НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

КУЗЬМИНОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 330.117

ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ: МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІЧНУ ЦИКЛІЧНІСТЬ

08.01.01. – Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії та основ підприємництва Національної гірничої академії України Міністерства освіти та науки України (м. Дніпропетровськ)

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Задоя Анатолій Олександрович,

Національна гірнича академія України Міністерства освіти та науки України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри економічної теорії та основ підприємництва

Офіційні опоненти:

–

Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри політичної економії;

–

Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри політичної економії обліково-фінансових факультетів.

Провідна установа:

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра теоретичної та прикладної економіки.

Захист відбудеться “_23__”____березня____ 2001 р. о __14-00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.08.080.01. у Національній гірничій академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19, кім. 1/107.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної гірничої академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий 22 лютого 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Грідін О. П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Проблема трансакційних витрат вперше була поставлена Р. Коузом у 30-х р.р. ХХ ст. У подальшому розробкою питань, пов’язаних з проблемою трансакційних витрат займалися К. Ерроу, Д. Норт, Г. Саймон, О. Уільямсон, М. Чампі. Цій темі приділяють увагу також російські і українські економісти – А. Задоя, С. Малахов, С. Меньшиков, Ю. Петруня, В. Шастістко. Разом з тим деякі аспекти теорії трансакційних витрат ще недостатньо досліджені. По-перше, існує невизначеність походження цих витрат. По-друге, немає жодних вдалих спроб побудувати загальну модель трансакційної поведінки, що обмежує прикладне значення теорії лише порівняльним аналізом економічних організацій. По-третє, коло застосування концепції трансакційних витрат найчастіше обмежується підприємствами і окремими ринками, у той час як трансакційні витрати суттєво впливають на розвиток національної економіки в цілому та його циклічний характер зокрема. Видатні вчені –Дж. Кейнс, К. Маркс, А. Хансен, Р. Харрод, Дж. Хікс – детально вивчали економічні цикли і загалом дійшли висновку про нерозривний зв’язок між кризами, споживанням, заощадженнями, інвестиціями і намірами виробників. У той же час не отримав належного висвітлення зв’язок між кризами і психологічними аспектами поведінки споживачів. Значну роль в формуванні цієї поведінки відіграють трансакційні витрати, ігнорування яких призводить до помилок в макроекономічних моделях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження виконувалися в межах науково-дослідної роботи Дніпропетровської академії управління, бізнесу і права за планом Міністерства освіти і науки України, за темою “Економічні засади розвитку підприємництва та підприємств малого і середнього бізнесу в Україні”, номер державної реєстрації 0100U000947. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні механізму формування трансакційних витрат, визначенні характеру впливу трансакційних витрат на прийняття рішень економічними суб’єктами, формулюванні головних принципів системно-структурного регулювання трансакційної активності господарюючих суб’єктів.

Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі глибокого аналізу теоретико-економічних питань, пов’язаних з формуванням трансакційних витрат, розробити загальну теоретичну модель, яка б описувала механізм формування трансакційних витрат, визначити основні напрями впливу трансакційних витрат на поведінку економічних суб’єктів і розвиток макроекономічних циклів, а також запропонувати рекомендації по реформуванню політико-економічних інститутів України в рамках ринкової трансформації і антикризового регулювання з урахуванням впливу трансакційних витрат.

У відповідності до поставленої мети в дисертації вирішуються такі задачі

–

–

–

–

–

–

Об’єктом дисертаційного дослідження є трансакційні витрати, які виникають внаслідок подолання економічними суб’єктами непрозорості інформаційного простору.

Предметом дослідження виступає структура трансакційних витрат та пов’язана з ними економічна поведінка суспільно-економічних інститутів і окремих економічних суб’єктів.

