Національниа академія внутрішніх справ України

МВС України

Корнєв Олексій Миколайович

УДК 351.74.57

Професійно-психологічна підготовка працівників підрозділів швидкого реагування міліції України

Спеціальність 19.00.06 — юридична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України

Науковий керівник – кандидат психологічних наук, доцент

Андросюк Вячеслав Георгійович, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри юридичної психології

Офіційні опоненти – доктор психологічних наук, професор

Яковенко Сергій Іванович.

Київський інститут внутрішніх справ начальник кафедри юридичної психології

кандидат психологічних наук,

Антіпенко Володимир Федорович,

Служба безпеки України, начальник штабу Антитерористичногоцентру при СБУ

Провідна установа – Інститут соціальної та політичної психології АПН України (м. Київ)

Захист відбудеться 23.11.2002 року о 14 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради К 26.007.01 у Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м.Київ, Солом'янська пл., 1

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м.Київ, Солом'янська пл., 1.

Автореферат розісланий 22 жовтня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І.Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Загострення кримінальної обстановки в державі у період становлення її самостійності, в умовах економічної кризи, зростання різних форм злочинності, у тому числі організованої, вимагає адекватного реагування з боку правоохоронних органів, зокрема, міліції та її підрозділів швидкого реагування (далі – ПШР).

Ефективність діяльності таких підрозділів значною мірою визначається якістю добору особового складу, рівнем професійно-психологічної підготовки працівників. Адже їм часто доводиться діяти в екстремальних умовах, пов’язаних зі значними психічними та фізичними навантаженнями, в умовах невизначеності, при дефіциті часу, необхідності швидкого прийняття правильних рішень, знешкодження або затримання злочинців, визволення заручників, в умовах стихійного лиха та техногенних катастроф. Все це підвищує вимоги до збереження життя інших людей та свого власного. Підвищені вимоги до особистості працівника підрозділу швидкого реагування зумовлюються також специфічними особливостями службової діяльності під час забезпечення громадського порядку в період проведення культурно-масових та політичних заходів, при попередженні та припиненні масових заворушень, групових порушень громадського порядку та масових безпорядків.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена недостатньою розробленістю питань змісту і структури професійно-психологічної підготовки працівників ПШР на даному етапі розвитку правоохоронних органів нашої держави.

Реформування діяльності правоохоронних органів України значною мірою пов'язане з перебудовою психології осіб, які уповноважены від імені держави застосовувати владні повноваження, з необхідністю підвищення престижу служби в органах міліції та рівня майстерності особового складу, що має попереджувати, припиняти та розслідувати злочини, забезпечувати законність, громадський порядок та спокій громадян. Тому не викликає сумніву необхідність виваженого підходу до науково обгрунтованого відбору, фахового та посадовового визначення, професійно-психологічної підготовки та психологічного супроводження діяльності працівників органів внутрішніх справ.

Особливо це стосується працівників підрозділів швидкого реагування. Адже при виконанні своїх службових обов'язків, зважаючи на специфіку служби, вони найчастіше вступають до конфліктного спілкування з громадянами, змушені діяти в екстремальних ситуаціях, зазнають психотравмуючого впливу при використанні табельної вогнепальної зброї, затриманні небезпечних злочинців та членів організованих злочинних угруповань, охороняючи громадський спокій під час техногенних аварій та природних катаклізм.

Ми виходили з того, що саме здійснення професійно-психологічної підготовки, як окремого елементу системи службової підготовки працівників підрозділів міліції швидкого реагування, в якій використовуються загальні та спеціальні психологічні знання, буде більшою мірою сприяти формуванню захисних механізмів в умовах впливу стрес-чинників, що значно підвищить ефективність оперативно-службової діяльності. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлено також важливістю теоретичного узагальнення проблеми психологічного забезпечення діяльності підрозділів міліції швидкого реагування; систематизації наявного досвіду застосування здобутків психологічної науки під час підтримання громадського порядку, профілактиці групових порушень громадського порядку, розкритті злочинів; потребами практики стосовно використання правоохоронцями психологічних знань.

Результати нашого дослідження підтверджують, що професійно-психологічна підготовка є провідним компонентом професійної підготовки і сприяє ефективному застосуванню працівником своїх знань, можливостей і досвіду в екстремальних ситуаціях професійної діяльності.

Окремі аспекти проблеми розглядалися у монографіях, наукових працях Б.Г.Бовіна, М.І.Д’яченка, М.О.Калашнікова, Л.М.Кононенка, І.О. Котенєва, А.Н. Лебедева, М.Г.Логачова, Є.О.Мілєряна, А.І.Папкіна, В.В. Рибалка, О.П.Федика, О.В.Шаповалова та інших авторів. У дослідженнях цих авторів питання професійно-психологічної підготовки розглядалися стосовно працівників охоронних структур, військових підрозділів, спортсменів, які займаються різновидами контактного двобою. Питання добору та професійно-психологічної підготовки працівників загонів міліції особливого призначення та зводних підрозділів міліції, найбільш повно та з урахуванням досвіду дій в особливих умовах висвітлено в працях російських науковців Н.В. Андреєва, О.М. Столяренка, А.І. Папкіна. Проте оперативно-службова діяльність підрозділів міліції швидкого реагування України має свої особливості порівняно з аналогічними підрозділами Російської Федерації. Це потребує внесення відповідних коректив у систему професійно-психологічної підготовки особового складу підрозділів міліції швидкого реагування.

