У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

КУЗЬМИНОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 330.117

ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ: МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІЧНУ ЦИКЛІЧНІСТЬ

08.01.01. – Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії та основ підприємництва Національної гірничої академії України Міністерства освіти та науки України (м. Дніпропетровськ)

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Задоя Анатолій Олександрович,

Національна гірнича академія України Міністерства освіти та науки України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри економічної теорії та основ підприємництва

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Тарасевич Віктор Миколайович,

Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри політичної економії;

кандидат економічних наук Якубенко Валерій Дем’янович,

Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри політичної економії обліково-фінансових факультетів.

Провідна установа:

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра теоретичної та прикладної економіки.

Захист відбудеться “_23__”____березня____ 2001 р. о __14-00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.08.080.01. у Національній гірничій академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19, кім. 1/107.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної гірничої академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий 22 лютого 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Грідін О. П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Проблема трансакційних витрат вперше була поставлена Р. Коузом у 30-х р.р. ХХ ст. У подальшому розробкою питань, пов’язаних з проблемою трансакційних витрат займалися К. Ерроу, Д. Норт, Г. Саймон, О. Уільямсон, М. Чампі. Цій темі приділяють увагу також російські і українські економісти – А. Задоя, С. Малахов, С. Меньшиков, Ю. Петруня, В. Шастістко. Разом з тим деякі аспекти теорії трансакційних витрат ще недостатньо досліджені. По-перше, існує невизначеність походження цих витрат. По-друге, немає жодних вдалих спроб побудувати загальну модель трансакційної поведінки, що обмежує прикладне значення теорії лише порівняльним аналізом економічних організацій. По-третє, коло застосування концепції трансакційних витрат найчастіше обмежується підприємствами і окремими ринками, у той час як трансакційні витрати суттєво впливають на розвиток національної економіки в цілому та його циклічний характер зокрема. Видатні вчені –Дж. Кейнс, К. Маркс, А. Хансен, Р. Харрод, Дж. Хікс – детально вивчали економічні цикли і загалом дійшли висновку про нерозривний зв’язок між кризами, споживанням, заощадженнями, інвестиціями і намірами виробників. У той же час не отримав належного висвітлення зв’язок між кризами і психологічними аспектами поведінки споживачів. Значну роль в формуванні цієї поведінки відіграють трансакційні витрати, ігнорування яких призводить до помилок в макроекономічних моделях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження виконувалися в межах науково-дослідної роботи Дніпропетровської академії управління, бізнесу і права за планом Міністерства освіти і науки України, за темою “Економічні засади розвитку підприємництва та підприємств малого і середнього бізнесу в Україні”, номер державної реєстрації 0100U000947. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні механізму формування трансакційних витрат, визначенні характеру впливу трансакційних витрат на прийняття рішень економічними суб’єктами, формулюванні головних принципів системно-структурного регулювання трансакційної активності господарюючих суб’єктів.

Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі глибокого аналізу теоретико-економічних питань, пов’язаних з формуванням трансакційних витрат, розробити загальну теоретичну модель, яка б описувала механізм формування трансакційних витрат, визначити основні напрями впливу трансакційних витрат на поведінку економічних суб’єктів і розвиток макроекономічних циклів, а також запропонувати рекомендації по реформуванню політико-економічних інститутів України в рамках ринкової трансформації і антикризового регулювання з урахуванням впливу трансакційних витрат.

У відповідності до поставленої мети в дисертації вирішуються такі задачі

уточнення терміну “трансакційні витрати” і їх складу

з’ясування механізму формування трансакційних витрат

виявлення впливу трансакційних витрат на діяльність економічних суб’єктів

з’ясування ролі трансакційних витрат в формуванні соціально-економічних інститутів

пізнання еволюції економічних структур і їхнього впливу на циклічність економічного розвитку

визначення основних напрямків впливу економічних структур на макроекономічну ситуацію та можливостей використання державного регулювання трансакційних витрат в галузі формування ринкових інститутів.

Об’єктом дисертаційного дослідження є трансакційні витрати, які виникають внаслідок подолання економічними суб’єктами непрозорості інформаційного простору.

Предметом дослідження виступає структура трансакційних витрат та пов’язана з ними економічна поведінка суспільно-економічних інститутів і окремих економічних суб’єктів.