Методологія дослідження грунтується на загальнонаукових методах пізнання. Зокрема, природа трансакційних витрат визначена за допомогою аналізу і синтезу порівняльний аналіз широко застосовується для дослідження впливу економічних структур на поведінку окремих економічних суб’єктів абстрагування і узагальнення є відправною точкою для побудови моделі трансакційної активності економічного суб’єкта саму модель викладено за допомогою графіків і математичної інтерпретації економічних процесів системно-структурний підхід знайшов відображення в моделі економічної структури.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі і інші державні нормативні акти, статистичні матеріали, первинні дані підприємств, монографічні і періодичні публікації вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

–

–

–

–

–

Практичне значення результатів дослідження полягає у виявленні механізму формування трансакційних витрат, а також у можливості його застосування при формуванні економічної політики і програм економічного розвитку як на макроекономічному рівні, так і на рівні підприємств. Побудовані моделі трансакційної активності економічного суб’єкта і модель економічної структури можуть використовуватися для потреб прогнозування еволюції суспільних інститутів. Запропоновані рекомендації по удосконаленню інформаційного, правового і інституційного середовища можуть бути використані в законотворчій діяльності органів державного управління на регіональному та загальнонаціональному рівні, а також у господарській діяльності підприємств.

Результати дисертації використані у методиці збору облікової інформації для виконавчого комітету Сніжнянської міської ради народних депутатів (довідка № 04-66 від 3.10.2000) і у положенні про преміювання ВАТ Сніжнянський дослідний завод порошкової металургії “ПРЕСПОР” (довідка № 107 від 16.11.2000).

Окремі положення дисертації використані при підготовці робочих навчальних програм, матеріалів лекційних та семінарських занять з дисциплін: “Основи економічної теорії”, “Макроекономіка”, “Мікроекономіка”, “Політекономія” у Національній гірничій академії України (довідка № 01-08/114 від 17.10.2000) та Дніпропетровській академії управління, бізнесу та права (довідка № 587 від 20.11.2000).

Апробація результатів дослідження проводилася на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (Дніпропетровськ, 1999 р.), Першій міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (Дніпропетровськ, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні” (Дніпродзержинськ, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Шляхи зміцнення фінансово- економічної самостійності регіонів України” (Дніпропетровськ, 2000 р.), засіданнях і наукових семінарах кафедри економічної теорії і основ підприємництва Національної гірничої академії України та кафедри економічної теорії Дніпропетровської академії управління, бізнесу та права.

Публікації. Результати дослідження викладені автором у шести публікаціях (дві у співавторстві), у тому числі трьох наукових статтях у фахових виданнях, одному підрозділі навчального посібника, у якому дисертанту належить аналіз досягнень соціально- інституціонального напрямку економічної думки і двох публікаціях тез виступів у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. У тезах, опублікованих у співавторстві, дисертанту належить визначення сутності інституціонально-структурних диспропорцій, які впливають на динаміку сукупного попиту, а також практичні рекомендації щодо збільшення прозорості фінансових відносин у суспільстві. Загальний обсяг частки дисертанта в опублікованих працях становить 1,9 обл.-вид. аркушів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 183 сторінках, містить 4 таблиці та 34 ілюстрації, список використаних джерел із 109 найменувань на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 “Сутність трансакційних витрат та їх вплив на поведінку економічних суб’єктів” висвітлюється ступінь вивченості проблеми трансакційних витрат і формулюються складові мезоекономічного підходу до вивчення економічних явищ і прогнозування поведінки економічного суб’єкта, в рамках якого вводяться поняття “економічний суб’єкт” та “економічна структура”. Поняття “економічний суб’єкт” (окрема людина або група людей, у стосунках між якими трансакційні витрати дорівнюють нулю) і “економічна структура”, яка визначається як сукупність економічних суб’єктів, не можна ототожнювати. Таке ототожнення призводить до ігнорування трансакційних витрат і значних помилок в прогнозуванні і управлінні економічними процесами.

Мотиви діяльності економічних суб’єктів і економічних структур також не можна ототожнювати. В той час, як економічні суб’єкти прагнуть підвищити ефективність своєї діяльності шляхом економії витрат (у тому числі і трансакційних), економічні структури вирішують зовсім інші завдання. Головне з них – збереження структури. Додаткове – розширення структури, яке проявляється в збільшенні кількості суб’єктів-учасників. Наявність означених завдань у діяльності економічних структур досліджена на основі статистичних даних, які стосуються діяльності страхових компаній та комерційних банків в Україні. Додатково це положення перевірене стосовно законотворчої діяльності державних регулюючих установ, зокрема Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також недержавних об’єднань економічних суб’єктів (промислові підприємства та об’єднання споживачів).

