КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кійко Юрій Євгенович

УДК: 803.0-541.2

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА ДІЄСЛІВ ПЕРЕМІЩЕННЯ

В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

(парадигматичні та синтагматичні властивості)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ — 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор філологічних наук, професор

Левицький Віктор Васильович

Чернівецький національний університет,

кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор

Перебийніс Валентина Ісидорівна

Київський державний лінгвістичний університет,

кафедра англійської філології, професор

кандидат філологічних наук, доцент

Билиця Ярослав Теодорович

Прикарпатський державний університет імені Василя Стефаника, кафедра німецької мови, завідувач кафедри

Провідна установа: | Львівський національний університет імені Івана Фран-ка, кафедра німецької філології, Міністерство освіти і науки України, м. Львів

Захист дисертації відбудеться "4" жовтня 2001 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 у Київському державному лінгвістичному уні-верситеті (03680 МСП, м. Київ-5, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського держав-ного лінгвістичного університету (03680 МСП, м. Київ-5, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розіслано "3" вересня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

А.А. Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Більшість сучасних лінгвістичних досліджень рунтується на положенні про системність як одну з найбільш істотних об’єктивних рис мови. Мова розглядається як відкрита рухома система одиниць, між якими існують певні типи зв’язків. Ці зв’язки простежуються на рівні синтагматичних і парадигматичних відношень у межах окремих груп, що є складниками ієрархічно побудованої мовної системи.

Рефероване дисертаційне дослідження відображає зростаючий інтерес до опису лекси-кону та продовжує роботи (А.П.Агапій; Н.В.Вишивана; М.Д.Капат-рук та ін.), що присвячені вивчен-ню його окремих частин у вигляді лексико-семантичних груп (ЛСГ), які, на думку багатьох лінгвістів, є найадекватнішою моделлю лексичної системи мови.

Дослідження саме дієслів зумовлене насамперед тим, що вони (разом з іменниками) є найважливішою частиною мови і виступають при утворенні речення та висловлювання в ролі “силового центру” (H.Glinz).

Дієслова переміщення, як і дієслова комунікації, посідають центральне місце в лексиконі кожної мови, що пов’язано з динамізмом життя людини. У дієслівному лексичному складі сучасної німецької мови ця семантична група слів є однією з найчисельніших. Дієслова переміщен-ня вважають “найцікавішою частиною лексич-ного складу мови” (D.Viehweger), якій властиві характеристики високо-організованої системи (М.П.Кочерган).

Незважаючи на наявність досліджень, присвячених дієсловам переміщення (А.Г.Безруков; П.Ф.Монахов; В.Є.Салькова; H.Diersch та ін.), немає праці, у якій було б формально виділено ЛСГ слів із значенням переміщення з усього дієслівного складу сучасної німецької мови та проведено її комплексне дослідження з широким використан-ням результатів статистичного аналізу в плані мови та мовлення.

Усе це спонукає дослідити лексико-семантичну групу дієслів переміщення в парадигматичному (словотвірному, фоно-семантичному, квантитативному) та син-тагма--тичному аспектах.

Отже, актуальність теми дисертації визначається загальною спрямова-ністю сучасних лінгвістичних досліджень з теоретичної та практичної лексикології й лекси-кографії на виявлення основних системних і функціональних особливостей лексич-ного складу мови. Актуальність теми зумовлена також необхідністю комплексно-го вивчення системно-мовних зв’язків одного з основних лексичних угруповань, потре-бою подальших досліджень синтаксичної та лексичної сполучуваності дієслів переміщення з метою встановлення когнітивних аспектів дієслівної семантики і реконструкції окремних фрагментів мовної картини світу.

Зв’язок роботи з науковими темами. У плані наукового дослі-дження кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національ-ного універ-ситету імені Юрія Федьковича розробляється тема “Тео-ретичні та прикладні аспекти лексикології та лексикографії”. Це дисертаційне дослідження належить до загальнокафедральної теми (номер держреєстрації: 01910034123) і затвердже-не Вченою радою Чернівець-кого державного університету 27 лютого 1997 року, протокол №2.

Метою роботи є виявлення властивостей дієслів переміщення сучасної німецької мови у парадигма-тичному та синтагматичному аспектах шляхом встановлен-ня семантичних і фонетичних особливостей та закономірностей сполучуваності досліджуваних лексичних одиниць.

Досягнення мети зумовило вирішення таких завдань:

1. Провести кількісний аналіз дієслів переміщення та встановити їх місце як складової в цілісній дієслівній системі сучасної німецької мови.

2. Здійснити інвентаризацію ЛСГ дієслів переміщення за допомогою компо-нентного, дефініційного та статистичного методів.

3. Установити семантичну структуру дієслів переміщення сучасної ні-мець-кої мови та виявити семантичні зв’язки між лексичними оди-ницями.

4. Виявити словотвірні моделі дієслів переміщення та їх дериваційну продуктивність.

5. Установити фонетичне значення ЛСГ дієслів переміщення та порівняти його з лексичним значенням досліджуваної групи.

6. Установити дистрибутивні формули дієслів досліджуваної ЛСГ.

7. Виявити “стандартні зв’язки” між дієсловами переміщення та семантич-ними підгрупами інших частин мови з допомогою статистичних методів на синтагма-тичному рівні.

Об’єктом дисертаційного дослідження є лексико-семантична група дієслів переміщення в сучасній німецькій мові, предметом – її системні, семантичні, функціональні, словотвірні та фоносемантичні особливості.

