Національна академія наук України
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
Кабанець Олександр Іванович
УДК 336.743 / 748(477)
Вдосконалення валютного регулювання та контролю в Україні
08.04.01 — фінанси, грошовий обіг і кредит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті економічного прогнозування НАН України.
Науковий керівник доктор економічних наук, Кваснюк Борис Євгенович, Інститут економічного прогнозування НАН України, заступник директора з наукової роботи.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Рогач Олександр Ігорович, Київський національний університет iменi Тараса Шевченка, Інститут мiжнародних відносин, завiдуючий кафедрою міжнародних валютно-кредитних та фінансових відносин;
кандидат економічних наук Буряковський Вадим Всеволодович, Державна податкова адміністрація Дніпропетровської області, голова.
Провідна установа Науково-дослідний фінансовий інститут, відділ фінансових ресурсів держави, Міністерство фінансів України, м. Київ.
Захист відбудеться “19” червня 2001 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01— Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою:, м. Київ, 01011 вул. Панаса Мирного, 26.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою, м. Київ, 01011 вул. Панаса Мирного, 26.
Автореферат розісланий “19” травня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.
загальна характеристика роботи
Обіг та використання іноземної валюти є однією з найважливіших сфер державного регулювання у будь-якій країні. Проблеми валютного регулювання та контролю набули на сучасному етапі особливу гостроту в умовах, коли відбувається глобалізація процесів, що розгортаються у світовому господарстві, за яких будь-яких явища, який би локальний, обмежений характер вони не мали, можуть суттєво вплинути на економічне становище країн і регіонів.
Актуальність теми. Формування системи валютного регулювання й контролю в Україні розпочалося в другій половині 1990 р. із проголошенням економічної самостійності держави. З цього моменту по теперішній час вона зазнала суттєвих змін, при цьому, основою організації цієї системи досі залишається принцип використання валютних обмежень. Ці зміни обумовлені необхідністю подолання наслідків важкої економічної кризи в Україні.
Тенденції розвитку національної економіки, посилення інтеграційних процесів і міжнародний досвід у даній сфері свідчать про необхідність поступового відмовлення від практики використання жорстких валютних обмежень.
Реформування системи валютного регулювання і контролю вимагає розробки єдиної державної валютної політики, що має бути сформована на підставі глибокого науково-теоретичного аналізу валютних відносин, методів і засобів регулювання, узагальнення вітчизняного й міжнародного досвіду розв’язання даної проблеми.
Однак, на сьогодні, питання теорії і методики валютного регулювання не знайшли досить глибокого висвітлення. Наукові розробки в даній сфері, які здійснені до 1992 р. мали досить обмежений характер внаслідок державної монополії в сфері зовнішньоекономічної діяльності і валютних відносин і тому, практично, не можуть бути використані при вирішенні сучасних проблем. Проведені в Україні у наступні роки дослідження і наукові розробки в сфері валютного регулювання не носили комплексного й системного характеру. Ряд виданих за цей період літературних джерел являють собою підручники і навчальні посібники. До них відносяться праці: Алісової Є.О., Василика О.Д., Гальчинського А.С., Філіпенка А.С., Міщенка В.І., Ющенка А.В., Чухна А.А та ін. Перекладна література з цього питання теж переважно носить навчальний або довідковий характер. Частину праць присвячено дослідженню окремих аспектів валютного регулювання, у першу чергу пов’язаних із банківською діяльністю: Аленичева В.В., Мишкіна Ф.С., Перара Ж., Роде E., Сенчагова В., Стігліца Дж. Ю., Усоскина В.М. та ін. Усе вищесказане відноситься й до літератури, що вийшла в країнах СНД, зокрема роботи Андросова А.М., Хасбулатова Р.І., Четиркіна Е.М., Шохіна С.О. та ін. Деякі питання, пов’язані з організацією валютного ринку, валютних розрахунків, правових основ валютного регулювання в банківській сфері висвітлено в журнальних статтях, у першу чергу у Віснику Національного банку України (статті Гетьмана В., Мусієнка Т., Степаненка А. та ін.). У сучасній іноземній літературі питання, що стосуються валютного регулювання, заснованого на принципі державних обмежень, не розглядаються, за винятком небагатьох робіт, присвячених історії даної проблеми. Це пов’язано з тим, що практика валютних обмежень була скасована в більшості економічно розвинених країн у 60 - 70-і роки.
