НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЧЕРЯВИЙ ВІТАЛІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК 636.085.5

ПРОДУКТИВНІСТЬ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ГІСТОСТРУКТУРА ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ БОВІЛАКТУ

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор,

Мазуренко Микола Олександрович,

Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продуктів тваринництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Кліценко Григорій Тимофійович,

Національний аграрний університет, професор кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів

кандидат с.–г. наук, доцент,

Москалик Олександр Юхимович,

Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри годівлі тварин і біотехнології

Провідна установа: Одеський державний сільськогосподарський інститут, Міністерство АП України, кафедра годівлі, розведення і генетики сільськогосподарських тварин

Захист відбудеться " 26 " червня 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради: Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65, сектор захисту

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою:

03041 м. Київ–41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал

Автореферат розісланий " 25 " травня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цицюрський Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Підвищення продуктивності свинарства пов'язане із забезпеченням тварин повноцінною годівлею. Але в сучасних умовах реформування аграрного комплексу в Україні досить складно забезпечити раціони свиней у господарствах різних форм власності необхідними поживними і біологічно активними речовинами. Тому одним із шляхів підвищення ефективності використання поживних речовин раціонів є збагачення їх кормовими добавками різної природи. В розробці балансуючих за окремими елементами живлення добавок до раціонів важливу роль повинні відігравати наукові пошуки вчених. Адже при створенні нових кормових добавок важливо знати не тільки їх продуктивну дію, а й вплив на якість продукції та стан окремих структур внутрішніх органів і систем, бо від цього залежить нормальне функціонування організму в усі періоди індивідуального розвитку тварин.

Актуальність теми. В сучасних господарсько–економічних умовах підвищення продуктивності свиней, поліпшення якості продукції і покращання рівня використання поживних речовин корму в значній мірі залежить від збагачення раціонів кормовими добавками, в тому числі і мікробіологічного походження. Дослідженнями Е.І. Кваснікова (1975), В.П. Дорожко (1987), Б.В. Тараканова (1987), Ю.А. Победнова (1999) проведено науково–теоретичне обгрунтування та розроблені практичні рекомендації по ефективному використанню в тваринництві кормових добавок, що виробляє мікробіологічна промисловість. Одні з них застосовуються підчас силосування кормів, інші – при підготовці кормів до згодовування або ж вносяться безпосередньо при випоюванні рідких кормових засобів. Серед нових кормових добавок мікробіологічного походження є бовілакт, що розроблений колективом науково–біотехнологічного центру Державного підприємства "Ензим" (м. Ладижин, Вінницької області). Однак, у свинарстві цей препарат ще не використовувався. Тому основна спрямованість наукових досліджень полягає у встановлені ефективності та доцільності використання бовілакту в годівлі свиней.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової теми: "Вивчити ефективність використання нових кормових добавок в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо", що розробляється вченими зооінженерного факультету ВДАУ в 1998–2003 роках, а також відноситься до науково–технічної програми № 03.04 – МВ/24–96 "Кормовиробництво", розділ: "Розробити та впровадити у виробництво рецепти преміксів та кормових добавок на основі нетрадиційних біологічно активних речовин рослинного і тваринного походження", що координується Інститутом кормів УААН.

Мета і задачі досліджень. Метою даної роботи було встановити вплив згодовування різних доз бовілакту на продуктивність, якість м'яса та стан органів травної і ендокринної систем молодняку свиней при вирощуванні на м'ясо. Для досягнення цієї мети в задачі роботи входило:

–

–

–

–

–

Об'єкт досліджень – молодняк свиней великої білої породи. Предмет досліджень – кормова добавка бовілакт. Методи досліджень: зоотехнічні (проведення досліду на тваринах), хімічні (аналізи м'яса, крові), морфологічні (дослідження органів травної та ендокринної систем).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в експериментальному обгрунтуванні продуктивної дії нового препарату – бовілакту при використанні в раціонах молодняку свиней, що вирощується на м'ясо. Вперше на свинях вивчено продуктивність, якість м'яса, стан крові та органів травної і ендокринної систем при згодовуванні бовілакту. Зокрема встановлено, що згодовування бовілакту в дозах 5 – 15 г на голову за добу підвищує показники відгодівельних та забійних якостей на 7,7 – 19,9%, перетравність протеїну та жиру на 2,9% і утримання азоту в тілі на 3,0–3,9%; використання в раціонах бовілакту дозволяє одержувати свинину з добрими фізико–хімічними показниками її якості; бовілакт не має істотного впливу на структури печінки та підшлункової залози свиней, а також стимулює розвиток окремих структур щитовидної залози, наднирників та інсулярного апарату підшлункової залози; згодовування бовілакту суттєво не впливає на стан крові свиней.

Практичне значення роботи полягає в залученні до числа кормових добавок мікробіологічного походження нового препарату бовілакту, який можна використовувати в свинарських господарствах різних організаційних форм, як при збагаченні раціонів тварин, так і в складі комбікормів і кормосумішей.

