Одеський національний університет

ім. І.І.Мечникова

Кресан Олена Ярославівна

УДК 801.773+802.0

Функції композитної ономасіологічної структури в англомовній художній прозі

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Черкаському державному університеті імені Богдана Хмельницького

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент

Селіванова Олена Олександрівна,

Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького, декан факультету

російської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент

Шевченко Ірина Семенівна,

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна,

професор кафедри перекладу та англійської мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Чугу Світлана Дмитрівна,

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинского

декан факультету іноземних мов

Провідна установа: Львівський національний університет ім. І. Франка, кафедра іноземних мов гуманітарних факультетів, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 29.03.2001 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 41.051.02 в Одеському національному університеті ім.І.І.Мечникова (270058, м.Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім.І.І.Мечникова (270026, м.Одеса, вул. Преображенська, 24).

Автореферат розіслано 26.02.2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої ради Черноіваненко Є.М.

У реферованому дисертаційному дослідженні представлено результати комплексного аналізу функцій композитів в англійських та американських художніх текстах в аспекті взаємодії їхньої ономасіологічної структури з контекстом і текстово-дискурсивними категоріями.

Специфіка ономасіологічної природи композитних найменувань дає змогу виявити їхні функціонально значущі співвідношення з номінативною організацією тексту як макрознака, його структурою, змістом, концептуальною та прагматичною заданістю.

У загальнотеоретичному аспекті проблема композитів отримала детальне висвітлення в плані їх лексичних та словотворчих особливостей, специфіки способів композитної номінації в різних мовах, типів словоскладання, критеріїв композитності, діахронічної динаміки номінативної структури складних слів, особливостей функціонування, стилістичних властивостей (І. Г. Галенко, О. О. Василевська, К. М. Ряшенцев, І. М. Думбревяну, В. М. Виноградова, Н. Ф. Клименко, О. О. Селіванова, А.; М.wska, М.

В англістиці дослідження складних слів проводилося в різних напрямках: дериваційному (М. Д. Степанова, І. М. Думбревяну, І. В. Арнольд, О. Д. Мєшков, М. М. Кривоносов, Г. Марчанд, Р. Ліз), семантико-мотиваційному (О. Д. Мєшков, М. Д. Каракотов, Л. Б. Коржова, О. Ю. Шамліді), структурно-ономасіологічному (Е. П. Шубін, Н. Б. Троїцька, О. С. Кубрякова), текстово-прагматичному (Д. А. Аксельруд, Д. У. Ашурова, Г. Брекле). Розглянуто проблеми словотворчого механізму словоскладання, дефініційно-асоціативних способів композитної номінації, стилістичної ролі структури композитів у художньому тексті, умов використання та сприймання композитів у дискурсі тощо.

Однак ряд питань залишаються нерозв’язаними, маловисвітленими, зокрема, через новий парадигмальний простір сучасної лінгвістики. Таксономічна наукова парадигма поступилася місцем перспективній функціонально-комунікативній, спрямованій на комплексний аналіз різних видів мовно-комунікативної діяльності з урахуванням її когніції, психологічного механізму, антропоцентризму, інтерактивності, стратегічності й ефективності (О. О. Селіванова). У межах нової лінгвістичної парадигми виникла маргінальна галузь мовознавства – когнітивна ономасіологія, одним із завдань якої є аналіз тексту/дискурсу як номінативної одиниці особливої концептуально-змістовної природи та його номінативної організації в аспекті взаємодії формально-семіотичного, когнітивно-інтерпретаційного та соціально-інтерактивного рівнів (І. П. Сусов). Нову інтерпретацію в руслі когнітивної ономасіології отримала й ономасіологічна структура як результат загальної мети номінації, що експлікує не лише ономасіологічні ознаки та базис, а й висвітлену у свідомості номінаторів у процесі внутрішнього програмування в їхньому ментально-психонетичному комплексі знань про об’єкт мотиваційну базу (О. О. Селіванова). Взаємодію ономасіологічної структури, зокрема, композитів з ономасіологічним контекстом (композитною рамкою) розглянуто як ономасіологічне узгодження – номінативно-змістовий радіус дії номінатеми (О. О. Селіванова). Зважаючи на це, потребує розгляду проблема функцій ономасіологічної структури композитів у тексті/дискурсі, зокрема: макрофункцій як взаємовпливу композитної організації на формування текстових категорій та мініфункцій як ролі ономасіологічної структури складних найменувань у створенні текстових ефектів, стилістичних фігур.

Актуальність теми визначається залученням до комплексного аналізу функцій композитної ономасіологічної структури в англомовних художніх текстах доробку найновіших і перспективних галузей сучасної лінгвістики: когнітивної ономасіології, функціонального мовознавства, лінгвістики тексту та комунікації, когнітивної лінгвістики, а також необхідністю дальшої розробки проблеми “Ономасіологія і текст/дискурс”. В англістиці проблема функціонального співвідношення ономасіологічної структури слова з контекстом, текстовими категоріями, формуванням тексту як макрознака, його номінативною організацією не отримала докладного та ґрунтовного опису.