Методологія дослідження грунтується на загальнонаукових методах пізнання. Зокрема, природа трансакційних витрат визначена за допомогою аналізу і синтезу порівняльний аналіз широко застосовується для дослідження впливу економічних структур на поведінку окремих економічних суб’єктів абстрагування і узагальнення є відправною точкою для побудови моделі трансакційної активності економічного суб’єкта саму модель викладено за допомогою графіків і математичної інтерпретації економічних процесів системно-структурний підхід знайшов відображення в моделі економічної структури.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі і інші державні нормативні акти, статистичні матеріали, первинні дані підприємств, монографічні і періодичні публікації вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

уточнено визначення і походження трансакційних витрат. Виявлено, що трансакційні витрати мають подвійне значення. З боку економічних суб’єктів вони є витратами, пов’язаними з подоланням непевності, і в той же час це витрати на утримання економічних структур. Вперше виділено трансакційні витрати дії, пов’язані з подоланням непрозорості інформаційного простору, і витрати бездіяльності, які виникають у випадку невиконання потрібних трансакційних дій. Цим створено базу для розгляду трансакційних витрат з позицій мікро- і макроекономіки, а також з позицій проміжного, мезоекономічного підходу, який передбачає розгляд об’єднань економічних суб’єктів як таких, що мають свої особливі цілі діяльності, які відрізняються від економічних цілей самих об’єднаних суб’єктів;

уточнений характер залежності між трансакційними витратами і ступенем економічної активності суб’єктів господарювання. Сформульовано принцип оптимізації індивідуальної трансакційної активності суб’єкта як намагання мінімізувати сумарні трансакційні витрати дії і бездіяльності. Показано, що економічні структури виникають як закономірний результат намагання економічних суб’єктів зменшити свої трансакційні витрати шляхом винайдення більш ефективних способів взаємодії і поширення передового досвіду;

на основі виявлених принципів розвитку економічних структур подано нове пояснення циклічності економічного розвитку суспільства і витоків економічних криз. Кризи виникають внаслідок того, що ті підрозділи економічних структур, які відповідають за збереження і відтворення структури, гальмують процеси оновлення і зменшують здатність структури пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі. В результаті застаріла економічна структура гине, що і сприймається як кризове явище;

розробка моделей трансакційної поведінки економічного суб’єкта та життєвого циклу економічної структури відкрила нові можливості регулювання активності економічних суб’єктів через трансакційні витрати. Запропонована класифікація методів регулювання включає три групи методів: регулювання через витрати дії, регулювання через витрати бездіяльності і перерозподіл трансакційних витрат між суб’єктами. Завдяки цій класифікації крім традиційних методів економічного впливу розглянуті також і нетрадиційні для економічної науки суспільні методи – ідеологія, релігія, суспільна думка;

на основі виявлених принципів організації економічної структури подано критичне пояснення труднощів, що виникають у процесі реформування адміністративного апарату та боротьбі з корупцією в органах державного управління. З огляду на це запропоновані трансакційні методи боротьби з названими негативними явищами.

Практичне значення результатів дослідження полягає у виявленні механізму формування трансакційних витрат, а також у можливості його застосування при формуванні економічної політики і програм економічного розвитку як на макроекономічному рівні, так і на рівні підприємств. Побудовані моделі трансакційної активності економічного суб’єкта і модель економічної структури можуть використовуватися для потреб прогнозування еволюції суспільних інститутів. Запропоновані рекомендації по удосконаленню інформаційного, правового і інституційного середовища можуть бути використані в законотворчій діяльності органів державного управління на регіональному та загальнонаціональному рівні, а також у господарській діяльності підприємств.

Результати дисертації використані у методиці збору облікової інформації для виконавчого комітету Сніжнянської міської ради народних депутатів (довідка № 04-66 від 3.10.2000) і у положенні про преміювання ВАТ Сніжнянський дослідний завод порошкової металургії “ПРЕСПОР” (довідка № 107 від 16.11.2000).

Окремі положення дисертації використані при підготовці робочих навчальних програм, матеріалів лекційних та семінарських занять з дисциплін: “Основи економічної теорії”, “Макроекономіка”, “Мікроекономіка”, “Політекономія” у Національній гірничій академії України (довідка № 01-08/114 від 17.10.2000) та Дніпропетровській академії управління, бізнесу та права (довідка № 587 від 20.11.2000).

Апробація результатів дослідження проводилася на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (Дніпропетровськ, 1999 р.), Першій міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (Дніпропетровськ, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні” (Дніпродзержинськ, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Шляхи зміцнення фінансово- економічної самостійності регіонів України” (Дніпропетровськ, 2000 р.), засіданнях і наукових семінарах кафедри економічної теорії і основ підприємництва Національної гірничої академії України та кафедри економічної теорії Дніпропетровської академії управління, бізнесу та права.

