Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

Кисільова Валентина Петрівна

УДК 371.2

Формування творчої особистості учня профільного

ліцею у процесі навчання

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: | доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології АПН України, головний науковий співробітник, м. Київ.

Офіційні опоненти: |

-

-

Провідна установа: | - Ужгородський національний університет, кафедра педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород.

Захист відбудеться “28” листопада 2001 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту педагогіки і психо-логії професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 27 жовтня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, швидка зміна техніки і технології в усьому світі, інтелектуалізація праці, гуманізація та демократизація суспільства зумовлюють зростання соціальної ролі особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку і творчих можливостей, здатної до плідної, продуктивної праці, тобто особистості творчої, неординарної.

У зв'язку з цим змінюється сам підхід до неперервної освіти, який передбачає суттєві новації у ланці середньої освіти, необхідність розробки нової концепції доуніверситетської освіти. Ця концепція повинна, по-перше, забезпечити таку загальноосвітню підготовку, яка б включала й зближувала гуманітарну, природничо-наукову і технічну культури; по-друге, передбачити ознайомлення з основними галузями діяльності людини і всебічне, детальне розкриття однієї із них; по-третє, гарантувати сприятливі умови для творчого розвитку особистості учня.

Успішна реалізація цієї концепції можлива в практичній діяльності навчальних закладів нового типу (НЗНТ), у тому числі, і профільних ліцеїв сьогодення України. Саме цим і зумовлена актуальність даного дослідження.

Значний внесок у розробку філософських та соціологічних аспектів теорії творчості зробили Г.С. Батищев, Г.А. Давидова, М.С. Каган, П.Ф. Кравчук, І.Т. Кучерявий, Л.В. Сохань, А.П. Шептулін, Є.А. Шумілін та ін.

Психологічні аспекти творчості представлені в працях Л.С. Виготського, В.А. Крутецького, О.М. Леонтьєва, О.Н. Лука, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьова, В.В. Рибалки, С.Л. Рубінштейна та багатьої інших.

Психолого-педагогічні проблеми формування творчої особистості, творчих здібностей, мотивів творчої діяльності досліджувалися І.С. Аверіною, В.І. Андрє-євим, Д.Б. Богоявленською, А.В. Брушлінським, Р.М. Грановською А.З. Заком, П.К. Енгельмеєром, В.А. Кан-Каликом, О.І. Кульчицькою, О.М. Матюшкіним, А. Маслоу, К. Тейлором, Е. Торренсом, Ю.А. Самаріним, С.О. Сисоєвою, В.О. Сухомлинським, В.С. Шубінським та ін.

Останнім часом приділяється все більше уваги формуванню творчої особистості учня в умовах навчання в навчальних закладах нового типу (НЗНТ) і, зокрема, в профільних ліцеях (В.М. Алфімов, А. Аркін, В.А. Капранова, Ю.І. Мальований, В.Ф. Паламарчук, А.І. Сологуб, Б.Г. Чижевський, С.Р. Чуйко та ін.). Сучасні ліцеї України мають технічний, природничо-науковий, економічний, юридичний та інші профілі. Завдяки такій спеціалізації саме в ліцеях виховується позитивне ставлення до вивчення математичних і природничих наук, які, на думку С.У. Гончаренка, формують особливий тип раціонального мислення, критично-аналітичної раціональності. Саме цей тип мислення надзвичайно важливий для світоглядних орієнтацій сучасної людини, її духовного удосконалення, філософського осмислення нею побудови Всесвіту і людського суспільства.

На основі системного аналізу наукових джерел та узагальнення досвіду роботи НЗНТ з проблеми формування творчої особистості учня профільного ліцею можна констатувати, що при досить глибокому і всебічному дослідженні проблеми творчості як процесу, теоретичні пошуки не дають повною мірою відповіді, в чому ж повинна виявлятися творча сутність саме особистості учня природничо-наукового ліцею. Теоретичні дослідження з формування творчої особистості учня в умовах навчання його в НЗНТ, в тому числі і природничо-науковому ліцеї недостатньо підкріплені методичними розробками і тому досить повільно впроваджуються в практику діяльності ліцеїв. На сьогодні ще в повному обсязі не досліджене вираження творчої сутності особистості учня природничо-наукового ліцею відповідно до об’єктивних вимог сучасного навчального закладу нового типу.Шляхи формування творчої особистості учня природничо-наукового ліцею, на жаль, визначаються на основі різних моделей такої особистості учня середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу (В.М.Алфімова, В.В.Рибалки, С.О.Сисоєвої), які розроблені з урахуванням вікових особливостей, але вони не є особистісно-орієнтованими моделями на майбутню професійну діяльність дослідника-науковця в галузі природничих наук.

Необхідність дослідження проблеми, яка полягає у виявленні сутності творчої особистості учня профільного ліцею на основі формуючої функції, – готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності та пошуку педагогічних умов, які сприяють формуванню високого рівня "готовності…" - і зумовила вибір теми дисертаційного дослідження – "Формування творчої особистості учня профільного ліцею у процесі навчання".

