничих підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02. – Підприємництво, менеджмент та маркетинг. – Державний університет «Львівська політехніка», Львів, 2000.

Дисертацію присвячено теоретичному обгрунтуванню і практичним рекомендаціям щодо впровадження та застосування методів активізації розвитку малих виробничих підприємств. Розроблено класифікацію та напрями вдосконалення зазначених методів.

Особливу увагу приділено кредитно-економічній групі методів. Запропоновано алгоритм створення адаптивної регіональної програми мікрокредитування суб’єктів підприємницької діяльності, розроблено економічну стратегію раціонального використання кредитних коштів, основою якої є вироблення управлінських рішень з використанням економіко-математичних методів аналізу.

Ключові слова: малі виробничі підприємства, активізація, регіональна про-гра-ма мікрокредитування, економічна стратегія, раціональне викорис-тання кредиту, управлінські рішення, економіко-математичні методи аналізу.

ANNOTATION

D. M. Polyuha. Methods of activization of small industrial enterprises’ development. – Manuscript.

Thesis for obtaining the degree of the Candidate of Sciences in Economics in speciality 08.06.02. – Entrepreneurship, management and marketing – at the State University «Lviv Polytechnic», Lviv, 2000.

The dissertation is devoted to the theoretical substantiation and practical recommendations concerning introduction and application of small industrial enterprises’ development activization methods. The classification and directions of improvement of such methods are developed.

The special attention is given to credit and economic group of methods. It is offered algorithm of creation of small industrial enterprises microcredit adaptive regional program, is developed economic strategy of credit proceeds rational use, the basis of which is manufacturing the administrative decisions with use of economic-mathematical methods of the analysis.

Key words: small industrial enterprises, activization, microcredit regional program, economic strategy, rational credit utilization, economic and mathematical methods of analysis.

АННОТАЦИЯ

Полюга Д.М. Методы активизации развития малых производ-ствен-ных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Государственный университет «Львовская политехника", Львов, 2000.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и практи-чес-ким рекомендациям относительно внедрения и применения методов активизации развития малых производственных предприятий.

Первый раздел -« Теоретические и методологические основы разви-тия малого производственного предпринимательства в условиях рефор-ми-рования системы ведения хозяйства" - посвящен анализу соци-ально-экономических предпосылок возникновения и роли малого пред-при-нимательства в экономике Украины; критическому анализу норма-тивно-правового обеспечения деятельности малых производ-ствен-ных предприятий, исследованию особенностей функционирования субъек-тов малого производственного предпринимательства и его активи-за-ции в период формирования рыночных отношений.

На основании изучения и обобщения научного материала и собственных исследований автора сформулировано понятие «малое