КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БОНДАРЧУК МАРГАРИТА МИКОЛАЇВНА

УДК 808.1(043.3)

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ПАРАМЕТРИ

РОСІЙСЬКОЇ АВІАЦІЙНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ

(макрополе "рух літального апарата")

Спеціальність 10.02.02 – російська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української і російської мов Київського міжнародного університету цивільної авіації Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент

Борисова Зоя Улянівна, Київський міжнародний університет цивільної авіації, завідувач кафедри української та російської мов.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Пристайко Тамара Степанівна,

Дніпропетровський державний університет, професор кафедри загального та російського мовознавства;

кандидат філологічних наук,

Соколова Світлана Олегівна, Інститут української мови, старший науковий співробітник.

Провідна установа Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

кафедра російської мови,

Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться " " червня 2000 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 Київського національного універ-ситету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бульвар Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10).

Автореферат розісланий "20" квітня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент Л.І.Шахова Увага до термінології як об'єкта лінгвістичного аналізу зумовлена тенденцією до швидкого збільшення обсягу термінологічної лексики в умовах науково-технічної революції. Прогрес науки і техніки спричиняє появу нових галузей знання, гостро зростає потреба у нових номінаціях. Перед лінгвістами постає завдання – перетворити "термінологічний вибух" у процес, яким можна і треба керувати. Саме цим пояснюється велика зацікавленість до вивчення проблем, пов'язаних з термінознавством.

В Україні свідченням цього було проведення міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій, створення монографій , спеціальних досліджень окремих терміносистем: геологічної (М.П.Годована), хімічної (Г.В.Наконечна), мінералогічної (Н.І.Овчаренко), друкарської (Е.І.Огар), генетичної (Т.Г.Соколовська), військової (Я.П.Яремко), медичної радіології (І.В.Корнейко), психологічної (М.М.Веклинець), філософської (Н.В.Жовтобрюх) та ін.

Значним досягненням у термінознавстві останнього десятиріччя ХХ століття є монографії, видані в Росії (Л.О.Алексєєвої, М.М.Володиної, С.В.Гриньова, В.М.Лейчика і Л.Бесекірської, В.М.Прохорової, В.А.Татаринова, С.Д.Шелова та ін.). Галузевим технічним термінологіям російської мови протягом останніх десятиліть присвячено ряд дисертаційних досліджень (Н.О.Буре, О.М.Вакулової, І.Г.Гулякової, Р.П.Калиніної, І.Є.Лаптєвої, О.М.Мотузенко, Ю.К.Ніколаєва, О.Є.Павловської, С.Сергієнко, Т.О.Хейлик, Л.М.Черкасової та ін), та інші наукові праці. Серед них статті Д.Сапіро, Е.О.Григоряна, Г.І.Міськевич, дисертаційні роботи Н.П.Пеньківської та К.Люцінські, присвячені космічній лексиці.

Важливе місце як матеріал дослідження посідає авіаційна термінологія, яка є вагомою частиною термінологічної системи російської мови, що обслуговує різні сторони діяльності авіаторів: від виробництва авіаційної техніки до способів, характеру, особливостей польоту літального апарата у повітряному просторі.

Першим досвідом вивчення авіаційної лексики вважають статтю Л.В. Успенського "Материалы по русскому языку лётчиков", де були визначені тенденції у взаємодії арготичної та професійної лексики у мові пілотів. Об'єктом більш широкого дослідження авіаційна термінологія стала лише у 80-90 роки. З'явилися окремі статті М.В. Новикової, Е.Б. Фігон, З.У. Борисової, Т.Б. Горохової; дисертаційні дослідження М.М. Москальової, де розглядаються типи й способи класифікації авіаційних термінів (назви літаків, авіаційної техніки, експлуатаційних, тактичних засобів, прийомів та ін.), пропонується науково обгрунтована система комплексного навчання спеціальної лексики іноземних і російських учнів у військових авіаційних училищах, та Л.Б. Ткачової, в якій піддано аналізу авіаційну термінологію англійської мови у соціолінгвістичному висвітленні. При цьому авіаційна термінологія сфери руху літального апарата, динаміки польоту та літаководіння до теперішнього часу не була предметом уваги лінгвістів.

Актуальність обраної теми зумовлена важливістю і перспективністю виявлення структурно-семантичної специфіки авіаційних термінів у зв'язку з розвитком льотної справи. Вивчення конкретних терміносистем з точки зору термінологічної семантики дає змогу не лише ввести до наукового обігу новий термінологічний матеріал, але й скласти уявлення про джерела формування і способи номінації спеціальних понять, семантичну структуру та особливості функціону-вання термінів і терміносполучень, найбільш характерні словотвірні моделі, про взаємодію авіаційних термінів у межах однієї терміно-системи і поза нею – із загальновживаною лексикою російської мови.

Мета дисертації – дослідити параметри структури одного з основних фрагментів російської авіаційної терміносистеми – макрополя "рух літального апарата".

У зв'язку з цим поставлено такі завдання:–

виявити методом компонентного аналізу основні структурно-семантичні параметри авіаційних термінів, за якими здійснити комплексний аналіз вагомої частини російської авіаційної термінології – макрополя "рух літального апарата"; –

реконструювати й представити терміносистему макрополя "рух літального апарата" у вигляді ієрархічно супідрядних мікрополів, термінологічних блоків і рядів, які його складають;–

проаналізувати структурно-семантичну своєрідність парадигматичних і дериваційних зв'язків авіаційних термінів, які входять до макрополя "рух літального апарата";–

виробити загальні принципи семантизації авіаційних термінів та рекомендації для введення їх у тлумачні словники російської мови з урахуванням тенденцій появи та розвитку авіаційної лексики.

