ХАРЬКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

КОТЛЯРЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА |

УДК 658.171 (477)

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ ФУНКЦІЄЮ ПОДАТКІВ

(НА ПРИКЛАДІ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ)

Спеціальність: 08.02.03 – Організація управління, планування і

регулювання економікою

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

Харків – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - | кандидат економічних наук, доцент Клейнер Яків Семенович, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту у невиробничій сфері, професор кафедри менеджменту у невиробничій сфері.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Єрмошенко Микола Миколайович, ВНЗ “Національна академія управління”, завідувач кафедри маркетингу і підприємництва (м. Київ);

кандидат економічних наук, доцент Жеребйов Ярослав Іванович, Донбаська державна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту організацій і права (м. Макіївка).

Провідна установа – Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємств (м. Донецьк).

Захист відбудеться 27 березня 2002 року о 1530 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61002, м. Харків, Міроносицька, 1, ауд.3-23.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61006, м. Харків, площа Свободи, 4

Автореферат розісланий 27 лютого 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пуртов В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з причин кризового стану економіки України, кризи бюджетної політики держави, росту бюджетного дефіциту є низька ефективність функціонування податкової системи. Існуюча податкова система носить переважно фіскальний характер, створює високий податковий тиск на економіку суб'єктів господарювання. Такий вплив обумовлює скорочення економічного потенціалу підприємств, викликає перелив капіталів у тіньову економіку і за рубіж, і як наслідок - скорочує базу оподатковування. У цих умовах на перший план виходить проблема відновлення і посилення регулюючої і стимулюючої функцій податків.

Реалізація регулюючої і стимулюючої функцій податків можлива лише при орієнтації податкового законодавства не тільки на бюджетні інтереси, але і на інтереси платника. У свою чергу така орієнтація можлива, якщо управління податковою системою буде грунтуватися на економічній інформації, що надходить від платника: аналітичне опрацювання інформації про економічний і фінансовий стан платників спроможне визначити шляхи удосконалення податкової системи, шляхи підвищення її ефективності, засоби реалізації регулюючої функції податків.

У комплексі проблем, пов'язаних з послабленням регулюючої і стимулюючої функцій податків, із низькою ефективністю функціонування податкової системи особливу важливість дістає задача створення аналітичних підрозділів у складі районних державних податкових інспекцій (ДПІ), у функції яких повинні входити збір і аналітичне опрацювання інформації про фінансово-економічний стан платників, аналіз стану податкової бази даного району, оцінка впливу податків на економіку платників, економічне обгрунтування застосування податкових пільг, штрафних і фінансових санкцій. Аналітичний підхід у роботі податкових органів спроможний своєчасно виявляти слабкі місця в податковій системі і знаходити шляхи їх усунення. Тому створення аналітичних підрозділів у складі ДПІ є важливим етапом удосконалення системи оподатковування.

В науковій та навчальній літературі велика увага приділяється проблемам оподаткування. Певний внесок у розвиток теоретичних та практичних основ оподаткування має місце в роботах Андрущенка В.Л., Василика О.Д., Вишневського В.П., Диканя Л.В., Опаріна В.М., Суторміної В.М., Федосова В.М. та інших.

Однак, подальшого вивчення потребують шляхи удосконалення податкової системи, можливості розвитку механізму управління податковою політикою, що враховує кризовий стан української економіки і засновується на економічному аналізі. Це дозволить перетворити податкову систему України в ефективний інструмент стимулювання процесів розвитку й оздоровлення вітчизняної економіки.

Викладене визначило тему дисертаційної роботи, її актуальність і практичне значення. У дисертації зроблена спроба сформувати методику аналітичної роботи ДПІ, що дозволяє одержувати необхідний для ефективного управління податковою системою мінімум аналітичної інформації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до тематичних планів Донецької державної академії управління на 1999-2001 р. на кафедрі менеджменту в невиробничій сфері в межах тем 99.06.1 “Регіональні аспекти інноваційної та інвестиційної діяльності і їх роль в вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер держреєстрації 0199U003653), 99.06.2 “Розробка методів оновлення і розвитку організацій і підприємств” (номер держреєстрації 0199U003654). При розробці цих тем автором проведено оцінку впливу податкового навантаження на інноваційну діяльність підприємств та їх розвиток.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є оцінка економічного впливу податків на господарську діяльність підприємств-платників, розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на посилення регулюючої і стимулюючих функцій податків.

