Українська академія аграрних наук
Інститут винограду і вина “ Магарач”
Каменева
Наталья Валеріївна
УДК: 634.5:633.2/3:577.175.12
Застосування органічних кислот і солі титану для підвищення
врожаю, якості ягід і вина сортів Пино сірий і Бастардо
магарацький в умовах південного степу України
Спеціальність 06.01.08 – Виноградарство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Ялта – 2001Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському Державному сільськогосподарському інституті , ВАТ «Южний» Саратського району, Одеської області.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,
професор,
Хреновськов Едуард Іванович,
завідувач кафедри виноградарства та
виноробства Одеського державного
сільськогосподарського інститута,
м. Одеса
Офіційні опоненти :
доктор біологічних наук, професор Амірджанов Артем Гарігенович,
науковий консультант,
ІВіВ “Магарач“, УААН, м. Ялта
кандидат сільськогосподарських. наук,
доцент,
Вільчинський Валерій Францевич,
доцент кафедри виноградарства,
Кримський державний аграрний
університет, м. Сімферополь
Провідна установа: Інститут виноградарства і виноробства
ім. В.Е. Таїрова, м. Одеса, УААН
Захист дисертації відбудеться 26 червня 2001 р . о 1300 год.
на засіданні спеціалізованої ради Д 53.365.02 при Інституті винограду і вина “Магарач“, за адресою : 98600, Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31, ІВіВ “Магарач“.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІВіВ “Магарач“.
Автореферат розіслано 25 травня 2001 р .
Вчений секретар
спеціалізованої ради,
доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник Якушина Н.А.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Досить чітко визначалося, що застосування регуляторів росту в сільському господарстві є могутнім і практично маловивченим резервом нарощування виробництва рослинницької культури. Біологічні особливості виноградної рослини, чутливість її на зовнішній вплив роблять виправданим і доцільним використання сполук з фізіологічною активністю на всіх етапах обробітку цієї культури. На кафедрі виноградарства і виноробства в ОДСГІ в дослідженнях використовуються фізіологічно активні речовини ендогенного походження. Було доведено стимулюючу дію на виноградну рослину таких речовин, як янтарна і лимонна кислота, окремо й у комплексі з мікроелементами, амінокислот, поліфенолів окремо й у комплексі з титаном, похідних піридину. Застосуванням цих речовин дане їхнє теоретичне обґрунтування (Хреновськов Э.И., Страхів В.Г., Костючек М.Н). Як правило, в умовах південного степу України (Одеська, Херсонська і Миколаївська області) виноград технічних сортів не набирає базисної цукристості, що негативно позначається на одержанні якісних виноматеріалів. Застосуванням різних органічних кислот при позакореневому підживленні можна вирішити цю проблему, особливо для сортів, схильних до цукронакопичення. Тому тема з застосування позакореневого підживлення органічними кислотами разом з титаном для одержання високих кондиційних врожаїв для сортів Пино сірий і Бастардо магарацький є актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дослідження, результати яких викладені в роботі, проводилися згідно тематичного плану ОДСГІ (номер держреєстрації 0196U017093)
Мета досліджень полягала у встановленні впливу янтарної, лимонної кислот, титану окремо і титану в комплексі з однією з кислот на ріст, продуктивність, якість ягід і виноматеріалів сортів Пино сірий і Бастардо магарацький.
Задачі досліджень: а) з'ясувати вплив органічних кислот, титану на розвиток листової поверхні і на обсяг однорічного приросту; б) визначити вплив органічних кислот і разом з титаном на врожай і якість ягід сортів винограду Пино сірий і Бастардо магарацький; в) простежити характер диференціації суцвіть під впливом янтарної, лимонної кислот окремо і разом з титаном; г) визначити вплив досліджуваних речовин на якість виноматеріалу, виготовленого із сортів винограду Пино сірий і Бастардо магарацький; д) визначити економічну ефективність застосування досліджуваних фізіологічно-активних речовин при вирощуванні двох технічних сортів винограду; е) розробити науково-обгрунтовані рекомендації по використанню янтарної, лимонної кислот і титану при вирощуванні винограду сортів Пино сірий і Бастардо магарацький.
Наукова новизна полягає в установленні можливості на фоні бордоської рідини застосовувати для позакореневого підживлення янтарну, лимонну кислоти і 4х-хлористий титан окремо, чи спільно з однією їз кислот з 4х-хлористим титаном на сортах, схильних до високого цукронакопичення, якими є Пино сірий і Бастардо магарацький.
Практична значимість. У результаті проведених досліджень встановлена реакція сортів винограду на застосування органічних кислот і титану при позакореневому підживленні разом із бордоською рідиною. Використання органічних кислот і титану дозволило застосувати на практиці кращі варіанти і одержати високий кондиційний врожай сортів Пино сірий і Бастардо магарацький. Виробниче впровадження здійснено в ВАТ “Южний” Одеської області в 1999 році на площах 10 і 20 га відповідно для сортів Пино сірий і Бастардо магарацький. Фактичний економічний ефект від реалізації рекомендацій склав по сорту Пино сірий 10,4 ц/га і 893,4 грн., по сорту Бастардо магарацький – 7,3 ц/га і 758,5 грн.