Для вирішення поставлених завдань та з огляду на фактичний матеріал у роботі використовується низка методів дослідження в комплексному поєднанні, що значно підвищує результативність аналізу: традиційні (спостереження, індукція, дедукція тощо); методи компонентного та дефініційного аналізів – для встановлення внутрішньої семантичної структури лексичних одиниць з метою подальшої інвента-ри-зації ЛСГ дієслів переміщення; методи контекстологічного, дистрибутивного та трансфор-маційного аналізів – для вивчення синтаксичної та лексичної сполу-чу-ваності дієслів переміщення; статистичний метод – для отримання об’єктивних даних про парадигма-тичні й синтагматичні властивості окресленої лексико-семантичної групи; словотвір-ний аналіз – при дослідженні морфологічної будови дієслів переміщення.

Матеріалом дисертаційної роботи слугують дані, отримані методом суцільної вибірки з 4-х ідеографічних (Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen / Hrsg. von F.Dornseiff. – 5. Aufl. – Berlin: Walter de Gruyter & CO, 1959; Wehrle-Eggers Deutscher Wort– 12. Aufl. – Stuttgart: Ernst Klett Verlag, 1961; Lexikon deutscher Verben der Fort-bewegung / Hrsg. von J.Schrцder. – Leipzig/Berьnchen: Langenscheidt Verlag Enzyklopдdie, 1993; Wцrterbuch der Valenz etymologisch verwandter WцrVerben, Adjektive, Substantive / Hrsg. von K.-E. Sommerfeld. – Tьbingen: Niemeyer, 1996), 4-х синонімічних і антонімічних (Das Gegenwort-Wцrterbuch. Ein Kontrastwцrterbuch mit Gebrauchs-hinweisen / Hrsg. von W. Mьller. – Berlin, New York: Walter de Gruyter, 1998; Die sinn- und sachverwandten Wцrter: Der Duden in 12 Bдnden. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zьrich: Dudenverlag, 1988. – Bd. 8; Wцrter--buch der Synonyme und Antonyme / E.Bulitta, H.Bulitta. – Frankfurt a.M.: Fischer Taschenbuch Verlag, 1990; Wцrterbuch Synony-me/ Neu bearb. u. hrsg. von H. Gцrner u. G. Kempcke. – Mьnchen: DTV GmbH & Co. KG, 1999) та з п’яти сучас-них тлумач-них словників (Brockhaus Wahrig: in 6 Bдnden / Hrsg. von G. Wahrig, H. Krдmer, H. Zim-mer– Stuttgart: F. A. Brockhaus Wiesbaden Deutsche Verlags-Anstalt, 1980-1984; Duden. Deutsches Universalwцrterbuch A-Z. – 3., neu bearb. und erw. Aufl. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zьrich: Dudenverlag, 1996; Handwцrterbuch der deuSprache in zwei Bдnden / Von einem Autorenunter der Leitung von G. Kempcke. – Berlin: Akademie-Verlag, 1984; Wahrig. Deutsches Wцrterbuch. – 6., neu bearb. Aufl. – Gьtersloh: Bertelsmann Lexikon Verlag, 1997; Wцrterbuch der deutschen Gegenwartsin 6 Bдnden / Hrsg. von R.Klap-penbach und W. Steinitz. – 2. durchges. Aufl. – Berlin: Akademie-Ver-lag, 1965-1977). Окрім того, у дослідженні додатково вико-ристову-валися дані з 4-х тлумачних слов-ни-ків (Das groЯe Wцrterbuch der deutschen Sprache: in 10 Bдnden. – 3. vцllig neu bearb. und erweit. Aufl. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zьrich: Duden-verlag, 1999; Deutsches Wцrterbuch / Hrsg. von K. D. Bьnting und R. Karatas. – Chur: Isis Ver1996; Wцr-ter und Wendungen: Wцrterbuch zum deutschen Sprachgebrauch / Hrsg. von E.Agricola unter Mitw. von H.Gцrner und R.Kьfner. – Ьberarb. Neufassung der 14. Aufl., 1. Aufl. der Neufassung. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zьrich: Dudenverlag, 1992; Wцrter-buch Deutsch als Fremdsprache / G. Kempcke. Unter Mitarb. von B.Helig u. a. – Berlin, New York: de Gruyter, 2000). Використання в дисертаційному дослідженні даних 17-ти лекси-кографічних джерел робить отримані результати більш об’єктив-ними.

Синтагматичні зв’язки сформованої ЛСГ дієслів переміщення аналізу-ються на матеріалі суцільної вибірки з двадцяти творів сучасної німецької художньої прози загальним обсягом близько 2 млн. слововживань (5852 сторінки). Вірогід-ність забезпечена достатньо великим обсягом експериментального матеріалу й під-твер-джена спеціальними статистичними критеріями (відносна похибка дорівнює 3 %).

Вибір жанру художньої літератури зумовлений насамперед тим, що в ньому на відміну від публіцистичного та наукового жанрів дієслова переміщення найчастіше вживаються в основному значенні. У творах газетного та літературно-критичного жанру спостерігається зростання кількості їх пере-носного та ідіоматичного вживання. Саме тому мова художньої літератури дозволяє отримати вичерпні дані про синтагматичні особливості ЛСГ дієслів переміщення.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено кількісний аналіз дієслів переміщення в цілісній дієслівній системі сучасної німецької мови, визначено середню кількість значень цих лексичних одиниць на основі суцільної вибірки з двох репрезен-тативних словників сучасної німецької мови та встановлено тип розподілу частоти дієслів за їх полісемічністю в словнику Duden; проведена інвен-таризація ЛСГ дієслів переміщення з використанням цілої низки методів у поєднанні онома-сіо-логічного та семасіологічного підходів; встановлена словотвірна продуктивність дієслів переміщення; вивчено залежність між лексичним і фонетичним значеннями цієї ЛСГ; отримані дистрибутивні формули дієслів пере-міщення на основі формалізованого опису валентності, запро-понованого У.Енгелем; за допомогою статистичних прийомів здійснено ком-плек-сний аналіз основних параметрів, що характеризують як самі дієслова пере-міщен-ня сучасної німецької мови, так і їх взаємозв’язки з різними частинами мови.