Для досягнення поставленої мети в роботі розв’язані такі задачі:

досліджено функціонування податкової системи: проаналізовані характеристики чинної системи оподатковування, її відповідність принципам оподатковування; проведена оцінка реалізації фіскальної, регулюючої і стимулюючої функцій оподатковування; здійснені критичний аналіз функціонування основних видів податків із юридичних осіб - податку з прибутку і податку з додаткової вартості (ПДВ) - по двох напрямках: із погляду бюджету і з погляду платника податків; досліджені вплив податкового тиску на економіку платника, його фінансовий стан; отримана оцінка системи податкових пільг, а також комплексу штрафних і фінансових санкцій, що існують в Україні; проведений аналіз податкових надходжень до бюджету в 1999-2000 рр. (за даними Гірницького району м. Макіївки);

обгрунтовано необхідність аналітичної роботи районної державної податкової інспекції;

розроблені рекомендації по реалізації аналітичної роботи ДПІ: визначені предмет і об'єкт аналітичної роботи; сформований комплекс цілей і задач аналітичного підрозділу ДПІ;

запропонована схема інформаційного забезпечення ДПІ необхідними для проведення аналізу даними; розроблені рекомендації по формуванню документообігу між аналітичним підрозділом ДПІ й іншими її структурними підрозділами;

розроблена класифікація платників; для кожної групи платників розроблений методика проведення комплексного аналізу економічного стану платників.

Об'єктом дослідження обрана державна податкова інспекція Гірницького району м. Макіївки, суб'єкти господарської діяльності (платники) м. Макіївки. Предметом дослідження є методика аналітичної роботи ДПІ, організація роботи з платниками, проблеми координації податкової політики відповідно до стану податкової бази, а також механізм регулюючого і стимулюючого впливу податків на економіку платників податків.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є визначення і поняття, сформовані класиками економічної науки, політичної економії, праці вчених-економістів, податкове законодавство України, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і аудиту, діалектичні принципи здійснення аналізу.

У своїх дослідженнях автор керувався літературними джерелами, інструктивно-методичними документами і матеріалами податкового законодавства, даними бухгалтерської і статистичної звітності підприємств-платників, даними звітності ДПІ в Гірницькому районі м. Макіївки. У процесі дослідження в роботі використані методи порівняння, індукції, дедукції, факторного аналізу, ретроспективного і перспективного порівняльного аналізу, метод зведень й угрупування, синтезу й інші методи наукового пізнання економічних процесів.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертації складається в теоретичному обгрунтуванні необхідності аналітичної роботи в районної ДПІ і розробці практичних рекомендацій по здійсненню аналітичної роботи в ДПІ, покликаної забезпечити підвищення ефективності функціонування податкової системи України.

Наукова новизна результатів дослідження складається в такому:

суттєво доповнені існуючі оцінки та характеристики чинної в Україні системи оподаткування: одержана оцінка відповідності податкової системи принципам оподатковування; визначена ефективність реалізації фіскальної, регулюючої і стимулюючої функцій оподатковування, виявлена незадовільна ефективність функціонування основних видів податків із юридичних осіб (податку з прибутку і ПДВ), нездатність цих податків повноцінно реалізовувати плани по формуванню доходної частини бюджету, проведений доказ негативного впливу існуючого податкового тиску на економіку платника, визначено виходячи з динаміки системи податкових пільг і комплексу штрафних і фінансових санкцій, що характер проведеної податкової реформи є суворо фіскальним;

вперше проведено обгрунтування необхідності, розробка та реалізація аналітичного підходу в роботі районної ДПІ, що дозволяє здійснювати управління системою податкових пільг і штрафних санкцій на основі економічного аналізу, для чого визначені предмет й об'єкт аналітичної роботи ДПІ, сформований комплекс цілей і задач аналітичного підрозділу, розроблена методика його функціонування;

дістало подальшого розвитку методичне і інформаційне забезпечення діяльності районної ДПІ, що виражається в пропозиції моделі методики комплексного аналізу фінансово-економічного стану платників; розробці порядку одержання оцінки стану податкової бази району, засобів визначення резервів її зростання, розробці схеми інформаційного забезпечення районної ДПІ, а також схеми взаємодії аналітичного підрозділу ДПІ з іншими структурними підрозділами;

запропонована нова класифікація платників району (території), у якій диференціація суб'єктів господарювання здійснюється в залежності від значення їхніх податкових надходжень у загальному обсязі податкових надходжень по району (із виділенням групи провідних платників, групи платників-боржників і групи інших платників) і яка дозволяє контролювати стан податкової бази району.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження складається в створенні закінченої, цілісної методики роботи аналітичного підрозділу районної ДПІ, що дозволяє підвищити ефективність управління податковою системою на місцевому рівні і сформувати інформаційно-аналітичну базу для здійснення управління податковою системою на рівні міста, області, країни в цілому.

Результати дослідження впроваджені та впроваджуються, що підтверджено відповідними документами. Основні з них такі:

1. Довідка № 256/7/24 від 09.04.2001, в якій Державна податкова адміністрація у Донецькій області підтверджує, що методика роботи аналітичного підрозділу районної ДПІ знайшли практичне впровадження. Використання запропонованої розробки дозволило підвищити ефективність роботи податкових органів на місцевому рівні.