Конкретна участь автора полягає у виборі й аналізі літературних даних.
Автором самостійно проведено весь обсяг аналітичної роботи і науково-практичні експерименти; обробку результатів, лабораторна частина досліджень; формулювання висновків і науково-обґрунтованих рекомендацій виробництву.
Апробація. Основні положення дисертації доповідані на засіданнях наукових конференцій факультету плодоовочівництва і виноградарства Одеського державного сільськогосподарського інституту в 1998 –2000 р., на науково – практичній конференції “Шляху підвищення ефективності і продуктивності сільськогосподарських культур” (Одеса,2000), в ІВіВ "Магарач" (Ялта, 2000).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 статей.
Структура й обсяг роботи. Дисертація викладена на 109 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, методики й умов проведення роботи, результатів досліджень, висновків і рекомендацій виробництву, включає 17 таблиць і 16 малюнків, 60 додатків, у тому числі акти виробничої перевірки. Список літератури включає 212 найменувань, у тому числі 25 закордонних джерел.
Основний зміст роботи
1. Огляд літератури свідчить про те, що для інтенсифікації фізіологічно-біохімічних процесів при вирощуванні виноградної рослини можна застосовувати речовини ендогенного походження, які при малих дозах впливають на ріст, розвиток, продуктивність і якість ягід винограду і вина. Були використані роботи вчених Благовіщенського А.В., Бойченко Е.А., Вернадського В.И., Власюка П.А., Добролюбського О.К., Нікелю Л.Дж., Пейве Я.В., Страхова В.Г, Хреновського Э.И., Чайляхана М.Х., Шерер В.А., Школьника М.Я., Вergmann L., Went F.W., Smith P.E.
2. Об'єкти і методика досліджень. Дослідження здійснювались в 1997 – 1999 рр. на виноградниках в ВАТ “Южний” Саратського району Одеської області. Об'єктами досліджень були технічні сорти винограду Пино сірий і Бастардо магарацький. Ці сорти відрізняються високим цукронакопиченням, що стало підставою для вибору об'єктів досліджень.
Дослід включав 6 варіантів: лимонна кислота, янтарна кислота, четирьоххлористий титан і спільні обробки лимонна кислота з титаном і янтарною кислотою з титаном; контролем була бордоська рідина.
На кущах було проведено трьохразове позакореневе обприскування: за 2-3 дні до цвітіння, при досягненні ягід величини горошини і за 2 тижні до збору врожаю наступними розчинами: янтарною кислотою - 0,03%, лимонною кислотою – 0,03%, 4-х хлористим титаном – 0,03%. Оптимальна концентрація розчинів встановлена дослідженнями кафедри виноградарства і виноробства (Страхів В.Г., Седлецький В.А.,1993). Бордоська рідина використовувалася в 1% концентрації в усіх варіантах. Дослід закладено у 3-х кратній повторності методом рендомізації.
За усіма варіантами досліду проводили наступні обліки, аналізи і спостереження, фенологічні спостереження за методикою - М.А. Лазаревського, 1959, метеорологічні спостереження - за методикою агрометеослужби, кількість розвинених пагонів, у тому числі плодоносних, кількість суцвіть (після появи вусиків над ними), кількість грон на кущі, кількість листів – шляхом підрахунків, діаметр листів і площа листової поверхні - ампелометричним методом С.А. Мельника і В.І. Щигловської, 1957, довжину, товщину пагонів у середній частині і їхній обсяг - методом кубічних вимірів С.А. Мельника, 1963 , маса врожаю з куща, маса грон на всіх кущах, що спостерігаються, при досягненні технічної зрілості – зважуванням. Диференціацію закладання вічок вивчали з методикою А.П. Диканя, 1981. У соці ягід визначали масову концентрацію: цукрів - ареометричним методом, титруємих кислот - методом прямого титрування. Отримані результати оброблені статистично з застосуванням методів дисперсійного і кореляційного аналізів, викладених у книзі Б.А. Доспехова, 1985.
З врожаю дослідних сортів винограду виготовляли сухі виноматеріали за класичною схемою. Методи аналізу виноматеріалу: масова концентрація цукру методом прямого титрування (ДСТ 14192 – 73); масова концентрація титруємих кислот методом титрування за допомогою застосування індикатора (ДСТ 14252 – 73); масова концентрація летучих кислот методом відгону з водяним паром (ДСТ 13193 – 73); об'ємна частка спирту методом відгону (ДСТ 13191 – 73); зміст SO2 (вільної і спільної із застосуванням індикатора) (ДСТ 14351 – 73); масова концентрація заліза (ДСТ 13193 – 73); органолептична оцінка виноматеріалів шляхом дегустації.