Саме актуальність, теоретична і практична важливість проблеми, її недостатня вивченість і обґрунтованість в Україні обумовили вибір теми цієї праці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалось згідно з планами наукових досліджень Інституту економічного прогнозування НАН України за темою “Роль держави у забезпеченні економічного росту”, №ДР0199V004115.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є комплексний аналіз системи валютного регулювання і контролю в Україні на сучасному етапі та розробка теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо її вдосконалення. Для досягнення цієї мети поставлені наступні задачі:
Ш у теоретико-методологічному плані — проаналізувати та визначити сутність і зміст валютного регулювання й контролю та узагальнити його теоретичні основи й правові засади. Визначити місце і роль валютного контролю в системі державного регулювання. Проаналізувати і узагальнити міжнародний досвід практики валютного регулювання та виділити основні тенденції його розвитку;
Ш в аналітичному плані — здійснити комплексний аналіз зовнішньоекономічних і валютних операцій в Україні за період з 1995 по 2000 рр. з метою з’ясування пріоритетних напрямів валютного регулювання та контролю. Оцінити загальну ефективність застосовуваних методів контролю, діяльність державних органів валютного контролю та доцільність використання окремих видів валютних обмежень;
Ш у прикладному плані — розробити й обґрунтувати рекомендації з удосконалювання сучасної системи валютного контролю і регулювання в Україні. Надати пропозиції щодо внесення змін у нормативно-правову базу та удосконалення структури і порядку взаємодії державних органів валютного контролю. Розробити методику здійснення контрольно-перевірочної роботи з питань дотримання валютного законодавства.
Об’єкт дослідження — валютні операції суб’єктів підприємницької діяльності, як резидентів так і нерезидентів України та виконання ними вимог чинного валютного законодавства.
Предмет дослідження — форми, методи та засоби валютного регулювання і контролю в Україні.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань теорії і практики валютного регулювання і контролю, фінансів, грошово-кредитних відносин, міжнародної економіки, оподатковування, банківської справи, а також Закони України, постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України. Інформаційну основу дослідження становлять матеріали Держкомітету статистики України, надруковані в “Статистичних щорічниках України”, у збірниках “Прямі інвестиції” і “Зовнішня торгівля України товарами і послугами” за 1995-2000 рр., матеріали Державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Державного митного комітету України. При дослідженні окремих питань використано матеріали наукових і науково-практичних конференцій, розробки науково-дослідних інститутів і організацій.
Під час дослідження застосовувались різні методи, зокрема: аналізу і синтезу; міжнародних порівнянь; графічний; статистичний та економіко-математичний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати, що становлять наукову новизну і отримані особисто автором:
1) узагальнено теоретичні основи й правові засади системи валютного регулювання й контролю, аналізу та характеристики етапів її розвитку в Україні;
2) систематизовано і проаналізовано зарубіжний досвід валютного регулювання та контролю;
3) виявлено та систематизовано причини порушень валютного законодавства;
4) оцінено ефективності валютного контролю, що здійснюється органами Державної податкової адміністрації та іншими контролюючими органами;
5) розроблено комплекс заходів з метою вдосконалення валютного законодавства, який полягає у пропозиціях щодо внесення відповідних змін до чинних нормативних актів;
6) запропоновано пропозиції щодо реорганізації та вдосконалення порядку взаємодії органів державного валютного регулювання і контролю в Україні;
7) розроблено методику здійснення контрольно-перевірочної роботи щодо дотримання валютного законодавства при проведені перевірок резидентів, що займаються туристичною діяльністю у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У роботі висунута й обґрунтована концепція удосконалення законодавчої бази валютного регулювання, контролю і створення дворівневої структури державних контролюючих органів, розроблена методика здійснення контрольно-перевірочної роботи з дотримання валютного законодавства.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації можуть бути використані в процесі вдосконалення законодавчо-нормативної бази з валютного регулювання і контролю в Україні, подальшого розвитку та підвищення ефективності контрольно-перевірчої роботи у цій сфері. Результати дослідження покладено в основу нормативних документів: “Порядку організації та проведення комплексних документальних перевірок підприємств з крупними іноземними інвестиціями”, “Методичних рекомендацій щодо проведення документальної перевірки нерезидентів, що здійснюють господарські операції на території України” та ін., а також використані при підготовці матеріалів для розробки Указу президента України “Про заходи щодо недопущення відпливу з України валютних та інших майнових цінностей” (№1246/97 від 06.11.97 р.). Окремі результати роботи направлені до: адміністрації Президента України, Комітету з фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України, Кабінету міністрів України та Національного банку України.
Матеріали дослідження використані при підготовці курсу “Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності” в Академії Державної податкової служби України, а також навчального посібника для студентів вищих навчальних закладів — “Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні” (Азаров М.Я., Гацька Л.П., Гладун Ю.В., Журавський В.Л., Кабанець О.І., Калюга Є.В., Кулінченко В.М., Лазебнік Л.Л., Межейнікова В.Ф., Мельник П.В., Накай А.І., Погореловська І.Д., Редич О.В./Під заг. ред. М.Я. Азарова. – К.: ДІЯ, 2000).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота являє собою узагальнення результатів багаторічних наукових досліджень, проведених особисто здобувачем та його практичної роботи з організації валютного контролю в органах державної податкової служби України.