2. Довідка № 7006/10/01 від 14.06.2001, в якій Державна податкова інспекція у м. Макіївці підтверджує, що сформульовані пропозиції дисертаційного дослідження щодо реалізації аналітичної роботи у районній ДПІ використані в практичній роботі районних ДПІ м. Макіївки.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача складається в тому, що вперше сформована схема роботи аналітичного підрозділу районної ДПІ, а також описана методика аналітичного підходу в роботі ДПІ з платниками, використання якої дозволяє підвищити ефективність управління податковою системою, посилити регулюючу і стимулюючу функції податків. Автором безпосередньо розроблена схема здійснення аналітичної роботи в ДПІ. Вперше запропонована класифікація платників за розміром податкових надходжень. Розроблено схему інформаційних потоків, що дозволяє задовольняти потреби ДПІ в аналітичній інформації. Сформульовані рекомендації по економічному обгрунтуванню застосування у відношенні окремих суб'єктів господарювання податкових пільг або штрафних і фінансових санкцій. Здобувач також брав участь в інших наукових розробках по аналізованій тематиці.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались і одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичній конференціях: “Проблемы внедрения информационных технологий в экономику и бизнес”, м. Ірпінь, 2000 р.; “Інформаційні технології в освіті та управлінні”, м. Нова Каховка, 2000 р.; IV Міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта 2001”, м. Дніпропетровськ, 2001 р.; “Роль соціального менеджменту в інтелектуалізації суспільства”, м. Слав’яногірськ, 2001 р.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць, серед яких – 7 статей у наукових журналах та 2 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг 2,3 д.а., з яких автору належить 2.0 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 205 сторінках друкованого тексту, у тому числі 24 таблиці, 24 рисунки, які наведені на 28 сторінках. Список використаних літературних джерел з 131 найменування приведений на 10 сторінках і 2 додатки – на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Теоретичні основи побудови системи оподатковування.

Податки - об'єктивно існуюча необхідність примусового вилучення державою коштів господарюючого суб'єкта (або громадянина) з метою фінансування державних витрат. Податки впливають на процес розширеного відтворення, структуру ВВП, темпи зростання національного доходу. При цьому перерозподіл за допомогою податків значної частини вартості суспільного продукту в грошовій формі пов'язаний, насамперед, із розширенням впливу держави на ринкові відносини. У свою чергу, обсяг отриманого суспільного продукту багато в чому визначає структуру, динаміку і темпи зростання суспільного виробництва. У теорії оподатковування виділяють дві функції податків: фіскальну й економічну.

Фіскальна функція випливає з природи податків і складається у формуванні грошових фондів (державного бюджету і місцевих бюджетів), з яких фінансується діяльність держави. У фіскальній функції відбиваються відношення “платник - держава” (у вигляді податкових платежів - грошових потоків від платника до держави). Фіскальна функція характеризує податки як засіб одержавлення частини національного доходу, масштаби якого залежать від діяльності держави, і спрямована на вилучення частини коштів суб'єктів господарювання й активно впливає на економічні відношення цих суб'єктів, що обумовлює наявність економічної функції податків. Економічна функція характеризує податки як інструмент активного впливу держави на процес розподілу ресурсів і прибутків, за допомогою якого воно здатне впливати на кругообіг прибутку, ресурсів і продукту.

Виходячи з функцій податків, а також об'єктивних економічних закономірностей формуються принципи побудови податкової системи. Використання цих принципів при формуванні податкового законодавства повинно забезпечити ефективність податкової політики держави. У роботі робиться висновок, що викладені в Законі України "Про систему оподатковування" принципи побудови податкових систем сформовані відповідно до існуючих загальновизнаних принципів оподатковування.

Загальна характеристика податкової системи в роботі дається при вивченні структури податкових платежів. Невідповідність фактичних надходжень по податку з прибутку з плановими показниками, яка мала місце в останні роки, говорить про значну нестабільність об'єкту оподатковування, що свідчить про погіршення економічного і фінансового стану платників, тому що прибуток - один із найважливіших джерел власних коштів. При цьому в результаті зіставлення виконання плану по податку з прибутку з виконанням плану по ПДВ і акцизах робиться припущення, що певна частина прибутків платників приховується, іде в “тіньовий сектор” економіки. ПДВ і акцизи, що є непрямими податками, значно ускладнюють процедуру приховування податкової бази, яке можливе у випадку з податком із прибутку.

Таким чином, у роботі виділяються два взаємодіючі чинники, що знижують наповнення доходної частини бюджету: погіршення економічного і фінансового стану підприємств-платників; перерозподіл коштів на користь “тіньовий” економіки.

У якості основних причин погіршення економічного стану платників у роботі виділені такі.