Зв'язок роботи з науковими темами. Подане наукове дослідження функцій композитної ономасіологічної структури у співвідношенні з текстовими категоріями та номінативною організацією тексту виконано згідно з планом наукових розробок кафедри практики англійської мови Черкаського державного університету в межах комплексної колективної теми “Когнітивні та комунікативні аспекти дослідження мови і мовлення” (тему затверджено радою ЧДУ, протокол №3 від 22 грудня 1983 р.)

Об'єктом дисертаційної роботи є ономасіологічний контекст композитних номінатем у проекції на категоріальну структуру та номінативну організацію художніх текстів.

Предметом дослідження є функції композитної ономасіологічної структури щодо організації тексту/дискурсу як макрознака.

Мета дисертаційного дослідження – комплексний аналіз макро- та мініфункцій композитної ономасіологічної структури з орієнтацією на формування текстових категорій, концептуального та семантичного просторів тексту, прагматично-дискурсивну спрямованість.

Досягнення цієї мети потребує розв’язання таких завдань:

-

-

- описати макрофункції композитної ономасіологічної структури на підставі взаємодії номінативної організації тексту та текстового концепту, категоріальної ієрархії, комунікативної спрямованості тексту/дискурсу;

- виявити особливості ономасіологічного узгодження композитів з контекстом, охарактеризувати його семантичну та смислову забезпеченість у англомовній художній прозі;

- описати типологію композитних рамок в англомовних художніх текстах;

-

Матеріалом роботи послужили 1000 текстових фрагментів різної лінійної довжини, вилучених шляхом суцільної вибірки з англомовної художньої прози XX ст.: 30 оповідань, 12 казок, 3 повістей та 14 романів загальним обсягом більше 5 тис. сторінок.

До аналізу фактичного матеріалу застосовано методологічний апарат традиційної лінгвістики тексту та когнітивної ономасіології.

До традиційних методів лінгвістики тексту належить текстово-інтерпретаційний метод, що використовується відповідно до завдань дослідження для встановлення ролі ономасіологічного контексту композита у формуванні текстових категорій, а також межі композитних рамок, їхньої типології, різновидів ономасіологічного узгодження. Цей метод також дає змогу інтерпретувати текстові концепти, їхній взаємозв’язок з номінативною та семантичною організацією художніх текстів. Головним методом когнітивної ономасіології є інтерпретація ономасіологічної структури та моделювання мотиваційної бази композитних номінатем. Цей метод обумовлює встановлення механізму творення ономасіологічної структури композитів та опис їхніх макро- та мініфункцій в художньому тексті. Як допоміжні використано методики морфемного та словотворчого аналізу щодо висвітлення структури телескопізмів та їхніх функцій у тексті, типів селекції мотиваторів композитних найменувань. Щодо розгляду семантичного аспекту ономасіологічного узгодження та композитних рамок застосовано методику компонентного аналізу. За допомогою лінгвостилістичного методу досліджено мініфункції ономасіологічної структури композитів, їхню роль у створенні різних стилістичних прийомів і фігур в англомовній художній прозі.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз функціональної взаємодії композитних ономасіологічних структур з текстовими категоріями. Новим у нашому дослідженні також є розроблення співвідношення принципів функціоналізму з когнітивно-ономасіологічною організацією художнього тексту в аспекті проблеми “Ономасіологія і текст/дискурс”, висвітлення типів макро- та мініфункцій композитних найменувань, опис ономасіологічного узгодження та композитних рамок як номінативно-семантичного та смислового радіусу дії складних номінатем в англомовній художній прозі. Вперше в роботі обґрунтовується важливість текстової номінативної організації та ономасіологічної структури композитів у формуванні текстового концепту, прагматичної спрямованості тексту/дискурсу. Уточнено типологію композитних рамок на матеріалі англомовної художньої прози, проаналізовано роль композитної ономасіологічної структури у створенні певних стилістичних фігур і текстових ефектів, а також як засобу мовної економії у тексті.

Теоретичне значення дисертації зумовлене розробленням проблеми “Ономасіологія і текст/дискурс” в аспекті взаємодії композитної ономасіологічної структури з контекстом, її участі у формуванні текстових категорій, текстового концепту. Результати та висновки контекстуально-інтерпретаційного аналізу функцій композитних ономасіологічних структур в англомовній художній прозі можуть слугувати теоретичною базою для дальших досліджень номінативної організації тексту, ономасіологічних структур інших номінативних одиниць, їхнього зв’язку з когнітивно-інтерпретаційним та прагматико-комунікативним аспектами тексту/дискурсу на матеріалі різних мов і різних типів текстів. Це сприятиме пізнанню і розумінню закономірностей творення та вибору номінатем в тексті.

Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їхнього застосування в процесі викладання іноземних мов у педагогічних інститутах та університетах, зокрема, в курсах “Лексикології”, “Словотвору та ономасіології”, “Лінгвістики тексту”, “Стилістики художнього тексту”, при написанні методичних посібників із спецкурсів ”Інтерпретація тексту”, ”Комунікативна лінгвістика”, “Лінгвістичний аналіз художнього тексту”, при написанні курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт з англійської філології.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на науково-практичних конференціях молодих вчених ЧДУ (Черкаси 1998, 1999), на міжвузівських наукових конференціях “Проблеми менталінгвістики” (Черкаси 2000), “Лінгвогеографія Черкащини” (Умань 2000), а також на IX Міжнародній конференції з актуальних проблем семантичних досліджень “Язык и языковая личность” (Харків 1999).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 4 статтях, опублікованих у спеціалізованих збірниках наукових праць, а також у матеріалах міжнародної та міжвузівських наукових конференцій.