Особистий внесок у роботах, що опубліковані у співавторстві, наведені окремо у списку опублікованих праць.
Апробація результатів дослідження. Рекомендації з питань розвитку і вдосконалення національної системи валютного регулювання та контролю викладені в доповідях на: ІІІ міжнародній конференції “Оплата праці та доходи в ринковій економіці. Проблеми, досягнення та перспективи розвитку”, тема доповіді: “Оподаткування валютних коштів, отриманих як оплата праці” (Хмельницький, 2001); науково-теоретичній конференції “Проблеми бюджетної політики України в умовах перехідної економіки”, тема доповіді: “Основні напрямки вдосконалення валютного контролю в Україні” (Київ, 2001).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у 9 працях, з них п’ять в наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатку і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 247 сторінок машинописного тексту, в тому числі 33 ілюстрації та 21 таблиця (30 сторінок), список використаних літературних джерел містить 102 найменування і займає 9 сторінок. У дисертації є один додаток на 28 сторінках.
Основний зміст
У першому розділі “Проблеми теорії і організації валютного регулювання та контролю” розглянуто проблеми теорії й організації системи валютного регулювання і контролю в Україні. У ньому, спираючись на загальну теорію грошей, проаналізовано теоретичні основи валютного регулювання та контролю, визначено фундаментальні поняття: валютна система та її складові елементи, валютні відносини, валютна політика та ін. Сформульовано сукупність форм, методів та напрямів здійснення валютного регулювання та контролю. Доведено суттєвий вплив заходів державного валютного регулювання на стан платіжного балансу та економіки країни в цілому.
Аргументовано виділено і розкрито етапи формування системи валютного регулювання та контролю в Україні, розглянуто принципи, форми і правові основи його здійснення та структура державних контролюючих органів. Проаналізовано теорію і практику курсоутворення та методи вибору оптимального режиму валютного курсу. Визначено роль і значення валютного контролю в системі валютного регулювання, розглянуто функції і повноваження агентів валютного контролю в Україні. Розділ завершується аналізом організації валютного контролю в економічно розвинених країнах, де розглянуто еволюцію та основні етапи розвитку системи валютного регулювання. Також наведена порівняльна характеристика систем валютного контролю в країнах СНД, Європи та Японії.
Проведений у роботі аналіз формування системи валютного регулювання і контролю в Україні дозволив виділити основні етапи її розвитку. Перший етап (1990-1991 р.) пов’язаний із прийняттям Декларації про державний суверенітет України. У цей період валютне регулювання мало переважно декларативний характер і зводилося до встановлення правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності. На другому етапі (1992 р.) воно здійснювалося шляхом використання спеціального податку на валютну виручку від експортних операцій. Наступним найважливішим етапом, було, безумовно, прийняття у лютому 1993 р. Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, який заклав основи валютного регулювання, що діють і по сьогодні. Саме в цей період було сформульовано два основних напрямки здійснення валютного регулювання — вибір режиму організації валютного курсу і введення системи валютних обмежень. Однак, в умовах відсутності повнокровної національної валюти не всі передбачені заходи регулювання можливо було застосовувати на практиці. Тому ми вважаємо, що завершальним етапом у формуванні сучасної системи валютного регулювання є введення в 1996 р. національної грошової одиниці.
Слід зазначити, що в рамках вищезгаданих етапів формування національної системи валютного регулювання, спостерігалися короткочасні відхилення від обраного курсу. Так, в період 1993-1994 рр., внаслідок зростання інфляції та подальшого спаду виробництва Уряд прийняв рішення переорієнтувати свою політику і спробував відновити зовнішньоторговельну та валютну монополії. У підсумку таких заходів зменшився експорт з України та зріс імпорт, що, у свою чергу, призвело до зменшення валютних надходжень у країну разом з різким зростанням попиту на іноземну валюту.
На основі аналізу теорії і практики курсоутворення можна зробити висновок про те, що в останні роки в Україні спостерігається посилення тенденції до об’єднання фіксованого і плаваючого валютних курсів з перевагою останнього. Він одержав назву “регульованого плавання”. Такий метод валютного регулювання визнається на сьогодні фахівцями ефективним і таким, що відповідає вимогам сучасного економічного стану країни.