Порушення господарських зв'язків із ближнім зарубіжжям значно скоротило можливості придбання сировини для виробництва продукції і позбавило багато українських підприємств традиційних ринків збуту. Труднощі в забезпеченні сировиною спричинили за собою спад виробництва. Продукція, виробництво якої продовжується, має низьку конкурентоспроможність, що перешкоджає її виходові на нові ринки збуту. У результаті в суб'єктів господарювання відбувається зростання запасів низьколіквідних товарно-матеріальних цінностей, “зависання” коштів в обороті, і як наслідок - дефіцит джерел фінансування поточних активів. Відсутність стійкого ринку довгострокових кредитних ресурсів залишає підприємствам тільки можливість фінансувати позаобігові активи з власних коштів, що зменшує частку власних коштів, які фінансують поточні активи. Внаслідок цього зростає значення короткострокової кредиторської заборгованості як джерела фінансування, знижується платоспроможність підприємства. Ситуація ускладнюється ще тим, що власні кошти в підприємств через низькі обороти по реалізації продукції і хронічні неплатежі є в обмеженій кількості. Пошук шляхів розв’язання цих проблем збуту і взаєморозрахунків через здійснення бартерних операцій ще більш погіршує платоспроможність і ліквідність підприємств-платників.

Ще один чинник, вплив якого знижує фактичні показники податкових надходжень - це завишення планових показників (графік виконання доходної частини бюджету Гірницького району м. Макіївки у 2000 р. поданий на рис. 1). Реальні можливості платників, скорочення податкової бази не дозволяють задовольняти потреби бюджетів. Коефіцієнт зростання податкових надходжень, що закладається в планові показники, суперечить реальній динаміці податкової бази. Самий механізм планування розміру податкових надходжень потребує значних перетворень.

Другий аспект зниження податкових надходжень - перерозподіл коштів на користь тіньової економіки. Масштаби уникання від оподатковування в Україні вже давно набули загрозливого характеру. Дані перевірок доказують, що кожне друге-третє підприємство ухиляється від сплати податків або порушує податкове законодавство.

Рис. 1. Графік виконання доходної частини бюджету

Гірницького району м. Макіївки у 2000 р.

Підсумовуючи вищевикладене, у роботі робиться висновок, що найбільш важливі проблеми державного бюджету й економіки України в цілому - погіршення економічного і фінансового стану суб'єктів господарювання і перерозподіл коштів на користь тіньової економіки - потребують першочергової уваги до реформування податкової системи, що є найбільш потужним і ефективним засобом для їх розв’язання.

У роботі констатується, що в даний час податкова система України розвивається в двох напрямках: з однієї сторони державна податкова адміністрація (ДПА) усіляко намагається виявити якнайбільше тіньового капіталу і вилучити його на користь держави, тим самим реалізуючи фіскальну функцію, а з іншого боку - розвиток податкового законодавства спрямований на сприяння реалізації економічної функції податків.

Тому в роботі формулюється задача пошуку таких рішень, які забезпечать гнучке й ефективне застосування податкового законодавства на місцях, забезпечать взаємодію фіскальних органів із платниками, знищать їхнє протистояння. Необхідна корінна зміна всієї схеми державного впливу на циркуляцію коштів в економіці держави - від планування доходної частини державного бюджету до роботи інспектора ДПІ з окремим платником. Необхідне вивчення впливу податків на економіку окремого платника; пошук “слабких місць” у податковій системі, вплив на котрі здатний посилити стимулюючу і регулюючу функції оподатковування, знизивши саме тим податковий тягар; розробка механізму взаємодії ДПА з платником з метою стимулювання реінвестиційних процесів за допомогою податкових пільг і забезпечення зростання податкової бази, а значить і доходної частини бюджету.

Розділ 2. Аналіз впливу податків на економіку суб’єктів господарювання.

Метою аналізу ефективності оподатковування є вивчення можливостей і визначення напрямків його удосконалення. У розділі розглядається економічна сутність двох самих значущих податків, що суттєво впливають на економіку підприємств-платників (ПДВ і податок із прибутку підприємств), які діють в Україні, їхні особливості, зміни і нововведення, пов'язані з удосконаленням податкової системи, динаміка надходжень податкових платежів. Характеристика начислень по ПДВ та податку на прибуток по підприємствам Гірницького району м. Макіївки наведена у табл. 1.

ПДВ впливає на процес споживання, на витрати споживачів. Наслідок такого впливу - підвищення рівня витрат, а значить і прагнення до зростання рівня прибутків, щоб забезпечити фінансування необхідних витрат. З іншого боку, виробник у певній мірі обмежений у підвищенні цін інтересами покупців, платоспроможним попитом. Тому він змушений знаходити оптимальні варіанти виробничої і збутової діяльності: спрощувати схему руху сировини від постачальників, удосконалювати виробничий процес, просування продукції на ринок. У цьому складається найбільш важливе значення ПДВ як економічного важеля - витиснення з ринку слабких виробників, низькоконкурентних товарів; контроль за рівнем споживання. У комплексі все це дає можливість регулювати виробництво в економіці країни, уникати криз надвиробництва.

