НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОВТУН Олена Анатоліївна

УДК 330.131.7:631.15:65.011

ОЦІНКА РИЗИКУ В АГРАРНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

08.06.02 – підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН,

Заслужений діяч науки і техніки України

Галушко Валерій Павлович –

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри світового сільського господарства

та зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кадієвський Володимир Андрійович –

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри економічної кібернетики

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Скрипніченко Марія Іллівна –

Інститут економічного прогнозування НАН України,

завідувач відділом моделювання економічного розвитку

Провідна установа – Інститут економіки НАН України,

відділ економічних відносин АПК, м.Київ

Захист дисертації відбудеться 26 квітня 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ–41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ–41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий 23 березня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Жебка В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Агропромисловий комплекс України – надзвичайно важлива ланка, яка значною мірою визначає соціально-економічний стан суспільства та продовольчу безпеку держави. Трансформація агропромислового виробництва до ринкового середовища супроводжується докорінною перебудовою економічних, соціальних, правових відносин, розвитком підприємництва і конкуренції, що зумовлює внесення радикальних змін у систему менеджменту виробництвом. В аграрному секторі проводяться глибокі перетворення, здійснено найбільш важливий етап аграрної реформи – реформування колективних сільськогосподарських підприємств на принципах приватної власності на землю і майно з широким застосуванням оренди. На базі реформованих сільськогосподарських підприємств створено понад 14 тисяч агроформувань нового типу. Ефективність підприємницької діяльності новостворених підприємств залежить від того, наскільки вони адекватно будуть орієнтуватися у ринковому середовищі, як точно зможуть передбачати і враховувати появу негативних факторів, що ведуть до втрат сільськогосподарської продукції, прибутку, кінцевих результатів тощо. Діяльність сільськогосподарських підприємств України як суб'єктів ринку і відповідно до цього формування системи аграрного менеджменту відбувається в умовах можливого виникнення ризику, що для економіки України на сучасному етапі є явищем мало дослідженим теоретично і не розробленим практично. У науковій літературі неоднозначно визначається стратегія щодо використання положень теорії ризику в практиці сільськогосподарського виробництва, особливість якого вимагає розробки методики оцінки ризику, специфічного саме для аграрного сектору економіки. Актуальність дослідження проблем ризику зумовлена: по-перше, об'єктивною необхідністю практики ринкових перетворень економіки України, по-друге, відсутністю відповідних теоретичних розробок та прикладних методів визначення та оцінки підприємницького ризику в сільськогосподарському виробництві у період переходу до ринку і в умовах його наступного функціонування. Все це зумовило вибір теми, мету, задачі та структуру дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям досліджень є складовою частиною наукових досліджень кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету з теми "Кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції" (номер держреєстрації 0196U013091), що виконуються в рамках державної науково-технічної програми "Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України" на замовлення Кабінету Міністрів України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування й розробка теоретичних і методологічних основ якісної ідентифікації та кількісної оцінки підприємницького ризику в сільськогосподарському виробництві.

У відповідності до мети наукового дослідження в дисертації були поставлені та вирішені такі задачі:

·

· розробити класифікацію ризиків, що виникають у процесі підприємницької діяльності;

· визначити та систематизувати фактори, що визначають ризик взагалі, і у сільськогосподарському виробництві зокрема;

· виконати класифікацію основних методик кількісної оцінки ризику;

· провести порівняльний аналіз методів та моделей управління ризиками з використанням світового досвіду;

· розробити методику та методичні підходи до кількісної оцінки рівня підприємницького ризику в сільськогосподарському виробництві.

Об'єктом дослідження є сільськогосподарські підприємства різних форм власності. Поглиблені розробки здійснені автором на матеріалах результатів діяльності окремих організаційних структур в аграрному менеджменті, підприємств та організацій АПК України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань комплексної оцінки підприємницького ризику в підприємствах та інших організаційних формуваннях АПК України.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою проведених в дисертації досліджень стали праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, основні положення теорії ризику, методологія і загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень. Із спеціальних методів дослідження в дисертації використані: абстрактно-логічний, монографічний, економіко-статистичний із застосуванням аналітичних групувань, теорія економіко-математичного моделювання, теорія ймовірностей, теорія ігор та статистичних рішень, а також табличний і графічний методи відображення інформації.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є теоретичні та методичні розробки вчених, результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні матеріали, звітність виробничої діяльності підприємств АПК України.