Наукова новизна дисертаційного дослідження зумовлена тим, що вперше здійснено багатоаспектний аналіз вагомого фрагмента російської авіаційної терміносистеми – макрополя "рух літального апарата", виявлено (на основі теорії семантичної структури слова і семантичного поля) методом компонентного аналізу структурно-семантичні параметри авіаційних термінів: сематичні, функціонально-польові і дериваційні; графічно представлено структуру макрополя у вигляді ієрархічно супідрядних мікрополів, термінологічних блоків і рядів; уточнено за даними російських тлумачних та спеціальних словників дефініції термінів, розроблено рекомендації для введення їх до тлумачних словників російської мови; виділено нові моделі терміносполучень, характерні лише для цієї сфери.

Предметом дослідження є авіаційні терміни (слова і словосполучення) російської мови, що належать до макрополя "рух літального апарата", яке являє собою сукупність найменувань динаміки польоту, техніки пілотування, літаководіння, поведінки літального апарата в повітрі і на землі тощо, організовану аналогічно іншим макрополям авіаційної термінології..

Дослідною базою роботи є авторська картотека авіаційних термінів, пов'язаних з льотною справою, за вибіркою із спеціальних авіаційних словників, підручників і навчальних посібників з теорії польоту, пілотування літака і літаководіння, а також із тлумачних словників російської мови (всього 46 джерел); залучено також терміни, вживані фахівцями в галузі динаміки польоту та аеродинаміки й авіаторами (за опитуванням 150 респондентів).

Матеріалом дослідження є близько 2000 авіаційних термінів, що входять до картотеки і проаналізовані в роботі.

Методи дослідження. При комплексному структурно-семантич-ному аналізі авіаційних термінів були використані дефінітивний, дистрибутивний методи, метод компонентного аналізу, елементи методу симптоматичної статистики та ін., застосування яких дозволило виявити структурно-семантичні параметри як окремих термінів, так і авіаційної підсистеми даного макрополя в цілому.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що отримані результати дозволяють внести окремі доповнення й уточнення в положення теорії семантичного поля, термінознавста, терміногра-фії щодо досліджуваного макрополя "рух літального апарата", а також інших фрагменів російської авіаційної терміносистеми. Розроблені загальні принципи і методи виявлення структурно-семантичних параметрів терміно-логії дозволяють визначити перспективу для дослідження інших фрагментів авіаційної терміносистеми і ширше – термінологій різних галузей знань.

Практична цінність дисертації полягає в тому, що теоретичні й конкретні практичні розробки, висновки та узагальнення мають бути використані в лекціях і семінарських заняттях з російської мови(фахового спрямування), у лексикографічній практиці, термінографії, стати базою для створення одномовного словника російських авіаційних термінів, двомовних українсько-російського й російсько-українського словників, навчальних словників авіаційних термінів.

На захист виносяться такі положення:

Як вагомий фрагмент російської авіаційної терміносистеми макрополе "рух літального апарата" закономірно відрізняється своєю специфікою, про що свідчать структурно-семантичні параметри, визначені на основі теорії семантичного поля і семної структури слова за допомогою методу компонентного аналізу, а саме: семантичні, функціонально-польові, дериваційні.

Виявлені структурно-семантичні параметри авіаційних термінів дозволяють показати макрополе "рух літального апарата" у вигляді стрункої, ієрархічно організованої системи, кожний термін якої посідає відповідне місце в терміно-логічному ряді, блоці, мікрополі і, нарешті, в макрополі.

Інтегральні й диференційні семи (архісеми, гіперсеми, гіпосеми), які виділені за допомогою методу компонентного аналізу в дефініціях термінів, дозволяють реконструювати даний фрагмент авіаційної термінології та показати специфіку семантичних, дериваційних і парадигматичних зв'язків термінів, що входять у це макрополе.

Дериваційний аспект аналізу авіаційної термінології, яка досліджується, дає можливість визначити найбільш вживані словотвірні моделі, зокрема характерні для цієї сфери авіаційної діяльності; статистичні дані у процентному вираженні підтверджують результати семантичного і словотвірного аналізу російської авіаційної терміносистеми макрополя "рух літального апарата".

Матеріал авіаційної термінологічної бази знань й аналіз понятійної та словотвірної структури відповідних авіаційних термінів дає змогу змоделювати структуру даного фрагмента авіаційної терміносистеми і подати її графічно у вигляді ієрархічно й асоціативно супідрядних мікрополів, термінологічних блоків та рядів, що має бути у подальшому використано для вирішення завдань комп'ютерного моделювання інших терміносистем.

Зіставлення тлумачних словників російської мови й спеціальних словників дозволяє виробити загальні принципи семантизації авіаційних термінів не лише макрополя "рух літального апарата", а усього корпусу авіаційної терміносистеми, уточнює дефініції авіаційних термінів, дає рекомендації для введення авіаційних термінів загального вживання до тлумачних словників російської мови з урахуванням розвитку авіаційної лексики.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми "Лексико-семантична і словоутворювальна характеристика авіаційних найменувань в українській і російській мовах", № 57 – К97, яка розробляється кафедрою української та російської мов Київського міжнародного університету цивільної авіації (керівник теми – канд. філол. наук, доцент, завідувач кафедри З.У. Борисова; тему затверджено на засіданні кафедри, протокол № 4 від 16 жовтня 1996 р.).