Застосування бовілакту в раціонах молодняку свиней, що вирощуються на м'ясо, в кількості 10 г на голову за добу у виробничих умовах підвищує середньодобові прирости на 23,9%, забезпечує одержання додатково 36 грн. прибутку на кожній голові свиней.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні досліджень на тваринах в умовах свиноферми, освоєнні методик та викладенні основних результатів досліджень. Самостійно проведені дослідження фізико–хімічних показників якості м'яса піддослідних тварин, морфологічних показників органів травної та ендокринної систем при згодовуванні бовілакту, біометрична обробка, аналіз і опис одержаних цифрових даних, а також написання дисертаційної роботи. Лабораторні дослідження органів і тканин тварин проведені в науково–дослідній лабораторії зооінженерного факультету ВДАУ та лабораторії підвищення поживності кормів Інституту кормів УААН. Програма наукових досліджень розроблялась разом з науковим керівником.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на річних наукових конференціях викладачів ВДАУ (1999, 2000, тези не публікувались); міжнародній науково–практичній конференції "Проблеми виробництва екологічно–чистої сільськогосподарської продукції" (м. Житомир, 2000 р.); науково–практичній конференції "Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продуктів тваринництва" (м. Вінниця, 2000р.), а також включені до річного звіту з науково–дослідної роботи зооінженерного факультету ВДАУ (2000 р).

Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 7 робіт, з них 5 в наукових працях ВУЗів, 2 – тези конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, загальної методики, результатів досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків та пропозицій, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 147 сторінках комп'ютерного тексту, включає 30 таблиць, 20 додатків. Список літератури налічує 218 найменувань, в тому числі 21 іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені на чотирьох групах молодняку свиней великої білої породи, підібраних за принципом аналогів, по 15 голів в кожній, за такою схемою (табл. 1). Початкова жива маса однієї голови становила 16,0 – 16,4 кг.

Таблиця 1

Схема досліду

Група

тварин | Кількість тварин в групі, гол. | Характеристика годівлі по періодах

зрівняльний

| основний |

заключний

1– контрольна | 15 | ОРх | ОР | ОР

2– дослідна | 15 | ОР | ОР + бовілакт 5 г на голову за добу | ОР

3– дослідна | 15 | ОР | ОР + бовілакт 10 г на голову за добу | ОР

4– дослідна | 15 | ОР | ОР + бовілакт 15 г на голову за добу | ОР

ОРх – основний раціон, який в зрівняльний період був однаковим для всіх груп і складався з 1 кг суміші концкормів, 1,5 кг зеленої маси кукурудзи і збираного молока.

В 93 дні основного періоду, коли згодовувався бовілакт, раціон молодняку свиней складався з 1 кг суміші концкормів, 0,3 кг соняшникової макухи, 0,5 кг кормового буряка, 1,5 кг зеленої маси кукурудзи, 1,5 кг збираного молока. Загальна поживність раціону становила 2,05 кормових одиниць та 277 г перетравного протеїну. Тварини 2–4 груп до основного раціону одержували бовілакт відповідно в кількості 5, 10 та 15 г на голову за добу. Добавку згодовували в сухому вигляді, попередньо змішавши із концентрованими кормами. Раціон коректувався по мірі росту тварин. В наступні 83 дні заключного періоду, коли вивчалась післядія згодовування бовілакту, при живій масі тварин 80–90 кг поживність раціону становила 3,3 кормових одиниць та 294 г перетравного протеїну при такому наборі кормів: 2,3 кг суміші концкормів, 0,4 кг трав'яного борошна люцерни, 1 кг сироватки та 2 кг кормового буряка. В структурі раціону концентровані корми становлять відповідно по періодах 74,3 – 81,0%, соковиті 16,5 – 8,3%, тваринного походження 9,0 – 2,7%, грубі – 0 – 8,0%.

Протягом досліду проводили облік спожитих кормів, щомісячне зважування тварин, а в кінці досліду при досягненні живої маси 110–120 кг був проведений контрольний забій і відібрані зразки внутрішніх органів для досліджень.

Фізико–хімічні показники якості м'язової тканини вивчали в найдовшому м'язі спини через 24 години після забою тварин та через 10, 20 та 30 діб зберігання в замороженому стані. При цьому використовували такі методи: вміст вологи, жиру та азоту визначали загальноприйнятими методами (Лукашик Н.А., Тащилін В.А., 1981), водоутримуючу здатність та ніжність м'яса – методом пресування за Грау і Гамм, в модифікації В.Воловинської та Б. Кельман (1960), інтенсивність забарвлення – колориметрично за Февсоном і Кирсаммером (1963), активну кислотність (рН) – потенціометричним методом на універсальному рН–метрі ОП–204/1, показник мармуровості – за методикою ВНДІМП (1967), калорійність – розрахунковим способом, на основі даних хімічного складу м'яса (вміст жиру і білка), вміст триптофану – за Спайзом і Чемберзом, в модифікації Геллера, повноцінні та сполучнотканинні білки – за В.І. Соловйовим та Г.Н.Кузнецовою (1963), жирні кислоти – методом газохроматографічного аналізу на хроматографі "Хром–5".

При морфологічних дослідженнях визначали масу внутрішніх органів, а гістологічні дослідження відібраних зразків проведені після формалінової фіксації, промивки, зневоднення в спиртах і хлороформі, заливання в парафін, наступного виготовлення зрізів на мікротомі, забарвлення їх гематоксилін–еозином і дослідження в світловому пучку на мікроскопі МББ–1А (Елісєв В.Г., 1967).

Каріометричні дослідження проведені при допомозі мікроскопа МББ–1А під масляною імерсією при збільшенні бінокулярної насадки 1,6х. Діаметр клітинних ядер визначали окуляр–лінійкою; об'єм – за формулою Якобі (Автанділов Г.Г., 1973), а кількість їх на 1 мм2 – користуючись сіткою окуляр–мікрометра (окуляр 7х, об'ектив 60х).