Теоретичне значення роботи полягає у виявленні особливостей однієї з чисель-ніших семантичних груп сучасної німецької мови, що є внеском у подальшу розробку питання про системність мови, у вдосконаленні методики інвентаризації лексико-семантичних груп. Ре-зуль--тати дослідження сприяють розширенню знань про семантичні зв’язки дієслів у лексичній системі сучасної німецької мови та про особливості семантики цього граматичного класу слів у цілому.

Практичне значення дисертації випливає з можливості використання резуль-татів дослідження в процесі викладання німецької мови і при автоматичній обробці тексту. Висновки та матеріали проведеної роботи можуть знайти застосування у ву-зівських курсах лексикології, зокрема, у розділах “Синонімія”, “Парадигматичні та синтагма-тичні зв’язки в лексиці”, “Словотвір”, “Лексикографія”, а також у розділі “Фонетика” курсу загального мовознавства. Матеріали та висновки дисертації мо-жуть бути корисними при написанні студентських наукових робіт, а також при ство-ренні навчальних посібників для студентів філологічних факультетів. Отримані дані можуть бути використані в лексикографічній практиці під час укладання словнико-вих статей дієслів переміщення, а також частотних словників сучасної німецької мови.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювались на колоквіумах аспі-рантів Інституту німецької філології етінгенського університету (ФРН), на Міжнародній науковій конференції “Единство системного и функци-онального анализа языковых единиц” (1999) у Бєлгородському державному університеті, на Всеросійській конферен-ції “Актуальные проблемы психологии, этнопсихо-лин-гви-стики и фоносемантики” (1999) у Пензенському державному педуніверситеті, у 4-ій Всеросійській Школі молодих лінгвіс-тів “Актуальные проблемы психологии и лингвистики” (2000) у Пензенському державному педуніверситеті.

Публікації. Основні положення та висновки, викладені в дисертації, відо-бра-жено в трьох тезах доповідей і шести статтях (з них дві у співавторстві) у фахових виданнях.

Мета й завдання дисертації зумовили структуру роботи, яка скла-дається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використа-ної літератури, лексико-графічних та ілюстративних джерел, восьми додатків.

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначаються мета, завдання, об’єкт і предмет та методи дослідження, розкри-ваються наукова новизна, тео-ретичне та практичне значення роботи, формулюються основні положення, що вино-сять-ся на захист.

У першому розділі робиться огляд літератури, присвяченої дієсловам переміщення сучасної німецької мови, окреслюються основні напрями дослідження, обґрунтовується ви-бір напряму дослідження, описуються загальна методика й методи, що вико-ристо-ву-ють-ся в роботі. Певну увагу приділено розгляду теоретичних питань, пов’язаних з про-бле-мами системності й основних типів відношень у лексико-семантичній системі мови.

У другому розділі проводиться аналіз парадигматичних властивостей дієслів пе-ре-мі-щення в сучасній німецькій мові. У квантитативному аспекті визначається середня кількість їх значень, зв’язок полісемічності з частотою дієслів пере-мі-щен--ня в словниках і тип їх розподілу в словнику Duden. Проводиться інвентаризація ЛСГ дієслів перемі-щен-ня за допомогою формальних і неформальних методів. Певну увагу приділено роз-крит-тю словотвірної природи цих лексичних одиниць, їх дериваційній продуктивності, а та-кож дослідженню зв’язку фонетичного та лексичного значень ЛСГ дієслів переміщення.

У третьому розділі досліджуються синтагматичні властивості ЛСГ дієслів пере-міщення: описуються їх дистрибутивні формули у світлі новітніх лінгвістичних інтерпретацій; аналізується лексична сполучу-ваність цієї семантичної групи слів з іменниками, займенниками, прислівниками, іншими дієсловами та прийменниками. Розглядаються сполучувальні властивості найбільш частотних дієслів переміщення.

У загальних висновках підводяться підсумки проведеного аналізу, узагальню-ються отримані результати та накреслюються напрями подальших досліджень.

Загальний обсяг дисертації становить 259 сторінок, з них 166 сторінок тексту, 20 сторінок списку використаних джерел і 73 сторінки додатків. Робота містить 51 таблицю і 2 рисунки. Найважливіші 39 таблиць і 2 рисунки включені до тексту дисертації, 12 таблиць наведені в додатках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Теоретичні та методологічні передумови дослідження лексико-семантичної групи дієслів переміщення в сучасній німецькій мові

Дієслова переміщення були об’єктом різнопланових досліджень багатьох вітчизня--них (А.Г.Безруков; Р.Вескимейстер; Н.С.Дмитриева; Г.Н.Мельничук та ін.) і зарубіж-них лінгвістів (H.Diersch; N.Orthen; G.Wotjak та ін.). Проте в цих роботах не ставилося за мету виділення цілої ЛСГ дієслів переміщення з усього лексичного складу німецької мо-ви за допомогою традиційних та сучасних лінгвістичних методів з урахуванням при цьому семасіологічного й ономасіологічного підходів. Огляд досліджень з цієї про-бле-ма-тики виявив також відсутність комплексного аналізу ЛСГ дієслів пере-мі-щення в парадигматичному та синтагматичному аспектах. Усе це й визначило нап-рям дисер-та-ційного дослідження дієслів зазначеної семантики в сучасній німецькій мові.