3. Вплив янтарної, лимонної кислот і титану на листову поверхню і на обсяг приросту кущів сортів Пино сірий та Бастардо магарацький
Дослідження, проведені в 1997-1999 рр., показали позитивний вплив на ряд показників росту, розвитку та продуктивність, а також якість винограду сортів Пино сірий і Бастардо магарацький.
До проведення обробки за варіантами досліду спостерігалось приблизно однакове навантаження плодовими і безплідними пагонами. Коефіцієнт плодоношення в середньому за 1997-1999 роки у сорта Пино сірий був не набагато вище, ніж у сорта Бастардо магарацький (табл.1,2).
Таблиця 1
Розвиток вегетативної маси сорту Пино сірий
(у середньому за 1997-1999 р.)
Варіанти Кількість пагонів Коефіці- єнти плодоношення Коефіці- єнти плодонос- ності Листова поверхня куща, м2 Обсяг одноріч-ного приросту, см3
усього шт. у т. ч. плодоносних, %
Контроль 39,1 46,0 0,87 1,90 12,2 1239
Лимонна кислота 39,0 45,9 0,90 1,96 15,0 1534
Янтарна кислота 40,7 46,8 0,84 1,80 17,2 1696
Титан 40,2 47,5 0,85 1,78 15,7 1659
Лимонна кислота + титан 39,3 47,4 0,87 1,84 16,2 1527
Янтарна кислота + титан 40,4 46,6 0,85 1,82 18,7 1845
НСР05 1,5 3
Аналіз даних табл. 1, 2 свідчать про позитивний вплив лимонної, янтарної кислот і титану на розвиток листової поверхні і на обсяг однорічного приросту виноградної рослини. В усі три роки, коли проводилися досліди, середній діаметр листа за усіма варіантами перевершував контрольний варіант. Збільшення середнього діаметра листа вплинуло на площу листа й у цілому на листову поверхню куща. У середньому за 1998-1999 роки найнижчий показник листової поверхні, отриманий у варіанті з лимонною кислотою; по сортах збільшення площі листової поверхні склало: Пино сірий – 2,8 м2, Бастардо магарацький –1,7 м2.
Найбільш високий показник листової поверхні куща по сорту Пино сірий в усі три роки спостерігався у варіанті, де застосовувалася обробка янтарною кислотою разом із титаном, збільшення по роках склало:1997–6,9 м2, 1998 – 6,4 м2, 1999 – 6,2 м2 (мал. 1).
Таблиця 2
Розвиток вегетативної маси сорту Бастардо магарацький
(у середньому за 1997-1999 р.)
Варіанти Кількість пагонів Коефіці- єнти плодоношення Коефіці- єнти плодонос- ності Листова поверхня куща, м2 Обсяг одноліт-нього приросту, см3
усього, шт. в т. ч. плодоносних, %
Контроль 40,0 48,4 0,78 1,63 11,4 1188
Лимонна кислота 39,5 48,7 0,80 1,68 13,1 1556
Янтарна кислота 39,9 48,8 0,80 1,67 14,4 1728
Титан 39,2 49,2 0,83 1,69 14,1 1603
Лимонна кислота + титан 38,6 48,7 0,83 1,69 14,6 1604
Янтарна кислота + титан 38,9 48,8 0,83 1,73 15,2 1757
НСР05 1,3 2,1
Мал. 1 Вплив лимонної, янтарної кислот і титану на розвиток листової поверхні куща сорту Пино сірий
По сорту Бастардо магарацький найбільша листова поверхня куща спостерігалася в 1999 році у варіанті янтарною кислотою з титаном – на 4,8 м2 вище контролю (мал.2).
Мал.2. Вплив лимонної, янтарної кислот і титану на розвиток
листової поверхні сорту Бастардо магарацький
У середньому за три роки по сорту Бастардо магарацький найбільше значення листової поверхні куща дали спільні обробки лимонної і янтарної кислот з титаном - збільшення на 3,2 і на 3,8 м2 (табл. 4) відповідно.
Аналогічно по сорту Пино сірий у середньому за 1997-1999 роки найкращі показники отримані при некореневій обробці лимонною, янтарною кислотами разом з титаном, відповідно вище контролю на 6,5 і на 4,0 м2. Усі збільшення математично доказові. Вплив визначений, індекс детермінації дорівнює 92 % по сорту Пино сірий і 87 % по сорту Бастардо магарацький.
Найбільша довжина однорічного приросту по сортах спостерігалася в 1997 році (мал. 3-4).
По сорту Бастардо магарацький у варіанті янтарної кислоти разом з титаном – 166 см, різниця з контролем 19 см. По сорту Пино сірий - у варіанті лимонна кислота з титаном, збільшення склало 26 см.