Проблема диференціації професійно значущих якостей, залежно від специфіки діяльності працівників підрозділів швидкого реагування, ні в загальній, ні в спеціальній літературі практично не розглядаються. Вивчені нами публікації, в основному, присвячені окремим методичним та організаційним аспектам відбору та атестування кадрів різних служб (В.А. Данілов, О.М. Іванова, А.А. Волков та інші), або містять узагальнені переліки якостей працівників окремих служб органів внутрішніх справ (Н.В.Андреєв, В.Г.Андросюк, І.Ю.Воробйова, Л.І.Казміренко, Я.Ю.Кондратьєв, Г.О.Юхновець та інші).

Отже, проблема теоретичного аналізу застосування психологічних знань у такій напруженій та багатій екстремальними ситуаціями діяльності, як діяльність підрозділів швидкого реагування, вимагає свого подальшого розв’язання в світлі реформування правоохоронної системи та впровадження нових форм суспільно-економічної діяльності. Саме тому в дисертації використано такий теоретико-методологічний підхід, який інтегрує відповідні міжпредметні зв’язки, дозволяє аналізувати предмет дослідження в статиці і в динаміці одночасно. Це, на нашу думку, не лише сприяє поглибленню наявного наукового знання, але може забезпечити використання отриманих даних і рекомендацій в практиці діяльності підрозділів швидкого реагування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у руслі загальногалузевого дослідження і є складовою частиною виконання “Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 роки”, “Концепції розвитку системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України”, затвердженої рішенням Колегії МВС №2 КМ/2 від 05.02.1997 р., Робочого плану організаційно-практичних заходів МВС України щодо вдосконалення професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України (п.7.12.3), “Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000 – 2003 роки” (розд.1 п.19), плану науково-дослідницької роботи кафедри юридичної психології НАВСУ за темою “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України”.

Мета і задачі дослідження. Головною метою дослідження є визначення науково обгрунтованих форм і методів розвитку професійно важливих якостей особистості працівників підрозділів міліції швидкого реагування, що становлять основу ефективної службової діяльності. Цією метою зумовлено розв’язання конкретних завдань дослідження:

- аналіз психологічних умов та чинників ефективності службової діяльності працівників ПШР, їх систематизація та узагальнення;

- обгрунтування та опрацювання достатнього і ефективного діагностичного інструментарію щодо виявлення професійно важливих якостей суб’єкта діяльності;

- розробка професіограми (психограми) працівника ПШР з відповідними критеріальними частинами професійно важливих якостей;

- розробка методики професійно-психологічної підготовки працівників ПШР із врахуванням вихідного та перспективного рівнів розвитку професійно важливих якостей.

Висунуто припущення про те, що суттєвого підвищення ефективності діяльності працівників підрозділів швидкого реагування в особливих умовах та в надзвичайних ситуаціях можна досягти на основі вдосконалення професійно-психологічної підготовки шляхом ретельного, науково обгрунтованого функціонально-психологічного аналізу діяльності та впровадження новітніх і модифікованих психологічних технологій формування й розвитку професійно важливих якостей.

Об’єкт дослідження – психологічні особливості професійної підготовки працівників підрозділів швидкого реагування міліції України до виконання службових обов’язків.

Предмет дослідження – психологічні умови і чинники професійної підготовки працівників ПШР до службової діяльності.

Методологічною базою наукового пошуку є: положення про системно-структурний підхід до вивчення й аналізу професійної діяльності (П.Б. Ганнушкін, М.І. Д’яченко, Б.Ф.Ломов, В.Д. Небиліцин, А.І. Черкашин, Є.Г. Юдін та інші), а також законодавчі акти України щодо посилення гарантій прав і свобод громадян, реформування діяльності правоохоронних органів, підвищення ефективності боротьби зі злочинністю, Конституція Укpаїни, “Державна програма боротьби зі злочинністю”, Закони України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про забезпечення безпеки осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві”, Наказ МВС України № 589 від 14 серпня 1998 р. “Про затвердження типових штатів ПМШР “Беркут” ГУ МВС, УМВС, Наказ МВС України № 556 від 18.08.1997 року “Про вдосконалення підготовки фахівців для спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю в Національній академії внутрішніх справ України” та інші). Ми oпиралися також на праці таких класиків психології, педагогіки та психіатрії, як В.М. Бехтерєв, П.П. Блонський, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, О.Р. Лурія, С.Л. Рубінштейн, І.М. Сеченов, В.А. Сухомлинський та інші, а також провідних психологів сучасності А.В.Алексеєва, Л.Ф.Бурлачука, В.П. Казміренка, Б.Ф. Ломова, Г.М. Нікіфорова, А.В.Петровського, А.Ц. Пуні та інших.