Правовий режим валютних відносин в Україні можна визначити як режим валютних обмежень. Його сутність полягає в законодавчій й адміністративній забороні, лімітуванні (регламентації) операцій з валютою або валютними цінностям. За цих умов особлива роль у системі валютного регулювання належить ефективній організації валютного контролю. Основними об’єктами контролю є:
Ш регулювання переказів та платежів за кордон, вивозу капіталу, репатріації прибутків, золота, грошових знаків та цінних паперів;
Ш обмеження вільної купівлі та продажу іноземної валюти;
Ш обов’язковий продаж державі частини одержаної іноземної валюти в обмін на національну валюту за офіційним курсом;
Ш зосередження валютних операцій в центральних або уповноважених банках;
Ш контроль за створенням та ліквідацією авуарів резидентів та нерезидентів-учасників валютних операцій в країні;
Ш контроль за інвестуванням нерезидентів в економіку України та резидентів в економіку інших країн;
Ш здійснення декларування, попереднього дозволу, контролю або заборони в здійсненні окремих видів валютних операцій;
Ш обмеження ввозу-вивезення валюти та валютних цінностей через митний кордон України;
Ш контроль за отриманням суб’єктами підприємницької діяльності кредитів в іноземній валюті та інші.
Виконання функцій валютного контролю покладено на: Національний банк України, уповноважені банки, Державну податкову адміністрацію України, Міністерство зв’язку України, Державний митний комітет України. Найбільш серйозним недоліком такої структури є відсутність органу, який би розробляв загальнодержавну політику валютного контролю, втілював би її у конкретні практичні заходи та координував діяльність вказаних органів.
У другому розділі “Аналіз валютних операцій та контролю за їх здійсненням в Україні” проведено аналіз зовнішньоекономічних операцій суб’єктів підприємницької діяльності за період з 1996 по 2000 рр., виявлено основні тенденції у їх розвитку та оцінена ефективність валютного контролю за їх здійсненням.
За останні п’ять років спостерігається негативна тенденція зниження зовнішньоекономічної ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності, як видно з рис.1.
Рис.1. Зовнішньоторговельний оборот України за період 1996-2000 рр. в розрізі товарів та послуг (дані Держкомстату України)
Розкрито та узагальнено поширені види порушень вимог валютного законодавства при здійснені експортно-імпортних операцій. На недотримання встановлених термінів повернення в Україну валютної виручки за зовнішньоторговельними операціями, припадає більше 50% усіх виявлених порушень, яки в першу чергу зумовлені видами зовнішньоторговельних угод та геополітичним розташуванням суб’єктів підприємницької діяльності (контрагентів вітчизняних підприємств). Аналіз простроченої дебіторської заборгованості свідчить про досить високу кореляційну залежність між строком заборгованості та її величиною. Цей взаємозв’язок носить зворотний характер — тобто при збільшенні суми заборгованості її термін скорочується з урахуванням коефіцієнта кореляції, який за розрахунками дорівнює “— 0,5278”. Найбільш поширені порушення пов’язані з бартерними контрактами, та разрахунками по типу “ЛОРО” з підприємствами, які знаходяться у країнах СНД. Значна частина порушень (до 35%) припадає також на операції, які здійснюються через офшорні зони, що призвело до втрат бюджету тільки у першому півріччі 2000 року у сумі еквівалентної 6,4 млн. дол. США. Частина валютних цінностей що не повертається в країну пов’язана з навмисним банкрутством, з метою ухилення від виконання зобов’язань перед бюджетом. Кількість випадків навмисного банкрутства в Україні становить у середньому 15 на рік (за 1995-2000 рр.). Отримані результати свідчать про необхідність вдосконалення законодавчої бази валютного регулювання у напрямі диференціації порядку розрахунків і застосування фінансових санкцій до підприємств-порушників.
Проведений аналіз здійснених іноземних інвестицій в економіку України та капіталовкладень підприємств-резидентів України в економіку інших країн у територіальному та галузевому розрізі свідчить про те, що на сучасному етапі вони не задовольняють внутрішні потреби країни. Слід зазначити, що з виходом країни з економічної кризи і стабілізації її фінансового стану буде зростати обсяг іноземних інвестицій в Україну, що зумовить необхідність прийняття комплексу заходів для удосконалювання законодавства в цій сфері, спрямованих на забезпечення національних інтересів.
На підставі аналізу результатів контрольно-перевірчої роботи за валютними операціями, зроблено висновок, що основним державним контролюючим органом у цій сфері є Державна податкова адміністрація Україні, на частку якої припадає більше 90% всіх проведених перевірок та виявлених порушень вимог валютного законодавства. Про це свідчать дані щодо застосування спеціальних санкцій за порушення чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (табл.1).