Публікації. Результати дослідження викладені автором у шести публікаціях (дві у співавторстві), у тому числі трьох наукових статтях у фахових виданнях, одному підрозділі навчального посібника, у якому дисертанту належить аналіз досягнень соціально- інституціонального напрямку економічної думки і двох публікаціях тез виступів у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. У тезах, опублікованих у співавторстві, дисертанту належить визначення сутності інституціонально-структурних диспропорцій, які впливають на динаміку сукупного попиту, а також практичні рекомендації щодо збільшення прозорості фінансових відносин у суспільстві. Загальний обсяг частки дисертанта в опублікованих працях становить 1,9 обл.-вид. аркушів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 183 сторінках, містить 4 таблиці та 34 ілюстрації, список використаних джерел із 109 найменувань на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 “Сутність трансакційних витрат та їх вплив на поведінку економічних суб’єктів” висвітлюється ступінь вивченості проблеми трансакційних витрат і формулюються складові мезоекономічного підходу до вивчення економічних явищ і прогнозування поведінки економічного суб’єкта, в рамках якого вводяться поняття “економічний суб’єкт” та “економічна структура”. Поняття “економічний суб’єкт” (окрема людина або група людей, у стосунках між якими трансакційні витрати дорівнюють нулю) і “економічна структура”, яка визначається як сукупність економічних суб’єктів, не можна ототожнювати. Таке ототожнення призводить до ігнорування трансакційних витрат і значних помилок в прогнозуванні і управлінні економічними процесами.

Мотиви діяльності економічних суб’єктів і економічних структур також не можна ототожнювати. В той час, як економічні суб’єкти прагнуть підвищити ефективність своєї діяльності шляхом економії витрат (у тому числі і трансакційних), економічні структури вирішують зовсім інші завдання. Головне з них – збереження структури. Додаткове – розширення структури, яке проявляється в збільшенні кількості суб’єктів-учасників. Наявність означених завдань у діяльності економічних структур досліджена на основі статистичних даних, які стосуються діяльності страхових компаній та комерційних банків в Україні. Додатково це положення перевірене стосовно законотворчої діяльності державних регулюючих установ, зокрема Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також недержавних об’єднань економічних суб’єктів (промислові підприємства та об’єднання споживачів).

Висунута і на основі фактичних даних доведена гіпотеза, що трансакційні витрати мають подвійну природу. З боку окремих економічних суб’єктів вони є витратами на подолання інформаційної непрозорості. У той же час із суспільної точки зору вони складають витрати на підтримання інститутів суспільної взаємодії. Економічні структури (об’єднання економічних суб’єктів) суттєво впливають на процес формування і розмір трансакційних витрат. Загалом вони зацікавлені в збільшенні трансакційних витрат суб’єктів-учасників, але так, щоб не підштовхнути їх до виходу зі складу цієї структури. З огляду на поширеність економічних структур і принципову відмінність мотивів їхньої діяльності від прийнятих в мікроекономіці мотивів поведінки споживачів і виробників, доцільно доповнити мікро- і макроекономічні підходи проміжним – мезоекономічним, який розглядає суспільні економічні процеси як створення, розвиток і зникнення економічних структур.

З метою створення загальної моделі трансакційної поведінки економічного суб’єкта вводиться одиниця виміру трансакційних дій. Одиничною трансакційною дією вважається така, що зменшує непевність суб’єкта щодо результатів і шляхів розвитку певного процесу на один відсоток від повної невпевненості. З тією ж метою пропонується поділити трансакційні витрати на витрати дії і витрати бездіяльності. Витратами бездіяльності вважаються витрати, які суб’єкт несе в разі недостатньої трансакційної активності (виконує недостатню кількість трансакційних дій). Витрати дії виникають як наслідок здійснення трансакційних дій.

Одиничні трансакційні дії призводять до різних за обсягом трансакційних витрат дії – в залежності від того, скільки дій вже було виконано (рис. 1). Разом зі збільшенням кількості вже виконаних дій трансакційні витрати дії (ВД) зростають з прискоренням.

Крива трансакційних витрат бездіяльності (ВБ) має сталий від’ємний нахил на всьому проміжку – від першої одиничної трансакційної дії до останньої. Сукупні трансакційні витрати (СТВ) складаються з витрат дії та витрат бездіяльності і в залежності від характеру кривих цих витрат можуть мати мінімальне значення або при виконанні всіх можливих трансакційних дій, або при повній бездіяльності, або (найчастіше) десь між нульовою і сотою трансакційними діями.

Раціонально діючий суб’єкт обирає такий рівень трансакційної активності, який мінімізує суму його витрат дії і витрат бездіяльності. При використанні в якості одиниці виміру одиничної трансакційної дії крива сукупних трансакційних витрат матиме не більше одного екстремума, який відповідає точці оптимальної трансакційної активності суб’єкта. В залежності від ситуації оптимальна трансакційна активність може бути нульовою, стовідсотковою, або мати яке-небудь проміжне значення.