У роботі використані результати досліджень спеціалістів із юридичної, соціальної, спортивної та військової психології, кримінології (В.Г.Андросюк, О.М.Бандурка, В.А.Друзь, Л.І.Казміренко, Я.Ю.Кондратьєв, М.В.Костицький, В.Л.Маріщук, В.С.Медведєв, С.А.Тарарухін, А.Ю.Тимченко, О.А.Чернікова, Г.О.Юхновець та ін.).

Методи дослідження. Прикладна частина дослідження забезпечувалася використанням загально- та конкретно-наукових методів (М.В. Костицький, С.Л. Рубінштейн). Зокрема, при збиранні емпіричного матеріалу застосовувалися такі методи: опитування, бесіда, просте та комплексне спостереження, експертні оцінки, аналіз документації, бланкові методики, програмовані засоби дистанційного психофізіологічного тестування (ДПФІ-1м), стандартизовані та модифіковані опитувальники Я.Стреляу, Р.Кеттела, TSI Р.Амтхауера, Ч.Спілбергера ММРІ (варіант Ф.Б. Березіна, М.П. Мірошнікова). Отримані первинні дані піддано математико-статистичній обробці з обрахуванням середніх значень та дисперсії, кореляційного аналізу рангів Ч. Спірмена.

Наукова новизна дослідження полягає у комплексному вивченні проблеми застосування психологічних знань у діяльності працівників підрозділів швидкого реагування як органічної частини особливого напрямку юридичної психології - психологічного забезпечення правоохоронної діяльності. У дисертації вперше: здійснено організаційно-правовий та функціональний аналіз професійної діяльності працівників ПШР на основі гносеологічних та загально-психологічних принципів та підходів; проведено аналіз структурних компонентів, умов та змісту психологічного опосередкування професійної діяльності працівників ПШР в особливих умовах; встановлено залежність ефективності здійснення оперативно-службової діяльності працівником ПШР від ступеню сформованості його професійно-значущих якостей, рівня навченості та схильності до службової діяльності в умовах стрес-чинників підвищеної інтенсивності. Дані, отримані у ході дисертаційного дослідження, істотно розширюють уявлення про умови і чинники професійного становлення працівників підрозділів швидкого реагування. У дослідженні показані можливі шляхи та особливості формування професійно значущих якостей працівників ПШР, основні критерії прогнозування успішної діяльності в екстремальних умовах на основі природжених і надбаних захисних механізмів особистості.

Практичне значення одержаних результатів полягає в:

-обгрунтуванні вимог професійної діяльності до особистості працівника підрозділу швидкого реагування;

-аналізі результатів психографічного обстеження працівників підрозділів швидкого реагування з метою впровадження їх у процес професійного добору та відбору кадрів;

-розробці системи, структури та методик психологічної підготовки працівника підрозділу швидкого реагування;

-підготовці рекомендацій щодо напрямків та засобів конструювання цільових програм психологічної підготовки до вирішення службових завдань.

Особистий внесок здобувача. Авторське дослідження та публікації є повністю самостійними.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації використані автором у доповідях на науково-практичних конференціях і семінарах: “Актуальні проблеми юридичної психології” (Міжнародна науково-практична конференція, Київ, 1999); “Актуальні проблеми роботи з персоналом в ОВС” (Міжнародна науково-практична конференція, Харків, 1999); “Україна: поступ у майбутнє” (Міжнародна науково-практична конференція з нагоди 290-річчя прийняття першої в світі Конституції – Конституції Пилипа Орлика, Київ, 2000); “Актуальные проблемы профессиональной подготовки практических психологов” (Всеукраїнська науково-практична конференція, Київ, 2000). Матеріали дослідження використовуються під час проведення занять з професійно-психологічної підготовки особового складу ПМШР “Беркут” ГУ МВС України в м. Києві, особового складу ВШР “Сокіл” УБОЗ МВС України в м. Києві, при проведенні семінарських та практичних занять з професійно-психологічної підготовки та юридичної психології зі слухачами та курсантами Національної академії внутрішніх справ України. Впровадження підтверджується відповідними актами.

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 7 одноосібних публікаціях фахових видань.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на 159 сторінках, доповнюється додатками на 54 сторінках. Основний текст проілюстровано 15 таблицями; список використаних джерел складає 258 найменувань, з них 32 на іноземній мові.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ обгрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, об’єкт, предмет, методологічну основу та методи дослідження. Висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну цінність; наведені основні завдання роботи, дані про її апробацію та впровадження результатів у практику.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “Професійно-психологічна підготовка як предмет наукового аналізу” розглянуто і проаналізовано стан розробки проблеми у психологічній, педагогічній, філософській, юридичній та спеціальній науковій літературі, визначено психологічні особливості процесу професійної діяльності та системи професійної підготовки працівників МВС України, її особливості, притаманні службовій діяльності підрозділів швидкого реагування міліції України. Здійснено структурно-функціональний аналіз основних завдань професійної діяльності працівників ПШР, їх психологічний зміст та опосередкування.

Однією з центральних проблем інтенсифікації людського чинника стає проблема розвитку людини, яка поділяється на загальну, професійну або спеціальну підготовку та підвищення кваліфікації, розвиток окремих психологічних та фізіологічних функцій людини, удосконалення її фізичного та психологічного здоров’я, всебічне розкриття її можливостей.