Окомірна оцінка стану слизової оболонки та морфометрія структур кардіальної, фундальної, пілоричної зон шлунку проводилась при допомозі стереоскопічного мікроскопа МБС–9, користуючись окуляр–лінійкою. Аналогічні дослідження проведено в зразках тонкого та товстого відділів кишечника.

Загальну гістоструктуру печінки, розмір ядер гепатоцитів і їх кількість на 1 мм2 визначали окулярною сіткою та лінійкою на мікроскопі МББ–1А.

У ендокринній частині підшлункової залози підраховували кількість острівців Лангерганса на 1 мм2, їх розміри, а також кількість і розміри ядер в інсулоцитах острівців. В екзокринній частині вивчали розміри ядер ацинозної тканини і їх кількість на 1мм2.

У наднирниках вивчали величину діаметра, в тому числі коркової і мозкової речовин (на мікроскопі МБС–9), а також мікроструктуру – характер розвитку клубочкової, пучкової і сітчастої зон кори та хромафільної тканини мозкової речовини. При цьому визначали кількість ядер на 1 мм2 та їх розміри (діаметр, об'єм) в кожній зоні.

У щитовидній залозі вивчали загальну гістоструктуру, розміри фолікулів, їх кількість на одиницю площі та висоту фолікулярного епітелію.

Під час забою тварин відбирались зразки крові, в яких визначали: концентрацію гемоглобіну – за допомогою гемометра Салі; кількість еритроцитів та лейкоцитів – в лічильній камері Горяєва; кольоровий показник (Алейникова Т.Л., 1988), лейкоцитарну формулу – методом фарбування мазків крові по Романовському (Коротченко Н.В., 1978); концентрацію білка в пробах – рефрактометричним методом, його фракції нефелометричним способом; вміст кальцію – трилонометричним методом (Алейникова Т.Л., 1988), кількість неорганічного фосфору за Івановським та лужний резерв крові за методом Раєвського (Коротченко Н.В., 1978).

Основні показники досліджень оброблені біометрично (Плохинский Н.А., 1969). При цьому використані значення критерію вірогідності за Стюдентом–Фішером при трьох рівнях ймовірності – Р = 0,95, Р = 0,99 та Р = 0,999, які дають вірогідну величину середньої арифметичної і вірогідність різниці досліджуваних показників при малому і великому числі спостережень.

Для позначення рівня значимості (Р) критерію вірогідності різниці (td) в таблицях прийняті такі умовні позначення: хР<0,05; ххР<0,01; хххР<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Відгодівельні, забійні та м'ясні якості свиней

Дослідження показали, що продуктивна дія бовілакту за основний і заключний періоди (176 днів) характеризується збільшенням середньодобових приростів тварин, а саме: в 2 групі – на 81 г або 16,1% (Р<0,01), в 3 – на 100 г або 19,9% (Р<0,01) та 4 – на 51г або 10,1% (Р<0,01) порівняно з контрольною групою (табл. 2). При цьому витрати корму на 1 кг приросту зменшувались відповідно на 0,91 корм.од. (13,9%), 1,09 корм.од. (16,6%) та 0,61 корм.од. (9,3%) порівняно із контрольною групою.

Аналізуючи рівень середньодобових приростів і витрат кормів на 1 кг приросту як за перші 93 дні згодовування бовілакту, так і за наступні 83 дні, що характеризуються післядією згодовування його, можна зробити висновок про те, що збагачення раціонів свиней бовілактом в кількості 5, 10 та 15 г на голову за добу має позитивний вплив на відгодівельні якості. Порівняно кращі показники одержані при згодовуванні свиням бовілакту в кількості 10 г на голову за добу.

Таблиця 2

Відгодівельні та забійні якості свиней, М±m, n=15

Показник | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група

Основний період, 93 дні

Жива маса на початок періоду, кг | 23,5±0,69 | 22,9±0,71 | 23,5±0,63 | 23,3±0,6

Жива маса на кінець періоду, кг | 57,7±1,4 | 64,1±2,71* | 66,8±2,65* | 60,5±2,27

Приріст: загальний, кг | 34,2±1,3 | 41,2±1,8* | 43,3±1,7** | 37,2±1,9

середньодобовий, г | 368±11,3 | 443±21,9** | 466±14,83*** | 400+14,6

± до контролю: г– | +75 | +98 | +32

%– | +20,4 | +26,6 | +8,8

Заключний період, 83 дні

Жива маса на початок періоду, кг | 57,7±3,4 | 64,1±1,71 | 66,8±1,65 | 60,5±1,27

Жива маса на кінець періоду, кг | 112,1±2,4 | 125,7±1,7** | 129,7±2,6** | 120,9±1,01**

Приріст: загальний, кг | 54,4±2,1 | 61,6±2,4** | 62,9±2,5** | 60,4±1,5**

середньодобовий, г | 655±19,2 | 742±21,5** | 754±23,1** | 727±21,0**

± до контролю: г– | +87 | +102 | +72

%– | +13,3 | +15,6 | +11

За період вирощування, 176 днів

Жива маса на початок періоду, кг | 23,5±0,69 | 22,9±0,71 | 23,5±0,63 | 23,3±0,6

Жива маса на кінець періоду, кг | 112,1±2,4 | 125,7±1,7** | 129,7±2,6** | 120,9±1,01**