На реальну трансакційну активність можуть впливати додаткові обмеження. Це можуть бути обмеження по кількості наявних вільних коштів, які можуть бути спрямовані на виконання трансакційних дій, вимоги щодо обов’язкового виконання певних процедур трансакційного характеру або відсутність потрібних трансакційних технологій. У таких випадках реальна схильність до виконання трансакційних дій у економічного суб’єкта може дещо відрізнятися від тієї, яка була б оптимальною згідно з моделлю трансакційної поведінки економічного суб’єкта.

Врахування впливу часових параметрів є необхідною передумовою застосування загальної моделі трансакційної поведінки для аналізу зв’язку між трансакційними витратами та економічним розвитком. Ігнорування часового аспекта в економічній діяльності є надмірним спрощенням людської діяльності в мікроекономічних моделях. Разом з недостатнім врахуванням процесу набуття досвіду це призводить до неадекватного відображення економічних процесів в економічних моделях, які описують стимули до економічної діяльності у мікроекономічних суб’єктів. Набуття досвіду виконання трансакційних дій в моделі трансакційної поведінки знаходить відображення в зменшенні трансакційних витрат дії і просуванні вниз відрізків кривих сукупних трансакційних витрат і трансакційних витрат дії, що відповідають реально виконаним трансакційним діям (рис. 2). Поглиблений мінімум, який формується при цьому на кривій сукупних трансакційних витрат, запропоновано називати “пастка трансакційності”. Один з найсуттєвіших наслідків її появи – зменшення чутливості економічних суб’єктів до факторів, які впливають на рівень трансакційної активності.

На основі аналізу господарчих ситуацій і нормативних актів підприємств та державних установ виявлено, що функції структур щодо суспільно-економічного прогресу можна умовно поділити на три напрямки дослідницький, навчальний і зберігаючий. Відповідно до них формуються три типи структурних підрозділів. Дослідницький стимулює збільшення трансакційної активності окремих суб’єктів структури, навчальний організує наближення рівня трансакційної активності пересічних членів структури до рівня активності найбільш активних членів. Зберігаюча перешкоджає небажаному перетіканню інформації і небажаній для структури зміні рівня трансакційної активності членів структури. Діяльність кожного з цих підрозділів органічно пов’язана з діяльністю інших і є невід’ємною умовою існування всієї структури в цілому.

Суспільно-економічні проблеми є наслідком розбалансування між дослідницькою, навчальною і зберігаючою частинами відповідних структур. Отже одним з найбільш ефективних методів вирішення таких проблем є побудова оптимально організованих структур суспільної взаємодії. На основі логіко-математичного обгрунтування доводиться, що принципами раціональної побудови економічних структур виступають

принцип раціонального ієрархічного розбиття структури, який передбачає створення такої кількості інформаційних підпросторів і рівней їхньої підпорядкованості, який мінімізує кількість побічної інформації (атрибутивної і інформаційних шумів) яку суб’єкт отримує в розрахунку на одиницю корисної інформації

принцип оптимального співвідношення між дослідницьким, навчальним і зберігаючим підрозділами структури, виконання якого забезпечує збереження і стабільний розвиток структури

принцип оптимального розподілу владних повноважень між суб’єктами структури, за яким кількість владних повноважень суб’єкта визначається його інформованістю.

Стабілізація економічних структур обов’язково передбачає дотримання цих принципів.

Розділ 2 “Трансакційно-структурна модель економічних циклів та її використання в державному макроекономічному регулюванні” присвячено розгляду питань економічної циклічності у її зв’язку з трансакційною діяльністю економічних структур, а також запропонованим методам трансакційного макроекономічного регулювання.

На основі аналізу проявів активності дослідницьких, навчальних і зберігаючих підрозділів економічних структур створена трансакційно-структурна модель економічного циклу. Ця модель базується на виявленій у ході дослідження спадковості у перерозподілі трансакційних витрат між структурними підрозділами у межах однієї структури. “Природний” сценарій розвитку економічного циклу є наслідком перетікання трансакційних витрат між дослідницьким, навчальним і зберігаючим підрозділами відповідної структури (провідних галузей економіки країни для короткострокових циклів, національної економіки у цілому – для середньострокових). Різноманітність циклів і їхній взаємозв’язок пояснюється наявністю у національній економіці кількох їєрархічно пов’язаних рівней і структурних підрозділів. Тривалість циклу структури певного рівня зростає разом з її просуванням вгору по їєрархічній піраміді.