Проведений дисперсійний аналіз свідчить про те, що розходження за варіантами досліду математично доказові, тому що фактична різниця між контролем і досліджуваними даними більше найменшої істотної різниці, яка дорівнює 9,8 см у сорту Пино сірий і 6,8 см у сорту Бастардо магарацький.
У середньому за три роки показники обсягу однорічного приросту перевищують контроль з математичною вірогідністю, і по сортах просліджується однакова закономірність. Найбільший приріст обсягу був отриманий при обробках янтарною кислотою з титаном і окремо з титаном.
Мал.3 Вплив органічних кислот і титану на довжину пагона
сорту Бастардо магарацький
Мал.4 Вплив органічних кислот і титану на довжину пагона
сорту Пино сірий
По сорту Бастардо магарацький - відповідно на 48 та 45 % більше контролю (табл. 2).
4. Вплив органічних кислот і титану на врожай
і якість ягід сортів Пино сірий і Бастардо магарацький
У результаті досліджень виявлені ефективність і перспективність використання при позакореневій обробці органічними кислотами у сполученні з титаном на якість ягід винограду сортів Пино сірий і Бастардо магарацький. Збільшився індекс продуктивності за усіма варіантами у порівнянні з контролем. По сорту Пино сірий у середньому за три роки лимонна кислота показала найкращий результат індексу продуктивності, що перевищує контрольний варіант на 12,3 г (табл.3). Найбільший індекс продуктивності по сорту Бастардо магарацький у варіанті янтарна кислота з титаном, що вище контролю на 11,9 г (табл. 4). З огляду на те, що коефіцієнт плодоношення за варіантами приблизно однаковий, можна говорити, про вплив маси грона на продуктивність винограду. Максимальна маса грона по сорту Пино сірий у варіанті янтарної кислоти з титаном – 99,5 г (табл.3) , що на 13,5 г вище контролю.
Декілька нижче – на 10 г більше контролю у варіантах лимонної кислоти з титаном і окремо з титаном. Середня маса грона по сорту Пино сірий за усіма варіантами відрізняється з математичною вірогідністю (НСР05 = 4,6 г). Вплив варіантів достовірний, індекс детермінації дорівнює 98 %.
Таблиця 3
Врожай і якість винограду сорту Пино сірий під впливом
органічних кислот і титану (у середньому за 1997-1999 р.)
Варіант Індекс продуктивності, г Середня маса грона, г Врожай з куща, кг Врожайність з 1 га, ц Масова концентрація в соці ягід
цукрів, г/100 см3 титруємих кислот, г/дм3
Контроль 75,4 86,7 2,93 65,0 16,8 10,1
Лимонна кислота 87,7 97,4 3,35 74,3 17,9 9,9
Янтарна кислота 78,9 93,9 3,17 72,3 17,9 9,9
Титан 81,9 96,4 3,21 71,3 18,0 10,1
Лимонна кислота + титан 83,9 96,5 3,25 72,0 17,9 10,1
Янтарна кислота + титан 84,6 99,5 3,35 74,4 18,3 10,0
НСР05 4,6 0,95 1,4
По сорту Бастардо магарацький у середньому за 1997-1999 рр. також найвище збільшення маси грона спостерігалося у варіанті спільної обробки янтарної кислоти і титана – 8,5 г вище контролю (табл. 4). Варіант обробки янтарна кислота з титаном вірогідно перевищує контроль за зазначеним показником. По роках значення середньої маси грона значно відрізнялися. У 1997-1998 роках вона знаходилася в межах 80 г. У 1999 році сорт Пино сірий дав середню масу грона 120 г, а Бастардо магарацький – 140 г. Варіювання середньої маси грона обумовлено як впливом умов року, так і впливом варіантів, з перевагою останнього. Величина врожаю при дуже близькому навантаженні кущів пагонами і гронами розрізнялася за варіантами.
По сорту Бастардо магарацький в усі три роки найбільш високий врожай був отриманий при застосуванні спільної обробки янтарною кислотою з титаном (рис 5). Збільшення врожаю по роках відповідно складало 20, 9 і 7 % вище контролю.
Таблиця 4
Врожай і якість винограду сорту Бастардо магарацький під впливом
органічних кислот і титану (у середньому за 1997-1999 р.)
Варіант Індекс продуктивності, г Середня маса грона, г Врожай з куща, кг Врожайність з 1 га, ц Масова концентрація в соці ягід
цукрів, г/100 см3 титруємих кислот, г/дм3
Контроль 75,6 97,0 2,88 63,9 16,9 8,9
Лимонна кислота 80,9 101,2 3,01 66,9 17,7 8,7
Янтарна кислота 82,7 102,1 3,17 70,3 18,2 8,6
Титан 82,7 99,7 3,04 68,3 17,8 8,5
Лимонна кислота + титан 84,8 102,2 3,10 69,1 17,9 8,7
Янтарна кислота + титан 87,5 105,5 3,23 71,2 18,4 8,5
НСР05 5,6 0,24 0,9
У середньому за 1997-1999 р. найвищий врожай по сорту Бастардо магарацький, отриманий при застосуванні позакореневої обробки винограду
1 – контроль 2 – лимонна кислота 3 – янтарна кислота
4 – титан 5 – лимонна + титан 6 – янтарна + титан
Мал. 5 Вплив органічних кислот і титану на
врожайність сорту Пино сірий
янтарною кислотою з титаном – 3,23 кг на кущ, що на 12 % вище контролю. Варіанти обробки перевищують контроль з математичною вірогідністю. Вплив варіантів визначальний, індекс детермінації дорівнює 87 %.