Структура дисертації. Загальний обсяг роботи 211 стор., з яких 185 – це основний текст. Дисертація складається із вступу, 2 розділів з висновками до них, загальних висновків, бібліографії (25 стор.), переліку джерел фактичного матеріалу (1 стор.).

У вступі дано обґрунтування теми дослідження, визначено його актуальність, об’єкт, предмет, мету та завдання, методи, розкрито новизну роботи, її теоретичне значення і практичну цінність, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі – викладено теоретичні засади проблеми “Ономасіологія і текст/дискурс у лінгвістиці”, принципи функціональної методології, розглянуто аспекти поняття “функція” та завдання функціонально-комунікативного напрямку ономасіології, зокрема, вивчення номінативної організації тексту в її взаємозв’язку з іншими аспектами тексту/дискурсу, висвітлено номінативну специфіку композитів, проблему критеріїв композитності, розкрито особливості ономасіологічної структури складних слів та її ролі в тексті, виявлено особливості ономасіологічного узгодження композитів з контекстом та введено поняття “композитна рамка”.

У другому розділі – розглянуто макрофункції композитної ономасіологічної структури, зокрема, її роль у формуванні категорій тексту (концептуальності, в т. ч. когнітивності, інформативності; зв’язності, членованості, інтеграції, текстового континуума, хронотопа, модальності, адресантності/адресатності, інтерактивності, інтертекстуальності), досліджено різновиди ономасіологічного узгодження композитів з текстовим оточенням, встановлено типологію композитних рамок, охарактеризовано мініфункції ономасіологічної структури композитів у англомовному тексті.

У висновках узагальнено результати дослідження, підведено підсумки, визначено перспективи подальших наукових розробок проблеми.

Бібліографія нараховує 308 найменувань теоретичних джерел, на які є посилання в дисертації, в тому числі 33 найменування іноземними мовами. Джерела фактичного матеріалу нараховують 16 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ I. “Проблема “Ономасіологія і текст/дискурс” у лінгвістиці”.

Дослідження системи мови в дії нарівні з аналізом різних видів комунікативної діяльності відбиває тенденції функціональної загальнонаукової методології у мовознавстві. Функціоналізм у лінгвістиці тексту виявляється у вивченні функціонального аспекту тексту, в описі текстово-дискурсивних функцій мовних одиниць, їхньої організації та співвіднесення в текстовому континуумі з урахуванням системних зв'язків, що створюються в результаті залучення тексту в те чи інше середовище. Найсуттєвішими принципами функціоналізму є телеологічність, діяльнісність, смислоутворюючий принцип, принципи інтегрованості, асиметрії, текстуальності, інтерактивності, антропоцентричності. Співвідносно з номінативною організацією тексту принцип телеологічності виявляє себе в детермінованості вибору номінативних одиниць, їхньої взаємодії з контекстом та категоріальною ієрархією, авторським задумом та інтенцією. Діяльнісний принцип дає змогу аналізувати текстовий макрознак як один з різновидів людської діяльності в поєднанні з принципом антропоцентризму. Інтерактивність авторського та читацького усвідомлення макрознака в дискурсивному просторі тексту опосередковує декодування концепту, когнітивного простору, створеного й інтерпретованого на базі формально-семіотичної текстової організації. Виникає асиметрія системи тексту та середовища читацької інтерпретації, що оптимізується шляхом інтерактивності та текстуальності як категоріальної ієрархії.

Основним поняттям функціоналізму є функція, яку сприймають як спосіб поведінки будь-якої системи й яка має кілька аспектів: потенційний (О. В. Бондарко), цільовий (В. Г. Гак), рольовий (Ш. Баллі, Н. О. Слюсарєва), позиційний (Л. Блумфілд, Ч. Філлмор, У. Кук, К. Пайк), реляційний (Ч. Філлмор, Н. Хомський), ситуативно-комунікативний (О. В. Бондарко), семантичний (В. Скалічка). У нашому дослідженні функцію номінативних одиниць розглянуто в рольовому та цільовому аспектах як спосіб формування текстової єдності, її категоріальної організації, як цілеспрямованість на створення текстового концепта, когнітивної карти тексту, на оптимізацію інтерактивності та гармонізацію. Функціональний аспект ономасіологічної організації тексту є найбільш значущим у текстово-комунікативному напрямку ономасіології. Даний напрямок формує два підходи до аналізу: розгляд тексту/дискурсу як макрознака, неподільного сигналу, імені (Г. В. Колшанський, Н. Д. Арутюнова, Ю. М. Лотман, О. П. Воробйова, А. Нойберт) та опис взаємодії номінативної організації макрознака з іншими текстовими аспектами і категоріями (Т. ван Дейк, В. Кінч, Д. У. Ашурова, О. О. Селіванова).