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темами: "Теоретико-методологічні проблеми відбору змісту і методики професійного навчання" (РК № 0196И008881) та "Науково-методичне забезпечення реалізації державних стандартів професійно-технічної освіти" (РК № 0199И000396). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 12 від 24.12.1998 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 09.02. 1999 р.).

Об‘єкт дослідження – навчально-виховний процес у природничо-науковому ліцеї.

Предмет дослідження – зміст і технологія формування творчої особистості учня під час його навчання у природничо-науковому ліцеї.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування системи роботи педагогічного колективу з формування творчої особистості учня природничо-наукового ліцею у процесі навчання та позаурочний час.

Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що формування творчої особистості учня природничо-наукового ліцею повинно здійснюватися відповідно до визначеної сутності творчої особистості учня даного навчального закладу при врахуванні специфіки його майбутньої професійної діяльності дослідника-науковця в галузі природничих наук. Сутність творчої особистості ліцеїста виражається у готовності його до організації і проведення науково-дослідницької діяльності.

Формування готовності ліцеїста до НДД у процесі навчання повинно базуватися на фундаментальних положеннях психологів про єдність свідомості і діяльності у формуванні умінь і навичок, необхідних ліцеїстам для організації і проведення НДД (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, А.В. Петровський та ін.).

У дослідженні ми виходили з гіпотези, яка полягає в тому, що ефективність формування творчої особистості учня природничо-наукового ліцею вимагає залучення його до посильної науково-дослідницької діяльності у процесі навчання та позаурочний час і визначається відповідним рівнем готовності ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності.

Цього можна досягти завдяки побудові доцільної системи роботи педагогічного колективу з формування творчої особистості учня, структурними компонентами якої є: пошук і виявлення учня, здатного до навчання в природничо-науковому ліцеї; спрямування навчально-виховного процесу на формування готовності ліцеїста до науково-дослідницької діяльності.

Поставлена мета і сформульована гіпотеза дослідження визначили його конкретні завдання та логічну послідовність:

1. Теоретично обґрунтувати суть поняття “готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності" як формуючої функції, що розкриває сутність творчої особистості учня; розкрити зміст, визначити рівні, критерії і показники цієї готовності.

2. Виявити рівень творчих можливостей учнів, який характеризує їх здатність до навчання в природничо-науковому ліцеї.

3. Визначити й обґрунтувати зміст освіти, орієнтований на специфіку академічного навчання, який знаходить своє відображення у відповідній структурі робочого навчального плану ліцею.

4. Здійснити відбір форм і методів навчання, які спрямовують діяльність ліцеїстів на процесуальні аспекти змісту освіти з одночасним формуванням у них особистісної і соціальної спрямованості на професію дослідника в галузі природничих наук.

5. Експериментально перевірити вплив запропонованої системи роботи педагогічного колективу з формування творчої особистості ліцеїста на рівень готовності його до організації і проведення науково-дослідницької діяльності.

6. Розробити методичні рекомендації для керівників ліцеїв, викладачів спецкурсів та вчителів профілюючих дисциплін фізико-математичного факультету з організації науково-дослідницької (НДД) діяльності ліцеїстів.

Методологічну основу дослідження становлять: найважливіші положення теорії пізнання і розвитку особистості в діяльності; концептуальні положення філософії, психології, педагогіки щодо творчості як джерела розвитку особистості; концепція неперервної освіти, положення щодо інноваційної діяльності в доуніверситетській освіті. У процесі аналізу функціонування системи двоетапної підготовки ліцеїстів до науково-дослідницької діяльності нами враховані особистісно-діяльнісний, особистісно-орієнтований та системно-цілісний підходи.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці з філософії про творчість як процес створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей; положення психологічної науки – особистісний і процесуальний аспекти творчості: наявність у особистості здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким і створюється новий, оригінальний, унікальний продукт. Дуже цінним для педагогічних досліджень є визнання того, що творчість може мати суб'єктивну новизну і результат; положення педагогічних досліджень про творчість як сукупність якостей особистості і як діяльність, що відображає вищий ступінь активності.

Для розв’язання визначених завдань, перевірки висунутої гіпотези були використані такі методи дослідження: теоретичні: системно-структурний аналіз, класифікація, систематизація, моделювання, ретроспективний аналіз, порівняння та узагальнення, праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду роботи діяльності ліцеїв та гімназій минулого і сьогодення в країнах Далекого та Близького зарубіжжя; аналіз архівних матеріалів; вивчення нормативної літератури: базового та різних варіантів робочих навчальних планів НЗНТ; навчальних програм з профілюючих галузей знань для природничо-наукових ліцеїв, інструкцій, фонду підручників), які були застосовані для з’ясування стану досліджуваної у педагогічній теорії проблеми; для теоретичного обґрунтування і розробки структурно-блочної моделі варіанту робочого навчального плану ліцею та структурно-компонентної моделі двоетапної підготовки ліцеїстів до науково-дослідницької діяльності був використаний метод моделювання; емпіричні: прогностичний (метод експертних оцінок, спостереження, самоспостереження і самооцінка); діагностичні (анкетування, опитування, іспит, тестування на виявлення учнів, здатних до навчання у профільному ліцеї); експериментальні (констатуючий та формуючий педагогічні експерименти, які були проведені для з’ясування стану проблеми у практичній діяльності навчальних закладів нового типу); педагогічного оцінювання рівня сформованості готовності ліцеїстів до науково-дослідницької діяльності в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу; експериментального обґрунтування актуальності і доцільності обраної проблеми дослідження і експериментальної перевірки технології формування "готовності…". Результати педагогічного експерименту оброблялися за допомогою математичних методів.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 1995-2000 років.