Наукова новизна одержаних результатів. При виконанні дисертаційної роботи отримані наступні наукові результати:

·

·

· удосконалено класифікаційний поділ ризиків, обґрунтовані його критеріальні ознаки та систематизовані методи менеджменту ризиком;

· розроблена методика оцінки впливу факторів на рівень підприємницького ризику в сільськогосподарському виробництві;

· виявлені особливості ставлення керівників та менеджерів підприємств АПК України до ризику;

· розроблена методика прийняття рішень в умовах ризику, яка дозволяє визначити кількісні параметри стратегії поведінки керівного складу підприємств;

· запропоновано методичний підхід до кількісної оцінки ризику в сільськогосподарських формуваннях та підвищення ефективності аграрного менеджменту в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації методики та методичні підходи дають можливість оцінити ризик і визначити його оптимальний рівень, що є одним із дієвих засобів урахування ризику в діяльності сільськогосподарських підприємств. Реалізація пропозицій оцінки рівня підприємницького ризику дає можливість менеджерам і керівникам підприємств діагностувати та оцінити ризик, здійснювати автоматизовані розрахунково-аналітичні роботи щодо обґрунтування управлінських рішень в аграрному менеджменті за рахунок використання економіко-математичних методів та ЕОМ. Результати досліджень рекомендовані та прийняті до практичного застосування сільськогосподарськими підприємствами та агроформуваннями України. Методика оцінки ризику на підприємстві апробована та впроваджена у виробничому менеджменті сільськогосподарського кооперативу “Праця” Менського району Чернігівської області.

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні дисципліни “Економічний ризик” й спеціальних курсів з аналізу економічного ризику у вищих і спеціальних навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретичних аспектів та подальшому розвитку кількісних методів оцінки ризику в аграрному менеджменті, розробці методичних підходів до комплексної оцінки ризику в сільськогосподарських формуваннях, показників і методів обґрунтування ефективності альтернативних варіантів рішень в ринкових умовах. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету аграрного менеджменту НАУ (1996-2000 рр.), науково-практичному семінарі з питань сільськогосподарської політики та економіки “Belgische Vereniging voor Landbouweconomie Premier Workshop Pour Economistes Agricoles” (Університет м.Гент, Бельгія, 1997р., квітень) та на VI Міжнародній науково-практичній конференції "Математика. Компьютер. Образование" (м. Москва, 1999 р.); матеріали дисертації розглядалися на засіданнях кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету, викладені в опублікованих працях і використовувались у роботі над державною бюджетною темою “Кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції”, що виконувалась на замовлення Кабінету Міністрів України.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в п'яти наукових статтях у фахових виданнях та в одній публікації у збірнику тез міжнародної науково-практичної конференції. Загальний обсяг публікацій – 1,8 др. арк., з яких особисто належать автору 1,4 др. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 201 найменування та 12 додатків. Викладена на 203 сторінках основного тексту, включає 19 таблиць, 43 рисунки.

Структура роботи:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи досліджень ризику в менеджменті

1.1. Поняття, функції та види підприємницького ризику

1.2. Фактори ризику в умовах ринкової економіки

1.3. Особливості прийняття управлінських рішень в умовах ризику

РОЗДІЛ 2. Методи та моделі оцінки ризику в менеджменті

2.1. Кількісні та якісні оцінки підприємницького ризику в менеджменті

2.2. Оцінка рішень в умовах невизначеності та ризику

2.3. Економіко-математичні методи та моделі зниження ризику в менеджменті

РОЗДІЛ 3. Шляхи виявлення, кількісної оцінки та обмеження ризику в аграрному менеджменті

3.1. Фактори ризику в аграрному менеджменті

3.2. Методичні підходи до кількісної оцінки ризику в сільськогосподарському виробництві

3.3. Кількісна оцінка ризику та напрями менеджменту при прийнятті рішень в сільськогосподарському виробництві

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкривається актуальність дисертаційного дослідження, його мета, задачі, дається характеристика наукової новизни, практичного значення проведених досліджень та отриманих результатів.