Взаємодія номінативного аспекту тексту/дискурсу з семантичним виявляється в наявності у номінативних одиниць семантичних перетворень у тексті, в участі номінатем у семантичному узгодженні. Смисловий (когнітивний) аспект надає номінативним одиницям та їхній організації концептуалізуючої функції на підставі підпорядкованості макрознака авторському задуму, інтенції, когнітивній карті тексту (інформаційному масиву, закладеному в твір). Зв’язок номінативного аспекту з граматичним у тексті/дискурсі зумовлено участю номінативних одиниць у синтаксичних відношеннях та морфологічному структуруванні текстових одиниць. Структурний аспект шляхом номінативного організовує текстову членованість різних типів: архітектонічну, синтаксичну, смислову, тема-рематичну. Прагматично-комунікативний аспект за допомогою номінативних одиниць оптимізує ефективність тексту/дискурсу через вплив на свідомість адресата шляхом реалізації авторських інтенцій.

Основною одиницею номінативної організації тексту є номінатема (В. Г. Гак) як текстовий складник, вибір якого детермінований антропоцентрично, категоріально, когнітивно, текстовими парадигматичними зв’язками тощо, що сам певним чином впливає на текст/дискурс. Комплексний аналіз такої взаємодії здійснено нами на підставі встановлення та опису функцій номінативних одиниць, зокрема композитів.

Композитна номінація є лінгвістичним феноменом, оскільки складні слова реалізують множинні зв’язки з текстовим оточенням через специфіку ономасіологічної структури (ОС), що має розчленовану дво- або кількаосновну структуру, ономасіологічні ознаки якої пов’язуються синтагматично або асоціативно. Розмежування складних слів з іншими номінативними угрупованнями зумовлює проблему критеріїв композитності. Встановлено критерії: фонологічний, морфологічний, синтаксичний, графічний (І. В. Арнольд), семантичний (О. Д. Мєшков, О. П. Єрмакова), формальної цілісності (О. І. Смирницький, О. Б. Яковлєва, О. О. Василевська, І. П. Іванова), денотативний (І. М. Думбревяну, Е. Бенвеніст) тощо. У зв’язку з тим, що ці окремі критерії можуть лише частково розв’язати питання відокремлення композита від інших номінативних одиниць, лише сукупність усіх критеріїв та врахування лінгвоментальної природи творення складних найменувань, відображене в їхній ОС, є найбільш релевантними для такого розмежування. Виходячи з ОС, композитна номінатема в тексті реалізує особливий тип зв’язку з контекстом – ономасіологічне узгодження, тобто дублювання не лише формальних компонентів структури, а й загального лінгвоментального механізму створення номінативної одиниці в тексті. Номінативний і семантико-смисловий радіус дії композита в контексті названо композитною рамкою (О. О. Селіванова).

Дослідження ролі ОС в англомовному тексті, на наш погляд, доречно було б проводити на основі опису макрофункцій як засобів творення текстово-дискурсивних категорій та більш детальних мініфункцій. Як домінантні текстові категорії нами розглянуті концептуальність (когнітивність, інформативність), зв’язність, інтеграція, членованість, текстовий континуум, хронотоп, модальність, адресантність/адресатність, інтерактивність, інтертекстуальність. Мініфункції композитів спрямовані на посилення виразності та естетико-художньої цінності тексту.

Розділ II. “Функціональна природа композитів у макрознаку”

Участь складних номінатем у категоріальному структуруванні англомовного тексту ми розглядаємо на основі принципу “полів, що перетинаються” (О. М. Мороховський), що забезпечує поліфункціональність певної композитної ОС та її функціональну цілеспрямованість на створення різноманітних категоріальних ознак тексту/дискурсу. Однією з найважливіших макрофункцій ОС складних номінатем є концептуалізуюча. Текстовий концепт ми розуміємо подвійно. З одного боку, це основоположна текстова категорія, що концентрує в собі шляхи авторського освоєння дійсності та пропагування їх читачеві, узагальнену авторську ідею (В. А. Кухаренко). Концептуалізуюча функція подібного типу виявляється, наприклад, у формуванні концепту “Саги про Форсайтів”: But, though the impingement of Beauty and the claims of Freedom on a possessive world, are the main prepossessions of the Forsyte Saga, it cannot be absolved from the charge of embalming the upper-middle class /J.The Forsyte Saga : 38/. Композитне сполучення upper-middle class поряд із словосполученням possessive world, назвою першого тому Man of Property актуалізує головний концепт твору ВЛАСНІСТЬ, опосередковує експлікацію загального концепту-ідеї твору. З іншого боку, текстовий концепт має інформативну природу й ототожнюється з когнітивною картою тексту як деяке антропне мисленнєве утворення, що виникає у свідомості, коли людина описує певний об’єкт дійсності мовними засобами у формі тексту (А. А. Брудний, О. П. Воробйова) та коли інтерпретує цей текст. Текстовий концепт другого типу вбирає концепт-ідею, з якою інтегруються концепти-образи, культурні, ідеологічні та інші концепти (артефакти, природи тощо). Наприклад, портрет Ірен у романі “The Forsyte Saga” відтворює суть художнього образу, вбудованого в концепт-ідею. Композитні номінатеми в такому випадку опосередковують формування інформаційної бази антропоцентра-персонажа, уявлення про цей образ: creamy-pale face, amber-coloured hair, ivory-white cheeks, French-grey gloves, French-grey dress, violet-grey frock, iris-coloured dress /J. Galsworthy, The Forsyte Saga/. Переважання ніжних, пастельних відтінків підкреслює жіночність та природну досконалість Ірен. Композити-кольоропозначення зазвичай використовуються в художньому тексті з метою створення певного психологічного фону, асоціації (у прикладі з Ірен домінанти фіолетового, золотавого і кремового кольорів та відтінків співвідносить її концепт з образом іриса). ОС таких складних слів є зручною для передавання відтінків (dark-grey, grey-blue, red-gold) і може містити ономасіологічну ознаку асоціативної природи, типовий носій кольору (steel-grey, sherry-coloured), експлікуючу концептуальну вбудованість ознак кольору в іншу поняттєву сферу.