Приріст: загальний, кг | 88,6±2,6 | 102,8±2,3** | 106,2±2,6** | 97,6±1,2*

середньодобовий, г | 503±15,1 | 584±17,9** | 603±14,5** | 554±7,9**

± до контролю: г– | +81 | +100 | +51

%– | +16,1 | +19,9 | +10,1

Витрати корму на 1 кг приросту за основний період, корм.од. |

6,56 |

5,65 |

5,47 |

5,95

± до контролю: корм.од.– | -0,91 | -1,09 | -0,61

% | 100 | -13,9 | -16,6 | -9,3

Витрати на 1кг приросту: перетравного протеїну, г | 585 | 504 | 489 | 532

сухої речовини, кг | 5,4 | 4,7 | 4,5 | 4,9

лізину, г | 33,0 | 28,4 | 27,5 | 29,9

метіоніну+цистину, г | 22,9 | 19,7 | 19,1 | 20,8

Забійна маса, кг | 78,46±6,27 | 84,57±1,98 | 87,35±5,93 | 89,18±3,29

Забійний вихід, % | 72,01±1,55 | 72,69±0,35 | 73,32±0,68 | 76,02±1,54

Маса туші, кг | 62±5,1 | 67,75±1,97 | 70,25±5,8 | 71,8±3

Вихід туші, % | 56,88±1,38 | 58,25±0,65 | 58,83±1,53 | 61,3±1,5

Згодовування бовілакту мало істотний вплив на поліпшення забійних якостей свиней. Так, забійна маса тварин 2, 3 та 4 груп була відповідно на 7,70, 11,3 та 13,7% більшою, ніж у контрольній групі. Аналогічно одержано і збільшення маси туші на 5,75 кг (9,27%) у свиней 2 групи, на 8,25 кг (13,3%) – 3 групи, на 9,8 кг (15,8%) – 4 групи. За показниками забійного виходу і виходу туші вірогідної різниці між групами не спостерігалось. Введення в раціон свиней бовілакту в дозах 10 та 15 г на голову за добу сприяло інтенсифікації жировідкладання, про що свідчать дані збільшення товщини підшкірного шпику в різних частинах хребта. За кількістю внутрішнього (навколониркового) жиру вірогідної різниці між групами не було.

Введення до раціону свиней бовілакту не мало вірогідного впливу на зміну фізико–хімічних показників якості м'язової тканини як в охолодженому стані (табл. 3), так і після 30–добового зберігання замороженим.

Таблиця 3

Показники якості охолодженого м'яса, М±m, n=4

Показник | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група

Загальна волога, % | 74,35±0,28 | 75,31±0,85 | 74,36±1 | 74,6±0,84

в т.ч. вільна, % | 26,58±1,62 | 24,44±1,9 | 25,53±0,4 | 26,5±3,64

зв'язана, % | 47,8±1,63 | 50,87±2,69 | 48,83±0,84 | 48,1±4,43

Суха речовина, % | 25,65±0,28 | 24,69±0,85 | 25,64±0,82 | 25,4±0,85

рН | 5,41±0,15 | 5,54±0,07 | 5,77±0,15 | 5,6±0,25

Інтенсивність забарвлення,е.100 | 10,9±1,59 | 12,1±1,59 | 12,95±1,06 | 12,3±1,5

Ніжність,см2/г загального азоту | 191,6±39,1 | 199±6,7 | 210,7±34,3 | 193,4±13,9

Мармуровість, коеф. | 8,6±0,42 | 8,6±0,65 | 8,3±0,29 | 8,3±1,1

Калорійність,кДж | 5601±76,7 | 5435±222 | 5531±200 | 5533±56,5

Триптофан, % | 1,21 | 1,18 | 1,15 | 1,17

Загальний білок, % | 19,2 | 18,6 | 19,1 | 19,1

Повноцінні білки, %

від загального білка |

16,03 |

15,14 |

15,16 |

15,42

Сполучнотканинні білки, %

від загального білка |

3,17 |

3,46 |

3,94 |

3,68

Відношення повноцінних

білків до сполучнотканинних |

5,06 |

4,38 |

3,85 |

4,19

Спостерігалась тенденція поліпшення інших показників (інтенсивність забарвлення, ніжність), одночасно із зменшенням окремих з них (триптофан, повноцінні білки).

Жирнокислотний склад ліпідів м'язової тканини молодняку свиней при згодовуванні препарату характеризувався тенденцією до підвищення вмісту насичених жирних кислот на 2,6, та 5% в 2 і 4 групах за рахунок збільшення кількості пальмітинової кислоти (4 і 4,5%) (табл. 4).

Сума ненасичених жирних кислот у контрольній групі становила 53,39%, в дослідних групах вона була нижчою на 2,3, 1,0 та 4,4%. Зафіксовано також зниження лінолевої кислоти, яке в 2 групі становить 2%, в 3 – 9,1%, а в 4 групі в 1,9 рази (на 46,8%). За рахунок цих змін знижується коефіцієнт насичення в дослідних групах у порівнянні з контролем.