Апробація роботи здійснювалась на міжнародних та всеукраїнських конференціях: у Києві (1997, 1998, 1999, 2000), Печі (Угорщина, 1998), Москві (1998, 1999), Мінську (1999), Харкові (1999).Основні положення обговорювались на засіданнях кафедри української та російської мов КМУЦА. За темою дисертації надруковано 10 робіт, загальним обсягом 2,8 друкованих аркушів, з них 6 статей у наукових збірниках.

Структура дисертації

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел, бібліографічного апарату дисертації і двох додатків. Загальний обсяг роботи – 226 сторінок, бібліографії – 38 сторінок, додаток А містить 35 таблиць, додаток Б – 59 сторінок. Список використаної літератури містить 459 найменувань робіт вітчизняних та зарубіжних мовознавців, список лексикографічних джерел, довідкових видань, підручників і навчальних посібників – 46.

Зміст роботи

У "Вступі" визначено загальну проблематику, цілі і завдання дослідження, обгрунтовано актуальність і новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, дається перелік методів, використаних при аналізі фактичного і теоретичного матеріалу.

У Розділі 1 "Теоретичні аспекти вивчення терміна і термінології" міститься аналіз літератури з проблематики терміна і термінології. Узагальнюючи чільні напрями у розробці теоретичних основ термінології, аналізуючи різні точки зору на природу і сутність терміна, автор дійшов висновку, що з усіх ознак терміна (однозначність, нейтральність, точність, короткість, зручність утворення твірних слів, правильність і милозвуччя) найважливішими і найбільш універсаль-ними можна вважати такі: терміни суворо систематизовані і взаємозв'язані з іншими термінами термінологічного поля; зміст, семантика терміна – це дефініція, що йому приписується; функція терміна – вираження спеціального професійного поняття.

Системність термінів має насамперед екстралінгвістичну природу, що забезпечується зв'язком терміна з системою понять. Терміни, порівняно з лексичними одиницями загальнолітературної мови, більш системні, оскільки терміносистеми мають вищий ступінь організації, яка забезпечується її свідомим формуванням. Системність термінів виявляється на рівні уніфікованості морфологічних і лексико-синтаксичних моделей структурної організації даної термінології.

Теоретичне обгрунтування проблем, пов'язаних з терміном як лінгвістичною і понятійною одиницею, з термінологією як терміносис-темою, неминуче підводить до проблем, пов'язаних з аналізом семантичної структури терміна, термінологічного поля, в якому функціонує термін, аналізом семантичних зв'язків у межах цього поля, обгрунтуванням вибору методів дослідження.

Теорія семантичних полів і семної організації слова дає теоретичну базу для обгрунтування застосованого методу компонентного аналізу. Терміни в терміносистемі можуть об'єднуватися на основі спільності структури і семантики в термінологічні блоки, ряди; саме на цій базі відбувається об'єднання термінів у семантичні термінологічні поля.

Семна структура терміна формується за ієрархічною ознакою, відповідно її компоненти – семи – не є рівноправними. Об'єднання термінів може відбуватися на основі спільності архісем, гіперсем, інтегральних і диференційних сем (гіпосем) у структурі терміна. Для структурування ієрархічної терміносистеми важливу роль відіграють семантичні і дериваційні зв'язки.

Важливе місце у сучасних термінологіях належить термінам-словосполученням або терміносполученням: будучи більш складним утворенням, ніж однослівний термін, вони являють собою мовну номінацію, яка утворюється частково із загальновживаної лексики. Для формування ієрархічної структури терміносистеми велике значення мають саме терміносполучення, тому що залежний складовий компонент, як правило, виражає гіпонімічну диференційну сему. Теоретичні передумови правлять за основу визначення структурно-семантичних параметрів будь-якої терміносистеми.

У Розділі 2 "Структурно-семантичний аналіз мікрополя авіаційної термінології "політ літального апарата" досліджуються авіаційні терміни, які подаються у співвіднесеності один з одним, що визначає їх структурно-семантичні параметри.

Аналіз семантичної структури авіаційних термінів дозволив виділити на основі спільності у них семантичних ознак (сем) – терміно-поле, об'єднане архісемою 'рух літального апарата', до якого ввійшли мікрополя, згруповані на базі спільності інтегральних гіперонімічних сем (гіперсем), – 'власне політ літального апарата', 'зліт літального апарата', 'посадка літального апарата' та 'фігури пілотажу'.

Співвідношення параметрів кожного з мікрополів у макрополі "рух літального апарата" демонструє схема:

Як бачимо, в макрополі "рух ЛА" (для скорочення надалі словосполучення літальний апарат у терміносполученнях або буде замінюватися на ЛА, або буде випускатися, пояснюється це тим, що авіаційний термін без літального апарата не може функціонувати) мікрополе "фігури пілотажу" становить 29%, у той час як мікрополе "політ ЛА", яке складається з мікрополів "власне політ ЛА", "зліт ЛА", "посадка ЛА", становить 71% загального макрополя, з них мікрополе "власне політ ЛА" становить 45%, "зліт ЛА" – 12%, "посадка ЛА" – 14%.

Предметом дослідження структурно-семантичних параметрів першого розділу є одне з найбільш значних мікрополів – мікрополе "політ ЛА", яке складається, в свою чергу, з 3-х мікрополів другого рівня, виділених на основі спільності інтегральних гіперонімічних сем (гіперсем): "власне політ ЛА", "зліт ЛА", "посадка ЛА", їх найменування у більшості випадків виконують роль структурно-семантичних домінант у терміносполученнях.