По сорту Пино сірий у середньому за 1997-1999 р. найбільш високий врожай, отриманий у варіантах обробки лимонною кислотою і янтарною кислотою з титаном - 3,35 кг із куща, що більше контролю на 14 % (мал. 6).
1 – контроль 2 – лимонна кислота 3 – янтарна кислота
4 – титан 5 – лимонна + титан 6 – янтарна + титан
Мал. 6 Вплив органічних кислот і титану на
врожайність сорту Бастардо магарацький
Найбільш низькі значення врожаю спостерігалися у варіантах обробок
янтарною кислотою і титаном. Збільшення в цих варіантах склали відповідно 8 і 10 %. Вплив визначальний, індекс детермінації 82 %.
Сорт Пино сірий за продуктивністю показав більш високі показники, ніж сорт Бастардо магарацький (табл.3-4). За якісними показниками у сорта Бастардо магарацький результати краще, ніж у сорта Пино сірий, хоча і не набагато. Масова концентрація цукрів у соку ягід по сорту Бастардо магарацький при застосуванні спільних обробок лимонною, янтарною кислотами з титаном зросла в порівнянні з контролем на 1,0 і на 1,5 г/100 см3 відповідно. Масова концентрація титруємих кислот декілька нижче контролю (табл. 4). По сорту Пино сірий найбільш високу масову концентрацію цукрів у соку ягід, так само як і по сорту Бастардо магарацький отримано при обробці янтарною кислотою з титаном, і збільшення також склало 1,5 г/100 см3. Однакову масову концентрацію цукрів показали обробки лимонною, янтарною кислотами і спільна обробка лимонною кислотою з титаном 17,9 г/100 см3 проти 16,8 г/100 см3 контрольного варіанту.
Масова концентрація титруємих кислот або не відрізнялась від варіанта, або відрізнялась незначно. Вплив визначальний, індекс детермінації дорівнює по сорту Пино сірий 74 % , а по сорту Бастардо магарацький 91 % .
В роки проведення досліджень найбільш високі концентрації цукрів при більш низьких концентраціях титруємих кислот спостерігалися в 1999 році. І по сорту Пино сірий і по сорту Бастардо магарацький просліджувалася однакова закономірність. Найбільші значення були отримані при спільній обробці янтарною кислотою з титаном відповідно по сортах - Пино сірий 20,2 г/100 см3 , що вище контролю на 2,9 г/100 см3, Бастардо магарацький – 20,9 г/100 см3, вище контролі на 2,4 г/100 см3.
5. Характер диференціації суцвіть під впливом досліджуваних речовин.
При вивченні впливу різних кислот і солі титана була звернена увага на закладку і диференціацію зачатків суцвіть за варіантами досліду. Дослідженнями А.П. Диканя й О.Г. Замети [54], встановлено, що змінюються значення коефіцієнтів плодоношення на добре диференційованих зачатках суцвіть у різних сортів. Наші дослідження підтвердили висловлення авторів.
Як видно з графіків 7 і 8 у сорту Пино сірий більш високі коефіцієнти
плодоношення центральних бруньок за сумою зачатків суцвіть у 1998 році спостерігалися у варіанті янтарна кислота з титаном.
У 1999 році в першому вузлі були однакові коефіцієнти плодоношення центральних бруньок за сумою зачатків суцвіть у трьох варіантах : лимонна кислота, янтарна кислота і янтарна кислота з титаном.
По мірі зростання до 8го вузла виділяється варіант, де застосовувалась лимонна кислота, але надалі до 15 го вічка цей варіант показав найбільш швидке зниження коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок за сумою зачатків суцвіть і зрівнявся за значеннями з варіантом, де застосовувалась янтарна кислота. Варіант янтарна кислота з титаном дав більш рівномірну криву, і до 15 го вічка мав вище коефіцієнти плодоношення центральних бруньок, ніж інші варіанти.
Мал. 7. Характер диференціації зачатків суцвіть під впливом
органічних кислот і солі титана у сорта Пино сірий за 1999 рік
Мал. 8 Характер диференціації зачатків суцвіть під впливом
органічних кислот і солі титану в сорту Пино сірий за 1999 рік
Аналізуючи графіки 9 і 10, можемо відзначити, що характер диференціації зачатків суцвіть у сорта Бастардо магарацький інший.