Засновником напряму професійно-психологічної підготовки та управління є Френк Парсонс (США), який вперше надав конкретну і стійку форму організації керівництву вибором професії. Розвиваючи його ідеї, С.Аксельрод, Е.Гіндзберг, С.В.Гіндзбург, С.Л.Херма, Г.Х. Міллер та В. Форм виявили стадійність професійного життя, відокремивши такі періоди: підготовчий, початковий, перехідний, іспитовий, стабільний та період відходу від справ.

Розвиток загальнопсихологічної теорії, досліджень, пов’язаних із професійно-психологічною підготовкою, привели до створення “структурних”, “мотиваційних”, “індивідуальних” теорій професійної підготовки. Найбільш характерними представниками цих теорій є Л.Г.Рейнолдс, Ф. Херцберг, С.Шистер, Г.Мак-Клеллан, А. Маслоу та інші.

В Росії ще в кінці минулого століття праці І.М. Сеченова стали початком вивчення особливостей раціональної організації з психофізіологічної точки зору трудової діяльності. Це підштовхнуло до залучення психології до галузі дослідження праці. В СРСР над розробкою проблеми професійно-психологічної підготовки працівників працювало багато видатних психологів - теоретиків та практиків (П.А. Рудик, А.Ц. Пуні, А.В. Родіонов, М.А.Матова, С.А.Арутюнов, Н.Г. Медведєва та інші).

Ми розглядаємо професійно-психологічну підготовку як комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на формування та розвиток психологічних якостей та станів працівника ОВС.

Головним завданням професійно-психологічної підготовки є забезпечення ефективності оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ на основі використання психологічних засобів, методів, технік і технологій; підвищення професійно-психологічного потенціалу окремого працівника ОВС та підрозділу в цілому за рахунок максимального використання індивідуально-психологічних особливостей та психологічних резервів працівників ОВС.

Професійно-психологічна підготовка переслідує такі цілі:

- формування та розвиток у працівників органів внутрішніх справ стійкої психологічної установки на захист інтересів народу України від протиправних посягань;

- спрямування спеціальної мотивації працівників ПШР на самовіддані дії при вирішенні покладених на них службових завдань, досягнення розуміння державної необхідності їх безперечного вирішення;

- формування ціннісних орієнтацій на не силове вирішення службових завдань, з використанням зброї лише в правомірних випадках, на професійно досконале, що відповідає вимогам цивілізованого, правового суспільства, вирішення службових завдань;

- згуртування колективів служб та підрозділів ОВС, розвиток між ними дружби, взаємопідтримки, здорових взаємовідносин;

- формування психологічної стійкості, здатності безпомилкового, максимально ефективного вирішення професійних завдань в умовах граничного внутрішнього напруження, уміння володіти собою, не допускаючи зривів у поведінці;

- розвиток професійно важливих психологічних якостей, що необхідні для успішних дій у складних, напружених та небезпечних обставинах: пильності, мобілізованості, зібраності, спостережливості, оперативності та точності мислення, інтуіції, сміливості, витривалості, цілеспрямованості, наполегливості, активності, обачності;

- розвиток професійно-психологічних умінь та навичок психологічного аналізу обстановки, складання психологічного портрету громадянина, психологічного впливу, психологічної спостережливості, психологічно умілого ведення переговорів.

Основними формами професійно-психологічної підготовки є: психологічна просвіта та систематичне ознайомлення працівників ОВС із інформацією про закономірності функціонування людської психіки в звичайних та екстремальних умовах діяльності, можливі психічні реакції на стрес-фактори службової діяльності, вироблення навичок ефективної комунікації з людьми. Її інтенсифікація має здійснюватися шляхом розробки наукових основ процесу навчання (на широкому міждисциплінарному базисі), створення навчальних програм та автоматизованих навчальних систем, формалізації методів навчання, використання передового педагогічного досвіду.

Професійно-психологічна підготовка працівників повинна здійснюватися за такими напрямками:

-розвиток базових фізичних та психологічних можливостей людини, її структурно-функціональних та системних якостей, що вбирають в себе анатомо-фізіологічний та психофізіологічний рівні;

-соціальний розвиток людини, становлення її системно-структурних якостей як суспільного індивіда, як соціально активної особистості;

-формування світогляду людини, її інтелектуального та емоційно-мотиваційного становлення.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ “Характеристика діяльності та особистості працівника підрозділу швидкого реагування міліції України як мета професійно-психологічної підготовки” наведено аналіз структури та особливостей діяльності підрозділів швидкого реагування міліції України, викладено результати експериментального дослідження, спрямованого на розробку професіограми працівника ПШР, на основі якої здійснюється оцінка ефективності діяльності, професійної придатності спеціаліста і перспективи його професійного удосконалення.