У кожному мікрополі виділяються термінологічні блоки та ряди на основі спільності якої-небудь диференційної або гіпонімічної семи, наприклад: 'дальність польоту', 'час польоту', 'траєкторія польоту', 'висота польоту' та ін. Виділення сем відбувається на основі зіставлення та аналізу дефініцій, тобто словникових статей, які визначають наукові поняття з погляду спеціальних авіаційних джерел і тлумачних словників, що усуває інтуітивний підхід для включення термінів до авіаційної терміносистеми.

Мікрополе "власне політ ЛА" складається з термінологічних блоків, у терміносполученнях яких роль структурно-семантичної домінанти, що виражає інтегрально-диференційну сему, виконують такі слова, як швидкість, траєкторія, висота, дальність, курс, режим, час, маршрут. Ці термінологічні блоки, в свою чергу, утворюють термінологічні ряди: наприклад, термінологічний блок зі структурно-семантичною домінантою "швидкість польоту" складається з термінологічних рядів, що містять гіпосеми: 'швидкість загального характеру', 'швидкість технічного характеру', 'діапазон швидкостей', 'космічні щвидкості', 'напрям швидкості польоту', 'економічні особливості швидкості польоту'. Терміни, об'єднані інтегральною семою, яка є гіперсемою, належать до термінологічних блоків і рядів, що перебувають між собою у взаємозв'язку супідрядності або частина – ціле, або гіперо-гіпонімічних відношеннях і виражають семантичні взаємовідношення охоплення всіх характерологічних ознак структурно-семантичної домінанти.

Тенденції парадигматичних зв'язків характерні для всіх мікрополів, які входять до мікрополя "політ ЛА" (мікрополів "власне політ ЛА", "зліт ЛА" і "посадка ЛА"), термінологічних блоків і рядів з різними структурно-семантичними домінантами.

Розглянемо ці парадигми (умовно позначимо: антонімію \\, синонімію =):

антонімічні парадигми складають 21 % загального обсягу термінів даного мікрополя; у більшості випадків антонімічні пари утворюються лексичним способом або префіксальним: сильная "болтанка"\\слабая "болтанка", зональный полёт \\ межзональный полёт; активізація процесу антонімії в авіаційній термінології доводить, що науково-технічній термінології більше, ніж іншим лексико-семантичним об'єднанням, властива антонімія, оскільки вона є одним із механізмів, які організують поняття у систему;

градаційні парадигми складають 12,8 % – прерванный взлёт, продолженный взлёт, завершённый взлёт;

синонімічні парадигми – 7,7 % – установившееся снижение = нормальное снижение; высота = потолок. Явище синонімії в авіаційній терміносистемі відіграє менш важливу роль, ніж в інших технічних термінологіях, причому на відміну від технічних термінів, де більша частина синонімів являє собою дублети, в авіаційній термінології синоніми, по-перше, вносять додаткові семантичні відтінки, по-друге, в одному із синонімів, як правило, залежний або опорний компонент – прикметник або іменник іншомовного походження, в другому – прикметник або іменник російського походження; в цьому випадку функція одного з синонімів – уточнити значення терміна, зробити його більш зрозумілим, мотивованим: аэродинамическая тряска = предупреждающая тряска;

явище омонімії спостерігається при зіставленні авіаційних термінів з термінами з інших галузей знань, наприклад, планирование (авіаційний термін) і планирование (економічний термін).

У мікрополі, що досліджуємо, значне місце постають терміно-сполучення – 93,9% загального обсягу термінів даного мікрополя, компоненти яких експліцитно або імпліцитно містять семи, що визначають належність їх до того або іншого мікрополя, блоку та ряду.

Структурно-семантичний аналіз атрибутивних терміносполучень у мікрополі "політ ЛА" свідчить, що залежним компонентом виступають:

а) прикметники російського походження – 32 % кількості прикметників цього мікрополя: полный, ночной, короткий, ложный;

б) прикметники іншомовного походження – 68 %: трансмеридиональный, ортодромический, крейсерский, флюгерный;

в) ад'єктивовані форми активних дієприкметників теперішнього часу – 24,2 % кількості дієприкметників даного мікрополя: предупреждающий, бреющий – і минулого часу – 9%: неудавшийся, установившийся; пасивні дієприкметники теперішнього часу – 15,1%: располагаемый, допустимый – і минулого часу – 51,7%: укороченный, замкнутый.

Проведений структурно-семантичний аналіз термінів мікрополя "політ ЛА" показує, що однослівні терміни, які становлять 6,1 % загальної кількості термінів мікрополя, використовуються як самостійні терміно-логічні одиниці, вони можуть виступати у функції структурно-семантичних домінант (высота, полёт, посадка, траектория, маршрут) або у функції постпозитивного чи препозитивного визначення у дво- та багатокомпонентних терміносполученнях (потеря высоты, высота окончания уборки шасси, заход на посадку, посадка на критической скорости).

Однослівні терміни утворилися на базі загальновживаної лексики: уход, посадка, пробег, путь – 33 % кількості однослівних термінів даного мікрополя, на базі загальнонаукової лексики: скорость, высота, маршрут, падение, изменение – 62,1 %, де виділяється група термінів іншомовного походження: крен, капот, тангаж, глиссада, градиент, на базі російських термінів, які з'явилися в результаті метафоричного переосмислення – 4,9%: "болтанка", "козёл", полёт "мешок".