Таблиця 1
Дані про застосування спеціальних санкцій за порушення валютного
законодавства МЗЕЗторгом за період з 1995 до 1999 рр.*
Назва державних контролюючих органів | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999
Державна податкова адміністрація України | 470 | 3 091 | 3 758 | 6 132 | 8 656
Інші державні контролюючи органи | 18 | 360 | 147 | 428 | 1 052
Всього застосовано санкцій | 488 | 3 451 | 3 905 | 6 560 | 9 708
Повернено валютних цінностей (млн. дол. США) | 15,5 | 95 | 29,2 | 49 | 106
* За даними Державної податкової адміністрації України
Запропоновано оцінку ефективності валютного контролю, яка складається із кількісних та якісних показників. Підсумковим кількісним показником, що характеризує загальну ефективність контрольної роботи у сфері дотримання валютного законодавства є умовна окупність витрат на утримання органів валютного контролю нарахованими сумами економічних санкцій. Слід зазначити, що рівень цього показника в Україні є досі недостатнім, хоча за період з 1996-2000 рр. він зріс майже на 40%. Якісною характеристикою контрольно-перевірчої роботи, є викриття найбільш типових способів ухилення від дотримання вимог валютного законодавства. На конкретних прикладах: навмисне банкрутство, несвоєчасне повернення валютної виручки та імпортованих товарів, проведення зовнішньоекономічних операцій фіктивними фірмами, переведення боргу, використання державного майна у корисних цілях, здійснення нерезидентами операцій із купівлею об’єктів нерухомості на території України, нелегальна конвертація коштів та інші. Використання даної інформації при здійсненні контрольно-перевірчої роботи дозволить істотно збільшити результативність.
У третьому розділі “Основні напрями вдосконалення валютного контролю в Україні” зроблено висновки про існуючі протиріччя і недоліки діючого валютного законодавства, які створювали умови для фінансових спекуляцій при проведенні операцій з валютними цінностями, розроблено конкретні пропозиції щодо внесення змін до відповідних законодавчих актів. Запропоновано створити нову двоступеневу структуру державних органів валютного контролю, перерозподіл їх функцій та повноважень і вдосконалення порядку їх взаємодії. Висунено основні принципи та засади створення комплексної методології контрольно-перевірчої роботи у сфері валютного регулювання. Розроблено нову методику проведення перевірчої роботи.
Важливе місце в розділі займає викладення пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань валютного регулювання. Вони узагальнені за наступними основними напрямами: модифікація порядку здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та застосування фінансових санкцій; визначення чіткого порядку оподаткування нерезидентів та регулювання іноземних інвестицій в економіку України; посилення боротьби з навмисним банкрутством, а також розробка заходів щодо легалізації тіньового капіталу та відмивання “брудних” грошей; узгодження законодавчої бази країни з міжнародними нормативно-правовими актами у сфері валютного регулювання; удосконалення контролю за інвестиціями національних підприємств в економіку інших країн; вдосконалення структури органів валютного регулювання й контролю та посилення координації взаємодії між ними.
Спираючись на результати аналізу, запропоновано диференціювати граничні терміни повернення валютної виручки та продукції, що імпортується з-за кордону, залежно від геополітичного регіону, видів та об’єктів зовнішньоекономічних угод. Крім того, оговорюється можливість застосування пільгових граничних термінів в деяких випадках. Маючи на увазі, що пеня за прострочення термінів повернення валютної виручки не повинна виконувати фіскальну функцію та враховуючи середній рівень кредитної ставки за кордоном, обґрунтовано встановлення оптимального розміру пені на рівні 0,1% за кожний день.
З метою посилення контролю за інвестиційною діяльністю, запропоновано ввести спеціальний порядок регулювання іноземних інвестицій в економіку України.
Обґрунтовано необхідність створення єдиного координуючого органу державного управління у сфері валютного регулювання. Доведено, що таке реформування може бути здійснено без істотного збільшення штату контролюючих органів і додаткових витрат бюджетних коштів шляхом перерозподілу функцій та наявних ресурсів.
Подальше вдосконалення системи валютного регулювання та контролю неможливе без стабілізації законодавчо-нормативної бази. Для цього запропоновано ввести мораторій на зміни до податкового та валютного законодавства терміном не мнеш 5 років, після прийняття Верховною Радою Податкового кодексу України.
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо розвитку та вдосконалювання державної системи валютного регулювання й контролю в Україні. Одержані результати розкривають сутність, основні поняття, принципи, форми і методи здійснення валютного регулювання й контролю та їх вплив на стан платіжного балансу і економіки країни. Запропоновано зміни до нормативно-правової бази, організації та порядку взаємодії державних контролюючих органів та розроблено нову методику проведення контрольно-перевірчої роботи щодо дотримання валютного законодавства.
1.