Економічний цикл виникає внаслідок виконання основних принципів взаємодії між дослідницьким, навчальним і зберігаючим підрозділами відповідної системи, що передбачає їх періодичне пожвавлення і занепад (рис. 3). Так, особливістю функціонування дослідницького підрозділу є необхідність перерозподілу коштів між членами структури на користь окремих суб’єктів-дослідників. Натомість суб’єкти-донори, які фінансують дослідження, прагнуть отримати їх результати. Реалізація цього прагнення призводить до активізації навчальних структур за рахунок згасання досліджень. Отримання нових трансакційних технологій суб’єктами-донорами поступово зменшує необхідність у навчальному підрозділі, активність якого згасає. Економічні суб’єкти переходять до переважно індивідуальної економії трансакційних витрат за рахунок формування “пастки трансакційності”. Таким чином, зберігаючий підрозділ економічної структури, який виконує відтворюючі функції, починає активізуватися. Особливе значення в цьому циклічному процесі має перехід влади в структурі від зберігаючого підрозділу до дослідницького, оскільки він проходить неавтоматично. Пояснюється це відсутністю стійких стимулів у учасників зберігаючого підрозділу до передавання коштів суб’єктам-дослідникам. Такий стимул приходить тільки разом з гострим усвідомленням невідповдності структури змінним обставинам, а тому супроводжується конфліктами і кризовими явищами. Коливання схильності суб’єктів до трансакцій викликає відповідні коливання загальної економічної активності.

Для пом’якшення ситуації необхідно вживати заходи цілеспрямованого впливу на структуру і суб’єктів-учасників.Пріорітетним напрямком такого цілеспрямованого впливу є стимулювання дослідницької, інноваційної діяльності підрозділів структури певного рівня. Сталий розвиток досягається лише за умови “ідейного наповнення” зростаючих виробничих можливостей.

Головні макроекономічні проблеми – інфляція і безробіття – також є наслідками структурних розбалансувань. Безробіття виникає внаслідок недостатності відтворюючої діяльності зберігаючих структур, а інфляція викликається відносною недостатністю досліджень у галузі споживання, що призводить до накопичення невитрачених доходів, які створюють інфляційний потенціал. Оскільки дослідження і збереження знаходяться у протифазі одне до одного, то запропонована модель дозволяє пояснити обернену залежність між інфляцією та безробіттям, відому як “крива Філіпса”. Крім того, подане пояснення можливих витоків інфляції на фазі піднесення дозволяє також з нових позицій пояснити дію “основного психологічного закону” Кейнса.

Економічні цикли усіх рівнів мають спільні риси:

кожен з них поділяється на чотири фази, які мають схожі характеристики

кожен “нанизується” на економічний цикл вищого порядку і має в якості “спускового гачка для кризи” кризу циклу нижчого порядку

причиною закінчення спаду і початку піднесення є яке-небудь відкриття, вдосконалення в діяльності відповідної структури.

На цій основі можна сформулювати головні підходи до регулювання економічної активності господарюючих суб’єктів і пом’якшення будь-яких криз (в тому числі і неекономічного характеру). Загалом вони полягають в збільшенні або зменшенні трансакційних витрат, а також в перерозподілі трансакційних витрат між суб’єктами. Оскільки трансакційні витрати суттєво впливають на економічну поведінку суб’єктів і економічних структур, то цілеспрямовано впливаючи на ці витрати, можна пом’якшувати економічні коливання, стримуючи на фазі підйому зберігаючу складову національної економіки і стимулюючи дослідницьку.

Більш докладний розгляд трансакційних методів регулювання витрат дії дозволяє поділити їх на технологічні і організаційні. І в першому і в другому випадках ключове значення має прозорість інформаційного простору. Технологічні зміни спрямовані в основному на збільшення прозорості шляхом вдосконалення систем передавання і обробки інформації. Організаційні зміни можуть впливати на прозорість в двох напрямках зменшення (створення штучних інформаційних затемнень) і збільшення (усунення затемнень, раціональне структурування інформаційного простору).

Витрати бездіяльності можуть змінюватися дійсно і фіктивно. Дійсна зміна полягає в позбавленні або наділенні суб’єкта майном, повноваженнями, грошима. Причому це може бути безумовна передача, або передача з умовою виконання певних дій, або навіть достовірна обіцянка надати такі блага в обмін на певні дії. Фіктивна зміна відбувається внаслідок зміни суб’єктивної оцінки вартості того, чим володіє суб’єкт. Це може відбуватися внаслідок зміни системи цінностей суб’єкта.

Перенесення трансакційних витрат з одних суб’єктів на інших теж може викликати зміну загальної трансакційної активності. Така ситуація має місце тоді, коли граничні сукупні трансакційні витрати цих суб’єктів відрізняються. Перенесення витрат з суб’єктів, які мають більші граничні сукупні трансакційні витрати на тих, у кого ці витрати менші, створює умови для пожвавлення діяльності. Зворотний перерозподіл гальмує трансакційну активність.