На першому етапі (1995-1996 роки) було проведено аналіз наукової літератури з теми дослідження, практичного досвіду діяльності ліцеїв; узагальнення особистого досвіду автора як викладача спецкурсів у ліцеї; констатуючий експеримент, який дав можливість виявити учнів, здатних до навчання у природничо-науковому ліцеї, та встановити наявний рівень готовності ліцеїстів до організації і проведення науково-дослідницької діяльності. На даному етапі була сформульована робоча гіпотеза дослідження, визначені і конкретизовані об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, складена програма дослідницької роботи.

На другому етапі (1996-1999 роки) була розроблена і теоретично обґрунтована концепція формування творчої особистості учня профільного ліцею у процесі навчання; визначена формуюча функція “готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності”; встановлені обсяг, критерії, рівні “готовності...”, розроблені її показники. У процесі формуючого експерименту була здійснена попередня апробація запропонованих шляхів підвищення рівня готовності ліцеїстів до НДД.

На третьому етапі (1999-2000 роки) систематизовані і узагальнені результати формуючого експерименту, розроблені методичні рекомендації з організації науково-дослідницької діяльності учнів профільних ліцеїв. Матеріали дослідження оформлені у вигляді дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Жовтневого та фінансово-економічного ліцеїв м. Кривого Рогу, ліцею природничо-наукового навчання м. Жовті Води та Криворізького державного педагогічного університету. В експериментальній роботі брали участь 1320 ліцеїстів, 80 випускників ліцеїв, 85 викладачів вищих навчальних закладів міста, які поєднують основну роботу з викладанням в ліцеях, 115 вчителів і керівників навчальних закладів нового типу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше розроблено і теоретично обґрунтовано концепцію двоетапної підготовки ліцеїстів природничо-наукового ліцею до науково-дослідницької діяльності в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу; подальшого удосконалення набула інтеграція змісту підготовки до майбутньої наукової діяльності із змістом навчальних дисциплін загальноосвітнього, профільного блоків та блоку науково-практичної підготовки; набули подальшого розвитку положення про творчість як діяльність у напрямі вираження творчої сутності особистості учня природничо-наукового ліцею, що відображається у формуючу функцію – готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні: поняття "готовність ліцеїста до науково-дослідницької діяльності"; визначені змісту і обсягу структурних компонентів "готовності…", розробці технології формування готовності ліцеїстів до науково-дослідницької діяльності на основі розкриття суті основних етапів творчого процесу як об’єкта діяльності дослідника; умови, які сприяють підвищенню рівня готовності ліцеїстів до НДД.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено: методику формування готовності ліцеїстів до НДД через систему спецкурсів та занять з основ формування індивідуального стилю НДДЛ; методику педагогічного оцінювання рівня готовності ліцеїстів до науково-дослідницької діяльності; варіант робочого навчального плану природничо-наукового ліцею, положення про курсову роботу творчого рівня; методичні рекомендації для керівників ліцеїв, викладачів спецкурсів та вчителів профілюючих дисциплін з організації науково-дослідницької діяльності ліцеїстів.

Дана система підготовки ліцеїстів до організації і проведення НДД при відповідній адаптації може бути застосована в діяльності педагогічних колективів різних НЗНТ.

Основні концептуальні положення і рекомендації щодо формування готовності ліцеїстів до науково-дослідницької діяльності у процесі навчання в профільному ліцеї впроваджувалися у систему допрофесійної підготовки майбутніх дослідників-науковців у галузі природничих наук у профільних ліцеях Жовтневого району м. Кривого Рогу (довідка про впровадження № 260 від 26.03.2001 р.) та у ліцеї природничо-наукового навчання м. Жовті Води (довідка про впровадження № 74 від 22.08.2001 р.). Перевірка результативності функціонування системи двоетапної підготовки випускників ліцеїв до НДД здійснювалася на базі фізико-математичного і хіміко-біологічного факультетів Криворізького державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 13/1 – 343 від 02.07.2001 р.).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів дослідження полягає в узагальненні емпіричного матеріалу і висуненні на цій основі ідеї про необхідність виявлення творчої сутності особистості учня природничо-наукового ліцею; теоретичному обґрунтуванні доцільності введення формуючої функції “готовності ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності”, в якій виражається творча сутність особистості учня профільного природничо-наукового ліцею; розробці критеріїв “готовності...” та показників рівнів її розвитку; побудові системи підготовки ліцеїстів до науково-дослідницької діяльності у процесі навчання; розробці спецкурсів, практикумів з профілюючих дисциплін фізико-математичного факультету, а також методики проведення індивідуальних занять з формування власного стилю науково-дослідницької діяльності ліцеїста; безпосередній участі (як викладача спецкурсів і керівника індивідуальною роботою з основ організації власного стилю науково-дослідницької діяльності) в експериментальній роботі з впровадження основних положень дослідження.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, узгодженістю з сучасними положеннями психології і педагогіки, застосуванням методів дослідження, що відповідають меті, предмету і завданням дослідження; тривалим характером дослідно-експериментальної роботи, коректним використанням математичних методів обробки експериментальних даних і можливістю її відтворення; поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів педагогічного експерименту; позитивними результатами впровадження в практику роботи профільних ліцеїв.