Таблиця 4

Вміст жирних кислот в м'язовій тканині молодняку свиней, % від суми кислот

Показник | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група

Міристинова | 1,15 | 1,42 | 1,08 | 1,15

Пальмітинова | 29,1 | 30,27 | 29,99 | 30,41

Маргаринова | 0,28 | 0,41 | 0,24 | 0,34

Стеаринова | 16,01 | 15,66 | 15,51 | 17,02

Арахінова | 0,07 | 0,07 | 0,07 | 0,05

Всього насичених

жирних кислот |

46,61 |

47,83 |

46,92 |

48,97

Пальмітоолеїнова | 2,67 | 3,01 | 2,77 | 2,52

Маргариноолеїнова | 0,21 | 0,3 | 0,16 | 0,21

Олеїнова | 47,5 | 45,48 | 48,36 | 45,72

Гадолеїнова | 0,89 | 0,86 | 0,92 | 0,86

Всього моноєнових

жирних кислот |

51,27 |

49,65 |

52,21 |

49,31

Лінолева | 1,54 | 1,51 | 1,4 | 0,82

Ліноленова | 0,07 | 0,06 | 0,06 | 0,08

Декозадієнова | 0,51 | 0,95 | 0,41 | 0,82

Всього полієнових

жирних кислот |

2,12 |

2,52 |

0,87 |

1,72

Всього ненасичених

жирних кислот |

53,39 |

52,17 |

53,08 |

51,03

Коефіцієнт насичення | 1,15 | 1,09 | 1,13 | 1,04

Показники перебігу обмінних процесів в організмі свиней

Перетравність поживних речовин раціону свиней при згодовуванні мікробіологічного препарату бовілакт, за даними Роговської О.Л., характеризується такими даними (%): суха речовина 87,6 – 88,2, органічна речовина 89,5 – 89,7, протеїн 80,3 – 82,1, жир 66,6 – 69,7, клітковина 31,4 – 31,7, БЕР 93,8 – 94,2. У свиней контрольної групи перетравність поживних речовин відповідно становила (%): суха речовина 88,0, органічна речовина 89,5, протеїн 78,3, жир 65,3, клітковина 36,3, БЕР 94,0.

У тварин дослідних груп перетравилось азоту на 2,4 г більше, ніж у контрольній групі. Аналогічно вищим було утримання азоту в тілі як від прийнятого (на 3,0–3,9), так і від перетравленого (на 1,7–9,5%).

Введення в раціон свиней бовілакту в дозах 5–15 г/гол. за добу суттєво не вплинуло на кількісний склад формених елементів крові, кількість гемоглобіну, але сприяло вірогідному підвищенню в третій та четвертій групах кольорового показника (табл. 5). На лейкоцитарну формулу препарат особливо не вплинув, лише викликав підвищення кількості еозинофілів та юних форм нейтрофілів в другій групі. Вміст кальцію, фосфору та лужний резерв залишився без змін. Також препарат не вплинув на вміст білка та кількість альбумінів і глобулінів, виключення становить третя група, де відмічено зниження кількості –глобулінів.

Таблиця 5

Показники крові піддослідних свиней, М±m, n=4

Показник | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група

Еритроцити, млн/мм3 | 6,08+0,33 | 5,9+0,27 | 5,57+0,28 | 5,37+0,31

Лейкоцити, тис/мм3 | 13,0+1,34 | 14,1+0,39 | 11,9+1,12 | 12,5+0,83

Кількість гемоглобіну, г/л | 86,5±4,6 | 86,7±5,0 | 89,7±4,4 | 84,5±5,1

Кольоровий показник | 0,9±0,03 | 0,97±0,07 | 1,05±0,06 | 1,03±0,03*

Середній вміст гемоглобіну в 1 еритроциті, мкг% |

14,2±0,62 |

14,9±1,15 |

16,2±1,09 |

15,7±0,45

Лейкограма: Еозинофіли, % | 9,73±0,17 | 6,65±0,46*** | 8,78±0,69 | 8,71±0,87

Базофіли | 0,54±0,12 | 0,43±0,07 | 0,41±0,07 | 0,54±0,1

Нейтрофіли: юні | 1,2±0,12 | 1,68±0,10* | 1,09±0,43 | 0,95±0,54

паличкоядерні | 4,73±0,41 | 4,58±0,63 | 5,15±0,37 | 4,73±0,67

сегментоядерні | 32,52±1,17 | 34,23±0,36 | 32,25±0,57 | 32,45±1,2

Всього | 38,48±1,46 | 40,48±0,49 | 38,49±1,01 | 38,13±1,26

Л/Н | 1,22±0,08 | 1,2±0,02 | 1,26±0,05 | 1,28±0,04

Лімфоцити | 46,78±1,12 | 48,42±0,68 | 48,63±0,05 | 48,98±0,42

Моноцити | 4,13±0,43 | 4,03±0,31 | 3,7±0,35 | 3,67±0,25

Вміст кальцію, ммоль/л | 2,96±0,07 | 2,96±0,07 | 2,9±0,05 | 2,98±0,11

Вміст фосфору, ммоль/л | 1,16±0,15 | 1,02±0,02 | 1,06±0,05 | 1,11±0,05

Лужний резерв, мг% | 505±14,5 | 490±6,67 | 485±14,54 | 480±21,1

Загальний вміст білка, г/л | 79,3±4,3 | 74,3±2,5 | 78,1±4,1 | 72,6±3,3

Альбуміни, % | 42±1,06 | 40,75±0,55 | 43,5±1,11 | 41,3±0,86

Глобуліни, % – | 16,5±1,45 | 19±0,67 | 18,75±0,55 | 19±0,82

– | 17,25±0,55 | 17,25±1,09 | 18,5±0,75 | 17±0,47

– | 24,25±0,55 | 23±1,49 | 19,25±0,55*** | 22,7±1,59

Гістоструктура внутрішніх органів свиней

Стан структур органів травлення при згодовуванні бовілакту. Дослідження показали, що за масою шлунка між групами вірогідної різниці не спостерігалось (табл. 6). Але суттєві зміни одержані при згодовуванні різних доз бовілакту в окремих структурах шлунка. Так, в кардіальній зоні згодовування бовілакту в кількості 15 г на голову за добу викликало потовщення як всієї стінки шлунка (на 35,6%), так і її оболонок (Р<0,001). При споживанні бовілакту в кількості 5 та 10 г на голову за добу спостерігалось потовщення лише слизової оболонки (Р<0,001), розміри стінки та серозно–м'язової оболонки були на рівні контролю.