Розбудова сфери валютного регулювання та контролю в Україні відбувалася у декілька етапів, кожному з яких властиві свої методи і способи здійснення валютного контролю. Зміни напрямів валютної політики багато в чому визначалися економічною ситуацією та соціально-політичною кон’юнктурою в країні. Незважаючи на переважну тенденцію до лібералізації валютного законодавства України, у його основі і сьогодні лежить принцип обмеження використання іноземної валюти в господарському обороті та грошових зобов’язаннях. При цьому, слід зазначити, що за умови зміцнення національної фінансово-кредитної системи і досягненні стійких темпів економічного росту необхідність у використанні жорстких валютних обмежень поступово зменшиться.
2.
Подальший розвиток системи валютного регулювання й контролю в Україні можливий за умов створення науково обґрунтованої валютної політики, яка повинна базуватися на глибокому й комплексному аналізу зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням особливостей розвитку національної економіки.
3.
Аналіз експортно-імпортних операцій свідчить, що серед порушень валютного законодавства найбільшу питому вагу мають випадки недотримання встановлених термінів повернення в Україну валютної виручки за зовнішньоторговельними операціями, на які припадає більше 50% усіх виявлених порушень. З метою вдосконалення порядку проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями запропоновано:
Ш
установити не один, а декілька граничних термінів повернення валютної виручки та продукції, що імпортується із-за кордону, які повинні диференціюватися в залежності від геополтичного регіону, до якого належить контрагент, видів та об’єктів зовнішньоеконоічних угод;
Ш
законодавчо закріпити норму, відповідно до якої ті бартерні операції, експортною частиною яких є роботи або послуги будуть прирівнюватися з метою валютного контролю до товарообмінних;
Ш
встановити спеціальний митний платіж для суб’єктів підприємницької діяльності-резидентів України, які здійснюють товарообмінні (бартерні) зовнішньоекономічні операції у розмірі 10% від їх вартості;
Ш
встановити порядок, згідно з яким перерахування уповноваженим банком коштів клієнта в національній валюті України на виконання зобов’язань по зовнішньоекономічній угоді через “ЛОРО”-рахунки здійснюється виключно після проведення його перевірки уповноваженим банком спільно з податковими органами, щодо відповідності законодавству України зовнішньоекономічних контрактів;
Ш
ввести законодавчу норму, яка вимагатиме, проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з іноземними юридичними особами, зареєстрованими в офшорних зонах, здійснюється виключно із застосуванням форми безвідкличного акредитива. При проведенні імпортних операцій заборонити проведення попередньої оплати на користь нерезидента, зареєстрованого в офшорній зоні;
Ш
визначити порядок зменшення валютної виручки (вартості імпортної частини бартерного контракту), що повинна надійти на користь резидента при експорті товарів, з мотивів невідповідності кількісних та/або якісних характеристик експортованих товарів або у разі виникнення форс-мажорних обставин;
Ш
встановити законодавчу норму щодо обов’язкового страхування зовнішньоекономічних операцій;
Ш
визначити, що розмір ставки пені за несвоєчасне повернення валютної виручки з-за кордону не повинен перевищувати 0,1% за кожний день прострочення, а загальна сума нарахованої пені повинна бути обмежена розміром фактичної заборгованості. Також доцільно встановити порядок, за яким сума несплаченої у встановлені терміни пені визнається податковою заборгованістю.
4.
З метою вдосконалення контролю за інвестиціями національних підприємств в економіку інших країн запропоновано ввести їх спеціальне ліцензування. Також необхідно встановити читкий порядок повернення в краіну дивідендів (процентів тощо) нарахованих на інвестований капітал, 100% (або частка) якого є державною власністю.
5.
Основними причинами, які зумовлюють відтік капіталу з України та сприяють приховуванню валютної виручки за кордоном є: недосконалість діючого законодавства; відсутність необхідної нормативної бази з правового регулювання спірних питань на міждержавному рівні; поширення такого явища, як “навмисне” банкрутство; негативна роль бартеру у зовнішньоекономічних відносинах тощо. З метою посилення боротьби з навмисним банкрутством, а також розробки заходів щодо легалізації тіньового капіталу та відмивання “брудних” грошей запропоновано:
Ш
переглянути практику застосування арбітражними судами відповідних статей Закону України “Про банкрутство” в частині: визнання недійсними угод щодо продажу майна боржника, якщо їх здійснено з метою приховування цього майна або несплати боргів, якщо боржник у результаті угоди отримав набагато менше, ніж реальна ціна угоди (майна), а також у разі, якщо боржник на момент укладання угоди вже був фактично неплатоспроможним; вжиття ліквідаційними комісіями заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості по експортно-імпортних операціях;
Ш
розробити та прийняти законодавчі акти, якими б надавалися гарантії амністії повернутих із-за кордону валютних “тіньових” цінностей;
Ш
ввести мораторій на внесення змін до податкового та валютного законодавства терміном не менше 5 років.