Певну увагу приділено розгляду теоретичних питань, безпосередньо пов’язаних з тематикою дослідження, – семантичним угрупованням у системі мови, парадигма-тичним та синтагматичним відношенням між лексичними одиницями. Під парадигма-тичними від-ношен-нями розуміються асоціативні зв’язки мовних одиниць, під синтагматичними – лінійний ланцюжок мовних одиниць.

Лексико-семантична група розглядається як структурована сукупність лек-сичних одиниць однієї частини мови, для яких характерна наявність спільних семантичних компо-нентів у складі їх значень і які підпорядковуються одному поняттю, “імені” групи.

З трьох найбільш відомих методик інвентаризації лексичних мікросистем, а саме психофізіологічної, психолінгвістич-ної та лінгвістичної, була обрана остання, оскіль-ки вона є доступною і не вимагає залучення великої кількості інформантів. До того ж лексикографічні джерела, що слугували матеріалом цього дослідження, вже є результатом первинного аналізу лексичного складу мови її носіями. З метою об’єктивізації отриманих результатів у роботі використовується низка традицій-них і сучасних лінгвістичних методів дослідження.

Алгоритм процедури інвен-тари-за-ції ЛСГ на основі компонентного аналізу словникових дефініцій з використанням деяких статистичних прийомів складається з таких етапів: 1) визначення домінанти групи; 2) утворення попереднього списку на основі тлумачних словників; 3) визначення основного складу групи; 4) формування периферійного складу групи; 5) аналіз отриманого переліку лексичних одиниць.

Аналіз синтагматичних зв’язків дієслів переміщення з іншими граматичними класами складається з таких етапів: 1) фіксація та складання вихід-них таблиць про частоту спільного вживання дієслів переміщення з виділеними під-гру-пами слів інших частин мови; 2) отримання кількісних даних щодо частоти, обсягу, інтен-сивності, широти сполучуваності досліджуваних одиниць; 3) укладання чотири-пільних таблиць для подальшої статистичної обробки; 4) статистичний ана-ліз цих таблиць за допомогою метода хі-квадрат з метою отримання статистично зна-чу-щих зв’язків; 5) визначення за допомогою коефіцієнта взаємної спряженості міри зв’яз-ку між одиницями, що сполучаються; 6) обробка й інтерпретація отриманих даних.

Розділ 2. Парадигматичні властивості

лексико-семантичної групи дієслів переміщення в сучасній німецькій мові

2.1. Кількісні характеристики дієслів переміщення

Під дієсловами переміщення розуміються дієслова, які позначають переміщення істоти чи предмета в просторі за певний час за допомогою (або без) засобів переміщення.

До цієї групи були віднесені дієслова за їх першим (основним) значенням у лексико-графічному джерелі. Аналіз дієслів у квантитативному плані проводився на матеріалі суцільної вибірки з двох сучасних тлумачних словників німецької мови Duden-Universal та Wahrig.

Середня кількість значень дієслів переміщення за словником Duden складає 2,1, за словником Wahrig – 1,3. Ці результати в цілому збігаються з результатами, які були отримані на матеріалі всіх дієслів за цими словниками, відповідно 1,7 та 1,3 (С.В.Кійко). Це дозволяє зробити припущення, що характеристики цілої лексичної системи проявляються в її частинах.

За допомогою коефіцієнта рангової кореляції (=-0,91) за словником Duden було встановлено: зі збільшенням числа значень зменшується кількість дієслів пере-міщення з цим числом значень, що вважається мовною універсалією.

Коефіцієнт лінійної кореляції розподілів дієслів переміщення у двох словниках склав 0,92 і свід-чить про те, що між розподілами дієслів за полісемічними зонами в обох словни-ках є прямий зв’язок. Перевірка типу розподілу частот дієслів переміщення у слов-нику Duden показала, що дієслова переміщення не розподіля-ються ні за гео-метричним законом, ні за законом Пуасона, що притаманне також всьому дієслів-ному складу сучасної німецької мови.

2.2. Інвентаризація лексико-семантичної групи дієслів переміщення

В основу виділення дієслів переміщення було покладено два взаємодоповнюючі під-хо-ди: ономасіологічний та семасі-ологічний, тобто до уваги бралася як реальність, так і мов-не відображення цієї реальності. В результаті було отримано більше 800 лексичних одиниць семантичної сфери руху, з якої були виписані лише дієслова (граматичне обмеження).

Для німецьких дієслів переміщення важливу роль відіграє такий граматичний аспект як перехідність/неперехідність. Ми розглядаємо неперехідні дієслова пере-міщення.

На основі морфологічного критерію були відібрані прості за формою дієслова, для чого за зразок був використаний словник Матера (Deutsche Verben / Hrsg. von E. Mater. – Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1967. – Heft 3: Gesamtverzeichnis der Grundwцrter). Під простими діє-сло-вами розуміються всі безпрефіксні сильні, неправильні, змішані, претерито-презентні та слабкі дієслова.

При інвентаризації ЛСГ дієслів переміщення також враховувалися: 1) cинхро-нічний підхід; 2) фун-кці---ональний підхід (розглядається літера-турна та нейтрально-розмовна мова); 3) терито-ріальний підхід (матеріалом дослідження є офіційна мова Федеративної Респуб-ліки Німеччина).

Ми обмежуємося в дисертаційному дослідженні найчисельнішою групою діє-слів переміщення – дієсловами активного переміщення.

З метою визначення ваги компонента “переміщення” у цих дієсловах використовується формула

(1)

де W – вага компонента (рубрики), n – кількість компонентів (рубрик) тлумачення, r – ранг компонента (рубрики).

Оскільки в дослідженні використовуються п’ять робочих словників сучасної ні-мець-кої мови, то визначається середня вага компонента “переміщення” за формулою

(2)

де Wcp – середня вага компонента, W1, 2, n – вага компонента в першому, другому, n-му словнику, n – кількість словників.