Таблиця 1

Характеристика начислень по ПДВ та податку на прибуток по підприємствам Гірницького району м. Макіївки на 31.12.1999 р. (%)

Група платників | Структура начислень | Співвідношення штрафних санкцій та начислень по податку на прибуток

ПДВ | податку на прибуток

Приватні підприємства | 4,4 | 19,9 | 4,1

Колективні підприємства | 23,0 | 4,2 | 6,1

Державні підприємства | 11,6 | 2,0 | 10,5

Сумісні підприємства | 7,2 | 0,1 | 18,2

Акціонерні товариства | 39,5 | 33,5 | 11,5

Товариства с обмеженою відповідальністю |

14,3 |

40,3 |

46,4

Усього за приведеними групами |

100,0 |

100,0 |

23,8

Переваги застосування ПДВ із позиції бюджету виглядають наступними:

·

·

З погляду платника використання ПДВ дозволяє:

·

·

·

Досвід застосування ПДВ, дані ДПІ в Гірницькому районі м. Макіївки дозволяють зробити висновок, що ставка ПДВ на рівні 20% в умовах української економіки при відсутності диференційованих ставок практично цілком позбавляє ПДВ економічної функції, гнітиться і споживач і виробник. Як наслідок - база оподатковування не стабільна, не виконуються плани податкових надходжень, зростає дефіцит державного бюджету. У роботі робиться висновок, що застосування ПДВ у поточний момент має недостатню ефективність як із позиції бюджету, так і з позиції платника.

Податок з прибутку підприємств є прямим податком з доходів юридичних осіб. У якості об'єкта оподатковування виділяється не весь доход, а лише його частина - прибуток. Економічна сутність податку з прибутку складається у вилученні частини доходу суб'єкта з метою фінансування витрат держави, на митній території якого даний суб'єкт здійснює господарську діяльність і одержує доход. Таким чином, за рахунок частини прибутку суб'єкта здійснюється фінансування витрат держави по створенню суспільних благ і умов для підприємництва.

Дані ДПІ в Гірницькому районі м. Макіївки демонструють нездатність податку з прибутку нести покладене на нього навантаження по фінансуванню бюджету: у 1999 р. виконання відповідного було досягнуто лише в п'ятьох місяцях; для семи місяців частка надходжень по податку з прибутку в структурі всіх податкових платежів була помітно нижче планової, а виконання плану по сукупним обсягам надходжень було досягнуто лише в трьох місяцях. У 2000 р. рівень виконання помісячного плану був не вищий за 30,1%.

Приведена статистика свідчить про важку ситуацію в системі оподатковування прибутку, що мала місце в 1999-2000 р.р. Рівень прибутків суб'єктів господарювання надзвичайно низький і в першу чергу це позначається на сумі одержаних прибутків, стані бази оподатковування по даному виду податків.

Це доказує неспроможність чинного податку з прибутку як засобу наповнення доходної частини бюджету. З іншого боку, тридцятивідсотковий тягар даного податку згубно діє на більшість платників, про що свідчать мізерні розміри одержуваних ними прибутків, а прибутковість підприємства є найважливішою характеристикою ефективності його виробничо-господарської діяльності.

У розділі дається аналіз впливу української податкової системи на економіку підприємств-платників. З цією метою визначається кількісна характеристика податкового тиску, що діє на платників, а також оцінюється їхній фінансовий стан, тому що саме така оцінка дозволяє оцінити реальний стан податкової бази, перспективи її зростання або скорочення.

Для кількісної оцінки податкового тиску на платників проведений розрахунок сум податкових платежів, що сплачуються в бюджет у рамках чинного податкового законодавства при проведенні такої операції, як реалізація. Під податковим тиском розуміється відношення розміру податкових вилучень до витрат підприємства на проведення цієї операції.

Відповідно до чинного податкового законодавства реалізація продукції підприємством підприємству на суму грн. супроводжується податковими вилученнями, що складаються з таких величин: - сума ПДВ, що нарахована на величину балансового прибутку підприємства (як елемент балансової вартості); - сума податку з прибутку, що нарахована на суму балансового прибутку підприємства - сума ПДВ у складі ціни продукції що купується підприємством у виробника - податок із прибутку підприємства нарахований за результатами реалізації продукції - обов'язкові відрахування на соціальні та інші потреби в складі ціни продукції - відрахування в пенсійний фонд, що утримуються з заробітної плати, нарахованої за виробництво продукції - прибутковий податок, що сплачується з заробітної плати, нарахованої за виробництво продукції