Висунута і на основі фактичних даних доведена гіпотеза, що трансакційні витрати мають подвійну природу. З боку окремих економічних суб’єктів вони є витратами на подолання інформаційної непрозорості. У той же час із суспільної точки зору вони складають витрати на підтримання інститутів суспільної взаємодії. Економічні структури (об’єднання економічних суб’єктів) суттєво впливають на процес формування і розмір трансакційних витрат. Загалом вони зацікавлені в збільшенні трансакційних витрат суб’єктів-учасників, але так, щоб не підштовхнути їх до виходу зі складу цієї структури. З огляду на поширеність економічних структур і принципову відмінність мотивів їхньої діяльності від прийнятих в мікроекономіці мотивів поведінки споживачів і виробників, доцільно доповнити мікро- і макроекономічні підходи проміжним – мезоекономічним, який розглядає суспільні економічні процеси як створення, розвиток і зникнення економічних структур.

З метою створення загальної моделі трансакційної поведінки економічного суб’єкта вводиться одиниця виміру трансакційних дій. Одиничною трансакційною дією вважається така, що зменшує непевність суб’єкта щодо результатів і шляхів розвитку певного процесу на один відсоток від повної невпевненості. З тією ж метою пропонується поділити трансакційні витрати на витрати дії і витрати бездіяльності. Витратами бездіяльності вважаються витрати, які суб’єкт несе в разі недостатньої трансакційної активності (виконує недостатню кількість трансакційних дій). Витрати дії виникають як наслідок здійснення трансакційних дій.

Одиничні трансакційні дії призводять до різних за обсягом трансакційних витрат дії – в залежності від того, скільки дій вже було виконано (рис. 1). Разом зі збільшенням кількості вже виконаних дій трансакційні витрати дії (ВД) зростають з прискоренням.

Крива трансакційних витрат бездіяльності (ВБ) має сталий від’ємний нахил на всьому проміжку – від першої одиничної трансакційної дії до останньої. Сукупні трансакційні витрати (СТВ) складаються з витрат дії та витрат бездіяльності і в залежності від характеру кривих цих витрат можуть мати мінімальне значення або при виконанні всіх можливих трансакційних дій, або при повній бездіяльності, або (найчастіше) десь між нульовою і сотою трансакційними діями.

Раціонально діючий суб’єкт обирає такий рівень трансакційної активності, який мінімізує суму його витрат дії і витрат бездіяльності. При використанні в якості одиниці виміру одиничної трансакційної дії крива сукупних трансакційних витрат матиме не більше одного екстремума, який відповідає точці оптимальної трансакційної активності суб’єкта. В залежності від ситуації оптимальна трансакційна активність може бути нульовою, стовідсотковою, або мати яке-небудь проміжне значення.

На реальну трансакційну активність можуть впливати додаткові обмеження. Це можуть бути обмеження по кількості наявних вільних коштів, які можуть бути спрямовані на виконання трансакційних дій, вимоги щодо обов’язкового виконання певних процедур трансакційного характеру або відсутність потрібних трансакційних технологій. У таких випадках реальна схильність до виконання трансакційних дій у економічного суб’єкта може дещо відрізнятися від тієї, яка була б оптимальною згідно з моделлю трансакційної поведінки економічного суб’єкта.

Врахування впливу часових параметрів є необхідною передумовою застосування загальної моделі трансакційної поведінки для аналізу зв’язку між трансакційними витратами та економічним розвитком. Ігнорування часового аспекта в економічній діяльності є надмірним спрощенням людської діяльності в мікроекономічних моделях. Разом з недостатнім врахуванням процесу набуття досвіду це призводить до неадекватного відображення економічних процесів в економічних моделях, які описують стимули до економічної діяльності у мікроекономічних суб’єктів. Набуття досвіду виконання трансакційних дій в моделі трансакційної поведінки знаходить відображення в зменшенні трансакційних витрат дії і просуванні вниз відрізків кривих сукупних трансакційних витрат і трансакційних витрат дії, що відповідають реально виконаним трансакційним діям (рис. 2). Поглиблений мінімум, який формується при цьому на кривій сукупних трансакційних витрат, запропоновано називати “пастка трансакційності”. Один з найсуттєвіших наслідків її появи – зменшення чутливості економічних суб’єктів до факторів, які впливають на рівень трансакційної активності.