При виділенні ядра та периферії ЛСГ використовуються такі емпіричні критерії, як вага компонента “переміщення” (W) та частота вживання компонента “пере-міщення” (F) у тлумаченні дієслів.

Пороговою величиною обрано 0,6 для індексу W та величина 3 для індексу F.

Слова, які не ввійшли до ядра, аналізувалися додатково, оскільки вони можуть тлумачитися не прямо через домінанту, а через ядерні слова (напр., gehen, fahren, kriechen тощо). Отже, якщо хоча б один з ядерних компонентів описує семантику слів, які аналізуються, з середньою величиною 0,6 та F3, то відповідне слово вводиться до основного складу групи.

З урахуванням показників обох індексів до основного складу ЛСГ дієслів пере-міщен-ня увійшло 129 лексико-семантичних варіантів (ЛСВ). Периферійний склад цієї групи (0,6W0,3, F3) становить 35 ЛСВ. Усі інші лексичні одиниці з вагою компонента меншою, ніж 0,3, або з частотою вживання меншою, ніж 3, відкидалися.

Подальший аналіз парадигматичних зв’язків виділеної групи дієслів пере-мі-щення проводився за допомогою компонентного аналізу та статистич-них прийомів.

На основі величини семантичного зв’язку в інвентаризованій ЛСГ виділено декілька підгруп з синонімічними рядами:

1. Дієслова переміщення людини на ногах з домінантою gehen, де виділяються такі підрупи: а) дієслова, що позначають прогулянку, блукання, мандрівку і т.п. (напр., bummeln, flanieren, promenieren тощо); б) дієслова, що супро-воджуються звуковим ефектом як внаслідок процесу дихання, так і самого процесу ходіння, їзди (напр., keuchen, latschen, poltern, schlappen тощо); в) дієслова нерівно-мірного, невпевненого, незграбного переміщення, як внаслідок фізичних вад, так і фізичної втоми, сп’яніння, необачності і т.п. (напр., hinken, lahmen, schwanken, wanken тощо); г) дієслова переміщення великої кількості людей (напр., marschieren1, strцmen, ziehen); д) дієслова ритмичного переміщення (напр., tanzen, tдnzeln); е) дієслова обмеженого переміщення (напр., rьcken, treten); ж) дієслова наближення (напр., kommen1, kommen2); з) дієслова хаотичного переміщення (напр., toben, tollen); и) діє-слова переміщення по нетвердій поверхні (напр., waten, stapfen).

2. Дієслова швидкого переміщення. У цієї підгрупи дієслів домінує компонент “швид-кість”. Значення більшості цих лексичних одиниць передбачає можливість використання технічних засобів (напр., brausen, eilen, fegen, flitzen, hasten, hetzen, rasen, sausen, schieЯen тощо).

3. Дієслова, що позначають переміщення людини за допомогою певних засобів, з домінантою fahren: а) по землі (напр., kutschen, kutschieren, radeln, reiten тощо); б) на воді (напр., gondeln1, rudeln, paddeln, segeln1); в) у повітрі (напр., fliegen, jetten).

4. Дієслова на позначення переміщення в лежачому положенні з використанням рук і ніг (напр., krabbeln, kriechen, robben).

5. Дієслова вертикального переміщення, наприклад, klettern, klimmen тощо.

6. Дієслова переміщення стрибком, наприклад, jumpen, schnellen, springen1.

7. Дієслова ковзання, наприклад, rutschen, schlittern.

2.3. Словотвірні властивості ЛСГ дієслів переміщення

За словотвірною структурою в досліджуваній ЛСГ виділяються дві при-близ-но однакові за кількістю підгрупи дієслів переміщення: 1. Непохідні дієслова, серед яких розрізняють незапозичені (70 лексичних одиниць (ЛО), напр., gehen, fahren, fliegen тощо) та запо-зичені (12 ЛО, напр., defilieren, jumpen, trampen тощо); 2. По-хід-ні дієслова: а) відіменникові (41 ЛО), напр., dampfen, gondeln, jetten тощо; б) від-дієслівні (28 ЛО), напр., trampen trampeln, trotten trotteln; в) відприкмет-никові (5 ЛО), напр., irren, schlappen, schwanken тощо; г) відвигукові (1 ЛО), напр., husch huschen.

Суфіксація в лексичних одиницях переміщення істотне не відрізняється від суфіксації всього дієслівного складу сучасної німецької мови. Окрім граматичного суфікса -en, який трапився в 123 дієсловах цієї ЛСГ, для діє-слів переміщення характерні суфікси -el(n) (17 ЛО), напр., krabbeln, radeln, strampeln та ін.; -ier(en) (9 ЛО), напр., defelieren, flanieren тощо; -er(n) (4 ЛО), напр., klappern, schlittern, stolpern та ін.; -s(en) (4 ЛО), напр., hopsen, staksen, tapsen, trapsen. Порівняно з усіма дієсловами сучасної німецької мови досліджуваним лексичним одиницям більше притаманна суфіксація з -eln (відповідно 7,27% – 10,82%) і менше з -ern (відповідно 6,33% – 2,55%), що зумовлено їх семантикою.

На відміну від суфіксації, словоскладання та префіксація у словотворі дієслів переміщення відіграють більш помітну роль, що є характерним і для всієї дієслівної системи сучасної німецької мови.

Дієслова ЛСГ переміщення зафіксовано в таких групах складних лексичних одиниць:

І. Cкладні дієслова, що утворені за схемами:

1. S+V (іменник + дієслово). Усього зафіксовано 14 моделей з такими іменниками, як berg-, lust-, sack- тощо. У них трапляється лише 10 дієслів пере-міщення, з яких найбільше моделей у wandeln (4), fahren (3), laufen (3). Усі похідні складні дієслова зберігають семантичний зв’язок з твірними.