Залученість тексту до культурного коду (Р. Барт), до інтертексту (М. М. Бахтін, Ю. Кристєва, Ю. М. Лотман) сприяє зародженню фрагментів нового змісту в творі, що актуалізуються в різному історичному контексті, у випадку зміни сприймання культурних ремінісценцій. Показниками інтертекстуальності є символічні та метафоричні композити в назвах творів. Композитні номінатеми, що складають ці назви, фокусують у собі концепт-ідею тексту, ґрунтуючись на вкоріненій у соціокультурному контексті метафорі: The Sandcastle в  
А. Мердок, Deadeye Dick у К. Воннегута, The Apple-Tree у Дж. Ґолсуорсі, The Mousetrap в А. Крісті, The Rainbow у Д. Лоренса, To The Light House у В. Вулф, The Moonstone в У. Коллінза.

Роль стабілізації для текстового концепта належить також підтексту твору як вбудованій програмі інтерпретації тексту (О. П. Воробйова). Підтекст запланований автором тексту як супутня його номінативній організації константа, зафіксована в полі концепту (І. Р. Гальперін, Р. А. Унайбаєва, М. В. Нікітін). Підтекст нейтралізує нівелюючий вплив номінативного аспекту тексту на його зміст, применшує можливість варіативної інтерпретації. Підтекстовий зміст номінатем-концептоносіїв зашифрований в їхній ОС і не відразу виявляється. У романі “The Sirens of Titan” К. Воннегута аристократ Румфорд пророкує Малакі Константу, що його син Хроно підбере на Марсі невеличку металеву смужку: … and he will call it his good-luck piece /K..The Sirens Of Titan : 39/. Згадування про талісман у пророцтві Румфорда дозволяє зробити припущення, що номінатема good-luck piece – є більш концептуально вагомою, ніж простий засіб експлікації концепта-антропоцентра. Підтекст розкривається у фіналі роману, коли автор повідомляє читачеві, що талісман Хроно – це важлива деталь від космічного інопланетного корабля, що зазнав аварії. Цивілізація виникла на Землі тільки для того, щоб хтось знайшов та віддав інопланетянину Село втрачену деталь. Це зумовлює інший погляд на функцію ОС даного композитного сполучення. Стає зрозумілим, що талісман Хроно приносив щастя (good luck) не лише йому, а й всьому людству протягом його існування. Вияв підтексту (цивілізація виникла внаслідок вдалого збігу обставин, нам просто пощастило) потребує як певного контекстуально-сюжетного забезпечення, так і співвіднесення ОС номінатеми good-luck piece та стійкого словосполучення a piece of luck, що спирається на смислові, семантичні та номінативні паралелі.

Концептуалізуюча та інформативна дія композитної ОС спирається на функцію текстової зв’язності, що також опосередкована ономасіологічно на основі двобічно спрямованого зв’язку ономасіологічних ознак та механізму їх поєднання в слові. ОС композита створюється в різний спосіб: синтагматично (sea-water, raindrops); асоціативно (на основі метафоричного та метонімічного перенесення: high-handed, pick-pocket, lazy-bones), що обумовлює різноплановість та багатошаровість внутрішніх текстових зв’язків, у тому числі засобами аналогії та телескопії (chocolate-coloured, earysipelas kid).

При узгодженні складного слова з контекстом композитні новотвори можуть забезпечуватися текстовою зв’язністю, що має пояснювальний характер: She was a gray-haired woman, with features that looked rather more Malayan than Japanese…Late that night, as I lay awake in bed, with Mme. Yoshoto’s Japanese-Malayan dinner still en masse…/J.D.De Daumier-Smith’s Blue Period: 130/.

Макрофункція зв’язності реалізується через ономасіологічне узгодження компонентів ОС композита з текстовим оточенням, повторення механізму творення складних номінатем. Композитне ономасіологічне узгодження, доповнене семантико-смисловим, є композитною рамкою (КР). Виділено кілька різновидів КР, що розрізняються залежно від способів номінативно-смислового зв’язку композитів з текстом.

Першим різновидом є КР, що фокусує семантичну структуру композита як інтегрованої лексичної одиниці, утвореної шляхом асоціативного або синтагматичного об'єднання мотиваторів, окреме значення та форма яких не повторюється в текстовому фрагменті. Наприклад: “Where do you get your things?” he said in an aggravated voice. “I never see Rachel and Cicely looking half so well. That rose-point, now – that’s not real!” /J.The Forsyte Saga : 121/. Композит rose-point (валансонське мереживо) утворено шляхом асоціативного об'єднання зовнішніх ознак реалії, актуалізуючи фонові знання читача. КР об’єднує метафоричний план з референтним за допомогою семантичного і смислового узгодження з лексемою things, синтагмами looking well, not real.