Таблиця 6

Морфологічна характеристика шлунка, печінки та підшлункової залози піддослідних свиней, М±m, n=4

Показник | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група

Шлунок

Маса шлунка, кг | 0,81±0,039 | 0,74±0,021 | 0,71±0,039 | 0,77±0,63

Кардіальна зона

Товщина стінки, мм |

9,13±0,22 |

9,04±0,29 |

9,32±0,25 |

12,38±0,37***

в т.ч. серозно–м'язова оболонка, мм | 7,64±0,23 | 7,1±0,28 | 7,5±0,22 | 10,5±0,38***

слизова оболонка, мм | 1,49±0,04 | 1,94±0,04*** | 1,82±0,04*** | 1,88±0,03***

Фундальна зона

Товщина стінки, мм |

5,3±0,14 |

5,17±0,08 |

5,51±0,06 |

6,45±0,04***

в т.ч. серозно–м'язова оболонка, мм | 2,8±0,07 | 2,85±0,04 | 3,02±0,04* | 4,13±0,02***

слизова оболонка, мм | 2,53±0,08 | 2,32±0,04* | 2,49±0,06 | 2,32±0,04*

Пілорична зона

Товщина стінки, мм |

12,23±0,29 |

11,81±0,27 |

11,85±0,29 |

12,49±0,22

в т.ч. серозно–м'язова оболонка, мм | 9,84±0,27 | 9,8±0,26 | 9,67±0,27 | 10,4±0,21

слизова оболонка, мм | 2,39±0,05 | 2,01±0,04*** | 2,18±0,04** | 2,09±0,04***

Печінка

Маса, кг | 1,69±0,17 | 1,61±0,13 | 1,59±0,1 | 1,73±0,28

Кількість ядер на 1 мм2,шт. | 3299±287 | 3456±266,6 | 3535±99,3 | 3745±174,6

Розмір ядер: діаметр, мкм | 2,96±0,04 | 3,12±0,05* | 3,03±0,03 | 2,92±0,04

об'єм, мкм3 | 13,58 | 15,9 | 14,55 | 13,03

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3 | 44,8 | 54,95 | 51,44 | 48,8

Підшлункова залоза (екзокринна частина)

Маса, г | 103,8±6,4 | 113±16,6 | 111,3±4,9 | 111,3±9,55

Кількість ядер на 1 мм2,шт | 5976±154 | 6153±99 | 5876±124 | 6235±157

Розмір ядер: діаметр, мкм | 3,21±0,03 | 3,23±0,02 | 3,32±0,04 | 3,29±0,03

об'єм, мкм3 | 17,3 | 17,6 | 19,1 | 18,6

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3 | 103 | 108 | 112 | 116

У фундальній зоні шлунка при згодовуванні бовілакту мало місце зменшення товщини слизової оболонки, особливо у тварин другої (на 9%) та четвертої групи (на 8,3%, Р<0,05), а також суттєве потовщення стінки (на 21,6%) та її серозно–м'язової оболонки (на 47,5%) при згодовуванні максимальної дози бовілакту (15 г/гол, Р<0,001).

Характерною особливістю пілоричної зони було потоншення слизової оболонки шлунка при згодовуванні всіх трьох доз бовілакту на 15,8% (друга група, Р<0,001), 12,5% (четверта група, Р<0,001) та 8,8% (третя група). В інших досліджуваних структурах шлунка вірогідної різниці між групами не спостерігалось.

Дослідження показали, що введення бовілакту в раціон свиней вірогідно не вплинуло на масу тонкого кишечнику, яка була в межах 1,24 – 1,31 кг, при відносно сталій довжині цього відділу. Відхилення від контрольної групи становили 8,7%, 8,1% і 5,7%.Показники товщини стінки, а також слизової та серозно–м'язової оболонок тонкого кишечнику були на рівні контрольної групи. В товстому відділі кишечнику мало місце потоншення слизової оболонки при згодовуванні бовілакту, а решта структур вірогідно не відрізнялись від контролю.

Аналізуючи морфологічні показники печінки молодняку свиней, необхідно відмітити, що згодовування бовілакту не вплинуло на масу печінки. Кількість ядер на 1 мм2 також залишилась в межах значення контрольної групи, при незначному підвищенні їх кількості від 4,8% до 13,5%. В другій групі відмічається збільшення діаметра ядер (Р<0,05) при відносно рівних значеннях цього показника в третій та четвертій групах. Друга група відзначається також збільшенням об'єму ядер відносно контрольної групи на 17,1%. Збільшення відповідних показників в другій групі сприяло також й зростанню кількості каріоплазми, так як даний показник знаходиться в прямій залежності від кількості ядер та їх об'єму, а тому він переважає відповідні значення контрольної групи на 22,7%, в 3 групі на 14,8%, в 4 на 8,9%.