Ретельне, науково обгрунтоване вивчення діяльності та її визначальних чинників, основних професійних якостей особистості відповідних фахівців полягало в розробці та дослідженні моделі діяльності, перш за все, за принципом її ізоморфізму не лише функціональному змістові діяльності, але й відповідним професійно важливим якостям суб’єкта діяльності. Ми виходили з того, що принцип ізоморфізму передбачає додержання вимог адекватності, динамічності та поширюваності моделі, тобто її співвіднесення з об'єктом або явищем, що вивчається. Моделювання професійної діяльності працівників ПШР здійснювалось нами у двох основних формах - імпліцитній, що полягає у відтворенні функціональних вимог, яким повинен задовольняти фахівець, і експліцитній, що відтворює систему відповідних професійно важливих якостей, знань, умінь та навичок, які повинні бути притаманні цьому фахівцю. Інтегратором системного поєднання цих форм моделювання в нашому дослідженні було опрацювання напрямів та методів оптимізації вимог діяльності і формування відповідних професійно-важливих якостей.

Вивчення особистості спеціалістів, відібраних за параметрами досвіду роботи, високих показників діяльності, фізичного та психічного здоров’я, дозволило за допомогою модифікованих нами методик розробити психограму працівника ПШР з конкретними критеріальними частинами, тобто конкретними числовими показниками, що характеризують достатність діагностики професійної придатності фахівця. Ці критеріальні частини стосуються таких елементів структури особистості: психофізіологічні показники, психомоторні (психодинамічні) характеристики, інтелектуальні й особистісні параметри, вразливість до конкретних екстремум-станів. Ними, зокрема, є:

1. Психодинаміка:

проста зорово-моторна реакція - 212.0-235.0 мсек.;

складна зорово-моторна реакція -325.0-415.0 мсек.;

тепінг – 412 - 418 од.;

координація – 152 - 163 од.;

м'язова сила – 75 - 83 кг;

сила процесів збудження (за Я. Стреляу) – 68-66 балів;

сила процесів гальмування (за Я. Стреляу) - 67- 64 бали.

2. Увага:

продуктивність уваги – не менше 650 ум. од./хв.

3.Інтелект:

логічний відбір (за Р.Амтхауером) – 13-14 балів;

визначення загальних рис - 11-12 балів.

4. Особистість:

виражена сила “Я”–безпринциповість (за Р.Кетеллом) 8,5-8,9 балів;

підозрілість-довірливість – 8,3-8,6 балів;

занепокоєність-безтурботність – 8,3-8,5 балів;

інтелектуальні можливості – 7,8-8,2 балів;

податливість-жорстокість – 7,6-7,9 балів;

емоційна рухливість-толерантність- 7,5-7,8 балів.

5. Психоемоційний самоконтроль:

вразливість до стресів - 13-14 балів;

вразливість до фрустрацій -11-12 балів;

вразливість до конфліктів - 9-11 балів;

вразливість до криз - 15-17 балів.

Узагальнений профіль методики MMPI характеризує працівників підрозділів швидкого реагування як осіб з високою активністю та високим рівнем домагань, яскравою емоційною реакцією, але в достатній мірі контрольованою. Їм притаманний лідируючий стиль поведінки, прагнення до ризику, стійкість до стресу. Інтегральна оцінка профілю MMPI дозволяє віднести тип реагування до стенічного, а вид профілю - до лінійного, тобто розташованого в діапазоні від 40 до 65 - 70 Т-балів.

Основний тип характеру працівника підрозділу швидкого реагування – експлозивний, з притаманними йому стійкими особистісними рисами: агресивністю, некомформністю, спонтанністю, активованістю, екстравертивністю, імпульсивністю, експансивністю. Такі риси належать особам з сильним типом вищої нервової діяльності, динамічністю збудження, лабільністю (високою рухливістю нервових процесів ).

У міжособистісних стосунках вони характеризуються як відповідальні, владні, лідируючі, незалежні, підвладні суперництву, прямолінійні, агресивні. Серед них майже немає осіб з вибірковістю в контактах (25 - 33 первісних балів за шкалою "0"), але їм притаманні соціабельність, відкритість, екстравертованість, що відповідає значенням за шкалою "0" 25 та менше первісних балів. Таким чином, працівники підрозділів швидкого реагування являють особливу, відносно однорідну групу, для якої характерна активна позиція при вирішенні життєво важливих проблем, високий рівень спонукань до досягнення мети, виражено окреслене почуття суперництва, впевненість у собі, хоробрість, схильність та здатність до ризику. Реакції поведінки мають вибуховий характер, але контрольовані.

Важливою характеристикою працівника підрозділу швидкого реагування є стійкість до стресу, у зворотньому зв’язку до неї знаходиться тривожність. Тому несприятливою ознакою може бути підвищення значень за шкалою 2 або 7 (понад 60 Т-балів).

За результатами експериментального дослідження створена професіограма та психограма працівника ПШР, та кваліфікаційна характеристика як основа формування його професійної майстерності.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ дисертації “Напрями та засоби професійно-психологічної підготовки працівників підрозділів швидкого реагування міліції України” подається розроблена на основі проведених експериментальних досліджень фахова професіограма працівника ПШР, визначається зміст, напрями та засоби підвищення рівня професійної підготовленості працівників ПШР до виконання службових завдань, обгрунтувано та розроблено конкретну методику професійно-психологічної підготовки працівників ПШР, пропонуються методичні рекомендації щодо продуктивного вирішення задач професійно-психологічної підготовки до оперативно-службової діяльності.