КР другого різновиду орієнтована семантично та ономасіологічно на інтегровану складну єдність. Ономасіологічне узгодження забезпечується повторенням синтаксичних дериватів композита, похідних від його мотивуючих основ і т. ін. Наприклад: We are now prepared to offer you a direct lieutenant-colonelcy in the Army of Mars… In addition to a pay scale and privileges well above those accorded lieutenant-colonels in Earthling armies, we can offer you immunity from all Earthling legal harrasment /K.The Sirens Of Titan : 92/.

КР третього різновиду семантично та ономасіологічно узгоджена з кожною ономасіологічною ознакою складного найменування. Наприклад: A telephone-bell, ringing close to Ned Beaumont’s head, awakened him. He opened his eyes…When he saw the telephone he shut hise yes and relaxed... The bell continued to ring … he went to the day-bed and looked down at Fedink /D.The Glass Key : 36/.

Четвертий різновид КР має семантичні зв'язки з кожною ономасіологічною ознакою композита, але лише з однією з них пов’язаний ономасіологічно. Наприклад: They were going to shoot geese which had spent the night on the backwaters of Sugar Creek and on Crystal Lake /p. /. …Morissey was one of the bunch who had been goose-hunting… /K.Vonnegut, Deadeye Dick: 57/. Основа hunting композита goose-hunting має спільну сему “to kill” з лексемою to shoot і додатково актуалізує сему “to kill for food”; основа goose і лексема geese орієнтовані ономасіологічно.

П’ятому різновиду КР притаманне семантичне узгодження з кожним із мотиваторів, що не повторюються номінативно. Наприклад: This double-faced stove in the centre, here, looks one way towards the court, one way towards the picture room…/J...The Forsyte Saga: 140 /. Основа double узгоджена з двічі вжитою лексемою one, основа faced пов’язана з лексемою looks шляхом метафоричного перенесення ознак. В прикладі: His heart felt sore as the great heart of a mother-bird feels sore when its youngling flies and bruises its wings /J. Galsworthy, The Forsyte Saga : 367/, - основа mother узгоджується зі словосполученням its youngling, а основу bird підкріплено двома ознаками flies і wings.

Шостий різновид КР орієнтується семантично та ономасіологічно на один з кореневих компонентів складного слова. Інший мотиватор лише формує семантичну структуру композита, визначаючи його зв’язок з реалією і морфологічну та частиномовну сполучуваність. При цьому складне слово не позбавлене вагомості цього мотиватора і не переходить до псевдокомпозитів. Наприклад: I got out Bobby’s Hermes-Baby type-writer from under his bed and wrote, in French, a long intemperate letter to Mr.Yoshoto…/J.D.De Daumier-Smith’s Blue Period : 125/. Значення першого мотиватора композита type-writer лише конкретизує один з номінативних планів.

Сьомий різновид КР семантично орієнтований на одну ономасіологічну ознаку, інша ж лише структурує значення складного найменування, подібно до КР шостого різновиду. Наприклад: Mary Jane had left – same year, same class, almost the same month to marry an aviation cadet stationed in Jacksonville, Florida, a lean, airminded boy from Dill, Mississippi /J.Uncle Wiggily in Connecticut : 40/. У даному випадку ономасіологічна ознака air семантично погоджена з лексемою aviation (cadet). Препозитивне семантичне підкріплення забезпечує однозначність композита air-minded: молода людина захоплюється саме авіацією.

Восьмий різновид КР зустрічається рідше і завжди обумовлений певним завданням – створенням певного емотивного ефекту. Цьому різновиду притаманний лише ономасіологічний зв’язок кореневих компонентів композита з текстовим оточенням, але цей зв'язок актуалізує іншу семантику кореневих компонентів. Наприклад: She was about thirteen, with straight ash-blond hair of ear-lobe length, an exquisite forehead, and blase/ eyes that, I thought, might very possibly have counted the house /p. 92/. … She stared back at me, with those house-counting eyes of hers, then, abruptly, gave me a small qualified smile /J.For Esmй – With Love And Squalor: 93/. При перетворенні словосполучення на композит відбувається семантичний зсув: to count out the house – закрити засідання палати общин через відсутність кворуму; house-counting eyes – рішучий, жорсткий, оцінюючий погляд (метафора ґрунтується на вбудованому сценарії).

У КР дев’ятого різновиду ономасіологічна ознака в складі композита номінативно узгоджується з лексемою в складі стійкого сполучення чи фразеологізму. Наприклад: I heard the unmistakable band-saw twang of Fields as he introduced the woman with him to Gregory with these words: “This, my child, is Dan Gregory, the love child of Leonardo da Vinci’s sister and a sawed-off Arapahoe” /K. Vonnegut, Bluebeard : 91/. У композитному сполученні band-saw twang і в композитоїді sawed-off актуалізуються різні відтінки значення слова saw (пилка, пиляти).

КР десятого різновиду представлено двома композитами, що протиставляються за семантично контрастною ознакою. Ними є або композити з елементом-числівником: What you want in fact is a first-rate man, for a fourth-rate fee, and that’s exactly what you’ve got. /J.The Forsyte Saga : 157/, або так звані “симетричні гіпоніми” (Л.М. Васильєв): He believed that God liked people in sailboats much better than He liked people in motor-boats /K.Cat’s Cradle: 13/. Подібні опозиційні пари створюють і композити-кольоропозначення, ОС яких експлікує слоти одного типу (опозитивні атрибути кольору): … glowing with blurs of wine-red roses and fields of lavender where milk-white cows were grazing /J.The Forsyte Saga : 406/.