Мал. 9 Характер диференціації зачатків суцвіть під впливом органічних кислот і солі титана у сорта Бастардо магарацький за 1998 рік
Мал.10 Характер диференціації зачатків суцвіть під впливом органічних кислот і солі титану у сорта Бастардо магарацький за 1999 рік
У 1998 році в 1-му вузлі тільки в варіанті янтарна кислота з титаном значення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок за сумою зачатків суцвіть перевищували контроль. Всі інші варіанти мали коефіцієнти плодоношення центральних бруньок нижче контролю. До 8 го вічка усі варіанти перевищували контроль. Найбільш виділявся варіант, де застосовувалась спільна обробка лимонною кислотою і титаном. Рік 1999 відрізнявся більш низькими значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за сумою сильної диференціації закладки суцвіть, ніж 1998 рік. Як і в 1998 році найбільш високі значення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок по сумі зачатків суцвіть у 8 го вічка отримані у варіанті лимонна кислота з титаном. Однакові коефіцієнти плодоношення центральних бруньок по сумі зачатків суцвіть у 8го вічка спостерігалися у варіантах з лимонною кислотою, янтарною кислотою з титаном і окремо з титаном.
До 15го вічка більш різке зниження і найменші значення коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок по сумі зачатків суцвіть показав варіант, де застосовувалась лимонна кислота.
Таким чином, під впливом досліджуваних речовин у бруньках, особливо центральних, йде більш глибока диференціація суцвіть, що виявляється в більш високих показниках коефіцієнтів плодоношення як центральних бруньок до 8 вічка, так і по сумі зачатків.
6. Якість виноматеріалів із сортів Пино сірий і Бастардо
магарацький під впливом фізіологічно-активних речовин
Хімічний аналіз виноматеріалів, виготовлених з винограду сортів Пино сірий і Бастардо магарацький (табл. 5) показує деяке поліпшення хімічних показників виноматеріалів.
Таблиця 5
Хімічні показники виноматеріалів, виготовлених з винограду сортів Пино сірий і Бастардо магарацький під впливом органічних кислот і титану
Варіант Пино сірий Бастардо магарацький
Масова концентрація Обўємная частка етилового спирту, % Масова концентрація Обўємная частка етилового спирту, %
цукрів, г/100 см3 титруємих кислот, г/дм 3 цукрів, г/100 см3 титруємих кислот, г/дм 3
Контроль 0,32 7,6 12,3 0,30 12,9 12,9
Лимонна кислота 0,37 6,3 12,4 0,32 13,2 13,2
Янтарна кислота 0,33 6,4 12,8 0,35 13,4 13,4
Титан 0,39 7,2 12,5 0,33 13,0 13,0
Лимонна кислота + титан 0,35 6,8 12,7 0,32 13,3 13,3
Янтарна кислота + титан 0,39 6,1 12,9 0,36 13,5 13,5
По сорту Пино сірий масова концентрація цукрів декілька вище контролю. Найбільш високий спирт отриманий при обробці янтарною кислотою з титаном – на 0,6 % вище контролю. І в цьому ж варіанті найбільша масова концентрація цукрів, що вище контролю на 0,2 %, це пояснюється більш високою масовою концентрацією цукрів у соці ягід.
Виноматеріали із сорту Пино сірий відрізнялися більш високою кислотністю, ніж виноматеріали виготовлені із сорту Бастардо магарацький. Найменша концентрація титруємих кислот спостерігалася по сорту Пино сірий у варіантах обробки янтарною кислотою з титаном і лимонною кислотою. Різниця з контролем складала відповідно 1,5 і 1,3 г/дм 3.
По сорту Бастардо магарацький спостерігається аналогічна ситуація. Дані хімічного аналізу були підтверджені й органолептичними показниками
По сорту Пино сірий виділявся виноматеріал обробки янтарною кислотою з титаном. Виноматеріал відрізнявся солом'яним кольором, більш повним, чистим гармонічним смаком. Зразок одержав найбільш високу дегустаційну оцінку – 8,0 у порівнянні з іншими варіантами.
По сорту Бастардо магарацький виноматеріали відрізнялися більш високими якісними показниками, ніж виноматеріали виготовлені з винограду сорту Пино сірий. Тут більш високу дегустаційну оцінку отримав виноматеріал обробки лимонною кислотою з титаном – 8,0 проти 7,8 у контролі. Виноматеріал мав гранатовий колір, сортовий аромат, смак повний, найбільш гармонічний. Спільна обробка янтарною кислотою з титаном дала надмірну танниність, що декілька зіпсувало смак даного зразка. Виноматеріал оцінено на 7,9.