Головними напрямками можливого застосування методів регулювання трансакційної діяльності в економіці України є подолання економічної злочинності і корупції, а також вихід з економічної кризи. Вирішення цих питань традиційними методами макроекономічного регулювання доцільно поєднувати з регулюванням трансакційної активності суб’єктів господарювання.

Антикримінальна і антикорупційна реформа загалом повинна передбачати більш рівномірний розподіл влади між економічними суб’єктами, що досягається зменшенням інформаційної асиметрії між органами державної влади, центральними суб’єктами великих економічних структур і пересічними громадянами. В цьому випадку на додачу до доброї волі держави в боротьбі зі злочинністю буде отримано допомогу економічних структур, які намагатимуться перерозподілити владу згідно з принципом оптимального розподілу влади в структурі. Для подолання злочинності пропонується підвищити прозорість економічних відносин в суспільстві шляхом

скасування паперових грошей і переходу на безготівкові розрахунки як між юридичними, так і між фізичними особами

відкритя доступу до фінансової інформації для всіх бажаючих з нею ознайомитися.

Такі заходи дозволять включитися у боротьбу з корупцією не тільки спціалізованим органам, а й широкому загалу. Крім суто антизлочинного ефекту запропоновані реформи можуть стати вирішальним кроком на шляху становлення громадянського суспільства в Україні.

Враховуючи зростання схильності до правопорушень у суб’єктів з більшими владними повноваженнями, а також більше суспільне значення правопорушень з боку осіб, які мають більше влади, пропонується вправадити диференціацію покарань у відповідності до обсягу влади, розділивши посадових осіб і керівний склад приватного сектора економіки на ранги.

Для вирівнювання сукупного попиту і сукупної пропозиції пропонується триетапна реформа

1.

Для подолання економічної кризи і формування більш раціональної структури виробництва запропоновано створити загальнонаціональну і регіональні структури отримання інформації комерційного характеру (інформаційних ринків) за товарною і регіональною ознаками, максимально спростивши доступ до цих ринків з боку користувачів. Доступ до цієї бази даних повинен бути не тільки вільним, а і фінансово необтяжливим. Враховуючи особливості сучасного українського менталітету, він повинен бути безкоштовним для користувача, а необхідні кошти повинні стягуватися в обов’язковому порядку (через держбюджет), порівну для кожного економічного суб’єкта, що діє на території України.

2.

Вирішенню проблеми якісного неспівпадіння попиту і пропозиції може сприяти формування і поширення серед населення моделі суспільного споживання з урахуванням реальних можливостей виробників і перспектив розвитку економіки України. Орієнтуючись на цю модель, виробники могли б обгрунтованіше приймати рішення про напрямки і перспективи зростання виробництва, а споживачі – швидше приймати рішення про витрачання коштів.

3.

У разі прийняття пропозиції про скасування готівкових платіжних засобів і після повного переходу до безготівкових грошей у якості радикального заходу можна запровадити примусове депонування державою надмірних заощаджень громадян і підприємств в грошовій формі, що спонукає власників грошей витрачати їх. Паралельно це дозволить створити механізм льготного фінансування інвестицій і досліжень на фазі піднесення і обмежити відставання сукупного попиту від сукупної пропозиції.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у створенні загальних економічних моделей трансакційної активності економічного суб’єкта та трансакційно-структурної моделі економічного циклу, які описують механізм формування трансакційних витрат та їх вплив на економічну циклічність і розкривають нові можливості трансакційного макроекономічного регулювання. У процесі її вирішення отримані наступні наукові і практичні результати

трансакційні витрати мають інформаційний характер і виникають внаслідок подолання економічними суб’єктами непрозорості інформаційного простору. Відповідно, розмір трансакційних витрат залежить від ступеня прозорості інформаційного середовища. Виявлено, що трансакційні витрати мають подвійне значення. З боку економічних суб’єктів вони є витратами, пов’язаними з подоланням невпевненості щодо характеру та кількісних параметрів майбутніх подій, і в той же час це витрати на утримання економічних структур, які створюються економічними суб’єктами з метою збільшення прозорості інформаційного простору і зменшення трансакційних витрат. Цим створено базу для розгляду трансакційних витрат з позицій мікро- і макроекономіки, а також з позицій запропонованого дисертантом мезоекономічного підходу, який передбачає розгляд об’єднань економічних суб’єктів як таких, що мають свої особливі задачі діяльності (самозбереження та зростання), які відрізняються від економічних інтересів самих об’єднаних суб’єктів;