Дослідження показали, що бовілакт не вплинув на масу підшлункової залози, а також не позначився на кількості ядер в екзокринній її частині тварин дослідних груп відносно контрольної. Але у тварин третьої та четвертої груп спостерігається тенденція до збільшення діаметра ядер. Дані результати можуть свідчити про те, що препарат не вплинув на нормальний перебіг функціональної діяльності екзокринної частини підшлункової залози. Це також підтверджується і кількістю каріоплазми у тварин дослідних груп, відхилення від контролю знаходиться в межах 4,85 – 12,6%, що також свідчить про нормальну функціональну активність клітин екзокринних залоз.

Вплив бовілакту на структури ендокринних залоз свиней. Введення бовілакту в раціон молодняку свиней викликало деякі морфологічні зміни в ендокринних залозах. Так, під впливом препарату відбулося збільшення діаметра фолікулів щитовидної залози у тварин третьої групи (Р<0,05), а також висоти фолікулярного епітелію у тварин другої та третьої груп (Р<0,01; табл. 7).

Дія бовілакту позначилась і на структурах різних зон наднирників, в результаті чого спостерігається збільшення діаметра та об'єму ядер, а також вмісту каріоплазми в дослідних групах відносно контрольної в клубочковій зоні. Така ж закономірність збільшення показників спостерігається і в пучковій зоні у тварин третьої та четвертої груп. Менших морфологічних змін зазнали сітчаста зона та мозкова речовина.

В ендокринній частині підшлункової залози спостерігається збільшення площі острівців Лангерганса у тварин другої та третьої груп, а також відмічається тенденція до зростання діаметра, об'єму ядер та збільшення каріоплазми в дослідних групах відносно контрольної на 26,2, 26,9 і 24,8%.

Таблиця 7

Морфологічні показники ендокринних залоз свиней, М±m, n=4

Показник | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група

Щитовидна залоза

Маса,г | 13,45±1,26 | 13,13±0,41 | 14,1±0,79 | 14,17±0,41

Кількість фолікулів на 1мм2,шт | 47,3±1,45 | 49,0±1,8 | 45,25±1,38 | 51,0±1,42

Діаметр фолікулів, мкм | 4,1±0,06 | 4,28±0,07 | 4,4±0,07* | 3,89±0,07

Висота фолікулярного епітелію, мкм | 3,12±0,05 | 3,46±0,06** | 3,47±0,06** | 3,16±0,07

Наднирники

Клубочкова зона

Кількість ядер на 1 мм2,шт | 6351±194,24 | 6324±423,7 | 5783±360,1 | 6880±448,55

Розмір ядер: діаметр, мкм | 3,56±0,04 | 3,86±0,05** | 3,84±0,04** | 3,95±0,05***

об'єм, мкм3 | 23,6 | 30,1 | 29,6 | 32,2

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3 | 149,9 | 190,4 | 171,2 | 221,5

Пучкова зона

Кількість ядер на 1 мм2,шт | 6782±292,3 | 7155±267,8 | 6750±624,4 | 6930±524,7

Розмір ядер: діаметр, мкм | 3,73±0,04 | 3,69±0,05 | 3,93±0,03** | 3,92±0,04**

об'єм, мкм3 | 27,14 | 26,27 | 31,74 | 31,5

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3 | 184,1 | 187,96 | 214,24 | 218,29

Сітчаста зона

Кількість ядер на 1 мм2,шт | 8631±226,3 | 8752±498,7 | 8587±620 | 9379±308,4

Розмір ядер: діаметр, мкм | 4,32±0,03 | 4,38±0,02 | 4,21±0,05 | 4,44±0,03*

об'єм, мкм3 | 42,2 | 43,9 | 39,02 | 45,8

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3 | 364,2 | 384,2 | 335,1 | 429,6

Мозкова речовина

Кількість ядер на 1 мм2,шт | 5093±245,7 | 5128±226,7 | 4806±519,3 | 4698±168

Розмір ядер: діаметр, мкм | 4,95±0,05 | 5,02±0,04 | 4,93±0,03 | 4,97±0,03

об'єм, мкм3 | 63,4 | 66,2 | 62,7 | 64,2

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3 | 322,9 | 339,5 | 301,3 | 301,6

Панкреатичні острівці

Кількість острівців Лангерганса на 1 мм2, шт | 3,6±0,6 | 3,9±0,5 | 4,2±0,7 | 3,5±0,5

Площа острівця, мкм2 | 4653±49,9 | 4876±54,5* | 4798±34,8* | 4538±40,7

Кількість ядер в острівці, шт | 47±23 | 54±17 | 57±19 | 52±27

Діаметр ядер, мкм | 3,2±0,05 | 3,3±0,04 | 3,25±0,05 | 3,33±0,04

Об'єм ядер, мкм3 | 17,1 | 18,8 | 17,9 | 19,3

Кількість каріоплазми в острівці, мкм3 | 804 | 1015 | 1020 | 1004

Економічна оцінка використання бовілакту в годівлі ростучого молодняку свиней показала його порівняно високу ефективність. Так, на одну гривню затрат одержано від 1,75 (4 група) до 8,3 грн (2 група) прибутку. А прибуток на одну голову за період досліду становив 37,7, 42,6 та 11,6 грн. відповідно в 2–4 групах.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Використання в годівлі свиней бовілакту підвищує їх відгодівельні та забійні якості, не має суттєвого впливу на стан крові, а також структури органів травної та ендокринної систем і дозволяє одержувати свинину з добрими фізико–хімічними показниками її якості.