У першому розділі – “Теоретичні основи досліджень ризику в менеджменті” – висвітлені теоретичні основи підприємницького ризику, його природу та суть, визначені функції ризику, виявлені та систематизовані внутрішні й зовнішні фактори ризику, їх критеріальні ознаки, проаналізовані й узагальнені методологічні підходи до класифікації ризику, а також досліджені особливості прийняття управлінських рішень в умовах ризику.

Проведені в дисертаційній роботі історичний огляд теорії ризику та аналіз економічної літератури з цієї проблеми свідчать, що серед дослідників існують альтернативні думки щодо визначення поняття ризику в підприємницькій діяльності. В дисертації критично розглянуто внесок сформованих наукових шкіл та окремих вчених у теорію ризику, проаналізовано її сучасний стан. Встановлено, що багатоваріантність поняття “ризик” розпадається на два напрями: перший – це поняття ризику з позицій фінансових результатів діяльності; другий – пояснення ризику за допомогою математичного понятійного апарату теорії ймовірності. Обидва підходи не протирічать один одному і об'єднуються предметом дослідження. Хоч наслідки ризику частіше проявляють себе у вигляді фінансових збитків або неможливості отримання очікуваного результату, при сприятливій ситуації існує ймовірність перевищити очікуваний прибуток. У цьому і є суть підприємницького ризику, який характеризується поєднанням можливості досягнення як небажаних, так і особливо сприятливих відхилень від запланованих кінцевих результатів підприємницької діяльності.

У роботі визначено, що підприємницький ризик – це можливість втрати ресурсів, недоотримання доходів або перевищення очікуваного прибутку, що виникають в результаті будь-яких видів діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, комерцією, а також здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.

У дисертації охарактеризовані функції ризику, які він виконує в умовах ринкової економіки, зокрема: інноваційна, регулятивна (конструктивна і деструктивна форми), компенсуюча, соціально-економічна, захисна, аналітична. Подальша характеристика суті і функцій ризику пов'язана з його класифікацією. Складність класифікації підприємницьких ризиків полягає в їх різноманітності. На основі проведеного в роботі аналізу існуючих підходів до класифікації ризиків, запропонована така їх класифікація, що дозволяє чітко визначити місце кожного ризику в їх загальній системі (рис.1).

Рис. 1. Система класифікації ризиків

Проведені дослідження показали, що більшість ризиків взаємопов'язані між собою, тому провести чітку межу між окремими видами ризиків досить важко. Запропонована в роботі класифікація ризиків відображає основні характеристики ризику і адаптована до системи менеджменту ризиком.

У роботі виявлені та систематизовані внутрішні й зовнішні фактори, що визначають ризик, їх критеріальні ознаки (рис.2). Зовнішні фактори розділено на дві групи: фактори прямої (безпосередньої) та непрямої (сприяють зміні рівня ризику, але безпосередньо не впливають) дії. Джерелом виникнення внутрішніх факторів є

Рис.2. Фактори ризику в умовах ринкової економіки

саме підприємство. Вони виникають у випадку неефективного менеджменту, помилкової маркетингової політики, а також внаслідок слабкої внутрішньої організації процесу виробництва. Виявлення факторів, що зумовлюють виникнення ризику дозволяє розробити систему попереджувальних заходів щодо зменшення їх негативного впливу на результати діяльності підприємств аграрної сфери АПК.

У роботі досліджені особливості прийняття управлінських рішень в умовах ризику, що визначаються: по-перше, характеристикою рішення, що приймається суб'єктом підприємництва в ситуації, коли існують альтернативи, які мають більше одного з можливих результатів; по-друге, невизначеністю відносно конкретного результату – принаймні один з множини можливих є найбільш небезпечний; по-третє, практикою прийняття рішень – збільшення рівня ризику для рішень, що передбачають більшу очікувану віддачу.

На основі факторів, що визначають психологію поведінки особи при прийнятті рішень в умовах ризику, в дисертації визначено, що існує безперечний зв'язок між рівнем підприємницького ризику та психологічними особливостями суб'єктів підприємництва.

Процедура прийняття рішення полягає в розробці, оцінці альтернативних рішень, що здійснюються на основі багатоваріантних розрахунків, формуванні критеріїв вибору оптимального рішення й, відповідно, виборі й прийнятті рішення найбільш ефективного. Системний підхід до взаємозв'язків основних елементів ризику викликає необхідність його оцінки, як з якісної, так і з кількісної сторін.