У результаті розмір податкового тиску визначається формулою

(1)

Далі в цій частині роботи поданий аналіз фінансового стана ряду підприємств-платників Гірницького району м. Макіївки, мета якого - вивчення динаміки платоспроможності цих підприємств і оцінка перспективних можливостей реалізації податкових планів. Для аналізу використані матеріали бухгалтерської звітності підприємств із найбільше значимими обсягами податкових надходжень (провідних платників), а також ряду неблагополучних із погляду дотримання бюджетної дисципліни підприємств, у відношенні яких протягом 1999 р. застосовувалися штрафні і фінансові санкції. З цією метою в роботі використана двохрівнева схема аналізу їхнього фінансового стану, що об'єднує поточний і перспективний аналізи.

Поточний аналіз дозволив зробити такі висновки. У підприємств, що аналізувалися, динаміка прибутків нестабільна. Аналіз оборотності поточних активів говорить про серйозні проблеми в сфері обігу. Темпи зростання прибутковості помітно вище, ніж темпи зростання оборотності, звідки випливає, що приріст прибутків носить екстенсивний характер. У оборот втягується все більше і більше коштів, а віддача, звільнення залишається на старому рівні або ж скорочується. У результаті “роздуваються” статті поточних активів, знижується віддача коштів, вкладених в активи, падає загальна ефективність виробничо-господарської діяльності. Динаміка показників прибутковості і рентабельності в комплексі сигналізує про нестабільність податкової бази як для податку з прибутку, так і для інших податків і зборів (обов'язкових платежів), тому що падіння темпів оборотності господарських коштів відчутне на всіх етапах здійснення виробничо-господарської діяльності. Показники ліквідності свідчать про те, що більшість з провідних платників не в змозі погашати найбільш важливі короткострокові зобов'язання, у числі котрих найбільш важливими і найбільш істотними є зобов'язання перед бюджетом. Реально платоспроможним є підприємства групи провідних платників, інші є неплатоспроможними (виходячи зі значення коефіцієнта поточної ліквідності).

Для проведення перспективного аналізу були використані показники структури сукупних і поточних активів, стану основних фондів, оцінка реальної вартості майна підприємств, характеристика структури пасивів підприємств-платників і коефіцієнти фінансової усталеності. Аналіз показав, платники здебільшого мають лише низьколіквідні платіжні кошти - у виді дебіторської заборгованості і матеріальних оборотних коштів. Технічний стан основних фондів підприємств, що аналізувалися, потребує значних капітальних витрат на їхнє відновлення, уже в даний час ці підприємства повинні інвестувати кошти в нові основні фонди, активно проводити заходу щодо модернізації і ремонту вже наявних фондів. Високе значення коефіцієнта реальної вартості майна пояснюється наявністю в підприємств наднормативних запасів матеріальних оборотних коштів, що підтверджується результатами аналізу структури поточних активів. Структура поточних активів практично всіх підприємств перетерплює швидкоплинні негативні зміни: перерозподіл коштів у поточних активах із високоліквідних у низьколіквідні; “роздування” дебіторської заборгованості й обсягів наднормативних запасів і т.п. Подібні процеси уповільнюють оборотність господарських коштів, потребують пошуку додаткових джерел фінансування, знижують платоспроможність підприємстві.

У цілому результати аналізу говорять про кризовий фінансовий стан провідних платників, що мають найбільш високі в Гірницькому районі м. Макіївки показники прибутковості і рентабельності. Серед інших платників ситуація набагато гірша.

Аналіз ефективності системи оподатковування в Україні обумовлює висновок про те, що реформування податкової системи повинно в першу чергу бути спрямоване на реанімацію економічного потенціалу платників, що дозволить у найближчій перспективі одержати реальне зростання бази оподатковування. При цьому важливим чинником у стимулюючому впливі на економіку платників податків є реорганізація роботи ДПІ, пов'язана з застосуванням аналітичного опрацювання інформації про фінансовий стан підприємств-платників. З одного боку, це зорієнтує фіскальну функцію податків на платника, його платоспроможність, економічний потенціал, а з іншого боку - допоможе винести на якісно новий рівень систему податкового планування, дозволить оперативно управляти податковими важелями, знижуючи податковий тиск на платника при необхідності зберігання його економічного потенціалу. Аналітичний підхід в оподатковуванні додасть податковій системі гнучкість і цілеспрямування.

Розділ 3. Управління регулюючим і стимулюючим впливом податків на економіку суб’єктів господарювання.