Однослівні терміни мікрополя "політ ЛА" утворено:

а) суфіксальним способом: за допомогою суфікса –ени-(jэ), -ани-(jэ): взмывание, висение; значення цих термінів прозоре, мотивоване відповідними дієсловами – взмывать, висеть – 29,2% загальної кількості однослівних термінів;

за допомогою суфікса -ость: вертлявость – 9%;

за допомогою суфікса -к-: просадка, тряска, валежка – 6%;

б) за допомогою префіксів: вылет, подлёт, полёт, недолёт – 26,2 %.

У мікрополі "політ ЛА" найбільш продуктивними моделями терміносполучень є двокомпонентні. Наведемо статистичні дані у відсотках співвідношення дво-, три-, чотири-, п'яти-, шести- і семикомпонентних терміносполу-чень у мікрополі, яке досліджуємо: двокомпонентні терміносполучення – 68,1 %, трикомпонентні – 24,6 %, чотирикомпонентні – 5,7 %, п'ятикомпонентні – 0,8 %, шестикомпонентні – 0,5 %, семикомпонентні – 0,3 %.

Найбільш уживаними є терміносполучення з прикметником чи ад'єктивованим дієприкметником у функції препозитивного означення або атрибутивні терміносполучення з іменником у функції постпозитивного означення. Найпродуктивнішими моделями творення терміноспо-лучень у мікрополі "політ ЛА" є:

а) двокомпонентні моделі: A+S – скользящая посадка; S+Sр – глиссада снижения; S+Sд з прийменником взлёт по тревоге; S+Sор з прийменниками с (со), под, над – посадка "с плюхом", полёт под облаками, полёт над морем; S+Sм з прийменниками в, на, при – полёт в тумане, планирование на спине, выдерживание при взлёте; S+Sр з прийменниками без, вокруг, вне - взлёт без разбега, полёт вокруг аэродрома, полёт вне облачности;

б) трикомпонентні моделі: А+А+S – основной полётный режим; S+АSор з прийменником с – взлёт с опущенным хвостом; AS+Sр – ожидаемое время прилёта; S+ASм з прийменниками в, на, при – полёт на крейсерском режиме; S+ASр – траектория полной посадки; S+Sр+Sр – высота переключения скоростей;

Зафіксовані поодинокі моделі, які функціонують у мікрополі "політ ЛА": S+S – полёт "мешок; S+Sзн+Ad – заход на посадку вслепую; S+Sр+ASор – набор высоты восходящей спиралью; AAS+Sр – минимальная безопасная скорость взлёта; S+Sр+ASор з прийменником с траектория полёта с постоянным углом; S+Sор+Sн+Sзн з прийменниками с, на полёт с видимостью "миллион на миллион".

Проведений зіставний аналіз дефініцій термінів у тлумачних словниках російської мови і Політехнічному словнику, з одного боку, та у спеціальних авіаційних словниках (ВАС, КСАТ, АЭ), підручниках і навчальних посібниках з теорії та динаміки пілотування літака та польоту, й літаководіння – з іншого, дозволив, по-перше, виявити семну структуру авіаційних термінів для подальшого аналізу структурно-семантичних зв'язків і структурування терміносистеми, яка досліджується, по-друге, зробити висновки про необхідність уточнення дефініцій авіаційних термінів у тлумачних словниках російської мови. На наш погляд, доцільно ввести у Тлумачний словник російської мови такі слова, як висение, взмывание, выравнивание, выдерживание, зависание, орбитирование, приземление тощо в їх авіаційному значенні, потребують уточнення дефініції авіаційних термінів у СРЯ і БТС на основі дефініцій, наведених у спеціальних словниках, наприклад, таких термінів, як скороподъёмность, пробег, "болтанка", отрыв тощо.

Аналіз взаємозв'язків на рівні семантичних і дериваційних відношень дозволив передати структурно-семантичні параметри макрополя, мікрополів, термінологічних блоків і рядів у вигляді таблиць, які наочно демонструють ієрархічні відношення авіаційних термінів.

У Розділі 3 "Структурно-семантичний аналіз мікрополя авіаційної термінології "фігури пілотажу" розглядаються структурно-семантичні параметри авіаційних термінів, з яких складається це мікрополе. Особливістю мікрополя "фігури пілотажу" є те, що в ньому відбувається активне залучення загальновживаної лексики для створювання нових термінів, причому у ролі структурно-семантичної домінанти виступають терміни, метафорично переосмислені, російські або спільнослов'янскі за походженням (бочка, горка, свеча, "змейка", "колокол"), а також метафорично змінені слова іншомовного походження (спираль, штопор).

Авіаційні терміни, які з'явилися в результаті метафоричного перетворення, шляхом уходження до авіаційної терміносистеми частково втрачають зв'язок з початковим поняттям і денотативним значенням і переважно набувають сигніфікативного значення, утворюючи авіаційні терміни, які характеризуються мотивованістю, прозорістю внутрішньої форми, що допомагає фахівцям, не звертаючись до словників, зрозуміти значення терміна. Згодом до цього термінополя приєдналися терміни (поворот, управляемость, торможение), які утворилися від відповідних дієслів (поворачивать, управлять, тормозить), до семантичної структури яких уходить сема 'рух літального апарата' і які набули у процесі вживання термінологічного значення.

Кожний термінологічний ряд, який формується на базі структурно-семантичної домінанти, перехрещується один з одним спільністю складових компонентів, що свідчить про зв'язки та взаємодію цих рядів, оскільки всі вони входять до єдиного мікрополя "фігури пілотажу".