Для узгодження законодавчої бази України з міжнародними нормативно-правовими актами у сфері валютного регулювання необхідно при розробці міжурядових угод обов’язково включати статті, які передбачатимуть механізм повернення валютних та матеріальних цінностей. Також вважаємо за доцільне якнайшвидше приєднатися до Європейської конвенції “Про “відмивання”, пошук, арешт та конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом”.
З метою визначення чіткого порядку оподаткування нерезидентів та регулювання іноземних інвестицій в економіку України пропонуємо:
Ш
установити, що іноземні суб’єкти господарської діяльності можуть здійснювати діяльність на території України тільки шляхом створення юридичних осіб у вигляді підприємств з 100% іноземним капіталом або у вигляді спільних підприємств. Нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність тільки через свої представництва;
Ш
внести відповідні зміни до: Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.96 №853 “Про затвердження Порядку здійснення іноземними суб’єктами господарської діяльності операцій з продукцією українського походження на території України без вивезення її з митної території України”.
6.
Для підвищення ефективності валютного контролю вважаємо необхідним реорганізувати існуючу систему державних органів контролю та порядок їх взаємодії. З цією метою пропонуємо створити єдиний координаційний орган. Головною функцією якого має бути розробка єдиної загальнодержавної валютної політики та здійснення комплексу заходів у сфері організації контролю й нагляду за дотриманням законодавства України у сфері валютних, експортно-імпортних та інших зовнішньоекономічних операцій.
7.
Вважаємо за доцільне створення комплексної методології здійснення контрольно-перевірчої роботи у сфері валютного регулювання, яка повинна базуватися на єдиних принципах та розробку на її основі окремих рекомендацій про проведення перевірок щодо дотримання вимог валютного законодавства за окремими напрямами та суб’єктами підприємницької діяльності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ за темою дисертації
1) Кабанець О. Еволюція валютного регулювання//Вісник податкової служби України. – 2001. - №13. С. 62-63. — 0,2 д.а.
2) Кабанець О. Валютне регулювання в Японії//Вісник податкової служби України. – 2001. - №11. - С. 53-55. — 0,3 д.а.
3) Кабанець О., Кольга В. З історії регулювання міжнародних валютних відносин//Вісник податкової служби України. – 1999. - №3. - С. 42-43. — 0,2 д.а. (Особистий внесок: викладення теорії регулювання валютних відносин — 0,1 д.а.).
4) Кабанець О. Як валюта повертається в Україну//Вісник податкової служби України. – 1999. - №17. - С. 22-23. — 0,1 д.а.
5) Кабанець О. Невмирущі трасти//Вісник податкової служби України. – 1999. - №18. - С. 23-24. — 0,1 д.а.
6) Кабанець О.І., Кольга В.Д. Валютне регулювання та контроль в Україні. – Донецьк: Донеччина, 2000. – 224 с. — 15,3 д.а. (Особистий внесок: характеристика системи валютного контролю в Україні та узагальнення практики його застосування – 8 д.а.).
7) Кабанець О. Українській валюті працювати на Україну/ Зовнішньоекономічна діяльність: збірка статей. – К.: “КОМПАС” – “ПЛЮС/МИНУС”. - 1997. - С. 3-7. — 0,3 д.а.
8) Валютне регулювання: Правове регулювання банківської та інвестиційної діяльності в Україні/ А.В. Богдан, І.В. Голодець, О.І. Кабанець та ін. – К.: Український науково-дослідний центр економіки будівництва “Екобуд”. – 1996. - Ч. 1 – 223 с.; Ч. 2. – 272 с. — загальним обсягом 20,1 д.а. (Особистий внесок: викладення нормативно-правових засад здійснення розрахунків в іноземній валюті — 1,3 д.а.).
9) Азаров М.Я., Гацька Л.П., Гладун Ю.В., Журавський В.Л., Кабанець О.І., Калюга Є.В., Кулінченко В.М., Лазебнік Л.Л., Межейнікова В.Ф., Мельник П.В., Накай А.І., Погореловська І.Д., Редич О.В. Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./За заг. ред. М.Я. Азарова. – К.:ДІЯ, 2000. – 320 с. — 18,6 д.а. (Особистий внесок: викладення особливостей непрямого оподаткування при здійсненні ЗЕД, документальні перевірки з питань валютного законодавства та організація валютного контролю — 1,9 д.а.).
Анотація
Кабанець О.І. Вдосконалення валютного регулювання та контролю в Україні. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 — Фінанси, грошовий обіг і кредит. — Інститут економічного прогнозування, НАН України, Київ, 2001.
Дисертація присвячена питанням вдосконалення системи валютного регулювання та контролю в Україні.