Одинадцятий різновид представлено композитами з квантитативним компонентом, що мають такий зв’язок з КР, коли композит виконує не лише функцію генералізації, а й структурації, визначаючи членування на кількість смислових блоків у межах КР: I happened to watch the sermon of a television evangelist the other night, and he said Satan was making a four-pronged attack on the American family with communism, drugs, rock and roll, and books by Satan’s sister who was Polly Madison /K.Bluebeard : 61/.

Внаслідок широкої вживаності композитів в англомовних текстах мають місце також суміщені КР з паралельним ономасіологічним узгодженням 2 чи 3 композитів з контекстом: There is a planet in the Solar System where the people are so stupid they didn’t catch on for a million years that there was another half to their planet… Dumb? You want to talk dumb? The people in one of the halves were so dumb they didn’t have an alphabet! They hadn’t invented the wheel yet!… I myself say atomic energy has made people unhappier than they were before, and that having to live in a two-hemisphere planet has made our aborigines a lot less happy, without making the wheel-and-alphabet people who “discovered” them any fonder of being alive than they were before /K.Vonnegut, Timequake : 89/.

За умови, коли ономасіологічне узгодження композитних номінатем відбувається на межі розділів, ОС складних найменувань поєднує макрофункцію зв’язності з функцією членування тексту і створює з’єднувальну номінативно-смислову ланку між двома відносно відокремленими змістовними частинами тексту. Розділ 18 роману “The French Lieutenant’s Woman” закінчується наступним реченням: He felt as ashamed as if he had, without warning her, stepped off the Cobb and set sail for China /J.Fowles, The French Lieutenant’s Woman: 128/. Розділ 19 починається композитним парафразом, ономасіологічно узгодженим з попереднім словосполученням set sail for China: The China-bound victim had in reality that evening to play host at a surprise planned by Ernestina and himself for aunt Tranter /J.Fowles, The French Lieutenant’s Woman: 129/. Макрофункції членування та зв’язність тексту здатні поєднуватися шляхом повторення заголовків-композитів однакового способу творення. Кожна частина в романі Дж. Даррела “My Family And Other Animals” починається з переїзду на нову віллу. Тому частини починаються з розділу, заголовок якого позначає колір вілли: Part One. Chapter 2. The Strawberry-Pink Villa. /p. 16/; Part Two. Chapter 7. The Daffodil-Yellow Villa /p. 50/. Part Three. Chapter 13. The Snow-White Villa /p. 97/ /G.My Family And Other Animals/ (повтор семантичної моделі: colour is like something). Регулярність повторення заголовків у тексті опосередковує процеси членування, в той час як однотипність назв сприяє глобальній зв’язності тексту, його інтеграції і, врешті-решт, розгортанню текстового континууму.

Континуум як категорія тексту є послідовністю фактів, подій у сукупності просторових та часових характеристик (хронотопі). Перебіг часу і зміни простору в текстовому континуумі є суб’єктивними. ОС композитних номінатем служить засобами прогресії та стагнації, констатації кількості часу, ретроспективного/проспективного руху в часі та просторі тощо: He said it came he had lost all his money in an around-the-clock poker game /K. Vonnegut, Timequake : 27/. Piggy looked up miserably from the dawn-pale beach to the dark mountains /W.Lord of the Flies : 194/. В останньому прикладі в ОС композита dawn-pale поєднується зазначення часу доби та його типова візуальна характеристика. В ОС композитних найменувань також можуть бути відображені ознаки того чи іншого хронотопа внаслідок того, що існує багато складних слів, що йменують чи позначають артефакти (snake-clasp), місцевість (a greeny-grey, froth-chained sea) рослини (olive-grey, jelly-like fruit, olive-tree), представників фауни (blackbird, hawk-moth), погоду (heat-haze), вигадані автором фантастичні реалії (ice-nine, goofballs), що залучені до текстового простору. Складні номінатеми здатні здійснювати синтез двох суб-планів як “одиниці номінації з розчленованою семантичною структурою” (Л. К. Жаналіна): He laid his cheek against the chocolate-coloured earth /W.Golding, Lord of the Flies/. У наведеному прикладі колір ґрунту на дикому острові порівнюється з реалією, що перенесена з іншого хронотопа (сучасної європейської країни). Причина поєднання ознак різних хронотопів в одній номінатемі полягає в здатності людської свідомості до порівняння нових вражень з добре відомими на основі схожості форми, кольору, фактури, функції і т.д.: … a tall bush directly in his path burst into a great fan-shaped flame / W.Golding, Lord Of The Flies : 293/.

Складні номінатеми можуть позначати панхронічні та панпросторові явища: Dog wuzza Winston Niles Rumfoord’s great big mean chrono-synclastic infundibulated dog /K.Vonnegut, The Sirens of Titan : 198/. В наведеному прикладі Румфорд та його пес Казак, потрапивши до часової вирви, перетворилися на хвильовий феномен, що не має чіткої локалізації в просторі та існує одночасно в минулому, теперішньому та майбутньому.