Економічна ефективність застосування органічних кислот і титану при позакореневому живлені кущів винограду
При застосуванні позакореневої обробки винограду янтарною кислотою з титаном отримано більш високий прибуток, не зважаючи на високі додаткові витрати. Збільшення по сорту Пино сірий склало 890 гривень, що вище контролю на 31 %.Цей варіант виявився і найбільш рентабельним – 154 %, що вище контролю на 44 %. По сорту Бастардо магарацький аналогічно найбільш високі економічні показники були отримані при застосуванні обробки янтарної кислоти з титаном. Рентабельність вище контролю на 36 %. Збільшення прибутку з 1 га складала 760 гривень у порівнянні з контролем.
Була проведена виробнича перевірка в ВАТ «Южний» Саратського району Одеської області на досліджуваних сортах винограду.
Висновки
На підставі трьохрічних досліджень з вивчення впливу янтарної, лимонної кислот і титану на ріст, врожай, якість ягід і вина можна зробити наступні висновки:
1. Сорту Пино сірий і Бастардо магарацький позитивно реагують на досліджувані органічні кислоти і титан при позакореневому живлені.
2. Янтарна, лимонна кислоти і титан окремо сприяють збільшенню площі листової поверхні, обсягу однорічного приросту. Підсилити вплив можна при спільному застосуванні однієї з кислот разом з четирьоххлористим титаном. Для сорту Пино сірий збільшення за площею листової поверхні у варіанті янтарна кислота + 4х - хлористий титан склала 6,5 м2 на кущ; за обсягом однорічного приросту на 606 см3 на кущ. По сорту Бастардо магарацький цей варіант також був оптимальним.
3. Застосування органічних кислот і титану при позакореневому підживленні забезпечило збільшення маси грона врожаю з 1 куща. Тут по сорту Пино сірий виділяється варіант, де застосовували янтарну кислоту разом з титаном і лимонною кислотою, маса грона виросла на 12,8 і 10,7 г, а врожай з 1 куща на 0,42 кг, відповідно в порівнянні з контрольним. По сорту Бастардо магарацький за зазначеними показниками кращим був варіант, де застосовували янтарну кислоту разом з 4х-хлористим титаном врожайність виросла на 11,4%.
4. Особливу увагу заслуговують дані за якісними показниками. У дослідних варіантах отримано кондиційний врожай. За масовою концентрацєю цукрів у соці ягід в усі роки досліджень і в обох сортах виділяється варіант, де застосовували янтарну кислоту разом з 4х-хлористим титаном, що на 1,5 г/100 см3 більше контрольного варіанту.
5. На підставі хімічного й органолептичного аналізів виноматеріалів, виготовлених із сортів Пино сірий можна виділити варіант, де застосовувалася янтарна кислота з 4х - хлористим титаном. По сорту Бастардо магарацький – за хімічними показниками виділяється варіант обробки янтарною кислотою з титаном, а за смаковими якостями варіант, де використовували спільну обробку лимонною кислотою з титаном.
6. Застосування органічних кислот і титану економічно виправдано. Оптимальний варіант – позакоренева обробка янтарною кислотою разом з 4х - хлористим титаном забезпечив за рахунок більш високого врожаю і цукристості ягід при визначених витратах зниження собівартості 1ц, по сорту Пино сірий на 2,7 грн., по сорту Бастардо магарацький на 2,1 грн., збільшенню рівня рентабельності по сортах на 44 і 36 %, відповідно.
Рекомендації виробництву.
У результаті проведених досліджень і виробничих випробувань можна рекомендувати проводити спільну обробку розчинами 1% бордоської рідини, 0,03% янтарної кислоти і 0,03% 4х - хлористого титану 3х - кратно: за 2-3 дня до цвітіння, при досягненні ягодами величини горошини, за 2 тижні до збору врожаю винограду сортів Пино сірий і Бастардо магарацький.
Список опублікованих статей
1. Хреновсков Э.И., Каменева Н.В., Кара В.В., Димитров В.Д. Применение органических кислот и титана для повышения урожайности и качества ягод винограда. //Сб.науч.тр. Пути повышения эффективности хранения и переработки сельскохозяйственной продукции. – Одесса, 1999. – С.151 - 156
2. Хреновсков Э.И, Каменева Н.В. Повышение качества винограда сорта Бастардо магарачский и вина из него нетрадиционными стимуляторов роста.// Виноград и вино России.-2000. - № 4.-С.41-42.
3. Хреновсков Э.И., Каменева Н.В. Применение нетрадиционных стимуляторов
роста для повышения продуктивности и качества винограда сортов Пино се-
рый и Бастардо магарачский //Тр.научн.центра виноградарства и виноделия. - Ялта : ИвиВ “ Магарач”.- 2000.-Т.2.- С.40-42.
4. Хреновсков Э.И., Каменева Н.В. Влияние физиологически активных веществ на качество виноматериалов из сортов винограда Пино серый и Бастардо магарачский.// Виноград и вино России.-2000. - № 6.-С.31-32.