У роботі досліджено теоретичні та організаційні основи системи валютного регулювання, етапи її формування в Україні, проблеми курсоутворення, визначено провідну роль валютного контролю в цій системі та висвітлено методи його організації за кордоном. Здійснено аналіз валютних операцій суб’єктів підприємницької діяльності України та оцінку ефективності валютного контролю з боку державних органів. На підставі проведеного аналізу сформульовано та обґрунтовано низку пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань валютного регулювання та контролю, запропоновано нову організаційну структуру контролюючих органів. Розроблено комплексну методику здійснення контрольно-перевірчої роботи з питань дотримання вимог валютного законодавства.
Ключові слова: валюта, валютне законодавство, валютне регулювання, валютний контроль, валютні обмеження, курсоутворення, іноземні інвестиції, експортно-імпортні операції, органи валютного контролю.
Аннотация
Кабанец А.И. Совершенствование валютного регулирования и контроля в Украине. — Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 — Финансы, денежное обращение и кредит. — Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 2001.
Диссертация посвящена вопросам совершенствования системы валютного регулирования и контроля в Украине.
В работе исследованы теоретические и организационные основы системы валютного регулирования, этапы ее формирования в Украине, проблемы курсообразования, определена ведущая роль валютного контроля в этой системе и освещены методы его организации за рубежом. Проведен анализ валютных операций субъектов предпринимательской деятельности Украины и осуществлена оценка эффективности валютного контроля государственными органами. На основании результатов анализа сформулированы и обоснованы предложения по совершенствованию нормативно-правовой базы валютного регулирования и контроля, предложена новая организационная структура контролирующих органов. Разработана комплексная методика осуществления контрольно-проверочной работы по вопросам соблюдения требований валютного законодательства.
Ключевые слова: валюта, валютное законодательство, валютное регулирование, валютный контроль, валютные ограничения, курсообразование, иностранные инвестиции, экспортно-импортные операции, органы валютного контроля.
Annotation
Kabanets A.I. Perfection of currency regulation and control in Ukraine. - Manuscript.
Dissertation for the Candidate’s in Economics by speciality 08.04.01 - Finance, Monetary Circulation and Credit. - Institute for Economic Forecasting, Ukrainian National Academy of Sciences, Kiev, 2001.
The dissertation is devoted to the issues for perfection of system of currency regulation and control in Ukraine.
The formation of currency regulation and control’s system in Ukraine started in 1990 and some stages have passed in it’s development. In 1993 two basic directions of realization of currency regulation - choice of a mode of organization of a currency rate and use of system of currency restrictions were formulated, that together with introduction in 1996 of national monetary unit has finished the formation of modern system of currency regulation. Recently in Ukraine the mode of an adjustable floating currency rate is actively used which admits by the majority’s experts the most effective and appropriate requirements of a modern economic situation of the country.
The legal mode of the currency relations in Ukraine is in a legislative and administrative interdiction, limitation of operations with currency and currency values. In these conditions the special role in system of currency regulation belongs to effective organization of the currency control. The basic objects of the control are: payments abroad and reception of the paid import goods, export of the capital, repatriation of the profit etc.; restriction of free sale and purchase of foreign currency; the requirement of realization of currency operations only through the authorized banks; use currency declaration; the control of the currency credits etc.
In the work the evolution of currency regulation’s system in the economically advanced countries is characterized and the basic methods of the currency control in postcomunist’s countries at the present stage are considered.
The significant attention is given to the analysis of currency operations and investments which have been carried out by the subjects of enterprise activity of Ukraine in 1995-2000. Which has allowed to reveal the most typical mistakes and infringements of the currency legislation and estimate an overall performance of state supervising bodies in this sphere. On concrete examples, the following from them are considered: deliberate bankruptcy, delayed return of the currency proceeds and imported goods, realization of the external economic operations by fictitious firms, transformation of the debt, use of state property in the mercenary purposes, realization by nonresidents of operations of purchases of the real estate in Ukraine, illegal converting of money resources and others. Use of this information in practical work will promote increase of efficiency of the currency control. The received results testify the necessity of the further perfection of the currency legislation and organization work of state supervising bodies.
On the basis of the carried out analysis the complex of measures on perfection of legislative-normative base of currency regulation and control is developed.
The creation of new two-step structure of state bodies of the currency control, redistribution of their functions and powers is offered. The basic principles of complex methodology of control-auditing work in the sphere of currency regulation are developed.
The significant attention is given to the offers on perfection of normative-legislative base of currency regulation, to which are concerned: updating of the procedure of accounts on the external economic operations and changes of application of the financial sanctions; an establishment of the precise order of the taxation nonresidents and regulation of the foreign investments in the Ukraine’s economic; strengthening of struggle with deliberate bankruptcy etc.
Keywords: currency, currency legislation, currency regulation, currency control, currency restrictions, formation of rate of exchange, foreign investments, export-import transactions, bodies of the currency control.