На захист виносяться: концепція формування творчої особистості учня природничо-наукового ліцею в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу; поняття “готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності”; система двоетапної підготовки ліцеїстів до організації і проведення науково-дослідницької діяльності через формування умінь і навичок, які входять у структуру цієї готовності.

Апробація результатів дослідження здійснювалася під час проведення дослідно-експериментальної роботи здобувача в якості викладача спецкурсів та керівника занять з основ формування власного стилю науково-дослідницької діяльності ліцеїстів Жовтневого ліцею м. Кривого Рогу, а також на посаді доцента Криворізького державного педагогічного університету в процесі керівництва науково-дослідницькою діяльністю студентів-випускників ліцеїв м. Кривого Рогу.

Основні положення доводилися до відома на: Міжнародній науково-практичній конференції “Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної професійної школи” (1994, Київ), Всеукраїнській науково-практичній конференції з проблем роботи середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів нового типу (1994, Київ), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми гуманізації навчально-виховного процесу у педагогічній теорії та практиці української школи”(1996, Кривий Ріг), Всеукраїнській конференції “Допрофесійна педагогічна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми “Вчитель”(1998, Кривий Ріг), Науково-практичній конференції “Сучасний вчитель національної школи”, присвяченої 70-річчю Криворізького державного педагогічного університету (2000, Кривий Ріг), навчально-методичних конференціях керівників і викладачів ліцеїв, вчителів навчальних закладів нового типу, професорсько-викладацького складу університету (1993-2000). Окремі положення дисертаційного дослідження запроваджені в роботі викладачів Жовтневого та фінансово-економічного ліцеїв м. Кривого Рогу.

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковані у 16 наукових та науково-методичних працях, з них 9 написано без співавторів, у тому числі: 5 статей у провідних наукових фахових виданнях; 1 стаття у збірнику наукових праць; 2 статті у збірниках матеріалів конференцій; 1 брошура з методичними рекомендаціями. Загальний обсяг особистого внеску – 3,8авторських аркуша.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел із 155 найменувань (з них 4 – іноземними мовами). Повний обсяг дисертації становить 343 сторінки, із яких 212 сторінок – основного змісту. Робота містить 30 таблиць на 14 сторінках, 14 рисунків на 8 сторінках, 7 додатків на 114 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладено актуальність і доцільність дослідження; визначено об’єкт, предмет, гіпотезу та завдання дослідження; обґрунтовано методологічну і теоретичну основу дослідження та відбір методів дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів; представлено інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні основи дослідження” - схарактеризовано моделі творчої особистості учня середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, виділено як самостійну функцію у допрофесійній підготовці учнів природничо-наукового ліцею організацію і проведення науково-дослідницької діяльності; розкрито зміст поняття "готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності"; визначено умови, які сприяють підвищенню рівня “готовності…” у процесі навчання, виявлено особливості організації навчально-виховного процесу в профільних ліцеях.

У педагогічній науці немає єдиного підходу до визначення творчої особистості, оскільки це поняття багатоаспектне: творча особистість є категорією і теорії особистості, і теорії діяльності, і теорії творчості. Аналіз різних тлумачень творчої особистості показав, що на сьогодні проблема визначення структури творчої особистості виражається двома діаметрально протилежними напрямами: монофакторна теорія, яка визнає існування певних творчих здібностей, і мультифакторна, що характеризує творчу особистість через сукупність незалежних окремих якостей. Набір та інтеграція саме цих якостей і визначає неповторну індивідуальність особистості і вищий ступінь її творчих досягнень.

У контексті нашого дослідження основоположними є ті теорії, які розробляють модель творчої особистості учня середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу і, зокрема, навчального закладу нового типу (на прикладі природничо-наукового ліцею). Вибору моделі творчої особистості сприяв інтегративний підхід до визначення творчої особистості, запропонований В.І. Андрєєвим. Він дав структурний аналіз рис творчої особистості та її здібностей, які значною мірою сприяють успіху у творчій діяльності. На цій основі С.О. Сисоєва, узагальнюючи дослідження психологів і педагогів, виділяє творчі якості особистості, які сприяють успіху людини у творчості і характеризують спрямованість особистості на творчу діяльність, її характерологічні особливості, творчі уміння, індивідуальні особливості психічних процесів. Творчі можливості учня при такому підході – це сукупність творчих якостей особистості; деякі з них (творчі уміння і індивідуальні особливості психічних процесів) мають подвійну природу: з одного боку, вони природжені, а з іншого – визначаються умовами розвитку, навчання і виховання. Саме в цьому і полягає складність у розробці моделі творчої особистості учня, яка повинна відображати як природжене, так і надбане в її структурі. Враховуючи це, у ході дослідження ми проаналізували ідеальну модель творчої особистості науково-технічного профілю, розроблену через системне уявлення про особистість групою психологів на чолі з В.В. Рибалкою і дійшли висновку, що творча особистість – це дуже складне психологічне утворення, яке формується тривалий час у певних умовах і потребує комплексного підходу при її вивченні та розвитку.