2. Adj+V (прикметник + дієслово). Усього зафіксовано 25 моделей з такими прикметниками, як gut-, leer-, schwarz- тощо. Тут трапляється 16 дієслів переміщен-ня, з них найбільш частотними є gehen (12), treten (9), laufen (8). Не всі похідні складні слова зберігають семантичний зв’язок з ЛСГ дієслів переміщення.

3. Adv+V (прислівник + дієслово). Усього зафіксовано 78 моделей з такими прислівниками, як empor-, fort-, weiter- тощо. Тут трапляються майже всі дієслова ЛСГ переміщення, з них найчастотнішими є gehen (60), kommem (55), laufen (47). У більшості випадків простежується семантичний зв’язок похідних дієслів з твірними.

4. V+V (дієслово + дієслово). Усього зафіксовано 7 моделей таких дієслів переміщення, як gehen, fahren, reiten з дієсловами stiften-, verloren- тощо. Не в усіх випадках зберігається семантичний зв’язок з дієсловами ЛСГ переміщення.

5. K+V (конструкція + дієслово). Усього виявлено 2 моделі (zustande- та zustatten-) з дієсловoм kommen, які втрачають семантичний зв’язок з ЛСГ дієслів переміщення.

ІІ. Префікси (традиційні, невідокремлювані): be-, er-, ent-, ver-, zer-.

З префіксом be- зафіксовано 27 дієслів, з яких 10 (37%) пере-хо-дять в інші семантичні поля. З префіксом er- виявлено 18 дієслів, з яких 9 (50%) втрачають семантичний зв’язок з досліджуваною групою слів. З префіксом ent- зафіксовано 17 дієслів, з яких лише одне (0,06%) втрачає семантичний зв’язок з ЛСГ дієслів переміщення. З префіксом ver- виявлено 36 дієслів, з яких 21 (58%) переходить в інші семантичні поля. З префіксом zer- зафіксовано 7 дієслів, які не зберігають семантичного зв’язку з ЛСГ дієслів пере-міщення.

Не виявлено дериваційних утворень ЛСГ дієслів переміщення з префіксами ge-, emp-, miЯ-, які є в сучасній німецькій мові непродуктивними.

ІІІ. Напівпрефікси, які, у свою чергу, поділяються залежно від наголосу в складному дієслові на дві підгрупи:

1. З постійним наголосом (наголошені префікси, що при відмінюванні дієслова пишуться окремо): ab-, an-, auf-, aus-, bei- та ін. Усього зафіксовано 14 моделей, у яких задіяна більшість дієслів інвентаризованої групи.

2. З непостійним наголосом (наголошені або ненаголошені префікси): durch-, hinter-, ьber-, unter-, um-, voll-, wider-. Усього виявлено 7 моделей, у яких трапляється більшість дієслів ЛСГ переміщення.

Дієслова переміщення виступають членами всіх існуючих схем словотвору складних слів і утворюють похідні слова за допомогою переважної більшості пре-фіксів і напівпрефіксів. Проте префіксація та слово-складання дієслів ЛСГ пере-міщен-ня має свої особливості, що зумовлено їх лексичним значенням.

Дієслова ЛСГ переміщення активніші в словотвірному плані (прості дієслова переміщення складають 7,52% від загальної суми дериватів), ніж усі дієслова сучасної німецької мови (30,6% простих дієслів).

У результаті підрахунків словотвірних можливостей дієслів ЛСГ переміщення було виділено три рівні дериваційної продуктивності: 1) високий рівень (більше 31% від усіх дериваційно реалізованих можливостей ЛСГ дієслів переміщення), напр., gehen (99 моделей), fahren (86), kom-men (81), laufen (81) та ін.; 2) середній (30% -11%), напр., eilen (46), schieЯen (45), stьrzen (43) та ін.; 3) низький (менше 10%), напр., rasen (15), rudern (15), streichen (15) та ін.

2.4. ЛСГ дієслів переміщення у фоносемантичному аспекті

Останнім часом усе більша кількість досліджень присвячується виявленню чисто психологічних кореляцій між звучанням та значенням слова. При цьому звучання сло-ва розглядається як низка звуків, більшість з яких має свій символічний потен-ці-ал, а сумарна оцінка цього потенціалу складає фонетичне значення (далі – ФЗ) слова.

Завданням цього підрозділу є виявлення кореляції між ФЗ та лексичним значеннм (ЛЗ) ЛСГ дієслів переміщення. При цьому мова йде про ФЗ не окремого слова, а про сумарне ФЗ цілої ЛСГ.

Дослідження проводилося в декілька етапів. Спочатку всі лексичні одиниці були затранскрибовані на основі словника німецької вимови (Wцrterbuch der deutschen Standardaussprache: Der Duden in 12 Bдnden. – 3. Aufl. – Mannheim: Duden-Verlag, 1990. – Bd. 6). Потім була підрахована частота кожної фонеми у виборці та її частота відносно решти фонем вибірки. З 39 досліджуваних звуків 24 виявили значущі відхилення від нормальної частоти (дані по нормальній частоті див. [В.В.Левицький, В.І.Кушнерик]). Ці звуки було проаналізовано за сімома шкалами: сили, активності, оцінки, розміру, твердості, світла, теплоти.

Фонетичне значення ЛСГ дієслів переміщення в сучасній мові складається з таких компонентів: “дуже сильний”, “дуже твердий”, “дуже неприємний”, “темний” та “швидкий”.

З метою встановлення співвідношення ФЗ цієї ЛСГ та її ЛЗ використовувався метод компонентного аналізу на основі словникових дефініцій.