Конкретизація зазначеної у вступі гіпотези експериментального дослідження полягала у тому, що ефективність службової діяльності та розвитку особистості працівника підрозділу швидкого реагуваня знаходиться в залежності від притаманних особистості (успадкованих та надбаних) професійно важливих якостей. Вони діагностуються в процесі професіографічного обстеження та підлягають динаміці в межах, встановлених напрацьованими критеріями цих якостей. При цьому їх прояв відбувається на системному рівні з урахуванням індивідуальності структури особистості фахівця та індивідуального стилю його професійної діяльності.

У ході експериментального дослідження у фаховій професіограмі визначені санітарно-гігієнічні, кліматичні, організаційні умови, соціально-психологічні, функціональні та мотиваційні елементи, а також орієнтовна сукупність відповідних професійно-важливих якостей.

Так, серед соціально-психологічних чинників, що впливають на професійну діяльність працівників ПШР, найбільш суттєвими є колективний, груповий характер праці (0,86), високий рівень відповідальності (0,50) та інтенсивні стосунки зі співробітниками (0,49). Серед мотиваційних аспектів діяльності зазначається, що професія вимагає професійної гордості (0,46), а також наявності у працівника інтересів та зацікавлень.

Зміст професійної діяльності працівника ПШР визначається 12 чинниками. Найбільш вагомі серед них: “у професії переважають фізичні, рухові дії” (0,63), “службові завдання визначаються складністю та різнобічністю” (0,61), “професії притаманний дефіцит часу на усвідомлення інформації та прийняття рішень” (0,58).

Серед психофізичних станів, що характеризують професійну діяльність працівників ПШР, найбільш значущими є: “професія насичена екстремальними ситуаціями” (0,53), “професія вимагає значної працездатності” (0,52), при тому “професії притаманні зміни праценавантаження протягом доби” (0,52).

Психограма професії охоплює 90 параметрів, з яких до першого інтервалу (80-100%) увійшли 14 професійно-важливих якостей. Серед них: сміливість; хоробрість; впевненість у своїх силах та можливостях; професійна спостережливість; здатність приймати на себе відповідальність у складних ситуаціях; уміння бачити декілька можливих шляхів і подумки визначати найбільш ефективний; здатність приймати рішення за умов дефіциту інформації, відсутності часу на її осмислення; здатність відтворювати зоровий образ за словесним описом; особлива пам’ять на зовнішність та поведінку людей; здатність тривалий час зберігати увагу, не дивлячись на виснажливість та сторонні подразники; здатність до швидкодії в умовах дефіциту часу; уміння довести до слухача свої думки і наміри; схильність до розумного, виправданого ризику; здатність швидко знайти потрібний тон, доцільну форму спілкування, в залежності від психологічного стану та індивідуальних особливостей співрозмовника; почуття гумору.

Розробку комплексу методів професійно-психологічної підготовки зумовлено метою формування психологічної підготовленості працівників ПШР як сукупності діагностованих професійних і психологічних характеристик, що відповідають особливостям оперативно-службової діяльності і виступають необхідною внутрішньою умовою її успішного здійснення. Цей комплекс, опрацьований на основі результатів дослідження, відображених у другому розділі дисертації, містить узгоджений перелік відповідних стандартизованих тренінгових занять, спрямованих на розвиток психомоторики та психічних процесів особистості. Автором пропонуються також навчально-службові ситуації, вирішення яких сприяє опрацюванню раціональної технології ефективної діяльності стосовно конкретних напрямів її організації.

У процесі професійно-психологічної підготовки формується готовність до службової діяльності як системна якість особистості, що є важливою умовою ефективної службової діяльності працівника.

На основі знань та навичок, що відносяться до визначеного виду службової діяльності, формуються професійні уміння, які забезпечують здатність працівника ефективно виконувати дії відповідні до мети та умов оперативно-службової діяльності. Найбільш перспективним у навчанні автор вважає системно-структурний підхід, на основі якого використовується моделювання, рольові ігри, соціально-психологічний тренінг та інше.

Використання розроблених методів забезпечує відповідність очікуваних у процесі підготовки результатів усім базовим параметрам професійно-психологічної готовності працівників ПШР.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило дійти таких висновків:

1.

2. Прикладне використання психологічних знань для підвищення ефективності вирішення професійних завдань доцільне в двох основних напрямках. По-перше, це психологічне забезпечення і (або) супроводження конкретних професійних функцій (діяльності). По-друге, професійно-психологічне удосконалення особистості фахівця, формування та розвиток не лише професійно важливих якостей, але й особистісних диспозицій, що забезпечують орієнтацію і готовність працівника підрозділу швидкого реагування до якісного виконання діяльності.

3. Службова діяльність працівників органів внутрішніх справ здійснюється, як правило, в конфліктних та складних умовах, при значному фізичному та психічному навантаженні. Крім того, вирішення службових завдань в більшості випадків пов'язане з людським фактором, тобто з потребами, прагненнями, бажаннями, відчуттями, індивідуальними особливостями громадян, тим, що знаходиться в сфері суспільних взаємовідносин "людина-людина".