Комплексний характер моделі творчої особистості учня дослідницького типу обґрунтовується в працях В.М. Алфімова. Модель складається з таких підструктур: психофізіологічна, пізнавальна, мотиваційна і відношень.

В основу нашого педагогічного дослідження покладене положення С.О.Сисоєвої щодо визначення творчої особистості учня як креативної особистості, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідні для актуалізації творчого потенціалу людини додаткові творчі якості, які сприяють досягненню результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності.

У ході дослідження було встановлено, що процес формування творчої особистості учня природничо-наукового ліцею полягає у створенні "гнучкої" індивідуалізованої системи розвитку творчої особистості кожного ліцеїста і має специфічні особливості. У зв'язку з тим, що суб'єктом навчання виступає творча особистість, пізнавальна діяльність учнів природничо-наукового ліцею характеризується пріоритетністю теоретичного напряму діяльності. Специфіка такої пізнавальної діяльності у педагогічній літературі відображається у відповідній термінології: навчально-творча (НТД), навчально-дослідницька (НВДД) та науково-дослідницька діяльність (НДД). Якщо поняття навчально-творчої та навчально-дослідницької діяльності в педагогічній і психологічній літературі охарактеризовані з чітким виділенням предмета діяльності, то цього не можна сказати щодо поняття “науково-дослідницька діяльність”. На основі співвідношення понять "творчість", "дослідження", "творча діяльність", "творчий процес" ми означили науково-дослідницьку діяльність ліцеїста як творчу діяльність, яка характеризується такими ознаками: спрямованість на розв'язання протиріччя в процесі обов'язкового дослідження; наявність об'єктивних передумов для її здійснення; наявність суб'єктивних передумов (відповідного рівня творчого потенціалу, творчих умінь базового та вищого рівнів); керованість ученим-педагогом засобами опосередкованого управління, спрямованого на перспективу; особистісне, а в окремих випадках – і соціальне значення.

У визначенні змісту поняття “готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності” ми виходили із тлумачення психологами загального поняття “готовності”, та зіставлення поглядів педагогів на природу понять “готовність до самоосвіти”, “готовність учителя до професійної діяльності” і “готовність учителя до творчої професійної діяльності”. На цій основі було означено поняття “готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності”: це складна (інтегративна) якість, що відображає здатність особистості ліцеїста під керівництвом ученого–педагога організувати власну науково-дослідницьку діяльність у процесі навчання в ліцеї. Вона включає такі компоненти: творчі можливості, компетентність, володіння технологією наукового дослідження (науково-дослідницька діяльність).

Виходячи з означення “готовності…”, підготовка ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності має здійснюватися у трьох напрямах: виявлення та діагностика відповідного рівня сформованості творчих можливостей ліцеїста, формування його компетентності і оволодіння ним технологією наукового дослідження.

Комплекс названих вище компонентів готовності ліцеїста до НДД у сукупності з розумінням соціальної значущості допрофесійної підготовки ліцеїстів як майбутніх науковців для нашої країни і позитивною мотивацією їх до науково-дослідницької діяльності утворюють структуру готовності ліцеїста природничо-наукового ліцею до організації і проведення науково-дослідницької діяльності.

У зв’язку з цим, організація навчально-виховного процесу в ліцеї має свою специфіку, що визначається такими передумовами: переорієнтація освіти на особистість учня, формування людини, здатної до самовиховання, саморозвитку; орієнтація на продовження навчання у вищому навчальному закладі. Паралельно із загальною освітою це вимагає оволодіння ліцеїстами дослідницькими та загальнонауковими уміннями; поєднання дослідження з навчанням як процесом, спрямованим на певний науковий предмет, методику його викладання; частковий збіг логіки навчання і логіки наукового дослідження в діяльності педагога ліцею і ліцеїста.

У другому розділі – “Система роботи педагогічного колективу профільного ліцею з формування творчої особистості учня” – викладено концепцію підготовки ліцеїстів до організації і проведення науково-дослідницької діяльності в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу. Суть даної концепції полягає у створенні складної індивідуалізованої системи формування творчої особистості учня природничо-наукового ліцею, яка включає: виявлення учнів, здатних до навчання в природничо-науковому ліцеї; науково обґрунтовану методику вивчення структури творчих можливостей ліцеїста та діагностику рівня розвитку їх; необхідні уміння і навички, з урахуванням яких визначається обсяг готовності ліцеїста до науково-дослідницької діяльності (особистісні, загальнонаукові, дослідницькі, комунікативні, методичні); двоетапну підготовку ліцеїстів з організації і проведення науково-дослідницької діяльності.