розмір трансакційних витрат визначається з одного боку змінами у структурах, які обумовлені об’єктивними законами та принципами їх розвитку, а з іншого – намірами економічних суб’єктів щодо своєї участі в цих структурах і бажаного ступеня трансакційної активності. Головним принципом оптимізації індивідуальної трансакційної активності суб’єкта є намагання мінімізувати сумарні трансакційні витрати. Запропонований поділ сумарних трансакційних витрат на витрати дії, які виникають при виконанні процедур інформаційного характеру, спрямованих на зменшення ступеня невпевненості економічного суб’єкта у характері майбутніх подій та витрати бездіяльності, які дорівнюють втратам економічного суб’єкта від недостатньої трансакційної активності. Раціонально діючий економічний суб’єкт обирає такий ступінь трансакційної активності, який забезпечує мінімально можливі сумарні витрати дії та бездіяльності

загальними принципами організації економічних структур є: принцип оптимального розподілу владних повноважень як похідних від ступеня обізнаності, принцип оптимального співвідношення між дослідницьким, навчальним та зберігаючим підрозділами структури, який забезпечує її стабілізацію, та принцип раціонального ієрархічного розбиття структури на інформаційні підпростори. Виявлення цих принципів створює умови для їх подальшого свідомого застосування при проектуванні економічних структур;

зв’язок між трансакційними витратами та економічною циклічністю пропонується описувати на основі створеної трансакційно-структурної моделі економічного циклу, яка базується на виявленій у дисертації особливості діяльності економічної структури – циклічному перерозподілі трансакційних витрат між дослідницьким, навчальним та зберігаючим підрозділами, що викликає несталість схильності економічних суб’єктів до трансакцій, а відтак і прояви економічної циклічності. Кризи виникають внаслідок того, що ті підрозділи економічних структур, які відповідають за збереження і відтворення структури, гальмують процеси оновлення і зменшують здатність структури пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі. В результаті застаріла економічна структура гине, що і сприймається як кризове явище;

регулювання трансакційної активності економічних суб’єктів (у тому числі і антикризове) можливо здійснювати через трансакційні витрати. Запропоновано поділити усі способи такого регулювання на три групи: регулювання через збільшення або зменшення витрат дії, регулювання через вплив на витрати бездіяльності економічного суб’єкта та регулювання шляхом перерозподілу трансакційних витрат між суб’єктами

на основі застосування трансакційних методів регулювання запропоновано низку взаємозалежних антикризових та антикорупційних заходів, до складу яких входять: пропозиція про створення електронної мережі товарних ринків, структурованих за територіальною та товарною ознаками; пропозиція стосовно введення диференціації покарань державних службовців у залежності від посади; пропозиція про скасування обігу готівки у державі та перехід на безготівкові гроші; пропозиція про скасування таємниці банківського рахунку та депонування надмірних заощаджень економічних суб’єктів. Антикорупційні заходи, запропоновані в роботі, можуть використовуватися для реформування органів державного управління в рамках Адміністративної реформи, або як самостійна програма на національному і регіональному рівнях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

Кузьминов С. В. Государственное регулирование трансакционных издержек на рынке ценных бумаг // Академічний огляд. – №2 – 1998. – С. 78 – 80.

2.

Кузьминов С. В. Влияние прозрачности информационной среды на трансакционные издержки // Академічний огляд. – №2. – 1999. – С. 28 – 32.

3.

Кузьминов С. В. Трансакційний підхід до аналізу економічних циклів // Академічний огляд. – №1. – 2000. – С. 34 – 37.

4.

Історія економічних вчень: Опорний конспект лекцій / Е. М. Алексєєнко, С. В. Кузьминов, О. М. Літвінова, Г. М. Пилипенко. – Дніпропетровськ: ДАУБП, 1999. – С. 80 – 92.

5.

Петруня Ю. Є., Кузьминов С. В. Інституціональні аспекти інвестиційної діяльності // Матеріали Першої міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах”, Т. 1 – Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2000, – С. 135 – 137.

6.

Кузьминов С. В. Стимулювання інвестиційної активності економічних суб’єктів // Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції – Дніпродзержинськ, 2000. – С. 150 – 152.

Особистий внесок здобувача до праць, опублікованих із співавторами: [4] – аналіз досягнень соціально- інституціонального напрямку економічної думки; [5] – визначення сутності інституціонально-структурних диспропорцій, які впливають на динаміку сукупного попиту, а також рекомендації щодо збільшення прозорості фінансових відносин у суспільстві.

АНОТАЦІЯ

Кузьминов С. В. Трансакційні витрати: механізм формування та вплив на економічну циклічність. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. – “Економічна теорія”. – Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 2001.

У дисертації розглянуті питання, пов’язані з формуванням трансакційних витрат під впливом рішень економічних суб’єктів і економічних структур, які виникають в процесі узгодження діяльності між окремими суб’єктами. Досліджуються склад та принципи діяльності економічної структури. Розкрита роль структурного дисбалансу у формуванні циклічних економічних коливань. Пропонуються трансакційні методи регулювання активності економічних суб’єктів у межах національної економіки. Досліджуються можливості застосування трансакційних методів регулювання активності економічних суб’єктів для боротьби зі злочинністю та корупцією і подолання економічної кризи.