У другому розділі – “Методи та моделі оцінки ризику в менеджменті” – проведено аналіз існуючих підходів до кількісної та якісної оцінки підприємницького ризику, досліджені кількісні методи оцінки рішень в умовах ризику та ефективність застосування економіко-математичних методів і моделей при розв'язанні задач, обумовлених необхідністю зниження ризику в менеджменті.

В роботі визначено що в структурі методології аналізу ризику в підприємницькій діяльності особливе місце займають методичні підходи до оцінки ризику в менеджменті, а саме: статистичний; аналізу доцільності витрат; експертних оцінок; аналізу з використанням дерева рішень; розрахунково-аналітичний; використання аналогій; комбінований.

У зв'язку з цим, у дисертаційній роботі проаналізовано показники кількісної оцінки ризику: відносний, абсолютний та узагальнений та досліджено переваги та недоліки критеріїв і методів прийняття рішень в умовах ризику й невизначеності: максимінний критерій Вальда, мінімаксний критерій ризику Севіджа, критерій песимізму-оптимізму Гурвіца, критерій Бернуллі-Лапласа, критерій Байєса, Ходжеса-Лемана, а також положень теорії ігор та теорії ймовірності. Розглянуто конкретний приклад вибору стратегії поведінки менеджера в умовах невизначеності та ризику при оцінці ситуації різними методами. Виконаний в роботі аналіз методів і показників оцінки ризику та критеріїв прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику дозволив зробити висновок, що оптимальним для підвищення ефективності прийняття рішень в умовах дії ринкових факторів є зважена комбінація цих методичних підходів.

Встановлено, що на величину ризику можна впливати через систему менеджменту ризиком, що визначається сукупністю дій економічного, організаційного та технічного характеру, спрямованих на ідентифікацію (встановлення джерел, факторів та видів), оцінку величини (якісну та кількісну) ризику та розробку і реалізацію заходів щодо зменшення його рівня та запобігання можливих втрат (підсистема адаптації до ризиків, контролю та прийняття скорегованих рішень).

На основі проведеного дослідження розроблена схема методів менеджменту ризиком (рис.3).

Представлені в дисертаційній роботі характеристики методів (уникнення, страхування, локалізації, дисипації, компенсації, лімітування) відображають не тільки нейтралізацію ймовірних проблем, але і використання ризиків як ефективного інструменту отримання доходу.

У роботі визначено, що важливу роль при системному підході до менеджменту ризиком відіграють економіко-математичні методи і моделі, використання яких дозволяє отримати оптимальні варіанти рішень. Формалізація ситуацій на основі застосування економіко-математичних методів та моделювання дозволяє здійснити оптимізацію варіантів рішень при виконанні вимог та дотриманні корегуючих обмежень, що дає можливість обрати шлях для найбільш раціонального використання обставин кожної ситуації і зменшити рівень ризику. Проведені дослідження в дисертаційній роботі вказують на те, що на основі формалізації ситуації можна отримати і розрахувати альтернативні варіанти рішень і, формалізуючи ситуацію для знаходження оптимальних варіантів, передати її для розв'язку на ЕОМ.

У третьому розділі – “ Шляхи виявлення, кількісної оцінки та обмеження ризику в аграрному менеджменті” – визначені фактори ризику в аграрному менеджменті, запропоновані методичний підхід до кількісної оцінки ризику та методи менеджменту ризиком при формуванні та прийнятті рішень у сільськогосподарському виробництві.

В дисертаційному дослідженні розроблена узагальнена систематизація факторів, що визначають ризик у сільськогосподарських підприємствах, основою якої є джерела виникнення ризиків у відтворювальному процесі з урахуванням їх зародження у зовнішньому до АПК середовищі та в його внутрішній структурі.

У роботі встановлено, що при розробці стратегічних рішень, необхідно проводити подвійні оцінки, що враховують песимістичні та оптимістичні умови їх

Рис.3. Методи менеджменту ризиком

реалізації. Це дозволяє розрахувати очікувані кількісні параметри можливих наслідків, а також кількісне обґрунтування ризику при прийнятті тактичних і оперативних рішень. З метою виявлення рівня ризикоорієнтованості підприємців у сучасних умовах господарювання в роботі отримані результати соціологічних досліджень, проведених серед керівного складу сільськогосподарських підприємств України, (керівники, головні спеціалісти, менеджери).