У мікрополі "фігури пілотажу", як і у мікрополі "політ ЛА", термінологічна гіперо-гіпонімічна парадигма об'єднує терміни, що мають у своєму значенні інтегральну експліцитно або імпліцитно виражену гіперсему, яка називає поняття одного рівня узагальнення. Наприклад: термін вираж включає імпліцитно подані архісему рух ЛА і гіперсему 'фігура пілотажу' та експліцитно виражену інтегральну сему 'віраж', а гіпосема виражається експліцитно за рахунок складеного компонента: мелкий вираж, правый вираж, вялый вираж. Весь термінологічний ряд виявляє симетричне улаштування, де смислооб'єднувальним компонентом є не лише експліцитно виражена інтегральна сема 'віраж', а й диференційні семи, що відбивають 'характер', 'ступінь складності', 'час' віражу, які утворюють свій термінологічний ряд (глубокий вираж, вираж с потерей высоты, время входа в вираж та ін.).

Для термінологічного мікрополя "фігури пілотажу" характерні ті ж самі парадигматичні зв'язки термінів і терміносполучень, що і для всіх термінологічних блоків і рядів мікрополя "політ ЛА".

Найбільш значущими у мікрополі, що досліджується, є:

антонімічні парадигми, які складають 8 % загальної кількості термінів цього мікрополя: горизонтальный манёвр \\ вертикальный манёвр. Антонімічні пари утворюються лексично або префіксально: резкий разворот \\ плавный разворот, восходящая бочка \\ нисходящая бочка;

градаційні парадигми складають 3,7 %, вони створюються за рахунок приєднання залежного компонента, у ролі якого, як правило, виступають прикметники або ад'єктивовані дієприкметники (резкий манёвр, динамический манёвр, сверхзвуковой динамический манёвр);

синонімічні парадигми складають 3,2 % (манёвр в воздухе = манёвр в полёте, вираж = спираль).

З дериваційної точки зору в мікрополі "фігури пілотажу" так само, як у мікрополях "власне політ ЛА", "зліт ЛА" та "посадка ЛА", функціонують складові терміни, терміносполучення – 90,5% всієї кількості термінів даного мікрополя та однослівні терміни – 9,5 %.

Однослівні терміни складаються з метафорично переосмислених загальновживаних слів – 48,2 % кількості однослівних термінів: восьмёрка, горка, загальнонаукових термінів – 39%: управление, ромб; за походженням – терміни російські та спільнослов'янські – 53,6%: "свеча", "колокол", терміни іншомовного походження – 46,4%: ранверсман, иммельман, эшелон, більшість з яких запозичено з французької мови: вираж, манёвр, пике.

Однослівні терміни у цьому мікрополі творяться:

а) за допомогою суфіксів: -ани-(jэ), -ени-(jэ) – 16% кількості однослівних термінів: торможение, маневрирование;

за допомогою суфікса -ость – 5,3% : маневренность;

за допомогою суфікса -к- – 10,7 % : "змейка", рулёжка;

б) за допомогою префіксів – 7,1 % : полубочка, разворот.

Структурно-семантичний аналіз атрибутивних терміносполучень у мікрополі "фігури пілотажу" показує, що залежним компонентом виступають прикметники – 68,6% від загальної кількості прикметників і дієприкметників та ад'єктивовані дієприкметники – 31,4%. У ролі складового компонента виступають переважно російські та спільнослов'янські за походженням прикметники – 81,4% від кількості прикметників даного мікрополя: медленный, резкий, мёртвый, крутой; менше – прикметники іншомовні за походженням – 18,6%: элеронный, штопорный. Ці компоненти є засобом вираження, як правило, гіпонімічної семи.

Крім того, спостерігається активізація включення ад'єктивованих форм дієприкметників активного і пасивного стану теперішнього та минулого часу (пикирующий, установившийся, выводимый, перевёрнутый).

Аналіз словотворчих моделей у дослідному мікрополі "фігури пілотажу" свідчить, що найбільш продуктивними з них є двокомпонентні моделі. Наведемо статистичні дані у відсотках: двокомпонентні терміносполучення – 64,7 %, трикомпонентні – 25 %, чотирикомпонентні – 5,4 %, п'ятикомпонентні – 1,1 %. Найбільш уживаними є терміно-сполучення з прикметником або ад'єктивованим дієприкметником у функції препозитивного означення чи атрибутивні терміносполучення з іменником у функції постпозитивного означення.

Найпродуктивнішими способами утворення терміносполучень у мікрополі "фігури пілотажу" є:

а) двокомпонентні моделі: А+S – одновитковый штопор; S+Sр – плоскость петли; S+Sм з прийменниками в, на - пилотирование в штопоре, поворот на горке, S+Sзн з прийменником на – скольжение на крыло; S+Sор з прийменником с - полупетля с переворотом, бочка с фиксацией; S+Sор – снижение штопором, торможением двигателем;

б) трикомпонентні моделі: AS+Sр – внешняя петля Нестерова; ASS – простой штопорный переворот; S+ASм з прийменниками в, на – маневрирование в горизонтальной плоскости, разворот на большой скорости; S+ASор з прийменником с – разворот с отвесным креном.

Зафіксовані також поодинокі моделі, які функціонують тільки в одному мікрополі, що формує їх. Такими у мікрополі "фігури пілотажу" є моделі: S+A – ручка "брошенная", S+Sор+Sр+Sр – торможение изменением угла атаки, S+Sр+Sзн або S+Sр+ASзн з прийменниками для, на - манёвр для выхода на заданный курс, S+ASм+Sр з прийменником в – скорость в верхней точке горки, S+Sр+ASр з прийменником для – манёвр для восстановления потерянной ориентировки.