Ключові слова: економічна структура, структурний дисбаланс, трансакційні витрати, трансакційні методи регулювання, циклічні економічні коливання.

АННОТАЦИЯ

Кузьминов С. В. Трансакционные издержки: механизм формирования и влияние на экономическую цикличность. – Рукопись.

Дисертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. – “Экономическая теория”. – Национальная горная академия Украины, Днепропетровск, 2001.

В диссертации рассмотрены вопросы, связанные с формированием трансакционных издержек под влиянием решений экономических субъектов и экономических структур, возникающих в процессе согласования деятельности между отдельными субъектами. Исследуются состав и принципы деятельности экономической структуры. Раскрыта роль структурного дисбаланса в формировании циклических экономических колебаний. Предлагаются трансакционные методы регулирования активности экономических субъектов в границах национальной экономики. Исследуются возможности применения трансакционных методов регулирования активности экономических субъектов для борьбы с преступностью и коррупцией и преодоления экономического кризиса.

Ключевые слова: структурный дисбаланс, трансакционные издержки, трансакционные методы регулирования, циклические экономические колебания, экономическая структура.

SUMMARY

Kuzminov S. V. Transaktion costs: mechanism of forming and influence on economic cycles. – The manuscript.

Dissertation for obtasning the candidate’s degree in Economics, speciality 08.01.01. – Economic theory. – National Mining University of Ukraine, Dnipropetrovsk, 2001.

The choice of the dissertation work is determined by following problems:

transaction costs were nearly ignored by Ukrainian economists till now;

amount and impotency of transaction costs in modern economy is tended to growth.

So, these factors encourage the studying nature of burden and transaction costs. Results of the studying include description of transaction costs` role in individuals activity and institutional framework, structure of transaction costs and recommendations for government. In short, the dissertation paper deal with the following questions:

1.

In this paper the attempt to determine conception “transaction costs” was made. It was found that transaction costs are expenses caused by buy-and-sell activity and by satellite actions. There are expenses on market investigation, expenses on elimination crime influence, costs of supporting information network, expenses on negotiations etc. If these expenses are even not included in price of goods, customer has to pay them if he or she wants to transact.

2.

The dependence of individuals in their economic activity was also studied. The backbone of the paper is the assumption of economic dependence of individuals. They depend on economic and non-economic structures – society, government, markets, businesses, informational systems, traditions, public opinion and so on. People create structures to manage common activity, but sometimes find themselves dependent. Hence, analysis of what and how people do their choice must be based on what structures wish them to do.

3.

Two factors that determine transaction costs were found. Transaction costs are determined by two factors:

a.

By parameters of informational environment. So if the environment is less advanced, individual has to spend more for having reliable information. But this information is very important for making effective decisions. This is the way that informational difficulties rise transaction costs.

b.

By willingness of economical structures. Transaction expenses of individuals are the economical structures` income. For example, if somebody pays for trolleybus ride, he or she supports city transportation greed; opening firm at the town means that businessman will pay local taxes and will support local authority by this. Sometimes economical structure can rise transaction costs for individuals to rise its own revenue.

4.

Three parts of structures were defined. Individuals create various economic structures to rise activity and prosper. Despite differences all structures consist of three parts:

studying and research;

instruction;

retention.

All these parts must be balanced to guarantee health of the whole structure. Disbalances direct structure in whole to crises and weakness. But in other hand all the parts concur for funding inside the structure and try to have more from common means then other parts. National economy is a structure too. Hence, if we want to avoid economic crisis, regulation of its research, instruction and retention parts is extremely important.

5.

Principles of individuals activity regulation through the changes in transaction costs were suggested in the paper. Interdependence of transaction costs and economical activity isn’t quite straight. But usually economic activity increase while transaction costs fall down. Reduction of transaction costs increases individuals inclination to transact. So if consequences allow, economical activity will revive while transaction costs decrease.

6.

Main macroeconomic problems are the results of structural disparity. Unemployment is the result of studying and research parts domination in the national economy. Domination of retention part leads national economy to inflation. Economic cycles are the result of the cyclical disparities in the activity of studying and research, instruction and retention parts of the national economy.

7.

Regulating activity of national economy through the changes in economical structures (transaction methods of regulation) was suggested. For example, if we want activate anti-corruption measures we must contribute to informational structures. By growth of this structure we can unmask much more crimes then before and make economical crimes unprofitable.

Key words: structural disparity, transaction costs, transaction methods of regulation, economic cycles, economical structures.