Встановлено, що оптимізм притаманний 54% керівників, 51% головних спеціалістів та 48% менеджерів. При прийнятті рішення вони інтуїтивно використовували критерій оптимізму-песимізму Гурвіца у випадку наближення -коефіцієнта до нуля. При виборі найбільш обережної стратегії інтуїтивно використовувався критерій крайнього песимізму Вальда. Дослідження високої питомої частки керівного складу працівників, що обрали песимістичну стратегію поведінки показує, що кожний з них враховував певні внутрішні гарантії або допустимі межі ризику. Більш здатними до прийняття ризику серед спеціалістів є особи з найменшим рівнем відповідальності – менеджери (0,97), тоді як у головних спеціалістів та керівників цей показник становить відповідно 0,76 та 0,25. Деяка схильність до ризику серед головних спеціалістів та менеджерів сільськогосподарських підприємств пояснюється не готовністю до реального ризику, а декларацією потенційно ризикованої поведінки в ринкових умовах.

Визначення величини ризику і прогнозування рішень за допомогою розробленої лінійної економіко-математичної моделі з використанням песимістичних та оптимістичних параметрів у роботі пропонується, як основний засіб менеджменту ризиком у сільськогосподарському виробництві. Постановка економіко-математичної задачі оптимізації виробничої програми сільськогосподарського підприємства при цьому формулюється наступним чином: визначити оптимальний план розвитку підприємства, що забезпечить максимальні розміри чистого доходу при відповідних ресурсах. Критерій оптимальності має вигляд:

,

де - розрахунковий чистий доход з одиниці –ої товарної галузі,

- шукане значення розмірів -ої товарної галузі.

Основні обмеження в економіко-математичній моделі враховують: площу земельних угідь; існуючий та прогнозний ресурсний потенціал підприємства; прогнозований попит на товарну продукцію ( з урахуванням песимістичного та оптимістичного варіанту); фінансово-кредитне забезпечення технологій вирощування продукції сільського господарства; формування експортного потенціалу підприємства. Станам середовища відповідає результат сільськогосподарської діяльності (урожайність певних сільськогосподарських культур, собівартість, прибуток тощо). Вони характеризуються наступним чином: песимістичний – низьковрожайний рік, що передбачає зменшення обсягу продаж, збільшення витрат, зміну оподаткування; оптимістичний – високоврожайний рік, що є причиною збільшення обсягів виробленої продукції та ціни на неї при незмінних або незначних коливаннях податків; очікуваний – імовірна оцінка, задана мінімальними і максимальними значеннями. У розробленій нами моделі виділялось шість оцінок станів забезпеченості обіговими коштами (100, 90, 80, 70, 60, 50%) модельного підприємства зони Лісостепу України в розрахунку на 1000 га ріллі; кожному з варіантів забезпеченості обіговими коштами було поставлено у відповідність прогнозований прибуток на одну умовну голову. Визначено, що у найгіршій ситуації (песимістичний варіант розвитку, рівень забезпеченості обіговими коштами - 50%, прогнозований прибуток на 1 умовну голову – 50 грн.) може бути отримано 176720,6 грн. прибутку, а в найкращій (оптимістичний варіант розвитку, рівень забезпеченості обіговими коштами – 100%, прогнозований прибуток на 1 умовну голову – 700 грн.) – 668336 грн., тобто прибуток у порівнянні став у 3,78 рази більший. Таким чином, виникає ризик втрати прибутку, який збільшується при зменшенні рівня забезпечення обіговими коштами. Причому тенденція спостерігається однакова і при оптимістичному, песимістичному та очікуваному варіанті розвитку підприємства. За умов зменшення забезпеченості обіговими коштами до 70% ризик втрати прибутку зростає до 12-15% (залежно від варіанту розвитку галузей рослинництва та прогнозованого прибутку на одну умовну голову). При забезпеченні ж модельного сільськогосподарського підприємства 50% обіговими коштами ризик втрати прибутку зростає до 36-38% (табл.1). Економічні умови господарювання, існуючі в Україні, а також типова виробнича структура, характерна для підприємств зони Лісостепу, врахована нами при моделюванні функціонування підприємства зони Полісся, що дає підстави поширити зроблені висновки для сільськогосподарського кооперативу "Праця" Менського району Чернігівської області. В результаті застосування розробленого нами методичного підходу до прийняття управлінських рішень, отримано оптимальний варіант розвитку галузей та оцінку ризику діяльності сільськогосподарського кооперативу "Праця" на 2005 р. У дисертаційній роботі пропонується кожному підприємству після проведеного аналізу здійснювати групування та градацію можливих втрат на зони ризику, що дозволить визначити доцільність проведення конкретної підприємницької діяльності.