Запропонована система виявлення учнів, здатних до навчання в природничо-науковому ліцеї, включає проведення вступного іспиту з одного з профілюючих предметів факультету (математика чи фізика, за вибором учня, на фізико-математичному факультеті), тестування на виявлення рівня розвитку інтелекту (тест Равена) та рівня розвитку творчого потенціалу і типу творчої особистості абітурієнта (тест В.І. Андрєєва).

Головна мета конкурсного відбору учнів до навчання у профільному ліцеї полягає у виявленні тих якостей особистості, які дають змогу охарактеризувати її здатність до проведення наукового дослідження. Це, в першу чергу, неінтелектуальні фактори (спрямованість особистості на творчу діяльність і характерологічні особливості), які мають суттєве значення для формування творчої особистості.

Подальше вивчення компонентного складу творчих можливостей ліцеїстів та виявлення рівня їх розвитку ми здійснювали в першому семестрі в період адаптації учнів до навчання в ліцеї. Для цього ми використали метод незалежних характеристик, запропонований С.О. Сисоєвою, який був включений у педагогічний експеримент, у процесі якого досліджувалася ефективність функціонування розробленої нами системи формування творчої особистості учня у процесі навчання. Дослідження було спрямоване на доведення припущення про те, що процес навчання в природничо-наукових ліцеях може забезпечити становлення творчої особистості учня через таку формуючу функцію, як готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності. Рівень "готовності…" визначався: а) відповідним рівнем розвитку творчих можливостей ліцеїста; б) рівнем його компетентності з організації і проведення наукового дослідження в галузі природничих наук; в) ступенем оволодіння ліцеїстом технологією НДД. Готовність ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності була включена в інваріант умінь у допрофесійній підготовці ліцеїста і розглядалася як самостійна формуюча функція.

Узагальнення результатів констатуючого педагогічного експерименту дало змогу дійти висновку, що саме виявлення наявного рівня розвитку творчих можливостей є необхідною умовою формування контингенту учнів ліцею з метою подальшого становлення ліцеїста як творчої особистості.

Реалізація “готовності…” відповідно до суті визначеного понятійного апарату вимагала докорінних змін в організації навчально-виховного процесу. Був визначений обсяг знань, умінь та навичок, необхідний ліцеїстові для організації і проведення науково-дослідницької діяльності. З’ясовано, що процес їх засвоєння і формування в умовах навчання у профільному ліцеї повинен відбуватися цілеспрямовано, через безпосереднє включення ліцеїстів у посильну науково-дослідницьку діяльність, яке забезпечується певною структурою і змістом навчального плану ліцею.

В основу структури розробленого нами варіанту робочого навчального плану ліцею було покладено взаємозв’язок між навчальними предметами і розподіл функцій між ними з формування складових компонентів “готовності…”: творчих можливостей, компетентності та володіння технологією наукового дослідження (рис. ). У запропонованій структурі навчального плану навчальні дисципліни систематизовані в окремі блоки: загальноосвітній, профільний та блок науково-практичної підготовки.

Формуючий (1996-1999 рр.) педагогічний експеримент полягав у перевірці ефективності і результативності запропонованої системи двоетапної підготовки ліцеїстів до організації і проведення НДД у процесі спеціально організованого навчально-виховного процесу в профільному ліцеї. Ефективність системи забезпечувалася цілеспрямованим поетапним включенням ліцеїстів у НТД та НВДД (підготовчий етап) і НВДД та НДД (дослідно-експериментальний етап).

Результативність запропонованої системи підготовки ліцеїстів до НДД в експериментальній групі (порівняно з контрольною) визначалася за такими критеріями: динаміка формування необхідних знань, умінь і навичок, які вичерпують обсяг готовності ліцеїстів до НДД; зростання творчого потенціалу ліцеїстів; зміни в усвідомленні ліцеїстами соціальної значимості діяльності спеціаліста-дослідника в галузі природничих наук і в психологічній спрямованості ліцеїста на діяльність дослідника.

Для визначення рівнів сформованості готовності ліцеїстів до організації і проведення науково-дослідницької діяльності (як характеристики допрофесійної підготовки) був застосований структурно-компонентний підхід.

Високий рівень готовності ліцеїста до науково-дослідницької діяльності задається формулою: (0,66 < kТМУ < 1)+2.1+3.1.А.+3.1.Б.+4.1.+ 5.1.

Середній рівень "готовності…" задається формулою:

(0,33 < kТМУ < 0,66 V 0,66 < kТМУ < 1) + 2.2+3.2.А. + 3.2.Б + 4.2 +5.2.

Низький рівень "готовності…" задається формулою:

(0,33 < kТМУ < 0,66) + 2.3 + 3.3.а. + 3.3.б + 4.3 + 5.3.

Детальний опис кожного рівня подано на С.80-82 дисертації.