Особливо слід відзначити найменування, що з'явилися у роки Великої Вітчизняної війни і які ввійшли до семантичного мікрополя "фігури пілотажу". В ці роки активізувався процес номінації фігур пілотажу за рахунок метафоричного переосмислення слів і словосполучень, що позначають тактику і прийоми ведення повітряного бою, в результаті чого з'явилися дієслівні терміносполучення, в яких складовий компонент – дієслово – експліцитно включає сему 'рух ЛА в повітряному просторі': перешёл в крутое пике перед разворотом; сделал горку перед атакой.

Більшість дієслів, які залучаються до термінологічного поля мікрополів "політ ЛА" і "фігури пілотажу", передають характер руху, напрям і швидкість польоту, фігури пілотажу й інші характеристики руху, хоча більшість з них у звичайному вживанні не містять сему "політ" (зайти, нанести, сделать, утюжить, бросить, прикрыть та ін.).

Цікаво також зіставити сучасні назви фігур пілотажу з відповідними найменуваннями, які наведені у статті Л.В.Успенського "Материалы по русскому языку лётчиков". Це дозволило зробити висновки про те, що у 30-ті роки найменування перебували у стадії формування і перетворення їх на терміни, про що свідчать деякі зміни їх дефініцій. Зараз очевидний перехід цих найменувань із профдіалекту до авіаційної термінології, про що говорять термінологічні ряди, блоки, в яких вони виконують роль структурно-семантичних домінант. Спостерігається подальше розширення як семантичних, так і дериваційних зв'язків цих термінів та і постійне поповнення термінів цього термінополя згідно з потребами в номінації нових прийомів літаководіння на базі найменувань, які вже існують.

Слід відзначити, що при зіставленні дефініцій найменувань фігур пілотажу, поданих у тлумачних словниках російської мови та спеціальних авіаційних словниках, виявляються деякі неточності у визначенні термінів, які відносяться до мікрополя "фігури пілотажу" з точки зору авіаційного значення. У тлумачних словниках російської мови відсутні найменування таких частотних фігур пілотажу, як разворот, петля Нестерова, полубочка, кадушка, "колокол" тощо, а значення таких найменувань, як торможение, запаздывание, пикирование роз'яснюється дієслівними діями за значенням відповідних дієслів, хоча в авіаційних словниках мають місце розгорнуті дефініції цих найменувань. Проведений аналіз, на наш погляд, свідчить про те, що при включенні й тлумаченні таких найменувань у російських тлумачних словниках необхідно враховувати дефініції, які подаються у спеціальних словниках.

У Висновках робляться підсумки за окремими розділами і частинами дисертації, головними з яких є:

1. Виявлені на основі теорії семантичного поля і семної структури слова за допомогою методу компонентного аналізу структурно-семантичні параметри авіаційних термінів: семантичні, функціонально-польові, дериваційні; характеристика за цими параметрами переконливо свідчить про те, що макрополе "рух літального апарата" є вагомим і типовим для цілісної системи російської авіаційної термінології; комплексний структурно-семантичний аналіз даного макрополя дозволяє визначити його типові риси та специфіку, представити цей фрагмент авіаційної лексики у вигляді стрункої, ієрархічно організованої системи, кожному компоненту якої належить відповідне місце в термінологічному ряді, блоці, мікрополі і, нарешті, у макрополі.

2. Структурно-семантичний аналіз фрагмента авіаційної терміносистеми – макрополя "рух літального апарата" – показав специфіку семантичних, парадигматичних і дериваційних зв'язків. Основними видами співвідношень між термінами є гіпонімія (рід – вид), супідрядність на одному рівні, парціація (частина – ціле), антонімія, градація, синонімія.

3. Дериваційний аспект аналізу макрополя "рух літального апарата" дав можливість визначити найбільш вживані словотвірні моделі, характерні для цієї сфери авіаційної діяльності, а також відзначити, що з розвитком авіаційного пілотування й динаміки польоту з'являються термінологічні інновації; статистичні дані у процентному вираженні підтверджують результати семантичного і словотвірного аналізу, зокрема те, що в цьому макрополі переважають терміносполучення.

4. На матеріалі авіаційної термінологічної бази знань й аналізу понятійної та словотвірної структури відповідних авіаційних термінів розроблена модель даного фрагмента авіаційної терміносистеми і подана графічно у вигляді ієрархічно й асоціативно супідрядних мікрополів, термінологічних блоків та рядів, що сприятиме вирішенню завдань формалізації і комп'ютерного подання родовидової ієрархії термінів авіаційної галузі знань.

5. Зіставлення тлумачних словників російської мови і спеціальних словників дозволяє виробити загальні принципи семантизації авіаційних термінів не лише макрополя "рух літального апарата", а усього корпусу авіаційної термінології, уточнити дефініції деяких авіаційних термінів і дати рекомендації для введення авіаційних термінів загального вживання до тлумачних словників російської мови з урахуванням розвитку авіаційної лексики.

6. Принципи й методика структурно-семантичного аналізу, пропоновані в дисертації, доцільно використати для подальшого дослід-ження всього корпусу авіаційної термінологічної системи (найменуван-ня літальних апаратів, терміни, які означають конструкцію, експлуатацію і ремонт літальних апаратів, найменування експлуатаційних та технічних засобів авіаційної техніки та ін.).