2. У період згодовування бовілакту протягом 93 діб у 2,5–5,5-місячному віці середньодобові прирости молодняку, що одержував 5,10 та 15 г препарату на добу, збільшуються на 75 г (20,4%), 98 г (26,6%) та 32 г (8,8%). Післядія згодовування бовілакту – протягом наступних 83 діб – проявляється у збільшенні середньодобових приростів відповідно на 87 г (13,3%), 102 г (15,6%) та 72 г (11,0%), при зменшенні витрат корму на 1 кг приросту на 11,7, 13,5 та 9,9%.

3. Згодовування молодняку свиней бовілакту в кількості 5, 10 та 15 г на голову за добу протягом основного і заключного періодів вирощування (176 діб) сприяє збільшуванню середньодобових приростів тварин відповідно на 81 г (16,1%), 100 г (19,9%) та 51 г (10,1%); зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 0,91 корм. од. (13,9%), 1,09 корм. од. (16,6%) та 0,61 корм.од. (9,3%).

4. Згодовування бовілакту в дозах 5 – 15 г/гол. за добу сприяє збільшенню забійної маси на 7,7 – 13,7%, маси туші – на 9,27 – 15,8%, а також невірогідному підвищенню виходу м'яса, зменшенню виходу сала в трьохреберному відрубі туші. За масою внутрішніх органів вірогідна різниця між групами відсутня.

5. Введення в раціон свиней бовілакту підвищує перетравність протеїну і жиру на 2,9%, утримання азоту в тілі 3,0–3,9% та знижує перетравність клітковини на 4,6–4,9%

6. Введення до раціону свиней бовілакту в різних дозах не має істотного впливу на кількісний склад формених елементів крові, кількість гемоглобіну, лейкоцитарну формулу, вміст кальцію, фосфору, білка та його фракцій.

7. Введення до раціону свиней різних доз бовілакту не викликає вірогідних змін фізико–хімічних показників якості м'язової тканини як у охолодженому стані, так і після зберігання замороженим протягом 30 діб. Спостерігається тенденція зменшення вмісту триптофану, повноцінних білків і відповідного збільшення неповноцінних, а також підвищення рівня насичених жирних кислот при згодовуванні бовілакту.

8. Структурні зміни шлунка свиней під впливом бовілакту зводяться до набухання слизової оболонки кардіальної зони і потоншення її відносно контролю у фундальній і пілоричній зонах. Найбільш суттєві зміни структур відбуваються при згодовуванні бовілакту в кількості 15 г на гол. за добу. Згодовування бовілакту не має істотного впливу на масу тонкого та товстого відділів кишечнику, але впливає на зменшення товщини слизової оболонки товстого кишечнику, а також збільшення серозно–м'язової оболонки при 5 г бовілакту в раціоні та зменшення слизової при 15 г препарату.

9. Морфометричні дані печінки та екзокринної частини підшлункової залози свиней при згодовуванні різних доз бовілакту свідчать про відсутність вірогідної різниці в показниках між контрольною та дослідними групами, спостерігається лише тенденція до підвищення їх у тварин дослідних груп.

10. У щитовидній залозі має місце збільшення діаметра фолікулів та висоти фолікулярного епітелію при дозах бовілакту в раціоні 5 та 10 г на голову за добу. За цих же доз в ендокринній частині підшлункової залози спостерігається збільшення розмірів панкреатичних острівців та кількості каріоплазми в них.

11. У наднирниках свиней при згодовуванні бовілакту збільшуються розміри ядер та кількість каріоплазми на 1 кв. мм у клубочковій та пучковій зонах коркової речовини. Порівняно менші морфологічні зміни спостерігаються в сітчастій зоні кори та мозковій речовині надниркових залоз.

12. Порівняльна характеристика продуктивності, впливу на якість м'яса та стан внутрішніх органів дає підставу рекомендувати бовілакт у кількості 5–10 г на голову за добу для використання в годівлі молодняку свиней при вирощуванні на м'ясо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мазуренко М.О., Ванжула Ю.І., Болоховська В.А., Гуцол Н.В., Кучерявий В.П., Косенко І.М., Кондратюк М.М., Роговська О.Л. Ефективність згодовування мацеробациліну і бовілакту відлученим поросятам // Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. – Вінниця, 1998. – Вип. 5. – С. 239–244 (визначення продуктивної дії бовілакту, витрати кормів, написання статті).

2. Мазуренко М.О., Ванжула Ю.І., Болоховська В.А., Кучерявий В.П., Косенко І.М., Роговська О.Л. Відгодівельні та забійні якості свиней при згодовуванні бовілакту // Збірник наукових праць ВДАУ. – Вінниця, 2000.– Вип.7 . – С. 153 – 154 (проведення досліду на тваринах, обробка матеріалу).

3. Кучерявий В.П., Гуцол Н.В., Мельнікова Т.В. Морфологічні показники крові свиней при введенні у раціон бовілакту // Науковий вісник ЛДАВМ. – Львів, 2000. – Том 2 (№1). – С. 33–37 (проведення досліду на тваринах, написання статті).

4. Кучерявий В.П. Біохімічні показники крові свиней при введенні в раціон бовілакту // Таврійський науковий вісник. Питання підвищення продуктивності тваринництва. – Херсон, 2000. – Вип. 13. – С. 108–112.

5. Кучерявий В.П. Стан структур органів травлення свиней при згодовуванні бовілакту // Вісник Білоцерківського аграрного університету. – Біла Церква, 2000. – Вип. 12. – С. 69–74.

6. Кучерявий В.П. Фізико–хімічні властивості м'яса молодняку свиней при згодовуванні бовілакту// Матеріали науково–практичної конференції "Сучасні проблеми екології та гігієни