У роботі до числа найбільш важливих завдань, розв’язання котрих повинно бути покладене на аналітичний підрозділ ДПІ, віднесені такі: економічне обгрунтування податкового планування (планування обсягу і структури податкових надходжень; вивчення чинників, що впливають на обсяг і структуру надходжень); контроль за станом податкової бази, прогнозування змін податкової бази; інформаційне забезпечення оперативного управління податковими важелями на відповідному рівні з метою посилення регулюючої і стимулюючої функцій податків; диференціація платників відповідно до їхнього економічного потенціалу (з метою оптимізації розподілу податкового тиску серед платників); контроль за економічним станом платників з метою попередження негативного впливу податків на їхній економічний потенціал; економічне обгрунтування доцільності застосування податкових пільг у відношенні окремих платників; економічне обгрунтування застосування штрафних і фінансових санкцій у відношенні окремих платників; виявлення й оцінка резервів інтенсивного й екстенсивного розширення податкової бази; вивчення ефективності впливу нововведень у податковому законодавстві на економіку платників (на мікро- і макрорівні), із метою управління ходом удосконалення податкової системи й ін.

Виходячи з завдань аналітичної роботи ДПІ, у якості основних функцій аналітичного підрозділу районної ДПІ виділені такі:

1. Інформаційне забезпечення: збір, опрацювання, упорядкування інформації про економічні явища, процеси, економічний потенціал платників району;

2. Аналіз

а) ретроспективний: вивчення динаміки результатів господарської діяльності платників району; диференціація платників на групи (за обсягом податкових платежів, іншими ознаками); вивчення впливу податків на економіку платників (по групам платників);

б) поточний: оцінка поточного економічного потенціалу платників району; контроль за економічним станом провідних платників; контроль за економічним станом підприємств-боржників, оцінка варіантів погашення заборгованості, контроль показників виконання плану антикризового управління окремих підприємств; моніторинг стану податкової бази;

в) перспективний: прогнозування обсягу і структури податкових надходжень; прогнозування економічного стану провідних платників; планування діяльності по розширенню податкової бази; розробка рекомендацій по застосуванню пільг або санкцій, прогнозування змін податкової бази; прогнозування змін економічного потенціалу платників району при зміні податкового законодавства й ін.

Функції аналітичного підрозділу, задачі, що дозволяють реалізувати ці функції визначають загальну схему роботи аналітичного підрозділу районної ДПІ, яка у загальному виді повинна здійснюватися в чотирьох етапах:

1 етап. Збір інформації. Формування інформаційної бази даних.

2 етап. Упорядкування інформації. Первинне опрацювання зібраних даних. Диференціація (угрупування) платників за такими ознаками: вид діяльності; форма власності; сума обчислених податків і зборів; сума заборгованості перед бюджетом по податковим платежам і ін.

3 етап. Комплексний аналіз економічного стану платників за такими категоріями:

·

·

·

4 етап. Формування комплексного аналітичного звіту.

Основні елементи викладеної схеми комплексного аналізу економічного стану провідних платників подані на рис. 2.

Рис. 2. Схема комплексного аналізу економічного стану провідних

платників

На етапі аналізу достовірності вихідних даних оцінюється достовірність інформації про платника й у першу чергу звітності платника.

На етапі моніторингу аналітичних показників проводиться аналіз фінансового стану платника, оцінка його економічного потенціалу.

При проведенні комплексного аналізу економічного стану платників у першу чергу аналізується динаміка показників платоспроможності. З цією метою рекомендується використовувати такі показники:

фінансові коефіцієнти: коефіцієнт покриття загальний; коефіцієнт швидкої ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності;

відносні показники: розміри власних оборотних коштів; частки поточних активів у загальному обсязі сукупних активів; частки власних оборотних коштів у поточних активах; частки заборгованості перед бюджетом і загальним обсягом короткострокової кредиторської заборгованості платника;

характеристики структури поточних активів підприємства з диференціацією таких на чотирьох групи: високоліквідні поточні активи; поточні активи, що швидко реалізуються; активи, що повільно реалізуються; активи, що трудно реалізуються.

Наступним пунктом аналітичної роботи на даному етапі є оцінка фінансової усталеності платника, для чого рекомендується використовувати такі показники: коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів; коефіцієнт маневреності власних коштів; коефіцієнт забезпеченості запасів власними коштами.

Виявлення прихованих резервів зростання податкової бази пов'язано з застосуванням поглибленого аналізу. Так, наприклад, якщо виявлена невідповідність темпів зростання економічного потенціалу і фінансової усталеності платника з темпами зростання податкової бази (якщо податкова база має значно менші темпи зростання, ніж економічний потенціал), то слід проводити пошук шляхів екстенсивного розширення податкової бази. Якщо ж податкова база зростає пропорційно зростанню характеристик економічного потенціалу і фінансової усталеності, слід розглянути можливість використання шляхів інтенсивного розширення податкової бази. У цьому ж напрямку слід працювати при виявленні тенденцій скорочення фінансової усталеності й економічного потенціалу (після періоду відносної стабільності цих показників), тому що це в обов'язковому порядку спричинить за собою скорочення податкової бази. Уникнути такого падіння можна шляхом стимулюючого впливу на економіку платника.