Аналіз варіантів, розрахованих за моделлю, дає можливість стверджувати, що застосування економіко-математичних методів та ЕОМ забезпечує обґрунтовану інформацію для планування сільськогосподарського виробництва і є досить ефективним. У результаті впровадження даного методу зменшується підприємницький ризик та пом'якшується негативний вплив факторів ризику,

Таблиця 1

Ризик втрат прибутку сільськогосподарського підприємства зони Лісостепу в розрахунку на 1000 га ріллі

Показник Оптимальний план розвитку галузей залежно від забезпеченості обіговими коштами (варіант розвитку галузей рослинництва-песимістичний) Оптимальний план розвитку галузей залежно від забезпеченості обіговими коштами (варіант розвитку галузей рослинництва-оптимістичний) Оптимальний план розвитку галузей залежно від забезпеченості обіговими коштами (варіант розвитку галузей рослинництва-очікуваний)

100% 90% 80% 70% 60% 50% 100% 90% 80% 70% 60% 50% 100% 90% 80% 70% 60% 50%

Посівні площі, га

Всього ріллі, в тому числі: 1000 1000 1000 1000 889 743 1000 1000 1000 1000 860 717 1000 1000 1000 1000 860 716

кормові культури 45 29 18 435 400 354 68 75 80 62 43 36 20 20 20 85 43 35

товарні культури:

озима пшениця 300 300 300 300 267 223 300 300 300 300 258 215 300 300 300 300 258 215

ярі зернові 140 216 290 121 182 149 100 159 220 375 344 287 147 216 284 400 344 287

бобові 100 100 100 85 0 0 100 100 100 13 0 0 100 100 100 0 0 0

кукурудза на зерно 235 245 250 59 40 17 250 250 250 250 215 179 250 250 250 215 215 179

цукрові буряки 180 110 42 0 0 0 182 116 50 0 0 0 183 114 46 0 0 0

Виробництво продукції, ц

Озима пшениця 5400 5400 5400 5400 4799,3 4013 9000 9000 9000 9000 7740,13 6451,9 5400 5400 5400 5400 4642,1 3868,4

Ярі зернові 1809,8 2783,4 3734,4 1560,7 2344 1926,2 2263,4 3602,0 4984,8 8515,2 7808,93 6509,3 1897,2 2777,5 3656 5160 4435,8 3696,5

Бобові 1230 1230 1230 1051,2 0 0 2050 2050 2050 268,84 0 0 1230 1230 1230 0 0 0

Кукурудза на зерно 7581,9 7880,52 8050 1913,2 1320 543,85 13425 13425 13425 13425 11545,7 9624,1 8050 8050 8050 6936,6 6920,2 5766,8

Цукрові буряки 35992 22091,3 8348,22 0 0 0 60210 38306 16425 0 0 0 36507 22860 9289 0 0 0

Прибуток, грн. 320174 310187,6 299414,4 278752 241473 203197 515601 497747 479552 453528 391145 326045 391411 379279 366400 339418 291081 242568

Ризик втрат прибутку, % 0 3,12 6,48 12,94 24,58 36,54 0 3,46 6,99 12,04 24,14 36,76 0 3,1 6,39 13,28 25,63 38,03

створюється така структура виробництва, яка в умовах ризику найкращим чином була б пристосована до можливих змін.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень в дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення проблем оцінки ризику в аграрному менеджменті. Результати досліджень, викладених у дисертації, дозволяють зробити основні висновки.

1. Розвиток економіки України на сучасному етапі тісно пов'язаний із розширенням ринкових принципів господарювання. Ринок має високий ступінь невизначеності, що в умовах конкуренції, коливання цін та падіння платоспроможного попиту змушує керівників враховувати вплив ризику на основні показники діяльності підприємств. Тому прогнозування дій, оцінка ризику, управління ним та зведення до прийнятних меж є важливою народногосподарською проблемою, вирішення якої приведе до зниження можливих збитків і отриманні очікуваного економічного ефекту.