У процесі формуючого експерименту на підготовчому етапі (1996-1997 рр.) були проведені початковий і проміжні зрізи на виявлення рівня сформованості таких груп умінь: дослідницьких, методичних, комунікативних та особистісних. Було встановлено, що, забезпечуючи розвиток творчих можливостей учнів як необхідної умови підготовки їх до організації і проведення науково-дослідницької діяльності на 1-2 курсах, необхідно одночасно формувати компетентність з основ організації і проведення наукового дослідження. З цією метою був запроваджений варіант робочого навчального плану ліцею, за яким передбачалося з’ясування ліцеїстами суті і структури навчально-дослідницької діяльності (форма, яка передує науково-дослідницькій діяльності) як предмета спеціального вивчення. Це досягалося шляхом: самопізнання ліцеїстами процесуальної сторони пізнавальної діяльності через систему занять спецкурсу “Основи психологічних знань”; спеціально розробленої методики формування творчих умінь базового рівня за модульним принципом. Було підтверджено, що спеціально організований на підготовчому етапі навчально-виховний процес в експериментальній групі сприяє підвищенню рівня сформованості умінь і навичок, необхідних для проведення навчально-дослідницької діяльності набагато швидше, ніж при традиційній організації в контрольній групі. Динаміка формування всіх творчих якостей особистості, які входять у систему творчих можливостей ліцеїста, у порівнянні контрольної і експериментальної групи, представлена на рис. 2.

У процесі формуючого експерименту на дослідно-експериментальному етапі (1998-1999 рр.) визначалася результативність впливу на подальше формування і розвиток всіх трьох компонентів готовності ліцеїстів до НДД занять введених спецкурсів в проблемних групах та мікроколективах, занять з основ формування індивідуального стилю науково-дослідницької діяльності ліцеїста. В цей період досліджувалася динаміка формування загальнонаукових, методичних, комунікативних та особистісних умінь засобами спецкурсів: “Основи наукових досліджень”, “Основи психологічних знань”, “Логіка”, практикумів з розв’язування творчих задач профільних курсів та занять з основ формування індивідуального стилю НДДЛ.

Динаміку формування дослідницьких, загальнонаукових, методичних та комунікативних умінь подано на діаграмі (рис. 3).

Дані експериментального дослідження свідчать, що на початку експерименту (1 початок підготовчого етапу) рівні сформованості умінь в контрольній та експериментальній групах були майже однаковими, а в окремих випадках в експериментальній групі спостерігався нижчий рівень (комунікативні вміння). На завершення підготовчого етапу (2) результати суттєво змінилися: кількість учнів із сформованими дослідницькими вміннями в експериментальній групі зросла на 72%, тоді як у контрольній групі такий приріст становить лише 22%; приріст сформованості загальнонаукових умінь становить 53% в експериментальній групі і 35% - у контрольній; у сформованості методичних умінь відповідно: 44% і17%; комунікативних умінь: 34% і 14% - відповідно. На завершення дослідно-експериментального етапу одержано такі результати: в експериментальній групі приріст за окремими групами вмінь становить: 8% - дослідницькі; 20% - загальнонаукові; 32% - методичні; 24% - комунікативні; у контрольній групі відповідно: 18% - дослідницькі; 8% - загальнонаукові; 28% - методичні; 18% - комунікативні. Ці дані дають підставу для висновку: двоетапна підготовка сприяє більш швидкому входженню ліцеїстів у безпосередній процес наукового дослідження.

Порівняльні результати рівня готовності ліцеїстів до організації і проведення науково-дослідницької діяльності в контрольній і експериментальній групах представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл ліцеїстів за рівнями “готовності…” в контрольній і експериментальній групах (у відсотках)

Група

Рівні | Контрольна група | Експериментальна група

Низький | 79,2 | 41,6

Середній | 20,8 | 41,6

Високий | - | 16,8

Як видно з таблиці 1, в експериментальній групі значно менша кількість учнів з низьким рівнем “готовності…” і порівняно більша кількість учнів – із середнім; з’явилися ліцеїсти з високим рівнем, у той час, як в контрольній групі їх не виявлено. І це - враховуючи те, що в контрольній групі початкові умови (виявлення учнів, здатних до навчання в ліцеї) були кращими (16,7% учнів контрольної групи мали високий рівень розвитку творчого потенціалу, тоді як в експериментальній групі таких учнів не було).

Педагогічний експеримент, в якому брали участь загалом 1600 осіб (ліцеїсти, випускники ліцеїв, вчителі профілюючих предметів, викладачі спецкурсів, керівники ліцеїв, викладачі КрДПУ), довів ефективність запропонованої концепції формування творчої особистості учня природничо-наукового ліцею у процесі навчання, і цим самим була підтверджена гіпотеза нашого дослідження. Таким чином: система двоетапної підготовки ліцеїстів до організації і проведення науково-дослідницької діяльності забезпечує: розвиток творчих можливостей ліцеїстів як необхідної умови “готовності…”; формування компетентності; володіння технологією науково-дослідницької діяльності; впливає на підвищення мотивації і осмислення соціального значення діяльності майбутнього спеціаліста-дослідника в галузі природничих наук; залучає ліцеїстів до посильної науково-дослідницької діяльності у процесі навчання і у позаурочний час. Ефективність і результативність запропонованої системи підготовки ліцеїстів до НДД знайшла експериментальне підтвердження в цілому: різниця між рівнями сформованості “готовності…” в експериментальній і контрольній групах була суттєвою: низький рівень (-37,6%); середній рівень (+20,8%); високий рівень (+16,8%).