Список лексикографічних джерел містить перелік словників різних типів, довідкових видань, підручників та навчальних посібників з аеродинаміки літака і літаководіння, використаних у дослідженні (46 джерел).

У Бібліографії вказано 459 найменувань робіт вітчизняних та зарубіжних лінгвістів.

У Додатку А – таблиці, які в узагальненій формі характеризують структурно-семантичні параметри авіаційних термінів різного походження, що входять до терміносистеми макрополя "рух літального апарата".

У Додатку Б – Словник авіаційних термінів і терміносполучень, використаних як об'єкт дослідження.

Публікації з теми дисертації:

1. Активизация общеупотребительной лексики для образования авиационных терминов // Вестник Международного славянского университета.– Харьков. –1999. – т. 2. – № 4. – С. 85-87.

2. Роль семного анализа для реструктуризации терминологического поля с доминантой "вираж" // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. пр. – К., 1999. – С. 188-194.

3. Структурно-семантические особенности авиационного терминологического микрополя, включающего термины с гиперсемой "взлёт летательного аппарата" // Русская филология. Украинский вестник. – Харьков. – 1999. – № 3-4. – С.13-18.

4. Принципы использования метода компонентного анализа для исследования авиационной терминосистемы "движение летательного аппарата" // Vocabulum et vocabularium. – Харьков. – 1998 г. – Вып. 6. – С.62-64.

5. Структурно-семантические особенности авиационной терміно-системы, объединённой доминантой "движение летательного аппарата" // Проблеми теорії і методики викладання філологічних дисциплін. – Зб. наук. праць. – К., 1998. – С. 32-38.

6. К вопросу об использовании метода компонентного анализа для исследования авиационной терминологии // Язык - образование - культура: от идеи к реализации. – Сб. ст. – Мн.: МГМИ. – 1999. – С.59-63.

7. Национально-культурная коннотация в семантике авиационных терминов // Национально-культурный компонент в тексте и языке. – Мн.: БГУ. – 1999. – Ч.3. – С.57-60.

8. Формирование и употребление авиационных терминов в годы Великой Отечественной войны // Мат-лы междунар. научно-техн. конференции "Повышение эффективности систем защиты информации "Защита-97". – К.: КМУГА. – 1997. – С.222-224.

9. Лексико-семантические особенности авиационных терминов // Тезисы IY Международной конференции "Теория и практика преподавания славянских языков". – г. Печ. – 1998. – С.8.

10. Роль семного анализа для реструктуризации терминологического поля с доминантой "фигуры пилотажа" // "Терминоведение и преподавание иностранных языков": Тезисы 1-ой Междунар. конф. МПУ и Междунар. научн. конф. "Терминологические чтения РоссТерма.6". – М. – 1999. – С.7-9.

Анотації

Бондарчук М.М. Структурно-семантичні параметри російської авіаційної терміносистеми (макрополе "рух літального апарата"). – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук із спеціальності 10.02.02 – російська мова. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Дисертаційне дослідження присвячено визначенню структурно-семантичних параметрів російської авіаційної термінології. Аналіз структури й семантики авіаційних термінів проведено на основі теорії семантичного поля і семної структури терміна за допомогою компонентного аналізу. Накреслені основні аспекти вивчення авіаційної термінології: семантичний, функціонально-польовий і дериваційний. Установлено, що терміни в терміносистемі об'єднані ієрархічно в термінологічні ряди, блоки, мікрополя та макрополе. Визначена активність словотворчих процесів, розкривається роль і характер градаційних, антонімічних, синонімічних, гіперо-гіпонімічних парадигм, характерних для досліджуваного макрополя. Окремий розділ присвячений дослідженню авіаційних термінів, що з'явилися в результаті метафоричного переосмислення слів загальновживаної лексики. Розробляються рекомендації щодо уточнення дефініцій авіаційних термінів, наведених у тлумачних словниках російської мови.

Ключові слова: структурно-семантичні параметри, авіаційна терміносистема, макрополе, мікрополе, термін, тер-міносполучення, термінологічний блок, термінологічний ряд.

Bondarcuk M. N. Structural and semantic parameters of the Russian aeronaututical terminological system ("aircraft motion" macrofield). – Manuscript.

The thesis for a candidat's degree in philology speciality 10.02.02 – The Russian language . – Kiev Taras Shevchenko, National University, Kiev, 2000.

The dissertation is devoted to the study of structural and semantic parameters of Russian aeronautical terms based on the theory of semantic field and term seme structure by means of component analysis. Main aspects of aeronautical terminology

research have been outlined – semantic, field and functional, and derivational. It has been established that within the terminological system term are grouped hierarchically into series, blocks, microfields and macrofield. Activity of word building processes has been determined. The role and nature of antonymic, synonymic, hyper- and hyponymic paradigms characteristic of the macrofield under consideration have been revealed.

Key words: structural and semantic parameters; macrofield, microfield; term, terminological соmbination, aeronautical terminological sustem; terminological block, series; aircraft motion.

Бондарчук М.Н. Структурно-семантические параметры русской авиационной терминосистемы (макрополе "движение летательного аппарата"). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 – русский язык. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

В ряду отраслевых терминологий особое место занимает авиационная терминология, которая является важнейшей частью общей терминологической системы русского языка, обслуживающей различные стороны деятельности авиаторов: от производства авиационной техники до способов, характера, особенностей реализации полёта летательного аппарата в воздушном пространстве, однако объектом самостоятельного исследования она стала в самое последнее время.

Одним