4. Психограма працівника підрозділу швидкого реагування, як основа його професійно-психологічної підготовки, включає перелік критеріальних частин відповідних професійно важливих якостей на всіх рівнях структури особистості, що є цілком достатнім для професійного добору, враховуючи можливості фахового удосконалення. Наведені критеріальні частини визначено як мінімально-достатній рівень професійної придатності. Конкретна інтегративна оцінка цієї придатності повинна враховувати індивідуальний стиль діяльності працівника підрозділу швидкого реагування та можливості професійно-психологічної компенсації відповідних якостей.

5. Професіографічний опис умов та чинників службової діяльності працівника підрозділу швидкого реагування визначає перелік конкретних параметрів (санітарно-гігієнічних, кліматичних, організаційно-режимних умов забезпечення діяльності, соціально-психологічних, функціональних, мотиваційних елементів тощо), врахування яких сприяє позитивному особистісному становленню працівника підрозділу швидкого реагування і формуванню стану професійної готовності до вирішення конкретних завдань.

6. Запропонована система професійно-психологічної підготовки містить перелік професійно-важливих якостей, загальних методів і прийомів їх формування та розвитку спеціальних (фахових) методів опрацювання ефективної технології діяльності та узагальнених тренінгових оперативно-службових ситуацій. Використання цієї системи забезпечує іманентність очікуваних результатів усім базовим параметрам професійно-психологічної готовності працівника підрозділу швидкого реагування. Вона виступає прообразом професійної діяльності спеціаліста і має важливе теоретичне і практичне значення.

7. Основним організаційно-методичним принципом професійно-психологічної підготовки працівника підрозділу швидкого реагування є формування стану готовності фахівця як сукупності психофізіологічних, психодинамічних, морально-психологічних і соціально-психологічних характеристик, якостей і властивостей, що відповідають особливостям оперативно-службової діяльності та виступають внутрішньою умовою її успішного здійснення. Психологічна готовність, як показник (та індикатор) професійної майстерності, формується цілеспрямовано і підтримується працівниками підрозділу швидкого реагування самостійно протягом усієї служби.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми професійно-психологічної підготовки працівників підрозділів міліції швидкого реагування. Планується продовження розробки таких напрямків, як профорієнтація та профдобір кандидатів до підрозділів швидкого реагування, формування потреби у працівників даних підрозділів до постійного самовдосконалення, вдосконалення технології навчально-формуючого впливу, призначеного для здійснення підготовки фахівців, які реалізують психологічне забезпечення працівників ОВС, які працюють в екстремальних умовах.

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО ТАКІ РОБОТИ:

1. Психологический тренинг как метод профессиональной подготовки // Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праці учасників П'ятих Костюківських читань: - В 3 т. - К.: Гнозис, 1998. – Т 2. – С.128 – 135.

2. Вплив тривожності на діяльність працівників підрозділів швидкого реагування МВС України. // Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти: Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологічних читань.: -У 5 ч.: - Вісник Харківського державного університету № 439”99.- Х., 1999. - Ч.4. - С. 51–56.

3. Аналіз професійних якостей працівників підрозділів швидкого реагування міліції України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К.: Вид-во НАВСУ, 1999. - № 3. - С. 217–223.

4. Особливості вивчення феномену агресивності у працівників міліції // Вісник Харківського державного університету № 472. - Х.: Вид-во ХГУ, 2000. - С. 71–75.

5. Проблеми професійного психологічного відбору до підрозділів швидкого реагування міліції України // Проблеми загальної та педагогічної психології.: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. - К: Вид-во АПН України, 2000. – Т.2, ч.6. – С. 171-176.

6. Особливості професійно-психологічної підготовки працівників підрозділів швидкого реагування МВС України. // Україна: поступ у майбутнє. Спецвипуск до 290-річчя прийняття Конституції Пилипа Орлика.: Вісник Академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України.:- К., 2000. - С. 228 – 233.

7. Проблема формування професійних здібностей у працівників міліції України. // Актуальные проблемы профессиональной подготовки практических психологов. Сборник научных трудов. Приложение №10 (15) к научному журналу “Персонал” №5 (59). - К., 2000. -С. 186-188.

Дисертаційне дослідження присвячено функціонально-системному аналізу професійної діяльності працівників підрозділів швидкого реагування, її професіографічному аналізу, опрацюванню шляхів та напрямів професійно-психологічної підготовки працівників підрозділів швидкого реагування. Виявлено перелік умов та чинників, що забезпечують ефективне вирішення працівником ПШР оперативно-службових завдань. Напрацьовано критерії професійно-важливих якостей, згідно з якими здійснюється професійний добір особового складу підрозділів швидкого реагування. Запропоновано професіограму працівника ПШР та кваліфікаційну характеристику як основу формування професійної майстер-ності фахівців. Практичне значення дослідження полягає в розробці методики професійно-психологічної підготовки працівників ПШР, спрямованої на формування стану професійно-психологічної готовності і опрацювання раціональних технологій вирішення службових завдань.