На етапі формування звіту інформація з кожного провідного платника, отримана в результаті аналітичної роботи - характеристика платоспроможності, фінансової усталеності, економічного потенціалу, оцінка наявності резервів інтенсивного й екстенсивного зростання податкової бази - фіксується в аналітичній довідці по даному платнику. Крім опису названих характеристик формується комплект аналітичних таблиць, на підставі опрацювання яких дані характеристики були отримані. Аналітична довідка, комплект аналітичних таблиць і інформаційної карти даного платника зберігається в аналітичному підрозділі в каталозі “провідних платників”. Дані аналітичних таблиць використовуються в наступні податкові періоди для потреб порівняльного аналізу основних показників господарської діяльності платника.

ВИСНОВКИ

У дисертації досліджений ряд взаємопов’язаних питань щодо проблеми розробки шляхів і засобів підвищення ефективності роботи податкової адміністрації на місцевому рівні.

У послідовності, обумовленою структурою і логікою роботи, можуть бути названі такі найбільш важливі результати:

1. Вивчення функціонування податкової системи дозволили виявити її основні хиби і визначити шляхи удосконалення. Зокрема встановлені невідповідність податкових планів можливостям податкової бази, зниження значення регулюючої і стимулюючої функцій податків.

2. Виходячи з виявлених хиб обгрунтована необхідність реорганізації роботи державної податкової адміністрації з платниками податків, створення механізму регулювання впливу податків на платників на основі використання аналізу економічного стану платників податків.

3. Визначено цілі, задача і функції аналітичної роботи ДПІ, дана загальна схема рівнів аналітичної роботи ДПА (відповідно до рівнів управління податковою системою).

4. Розроблено схему формування аналітичної бази даних, що враховує характер джерел інформації і що дозволяє накопичувати необхідний для аналізу обсяг вихідних даних як із зовнішніх, так і з внутрішніх джерел.

5. Запропоновано класифікацію платників по обсягу податків і зборів (обов'язкових платежів), перерахованих у бюджет протягом податкового періоду, відповідно до якої платники діляться на три групи: група провідних платників (із найбільше значимими обсягами надходжень у структурі надходжень по даній ДПІ), група платників із високим рівнем заборгованості перед бюджетом і група інших платників. Використання запропонованої класифікації дозволяє здійснювати контроль за станом податкової бази району, міста, області і виявляти тенденції в розвитку продуктивних сил, перерозподілі інвестиційних інтересів підприємців.

6. Розроблено методику комплексного аналізу економічного стану платників, спрямовану на вивчення таких характеристик, як платоспроможність, фінансова усталеність, економічний потенціал, яка передбачає використання комплексу аналітичних показників відповідно до особливостей конкретної групи платників. Визначено порядок проведення ретроспективного і перспективного аналізу зазначених характеристик, визначені межі припустимих значень окремих показників. Використання методики дозволяє одержувати поточну і перспективну оцінку податкової бази району, міста, області, виявляти зміни в економіці регіону.

7. Розроблено комплекс вихідних документів, формованих аналітичним підрозділом ДПІ, який дозволяє систематизувати отримані результати аналізу і призначений для використання в процесі управління податковою системою на місцевому рівні, а також здатний бути основою для формування управлінських рішень на верхніх рівнях управління податковою системою.

8. Підготовлено рекомендації по використанню в роботі податкових інспекцій, виконавчих органів державної влади при здійсненні бюджетного планування розроблених методичних матеріалів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Котляренко Е.Н. Налоговая система: выбор модели государственного регулирования // Менеджер. – 1999. - №5(7). – С. 82-85.

2. Котляренко Е.Н. Организация информационного обеспечения деятельности налоговой службы // Социальный менеджмент и управление информационными процессами, серия “Государственное управление”: сб. научн. тр. – Донецк: Донецкая государственная академия управления, 2000. – т. 1, вып. 2. - С. 202-206.

3. Клейнер Я.С., Котляренко Е.Н. Методические вопросы анализа функционирования налоговой системы Украины // Вестник Харьковского национального университета. - 2000. - №480. - С. 214-219.

Особистий внесок здобувача: запропонована схема аналізу податкової системи.

4. Котляренко О.Н. Про ефективність функціонування податкової системи України // Торгівля і ринок України. – 2000. - Том 3. – Вип. 10. - С. 205-209.

5. Котляренко Е.Н., Чернобай А.В. Информационное обеспечение аналитической деятельности налоговой службы // Економіка, менеджмент, підприємництво: Зб. наук. пр. – Луганськ: Східно-Український держ. унів., 2000. – Вип. 2. – С. 66-70.

Особистий внесок здобувача: запропоновано підхід до автоматизації робочих місць працівників