На основі аналізу господарчих ситуацій і нормативних актів підприємств та державних установ виявлено, що функції структур щодо суспільно-економічного прогресу можна умовно поділити на три напрямки дослідницький, навчальний і зберігаючий. Відповідно до них формуються три типи структурних підрозділів. Дослідницький стимулює збільшення трансакційної активності окремих суб’єктів структури, навчальний організує наближення рівня трансакційної активності пересічних членів структури до рівня активності найбільш активних членів. Зберігаюча перешкоджає небажаному перетіканню інформації і небажаній для структури зміні рівня трансакційної активності членів структури. Діяльність кожного з цих підрозділів органічно пов’язана з діяльністю інших і є невід’ємною умовою існування всієї структури в цілому.

Суспільно-економічні проблеми є наслідком розбалансування між дослідницькою, навчальною і зберігаючою частинами відповідних структур. Отже одним з найбільш ефективних методів вирішення таких проблем є побудова оптимально організованих структур суспільної взаємодії. На основі логіко-математичного обгрунтування доводиться, що принципами раціональної побудови економічних структур виступають

–

–

–

Стабілізація економічних структур обов’язково передбачає дотримання цих принципів.

Розділ 2 “Трансакційно-структурна модель економічних циклів та її використання в державному макроекономічному регулюванні” присвячено розгляду питань економічної циклічності у її зв’язку з трансакційною діяльністю економічних структур, а також запропонованим методам трансакційного макроекономічного регулювання.

На основі аналізу проявів активності дослідницьких, навчальних і зберігаючих підрозділів економічних структур створена трансакційно-структурна модель економічного циклу. Ця модель базується на виявленій у ході дослідження спадковості у перерозподілі трансакційних витрат між структурними підрозділами у межах однієї структури. “Природний” сценарій розвитку економічного циклу є наслідком перетікання трансакційних витрат між дослідницьким, навчальним і зберігаючим підрозділами відповідної структури (провідних галузей економіки країни для короткострокових циклів, національної економіки у цілому – для середньострокових). Різноманітність циклів і їхній взаємозв’язок пояснюється наявністю у національній економіці кількох їєрархічно пов’язаних рівней і структурних підрозділів. Тривалість циклу структури певного рівня зростає разом з її просуванням вгору по їєрархічній піраміді.

Економічний цикл виникає внаслідок виконання основних принципів взаємодії між дослідницьким, навчальним і зберігаючим підрозділами відповідної системи, що передбачає їх періодичне пожвавлення і занепад (рис. 3). Так, особливістю функціонування дослідницького підрозділу є необхідність перерозподілу коштів між членами структури на користь окремих суб’єктів-дослідників. Натомість суб’єкти-донори, які фінансують дослідження, прагнуть отримати їх результати. Реалізація цього прагнення призводить до активізації навчальних структур за рахунок згасання досліджень. Отримання нових трансакційних технологій суб’єктами-донорами поступово зменшує необхідність у навчальному підрозділі, активність якого згасає. Економічні суб’єкти переходять до переважно індивідуальної економії трансакційних витрат за рахунок формування “пастки трансакційності”. Таким чином, зберігаючий підрозділ економічної структури, який виконує відтворюючі функції, починає активізуватися. Особливе значення в цьому циклічному процесі має перехід влади в структурі від зберігаючого підрозділу до дослідницького, оскільки він проходить неавтоматично. Пояснюється це відсутністю стійких стимулів у учасників зберігаючого підрозділу до передавання коштів суб’єктам-дослідникам. Такий стимул приходить тільки разом з гострим усвідомленням невідповдності структури змінним обставинам, а тому супроводжується конфліктами і кризовими явищами. Коливання схильності суб’єктів до трансакцій викликає відповідні коливання загальної економічної активності.