Переривання континуального викладу у вигляді проспекції/ретроспекції є проявом композиційного структурування тексту. В прикладі: The closest I ever came to that, I said, was when my second-wife-to-be, Jill Kremetz, and I thought it would be cute, and also ritzy, to be married /K.Vonnegut, Timequake : 74/ кластерне сполучення my second-wife-to-be реалізує прокурсивний рух на фоні ретроспективного фрагменту розповіді.

Текстова модальність як репрезентація різних емотивно-оцінних сигналів (С. В. Гладьо) та змодельованої авторською свідомістю реальності/ірреальності, імітованої референції (Дж. Серль) відіграє суттєву роль в актуалізації змістовно-континуальної організації тексту. ОС композитних номінатем здатна відображувати міру реальності текстового світу, полегшуючи ідентифікацію жанру тексту, констатувати різноплановість фрагментів тексту в їх наближенні до реальності: Soon the Laughing Man was regularly crossing the Chinese border into Paris, France… I’m not saying I will, but I could go on for hours escorting the reader – forcibly, if necessary – back and forth across the Paris-Chinese border/J. D.The Laughing Man : 70/. Поєднання несуміжних ознак в ОС слова Paris-Сhinese (border) крім гумористичного ефекту, покликане сформувати в читача установку на ірреальну модальність оповіді, таку, де все можливе, навіть кордон між Китаєм і Парижем. Дослідження текстової модальності як оцінно-емотивного ставлення трьох антропоцентрів (автора, читача, персонажів) один до одного та до ситуацій і всієї змістовно-концептуальної інформації твору як творчого вибору автора (О. Ю. Шамліді) демонструє, що її представлено в номінативній організації тексту з різним ступенем експліцитності. Так, авторська інтенція зазвичай розкривається в передмовах, епіграфах, епілогах – мегатексті (І. М. Колегаєва): …...I think that I know the difference between a mystical story and a love-story. I say that my current offering isn’t a mystical story…I say it’s a compound, or multiple, love-story, pure and complicated /D.Zooey : 204/.

Композитні номінатеми беруть участь в об’єктивації образу автора: …it (the author’s formal introduction – прим. наша) should be comparable in effect to a compulsory guided tour through the engine room, with myself, as guide, leading the way in an old one-piece Jantzen bathing-suit /J.D.Salinger Zooey : 203/; у передорученні розповіді оповідачеві: …the viewpoint character, Rudy Waltz, … the neutered pharmacist who tells the tale is my declining sexuality /K. Vonnegut, Deadeye Dick : 10/; в репрезентації образу передбаченого читача в тексті. Одним із способів адресатності є надання фіктивних характеристик в ОС композита: To the as-yet-unborn, to all innocent wisps of undifferentiated nothingness: watch out for life /K.Deadeye Dick : 13/. Фіктивну конкретизацію (to the as-yet-unborn) підпорядковано в такому випадку концептуальній системі тексту, для якої є важливою актуалізація мікроконцепта BIRTH у його негативній аксіологічності.

Адресатність тексту часом маніфестує себе через імітацію розмови автора з читачем: Imagine all the chickenshit you’d have to go through if you were an ex-con /K.Vonnegut, Timequake : 75/. У цьому випадку вживання композитної лексеми зниженого стилістичного тону chickenshit посилює негативну оцінку очікуваного розвитку подій і в узгодженні з розмовним ex-con (ex-convict) створює в наведеному фрагменті тексту ілюзію неформальної бесіди з читачем. Адресованість може бути виражено шляхом посилань на спільний історичний досвід чи події, добре відомі значній кількості людей: The Great Depression was time for discussing all sort of alternatives to the Wall Street crapshoot which had suddenly killed so many businesses, including banks. The crapshoot left millions and millions of Americans without any way to pay for food and sheltеr and clothing /K.Timequake : 166/. Знижений стилістичний характер та асоціативна природа ОС композита crapshoot /порівн. crap: 1) junk; 2) money; 3) nonsense; 4) dung; 5) to defecate/ сприяють створенню сатиричного ефекту фрагменту.

Адресантність, адресатність та адресованість тексту, прояви модальності опосередковують категорію інтерактивності тексту/дискурсу. Засобом інтерактивності можна вважати і так звані “відкриті” тексти, з багатоваріантним розвитком сюжету. У “відкритих” текстах зазвичай є кілька версій текстового континууму на певних сюжетних відрізках. Відомим прикладом англомовного художнього тексту з багатоваріантною розв’язкою є роман Дж. Фаулза “The French Lieutenant’s Woman”. ОС композитів може використовуватися щодо концептуального забезпечення кожного варіанта розвитку подій.

Не менш вагомими в тексті/дискурсі є мініфункції ОС композитів. Однією з таких є мініфункція економії синтаксичних засобів. В англомовних художніх текстах її обумовлено особливостями синтаксичної будови англійської мови, а саме її тенденцією до аглютинації слів-коренів. Таким чином утворюється велика кількість слів за різноманітними моделями (n+v, n+n, a+n, n+n+v, n+to+v і т.д.).

Так, оказіональні композити в позиції означення служать засобом компенсації звороту або підрядного речення в постпозиції до іменника: They were all clean-shaven and sprightly, with