2. На основі проведеного критичного аналізу існуючих теорій ризику визначено універсальне поняття “підприємницький ризик” з виділенням функцій, які він виконує в умовах ринкової економіки.

3. Запропонована систематизація факторів ризику відображає вплив зовнішніх та внутрішніх чинників і дозволяє розробити систему попереджувальних заходів щодо зменшення їх негативного впливу на результати діяльності підприємств.

4. За наслідками аналізу удосконалено класифікацію ризиків, за якісними, кількісними та ринковими ознаками якої можна чітко визначити місце кожного ризику в їх загальній системі.

5. На основі аналізу кількісних показників рівня ризику, методів його оцінки в менеджменті та критеріїв прийняття рішень в умовах ризику зроблено висновок, що оптимальним для підвищення ефективності формування та прийняття рішень є зважена комбінація цих методичних підходів.

6. Визначено, що на величину ризику можна впливати через систему менеджменту ризиком шляхом застосування проаналізованих у роботі методів (уникнення, страхування, локалізації, дисипації, компенсації та лімітування).

7. Запропонована узагальнена систематизація факторів впливу на рівень ризику в сільськогосподарських підприємствах має практичне застосування і вписується до системи менеджменту ризиком.

8. Математична інтерпретація, апробація та аналіз моделі оптимізації виробничої програми сільськогосподарських підприємств, що включає в себе варіантність стратегій розвитку, свідчать про теоретичну обґрунтованість запропонованого підходу і практичну застосовність цього типу моделей, що дозволяють визначити економічно обґрунтований паритет між прибутком і ризиком у процесі підприємницької діяльності сільськогосподарських підприємств. Володіючи такою методикою, можна уникнути значних економічних втрат і соціальних потрясінь при проведенні державної аграрної політики.

9. Розроблені модель та методика оцінки ризику використані для практичного обчислення прогнозного рівня ризику сільськогосподарського кооперативу “Праця” Менського району Чернігівської області на 2005 р., урахування якого сприятиме підвищенню ефективності менеджменту підприємства.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Галушко В.П.. Ковтун О.А. Ціноутворення і маркетинг в АПК розвинутих країн //Економіка АПК. – 1995. - №9. – С.89-93. (Особисто автором систематизовано фактори, що впливають на механізм ціноутворення у сільськогосподарському виробництві розвинутих країн).

2. Ковтун О.А. Аналіз беззбитковості інвестиційних проектів //Зб. наук. праць ”Удосконалення госпрозрахункових відносин за нових умов господарювання”. – К.:УДАУ, 1996. – С.39-43.

3. Ковтун О.А. Організаційно-економічний механізм прийняття рішень //Галушко В.П. Економіка світового сільського господарства.- К: НАУ, 1996. – 512 с. (У співавторстві). – С.362-375. (Особисто автором розроблена методика і програма обробки варіантів рішень на ЕОМ).

4. Ковтун О.А. Ризик в умовах ринкової економіки //Науковий вісник НАУ, 1998. - №4. – С. 105-109.

5. Ковтун О.А. Умови прийняття управлінських рішень з урахуванням ризику //Науковий вісник НАУ, 1999. - №14. – С.168-175.

6. Ковтун Е.А., Ковтун С.С. Анализ устойчивости модели фирмы в условиях риска //Тезисы Шестой Международной конференции “Математика. Компьютер. Образование”. – М., 1999. – С.138.

Ковтун О.А. Оцінка ризику в аграрному менеджменті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – підприємництво, менеджмент та маркетинг. Національний аграрний університет, м. Київ, 2001.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням комплексної оцінки ризику в діяльності сільськогосподарських підприємств. В результаті дослідження удосконалено класифікаційний поділ ризиків, обґрунтовані його критеріальні ознаки та систематизовані методи менеджменту ризиком. Розроблена методика та методичний підхід до кількісної оцінки ризику в сільськогосподарських формуваннях дає можливість менеджерам і керівникам підприємств діагностувати та оцінити ризик, здійснювати автоматизовані розрахунково-аналітичні роботи щодо обґрунтування управлінських рішень в аграрному менеджменті, використовуючи економіко-математичні методи та моделі.

Ключові слова: ризик, фактори ризику, класифікація, підприємництво, оцінка, сільське господарство, моделі, менеджмент ризиком.