Для пом’якшення ситуації необхідно вживати заходи цілеспрямованого впливу на структуру і суб’єктів-учасників.Пріорітетним напрямком такого цілеспрямованого впливу є стимулювання дослідницької, інноваційної діяльності підрозділів структури певного рівня. Сталий розвиток досягається лише за умови “ідейного наповнення” зростаючих виробничих можливостей.

Головні макроекономічні проблеми – інфляція і безробіття – також є наслідками структурних розбалансувань. Безробіття виникає внаслідок недостатності відтворюючої діяльності зберігаючих структур, а інфляція викликається відносною недостатністю досліджень у галузі споживання, що призводить до накопичення невитрачених доходів, які створюють інфляційний потенціал. Оскільки дослідження і збереження знаходяться у протифазі одне до одного, то запропонована модель дозволяє пояснити обернену залежність між інфляцією та безробіттям, відому як “крива Філіпса”. Крім того, подане пояснення можливих витоків інфляції на фазі піднесення дозволяє також з нових позицій пояснити дію “основного психологічного закону” Кейнса.

Економічні цикли усіх рівнів мають спільні риси:

–

–

–

На цій основі можна сформулювати головні підходи до регулювання економічної активності господарюючих суб’єктів і пом’якшення будь-яких криз (в тому числі і неекономічного характеру). Загалом вони полягають в збільшенні або зменшенні трансакційних витрат, а також в перерозподілі трансакційних витрат між суб’єктами. Оскільки трансакційні витрати суттєво впливають на економічну поведінку суб’єктів і економічних структур, то цілеспрямовано впливаючи на ці витрати, можна пом’якшувати економічні коливання, стримуючи на фазі підйому зберігаючу складову національної економіки і стимулюючи дослідницьку.

Більш докладний розгляд трансакційних методів регулювання витрат дії дозволяє поділити їх на технологічні і організаційні. І в першому і в другому випадках ключове значення має прозорість інформаційного простору. Технологічні зміни спрямовані в основному на збільшення прозорості шляхом вдосконалення систем передавання і обробки інформації. Організаційні зміни можуть впливати на прозорість в двох напрямках зменшення (створення штучних інформаційних затемнень) і збільшення (усунення затемнень, раціональне структурування інформаційного простору).

Витрати бездіяльності можуть змінюватися дійсно і фіктивно. Дійсна зміна полягає в позбавленні або наділенні суб’єкта майном, повноваженнями, грошима. Причому це може бути безумовна передача, або передача з умовою виконання певних дій, або навіть достовірна обіцянка надати такі блага в обмін на певні дії. Фіктивна зміна відбувається внаслідок зміни суб’єктивної оцінки вартості того, чим володіє суб’єкт. Це може відбуватися внаслідок зміни системи цінностей суб’єкта.

Перенесення трансакційних витрат з одних суб’єктів на інших теж може викликати зміну загальної трансакційної активності. Така ситуація має місце тоді, коли граничні сукупні трансакційні витрати цих суб’єктів відрізняються. Перенесення витрат з суб’єктів, які мають більші граничні сукупні трансакційні витрати на тих, у кого ці витрати менші, створює умови для пожвавлення діяльності. Зворотний перерозподіл гальмує трансакційну активність.

Головними напрямками можливого застосування методів регулювання трансакційної діяльності в економіці України є подолання економічної злочинності і корупції, а також вихід з економічної кризи. Вирішення цих питань традиційними методами макроекономічного регулювання доцільно поєднувати з регулюванням трансакційної активності суб’єктів господарювання.

Антикримінальна і антикорупційна реформа загалом повинна передбачати більш рівномірний розподіл влади між економічними суб’єктами, що досягається зменшенням інформаційної асиметрії між органами державної влади, центральними суб’єктами великих економічних структур і пересічними громадянами. В цьому випадку на додачу до доброї волі держави в боротьбі зі злочинністю буде отримано допомогу економічних структур, які намагатимуться перерозподілити владу згідно з принципом оптимального розподілу влади в структурі. Для подолання злочинності пропонується підвищити прозорість економічних відносин в суспільстві шляхом

–

–

Такі заходи дозволять включитися у боротьбу з корупцією не тільки спціалізованим органам, а й широкому загалу. Крім суто антизлочинного ефекту запропоновані реформи можуть стати вирішальним кроком на шляху становлення громадянського суспільства в Україні.