У досліджуваній ЛСГ переважають дієслова з семантичними компонентами “сильний”, “швидкий” та “неприєм-ний”. Отже, лексичне значення лексико-семан-тич-ної групи дієслів переміщення в цілому збігається з її фонетичним значенням.

Коефіцієнт лінійної кореляції r, що вказує на залежність між величинами ФЗ дієслів переміщення та всіх простих дієслів (дані по всім простим дієсловам взято в [С.В.Кійко]), дорівнює 0,94. Це свідчить про те, що між досліджуваними явищами існує сильний прямий зв’язок. Коефіцієнт варіації фонетичних значень дієслів переміщення складає 40,1% і не сильно відрізняється від відповідного результату у всіх простих дієслів (38,2%).

Розбіжність, що має місце, зумовлюється насамперед тим, що дієслова переміщення є більш “сильними”, “твердими”, “приємними” та менш “активними” й “світлими”, ніж всі прості дієслова сучасної німецької мови. Нерелевантними для дієслів переміщення є шкали розміру та теплоти, що зумовлюється впливом оточуючого середовища на людське мислення (рух не визначається в поняттях “холодний” чи “великий”).

Розділ 3. Синтагматичні властивості лексико-семантичної групи дієслів переміщення в сучасній німецькій мові

Дослідження лексичних одиниць не може вважатися завершеним, якщо не буде поруч з парадигматичним проведено синтагматичний аналіз. Це пояснюється тим, що інформація передається певними конструкціями, реченнями, а це, у свою чергу, зумовлює необхідність отримання даних про вживання лексичної одиниці у висловлюванні. Тому в роботі аналізуються синтаксична й лексична сполучуваність дієслів ЛСГ переміщення на матеріалі художньої прози сучасної німецької мови.

3.1. Синтаксична сполучуваність дієслів ЛСГ переміщення

Дослідження синтаксичної сполучуваності дієслів ЛСГ переміщення проходило в три етапи. На першому етапі всі речення вибірки (4086) були зведені до простих у результаті транс-фор-ма-ційного аналізу. На другому етапі роботи кожне речення запи-сувалося на основі коду, запропонованого німецьким вченим У.Енгелем. На тре-тьо-му етапі порівнювалися дистрибутивні формули речень з дієсловами ЛСГ пере-мі-щен--ня й підраховувалася вживаність цих лексем з певними актантами та віль-ними по-ши-рю-вачами. Під дистрибутив-ною формулою за У.Енгелем розуміється сукуп-ність оточень чи позицій, які характе-ризують ядро й елементи яких синтаксично пов’я-зані з ядром і подані як символи, що позначають той чи інший функціональний клас.

Найбільш частотною дистрибутивною формулою є EsubVEdir (69,6%), де Esub – підмет, V – дієслово переміщення, Edir – директивний актант, який вказує напрямок руху. Він виражається прийменником та іменником, приймен-ником і займенником, прислівником місця, прийменником і прислівником місця, підряд-ним реченням. Директивні актанти трапляються при дієсловах переміщення також у сполученні з іншими директивними, ситуативними, експансивними, вер-баль-ними актантами та актантами в давальному відмінку тощо.

Ситуативні актанти (EsubVEsit) зафіксовані з дієсловами переміщення 11,7%. Ці актанти вказують на місце протікання руху і виражені прийменником та іменником, займенниковим прислівником, прислів-ником місця. Вони можуть виступати в реченні разом з директивними, іншими ситуативними, експансивними, вербальними, номінальними та іншими актантами.

На третьому місці за кількістю прикладів знаходиться дистрибутивна формула EsubV (10,96%) без сполучення з будь-якими актантами, що передає сам факт зміни положення у просторі.

Дієслова ЛСГ переміщення вживаються в реченнях найчастіше з віль-ними темпоральними (1085), модальними (860) та пом’якшувальними (333) по-ши-рювачами. Вживання дієслів переміщення з темпоральними та модаль-ними поширювачами зумовлена в деякій мірі семантикою цих дієслів, а з пом’якшувальними – прагматичною спрямованістю речення.

Типовими значеннями отриманих дистрибутивних формул є сам факт пере-міщення, вказівка на напрямок, місце, спільність переміщення, швидкість тощо.

3.2. Лексична сполучуваність дієслів ЛСГ переміщення

Лексична сполучуваність дієслів переміщення аналізувалася з такими лексико-граматичними класами, як іменник, дієслово, прислівник, займенник та прийменник (дієслово не сполучається граматично лише з прикметником). У роботі розглядалася сполучуваність кожного окремого дієслова переміщення з різними підкласами слів, оскільки дієслова переміщення відрізняються одне від одного своїми сполучуваль-ними властивостями. Окрім того, в дисертації розмежовувалися ліва та права позиції відносно досліджуваного дієслова, щоб з’ясувати, чи розта-шування лексичних оди-ниць впливає яким-небудь чином на сполучуваль-ні властивості досліджуваних дієслів.