Ковтун Е.А. Оценка риска в аграрном менеджменте. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 – предпринимательство, менеджмент и маркетинг. Национальный аграрный университет, г. Киев, 2001.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам комплексной оценки риска в деятельности сельскохозяйственных предприятий. В результате исследования усовершенствована классификация рисков и систематизированы методы менеджмента риском. Разработанная методика и методический подход к количественной оценке риска в сельскохозяйственных формированиях позволяет менеджерам и руководителям предприятий диагностировать и оценивать риск, осуществлять автоматизированные рассчетно-аналитические работы по обоснованию управленческих решений в аграрном менеджменте, используя экономико-математические методы и модели.

Научная новизна исследования состоит в теоретическом обосновании и разрешении актуальных проблем, которые возникают при усовершенствовании процессов подготовки и принятия решений в условиях риска и внедрения разработанной методики в практику аграрного менеджмента.

При выполнении диссертационной работы получены следующие научные результаты:

·

· систематизированы взгляды и проанализированы существующие точки зрения о понятии “предпринимательский риск” и методах его оценки;

· усовершенствована классификация риска, обоснованы его критериальные свойства и систематизированы методы менеджмента риском;

· разработана методика оценки влияния факторов на уровень предпринимательского риска в сельскохозяйственном производстве;

· определены особенности отношения руководителей предприятий АПК Украины к риску;

· разработана методика принятия решений в условиях риска, которая позволяет определить количественные параметры стратегии поведения руководящего состава предприятия;

· предложен методический подход к количественной оценке риска в сельскохозяйственных формированиях и повышения эффективности аграрного менеджмента в Украине.

В первом разделе – “Теоретические основы исследований риска в менеджменте” – раскрыты теоретические основы предпринимательского риска, его природа и суть, определены функции риска, систематизированы внутренние и внешние факторы риска, их критериальные свойства, проанализированы и обобщены методологичские подходы к классификации риска, а также исследованы особенности принятия управленческих решений в условиях риска.

Во втором разделе – “Методы и модели оценки риска в менеджменте” – проведен анализ существующих походов к количественной и качественной оценке предпринимательского риска, исследованы количественные методы оценки решений в условиях риска и эффективность использования экономико-математических методов и моделей при решении задач, обусловленных необходимостью снижения риска в менеджменте.

В третьем разделе – “Пути определения, количественной оценки и ограничения риска в аграрном менеджменте” – определены факторы риска в аграрном менеджменте, предложены методический подход к количественной оценке риска и методы менеджмента риском при формировании и принятии решений в сельскохозяйственном производстве.

В выводах сформулированы основные итоги проведенного исследования, которые заключаются в следующем:

·

· предложена систематизация факторов риска в сельскохозяйственных предприятиях, усовершенствована классификация рисков;

· определено, что на величину риска можна влиять через систему менеджмента риском путем использования проанализированных в работе методов;

· разработана методика и методический подход к количественной оценке риска в сельскохозяйственных формированиях разных форм собственности;

· на основе математической интерпретации, апробации и анализа модели оптимизации производственной программы сельскохозяйственных предприятий, предложенных в диссертации, определен обоснованный паритет между прибылью и риском в процессе предпринимательской деятельности сельскохозяйственных предприятий;

· разработанные модель и методика оценки риска использованы для практического вычисления прогнозного уровня риска в деятельности сельскохозяйственного кооператива “Праця” Менского района Черниговской области на 2005 г., что позволит повысить эффективность менеджмента предприятия.

Ключевые слова: риск, факторы риска, классификация, предпринимательство, оценка, сельское хозяйство, модели, менеджмент риском.

Кovtoun O.A. Estimation Risk in agrarian management. – Manuscript.

The thesis on competition of scientific degree of the Candidate of Economical Sciences on speciality 08.06.02 – business, management and marketing. National Agricultural University, Kyiv, 2001.

The thesis is focused on theoretical and practical items of risk estimation in agricultural enterprises activity. As result of the research, risks classification is improved, diversity criterial characteristics are grounded and risk management methods are systematized. The developed methods and methodological approach to risk quantity estimation in agricultural enterprises let managers and leaders of the business provide risk diagnostics and estimation, make calculations and analysis on management decisions making in agriculture, using economical and mathematical methods and models.

Key words: risk, factors of risk, classification, business, estimation, agriculture, models, risk management.