Враховуючи зростання схильності до правопорушень у суб’єктів з більшими владними повноваженнями, а також більше суспільне значення правопорушень з боку осіб, які мають більше влади, пропонується вправадити диференціацію покарань у відповідності до обсягу влади, розділивши посадових осіб і керівний склад приватного сектора економіки на ранги.

Для вирівнювання сукупного попиту і сукупної пропозиції пропонується триетапна реформа

1.

2.

3.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у створенні загальних економічних моделей трансакційної активності економічного суб’єкта та трансакційно-структурної моделі економічного циклу, які описують механізм формування трансакційних витрат та їх вплив на економічну циклічність і розкривають нові можливості трансакційного макроекономічного регулювання. У процесі її вирішення отримані наступні наукові і практичні результати

–

–

–

–

–

–

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Особистий внесок здобувача до праць, опублікованих із співавторами: [4] – аналіз досягнень соціально- інституціонального напрямку економічної думки; [5] – визначення сутності інституціонально-структурних диспропорцій, які впливають на динаміку сукупного попиту, а також рекомендації щодо збільшення прозорості фінансових відносин у суспільстві.

АНОТАЦІЯ

Кузьминов С. В. Трансакційні витрати: механізм формування та вплив на економічну циклічність. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. – “Економічна теорія”. – Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 2001.

У дисертації розглянуті питання, пов’язані з формуванням трансакційних витрат під впливом рішень економічних суб’єктів і економічних структур, які виникають в процесі узгодження діяльності між окремими суб’єктами. Досліджуються склад та принципи діяльності економічної структури. Розкрита роль структурного дисбалансу у формуванні циклічних економічних коливань. Пропонуються трансакційні методи регулювання активності економічних суб’єктів у межах національної економіки. Досліджуються можливості застосування трансакційних методів регулювання активності економічних суб’єктів для боротьби зі злочинністю та корупцією і подолання економічної кризи.

Ключові слова: економічна структура, структурний дисбаланс, трансакційні витрати, трансакційні методи регулювання, циклічні економічні коливання.

АННОТАЦИЯ

Кузьминов С. В. Трансакционные издержки: механизм формирования и влияние на экономическую цикличность. – Рукопись.

Дисертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. – “Экономическая теория”. – Национальная горная академия Украины, Днепропетровск, 2001.

В диссертации рассмотрены вопросы, связанные с формированием трансакционных издержек под влиянием решений экономических субъектов и экономических структур, возникающих в процессе согласования деятельности между отдельными субъектами. Исследуются состав и принципы деятельности экономической структуры. Раскрыта роль структурного дисбаланса в формировании циклических экономических колебаний. Предлагаются трансакционные методы регулирования активности экономических субъектов в границах национальной экономики. Исследуются возможности применения трансакционных методов регулирования активности экономических субъектов для борьбы с преступностью и коррупцией и преодоления экономического кризиса.

Ключевые слова: структурный дисбаланс, трансакционные издержки, трансакционные методы регулирования, циклические экономические колебания, экономическая структура.

SUMMARY

Kuzminov S. V. Transaktion costs: mechanism of forming and influence on economic cycles. – The manuscript.

Dissertation for obtasning the candidate’s degree in Economics, speciality 08.01.01. – Economic theory. – National Mining University of Ukraine, Dnipropetrovsk, 2001.

The choice of the dissertation work is determined by following problems:

–

–

So, these factors encourage the studying nature of burden and transaction costs. Results of the studying include description of transaction costs` role in individuals activity and institutional framework, structure of transaction costs and recommendations for government. In short, the dissertation paper deal with the following questions:

1.

2.

3.

a.

b.

4.

–

–

–

All these parts must be balanced to guarantee health of the whole structure. Disbalances direct structure in whole to crises and weakness. But in other hand all the parts concur for funding inside the structure and try to have more from common means then other parts. National economy is a structure too. Hence, if we want to avoid economic crisis, regulation of its research, instruction and retention parts is extremely important.

5.

6.

7.

Key words: structural disparity, transaction costs, transaction methods of regulation, economic cycles, economical structures.