Реформирование деятельности правоохранительных органов Украины в значительной степени связано с изменением психологии лиц, которые от имени государства реализуют на практике властные полномочия, с повышением престижа службы в органах внутренних дел и уровня мастерства личного состава, который обязан предупреждать, пресекать и расследовать преступления, обеспечивать соблюдение законности, общественного порядка и покоя граждан. Поэтому не вызывает сомнения необходимость взвешенного подхода к научно обоснованному отбору, профессиональному и должностному подбору, профессионально-психологической подготовке и психологическому сопровождению деятельности сотрудников органов внутренних дел. Особенно это относится к сотрудников подразделений милиции быстрого реагирования,, так как при исполнении своих служебных обязанностей, учитывая специфику подразделения, они чаще, чем сотрудники других подразделений милиции вступают в конфликтное общение с гражданами, бывают вынуждены действовать в экстремальных ситуациях, на них воздействуют психотравмирующие факторы при применении табельного огнестрельного оружия, задержании преступников и членов организованных преступных группировок, охраняя общественный порядок при техногенных авариях и природных катастрофах. Автор исходит из того, что именно использование профессионально-психологической подготовки, как особого элемента служебной подготовки сотрудников подразделений милиции быстрого реагирования, в которой применяются общие и специальные профессиональные знания, будет содействовать формированию защитных механизмов в условиях воздействия стресс-факторов и значительно повысит эффективность оперативно-служебной деятельности. В диссертационном исследовании осуществляется функционально-системный анализ оперативно-служебной деятельности сотрудников подразделений быстрого реагирования, исследуются профессионально-значимые качества сотрудников, проводится профессиографический анализ данного вида деятельности, разрабатывются и предлагаются пути и направления профессионально-психологической подготовки сотрудников подразделений быстрого реагирования.

Первая глава посвящена структурному анализу основных направлений профессионально-психологической подготовки сотрудников ОВД, ее особенностям в деятельности подразделений быстрого реагирования. В ней рассмотрена и проанализирована разработанность проблемы в психологической, педагогической, философской, юридической и специальной литературе. Определены психологические особенности процесса профессиональной деятельности и системы профессиональной подготовки сотрудников МВД Украины, ее особенности. присущие служебной деятельности подразделений милиции быстрого реагирования. Осуществлен структурно-функциональный анализ основных задач профессиональной деятельности сотрудников милиции быстрого реагирования, их психологическое содержание.

Во второй главе рассматривается структурно-функциональный анализ оперативно-служебной деятельности сотрудников подразделений милиции быстрого реагирования, излагаются результаты экспериментального исследования, направленного на разработку профессиограммы сотрудников подразделений быстрого реагирования и критерии профессионально значимых качеств, согласно которым осуществляется эффективность деятельности, профессиональной пригодности специалиста, перспективы его профессионального совершенствования, подбор личного состава подразделений быстрого реагирования.

Изучение личности специалистов, отобранных по параметрам опыта работы, высоких результатов служебной деятельности, физического и психического здоровья, позволило с помощью модифицированных методик разработать психограмму сотрудника подразделения быстрого реагирования с конкретными критериальными частями, т.е. конкретными цифровыми показателями, которые характеризуют достаточность диагностики профессиональной пригодности специалиста.

В третьей главе предлагается составленная на основании проведенных экспериментальных исследований профессиограмма и психограмма сотрудника подразделения милиции быстрого реагирования и квалификационная характеристика как основа формирования профессионального мастерства специалиста, определяется содержание, направления и методы повышения уровня их профессиональной подготовленности к выполнению служебных заданий. В процессе экспериментального исследования в профессиорамме определены санитарно-гигиенические, климатические, организационные условия, социально-психологические, функциональные и мотивационные элементы, а так же ориентировочная совокупность соответствующих профессионально необходимых качеств. Обоснована и изложена конкретная методика профессионально-психологической подготовки сотрудников подразделений быстрого реагирования, направленная на формирование состояния профессионально-психологической готовности и выработку рациональных технологий решения оперативно-служебных задач.

In dissertation research the author carries out the functional-system analysis of operative-service activity of the employees of special team, investigates professionally-important qualities of the employees, carres spendes the professiogram analysis of the given kind of activity, develops and offers ways and directions of professional-psychological preparation of the employees of special teams.

професійна діяльність та особистість, умови і чинники забезпечення діяльності, професіограма, психограма, критерії професійно важливих якостей, професійно-психологічна та функціональна готовність, кваліфікаційна характеристика, професійно-психологічна фахова підготовка, критерії ефективності діяльності та розвиткуособистості професіонала, система методів професійно-психологічної підготовки .

профессиональная деятельность, личность профессионала, условия и факторы обеспечения деятельности, профессиограмма, психограмма, критерии профессионально-значимых качеств, профессионально-психологическая готовность, квалификационная характеристика, профессионально-психологическая специализированная подготовка, критерии эффективности деятельности и развития личности специалиста, система методов профессионально-психологической подготовки.
the professional activity and personality, conditions and factors of maintenance of activity, professiogram, psychogram, criteria of professional-important qualities, professional-psychological readiness, qualifying characteristic, professional-psychological specialized preparation, criterion of efficiency of activity and development of the person of the expert, system of methods of professional - psychological trening.