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної і методичної розробки проблеми формування творчої особистості учня профільного ліцею у процесі навчання.

ВИСНОВКИ

1. Основною умовою формування творчої особистості учня профільного природничо-наукового ліцею є залучення його до посильної науково-дослідницької діяльності у процесі навчання та у позаурочний час. Ефективність формування творчої особистості визначається відповідним рівнем готовності ліцеїста до організації і проведення науково-дослідницької діяльності.

2. Визначення поняття “готовності…” як інтегративної якості особистості, що відображає її здатність організувати під керівництвом ученого-педагога власну науково-дослідницьку діяльність і включає такі компоненти: творчі можливості; компетентність; володіння технологією наукового дослідження – дало змогу, по-перше, побудувати доцільну систему роботи педагогічного колективу з формування творчої особистості учня; по-друге, визначити роль самого ліцеїста в організації і проведенні власної науково-дослідницької діяльності, яка стає провідною у його формуванні як майбутнього спеціаліста-дослідника в галузі природничих наук.

3. На підставі аналізу структурно-логічних зв’язків у змісті НТД, НВДД та НДД ліцеїстів розроблено і теоретично обґрунтовано обсяг теоретичних знань та практичних умінь з основ науково-дослідницької діяльності для учнів природничо-наукових ліцеїв і зроблено висновок про доцільність інтегрування змісту основ НДД із змістом профілюючих дисциплін ліцею.

Чітке розмежування і виділення у навчально-творчій і навчально-дослідницькій діяльності предмета діяльності, а також уточнення поняття науково-дослідницької діяльності значною мірою допомогло: а) визначити і обґрунтувати зміст освіти, орієнтований на специфіку академічного навчання у профільному ліцеї; б) запропонувати варіант робочого навчального плану ліцею, в якому на основі оновленого змісту освіти для ліцеїв природничо-наукового профілю чітко розподілені функції між загальноосвітнім, профільним блоками та блоком науково-практичної підготовки відповідно до можливостей навчальних дисциплін цих блоків щодо формування того чи іншого складового компонента "готовності…", рівень якої визначався за розробленими нами критеріями і показниками "готовності…".

4. Ефективними формами підготовки ліцеїстів до НДД в умовах профільного ліцею є індивідуальні заняття з основ формування власного стилю НДД, виконання курсових робіт реферативного і творчого рівнів, участь ліцеїстів у посильній науково-дослідницькій діяльності під час виконання досліджень у співтворчості з провідними спеціалістами науково-дослідних інститутів та підприємств міста, підготовка матеріалів дослідження до опублікування, участь у конкурсах на кращу творчу роботу, діяльності Малої Академії наук, тематичних семінарах і конференціях, літній навчально-дослідницькій практиці.

Педагогічно доцільними методами навчання, які спрямовують діяльність ліцеїстів на процесуальні аспекти змісту освіти з одночасним формуванням у них особистісної і соціальної спрямованості на професію дослідника в галузі природничих наук, є: імітаційні психолого-педагогічні ігри (професійно-ділові, сюжетно-рольові, психотехнічні); самостійна робота ліцеїстів, спрямована на оволодіння основними етапами наукового дослідження.

5. Формуючий експеримент дав змогу виявити результативність впливу системи двоетапної підготовки ліцеїстів до НДД. Ефективність формування готовності ліцеїстів до НДД в умовах навчання в профільному ліцеї залежить від реалізації таких психолого-педагогічних умов: інтегрування змісту основ НДД у зміст профілюючих дисциплін та курсів за вибором профільного блоку і блоку науково-практичної підготовки навчального плану ліцею; спеціальної методики проведення занять відповідно до програм спецкурсів “Основи наукових досліджень” та “Основи психологічних знань”, що забезпечує подальший розвиток практичних умінь і творчих особистих якостей ліцеїстів шляхом самопізнання, самовиховання, саморозвитку; поетапного проходження ліцеїстами нижчих форм НДД (навчально-творчий та навчально-дослідницької діяльності ліцеїстів), які забезпечують належний рівень розвитку дослідницьких умінь; впровадження у навчально-виховний процес профільного ліцею форм і методів, які забезпечують залучення ліцеїстів до посильної науково-дослідницької діяльності у процесі навчання та у позаурочний час, зумовлюють пізнавальну активність ліцеїстів, сприяють актуалізації та прояву творчих якостей особистості майбутнього дослідника в галузі природничих наук; підвищення наукової психолого-педагогічної компетентності педагогів ліцею.

Результативність даного процесу значно зростає, якщо відібрані форми і методи навчання оптимально спрямовують діяльність ліцеїстів на процесуальні аспекти змісту освіти, а сам ліцеїст усвідомив себе суб’єктом науково-дослідницької діяльності, де остання є