Усі іменники, зафіксовані в сполученнях з дієсловами переміщення, були поді-ле-ні на двад-цять п’ять підкласів: 1) власні імена, напр., Alfred, Schinder та ін.; 2) за-гальне позначення людей, напр., die Leute, die Formation, das Volk та ін.; 3) професії, спеціальності, титули тощо, напр., Chefredakteur, Friseur, Professor та ін.; 4) імен-ники, що вказують на вік, напр., der Alte, der Junge, das Mдdchen та ін.; 5) іменники, що характеризують людину, напр., der Arme, der Besucher, der Fremde та ін.; 6) тем-по-ральні іменники, напр., der Abend, der Morgen, die Woche та ін.; 7) назви предметів, речей, напр., das Juwel, das Geld, die Flasche та ін.; 8) іменники, що вказують на родинні зв’язки, напр., der Bruder, die Mutter, die Schwester; 9) іменники, що вказують на напрямок, напр., der Norden, die Richtung та ін.; 10) назви установ, будівель, напр., die Bibliothek, das Gebдude, das Geschдft тощо; 11) імен-ники місця, наприклад, die Baustelle, das Feld, der Garten та ін.; 12) іменники, що позначають дороги, шляхи тощо, напр., die Avenue, die Brьcke, die Gasse та ін.; 13) назви приміщень, напр., das Bad, die Kьche, die Woh-nung та ін.; 14)назви заходів, подій тощо, напр., das Fest, die Messe та ін.; 15) іменники на позначення от-ворів, проходів тощо, напр., der Eingang, das Fenster, die Tьr та ін.; 16) назви меблів, окремих предметів інтер’єру тощо, напр., die Couch, das Bett, das Regal та ін.; 17) назви засобів переміщення, напр., das Auto, das Flugzeug, das Pferd та ін.; 18) назви явищ природи, напр., der Nebel, der Regen, das Dunkel та ін.; 19) назви одягу, напр., die Bluse, die Hosen, der Rock та ін.; 20) іменники, що вказують на спосіб переміщення, напр., der Galopp, das Hinken, der Ritt та ін.; 21) імен-ники, що позначають міру, напр., die Hцhe, das Kilometer, das Meter та ін.; 22) іменники на позначення части-н тіла, напр., der Arm, das Bein, der FuЯ та ін.; 23) іменники, що позначають перешкоду, обмеження, напр., das Gitter, die Mauer, der Zaun та ін.; 24) абстрактні іменники, напр., die Begeisterung, der Gedanke, diе Gewohnheit та ін.; 25) інші іменники, напр., das Licht, die Musik, das Wasser та ін.

Найбільшу широту сполучуваності з виділеними підкласами іменників виявля-ють дієслова gehen2 (0,64 зліва; 0,96 справа – відносні величини від 0 до 1, що вказують на відношення між кількістю зафіксованих сполучень та загальною кількістю можливих зв’язків), kommen2 (0,60; 0,96), fahren (0,44; 0,64), eilen (0,16; 0,44), laufen2 (0,28; 0,64), treten (0,32; 0,52), stьrzen (0,24; 0,52) та інших.

Найбільшу вибірковість, що визначається за допомогою критерія хі-квадрат, у сполученнях з виділеними підкласами іменників зафіксовано у fahren, gehen2, klettern, kommen2, springen1, springen2, treten.

При семантичній класифікації досліджуваного матеріалу всі займенники, що спо--лучаються з дієсловами переміщення, були розподілені за шістьма підкласами: 1) особові (ich, du та ін.); 2) питальні (wer, was та ін.); 3) відносні (welcher, der та ін.); 4) зворотний (sich); 5) вказівні (dieser, jener та ін.); 6) неозначені (alle, manche та ін.).

Найбільші показники широти сполучуваності з підкласами зай-мен-ників мають такі дієслова, як gehen1 (0,67; 0,50), kommen1 (0,67; 0,33), fahren (0,33; 0,50). Решті діє-слівних лексем, як засвідчив фактичний матеріал, властива широта сполу-чуваності від 0,17 до 0,33.

Найбільший ступінь вибірковості, що визначався у сполученнях з виділеними підкласами займен-ників, мають дієслова fahren, fliegen, gehen1, gehen2, kommen2, tanzen.

Усі прислівники, що сполучаються з досліджуваними дієсловами, були розпо-ділені за сімома підгрупами: 1) місця (напр., dort, hier, unten та ін.); 2) напрямку (напр., bergab, gera-de, weiter та ін.); 3) способу дії (напр., energisch, leise, vorsichtig та ін.); 4) часу (напр., dann, heute, im-mer та ін.); 5) модальні (напр., bestimmt, eigen-t-lich, hoffentlich та ін.); 6) міри, ступеня (напр., ein biЯchen, kaum, ein wenig, viel та ін.); 7) причини, умови, поступ-ки (напр., dazu, dennoch, extra, folglich, trotzdem та ін.).

Найбільші показники широти сполучуваності з виділеними підкласами прислів-ників мають kommen2 (1; 1), fahren (0,86; 1), gehen2 (0,86; 1), kommen1 (0,57; 0,57), laufen2 (0,57; 0,57), wandern1 (0,57; 0,43), tanzen (0,43; 0,43) та ін.

Найбільшою вибірковістю сполучуваності з підкласами приcлівників характе-ри-зуються такі дієслова, як gehen1, gehen2, gehen3, kommen2 та treten.

Дієслова, що сполучаються з дієсловами переміщення, були поділені на вісім під-груп: 1) модальні (напр., kцnnen, sollen, wollen тощо), 2) такі, що вказують на початок дії (напр., anfangen, beginnen та ін.), 3) рух (напр., spa-zieren, tanzen, laufen та ін.), 4) сприй-нят-тя (напр., sehen, hцren та ін.), 5) назви конкретної дії (напр., faxen, lernen, klauen тощо), 6) такі, що вказують на бажання, намір тощо (напр., denken, beschlieЯen, wьnschen та ін.), 7) такі, що вказують на біологічні потреби (напр., essen, trinken та ін.), 8) решта дієслів (напр., hausieren, weigern та ін.).

Найбільш широкий діапазон лексичних зв’язків з іншими дієсловами в позиціях ліворуч та праворуч характерний для частотних лексичних одиниць gehen2 (0,38; 0,50), kommen2 (0,38; 0,25), тобто для дієслів, які найбільш узагальнено передають процес зміни положення в просторі. Широта сполу-чуваності дієслів переміщення з іншими дієсло-вами