5. Хреновсков Э.И., Каменева Н.В. Теоретические аспекты применения физиологически активных веществ эндогенного происхождения. //Тр.научн.центра виноградарства и виноделия. - Ялта : ИвиВ “ Магарач”.- 2000.-Т.II.книга 3. - С.44-45.
6. Хреновсков Э.И., Каменева Н.В. Влияние органических кислот и титана на урожай и качество винограда сорта Пино серый. // Садоводство и виноградарство. – 2001. - №1. – С. 18-19.
7. Каменева Н.В.Нетрадиційні фізіологічно-активні речрвини для підвищення урожайністі та якості винограда і вина. // Аграрний вістник Причорноморія : биол. та сільскогосп.науки. – Одеса : ОДСГІ, 2001. – Вип. 12. – С. 210-214.
АНОТАЦІЯ
Каменева Н.В. “Застосування органічних кислот і солі титану для підвищення врожаю, якості ягід і вина сортів Пино сірий і Бастардо магарацький в умовах південного степу України”, рукопис, за спеціальністю 06.01.08 – виноградарство. Інститут винограду і вина “Магарач“ – 2001 рік. Підготовлено 7 статей. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук.
В умовах Одеської області проведене вивчення впливу органічних кислот і солі титану на ріст, розвиток і продуктивність винограду сортів Пино сірий і Бастардо Магарацький, схильних до високого цукронакопичення. Обгрунтована можливість спільного застосування бордоської рідини, органічних кислот і солі титану при позакореневому піджівленні для одержання високо кондиційного врожаю, а надалі і якісних виноматеріалів.
Основні результати роботи пройшли виробничу перевірку.
Ключові слова : виноград, органічні кислоти, сіль титану, врожай, цукронакопичення, виноматеріали.
АНОТАЦИЯ
Каменева Н.В. “Применение органических кислот и соли титана для повышения урожая, качества ягод и вина сортов Пино серый и Бастардо Магарачский в условиях южной степи Украины”, рукопись, по специальности 06.01.08 – виноградарство. Институт винограда и вина “Магарач“– 2001 год. Подготовлено 7 статей. Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук.
Работа посвящена изучению применения на фоне бордоской жидкости при некорневой обработке эндогенных стимуляторов роста в условиях Одесской области. Установлено, что сорта Пино серый и Бастардо магарачский положительно реагируют на изучаемые органические кислоты и титан при некорневой подкормке. Янтарная, лимонная кислоты и титан в отдельности способствуют увеличению площади листовой поверхности, объема однолетнего прироста. Усилить влияние можно при совместном применении одной из кислот совместно с четыреххлористым титаном. Прослежен характер дифференциации соцветий под влиянием органических кислот и титана. Применение органических кислот и титана при некорневой подкормке обеспечило увеличение массы грозди, урожая с 1 куста.
Особое внимание заслуживают данные по качественным показателям. В опытных вариантах получен кондиционный урожай. По массовой концентрации сахаров в соке ягод во все годы исследований и по обоим сортам выделяется вариант, где применяли янтарную кислоту совместно с 4х хлористым титаном, которая на 1,5 г/100 см3 больше контрольного варианта.
Обоснованна возможность совместного применения бордоской жидкости, органических кислот и соли титана при некорневой подкормке для получения высоко кондиционного урожая, а в дальнейшем и качественных виноматериалов.
На основании химического и органолептического анализов виноматериалов, приготовленных из сортов Пино серый можно выделить вариант, где применялась янтарная кислота с 4х - хлористым титаном. По сорту Бастардо магарачский – по химическим показателям выделяется вариант обработки янтарной кислоты с титаном, а по вкусовым качествам вариант, где использовали совместную обработку лимонной кислотой с титаном.
Дана экономическая оценка применения органических кислот и титана .
Основные результаты работы прошли производственную проверку.
Ключевые слова : виноград, эндогенные стимуляторы, органические кислоты, соль титана, бордоская жидкость, характер дифференциации, урожай, сахаронакопление, виноматериалы.
Annotation
Natalia V. Kameneva “The use of organic acids and titanium salts to achieve higher yields, better quality in berries and wines from Pino Grey and Bastardo magarachsky varieties, in conditions of the southern steppes of Ukraine”. Manuscript. Speciality 06.01.08 – viticulture. Magarach institute of enology and viticulture. Year 2000. 5 articles and 1 thesis have been prepared. Dissertation on granting the academic degree of candidate of agricultural sciences.
In the Odessa region a test was carried out to show the influence of organic acids and titanium salts on the growth, development and producing ability of Pino Grey and Bastardo Magarachsky varieties, which tend to accumulate sugar. An opportunity was granted to use a Bordeaux liquid, organic acids and titanium salts during the foliar additional fertilizing, to provide a high-conditional harvest, and quality wine materials.
The results of this test were reviewed by industrial producers.
Key words: grapes, organic acids, titanium salts, harvest, accumulation of sugar, wine materials.
